Україна може позбутися залежності від імпорту газу завдяки біоенергетиці
Потенціал та необхідні кроки для розвитку біоенергетики, у т.ч. біометану і відновлюваних газів обговорили учасники онлайн-семінару, організованого Біоенергетичною асоціацією України із партнерами.
На відкритті заходу заступник Міністра енергетики України з питань євроінтеграції Ярослав Демченков наголосив на важливості розвитку біоенергетики та окреслив вже підготовлені Міненерго, Держенергоефективності та експертами БАУ законопроєкти, мета яких – сприяти заміщенню газу завдяки місцевим видам палива.
Крім цього, Я. Демченков наголосив на перевагах «зеленого» водню та роботі у цьому напрямі: «Ми готуємо дорожню мапу та невдовзі розпочнемо підготовку Стратегії водневої економіки, а потім, - кропітка робота із створення ринку, підготовка законодавства, технічних регламентів тощо. За нашою оцінкою, розвиток водневої енергетики стане поштовхом для значних інвестицій приватного сектора та пожвавлення економіки країни».
У свою чергу, Юрій Шафаренко, заступник Голови Держенергоефективності, представив можливості для заміщення природного газу місцевими видами палива: «У 2019 р. Україна імпортувала близько 14 млрд м3 газу. Весь обсяг споживання газу минулого року склав майже 30 млрд м3. При цьому, використовуючи значні біоенергетичні ресурси (агровідходи, енергорослини тощо), можна замістити 37 млрд м3 у рік. Звичайно, це максимальний потенціал. Втім навіть його технічно-досяжної половини буде достатньо, щоб замістити імпорт газу».
Зокрема, завдяки виробництву та використанню біометану можна заміщувати в еквіваленті 7,8 млрд м3 газу у рік. Це близько 25 % річного споживання газу в Україні і приблизно половина імпорту газу в 2019 році.
Біометан – це фактично універсальний ресурс, який потрібно використовувати для:
· виробництва енергії безпосередньо біля споживача (на відміну від біогазу);
· моторного палива;
· прямого заміщення газу;
· експорту в ЄС.
Для розвитку сфери виробництва біометану наразі Міністерством енергетики, Держенергоефективності за участю експертів досліджуються можливі шляхи та законодавчі зміни.
У цілому, біоенергетичні проєкти є вигідними як країні, так і громадам через низку переваг:
- економія коштів на закупівлі природного газу;
- нові робочі місця та додаткові надходження коштів до бюджетів;
- активізація агросектору та інших суміжних галузей;
- стабільне енергозабезпечення та успішне проходження опалювальних сезонів.
Управління комунікації та зв’язків з громадськістю
Енергоефективність - це потужний міжсекторальний інструмент для декарбонізації та розвитку конкурентоздатної економіки
На цьому наголосив т.в.о. Голови Держенергоефективності Костянтин Гура, виступаючи на 11-му Європейсько-українському енергетичному дні «Відновлення після кризи: Чи актуальна «Зелена» Угода для України?».
Як відомо, енергоємність ВВП України – втричі вища, ніж у Німеччині, і в середньому у 2 рази більша, ніж в ЄС. Інструментом для вирішення цієї проблеми є саме енергоефективність, яку потрібно розвивати абсолютно в усіх секторах (будівлях, промисловості, транспорті та ін.).
«Енергоефективність безпосередньо впливає на активізацію економіки, її декарбонізацію та посилення конкурентоздатності, а також є ключовою складовою Європейського зеленого курсу. Тому Держенергоефективності спільно з Міненерго продовжує роботу над фундаментальними законодавчими актами та впровадженням цілої низки ініціатив з енергоефективності», - наголосив К. Гура.
Так, під час виступу Костянтин Гура окреслив впроваджені кроки, які стимулювали залучення приватних інвестицій в енергоефективність та економіку країни в цілому, зокрема:
Ø «Теплі кредити» - перша в Україні програма національного масштабу, яка дала реальну підтримку та стимул для понад 850 тис. родин, щоб інвестували близько 8,6 млрд грн в енергоощадні заходи та заощаджувати 20-40% і більше витрат на платіжках. Таку дієву програму потрібно продовжувати. Держенергоефективності за підтримки Міненерго розроблено та подано на розгляд Уряду відповідний проєкт рішення щодо дії програми у 2021 році.
Ø Енергосервісний механізм, співавтором якого було Агентство, дозволив укласти понад 500 ЕСКО-договорів вартістю більше 1,1 млрд грн, щоб модернізувати дитячі садки, школи, лікарні та інші бюджетні установи. Наразі розроблено законопроєкт, який дасть змогу зняти існуючі на сьогодні бар’єри для ЕСКО-закупівель. Очікується якнайскоріше погодження та прийняття законопроєкту.
Ø Розвивається ринок послуг із сертифікації енергоефективності будівель. Багато фахівців пройшли навчання та отримали понад 2200 атестатів, що свідчить про попит на послуги з сертифікації та обстеження інженерних систем будівель. Щомісяця енергоаудитори складають близько 200-300 сертифікатів. Вже видано більше 4700 сертифікатів будівель із різними класами енергоефективності та рекомендаціями щодо їхньої термомодернізації.
Ø Понад 220 місцевих органів влади впроваджують системи енергоменеджменту в бюджетній сфері.
Ø 1,3 млрд євро у рік – це кошти, зекономлені завдяки зменшенню споживання 7 млрд м3 газу населенням, бюджетними установами, підприємствами теплокомуненерго у 2019 р. порівняно із 2014 роком. Цьому сприяло і поширення енергоефективних проєктів, і встановлення понад 2,4 ГВт потужностей, що генерують тепло із альтернативних джерел енергії.
Ø Більше 25 тис. родин, які інвестували понад 520 млн євро в сонячні панелі, тепер є менш енергозалежними та заощаджують на платіжках.
«Серед головних ініціатив, над якими зараз працює Держенергоефективності, - це розробка нової п’ятирічної цільової економічної програми з енергоефективності, яка буде охоплювати різні сектори економіки і передбачати державну підтримку для впровадження заходів з енергозбереження та використання відновлюваних джерел енергії», - підсумував К.Гура.
На важливості посилення розвитку сфери енергоефективності наголосили й інші учасники заходу. При цьому, представники UNIDO, GIZ, Європейського інвестиційного банку та інших організацій запевнили, що підтримують Україну у цій сфері і готові продовжувати співпрацю.
Управління комунікації та зв’язків з громадськістю Держенергоефективності
Під час ECOFORUM-2020 Держенергоефективності представило законодавчі ініціативи для підвищення енергоефективності економіки
«Енергоефективність, як обов’язкова складова декарбонізації та EU Green Deal, має впроваджуватися у всіх секторах. Саме цей принцип ми закладаємо під час розробки законодавчих ініціатив» - повідомив Костянтин Гура, т.в.о. Голови Держенергоефективності, у своєму відеозверненні до учасників ECOFORUM-2020.
Україна зацікавлена та вже зараз готується до запланованого Європейського зеленого курсу. «З одного боку, EU Green Deal є викликом для нас, а з іншого – це можливості будувати енергоефективну економіку пліч-о-пліч з європейськими партнерами», - зауважив К.Гура у відеозверненні.
Так, Міненерго разом з Держенергоефективності та за участю експертного середовища активізували роботу над законодавством та підготували низку ініціатив, зокрема:
- фіналізовано базовий законопроєкт «Про енергоефективність»;
- доопрацьовано проєкт Національного плану дій з енергоефективності на період до 2030 року;
- розроблено проєкт 5-річної цільової програми з енергоефективності, що буде охоплювати різні сектори економіки;
- розроблено законопроєкти щодо відновлення ЕСКО-закупівель та розширення ЕСКО на об’єкти теплопостачання, водопостачання, електричних мереж;
- підготовлено та подано на розгляд Уряду проєкт рішення щодо продовження програми «теплих кредитів» на 2021 рік;
- розроблено цілий пакет законопроєктів для стимулювання інвестицій в біоенергетику та багато іншого.
«Важливу роль у зменшенні енергозалежності, заміщенні традиційних енергоресурсів відіграють відновлювані джерела енергії. Технології у цій сфері у світі дешевшають і допомагають забезпечити енергетичні потреби українських громад та сімей. Спільно з Міненерго вже підготовлено законопроекти, щоб покращити умови впровадження проєктів з біоенергетики», - повідомив Юрій Шафаренко, заступник Голови Держенергоефективності.
Крім цього, Держенергоефективності за підтримки ЄС запровадило інформаційно-роз’яснювальну кампанію серед населення щодо переваг встановлення СЕС, геліоколекторів, теплових насосів та інших технологій: http://saee.gov.ua/uk/content/renewables.
Що стосується енергоефективності в одному з найбільш енергоємних секторів – у промисловості, то підготовлено законопроєкт щодо гарантованого джерела фінансування енергомодернізації підприємств України. Передбачається механізм, який дозволить акумулювати надходження з податку на викиди СО2, а це майже 1 млрд грн у рік, та реінвестувати їх у співфінансування енергоефективних проєктів для підприємств. Про механізм та переваги енергоефективних проєктів для промисловості детально розповіла Тамара Буренко, заступник директора Департаменту стратегічного розвитку Держенергоефективності.
Також, співпрацюючи з Держенергоефективності та усвідомлюючи необхідність дієвих фінансових інструментів, UNIDO разом з Укргазбанком створили Фонд гарантування позик для промислових підприємства на енергоефективність (https://www.ukrgasbank.com/about/cooperation/unido). За умовами програми підприємства можуть брати кредити без застави на впровадження систем енергоменеджменту або модернізацію.
Ще одним інструментом залучення фінансових ресурсів є зелені облігації. Їх випуск дозволить залучати «зелене» фінансування за прийнятною вартістю, а реалізація інвестиційних проєктів – заощаджувати енергоресурси і витрати на їх оплату. Для запуску цього ринку прийнято закон. Участь у його розробці брали Держенергоефективності, Національна комісія з цінних паперів та фондових ринків та міжнародні партнери (GIZ, IFC, UNIDO, UNDP, Climate Bonds Initiative). Першочергові заходи, над якими наразі працює Агентство для запровадження ринку зелених облігацій, окреслив Андрій Фролов, заступник начальника Управління реформування сфери енергоефективності та енергозбереження Держенергоефективності.
Держенергоефективності щиро вдячне Професійній асоціації екологів України за організацію Всеукраїнського ECOFORUM-2020 та підняття актуальних для бізнесу і населення питань про енергоефективну та екологічну політику в країні.
До уваги усіх громадян:
– презентація Юрія Шафаренка, заступника Голови Держенергоефективності, «Використання чистої енергії домогосподарствами та громадами»: http://saee.gov.ua/sites/default/files/SAEE_Shafarenko_25_09_2020.pdf
- презентація Андрія Фролова, заступник начальника Управління реформування сфери енергоефективності та енергозбереження Держенергоефективності, "Зелені облігації як інструмент залучення фінансування в проекти екологічного спрямування": http://saee.gov.ua/sites/default/files/SAEE_Shafarenko_25_09_2020.pdf
Управління комунікації та зв’язків з громадськістю Держенергоефективності
Міненерго та Держенергоефективності підготували низку законопроєктів, щоб створити сприятливі умови для заміщення газу
Серед пріоритетних законодавчих ініціатив Міненерго та Держенергоефективності – створити сприятливі умови для розвитку вітчизняної біоенергетики. Це перспективний напрям, здатний зменшити залежність від імпорту традиційних енергоресурсів.
Як свідчить статистика, лише минулого року за імпорт газу сплачено 3 млрд доларів.
Тому Міненерго з Держенергоефективності, а також експертною спільнотою у т.ч. Біоенергетичною асоціацією України, представниками профільних асоціацій підготувало низку важливих проєктів Законів України у біоенергетиці, а саме:
1. Законопроєкт щодо розвитку прозорого та конкурентного ринку твердих біопалив
Для цього пропонується застосувати європейський досвід і заснувати єдину систему електронну торгівлі твердим біопаливом. Також планується затвердити вимоги до якості біопалива, що буде реалізовуватися через систему, і передбачити адміністративну відповідальність за порушення вимог торгівлі.
Це дозволить збільшити обсяги виробництва та торгівлі твердим біопаливом, встановити прозоре ціноутворення, забезпечити енергогенеруючі потужності якісною сировиною і, як наслідок, сприяти виробництву енергії «не з газу».
Спрямовуючи на енергетичні потреби близько 40 % відходів с/г культур, можна заміщувати близько 10 млрд м3 газу в рік.
2. Законопроєкт щодо звільнення біопалива від податку на викиди СО₂
У світі біомаса вважається СО2-нейтральним паливом, адже при її спалюванні двоокису вуглецю утворюється стільки, скільки було поглинуто рослинами під час росту.
Тому скасування податку на викиди СО2 із підприємств, що спалюють біомасу, буде ще одним кроком до приведення українського законодавства до норм ЄС.
Прийняття такого законопроєкту також позитивно вплине на інвестиційну привабливість біоенергетичних проєктів.
3. Законопроєкт щодо стимулювання вирощування енергетичних рослин
Ціль законопроєкту – спростити адміністративне та податкове навантаження на підприємства, які планують вирощувати енергетичні рослини, і створити сприятливі умови для такого виду діяльності на законодавчому рівні.
Прийняття законопроєкту сприятиме ефективному використанню малородючих земель (близько 4 млн га) в енергетичних цілях, відновленню їхньої родючості та виробництву сировини для генерації енергії.
Використання врожаю енергокультур із 4 млн га малородючих земель дозволить заміщувати в еквіваленті до 20 млрд м3 газу у рік.
· Водночас, опрацьовується питання розвитку сфери виробництва та використання біометану.
Потенціал генерації біометану дозволить замістити близько 8 млрд м3 газу в рік. Крім цього, біометан можливо експортувати в ЄС.
«Усі вищезазначені законопроєкти допоможуть полегшити впровадження біоенергетичних проєктів та підвищити їхню інвестиційну привабливість. Місцеві громади та бізнес матимуть більше можливостей, щоб встановлювати твердопаливні котельні, когенераційні установки на біомасі і забезпечувати енергетичні потреби, особливо в опалювальні періоди», - прокоментував т.в.о. Голови Держенергоефективності Костянтин Гура.
«Якщо взяти до уваги максимальні можливості використання твердого біопалива в Україні (відходи агросектору, енергетичні рослини, біогаз, біометан), то потенціал заміщення імпортного газу може сягнути 37 млрд м3 газу в рік. Навіть використання половини цього потенціалу буде достатньо, щоб позбавитися залежності від імпорту газу. Тому настав час активізувати цей напрям із користю для нашої економіки, зміцнення національної валюти та енергозабезпечення громад», - додав заступник Голови Агентства Юрій Шафаренко.
Управління комунікації та зв’язків з громадськістю Держенергоефективності
Міненерго та Держенергоефективності ініціювали та розробили 2 законопроєкти для відновлення ЕСКО та його розширення на об’єкти ТКЕ і водоканали
Міненерго та Держенергоефективності ініціювали та підготували два важливих законопроекти щодо подальшого безперешкодного впровадження ЕСКО-механізму як у бюджетних установах, так і на об’єктах ТКЕ та водоканалах, зокрема:
1) Законопроєкт щодо зняття існуючих на сьогодні бар’єрів для ЕСКО-закупівель на об’єктах державної та комунальної форми власності
Для цього передбачається приведення у відповідність Закону України про енергосервіс до Закону України «Про публічні закупівлі».
Як наслідок, прийняття законопроєкту розблокує запуск численних нових проєктів з термомодернізації дитячих садків, шкіл, лікарень та інших бюджетних установ. На сьогодні завдяки ЕСКО-інвестиціям впроваджується вже понад 540 таких проєктів із економією енергоспоживання від 20% до 70%.
«Для бюджетних установ ЕСКО-проєкти – це можливість провести давно заплановані заходи з енергоефективності за рахунок приватних інвестицій, зменшити витрати на оплату комунальних послуг та підвищити комфортні умови перебування у будівлях, особливо взимку», - прокоментував т.в.о. Голови Держенергоефективності Костянтин Гура.
2) Законопроєкт щодо розширення енергосервісу на сфери теплопостачання, централізованого питного водопостачання, централізованого водовідведення
Пропонується забезпечити повернення інвестицій ЕСКО-компаніям через запровадження рахунків із спеціальним режимом використання для розрахунків за енергосервісними договорами.
Прийняття такого законопроєкту дасть змогу залучити інвестиції в модернізацію таких об’єктів ТКЕ та водоканалів та реалізувати заходи без збільшення тарифів на відповідні послуги таких підприємств.
В цілому обидва законопроекти заслуговують уваги та реалізації, оскільки дозволять:
- продовжити функціонування ЕСКО-механізму як дієвого інструменту інвестування в енергоефективність об’єктів державної та комунальної форми власності;
- зменшити споживання енергоресурсів на зазначених об’єктах;
- скоротити витрати на оплату комунальних послуг;
- підвищити комфорт перебування у бюджетних установах;
- забезпечити довгоочікувану модернізацію об’єктів ТКЕ та водоканалів.
Наразі законопроєкти знаходяться на погодженні у ЦОВВ та готуються до розгляду Урядом.
Управління комунікації та зв’язків з громадськістю Держенергоефективності
|