www.kriv-rn.dp.gov.ua
ГОЛОВНА СТОРІНКА МАПА САЙТУ ДОПОМОГА П'ятниця, 29 березня 2024 року
Що нового на сайті ?

Архів публікацій
Криворізський район >> За даними 2020 року
Розміщено форми електронних документів, які мають застосовуватись суб’єктами господарювання – користувачами програмних РРО
Версія для друку Написати листа

Криворізьке північне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує:

Розміщено форми електронних документів, які мають застосовуватись суб’єктами господарювання – користувачами програмних РРО
ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/424818.html повідомила про наступне.
У банері «Програмні РРО» на вебпорталі ДПС у вкладці «Форми ПРРО» розміщено форми електронних документів для програмних реєстраторів розрахункових операцій (ПРРО), які застосовуються користувачами для реєстрації/перереєстрації/скасування реєстрації ПРРО, а також під час застосування ПРРО.
Пропонуємо ознайомитись з цими формами усім зацікавленим суб’єктам господарювання – користувачам ПРРО та розробникам комерційних ПРРО.
Банер «Програмні РРО» (https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/) також містить актуальну інформацію, пов’язану із запровадженням ПРРО відповідно до вимог Закону України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» із змінами (набуває чинності з 01.08.2020).

Транспортний податок: до якого контролюючого органу необхідно звертатись фізособі для проведення звірки даних?
Відповідно до п.п. 267.6.10 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) фізичні особи – платники транспортного податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем реєстрації) для проведення звірки даних щодо:
а) об’єктів оподаткування, що перебувають у власності платника транспортного податку (далі – податок);
б) розміру ставки податку;
в) нарахованої суми податку.
У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів (зокрема, документів, що підтверджують право власності на об’єкт оподаткування, перехід права власності на об’єкт оподаткування), контролюючий орган за місцем реєстрації платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
Фізичні особи – нерезиденти у порядку, визначеному п. 267.6 ст. 267 ПКУ, звертаються за проведенням звірки даних до контролюючих органів за місцем реєстрації об’єктів оподаткування.

До уваги суб’єктів господарювання – реалізаторів алкогольних напоїв!
Криворізьке північне управління звертає увагу суб’єктів господарювання – реалізаторів алкогольних напоїв, що згідно зі ст. 1 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (далі – Закон № 481) мінімальні оптово-відпускні ціни на алкогольні напої – це ціни, які визначаються за кодами виробів Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності за 1 літр 100-відсоткового спирту, обраховані виходячи з найнижчої оптової ціни на вітчизняну або контрактної вартості на імпортну продукцію та податків і зборів, які відповідно до чинного законодавства підлягають сплаті з одиниці продукції вітчизняними виробниками й імпортерами, та з урахуванням вартості тари.
Мінімальні роздрібні ціни на алкогольні напої – це ціни, які визначаються виходячи з мінімальних оптово-відпускних цін на цю продукцію та торговельної надбавки.
Відповідно до ст. 18 Закону № 481 право встановлювати мінімальні оптово-відпускні та роздрібні ціни на алкогольні напої надано Кабінету Міністрів України.
Розмір мінімальних оптово-відпускних та роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 року № 957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв» зі змінами та доповненнями.
Відповідно до ст. 17 Закону № 481 до суб’єктів господарювання (у тому числі іноземних суб’єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів, зокрема, у разі оптової або роздрібної торгівлі коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої – 100 відсотків вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 10 000 гривень.

Несвоєчасно подали податкову декларацію про майновий стан і доходи – законодавством передбачена відповідальність
Криворізьке північне управління нагадує, що деклараційна кампанія 2020 року закінчилась.
Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку та розмірах, встановлених законом. Усі громадяни щорічно подають до контролюючих органів за місцем проживання податкові декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) за минулий рік у порядку, встановленому законом.
Згідно з п. 1.1 ст. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються ПКУ.
Податкова Декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) – до 01 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV ПКУ (п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).
Звертаємо увагу, що Законом України від 17 березня 2020 року № 533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» строки подання Декларації за 2019 рік і сплати податкових зобов’язань з ПДФО та військового збору, зазначених у такій Декларації, відтерміновано.
Граничний строк подання Декларації за 2019 рік без застосування штрафних санкцій у 2020 році перенесено на 30.06.2020.
Платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об’єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об’єктом оподаткування згідно з ПКУ або податковими законами, і на яких покладено обов’язок із сплати податків та зборів згідно з ПКУ (п. 15.1 ст. 15 ПКУ).
Порядок оподаткування доходів фізичних осіб врегульовано розділом ІV ПКУ, згідно з п. 162.1 ст. 162 якого платником ПДФО, зокрема, є фізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.
Обов’язки платника податків визначені ст. 16 ПКУ, у якій зазначено, що платник податків зобов’язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Одночасно п. 179.1 ст. 179 ПКУ передбачено, що платник ПДФО зобов’язаний подавати податкову Декларацію відповідно до ПКУ.
Статтею 111 ПКУ визначено, що за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності, як фінансова, адміністративна та кримінальна. Зокрема, фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.
Згідно з п. 120.1 ст. 120 ПКУ, неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до п. 49.2 ст. 49 ПКУ) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, платежі, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов’язок подання якої до контролюючих органів передбачено ПКУ, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 340 грн за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Отже, громадянин України (платник ПДФО – фізична особа), у якого виникає об’єкт оподаткування ПДФО та військовим збором, зобов’язаний подати податкову Декларацію (крім випадків, передбачених п. 179.2 ст. 179 ПКУ) та сплатити відповідні податкові зобов’язання згідно з ПКУ.
Таким чином, несвоєчасне подання платником податків – фізичною особою податкової Декларації, обов’язок подання якої до контролюючих органів передбачено ПКУ, тягне за собою накладення штрафу у розмірі 340 гривень.
Крім того, відповідно до ст. 1641 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-X із змінами і доповненнями, за неподання або несвоєчасне подання громадянами декларацій про доходи чи включення до декларацій перекручених даних, неведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов’язкову форму обліку, тягне за собою попередження або накладення штрафу в розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Реєстрацію РК на зменшення суми компенсації вартості товарів доцільно здійснювати з урахуванням термінів, визначених п. 201.10 ст. 201 ПКУ
Криворізьке північне управління повідомляє, що постачальник має право зменшити суму податкових зобов’язань лише після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) розрахунку коригування (далі – РК) до податкової накладної (далі – ПН).
Норми визначені п.п. 192.1.1 п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Реєстрацію ПН та/або РК у ЄРПН необхідно здійснювати з урахуванням граничних строків, а саме:
для ПН/РК, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, – до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
для ПН/РК, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, – до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
для зведених ПН та/або РК до таких зведених ПН, складених за операціями, визначеними п. 198.5 ст. 198 та п. 199.1 ст. 199 ПКУ, – протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;
для РК, складених постачальником товарів/послуг до ПН, що складена на отримувача – платника ПДВ, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, – протягом 15 календарних днів з дня отримання такого РК отримувачем (покупцем) (п. 201.10 ст. 201 ПКУ).
З метою недопущення помилок при складанні ПН та уникнення непорозумінь при обрахунку у системі електронного адміністрування ПДВ суми перевищення податкових зобов’язань, зазначених платником ПДВ у поданих податкових деклараціях з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них, над сумою ПДВ, що міститься в складених таким платником ПН та РК, зареєстрованих в ЄРПН (SПеревищ), доцільно реєстрацію РК на зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг здійснювати з урахуванням термінів, визначених п. 201.10 ст. 201 ПКУ.

Житлова нерухомість непридатна для проживання: які документи надаються для підтвердження?
Відповідно до п.п. «ґ» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, житлова нерухомість непридатна для проживання, в тому числі у зв’язку з аварійним станом, визнана такою згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад.
Статтею 30 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» із змінами визначено, що питання обліку житлового фонду, об’єктів нерухомого майна незалежно від форм власності, здійснення контролю за його використанням, а також питання визначення технічного стану житлових будинків належать до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад.
Статтею 7 Житлового кодексу Української РСР від 30 червня 1983 року № 5464-X із змінами та доповненнями та Положенням про порядок обстеження стану жилих будинків з метою встановлення їх відповідності санітарним і технічним вимогам та визнання жилих будинків і жилих приміщень непридатними для проживання, затвердженим постановою Ради Міністрів УРСР від 26 квітня 1984 року № 189 (далі – Положення) врегульовано питання щодо визнання житлового будинку непридатним для проживання.
Так, згідно з п. 3 Положення обстеження житлових будинків (приміщень) проводиться інженерно-технічними працівниками житлово-експлуатаційних організацій за участю представників громадськості. У разі необхідності до обстеження залучаються фахівці проектних і науково-дослідних організацій та органів і закладів санітарно-епідеміологічної служби.
На підставі матеріалів обстеження стану жилих будинків житлово-експлуатаційна організація визначає будинки, що відповідають санітарним і технічним вимогам, і складає про це відповідний акт, який затверджується керівником вказаної організації (п. 4 Положення).
У разі неможливості або недоцільності проведення капітального ремонту житлово-експлуатаційна організація вносить до виконкому районної, міської, районної у місті Ради народних депутатів пропозицію про визнання жилого будинку (жилого приміщення) таким, що не відповідає вказаним вимогам і є непридатним для проживання (п. 5 Положення).
Згідно з п. 11 Положення якщо жилий будинок (жиле приміщення) визнано виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів невідповідним санітарним і технічним вимогам та непридатним для проживання, виконком відповідної місцевої Ради вносить до виконавчого комітету обласної, міської (міста республіканського підпорядкування) Ради народних депутатів пропозицію про використання цього будинку (приміщення) в інших цілях або про знесення будинку.
При цьому додаються такі документи:
а) рішення виконавчого комітету районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів про визнання жилого будинку (жилого приміщення) невідповідним санітарним і технічним вимогам та непридатним для проживання;
б) проект рішення виконавчого комітету обласної, міської (міста республіканського підпорядкування) Ради народних депутатів про дальше використання жилого будинку (жилого приміщення) або про знесення будинку.
Виконавчий комітет обласної, міської (міста республіканського підпорядкування) Ради народних депутатів розглядає подані матеріали і приймає рішення про використання непридатного для проживання жилого будинку (жилого приміщення) в інших цілях або про знесення цього будинку (п. 12 Положення).
Враховуючи вищевикладене, власник об’єкта житлової нерухомості може підтвердити, що житлова нерухомість непридатна для проживання на підставі рішення органу місцевого самоврядування про використання непридатного для проживання жилого будинку (жилого приміщення) в інших цілях або про знесення цього будинку.

Оперативно вирішені питання платників, які звернулись на Комунікаційну податкову платформу
Комунікаційна податкова платформа – новий формат взаємодії для оперативного прийняття управлінських рішень.
Серед питань, що порушені компаніями – членами Європейської Бізнес Асоціації, найбільше стосується призупинення реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Саме такі питання однієї з компаній – члена ЄБА, які мали місце починаючи з березня поточного року, були вирішені на комунікаційній податковій платформі.
Оперативний розгляд звернення здійснено ДПС шляхом проведення комплексного аналізу всіх обставин.
Станом на 02.07.2020 питання реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних компанії, про яку йдеться, вирішено по суті – реєстрація податкових накладних відбувається.
Інформація розміщена на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/424644.html

Затверджено нові довідники пільг
ДПС України затвердила нові довідники пільг, наданих чинним законодавством по сплаті податків, зборів, інших обов’язкових платежів станом на 01.07.2020, а саме:
Довідник № 99/1 податкових пільг, що є втратами доходів бюджету;
Довідник № 99/2 інших податкових пільг.
Довідники розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням:
https://tax.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/54005.html

Відсутні операції з постачання, але наявні операції з придбання: чи є підстави для анулювання реєстрації платника ПДВ
Криворізьке північне управління повідомляє, що реєстрація платника ПДВ діє до дати анулювання реєстрації платника ПДВ, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників ПДВ і відбувається, зокрема якщо особа, зареєстрована як платник ПДВ, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з ПДВ та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов’язання чи податкового кредиту
Норми визначені п.п. «г» п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України.
Якщо у платника ПДВ протягом 12 послідовних податкових місяців відсутні операції з постачання та при цьому наявні обсяги придбання за рахунок яких сформовано податковий кредит, підстави для анулювання реєстрації платника ПДВ відсутні.

Про амортизацію основних засобів та нематеріальних активів у разі проведення їх уцінки/дооцінки
Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.
Різниці, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів, визначені у ст. 138 ПКУ.
Коригування фінансового результату до оподаткування здійснюється на результат переоцінки основних засобів і нематеріальних активів, що передбачає збільшення фінансового результату до оподаткування на суму уцінки та втрат від зменшення корисності основних засобів або нематеріальних активів, включених до витрат звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (абзац третій п. 138.1 ст. 138 ПКУ) та зменшення фінансового результату до оподаткування на суму дооцінки та вигід від відновлення корисності основних засобів або нематеріальних активів в межах попередньо віднесених до витрат уцінки та втрат від зменшення корисності основних засобів або нематеріальних активів, проведеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (абзац четвертий п. 138.2 ст. 138 ПКУ).
Підпунктом 138.3.1 п. 138.1 ст. 138 ПКУ встановлено, що для розрахунку амортизації відповідно до положень п. 138.3 ст. 138 ПКУ визначається вартість основних засобів та нематеріальних активів без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку.
Отже, результати переоцінки (уцінки, дооцінки) основних засобів і нематеріальних активів, яка проведена відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, не враховуються при нарахуванні амортизації необоротних активів згідно зі ст. 138 ПКУ та відповідно при розрахунку податку на прибуток підприємств.

ДПС інформує громадськість про можливість користуватися наборами даних у формі відкритих даних
Державна податкова служба України здійснює постійне оновлення наборів даних у формі відкритих даних на Порталі відкритих даних Єдиного державного веб-порталу відкритих даних (https://data.gov.ua/organization/tax) та на офіційному вебпорталі ДПС (http://tax.gov.ua/datasets.php?q=).
На сьогодні ДПС оновлює на цих інформаційних ресурсах 41 основний набір даних. З них 5 наборів даних оновлюються щоденно у робочі дні, а саме:
- Реєстр платників податку на додану вартість https://data.gov.ua/dataset/4c65d66d-1923-4682-980a-9c11ce7ffdfe; http://tax.gov.ua/datasets.php?d=DFS20160406124837;
- Інформація про анулювання реєстрації платників податку на додану вартість https://data.gov.ua/dataset/46ec7001-f492-4af8-8cae-00ba5e5537ce; http://tax.gov.ua/datasets.php?d=DFS20160406125451;
- Реєстр платників єдиного податку https://data.gov.ua/dataset/198185ea-44d6-48f0-877c-44251c413f64; http://tax.gov.ua/datasets.php?d=DFS20190614132019;
- Реєстр платників акцизного податку та реалізації пального https://data.gov.ua/dataset/08607f4c-b3f1-4b2f-8dbc-cd5866e5e60c; http://tax.gov.ua/datasets.php?d=DFS20190610093942;
- Реєстр неприбуткових установ та організацій https://data.gov.ua/dataset/2888f31a-9a0d-4c77-b570-0895753fa9cb; http://tax.gov.ua/datasets.php?d=DFS20190613183429.
Також ДПС здійснює оновлення набору даних «Інформація про організаційну структуру розпорядника інформації» (https://data.gov.ua/dataset/informatsiya-pro-organizatsiynu-strukturu-rozporyadnika-informatsii; http://tax.gov.ua/datasets.php?d=DFS20160210112726).
У зазначеному наборі даних міститься інформація про індекс структурного підрозділу, найменування посад, назву структурного підрозділу та штатну чисельність.
Завдяки оприлюдненню наборів даних користувачі інформаційних ресурсів можуть вільно використовувати та поширювати інформацію з відповідних реєстрів, що надає можливість не направляти запити і чекати певний час на них відповідь.
ДПС закликає громадськість користуватися наборами даних у формі відкритих даних.
Довідково:
Публічна інформація у формі відкритих даних – це публічна інформація у форматі, що дозволяє її автоматизоване оброблення електронними засобами, вільний та безоплатний доступ до неї, а також її подальше використання (частина перша статті 101 Закону України «Про доступ до публічної інформації»).
Постійне оновлення наборів даних у формі відкритих даних Державна податкова служба України здійснює на виконання вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації» зі змінами та постанови Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 835 «Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних» (зі змінами).
Інформація розміщена на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/424978.html

За продаж алкоголю та тютюну неповнолітнім з початку 2020 року анульовано 45 ліцензій
У Дніпропетровській області станом на 01.07.2020 діє 16 433 ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, роздрібну торгівлю пальним та зберігання пального по 4 974 суб’єктах господарської діяльності, серед яких щодо роздрібної торгівлі алкогольними напоями – 7 450 ліцензій, на тютюнові вироби – 6 231, на право роздрібної торгівлі пальним – 586 ліцензій та 2 166 ліцензій на зберігання пального.
Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області ведеться систематичний контроль за своєчасністю сплати суб’єктами підприємницької діяльності за ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами. Так, з початку 2020 року за несвоєчасну сплату чергового платежу призупинено дію 509 ліцензій на право торгівлі алкогольними напоями та 417 ліцензій – тютюновими виробами.
Анульовано з початку 2020 року 1 230 ліцензій, з яких 45 – за продаж алкогольних напоїв та тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років.

З 01.08.2020 запроваджуються програмні РРО
Криворізьке північне управління нагадує, що з 01.08.2020 запроваджується застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – ПРРО), зокрема для фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку.
Законами України від 20 вересня 2019 року № 129-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг» (із змінами), від 17 березня 2020 року № 533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» (із змінами) та від 16 січня 2020 року № 465-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» внесено зміни, зокрема до Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Згідно з внесеними змінами підрозділ 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ доповнено п. 61, відповідно до якого до 01 січня 2021 року реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та/або ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями (далі – ФОП)) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 000 000 гривень, крім тих, які здійснюють:
реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
реалізацію лікарських засобів та виробів медичного призначення.
З 01 січня 2021 року до 01 квітня 2021 року РРО та/або ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (ФОП), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 000 000 гривень, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:
реалізацію товарів (надання послуг) через мережу Інтернет;
реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;
реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;
роздрібну торгівлю вживаними товарами в магазинах (група 47.79 КВЕД);
діяльність ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування, якщо така діяльність є іншою, ніж визначена п. 11 ст. 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»;
діяльність туристичних агентств, туристичних операторів;
діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщення (група 55.10 КВЕД);
реалізацію текстилю (крім реалізації за готівкові кошти на ринках), деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до переліку, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
У разі перевищення платником єдиного податку другої – четвертої груп (ФОП) в календарному році обсягу доходу 1 000 000 гривень, застосування РРО та/або ПРРО для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Застосування РРО та/або ПРРО починається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується в усіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку.
Звертаємо увагу, що з 1 квітня 2021 року запроваджується обов’язкове застосування РРО та/або ПРРО для усіх «єдинників» другої, третьої та четвертої групи незалежно від видів діяльності та обсягу доходу. При цьому, у ФОП – «єдинників» першої групи обов’язок застосувати РРО та/або ПРРО відсутній.

Про відображення у податковому обліку платника податку на прибуток витрат на розробку вебсайту та його розміщення у мережі Інтернет
Згідно з п. 1.3 Порядку інформаційного наповнення та технічного забезпечення Єдиного вебпорталу органів виконавчої влади, затвердженого спільним наказом Державного комітету інформаційної політики, телебачення і радіомовлення України, Державного комітету зв’язку та інформатизації України від 25.11.2002 № 327/225 із змінами та доповненнями, вебсайт – це сукупність програмних та апаратних засобів з унікальною адресою у мережі Інтернет разом з інформаційними ресурсами, що перебувають у розпорядженні певного суб’єкта і забезпечують доступ юридичних та фізичних осіб до цих інформаційних ресурсів та інші інформаційні послуги через мережу Інтернет.
З урахуванням положень частини 1 ст. 433 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV зі змінами та доповненнями та ст. 8 Закону України від 23 грудня 1993 року № 3792-XII «Про авторське право і суміжні права» зі змінами та доповненнями вебсайт відноситься до об’єктів права інтелектуальної власності (авторського права).
Розміщення вебсайту у мережі Інтернет передбачає реєстрацію доменного імені та власне розміщення вебсайту (хостинг).
Статтею 1 Закону України від 15 грудня 1993 року № 3689-XII «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» зі змінами та доповненнями визначено, що доменне ім’я – це ім’я, що використовується для адресації комп’ютерів і ресурсів в Інтернеті.
Згідно з Порядком підключення до глобальних мереж передачі даних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2002 року № 522, абоненти підключаються лише через операторів (суб’єктів господарювання, які надають послуги з доступу до глобальних мереж передачі даних).
Відповідно до п. 8 Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 38 (МСБО 38) «Нематеріальні активи» від 01.01.2014 та п. 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.10.1999 № 242 зі змінами та доповненнями, нематеріальний актив – це немонетарний актив, який не має фізичної субстанції, матеріальної форми та може бути ідентифікований.
Підпунктом 138.3.4 п. 138.3 ст. 138 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено 6 груп нематеріальних активів, щодо яких нараховується амортизація. У податковому обліку до групи 6, включаються, зокрема інші нематеріальні активи (право на ведення діяльності, використання економічних та інших привілеїв тощо).
З урахуванням викладеного, витрати платника податку на прибуток, пов’язані з розробкою вебсайту та його розміщенням в мережі Інтернет (реєстрація доменного імені та хостинг), відносяться до 6 групи – інші нематеріальні активи. При цьому розрахунок амортизації здійснюється відповідно до норм п. 138.3 ст. 138 ПКУ.

ПКУ не передбачена відповідальність за неподання копій податкових розрахунків за формою № 1ДФ
Повідомляємо, що особи, які відповідно до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за формою № 1ДФ (далі – податковий розрахунок за ф. № 1ДФ) до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.
У разі якщо відокремлений підрозділ юридичної особи не уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) ПДФО до бюджету, податковий розрахунок за ф. № 1ДФ у вигляді окремого витягу за такий підрозділ подає юридична особа до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням та надсилає копію такого розрахунку до контролюючого органу за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу в установленому порядку.
Норми встановлені п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ.
Згідно з п. 119.1 ст. 119 ПКУ неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не в повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них ПДФО, а також суми, нараховані (виплачені) фізичним особам за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов’язань платника ПДФО та/або до зміни платника ПДФО, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1 020 гривень.
Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 2 040 гривень.
Застосування штрафних санкцій за неподання копій податкових розрахунків ПКУ не передбачено.

Через Електронний кабінет юридична особа має можливість надіслати заяву про застосування спрощеної системи оподаткування
Доводить до відома, що порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку, зокрема, третьої групи здійснюється відповідно до підпунктів 298.1.1 – 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)ПКУ.
Норми встановлені п. 298.1 ст. 298 ПКУ.
Для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем податкової адреси заяву про застосування спрощеної системи оподаткування (далі – Заява) (абзац перший п.п. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 ПКУ).
До поданої Заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, який визначається з дотриманням вимог, встановлених главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розділу XIV ПКУ (абзац третій п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ).
Форми Заяви та Розрахунку доходу за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування (далі – Розрахунок) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 16.07.2019 № 308.
Згідно з абзацом п’ятим п.п. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 ПКУ Заява подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, зокрема, засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 851) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2155).
При цьому згідно з п. 421.2 ст. 421 ПКУ Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання ПКУ та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, в тому числі, шляхом, зокрема, отримання будь-якого документа, що стосується такого платника податків та має бути виданий йому контролюючим органом згідно із законодавством України, або інформації з баз даних про такого платника податків шляхом вивантаження відповідної інформації з Електронного кабінету із накладенням кваліфікованого електронного підпису посадової особи контролюючого органу та кваліфікованої електронної печатки контролюючого органу із застосуванням засобів кваліфікованого електронного підпису чи печатки, які мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання, з дотриманням вимог Законів № 851 та № 2155.
Нагадуємо, що вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.
Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.
За допомогою приватної частини Електронного кабінету юридична особа має можливість направити до органу ДПС Заяву та Розрахунок (ідентифікатори форм J0102003 та J0102103 відповідно).

Кошти на відрядження, витрачені працівником понад встановлені законодавством норми, своєчасно не повернуті: що з єдиним внеском?
Криворізьке північне управління нагадує, що базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) для роботодавців – підприємств, установ та організацій, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
Норми встановлені п. 1 частини 1 ст. 7 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями.
Складові фонду оплати праці визначено Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Держкомстату України від 13 січня 2004 року № 5 (далі – Інструкція № 5).
Перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2010 року № 1170 «Про затвердження переліку видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Перелік).
Згідно з п. 3.15 розділу ІІІ Інструкції № 5 та п. 6 розділу I Переліку витрати на відрядження: добові (у повному обсязі), вартість проїзду, витрати на наймання житлового приміщення, компенсаційні виплати та добові, які виплачуються при переїзді на роботу в іншу місцевість згідно з чинним законодавством, не належать до фонду оплати праці та не є базою для нарахування єдиного внеску.
Враховуючи зазначене, не включаються до бази нарахування єдиного внеску суми коштів, витрачені працівником на відрядження понад встановлені законодавством норми та не повернуті у встановлені строки.

Олексій Любченко: Потрібно реформувати процеси адміністрування, а під процеси вже підлаштовувати структуру
Державну податкову службу необхідно припинити реформувати у структурному плані. Це потрібно зробити для стабільності її роботи. Про це заявив Голова Державної податкової служби України Олексій Любченко в інтерв’ю виданню «ЛІГА»
(З повним інтерв’ю Олексія Любченка, наданого виданню «ЛІГА» можливо ознайомитись за посиланням https://ua-news.liga.net/economics/articles/intervyu-zelenskiy-pogodivsya-scho-reforma-podatkovoi---ne-panatseya-glava-dps-lyubchenko).
«Постійне реформування – це не панацея. У податкових органів України за останні сім років тричі змінювалася вивіска: Міндоходів, Держфіскальна служба, зараз – Державна податкова. Що це означає на практиці: 50 тис. людей постійно переходять з відділу у відділ, нескінченно переїжджають з будівлі в будівлю, передають одне одному справи. Я вважаю, що це – катастрофа, і, до речі, в цьому сенсі Президент зі мною погодився», – наголосив Олексій Любченко.
Керівник податкової служби впевнений, що необхідно реформувати саме процеси адміністрування, а під процеси вже підлаштовувати структуру служби. ДПС вже створена і повинна працювати у тому структурному вигляді, який вона наразі має.
«Є достатньо механізмів для того, щоб покращити показники. Звісно, це будуть тимчасові заходи, але спочатку я стабілізую ситуацію, а потім вже займатимуся радикальними змінами», – підкреслив Голова Державної податкової служби України.
Такими радикальними змінами, за його словами, є, по-перше, зниження ставки податку на додану вартість до 16 %, можливість якого обговорюється ще з 2000 років, а по-друге – фіскалізація, без якої неможливо вирішити питання скруток.
На думку Олексія Любченка, зниження ставки з ПДВ зробить бізнес з ухилення від оподаткування менш вигідним, нерентабельним.
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/425187.html

Підписане звернення – гарантія відповіді: як правильно надсилати письмові звернення
На сьогодні Державна податкова служба України відповідно до Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» із змінами (далі – Закон № 393) приймає та опрацьовує звернення громадян незалежно від обраного громадянином способу надсилання таких звернень.
Так, ст. 5 Закону № 393 передбачено надсилання громадянами письмового звернення з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв’язку (електронне звернення).
Таким чином ДПС приймає електронні звернення від громадян на електронну поштову адресу zvernennya_dps@tax.gov.ua.
Водночас частиною сьомою ст. 5 Закону № 393 встановлено, що при надсиланні звернення громадянина з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв’язку (електронне звернення) застосування електронного цифрового підпису не вимагається.
При цьому зазначеним Законом встановлено вимоги до письмового звернення (у т. ч. надісланого засобами електронного зв’язку), а саме: у зверненні має бути зазначено прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання громадянина, виклад суті порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути вказано електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв’язку з ним.
Враховуючи зазначене, електронне звернення громадянина, надіслане до ДПС на вищевказану електронну адресу без використання електронного підпису, повинно мати вигляд скан-копії або фотокопії звернення з підписом заявника із зазначенням дати та місця проживання (реєстрації).
У разі, якщо електронне звернення оформлене без дотримання зазначених вимог, то відповідно до частини восьмої ст. 5 Закону № 393 воно буде повернуто без розгляду через десять днів від дня його надходження.
Також звернення громадянина може бути надіслано із застосуванням кваліфікованого електронного підпису, яке буде розглянуто ДПС з урахуванням вимог чинного законодавства.
Отже, для отримання громадянином на своє електронне звернення відповіді по суті ДПС просить громадян надсилати свої звернення у вигляді скан-копії або фотокопії з підписом заявника із зазначенням дати, місця проживання (реєстрації) та з викладенням суті порушеного питання.
Інформація розміщена на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/425102.html

Для здійснення оптової торгівлі спиртом етиловим необхідно отримати відповідну ліцензію
ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/425103.html повідомила: згідно з частиною першою ст. 14 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» із змінами (далі – Закон № 481) експорт спирту етилового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового здійснюється суб’єктами господарювання, які отримали ліцензію на виробництво такого спирту.
Імпорт та оптова торгівля на території України спиртом етиловим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим здійснюються за наявності ліцензії на право оптової торгівлі таким спиртом.
Оптова торгівля спиртом етиловим на медичні та ветеринарні цілі може здійснюватися за наявності ліцензії на право оптової торгівлі спиртом етиловим закладами охорони здоров’я та суб’єктами господарювання (організаціями) зооветеринарного постачання незалежно від форми власності. Порядок ведення реєстру зазначених закладів охорони здоров’я та суб’єктів господарювання (організацій) зооветеринарного постачання встановлює Кабінет Міністрів України.
Суб’єкти господарювання – виробники спирту етилового здійснюють його реалізацію вітчизняним споживачам за наявності ліцензії на право оптової торгівлі спиртом етиловим (частина тринадцята ст. 14 Закону № 481).
Отже, оптова торгівля на території України спиртом етиловим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим здійснюються за наявності ліцензії на право оптової торгівлі таким спиртом.
Абзацом другим п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) передбачено, що реалізація спирту етилового для цілей розділу VI ПКУ – це будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) спирту етилового з переходом права власності на такий спирт етиловий чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу / акцизного складу пересувного:
● до акцизного складу;
● до акцизного складу пересувного;
● для власного споживання чи промислової переробки;
● будь-яким іншим особам.
Поняття «реалізація спирту етилового» застосовується виключно для суб’єктів господарювання, що здійснюють діяльність з виробництва спирту етилового (абзац сьомий п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Враховуючи викладене, суб’єкти господарювання, що провадять діяльність з виробництва спирту етилового, здійснюють його реалізацію вітчизняним споживачам за наявності ліцензії на право оптової торгівлі спиртом етиловим.

З початку року проведено 107 фактичних перевірок
Протягом першого півріччя 2020 року працівниками Головного управління ДПС у Дніпропетровській області проведено 107 фактичних перевірок суб’єктів господарювання щодо контролю у сфері обігу підакцизних товарів, у ході яких виявлено 117 порушень законодавства. Загальна сума нарахованих фінансових санкцій – 12 млн 134 тис. гривень.
Найчастіше суб’єкти господарювання здійснювали роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій (35 випадків).
Крім того, виявлено: 20 фактів роздрібної та 2 факти оптової торгівлі пальним без наявності ліцензії, 24 факти торгівлі алкогольними напоями за цінами нижчими від мінімальних роздрібних цін, 17 – торгівлі алкогольними напоями на розлив, 10 – торгівлі тютюновими виробами за цінами вищими від максимальних, 4 – торгівлі тютюновими виробами поштучно, 3 факти зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів без марок акцизного податку, 1 факт зберігання алкогольних напоїв в місці, не внесеному до Єдиного державного реєстру місць зберігання та 1 факт виробництва алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка.

Закон України № 466: внесено зміни стосовно збільшення фінансового результату податкового періоду на суму штрафів
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Законом України від 16.01.2020 № 466 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» внесено зміни до п.п. 140.5.11 п. 140.5 ст. 140 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), який визначає податкову різницю на суму штрафів, що накладаються на платника податку на прибуток підприємств (далі – податок) контролюючими органами.
Так, фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму витрат від визнаних штрафів, пені, неустойок, відшкодування збитків, компенсації неодержаного доходу (упущеної вигоди), нарахованих відповідно до цивільного законодавства та цивільно-правових договорів, у тому числі у сфері зовнішньоекономічної діяльності, на користь осіб, які не є платниками податку (крім фізичних осіб, які є платниками податку на доходи фізичних осіб), та на користь платників податку, які оподатковуються за ставкою 0 відсотків відповідно до п. 44 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, а також на суму штрафів, пені, нарахованих контролюючими органами та іншими органами державної влади за порушення вимог законодавства.
Отже, фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму штрафів, пені, нарахованих контролюючими органами та іншими органами державної влади за порушення платником вимог законодавства.
Таке збільшення фінансового результату до оподаткування платники податку відображають у рядку 3.1.11 додатка РІ до податкової декларації з податку на прибуток підприємств.
Норма набула чинності 23.05.2020.

У разі сплати податкового боргу чи недоїмки з єдиного внеску правильно зазначаємо реквізити
Звертаємо увагу платників податків на дотримання вимог наказу Міністерства фінансів України від 24.07.2015 № 666 «Про затвердження Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів» із змінами при заповненні банківських документів на переказ коштів у разі сплати (стягнення) податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок).
Так, при сплаті податкового боргу та заборгованості з єдиного внеску необхідно зазначати відповідний код виду сплати:
140 – Надходження до бюджету коштів у рахунок погашення податкового боргу/недоїмки з єдиного внеску;
145 – Надходження розстрочених (відстрочених) сум єдиного внеску;
147 – Стягнення в межах виконавчого провадження;
149 – Надходження в бюджет коштів від реалізації безхазяйного майна, знахідок, спадкового майна, валютних цінностей і грошових коштів, власники яких невідомі, а також скарбів;
117 – Надходження до бюджету коштів платника податків, щодо якого порушено провадження у справі про банкрутство;

Режим попереднього програмування товарів: які товари реалізуються через РРО із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД?
Повідомляємо, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані:
проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані в установленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далi – РРО) з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій;
проводити розрахункові операції через РРО з використанням режиму попереднього програмування найменування (для пального із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з Українським класифікатором товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі – УКТ ЗЕД)), цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.
Норми встановлені п. 1 та п. 11 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненням (далі – Закон № 265).
При цьому, Законом України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» внесено зміни, зокрема, до п. 11 ст. 3 Закону № 265, відповідно до яких суб’єкти господарювання, що здійснюють розрахункові операції, з 01.08.2020 зобов’язані проводити розрахункові операції через РРО та/або через програмні РРО (далі – ПРРО) з використанням режиму попереднього програмування найменування товарів (послуг) (із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів), цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.
Відповідно до п.п. 14.1.145 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) підакцизні товари (продукція) – це товари за кодами згідно з УКТ ЗЕД, на які ПКУ встановлено ставки акцизного податку.
Статтею 215 ПКУ конкретизовано перелік підакцизних товарів та їх коди згідно з УКТ ЗЕД. Так, до підакцизних товарів належать: спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво; тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну; пальне; автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб і більше, транспортні засоби для перевезення вантажів; електрична енергія (п. 215.1 ст. 215 ПКУ).
Обов’язкові реквізити касового чека визначені п. 2 розділу ІІ Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 із змінами та доповненням (далі – Положення № 13). При цьому у касовому чеку, зокрема, зазначаються: найменування та кількість товару, який реалізується; вартість проданого товару; код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством); ставки та суми ПДВ та акцизного податку.
Водночас, у разі відсутності у документі хоча б одного з обов’язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не прийматиметься як розрахунковий (п. 3 розділу І Положення № 13).
Враховуючи викладене, у разі реалізації підакцизних товарів, визначених п. 215.1 ст. 215 ПКУ, суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі, зокрема, із застосуванням платіжних карток, зобов’язані проводити розрахункові операції через РРО та/або через програмні РРО з використанням режиму попереднього програмування найменування товарів (послуг) (із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД), цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.

Закон України № 466: розширено перелік витрат для ФОП, які обрали загальну систему оподаткування
Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) внесено зміни,зокрема до ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у частині оподаткування доходів фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП).
Так, перелік витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів ФОП від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування визначено п. 177.4 ст. 177 ПКУ.
Об’єктом оподаткування доходів вищезазначених ФОП є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої ФОП (п. 177.2 ст. 177 ПКУ).
Підпунктом 177.4.3 п. 177.4 ст. 177 ПКУ визначено перелік витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів ФОП від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування, зокрема, суми податків, зборів, пов’язаних з проведенням господарської діяльності такої ФОП (крім податку на додану вартість ФОП, зареєстрованого як платник ПДВ, та акцизного податку, податку на доходи фізичних осіб з доходу від господарської діяльності, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об’єктів житлової нерухомості); суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом; платежі, сплачені за одержання ліцензій на провадження певних видів господарської діяльності ФОП, одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, пов’язаних з господарською діяльністю ФОП.
Законом № 466 п.п. 177.4.6 п. 177.4 ст. 177 ПКУ викладено у новій редакції, відповідно до якої ФОП на загальній системі оподаткування мають право (за власним бажанням) включати до складу витрат, пов’язаних з провадженням їх господарської діяльності, амортизаційні відрахування з відповідним веденням окремого обліку таких витрат.
При цьому амортизації підлягають:
витрати на придбання основних засобів та нематеріальних активів;
витрати на самостійне виготовлення основних засобів, реконструкцію, модернізацію та інші види поліпшення основних засобів (крім поточного ремонту).
Не підлягають амортизації та повністю включаються до складу витрат звітного періоду витрати на:
проведення поточного ремонту;
ліквідацію основних засобів (у частині залишкової вартості).
При цьому, не підлягають амортизації такі основні засоби:
земельні ділянки;
об’єкти житлової нерухомості;
легкові автомобілі.

Українці активно користуються електронним сервісом повторного формування сертифікатів за електронним запитом від ДПС
ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/425405.html повідомила, що значно зросла кількість клієнтів Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС, які користуються Електронним сервісом повторного формування сертифікатів за електронним запитом. Це зручно, швидко та безпечно, оскільки не потребує відвідування центру для отримання сертифікатів.
Протягом січня – червня цього року сервісом скористалися 70,8 тис. клієнтів. З них близько 35,2 тис. – фізичні особи та 35,6 тис. – юридичні особи. Порівняно з аналогічним періодом минулого року кількість користувачів сервісу збільшилась на 67,2 % та на 1 % відповідно.
Нагадуємо, що сервіс дозволяє отримувати електронні довірчі послуги онлайн, тобто без відвідування відокремлених пунктів реєстрації користувачів, заповнення реєстраційних карток, підготовки інших паперових документів, а це – економія як часу, так і коштів.
Дистанційно сформувати нові сертифікати зможуть користувачі, які мають:
- чинні сертифікати (наприклад, до закінчення строку чинності сертифікатів залишилося декілька днів);
- незмінні реєстраційні дані (ПІБ, адреса реєстрації місця проживання, код ЄДРПОУ організації тощо);
- особистий ключ, доступний лише користувачу та який не є скомпрометованим.
Інформаційно-довідковий департамент ДПС – єдиний в Україні кваліфікований надавач електронних довірчих послуг, який надає електронні довірчі послуги усім без винятку суб’єктам господарювання, органам державної влади, органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам і організаціям усіх форм власності та фізичним особам на безоплатній основі.
Не наражайтесь на небезпеку, залишайтесь вдома. Скористайтесь електронним сервісом повторного (дистанційного) формування сертифікатів за електронним запитом. Детальна інформація за посиланням https://acskidd.gov.ua/manage-certificates.

Отримати від ДПС інформацію про останні зміни в законодавстві та інформаційні листи можна не виходячи з дому
Однією з популярних послуг Державної податкової служби України, якою активно користуються платники податків, є безкоштовна розсилка на їх електронні скриньки інформації щодо останніх змін в законодавстві, термінів сплати податків, інформаційних листів ДПС тощо. База платників податків, яким направляється інформація, налічує 20,4 тис. осіб.
Нагадуємо, що спрощено механізм реєстрації на отримання інформації про останні зміни в законодавстві та інформаційні листи засобами електронної пошти.
Зробити це можна в Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (ЗІР) та його мобільних додатках, в яких запроваджено нову функцію, яка дозволяє бажаючим в два кліки зареєструватися на отримання такої інформації від ДПС.
Реєстрація здійснюється через розділ ЗІР «Останні зміни в законодавстві» шляхом заповнення «Форми зворотнього зв’язку».
Скористатися ЗІР можна через офіційний вебпортал ДПС (вкладка «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс») або безпосередньо в Інтернет-мережі за адресою: zir.tax.gov.ua.
Мобільні додатки ЗІР можна безкоштовно завантажити на власні мобільні пристрої, скориставшись інтернет-магазинами: App Store та Google Play.
Інформація розміщена на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/425488.html

Олексій Любченко та Грігол Катамадзе підписали Меморандум про партнерство та співробітництво між ДПС та АППУ
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що Голова Державної податкової служби України Олексій Любченко та Президент Асоціації платників податків України Грігол Катамадзе підписали Меморандум про партнерство та співробітництво.
«Асоціація платників податків України завжди була надійним партнером податкової служби, а наше співробітництво – продуктивним. Ми спільно працюємо над створенням сприятливих умов для ведення бізнесу, адже успішний та прибутковий бізнес – це запорука стабільної та процвітаючої економіки. Підписання Меморандуму є значним кроком у налагодженні якісно нових стосунків між податковою та Асоціацією», – зазначив Олексій Любченко.
За його словами, підписаний Меморандум посилить та зміцнить співробітництво між членами Асоціації і податківцями та стане новим етапом у їхній спільній роботі.
Відповідно до Меморандуму сторони спільно працюватимуть над удосконаленням податкового законодавства. Так, Асоціація зможе здійснювати експертизу та надавати ДПС пропозиції до проєктів регуляторних актів, головним розробником яких є ДПС. Крім того, податкова та АППУ організовуватимуть консультації з громадськістю та платниками податків щодо таких нормативних документів для розуміння пропозицій бізнесу тощо.
До зустрічі за допомогою платформи ZOOM також долучилися понад 60 представників Асоціації з усієї України, які мали змогу поставити свої питання керівництву ДПС. Діалог вийшов активним та цікавим. Учасники обговорили напрями реформування податкової служби, її поточні завдання та ініціативи, розвиток сервісної складової тощо.
Так, на питання, які шляхи досягнення податковою службою цільових значень ключових показників ефективної роботи, Олексій Любченко відповів: «Чітке дотримання норм Податкового кодексу України, виконання повсякденної роботи, визначення через методологію функцій і процесів та їх спрощення, а також розбудова сервісної складової».
Варто зауважити, що розвиток нових сервісів – на сьогодні в пріоритеті служби. Удосконалюється функціонал Електронного кабінету, впроваджуються нові форми роботи, доопрацьовується програмний РРО, яким вже з 1 серпня зможуть за бажанням користуватися підприємці, тощо.
Цікавилися учасники також функціональними змінами, пов’язаними з запровадженням для ДПС статусу єдиної юридичної особи.
Інформація розміщена на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/425446.html

До уваги платників рентної плати за користування надрами!
ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/425566.html повідомила наступне.
Визначення ставки рентної плати для видобування корисних копалин, зокрема руд заліза, передбачено пунктом 252.20 статті 252 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Відповідно до вказаного пункту ПКУ податкові зобов’язання з рентної плати за користування надрами для видобування руд заліза за II-ий квартал 2020 року обчислюються:
- 12,00, якщо середня вартість залізної руди за індексом IODEX 58 % FE CFR China, що офіційно визначений світовим інформаційним агентством Platts, за податковий (звітний) період становить 70 і більше доларів США;
- 11,00, якщо середня вартість залізної руди за індексом IODEX 58 % FE CFR China, що офіційно визначений світовим інформаційним агентством Platts, за податковий (звітний) період становить менше 70 доларів США.

Про підсумки деклараційної кампанії 2020 на Дніпропетровщині
За підсумками кампанії декларування доходів, отриманих протягом минулого року, станом на 01.07.2020 громадянами Дніпропетровської області та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, подано майже 37,6 тисяч податкових декларацій про майновий стан і доходи за 2019 рік. Про це повідомила в. о. начальника управління податків і зборів з фізичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Добросовістна Неля.
Розмір задекларованих ними доходів становить 4 млрд 575,8 млн гривень. За результатами декларування до сплати нараховано 169,9 млн грн податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) та 24,7 млн грн військового збору, що на 70,4 млн грн та 11,7 млн грн більше відповідно минулорічних нарахувань.
Найактивнішими декларантами стали громадяни, які задекларували дохід, отриманий у вигляді спадщини/дарування – 2 321 особа. Загальна сума задекларованого ними доходу склала 470,7 млн гривень. Ще 1 647 мешканців Дніпропетровщини задекларували понад 463,6 млн грн доходу від продажу (обміну) рухомого та/або нерухомого майна. Про доходи у сумі 749,9 млн грн, отримані за кордоном, сповістили 199 мешканців регіону.
Про одержані у 2019 році понад мільйонні статки повідомили 318 громадян, це на 49 платників більше ніж у минулому році. Загальна сума задекларованого ними оподатковуваного доходу складає 3 млрд 080,2 млн гривень, що на 496,9 млн грн більше минулорічних доходів.
Поряд із цим, своїм правом на податкову знижку скористалось понад 3,7 тис. громадян. Сума ПДФО, що підлягає поверненню з бюджету складає 10,7 млн гривень.
Звертаємо увагу, що податкові зобов’язання з ПДФО та військового збору, зазначені у річній податковій декларації про майновий стан і доходи, платники податків самостійно сплачують до 1 жовтня 2020 року.

Криворізьке північне управління за повідомленнями ГУ ДПС у Дніпропетровській області

Версія для друку Написати листа

Про цей сайт | Запитання | Адміністратор