www.kriv-rn.dp.gov.ua
ГОЛОВНА СТОРІНКА МАПА САЙТУ ДОПОМОГА П'ятниця, 29 березня 2024 року
Що нового на сайті ?

Архів публікацій
Криворізський район >> За даними 2018 року
Мінімальна заробітна плата
Версія для друку Написати листа
Мінімальна заробітна плата

Нагадуємо, що заробітна плата — це грошова винагорода, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим ніж розмір мінімальної заробітної плати (частина перша ст. 31 Закону про оплату праці).
Для працівників, оплата праці яких здійснюється за посадовими окладами (місячними тарифними ставками), має дотримуватись мінімальна державна гарантія — мінімальна місячна заробітна плата, а за погодинною оплатою (годинними тарифними ставками) — мінімальна заробітна плата в погодинному розмірі.
Частиною другою зазначеної статті визначено вичерпний перелік виплат, які не враховуються при обчисленні мінімального розміру заробітної плати працівника. Це — доплати за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров’я, за роботу в нічний та надурочний час, роз’їзний характер робіт, премії до святкових і ювілейних дат.
Якщо працівнику, який виконав місячну норму праці, нараховано заробітну плату в меншому розмірі, ніж мінімальний, роботодавець проводить доплату до його рівня.
Така доплата розраховується в кінці місяця, коли відома сума заробітної плати за відпрацьований час, а виплачується разом із заробітною платою за другу половину місяця.
Мінімальна заробітна плата: з 1 січня 2018 року - 3723 грн на місяць, у погодинному розмірі - 22,41 грн.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору
Звертаємо увагу на те, що все частіше платники податків, які наймають працівників на роботу, задаються питанням правильного оформлення працівників та своєчасності сплати податків за найманих працівників.
Вона наголосила, що відповідно до норм постанови Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу» повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску, за формою згідно з додатком, до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів:
► засобами електронного зв’язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису;
► на паперових носіях разом з копією в електронній формі;
► на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п’ятьма особами.
Важливо: згідно з частиною 3 статті 24 Кодексу законів про працю України від 10 грудня 1971 року № 322-VIII із змінами та доповненнями працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За 10 місяців 2018 року надходження до загального фонду державного бюджету зросли на 76,8 млрд грн
Протягом січня-жовтня 2018 року до загального фонду державного бюджету надійшло (сальдо) 588,1 млрд грн платежів, що контролюються ДФС. Це на 15%, або на 76,8 млрд грн більше, ніж у відповідному періоді минулого року.
До загального фонду держбюджету з початку 2018 року спрямовано 312,5 млрд грн податкових платежів, що на 16,7%, або на 44,8 млрд грн більше відповідного періоду минулого року. Індикатив Мінфіну перевиконаний на 1,2 млрд грн.
Митних платежів у січні-жовтні до загального фонду держбюджету перераховано у сумі 275,6 млрд грн. Це на 13%, або на 32 млрд грн перевищує показник 10 місяців 2017 року.
У жовтні цього року до загального фонду держбюджету забезпечено (сальдо) 62,2 млрд грн. Це майже на 24%, або на 12 млрд грн більше надходжень жовтня минулого року. Індикатив Мінфіну перевиконаний на 3 млрд грн.
Податкових платежів до загального фонду держбюджету у жовтні перераховано у розмірі 26,7 млрд грн. (плюс 5,3 млрд грн до минулорічного показника), митних платежів - 35,6 млрд грн (плюс 6,6 млрд грн ).

E-Receipt: тестування встановило випадки невідповідності виданих споживачам чеків електронним копіям, переданим до ДФС
Місяць тому ДФС України (далі – ДФС) було впроваджено у тестовому режимі систему E-Receipt (електронний чек), яка викликала великий інтерес з боку платників податків та громадян.
Завдяки електронному сервісу «Пошук фіскального чека» платники мають змогу оперативно отримати інформацію про здійснені розрахункові операції у будь-якій торгівельній точці будь-якого населеного пункту країни.
Вже встановлені випадки невідповідності отриманих споживачами розрахункових документів при здійсненні готівкових розрахунків електронним копіям цих розрахункових документів, які передані відповідними реєстраторами розрахункових операцій (РРО) до ДФС України. Для з’ясування причин такої невідповідності органами ДФС організовано проведення контрольно-перевірочних заходів.
Переваги нового сервісу вже очевидні. Так, аналізуючи дані чеків РРО, виробники касової техніки можуть оцінити роботу центрів сервісного обслуговування, що обслуговують моделі, ними випущені.
Крім цього, перевірка чеку через електронний сервіс, встановлення достовірності його даних та факту передачі до ДФС, є запорукою захисту прав громадян як споживачів, а також запобіжником зловживань під час здійснення розрахункових операцій.
Просимо споживачів у разі відсутності або невідповідності реквізитів чеків на сервері ДФС наявному розрахунковому документу направляти до ДФС письмові звернення із цих питань з додаванням копій отриманих розрахункових документів для організації та проведення відповідних контрольно-перевірочних заходів.
Крім того, у разі отримання користувачами фіскального чеку, який викликає сумнів, вони теж можуть надіслати до ДФС електронний лист із прикріпленим фото чеку.
Нагадаємо, що сервіс знаходиться у відкритій частині «Електронного кабінету», доступ до якої здійснюється в режимі реального часу (24/7/365) без ідентифікації особи за посиланням:cabinet.sfs.gov.ua/cashregs/check.
Для пошуку та перегляду фіскального касового чеку необхідно ввести: фіскальний номер РРО дату та час видачі чеку (для традиційних РРО).
Пошук електронного чеку здійснюється за його фіскальним номером та датою.
Інформацію розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням
http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/354550.html

До уваги суб’єктів електронного декларування!
Інформуємо, що з 01 січня 2019 року розпочнеться черговий етап електронного декларування в Україні (е-декларування).
Слід зауважити, що 07 листопада 2018 року набирає чинності Закон України від 05 жовтня 2018 року № 2155-VІІІ «Про електронні довірчі послуги» (далі – Закон № 2155), а Закон України від 22 травня 2003 року № 852-IV «Про електронний цифровий підпис» із змінами втрачає чинність. Це потрібно врахувати при отриманні послуг електронного цифрового підпису (далі – ЕЦП) .
Так, п. 2 ст. 22 Закону № 2155 встановлено, що ідентифікація фізичної особи, яка звернулася за отриманням послуги формування кваліфікованого сертифіката відкритого ключа, здійснюється за умови її особистої присутності за паспортом громадянина України або за іншими документами, які унеможливлюють виникнення будь-яких сумнівів щодо особи, відповідно до законодавства про Єдиний державний демографічний реєстр та про документи, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи.
Отже, починаючи з 07.11.2018 отримати послуги з формування кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів за довіреністю (у т.ч. посвідченою нотаріально) буде неможливо.
Разом з тим п. 5 розділу VII Закону № 2155 визначено, що електронний цифровий підпис та посилений сертифікат відкритого ключа, що його підтверджує, видані відповідно до вимог Закону України «Про електронний цифровий підпис» до набрання чинності цим Законом, використовуються користувачами електронних довірчих послуг, кваліфікованими надавачами електронних довірчих послуг, які продовжують їх обслуговувати, відповідно як кваліфікований електронний підпис та кваліфікований сертифікат електронного підпису до закінчення строку дії посиленого сертифіката відкритого ключа, але не пізніше двох років з дня набрання чинності цим Законом.
Звертаємо увагу, що з метою завчасної підготовки до чергового етапу е-декларування в Україні потрібно перевірити:
адресу електронної поштової скриньки, яка вказана у вашому персональному кабінеті Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі — Реєстр);
термін дії та працездатність вашого ЕЦП для роботи з Реєстром.
Виконавши запропоновані дії, суб’єктам електронного декларування це дозволить завчасно підготуватись до чергового етапу е-декларування в Україні, чим полегшить роботу з Реєстром.

Контролюючі органи зобов’язані проводити звірення сум нарахування та сплати ЄСВ за вимогою платників
Відповідно до частини сьомої ст. 14 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) контролюючі органи зобов’язані проводити звірення сум нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) за вимогою платників, зазначених у пунктах 1, 4 і 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464, а саме: роботодавців, фізичних осіб – підприємців та осіб, які забезпечують себе роботою самостійно.
Водночас, Інструкція про порядок формування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20 квітня 2015 року № 449 із змінами, та Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 14 квітння 2015 року № 435 із змінами, не передбачають обов’язкового проведення платниками звірення сум нарахування та сплати ЄСВ.
Нагадуємо, що частиною 12 ст. 9 Закону № 2464 визначено, що ЄСВ підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

За порушення правил нарахування, утримання та сплати податків у джерела виплати ПКУ передбачена відповідальність
Нагадуємо, що ст. 127 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями, (далі – ПКУ) визначена відповідальність за порушення правил нарахування, утримання та сплати (перерахування) податків у джерела виплати.
Так, відповідно до п. 127.1 ст. 127 ПКУ ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.
Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.
Дії, передбачені абзацом першим п. 127.1 ст. 127 ПКУ, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, – тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.
Відповідальність за погашення суми податкового зобов’язання або податкового боргу, що виникає внаслідок вчинення таких дій, та обов’язок щодо погашення такого податкового боргу покладається на особу, визначену цим Кодексом, у тому числі на податкового агента. При цьому платник податку – отримувач таких доходів звільняється від обов’язків погашення такої суми податкових зобов’язань або податкового боргу, крім випадків, встановлених розділом IV ПКУ.
Передбачені п. 127.1 ст. 127 ПКУ штрафи не застосовуються, коли ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податку на доходи фізичних осіб самостійно виявляється податковим агентом при проведенні перерахунку цього податку, передбаченого п. 169.4 ст. 169 ПКУ, та виправляється в наступних податкових періодах протягом податкового (звітного) року згідно з нормами ПКУ.

Особливості адміністрування у 2018 році рентної плати та екологічного податку
В інформаційному агентстві "МОСТ-Днепр" відбулась прес-конференція на тему: «Особливості адміністрування у 2018 році рентної плати та екологічного податку».
У прес-конференції взяла участь завідувач сектору адміністрування екологічного податку та рентної плати управління податків і зборів з юридичних осіб Головного управління ДФС у Дніпропетровській області Юлія Кирпа.
Вона зазначила, що екологічний податок - це один із загальнодержавних податків та обов’язковий платіж, що сплачується з фактичних обсягів різних викидів, скидів, розміщення відходів у довкіллі.
З початку року платники Дніпропетровської області внесли в бюджет 249 мільйонів гривень екологічного податку. У минулому році за цей же період було сплачено 118,1 мільйонів гривень.
«Для платників екологічного податку визначено базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу. Декларацію подають протягом 40 календарних днів, які настають за останнім календарним дня податкового кварталу, до контролюючих органів та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають в останній день граничного строку подання податкової декларації», - підкреслила Юлія Кирпа.

Щодо удосконалення інформаційної взаємодії з Національним агентством з питань запобігання корупції
16 жовтня 2018 набрали чинності Зміни до Порядку надання Державною фіскальною службою України інформації з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про доходи фізичних осіб на запити Національного агентства з питань запобігання корупції, які затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.08.2018 № 727, рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 31.08.2018 № 1897.
Основною метою змін до Порядку є удосконалення механізму надання Національним агентством до ДФС запитів на отримання інформації з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (Державний реєстр) про доходи фізичних осіб шляхом автоматизації процесу взаємодії між інформаційно-телекомунікаційною системою «Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» (ІТС Реєстр) та Державним реєстром.
Для забезпечення належного захисту інформації відповідно до законодавства взаємодія ІТС Реєстр та Державного реєстру здійснюватиметься каналами конфіденційного зв’язку спеціальної інформаційної телекомунікаційної системи органів виконавчої влади Національної системи конфіденційного зв’язку.

Оновлено Державний реєстр РРО
Інформуємо, що ДФС України наказом від 22 жовтня 2018 року № 688 затвердила новий Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій (далі – Реєстр РРО).
Оновлений Реєстр РРО містить перелік реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО), дозволених до первинної реєстрації, а також первинна реєстрація яких заборонена, в кількості 165 моделей (раніше було 167).
Слід зазначити, що окремо наведено перелік РРО, виключених з Реєстру РРО у 2016-2018 роках, експлуатація яких не дозволяється. Довідково: таких РРО у переліку 7 (у попередньому переліку було 5).
Крім того, звертаємо увагу, що втратив чинність наказ ДФС України від 06 червня 2018 року № 362.
Оновлений Реєстр РРО розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням
http://sfs.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/reestri/320822.html

Затверджено порядок надання довідки про відсутність заборгованості
Повідомляємо, що Міністерство Фінансів України наказом від 03 вересня 2018 року № 733 (далі – Наказ № 733) затвердило Порядок надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Порядок) (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 вересня 2018 року за № 1102/32554).
Порядок розроблено з метою поліпшення обслуговування платників при наданні довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Довідка)
Зокрема, для отримання Довідки платник подає відповідну заяву за вибором:
► у паперовій формі – до державної податкової інспекції за основним місцем обліку такого платника або до відповідного контролюючого органу, уповноваженого здійснювати заходи з погашення податкового боргу. Якщо заяву подано до державної податкової інспекції, її передають до відповідного контролюючого органу, уповноваженого здійснювати заходи з погашення податкового боргу (далі – уповноважений орган);
► в електронній формі – на адресу уповноваженого органу через приватну частину «Електронного кабінету» з дотриманням вимог Законів «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги».
Довідка або відмова у наданні Довідки готуються уповноваженим органом протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання заяви органом, до якого її було подано.
Надається Довідка безоплатно за вибором платника у паперовій або електронній формі, про що він зазначає у заяві.
Строк дії Довідки становить 10 календарних днів з дати її формування.
Наказом № 733 визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства доходів і зборів України від 10 жовтня 2013 року № 567 «Про затвердження Порядку видачі довідки про відсутність заборгованості з податків, зборів, платежів, що контролюються органами доходів і зборів», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 31 жовтня 2013 року за № 1842/24374.
Наказ № 733 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 19.10.2018 № 80.
Наказ № 733 набирає чинності з дня набрання чинності Законом України від 05 жовтня 2018 року № 2155-VІІІ «Про електронні довірчі послуги», але не раніше дня його офіційного опублікування, тобто 07.11.2018.

Засновник-голова фермерського господарства є платником ЄСВ
Нагадуємо, що платниками єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) визначено членів фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах (п. 5¹ частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464)).
Базою нарахування ЄСВ для членів фермерського господарства є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць (абзац перший п. 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464).
У разі, якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, він зобов’язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄСВ, встановленої Законом № 2464. При цьому сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (абзац другий п. 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464).
Зазначені платники зобов’язані сплачувати за себе ЄСВ, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується ЄСВ (абзац третій частини восьмої ст. 9 Закону № 2464).
Крім цього, Законом України «Про фермерське господарство» від 19 червня 2003 року № 973-IV із змінами (далі – Закон № 973) визначено, що фермерське господарство підлягає державній реєстрації, зокрема, як юридична особа. Таке гос­подарство, зареєстроване як юридична особа, діє на основі статуту. У статуті зазначаються найменування господарства, його місцезнаход­ження, адреса, предмет і мета діяльності, порядок формування май­на (складеного капіталу), органи управління, порядок прийняття ними рішень, вступу до господарства та виходу з нього й інші положення, що не суперечать законодавству України (частина четверта ст. 1 вищезазначеного Закону).
Головою фермерського господарства є його засновник або інша визначена в статуті особа (частина перша ст. 4 Закону № 973).
При створенні фермерського господарства одним із членів сім’ї інші члени сім’ї, а також родичі можуть стати членами цього фермерського господарства після внесення змін до його статуту (частина друга ст. 3 Закону № 973).
Трудові відносини у фермерському господарстві ґрунтуються на основі праці його членів. За виробничої потреби фермерське господарство має право залучати до роботи в ньому інших громадян за трудовим договором (контрактом).
Трудові відносини членів фермерського господарства регулюються статутом, а осіб, залучених до роботи за трудовим договором (контрактом), — законодавством про працю.
Враховуючи вищевикладене, якщо головою фермерського господарства є його засновник, який є членом такого господарства, він зобов’язаний стати на облік у контролюючих органах як платник ЄСВ, і, відповідно, на нього поширюються обов’язки, визначені частиною другою ст. 6 Закону № 2464.

Приватна частина «Електронного кабінету» розширює можливості платників для реалізації їх обов’язків і прав у сфері оподаткування
Звертаємо увагу платників, що одним з ключових завдань ДФС України сьогодення є подальше створення комфортних умов для платників податків.
Так, зокрема, впровадження нових електронних сервісів спрощує роботу бізнесу і забезпечує якісне обслуговування платників дистанційно, що в свою чергу зменшує витрати часу на адміністрування податкових платежів.
Слід зазначити, що приватна частина «Електронного кабінету» розширює можливості платників для реалізації своїх обов’язків та прав у сфері оподаткування в режимі on-line і включає такі сервіси:
1. Сервіс «Договір про визнання електронних документів» надає можливість приєднання до Договору про визнання електронних документів.
2. Сервіс «Облікові дані платника» надає доступ до особистої інформації (реєстраційні та облікові дані, відомості про керівників; присвоєння ознаки неприбутковості; дані про реєстрацію платником ПДВ; дані про реєстрацію платником єдиного податку; дані про реєстрацію платником ЄСВ; відомості з реєстру осіб, що здійснюють операції з товаром; відомості про РРО; інформація про книги ОРО; відомості про об’єкти оподаткування; інформація про неосновні місця обліку; дані про банківські рахунки).
3. Сервіс «Перегляд звітності». За допомогою цього сервісу можливо переглянути раніше подану податкову, пенсійну та статистичну звітність до ДФС незалежно від способу її подання, включаючи звіти, подані на паперових носіях до центрів обслуговування платників податків.
4. Сервіс «Введення звітності». За допомогою даного сервісу можна сформувати, заповнити, перевірити та надіслати в електронному вигляді будь-який звітний документ (за основними формами податкової та статистичної звітності, звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування), заяву, повідомлення встановленого зразка.
5. Сервіс «Вхідні/вихідні документи» передбачає перегляд вхідної кореспонденції, в тому числі отриманих квитанцій щодо приймання та обробки податкової звітності, інформаційних повідомлень, кореспонденції тощо, надісланої користувачу електронного кабiнету. Перегляд вихідної кореспонденції передбачає доступ до надісланих користувачем документів (крім податкової звітності, податкових накладних/розрахунків коригування).
6. Сервіс «Листування з ДФС» надає можливість електронного листування користувача з органами ДФС (створення та направлення платником листів до органу ДФС в довільній формі (заява, звернення, скарга, пропозиція та ін.)) Інформацію щодо отримання та реєстрації листів в органі ДФС користувач може переглянути в вкладці «Вхідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету, відправлені листи – у вкладці «Відправлені документи» меню «Вхідні/вихідні документи».
7. Сервіс «Заяви, запити для отримання інформації». Цей режим є прямим посиланням на підмножину звітів групи J13 або F13 в режимі «Введення звітності» та надає можливість створити найбільш популярні заяви і запити щодо отримання певної інформації від ДФС, в тому числі:
запит про суми виплачених доходів та утриманих податків з Державного реєстру фізичних осіб;
запит про отримання витягу з реєстру платників податку на додану вартість (Форма № 1-ЗВР);
запит про отримання довідки з реєстру платників податку на додану вартість (Форма № 1-ЗДР);
заява про видачу довідки про відсутність заборгованості з податків і зборів;
заява про внесення сільськогосподарського товаровиробника до Реєстру отримувачів бюджетної дотації (Форма № 1-РОБД);
заява про зняття сільськогосподарського товаровиробника з реєстрації як отримувача бюджетної дотації (Форма № 2-РОБД);
реєстраційна заява платника податку на додану вартість;
реєстраційна заява платника податку (Форма № 1-РН);
запит щодо стану окремого (електронного) рахунку платника акцизного податку з реалізації пального в СЕАРП;
повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (Форма № 20-ОПП);
запит про надання витягу з реєстру платників акцизного податку з реалізації пального;
заява про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального.
8. Сервіс «Стан розрахунків з бюджетом». При зверненні до зазначеного пункту меню відображається зведена інформація станом на момент звернення, що містить наступну інформацію по кожному виду платежу: орган ДФС, назва податку (платежу), платіж (код), МФО банку, бюджетний рахунок та по кожному виду податку (платежу) на поточну дату, нараховано/зменшено, сплачено до бюджету, пеня, недоїмка, переплата, залишок несплаченої пені. Доступ до деталізованої інформації з інтегрованої картки платника по вибраному податку (платежу) в розрізі проведених операцій.
Для фізичних осіб створено можливість за допомогою платіжних систем Portmone або EasyPay сплатити податки, збори, платежі за допомогою платіжної карти.
9. Сервіси «СЕА ПДВ», «Показники СМКОР», «СЕА РП». Включає сервіси доступні в системах електронного адміністрування ПДВ та електронного адміністрування реалізації пального (реєстр операцій, реєстр транзакцій, інформація про суму перевищення, показники «D» та «Р», розрахунок показників ППІ, реєстр сум акцизного податку).
10. Сервіс «Реєстрація ПН/РК». Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН), реєстрація акцизних накладних та/або розрахунків коригування в Єдиному реєстрі акцизних накладних.
11. Сервіс «ЄРПН». Доступ до даних Єдиного реєстру податкових накладних в режимі реального часу щодо складених платниками ПДВ чи їх контрагентами податкових накладних та/або розрахунків коригування в розрізі статусів. Перегляд повної інформації щодо податкової накладної з урахуванням всіх зареєстрованих до неї розрахунків коригування кількісних і вартісних показників.
Отже, «Електронний кабінет» – це сервіс спілкування та листування платників з органами ДФС без необхідності відвідувати податкову інспекцію, спрощення процедур подання звітності, ведення реєстру податкових накладних, зменшення паперового навантаження, зменшення часу на отримання необхідних довідок.

У м. Харкові затримано посадовця при одержанні 80 тис. грн. хабара
ДФС позбавляється хабарників. 1 листопада 2018 року в ході оперативного супроводження діяльності спільних робочих груп з відпрацювання ризикових суб’єктів господарювання Головним управлінням внутрішньої безпеки ДФС спільно з ГУБКОЗ СБУ України, Нацполіцією під процесуальним керівництвом Генеральної прокуратури України затримано «на гарячому» головного державного інспектора ОДПI у Київському районі м. Харкова.
Посадовець затримана при одержанні чергового траншу неправомірної винагороди у розмірі 80 тис. грн за не перешкоджання господарській діяльності підприємства. До цього вона отримувала гроші ще два рази. Загальна сума неправомірної винагороди мала скласти 200 тис. грн.
Операція з документування протиправної діяльності головного державного інспектора тривала протягом місяця.
Дії податківця кваліфікуються за ч. 3 ст. 368 КК України. Слідчі дії тривають.

Легалізація трудових відносин – це законодавчо закріплені права працюючих громадян сьогодні та гарантоване майбутнє завтра
Питання виплати офіційної заробітної плати та офіційного працевлаштування дуже актувальна тема у нашому суспільстві. Про це повідомив начальник управління податків та зборів з фізичних осіб Головного управління ДФС у Дніпропетровській області Владислав Воінов.
За його словами, на данний час виплати заробітної плати в «конверті» та нелегальна робота стали, нажаль, нормою життя наших громадян та роботодавців.
Кожному громадянину слід зрозуміти, що захистити себе він зможе тільки законним шляхом, і це можливо лише за умови належного оформлення трудових відносин з роботодавцем.
Не варто забувати, що виплата заробітної плати без сплати встановлених податків і зборів є також грубим порушенням Законів України, яке підпадає під адміністративну та кримінальну відповідальності.
Крім цього, виплата заробітної плати в «конвертах» та у розмірах, нижчих за мінімальні гарантії, по-перше, позбавляє наших громадян належного захисту, насамперед, належного розміру пенсійних виплат.
По-друге, до місцевих бюджетів не надходять необхідні кошти, що безпосередньо відбивається на рівні життя і на розв»язанні безлічі соціальних проблем. Скорочується і фінансування соціальних статей з держбюджету.
Тобто, легалізація зарплати та збільшення робочих місць не тільки вирішить проблему зайнятості населення, а надасть додаткові кошти для вирішення соціальних та побутових проблем громад Дніпропетровського регіону.
Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 05 жовтня 2018 рроку № 649-р Головне управління ДФС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДФС) разом с Пенсійним фондом України, Управлінням праці, Національною поліцією, органами місцевого самоврядування в Дніпропетровській області у складі робочих груп розпочинають проводити контрольно-перевірочні заходи з обстеженням об»єктів на предмет легальної зайнятості населеня.
Першочергова задача таких груп буде спрямована на категорію платників, по яких в автоматичному режимі виявлені ризики виплати зарплати в «конвертах», або виплати зарплати нижче встановленого законодавством мінімуму та по яких до ГУ ДФС надійшли скарги від громадян про порушення їх трудових прав.
Слід зауважити, що це стосується найбільш ризикових сфер послуг, де частіше всього роботодавці використовують нелегальну найману працю. Це відбувається в стоматологічних, перукарських послугах, СТО, ресторанному бізнесу, оптовій та роздрібній торгівлі, будівництві, сільському господарстві.
Фіскальна служба на теперішній час не ставить собі за ціль перевірити та оштрафувати. Для фіскальної служби найголовніше, що працівник був офіційно оформлений, соціально захищений, а з його заробітної плати сплачувались податки і збори.
Все це мають добре усвідомлювати і роботодавці, і підприємці і наймані працівники Дніпропетровського регіону – зазначив Владислав Воінов.

До уваги платників!
Нагадуємо, що з 11 вересня 2018 року зарахування надходжень до державного та місцевих бюджетів за доходами та іншими надходженнями (окрім єдиного соціального внеску) здійснюється на нові рахунки, відкриті в Державній казначейській службі України.
Звертаємо увагу, що для забеспеченя належного виконання платниками податків своїх обов’язків щодо своєчасної сплати податків на головній сторінці субсайту «Територіальні органи ДФС у Дніпропетровській області» офіційного веб-порталу ДФС України у банері «Бюджетні рахунки» платники мають можливість отримати інформацію про реквізити діючих рахунків для зарахування податків, зборів до державного та місцевих бюджетів. З діючими рахунками також можливо ознайомитись за посиланням http://dp.sfs.gov.ua/byudjetni-rahunki/.

Класифікація товарів для цілей митного оформлення здійснюється згідно з вимогами УКТ ЗЕД
Звертаємо увагу плаників, що класифікація товарів для цілей митного оформлення здійснюється згідно з вимогами УКТЗЕД, що є товарною номенклатурою Митного тарифу України, затвердженого Законом України від 19 вересня 2013 року № 584-VII «Про митний тариф України» із змінами та доповненнями, з урахуванням Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД (далі – ОПІ) та визначальних для класифікації характеристик товару.
З метою забезпечення єдиного тлумачення і застосування Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі – УКТ ЗЕД) в Україні запроваджено пояснення до УКТ ЗЕД, побудовані на основі Пояснень до Гармонізованої системи опису та кодування товарів 2012 року і Пояснень до Комбінованої номенклатури Європейськго Союзу та затверджені наказом Державої фікальної служби України від 09 червня 2015 року № 401
Згідно з Правилом 1 ОПІ, назви розділів, груп та підгруп наводяться лише для зручності користування. Для юридичних цілей класифікація товарів проводится виходячи з найменувань товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо такі тексти назв та примітки не вимагають іншого, відповідно до таких положень.
Відповідно до правил 6 ОПІ для юридичних цілей класифікація товарів у товарних підпозиціях, товарних категоріях і товарних підкатегоріях повинна здійснюватись відповідно до найменувань останніх, а також приміток, які їх стосуються з урахуванням певних застережень, положень вищезазначених Правил за умови, що порівнювати можна лише назви одного рівня деталізації. Для цілей цього Правила також можуть застосовуватись відповідні примітки до розділів і груп, якщо в контексті не обумовлено інше.
Отже, суб’єктам господарювання необхідно звертати увагу на визначення кодів товарів згідно УКТ ЗЕД для уникнення ситуацій щодо неправильної класифікації товарів згідно УКТ ЗЕД.

Новації для виробників хімічної продукції
ДФС України листом від 31 жовтня 2018 року № 33723/7/99-99-15-03-03-17 повідомила наступне.
Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 10 жовтня 2018 року № 826 «Про внесення зміни до Порядку випуску, обігу та погашення податкових векселів, які видаються до отримання або ввезення на митну територію України нафтопродуктів та/або речовин, що використовуються як компоненти моторних палив, для використання як сировини для виробництва в хімічній промисловості» (далі – постанова № 826).
Постанову розроблено та прийнято з метою скорочення переліку документів, які необхідно подавати суб’єктам господарювання – виробникам хімічної продукції контролюючому органу для взяття на облік податкового векселя шляхом скасування довідки векселедавця щодо прогнозованого обсягу нафтопродуктів та/або речовин, які планується отримати від підприємства-виробника або ввезти на митну територію України.
Тобто нормативно-правовим актом виключено пукт 9 Порядку випуску, обігу та погашення податкових векселів, які видаються до отримання або ввезення на митну територію України нафтопродуктів та/або речовин, що використовуються як компоненти моторних палив, для використання як сировини для виробництва в хімічній промисловості, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2018 року № 21 (далі – Порядок), яким встановлено, що підставою для взяття на облік податкового векселя є довідка векселедавця щодо прогнозованого обсягу нафтопродуктів та/або речовин, які планується отримати від підприємства-виробника або ввезти на митну територію України.
Ця довідка подавалась представнику контролюючого органу на податковому пості окремо до кожного податкового векселя. В ній векселедавець розраховував обсяги нафтопродуктів та речовин, які були необхідні для виробництва прогнозованого обсягу продукції з урахуванням встановлених квот.
Водночас запроваджена з 1 березня 2016 року система елекронного адміністрування реалізації пального (СЕАРП) дозволяє в межах квот, встановлених Кабінетом Міністрів України, контролювати обсяги нафтопродуктів та/або речовин, які реалізуються або ввозяться на митну територію України як сровина для виробництва в хімічній промисловості без сплати акцизного податку.
Отже, постановою № 826 скасовано вимогу щодо подання довідки, яка була підставою для взяття на облік податкового векселя. Така зміна спрощує порядок взяття на облік податкового векселя та скорочує перелік документів, які необхідно подавати суб’єктам господарювання – виробникам хімічної продукції контролюючого органу.
Враховуючи вищевикладене, починаючи з 13.10.2018, суб’єктам господарювання хімічної продукції (векселедавцям) для взяття на облік податкового векселя не потрібно подавати контролюючому органу (векселедержателю) довідку щодо прогнозованого обсягу нафтопродуктів та/або речовин, які планується отримати від підприємства-виробника або ввезти на митну територію України, а достатньо видати належним чином оформлений податковий вексель.

Платники Дніпропетровщини перерахували до бюджетів усіх рівнів та ЄСВ понад 86,7 мільярдів гривень
Протягом січня - жовтня 2018 року органами ДФС у Дніпропетровській області забезпечено до бюджетів усіх рівнів (із врахуванням ДУ Офісу ВПП ДФС та Дніпропетровської митниці ДФС) 75 млрд 675,9 млн грн, що на 15 млрд 939,4 млн грн перевищує показник відповідного періоду минулого року. Про це повідомила виконуюча обов’язки начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Оксана Томчук.
Так, до державного бюджету впродовж десяти місяців поточного року спрямовано 56 млрд 57,9 млн грн, що на 12 млрд 815,2 млн грн (або на 29,6%) більше надходжень січня - жовтня 2017 року.
До місцевих бюджетів Дніпропетровщини за відповідний період забезпечено 19 млрд 618,0 млн гривень. Це на 3 млрд 124,2 млн грн (або на 18,9%) більше фактичних надходжень 10-ти місяців минулого року. Надходження у місцеві бюджети м.Дніпра складають більше 45% надходжень по області. З початку року місцева казна обласного центру отримала від суб’єктів господарювання та громадян 8 млрд 833,2 млн гривень. При цьому, бюджети міста Дніпра отримали майже на 400 млн грн. більше запланованого.
Єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з січня по жовтень 2018 року зібрано 11 млрд 28,7 млн грн, що перевищує минулорічні показники на 1 млрд 951,5 млн грн (або на 21,5%).

Про сплату ПДВ особами, не зареєстрованими платниками ПДВ при отриманні послуг від нерезидентів на митній території України
Звертаємо увагу платників, що відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 14 січня 2011 року № 11 «Про бюджетну класифікацію» із змінами та наказу ДФС України від 10 квітня 2015 року № 267 «Про організацію оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами (далі – Наказ № 267), нарахування і сплата податкових зобов’язань з ПДВ, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник ПДВ, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України здійснюються на бюджетний рахунок з кодом бюджетної класифікації 14010100 (після перекодування 14060100) «Податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)».
Що стосується рахунку з кодом бюджетної класифікації 14060400 «Податок на додану вартість із імпортованих на територію України робіт, послуг», то на зазначений рахунок відповідно до наказу № 267 спрямовуються виключно нарахування ПДВ з вартості послуг, отриманих особами, не зареєстрованими платниками ПДВ, від нерезидентів на митній території України за актами перевірок.

Амортизація основних засобів: відображення у Звіті про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації
Відповідно до п. 46.2 ст. 46 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) неприбуткові підприємства, установи та організації, визначені п. 133.4 ст. 133 ПКУ, подають Звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 17 червня 2016 року № 553 із змінами (далі – Звіт), (професійні спілки, їх об’єднання та організації профспілок, утворені в порядку, визначеному законом, звітують у разі порушень п. 133.4 ст. 133 ПКУ), та річну фінансову звітність.
Для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством (п. 44.1 ст. 44 ПКУ).
Згідно зі ст. 4 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» із змінами і доповненнями бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються, зокрема на принципі нарахування – доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів.
Отже, у рядках 1.1 – 1.11 частини І Звіту відображаються доходи, одержані неприбутковими організаціями, а у рядках 2.1 – 2.6 Звіту – суми видатків (витрат).
При цьому у зазначених рядках показники заповнюються з урахуванням особливості діяльності неприбуткової організації відповідно до закону, що регулює діяльність такої неприбуткової організації.
Враховуючи те, що дані, наведені у Звіті, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності, всі суми доходів та витрат (у т. ч. суми нарахованої амортизації основних засобів), сформовані за правилами бухгалтерського обліку мають бути відображені у Звіті. Тобто, суми доходів та витрат (у т. ч. суми нарахованої амортизації основних засобів), які не відображені у рядках 1.1 – 1.10 та 2.1 – 2.5 Звіту, відображаються у рядках 1.11 «Інші доходи» та 2.6 «Інші видатки (витрати)» Звіту.

Відсутність об’єктів обчислення екологічним податком: коли повідомляти контролюючий орган
Відповідно до п. 250.9 ст. 250 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) якщо платник екологічного податку (далі – податок) з початку звітного року не планує здійснення викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів протягом звітного року, то такий платник податку повинен повідомити про це відповідний контролюючий орган за місцем розташування джерел забруднення та скласти заяву про відсутність у нього у звітному році об’єкта обчислення екологічного податку. В іншому разі платник податку зобов’язаний відповідно до ст. 250 ПКУ подавати податкові декларації екологічного податку за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 17 серпня 2015 року № 715 із змінами.
Тобто, суб’єкти господарювання, у тому числі новостворені, які не мають об’єктів для обчислення податку, не повинні подавати до відповідних контролюючих органів заяву про відсутність у них у звітному році таких об’єктів.
Водночас, суб’єкти господарювання, які є платниками податку, але з початку звітного року не планують здійснення викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів протягом звітного року, повинні скласти заяву довільної форми про відсутність у них у звітному році об’єкта обчислення екологічного податку та повідомити про це відповідні контролюючі органи за місцем розташування джерел забруднення не пізніше граничного терміну подання податкової декларації за І квартал звітного року.
В іншому разі такі суб’єкти господарювання зобов’язані подавати податкові декларації екологічного податку.

Олександр Власов: ДФС виконуватиме усі поставлені завдання в повному обсязі незалежно від планів її реформування
Заплановані кардинальні інституційні зміни в Державній фіскальній службі України не виплинуть на стан виконання завдань, які визначені перед відомством. Про це під час спільного засідання Громадських рад при ДФС та Мінфіні заявив в.о. Голови ДФС Олександр Власов, коментуючи плани Міністерства фінансів України щодо розподілу фіскальної служби на три окремі структури.
«Хочу запевнити, що незалежно від того, як буде реформована Державна фіскальна служба України, за який період - тиждень, місяць або два, майже 42 тисячі співробітників служби будуть і надалі адмініструвати податки таким чином, щоб виконувати усі завдання Міністерства фінансів щодо надходжень до бюджетів», – наголосив Олександр Власов.
За його словами, фіскальна служба за жовтень виконала індикативи Мінфіну на 105%, що дозволило додатково спрямувати до загального фонду державного бюджету 3 млрд. грн.
За січень-жовтень цього року заплановані показники перевиконані на 1,2 млрд гривень.
Очільник ДФС також підкреслив, що незалежно від реформування фіскальної служби, її пріоритетом залишається цифровізація послуг. І у цьому напрямі ДФС розвивається відповідно до тих вимог, які ставляться сьогодні перед світовими державними адміністраціями.
Так, Електронним кабінетом платника користуються понад 9 млн користувачів, практично 90% декларацій оформлюється за принципом «єдиного вікна». У тестовому режимі запроваджена система E-Receipt, яка є важливим та необхідним сервісом для детінізації економіки.
У планах ДФС і впровадження електронної акцизної марки, над яким в службі активно працюють.
«Сьогодні проводяться консультації з громадськістю, виробниками. Впевнений, що наступний рік буде під гаслом – електронна акцизна марка в Україні. І всі спекуляції з акцизним товаром будуть вичерпані», – зазначив Олександр Власов.
У митній сфері новацією стане впровадження електронного талону, що дозволить пришвидшити проведення митних процедур при перетині митного кордону. Вже визначаються митниці, на яких проводитиметься пілотний проект.
«На сьогодні основними вимогами до світових адміністрацій є цифровізація. ДФС, враховуючи визначені пріоритети в роботі, цілком відповідає цим вимогам», – наголосив Олександр Власов.

Термін сплати ЄСВ з нарахованої допомоги по тимчасовій непрацездатності та допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами
Повідомляємо, що п. 1 розділу IV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20 квітня 2015 року № 449 із змінами і доповненнями (далі – Інструкція № 449), передбачено, що єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) нараховується на суми, що визначені базою для нарахування ЄСВ, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також від того, чи виплачені такі суми фактично після їх нарахування до сплати.
Згідно з пп. 4 п. 2 розділу IV Інструкції № 449 ЄСВ підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
Обчислення ЄСВ платниками, зазначеними у підпунктах 1 та 2 розділу ІІ Інструкції № 449, зокрема підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, військовими частинами та органами, які виплачують грошове забезпечення, допомогу по тимчасовій непрацездатності, допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами, допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства особам, які отримують допомогу по тимчасовій непрацездатності, перебувають у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами та отримують допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами, здійснюється щомісяця на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які нараховується ЄСВ (пп. 1 п. 3 розділу IV Інструкції № 449).
Нараховані за відповідний календарний місяць суми ЄСВ сплачуються платниками не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця, незалежно від виплати заробітної плати та інших видів виплат, на суми яких нараховується ЄСВ (пп. 6 п. 3 розділу IV Інструкції № 449).
У разі якщо останній день строків сплати ЄСВ, зазначених у Інструкції № 449, припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків сплати ЄСВ вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем (п. 11 розділу IV Інструкції № 449).
Отже, роботодавець зобов’язаний сплатити ЄСВ з нарахованої за відповідний календарний місяць суми допомоги по тимчасовій непрацездатності та допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов’язані сплачувати ЄСВ, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також від того, чи виплачені такі суми фактично після їх нарахування.

Про затвердження нових форм документів
Інформуємо, що Акредитований центр сертифікації ключів інформаційно-довідкового департаменту ДФС (далі АЦСК ІДД ДФС) повідомила наступне.
У зв’язку з набранням 07.11.2018 чинності Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» та з метою забезпечення стабільної роботи АЦСК ІДД ДФС наказом Інформаційно-довідкового департаменту ДФС від 05 листопада 2018 року № 121 «Про затвердження форм реєстраційних документів для отримання електронних довірчих послуг» затверджено нові форми реєстраційних документів, а саме:
► Договір про надання електронних довірчих послуг;
► Реєстраційна картка для фізичної особи;
► Реєстраційна картка для юридичної особи;
► Додаток до Реєстраційної картки;
► Заява про зміну статусу посиленого сертиф³ката відкритого ключа;
► Дпдаток до заяви про зміну статусу посиленого сертифіката відкритого ключа.
Нові форми реєстраційних документів для отримання послуг електронного цифрового підпису необхідно використовувати з 07 листопада 2018 року.
Форми реєстраційних документів попереднього зразка приймалися віддаленими пунктами реєстрації користувачів АЦСК ІДД ДФС до 06 листопада 2018 року включно.
Переглянути та завантажити актуальні форми реєстраційних документів можна у розділі «Отримання послуг електронного цифрового підпису».
Додатково повідомляємо, що починаючи 07.11.2018 фізичні особи та суб’єкти господарювання приватного права можуть отримати електронні довірчі послуги від АЦСК ІДД ДФС виключно за їх особистої присутності.
Інформацію розміщено на сторінці АЦСК ІДД ДФС офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням
https://acskidd.gov.ua/news

Право на податкову знижку за іпотечним кредитуванням, якщо житло у спільній власності подружжя
Нагадуємо, що згідно з пп. 166.3.1 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник податку на доходи фізичних осіб (далі – податок) має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, частину суми процентів, сплачених таким платником податку за користування іпотечним житловим кредитом, що визначається відповідно до ст. 175 ПКУ.
Платник податку – резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року (п.175.1 ст.175 ПКУ).
Зокрема, п. 175.2 ст. 175 ПКУ визначено, що у разі якщо будинок (квартира, кімната) купується за рахунок іпотечного житлового кредиту, частина суми процентів, що включається до податкової знижки платника податку – позичальника іпотечного житлового кредиту, дорівнює добутку суми процентів, фактично сплачених платником податку протягом звітного податкового року в рахунок його погашення, і коефіцієнта, що враховує мінімальну площу житла для визначення податкової знижки, розрахованого відповідно до п. 175.3 ст. 175 ПКУ.
Отже, право включити до складу податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом має той член подружжя, який є позичальником такого кредиту.

Повернення пального отримувачем: порядок коригування показників акцизної накладної
Відповідно до п. 1 розділу ІІІ Порядку заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25 лютого 2016 року № 218 із змінами (далі – Порядок № 218), якщо після реалізації пального відбувається повернення частини чи всього обсягу пального особі, що реалізує пальне, або виникає потреба у виправленні помилок, допущених при складанні акцизної накладної (далі – АН), показники такої акцизної накладної підлягають коригуванню шляхом складання розрахунку коригування (далі – РК) акцизної накладної та реєстрації його в Єдиному реєстрі акцизних накладних (далі – ЄРАН).
Коригуються лише показники АН, складених та зареєстрованих в ЄРАН відповідно до ст. 231 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (п. 2 розділу ІІІ Порядку № 218).
Пунктом 3 розділу ІІІ Порядку № 218 встановлено, що РК акцизної накладної складається особою, яка реалізує пальне.
РК акцизної накладної, складений платником акцизного податку (далі – податок) до АН з реалізації пального неплатникам податку або складений за іншими операціями, ніж реалізація пального отримувачам пального, підлягає реєстрації у ЄРАН таким платником податку (п. 4 розд. ІІІ Порядку № 218).
Якщо у РК акцизної накладної, складеному до АН з реалізації пального платникам податку, передбачається збільшення обсягів реалізованого пального або якщо коригування показників не змінює обсягу реалізованого пального, РК акцизної накладної складається та реєструється в ЄРАН особою, що реалізує пальне, в порядку, передбаченому для акцизних накладних (п. 5 розділу ІІІ Порядку № 218).
Якщо у РК акцизної накладної, складеному до АН з реалізації пального платникам податку, передбачається зменшення обсягів реалізованого пального, особа, що реалізує пальне, складає РК акцизної накладної та направляє його отримувачу пального, який здійснює реєстрацію такого РК в ЄРАН.
При цьому, особа, що реалізує пальне, має право зменшити обсяг реалізованого пального у податковій декларації за таким РК після його реєстрації в ЄРАН отримувачем пального (п. 6 розілу ІІІ Порядку № 218).

Фізичній особі – підприємцю – «єдиннику» повернули аванс: врахування у податковому обліку
Звертаємо увагу, що відповідно до пп. 1 п. 292.1 ст. 292 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) доходом платника єдиного податку для фізичної особи – підприємця (далі – платник єдиного податку) є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ.
Дохід, виражений в іноземній валюті, перераховується у гривнях за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України на дату отримання такого доходу (п. 292.5 ст. 292 ПКУ).
Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) (п. 292.6 ст. 292 ПКУ).
Дохід визначається на підставі даних обліку, який ведеться відповідно до ст. 296 ПКУ (п. 292.13 ст. 292 ПКУ).
Форми книг обліку доходів та обліку доходів і витрат затверджені наказом Міністерства фінансів України від 19 червня 2015 року № 579.
Дані книги обліку доходів (обліку доходів і витрат) використовуються платником єдиного податку для заповнення податкової Декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця (далі – податкова декларація), форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19 червня 2015 року № 578 із змінами та доповненнями.
До складу доходу, визначеного ст. 292 ПКУ, не включаються суми коштів (аванс, передоплата), що повертаються покупцю товару (робіт, послуг) – платнику єдиного податку та/або повертаються платником єдиного податку покупцю товару (робіт, послуг), якщо таке повернення відбувається внаслідок повернення товару, розірвання договору або за листом-заявою про повернення коштів (пп. 5 п. 292.11 ст. 292 ПКУ).
Якщо повернення суми коштів (авансу, передоплати) покупцю за товари (роботи, послуги) у разі розірвання договору відбувається у періоді їх отримання, то такі кошти не включаються до складу доходу фізичної особи – платника єдиного податку першої – третьої груп та не підлягають відображенню у податковій декларації.
У разі, якщо повернення суми коштів (авансу, передоплати) покупцю за товари (роботи, послуги) відбувається в іншому податковому періоді, фізична особа – платник єдиного податку першої – третьої груп повинна включити таку суму коштів до складу доходу у звітному періоді, в якому ці кошти отримано, та здійснити перерахунок доходу у звітному податковому періоді, в якому відбувається їх повернення.

Викрито махінації на ремонті доріг на суму 18,02 млн гривень
Підрозділом боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, ГУ ДФС у Дніпропетровській області спільно з регіональною прокуратурою встановлені факти можливого привласнення бюджетних коштів.
Так, протягом 2017 року одне з товариств з обмеженою відповідальністю м. Дніпра на замовлення державного підприємства виконувало поточний ремонт автомобільних доріг загального користування державного значення.
Проведеним дослідженням встановлено, що посадові особи зазначеного товариства з метою легалізації (відмивання) лоштів здійснили безтоварні фінансові операції з низкою підприємств, діяльність яких має наявні ознаки "фіктивності" та характеризується невідповідністю номенклатури придбаних та реалізованих товарів. Крім того, до офіційних документів податкової звітності свідомо були внесені неправдиві відомості щодо фінансово-господарської діяльності.
Загальна сума можливої легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, склала 18,02 млн. гривень.
За даними фактами до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про вчинення крим³нального правопорушення за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 209 КК України.
Здійснюється кримінальне провадження.

До уваги платників податків!
Звертаємо увагу, що відповідно до вимог Закону України «Про звернення громадян» громадяни можуть надсилати до ДФС електронне звернення (пропозиції, зауваження, заяви, клопотання, скарги) виключно на електронну адресу zvernennya@sfs.gov.ua зі своїм підписом, який може бути відсканованим, сфотографованим.
Звернення, оформлене без дотримання зазначених вимог, відповідно до частини восьмої статті 5 Закону України «Про звернення громадян» буде повернуто без розгляду через десять днів від дня його надходження.
Також опрацьовуються електронні звернення громадян, підписані із застосуванням електронного цифрового підпису.
Довідково: відомості про електронну адресу zvernennya@sfs.gov.ua розміщено на офіційному веб-порталі ДФС (sfs.gov.ua) у розділах:
► «Контакти» за посиланням http://sfs.gov.ua/others/kontakti/kontakti-dlya-podannya-zvernen;
► «Діяльність»-«Звернення громадян»-«Реєстрація звернень» за посиланням http://sfs.gov.ua/priymalnya-gromadyan/zvernennya-gromadyan/reestratsiya/.
Інформацію розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням
http://sfs.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/354743.html

Договора про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування: порядок укладення
Державна фіскальна служба України листом від 19.10.2018 № 32462/7/99-99-13-02-01-17 «Про надання роз’яснення» (далі – Лист № 32462) щодо укладення договорів про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування (далі – Договір) повідомила наступне.
Відповідно до абзацу шостого п. 7 постанови Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 року № 848 «Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива» із змінами та доповненнями позитивне рішення комісії про призначення житлової субсидії може бути прийнято лише у разі, коли особи на момент призначення житлової субсидії сплачують єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) у розмірі, не меншому ніж мінімальний, протягом двох місяців підряд перед днем звернення за призначенням житлової субсидії або сплачують єдиний внесок у розмірі, не меншому ніж мінімальний, протягом двох місяців підряд перед місяцем, в якому житлова субсидія призначається без звернення громадянина.
Водночас відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов’язаної зі збором та веденням обліку ЄСВ, регулюються виключно Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).
Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених Законом № 2464, або в частині, що не суперечить Закону № 2464 (частина 1 ст. 2 Закону № 2464).
Порядок укладення Договору врегульовано ст. 10 Закону № 2464 та розділом V Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20 квітня 2015 року № 449 (далі – Інструкція).
Частиною першою ст. 10 Закону № 2464 визначено категорію платників, які мають право на добровільну сплату ЄСВ.
Особа, яка виявила бажання брати участь у системі добровільного страхування, подає до органів доходів і зборів за місцем проживання заяву за формою згідно з додатком 3 до Інструкції (далі – Заява), копію трудової книжки (за наявності), виписку з системи персоніфікованого обліку (ОК-5) та копію документа, що посвідчує особу, а члени особистого селянського господарства надають також документ, що підтверджує їх членство в такому господарстві (пп. 1 п. 2 розділу V Інструкції).
Відповідно до частини сьомої ст. 10 Закону № 2464 та пп. 2 п. 2 розділу V Інструкції орган доходів і зборів відмовляє в укладенні Договору у разі, якщо особа підлягає загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню, не відповідає вимогам щодо осіб, які мають право на добровільну сплату ЄСВ, надала неповні або недостовірні відомості, раніше уклала Договір, дія якого не припинена або за яким не виконано передбачені Договором умови, бажає укласти Договір на строк менше одного року (крім Договорів одноразової сплати).
В інших випадках відмова в укладенні Договору не допускається.
З особою, яка подала Заяву, після перевірки викладених у ній відомостей органами доходів і зборів у строк не пізніше ніж 30 календарних днів з дня отримання Заяви укладається Договір відповідно до типового Договору, наведеного у додатку 4 до Інструкції, а у разі бажання особи сплатити ЄСВ за попередні періоди, в яких особа не підлягала загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню (у тому числі за період з 01 січня 2004 року по 31 грудня 2010 року), Договір укладається за формою, наведеною в додатку 5 до Інструкції.
Особи, які мають право на добровільну сплату ЄСВ, беруть участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування протягом строку, визначеного у Договорі, але не менше одного року (крім Договорів про одноразову сплату) (частина друга ст. 10 Закону № 2464).
Враховуючи викладене, нормами Закону № 2464 передбачено укладення Договорів з:
► членами особистого селянського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню, – за всіма видами соціального страхування (на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, та пенсійне страхування) укладених, з такими особами на строк не менше одного року;
►особами, які досягли 16-річного віку та не перебувають у трудових відносинах з роботодавцями, визначеними п. 1 частини першої ст. 4, та не належать до платників ЄСВ, визначених пунктами 4, 5 та 51 частини першої ст. 4 Закону № 2464, у тому числі іноземцями та особами без громадянства, які постійно проживають або працюють в Україні, громадяни України, які працюють або постійно проживають за межами України, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, – на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування на строк не менше одного року, крім Договору одноразової сплати, термін дії якого 10 календарних днів з дня його підписання.
Крім цього, приписами абзацу третього частини третьої ст. 10 Закону № 2464 чітко визначено терміни розгляду таких Заяв – не більше 30 календарних днів.
Нормами частини восьмої ст. 10 Закону № 2464 визначено, коли Договір може бути достроково розірваний.
Сплачені суми ЄСВ у разі дострокового розірвання Договору поверненню не підлягають, при цьому період, за який сплачено ЄСВ, враховується до страхового стажу тільки за умови подання Звіту про суми добровільних внесків, передбачених договором про добровільну участь, які підлягають сплаті, та суми доплати до органів доходів і зборів згідно з додатком 6 (далі – Звіт) до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 (підпункт 3 пункту 3 розділу V Інструкції).
Якщо укладений Договір достроково припинено або не виконано умови договору, штрафні санкції за такі порушення не передбачено, а Звіт подається за періоди, за які сплачено страхові кошти.
При цьому особам, які не виконали умов Договору та виявили бажання знову брати участь у добровільному страхуванні, у подальшому в укладенні Договору буде відмовлено.
Лист № 32462 розміщено у розділі «Нормативні та інформаційні документи» сервісу «Загально-доступний інформаційно-довідковй ресурс» ДФС України.

Зобов’язання із сплати ЄСВ мають пріоритет майже перед усіма іншими зобов’язаннями
Повідомляємо, що частиною 12 ст. 9 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) визначено, що єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
За наявності у платника ЄСВ одночасно із зобов’язаннями із сплати ЄСВ зобов’язань із сплати податків, інших обов’язкових платежів, передбачених законом, або зобов’язань перед іншими кредиторами зобов’язання із сплати ЄСВ виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов’язаннями, крім зобов’язань з виплати заробітної плати (доходу).
Відповідно до частини 11 ст. 9 Закону № 2464 у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати ЄСВ до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені Законом № 2464, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку ЄСВ, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Про коефіцієнт рентабельності гірничого підприємства у ІІІ кварталі 2018 року
Звертаємо увагу, що ДФС України листом від 23 жовтня 2018 року № 32819/7/99-99-12-03-04-17 «Про коефіцієнт рентабельності гірничого підприємства за обліковою ставкою Національного банку України» повідомила про величину коефіцієнта рентабельності гірничого підприємства у ІІI кварталі 2018 року для гірничих підприємств, що порушили строк регулярної повторної геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин ділянки надр.
Так, розрахункова вартість товарної продукції гірничого підприємства визначається як сума витрат, що обчислені згідно з підпунктами 252.11–252.15 ст. 252 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ), та прибутку як алгебраїчного добутку вказаних витрат та коефіцієнта рентабельності гірничого підприємства, обчисленого у матеріалах геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин ділянки надр, затверджених центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр (п. 252.16 ст. 252 ПКУ).
У випадку порушення гірничими підприємствами строку регулярної!повторної геологî-економічної оцінки запасів корисних копалин ділянки надр передбачено застосування коефіцієнта рентабельності гірничого підприємства, що дорівнює трикратному розміру облікової ставки Національного банку України (далі – облікова ставка).
У ІІI кварталі 2018 року діяли 3 (три) облікові ставки – 17 відс., 17,5 відс. та 18 відс., затверджені рішеннями Правління Національного банку України від 24.05.2018 № 287-рш, від 12.07.2018 № 443-рш та від 06.09.2018 №593-рш відповідно.
З метою уникнення різнотлумачень ДФС України, базуючись на принципі рівномірності, обчислила розмір середньозваженої облікової ставки Національного банку України для визначення коефіцієнта рентабельності гірничого підприємства для розрахунку величини податкового зобов’язання з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин. Тривалість дії облікової ставки у розмірі 17 відс. – 12 днів (01.07.2018 – 12.07.2018); 17,5 відс. – 56 днів (13.07.2018 – 06.09.2018); 18 відс. – 24 дні (07.09.2018 – 30.09.2018).
Отже, для обчислення податкових зобов’язань з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин середньозважена облікова ставка за III квартал 2018 року відповідає 17,57 відс.(17 відс. х 12 днів + 17,5 відс. х 56 днів + 18 відс. х 24 дні)/92).
Таким чином, платники рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин, які порушили строк регулярної геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин у межах ділянок надр, на які їм надано спеціальні дозволи на користування надрами, обчислюють податкові зобов’язання з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за III квартал 2018 року із застосуванням коефіцієнта рентабельності гірничого підприємства у розмірі 52,7 відс. – трикратному розмірі середньозваженої облікової ставки Національного банку України.

Застосування довідки-розрахунку на виплату заробітної плати платником ЄСВ
Відповідно до п. 3 Порядку прийняття банками розрахункових документів на виплату заробітної плати, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 09 вересня 2013 року № 453 (далі – Порядок № 453), довідка-розрахунок на виплату заробітної плати складається платником єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) за формою згідно з додатком 1 до Порядку № 453.
Контролюючі органи невідкладно погоджують довідку-розрахунок, наданий платником ЄСВ. Один примірник надається банку, другий – контролюючому органу, а третій залишається у платника ЄСВ.
Згідно з п. 4 Порядку № 453 у разі подання до банку одночасно із грошовим чеком та/або платіжним дорученням, та/або іншими розрахунковими документами на виплату заробітної плати за відповідний період документального підтвердження раніше сплаченого ЄСВ або оригіналу довідки-розрахунку, погодженого з контролюючим органом, банк має видати суму, зазначену в грошовому чеку, та/або виконати платіжне доручення або інший розрахунковий документ.
Документальним підтвердженням раніше сплаченого ЄСВ є розрахункові документи (документи на переказ готівки) про перерахування ЄСВ (у тому числі з поточного рахунку, відкритого в іншому банку), в яких у реквізиті «Призначення платежу» платник зазначив період, за який заробітна плата нарахована, а банк платника заповнив реквізит «Дата виконання».
У разі погодження контролюючим органом довідки-розрахунку на виплату заробітної плати за формою згідно з додатком 1 до Порядку № 453 з від’ємним значенням рядка 5 «Сума єдиного внеску, яка зазначається в розрахунковому документі, та підлягає перерахуванню (р. 2 + р. 3 – р. 4)», банк приймає таку довідку-розрахунок до виконання за умови документального підтвердження сплаченого ЄСВ.

До уваги платників рентної плати!
Повідомляємо, що Міністерством фінансів України наказом від 21 черпня 2018 року № 707, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14 вересня 2018 року за № 1057/32509 (далі – наказ № 707) затверджено Змін до форми Податкової декларації з рентної плати, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 17 серпня 2015 року № 719, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 03 вересня 2015 року за № 1051/27496 із змінами.
Наказом № 707 визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства фінансів України від 17 вересня 2012 року № 1001 «Про затвердження форми Податкового розрахунку з рентної плати за нафту, природний газ і газовий конденсат, що видобуваються в Україні», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 15 жовтня 2012 року за № 1733/22045.
Наказ № 707 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 12.10.2018 № 78 і цей наказ набирає чинності з 12 лютого 2019 року.
Версія для друку Написати листа

Про цей сайт | Запитання | Адміністратор