 Версія для друку
 Написати листа
Деклараційна кампанія 2020: оподаткування ПДФО іноземних доходів
Нагадуємо, що деклараційна кампанія 2020 продовжується.
Нормами п. 170.11 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено: якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) – отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація), та оподатковується за ставкою, визначеною у п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відсотків).
Водночас, якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, платник ПДФО може зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у Декларації.
У разі відсутності у платника ПДФО підтверджуючих документів щодо суми отриманого ним доходу з іноземних джерел та суми сплаченого ним податку в іноземній юрисдикції, оформлених відповідно до ст. 13 ПКУ, такий платник зобов’язаний подати до контролюючого органу за своєю податковою адресою заяву про перенесення строку подання Декларації до 31 грудня року, наступного за звітним. У разі неподання в установлений строк Декларації платник податків несе відповідальність, встановлену ПКУ та іншими законами.
Не зараховуються у зменшення суми річного податкового зобов’язання платника ПДФО:
а) податки на капітал (приріст капіталу), податки на майно;
б) поштові податки;
в) податки на реалізацію (продаж);
г) інші непрямі податки незалежно від того, чи належать вони до категорії прибуткових податків або вважаються окремими податками згідно із законодавством іноземних держав.
Сума податку з іноземного доходу платника ПДФО – резидента, сплаченого за межами України, не може перевищувати суму податку, розраховану на базі загального річного оподатковуваного доходу такого платника ПДФО відповідно до законодавства України.
Обчислення та сплата фізичною особою транспортного податку
Інформуємо, що обчислення суми транспортного податку з об’єкта/об’єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника транспортного податку.
Норми визначені п.п. 267.6.1 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Підпунктом 267.6.2 п. 267.6 ст. 267 ПКУ встановлено, що податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум транспортного податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику цього податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 01 липня року базового податкового (звітного) періоду (роком).
Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, податок сплачується фізичною особою – платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.
Нарахування податку та надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень про сплату податку фізичним особам – нерезидентам здійснюють контролюючі органи за місцем реєстрації об’єктів оподаткування, що перебувають у власності таких нерезидентів.
Відповідно до п.п. 267.7.1 п. 267.7 ст. 267 ПКУ транспортний податок сплачується за місцем реєстрації об’єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.
Транспортний податок сплачується у строки сплати податку, встановлені п.п. 267.8.1 п. 267.8 ст. 267 ПКУ, зокрема фізичними особами – протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
На офіційному вебпорталі ДПС розміщені електронні форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств
Повідомляємо, що 20.12.2019 набув чинності наказ Міністерства фінансів України від 14.11.2019 № 481 (далі – Наказ № 481), яким внесено зміни до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 зі змінами та доповненнями (далі – Декларація).
Видання Наказу № 481 обумовлено змінами у податковому законодавстві, які набули чинності з 01.01.2019.
Отже платникам податку на прибуток підприємств рекомендовано подавати Декларацію за звітний (податковий) 2019 рік за оновленою формою.
Разом з тим п. 46.6 ст. 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, якщо в результаті зміни правил оподаткування змінюються форми податкової звітності, до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.
На офіційному вебпорталі ДПС у рубриці Електронна звітність > Платникам податків про електронну звітність > Інформаційно-аналітичне забезпечення > Реєстр форм електронних документів розміщені електронні форми Декларації (у тому числі уточнюючої):
● Декларація за оновленою формою з ідентифікатором J0100118;
● Декларація (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28.04.2017 № 467) зі змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 19.10.2018 № 842, прийняття якої також буде забезпечено до 01.04.2020 з ідентифікатором форми J0100117.
Інформацію щодо залишку коштів на електронному рахунку у СЕА ПДВ платник може отримати через Електронний кабінет
Звертаємо увагу, що платник податків має право реалізовувати через Електронний кабінет права та обов’язки, передбачені ПКУ та які можуть бути реалізовані в електронній формі засобами електронного зв’язку.
Норми встановлені п.п. 17.1.14 п. 17.1 ст. 17 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Відповідно до вимог п.п. 14.1.56І п. 14.1 ст. 14 ПКУ з метою реалізації платниками податків та державними, у тому числі контролюючими, органами своїх прав та обов’язків, визначених ПКУ, іншими законодавчими та нормативно-правовими актами, наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 № 637 із змінами затверджено Порядок функціонування Електронного кабінету.
Вхід до інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний кабінет» (далі – Електронний кабінет) здійснюється за посиланням http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.
У приватній частині Електронного кабінету в меню «Система електронного адміністрування ПДВ» платник має доступ до інформації з системи електронного адміністрування ПДВ (далі – СЕА ПДВ), а саме: реєстру операцій, реєстру транзакцій, інформації про суму перевищення.
За допомогою опції «Реєстр транзакцій» користувачі Електронного кабінету отримують перелік всіх операцій, пов’язаних з електронним рахунком у СЕА ПДВ (далі – електронний рахунок), в тому числі інформацію про тип транзакції (зарахування коштів, списання коштів тощо), загальну суму поповнення електронного рахунку, списання коштів з електронного рахунку, суму всіх кредитових оборотів по електронному рахунку, заборгованість, актуальний залишок коштів на електронному рахунку.
Крім того, згідно з абзацом третім п. 200№.5 ст. 200№ ПКУ на запит платника ПДВ йому шляхом надсилання електронного повідомлення надається інформація про рух коштів на його рахунках у системі електронного адміністрування ПДВ.
Отже, інформацію щодо залишку коштів на електронному рахунку платник ПДВ може отримати через Електронний кабінет за допомогою меню «Система електронного адміністрування ПДВ»/опція «Реєстр транзакцій», а також шляхом подання за допомогою програмного забезпечення для подання податкової звітності в електронній формі засобами телекомунікаційного зв’язку сервісного запиту J1302301/F1302301 «Запит щодо отримання реквізитів електронного рахунку та інформації щодо залишку коштів на такому рахунку» та отримати у відповідь витяг J1402301/F402301 «Витяг про реквізити електронного рахунку та інформації щодо залишку коштів на такому рахунку».
Подання звітності та сплата екологічного податку
Платники екологічного податку (далі – податок) складають податкові декларації за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу (п. 250.2 ст. 250 ПКУ).
Податкова декларація екологічного податку затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 715, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 03.09.2015 за № 1052/27497 (можна переглянути на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням: https://tax.gov.ua/podatki-ta-zbori/zagalnoderjavni-podatki/ekologichniy-podatok/formi-zvitnosti/64218.html).
Згідно з п. 250.2 ст. 250 ПКУ податок сплачується протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації:
- за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти, розміщення протягом звітного кварталу відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах – за місцем розміщення стаціонарних джерел, спеціально відведених для цього місць чи об’єктів;
- за утворення радіоактивних відходів та тимчасове зберігання радіоактивних відходів понад установлений особливими умовами ліцензії строк – за місцем перебування платника на податковому обліку у контролюючих органах.
Платники податку перераховують суми податку, що справляється за викиди, скиди забруднюючих речовин та розміщення відходів, одним платіжним дорученням на рахунки, відкриті в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, які забезпечують розподіл цих коштів у співвідношенні, визначеному законом (п. 250.5 ст. 250 ПКУ).
Наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» зі змінами і доповненнями затверджено наступну Класифікацію доходів бюджету по екологічному податку:
19010100 «Екологічний податок, який справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення (за винятком викидів в атмосферне повітря двоокису вуглецю)»;
19010200 «Надходження від скидів забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти»;
19010300 «Надходження від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах, крім розміщення окремих видів відходів як вторинної сировини»;
19010400 «Екологічний податок, який справляється за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) та/або тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензій строк»;
19011000 «Екологічний податок, який справляється за викиди в атмосферне повітря двоокису вуглецю стаціонарними джерелами забруднення».
Довідково: бюджетні рахунки для сплати податків, зокрема екологічного податку, розміщено на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням
https://tax.gov.ua//byudjetni-rahunki/
та на субсайті «Територіальні органи ДПС у Дніпропетровській області» у розділі «Бюджетні рахунки» за посиланням
https://dp.tax.gov.ua/byudjetni-rahunki/
Ми знайшли свою роботу. Приєднуйтесь до команди Головного управління ДПС у Дніпропетровській області!
Відеоматеріали за темою розміщено:
► на субсайті «Територіальні органи ДПС у Дніпропетровській області» за посиланням:
https://dp.tax.gov.ua/media-ark/videogalereya/prezentatsii-ta-inshi-materiali/5862.html ,
а також :
► на офіційній сторінці «ДПС у Дніпропетровській області» соціальної мережі Facebook за посиланням:
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/videos/222144022154025/
та
► на каналі популярного відеохостингу You Tube за посиланням:
https://www.youtube.com/watch?v=dr2WhEBopPE
«Гаряча лінія» начальника управління роботи з податковим боргом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Світлани Цегельської на тему «Актуальні питання щодо стягнення податкового боргу»
Питання 1. Чи є правомірним вилучення податківцями готівки з каси боржника у рахунок погашення його податкового боргу?
Відповідь. Відповідно до ст. 95 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності – шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (п. 95.4 ст. 95 Кодексу).
Питання 2. За яких умов контролюючий орган має право здійснити погашення податкового боргу шляхом продажу майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі?
Відповідь. Погашення податкового боргу платника податків здійснюється на підставі рішення суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі та прийнятого на його підставі рішення контролюючого органу шляхом продажу майна платника податків на публічних торгах та/або торгівельними організаціями в порядку, визначеному підпунктами 95.7 – 95.21 ст. 95 Кодексу.
Питання 3. Чи може фізична особа - громадянин, не зареєстрований суб’єктом господарювання, переглянути інформацію про наявність податкового боргу?
Відповідь. Фізична особа – громадянин, не зареєстрована суб’єктом господарювання, у меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини Електронного кабінету має доступ до своїх особових рахунків із сплати податків. Вхід до Електронного кабінету здійснюється через офіційний вебпортал ДПС.
При зверненні до зазначеного меню Електронного кабінету відображається зведена інформація станом на момент звернення, що містить інформацію по відкритих інтегрованих картках платника. Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису, що сертифікований у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.
Питання 4. Де розміщується інформація про перелік майна, яке перебуває у податковій заставі та підлягає продажу на аукціонах, а також про місце та час проведення таких аукціонів?
Відповідь. Під час продажу майна на товарних біржах контролюючий орган укладає відповідний договір з брокером (брокерською конторою), який вчиняє дії з продажу такого майна за дорученням контролюючого органу на умовах найкращої цінової пропозиції.
Інформація про перелік майна платників податків, призначеного для продажу, та про час та умови проведення торгів оприлюднюється відповідною біржею. Організатор аукціону оприлюднює оголошення у засобах масової інформації та на власній вебсторінці. Також інформація щодо укладених договорів-доручень на реалізацію майна підприємств –боржників з уповноваженими організаціями та перелік такого майна розміщується у рубриці «Переліки» на головній сторінці офіційного вебпорталу ДПС України (www.tax.gov.ua).
Питання 5. Чи потрібно сплачувати ЄСВ «неробочому» ФОП?
Відповідь. Так, єдиний внесок потрібно платити усім ФОП незалежно від системи оподаткування та наявності доходу, при цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць (у 2020 році – 1039 грн 06 коп.).
Тож, до тих пір, доки фізична особа – підприємець зареєстрований в Єдиному державному реєстрі, йому будуть нараховуватись суми єдиного внеску (22 % від мінімальної заробітної плати щомісячно).
Інформаційний лист №3. Все про програмні РРО
Інформуємо, що Державна податкова служба продовжує серію публікацій у формі інформаційних листів для платників податків. Третій лист присвячений одній з найактуальніших тем – запровадженню програмних реєстраторів розрахункових операцій (РРО), що мають на меті зробити діяльність платників податків простішою та прозорішою.
ДПС України (далі – ДПС) визначила найпоширеніші запитання щодо програмних РРО і надає на них відповіді простою та зрозумілою мовою.
Як зазначила ДПС, цей документ допоможе розвіяти міфи навколо запровадження програмних РРО, а також значно підвищить обізнаність платників податків у цій важливій сфері.
Інформаційний лист можна завантажити за посиланням https://tax.gov.ua/data/files/250646.pdf
Набрав чинності Закон України про функціонування ДПС та Держмитслужби у форматі єдиних юридичних осіб
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що 13.02.2020 набрав чинності Закон України від 14 січня 2020 року № 440-ІХ «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законів України у зв’язку з проведенням адміністративної реформи» (далі – Закон № 440).
Основна мета Закону № 440 – забезпечити функціонування ДПС та Держмитслужби у форматі єдиних юридичних осіб.
Водночас Закон № 440 вносить зміни до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами і доповненнями.
Законом № 440, зокрема встановлено:
● податкові органи повідомлятимуть не лише Пенсійний фонд України , а й фонди загальнообов’язкового державного соціального страхування, про взяття на облік платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) із зазначенням податкового органу, в якому взято на облік такого платника;
● від ДПС України до Міністерства фінансів України переходять повноваження щодо встановлення форм, строків і порядку прийняття та обробки звітності, зокрема в електронній формі, від платників щодо нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску;
● до реєстру страхувальників буде внесено інформацію про реєстраційний номер платника єдиного внеску;
● не підлягають оскарженню зобов’язання зі сплати єдиного внеску, самостійно визначені платником;
● якщо платник єдиного внеску протягом 10 календарних днів з дня отримання вимоги не сплатив зазначені у ній суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з податковим органом шляхом оскарження в адміністративному або в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом 10 календарних днів з дня отримання узгодженої вимоги, тоді податковий орган надсилає до підрозділу державної виконавчої служби узгоджену вимогу про сплату недоїмки в електронній формі (до початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів).
Закон № 440 опубліковано в офіційному виданні «Голос України» від 12.02.2020 № 27.
До уваги юридичних осіб – платників плати за землю!
Нагадуємо, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.
Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Норми встановлені п. 286.2 ст. 286 ПКУ.
Платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов’язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним (п. 286.3 ст. 286 ПКУ).
За нововідведені земельні ділянки або за новоукладеними договорами оренди землі платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним (п. 286.4 ст. 286 ПКУ).
Форма податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2015 № 560 із змінами.
Відповідно до п. 287.3 ст. 287 ПКУ податкове зобов’язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Щодо зберігання копій квитанцій платіжних терміналів
Інформуємо, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/408080.html повідомила.
Пунктом 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України (далі – ПК) встановлено обов’язок платників податків вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Також платники податків зобов’язані, зокрема, забезпечити зберігання документів, визначених п. 44.1 ст. 44 ПКУ, а також документів, пов’язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання – з передбаченого ПКУ граничного терміну подання такої звітності (п. 44.3 ст.44 ПКУ).
Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами (далі – Закон № 265) визначено правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
Згідно зі ст. 2 Закону № 265 розрахунковий документ – документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку РРО або заповнений вручну.
Отже, квитанція платіжного терміналу (копія такої квитанції) не є розрахунковим документом у розумінні Закону № 265.
Загальні засади функціонування платіжних систем і систем розрахунків в Україні, поняття та загальний порядок проведення переказу коштів у межах України встановлені Законом України від 05 квітня 2001 року № 2346-ІІІ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» із змінами (далі – Закон № 2346).
Так, ст. 1 Закону № 2346 визначені терміни та поняття, які застосовуються при здійсненні розрахунків та переказу коштів, зокрема:
● документ за операцією із застосуванням електронних платіжних засобів – документ, що підтверджує виконання операції із використанням електронного платіжного засобу, на підставі якого формуються відповідні документи на переказ чи зараховуються кошти на рахунки (п. 1.5 ст. 1 Закону № 2346);
● електронний платіжний засіб – платіжний інструмент, який надає його держателю можливість за допомогою платіжного пристрою отримати інформацію про належні держателю кошти та ініціювати їх переказ (п. 1.14 ст. 1 Закону № 2346).
● платіжний термінал – електронний пристрій, призначений для ініціювання переказу з рахунка, у тому числі видачі готівки, отримання довідкової інформації і друкування документа за операцією із застосуванням електронного платіжного засобу (п. 1.32№ ст. 1 Закону № 2346).
Також Національним банком України (НБУ) на запит ДПС надано роз’яснення (лист від 28.11.2019 № 57-0007/62082) щодо порядку здійснення з використанням електронних платіжних засобів (далі – ЕПЗ).
Враховуючи положення Закону № 2346 та відповідно до зазначеного листа НБУ, ЕПЗ є інструментом доступу до рахунку, який використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку, зокрема для оплати вартості товарів і послуг. При цьому ініціювання переказу за допомогою ЕПЗ має оформлюватися відповідними документами за операціями із застосуванням ЕПЗ (квитанція платіжного термінала).
Тобто квитанція платіжного термінала лише підтверджує ініціювання переказу коштів з рахунку держателя ЕПЗ, а не факт продажу товару (отримання послуг), тому квитанція платіжного термінала не є розрахунковим документом у розумінні Закону № 265.
Таким чином ДПС та НБУ мають однакову позицію щодо можливості віднесення квитанції платіжного термінала (копії такої квитанції) до розрахункового документа у розумінні Закону № 265.
З огляду на викладене ДПС повідомляє, що копія квитанції платіжного терміналу не є первинним документом у розумінні п. 44.1 ст. 44 ПКУ, а тому на сьогодні відсутній обов’язок зберігання такої копії протягом терміну, встановленого п. 44.3 ст. 44 ПКУ.
Просимо суб’єктів господарювання взяти зазначену інформацію до відома та використовувати при здійсненні господарської діяльності.
Справляння збору за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів у 2020 році
Доводимо до відома платників наступне.
Плата за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів (далі – Плата) відсутня у переліку загальнодержавних, місцевих податків та зборів, визначених статтями 9 та 10 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Законодавство, яким передбачено справляння платежів за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів, це:
1. Інструкція про порядок обчислення та внесення платежів за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів (далі – Інструкція), затверджена спільним наказом Держкомрибгоспу, Мінекономіки, Мінфіну, Мінекобезпеки та ДПА України від 24.12.1999 № 167/156/299/300/650, зареєстрованим у Мін’юсті 14.01.2000 за № 17/4238.
2. Порядок справляння збору за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06 квітня 1998 року № 449 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 449).
3. Закон України від 13 грудня 2001 року № 2894-III «Про тваринний світ» із змінами.
4. Закон України від 25 червня 1991 року № 1264-ХІІ «Про охорону навколишнього природного середовища» із змінами.
Збір за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів (далі – Збір) – це сума авансового платежу за одержання користувачами квот вилову в розмірі 5 відсотків вартості квоти, щоквартальний збір за фактичний вилов рибних та інших водних живих ресурсів із зменшенням на суму авансового платежу і витрат на здійснення в попередні періоди рибоводно-меліоративні роботи та роботи з відтворення рибних та інших водних живих ресурсів (абз. 2 п. 5 Порядку № 449).
Довідково:
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 травня 2011 року № 482 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 06 квітня 1998 року № 449» (далі – Постанова № 482) внесено зміни до Постанови № 449 та Порядку № 449, які набрали чинності з 20 травня 2011 року, зокрема, змінено назву платежу і замість плати він став збором за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів.
До 19 травня 2011 року (включно) застосовуються нормативи плати за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів, затверджені Постановою № 449, а з 20 травня 2011 року діють нові розміри збору за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів, затверджені Постановою № 482. |
Звертаємо увагу! З метою правильності визначення задекларованих платниками зобов’язань з Збору та достовірного відображення нарахувань у інтегрованій картці платника податків, а також враховуючи, що Розрахунок платежів за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів (далі – Розрахунок) затверджено у 2000 році і в ньому відсутня колонка «нарахування з початку року за попередній звітний період», а зазначено лише колонку «нараховано за звітний період, грн», то платникам необхідно подавати звітність за квартал, а не з початку року, тобто поквартально, а не наростаючим підсумком.
Граничні терміни подання Розрахунку та сплати платежів за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів у 2020 році:
| Податковий (звітний) квартал | Останній день подання Розрахунку (включно) | Останній день сплати збору (включно) |
| ІV квартал 2019 року | 20 січня 2020 року | 24 січня 2020 року |
| I квартал 2020 року | 17 квітня 2020 року | 24 квітня 2020 року |
| ІІ квартал 2020 року | 20 липня 2020 року | 24 липня 2020 року |
| ІІІ квартал 2020 року | 20 жовтня 2020 року | 23 жовтня 2020 року |
| ІV квартал 2020 року | 20 січня 2021 року | 25 січня 2021 року |
Детально про основні аспекти, які повинні знати платники збору за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів, можливо ознайомитись на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/408073.html
Довідку про суми виплачених доходів та утриманих податків можна отримати в Електронному кабінеті
Звертаємо увагу платників, що триває період подання декларацій державними службовцями та особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Традиційно у ці дні зростає кількість користувачів Електронного кабінету. Сервіс дозволяє оперативно та у будь-який час отримати відомості про суми виплачених доходів та утриманих податків, необхідні для заповнення декларації. Лише за останні три дні ДПС надано понад 32 тис. відповідей на запити про доходи громадян.
Щоб скористатися послугою «Отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків», користувачу необхідно мати кваліфікований електронний підпис. Запит на отримання такої інформації надсилається у приватній частині Електронного кабінету, вхід до якої здійснюється саме за допомогою такого електронного підпису.
Скористатися цією послугою можуть державні службовці або члени їх сімей при поданні щорічної декларації особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Відомості про отримані доходи також можна отримати у паперовому вигляді. Для цього необхідно звернутися до контролюючого органу.
Звертаємо увагу, що 10 лютого був останнім днем подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, а також сум утриманого з них податку, відповідно до якого здійснюється накопичення інформації про доходи громадян в Державному реєстрі фізичних осіб – платників подтків.
Згідно з Регламентом комп’ютерної обробки податкової звітності в контролюючих органах протягом дев’яти робочих днів після граничного строку подання звіту здійснюється обробка таких відомостей, тобто останній день обробки звітності – 21 лютого 2020 року.
Отже, вже з 22 лютого цього року громадяни, які зареєстровані у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, можуть отримати відомості про свої доходи за 2019 рік.
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/408283.html
ДПС запустила пілотний проєкт «Перелік транспортних засобів, що переміщують пальне або спирт»
ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/408332.html повідомила, що з метою запровадження нових електронних сервісів запущено пілотний проєкт електронного сервісу «Перелік транспортних засобів, що переміщують пальне або спирт етиловий».
За допомогою цього електронного сервісу не лише співробітники уповноважених органів державної влади, але й пересічні громадяни зможуть перевіряти, чи законно транспортні засоби перевізників здійснюють переміщення пального або спирту етилового.
«Наш новий сервіс дозволяє об’єднати реальні зусилля громадськості та органів державної влади навколо нагальної проблеми подолання схем нелегального обігу пального та спирту. Це у свою чергу дозволить забезпечити додаткові надходження до бюджету, а також стимулюватиме розвиток чесного підприємництва», – прокоментував запуск нового сервісу Голова ДПС Сергій Верланов.
На сьогодні електронний сервіс «Перелік транспортних засобів, що переміщують пальне або спирт етиловий» працює у тестовому режимі.
Ознайомитися з його роботою можна за посиланням https://cabinet.tax.gov.ua/registers/vehicles.
Свої пропозиції щодо покращення та вдосконалення сервісу просимо надсилати на електронну адресу tax.excise@tax.gov.ua.
Раніше ДПС за підтримки Міністерства фінансів України також запустила пілотний проєкт електронного сервісу «Пошук акцизної марки».
Криворізьке північне управління
Сім причин, чому «пРРОсто» зручне для бізнесу
Нагадуємо, що 19.04.2020 наберуть чинності нові норми у застосуванні реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО), зокрема – запроваджуються програмні РРО.
Переваги застосування програмних РРО:
► виключно онлайн реєстрація та онлайн передача (отримання) даних;
► Z-звіт створюється в автоматичному режимі, без ризику санкцій за його не створення для платника;
► з’являється альтернатива класичним РРО, які коштують платникам мінімум 200 грн щомісяця для кожного РРО. Тепер користувачі зможуть користуватися безкоштовним рішенням;
► дозволяє працювати в режимі offline (до 36 годин разово та не більше 168 годин протягом календарного місяця), а потім надіслати звіт до ДПС;
► ДПС надаватиме інформаційну підтримку та допомогу у користуванні новими програмними РРО;
► суб’єкт господарювання на свій власний вибір може використовувати або класичний, або програмний РРО в залежності від своїх потреб;
► нові мобільні точки продаж (кава машини, мобільні продажі тощо).
Уряд забезпечує легальне працевлаштування
Проведено нараду під головуванням Прем’єр-міністра України Олексія Гончарука, на якій обговорювались кроки легального працевлаштування та перші результати у цьому напрямку.
«За даними Держстату, майже кожен 5 українець працює неофіційно. Найбільше в сільському господарстві, оптовій та роздрібній торгівлі, будівництві, транспорті та кур’єрській діяльності. Ці працівники не захищені. Уряд розпочав кампанію по виводу з тіні ринку праці. Адже це не тільки сплата податків, надходження до бюджету. Це, в першу чергу, створення цивілізованих умов праці, гарантування працівникам дотримання їх прав та соціальних гарантій», – зазначив Прем’єр-міністр України Олексій Гончарук.
Найчастіше підприємці не реєструють свою економічну діяльність, приймають на роботу людей без оформлення трудових відносин, приховують частини відпрацьованого робочого часу та заробітної плати, маскують трудові відносини під виглядом інших форм, наприклад, фіктивної самозайнятості тощо.
На виконання доручення Прем’єр-міністра Державна служба України з питань праці вже провела перший етап заходів з виведення з тіні ринку праці. Зокрема, з 20 по 31 січня пройшла інформаційна кампанія. 600 інспекторів праці відвідали та провели роз’яснювальну роботу більше 180 тисячам роботодавців у сфері торгівлі, при цьому у більше 56 тисяч випадках до візитів долучались Пенсійний фонд, Державна податкова служба, Державна служба зайнятості, місцеве самоврядування.
Результатом такої активної інформаційної кампанії стало те, що лише за два тижні у січні цього року до ДПС надійшло 107,1 тис. повідомлень про укладення трудових договорів з 202 тис. працівниками.
В цілому ж загальна динаміка працевлаштування у сферах, де проводилась інформаційна кампанія, зросла у порівнянні до січня 2019 року на 25,8 %.
Другий етап – з 10 по 21 лютого – це інспекційна кампанія. Інспектори перевірятимуть роботодавців, що мають потенційно незадекларованих 4 і більше осіб. Для проведення такої роботи Держпраці планує збільшити кількість інспекторів. Зокрема, відповідне навчання пройдуть 1200 інспекторів, які на даний час відповідають лише за безпеку праці.
Крім того, вже розроблено спеціальний мобільний додаток, яким можна буде користуватися при перевірках і в яких буде повна інформація про суб’єкта господарювання. Також різні органи зможуть більш ефективно обмінюватись інформацією за допомогою даного додатка.
У цілому 2020 року інформаційні та інспекційні кампанії будуть проведені в галузі сільського господарства, будівництва, транспорту та кур'єрської діяльності.
«Ми поважаємо бізнес і ніхто не буде заважати його роботі численними перевірками. Але працівники повинні бути захищені. Тому проводитиметься робота, зокрема, роз’яснювальна, щодо переваг офіційного оформлення. Також буде створена гаряча лінія, на яку зможуть поскаржитися ті, хто працює нелегально», – підкреслив Глава Уряду.
Інформацію розміщено на єдиному вебпорталі органів виконавчої влади України «Урядовий портал» за посиланням
https://www.kmu.gov.ua/news/oleksij-goncharuk-uryad-zahishchaye-lyudej-praci-civilizovani-umovi-roboti-ta-legalne-pracevlashtuvannya-dlya-ukrayinciv
Ми знайшли свою роботу. Приєднуйтесь до команди Головного управління ДПС у Дніпропетровській області!
Відеоматеріали за темою розміщено за посиланням:
https://dp.tax.gov.ua/media-ark/videogalereya/prezentatsii-ta-inshi-materiali/5868.html ,
а також :
► на офіційній сторінці «ДПС у Дніпропетровській області» соціальної мережі Facebook за посиланням:
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/videos/2352880648337803/
та
► на каналі популярного відеохостингу You Tube за посиланням:
https://www.youtube.com/watch?v=diz33cPzt
Внесено зміни до Порядку взаємодії органів Державної казначейської служби України та органів Державної фіскальної служби України
Повідомляємо, що 07.02.2020 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 27.12.2019 № 576 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 18 липня 2016 року № 621», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 24.01.2020 за № 71/34354 (далі – Наказ № 576).
Наказ № 576 розроблено відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2018 року № 1200 «Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України» і розпорядження Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 682-р «Питання Державної податкової служби».
Наказом № 576 затверджено Зміни до Порядку взаємодії органів Державної казначейської служби України та органів Державної фіскальної служби України в процесі виконання державного та місцевих бюджетів за доходами та іншими надходженнями, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.07.2016 № 621, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 10.08.2016 за № 1115/29245 (далі – Наказ № 621).
Так, відповідно до внесених змін, зокрема, абревіатура «ДФС» замінена абревіатурою «ДПС», пункти 3 та 4 Наказу № 621 викладено у такій редакції:
«3. Інформація про сформовані рахунки за надходженнями, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, надається в електронному вигляді Казначейством до ДПС згідно з протоколом обміну інформацією між Казначейством та ДПС.
ДПС протягом п’яти робочих днів з дня отримання від Казначейства інформації про сформовані рахунки за надходженнями опрацьовує таку інформацію та надає Казначейству інформацію про рахунки за надходженнями, які справляються до державного та місцевих бюджетів, згідно з протоколом обміну інформацією між Казначейством та ДПС.
Казначейство на підставі інформації, отриманої від ДПС, відкриває рахунки за надходженнями, не раніше десяти робочих днів від дати їх формування у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики.
За потреби у додатковому відкритті рахунків за надходженнями ДПС надсилає Казначейству уточнену інформацію.
Інформація про відповідність символу звітності коду класифікації доходів бюджету та інформація про перенесення залишків коштів на відповідні рахунки за надходженнями надається Казначейством до ДПС.
4. Головні управління Державної податкової служби в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків Державної податкової служби повідомляють реквізити рахунків за надходженнями платникам податків».
У процесі обміну інформацією суб’єкти інформаційних відносин впроваджують організаційно-технічні заходи, які забезпечують захист інформації, що передається, відповідно до ступеня обмеження доступу до неї з урахуванням вимог законодавства у сфері захисту інформації та згідно з протоколом обміну інформацією між Казначейством та ДПС.
Наказ № 576 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 07.02.2020 № 10.
За порушення граничних термінів реєстрації ПН/РК в ЄРПН передбачена відповідальність
Нагадуємо платникам ПДВ, що відповідно до п. 120№.1 ст. 120№ Податкового кодексу України (далі – ПКУ) порушення платниками ПДВ граничного строку, передбаченого ст. 201 ПКУ, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної (далі – ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) (крім ПН, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника ПДВ, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 ПКУ покладено обов’язок щодо такої реєстрації, штрафу у розмірі:
- 10 відсотків суми ПДВ, зазначеної в таких ПН/РК, – у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;
- 20 відсотків суми ПДВ, зазначеної в таких ПН/РК, – у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
- 30 відсотків суми ПДВ, зазначеної в таких ПН/РК, – у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
- 40 відсотків суми ПДВ, зазначеної в таких ПН/РК, – у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;
- 50 відсотків суми ПДВ, зазначеної в таких ПН/РК, – у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.
У разі зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН згідно з п. 201.16 ст. 201 ПКУ штрафні санкції, передбачені п. 120№.1 ст. 120№ ПКУ, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття рішення щодо відновлення реєстрації таких ПН/РК згідно з п.п. 201.16.4 п. 201.16 ст. 201 ПКУ.
У разі реєстрації ПН/РК до початку проведення перевірки, предметом якої є дотримання вимог ПКУ щодо своєчасності реєстрації таких документів в ЄРПН, штрафні санкції, передбачені п. 120№.2 ст. 120№ ПКУ, не застосовуються.
Відповідно до п. 120№.2 ст. 120№ ПКУ відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого ст. 201 ПКУ, ПН/РК в ЄРПН (крім ПН, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою), що зазначена у податковому повідомленні-рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу, – тягне за собою накладення на платника ПДВ штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов’язань з ПДВ, зазначеної у такій ПН/РК або від суми ПДВ, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо ПН на таку операцію не складено.
У разі зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН згідно з п. 201.16 ст. 201 ПКУ штрафні санкції, передбачені цим пунктом, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття відповідного рішення щодо відновлення реєстрації таких ПН/РК згідно з п.п. 201.16.4 п. 201.16 ст. 201 ПКУ.
Відсутність реєстрації в ЄРПН ПН/РК, зазначених в абзаці першому п. 120№.2 ст. 120№ ПКУ, після спливу 10 календарних днів, наступних за днем отримання платником ПДВ податкового повідомлення-рішення, – тягне за собою накладення на платника ПДВ штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов’язань з ПДВ, зазначеної в такій ПН/РК або від суми ПДВ, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо ПН на таку операцію не складено.
У разі реєстрації в ЄРПН податкової ПН/РК, зазначених в абзаці першому п. 120№.2 ст. 120№ ПКУ, протягом 10 календарних днів, наступних за днем отримання платником податку податкового повідомлення-рішення, штрафні санкції, передбачені абзацом другим п. 120№.2 ст. 120№ ПКУ та п. 120№.1 ст. 120№ ПКУ, не застосовуються.
Крім того, відповідно до п. 35 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ норми п. 120№.1 ст. 120№ ПКУ не застосовуються при порушенні термінів реєстрації ПН/РК в ЄРПН, складених до 01 жовтня 2015 року.
Нарахування заробітної плати (доходу) за минулі періоди: визначення розміру єдиного внеску
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що обчислення єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) за минулі періоди, крім випадків сплати єдиного внеску згідно з частиною 5 ст. 10 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464), здійснюється виходячи з розміру єдиного внеску, що діяв на день нарахування (обчислення, визначення) заробітної плати (доходу), на яку відповідно до Закону № 2464 нараховується єдиний внесок.
Норми встановлені частиною 4 ст. 9 Закону Закон № 2464.
Декларування – 2020: у січні 384 особи задекларували понад 1 млн грн отриманих доходів
З 01 січня стартувала кампанія декларування доходів, отриманих у 2019 році.
За повідомленням пресслужби ДПС України у січні про отримані доходи прозвітували вже майже 20 тис. осіб.
З них 384 особи задекларували дохід, отриманий минулого року, у розмірі понад 1 млн гривень. У переважній більшості ці громадяни отримали свої доходи від продажу рухомого та нерухомого майна, від успадкованого чи отриманого у дарунок майна, доходи від здавання в найм (піднайм) нерухомого (рухомого) майна тощо.
Так, найбільшу суму отриманого доходу задекларовано киянином – майже 500 млн грн, з яких 200 млн грн отримані від успадкування майна та 259,1 млн грн – інші оподатковувані доходи.
Загалом у січні цього року громадяни задекларували 3,9 млрд гривень. Це на 0,3 млрд грн, або на 9 % більше, ніж за січень 2019 року.
Найактивніше декларували свої доходи платники податків у Києві, Кіровоградській, Харківській, Дніпропетровській та Запорізькій областях.
Зазначеними громадянами задекларовано до сплати до бюджету податок на доходи фізичних осіб у сумі 86,9 млн грн, що майже на 10 %, або на 7,2 млн грн більше, ніж за аналогічний період минулого року. Військовий збір до сплати до бюджету визначено на рівні 14,6 млн грн, що на 11 %, або на 1,5 млн грн більше, ніж за січень 2019 року.
Нагадуємо, що деклараційна кампанія триває до 01 травня 2020 року. Закликаємо громадян не зволікати та вчасно задекларувати свої доходи.
Довідку про суми виплачених доходів та утриманих податків можна отримати в Електронному кабінеті.
У Дніпропетровській ОДА відбулась селекторна нарада під головуванням Прем’єр-міністра України
Дніпропетровська область – одна з найбільш економічно розвинених областей України, в якій на кінцевий результат працюють і органи державної влади, і бізнес-спільнота, громадськість, науковці.
Зосередження та належна координація наявних фінансових ресурсів дає змогу забезпечити досягнення стратегічної мети – примножити економічне багатство області і конвертувати його у комфортні та безпечні умови проживання її мешканців, створити в області економіку з високою доданою вартістю, де стале економічне зростання спирається на знання, збереження довкілля та якість життя.
Днями у приміщенні Дніпропетровської облдержадміністрації відбулась селекторна нарада під головуванням Прем’єр-міністра України Олексія Гончарука.
У нараді прийняла участь в.о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) Ганна Чуб.
Особлива увага на нараді приділялась, зокрема заходам з протидії незаконного обігу та роздрібній торгівлі пальним.
Одним з основних напрямків роботи органів ДПС є легалізація ринку нафтопродуктів, а саме: боротьба з незаконними АЗС, контрафактним продажем та нелегальним виробництвом пального; з використанням пального за схемами мінімізації оподаткування.
Слід зазначити, що «тіньовий» ринок пального також приводить до значних втрат бюджетів, так як нелегальні точки продажу пального розміщуються без належного оформлення документів на землекористування та реалізують пальне без застосування РРО або платіжних терміналів.
Питання нелегальних АЗС гостре не лише з точки зору несплати податків або якихось тіньових схем, а воно також стосується і кожного українця.
Такі АЗС, працюючи без дозвільних документів на експлуатацію об’єктів підвищеної небезпеки, негативно впливають, зокрема і на довкілля.
Слід зазначити, що ГУ ДПС з 01.07.2019 видано 584 ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним та 164 ліцензії на право зберігання пального.
У 2020 року видано 30 ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним, 1 ліцензія на право зберігання пального.
За результатами проведеної роботи у 2020 виявлено 14 фактів роздрібної торгівлі пальним без наявності відповідних ліцензій, сума фінансових санкцій складає 3,5 млн гривень.
Під час заходу сторони обговорили послідовність дій, спрямованих на вирішення нагальних питань сьогодення.
Затверджено перелік товарів, який застосовується у разі моніторингу ПН/РК
ДПС України наказом від 03.02.2020 № 67 затвердила Перелік кодів товарів згідно з УКТЗЕД, які застосовуються для визначення відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям ризиковості здійснення операції (далі – Перелік № 67).
Перелік № 67 затверджено з метою реалізації норм Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», в частині визначення переліку кодів товарів згідно з УКТЗЕД, які застосовуються для визначення відповідності податкових накладних/розрахунків коригування (ПН/РК), які подано для реєстрації в ЄРПН, критеріям ризиковості здійснення операції при здійсненні автоматизованого моніторингу».
З Переліком № 67 можливо ознайомитись на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/nakazi/74373.html
Постанова Кабінету Міністрів України № 1165: більш ефективна боротьба з мінімізаторами, більше захисту прав сумлінних платників
Доводимо до відома платників, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/408792.html повідомила наступне.
Система моніторингу податкових ризиків при реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (ПН/РК) зарекомендувала себе як ефективний інструмент у боротьбі з мінімізаційними схемами з ПДВ. За час свого існування вона кілька разів змінювалася і з кожною новою ітерацією все ефективніше виконувала свою функцію: бути стримуючим фактором для несумлінних платників, що у незаконний спосіб отримують податкові вигоди, одночасно забезпечуючи дотримання прав та гарантій законослухняних платників податків.
На сьогоднішній день порядок зупинення реєстрації ПН/РК регулюється Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», яка набрала чинності 01.02.2020.
Постанова № 1165 – це результат широкого та тривалого діалогу між органами виконавчої влади, правоохоронними органами, народними депутатами, представниками громадськості та бізнесу. Відтепер критерії ризиковості платника ПДВ затверджені саме Кабінетом Міністрів України (КМУ), що усунуло всі суперечливі моменти, які мали місце під час чинності постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117 та які стосувалися питань затвердження таких критеріїв ДФС. Іншою істотною зміною є виведення з-під правового регулювання постанови КМУ № 1165 порядку прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН). Натомість такий порядок затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520.
Важливим нововведенням Постанови № 1165 стало внесення змін до ознак безумовної реєстрації та показників позитивної податкової історії, у разі відповідності яким не зупиняється реєстрація ПН/РК в ЄРПН.
Таким чином, платник податку зацікавлений у своєчасній та повній сплаті ПДВ, інших податків і зборів та ЄСВ, що сприяє стимулюванню дотримання законодавства про працю, в частині офіційного працевлаштування.
Також для упередження формування фіктивного податкового кредиту несумлінними платниками податку, які підлаштовуються до ознак та показників, за якими здійснюється реєстрація ПН/РК в ЄРПН, внесені зміни до критеріїв, за якими проводиться автоматизований моніторинг. Ці зміни сприятимуть наповненню бюджету та запобіганню мінімізаційним схемам.
Разом з тим, Постанова № 1165 забезпечує кращий захист прав платників податків. Зокрема, рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН за результатами розгляду пояснень та копій документів тепер не може перевищувати 5 робочих днів. Раніше максимальний термін складав 7 робочих днів.
З огляду на те, що всі рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН приймає комісія регіонального рівня, платник податку тепер може оскаржити рішення про відмову в адміністративному порядку, що забезпечує швидке досудове вирішення спору.
Крім того, у разі включення суб’єкту господарювання до переліку ризикових платників податку платник тепер має можливість подати в електронному вигляді інформацію та копії щодо спростування відповідності критерію ризиковості документів до комісії регіонального рівня, яка протягом 7 робочих днів зобов’язана прийняти відповідне рішення.
Таким чином, урегульовано вирішення спірних питань щодо відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості. Знижуються затрати часу платника податку для вирішення зазначеного питання та зникає необхідність відвідування контролюючого органу.
ДПС регулярно проводить координаційні зустрічі з керівництвом СБУ, ДБР, ДФС та інших правоохоронних органів, метою яких є збільшення ефективності боротьби з шахрайськими схемами, зокрема і у сфері податку на додану вартість. Також податкова активно працює разом з Мінфіном та Комітетом Верховної Ради щодо подальшого вдосконалення системи моніторингу як нормативно, так і з точки зору ефективності боротьби із зловживаннями та забезпечення прав сумлінних платників податків.
До уваги суб’єктів господарювання, які переміщують пальне або спирт етиловий транспортними засобами!
Звертаємо увагу, що відповідно до п.п. 230.1.5 п. 230.1 ст. 230 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) транспортні засоби, що набули статусу акцизних складів пересувних, а також транспортні засоби, що використовуються суб’єктом господарювання, який не є розпорядником акцизного складу, для переміщення на митній території України власного пального або спирту етилового для потреб власного споживання чи промислової переробки, повинні обліковуватися в Переліку транспортних засобів, що переміщують пальне або спирт етиловий, створення та ведення якого забезпечується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не зазначені в акцизних накладних, зареєстрованих у Єдиному реєстрі акцизних накладних (далі – ЄРАН), складених на операції, при здійсненні яких переміщується пальне або спирт етиловий у таких транспортних засобах, а також не зазначені у заявках на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними, які надіслані центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, забороняється.
Пунктом 228.3 ст. 228 ПКУ передбачено, зокрема, що у разі виявлення фактів переміщення пального або спирту етилового з використанням транспортних засобів, що не зазначені в акцизних накладних, зареєстрованих у ЄРАН, складених на операції, при здійсненні яких переміщується пальне або спирт етиловий у таких транспортних засобах, або в заявках на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними, відповідні контролюючі органи тимчасово (до винесення рішення суду) вилучають такі пальне або спирт етиловий та транспортні засоби з вільного обігу та подають відповідні матеріали до суду для винесення постанови про їх вилучення в дохід держави (конфіскацію).
Скасування кваліфікованого сертифіката ключа є достроковим припиненням його чинності
Інформуємо, що скасування кваліфікованого сертифіката ключа є достроковим припиненням його чинності. Скасовані сертифікати ключів поновленню не підлягають.
Часом скасування кваліфікованого сертифіката вважається час зміни його статусу в реєстрі сертифікатів Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС (далі – КН ЕДП ІДД ДПС).
Клієнт (користувач) зобов’язаний невідкладно звернутися до КН ЕДП ІДД ДПС за скасуванням кваліфікованого сертифіката у разі:
► компрометації особистого ключа користувача (факт або обґрунтована підозра того, що особистий ключ став відомий іншим особам, втрата можливості подальшого використання особистого ключа із будь-яких обставин, зокрема, втрата або пошкодження носія ключової інформації тощо);
► зміни відомостей, зазначених у кваліфікованому сертифікаті;
► виявлення помилок у реквізитах кваліфікованого сертифіката тощо.
При цьому платником подаються необхідні документи на отримання електронних довірчих послуг щодо формування нових кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів.
Центрами обслуговування платників Дніпропетровської області у січні 2020 року надано 20,1 тисяч адміністративних послуг
При державних податкових інспекціях у складі управлінь, які утворені на правах відокремлених підрозділів Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, функціонують 37 Центрів обслуговування платників (ЦОП), де платники податків можуть отримати широкий спектр послуг: інформаційних, консультативних та адміністративних.
Центрами забезпечується надання 31 виду адміністративних послуг.
Загалом, протягом січня 2020 року працівниками ЦОП опрацьовано та надано 20 тисяч 156 звернень у сфері надання адміністративних та інших послуг, з яких 20 тисяч 79 – адміністративних.
З переліком адміністративних послуг, що надаються Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області, та Інформаційними картками адміністративних послуг можна ознайомитись на офіційному субсайті «Територіальні органи ДПС у Дніпропетровській області» у розділі «Адміністративні послуги» та у Центрах обслуговування платників області.
Ми знайшли свою роботу. Приєднуйтесь до команди Головного управління ДПС у Дніпропетровській області!
Відеоматеріали за темою розміщено за посиланням:
https://dp.tax.gov.ua/media-ark/videogalereya/prezentatsii-ta-inshi-materiali/5872.html
а також :
► на офіційній сторінці «ДПС у Дніпропетровській області» соціальної мережі Facebook за посиланням:
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/videos/530710370974282/
та
► на каналі популярного відеохостингу You Tube за посиланням:
https://www.youtube.com/watch?v=D81lHh0caeY
Довідник типів об’єктів оподаткування доповнено новим об’єктом
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що оновлено довідник типів об’єктів оподаткування для складання повідомлення за формою № 20-ОПП станом на 18.02.2020.
Перелік доповнено лише одним об’єктом оподаткування – 713 «Дитячий садок»
Нагадаємо, що повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП (далі – Повідомлення за ф. № 20-ОПП) подаються протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.
Повідомленням за ф. № 20-ОПП передбачено заповнення типу об’єкта оподаткування.
Перелік об’єктів оподаткування розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/127294.html
Внесено зміни до Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів
Інформуємо, що 19.02.2020 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 12 лютого 2020 року № 97 «Про внесення змін до Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів» (далі – Постанова № 97), крім пункту 3 змін, затверджених Постановою № 97, який набирає чинності з дня набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України щодо затвердження нового зразка марки акцизного податку для маркування алкогольних напоїв з використанням штрих-коду та QR-коду.
Постановою № 97, зокрема уточнено, що акцизна марка для алкогольних напоїв має містити двомірний штрих-код швидкого реагування (QR-код) та лінійний штрих-код (далі – штрих-код). Штрих-код містить інформацію про серію та номер марки.
QR-код містить інформацію про серію та номер марки, реквізити покупця марки:
► для юридичних осіб – код згідно з ЄДРПОУ;
► для фізичних осіб – підприємців – код, який відображає реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органові і мають відмітку в паспорті), та посилання на веб-ресурс для перевірки марки.
QR-код також може містити інформацію про геш-послідовність.
Інформаційні набори даних для генерації QR-кодів та штрих-кодів, що наносяться на марку для алкогольних напоїв, генеруються ДПС та передаються підприємству-виробнику з використанням засобів захисту інформації у зведеній заявці-розрахунку.
Також Постановою № 97 уточнено положення щодо продажу марок суб’єктам господарювання.
Так, продаж марок здійснюватиметься на підставі поданих покупцем марок засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги»:
◄ заявки-розрахунку кількості марок;
◄ довідки про сплату суми акцизного податку, яка розрахована за ставками на готову продукцію, у вигляді реквізитів платіжного документа/платіжних документів (номер, дата платіжного доручення та сума перерахованих коштів) про сплату суми акцизного податку, яка розрахована за ставками для готової продукції (для імпортерів та вітчизняних виробників алкогольних напоїв, для виробництва яких використовується спирт етиловий неденатурований).
У разі ненадходження протягом 24 годин до покупця марок підтвердження про факт одержання засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» необхідної інформації, покупець марок може подати продавцю марок таку інформацію у паперовому вигляді.
Постанова № 97 опублікована в офіційному виданні «Урядовий кур’єр» від 18.02.2020 № 31 та розміщена на єдиному порталі органів виконавчої влади України «Урядовий портал» за посиланням
https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-vnesennym120220a-zmin-do-polozhennya-pro-vigotovlennya-zberigannya-prodazh-marok-akciznogo-podatku-ta-markuvannya-alkogolnih-napoyiv-i-tyutyunovih-virobiv
До уваги рієлтерів!
Звертаємо увагу, що суб’єкти господарювання, які провадять посередницьку діяльність, пов’язану з наданням послуг з оренди нерухомості (рієлтери), зобов’язані надіслати інформацію про укладені за їх посередництвом цивільно-правові договори (угоди) про оренду нерухомості до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації в строки, передбачені для подання податкового розрахунку, за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 13.05.2017 № 497, який зареєстрований у Міністерстві юстиції України 08.06.2017 за № 700/30568.
Норми встановлені п.п. 170.1.6 п. 170.1 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Податковий розрахунок за базовий звітний (податковий) період подається протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).
Крім того, звертаємо увагу, що фізичним особам, які надали у 2019 році посередницькі послуги, пов’язані з наданням послуг з оренди нерухомості і не є суб’єктами підприємницької діяльності, необхідно подати декларацію про майновий стан і доходи (далі – декларація) у разі отримання доходів, з яких під час їх нарахування або виплати не сплачувався податок на доходи фізичних осіб та військовий збір, і при цьому такі доходи не звільнені від оподаткування.
Задекларувати отриманий у минулому році дохід та надати декларацію до податкового органу за місцем своєї реєстрації необхідно не пізніше 30 квітня 2020 року.
У такій декларації необхідно самостійно нарахувати податок на доходи фізичних осіб і військовий збір та у термін не пізніше 31 липня поточного року сплатити їх на відповідні рахунки.
Інформація про реквізити банківських рахунків для сплати нарахованих платежів розміщена на головній сторінці субсайту «Територіальні органи ДПС у Дніпропетровській області» у рубриці «Бюджетні рахунки».
Застосування РРО у 2020 році – без тотальної фіскалізації
Нагадуємо, що з 19.04.2020 набирають чинності норми Закону України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» (далі – Закон № 128), відповідно до яких у платників податків виникає право на використання програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) – альтернативи традиційним РРО.
Для застосування програмних РРО ДПС надасть безкоштовне рішення, яким можна буде користуватися в частині фіскалізації торговельних операцій, поряд з цим, платники зможуть використовувати програмні РРО, доступні на ринку.
Запис на тестування відбувається на сайті Кабінету Міністрів України за посиланням https://prrosto.kmu.gov.ua/.
Слід зазначити, що дія Закону № 128 не поширюється на:
► «спрощенців» першої групи;
► фізичних осіб, які продають на ринку вживані речі, продукти власного підсобного господарства.
Самозайняті особи – «айтішники», юристи, консультанти, інші самозайнятих осіб, у тому числі і ті, хто працює на третій групі спрощеної системи оподаткування, можуть не використовувати РРО у разі:
● якщо їх клієнти розраховуються з ними виключно у безготівковій формі без застосування платіжних карток і перераховують їм кошти на поточний рахунок банківським переказом;
● якщо клієнт у касі банку вносить готівку для подальшого її зарахування на поточний рахунок продавця.
Граничні терміни подання податкових декларацій та сплати податкових зобов’язань з екологічного податку за звітний період 2020 року:
| Податковий (звітний) квартал | Останній день подання податкових декларацій | Останній день сплати податкових зобов’язань |
| I квартал 2020 року | 12 травня 2020 року | 20 травня 2020 року |
| ІІ квартал 2020 року | 10 серпня 2020 року | 19 серпня 2020 року |
| ІІІ квартал 2020 року | 09 листопада 2020 року | 19 листопада 2020 року |
| ІV квартал 2020 року | 09 лютого 2021 року | 19 лютого 2021 року |
Основні аспекти, які повинні знати платники екологічного податку:
Інформаційна пам’ятка для платника
екологічного податку |
| Платники | Суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються:
- викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення;
- скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти;
- розміщення відходів (крім розміщення окремих видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання);
- утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені);
- тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк | Згідно з
п. 240.1
ст. 240 ПКУ |
| Об’єкт та база оподаткування | Об’єктом та базою оподаткування екологічним податком є:
- обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами;
- обсяги та види забруднюючих речовин, які скидаються безпосередньо у водні об’єкти;
- обсяги та види (класи) розміщених відходів, крім обсягів та видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання;
- обсяги та категорія радіоактивних відходів, що утворюються внаслідок діяльності суб’єктів господарювання та/або тимчасово зберігаються їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк;
- обсяги електричної енергії, виробленої експлуатуючими організаціями ядерних установок (атомних електростанцій).
База оподаткування податком за викиди двоокису вуглецю за результатами податкового (звітного) року зменшується на обсяг таких викидів у розмірі 500 тонн за рік (п. 242.4 ст. 242 ПКУ) | Згідно з
п. 242.1
ст. 242 ПКУ |
| Ставка податку | Ставки екологічного податку встановлені статтями 243, 245-248 ПКУ (можна переглянути на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням: http://tax.gov.ua/nk/rozdil-viii--ekologichniy-poda/):
- за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення (ст. 243 ПКУ);
- за скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти (ст. 245 ПКУ);
- за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах (ст. 246 ПКУ);
- за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) (ст. 247 ПКУ);
- за тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк (ст. 248 ПКУ) | Згідно з
ст. 243,
245 – 248 ПКУ |
| Подання звітності | Платники податку складають податкові декларації за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 ПКУ та подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу.
Податкова декларація екологічного податку затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 715, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 03.09.2015 за № 1052/27497 (можна переглянути на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням: https://tax.gov.ua/podatki-ta-zbori/zagalnoderjavni-podatki/ekologichniy-podatok/formi-zvitnosti/64218.html) | Згідно з
п. 250.2
ст. 250 ПКУ |
| Відповідальність за неподання або несвоєчасне подання звітності | Неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов’язок подання якої до контролюючих органів передбачено ПКУ, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1 020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання | Згідно з
п. 120.1
ст. 120 ПКУ |
| Порядок сплати податку | Сплачується податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації:
- за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти, розміщення протягом звітного кварталу відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах – за місцем розміщення стаціонарних джерел, спеціально відведених для цього місць чи об’єктів;
- за утворення радіоактивних відходів та тимчасове зберігання радіоактивних відходів понад установлений особливими умовами ліцензії строк – за місцем перебування платника на податковому обліку у контролюючих органах.
Платники податку перераховують суми податку, що справляється за викиди, скиди забруднюючих речовин та розміщення відходів, одним платіжним дорученням на рахунки, відкриті в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, які забезпечують розподіл цих коштів у співвідношенні, визначеному законом (п. 250.5 ст. 250 ПКУ).
Наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» зі змінами і доповненнями затверджено наступну Класифікацію доходів бюджету по екологічному податку:
19010100 «Екологічний податок, який справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення (за винятком викидів в атмосферне повітря двоокису вуглецю)»;
19010200 «Надходження від скидів забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти»;
19010300 «Надходження від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах, крім розміщення окремих видів відходів як вторинної сировини»;
19010400 «Екологічний податок, який справляється за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) та/або тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензій строк»;
19011000 «Екологічний податок, який справляється за викиди в атмосферне повітря двоокису вуглецю стаціонарними джерелами забруднення».
Довідково: бюджетні рахунки для сплати податків, зокрема екологічного податку розміщено на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням tax.gov.ua/byudjetni-rahunki/ | Згідно з
п. 250.2 ст. 250 ПКУ |
| Відповідальність за несвоєчасну сплату | У разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання протягом строків, визначених ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 10 % погашеної суми податкового боргу;
- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 20 % погашеної суми податкового боргу.
Водночас передбачено, що починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження), розпочинається нарахування пені (п.п.129.1.2 п. 129.1 ст. 129 ПКУ) | Згідно з
п. 126.1
ст. 126 ПКУ |
| Де дізнатися більше про транспортний податок | 1. Офіційний вебпортал ДПС – Головна/Податки, збори, платежі/Загальнодержавні податки/Екологічний податок – https://tax.gov.ua/podatki-ta-zbori/zagalnoderjavni-podatki/ekologichniy-podatok/;
2. Податковий кодекс України – Розділ VIІI. Екологічний податок – http://tax.gov.ua/nk/rozdil-viii--ekologichniy-poda/;
3. Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (ЗІР) –http://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques (обрати категорію 117 «Екологічний податок»);
4. Контакт-центр – тел. 0-800-501-007 (безкоштовно зі стаціонарних телефонів) з 8.00 до 20.00 (крім суботи та неділі).
Громадяни, які перебувають за межами України, мають можливість зателефонувати до Контакт-центру зі стаціонарного або мобільного телефону за номером: +380 44-454-16-13. |  |
Відбулася зустріч за участі начальника Криворізької ДПІ
Сьогодні в Криворізькій ДПІ Криворізького північного управлінні відбулася зустріч за участі начальника Криворізької ДПІ Криворізького північного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області Володимира Мартинова. Під час зустрічі з платниками податків обговорювалися новації податкового законодавства, дотримання законодавчих вимог щодо забезпечення офіційного працевлаштування найманих працівників та його переваги, питання Деклараційної кампанії – 2020. Приділено увагу порядку надання адміністративних послуг в ЦОП, можливостям електронних сервісів ДПС та функціонуванню антикорупційного сервісу «Пульс».
Версія для друку
Написати листа
|