У 2021 р. домогосподарства зможуть отримати 35% відшкодування за «теплим кредитом» на розумні лічильники електроенергії, електроакумулятори та зарядки для електрокарів
Про це розповів Костянтин Гура, т.в.о. Голови Держенергоефективності, в інтерв’ю для телеканалу «Україна 24».
Розуміючи, наскільки важливо підтримати населення в питаннях енергоефективності та зменшенні платіжок, Держенергоефективності спільно з Міненерго ініціювали продовження програми на наступний рік.
Окрім утеплення та заміни газових котлів на твердопаливні, фізичні особи – мешканці приватних будинків матимуть право залучати кредити на придбання електроакумулюючих систем, обладнання для заряджання електрокарів та інтелектуальних лічильників електричної енергії.
За умовами програми власники індивідуальних будинків зможуть залучити «теплі кредити» в одному з 4-х банків та отримати компенсацію у розмірі:
· 20 % - на твердопаливні котли;
· 35 % - на енергоефективні заходи.
«Взяти участь у програмі «теплих кредити» дуже легко та просто. Абсолютно виключені будь-які контакти з чиновниками, мінімізовано бюрократію. Відшкодування становить до 2 місяців. Додаткову підтримку надає місцева влада. Саме через це програма стала дуже популярною і щороку попит на неї у рази перевищує пропозицію», - пояснив К.Гура.
Деталі дізнавайтеся у сюжеті: https://youtu.be/_nDC1oyAvB8
Міненерго спільно з Держенергоефективності розроблено та внесено на розгляд Уряду проєкт Національного плану дій з енергоефективності на період до 2030 року
Міненерго спільно з Держенергоефективності підготовлено та подано на розгляд Уряду проєкт розпорядження Кабінету Міністрів України «Про Національний план дій з енергоефективності на період до 2030 року».
«Усвідомлюючи завершення у ц.р. Національного плану дій з енергоефективності до 2020 року та необхідність продовження реформ для зменшення енергоємності економіки, разом із Міненерго розробили новий план дій у цій сфері до 2030 року. Орієнтиром, безумовно, є норми та підходи ЄС, зокрема Директиви 2012/27/ЄС», - прокоментував т.в.о. Голови Держенергоефективності Костянтин Гура.
Так, проєктом розпорядження, до роботи над яким долучалися і європейські експерти, у т.ч. Проєкту EU4Energy Governance, передбачено:
· визначення національної цілі з енергоефективності на 2030 рік, а саме - первинне та кінцеве споживання енергії в Україні у 2030 р. не повинне перевищувати відповідно 91 468 тис. та 50 446 тис. тонн нафтового еквіваленту;
· схвалення Національного плану дій з енергоефективності на період до 2030 року;
· затвердження трирічного плану заходів з його реалізації у 2020-2022 роках.
Для здобуття мети до плану включено цілу низку секторальних та міжсекторальних заходів з підвищення енергоефективності. Вони охоплюють різні сектори. Наприклад, співфінансування енергоощадних заходів у житловому секторі, розвиток енергосервісу, санація будівель органів влади, широке впровадження енергоменеджменту, сертифікація енергоефективності будівель, розвиток електротранспорту та інфраструктури зарядних станцій, підвищення ефективності систем теплопостачання тощо.
Важливо, що вищезазначеним планом враховано необхідність підвищення рівня ефективного використання енергії на всіх етапах: від її генерації до транспортування і споживання.
Прийняття плану стане ще одним кроком до запровадження європейських підходів з підвищення енергоефективності в країні.
Держенергоефективності ініціювало діалог та співпрацю із стейкхолдерами щодо «зеленого» переходу України - «Green Deal Network»
Держенергоефективності разом із Представництвом Фонду ім. Г. Бьолля в Україні розпочало постійний діалог та співпрацю із стейкхолдерами щодо «зеленого» переходу України – «Green Deal Network».
Стартом «Green Deal Network» стала дискусія на ключову тему – «Зелений перехід. Реалії України».
У межах першого заходу із серії запланованих Держенергоефективності об’єднало на одній дискусійній платформі представників Комітету ВРУ з енергетики та ЖКП, Міненерго, Європейської Комісії, Всеукраїнської енергетичної асамблеї, Біоенергетичної асоціації України, Української вітроенергетичної асоціації, Української водневої ради, Української асоціації відновлюваної енергетики, Українсько-Данського енергетичного центру, Європейсько-українського енергетичного агентства, ГО «Global 100 RE Ukraine», GIZ, ГО «Екодія», ГО «Екоклуб», Професійної асоціації екологів України, Асоціації сонячної енергетики України.
Як пояснив Костянтин Гура, т.в.о. Голови Держенергоефективності, Європейський зелений курс – це багатогранна програма розвитку «чистої», енергоефективної, але конкурентоздатної і процвітаючої економіки. Це програма ЄС, втім вона диктує чіткі вимоги щодо декарбонізації і мобілізує зусилля інших країн щодо сталого розвитку.
Україна із високим рівнем енергоємності економіки, але великим потенціалом енергозбереження вже обрала шлях «зеленого» переходу.
«Наше завдання – проаналізувати та напрацювати найбільш ефективні напрями «зеленого» курсу України. Це одна з важливих складових Енергетичної стратегії», - прокоментував К.Гура.
Під час заходу учасники провели продуктивну дискусію щодо таких питань:
- актуалізація Енергетичної стратегії;
- пріоритетні законопроекти у сфері енергоефективності та «чистої» енергетики (щодо Фонду декарбонізації, відновлення енергосервісу, запровадження електроакумулюючих систем та ін.);
- перспективи водневої енергетики;
- запуск аукціонів у відновлюваній енергетиці та багато іншого.
Енергетичні сертифікати вносяться до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва
Держенергоефективності звертає увагу енергоаудиторів на зміни у сфері сертифікації енергоефективності будівель:
1. З 1-го грудня 2020 року енергетичний сертифікат виготовляється енергоаудитором з використанням Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (https://admin.e-construction.gov.ua/dashboard) та з присвоєнням реєстраційного номера в цій системі. Це пов’язано із набуттям чинності частини 3 статті 8 Закону України «Про енергетичну ефективність будівель».
2. Громадяни, які пройшли професійну атестацію, набувають права на провадження діяльності із сертифікації енергетичної ефективності та обстеження інженерних систем з дня внесення до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва запису про кваліфікаційний сертифікат.
3. Держенергоефективності проводить незалежний моніторинг сертифікатів.
Згідно з частиною п’ятою статті 9 Закону доступ до інформації про енергоаудиторів та фахівців з обстеження інженерних систем, у тому числі їхні кваліфікаційні атестати, та інформації про відмову у видачі кваліфікаційного атестата, його анулювання є відкритим та безоплатним через портал Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.
Щоб опанувати процес виготовлення та присвоєння реєстраційного номера енергетичного сертифіката, запрошуємо усіх енергоаудиторів ознайомитися із тренінгом за посиланням: https://youtu.be/XCF5dGXjKlc, також для швидкої комунікації та вирішення зазначених питань утворена спільнота в мережі telegram, перейти до якої можна за посиланням: https://t.me/edessb_ee.
З питань роботи Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва звертатися до Мінрегіону.
Консультації можна отримати за тел.:
Довідково:
Із 1-го грудня 2020 року в Держенергоефективності відсутні правові підстави приймати:
Близько 8 млрд м3 газу можна замістити завдяки виробництву та використанню біометану
Законодавчі шляхи для розвитку сфери виробництва біометану обговорили учасники робочого засідання, ініційованого Біоенергетичною асоціацією України за участю Міненерго, Держенергоефективності, ТОВ «Оператор ГТС України».
«Потенціал заміщення природного газу біометаном в Україні складає близько 8 млрд м3 в рік, що дорівнює більше половини річного обсягу імпорту природного газу (14 млрд м3 у 2019 році) та понад чверті його загального річного споживання (30 млрд м3 у 2019 році). Це перспективний напрям, який потрібно законодавчо врегулювати та стимулювати», - повідомив Юрій Шафаренко.
Так, Держенергоефективності спільно з Біоенергетичною асоціацією України розроблено проєкт Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про альтернативні джерела енергії» щодо розвитку виробництва електроенергії з біометану».
Законопроєктом передбачено вирішення низки питань, щоб:
- запустити ринок біометану в Україні;
- скоротити імпорт природного газу та сприяти розвитку внутрішнього енергетичного ринку;
- зменшити викиди парникових газів.
Завдяки законодавчому врегулюванню розвитку цієї сфери Україна зможе експортувати біометан в ЄС і, таким чином, забезпечити енергетичну незалежність країни, зростання економіки та стабілізацію національної валюти.
У цілому під час засідання учасники сфокусували увагу на таких питаннях:
- визначення поняття «біометан»;
- механізм верифікації біометану;
- процедура надання гарантії походження біометану;
- реєстр виробництва та споживання біометану;
- умови підключення виробників біометану до ГТС України;
- можливості інвестиційної підтримки виробників біометану за допомогою часткової компенсації вартості підключення до газотранспортної та газорозподільної системи України.
Фонд гарантування кредитів, Фонд декарбонізації – ініціативи, спрямовані на підвищення енергоефективності українських підприємств
Під час брифінгу «ЕКО-трансформація 2020: про реальні апробовані рішення екологізації виробництв в Україні» т.в.о. Голови Держенергоефективності Костянтин Гура повідомив про шлях еко-трансформації країни.
«Україна споживає у 2 рази більше енергії на одиницю ВВП, ніж весь світ. Якщо ми хочемо мати конкурентоспроможну економіку, чисте довкілля, ми маємо працювати над декарбонізацією та інвестувати в енергоефективність. Тому ми вже готуємося до Європейського зеленого курсу. Для нас це як виклики, так і можливості. І вже підготовлено цілу низку ініціатив та інструментів», - повідомив т.в.о. Голови Держенергоефективності Костянтин Гура.
Окреслюючи вже діючі програми, Костянтин Гура акцентував увагу учасників брифінгу на запровадженому у цьому році Фонді гарантування кредитів для підприємств на енергоефективні цілі. Фонд запущено партнером Держенергоефективності – UNIDO разом із Укргазбанком.
У рамках Фонду підприємства можуть залучити кредити без застави та під низькі відсотки в еквіваленті до 150 тис. доларів на впровадження системи енергоменеджменту та заходів з енергоефективності. Щоб взяти участь у програмі, можна звертатися до Укргазбанку: https://www.ukrgasbank.com/corporative/unido.
Крім цього, за участю Міненерго, Держенергоефективності та Українсько-данського енергетичного центру ініційовано створення Фонду декарбонізації.
«Минулого року було зібрано 900 млн грн з податку за викиди СО2. Ідея полягає в тому, щоб запровадити цільове використання частини цих коштів і реінвестувати їх саме у заходи для зменшення викидів СО2. Підприємства зможуть залучати кредити на енергоефективні заходи та отримувати часткову компенсацію від держави», - пояснив К.Гура.
За розрахунками експертів, Фонд буде гарантованим джерелом фінансування у розмірі близько 1,35 млрд грн у рік із держбюджету на енергоефективні цілі. При цьому вже за рік роботи Фонд дозволить залучити ще більше податків до бюджету - майже 2 млрд грн щорічно.
Наразі законопроєкт щодо запуску Фонду декарбонізації зареєстровано у Парламенті.
Серед інших важливих кроків держави у розвитку сфери енергоефективності треба зауважити наступні:
- подано до Уряду фіналізований проєкт Закону «Про енергетичну ефективність»;
- розроблено проєкт Національного плану дій з енергоефективності до 2030 року;
- розроблено концепцію нової 5-річної програми з енергоефективності в Україні, яка передбачає державну підтримку не лише житлового сектору, як раніше, а й інших секторів економіки;
- продовжено «теплі кредити» на 2021 рік;
- підготовлено та вже зареєстровано у Парламенті законопроєкти для відновлення ЕСКО та його розширення на об’єкти комунальної сфери та енергетики;
- розроблено цілий пакет законопроєктів у біоенергетиці.
Управління комунікації та зв’язків з громадськістю Держенергоефективності
|