 Версія для друку
 Написати листа
Програмні РРО працюють
Державна податкова служба України повідомляє, що 01.08.2020 суб’єкти господарювання розпочали застосовувати програмні РРО під час здійснення розрахункових операцій.
У реєстрі програмних реєстраторів розрахункових операцій станом на 10 годину зареєстровано 6,5 тис. ПРРО.
Фіскальний сервер забезпечує фіскалізацію чеків в он-лайн режимі з програмними РРО.
Тобто для фіскалізації розрахункових операцій як альтернативу касовим апаратам можна застосовувати програмні РРО, які встановлені на гаджети.
ДПС запропоновані бізнесу безкоштовні програмні РРО, які розміщені на вебпорталі ДПС у відповідному розділі банеру «Програмні РРО» за посиланнями:
https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/programniy-reestrator-rozrahunkovih-operatsiy/programniy-reestrator-rozrahunkovih-operatsiy-/
https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/programniy-reestrator-rozrahunkovih-operatsiy/fiskalniy-dodatok-prrosto/
Передача даних від ПРРО до фіскального сервера здійснюється засобами комунікацій з використанням кваліфікованого електронного підпису або печатки. Безкоштовно електронні підписи та печатки можна отримати у кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДПС. Роз’яснення щодо отримання кваліфікованих сертифікатів електронних підписів та печаток для програмних РРО розміщені у відповідному розділі банеру «Програмні РРО» за посиланням: https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/elektronni-dovirchi-poslugi/.
Для надання інформаційної підтримки суб’єктам господарювання, які розпочинають застосовувати програмні РРО, роботу Контакт-центру ДПС подовжено до 20 год. 00 хв. У разі виникнення технічних, методологічних запитань необхідно звертатись за телефоном 0 800 501 007. Зауваження/пропозиції щодо функціоналу Фіскального сервера, його АРІ та безкоштовних ПРРО можна направляти на адресу: prro@tax.gov.ua. Окрім того консультацію щодо роботи програмних РРО можна отримати в центрах обслуговування платників.
Інформуємо також, що незважаючи на те, що тестовий період завершився, розробники програмних РРО та суб’єкти господарювання, можуть здійснювати тестування ПРРО та/або АРІ фіскального сервера, використовуючи тестових платників та їх ключі, перелік яких наданий у відповідному розділі банеру «Програмні РРО» за посиланням: https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/perelik/.
Порушили правила застосування РРО – з 01.08.2020 нові штрафні санкції
Криворізьке північне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що законами України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» (із змінами) (далі – Закон № 128) та № 129-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» (із змінами) запроваджено ряд новацій у сфері застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО).
Зокрема, Законом № 128 за незастосування РРО або програмних РРО, застосування РРО/програмних РРО з порушенням встановлених законодавством вимог, передбачаються штрафні (фінансові) санкції.
Звертаємо увагу, що терміни введення нових розмірів штрафів, які планувались з 19.04.2020, Законом України від 17 березня 2020 року № 533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» (із змінами) було перенесено.
Так, тимчасово, штраф у розмірі 10 % (за перше порушення) і 50 % (за кожне наступне порушення) вартості проданих з порушенням товарів (робіт, послуг) застосовується з 01.08.2020.
З 01.01.2021 розмір штрафу становитиме 100 % і 150 % вартості проданих з порушенням товарів (робіт, послуг) за перше та наступне порушення відповідно.
Реєстр платників податку на додану вартість – найпопулярніший набір даних
Реєстр платників податку на додану вартість визнано найпопулярнішим набором даних серед наборів даних, які ДПС оприлюднює у формі відкритих даних. Така інформація оприлюднена у розділі «Статистика» Порталу відкритих даних Єдиного державного вебпорталу відкритих даних (https://data.gov.ua/stats2/common).
Нагадуємо, що Державна податкова служба України на виконання вимог ст. 101 Закону України «Про доступ до публічної інформації» та постанови Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 835 «Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних» зі змінами здійснює постійне оновлення наборів даних у формі відкритих даних на Порталі відкритих даних Єдиного державного вебпорталу відкритих даних (https://data.gov.ua/organization/tax) та на офіційному вебпорталі ДПС (http://tax.gov.ua/datasets.php?q=).
Посилання на лінк набору даних «Реєстр платників податку на додану вартість» (https://data.gov.ua/dataset/4c65d66d-1923-4682-980a-9c11ce7ffdfe; http://tax.gov.ua/datasets.php?d=DFS20160406124837)
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/426069.html
Банківський сервіс з приймання безконтактних платежів на смартфон інтегрується з сервісом ДПС
У рамках Меморандуму про співпрацю, укладеного між Державною податковою службою України і компанією Visa, та за підтримки Ощадбанку, здійснюється інтеграція сервісу ОщадPAY з безкоштовним програмним рішенням «Програмний реєстратор розрахункових операцій» та з АРІ фіскального сервера контролюючого органу (Єдине вікно подання електронної звітності).
Мобільний додаток ОщадPAY можна буде використовувати під час проведення розрахункової операції з використанням смартфону, на який встановлено ПРРО. Для цього смартфон має підтримувати операційну систему Android. Додаток дає можливість здійснювати розрахунок за отримані товари (послуги) за допомогою безконтактних платежів.
«ДПС продовжує інтеграцію програмного рішення ПРРО з банківськими сервісами. Мобільний додаток «ОщадPAY», що інтегрується з ПРРО,– це ще один крок у розвиток безготівкової економіки. Підприємці зможуть встановити додаток на свій смартфон та проводити безконтактні платежі. Це зручний вид розрахунків, який на сьогодні стає все більш популярним серед споживачів. Більше того, така система розрахунків не потребуватиме зайвих витрат від платника», – повідомила заступник Голови Державної податкової служби з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Наталія Калєніченко.
Про переваги безконтактних платежів та зручність сервісу ОщадPAY розповіли і представники Ощадбанку та компанії Visa.
«ОщадPAY на базі технології VisaTaptoPhone перетворює смартфон на POS-термінал. Зручніше не буває. Не потрібно сплачувати за оренду терміналу та встановлювати додаткове обладнання. Це практичне та дієве рішення, особливо для малого бізнесу. Його можна використовувати на ярмарках, виставках, фестивалях, у доставці замовлень кур’єрськими службами або в таксі», – розповів Андрій Пишний, голова правління Ощадбанку.
У свою чергу старший Віце-президент Visa в Україні, Грузії, країнах СНД та Південно-Східної Європи Віра Платонова назвала новий сервіс інноваційним проектом, який робить процес оплати з видачею електронного чеку легким та безкоштовним для всіх учасників.
«Ми представляємо рішення, переваги якого дозволять торговцям не інвестувати кошти у придбання додаткового обладнання і водночас створити у покупців позитивний досвід зручної сплати. Оплати за допомогою VisaTaptoPhone – це швидко, безпечно і вигідно. Маємо надію, що новий сервіс отримає чимало прихильників і багато в чому працюватиме на збільшення кількості безконтактних платежів в цілому», – прокоментувала Віра Платонова.
На початку року Державна податкова служба України і компанія Visa підписали Меморандум про співпрацю з метою покращення розвитку безготівкової економіки в Україні, а також підтримки розробки та спільної реалізації проектів для просування цифрового бізнесу та електронної комерції.
Запуск нового для України сервісу ОщадPAY в масову експлуатацію став можливим після успішного пілотного проекту Visa та Ощадбанку, який розпочався минулого року вперше в країнах Близького Сходу, Африки, Центральної та Східної Європи включно з Україною.
Інтегрований у смартфон торговця ОщадPAY забезпечує приймання безконтактних платежів картками та іншими NFC-пристроями – смартфонами, смарт-годинниками, NFC-каблучками та ін.
Отримати більше інформації та зареєструватись в ОщадPAY можна за посиланням: https://www.oschadbank.ua/ua/oschadpay
Списання боргу з єдиного внеску: кому та за яких умов
Головне управління ДПС в Дніпропетровській області інформує, що фізичні особи – підприємці (крім підприємців, що обрали спрощену систему оподаткування) та особи, що провадять незалежну професійну діяльність, які не отримували за період з 01.01.2017 по 03.06.2020 доходів (прибутку) від їх діяльності, що оподатковується податком на доходи фізичних осіб, мають право на списання суми недоїмки з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), а також штрафів та пені, нараховані на ці суми недоїмки.
Списання заборгованості з єдиного внеску передбачене Законом України від 13.05.2020 № 592-IX «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників» (далі – Закон № 592) та діє з 03.06.2020.
Для цього фізичним особам – підприємцям (крім підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) впродовж 90 календарних днів з дня набрання чинності Законом № 592 (з 03.06.2020) необхідно подати державному реєстратору заяву про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності та до податкового органу – звітність з єдиного внеску за період з 01.01.2017 до 03.06.2020, якщо вона не була подана раніше. Особам, які провадять незалежну професійну діяльність, слід подати до податкового органу за основним місцем обліку заяву про зняття з обліку як платника єдиного внеску та звітність з єдиного внеску за період з 01.01.2017 до 03.06.2020, якщо вона не була подана раніше.
Звертаємо увагу, що списання суми недоїмки, нарахованої платникам єдиного внеску буде здійснюватись на підставі заяви платника податків. Заяву на списання суми боргу з єдиного внеску у довільній формі необхідно подати до податкового органу за своїм місцем реєстрації.
Після того, як буде підтверджено вчинення вищевказаних дій, тобто отримання відповідних відомостей від державного реєстратора або заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску, та за умови подання платником єдиного внеску зазначеної звітності і отримання заяви на списання заборгованості податковий орган проводить камеральну перевірку згідно з чинним законодавством та у разі відсутності отриманих доходів за період з 01.01.2017 по 03.06.2020 приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені або вмотивоване рішення про відмову.
Рішення про відмову у списанні суми недоїмки, штрафних санкцій і пені приймається за умови якщо за результатами перевірки буде встановлено, що:
1) платник податків отримав дохід (прибуток) протягом періоду з 01.01.2017 до дня набрання чинності Законом № 592;
2) суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були у повному обсязі самостійно сплачені платником або стягнуті.
Звертаємо увагу, якщо ж суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були частково самостійно сплачені платником та/або стягнуті, тоді податковий орган приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені у частині, що залишилася несплаченою.
Вимогу про сплату суми недоїмки, штрафних санкцій і пені вважатимуть відкликаною у день прийняття податковим органом рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені.
Нараховані та сплачені або стягнуті за зазначений період суми недоїмки, штрафних санкцій і пені не підлягають поверненню.
Удосконалено функціонування електронного кабінету та спрощено роботу ФОПів, – підписано Закон № 786-ІХ
Президент підписав Закон № 786-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб – підприємців», який Верховна Рада України ухвалила 14 липня 2020 року.
Законом розширюється функціонал електронного кабінету, спрощується ведення обліку для фізичних осіб, вносяться зміни до окремих норм Податкового кодексу України щодо адміністрування податків.
Так, скасовано договір про визнання електронних документів для реєстрації в електронному кабінеті платника податків та передбачено, що в кабінеті відображатимуться податкові повідомлення-рішення, винесені контролюючими органами. Також запроваджена можливість зміни уповноважених осіб платника податків, які мають право користуватися електронним кабінетом.
Для фізичних осіб-підприємців та фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, законом передбачена можливість вести облік доходів і витрат у зручній для них формі – паперовій та/або електронній, у т.ч. через електронний кабінет.
Типова форма такого обліку та порядок його ведення визначається Міністерством фінансів.
Внесено зміни і до процедури проведення перевірок. Виключено норми, які надавали право контролюючим органам при перевірці оформлення працівників опитувати їх та роботодавців про виплачені пасивні доходи та інші додаткові блага та відшкодування.
На період дії карантину контролюючим органам надано право проводити документальні позапланові перевірки за зверненнями платника податків.
Для платників ПДВ, які сплачують єдиний податок та застосують квартальний звітний період, першим місячним звітним періодом визначено липень 2020 року.
Також зменшено розмір штрафів за порушення платниками ПДВ граничного строку для реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких податкових накладних в ЄРПН:
- у разі відсутності реєстрації – 2,5 % (було 5 %) від обсягу постачання без ПДВ, але не більше 1700 гривень (було 3 400 гривень);
- у разі несвоєчасної реєстрації – 1 % (було 2 %) від обсягу постачання без ПДВ, але не більше 510 гривень (було 1 020 гривень).
Закон набирає чинності з дня, наступного за днем опублікування, крім деяких змін, які набирають чинності через 3 місяці з дня опублікування закону та з 1 січня 2021 року.
Закон України № 466 вніс зміни, які вплинули на подання звітності постійними представництвами нерезидента
Криворізьке північне управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що змінами, внесеними Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (Закон України № 466), з п.п. 141.4.7 п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), починаючи з 23.05.2020, вилучено норми, які надавали можливість визначати суму прибутку постійного представництва нерезидента, що підлягає оподаткуванню в Україні, на підставі складення нерезидентом окремого балансу фінансово-господарської діяльності, погодженого з контролюючим органом за місцезнаходженням постійного представництва, або у разі неможливості визначити шляхом прямого підрахування прибуток, отриманий нерезидентами з джерелом його походження з України, визначати оподатковуваний прибуток контролюючим органом як різницю між доходом та витратами, визначеними шляхом застосування до суми отриманого доходу коефіцієнта 0,7.
Підпункт 141.4.7 п. 141.4 ст. 141 ПКУ з 23.05.2020 передбачає єдиний порядок оподаткування, відповідно до якого постійне представництво оподатковується в загальному порядку та визначає обсяг оподатковуваного прибутку відповідно до положень ст. 39 ПКУ.
Враховуючи вищевикладене, рекомендовано постійним представництвам нерезидента подавати, починаючи зі звітного періоду – півріччя 2020 року, Податкову декларацію з податку на прибуток підприємств, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 зі змінами та доповненнями, та не застосовувати форми розрахунку податку на прибуток нерезидентів, які провадять діяльність на території України через постійне представництво, які затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2016 № 544.
Відповідні роз’яснення надані листом ДПС України від 04.06.2020 № 8939/7/99-00-07-02-01-07.
За порушення вимог зберігання спирту і алкогольних напоїв у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру, передбачена відповідальність
Криворізьке північне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що до суб’єктів господарювання (у тому числі іноземних суб’єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі зберігання спирту, або алкогольних напоїв, або тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до Єдиного державного реєстру місць зберігання (Єдиний реєстр),
- 100 відсотків вартості товару, який знаходиться в такому місці зберігання, але не менше 17 000 гривень.
Норми встановлені ст. 17 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» зі змінами та доповненнями.
Оподаткування операцій ПДВ здійснюється за декількома ставками
Криворізьке північне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що ставки ПДВ встановлюються від бази оподаткування цим податком у таких розмірах:
а) 20 відсотків;
б) 0 відсотків;
в) 7 відсотків по операціях з:
● постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів, дозволених для виробництва і застосування в Україні та внесених до Державного реєстру лікарських засобів, а також медичних виробів, які внесені до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення або відповідають вимогам відповідних технічних регламентів, що підтверджується документом про відповідність, та дозволені для надання на ринку та/або введення в експлуатацію і застосування в Україні;
● постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, дозволених для застосування у межах клінічних випробувань, дозвіл на проведення яких надано центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я.
Норми визначені п. 193.1 ст. 193 Податкового кодексу України.
Земельний податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення
Нагадуємо, що відповідно до п. 57.5 ст. 57 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) фізичні особи – платники податків повинні сплачувати податки і збори, що встановлені ПКУ, через установи банків або відділення операторів поштового зв’язку.
У разі якщо зазначені особи проживають у сільській (селищній) місцевості, вони можуть сплачувати податки і збори через каси сільських (селищних) рад або рад об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, за квитанцією про прийняття податків і зборів, форма якої встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.
Крім того, пунктом 287.5 ст. 287 ПКУ встановлено, що земельний податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
Фізичними особами у сільській та селищній місцевості земельний податок може сплачуватися через каси сільських (селищних) рад або рад об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, за квитанцією про приймання податкових платежів. Форма квитанції встановлюється у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ.
Форму квитанції про прийняття податків і зборів, що може використовуватись фізичними особами у сільській (селищній) місцевості для сплати податків і зборів, у тому числі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, через каси сільських (селищних) рад, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 714 «Про затвердження форми Квитанції про прийняття податків і зборів» із змінами.
Податкове зобов’язання з земельного податку може бути нараховано за податкові (звітні) періоди (роки) в межах строків, визначених п 102.1 ст.102 ПКУ (п. 287.10 ст. 287 ПКУ).
До уваги платників податків та розробників програмного забезпечення!
Інформуємо, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/anonsi/23742.html повідомила наступне.
З метою створення комфортних та сприятливих умов для платників у частині надання електронних сервісів ДПС розроблено новий сервіс – запит на отримання інформації щодо відповідальних осіб платника податку, яким делеговано право підпису.
За допомогою вищезазначеного сервісу платники можуть отримати інформацію щодо:
► відповідальних осіб, яким делеговано право підпису податкової звітності, накладних, заяв, запитів на отримання інформації;
► типів підписів (директор, бухгалтер, печатка, уповноважена особа, технологічний сертифікат);
► термінів дії сертифікатів відкритих ключів.
Для отримання інформації необхідно використовувати такі електронні форми документів: J/F1391501 Запит на отримання інформації щодо відповідальних осіб платника податку, яким делеговано право підпису.
За січень-липень 2020 року до зведеного бюджету надійшло 461,7 млрд гривень
Протягом січня – липня 2020 року за платежами, що контролюються ДПС, до зведеного бюджету надійшло (сальдо) 461,7 млрд грн. Це на 55,1 млрд грн, або 13,6 відс. більше ніж за відповідний період 2019 року.
До державного бюджету спрямовано 310,2 млрд грн, що на 51,7 млрд грн, або на 20,0 відс. більше січня-липня 2019 року.
Місцеві бюджети отримали 151,6 млрд грн. Це на 3,5 млрд грн, або на 2,3 відсотка більше відповідного показника минулого року.
При цьому надходження (сальдо) до загального фонду державного бюджету у липні 2020 року становили 29,6 млрд грн, індикативні показники Міністерства фінансів України виконано на 123,1 відсотка.
У липні платникам податків на рахунки відшкодовано 9,1 млрд грн податку на додану вартість, що на 100 відс. відповідає сумам, заявленим до відшкодування.
Накопичена на початок 2020 року бюджетна заборгованість з відшкодування ПДВ скорочена на 12,6 млрд грн.
У розрізі основних платежів у липні 2020 року приріст порівняно з липнем 2019 року забезпечено з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів – у 1,3 раза (+2,3 млрд грн), акцизного податку з вироблених в Україні підакцизних товарів на 11,8 відс. (+0,7 млрд грн).
Надходження єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування становили 24,4 млрд грн, що на 1,2 млрд грн, або 5,1 відс. більше ніж за липень 2019 року.
Зазначених показників вдалося досягти в умовах епідемії та пов’язаних з цим карантинних обмежень, зокрема, щодо здійснення контрольно-перевірочної діяльності.
Сукупні надходження платежів до державного, місцевих бюджетів та державних цільових фондів, які адмініструються ДПС, становлять у січні-липні 2020 року 624,3 млрд гривень, що на 11,2 відс., або на 63,1 млрд грн більше відповідного періоду минулого року.
Про строки сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки
Криворізьке північне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що податкове зобов’язання за звітний рік з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачується:
а) фізичними особами – протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення;
б) юридичними особами – авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Норми встановлені п.п. 266.10.1. п. 266.10 ст. 266 Податкового кодексу України.
Коли операції з отримання послуг від нерезидента не є об’єктом оподаткування ПДВ
Криворізьке північне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Норми визначені п. 185.1 ст. 185 ПКУ.
Окрім того, п 180.2 ст. 180 ПКУ визначено, що особою, відповідальною за нарахування та сплату ПДВ до бюджету у разі постачання послуг нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими як платники ПДВ, якщо місце постачання послуг розташоване на митній території України, є отримувач послуг.
Порядок оподаткування послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, визначений ст. 208 ПКУ.
Операції з отримання послуг від нерезидента не підпадають під об’єкт оподаткування ПДВ за умови, що місце постачання таких послуг відповідно до ст. 186 ПКУ розташоване за межами митної території України та зазначені операції підтвердженні відповідними первинними документами (угода, акт виконаних робіт тощо).
Закон України № 466: з 01.07.2020 ставки рентної плати за заготівлю деревини застосовуються з урахуванням розподілу лісів за поясами
Криворізьке північне управління інформує, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466 № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) внесено ряд змін до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема, скасовано диференціацію ставок рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів (далі – Рентна плата) за розрядами. Зазначені зміни набрали чинності з 01 липня 2020 року.
Так, Законом № 466 оновлено п. 256.5 ст. 256 ПКУ, відповідно до якого з 01.07.2020 ставки Рентної плати за заготівлю деревини застосовуються з урахуванням розподілу лісів за поясами (раніше було і за розрядами).
Законом № 466 також виключено норми пунктів 256.7 та 256.8 ст. 256 ПКУ.
Отже, для застосування порядку справляння Рентної плати податкові зобов’язання, розраховані за лісорубними та лісовими квитками, які виписані суб’єктами лісових відносин до 01.07.2020, залишаються без змін, а з набранням чинності Закону № 466 порядок справляння Рентної плати застосовується до виписаних лісорубних та лісових квитків з 01.07.2020.
Закон України № 466: про порядок вручення податкової вимоги
Криворізьке північне управління нагадує, що податкове зобов’язання – це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим Податковим кодексом України (далі – ПКУ) та/або Митним кодексом України (п.п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Податкове зобов’язання (для цілей розділу V ПКУ) – загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником ПДВ в звітному (податковому) періоді, та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим ПКУ(п.п. 14.1.1561 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Стаття 59 ПКУ регулює порядок вручення податкової вимоги.
Так, відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПКУ, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.
Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) внесено зміни до п. 59.3 ст. 59 ПКУ, відповідно до яких податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов’язання.
Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення податкового боргу та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов’язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов’язань у встановлені ПКУ строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.4 ст. 59 ПКУ).
Згідно з п. 59.5 ст. 59 ПКУ у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (п. 95.2 ст. 95 ПКУ).
Нормами п. 95.5 ст. 95 ПКУ встановлено, що вилучені відповідно до ст. 95 ПКУ готівкові кошти вносяться посадовою особою контролюючого органу до банку в день їх стягнення для перерахування до відповідного бюджету чи державного цільового фонду в рахунок погашення податкового боргу платника податків, а у разі погашення податкового боргу з ПДВ за задекларованими до сплати податковими зобов’язаннями за періоди, починаючи з 01 липня 2015 року, визначеними платником податків у податковій декларації з ПДВ або уточнюючому розрахунку, такі кошти вносяться на рахунок платника в системі електронного адміністрування ПДВ. У разі неможливості внесення зазначених коштів протягом того самого дня їх необхідно внести в банк наступного робочого дня. Забезпечення збереження зазначених коштів до моменту їх внесення в банк здійснюється відповідним контролюючим органом.
У разі якщо податковий борг виник у результаті несплати грошових зобов’язань та/або пені, визначених платником податків у податкових деклараціях або уточнюючих розрахунках, що подаються контролюючому органу в установлені ПКУ строки, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або коштів з рахунків такого платника у банках здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду, за умови якщо такий податковий борг перевищує 5 мільйонів гривень та не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати, та відсутні зобов’язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов’язань.
У разі якщо грошове зобов’язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у п. 102.1 ст. 102 ПКУ, податковий борг, що виник у зв’язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов’язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним (п. 102.4 ст. 102 ПКУ).
Слід зазначити, якщо податковий борг стає безнадійним, то такий борг підлягає списанню.
Відповідно до п. 101.2 ст. 101 ПКУ під терміном «безнадійний» борг розуміється, зокрема:
► податковий борг платника податків, у тому числі податкового агента, стосовно якого минув строк давності, встановлений п. 102.4 ст. 102 ПКУ (п.п. 101.2.3 п. 101.2 ст. 101 ПКУ);
► податковий борг платника податків, щодо якого до Державного реєстру внесено запис про його припинення на підставі рішення суду (п.п. 101.2.5 п. 101.2 ст. 101 ПКУ);
► податковий борг банку, щодо якого наявне рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про затвердження звіту про завершення ліквідації банку або рішення Національного банку України про затвердження ліквідаційного балансу, ухвалення остаточного звіту ліквідатора і завершення ліквідаційної процедури (п.п. 101.2.6 п. 1011.2 ст. 102 ПКУ).
Закон України № 466: зміни у частині справляння рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин
Криворізьке північне управління інформує, що Законом України від 16 січня 2020 року №466-XI «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), а саме: у справлянні рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (далі – Рентна плата).
Так, з 23.05.2020 набрали чинності зміни, внесені Законом № 466, зокрема, у частині зміни критеріїв застосування ставок Рентної плати (п. 252.20 ст. 252 ПКУ), а також коригуючих коефіцієнтів до них та їх розміру (п. 252.22 ст. 252 ПКУ).
Зважаючи на те, що базовим звітним періодом для Рентної плати є календарний квартал, то декларування податкових зобов’язань з Рентної плати за II квартал 2020 року слід здійснювати шляхом складання окремих додатків до Податкової декларації з рентної плати, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 719 із змінами, у яких сума податкових зобов’язань з Рентної плати за кожним відповідним видом товарної продукції обчислюється:
► за період з 01.04.2020 по 22.05.2020 – за обсяг товарної продукції видобутої за такий період із застосуванням ставок Рентної плати та коефіцієнтів до них, що діяли до набрання чинності Законом № 466;
► за період з 23.05.2020 по 30.06.2020 – за обсяг товарної продукції видобутої за такий період із застосуванням ставок Рентної плати та коефіцієнтів до них, що визначені Законом № 466.
Звертаємо увагу, що умовою для застосування коефіцієнта у разі видобування запасів корисних копалин ділянки надр із дотримання кондицій мінеральної сировини ділянки надр, затверджених державною експертизою на підставі звітів з геологічного вивчення за рахунок власних коштів, встановлено виконання платником Рентної плати такої експертизи не раніше ніж за 5 років, а також змінено розмір такого коефіцієнта з 0,7 до 0,95.
Закон України № 466: ставки рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України змінено
Криворізьке північне управління нагадує, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) внесено зміни, зокрема до ст. 254 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) в частині справляння рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України (далі – Рентна плата).
Так, з 23.05.2020 набрали чинності зміни, внесені Законом № 466 щодо збільшення ставки Рентної плати в діапазонах 2300-2400 МГц, 2575-2610 МГц, 3400-3800 МГц для всіх видів радіозв’язку з 45,83 грн до 3 000 грн за 1 МГц смуги радіочастот, визначених п. 254.4 ст.254 ПКУ.
При цьому тимчасово, до 31 грудня 2020 року включно, ставка рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України за види радіозв’язку, передбачені п.п. 161 п. 254.4 ПКУ, установлюється у розмірі 458,30 грн на місяць за 1 мегагерц смуги радіочастот (підрозділ 93 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ).
Відповідно до норм п. 254.4 ст. 254 ПКУ оновлено розміри таких ставок
| Вид радіозв’язку | Діапазон радіочастот | Ставка рентної плати за
1 МГц смуги радіочастот на місяць, гривень |
| Стільниковий радіозв’язок | 2510 – 2545 МГц
2565 – 2570 МГц
2630 – 2665 МГц
2685 – 2690 МГц | 3000,00 |
| Радіозв’язок у багатоканальних розподільчих системах для передавання й ретрансляції телевізійного зображення, передавання звуку, цифрової інформації (п.п. 161 п. 254.4 ст. 254ПКУ) | 2000 – 2300 МГц
2400 – 2510 МГц
2545 – 2565 МГц
2570 – 2575 МГц
2610 – 2630 МГц
2665 – 2685 МГц
2690 – 3400 МГц
3800 – 7000 МГц |
45,83 |
| Види радіозв’язку (незалежно від служби, системи, радіотехнології, радіоелектронних засобів, випромінювальних пристроїв) | 2300 – 2400 МГц
2575 – 2610 МГц
3400 – 3800 МГц |
3000,00 |
Крім того, примітку до п. 254.4 ст. 254 ПКУ доповнено абзацом десятим, відповідно до якого щомісяця, до 10 числа місяця, наступного за звітним, національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, на своєму офіційному веб-сайті оприлюднює, а також надає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, інформацію про видані ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України із зазначенням смуг радіочастот та з урахуванням радіотехнології і технологічних особливостей використання таких смуг щодо кожного платника рентної плати за користування радіочастотним ресурсом, який обчислює суму рентної плати відповідно до позиції 11 п. 254.4 цієї статті, в обсягах, необхідних для визначення потреби застосування коефіцієнтів до ставок рентної плати за користування радіочастотним ресурсом, передбачених цими примітками, за формою, затвердженою національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відокремлені підрозділи (філії) юрособи не мають права подавати податкові декларації з плати за землю
Криворізьке північне управління інформує, що згідно із ст. 269 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками земельного податку є, зокрема, власники земельних ділянок та землекористувачі, платниками орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності – орендарі земельних ділянок (п. 288.2 ст. 288 ПКУ).
Власниками земельних ділянок є юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), які відповідно до закону набули права власності на землю в Україні, а також територіальні громади та держава щодо земель комунальної та державної власності відповідно, а землекористувачами – юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди (п. 14.1.34, 14.1.73 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Відповідно до норм Земельного кодексу України, Закону України від 06 жовтня 1998 року № 161-XIV «Про оренду землі» із змінами та доповненнями та підпунктів 14.1.34 та 14.1.73 п. 14.1 ст. 14 ПКУ власниками, користувачами та орендарями земельних ділянок є юридичні та фізичні особи, які в установленому законодавством порядку набули права власності на землю та/або землекористування.
Відповідно до ст. 80 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) юридичною особою є організація, створена і зареєстрована в установленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.
Юридична особа відповідає за своїми зобов’язаннями усім належним їй майном (п. 2 ст. 96 ЦКУ).
Згідно із ст. 95 ЦКУ філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням і здійснює всі або частину її функцій. Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.
З урахуванням вищевикладеного, податкові декларації з плати за землю до контролюючих органів за місцем знаходження земельних ділянок зобов’язані подавати платники плати за землю – юридичні особи – власники та землекористувачі таких земельних ділянок.
Проведення рекламної акції із роздачею подарунків: чи є об’єкт оподаткування ПДФО?
Криворізьке північне управління повідомляє, що відповідно до ст. 1 Закону України від 03 липня 1996 року № 270/96-ВР «Про рекламу» із змінами та доповненнями, який визначає засади рекламної діяльності в Україні, регулює відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами, встановлено, що реклама – це інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару.
Споживачі реклами – це невизначене коло осіб, на яких спрямовується така реклама.
Товар – це будь-який предмет господарського обігу, в тому числі продукція, роботи, послуги, цінні папери, об’єкти права інтелектуальної власності.
Згідно з п.п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) дохід з джерелом їх походження з України – будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.
При цьому до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) не включається вартість дарунків (а також призів переможцям та призерам спортивних змагань) – у частині, що не перевищує 25 % однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі (п.п. 165.1.39 п. 165.1 ст. 165 ПКУ).
Враховуючи викладене, якщо під час проведення рекламної акції здійснюється розповсюдження рекламного товару, а споживачами реклами є невизначене коло платників ПДФО, то вартість такого товару не розглядається як дохід фізичних осіб – споживачів таких рекламних заходів та, відповідно, не є об’єктом оподаткування ПДФО.
Водночас, якщо в період проведення рекламної акції надаються подарунки, отримувачами яких є конкретні особи, то вартість таких подарунків є об’єктом оподаткування ПДФО з урахуванням обмежень, встановлених п.п. 165.1.39 п. 165.1 ст. 165 ПКУ.
Закон України № 466: оприлюднення річної фінансової звітності
Криворізьке північне управління доводить до відома, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) внесено ряд змін до Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Внесеними Законом № 466 змінами до п. 46.2 ст. 46 ПКУ передбачено, що платники податку на прибуток підприємств, які відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають контролюючому органу:
► разом з податковою декларацією за відповідний річний податковий (звітний) період звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), складені до перевірки фінансової звітності аудитором;
► річну фінансову звітність разом з аудиторським звітом, яка підлягає оприлюдненню, у строк не пізніше 10 червня року, наступного за звітним. У разі неподання (несвоєчасного подання) річної фінансової звітності разом з аудиторським звітом, яка підлягає оприлюдненню, застосовується відповідальність, передбачена п. 120.1 ст. 120 ПКУ для подання податкових декларацій (розрахунків).
Враховуючи те, що вищезазначені зміни до п. 46.2 ст. 46 ПКУ набрали чинності 23.05.2020, то вперше норма цього пункту щодо обов’язкового подання річної фінансової звітності разом з аудиторським звітом у строк не пізніше 10 червня року, наступного за звітним, застосовується у 2021 році за підсумками 2020 звітного року.
У разі якщо показники оприлюдненої разом з аудиторським звітом річної фінансової звітності зазнали змін порівняно з показниками звіту про фінансовий стан (баланс) та звіту про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіту про фінансові результати), що були подані разом з податковою декларацією з податку на прибуток підприємств за 2020 рік, та такі зміни вплинули на показники такої річної декларації, платники податку на прибуток, які відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають уточнюючу декларацію до річної податкової декларації за 2020 рік у строк не пізніше 10 червня 2021 року.
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до ст. 1 Закону України від 03 липня 1996 року № 270/96-ВР «Про рекламу» із змінами та доповненнями, який визначає засади рекламної діяльності в Україні, регулює відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами, встановлено, що реклама – це інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару.
Споживачі реклами – це невизначене коло осіб, на яких спрямовується така реклама.
Товар – це будь-який предмет господарського обігу, в тому числі продукція, роботи, послуги, цінні папери, об’єкти права інтелектуальної власності.
Згідно з п.п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) дохід з джерелом їх походження з України – будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.
При цьому до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) не включається вартість дарунків (а також призів переможцям та призерам спортивних змагань) – у частині, що не перевищує 25 % однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі (п.п. 165.1.39 п. 165.1 ст. 165 ПКУ).
Враховуючи викладене, якщо під час проведення рекламної акції здійснюється розповсюдження рекламного товару, а споживачами реклами є невизначене коло платників ПДФО, то вартість такого товару не розглядається як дохід фізичних осіб – споживачів таких рекламних заходів та, відповідно, не є об’єктом оподаткування ПДФО.
Водночас, якщо в період проведення рекламної акції надаються подарунки, отримувачами яких є конкретні особи, то вартість таких подарунків є об’єктом оподаткування ПДФО з урахуванням обмежень, встановлених п.п. 165.1.39 п. 165.1 ст. 165 ПКУ.
Паперова та електронна митні декларації є підставою для віднесення сум ПДВ до податкового кредиту
Криворізьке північне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що датою виникнення податкових зобов’язань з ПДВ у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення.
Норми встановлені п. 187.8 ст. 187 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
При цьому для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум ПДВ до податкового кредиту є дата сплати ПДВ за податковими зобов’язаннями згідно з п. 187.8 ст. 187 ПКУ (п. 198.2 ст.198 ПКУ).
В свою чергу у разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату ПДВ (п. 201.12 ст. 201 ПКУ).
Частиною 3 ст. 257 Митного кодексу України (далі – МКУ) встановлено, що митна декларація та інші документи, подання яких митним органам передбачено МКУ, оформлені на паперовому носії та у вигляді електронних документів, мають однакову юридичну силу.
Отже, документом, що посвідчує право на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту у разі ввезення товарів на митну територію України, є митна декларація, оформлена на паперовому носії або у вигляді електронного документа, що підтверджує сплату цього податку.
ДПС та Українська Зернова Асоціація провели спільне засідання
ДПС у рамках функціонування комунікаційної податкової платформи продовжує практику проведення зустрічей з асоціаціями платників.
Третього серпня відбулась зустріч заступника Голови ДПС Євгена Олейнікова, фахівців ДПС з президентом Української Зернової Асоціації Миколою Гробачьовим, представниками компаній-членів Української Зернової Асоціації.
Під час зустрічі були обговорені проблемні питання, які виникають у представників галузі, а саме: зупинка реєстрації податкових накладних, вчасне повернення заявленого до відшкодування податкового кредиту з ПДВ.
Окремим питанням, порушеним під час зустрічі, стало питання щодо переходу України на новий стандарт банківських рахунків – IBAN: неможливості уточнення номеру рахунку в форматі IBAN у деклараціях з ПДВ, які подавалися більше трьох років тому та суми ПДВ по яких невідшкодовані і на сьогодні.
Учасники зустрічі говорили про необхідність системного вирішення проблем, що мають місце.
«У ДПС немає сумнівів, що підприємства реального сектору економіки України переважно ведуть свій бізнес чесно та є сумлінними платниками податків, але є й ті, хто використовує схеми і не завжди належним чином ведуть свою діяльність та сплачують податки. І діяльність таких підприємств буде об’єктом підвищеної уваги ДПС», – зазначив заступник Голови ДПС Євген Олейніков під час зустрічі.
Необхідність своєчасної сплати та погашення заборгованості з ЄСВ. Наслідки несплати
Днями в інформаційному агентстві "Мост-Днепр" відбулася пресконференція на тему: «Необхідність своєчасної сплати та погашення заборгованості з ЄСВ. Наслідки несплати».
У пресконференції прийняв участь заступник начальника управління – начальник відділу організації стягнення та роботи з безхазяйним майном управління по роботі з податковим боргом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Артем Прихорчук.
Він повідомив, що органами ДПС особлива увага приділяється погашенню заборгованості з єдиного соціального внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ), який формує дохідну частину Пенсійного фонду України. Саме своєчасна сплата ЄСВ гарантує громадянам право на соціальний захист.
«Як відомо, несвоєчасно сплачені кошти в бюджет – це неотримані пенсії, недофінансовані медицина, освіта, культура та інші соціальні виплати громадянам. Тому пріоритетним напрямом роботи Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) є підвищення добровільності сплати податків та формування високої податкової культури у платників податків.
Відповідно до чинного законодавства ЄСВ підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
За наявності у платника одночасно зобов’язань зі сплати ЄСВ, зобов’язань по сплаті податків та інших обов’язкових платежів, передбачених законом, або зобов’язань перед іншими кредиторами - сплата єдиного внеску виконується в першу чергу і має пріоритет перед усіма іншими, крім зобов’язань з виплати заробітної плати», - зазначив Артем Прихорчук.
Фахівцями ГУ ДПС проводиться активна робота стосовно зменшення заборгованості зі сплати ЄСВ, вживаються заходи щодо погашення існуючої суми боргу, а саме: проводяться спільні наради з органами Державної виконавчої служби, спільні зустрічі з підприємствами – боржниками щодо необхідності своєчасної сплати та погашення заборгованості з ЄСВ тощо.
Відповідно до норм діючого законодавства, при наявності у платника заборгованості на кінець календарного місяця понад 10 гривень, боржнику надсилається вимога про сплату боргу (недоїмки), яка є виконавчим документом.
Якщо платник не провів оплату протягом 10 календарних днів із дня одержання вимоги про сплату боргу (недоїмки), а також не повідомив ДПС про її оскарження, вимога передається державній виконавчій службі.
Заходами примусового виконання рішень про стягнення заборгованості є:
- звернення стягнення на майно боржника (у тому числі на грошові кошти);
- звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), інші доходи, пенсію, стипендію боржника.
Артем Прихорчук зауважив, що за порушення норм законодавства про єдиний соціальний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до платників, на яких покладений обов'язок нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок, застосовуються фінансові санкції (штрафи та пеня).
Юридична або фізична особа не може сплатити грошове зобов’язання по єдиному внеску за інших осіб.
Також відповідно до ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України» до боржників-підприємців та посадових осіб підприємств боржників вживаються заходи щодо тимчасових обмежень у праві виїзду за кордон.
ГУ ДПС нагадує платникам, що при заповненні платіжних документів необхідно чітко дотримуватись вимог Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.07.2015 №666.
У разі перерахування коштів в рахунок погашення боргу з ЄСВ, при заповненні призначення платежу у полі №2 друкується код виду сплати «140», який символізує «Надходження до бюджету коштів у рахунок погашення податкового боргу/недоїмки з єдиного внеску».
«Наявність заборгованості по сплаті ЄСВ – це не лише недоотримання коштів державою, а ще й втрата особами, які підлягають загальнообов’язковому страхуванню страхового, стажу, а також права на пенсію.
Тільки сумлінне ставлення платників до своїх обов’язків щодо своєчасної сплати ЄСВ та розуміння необхідності термінового погашення заборгованості дозволить вирішити проблему створення нових боргів.
Необхідно пам’ятати, що своєчасна сплата ЄСВ – це не лише обов’язок перед державою, але й захищені соціальні гарантії для кожного», - наголосив Артем Прихорчук.
Слід зазначити, що з 03.06.2020 діє Закон України від 13.05.2020 №592-IX «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників». Фізичні особи - підприємці (крім підприємців, що обрали спрощену систему оподаткування) та особи, що провадять незалежну професійну діяльність, які не отримували за період з 01.01.2017 по 03.06.2020 р. доходів (прибутку) від їх діяльності, що оподатковується податком на доходи фізичних осіб, мають право на списання суми недоїмки з єдиного внеску, а також штрафів та пені, нараховані на ці суми недоїмки.
«Наостанок, нагадуємо, що переглянути інформацію щодо заборгованості зі сплати єдиного внеску можливо в «Електронному кабінеті платника», обравши в меню приватної частини кабінету «Стан розрахунків з бюджетом», - підсумував Артем Прихорчук.
Фіскальний додаток пРРОсто інтегрується з сервісами безготівкових розрахунків від Mastercard
Державна податкова служба працює над розширенням функціоналу програмних рішень, призначених для здійснення онлайн-фіскалізації розрахункових операцій з використанням мобільних додатків. Зокрема, це стосується інтеграції з безкоштовним програмним рішенням «Фіскальний додаток пРРОсто (тестова версія)» платіжних сервісів, які надає компанія Mastercard.
«Співпраця податкової служби з компаніями-розробниками та платіжною системою Mastercard для проведення розрахункових операцій сприяє не тільки покращенню сервісів для платників податків, а й розвитку безготівкових розрахунків, спрощенню процедур проведення розрахункових операцій, оптимізує час та витрати суб’єктів господарювання. Це ще один захід для цифровізації економіки», – зазначила заступник Голови Державної податкової служби України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Наталія Калєніченко.
За її словами, інтеграція сервісів дасть можливість впровадити низку рішень, які дозволять приймати у безготівковій формі оплату за продані товари/надані послуги платіжною картою на засобах зі встановленим фіскальним додатком пРРОсто без застосування додаткового обладнання (платіжних пристроїв).
«Використовуючи свій багаторічний досвід та технологічні розробки, Mastercard виступає надійним партнером для бізнесу і держави у побудові прозорої безготівкової економіки. Разом з партнерами ми реалізуємо низку інноваційних сервісів для розвитку кешлес-оплат, і сьогодні важливим кроком є розробка і запуск рішень, які допоможуть малому і середньому бізнесу здійснювати необхідну фіскалізацію оплат в онлайн-режимі, а крім того нададуть МСБ можливість зручного прийому безготівкових платежів просто у мобільному додатку», – підкреслила Інга Андреєва, генеральний директор Mastercard в Україні та Молдові.
Версія фіскального додатку пРРОсто, яка забезпечуватиме функціонал проведення безготівкових розрахунків із застосуванням електронних платіжних засобів без встановлення платіжних пристроїв, наразі знаходиться на етапі розробки та буде запропонована до експлуатації у ІІІ-IV кварталі 2020 року.
Обмежень для ФОП щодо кількості видів діяльності, які можуть бути внесені до реєстру платників єдиного податку, ПКУ не передбачено
Криворізьке північне управління нагадує, що реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.
Норми встановлені п. 299.1 ст. 299 Податкового кодексу України (ПКУ).
Згідно з п.п. 5 п. 298.3 ст. 298 ПКУ у заяві про застосування спрощеної системи оподаткування зазначаються обрані суб’єктом господарювання види господарської діяльності згідно з КВЕД ДК 009:2010.
Класифікація видів економічної діяльності (КВЕД ДК 009:2010) затверджена наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.2010 № 457 із змінами.
До реєстру платників єдиного податку вносяться, зокрема відомості про види господарської діяльності (п. 299.7 ст. 299 ПКУ).
Враховуючи вищевикладене, на підставі поданої фізичною особою – підприємцем (далі – ФОП) заяви про застосування спрощеної системи оподаткування до реєстру платників єдиного податку вносяться відомості про види господарської діяльності, за умови, що ці види діяльності дають право застосовувати спрощену систему оподаткування.
При цьому ПКУ не передбачено обмежень для ФОП щодо кількості видів діяльності, які можуть бути внесені до реєстру платників єдиного податку.
Особа з інвалідністю в наслідок війни одночасно є учасником бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни: що з ПСП?
Криворізьке північне управління звертає увагу, що п.п. «є» п.п. 169.1.3 та п.п. 169.1.4 п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) передбачено застосування податкової соціальної пільги (далі – ПСП) для доходів у формі заробітної плати, у розмірі, що не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 01 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 грн., для учасників бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни у розмірі 150 %. ПСП, а для осіб з інвалідністю в наслідок війни І – ІІ групи – 200 % ПСП.
Відповідно до п.п. 169.2.2 п. 169.2 ст. 169 ПКУ постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1227 затверджено Порядок подання документів для застосування податкової соціальної пільги (далі – Порядок).
Підпунктом 7 п. 5 Порядку для застосування пільги з підстав, передбачених у підпунктах 169.1.2, 169.1.3 і 169.1.4 п. 169.1 ст. 169 ПКУ, крім заяви про застосування ПСП, учасники бойових дій у період після Другої світової війни, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», крім осіб, визначених у п.п. «б» п.п. 169.1.4 п. 169.1 ст. 169 ПКУ, подають копію посвідчення учасника бойових дій, виданого відповідними органами, або документи, що підтверджують участь у бойових діях у період після Другої світової війни.
Водночас, згідно з п. 121 постанови Кабінету Міністрів України від 12 травня 1994 року № 302 «Про порядок видачі посвідчень та нагрудних знаків ветеранів війни» особам, які мають право на отримання кількох посвідчень відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», видається лише одне посвідчення за їх вибором.
До уваги платників ПДВ!
Криворізьке північне управління повідомляє, що об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ, зокрема з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.
Норми встановлені п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Зменшення суми податкових зобов’язань платника ПДВ – постачальника в разі зміни суми компенсації вартості товарів/послуг, наданих особам, що не були платниками цього податку на дату такого постачання, дозволяється лише при поверненні раніше поставлених товарів у власність постачальника з наданням отримувачу повної грошової компенсації їх вартості, у тому числі при перегляді цін, пов’язаних з гарантійною заміною товарів або низькоякісних товарів відповідно до закону або договору (п. 192.2 ст. 192 ПКУ).
Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПКУ податкові накладні (далі – ПН), які не надаються покупцю, а також ПН, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування ПДВ, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).
Відповідно до п. 9 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 зі змінами і доповненнями, розрахунки коригування до податкових накладних (далі – РК), складених, зокрема до ПН, які не видаються отримувачу (покупцю) – платнику ПДВ (за наявності законодавчих підстав для складення таких розрахунків коригування), підлягають реєстрації постачальником (продавцем).
У такому випадку постачальник – платник ПДВ має право скласти РК до ПН, складеної при здійсненні операцій з постачання такого товару, та зменшити нараховану суму податкових зобов’язань з ПДВ після реєстрації РК в ЄРПН.
Закон України № 466: запроваджено процедуру взаємного узгодження
Криворізьке північне управління нагадує, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) внесено ряд змін до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема главу 10 розділу II Податкового кодексу України доповнено новою ст. 1081, якою запроваджено порядок проведення процедури взаємного узгодження.
Так, якщо особа вважає, що в результаті дії або рішення контролюючого органу України або відповідного органу влади іншої країни вона піддається чи піддаватиметься оподаткуванню, що не відповідає положенням міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування, вона може, незалежно від засобів правового захисту, передбачених ПКУ, подати заяву про розгляд справи за процедурою взаємного узгодження в порядку, визначеному ст. 1081 ПКУ.
Право на подання заяви про розгляд справи за процедурою взаємного узгодження, передбаченою цією статтею, мають особи (резиденти або нерезиденти), якщо таке право передбачене чинним міжнародним договором України про уникнення подвійного оподаткування.
Заява про розгляд справи за процедурою взаємного узгодження подається платником податків до компетентного органу України.
Для цілей цієї статті компетентним органом України є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, якщо інше не передбачено міжнародним договором України про уникнення подвійного оподаткування, або уповноважений ним інший орган.
У разі якщо інше не передбачено міжнародним договором України про уникнення подвійного оподаткування, рішення щодо делегування повноважень стосовно проведення процедури взаємного узгодження іншому органу приймається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Якщо компетентний орган України уповноважив інший орган проводити процедуру взаємного узгодження, відповідний уповноважений компетентний орган невідкладно повідомляє компетентний орган іншої країни, з якою укладено міжнародний договір, про отримання відповідних повноважень.
Вимоги до заяви про розгляд справи за процедурою взаємного узгодження та порядок розгляду заяви (справи) встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
З метою забезпечення однозначності або усунення розбіжностей у тлумаченні та/або застосуванні положень міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування або з метою проведення консультацій щодо уникнення подвійного оподаткування у випадках, не охоплених безпосередньо положеннями міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування, процедура взаємного узгодження може бути ініційована контролюючим органом.
Запитання - відповіді для податкових боржників відносно новацій Закону № 466
Які зміни у законодавстві щодо стягнення заборгованості у платників податків?
Законом України від 16.01.2020 року № 466 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» внесено зміни до Податкового кодексу України, зокрема до Глави 9 «Погашення податкового боргу платників податків».
Відповідно до прийнятих змін, зменшено з 60 до 30 календарних днів термін, протягом якого до платника податків, якому надіслано податкову вимогу, не застосовуються заходи стягнення (пункт 1 статті 95 Податкового кодексу).
Також скорочено терміни з двох до одного місяця, протягом яких платник податків може самостійно здійснити оцінку майна: (пункт 12 статті 95 Податкового кодексу).
Крім цього, доповнено підстави звільнення майна платника податків – боржника з податкової застави (стаття 93 Податкового кодексу). Відтепер, майно боржника може бути звільнено з податкової застави у разі:
1.отримання контролюючим органом підтвердження повного погашення не лише суми податкового боргу, а й розстрочених (відстрочених) грошових зобов'язань та процентів за користування розстроченням (відстроченням) в установленому законодавством порядку.
2. отримання платником податків внаслідок проведення процедури адміністративного або судового оскарження або в інших випадках, передбачених статтею 55 Податкового кодексу, рішення відповідного органу про визнання протиправними та/або скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми грошового зобов'язання;
3. отримання платником податків згоди контролюючого органу на відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, відповідно до статті 92 цього Кодексу.
Змінами також встановлено, що стягнення заборгованості з частини чистого прибутку (доходу) державних унітарних підприємств та їх об’єднань відтепер буде здійснюватись у порядку, визначеному статтями 59-60 та 87-101 Податкового кодексу.
Чи надсилається податкова вимога при наявності податкового боргу до 1020 гривень?
У разі наявності у платника податкового боргу до 1020 гривень, податкова вимога боржнику не надсилається, але при цьому на заборговану суму нараховуються штрафні санкції.
Перевірити інформацію про наявність чи відсутність податкового боргу платник може в Електронному кабінеті платника зайшовши в меню «Стан розрахунків з бюджетом» або на вебпорталі ДПС України в розділі «Дізнайся більше про свого бізнес-партнера».
Нагадаємо, що відповідно до пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається (вручається) платнику, тільки у випадку несплати платником податків узгодженої суми грошового зобов’язання в установлені строки, якщо сума податкового боргу такого платника перевищує 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 1020 гривень).
Така податкова вимога надсилається платнику не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов’язання. Якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, однак податковий борг не був погашений в повному об’ємі, податкова вимога додатково платнику не надсилається.
Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення податкового боргу та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Водночас, зазначаємо, що у суб’єкта господарювання з незначною сумою податкового боргу (до 1020 гривень) не виникає право податкової застави. Крім того, право податкової застави не поширюється на майно, визначене підпунктом 87.3.7 пункту 87.3 статті 87 Податкового кодексу України, на іпотечні активи, що належать емітенту та є забезпеченням відповідного випуску іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, на грошові доходи від цих іпотечних активів до повного виконання емітентом зобов’язань за цим випуском іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, а також на склад іпотечного покриття та грошові доходи від нього до повного виконання емітентом зобов’язань за відповідним випуском звичайних іпотечних облігацій.
У яких випадках у боржника виникає податкова застава?
Згідно підпункту 89.1 статті 89 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями право податкової застави виникає у разі:
- несплати у строки, встановлені ПКУ, суми грошового зобов’язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, – з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;
- несплати у строки, встановлені ПКУ, суми грошового зобов’язання, самостійно визначеної податковим органом, – з дня виникнення податкового боргу;
- з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань в порядку визначеному статтею 100 ПКУ.
При цьому необхідно зазначити, що право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 статті 89 ПКУ, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому. Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.
У разі, якщо у платника податків майно відсутнє або його балансова вартість менша від суми податкового боргу, право податкової застави поширюватиметься на інше майно, на яке платник набуде право власності у майбутньому до повного погашення податкового боргу в повному об’ємі. Важливо зазначити, що платник податків не має права відчужувати майно, яке перебуває в податковій заставі, допоки не буде винесено відповідне рішення податкового органу.
Якщо у платника залишається непогашена частина податкового боргу, яка здебільшого становить від 1 гривні до 1020 гривень, майнові активи такого платника перебуватимуть в податковій заставі, до повного погашення ним заборгованості, що позбавлятиме його в подальшому права вільно розпоряджатися цим майном.
У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.
Коли платник нарощуватиме податковий борг податковим керуючим відповідно до 89 ПКУ складається акт опису до суми, відповідної сумі податкового боргу платника податків.
У разі відчуження майна, яке перебуває в податковій заставі без погодження з податковим органом платник нестиме відповідальність передбачену законодавством.
Зазначені зміни набрали чинності з 23.05.2020 року.
Версія для друку
Написати листа
|