http://krlozuvsil.dp.gov.ua
Головна сторінка | Що нового на сайті ?

Архів публікацій
Лозуватська сіл/рада >> Новини
7 березня 2018 року на території меморіального комплексу загиблим воїнам в роки Великої Вітчизняної Війни 1941-1945 років в селі Лозуватка відбувся урочисто траурний мітинг-реквієм присвячений 74 – річниці визволення Лозуватки від фашистських загарбників
Версія для друку Написати листа

За традицією напередодні 74-ї річниці визволення с. Лозуватки від німецько-фашистських окупантів 7 березня 2018 року біля меморіалу загиблим воякам пройшов мітинг пам'яті. Місцева влада, керівники та колективи організацій, учні шкіл та жителі села зібралися, щоб вшанувати пам'ять загиблих та згадати той важливий історичний момент.

Німецько-фашистська навала перервала сповнене великого змісту життя жителівсела Лозуватки. Тяжкий час настав для них, коли 13 серпня 1941 року фашистські загарбники окупували село. Встановлення «нового порядку» гітлерівці розпочали з розстрілів і грабежів. За організацію опору проти окупантів були страчені комуністи М. П. Пінч-Люта, одна з перших членів колгоспу ім. Ворошилова, М. С. Сушко, Н. А. Ганзіна — активна учасниця колективізації, дружина колишнього командира партизанського загону часів громадянської війни М. П. Ганзіна, О. М. Чуплий — учасник громадянської війни, колективізації, секретар парторганізації колгоспу «Шлях Леніна», Л. Ф. Макуха — син активіста лікаря Ф. А. Макухи та інші. До Німеччини та концентраційних таборів було вивезено 207 мешканців села.

23 жовтня 1943 року перша повітряно-десантна дивізія, якою командував генерал-майор О. Ф. Казанкін, вибила гітлерівців з села. Однак 30 жовтня, як розповів у своєму листі маршал Радянського Союзу Р. Я. Малиновський, внаслідок контрудару гітлерівських військ наші частини змушені були відступити.

В ніч на 25 лютого 1944 р. війська 228-ї стрілецької дивізії, якою командував П. Г. Куликов та війська 15-ої гвардійської стрілецької дивізії, на чолі з генерал-майором А. І. Олійником, на плотах форсували річку Інгулець і захопили на правому березі річки плацдарм – від с. Лозуватка до с. Інгулець.

Глибина плацдарму становила від 200 до 400 метрі. Відважні воїни- десантники, що захопили ряд населених пунктів правобережжя р. Інгулець в подальшому відступили під шаленим опором німців до річки.

В багатьох місцях німці контратакували наші війська і навіть оточили винищувальний артполк, який був дуже потрібний на Плацдармі. Здалеку прийшли загарбники шукати перемог і слави, та знайшли собі могилу в нашій криворізькій землі. Скільки атак відбили гвардійці, ніхто не рахував. Рідшали ряди героїв. Мало залишилось воїнів у батальйоні , але жоден не зробив кроку назад. Той невеличкий плацдарм, захоплений ними розростався і тіснив фашистів, які не витримували натиску, поволі відступали.

Остаточно Лозуватку визволили 8 березня 1944. В одному з жовтневих боїв у районі Лозуватки загинув Герой Радянського Союзу льотчик І. Ф. Базаров, уродженець Сталінграда.

Дорогою ціною дісталася перемога. На фронтах Великої Вітчизняної війни за свободу Батьківщини воювали 777 лозуватців. Понад 500 учасників війни нагороджено орденами і медалями. Двом колишнім колгоспникам Лозуватки присвоєно високе звання Героя Радянського Союзу. Обидва вони вихованці Лозуватської комсомольської організації. І. Л. Нежигай (син активного учасника громадянської війни Л. М. Нежигая), командир стрілецької роти, відзначився при форсуванні Вісли. В 1943 році під час Курської битви командир артилерійського взводу О. Я. Дерев’янко мужньо відбивав атаки фашистських танків. Коли полягла в бою вся обслуга, О. Дерев’янко сам став до гармати і вступив в єдиноборство з 40 «тиграми». Прямою наводкою він знищив 3 танки. 10 січня 1944 року йому посмертно присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

Величезних зусиль докладали жителі села, щоб відбудувати його після визволення від гітлерівських окупантів. Фашисти знищили 40% усіх будинків, у т. ч. школу, лікарню, колгоспні споруди.

Місцем вшанування пам’яті загиблих є Меморіальний комплекс Слави.

  Найголовніше сьогодні – зберегти пам'ять про героїчний подвиг наших дідів та прадідів, зробити все, щоб правдиву історію визволення кожного клаптика Лозуватської землі знали наші нащадки.

 

Болитьземлятраншеями, окопами,
Затягуютьсяранидавнини,
Натілішрам, посіченийнегодами,
Залишенийіщезчасіввійни.
Хайвічністьнадмогиламиклопочеться
Вогнемсолдатськідолізігріва
Хайпамятьвнашімсерцінепідточиться
Вонасвященнаітомужива!

 


Версія для друку Написати листа
Про цей сайт | Запитання | Адміністратор

File Attachment Icon
возложение 1.jpg
File Attachment Icon
Визволення Лозуватки.docx