www.kriv-rn.dp.gov.ua
ГОЛОВНА СТОРІНКА МАПА САЙТУ ДОПОМОГА Четверг, 28 березня 2024 року
Що нового на сайті ?

Архів публікацій
Криворізський район >> За даними 2020 року
Закон України № 786: новації в оподаткуванні податком на доходи фізичних осіб
Версія для друку Написати листа
Закон України № 786: новації в оподаткуванні податком на доходи фізичних осіб

Нагадуємо, що 08.08.2020 набув чинності Закон України від 14.07.2020 № 786-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб – підприємців», яким внесено зміни, зокрема до підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Так, підрозділ 1 розділу ХХ ПКУ доповнено новим пунктом 14, відповідно до якого тимчасово до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб за 2020 – 2021 податкові (звітні) періоди не включаються доходи у вигляді доходів у грошовій та/або натуральній формі, отримані внаслідок ліквідації (припинення) іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи платником податків – акціонером (учасником, партнером, пайовиком, засновником, контролюючою особою) іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи, у разі дотримання усіх таких умов:
а) процедура ліквідації (припинення) іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи розпочата не раніше 01 січня 2020 року та завершена не пізніше 31 грудня 2021 року;
б) платник податків подав до контролюючого органу одночасно з податковою декларацією за відповідний податковий (звітний) рік складену в довільній формі заяву про звільнення таких доходів від оподаткування із зазначенням характеристик отриманого майна та ліквідованої (припиненої) іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи, а також документи, що містять відомості про вартість отриманого майна, відповідно до фінансової звітності іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи, складеної відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності, на дату прийняття рішення про розподіл майна у якості виплати доходу у зв’язку з ліквідацією (припиненням) іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи.

Внесено зміни до Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами
Повідомляємо, що 01.09.2020 - дата набрання чинності наказу Міністерства фінансів України від 01.06.2020 № 261 «Про внесення змін до Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами», що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 31.07.2020 за № 723/35006 (далі – Наказ № 261).
Зміни внесені Наказом № 261 до Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06 червня 2017 року № 557, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 03 серпня 2017 року № 959/30827 (зі змінами) (далі – Порядок), з метою спрощення обміну електронними документами з контролюючими органами.
Наказом № 261 встановлено, що договори про визнання електронних документів, які на день набрання чинності Наказом № 261 є чинними, продовжують діяти до виникнення підстав, визначених пунктом 5 розділу III Порядку, затвердженого Наказом № 261.
Розділом ІІ Порядку визначено, що суб’єкти електронного документообігу (далі – СЕД), які здійснюють його на договірних засадах, самостійно визначають режим доступу до електронних документів, що містять конфіденційну інформацію, та встановлюють для них систему (способи) захисту. В інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних системах, які забезпечують обмін електронними документами, що містять державні інформаційні ресурси або інформацію з обмеженим доступом, повинен забезпечуватися рівень захисту цієї інформації, який відповідно до законодавства має відповідати ступеню обмеження доступу до неї.
Згідно з розділом III Порядку юридичні особи, самозайняті особи, податкові агенти, контролюючі органи, органи державної влади, органи місцевого самоврядування набувають статусу СЕД з дати приєднання до Договору, примірну форму якого визначено у додатку 1 до Порядку.
Приєднання до Договору здійснюється шляхом надсилання до контролюючого органу першого будь-якого електронного документа у встановленому форматі (стандарті) з дотриманням вимог законодавства. Підтвердженням про приєднання автора до Договору є отримання автором відповідної квитанції про прийняття контролюючим органом такого документа.
Фізичні особи, які не є самозайнятими особами, автоматично вважаються СЕД та мають право подавати електронні документи до контролюючих органів виключно з використанням кваліфікованого електронного підпису.
У день припинення дії Договору контролюючий орган повідомляє автора про припинення дії Договору (із зазначенням причини) шляхом направлення автоматично сформованого повідомлення про припинення дії Договору в Електронний кабінет або на електронну адресу, внесену до облікових даних автора, із зазначенням дати припинення за формою згідно з додатком 3 до Порядку.
Наказ № 261 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 14.08.2020 № 63.

Закон України № 466: про зміни в оформленні податкових повідомлень-рішень
Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466), який набрав чинності з 23.05.2020 суттєво змінено норми ст. 58 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) щодо змісту податкових повідомлень-рішень (далі – ППР), які будуть прийматися за результатами документальних перевірок, розпочатих після 01.01.2021.
Так, передбачено, що ППР додатково повинні містити:
1) обґрунтовану підставу для визначення (нарахування/зменшення) грошового зобов’язання та/або податкового зобов’язання, що повинен сплатити платник податків, та/або зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток або від’ємного значення суми податку на додану вартість, та/або зменшення податку на доходи фізичних осіб, задекларованого до повернення з бюджету, зокрема при використанні права на податкову знижку, та/або заниження чи завищення суми податкових зобов’язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість у вигляді фактичної підстави, а саме викладення стислого змісту щодо виявлених перевіркою порушень вимог податкового, валютного та іншого законодавства з наведенням інформації щодо:
обставин вчинених правопорушень, які відображені в акті перевірки, а також встановлені при розгляді наданих платником податків відповідно до підпункту 16.1.5 пункту 16.1 статті 16 та пункту 86.7 статті 86 розділу І ПКУ письмових пояснень та їх документального підтвердження (зокрема щодо обставин, що стосуються події правопорушення та вжитих платником податків заходів щодо дотримання правил та норм законодавства, з посиланням на документи та інші фактичні дані, що підтверджують вказані обставини);
періоду (календарний день або місяць, квартал, півріччя, три квартали, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків, при здійсненні якої вчинено ці порушення;
розрахунку суми податкового зобов’язання, що повинен сплатити платник податків, та/або зменшення бюджетного відшкодування та/або зменшення відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток або від’ємного значення суми податку на додану вартість, та/або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларованої до повернення з бюджету при використанні права на податкову знижку, та/або заниження чи завищення суми податкових зобов’язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість;
у разі якщо перевіркою виявлено факти заниження (ненарахування та/або неутримання) платником податків, у тому числі податковим агентом, податкових зобов’язань – додатково зазначається граничний строк сплати таких податкових зобов’язань, у тому числі за відповідні податкові (звітні) періоди, по яких виявлено таке заниження (ненарахування та/або неутримання);
якщо інформація щодо надання або ненадання платником податків заперечень, письмових пояснень та додаткових документів, зокрема щодо обставин виявлених порушень, наданої платником податків інформації, яка спростовує наявність його вини, наявності пом’якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до ПКУ;
нормативної підстави – посилання на норму ПКУ та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої було зроблено розрахунок або перерахунок грошових зобов’язань платника податків;
2) посилання на акт документальної перевірки;
3) детальний розрахунок штрафних санкцій (фінансових санкцій, штрафів), у тому числі штрафних санкцій або пені, за порушення іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, а також посилання на норми ПКУ та/або іншого законодавства, відповідно до якого було зроблено такий розрахунок;
4) інформацію щодо наявності обставин, які відповідно до ПКУ пом’якшують, обтяжують або звільняють від фінансової відповідальності», тощо.
Крім діючих реєстрів податкових повідомлень-рішень, з 01.01.2021 запроваджується також Єдиний реєстр податкових повідомлень-рішень контролюючих органів, надісланих (вручених) платникам податків (далі – Єдиний реєстр).
У Єдиному реєстрі буде міститися інформація про дати складання, надіслання (вручення), отримання платниками, дати відкликання або зміни ППР, дати настання граничного строку сплати грошового зобов’язання, визначені у них суми (нарахування/зменшення) грошового зобов’язання, зменшення суми бюджетного відшкодування, від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток, від’ємного значення суми податку на додану вартість, та стан їх узгодження, терміни сплати, інформація про виникнення податкового боргу платника податків, а також оскарження ППР у адміністративному або судовому порядках.
Технічним адміністратором Єдиного реєстру визначено ДПС.

Програмний РРО: у який момент формується діапазон номерів для ПРРО і яким чином він поповнюється?
Інформуємо, що перша порція діапазону номерів (2000) видається під час реєстрації програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО).
За заявою суб’єкта господарювання таку кількість може бути збільшено, виходячи із розрахунку максимальної кількості розрахункових документів (чеків), які формуються ПРРО в режимі онлайн протягом 36 годин безперервно протягом календарного року.
Щоразу після приймання фіскальним сервером ДПС України від ПРРО пакета створених ним копій чеків із присвоєними ним фіскальними номерами із діапазону, для такого ПРРО формується наступна порція фіскальних номерів.
Кількість виданих (зарезервованих) номерів відповідає кількості отриманих фіскальним сервером (використаних таким ПРРО) номерів.

Закон України № 540: розгляд скарг на рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації ПН/РК в ЄРПН у період дії карантину
Звертаємо увагу, що порядок оскарження рішень контролюючих органів в адміністративному порядку визначено ст. 56 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» із змінами, який набрав чинності 02.04.2020, підрозділ 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ доповнено новим п. 528, відповідно до якого тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) (далі – завершується дія карантину), зупиняється перебіг строків, встановлених ст. 56 ПКУ (в частині процедури адміністративного оскарження) щодо скарг платників податків (крім скарг щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету ПДВ та/або з від’ємного значення з ПДВ), що надійшли (надійдуть) по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, та/або які не розглянуті станом на 18 березня 2020 року. Таке зупинення не породжує будь-яких наслідків, передбачених, зокрема ст. 56 ПКУ. З першого календарного дня місяця, наступного за місяцем, в якому завершується дія карантину, перебіг строків, які зупинялися відповідно до п. 528 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ, продовжується з урахуванням часу, що минув до такого зупинення.
Тобто, якщо скарга на рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі – ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) подана у період з 02 квітня по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину або не розглянута станом на 18 березня 2020 року і строк прийняття рішення по такій скарзі припадає на період з 02 квітня по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, то прийняття рішення по скарзі поза межами строків, визначених ст. 56 ПКУ, не призводить до задоволення скарги.
Водночас, з урахуванням того, що першого календарного дня місяця, наступного за місяцем, в якому завершується дія карантину, перебіг строків, які зупинилися, продовжується, то комісія центрального рівня має право прийняти рішення щодо розгляду скарги на рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації ПН/РК в ЄРПН з першого календарного дня місяця, наступного за місяцем, в якому завершується дія карантину з урахуванням часу, що минув до такого зупинення.

Про визначення граничних сум витрат, понесених фізичною особою – платником ПДФО під час страхування, які підлягають відображенню у річній податковій декларації про майновий стан і доходи
Доводимо до відома платників, що порядок застосування фізичною особою – платником податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) права на податкову знижку передбачений статтею 166 розділу IV Податкового кодексу України (далі – ПУК).
Платник ПДФО має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати, перелік яких визначений у п. 166.3 ст. 166 ПКУ (абзац другий п. 166.3 ст. 166 ПКУ).
Підпунктом 166.3.5 п. 166.3 ст. 166 ПКУ передбачено, що платник ПДФО має право включити до податкової знижки, зокрема, суму витрат на сплату страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та пенсійних внесків, сплачених платником податку страховику – резиденту, недержавному пенсійному фонду, банківській установі за договорами довгострокового страхування життя, недержавного пенсійного забезпечення, за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, а також внесків на банківський пенсійний депозитний рахунок, на пенсійні вклади та рахунки учасників фондів банківського управління як такого платника податку, так і членів його сім'ї першого ступеня споріднення, які не перевищують (у розрахунку за кожний з повних чи неповних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування):
а) при страхуванні платника ПДФО або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом платника податку, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління чи за їх сукупністю – суму, визначену в абзаці першому п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ(у 2019 році: 1 921 грн х 1,4 = 2 690 грн);
б) при страхуванні члена сім’ї платника ПДФО першого ступеня споріднення або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління на користь такого члена сім’ї чи за їх сукупністю – 50 % суми, визначеної в абзаці першому п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, в розрахунку на кожного застрахованого члена сім’ї (у 2019 році: 1 921 грн х 1,4 х 50 % = 1 345 грн).
Наприклад, якщо договір страхування життя, що передбачає сплату платником податків страхового платежу (страхового внеску, страхової премії) за рік у сумі 16 000 грн, розпочинався 14 серпня 2019 року і платником податків у серпні 2019 року сплачено страховий платіж за рік у сумі 16 000 грн (з 14.08.2019 по 13.08.2020), то з урахуванням норм п.п. «а» п.п. 166.3.5 п. 166.3 ст. 166 ПКУ платник ПДФО має право віднести на витрати суму фактичних витрат за 5 місяців дії договору у звітному податковому 2019 році, що не перевищує 13 450 грн (2 690 грн Ч 5 місяців).
При страхуванні члена сім’ї платника ПДФО першого ступеня споріднення за вищезазначеними умовами понесених витрат платник ПДФО має право віднести на витрати суму, що не перевищує 6 725 грн (2 690 грн х 5 місяців х 50 %).
Отже, нормами ПКУ передбачено, що платник податків має право включити до податкової знижки фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати, зокрема, на сплату страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), які не мають перевищувати обмеження, встановлені підпунктами «а» та «б» п.п. 166.3.5 п. 166.3 ст. 166 ПКУ, у розрахунку за кожний з повних чи неповних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування.

Робота ЗІР направлена на забезпечення суспільства своєчасною, достовірною і повною довідковою інформацією
Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс Інформаційно-довідкового департаменту ДПС (далі – ЗІР) створено у рамках Електронного Уряду з урахуванням тенденцій розвитку інформаційних технологій у сфері побудови вебресурсу та розглядається як інтегрований ресурс в інформаційне середовище органів ДПС України (далі – ДПС), у якому уся направленість діяльності ДПС, як внутрішня так і зовнішня, а також усі відповідні процеси інформаційно-довідкових ресурсів підтримуються та забезпечуються інформаційно-комп’ютерними технологіями.
Робота ЗІР направлена на забезпечення суспільства своєчасною, достовірною і повною довідковою інформацією.
Інформаційне наповнення ЗІР здійснюється на підставі функціональних повноважень ДПС, з урахуванням результатів всебічного аналізу інформації про потреби клієнтів, які звертаються до Контакт-центру ДПС та з метою мінімізації витрат часу представників бізнесу на спілкування з державними органами для отримання інформаційно-довідкових послуг.
ЗІР наповнюється інформацією, яка містить загальну позицію ДПС із застосуванням норм податкового законодавства, контроль за додержанням якого покладено на ДПС, без врахування особливостей конкретного платника податків та специфіки конкретних ситуацій та не є податковою консультацією в розумінні глави 3 «Податкова консультація» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) і не спричиняє правових наслідків, передбачених ст. 53 ПКУ.
У розділах ЗІР: «Запитання – відповіді з Бази знань», «Нормативні та інформаційні документи» та «Єдиний реєстр ІПК, електронний кабінет» інформація систематизована за тематикою:
· оподаткування;
· єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;
· електронні довірчі послуги.
У розділі «Запитання – відповіді з Бази знань» реалізована можливість самостійного пошуку інформації, шляхом ознайомлення з редакціями відповідей на запитання, з якими звертаються клієнти до Контакт-центру по телефону, електронній пошті та письмово.
Розділ «Нормативні та інформаційні документи» містить нормативні та інформаційні документи з питань оподаткування, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та інших питань законодавства, контроль за додержанням якого покладено на органи ДПС, а також інформацію стосовно роботи органів ДПС.
Розділ «Єдиний реєстр ІПК, електронний кабінет» має безпосередній перехід до Єдиного реєстру індивідуальних податкових консультацій ДПС та інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний кабінет».
Розділ «Актуальні запитання» надає можливість користувачам ресурсу переглядати 10 найактуальніших запитань, з якими платники податків найчастіше звертались до Контакт-центру за попередній день та відповіді на них.
Розділ «Останні зміни в законодавстві» повідомляє користувачів про зміни в законодавстві з питань оподаткування, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на ДПС.
Розділ «Необхідно знати» містить найактуальнішу інформацію, яку важливо знати платникам податків. Крім того, для своєчасного подання звітності до органів ДПС та сплати податків і зборів щомісяця оновлюється Податковий календар.
Розділ «Ставки податків та зборів» надає можливість користувачам ресурсу ознайомитися зі ставками загальнодержавних і місцевих податків та зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та довідковою інформацією щодо розмірів податкової соціальної пільги, прожиткового мінімуму тощо.
Розділ «Контакт-центр ДПС та сервіс «Пульс» містить детальну інформацію щодо отримання фізичними та юридичними особами інформаційних послуг, порядку роботи сервісу «Пульс» та пам’ятку користувача.
Розділ «Програмні РРО» містить актуальні запитання-відповіді з питань використання програмних реєстраторів розрахункових операцій.
Розділ «Інтерактивна мапа» створено для більш зручної орієнтації та можливості детального ознайомлення користувачів ресурсу з інформацією за напрямами «Єдиний соціальний внесок» та «ПДФО» (податок на доходи фізичних осіб).
Розділ «Електронні довірчі послуги» надає можливість користувачам ресурсу ознайомитись із 5 найактуальнішими запитаннями щодо отримання електронних довірчих послуг у Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС (далі – Кваліфікований надавач ЕДП ІДД ДПС), з якими платники податків найчастіше звертались до Контакт-центру за попередній день, та відповідями на них. Крім того, розділ містить безпосереднє посилання на офіційний інформаційний ресурс Кваліфікованого надавача ЕДП ІДД ДПС, що надає можливість більш детально ознайомитись з порядком отримання електронних довірчих послуг, переліком документів для отримання таких послуг, завантажити форми реєстраційних документів разом зі зразками заповнення, ознайомитись з інформацією про місцезнаходження та режим роботи відокремлених пунктів реєстрації користувачів Кваліфікованого надавача ЕДП ІДД ДПС тощо.
Функціонал ресурсу забезпечує можливість пошуку інформації по певному податку, напряму діяльності, в т.ч. з використанням ключових слів, шляхом перегляду за певні періоди інформації, по запитаннях-відповідях, розміщених в Базі знань, назвах нормативних та інформаційних документів, а в перспективі запровадження інтерактивних посилань на взаємопов’язані документи.
ІДД ДПС продовжує роботу щодо розширення можливостей ЗІР. Для надання пропозицій та зауважень з питань технічної роботи ресурсу пропонується використати форму «Техпідтримка».

Зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН: дії платника ПДВ
Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за № 1245/34216 (далі – Порядок № 520).
Пунктом 2 Порядку № 520 передбачено, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі – комісія регіонального рівня).
Відповідно до п. 4 Порядку № 520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі – ПН/РК) в ЄРПН платник ПДВ має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН.
Згідно з п. 5 Порядку № 520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН, реєстрацію яких зупинено в ЄРПН, може включати:
договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
договори, довіреності, акти керівного органу платника ПДВ, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника ПДВ для здійснення операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки – фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Письмові пояснення та копії документів, зазначених у п. 5 Порядку № 520, платник ПДВ має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов’язання, відображеного в ПН/РК.
Платник ПДВ має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох ПН/РК, якщо такі ПН/РК складено на одного отримувача – платника ПДВ за одним і тим самим договором або якщо в таких ПН/РК відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)) (п. 6 Порядку № 520).
Згідно із п. 7 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у п. 5 Порядку № 520, платник ПДВ подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв’язку з урахуванням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 зі змінами.
Пунктом 8 Порядку № 520 визначено, що ДПС розміщує та постійно оновлює на своєму офіційному вебпорталі відомості щодо засобів електронного зв’язку, за допомогою яких можуть подаватися письмові пояснення та копії документів.
Письмові пояснення та копії документів, подані платником ПДВ до контролюючого органу відповідно до п. 4 Порядку № 520, розглядає комісія регіонального рівня (п. 9 Порядку № 520).
Комісія регіонального рівня протягом п’яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до п. 4 Порядку № 520, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН та надсилає його платнику ПДВ у порядку, встановленому ст. 42 Податкового кодексу України.

Закон України № 466: зміни у порядку прийняття рішень про встановлення місцевих податків
Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Так, змін зазнала ст. 12 ПКУ, якою визначаються повноваження сільських, селищних, міських рад та рад об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, щодо податків та зборів. Зазначені зміни набрали чинності 23.05.2020.
Згідно з Законом № 466 змінюються строки прийняття та оприлюднення органами місцевого самоврядування рішень про ставки місцевих податків, а також інформування контролюючих органів про прийняті рішення.
Рішення про встановлення місцевих податків та зборів та податкових пільг зі сплати місцевих податків і зборів приймаються органами місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та/або зборів, та про внесення змін до таких рішень.
Якщо до 15 липня орган місцевого самоврядування не прийняв рішення про встановлення відповідних місцевих податків та/або зборів, такі податки та/або збори справляються, виходячи з норм ПКУ із застосуванням ставок, які діяли до 31 грудня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування таких місцевих податків та/або зборів.
Також Закон № 466 визначає, що у рішенні про встановлення місцевих податків та/або зборів, а також податкових пільг з їх сплати може не визначатися термін його дії. У такому випадку рішення буде чинним до прийняття нового рішення.
Зміна ставок місцевих податків та/або зборів, податкових пільг зі сплати місцевих податків і зборів потребує прийняття органом місцевого самоврядування нового рішення або внесення змін до чинного рішення.
Таке рішення має бути прийняте до 15 липня року та офіційно оприлюднене до 25 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та/або зборів або змін (плановий період).
Якщо орган місцевого самоврядування оприлюднив рішення про встановлення місцевих податків та зборів після 25 липня поточного року, норми такого рішення будуть діяти не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим (тобто через один календарний рік).
Крім того, контролюючі органи зобов’язуються інформувати органи місцевого самоврядування про стан розрахунків з місцевими бюджетами.
Для визначення бази справляння туристичного збору встановлюється визначення «Доба» та «Розрахункова година».
Встановлюється можливість визначення податкових зобов’язань з плати за землю на підставі невнесених до державних реєстрів правовстановлюючих документів на земельні ділянки.
Змінами уточнюється порядок нарахування та надсилання контролюючим органом фізичним особам сум плати за землю.

Про визначення об’єкта та бази оподаткування акцизним податком при реалізації пального або спирту етилового
Звертаємо увагу, що об’єктами оподаткування акцизним податком при реалізації пального або спирту етилового є операції з реалізації з акцизного складу/акцизного складу пересувного будь-яких обсягів пального або спирту етилового понад обсяги, що:
отримані з інших акцизних складів/акцизних складів пересувних, що підтверджені зареєстрованими акцизними накладними в Єдиному реєстрі акцизних накладних (далі – ЄРАН);
ввезені (імпортовані) на митну територію України, що засвідчені належно оформленою митною декларацією;
вироблені в Україні, реалізація яких є об’єктом оподаткування відповідно до п.п. 213.1.1 п. 213.1 ст. 213 ПКУ, або не підлягає оподаткуванню, або звільняється від оподаткування, або оподатковується на умовах, встановлених ст. 229 ПКУ, що підтверджені зареєстрованими акцизними накладними в ЄРАН.
Норми встановлені п.п. 213.1.12 п. 213.1 ст. 213 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
У разі обчислення акцизного податку із застосуванням специфічних ставок з підакцизних товарів (продукції) базою оподаткування є їх величина, визначена в одиницях виміру ваги, об’єму, кількості товару (продукції), об’єму циліндрів двигуна автомобіля або в інших натуральних показниках (п. 214.4 ст. 214 ПКУ).

Порядок застосування платником податку – фізичною особою права на податкову знижку передбачений статтею 166 розділу IV Податкового кодексу України
Платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень пункту 164.6 статті 164 Кодексу, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати, перелік яких визначений у пункті 166.3 статті 166 Кодексу (абзац другий пункту 166.3 статті 166 Кодексу).
Підпунктом 166.3.5 пункту 166.3 статті 166 Кодексу передбачено, що платник податку має право включити до податкової знижки, зокрема, суму витрат на сплату страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та пенсійних внесків, сплачених платником податку страховику-резиденту, недержавному пенсійному фонду, банківській установі за договорами довгострокового страхування життя, недержавного пенсійного забезпечення, за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, а також внесків на банківський пенсійний депозитний рахунок, на пенсійні вклади та рахунки учасників фондів банківського управління як такого платника податку, так і членів його сім'ї першого ступеня споріднення, які не перевищують (у розрахунку за кожний з повних чи неповних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування):
а) при страхуванні платника податку або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом платника податку, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління чи за їх сукупністю – суму, визначену в абзаці першому підпункту 169.4.1 пункту 169.4 статті 169 Кодексу (у 2019 році: 1921 грн Ч 1,4 = 2690 грн);
б) при страхуванні члена сім'ї платника податку першого ступеня споріднення або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління на користь такого члена сім'ї чи за їх сукупністю – 50 % суми, визначеної в абзаці першому підпункту 169.4.1 пункту 169.4 статті 169 Кодексу, в розрахунку на кожного застрахованого члена сім'ї (у 2019 році: 1921 грн Ч 1,4 Ч 50 % = 1345 грн).
Наприклад, якщо договір страхування життя, що передбачає сплату платником податків страхового платежу (страхового внеску, страхової премії) за рік у сумі 16000 грн, розпочинався 14 серпня 2019 року і платником податків у серпні 2019 року сплачено страховий платіж за рік у сумі 16000 грн (з 14.08.2019 по 13.08.2020), то з урахуванням норм підпункту «а» підпункту 166.3.5 Кодексу платник податку має право віднести на витрати суму фактичних витрат за 5 місяців дії договору у звітному податковому 2019 році, що не перевищує 13450 грн (2690грн Ч 5 місяців).
При страхуванні члена сім'ї платника податку першого ступеня споріднення за вищезазначеними умовами понесених витрат платник податку має право віднести на витрати суму, що не перевищує 6725 грн (2690 грн Ч 5 місяців Ч 50 %).
Отже, нормами Кодексу передбачено, що платник податків має право включити до податкової знижки фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати, зокрема, на сплату страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), які не мають перевищувати обмеження, встановлені підпунктами «а» та «б» підпункту 166.3.5 пункту 166.3 статті 166 Кодексу, у розрахунку за кожний з повних чи неповних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування.

Оподаткування операцій з продажу або обміну об’єктів рухомого майна
Щодо практичного застосування Закону України від 16 січня 2019 року №466 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон №466) в частині порядку оподаткування операцій з продажу або обміну об’єктів рухомого майна, то слід зазначити, що Законом №466 (набув чинності з 23.05.2020) додано абзац третій до пункту 173.2 статті 173 Кодексу, яким передбачається, що дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року третього та наступних об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда або іншого транспортного засобу підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 Кодексу (18 відсотків).
Водночас, пунктом 173.1 статті 173 Кодексу визначено, що дохід платника податку від продажу (обміну) об’єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою, визначеною в пункті 167.2 статті 167 Кодексу (5 відсотків).
Як виняток із положень пункту 173.1 цієї статті, дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, не підлягає оподаткуванню. Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року другого об’єкта рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною пунктом 167.2 статті 167 Кодексу (5 відсотків) (пункт 173.2 статті 173 Кодексу).
Отже, дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року першого об’єкта рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда не підлягає оподаткуванню. При відчуженні другого об’єкта такого рухомого майна, отриманий дохід підлягає оподаткуванню за ставкою 5 відсотків, а з 23.05.2020 при відчуженні третього та наступних об’єктів такого рухомого майна – 18 відсотків.
А при продажу (обміні) першого та другого об’єкта рухомого майна, відмінного від легкового автомобіля, мотоцикла або мопеда, отриманий дохід (відповідно до положень пункту 173.1 статті 173 Кодексу) підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною в пункті 167.2 статті 167 Кодексу (5 відсотків). При відчуженні третього та наступних таких об’єктів рухомого майна з 23.05.2020, отриманий дохід підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 Кодексу (18 відсотків).

Про порядок та термін реєстрації ПРРО
Повідомляємо, що порядок застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – ПРРО) регулюється Порядком реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547» (зареєстрований у Міністерстві юстиції України 07.07.2016 за № 635/34918) (далі – Порядок № 317). Порядок № 317 розроблений відповідно до ст. 7 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями.
Відповідно до п. 2 розділу II Порядку № 317 під час реєстрації кожному ПРРО фіскальним сервером ДПС (далі – фіскальний сервер) автоматично формується та присвоюється фіскальний номер.
Фіскальний номер ПРРО становить унікальний числовий порядковий номер реєстраційного запису в Реєстрі ПРРО, відповідно до алгоритму його формування.
Фіскальний номер ПРРО не змінюється у разі перереєстрації ПРРО, внесенні змін у дані про ПРРО і зберігається за ПРРО до дати скасування його реєстрації.
Пунктом 3 розділу II Порядку № 317 встановлено, що для реєстрації ПРРО складається Заява про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за ф. № 1-ПРРО (далі – реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО) (J/F 1316602) (додаток 1 до Порядку № 317). Реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО в електронній формі з дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та використання електронних документів подається до фіскального сервера засобами Електронного кабінету (портального рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (API)) або засобами телекомунікацій.
Фіскальним сервером здійснюється автоматизована обробка реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО, за результатами якої ПРРО реєструється або формується відмова в реєстрації ПРРО. Про результати обробки реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО суб’єкту господарювання надається або направляється інформація засобами Електронного кабінету або засобами телекомунікацій:
у день отримання реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО, якщо реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО, надійшла не пізніше 16.00 год. робочого (операційного дня);
не пізніше наступного робочого дня, якщо реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО надійшла після 16.00 год. робочого (операційного дня).
Така інформація направляється у вигляді першої квитанції або першої та другої квитанцій згідно з Порядком обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03.08.2017 за № 959/30827 (далі – Порядок № 557) (п. 4 розділу II Порядку № 317).
У разі відсутності підстав для відмови у реєстрації ПРРО реєструється шляхом присвоєння програмним забезпеченням фіскального сервера фіскального номера ПРРО із внесенням даних до Реєстру ПРРО.
Про реєстрацію ПРРО суб’єкту господарювання направляється інформація у другій квитанції із зазначенням присвоєного під час реєстрації фіскального номера ПРРО.
Датою реєстрації ПРРО є дата формування фіскального номера ПРРО (п. 5 розділу II Порядку № 317).
За наявності підстав для відмови в реєстрації ПРРО фіскальний сервер формує повідомлення про відмову в реєстрації ПРРО із зазначенням підстав для такої відмови (п. 6 розділу II Порядку № 317).
Інструкція щодо заповнення та подання заяви про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (J/F 1316602) через Електронний кабінет розміщена за посиланням: Головна>БАНЕР>Програмні РРО>Форми ПРРО>Інструкції щодо заповнення та подання форми № 1-ПРРО.

Чи збільшується фінансовий результат до оподаткування на суму компенсації роботодавцем вартості путівок на відпочинок?
Інформуємо, що фінансовий результат до оподаткування податкового (звітного) періоду збільшується, зокрема на суму повної або часткової компенсації один раз на календарний рік вартості путівок на відпочинок, оздоровлення та лікування на території України платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) та/або його дітей віком до 18 років роботодавцем, який є платником податку на прибуток, якщо така компенсація відповідно до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу фізичної особи – платника ПДФО.
Норми встановлені п.п. 140.5.10 п. 140.5 ст. 140 ПКУ.

Фізичні особи (громадяни) податкову декларацію з плати за землю не подають
Плата за землю – це обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Норми встановлені п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Пунктом 286.2 ст. 286 ПКУ встановлено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають платнику земельного податку у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 01 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення земельного податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст. 58 ПКУ (п. 286.5 ст. 286 ПКУ).
В аналогічному порядку контролюючі органи здійснюють нарахування сум орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.
Отже, фізичні особи (громадяни), які оформили правовстановлюючі документи на земельну ділянку (свідоцтво про право власності або користування земельної ділянки) або договори оренди земельної ділянки державної та комунальної власності, не подають до контролюючих органів податкові декларації з плати за землю.
Нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають платнику у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 01 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення земельного податку та/або орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Закон України № 466: зміни у трансфертному ціноутворенні
Доводимо до відома, що 01.01.2021 набере чинності оновлений п.п. 39.4.7 п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу України, змінений Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві».
Так, відповідно до оновленого вищезазначеного підпункту центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, має право надіслати запит з вимогою надати глобальну документацію з трансфертного ціноутворення (майстер-файл) платнику податків, що входить до складу міжнародної групи компаній, якщо сукупний консолідований дохід міжнародної групи компаній за фінансовий рік, що передує звітному року, розрахований згідно зі стандартами бухгалтерського обліку, які застосовує материнська компанія міжнародної групи компаній, дорівнює або перевищує еквівалент 50 мільйонів євро.
Запит на подання глобальної документації (майстер-файла) може бути направлений не раніше дванадцяти місяців і не пізніше тридцяти шести місяців з дати закінчення фінансового року, встановленого міжнародною групою компаній, до якої належить такий платник податків, а у разі відсутності відомостей про встановлений міжнародною групою компаній фінансовий рік – не раніше дванадцяти місяців і не пізніше тридцяти шести місяців після закінчення звітного року.
Глобальна документація з трансфертного ціноутворення (майстер-файл) має бути надана платником податків до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, протягом 90 календарних днів з дня отримання запиту.
Якщо в Україні зареєстровані два та більше платників податків, що входять до складу однієї і тієї ж міжнародної групи компаній, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, направляє запит про надання глобальної документації з трансфертного ціноутворення (майстер-файла) лише одному з таких платників податків за своїм вибором.
У разі порушення таким платником податків терміну, визначеного абзацом третім цього підпункту, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, має право направити запит про надання глобальної документації з трансфертного ціноутворення (майстер-файла) за той самий період іншому платнику податків, що входить до складу тієї самої міжнародної групи компаній. При цьому перший платник податків не звільняється від виконання обов’язку з надання центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, глобальної документації з трансфертного ціноутворення (майстер-файла).
Запит про надання глобальної документації з трансфертного ціноутворення (майстер-файла) платнику податків не направляється, якщо така документація вже надана відповідно до цього підпункту центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, будь-яким іншим платником податків, що входить до складу тієї самої міжнародної групи компаній.
Глобальна документація з трансфертного ціноутворення (майстер-файл) – сукупність документів або єдиний документ, складений у довільній формі, що має містити інформацію про:
а) організаційну структуру міжнародної групи компаній (у вигляді графічної схеми) із зазначенням осіб, які є учасниками міжнародної групи компаній, їх організаційно-правових форм, структуру власності (із зазначенням часток володіння) та держави і території, у яких зазначені особи здійснюють свою діяльність;
б) загальний опис діяльності міжнародної групи компаній, що включає в себе:
● опис ключових факторів, що впливають на фінансовий результат міжнародної групи компаній;
● опис ланцюгів постачання та утворення вартості найбільших за показником виручки міжнародної групи компаній п’яти товарів (робіт, послуг), а також ланцюгів постачання будь-яких інших товарів (робіт, послуг, інших об’єктів цивільних прав), частка яких становить більше 5 відсотків виручки міжнародної групи компаній за фінансовий рік, і основних географічних ринків, на яких реалізуються (виконуються, надаються) зазначені товари (роботи, послуги);
● перелік та стислий опис суттєвих договорів з надання (отримання) послуг, робіт, укладених між учасниками міжнародної групи (крім договорів, пов’язаних з проведенням науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт), у тому числі опис функціональних можливостей основних учасників міжнародної групи, задіяних у наданні таких послуг, робіт, політики з трансфертного ціноутворення щодо розподілу вартості послуг та визначення цін на оплату внутрішньогрупових послуг;
● стислий функціональний аналіз діяльності учасників міжнародної групи компаній, що мають суттєвий вплив на фінансовий результат цієї групи, в тому числі опис основних функцій, що виконуються, активів, що використовуються, економічних (комерційних) ризиків, що приймаються;
● інформацію про основні угоди щодо реструктуризації бізнесу, придбання та відчуження активів, що відбувалися протягом фінансового року;
в) нематеріальні активи, які використовуються міжнародною групою компаній в своїй діяльності, зокрема:
● опис стратегії розвитку міжнародної групи компаній щодо розробки, володіння і використання нематеріальних активів, у тому числі розміщення основних науково-дослідних центрів і органів управління ними;
● перелік та опис нематеріальних активів (груп нематеріальних активів), що мають істотний вплив на ціноутворення компаній міжнародної групи, із зазначенням учасників такої міжнародної групи компаній, які володіють такими активами на праві власності або іншому праві (користування, володіння та/або розпорядження);
● перелік суттєвих договорів, пов’язаних з нематеріальними активами, укладених між учасниками міжнародної групи компаній, у тому числі ліцензійних угод, домовленостей щодо покриття витрат, основних угод щодо надання науково-дослідних послуг;
● опис політики трансфертного ціноутворення міжнародної групи компаній щодо проведення науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт і нематеріальних активів;
● опис суттєвих операцій з передачі нематеріальних активів між учасниками міжнародної групи компаній протягом відповідного фінансового року із зазначенням назв таких учасників, держав реєстрації та юрисдикцій, де вони провадять свою діяльність, компенсацій, що здійснювалися у звітному (податковому) періоді, та рівня винагород (компенсаційних виплат), пов’язаних з такою передачею;
г) фінансову діяльність міжнародної групи компаній, зокрема:
● загальний опис, яким чином фінансується така група, включаючи інформацію про фінансування, залучене від осіб, які не є учасниками міжнародної групи компаній;
● зазначення усіх учасників міжнародної групи компаній, які здійснюють централізовану внутрішньогрупову фінансову діяльність для учасників цієї групи, з інформацією щодо держав (територій), які є місцем реєстрації таких учасників, та/або місця знаходження органу їх управління;
● загальний опис політики трансфертного ціноутворення щодо фінансування учасників міжнародної групи компаній;
ґ) консолідовану фінансову звітність міжнародної групи компаній за останній фінансовий рік, а у разі її відсутності – іншу консолідовану звітність, підготовлену для управлінських, податкових або інших цілей;
д) перелік і стислий опис існуючих односторонніх договорів про попереднє узгодження ціноутворення, податкових роз’яснень компетентних органів держав (територій), які застосовуються в угодах між учасниками міжнародної групи компаній і пов’язані з розподілом доходів між державами (територіями).
Нагадуємо, що форма і Порядок складання Звіту про контрольовані операції затверджені наказом Міністерства фінансів України від 18.01.2016 № 8 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок).
Відповідно до п. 1 розділу І Порядку Звіт про контрольовані операції подається до 01 жовтня року, що настає за звітним, засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями.

Михайло Тітарчук: ДПС, як і платники податків, прагне мати досконалу законодавчу базу
Статистика судових справ, які порушені в податковому сегменті, свідчить про недосконалість податкового законодавства в частині механізмів адміністрування. Тому ДПС приділяє велику увагу методологічній роботі, формуванню пропозицій до змін податкового законодавства, які були б прийнятні для платників, надавали можливість прозорого адміністрування податків, зборів та платежів. Про це заявив заступник Голови Державної податкової служби України Михайло Тітарчук в інтерв’ю виданню «БЛОГИ LIGA.NET».
За його словами, з початку року в судах різних інстанцій перебуває понад 84 тис. справ на загальну суму позовних вимог – 313,2 млрд гривень.
Позивачем у 16,7 тис. справах виступає Державна податкова служба України.
«За результатами розгляду спорів за участю органів ДПС можна констатувати, що на користь податкових органів вирішується близько 51% від кількості та суми розглянутих судами справ. На користь ДПС вирішено справ на суму 23 млрд гривень», - зазначив Михайло Тітарчук.
Він підкреслив, що найбільша питома вага серед ініціативних судових справ належить справам щодо стягнення податкової заборгованості. Значно меншу кількість становлять справи про визнання боржників банкрутами.
За півріччя надходження коштів до бюджету за рішеннями судів склало майже 1 млрд грн. Це − на 68 % більше, ніж за аналогічний період 2019 року.
Заступник Голови ДПС також зазначив, що наразі значною є питома вага справ щодо відновлення податкового ліміту платника податків у СЕА ПДВ на суму, на яку платник податків має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Зараз на розгляді в судах різних інстанцій нараховується 107 таких спорів на суму майже 2 млрд гривень.
З огляду на це, Верховним Судом України сформована правова позиція, згідно з якою коригування реєстраційного ліміту грошових зобов'язань в системі електронного адміністрування здійснюється із застосуванням спеціальної формули, яка не підлягає коригуванню в ручному режимі. Така позиція має вирішальне значення для формування подальшої судової практики такої категорії.
«Запевнюю, ДПС, як і платники податків, прагне мати досконалу законодавчу базу, яка знівелює будь-які можливості неоднозначного тлумачення норм та положень податкового законодавства. Наслідком чого стане суттєве зменшення звернень до судів», - наголосив Михайло Тітарчук.

Олексій Любченко: За останні 4 місяці сплачені податки перевищили очікування на 29,5 млрд грн
За оперативними даними у січні – серпні 2020 року за платежами, що контролюються ДПС, до загального фонду державного бюджету надійшло 355,7 млрд грн. Це на 52,5 млрд грн, або на 17,3% перевищує відповідний показник минулого року. В т.ч. за травень – серпень +22,5%.
«Сума сплачених податків у травні-серпні перевищила очікуваний рівень на 29,5 млрд грн. Це дозволило не тільки ліквідувати податковий розрив в сумі 11,7 млрд грн, що виник у січні-квітні поточного року, але і суттєво скоротити відставання за доходами загального фонду державного бюджету в цілому по країні (з 44,2 млрд грн за січень – квітень до 18,4 млрд грн), - наголосив Голова Державної податкової служби України Олексій Любченко. - Це найкращий вклад у зміцнення фінансової незалежності держави».
За словами Олексія Любченка, досягти таких показників вдалося завдяки посиленню боротьби з тіньовими схемами та без додаткового навантаження на реальний сектор економіки.
«Ми неодноразово наголошували, що за умови усунення недоброчесної конкуренції з боку тіньового сектору економіки, платники податків отримають мотивацію до виконання своїх зобов’язань перед державою в повному обсязі», - зазначив Олексій Любченко.
Він також зазначив, що темп зростання сукупних надходжень платежів, які контролюються ДПС, за 8 місяців 2020 становить +10,8%, при скороченні ВВП (за даними Мінекономіки) на 6,5% у І півріччі поточного року, в т.ч. у ІІ кварталі поточного року – на 11%.
Надходження податку на додану вартість у січні – серпні становили 73,9 млрд гривень. Це у 1,4 раза, або на 22,2 млрд грн перевищує відповідний показник минулого року. Фактичний рівень надходження ПДВ перевищив очікуваний на 38,3%, або на 20,5 млрд гривень.
У серпні 2020 року до загального фонду державного бюджету надійшло 56,3 млрд грн. Це на 14,0 млрд грн, або на 33,2 % перевищує очікувані надходження, та на 6,1 млрд грн більше надходжень серпня 2019 року. До бюджету додатково надійшло 9,2 млрд грн. Порівняно з серпнем минулого року сума надходжень ПДВ збільшилась в 1,7 раза.

Платники Дніпропетровщини за січень – серпень 2020 року спрямували до бюджетів усіх рівнів та єдиного внеску майже 41 мільярд гривень
За січень – серпень 2020 року платниками Дніпропетровщини спрямовано до бюджетів усіх рівнів (без урахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування) 30 млрд 279,7 млн гривень.
Так, до державного бюджету надійшло 14 млрд 305,8 млн грн., до місцевих бюджетів регіону – 15 млрд 973,9 млн гривень.
За підсумками восьми місяців поточного року єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування надійшло 10 млрд 664,5 млн грн, що перевищує минулорічні показники на 287,9 млн гривень.

Обережно! Шахраї!
Відділом з питань запобігання корупції Головного управління ДПС у Дніпропетровській області зафіксовано спроби телефонного психологічного тиску з боку шахраїв на представників підприємницької діяльності з метою незаконного отримання грошових коштів. Використовуючи номер:
066 7230078
і прикриваючись нібито належністю до податкової служби, злочинці погрожують платникам податків майбутнім ускладненням в їх підприємницької діяльності та вимагають сплачувати грошові кошти, чим відверте дискредитують державних службовців, негативно впливають на їх ділову репутацію та честь.
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертається до платників податків бути обачними, не піддаватися на провокації. У разі виникнення вказаних ситуацій, вчинення протиправних дій від імені працівників ДПС, негайно звертатись до Національної поліції за телефоном 102.

Податок на нерухомість: про обчислення для фізичних осіб
Відповідно до п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) база оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, у тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи – платника податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок), зменшується:
а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 60 кв. метрів;
б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів;
в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на 180 кв. метрів.
Згідно з п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника житлової нерухомості у такому порядку:
а) за наявності у власності платника податку одного об’єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ та відповідної ставки податку;
б) за наявності у власності платника податку більше одного об’єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ та відповідної ставки податку;
в) за наявності у власності платника податку об’єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів, зменшеної відповідно до п.п. «в» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ та відповідної ставки податку;
г) сума податку, обчислена з урахуванням підпунктів «б» і «в» п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об’єктів житлової нерухомості.
Обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об’єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.
Підпунктом 266.7.11 п. 266.7 ст. 266 ПКУ визначено, що за наявності у власності платника податку об’єкта (об’єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи – платника податку, загальна площа якого перевищує 300 кв. метрів (для квартири) та/або 500 кв. метрів (для будинку), сума податку, розрахована відповідно до підпунктів «а» – «г» п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, збільшується на 25 000 гривень на рік за кожен такий об’єкт житлової нерухомості (його частку).
Згідно з п.п. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПКУ податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, та відповідні платіжні реквізити, зокрема органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ до 01 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості податок сплачується фізичною особою – платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.
Контролюючі органи за місцем проживання (реєстрації) платників податку в десятиденний строк інформують відповідні контролюючі органи за місцезнаходженням об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості про надіслані (вручені) платнику податку податкові повідомлення-рішення про сплату податку у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Закон України № 466: удосконалено порядок оформлення перевірок
Звертаємо увагу на нововведення, запроваджені Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», які стосуються підвищення якості оформлення посадовими особами контролюючих органів матеріалів документальних перевірок, розпочатих після 01.01.2021, порядку їх розгляду та прийняття податкових повідомлень-рішень за їх результатами, а також реформування інституту відповідальності платника податків.
Так, внесені зміни до ст. 86 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) щодо порядку оформлення результатів перевірок. Зокрема, надано визначення «акт перевірки», «довідка перевірки», «матеріали перевірки».
Передбачено, що акт перевірки не може розглядатись як заява або повідомлення про вчинення кримінального правопорушення щодо ухилення від сплати податків.
ПКУ доповнено нормою щодо розгляду акта перевірки, заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів і пояснень, у разі їх подання платником податку, комісією такого контролюючого органу з питань розгляду заперечень та пояснень до актів перевірок, яка є постійно діючим колегіальним органом контролюючого органу (п.п. 86.7.1. п. 86.7 ст. 86 ПКУ).
Доповнення до ст. 86 ПКУ передбачають також конкретні питання, які досліджуються комісією з питань розгляду заперечень (п.п. 86.7.4. п. 86.7 ст. 86 ПКУ), а саме така комісія:
встановлює, чи вчинив платник податку, щодо якого було складено акт перевірки, порушення податкового, валютного та/або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;
розглядає обставини вчинених правопорушень, які відображені в акті перевірки, а також встановлені при розгляді наданих платником податків відповідно до п. 86.7 ст. 86 ПКУ письмових пояснень та їх документального підтвердження (зокрема щодо обставин, що стосуються події правопорушення та вжитих платником податків заходів щодо дотримання правил та норм законодавства, з посиланням на документи та інші фактичні дані, що підтверджують вказані обставини);
досліджує питання наявності або відсутності обставин що виключають вину у вчиненні правопорушення (крім правопорушень, відповідальність за які наступає незалежно від наявності вини), пом’якшують або звільняють від відповідальності;
досліджує питання щодо необхідності проведення перевірки у порядку, встановленому п.п. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 ПКУ;
визначає розмір грошових зобов’язань та/або суму зменшення бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток або від’ємного значення суми податку на додану вартість, та/або суму зменшення податку на доходи фізичних осіб, задекларованого до повернення з бюджету, зокрема при використанні права на податкову знижку, та/або заниження чи завищення суми податкових зобов’язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, а також необхідність надсилання (вручення) платнику податків відповідного податкового повідомлення-рішення у випадках, передбачених ПКУ.
При розгляді матеріалів перевірки контролюючим органом досліджуються всі наявні фактичні дані, що стосуються предмету розгляду, у тому числі документи, надані платником податків або витребувані у нього письмові та усні пояснення платника податку, інші фактичні дані, що наявні або доступні контролюючому органу.

Операції з постачання маркетингових послуг є об’єктом оподаткування ПДВ
Інформуємо, що маркетингові послуги (маркетинг) – це послуги, що забезпечують функціонування діяльності платника податків у сфері вивчання ринку, стимулювання збуту продукції (робіт, послуг), політики цін, організації та управлінні руху продукції (робіт, послуг) до споживача та після продажного обслуговування споживача в межах господарської діяльності такого платника податків. До маркетингових послуг належать, у тому числі: послуги з розміщення продукції платника ПДВ в місцях продажу, послуги з вивчення, дослідження та аналізу споживчого попиту, внесення продукції (робіт, послуг) платника ПДВ до інформаційних баз продажу, послуги зі збору та розповсюдження інформації про продукцію (роботи, послуги).
Норми встановлені п.п. 14.1.108 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Згідно із п.п. «б» п. 185.1 ст. 185 ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.
Місцем постачання послуг відповідно до п. 186.4 ст. 186 ПКУ є місце реєстрації постачальника, крім операцій, зазначених у п. 186.2 і п. 186.3 ст. 186 ПКУ.
Отже, операція з постачання платником ПДВ маркетингових послуг є об’єктом оподаткування ПДВ, незалежно від того кому вони надаються резиденту чи нерезиденту.

Трансфертне ціноутворення: деякі особливості заповнення звіту
Доводимо до відома, що форма Звіту про контрольовані операції (далі – Звіт) та Порядок складання Звіту (далі – Порядок) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 18.01.2016 № 8 зі змінами та доповненнями.
Статтею 10 Конституції України встановлено, що державною мовою є українська мова.
Враховуючи зазначене, Звіт заповнюється українською мовою.
Однак, відповідно до п. 2 розділу III Порядку у графі 2 основної частини Звіту «Загальні відомості про контрольовані операції» вказується повне найменування особи – сторони контрольованої операції, яке зазначено у контракті/договорі.
У разі здійснення господарських операцій із придбання (продажу) товарів (робіт, послуг) з пов’язаними особами – нерезидентами із залученням непов’язаних осіб відповідно до п.п. 39.2.1.5 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу України зазначається овне найменування нерезидента – пов’язаної особи.
У разі здійснення господарських операцій (у тому числі внутрішньогосподарських розрахунків) між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні зазначається повне найменування нерезидента.
Згідно з п.п. 1 п. 4 розділу IV Порядку у рядку «Повне найменування особи» розділу «Відомості про особу, яка бере участь у контрольованих операціях» додатка до Звіту зазначається повне найменування, яке зазначено у контракті (угоді). У разі здійснення господарських операцій (у тому числі внутрішньогосподарських розрахунків) між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні зазначається повне найменування нерезидента.
Враховуючи вищезазначене, відомості щодо повного найменування особи, які наводяться у графі 2 основної частини Звіту «Загальні відомості про контрольовані операції» та у рядку «Повне найменування особи» розділу «Відомості про особу, яка бере участь у контрольованих операціях» додатка до Звіту зазначаються мовою, наведеною у контракті, при цьому Звіт заповнюється українською мовою.

З 01.09.2020 змінено мінімальний розмір єдиного внеску
Законом України від 25 серпня 2020 року № 822-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (далі – Закон № 822) з 01.09.2020 підвищено розмір мінімальної заробітної плати до 5 000 гривень.
Таке підвищення мінімальної заробітної плати впливає на мінімальний розмір єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок).
Відповідно до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами і доповненнями (далі – Закон № 2464) єдиний внесок встановлюється у розмірі 22 відсотки до бази нарахування.
У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, його сума розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.
Отже, мінімальна ставка єдиного внеску встановлюється у розмірі 22 % від мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід.
Враховуючи вищевикладене, з 01.092020 мінімальний розмір єдиного внеску становить 1 100 грн на місяць (5 000 грн х 22%).
Закон № 822 опубліковано в офіційному виданні «Голос України» від 31.08.2020 № 157.

Наказ Міністерства фінансів України № 241: з якого періоду податкові агенти застосовують нові ознаки доходів?
Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 затверджено форму Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (далі – ф. № 1ДФ) та Порядок заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (далі – Порядок).
Звертаємо увагу, що 01.07.2020 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 26.05.2020 № 241 «Про затвердження Змін до додатка до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку» (далі – Наказ № 241), яким внесено зміни до Довідника ознак доходів, наведеного у додатку до Порядку, згідно з якими нові ознаки доходів діють з 01.07.2020.
Наказ № 241 опубліковано в офіційному виданні «Офіційний вісник України» від 26.06.2020 № 49.
Отже, ознаки доходів, які внесені наказом № 241 до Довідника ознак доходів, наведеного у додатку до Порядку, застосовуються податковим агентами при поданні податкового розрахунку за ф. № 1ДФ, починаючи з ІІІ кварталу 2020 року.

Трансфертне ціноутворення: документація платником складається та зберігається за кожний звітний період
Інформуємо, що платники податків, які здійснюють контрольовані операції, повинні складати та зберігати документацію з трансфертного ціноутворення за кожний звітний період.
Норми встановлені п.п. 39.4.3 п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
На запит центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, платники податків протягом 30 календарних днів з дня отримання запиту подають документацію з трансфертного ціноутворення щодо контрольованих операцій, зазначених у запиті. Документація з трансфертного ціноутворення подається платником податків до контролюючого органу, зазначеного у запиті (п.п. 39.4.4 п. 39.4 ст. 39 ПКУ).
Запит надсилається не раніше 01 жовтня року, що настає за календарним роком, в якому таку контрольовану операцію (операції) було здійснено (п.п. 39.4.5 п. 39.4 ст. 39 ПКУ),
Відповідно до п.п 39.4.6 п. 39.4 ст. 39 ПКУ документація з трансфертного ціноутворення (сукупність документів або єдиний документ, складений у довільній формі) повинна містити таку інформацію:
а) дані про особу (осіб), яка є стороною контрольованої операції, та про пов’язаних осіб платника податків (у звітному періоді, в якому здійснювалася контрольована операція, та на момент подання документації), а саме:
● контрагента (контрагентів) контрольованої операції;
● фізичних осіб, які є кінцевими бенефіціарними власниками (контролерами) платника податків (за наявності);
● осіб, які безпосередньо (опосередковано) володіють корпоративними правами платника податків у розмірі 25 і більше відсотків;
● осіб, корпоративними правами яких у розмірі 25 і більше відсотків безпосередньо (опосередковано) володіє платник податків.
Дані повинні бути такими, що дають змогу ідентифікувати таких пов’язаних осіб (включаючи найменування держав (територій), податковими резидентами яких є такі особи, код особи, встановлений у державі (країні) їх реєстрації) та розкривати інформацію щодо критеріїв визнання таких осіб пов’язаними;
б) загальний опис діяльності групи компаній (включаючи материнську компанію та її дочірні підприємства), у тому числі організаційну структуру такої групи, опис господарської діяльності цієї групи, політику трансфертного ціноутворення, інформацію про осіб, яким платник податків надає місцеві управлінські звіти (назва держави, на території якої такі особи утримують свої головні офіси);
в) опис структури управління платника податків, схема його організаційної структури із зазначенням загальної кількості працюючих осіб та в розрізі окремих підрозділів платника податків станом на дату операції або на кінець звітного періоду;
г) опис діяльності та стратегії ділової активності, що провадиться платником податків, зокрема, економічні умови діяльності, аналіз відповідних ринків товарів (робіт, послуг), на яких проводить свою діяльність платник податків, основні конкуренти;
ґ) відомості про участь платника податків у реструктуризації бізнесу або передачі нематеріальних активів у звітному або попередньому році з поясненням аспектів цих операцій, що вплинули або впливають на діяльність платника податків;
д) опис контрольованої операції із зазначенням ланцюга постачання (створення вартості) товарів (робіт, послуг) у контрольованій операції;
е) опис товарів (робіт, послуг), включаючи фізичні характеристики, якість і репутацію на ринку, країну походження і виробника, наявність товарного знаку та іншу інформацію, пов’язану з якісними характеристиками товару (роботи, послуги).
Опис операцій з придбання робіт (послуг), нематеріальних активів, інших предметів господарських операцій, відмінних від товарів, має містити обґрунтування економічної доцільності (економічної вигоди, що отримується в результаті здійснення контрольованої операції) і наявності ділової мети їх придбання;
є) відомості про фактично проведені розрахунки у контрольованій операції (сума та валюта платежів, дата, платіжні документи);
ж) чинники, які вплинули на формування та встановлення ціни, зокрема бізнес-стратегії сторін операції (за наявності), які істотно впливають на ціни товарів (робіт, послуг);
з) функціональний аналіз контрольованої операції: відомості про функції осіб, що є сторонами (беруть участь) у контрольованій операції, про використані ними активи, пов’язані з такою контрольованою операцією, та економічні (комерційні) ризики, які такі особи враховували під час здійснення контрольованої операції;
и) економічний та порівняльний аналіз:
● суму отриманих доходів (прибутку) та/або суму понесених витрат (збитку) внаслідок здійснення контрольованої операції, рівень рентабельності;
● обґрунтування вибору методу, який застосовано для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки», фінансового показника згідно з п.п. 39.3.2.5 п.п. 39.3.2 п. 39.3 ст. 39 ПКУ та сторони, що досліджувалася згідно з п.п 39.3.2.7 п.п. 39.3.2 п. 39.3 ст. 39 ПКУ;
● обґрунтування вибору та інформація про зіставні операції (зіставних осіб) і джерела інформації, які використовувалися для аналізу;
● обґрунтування використання під час визначення діапазону рентабельності відповідно до п.п. 39.3.2.8 п.п. 39.3.2 п. 39.3 ст. 39 ПКУ інформації за декілька податкових періодів (років) та розрахунок середньозваженого значення показника рентабельності;
● розрахунок діапазону цін (рентабельності);
● опис та розрахунок проведених коригувань згідно з п.п. 39.2.2.1 п.п. 39.2.2 п. 39.2 ст. 39 ПКУ.
Фінансові показники, що використовувалися під час розрахунку показників рентабельності контрольованої операції, мають бути підтверджені даними бухгалтерського обліку та фінансової звітності сторони контрольованої операції, що досліджувалася згідно з п.п. 39.3.2.7 п.п. 39.3.2 п. 39.3 ст. 39 ПКУ.
У разі якщо стороною контрольованої операції здійснюється постачання (продаж) товарів, робіт, послуг, інших предметів за контрольованими операціями декільком особам, і для цілей встановлення відповідності умов контрольованих операцій принципу «витягнутої руки» здійснюється порівняння показника рентабельності такого постачальника, документація має містити опис алгоритму розподілу витрат постачальника, понесених для здійснення таких операцій, які враховуються під час розрахунку показника рентабельності. Такий опис має містити інформацію про економічне обґрунтування вибору алгоритму розподілу витрат, методику його застосування, а також фактичний розрахунок, здійснений відповідно до обраної методики;
і) відомості про проведене платником податку самостійне або пропорційне коригування податкової бази та сум податку відповідно до п.п. 39.5.4 і 39.5.5 п. 39.5 ст. 39 ПКУ (у разі його проведення);
ї) якщо платник входить до міжнародної групи компаній:
● копії істотних внутрішньогрупових угод, що впливають на ціноутворення в контрольованій операції;
● копії договорів про попереднє узгодження ціноутворення, податкових роз’яснень компетентних органів держав (територій), що застосовуються в угодах між учасниками міжнародної групи компаній щодо контрольованої операції і в підготовці яких не брав участі центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику;
й) копія аудиторського висновку щодо бухгалтерської (фінансової) звітності платника податків за звітний період (звітні періоди), за які подається документація з трансфертного ціноутворення (якщо його наявність є обов’язковою для платника податків);
к) копії договорів (контрактів) та будь-які доповнення до них, за якими здійснювалася контрольована операція.

Суб’єкти господарювання, які не мають найманих працівників, звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску за працівників не подають
Звертаємо увагу, що відповідно до п. 11 розділу ІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 із змінами і доповненнями, якщо юридична особа або фізична особа – підприємець не використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за найманих працівників до контролюючих органів ними не подається.

Електронні сервіси ДПС – це зручно та економно у часі для платників
Повідомляємо, що сьогодні у платників є можливість отримати всю необхідну інформацію, довідки, консультації, подати звітність до податкових органів без особистих візитів до служби.
Для цього на вебпорталі ДПС України забезпечено доступ до низки безкоштовних електронних сервісів.
Впровадження інноваційних ІТ дає змогу зберегти дорогоцінний час для бізнесу та здійснити спілкування з податковою службою комфортно.
Електронний кабінет – це найбільш популярний сервіс ДПС, який є захищеним, персоналізованим та безпечним електронним сервісом.
Електронний кабінет надає безконтактні способи взаємодії платників податків та контролюючих органів з використанням сучасних інформаційно-комунікаційних технологій. Просте логічне програмне забезпечення максимально спрощує адміністрування податків та взаємодію з представниками податкової служби. Значною мірою зменшується й адміністративне навантаження на контролюючі органи, а також знижуються витрати на комунікацію у паперовій формі.
Електронний кабінет сьогодні – це поліпшення формату відносин з платниками, завдяки якому скорочується час на оформлення та подання звітності до органів податкової служби, підвищується оперативність надання та якість звітності, знижуються корупційні ризики завдяки уникненню безпосереднього спілкування з представниками контролюючих органів.
Призначення Електронного кабінету – надати платнику податків можливість реалізувати свої обов’язки та права у сфері оподаткування у режимі онлайн, суттєво зменшити витрати платників на адміністрування податків і зробити інформацію щодо кожного платника податків доступною та прозорою.
Постійне розширення функціоналу Електронного кабінету зводить особисте спілкування з контролюючими органами до мінімуму, що, у свою чергу, убезпечує платника, особливо в умовах дії карантину, від близьких контактів, які можуть мати негативні наслідки для здоров’я.
Закликаємо максимально користуватись послугами ДПС дистанційно, усвідомити переваги такого формату спілкування з податковими органами, адже скориставшись онлайн-сервісами вебпорталу ДПС (https://tax.gov.ua) ви маєте можливість отримати всю необхідну інформацію без особистих візитів до центрів обслуговування платників.

Мобільний ЦОП надав платникам адміністративні послуги
Мобільний Центр обслуговування платників (далі – мобільний ЦОП) Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) вже вкотре надає адміністративні послуги платникам податків та цього разу, 03 вересня 2020 року прибув до мешканців Новоолександрівського округу №8 Раївської сільської ради Дніпропетровської області.
Представники управління податкових сервісів, начальник та фахівці Синельниківської ОДПІ ГУ ДПС повідомили платникам, що «Електронний кабінет» - зручний електронний сервіс Державної податкової служби. Ним можна безкоштовно скористатись цілодобово, як з персональних комп’ютерів, так і зі смартпристроїв.
Проінформовано про графік роботи ЦОП, у тому числі у період карантину; за якими номерами телефонів можна отримати будь-яку податкову консультацію спеціаліста; які саме адміністративні послуги можна отримати у мобільному ЦОПі; які документи потрібно мати при собі для отримання тієї чи іншої послуги.
За результатами роботи мобільного ЦОПу від фізичних осіб прийнято:
- 10 заяв за формою 5-ДР про внесення змін до ДРФО;
- 13 заяв про присвоєння реєстраційного номеру облікової картки платника податків за формою 1-ДР;
- 2 заяви про отримання відомостей про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків.
До того ж, звернулися 5 громадян, що задекларували доходи, отримані від самостійного обробітку паю в сумі 39133,33 грн та встановили податкове зобов’язання з ПДФО в сумі 7044 грн та військовий збір в сумі 587 гривень.
Подано податкову декларацію про майновий стан і доходи з метою отримання податкової знижки згідно пп.166.3.3 п.163.3 ст.163 Податкового кодексу України на суму 2035,62 гривень.
Одночасно, знов зареєстрованими ФОП подано 2 заяви про застосування спрощеної системи оподаткування та одна про відмову, 3 ФОПи звернулись із запитом на отримання витягу з реєстру платників єдиного податку.
В.о. старости Новоолександрівського округу №8 Раївської сільської ради Алла Дмитрієва подякувала за можливість для своєї громади отримати послуги та відповідні консультації. Виявила бажання співпрацювати в питаннях отримання адміністративних послуг в майбутньому.
Версія для друку Написати листа

Про цей сайт | Запитання | Адміністратор