 Версія для друку
 Написати листа
УВАГА ПЛАТНИКАМ ФІЗИЧНИМ ОСОБАМ – ПІДПРИЄМЦЯМ!
Відповідно до положень частини 1 ст. 4 Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску є, зокрема фізичні особи-підприємці (далі – ФОП), у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.
ФОП зобов’язані своєчасно та у повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок та у визначені законодавством терміни подавати звітність з єдиного внеску виключно за себе.
ФОП, які обліковуються на загальній системі оподаткування, навіть у разі не отримання доходу (прибутку) у звітному році або окремому місяці звітного року, зобов’язані визначити базу нарахування єдиного внеску, а саме суму доходу отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (п. 2 частини 1 ст. 7 Закону № 2464 в редакції Закону України від 06 грудня 2016 року № 1774-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (далі – Закон № 1774)).
Єдиний внесок для платників єдиного податку нараховується на суми, що визначаються такими платниками самостійно, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (п. 3 частини 1 ст. 7 Закону № 2464 в редакції Закону № 1774).
Максимальна величина бази нарахування єдиного внеску – це максимальна сума доходу застрахованої особи на місяць, що дорівнює 15 розмірам мінімальної заробітної плати, встановленої законом, на яку нараховується єдиний внесок (п. 4 частини 1 ст. 1 Закону № 2464).
Мінімальний страховий внесок – це сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця.
Єдиний внесок, зокрема для платників єдиного податку, встановлюється урозмірі 22 відсотки до визначеної ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску (частина 5 ст. 8 Закону № 2464).
Увага! З 01.10.2019 змінюються реквізити бюджетних рахунків для сплати податків і зборів, відкритих відповідно до вимог стандарту IBAN
Криворізьке північне управління області інформує, що на виконання п. 3 постанови Правління Національного банку України від 28 грудня 2018 року № 162 «Про запровадження міжнародного номера банківського рахунка (IBAN) в Україні» Державною казначейською службою України (далі – Казначейство) здійснено заміну діючих рахунків для зарахування надходжень до державного та місцевих бюджетів відповідно до вимог стандарту IBAN (29 літерно-цифрових символів) із збереженням довжини номера рахунку аналітичного обліку – не більше 14 цифрових символів.
Перехід на міжнародні номери рахунків при обслуговуванні бюджетів за доходами буде здійснюватись Казначейством з 01 жовтня 2019 року.
Таким чином, починаючи з 01 жовтня 2019 року змінюються реквізити бюджетних рахунків для сплати податків і зборів, відкритих відповідно до вимог стандарту IBAN.
Скасування реєстрації розрахункової книжки
Скасування розрахункової книжки (далі – РК) здійснюється одночасно зі скасуванням реєстрації книги обліку розрахункових операцій (далі – книга ОРО) на окрему господарську одиницю або на реєстратор розрахункових операцій (далі – РРО).
Норми визначені п. 9 глави 1 розділу IIІ Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 547).
Згідно з п. 1 глави 3 розділу II Порядку № 547 скасування книги ОРО на РРО здійснюється одночасно із скасуванням реєстрації РРО або за заявою суб’єкта господарювання (у разі викрадення, втрати, прийняття розпорядчого документа про те, що у випадку виходу з ладу РРО або відключення електроенергії проведення розрахункових операцій не здійснюється до моменту належного підключення резервного РРО або включення електроенергії, непридатності для використання тощо).
Рішення про скасування реєстрації книги ОРО на РРО може бути прийнято керівником контролюючого органу за місцем реєстрації РРО або уповноваженою особою контролюючого органу, якщо порушено цілісність засобу контролю, встановленого на книгу ОРО на РРО, та/або виявлено факт опломбування книги ОРО на РРО підробленим засобом контролю або таким, номер якого не збігається з номером, зазначеним у реєстраційній заяві.
У разі прийняття рішення про скасування реєстрації книги ОРО на РРО посадова особа контролюючого органу не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення підстав вносить відповідні дані до інформаційної системи ДФС та здійснює запис на титульній сторінці книги ОРО на РРО (у разі її наявності) щодо скасування реєстрації книги ОРО, який засвідчує своїм підписом та печаткою контролюючого органу.
Пунктом 10 глави 2 розділу III Порядку № 547 встановлено, що у разі порушення цілісності засобу контролю на РК, виявлення факту опломбування РК підробленим засобом контролю або таким, номер якого не збігається з номером, що вказаний у реєстраційній заяві, така розрахункова книжка підлягає розпломбуванню, після чого керівник контролюючого органу приймає рішення про скасування її реєстрації.
У разі втрати РК суб’єкт господарювання зобов’язаний повідомити контролюючий орган за місцем реєстрації книги ОРО не пізніше двох робочих днів з дня втрати.
Адміністрування рентної плати та екологічного податку
Днями в інформаційному агентстві «Мост-Днепр» відбулася прес-конференція за участі завідувача сектором адміністрування екологічного податку та рентної плати управління податків і зборів з юридичних осіб ГУ ДФС у Дніпропетровській області Юлії Кирпи на тему «Адміністрування рентної плати та екологічного податку».
Вона розповіла, що екологічний податок це один із загальнодержавних податків і обов’язковий платіж, який сплачується з фактичних обсягів різних викидів, скидів, розміщення відходів у навколишньому середовищі.
Екологічний податок зобов’язані платити всі юридичні особи, якщо їх діяльність призводить до:
- викидів шкідливих речовин в повітря;
- скидів шкідливих речовин в річки, ставки, озера, канали, водосховища, моря або підземні води;
- розміщення відходів;
- утворення радіоактивних відходів, їх тимчасове зберігання понад терміну, установленого особливими умовами ліцензії.
Дозволи в залежності від видів відходів видають, зокрема місцеві представництва Державного управління охорони навколишнього природного середовища.
Платниками податку можуть бути, як суб’єкти господарської діяльності, так і представництва нерезидентів та бюджетні установи.
«У 2019 році відбулись суттєві зміни у податковому законодавстві щодо екологічного податку, які з одного боку зменшують податкове навантаження на підприємства малого та середнього бізнесу, а з іншого – підвищують економічну зацікавленість великих промислових підприємств у зменшенні викидів у атмосферу парникових газів», – зазначила Юлія Кирпа.
Одночасно, з метою стимулювання підприємств-забруднювачів до зменшення забруднення навколишнього природного середовища, а також наближення до ставок за викиди парникових газів в країнах ЄС з 1 січня 2019 року підвищено ставку екологічного податку за викиди двоокису вуглецю стаціонарними джерелами з 0,41 грн за тонну до 10 грн за тонну.
Окремо Юлія Кирпа зупинилася на рентній платі. Вона повідомила що, платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин відповідно до норм Податкового кодексу України є суб’єкти господарювання, у тому числі громадяни України, іноземці та особи без громадянства, зареєстровані відповідно до закону як підприємці, які набули права користування об’єктом (ділянкою) надр на підставі отриманих спеціальних дозволів на користування надрами (далі – спеціальний дозвіл) в межах конкретних ділянок надр з метою провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, у тому числі під час геологічного вивчення (або геологічного вивчення з подальшою дослідно-промисловою розробкою) в межах, зазначених у таких спеціальних дозволах об’єктів (ділянок) надр.
Згідно з статтею 13 Кодексу про надра користувачами надр можуть бути підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземці і особи без громадянства, іноземні юридичні особи.
На кожен вид користування надрами в межах конкретної ділянки надається окремий дозвіл.
Дозволи надаються Державною службою геології та надр України.
«Ставки рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин установлюються у відсотках від вартості товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) в залежності від видів корисної копалини», – наголосила Юлія Кирпа.
Повернення помилково та/або надмірно сплачених сум грошового зобов’язання з ПДВ при анулюванні реєстрації платника ПДВ
Нормами п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) реєстрація платником ПДВ діє до дати її анулювання, яка проводиться шляхом виключення особи з реєстру платників ПДВ у відповідних випадках.
У разі анулювання реєстрації особи як платника ПДВ податкові зобов’язання визначаються на підставі податкової декларації з ПДВ за підсумками останнього звітного (податкового) періоду, визначеного п. 184.6 ст. 184 ПКУ.
Після анулювання реєстрації платника ПДВ залишок коштів на його рахунку у системі електронного адміністрування ПДВ (далі – СЕА ПДВ) перераховується до бюджету, а такий рахунок закривається. Перерахування коштів до бюджету здійснюється на підставі реєстру, який центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у СЕА ПДВ, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника і сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру такий орган перераховує суми податку до бюджету (п. 200№.8 ст. 200№ ПКУ).
Помилково та/або надміру сплачені грошові зобов’язання можуть бути повернуті платнику ПДВ відповідно до ст. 43 ПКУ.
Обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання є подання платником податків заяви про таке повернення відповідно до п. 43.3 ст. 43 ПКУ.
Згідно з п. 43.4№ ст. 43 ПКУ у разі повернення надміру сплачених податкових зобов’язань з ПДВ, зарахованих до бюджету з рахунка платника ПДВ в СЕА ПДВ у порядку, визначеному п. 200№.5 ст. 200№ ПКУ, такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в СЕА ПДВ, а у разі його відсутності на момент звернення платника податків із заявою на повернення надміру сплачених податкових зобов’язань з ПДВ чи на момент фактичного повернення коштів – шляхом перерахування на поточний рахунок платника податків в установі банку.
Податкова знижка за витратами, понесеними фізособою на лікування за наслідками 2018 року, не надається
Звертаємо увагу, що до переліку витрат, дозволених до включення до податкової знижки відповідно до п.п. 166.3.4 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України, включається сума коштів, сплачених платником податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) на користь закладів охорони здоров’я для компенсації вартості платних послуг з лікування такого платника ПДФО або члена його сім’ї першого ступеня споріднення, у тому числі для придбання ліків (донорських компонентів, протезно-ортопедичних пристосувань, виробів медичного призначення для індивідуального користування інвалідів), а також сума коштів, сплачених платником ПДФО, визнаного в установленому порядку інвалідом, на користь протезно-ортопедичних підприємств, реабілітаційних установ для компенсації вартості платних послуг з реабілітації, технічних та інших засобів реабілітації, наданих такому платнику ПДФО або його дитині – інваліду у розмірах, що не перекриваються виплатами з фондів загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування, крім:
а) косметичного лікування або косметичної хірургії, включаючи косметичне протезування, не пов’язаних з медичними показаннями, водолікування та геліотерапії, не пов’язаних з лікуванням хронічних захворювань;
б) протезування зубів з використанням дорогоцінних металів, порцеляни та гальванопластики;
в) абортів (крім абортів, які проводяться за медичними показаннями або коли вагітність стала наслідком зґвалтування);
г) операцій із зміни статі;
ґ) лікування венеричних захворювань (крім СНІДу та венеричних захворювань, причиною яких є побутове зараження або зґвалтування);
д) лікування тютюнової чи алкогольної залежності;
е) придбання ліків, медичних засобів та пристосувань, оплати вартості медичних послуг, які не включено до переліку життєво необхідних, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 розділу ХІХ ПКУ встановлено, що п.п. 166.3.4 п. 166.3 ст. 166 ПКУ набирає чинності з 01 січня року, наступного за роком, у якому набере чинність закон про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування.
Станом на 01 січня 2019 року закон про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування чинності не набрав, тому податкова знижка по витратах, понесених платником ПДФО на користь закладів охорони здоров’я для компенсації вартості платних послуг з лікування такого платника ПДФО або члена сім’ї першого ступеня споріднення (п.п. 166.3.4 п. 166.3 ст. 166 ПКУ), за наслідками 2018 року платникам не надається.
Реєстрація акцизних накладних та розрахунків коригування до них в ЄРАН здійснюється за допомогою будь-якого програмного забезпечення
Платник акцизного податку, зокрема при реалізації пального, зобов’язаний скласти в електронній формі акцизну накладну (далі – АН) за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД реалізованого пального або спирту етилового та зареєструвати її в Єдиному реєстрі акцизних накладних (далі – ЄРАН) з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи.
Норми визначені п. 231.1 ст. 231 Податкового кодексу України.
Механізм внесення відомостей, що містяться в АН та розрахунках коригування до акцизних накладних (далі – РК АН) за операціями з реалізації та ввезення на митну територію України пального або спирту етилового, до ЄРАН, надання даних, які містяться в ЄРАН, передбачений Порядком ведення Єдиного реєстру акцизних накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 року № 114 із змінами (далі – Порядок № 114).
Згідно з п. 3 Порядку № 114 для реєстрації в ЄРАН АН і РК АН надсилаються до ДФС в електронній формі відповідно до порядку подання податкових документів в електронному вигляді з дотриманням умови щодо обміну електронними документами з контролюючими органами у порядку, визначеному законодавством. ЄРАН працює постійно (24 години щодня), крім часу, необхідного для технічного обслуговування.
Пунктом 8 Порядку № 114 визначено, що для реєстрації в ЄРАН платник акцизного податку здійснює шифрування АН/РК АН з дотриманням вимог до форматів криптографічних повідомлень, затверджених в установленому законодавством порядку, на які накладено кваліфікований електронний підпис, та надсилає їх у затвердженому форматі (за стандартом) засобами телекомунікаційного зв’язку до ДФС з урахуванням вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» та Закону України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» із змінами та доповненнями.
Для формування та надсилання АН та РК АН в електронному вигляді платник податків самостійно обирає будь-яке програмне забезпечення, що формує вихідний файл відповідно до затвердженого формату (стандарту).
Платник податків має кілька стаціонарних джерел забруднення: особливості подання декларації екологічного податку
Відповідно до п. 250.10 ст. 250 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у разі якщо:
► платник екологічного податку (далі – податок) має кілька стаціонарних джерел забруднення або спеціально відведених для розміщення відходів місць чи об’єктів в межах кількох населених пунктів (сіл, селищ або міст) або за їх межами (коди згідно з Класифікатором об’єктів адміністративно-територіального устрою України (КОАТУУ) різні), то такий платник податку зобов’язаний подати до відповідного контролюючого органу за місцем розташування стаціонарного джерела забруднення або спеціально відведених для розміщення відходів місць чи об’єктів податкову декларацію екологічного податку щодо кожного стаціонарного джерела забруднення або спеціально відведеного для розміщення відходів місця чи об’єкта окремо (п.п. 250.10.1 п. 250.10 ст. 250 ПКУ);
► платник податку має кілька стаціонарних джерел забруднення або спеціально відведених для розміщення відходів місць чи об’єктів в межах одного населеного пункту (села, селища або міста) або за його межами (код згідно з Класифікатором об’єктів адміністративно-територіального устрою України (КОАТУУ) один і той самий), то такий платник податку може подавати до відповідного контролюючого органу одну податкову декларацію екологічного податку за такі джерела забруднення (п.п. 250.10.2 п. 250.10 ст. 250 ПКУ);
► платник екологічного податку перебуває на податковому обліку в місті з районним поділом, то такий платник може подавати одну податкову декларацію екологічного податку за викиди, скиди усіма своїми джерелами забруднення та/або розміщення відходів, якщо ці джерела та/або спеціально відведені місця для розміщення відходів розташовані на території такого міста (зазначається код згідно з Класифікатором об’єктів адміністративно-територіального устрою України (КОАТУУ)), за місцем перебування платника податку на податковому обліку (міської ради) (п.п. 250.10.3 п. 250.10 ст. 250 ПКУ).
Якщо місце подання податкових декларацій не збігається з місцем перебування на податковому обліку підприємства, установи, організації, громадянина – суб’єкта підприємницької діяльності, яким в установленому порядку видано дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, спеціальне водокористування та розміщення відходів, копії відповідних податкових декларацій подаються протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) періоду до контролюючого органу, в якому таке підприємство, установа, організація або громадянин – суб’єкт підприємницької діяльності перебуває на обліку (п. 250.8 ст. 250 ПКУ).
Довідково: податкова декларація екологічного податку затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 715, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 03.09.2015 за № 1052/27497, із змінами.
Державна податкова служба України зареєстрована на Порталі відкритих даних
ДФС України повідомила, що з метою виконання вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації» та постанови Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 № 835 «Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають у формі відкритих даних» здійснила реєстрацію, як розпорядника інформації, на Порталі відкритих даних Єдиного державного вебпорталу відкритих даних (data.gov.ua).
Отже набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних з питань державної податкової політики, будуть оприлюднюватися та оновлюватися на вказаному порталі, а також на головній сторінці у банері «Відкриті дані» офіційного вебпорталу ДПС (tax.gov.ua).
Також станом на 30.08.2019 ДПС вже оприлюднено окремі набори даних у формі відкритих даних.
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДФС України за посиланням
http://www.tax.gov.ua/media-tsentr/novini/390410.html
Договір комісії: особливості оподаткування ПДВ операцій з ввезення на митну територію України товарів
Криворізьке північне управління повідомляє, що об’єктом оподаткування ПДВ є, зокрема, операції платників ПДВ з ввезення товарів на митну територію України.
Норми встановлені п.п. «в» п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу III Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VІ із змінами і доповненнями, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів. При визначенні бази оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, перерахунок іноземної валюти у валюту України здійснюється за курсом валюти, визначеним відповідно до ст. 39№ ПКУ (п. 190.1 ст. 190 ПКУ).
У разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку (п. 201.12 ст. 201 ПКУ).
Порядок заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 651, який зареєстровано у Міністерстві юстиції України 14.08.2012 за № 1372/21684.
Отже, під час ввезення на митну територію України товарів комітентом – імпортером – платником ПДВ, який здійснює сплату ПДВ при митному оформленні таких товарів безпосередньо зі свого поточного рахунку, датою виникнення податкових зобов’язань згідно із п. 187.8 ст. 187 ПКУ є дата подання митної декларації для митного оформлення, а датою віднесення сум податку до податкового кредиту згідно з п. 198.2 ст. 198 ПКУ є дата сплати (нарахування) податку за такими податковими зобов’язаннями.
Тобто, враховуючи правила формування податкового кредиту, сплачений при імпорті товарів ПДВ на підставі належним чином оформленої митної декларації відноситься до податкового кредиту комітента (власника товару).
При цьому, комісіонер суми ПДВ до податкового кредиту не відносить, а отримана в межах посередницьких договорів винагорода як оплата за послуги з придбання товарів у такого комісіонера підлягає оподаткуванню ПДВ за основною ставкою.
Громадська організація без статусу юрособи не може бути включена до Реєстру неприбуткових установ та організацій
Неприбутковим підприємством, установою та організацією для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств є підприємство, установа та організація (далі – неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам:
◄ утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;
◄ установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників у розумінні Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-ІV із змінами та доповненнями), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб. Для цілей абзацу третього п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 ПКУ;
◄ установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду, іншим юридичним особам, що здійснюють недержавне пенсійне забезпечення відповідно до закону (для недержавних пенсійних фондів), або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення). Положення абзацу четвертого п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 ПКУ не поширюється на об’єднання та асоціації об’єднань співвласників багатоквартирних будинків;
◄ внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій.
Норми визначені п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 ПКУ.
До неприбуткових організацій, що відповідають вимогам п. 133.4 ст. 133 ПКУ і не є платниками податку на прибуток підприємств можуть бути віднесені, зокрема, громадські об’єднання (п.п. 133.4.6 п. 133.4 ст. 133 ПКУ).
Відповідно до п. 3 ст. 1 Закону України від 22 березня 2012 року № 4572-VI «Про громадські об’єднання» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 4572) громадська організація – це громадське об’єднання, засновниками та членами (учасниками) якого є фізичні особи.
Громадське об’єднання може здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи або без такого статусу. Громадське об’єднання зі статусом юридичної особи є непідприємницьким товариством, основною метою якого не є одержання прибутку (п. 5 ст. 1 Закону № 4572).
Враховуючи вищевикладене, до Реєстру неприбуткових установ та організацій можуть бути включені громадські об’єднання лише зі статусом юридичної особи, які відповідають вимогам п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 ПКУ.
Про розмір нецільової благодійної допомоги, що не підлягає оподаткуванню ПДФО
Доводимо до відома, що до оподатковуваного податком на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) доходу не включається сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, яка надається резидентами – юридичними або фізичними особами на користь платника ПДФО протягом звітного податкового року сукупно у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абзацом першим п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, встановленого на 1 січня такого року – у 2019 році ця сума складає 2 690,00 гривень.
Норми встановлені п.п. 170.7.3 п. 170.7 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Слід зазначити, що положення п.п. 170.7.3 п. 170.7 ст. 170 ПКУ не поширюються на профспілкові виплати своїм членам, умови звільнення яких від оподаткування передбачені п.п. 165.1.47 п. 165.1 ст. 165 ПКУ.
Інтерв’ю Голови Державної податкової служби України Сергія Верланова виданню «Економічна правда»
Голова Державної податкової служби України Сергій Верланов розповів «Економічній правді» (далі – ЕП), як трансформується Податкова, хто не сплачує дивіденди державі та як втілити в життя амбіційні плани команди Зеленського.
Якщо лічити спроби провести реформу податкової та митниці за останні десять років, можна збитися з рахунку. Кожен уряд намагався знайти оптимальний варіант, а деякі склади Кабінету Міністрів України навіть робили по кілька спроб.
Зараз, після п’яти років роботи в форматі єдиної структури, відбувається роз'єднання податкової та митниці. Відповідальні за нього – нові керівники державної митної та податкової служб Максим Нєфьодов та Сергій Верланов.
ЕП поговорила з головним податківцем про те, як реформується ДФС, що він думає про податкові ініціативи «Зе!команди» і чи вдасться виконати бюджет.
З інтерв’ю очільника ДПС України можливо ознайомитись на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
http://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/390521.html
Внесено зміни до спеціалізованого клієнтського програмного забезпечення для формування та подання звітності
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що до спеціалізованого клієнтського програмного забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності» внесено зміни (станом на 28.08.2019).
Перелік змін та доповнень (версія 1.27.14.0):
У зв’язку з реорганізацією Державної фіскальної служби України та з метою забезпечення якісного сервісного обслуговування платників та комфортних умов щодо обміну електронними документами з контролюючими органами з 28.08.2019 змінено сертифікати, які призначені для накладання електронного цифрового підпису та шифрування повідомлень на Державну податкову службу України.
Додано нові версії документів
1. На виконання вимог наказу Міністерства фінансів України від 10.06.2019 № 242 «Про затвердження Змін до форми та Порядку складання Звіту про контрольовані операції»:
J0104705 – Звіт про контрольовані операції;
J0147105 – Відомості про особу, яка бере участь у контрольованих операціях. Додаток до Звіту про контрольовані операції;
J0147205 – Інформація про пов’язаність осіб (Інформація до додатка до Звіту про контрольовані операції).
2. У зв’язку з реорганізацією Державної фіскальної служби України та на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2018 року № 1200 «Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України»:
J/F1499102 – Квитанція № 1;
J/F1499202 – Квитанція № 2;
J/F1490902 – Квитанція про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних;
J/F1300107 – Запит щодо отримання відомостей з Єдиного реєстру податкових накладних;
J/F1400107 – Витяг з Єдиного реєстру податкових накладних;
J/F1301303 – Запит на отримання інформації щодо суми збільшення, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (∑Накл), за рахунок суми залишку від’ємного значення попередніх (звітних) податкових періодів;
J/F1401303 – Витяг з системи електронного адміністрування ПДВ щодо суми збільшення, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних;
J/F1301403 – Запит щодо отримання відомостей з Єдиного реєстру податкових накладних;
J/F1401403 – Витяг з Єдиного реєстру податкових накладних.
Внесено зміни до існуючих документів
Відповідно до вимог наказу Міністерства фінансів України від 09.07.2019 № 292 «Про внесення змін до Порядку подання повідомлень про відкриття/закриття рахунків платників податків у банках та інших фінансових установах до контролюючих органів та для забезпечення приймання та автоматизованої обробки звітності з податку на додану вартість у перехідний період з зазначеними номерами рахунків, які сформовані із дотриманням вимог Національного стандарту України «Фінансові операції. Правила формування міжнародного номера банківського рахунку (IBAN) в Україні (IBAN Registry:2009, NEQ) ДСТУ-Н 7167:2010»:
J/F 0299820 – Додаток 4 «Заява про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізується, в обрахунку реєстраційної суми правонаступника (Д4)».
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
http://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/
Меню «Система електронного адміністрування ПДВ» Електронного кабінету
Звертаємо увагу платників, що меню «Система електронного адміністрування ПДВ» надає користувачам Електронного кабінету доступ до інформації з системи електронного адміністрування ПДВ, а саме до:
► Реєстру операцій;
► Реєстру транзакцій;
► Інформації про суму перевищення.
У вікні «Реєстр операцій» користувачі Електронного кабінету отримують перелік всіх операцій, зареєстрованих в Системі електронного адміністрування ПДВ – податкових накладних, розрахунків коригування, поповнення рахунку, овердрафту тощо. Реєстр операцій будується за календарною черговістю реєстрації відповідних операцій від новіших до старіших та дозволяє отримати інформацію про актуальні ліміти та інші показники цього реєстру.
Максимальна кількість записів Реєстру операцій для вивантаження обмежена 1 000 строками.
У вікні «Реєстр транзакцій» користувачі Електронного кабінету отримують перелік всіх операцій за ПДВ-рахунком, у тому числі інформацію про тип транзакції (зарахування коштів, списання коштів тощо), загальну суму поповнення рахунку, списання коштів з рахунку, суму всіх кредитових оборотів по ПДВ-рахунку, заборгованість, актуальний залишок коштів на рахунку. Реєстр транзакцій будується за календарною черговістю реєстрації відповідних транзакцій від новіших до старіших.
За допомогою сервісу «Інформація про суму перевищення» платникам надано можливість перегляду інформації щодо даних розрахунку суми перевищення та результату порівняння даних податкової звітності з ПДВ та ЄРПН.
Нагадуємо, що вхід до Електронного кабінету ДПС України здійснюється за новою адресою: cabinet.tax.gov.ua.
Водночас, до завершення заходів з реорганізації ДФС України для зручності користувачів вхід до Електронного кабінету буде можливим і за адресою: cabinet.sfs.gov.ua.
Застосування коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель
Звертаємо увагу, що базою оподаткування земельним податком є, зокрема нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого розділу XIІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Норми встановлені п. 271.1 ст. 271 ПКУ.
Для визначення розміру земельного податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок (п. 289.1 ст. 289 ПКУ).
Пунктом 289.2 ст. 289 ПКУ визначено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 01 січня поточного року.
Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.
Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу, не може бути меншою за розмір земельного податку:
◄ для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, – у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування – не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь – не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки;
◄ для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, – у розмірі не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь – не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області (п.п. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 ПКУ);
◄ не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки (п.п. 288.5.2 п. 288.5 ст. 288 ПКУ);
◄ може перевищувати граничний розмір орендної плати, встановлений у п.п. 288.5.2 п. 288.5 ст. 288 ПКУ, у разі визначення орендаря на конкурентних засадах (п.п. 288.5.3 п. 288.5 ст. 288 ПКУ);
◄ для пасовищ у населених пунктах, яким надано статус гірських, не може перевищувати розміру земельного податку (п.п. 288.5.4 п. 288.5 ст. 288 ПКУ);
◄ для баз олімпійської, паралімпійської та дефлімпійської підготовки, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України, не може перевищувати 0,1 відсотка нормативної грошової оцінки (п.п. 288.5.5 п. 288.5 ст. 288 ПКУ).
Добровільна зміна групи платником єдиного податку
Нагадуємо, що за умови дотримання платником єдиного податку вимог, встановлених Податковим кодексом України (далі – ПКУ) для обраної ним групи, такий платник може самостійно перейти на сплату єдиного податку, встановленого для інших груп платників єдиного податку, шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного кварталу.
При цьому у платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, анулюється реєстрація платника податку на додану вартість у порядку, встановленому ПКУ, у разі обрання ним першої або другої групи чи ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка включає податок на додану вартість до складу єдиного податку.
Норми визначені п.п. 298.1.5 п. 298.1 ст. 298 ПКУ.
Розпочато діяльність Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області
Кабінет Міністрів України 21 серпня 2019 року схвалив розпорядження від 21.08.2019 № 682-р «Питання Державної податкової служби», згідно з яким поклав повноваження й виконання функції адміністрування податків з Державної фіскальної служби (ДФС) на новостворену Державну податкову службу (ДПС), тим самим давши старт роботі новому відомству.
Розпорядження оприлюднено на Урядовому порталі 28 серпня 2019 року.
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) розпочало свою діяльність 03 вересня 2019 року відповідно до наказу ГУ ДПС від 03.09.2019 № 17 «Про початок діяльності Головного управління ДПС у Дніпропетровській області».
У складі організаційної структури ГУ ДПС, крім самостійних структурних підрозділів, також функціонує 9 територіальних управлінь, утворених на правах відокремлених підрозділів.
Подальша щоденна робота нової податкової служби буде так само непомітною для сумлінних платників податків, а також відкритою, яка чує, розуміє та захищає інтереси чесного бізнесу.
Нова податкова служба стане надійним партнером для підприємців, яка створюватиме сприятливі умови для ведення бізнесу в Україні, впроваджуватиме нові сервіси та забезпечуватиме рівні права всіх платників податків.
У зв’язку з початком роботи ГУ ДПС з 03 вересня 2019 року інформація щодо діяльності новоствореного органу та роз’яснення з питань податкового законодавства і адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування розміщується на субсайті «Територіальні органи ДПС у Дніпропетровській області» за посиланням
dp.tax.gov.ua
Порядок заповнення РК до ПН, складеної та зареєстрованої в ЄРПН без факту здійснення господарських операцій
Криворізьке північне управління повідомляє, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Норми встановлені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 ПКУ.
Пунктом 6 розділу ІІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289) із змінами та доповненнями визначено, що дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника.
Згідно із п. 201.1 ст. 201 ПКУ на дату виникнення податкових зобов’язань платник ПДВ зобов’язаний скласти податкову накладну (далі – ПН) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлений ПКУ термін.
Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник ПДВ – продавець товарів/послуг зобов’язаний в установлені терміни скласти ПН, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.
Пунктом 192.1 ст. 192 ПКУ передбачено можливість складання розрахунку коригування (далі – РК) до ПН у разі допущення платником ПДВ помилок при її складанні, у тому числі не пов’язаних зі зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.
У разі складання ПН без факту здійснення господарської операції та її реєстрації в ЄРПН платник ПДВ з метою виправлення помилки може скласти РК до неї.
У такому РК:
► у полі «Дата складання» зазначається дата, на яку було виявлено помилку;
► у заголовній частині РК – дані із заголовної частини ПН з індивідуальним податковим номером покупця, на якого помилково (без факту здійснення господарських операцій) було складено ПН;
► у розділі Б – зі знаком «–» (виводяться в «0») відповідні показники усіх рядків ПН, що коригується (кількість, обсяг постачання та сума ПДВ).
При цьому у графі 2.1 «код причини» РК зазначається код «103» (повернення товару або авансових платежів).
Такий РК підлягає реєстрації в ЄРПН отримувачем товарів/послуг, на якого була складена така ПН.
До уваги податкових агентів!
Криворізьке північне управління нагадує, що податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО), зобов’язаний утримувати ПДФО із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку ПДФО, визначену у ст. 167 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Норми встановлені п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ.
ПДФО сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування ПДФО до бюджету (п.п. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 ПКУ).
При цьому, якщо оподатковуваний дохід надається у негрошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, ПДФО сплачується (перераховується) до бюджету протягом трьох банківських днів з дня що настає за днем такого нарахування (виплати, надання) (п.п. 168.1.4 п. 168.1 ст. 168 ПКУ).
Разом з тим, п.п. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 ПКУ визначено, якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику ПДФО, то ПДФО, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені ПКУ для місячного податкового періоду, тобто не пізніше 30 календарних днів, наступних за місяцем нарахування доходу.
Оподаткування доходу, отриманого ФОП – «загальносистемником», від видів діяльності, не зазначених у реєстраційних даних
Звертаємо увагу, що у разі якщо фізична особа – підприємець отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів такої діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими Податковим кодексом України (для – ПКУ) для фізичних осіб – платників податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО).
Норми визначені п. 177.6 ст. 177 ПКУ.
Під час нарахування (виплати) фізичній особі – підприємцю (далі – ФОП) доходу від здійснення нею підприємницької діяльності, суб’єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, не утримують ПДФО у джерела виплати, якщо ФОП, яка отримує такий дохід, надано копію документу, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб’єкта підприємницької діяльності. Це правило не застосовується в разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, коли буде встановлено, що відносини за таким договором фактично є трудовими, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця відповідно до підпунктів 14.1.195 та 14.1.222 п. 14.1 ст. 14 ПКУ (п. 177.8 ст. 177 ПКУ).
Облікові дані платника в Електронному кабінеті
Інформуємо, що меню «Облікові дані платника» Електронного кабінету дозволяє переглянути окремі дані або весь перелік даних платника, виділивши їх позначкою. Для цього необхідно обрати облікові дані із запропонованого переліку:
► ідентифікаційні дані;
► реєстраційні дані;
► відомості про керівників;
► присвоєння ознаки неприбутковості;
► дані про реєстрацію платником ПДВ;
► дані про реєстрацію платником єдиного податку;
► дані про реєстрацію платником єдиного внеску;
► відомості з реєстру осіб, які здійснюють операції з товаром;
► відомості про РРО;
► інформація про книги ОРО;
► відомості про об’єкти оподаткування;
► інформація про неосновні місця обліку;
► дані про банківські рахунки.
Для перегляду вибраних даних необхідно натиснути кнопку «Переглянути» або перейти на вкладку «Перегляд даних».
Вибрані облікові дані можна роздрукувати за допомогою кнопки «Друкувати».
З січня по серпень платники Дніпропетровщини перерахували до бюджетів усіх рівнів та єдиного внеску майже 65 мільярдів гривень
З початку 2019 року органами ДФС у Дніпропетровській області та Дніпропетровською митницею ДФС забезпечено у бюджети всіх рівнів (без врахування Дніпропетровського управління офісу ВПП ДФС) 54 млрд 611,7 млн грн, що на 14 млрд 848 млн грн перевищує показник відповідного періоду минулого року.
Так, до державного бюджету впродовж восьми місяців 2019 року спрямовано 37 млрд 659,2 млн грн, що на 11 млрд 024,9 млн грн (або на 41,4 %) більше надходжень січня – серпня минулого року.
До місцевих бюджетів за відповідний період забезпечено 16 млрд 952,5 млн гривень. Це на 3 млрд 823,1 млн грн (або на 29,1 %) більше фактичних надходжень січня – серпня 2018 року.
За підсумками восьми місяців поточного року єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування зібрано 10 млрд 376,6 млн грн, що перевищує минулорічні показники на 1 млрд 634,0 млн грн (або на 18,7 %).
До уваги платників – оновлені бюджетні рахунки для сплати податків і зборів, відкриті відповідно до вимог стандарту IBAN
Нагадуємо, що на виконання п. 3 постанови Правління Національного банку України від 28 грудня 2018 року № 162 «Про запровадження міжнародного номера банківського рахунка (IBAN) в Україні» Державною казначейською службою України (далі – Казначейство) здійснено заміну діючих рахунків для зарахування надходжень до державного та місцевих бюджетів відповідно до вимог стандарту IBAN.
Перехід на міжнародні номери рахунків при обслуговуванні бюджетів за доходами буде здійснюватись Казначейством з 01 жовтня 2019 року.
Таким чином, починаючи з 01 жовтня 2019 року змінюються реквізити бюджетних рахунків для сплати податків і зборів, відкритих відповідно до вимог стандарту IBAN.
Оновлені бюджетні рахунки державного та місцевих бюджетів по Дніпропетровській області розміщено на головній сторінці субсайту «Територіальні органи ДПС у Дніпропетровській області» офіційного вебпорталу ДПС України у рубриці «Бюджетні рахунки» за посиланням
http://dp.tax.gov.ua/byudjetni-rahunki/
Зміни до порядку зарахування частини акцизного податку з виробленого в Україні та ввезеного на митну територію України пального
31.08.2019 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України (далі – КМУ) від 21 серпня 2019 року № 778 (далі – Постанова № 778).
Постановою № 778 внесено зміни до Порядку зарахування частини акцизного податку з виробленого в Україні та ввезеного на митну територію України пального до загального фонду бюджетів місцевого самоврядування у 2019 році, затвердженого постановою КМУ від 27 березня 2019 року № 259 «Деякі питання зарахування частини акцизного податку з виробленого в Україні та ввезеного на митну територію України пального до загального фонду бюджетів місцевого самоврядування у 2019 році» (далі – Порядок).
Зміни спрямовані на реалізацію п.п. 431 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України стосовно спрямування частини акцизного податку з пального до загального фонду бюджетів місцевого самоврядування.
З метою автоматичного розподілу між бюджетами місцевого самоврядування частини (13,44 %) акцизного податку з виробленого в Україні та ввезеного на митну територію України пального у другому півріччі 2019 року Постановою № 778 встановлені відповідні частки (додаток 2 до Порядку).
Постанову № 778 опубліковано в офіційному виданні «Урядовий кур’єр» від 31.08.2019 № 166 та розміщено на єдиному вебпорталі органів виконавчої влади України «Урядовий портал» за посиланням
https://www.kmu.gov.ua/ua/npas/pro-vnesennya-zmin-do-poryadku-zarahuvannya-chastini-akciznogo-podatku-z-viroblenogo-t210819
Відповідальність при несвоєчасному перерахуванні (неперерахуванні) єдиного внеску з вини банку
Органи ДПС застосовують до банків фінансові санкції, зокрема, за несвоєчасне перерахування або несвоєчасне зарахування банками на рахунки органів ДПС сум єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок); фінансових санкцій, зазначених у частині 11 ст. 25 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464), органами ДПС нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка зазначених сум, розрахована за кожний день прострочення їх перерахування (зарахування), та накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не зарахованих (неперерахованих) сум.
Норми визначені п. 1 частини дванадцятої ст. 25 Закону № 2464.
Фінансові санкції до суб’єктів господарювання за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску визначено частиною 11 ст. 25 Закону № 2464, яка не передбачає застосування органом ДПС до суб’єкта господарювання штрафних санкцій у випадку несвоєчасного перерахування (неперерахування) єдиного внеску з вини банку.
Водночас, відповідно до п. 129.6 ст. 129 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України від 05 квітня 2001 року № 2346-ІІІ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» із змінами та доповненнями, з вини банку або органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, такий банк/орган сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених ПКУ, а також несе іншу відповідальність, встановлену ПКУ, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.
Не вважається порушенням строку перерахування податків, зборів, платежів з вини банку порушення, вчинене внаслідок регулювання Національним банком України економічних нормативів такого банку, що призводить до нестачі вільного залишку коштів на такому кореспондентському рахунку. Якщо у майбутньому банк або його правонаступники відновлюють платоспроможність, відлік строку зарахування податків, зборів, платежів розпочинається з моменту такого відновлення (п. 129.7. ст. 129 ПКУ).
Враховуючи вищевикладене, орган ДПС не застосовує до суб’єкта господарювання штрафні санкції у випадку несвоєчасного перерахування (неперерахування) єдиного внеску з вини банку.
При цьому суб’єкт господарювання повинен надати до органу ДПС заяву з копіями платіжних документів, що засвідчують факт подання їх до установи банку.
Установи і підприємства мають право вести касову книгу в електронній формі
Повідомляємо, що установи/підприємства за умови забезпечення належного зберігання касових документів мають право вести касову книгу в електронній формі за допомогою комп’ютерних засобів. Програмне забезпечення, за допомогою якого ведеться касова книга, повинне забезпечувати візуальне відображення і роздрукування кожної з двох частин аркуша касової книги («Вкладний аркуш касової книги» та «Звіт касира»), які за формою і змістом повинні відтворювати форму та зміст касової книги в паперовому вигляді.
Норми встановлені п. 41 розділу IV Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 із змінами (далі – Положення № 148).
Відповідно до підпунктів 5 та 6 Пояснення до заповнення додатка 5 до Положення № 148 записи в касовій книзі здійснюються на підставі інформації з касових документів. Записи в касовій книзі здійснюються до початку наступного робочого дня (тобто із залишками на кінець попереднього дня), а також містять усі реквізити, що передбачені формою касової книги. Сторінки касової книги нумеруються автоматично в порядку зростання з початку року.
Під час складання електронного документа касової книги роздруковуються кожна з двох частин аркуша касової книги: «Вкладний аркуш касової книги» та «Звіт касира».
Водночас:
1) у разі роздрукування «Вкладного аркуша касової книги» у кінці місяця автоматично роздруковується загальна кількість аркушів касової книги за цей місяць, а в разі роздрукування в кінці року – їх загальна кількість за рік;
2) після роздрукування «Вкладного аркуша касової книги» і «Звіту касира» касир перевіряє правильність складання цих документів, підписує їх і передає «Звіт касира» разом з відповідними касовими документами до бухгалтерії під підпис у «Вкладному аркуші касової книги»;
3) протягом року «Вкладний аркуш касової книги» зберігається касиром окремо за кожний місяць. Після закінчення календарного року (або залежно від потреби) «Вкладний аркуш касової книги» формується в підшивки в хронологічному порядку. Загальна кількість аркушів за рік засвідчується підписами керівника і головного бухгалтера установи/підприємства – юридичної особи, а підшивки формуються в книгу;
4) після закінчення календарного року касова книга на електронних носіях передається для зберігання відповідно до законодавства України.
Про справляння податків та податкову знижку йшлося під час інтерв’ю для представників ЗМІ.
У зв’язку з численними запитами платників податків в Криворізькому північному управлінні ГУ ДПС відбулося інтерв’ю заступника начальника відділу адміністрування податків і зборів з фізичних осіб Олени Коровко на тему: «Податок на нерухоме майно, оподаткування земельних ділянок та податкова знижка на навчання».
Читачі газети отримали відповіді на запитання: хто є платниками податку на нерухоме майно та земельного податку, база нарахування, хто встановлює ставки, як розраховується сума платежу, порядок сплати.
Також фахівець проінформувала що відповідно постанови Правління Національного банку України від 28 грудня 2018 року № 162 «Про запровадження міжнародного номера банківського рахунка (IBAN) в Україні» Державною казначейською службою України здійснено заміну діючих рахунків для зарахування надходжень до державного та місцевих бюджетів відповідно до вимог стандарту IBAN (29 літерно-цифрових символів) із збереженням довжини номера рахунку аналітичного обліку – не більше 14 цифрових символів.
Перехід на міжнародні номери рахунків при обслуговуванні бюджетів за доходами буде здійснюватись Казначейством з 01 жовтня 2019 року.
Виправлення помилки в повідомленні про прийняття на роботу працівника.
Криворізьке північне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що подати повідомлення про прийняття працівника — обов’язок кожного роботодавця. Зробити це треба до того, як людина стане до роботи. Повідомляти органи ДПС треба тільки в разі укладення трудового договору. Форма повідомлення про прийняття працівника на роботу затверджена постановою КМУ від 17.06.2015 № 413. Є два типи повідомлень: початкове – використовується щоб інформувати про прийняття працівника; скасовуюче — подається, якщо припустилися помилки та треба внести зміни до повідомлення. Якщо припустилися помилки в імені, по батькові, ідентифікаційному коді, даті прийняття, даті наказу тощо, треба подати повідомлення типу "скасовуюче" з помилковими відомостями та водночас подати повідомлення типу "початкове" з правильними даними. Штрафів за таку помилку й уточнення інформації в законодавстві немає.
Для реєстрації платників акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового можна використовувати рекомендовану форму заяви
ДФС України повідомила, що згідно з нормами Податкового кодексу України (далі – ПКУ) особи, які з 01.07.2019 здійснюватимуть реалізацію пального або спирту етилового, підлягають обов’язковій реєстрації як платники акцизного податку (далі – податок) та до 01.07.2019 мають зареєструвати усі акцизні склади, розпорядниками яких вони є.
Питання такої реєстрації визначені:
► п.п. 212.3.4 п. 212.3 ст. 212, підпунктами 230.1.1 та 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 ПКУ (у редакції з 01.07.2019) та п. 22 підрозділу 5 розділу XX ПКУ;
► пунктами 1 – 18 Порядку електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 квітня 2019 року № 408, які є чинними.
Реєстрація платника податку здійснюється на підставі подання особою не пізніше ніж за три робочі дні до початку здійснення реалізації пального або спирту етилового заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового та/або акцизних складів (далі – Заява), форма якої затверджується Міністерством фінансів України (далі – Мінфін). Заява складається та подається з використанням засобів електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та електронних довірчих послуг.
Проект форми Заяви оприлюднений 15.04.2019 на сайті Мінфіну у розділі «Аспекти роботи / Законодавство / Регуляторна активність / Проекти регуляторних актів для обговорення 2019 / Проект наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження форм заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового та/або акцизних складів, акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового, Порядку заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового»».
Для забезпечення виконання передбаченого ПКУ обов’язку суб’єктів господарювання, які здійснюють реалізацію пального та спирту етилового, зареєструватися як платники акцизного податку та/або зареєструвати акцизний склад Мінфін направив до ДФС рекомендовану форму Заяви для розміщення на офіційному веб-порталі ДФС та рекомендував використовувати таку форму Заяви при здійсненні реєстрації платника акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового до затвердження в установленому порядку зазначеної форми.
Рекомендована форма Заяви розміщена на офіційному веб-порталі ДФС та, починаючи з 19.06.2019, може застосовуватись для реєстрації, у тому числі в «Електронному кабінеті».
Інформація розміщена на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням
http://sfs.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/382508.html
Нарахування єдиного внеску на виплати за договором підряду
Порядок укладення договорів цивільно-правового характеру, зокрема, договору підряду, регулюється Цивільним кодексом України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями (далі – ЦКУ).
Так, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу (ст. 837 ЦКУ).
Підрядник на відміну від працівника не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, не може вимагати гарантій, передбачених для суб’єктів трудових відносин, оскільки він не має статусу працівника, сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик.
Виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (далі – ЦПД) відноситься до доходів із джерел не за основним місцем роботи.
Отже, якщо фізична особа виконує роботи (надає послуги) за ЦПД (договором підряду), вимоги ч. 5 ст. 8 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями щодо нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) на дохід у вигляді винагороди за ЦПД, який не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який здійснюється нарахування, не застосовуються. У цьому випадку єдиний внесок нараховується на суми доходу у вигляді винагороди за ЦПД незалежно від суми такого доходу, але з урахуванням максимальної величини бази нарахування єдиного внеску.
Нагадуємо, що з 02.05.2019 року діють нові небюджетні рахунки 3719, відкриті на ім’я територіальних органів ДФС України для сплати коштів єдиного внеску та фінансових санкцій.
При сплаті єдиного внеску поле «Призначення платежу» розрахункового документа заповнюється таким чином:
| * | ;101 | ; код
за ЄДРПОУ | ; сплата єдиного внеску | ; | ; | ; |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
де:
1 – службовий код («*»);
2 – код виду сплати («101» – Сплата суми єдиного внеску);
3 – код за ЄДРПОУ платника, який здійснює сплату;
4 – друкується роз’яснювальна інформація про призначення платежу;
5 – не заповнюється;
6 – не заповнюється;
7 – не заповнюється.
Нелегальна заробітна плата: негативи для працюючих
Криворізьке північне управління повідомляє, що легалізація заробітної плати, прихованої зайнятості на сьогодні є одним із основних напрямків роботи органів ДФС.
На жаль, для багатьох зарплата «у конверті» стала звичайним явищем і нормою. При цьому, нелегальне працевлаштування позбавляє працівника права не лише на достойну пенсію, а й знижує його соціальну захищеність.
Мінуси заробітної плати «у конверті» очевидні:
► трудовий стаж не зараховується, не виплачується гарантований розмір заробітної плати (зокрема, доплати, надбавки та заохочувальні виплати);
► відсутні жодні соціальні гарантії, передбачені для працівника, а саме: права на відпустку, зокрема, додаткову та без збереження зарплати, відпустку по вагітності та пологах; права на оплату листа непрацездатності; права на соціальне страхування на випадок безробіття; права на достроковий вихід на пенсію, якщо ви працюєте в шкідливих умовах; права на скорочений робочий день, тиждень, якщо ви працюєте в шкідливих умовах; права не працювати у вихідний та святковий день; права не залучатися до наднормових робіт без вашого бажання; права на охорону праці; права на соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань; права на гарантії за колективним договором. Якщо умови оплати праці не обумовлені у трудовому договорі, їх виконання або невиконання визначатиметься тільки особистим ставленням керівника до конкретної людини;
► звільнення може відбутися у будь-який момент і без вихідної допомоги.
Додатково, звертаємо увагу, що відповідальним за сплату (перерахування) до бюджету податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) при виплаті доходу фізичній особі є податковий агент (роботодавець).
Так, нормами п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що податковий агент (роботодавець), який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника ПДФО, зобов’язаний утримувати ПДФО із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку ПДФО, визначену ст. 167 ПКУ.
Згідно із п.п. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 ПКУ ПДФО сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом.
Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» заступника начальника управління аудиту Євгена Мананнікова на тему: «Зміни до Податкового кодексу України в частині проведення перевірок суб’єктів господарювання»
Питання 1. Добрий день. Хочу запитати, які терміни подачі платником податків заперечень на акт перевірки та терміни їх розгляду?
Відповідь. Добрий день. З 01 січня 2019 року внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – Кодекс) в частині збільшення з 5 до 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Термін, протягом якого платник податків має право подати до контролюючого органу заперечення та/або додаткові документи, які підтверджують показники, відображені таким платником у податковій звітності, передбачений абз. 2 п. 44.7 ст. 44 та п. 86.7 ст. 86 Кодексу.
Заперечення розглядаються контролюючим органом протягом 7 робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв’язку з необхідністю з’ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному ст. 58 Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень.
Питання 2. Добрий день. В мене таке питання. Які терміни прийняття податкових повідомлень-рішень за актом перевірки?
Відповідь. Вітаю. Збільшено з 10 до 15 робочих днів (з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки) термін прийняття податкових повідомлень - рішень за результатами перевірок (п. 86.8 ст. 86 Кодексу).
В той же час, за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному п. 44.7 ст. 44 Кодексу, податкове повідомлення-рішення, як і раніше, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів – протягом 3 робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.
Питання 3. Які терміни подання скарги для оскарження в адміністративному порядку прийнятих податкових повідомлень-рішень?
Відповідь. Збільшено з 10 календарних до 10 робочих днів, передбачений п.56.3 ст.56 Кодексу термін, протягом якого може бути подана скарга для оскарження в адміністративному порядку прийнятих контролюючими органами податкових повідомлень-рішень.
Слід звернути увагу на те, що передбачені п. 57.3 ст. 57 Кодексу граничні терміни сплати нарахованих контролюючим органом сум грошових зобов’язань не змінилися. Так, відповідно до цього пункту, у разі визначення грошового зобов’язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 – 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 Кодексу, платник податків зобов’язаний сплатити нараховану суму грошового зобов’язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов’язання платник податків зобов’язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Підприємці – «cпрощенці» Дніпропетровщини сплатили до місцевих бюджетів понад 900 млн гривень
Протягом січня – травня 2019 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області надійшло 902,5 млн грн єдиного податку від суб’єктів господарювання – фізичних осіб, що на 196,2 млн грн, або на 27,2 % більше, ніж у відповідному періоді минулого року. Про це повідомив начальник управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Дніпропетровській області Владислав Воінов.
На початок червня поточного року спрощену систему оподаткування у своїй діяльності застосовують понад 96 тисяч підприємців.
Найбільш чисельною серед «спрощенців» є друга група, яка складає майже 43 тисячі підприємців. У третій групі перебуває більше 41 тисячі платників єдиного податку, у першій – понад 12 тисяч.
За І квартал 2019 року підприємцями – платниками єдиного податку третьої групи задекларовано валового доходу на загальну суму майже 7 млрд грн, що на 1,7 млрд грн більше, ніж за відповідний період минулого року. Сума єдиного податку до сплати складає 337,3 млн грн, що на 79,7 млн грн більше, ніж за аналогічний період 2018 року.
Удосконалено правове регулювання у сфері земельних відносин
Постановою Кабінету Міністрів України від 05 червня 2019 року № 477 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету міністрів України» (далі – Постанова № 477) удосконалено правове регулювання у сфері земельних відносин шляхом приведення деяких постанов Кабінету Міністрів України (далі – КМУ) у відповідність до змін у законодавстві.
Так, вищезазначеною Постановою передбачено введення нового понятійного апарату, запровадженого Законом України «Про електронні довірчі послуги» від 05 жовтня 2017 року № 2155-VІІІ, зокрема поняття «кваліфікований електронний підпис» у низці нормативно-правових актів КМУ.
Крім того, Постановою № 477 внесено зміни до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою КМУ від 17 жовтня 2012 року № 1051 із змінами у частині запровадження механізму внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру про масиви земель сільськогосподарського призначення, користування такими відомостями.
Також Постановою № 477 передбачено запровадження удосконаленого механізму надання адміністративної послуги з видачі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки в електронному вигляді, що зменшить витрати часу фізичних та юридичних осіб на отримання відповідної адміністративної послуги, сприятиме спрощенню процедури її надання.
Постанова № 477 набрала чинності 21.06.2019 (опублікована у бюлетені «Офіційний вісник України» від 21.06.2019 № 47).
Суб’єктам господарювання надано право здійснювати розрахунки за зовнішньоекономічними договорами електронними платіжними засобами
Інформуємо, що 14.06.2019 набрала чинності постанова Правління Національного банку України від 13 червня 2019 року № 77 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України» (далі – Постанова НБУ № 77).
Постановою НБУ № 77 розділ IV Положення про здійснення операцій із валютними цінностями, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року № 2 (зі змінами) (далі – Положення), доповнено новим пунктом 32№ такого змісту:
«Суб’єкти господарювання-резиденти (юридичні особи та фізичні особи-підприємці) мають право здійснювати розрахунки за зовнішньоекономічним договором (контрактом, угодою, іншим документом, що застосовується в міжнародній практиці та може вважатися договором) з експорту/імпорту товарів за допомогою електронного платіжного засобу, якщо операція за одним таким договором в один операційний день не перевищує незначний розмір».
Довідково: незначний розмір валютної операції (незначний розмір) – розмір валютної операції (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим НБУ на дату здійснення операції), який є меншим за розмір, установлений для фінансових операцій, які підлягають обов’язковому фінансовому моніторингу згідно із законодавством у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення (п.п. 2 п. 2 розділу І Положення).
Постанову НБУ № 77 розміщено на сторінці офіційного інтернет-представництва НБУ 13.06.2019 за посиланням
https://bank.gov.ua/document/download?docId=96815443
За яких умов платник податку на прибуток підприємств має право застосувати термін амортизації для четвертої групи два роки
Нагадуємо, що нормами п. 43 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено: платники податку на прибуток підприємств під час розрахунку амортизації за прямолінійним методом щодо основних засобів четвертої групи «Машини та обладнання» можуть використовувати починаючи з 01 січня 2017 року мінімально допустимий строк амортизації, який дорівнює два роки, якщо витрати на придбання таких основних засобів понесені (нараховані) платником податків після 01 січня 2017 року та у разі, якщо для таких основних засобів одночасно виконуються вимоги:
► основні засоби не були введені в експлуатацію та не використовувалися на території України;
► основні засоби введені в експлуатацію у межах одного з податкових (звітних) періодів з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2019 року;
► основні засоби використовуються у власній господарській діяльності та не продаються або не надаються в оренду іншим особам (за виключенням платників податків, основним видом діяльності яких є послуги з надання в оренду майна).
Під час застосування положень п. 43 підрозділу 4 розділу XX ПКУ норми п. 138.3 «Порядок розрахунку амортизації основних засобів або нематеріальних активів для визначення об’єкта оподаткування» ст. 138 «Різниці, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів» ПКУ не застосовуються у частині нарахування амортизації відповідно до встановлених мінімально допустимих строків амортизації основних засобів.
Фіскальний блок РРО вийшов з ладу: відновлення інформації здійснюється лише виробником такого РРО
Порядком реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами, встановлено, що фіскальний блок – невід’ємна складова частина реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО), за допомогою якої забезпечується реєстрація обороту, визначення розміру податку на додану вартість, керування механізмом друкування чеків і звітів, виведення інформації на індикатори цього РРО.
Відповідно до ст. 12 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2004 року № 601 із змінами затверджено Порядок технічного обслуговування та ремонту реєстраторів розрахункових операцій (далі – Порядок № 601), що визначає вимоги до технічного обслуговування і ремонту РРО суб’єктів підприємницької діяльності, особливості ремонту фіскального блока.
Зокрема, п. 34 Порядку № 601 визначено, що несправний фіскальний блок РРО не підлягає ремонту центром сервісного обслуговування.
Несправний фіскальний блок РРО підлягає заміні на новий, опломбований виробником. При цьому, в новому фіскальному блоці відновлюється інформація зі щомісячних звітів РРО за останні три роки (п. 33 Порядку № 601).
Враховуючи вищевикладене, оскільки фіскальний блок РРО згідно з вимогами Порядку № 601 – це окрема конструктивна одиниця РРО, що складається з функціональних вузлів, які забезпечують керування роботою РРО, обробку даних усіх проведених розрахункових операцій, збереження та накопичення фіскальної інформації, то відновлення інформації, що зберігалась у фіскальному блоці РРО, у разі виходу його з ладу може здійснюватись лише виробником такого РРО.
До уваги платників ПДВ!
Звертаємо увагу платників ПДВ, що розрахунки з бюджетом у системі електронного адміністрування ПДВ здійснюються з рахунків, відкритих платникам податків в системі електронного адміністрування ПДВ, крім випадку, передбаченого абзацом другим п. 87.1 ст. 87 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Норми встановлені п. 200№.2 ст. 200№ ПКУ.
Механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням електронних рахунків визначено Порядком електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 569).
Зокрема, п. 20 Порядку № 569 передбачено, що у разі подання платником ПДВ уточнюючих розрахунків до податкових декларацій з ПДВ за попередні звітні (податкові) періоди, які передбачають збільшення податкових зобов’язань з ПДВ, що підлягають перерахуванню до бюджету, для перерахування таких зобов’язань до бюджету ДФС не пізніше наступного робочого дня подання таких уточнюючих розрахунків надсилає Державній казначейській службі України (далі – Казначейство) реєстр платників ПДВ, в якому зазначаються, зокрема суми ПДВ, що підлягають перерахуванню до бюджету.
На підставі такого реєстру Казначейство перераховує суми ПДВ до бюджету.
При цьому, п. 25 Порядку № 569 передбачено, що сплата податкових зобов’язань, визначених контролюючим органом відповідно до підпунктів 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5 та 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 ПКУ, та сплата передбачених ПКУ штрафних санкцій і пені здійснюються платником ПДВ з поточного рахунка до відповідного бюджету.
У разі подання уточнюючих розрахунків до податкової звітності з ПДВ, які передбачають збільшення податкових зобов’язань з ПДВ, платники ПДВ повинні необхідну суму, що підлягає перерахуванню до бюджету, сплатити на електронний рахунок.
Водночас, сума штрафних санкцій та пені у разі подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації з ПДВ; податкові зобов’язання, визначені контролюючим органом відповідно до підпунктів 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5 та 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 ПКУ, а також нарахована контролюючим органом штрафна санкція та пеня сплачуються до бюджету з поточного рахунка.
Проведено семінар з бухгалтерами профспілкових комітетів первинних організацій профспілки металургів і гірників України
За організацією Дніпропетровської обласної організації профспілки металургів і гірників України 21 червня поточного року у Будинку профспілок Дніпровського обласного об’єднання профспілок відбувся семінар-навчання бухгалтерів та скарбників профспілкових комітетів первинних організацій профспілки металургів і гірників України з питань оподаткування, в якому прийняла участь начальник управління комунікацій Головного управління ДФС у Дніпропетровській області Манушак Осипова.
На семінарі розглядався широкий спектр питань щодо діяльності неприбуткових підприємств, установ та організацій (далі – неприбуткові організації), зокрема, за такими напрямками:
- особливості оподаткування профспілкових організацій у рамках Податкового кодексу України;
- господарські операцій, при здійсненні яких можливо втратити статус неприбуткової організації;
- особливості операцій з надання допомоги різних видів (поворотна, безповоротна) та форм (грошова, негрошова);
- порядок оподаткування виплат профспілок; вартості путівок, турів вихідного дня та літнього відпочинку; подарунків і призів.
Захід пройшов у форматі обговорення та отримання кваліфікованих відповідей на актуальні питання, що виникають у бухгалтерів професійних спілок, як неприбуткових організацій, під час їх роботи.
З січня по травень 2019 року на Дніпропетровщині видано 5,8 тисяч ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними та тютюновими виробами
За п’ять місяців поточного року ГУ ДФС у Дніпропетровській області видано 5 796 ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними та тютюновими виробами. Загалом, станом на 1 червня в області діє 14 432 ліцензії по 4 816 суб’єктах господарювання.
Крім того, ведеться систематичний контроль за своєчасністю щоквартальної сплати суб’єктами господарювання за ліцензії на право роздрібної торгівлі. В результаті, з початку року призупинено дію 1 136 ліцензій за несвоєчасну сплату чергового платежу.
«Слід зазначити, що з початку поточного року, за порушення законодавства в частині продажу алкогольних та тютюнових виробів було анульовано 969 ліцензій, у тому числі 39 ліцензій за порушення законодавства в частині продажу зазначених товарів особам, які не досягли 18 років», – повідомив начальник управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів ГУ ДФС у Дніпропетровській області Денис Дегтярьов.
Скасовано застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки
Указом Президента України від 20 червня 2019 року № 418/2019 (далі – Указ № 418) визнано таким, що втратив чинність, зокрема, Указ Президента України від 12 червня 1995 року № 436 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» із змінами (далі – Указ № 436).
Нагадуємо, що Указом № 436 було встановлено штрафи за порушення норм обігу готівки, а саме:
► за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах – у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожний день;
► за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки – у п’ятикратному розмірі неоприбуткованої суми;
► за витрачання готівки з виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) та інших касових надходжень (крім коштів, отриманих із кас установ банків) на виплати, що пов’язані з оплатою праці (за винятком екстрених (невідкладних) обставин – соціальних виплат громадянам на поховання, допомоги при народженні дитини, одиноким та багатодітним матерям, на лікування в разі хвороби, компенсацій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи), за наявності податкової заборгованості – в розмірі здійснених виплат;
► за перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки, а також за видачу готівкових коштів під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів – у розмірі 25 відсотків виданих під звіт сум;
► за проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордера, іншого письмового документа), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів, – у розмірі сплачених коштів;
► за використання одержаних в установі банку готівкових коштів не за цільовим призначенням – у розмірі витраченої готівки;
► за невстановлення установами банків лімітів залишку готівки в касах – у п’ятдесятикратному розмірі неоподатковуваного мінімуму доходів громадян за кожний випадок такого невстановлення.
Указ № 418 розміщено на сторінці офіційного Інтернет-представництва Президента України за посиланням
https://www.president.gov.ua/documents/4182019-27613
Порядок відкриття електронного рахунку платнику акцизного податку з реалізації пального
Звертаємо увагу платників, що п. 16 розділу ІІІ Порядку електронного адміністрування реалізації пального, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 року № 113, із змінами (далі – Порядок № 113) визначено, що електронний рахунок відкривається платнику акцизного податку (далі – податок) Державною казначейською службою України (далі – Казначейство) автоматично без укладення договору та на безоплатній основі. На електронний рахунок платник податку зараховує необхідну суму коштів виключно з власного поточного рахунка.
Згідно з п. 17 розділом ІІІ Порядку № 113 електронні рахунки відкриваються виключно на підставі реєстрів для Казначейства, які ДФС після внесення осіб до реєстру платників протягом одного робочого дня надсилає Казначейству.
У реєстрі для Казначейства зазначаються найменування або прізвище, ім’я та по батькові платника податку, податковий номер або номер та серія паспорта (для фізичних осіб – підприємців, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта), номер бюджетного рахунка, код згідно з ЄДРПОУ та МФО органу Казначейства, до якого здійснюється перерахування податку до державного бюджету.
Датою початку здійснення платником податку операцій з використанням електронного рахунка є дата відкриття такого рахунка.
Казначейство відповідно до вимог ст. 69 Податкового кодексу України надсилає ДФС повідомлення про відкриття електронного рахунка платника податку не пізніше операційного дня, що настає за днем його відкриття. Після надходження такого повідомлення ДФС інформує платника податку про реквізити його електронного рахунка (п. 18 розділу ІІІ Порядку № 113).
Земельна ділянка надається ФОП – «єдинником» в оренду: сплата земельного податку
Відповідно до статей 269 та 270 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, а об’єктом оподаткування – земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності.
Фізичні особи – підприємці (далі – ФОП) – платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності, зокрема, з податку на майно (в частині земельного податку), крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються платниками єдиного податку першої – третьої груп для провадження господарської діяльності та платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва (п.п. 4 п. 297.1 ст. 297 ПКУ).
Не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп ФОП, які надають в оренду, зокрема, земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектари (п.п. 291.5.3 п. 291.5 ст. 291 ПКУ).
Якщо право власності на земельну ділянку оформлене на фізичну особу (а також у випадку оформлення права власності на земельну ділянку на ФОП), і земельна ділянка надається в оренду, а отже використовується ФОП для провадження господарської діяльності, то такий ФОП – платник єдиного податку звільняється від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності із земельного податку (з урахуванням п.п. 291.5.3 п. 291.5 ст. 291 ПКУ).
Операція «Урожай» сприяє легалізації праці
Доводимо до відома сільськогосподарських товаровиробників, що в аграрному секторі області мають місце факти використання найманої праці неоформлених робітників та схем ухилення від сплати податків. З метою подолання цих негативних явищ, а також виявлення резервів надходжень до бюджету у Дніпропетровській області проводиться операція «Урожай», спрямована на детінізацію ринку праці у сільськогосподарському виробництві. До проведення операції активно долучаються і фахівці фіскальної служби.
У рамках операції «Урожай» органами фіскальної служби області проводиться широкомасштабна роз’яснювальна робота серед аграріїв щодо переваг офіційного оформлення трудових договорів. Також працівники фіскальної служби інформують і найманих працівників, і роботодавців про штрафні санкції, які застосовуються за порушення норм законодавства про працю.
Крім того, під час проведення операції «Урожай» на етапі активних жнив проводиться роз’яснювальна робота з керівниками фермерських господарств та сільськогосподарських підприємств області щодо підвищення розміру заробітної плати найманим працівникам.
Додатково, звертаємо увагу, що громадяни, які мають у власному користуванні техніку та надають послуги іншим особам – не суб’єктам господарювання у вигляді обробки землі за певну плату і не є фізичними особами – підприємцями, зобов’язані включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та сплатити податок на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) із таких доходів та військовий збір.
Доходи від обробки землі оподатковуються ПДФО за ставкою 18 відсотків та військовим збором – 1,5 відсотка.
У рамках операції «Бастіон» ДФС відпрацьовує алгоритм ефективних спільних дій за податковим та митним напрямами
З початку проведення операції «Бастіон» середньоденні надходження митних платежів зросли на понад 1,5 млрд гривень. Про це повідомив в.о. Голови ДФС України Олександр Власов на спільній нараді з керівниками ГУ ДФС, митниць північно-східного регіону та структурних підрозділів центрального апарату у Сумах.
Платежі з ввезення товарів широкого споживання та промислової групи зросли на 15 – 20 %. Податкове навантаження на одиницю ваги оподаткованого імпорту збільшилось на майже 10 %. Оновлені критерії автоматичного аналізу ризикових операцій дали можливість зменшити обсяги схемного податкового кредиту на суму понад 0,5 млрд грн ПДВ лише по митному напрямку.
«Поки йде розділення ДФС у рамках операції «Бастіон» фіскальна служба відпрацьовує алгоритм спільних дій, який надалі буде задіяний для забезпечення ефективної взаємодії трьох окремих органів: Державної податкової служби, Державної митної служби та нової Служби фінансових розслідувань чи Нацбюро фінансової безпеки», – підкреслив Олександр Власов.
Як приклад такої взаємодії – отримання податковою міліцією оперативної інформації, яку надалі перевіряє податковий блок, виявляє порушення, і вже митниця вилучає товар. Також при виявленні та припиненні дії протиправних схем ухилення від оподаткування відпрацьовуються законодавчі зміни, які не допускатимуть застосування таких схем у подальшому.
В.о. Голови ДФС України зазначив, що у рамках операції «Бастіон» основна увага фахівців фіскальної служби сконцентрована на таких напрямах:
● посилення контролю на західному кордоні, як одному з найбільш ризикорієнтованих напрямків;
● так звані «піджаки»: виявлення місць застосування схем, відпрацювання задіяних груп, притягнення до відповідальності;
● незаконна торгівля підакцизними товарами через інтернет-магазини. У першу чергу, мова йде про алкоголь та тютюнові вироби;
● мінімізація податкових платежів при реалізації брендових, високоліквідних товарів;
● cхема ухилення від сплати податків при експорті сільськогосподарської продукції шляхом використання фіктивних суб’єктів господарювання;
● нелегальний сигаретний трафік.
Інформацію розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням
http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/383008.html
Відтерміновано застосування штрафів у разі зберігання пального без ліцензії
Повідомляємо, що 01.07.2019 набирає чинності Закон України від 06 червня 2019 року № 2744-VIII «Про внесення зміни до статті 18 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»» (далі – Закон № 2744).
Законом № 2744 статтю 18 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» доповнено частиною двадцять другою такого змісту:
«до суб’єктів господарювання не застосовується фінансова санкція у вигляді штрафу, передбачена статтею 17 цього Закону, у разі зберігання пального до 31 грудня 2019 року без наявності відповідної ліцензії».
Закон № 2744 розміщено на офіційному порталі Верховної Ради України за посиланням
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2744-19
Постачання електричної енергії: визначення платників акцизного податку з 01.07.2019
Нагадуємо, що з 01.07.2019 набирають чинності низка статей Закону України від 13 квітня 2017 року № 2019-VIII «Про ринок електричної енергії» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2019).
Ці зміни впливають на визначення кола платників акцизного податку з електричної енергії.
Так, починаючи з 01.07.2019 купівлю-продаж електричної енергії за двосторонніми договорами здійснюють виробники, електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, трейдери, гарантований покупець та споживачі (ст. 66 Закону № 2019).
Пунктом 212.1 ст. 212 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що платниками акцизного податку з електричної енергії є:
◄ особа, яка виробляє підакцизні товари (продукцію) на митній території України, у тому числі з давальницької сировини (п.п. 212.1.1 п. 212.1 ст. 212 ПКУ);
◄ особа – суб’єкт господарювання, яка ввозить підакцизні товари (продукцію) на митну територію України (п.п. 212.1.2 п. 212.1 ст. 212 ПКУ);
◄ оптовий постачальник електричної енергії (п.п. 212.1.12 п. 212.1 ст. 212 ПКУ);
◄ виробники електричної енергії, які мають ліцензію на право здійснення підприємницької діяльності з виробництва електричної енергії і продають її поза оптовим ринком електричної енергії (п.п. 212.1.13 п. 212.1 ст. 212 ПКУ).
Не є платниками акцизного податку особи, які здійснюють діяльність з виробництва електричної енергії за умови її продажу на оптовому ринку електричної енергії та/або з постачання електричної енергії, крім платників, зазначених у п.п. 212.1.12 п. 212.1 ст. 212 ПКУ.
Додатково звертаємо увагу, що відповідно до п. 49.2№. ст. 49 ПКУ платники, визначені п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 ПКУ, а також платники, які мають діючі (у тому числі призупинені) ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством, зобов’язані за кожний встановлений ПКУ звітний період подавати податкові декларації незалежно від того, чи провадили такі платники господарську діяльність у звітному періоді.
Отже, платники, які здійснюють операції з реалізації електричної енергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками та/або з відновлюваних джерел енергії, і мають відповідні ліцензії на здійснення таких операцій зобов’язані за кожний встановлений ПКУ звітний період подавати податкові декларації незалежно від того чи провадили такі платники господарську діяльність у звітному періоді.
До уваги платників ПДВ, які здійснюють операції з міжнародних поштових та експрес-відправлень!
Нормами п. 180.2№ ст. 180 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що особою, відповідальною за сплату до бюджету ПДВ, нарахованого при ввезенні товарів на митну територію України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях, є оператор поштового зв’язку, експрес-перевізник, якщо митне оформлення товарів здійснюється таким оператором поштового зв’язку, експрес-перевізником.
Особи, зазначені у п. 180.2№ ст. 180 ПКУ, мають права, виконують обов’язки та несуть відповідальність, передбачену законом, як платники ПДВ (п. 180.3. ст. 180 ПКУ).
Водночас, відповідно до п. 68 підрозділу 2 «Особливості справляння податку на додану вартість» розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ з 01 січня 2019 року по 30 червня 2019 року не є об’єктом оподаткування ПДВ операції з ввезення на митну територію України товарів, сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 150 євро для одного одержувача – фізичної особи в одній депеші від одного відправника у міжнародних поштових відправленнях або в одному вантажі експрес-перевізника від одного відправника у міжнародних експрес-відправленнях.
З 1 січня 2019 року по 31 грудня 2020 року норми п. 180.2№ ст. 180 ПКУ не застосовуються.
З 1 липня 2019 року по 31 грудня 2020 року нарахування та сплата ПДВ у разі ввезення на митну територію України товарів у міжнародних поштових та експрес-відправленнях, сумарна фактурна вартість яких перевищує еквівалент 100 євро для одного одержувача – фізичної особи в одній депеші від одного відправника у міжнародних поштових відправленнях або в одному вантажі експрес-перевізника від одного відправника у міжнародних експрес-відправленнях, здійснюються у порядку нарахування та сплати ПДВ, визначеному Митним кодексом України при ввезенні на митну територію України товарів у міжнародних поштових та експрес-відправленнях, сумарна фактурна вартість яких перевищує еквівалент 150 євро для одного одержувача – фізичної особи в одній депеші від одного відправника у міжнародних поштових відправленнях або в одному вантажі експрес-перевізника від одного відправника у міжнародних експрес-відправленнях.
Відповідальність фізосіб, які фактично здійснюють незалежну професійну діяльність без взяття їх на облік як платників єдиного внеску
Інформуємо, що платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є особи, які провадять незалежну професійну діяльність.
Норми встановлені п. 5 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).
Відповідно до частини одинадцятої ст. 25 Закону № 2464 до платників єдиного внеску – фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, органи доходів і зборів застосовують штрафні санкції у таких розмірах:
► за ухилення від взяття на облік або несвоєчасне подання заяви про взяття на облік платниками єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» із змінами – накладається штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (п. 1 частини одинадцятої ст. 25 Закону № 2464);
► за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску – 20 % своєчасно несплачених сум (п. 2 частини одинадцятої ст. 25 Закону № 2464);
► за донарахування контролюючим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 % зазначеної суми за кожен повний або неповний базовий звітний період, за який донараховано таку суму, але не більше 50 % суми донарахованого єдиного внеску (п. 3 частини одинадцятої ст. 25 Закону № 2464);
► за неподання, несвоєчасне подання звітності, передбаченої Законом № 2464, – десять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або несвоєчасне подання; при повторному порушенні протягом року – у розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або несвоєчасне подання (п. 7 частини одинадцятої ст. 25 Закону № 2464).
Крім того, відповідно до частини першої ст. 165№ Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х із змінами та доповненнями (далі – КУпАП) за порушення порядку нарахування єдиного внеску, неподання, несвоєчасне подання звітності щодо єдиного внеску на особу, яка забезпечує себе роботою самостійно, накладається штраф від тридцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне із правопорушень, зазначених у частині першій ст. 165№ КУпАП, – тягнуть за собою накладення штрафу на особу, яка забезпечує себе роботою самостійно, від сорока до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З початку року Центрами обслуговування платників Дніпропетровщини надано понад 150 тисяч адміністративних послуг
На сьогодні 36 Центрів обслуговування платників Головного управління ДФС у Дніпропетровській області надають 31 вид адміністративних послуг. Впродовж січня – травня 2019 року ЦОП області надано майже 151,7 тисяч таких послуг.
Діяльність ЦОП Дніпропетровщини забезпечують 269 працівників.
Нагадаємо, що з місцями розташування та графіками роботи ЦОП Дніпропетровської області, а також із вичерпним переліком послуг можна ознайомитись на суб-сайті «Територіальні органи ДФС у Дніпропетровській області» за посиланням
http://dp.sfs.gov.ua/okremi-storinki/tsentri-obslugovuvannya-platnikiv-poda/
Бюджети місцевих громад Дніпропетровської області отримали майже 2 млрд грн плати за землю
Власники та орендарі земельних ділянок Дніпропетровщини за п’ять місяців 2019 року поповнили місцеві бюджети на 1 млрд 997,9 млн грн, зокрема, 1 млрд 905,9 млн грн сплачено юридичними особами та 92,0 млн грн – фізичними особами. Фактичні показники аналогічного періоду минулого року перевищено на 489,0 млн грн, або на 32,4 відсотки.
Орендна плата за користування землею та земельний податок є одним з вагомих джерел наповнення місцевих скарбниць області і становить 16 відсотків до їх загальних надходжень.
Як зазначає начальник управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Дніпропетровській області Владислав Воінов: «Плата за землю – це бюджетоформуючий платіж наших територій, тому його адміністрування під особливим контролем. Акцент у цьому напрямку роботи ставимо на те, аби жоден гектар ріллі, пасовищ, земельних ділянок, які виділені під ведення бізнесу, не пройшов повз оподаткування. Сільські і селищні ради на місцях володіють ситуацією із землевідведенням і землекористувачами, тому тісна співпраця із органами Державної фіскальної служби дає позитивні результати».
З 01 липня 2019 року будуть діяти нові розміри прожиткового мінімуму
Відповідно до Закону України від 23 листопада 2018 року № 2629-VIII «Про державний бюджет України на 2019 рік» із змінами з 01 липня 2019 року будуть діяти нові розміри прожиткового мінімуму.
Так, з 01.07.2019 прожитковий мінімум на одну особу становитиме 1 936 гривень.
Слід зазначити, що зміна розміру прожиткового мінімуму не вплине на ті показники, що встановлюються Податковим кодексом України (далі – ПКУ) залежно від його розміру на 1 січня звітного податкового року, зокрема на:
● штрафні санкції відповідно до статей 120 та 128№ ПКУ;
● ставки єдиного податку для 1 групи платників;
● розмір податкової соціальної пільги та розмір доходу, до якого вона застосовується.
Система електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового: деякі практичні рекомендації
ДФС України повідомила, що з 01.07.2019 набирають чинності внесені Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), якими запроваджується система електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.
Відповідно до п. 23 підрозділу 5 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ акцизні накладні/розрахунки коригування, складені до 30 червня 2019 року (включно), реєструються в Єдиному реєстрі акцизних накладних (далі – ЄРАН) до 15 липня 2019 року (включно). Розподіл обсягів залишків пального, що обліковуються у платників акцизного податку в системі електронного адміністрування реалізації пального, між акцизними складами/акцизними складами пересувними, здійснюється на підставі акцизних накладних у двох примірниках, складених з 16 до 20 липня 2019 року (включно) платниками акцизного податку та суб’єктами господарювання, які з 1 липня 2019 року не підпадають під визначення платників цього податку відповідно до п. 212.1 ст. 212 ПКУ, та реєстрації таких примірників у ЄРАН:
► перших примірників – особою, що складала акцизну накладну, з 16 до 20 липня 2019 року (включно);
► других примірників – отримувачем пального – розпорядником акцизного складу з 16 до 22 липня 2019 року (включно).
Отже, для забезпечення можливості врахування в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового обсягів пального, ввезеного на митну територію України до 1 липня 2019 року, імпортерам пального доцільно оформити до 15 липня 2019 року додаткові декларації до тимчасових митних декларацій, пальне за якими було випущено в митний режим до 30 червня 2019 року.
Електронні довірчі послуги отримуються за умови особистої присутності фізичної особи
Повідомляємо, що платник податків може звернутись до будь-якого відокремленого пункту реєстрації користувачів Акредитованого центру сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС (далі – АЦСК ІДД ДФС) для отримання електронних довірчих послуг (далі – ЕДП).
При цьому ідентифікація фізичної особи, яка звернулася для отримання ЕДП, здійснюється за умови її особистої присутності. Звертаємо увагу, що строк чинності кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів, отриманих від АЦСК ІДД ДФС, становить два роки з моменту їх формування.
Перелік документів, необхідних для отримання ЕДП, наведено у розділі «Отримання електронних довірчих послуг» офіційного інформаційного ресурсу АЦСК ІДД ДФС (http://acskidd.gov.ua/r_kor) у підрозділі «Підготовка документів та реєстрація».
Детальну інформацію щодо режиму роботи, розміщення віддалених пунктів реєстрації користувачів АЦСК ІДД ДФС можна отримати на офіційному інформаційному ресурсі АЦСК ІДД ДФС (www.acskidd.gov.ua) у розділі «Пункти обслуговування».
Законодавством не заборонено складання протягом звітного періоду декількох зведених ПН з однаковим типом причини
Нагадуємо, що у разі нарахування податкових зобов’язань з ПДВ відповідно до п. 198.5 ст. 198 та п. 199.1 ст. 199 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), платник ПДВ складає окремі зведені податкові накладні (далі – ПН) за товарами/послугами, необоротними активами, які призначаються для їх використання/починають використовуватися:
1) в операціях, що не є об’єктом оподаткування;
2) в операціях, звільнених від оподаткування;
3) в операціях, що здійснюються платником ПДВ в межах балансу платника ПДВ, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;
4) в операціях, що не є господарською діяльністю платника ПДВ.
Такі зведені ПН складаються не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду.
У разі складання зведеної податкової накладної у графі «Зведена податкова накладна» зазначається код ознаки:
● 1 – у разі нарахування податкових зобов’язань відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПКУ;
● 2 – у разі нарахування податкових зобов’язань відповідно до п. 199.1 ст. 199 ПКУ.
У зведених ПН, у яких зазначено код ознаки 1 або 2, у графі «Отримувач (покупець)» платник ПДВ зазначає власне найменування (П. І. Б.), у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляється умовний ІПН «600000000000», рядок «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» не заповнюється, а у верхній лівій частині зазначається відповідний тип причини відповідно до п. 8 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1307) (04 – Складена на постачання у межах балансу для невиробничого використання; 08 – Складена на постачання для операцій, які не є об’єктом оподаткування ПДВ; 09 – Складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість; 13 – Складена у зв’язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності).
Норми визначені п. 11 Порядку № 1307.
Слід зазначити, що Порядком № 1307 не заборонено складання платником ПДВ протягом звітного (податкового) періоду декількох зведених ПН з однаковим типом причини.
Олександр Власов: у рамках операції «Бастіон» ДФС відпрацьовує алгоритм ефективних спільних дій за податковим та митним напрямами
З початку проведення операції «Бастіон» середньоденні надходження митних платежів зросли на понад 1,5 млрд гривень. Про це повідомив в.о. Голови ДФС Олександр Власов на спільній нараді з керівниками ГУ ДФС, митниць північно-східного регіону та структурних підрозділів центрального апарату у Сумах.
За його словами, платежі з ввезення товарів широкого споживання та промислової групи зросли на 15-20%. Податкове навантаження на одиницю ваги оподаткованого імпорту збільшилось на майже 10%. Оновлені критерії автоматичного аналізу ризикових операцій дали можливість зменшити обсяги схемного податкового кредиту на суму понад 0,5 млрд грн ПДВ лише по митному напрямку.
«Поки йде розділення ДФС у рамках операції «Бастіон» фіскальна служба відпрацьовує алгоритм спільних дій, який надалі буде задіяний для забезпечення ефективної взаємодії трьох окремих органів: Державної податкової служби, Державної митної служби та нової Служби фінансових розслідувань чи Нацбюро фінансової безпеки», - підкреслив Олександр Власов.
Як приклад такої взаємодії – отримання податковою міліцією оперативної інформації, яку надалі перевіряє податковий блок, виявляє порушення, і вже митниця вилучає товар. Також при виявленні та припиненні дії протиправних схем ухилення від оподаткування відпрацьовуються законодавчі зміни, які не допускатимуть застосування таких схем у подальшому.
В.о. Голови ДФС зазначив, що у рамках операції «Бастіон» основна увага фахівців фіскальної служби сконцентрована на таких напрямах:
- посилення контролю на західному кордоні, як одному з найбільш ризикорієнтованих напрямків;
- так звані «піджаки»: виявлення місць застосування схем, відпрацювання задіяних груп, притягнення до відповідальності;
- незаконна торгівля підакцизними товарами через інтернет-магазини. У першу чергу, мова йде про алкоголь та тютюнові вироби;
- мінімізація податкових платежів при реалізації брендових, високоліквідних товарів;
- cхема ухилення від сплати податків при експорті сільськогосподарської продукції шляхом використання фіктивних суб’єктів господарювання;
- нелегальний сигаретний трафік.
Візит Голови ДПС Сергія Верланова до Університету ДФС: основні акценти
Голова Державної податкової служби України Сергій Верланов зустрівся з науково-педагогічним колективом Університету Державної фіскальної служби України та взяв участь в урочистостях з нагоди випуску студентів Навчально-наукового інституту економіки, оподаткування та митної справи і Навчально-наукового інституту інформаційних технологій університету.
Основні акценти під час заходів:
1. Фокус у розбудові Державної податкової служби – на розвиток цифрових сервісів. Саме тому особливої уваги вимагає посилення напряму інформаційних технологій в університеті, адже старими методами на сьогодні неможливо здійснити ефективні трансформаційні процеси. Надійний ІТ-захист також є важливим компонентом економічної безпеки як держави, державних інституцій так і приватного бізнесу. Крім того, викладання інформаційних технологій студентам економічних та юридичних спеціальностей формуватиме новий формат мислення та нові підходи до вирішення професійних завдань. В майбутньому можлива реалізація спільних ІТ-проектів між ДПС та Університетом.
2. Університет Державної фіскальної служби України має ключову роль у підготовці кадрів для податкової служби. Попри те, що на сьогодні відповідно до законодавства немає преференцій при конкурсному відборі на посади у службі для випускників профільного вищого навчального закладу, студенти Університету ДФС мають додаткову мотивацію для чесної перемоги – це прагнення починати свій професійний шлях в органах державної податкової служби. Вже у планах цього року – оновлення штату податкової служби як мінімум на 5 відсотків за рахунок випускників університету.
3. Необхідно покращити рівень наукової діяльності та підвищити швидкість підготовки наукових робіт та досліджень з питань, які належать до податкової тематики. Сьогодні існує запит не тільки суспільства, а й фахівців органів державної влади, зокрема ДПС, та профільного міністерства, на проведення відповідної науково-дослідної роботи.
4. Розвиток людського капіталу є вирішальним в успішності будь-якого проекту чи організації. Для підвищення ефективності роботи податкової служби університет ДФС має стати також базою проведення професійної підготовки та перепідготовки фахівців Державної податкової служби.
Олександр Власов: «білому» бізнесу боятися нічого, акцент операції «Бастіон» - виключно на схеми
Мета запуску операції «Бастіон» – відпрацювання злагодженого механізму взаємодії податкової міліції, податкового і митного блоків, спрямованої на виявлення існуючих схем і протиправних механізмів на митниці, пов'язаних з торгівлею усередині країни, які існують через відсутність в Україні повної фіскалізації. Також, окрім виявлення та припинення схем, важливим є напрацювання змін у законодавстві, які унеможливлять виникнення таких схем у майбутньому. Про це заявив в.о. Голови ДФС Олександр Власов в інтерв`ю ІА «Інтерфакс-Україна».
За словами очільника ДФС, у процесі діалогу з представниками Європейской Бізнес Асоціації, Американської торгової палати в Україні та інших бізнес асоціацій фіскальна служба бачить розуміння і зацікавленість бізнесу у ліквідації тіньового ринку, оскільки він порушує чесну конкуренцію.
«Усім посил один: «білому» бізнесу боятися нічого, акцент – виключно на схеми, – наголосив Олександр Власов. – Є цікава статистика: в місяць оформлюється понад 10 тисяч митних декларацій. За три тижні роботи "Бастіону" на контролі 100 декларацій. Як бачите, це не багато із загальної кількості оформлень. І ніякої паніки у "білого" бізнесу немає».
За його словами, в основі операції «Бастіон» – аналітика. Йде потужний аналіз баз, ризиків, інформації, взаємодія з міжнародними партнерами шляхом обміну попередніми даними щодо товарів і транспортних засобів і тільки потім, коли все відпрацьовано, проводяться конкретні дії. Наприклад, якщо в декларації не вказано бренд чи країну походження товару і виникають запитання, спочатку запитується додаткова інформація, підтверджуючі документи і, як правило, суб'єкти самостійно декларують достовірні дані.
«Тому достовірність декларування - головне для нас завдання. Держава повинна знати в процентному співвідношенні експортно-імпортні операції з конкретних видів товару, щоб в подальшому регулювати або дерегулювати ті чи інші процеси», – підкреслив Олександр Власов.
Крім того, на думку в.о. Голови ДФС, важливим фактором є професіоналізм митника, який повинен побачити, прочитати, проаналізувати, де можуть бути товари прикриття. Це товари з низькою митною вартістю, які в контейнері зазвичай "прикривають" високоліквідний товар.
За час дії операції «Бастіон» вже отримані суттєві результати, що виражаються у досить показових цифрах.
«Так, на прикладі турецьких товарів, якщо до початку операції сума митних платежів з одного транспортного засобу становила 400-500 тис. гривень, то зараз - близько 750 тисяч. Тобто, майже на 10 тисяч доларів більше. На високоліквідному товарі зростання – до 1 мільйона гривень. Виявляється раніше цього не бачили або закривали очі», – зауважив Олександр Власов.
Очільник фіскальної служби також підкреслив, що напрацьований механізм боротьби зі схемами буде діяти і після реорганізації ДФС шляхом взаємодії задіяних відомств за основними напрямами: протидії порушенням митних правил, моніторингу ризикових операцій, аудиту, слідчих і оперативних підрозділів тощо.
ДФС розроблено рекомендовані форми заяв для отримання ліцензій на виробництво, зберігання, оптову та роздрібну торгівлю пальним
ДФС України на головній сторінці офіційного веб-порталу за посиланням http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/381625.html повідомила наступне.
Державною фіскальною службою України для зручності суб’єктів господарювання, які з 01 липня поточного року мають отримати ліцензії на виробництво, зберігання, оптовий та роздрібний продаж пального, розроблено форми заяв:
- на одержання ліцензії (дубліката ліцензії) на виробництво пального;
- на одержання ліцензії (дубліката ліцензії) на право зберігання пального;
- на одержання ліцензії (дубліката ліцензії) на право оптової торгівлі пальним, за відсутності місць оптової торгівлі;
- на одержання ліцензії (дубліката ліцензії) на право оптової торгівлі пальним, за наявності місць оптової торгівлі;
- на одержання ліцензії (дубліката ліцензії) на право роздрібної торгівлі пальним.
Звертаємо увагу, що дані форми заяв мають виключно рекомендований характер, оскільки законодавством не передбачено затвердження форм заяв для отримання ліцензій на право оптової або роздрібної торгівлі пальним, або на право зберігання пального. Такі заяви надаються органу ліцензування у довільній формі.
Рекомендовані зразки заяв на отримання ліцензій розміщені на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням
http://sfs.gov.ua/podatki-ta-zbori/zagalnoderjavni-podatki/aktsizniy-podatok/litsenzuvannya/73445.html
ФОП може надіслати запит на отримання довідки про доходи через Електронний кабінет
Звертаємо увагу платників, що ДФС України на головній сторінці офіційного веб-порталу за посиланням http://sfs.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/381454.html повідомила наступне.
Відповідно до ст. 1 Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 393) громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, зокрема, із заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних та особистих прав і законних інтересів.
Згідно з п. 42№. 2 ст. 42 № Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та нормативно-правовими актами, що прийняті на підставі та на виконання ПКУ, законами з питань митної справи.
Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.sfs.gov.ua, а також через офіційний веб-портал ДФС.
Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням електронного цифрового підпису (кваліфікованого електронного підпису), отриманого у будь-якому Акредитованому центрі сертифікації ключів (Надавачі електронних довірчих послуг).
За допомогою меню «Листування з ДФС» приватної частини Електронного кабінету фізична особа – підприємець (далі – ФОП) має можливість надіслати лист (запит тощо) до відповідного органу ДФС. Форма підготовки такої кореспонденції передбачає заповнення або вибір із запропонованих наступних реквізитів:
- регіон, в якому знаходиться орган ДФС;
- орган ДФС, до якого відправляється лист;
- тип документа;
- тематика звернення;
- короткий зміст листа;
- сканований документ, який необхідно завантажити (файл повинен бути у форматі pdf із обмеженням розміру не більше 2 МБ).
Запит на отримання довідки про доходи, отримані від здійснення підприємницької діяльності (далі – Запит), складається у довільній формі та повинен містити достатню інформацію про особу, яка звертається із Запитом, предмет Запиту.
Датою подання Запиту є дата його реєстрації в органі ДФС. Протягом одного робочого дня після надсилання такого Запиту до органу ДФС автора електронного Запиту буде повідомлено про вхідний реєстраційний номер та дату реєстрації. Інформацію щодо отримання та реєстрації Запиту в органі ДФС можна переглянути у вкладці «Вхідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету, відправлені листи – у вкладці «Відправлені документи» меню «Вхідні/вихідні документи».
Враховуючи викладене, ФОП (єдиний податок, загальна система оподаткування) має право надіслати Запит у довільній формі через меню «Листування з ДФС» приватної частини Електронного кабінету до контролюючого органу за місцем своєї податкової адреси.
Довідка про доходи, отримані від здійснення підприємницької діяльності, формується в довільній формі та надсилається платнику податків поштою у термін, передбачений ст. 20 Закону № 393.
Понад 300 злочинів розслідуються співробітниками слідчого управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області
Протягом п’яти місяців 2019 року слідчим управлінням фінансових розслідувань ГУ ДФС у Дніпропетровській області прийнято до розслідування 175 кримінальних впроваджень. Загалом, в області розслідується 328 злочинів у сфері економіки.
Із загальної кількості кримінальних проваджень, які розслідувались слідчими впродовж січня – травня поточного року, закінчено 76 кримінальних проваджень, з яких 41 скеровано до суду з обвинувальним актом.
Крім того, з січня по травень 2019 року за підслідністю направлено 35 кримінальних проваджень; приєднано до інших проваджень – 52.
Завдяки роботі слідчих встановлено збитків у закінчених кримінальних провадженнях (направлених до суду) у сумі 50 млн 867 тис. грн, з яких відшкодовано 40 млн 634 тис. гривень.
Працівник без звільнення від своєї основної роботи виконує на тому ж підприємстві додаткову роботу за іншою професією: чи подається до податкового органу повідомлення про прийняття на роботу?
Основною підставою виникнення трудових правовідносин на території України є факт укладення трудового договору, яким відповідно до частини 1 ст. 21 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою (далі – роботодавець), за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з дотриманням внутрішнього трудового розпорядку а роботодавець – виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Загальний порядок укладення трудового договору встановлено ст. 24 КЗпП, якою, зокрема, передбачено укладення трудового договору, як правило, у письмовій формі.
Згідно з частиною 3 ст. 24 КЗпП працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Разом з тим частиною 2 ст. 21 КЗпП працівнику надано право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачено законодавством, колективним договором або угодою сторін.
Статтею 105 КЗпП визначено, що працівникам, які виконують на тому ж підприємстві, в установі, організації поряд зі своєю основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткову роботу за іншою професією (посадою) або обов’язки тимчасово відсутнього працівника без звільнення від своєї основної роботи, провадиться доплата за суміщення професій (посад) або виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника.
Розміри доплат за суміщення професій (посад) або виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника встановлюються на умовах, передбачених у колективному договорі.
Отже, для працівників, які виконують на тому ж підприємстві, в установі, організації поряд зі своєю основною роботою додаткову роботу за іншою професією (посадою), це є основним місцем роботи.
Водночас порядок повідомлення ДФС та її територіальних органів про прийняття працівника на роботу затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 (далі – постанова № 413).
Відповідно до постанови № 413 повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до постанови № 413 до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором.
Враховуючи зазначене, підприємство не подає повідомлення про прийняття на роботу працівника, який без звільнення від своєї основної роботи виконує на тому ж підприємстві поряд зі своєю основною роботою додаткову роботу за іншою професією (посадою).
Про одержання ліцензії на право зберігання пального
Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» внесено зміни, зокрема, до Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі – Закон № 481), відповідно до яких з 01.07.2019 запроваджується ліцензування діяльності усіх суб’єктів господарювання, які здійснюють виробництво, зберігання, оптову та роздрібну торгівлю пальним.
Так, з урахуванням зазначених змін, відповідно до ст. 15 Закону № 481 оптова торгівля пальним та зберігання пального здійснюються суб’єктами господарювання всіх форм власності за наявності ліцензії.
Річна плата за ліцензію на право зберігання пального встановлюється у розмірі 780 гривень. Суб’єкти господарювання отримують ліцензії на зберігання пального на кожне місце зберігання пального.
Ліцензії на право зберігання пального видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем розташування місць зберігання пального терміном на п’ять років.
Суб’єкт господарювання має право зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального у місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії.
Ліцензія на право зберігання пального не отримується на місця зберігання пального, що використовуються:
- підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету;
- підприємствами, установами та організаціями системи державного резерву;
- суб’єктами господарювання для зберігання пального, яке споживається для власних виробничо-технологічних потреб виключно на нафто- та газовидобувних майданчиках, бурових платформах і яке не реалізується через місця роздрібної торгівлі.
Ліцензія видається за заявою суб’єкта господарювання, до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію.
У заяві зазначається вид господарської діяльності, на провадження якого суб’єкт господарювання має намір одержати ліцензію (зокрема, зберігання пального).
Для отримання ліцензії на право зберігання пального разом із заявою додатково подаються завірені заявником копії таких документів:
► документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об’єкт зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об’єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення;
► акт вводу в експлуатацію об’єкта або акт готовності об’єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об’єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об’єктів у місці зберігання пального, необхідних для зберігання пального;
► дозвіл на початок виконання робіт підвищеної небезпеки та початок експлуатації (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.
Копії таких документів не подаються у разі їх наявності у відкритих державних реєстрах, якщо реквізити таких документів та назви відповідних реєстрів зазначено у заяві на видачу ліцензії на право зберігання пального.
У разі якщо зазначені документи видані (оформлені) іншій особі, ніж заявник, такий заявник додатково подає документи, що підтверджують його право на використання відповідного об’єкта.
Тимчасово, до 01 січня 2022 року, суб’єкти господарювання можуть отримувати ліцензію на право виробництва пального, право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального на відповідне місце здійснення такої діяльності без подання акта вводу в експлуатацію об’єкта або акта готовності об’єкта до експлуатації, або сертифіката про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, або інших документів, що підтверджують прийняття об’єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо об’єктів, необхідних для здійснення відповідної діяльності, за умови подання копій документів, що підтверджують право власності на такі об’єкти нерухомого майна, виданих у встановленому законодавством порядку до 01 січня 2014 року.
Чи здійснюється розстрочення та відстрочення заборгованості по сплаті єдиного внеску?
Повідомляємо, що чинним законодавством, що регулює порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), не передбачено розстрочення та відстрочення заборгованості по сплаті єдиного внеску.
Відповідно до частини 12 ст. 9 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов’язаннями із сплати єдиного внеску зобов’язань із сплати податків, інших обов’язкових платежів, передбачених законом, або зобов’язань перед іншими кредиторами зобов’язання із сплати єдиного внеску виконуються у першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов’язаннями, крім зобов’язань з виплати заробітної плати (доходу).
У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом (частина 11 ст. 9 Закону № 2464).
З січня по травень від платників Дніпропетровщини до бюджетів усіх рівнів надійшло майже 50 млрд грн податків
і митних платежів та більше 6 млрд грн єдиного внеску
Протягом п’яти місяців 2019 року органами ДФС у Дніпропетровській області забезпечено збір платежів до бюджетів усіх рівнів (із врахуванням Дніпропетровського управління офісу ВПП ДФС та Дніпропетровської митниці ДФС) у сумі 49 млрд 691,5 млн грн, що перевищує надходження січня – травня минулого року на 10 млрд 41,7 млн грн, або на 25,3 %. Про це повідомила в.о. начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Оксана Томчук.
Так, до державного бюджету за підсумками 5-ти місяців поточного року спрямовано 37 млрд 195,4 млн грн (у тому числі по Дніпропетровській митниці ДФС – 9 млрд 233,5 млн гривень), що на 7 млрд 328,1 млн грн (або на 24,5%) більше надходжень відповідного періоду 2018 року.
До місцевих бюджетів області від платників регіону надійшло 12 млрд 496,1 млн гривень. Це на 2 млрд 713,5 млн грн (або на 27,7%) більше фактичних надходжень січня – травня 2018 року.
Єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування в області зібрано 6 млрд 285,8 млн грн, що перевищує минулорічні показники на 1 млрд 58,1 млн грн (або на 20,2%).
Змінено реквізити бюджетних рахунків для сплати за ліцензії на виробництво, зберігання, оптову та роздрібну торгівлю пальним
На виконання наказу Міністерства фінансів України від 26 квітня 2019 року № 182 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 січня 2011 року № 11» та Порядку відкриття аналітичних рахунків для обліку операцій в системі Державної казначейської служби України, затвердженого наказом Державної казначейської служби України (далі – ДКСУ) від 27 грудня 2013 року № 217 зі змінами, наказом ДКСУ від 13.05.2019 № 147 (далі – Наказ № 147) внесено зміни до Довідника відповідності символу звітності коду класифікації доходів бюджету, затвердженого наказом ДКСУ від 15.01.2007 № 5.
Наказом № 147 затверджені нові коди класифікації доходів бюджету (балансовий рахунок 3111) за такими платежами:
22013100 – «Плата за ліцензії на виробництво пального»,
22013200 – «Плата за ліцензії на право оптової торгівлі пальним»,
22013300 – «Плата за ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним»,
22013400 – «Плата за ліцензії на право зберігання пального».
Інформація щодо реквізитів нових бюджетних рахунків для плати за ліцензії на виробництво, право оптової, роздрібної торгівлі та зберігання пального розміщена на суб-сайті «Територіальні органи ДФС у Дніпропетровській області» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://dp.sfs.gov.ua/byudjetni-rahunki/
Використовуєте воду для виробничих та для власних питних потреб: що з рентною платою?
Відповідно до п. 255.1 ст. 255 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками рентної плати за спеціальне використання води є:
- первинні водокористувачі – суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи – підприємці, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів;
- суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи – підприємці, які використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва.
Первинний водокористувач, який має дозвіл на спеціальне водокористування та використовує воду одночасно для виробничих потреб (у тому числі виготовлення напоїв) та для задоволення власних питних і санітарно-гігієнічних потреб обчислює рентну плату за спеціальне використання води за фактичний обсяг води, який вилучено з водного об’єкта, шляхом складання по кожному напрямку використання води окремого додатка 5 до податкової декларації з рентної плати, а саме:
► за обсяги води, що використані первинним водокористувачем для виробничих потреб та для задоволення власних питних і санітарно-гігієнічних потреб із застосуванням ставок для відповідного водного об’єкта, визначених підпунктами 255.5.1 та 255.5.2 п. 255.5 ст. 255 ПКУ;
► за обсяги води, що використані первинним водокористувачем для виготовлення напоїв із застосуванням ставок, визначених п.п. 255.5.6 п. 255.5 ст. 255 ПКУ – за воду, що входить виключно до складу напоїв.
Щодо врахування сум від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових періодів реорганізованого (приєднаного) до товариства платника
Інформуємо, що порядок припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу та перетворення визначений ст. 107 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ).
Відповідно до ст. 104 ЦКУ юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов’язки переходять до правонаступників.
Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Згідно зі ст. 106 ЦКУ злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, – за рішенням суду або відповідних органів державної влади.
Пунктами 2, 3 та 4 ст. 107 ЦКУ встановлено, що після закінчення строку для пред’явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов’язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов’язання, які оспорюються сторонами.
Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом.
Порушення положень частин другої та третьої цієї статті є підставою для відмови у внесенні до єдиного державного реєстру запису про припинення юридичної особи та державній реєстрації створюваних юридичних осіб правонаступників.
Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.
Фінансовий результат до оподаткування, зменшується на суму від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років. Положення зазначеного пункту застосовуються з урахуванням п. 3 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ (п.п. 140.4.2 п. 140.4 ст.140 ПКУ).
Порядок відображення в бухгалтерському обліку та звітності придбання інших підприємств, гудвілу, який виник при придбанні, злитті підприємств, а також розкриття інформації про об’єднання підприємств встановлено Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 19 «Об’єднання підприємств», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 07.07.1999 № 163 зі змінами (далі – П(С)Б019).
Згідно з п. 5 П(С)Б019, якщо підприємство внаслідок придбання його чистих активів іншим підприємством (покупцем) ліквідується, то, починаючи з дати придбання, покупець відображає у балансі активи та зобов’язання придбаного підприємства та будь-який гудвіл, що виникає в результаті придбання.
Враховуючи викладене вище, а також те, що ПКУ не передбачено різниць, що надають право платнику при реорганізації здійснювати врахування при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток від’ємного значення об’єкта оподаткування приєднаного платника податку, фінансовий результат до оподаткування платника податку – правонаступника не зменшується на суму від’ємного значення об’єкта оподаткування, що обліковувалось у платника податку (платників податків), який (які) припиняється (припиняються) у процесі реорганізації шляхом приєднання, перетворення, злиття, на дату затвердження передавального акту.
Для відмови від спрощеної системи оподаткування платникам єдиного податку першої – третьої груп необхідно
подати заяву до контролюючого органу
Нагадуємо, що відмова від спрощеної системи оподаткування платниками єдиного податку першої – третьої груп здійснюється у порядку, визначеному підпунктами 298.2.1 – 298.2.3 п. 298.2 ст.298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Для відмови від спрощеної системи оподаткування суб’єкт господарювання не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року) подає до контролюючого органу заяву (п.п. 298.2.1 п. 298.2 ст. 298 ПКУ).
Платники єдиного податку можуть самостійно відмовитися від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, в якому подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів (п.п. 298.2.2 п. 298.2 ст. 298 ПКУ).
Відповідно до п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, у таких випадках та у строки:
- у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку першої і другої груп та нездійснення такими платниками переходу на застосування іншої ставки – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, в якому відбулося таке перевищення;
- у разі перевищення протягом календарного року обсягу доходу, встановленого п.п. 3 п. 291.4 ст. 291 ПКУ, платниками єдиного податку першої і другої груп, які використали право на застосування інших ставок, встановлених для третьої групи, – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, в якому відбулося таке перевищення;
- у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку третьої групи – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, в якому відбулося таке перевищення;
- у разі застосування платником єдиного податку іншого способу розрахунків, ніж зазначені у пункті 291.6 статті 291 ПКУ, – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, в якому допущено такий спосіб розрахунків;
- у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, в якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми;
- у разі перевищення чисельності фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником єдиного податку, – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, в якому допущено таке перевищення;
- у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку, – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, в якому здійснювалися такі види діяльності;
- у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів – в останній день другого із двох послідовних кварталів;
- у разі здійснення платниками першої або другої групи діяльності, яка не передбачена у підпунктах 1 або 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ відповідно, – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, в якому здійснювалася така діяльність.
Формою заяви про застосування спрощеної системи оподаткування, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.12.2011 № 1675 «Про затвердження порядку подання заяви про застосування спрощеної системи оподаткування», передбачено і відмову від спрощеної системи оподаткування із зазначенням причин відмови від неї.
Згідно з п.п. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 ПКУ заява про відмову від спрощеної систему оподаткування суб’єктами господарювання подається до контролюючого органу в один з таких способів:
- особисто платником податків або уповноваженою на це особою;
- надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
- засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації кваліфікованого електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.
До якого контролюючого органу необхідно звертатись фізичній особі – власнику декількох об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, розміщених у різних населених пунктах, для проведення звірки даних?
Відповідно до п.п. 266.7.3 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо:
♦ об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, у тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;
♦ розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;
♦ права на користування пільгою із сплати податку;
♦ розміру ставки податку;
♦ нарахованої суми податку.
У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за місцем проживання (реєстрації) платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
Щодо визнання господарських операцій сільгосптоваровиробника – платника єдиного податку четвертої групи контрольованими
Підпунктом 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що контрольованими операціями є господарські операції платника податків, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, а саме:
а) господарські операції, що здійснюються з пов’язаними особами – нерезидентами, у тому числі у випадках, визначених п.п. 39.2.1.5 п.п. 39.2.1;
б) зовнішньоекономічні господарські операції з продажу та/або придбання товарів та/або послуг через комісіонерів – нерезидентів;
в) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, зареєстрованими у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до п.п. 39.2.1.2 п.п. 39.2.1, або які є резидентами цих держав;
г) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи. Перелік організаційно-правових форм таких нерезидентів у розрізі держав (територій) затверджується Кабінетом Міністрів України.
ґ) господарські операції (у тому числі внутрішньогосподарські розрахунки), що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні.
Підпунктом 133.5 ст. 133 ПКУ встановлено, що суб’єкти господарювання, що застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, визначені главою 1 розділу XIV «Спеціальні податкові режими» ПКУ, не є платниками податку на прибуток підприємств.
Оскільки сільськогосподарський товаровиробник є платником єдиного податку четвертої групи та відповідно до п. 297.1 ст. 297 ПКУ звільняється від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності, зокрема з податку на прибуток підприємств, то господарські операції такого платника, здійснені з нерезидентом, не підпадають під визначення контрольованих.
Оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором суми моральної шкоди, яка виплачується за рішенням суду
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Податковим кодексом України (далі – ПКУ), відповідно до п. 5.3 ст. 5 якого терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.
Відшкодування моральної шкоди встановлено системою норм права Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ), а саме: статтею 23 глави 3 «Захист цивільних прав та інтересів» та главою 82 «Відшкодування шкоди».
Так, згідно зі ст. 23 ЦКУ особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розділом IV «Податок на доходи фізичних осіб» ПКУ, відповідно до п. 162.1 ст. 162 якого платником податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) є, зокрема, фізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.
Згідно з п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 ПКУ об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого включається, зокрема, дохід у вигляді відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров’ю (п.п. 164.2.14 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).
Також вказаний дохід є об’єктом оподаткування військовим збором (п.п. 1.2 п. 16№ підрозділу 10 розділу XX ПКУ).
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) ПДФО до бюджету здійснюється у порядку, встановленому ст. 168 ПКУ.
Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника ПДФО, зобов’язаний утримувати ПДФО та військовий збір із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку ПДФО 18 %, визначену у ст. 167 ПКУ, та ставку військового збору 1,5 %, встановлену у п.п. 1.3 п. 16№ підрозділу 10 розділу XX ПКУ (п.п. 168.1.1 п.168.1 ст. 168 ПКУ).
Відповідно до п. 18.2 ст. 18 ПКУ податкові агенти прирівнюються до платників податку і мають права та виконують обов’язки, встановлені ПКУ для платників податків.
За п’ять місяців громадяни Дніпропетровської області задекларували 12 млн грн податкової знижки
«Станом на перше червня поточного року за підсумками декларування громадянами доходів, отриманих у 2018 році, кількість поданих декларацій про майновий стан і доходи становить понад 40,6 тисяч на загальну суму 4,2 млрд гривень. За результатами декларування підлягає сплаті до бюджету 106,9 млн грн податку на доходи фізичних осіб та 13,8 млн грн військового збору. Це відповідно на 15,7 млн грн та на 1,7 млн грн більше, ніж за аналогічний період минулого року», – повідомила заступник начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Ірина Сікіріна.
Вона також розповіла, що найбільше декларацій про доходи надійшло від отримання спадщини (2 676 на загальну суму 1 млрд 394,7 млн гривень) та продажу рухомого/нерухомого майна (1 121 на загальну суму 283,7 млн гривень). Іноземний дохід у розмірі 129,6 млн грн задекларували 200 мешканців області.
Наразі, про понадмільйонні статки повідомили 278 громадян регіону. За результатами декларування вони сплатять 40,4 млн грн ПДФО та 4,4 млн грн військового збору.
Разом з тим, 5 687 мешканців Дніпропетровської області заявили про право на податкову знижку. За результатами поданих декларацій вони отримають з бюджету 12 млн гривень.
Щодо коригування платником податку на прибуток фінансового результату до оподаткування на суму наданої ним поворотної фінансової допомоги, яка не була повернута
Згідно з п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств (далі – податок) є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.
Підпунктом 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено, що фінансова допомога це – фінансова допомога, надана на безповоротній або поворотній основі.
Поворотна фінансова допомога – сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов’язковою до повернення.
Якщо протягом визначеного строку платник не повертає поворотну фінансову допомогу, то така допомога для цілей оподаткування вважається безповоротною.
Підпунктом 140.5.10 п. 140.5 ст. 140 ПКУ встановлено, що фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму перерахованої безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг) особам, що не є платниками податку (крім фізичних осіб), та платникам податку, які оподатковуються за ставкою 0 відсотків відповідно до пункту 44 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, крім безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг), перерахованої неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг, для яких застосовується положення п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 ПКУ.
Таким чином, якщо особа, що не є платником податку (крім фізичної особи) або платник податку, який оподатковується за ставкою 0 відсотків відповідно до п. 44 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, протягом визначеного строку не повертає поворотну фінансову допомогу, то така допомога вважається безповоротною і платником податку здійснюється коригування фінансового результату до оподаткування відповідно до п.п. 140.5.10 п. 140.5 ст. 140 ПКУ на суму наданої ним поворотної фінансової допомоги.
Слід зазначити, що нормами ПКУ не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на суму безповоротної фінансової допомоги, наданої іншій юридичній особі – платнику податку на прибуток підприємств на загальних підставах. Такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку.
Щодо оприбуткування готівкових коштів, отриманих суб'єктом господарювання у межах однієї зміни, проте у межах різних діб
Відповідно до пункту 9 статті 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 265), суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо), при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) (далі – РРО) фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій.
Ця норма враховує особливості роботи РРО, які повинні забезпечувати друкування таких звітів за кожний робочий день.
У пункті 2 Вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2002 року № 199 зі змінами (далі – Вимоги), наведено визначення поняття «зміна» – це період роботи реєстратора розрахункових операцій від реєстрації першої розрахункової операції після виконання «Z-звіту» до виконання наступного «Z-звіту».
У примітках до формату і розрядності даних, що зберігаються у фіскальній пам’яті (додаток до Вимог), наведено важливе уточнення: максимальна тривалість зміни РРО не повинна перевищувати 24 години.
Оскільки у добі всього 24 години (тобто, день триває з 0 до 24 годин), при щоденній роботі з РРО «Z-звіт» необхідно виконувати щодня.
Відповідно до пункту 7 Вимог усі режими роботи РРО (крім тих, що забезпечують усунення причин блокування) повинні блокуватися, зокрема у разі перевищення максимальної тривалості зміни.
Враховуючи вищевикладене, якщо суб’єкт господарювання працює цілодобово, то фіскальний звітний чек («Z-звіт») повинен роздруковуватися кожного дня по закінченні робочої зміни, але не пізніше 24 годин від її початку.
Звертаємо увагу, що у разі перевищення максимальної тривалості зміни, відповідно до пункту 7 Вимог робота РРО буде заблокована.
Згідно з абзацом третім пункту 11 розділу II Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 № 148 із змінами, оприбуткуванням готівки в касах відокремлених підрозділів установ/підприємств, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО без ведення касової книги, є забезпечення зберігання щоденних фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) в електронній формі протягом строку, визначеного пунктом 44.3 статті 44 Податкового кодексу України, і занесення інформації згідно з фіскальними звітними чеками до відповідних книг обліку (КОРО – у разі її використання).
Чи необхідно сплачувати транспортний податок за автомобіль, який є об’єктом оподаткування, якщо його викрадено?
Згідно з п.п. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 розділу ХІІ «Податок на майно» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ є об’єктами оподаткування.
Об’єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року (п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ).
Відповідно до п.п. 267.3.1 п. 267.3 ст. 267 ПКУ базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ.
Підпунктом 267.6.8 п. 267.6 ст. 267 ПКУ визначено, що у разі незаконного заволодіння третьою особою легковим автомобілем, який відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ є об’єктом оподаткування, транспортний податок за такий легковий автомобіль не сплачується з місяця, наступного за місяцем, в якому мав місце факт незаконного заволодіння легковим автомобілем, якщо такий факт підтверджується відповідним документом про внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, виданим уповноваженим державним органом.
У разі повернення легкового автомобіля його власнику (законному володільцю) транспортний податок за такий легковий автомобіль сплачується з місяця, в якому легковий автомобіль було повернено відповідно до постанови слідчого, прокурора чи рішення суду. Платник податку зобов’язаний надати контролюючому органу копію такої постанови (рішення) протягом 10 днів з моменту отримання.
Юрособа - єдинник тимчасово припинив діяльність. Що з земельним податком?
Згідно з п. 269.1 ПКУ платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.
Об’єктами оподаткування земельним податком є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні та земельні частки (паї), які перебувають у власності (п. 270.1 ПКУ).
Відповідно до абз. 1 п. 49.2 ПКУ платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Абзац перший п. 49.2 ПКУ застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.
Особливості справляння податку суб’єктами господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, встановлюються главою 1 розд. XIV ПКУ (п. 269.2 ПКУ).
Зокрема, платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на майно (в частині земельного податку), крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються платниками єдиного податку третьої групи для провадження господарської діяльності (п.п. 4 п. 297.1 ПКУ).
Тобто, у разі тимчасового припинення господарської діяльності, юридична особа – платник єдиного податку третьої групи не використовує для провадження господарської діяльності свої земельні ділянки, а тому не виконуються умови, які звільняють платника єдиного податку третьої групи від сплати земельного податку.
Отже, юридичні особи – платники єдиного податку – власники земельних ділянок (землекористувачі на правах постійного користування земельними ділянками) у разі тимчасового припинення господарської діяльності сплачують земельний податок на загальних підставах.
Криворізьке північне управління
Чоловік, який сплатив допоміжні репродуктивні послуги, надані дружині, має право на отримання податкової знижки
Звертаємо увагу, що перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, визначено у п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
До даного переліку включається сума витрат платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) на оплату допоміжних репродуктивних технологій згідно з умовами, встановленими законодавством, але не більше ніж сума, що дорівнює третині доходу у вигляді заробітної плати за звітний податковий рік (п.п. 166.3.6 п. 166.3 ст. 166 ПКУ).
Обмеження права на нарахування податкової знижки передбачені п.166.4 ст. 166 ПКУ.
Відповідно до частини сьомої ст. 281 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями повнолітня жінка або чоловік мають право за медичними показаннями на проведення щодо них лікувальних програм допоміжних репродуктивних технологій згідно з порядком та умовами, встановленими законодавством.
Порядок застосування допоміжних репродуктивних технологій в Україні, який визначає механізм та умови застосування методики допоміжних репродуктивних технологій, затверджений наказом Міністерства охорони здоров’я України від 09.09.2013 № 787 із змінами, стосується удосконалення медичної допомоги населенню при лікуванні безпліддя із застосуванням допоміжних репродуктивних технологій та регулює відносини між пацієнтами (жінками, чоловіками) та закладами охорони здоров’я, які забезпечують застосування методик допоміжних репродуктивних технологій та не містить положень щодо порядку (способів) оплати наданих медичних послуг та суб’єктів, які здійснюють таку оплату.
Відповідно до ст. 3 Основ законодавства України про охорону здоров’я від 19 листопада 1992 року № 2801-ХІІ із змінами послугою з медичного обслуговування населення (медичною послугою) є послуга, що надається пацієнту закладом охорони здоров’я або фізичною особою – підприємцем, яка зареєстрована та одержала в установленому законом порядку ліцензією на провадження господарської діяльності з медичної практики, та оплачується її замовником.
Замовником послуги з медичного обслуговування населення можуть бути держава, відповідні органи місцевого самоврядування, юридичні та фізичні особи, у тому числі пацієнт.
Таким чином, платник ПДФО чоловічої статі має право на отримання податкової знижки згідно із п.п. 166.3.6 п. 166.3 ст. 166 ПКУ на суму витрат на оплату допоміжних репродуктивних технологій, наданих дружині платника ПДФО, але оплачених таким платником (чоловіком).
Умови, за яких кваліфікований сертифікат, виданий АЦСК ІДД ДФС, скасовується у телефонному режимі
Відповідно до Регламенту Акредитованого центру сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС України (далі – АЦСК ІДД ДФС) заява в усній формі подається клієнтом (користувачем) до АЦСК ІДД ДФС засобами телефонного зв’язку за номером, який опублікований на власному інформаційному ресурсі АЦСК ІДД ДФС, при цьому клієнт (користувач) повинен повідомити адміністратору реєстрації наступну інформацію:
► ідентифікаційні дані власника кваліфікованого сертифіката;
► ключову фразу голосової автентифікації.
Заява в усній формі приймається тільки у випадку позитивної автентифікації (збігу голосової фрази та ідентифікаційних даних користувача з інформацією в реєстрі сертифікатів).
Відповідальність суб’єктів господарювання за несплату (неперерахування) єдиного внеску
Нагадуємо, що платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є фізичні особи – підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах.
Норми визначені підпунктами 4, 5 та 5№ частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).
Фізичні особи – підприємці (далі – ФОП), особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та члени фермерського господарства зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (абзац третій частини восьмої ст. 9 Закону № 2464).
Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (частина дванадцята ст. 9 Закону № 2464).
За порушення законодавства по єдиному внеску, зокрема за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення, накладається штраф у розмірі 20 % своєчасно не сплачених сум (п. 2 частини одинадцятої ст. 25 Закону № 2464).
На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 % суми недоплати за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені, передбаченої Законом № 2464, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно (частини десята та тринадцята ст. 25 Закону № 2464).
Крім того, ст. 165№ Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х із змінами та доповненнями (далі – КУпАП) за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску, зокрема ФОП або особами, які забезпечують себе роботою самостійно передбачена відповідальність.
При цьому, слід зазначити, що нормами ст. 165№ КУпАП не передбачена адміністративна відповідальність за вказані порушення для членів фермерських господарств.
Визначення об’єкта оподаткування акцизним податком при реалізації пального з 01.07.2019
Повідомляємо, що об’єктами оподаткування акцизним податком при реалізації пального з акцизного складу/акцизного складу пересувного є операції з реалізації будь-яких обсягів пального понад обсяги, що:
● отримані з інших акцизних складів/акцизних складів пересувних, що підтверджені зареєстрованими акцизними накладними в Єдиному реєстрі акцизних накладних;
● ввезені (імпортовані) на митну територію України, що засвідчені належно оформленою митною декларацією;
● вироблені в Україні, реалізація яких є об’єктом оподаткування відповідно до п.п. 213.1.1 п. 213.1 ст. 213 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) або не підлягає, оподаткуванню, або звільняється від оподаткування, або оподатковується на умовах, встановлених ст. 229 ПКУ, що підтверджені зареєстрованими акцизними накладними в Єдиному реєстрі акцизних накладних.
Норми встановлені п.п. 213.1.12 п. 213.1 ст. 213 ПКУ.
Сеанс телефонного зв’язку заступника начальника управління податків і зборів з юридичних осіб ГУ ДФС у Дніпропетровській області
Віталія Мироненка на тему «Особливості адміністрування у 2019 році податку на прибуток, рентної плати та екологічного податку»
Питання 1. Добрий день. Суб’єкт господарювання – юридична особа має газову колонку для підігріву води та опалення приміщення, чи є він платником екологічного податку за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря?
Відповідь. Добрий день. Відповідно до п.п. 240.1.1 п. 240.1 ст. 240 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються, зокрема, викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення.
Об’єктом та базою оподаткування екологічним податком є, зокрема, обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (п.п. 242.1.1 п. 242.1 ст. 242 ПКУ).
Стаціонарне джерело забруднення – підприємство, цех, агрегат, установка або інший нерухомий об’єкт, що зберігає свої просторові координати протягом певного часу і здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферу та/або скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти (п.п. 14.1.230 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Частиною п’ятою ст. 11 Закону України від 16 жовтня 1992 року № 2707-ХІІ «Про охорону атмосферного повітря» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2707) передбачено, що викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб’єкту господарювання, об’єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.
Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися на підставі дозволу, виданого суб’єкту господарювання, об’єкт якого належить до першої групи, суб’єкту господарювання, об’єкт якого знаходиться на території зони відчуження, зони безумовного (обов’язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення (частина шоста ст. 11 Закону № 2707).
До першої групи належать об’єкти, які взяті на державний облік і мають виробництва або технологічне устаткування, на яких повинні впроваджуватися екологічно безпечні технології та методи керування.
До другої групи належать об’єкти, які взяті на державний облік і не мають виробництв або технологічного устаткування, на яких повинні впроваджуватися екологічно безпечні технології та методи керування.
До третьої групи належать об’єкти, які не належать до першої і другої груп (частина сьома ст. 11 Закону № 2707).
Крім того, згідно з п. 1.9 Інструкції про зміст та порядок складання звіту проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин на підприємстві, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 10.02.1995 № 7 (зі змінами та доповненнями), підприємство несе відповідальність за виконання в установлені терміни інвентаризації викидів, а також за своєчасне представлення необхідної інформації, щодо ведення техпроцесів (техрегламенти, режимні карти, сировини, що використовується і т. д.) та створення необхідних умов по проведенню вимірів.
Отже, до стаціонарних джерел забруднення відносяться підприємство, цех, агрегат, установка або інший нерухомий об’єкт, що зберігає свої просторові координати протягом певного часу і здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферу та/або скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти.
Також до стаціонарних джерел забруднення можна віднести генератори, міні електростанції, газозварювальне обладнання (установки), які працюють на пальному при спаленні якого утворюються та викидаються в атмосферне повітря забруднюючі речовини або суміш таких речовин, що є об’єктом та базою оподаткування екологічним податком за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами.
Питання 2. Вітаю. У мене таке питання. Чи правомірно невизнання податковою звітністю Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації у зв’язку з неподачею форм фінансової звітності?
Відповідь. Добрий день. Відповідно до п. 46.2 ст. 46 ПКУ платник податку на прибуток підприємств подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 ПКУ.
Фінансова звітність, що складається та подається відповідно до п. 46.2 ст. 46 ПКУ платниками податку на прибуток та неприбутковими підприємствами, установами та організаціями, є додатком до податкової декларації з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація) та звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації (далі – Звіт) та їх невід’ємною частиною.
Згідно з п. 48.3 ст. 48 ПКУ податкова декларація повинна містити обов’язкові реквізити, зокрема інформацію про додатки, що додаються до податкової декларації та є її невід’ємною частиною. Тобто, податкова звітність, складена з порушенням норм ст. 48 ПКУ, не вважається податковою декларацією (п. 48.7 ст. 48 ПКУ).
У разі неподання до органу ДФС фінансової звітності разом з Декларацією (Звітом), як її невід’ємної частини, така податкова звітність не визнається податковою декларацією. Відповідальність за неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати та сплачувати податки, збори, податкових декларацій (розрахунків) передбачена п.120.1 ст. 120 ПКУ.
Питання 3. Хочу запитати. Які форми фінансової звітності повинні подаватися неприбутковими організаціями, як додаток до Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації?
Відповідь. Відповідно до ст. 2 Закону України від 16 липня 1999 року № 996 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» із змінами підприємства (крім бюджетних установ) можуть належати до мікропідприємств, малих, середніх або великих підприємств, а також визначено критерії, за якими підприємства відносяться до відповідної категорії.
Неприбутковими установами та організаціями (крім неприбуткових установ та організацій, які підпадають під критерії мікропідприємств, малих підприємств, бюджетних установ) подається разом зі звітом про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації (далі – Звіт) Баланс, Звіт про фінансові результати, Звіт про рух грошових коштів, Звіт про власний капітал та Примітки до річних звітів (форми №№ 1 – 5).
Неприбуткові установи, організації, які підпадають під критерії мікропідприємств, малих підприємств, подають скорочену за показниками фінансову звітність (Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва, Спрощений фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва) у складі Балансу і Звіту про фінансові результати.
Суб’єкти державного сектора разом зі Звітом подають наступні форми фінансової звітності: Баланс та Звіт про фінансові результати, Звіт про рух грошових коштів, Звіт про власний капітал, Примітки до річної фінансової звітності.
Підтвердженням подання фінансової звітності разом зі Звітом є позначка «+» в Звіті у клітинці «ФЗ» таблиці «Наявність додатків» та у таблиці «Наявність поданих до Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації додатків – форм фінансової звітності».
Для платників Західнодонбаського регіону проведено кущовий семінар
Днями в актовому залі Західно-Донбаського управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області проведено кущовий семінар за участі представника Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.
Під час заходу платники податків дізнались про останні зміни, які відбулись у податковому законодавстві. Також на семінарі обговорювались інші актуальні питання: особливості застосування спрощеної системи оподаткування, реєстраторів розрахункових операцій, земельного податку та орендної плати.
Увагу присутніх було акцентовано на можливості використання у роботі різноманітних електронних сервісів, що розміщені на веб-порталі ДФС України.
Окрему увагу приділено питанню легалізації трудових відносин та неприпустимості допуску до роботи найманих працівників без оформлення з ними трудових відносин та заходам у рамках операції «Урожай», які направлені на протидію оборудкам у сфері земельних відносин, максимального залучення до декларування отриманих доходів, підвищення рівня виплати заробітної плати.
Наприкінці заходу податківці відповіли на запитання присутніх та надали актуальну друковану продукцію.
Обов’язковий продаж валютних надходжень бізнесом скасовано
З метою подальшого спрощення ведення бізнесу в Україні Національний банк України (далі – НБУ) скасовує вимогу щодо обов’язкового продажу валютних надходжень.
Норма, яка зобов’язує підприємців продавати 30 % валютних надходжень на міжбанківському валютному ринку, перестане діяти з 20 червня 2019 року. Надходження бізнесу, зараховані на їх розподільчі рахунки упродовж 19 червня 2019 року, вже не підлягатимуть обов’язковому продажу.
Чергове валютне послаблення не матиме негативних наслідків для макрофінансової стабільності. За статистикою останніх років, коли норматив обов’язкового продажу валютних надходжень становив 50 %, так і з 01 березня 2019 року, коли він був зменшений до 30 %, бізнес загалом продавав понад 90 % валюти.
У такий спосіб НБУ продовжує валютну лібералізацію відповідно до дорожньої карти, яка передбачає поступове зняття усіх валютних обмежень у відповідності до покращення макроекономічних умов в Україні.
У цьому році НБУ скасував або пом’якшив вже понад 30 валютних обмежень. Відміна обов’язкового продажу валютних надходжень бізнесу є черговим кроком на шляху до вільного руху капіталу, визначеного однією із стратегічних цілей НБУ.
Зазначені зміни затверджені постановою Правління НБУ від 18 червня 2019 року № 78 «Про внесення зміни до Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті», яка набирає чинності 20.06.2019.
Інформацію розміщено на головній сторінці офіційного Інтернет-представництва НБУ у розділі «Новини» за посиланням
https://bank.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=97194579&cat_id=55838
Громадяни повинні сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у податковій декларації про майновий стан і доходи, по 31.07.2019
ДФС України на головній сторінці офіційного веб-порталу за посиланням http://sfs.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/382452.html повідомила наступне.
Податковим кодексом України (далі – ПКУ) установлено, що фізичні особи, які не зареєстровані як фізичні особи – підприємці, та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов’язані сплатити суму податкових зобов’язань, зазначену у поданій декларації про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація), до 01 серпня року, що настає за звітним.
Отже, за результатами 2018 року останній день сплати – 31 липня 2019 року (включно).
Нагадуємо, що фізичні особи виконують свої зобов’язання як зі сплати податку на доходи фізичних осіб (далі – податок), так і військового збору.
Звертаємо увагу, у зв’язку із введенням з 01.01.2019 у дію нових кодів бюджетної класифікації порядок сплати фізичними особами податкових зобов’язань, зазначених у податковій декларації, змінено.
Отже, платник податку – фізична особа, який зобов’язаний подати податкову декларацію, визначити та сплатити свої податкові зобов’язання, сплачує їх за кодами платежу:
«11010500» – «податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування»;
«11011001» – «військовий збір, що сплачується за результатами декларування».
Слід зазначити, що у разі, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання протягом строків, визначених ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
● при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;
● при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Крім того, після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання, на суми такого зобов’язання нараховується пеня.
Продаж власної сільськогосподарської продукції не оподатковується, якщо надана довідка за формою № 3 ДФ
Нагадуємо, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) не включаються доходи, отримані від продажу власної сільськогосподарської продукції, яка вирощена, відгодована, виловлена, зібрана, виготовлена, вироблена, оброблена та/або перероблена безпосередньо фізичною особою на земельних ділянках, наданих їй у розмірах, встановлених Земельним кодексом України (далі – ЗКУ).
Підпунктом 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України передбачено дотримання певних умов для застосування такої пільги: сукупний розмір вищезазначених земельних ділянок не повинен перевищувати 2 гектари.
У разі продажу сільськогосподарської продукції (крім продукції тваринництва) її власник має подавати податковому агенту копію Довідки про наявність у фізичної особи ділянок за формою № 3 ДФ, затвердженою наказом Міністерства доходів і зборів від 17.01.2014 № 32 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 31.01.2014 за № 201/24978) (далі – Довідка). Така Довідка безоплатно видається сільською, селищною або міською радою за місцем податкової адреси (місцем проживання) платника ПДФО протягом п’яти робочих днів з дня отримання відповідною радою письмової заяви.
Довідка видається особисто власнику сільськогосподарської продукції, якщо сільськогосподарська продукція вирощена, відгодована, виловлена, зібрана, виготовлена, вироблена, оброблена та/або перероблена безпосередньо фізичною особою на земельних ділянках, наданих їй у розмірах, встановлених ЗКУ для ведення садівництва та/або для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки) та/або для індивідуального дачного будівництва;особистого селянського господарства та/або земельні частки (паї), виділені в натурі (на місцевості), сукупний розмір яких не перевищує два гектари.
Довідка видається строком на п’ять років. Оригінал Довідки повинен зберігатись у власника сільськогосподарської продукції протягом строку позовної давності з дати її закінчення.
Отже, якщо продавець сільгосппродукції надав підприємству чи фізичній особі – підприємцю, які є податковими агентами, копію чинної Довідки, і її дані свідчать про наявність у такої фізичної особи права на застосування зазначеної вище пільги, то покупець не утримує ПДФО з доходів, що виплачуються за сільськогосподарську продукцію.
Водночас, якщо розміри земельних ділянок перевищують норми, встановлені ЗКУ, то такі доходи включаються платником ПДФО до загального річного оподатковуваного доходу, підлягають відображенню у податковій декларації про майновий стан і доходи за наслідками звітного податкового року та оподатковуються ПДФО за ставкою 18 % і військовим збором – 1,5 %.
Виробники електричної енергії, які мають діючі (у тому числі призупинені) ліцензії, щомісяця подають декларацію з акцизного податку
Звертаємо увагу платників, що нормами п.п. 212.1.13 п. 212.1 ст. 212 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками акцизного податку, зокрема, є виробники електричної енергії, які мають ліцензію на право здійснення підприємницької діяльності з виробництва електричної енергії і продають її поза оптовим ринком електричної енергії.
Відповідно до п. 49.2№. ст. 49 ПКУ платники, які мають діючі (у тому числі призупинені) ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством, зобов’язані за кожний встановлений ПКУ звітний період подавати податкові декларації незалежно від того, чи провадили такі платники господарську діяльність у звітному періоді.
Базовий податковий період для сплати акцизного податку відповідає календарному місяцю (п. 223.1 ст. 233 ПКУ).
Нормами п. 223.2 ст. 223 ПКУ встановлено, що платники акцизного податку, зокрема, визначені п.п. 212.1.13 п. 212.1 ст. 212 ПКУ, подають щомісяця не пізніше 20 числа наступного звітного (податкового) періоду контролюючому органу за місцем реєстрації декларацію з акцизного податку за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 14 із змінами (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 30.01.2015 за № 105/26550).
Аудиторами ДФС донараховано порушникам законодавства 19,1 млрд гривень
У січні-травні 2019 року підрозділами аудиту було проведено 2,0 тис. планових перевірок платників податків, 5,6 тис. позапланових перевірок та 1,4 тис. зустрічних звірок.
Зокрема, проведено 97 перевірок фінансових установ з відокремленими підрозділами, за результатами яких донараховано 452,8 млн гривень.
За результатами контролю за дотриманням вимог валютного законодавства донараховано пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД на загальну суму 281,9 млн грн, а також податку на прибуток з іноземних юридичних осіб на загальну суму 197,3 млн гривень.
На виконання ухвал суду (у т.ч. отриманих у минулому році) проведено 25 документальних перевірок, донараховано грошових зобов’язань на суму 101,8 млн грн. Крім того, на виконання інших доручень правоохоронних органів, які надаються під час розслідування кримінальних проваджень, проведено 352 документальні перевірки та донараховано 279,5 млн гривень.
Проведено 375 документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, донараховано 399 млн грн грошових зобов’язань.
Загалом за результатами контрольно-перевірочної роботи донараховано до бюджету 19,1 млрд грн, з яких узгоджено 6,7 млрд. грн. (у т.ч. основного платежу з податку на прибуток – 1 662,4 млн грн, ПДВ – 2 126,5 млн гривень).
Реальний вклад підрозділів аудиту по забезпеченню надходжень до бюджету склав 5 044 млн грн: забезпечено надходжень грошовими коштами на 1 540 млн. грн., зменшено від’ємне значення об’єкта оподаткування податком на прибуток на 16 794 млн грн, що упередило несплату податку у майбутньому на 3 023 млн грн, зменшено залишки від’ємного значення ПДВ, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного періоду на 481 млн гривень.
Про фізичних осіб, які одноосібно обробляють земельні ділянки (паї)
Порядок декларування доходів, одержаних фізичними особами, регулюється нормами Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Подавати декларації про майновий стан і доходи повинні і одноосібники, які самостійно обробляють власні земельні ділянки (паї) загальною площею понад 2 гектари та отримують доходи від продажу сільськогосподарської продукції (п.п. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 ПКУ).
У разі надання власних земельних ділянок (паїв) в оренду іншій фізичній особі, яка не є суб’єктом господарювання, та отримання доходу у вигляді орендної плати, такі фізичні особи – орендодавці також мають обов’язок стосовно декларування отриманих доходів та сплати відповідних податків і зборів (п.п. 170.1.5 п. 170.1 ст. 170 ПКУ).
Відповідно до вимог ПКУ доходи від продажу сільськогосподарської продукції, вирощеної на власних земельних ділянках площею понад 2 гектари, та доходи від надання власних земельних ділянок в оренду іншій фізичній особі, підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18 % та військовим збором за ставкою 1,5 %.
Самостійно сплатити узгоджені податкові зобов’язання платники податку зобов’язані до 01 серпня року, що настає за звітним (п. 179.7 ст. 179 ПКУ).
Додатково повідомляємо, що фізичні особи, які одноосібно обробляють земельні ділянки (паї) та отримують доходи від продажу власної сільськогосподарської продукції, мають можливість здійснювати таку діяльність з вирощування сільськогосподарських культур, зареєструвавшись суб’єктами господарювання – фізичними особами підприємцями, зі сплатою відповідних податків і зборів до бюджету та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) – до відповідних цільових фондів, згідно з вимогами чинного законодавства.
Повернення надміру або помилково сплачених сум єдиного внеску у разі смерті ФОП
Відповідно до ст. 1216 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно з частиною першою ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є: роботодавці, фізичні особи – підприємці (далі – ФОП), особи, які провадять незалежну професійну діяльність, члени фермерського господарства, особи, які беруть добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Статтею 6 Закону № 2464 визначено права та обов’язки платників єдиного внеску.
Частиною тринадцятою ст. 9 Закону № 2464 передбачено, що суми помилково сплаченого єдиного внеску зараховуються в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску або повертаються платникам у порядку і строки, визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, Пенсійним фондом та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Повернення коштів єдиного внеску у випадках помилкової або надмірної сплати сум єдиного внеску передбачено Порядком зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 16.01.2016 № 6 (далі – Порядок).
Обов’язковою умовою повернення надміру та/або помилково сплачених сум єдиного внеску є заява платника про таке повернення, що подається до контролюючого органу, на рахунок якого сплачено суми єдиного внеску, у випадках, встановлених п. 5 Порядку (п. 6 Порядку).
Отже, у разі смерті ФОП – платника єдиного внеску його спадкоємець не має право на повернення надміру або помилково сплачених сум єдиного внеску, оскільки у розумінні Закону № 2464 спадкоємець не є платником єдиного внеску і на нього не розповсюджуються права та обов’язки платника.
Відбулася зустріч керівництва ГУ ДФС у Дніпропетровській області з представниками органів місцевого самоврядування
У Головному управлінні ДФС у Дніпропетровській області 28 травня 2019 року відбулася чергова зустріч керівництва ГУ ДФС з представниками територіальних громад, міських та районних державних адміністрацій на тему «Наповнення місцевих бюджетів та взаємодія у рамках операції «Урожай». Проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок, прийняття рішень щодо затвердження технічної документації та строків її введення. Додаткові джерела надходження до місцевих бюджетів за рахунок відшкодування юридичними та фізичними особами збитків за використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів. Прийняття рішень органами місцевого самоврядування щодо можливості змін ставок місцевих податків і зборів».
У заході також прийняли участь представники Громадської ради при ГУ ДФС, керівники та фахівці структурних підрозділів ГУ ДФС у Дніпропетровській області.
Заступник начальника ГУ ДФС Ірина Сікіріна звернула увагу присутніх, що з 6 травня поточного року на території України запроваджено операцію «Урожай», метою якої є:
- легалізація трудових відносин, які виникають під час оброблення земель сільгосппризначення;
- встановлення реального обсягу земель сільгосппризначення, який використовується для вирощування сільгоспкультур;
- забезпечення повноти декларування доходів, отриманих від продажу сільгосппродукції, у тому числі так званими одноосібниками.
Також Ірина Сікіріна зазначила, що забезпечення успішного проведення операції «Урожай» обумовлено, у значній мірі, організацією широкомасштабної інформаційно-роз’яснювальної кампанії для сільськогосподарських товаровиробників, громадян, які є власниками земельних ділянок площею понад 2 га та власними силами обробляють такі земельні ділянки, щодо неухильного виконання під час провадження діяльності вимог чинного законодавства, яке регулює земельні відносини, питання оподаткування, оформлення використання найманої праці та оплати праці тощо.
«Повнота декларування доходів від продажу сільгосппродукції, офіційне та «платне» використання земель аграрного фонду області є запорукою наповнення місцевих бюджетів. В умовах створення ОТГ, які мають самостійні фінансові бюджети, детінізація аграрного сектору має не аби яке значення», – акцентувала заступник начальника ГУ ДФС Ірина Сікіріна.
Заступник начальника управління – начальник відділу податку на прибуток управління податків і зборів з юридичних осіб ГУ ДФС Віталій Мироненко зупинився на порядку проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок та прийняття рішень щодо затвердження технічної документації і строків її введення, а також на особливостях адміністрування екологічного податку та рентних платежів у 2019 році.
Під час зустрічі увага присутніх акцентована на тому, що відповідно до п.п. 12.3.3 ст. 12 Податкового кодексу України копія прийнятого рішення про встановлення місцевих податків чи зборів або про внесення змін до них надсилається в електронному вигляді у десятиденний строк з дня прийняття до контролюючого органу, в якому перебувають на обліку платники відповідних місцевих податків та зборів, але не пізніше 1 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін до них, а також на своєчасне надання вищезазначених документів.
Начальник відділу адміністрування місцевих податків і зборів управління податків і зборів з юридичних осіб ГУ ДФС Наталія Садика розглянула питання стосовно прийняття рішень органами місцевого самоврядування щодо можливості змін ставок місцевих податків і зборів, надання пільг; додаткових джерел надходження до місцевих бюджетів за рахунок відшкодування юридичними та фізичними особами збитків за використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів та обміну інформацією з органами місцевого самоврядування.
Ірина Сікіріна запевнила присутніх, що фіскальна служба області, зі свого боку, готова надати усю необхідну практичну та методологічну допомогу органам місцевого самоврядування у визначенні балансу земель сільгосппризначення.
«Тільки після проведення повної інвентаризації землі, встановлення кола реальних користувачів, можливо розпочинати роботу по забезпеченню декларування реальних отриманих доходів та відповідної сплати місцевих податків, зокрема податку на доходи фізичних осіб та плати за землю! Тільки спільними зусиллями ми разом забезпечимо стабільні надходження до бюджетів територіальних громад!», – зазначила заступник начальника ГУ ДФС.
Зустріч пройшла у форматі конструктивного обговорення нагальних питань, що виникають у органів місцевого самоврядування.
З 1 липня суб’єкти господарювання, які здійснюють торгівлю пальним, повинні отримати ліцензію
ДФС України на головній сторінці офіційного веб-порталу за посиланням http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/379842.html повідомила наступне.
Відповідно до внесених змін до діючого законодавства з 1 липня поточного року суб’єкти господарювання, які здійснюють виробництво, оптовий, роздрібний продаж та зберігання пального, повинні отримати ліцензію на таку діяльність.
Такі зміни запроваджено з метою скорочення обсягів тіньового ринку пального, збільшення податкових надходжень та покращення якості нафтопродуктів для споживачів.
Ліцензія видається за заявою суб’єкта господарювання, до якої додаються документи, перелік яких визначено Законом України від 19.12.2005 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» із змінами.
Для спрощення ліцензування внесено зміни до Закону № 481, згідно з якими в документах, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, не вимагається зазначати цільове призначення такої ділянки, як це було передбачено раніше. Перелік решти документів не змінився.
Копії таких документів не подаються у разі їх наявності у відкритих державних реєстрах, якщо реквізити таких документів та назви відповідних реєстрів зазначено в заяві на видачу ліцензії на право виробництва пального.
Відповідальність за достовірність даних у документах, поданих разом із заявою, несе заявник.
Зазначаємо, що законодавством передбачено умови за якими анулюється ліцензія, серед яких, зокрема:
► отримання від уповноважених органів інформації, що документи, копії яких подані разом із заявою на отримання ліцензії, не видавалися / не погоджувалися такими органами;
► встановлення факту подання заявником недостовірних даних у документах, поданих разом із заявою на отримання ліцензії.
Звертаємо увагу, що ДФС України не забороняє суб’єктам господарювання, у тому числі фермерам, зберігати пальне, а лише проводить підготовку до видачі ліцензій відповідно до вимог законодавства. Податківці лише перевіряють документи на відповідність вимогам законодавства та готуються до видачі ліцензій з 1 липня, у тому числі і на зберігання пального. За умови наявності у суб’єктів господарювання передбачених законом документів на здійснення виробництва, торгівлі, зберігання і реалізації пального, усі заявники без труднощів отримають ліцензії.
Зміни щодо запровадження з 1 липня 2019 року ліцензування виробництва, зберігання, оптового та роздрібного продажу пального були прийняті ще наприкінці 2018 року, а тому у суб’єктів господарювання було достатньо часу для приведення своїх документів у відповідність до вимог закону. Скасування такої норми може призвести до подальшого зростання нелегального ринку нафтопродуктів.
Термін митного оформлення іноземних автомобілів подовжено
Кабінет Міністрів України постановою від 22 травня 2019 року № 416 «Про внесення зміни до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 12 грудня 2018 р. № 1077» (далі – Постанова № 416) відтермінував на три місяці втрату чинності Тимчасового порядку виконання митних формальностей, яким регулюються питання митного оформлення для вільного обігу автомобілів, що були ввезені в Україну і використовувались на іноземній реєстрації.
Урядове рішення прийнято відповідно до Закону України від 16 травня 2019 року № 2725-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про електронні довірчі послуги»», яким передбачено продовження ще на 90 днів перехідного періоду, в якому громадяни України без застосування до них адміністративних стягнень можуть оформити для вільного обігу автомобілі, які використовуються в Україні на іноземній реєстрації.
Для митного оформлення таких автомобілів громадяни України можуть звернутися до будь-якої митниці на території України.
Постанова № 416 опублікована в офіційному виданні «Урядовий кур’єр» від 25.05.2019 № 97.
Чи передбачена відповідальність до суб’єкта господарювання, який має ліцензію на оптову торгівлю алкогольними напоями та реалізує їх платнику, в якого відсутня ліцензія на право роздрібної торгівлі такими товарами?
Доводимо до відома платників, що згідно зі ст. 1 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 481) оптова торгівля – це діяльність по придбанню і відповідному перетворенню товарів для наступної їх реалізації суб’єктам господарювання роздрібної торгівлі, іншим суб’єктам господарювання.
Роздрібна торгівля – це діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб’єктах господарювання громадського харчування.
Відповідно до ст. 15 Закону № 481 оптова торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами можуть здійснюватися суб’єктами господарювання всіх форм власності за наявності ліцензій.
Роздрібна торгівля алкогольними напоями або тютюновими виробами може здійснюватися суб’єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.
З урахуванням викладеного, якщо суб’єкт господарювання, який має ліцензію на право оптової торгівлі алкогольними напоями (тютюновими виробами), здійснює продаж алкогольних напоїв (тютюнових виробів) суб’єктам господарювання, які не мають ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями (тютюновими виробами), з відповідним оформленням первинних документів (договорів купівлі-продажу, рахунків фактур, видаткових накладних, товарно-транспортних накладних (товарно-транспортних накладних за формою № 1-ТН для алкогольних напоїв), довіреностей на отримання товару тощо), то така діяльність є згідно ст. 1 Закону № 481 оптовою торгівлею. Підстав для притягнення такого суб’єкта господарювання до відповідальності немає.
Водночас, при заповненні товарно-транспортної накладної на переміщення алкогольних напоїв (форма 1-ТН) у рядку «Одержувач» такої накладної указуються, зокрема, номер і дата видачі ліцензії, що засвідчує право суб’єкта господарювання – одержувача на провадження конкретного виду діяльності.
Платники екологічного податку за скиди забруднюючих речовин у воду
Відповідно до п.п. 240.1.2 п. 240.1 ст. 240 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти.
Згідно з частинами 2 – 5 ст. 42 Водного кодексу України водокористувачі можуть бути первинними і вторинними.
Первинні водокористувачі – це ті, що мають власні водозабірні споруди і відповідне обладнання для забору води.
Вторинні водокористувачі (абоненти) – це ті, що не мають власних водозабірних споруд і отримують воду з водозабірних споруд первинних водокористувачів та скидають стічні води в їхні системи на підставі договору про водопостачання (поставку води) та/або про водовідведення без отримання дозволу на спеціальне водокористування.
Вторинні водокористувачі здійснюють скидання стічних вод у водні об’єкти на підставі дозволів на спеціальне водокористування.
Об’єктом та базою оподаткування екологічним податком, зокрема є обсяги та види забруднюючих речовин, які скидаються безпосередньо у водні об’єкти (п.п. 242.1.2 п. 242.1 ст. 242 ПКУ).
Отже, екологічний податок за здійснення скидів забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти сплачується до бюджету первинними водокористувачами, оскільки ними на підставі дозволів на спеціальне водокористування здійснюються скиди у водні об’єкти стічних вод з умістом забруднюючих речовин.
При цьому, вторинний водокористувач є платником екологічного податку у разі якщо ним отримано дозвіл на спеціальне водокористування, на підставі якого здійснюється скидання стічних вод у водні об’єкти.
З початку року на сервіс ДФС України «Пульс» звернулись163 платники Дніпропетровщини
Протягом січня – квітня поточного року на антикорупційний сервіс ДФС України «Пульс» звернулося 163 заявника Дніпропетровського регіону.
Щодо тематики порушених питань, то майже половина (81 звернення), стосуються організації роботи органів ГУ ДФС області.
Крім того, дзвінки на сервіс «Пульс» від мешканців Дніпропетровщини надходили з питань звітності та реєстрації накладних (61 звернення). До інших категорій відносяться 21 звернення.
Розгляд всіх звернень завершено, про вжиті заходи проінформовано заявників.
Звернення, кваліфіковані за тематикою, як «скарга на корупційні дії працівників органів фіскальної служби», на розгляд ГУ ДФС у Дніпропетровській області протягом 2019 року не надходили.
До середнього заробітку, виплаченого працівникам, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, податкова соціальна пільга не застосовується
Відповідно до п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) з урахуванням норм абзацу першого п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги.
Підпунктом 14.1.222 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено, що роботодавець – це, юридична особа та самозайнята особа, які використовують найману працю фізичних осіб на підставі укладених трудових договорів (контрактів) та несуть обов’язки із сплати їм заробітної плати, а також нарахування, утримання та сплати податку на доходи фізичних осіб до бюджету, нарахувань на фонд оплати праці, інші обов’язки, передбачені законами.
Заробітна плата для цілей розділу IV «Податок на доходи фізичних осіб» ПКУ – це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом (п.п. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Статтею 2 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» із змінами визначено структуру заробітної плати, яка включає, зокрема, додаткову заробітну плату.
Додаткова заробітна плата – це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці, яка включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов’язані з виконанням виробничих завдань і функцій.
Згідно із п.п. 169.2.3 п. 169.2 ст. 169 ПКУ податкова соціальна пільга не може бути застосована до заробітної плати, яку платник податку протягом звітного податкового місяця отримує одночасно з доходами у вигляді грошового чи майнового (речового) забезпечення військовослужбовців, що виплачуються з бюджету.
Відповідно до частини 6 ст. 2 Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-XII «Про військовий обов’язок і військову службу» зі змінами та доповненнями визначено, що військова служба за призовом під час мобілізації на особливий період є одним із видів військової служби.
Статтею 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»із змінами встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Таким чином, у разі якщо працівник, призваний на військову службу за призовом під час мобілізації на особливій період отримує заробітну плату (середній заробіток) та одночасно грошове чи майнове (речове) забезпечення військовослужбовця, що виплачуються з бюджету, роботодавець під час нарахування заробітної плати такому працівнику не має право на застосування податкової соціальної пільги.
УВАГА! У ДФС України змінилася адреса WEB-сервісу обміну документами та квитанціями з приймальним шлюзом
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу розробників програмного забезпечення та платників на наступне.
ДФС України повідомила про зміну адреси WEB-сервісу обміну документами та квитанціями з приймальним шлюзом (протокол SOAP).
З 09 год. 00 хв. 28.05.2019 необхідно використовувати наступну адресу:
http://80.91.165.205/WebSrvGate/gate.asmx.
Квитанції та документи для користувачів даного сервісу зберігаються у базах даних сервісу протягом 72 годин. Якщо користувач не здійснив їх отримання клієнтським програмним забезпеченням протягом 72 годин, вони направляються на адресу електронної пошти, зазначену платником.
Шановні голови територіальних громад та платники плати за землю!
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДФС) повідомляє, що управлінням інформаційних технологій ГУ ДФС розроблено сервіс «Калькулятор суми земельного податку на рік».
Сервіс надасть можливість швидко та просто визначити розмір плати за землю, яка підлягає сплаті за рік та місяць, а для голів територіальних громад розрахувати дохідну частину місцевого бюджету.
Скористатись сервісом можна за посиланням:
http://www.dpa.dp.ua/pnm/
Переобладнали авто – отримайте податкову знижку
Відповідно до п. 166.1 ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податку на доходи фізичних осіб має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року .
Згідно з п.п. 166.1.2 п. 166.1 ст. 166 ПКУ підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації про майновий стан і доходи, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року.
До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання) (п.п. 166.2.1 п. 166.1 ст. 166 ПКУ).
Відповідно до п.п. 166.3.7 п. 166.3 ст. 166 ПКУ платник податку на доходи фізичних осіб має право включити до податкової знижки витрати у вигляді суми коштів, сплачених ним у зв’язку із переобладнанням транспортного засобу, що належить платникові податку, з використанням у вигляді палива моторного сумішевого, біоетанолу, біодизелю, стиснутого або скрапленого газу, інших видів біопалива.
Отже, громадяни, які мають право на податкову знижку за минулий рік, зокрема за понесеними витратами на переобладнання транспортного засобу, можуть подати декларацію про майновий стан і доходи по 31 грудня 2019 року (включно).
ФОП – «загальносистемник» у разі продажу власної продукції зобов’язаний застосовувати РРО
Нагадуємо, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 265), із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (далі – РК).
РРО та РК не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.
Відповідно до п. 39 розд. IV Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 29.12.2017 № 148, фізичні особи – підприємці (далі – ФОП) касової книги не ведуть.
Враховуючи вищевикладене, ФОП, які знаходяться на загальній системі оподаткування при реалізації продукції власного виробництва, зобов’язані застосовувати РРО.
Вищевказані норми передбачені п. 1 ст. 3 та п. 1 ст. 9 Закону № 265.
Відбулось чергове засідання Громадської ради
У приміщенні Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДФС) 30 травня 2019 року відбулось третє засідання Громадської ради при ГУ ДФС у Дніпропетровській області (далі – Громадська рада).
Під час засідання розглянуто законопроект «Про брокерську діяльність у сфері нерухомості», а також питання неоформлення передачі в оренду земельних ділянок, яка належить одноосібникам, та несплата податків незаконними орендарями з реалізації продукції, вирощеної на таких землях; фінансових наслідків несвоєчасного виконання робіт із нормативної грошової оцінки земель; про укладання Меморандуму про співпрацю між Громадською радою при Головному управлінні ДФС у Дніпропетровській області і Університетом митної справи та фінансів.
Крім того, начальник управління комунікацій ГУ ДФС Манушак Осипова проінформувала членів Громадської ради про організацію проведення операції «Урожай».
У ході засідання вирішено низку інших питань стосовно діяльності ради.
Затверджено Порядок електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового
Повідомляємо, що 25.05.2019 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 24 квітня 2019 року № 408 «Деякі питання електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового» (далі – Постанова № 408).
Постановою № 408, зокрема, затверджено Порядок електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового (далі – Порядок). Порядок визначає механізм відкриття та закриття рахунків платників акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового (далі – платники акцизного податку), зареєстрованих у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, механізм роботи зазначеної системи, а також проведення розрахунків з бюджетом з використанням зазначених рахунків.
Система електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового вводиться в дію з 01 липня 2019 року.
Платники акцизного податку зобов’язані з 01 травня до 01 червня 2019 року зареєструвати в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового всі акцизні склади, розпорядниками яких такі платники будуть станом на 01 липня 2019 року.
Реєстрація платника акцизного податку здійснюється на підставі подання особою не пізніше ніж за три робочих дні до початку ввезення на митну територію України або до початку здійснення реалізації пального або спирту етилового заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового та/або акцизних складів (далі – заява), форма якої затверджується Міністерством фінансів України.
На підставі заяви, що подається для реєстрації особи як платника акцизного податку, здійснюється одночасно реєстрація акцизних складів такого платника.
Постанова № 408 опублікована в офіційному виданні «Урядовий кур’єр» від 25.05.2019 № 97.
Звертаємо увагу, що п. 4 Постанови № 408 та пункти 19 – 44 Порядку, набирають чинності з 01 липня 2019 року.
Крім того, відповідно до Постанови № 408 втратила чинність постанова Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 року № 113 «Деякі питання електронного адміністрування реалізації пального» зі змінами.
Для обчислення єдиного податку слід використовувати нормативну грошову оцінку щодо кожної земельної ділянки
Відповідно до п. 2921.2 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) базою оподаткування податком для платників єдиного податку четвертої групи для сільськогосподарських товаровиробників є нормативна грошова оцінка одного гектара сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного за станом на 01 січня базового податкового (звітного) року відповідно до порядку, встановленого ПКУ.
З 01.01.2019 набрав чинності наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 16.11.2018 № 552 «Про затвердження технічної документації із загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення».
Оскільки нормативна грошова оцінка земель є базою оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи, її зміна впливає на розрахунок суми податкових зобов’язань на поточний рік.
Для обчислення податкових зобов’язань по єдиному податку на 2019 рік юридичними особами – платниками єдиного податку четвертої групи використовується нормативна грошова оцінка земель сільськогосподарського призначення (сільськогосподарських угідь: ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) по кожній земельній ділянці окремо.
При цьому для отримання інформації щодо нормативної оцінки земельних ділянок необхідно звертатися до територіальних підрозділів Держгеокадастру за місцем розташування земельних ділянок.
Що є акцизним складом/акцизним складом пересувним з 01.07.2019?
Відповідно до п.п 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) зі змінами та доповненнями, з 01.07.2019 акцизний склад – це:
а) спеціально обладнані приміщення на обмеженій території (далі – приміщення), розташовані на митній території України, де під контролем постійних представників контролюючого органу розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі, а також реалізації спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів;
б) приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.
Не є акцизним складом:
а) приміщення відокремлених підрозділів розпорядника акцизного складу, які використовуються ним виключно для пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі маркованих марками акцизного податку горілки та лікеро-горілчаних виробів, відвантажених з акцизного складу, а також для здійснення оптової та/або роздрібної торгівлі відповідно до отриманої розпорядником акцизного складу ліцензії;
б) приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб’єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) – власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливо роздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам;
в) приміщення або територія незалежно від загальної місткості розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального, власником або користувачем яких є суб’єкт господарювання – платник єдиного податку четвертої групи, який отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 10 000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам;
г) паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі або технічному обладнанні, пристрої.
Згідно з п.п 14.1.6№ п. 14.1 ст. 14 ПКУ акцизний склад пересувний – транспортний засіб (автомобільний, залізничний, морський, річковий, повітряний, магістральний трубопровід), на якому переміщується та/або зберігається пальне або спирт етиловий на митній території України.
Транспортний засіб набуває статусу акцизного складу пересувного протягом періоду його використання для:
а) переміщення в ньому митною територією України пального або спирту етилового, що реалізується (крім пального або спирту етилового, що переміщується митною територією України прохідним транзитом або внутрішнім транзитом, визначеним п.п. «а» п. 2 частини другої ст. 91 Митного кодексу України);
б) зберігання в ньому пального або спирту етилового на митній території України;
в) ввезення пального або спирту етилового на митну територію України, з якого сплачено акцизний податок або на умовах, визначених ст. 229 ПКУ.
Не є акцизним складом пересувним транспортний засіб, що використовується суб’єктом господарювання, який не є розпорядником акцизного складу, для переміщення на митній території України власного пального або спирту етилового для потреб власного споживання чи промислової переробки.
Протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації ПН/РК: дії платника ПДВ
Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку – продавець товарів/послуг зобов’язаний в установлені терміни скласти податкову накладну (далі – ПН), зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) та надати покупцю за його вимогою.
Підтвердженням продавцю про прийняття його ПН та/або розрахунку коригування (далі – РК) до ЄРПН є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання ПН та/або РК в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації ПН/РК, така ПН вважається зареєстрованою в ЄРПН.
Згідно з п. 5 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (далі – Порядок № 1246), ПН та/або РК приймаються до ЄРПН у разі дотримання вимог, установлених п. 192.1 ст. 192, підпунктами 200№.3, 200№.9 ст. 200№ і підпунктами 201.1, 201.10 і 201.16 ст. 201 ПКУ.
Відповідно до пункту 12 Порядку № 1246 після надходження ПН та/або РК до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема:
- відповідності ПН та/або РК затвердженому формату (стандарту);
- чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника ПДВ таких ПН та/або РК;
- дотримання вимог, установлених п. 192.1 ст. 192 та п. 201 10 ст. 201 ПКУ;
- наявності помилок під час заповнення обов’язкових реквізитів відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПКУ;
- наявності суми ПДВ відповідно до підпунктів 200№.3 і 200№.9 ст. 200№ ПКУ (для ПН та/або РК, що реєструються після 1 липня 2015 року);
- факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації ПН та/або РК з такими ж реквізитами;
- наявності підстав для зупинення реєстрації ПН та/або РК.
З метою отримання зареєстрованих ПН та/або РК платник ПДВ складає запит в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилає його за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем до ДФС (пункти 21 та 22 Порядку № 1246).
Відповідно до п. 3 Порядку № 1246 операційний день триває з 8 до 20-ї години.
Згідно з Порядком обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557, який зареєстровано у Міністерстві юстиції України 03.08.2017 за № 959/30827, автор здійснює надсилання електронних документів з урахуванням встановлених законодавством граничних строків для надання таких документів.
У разі якщо адресатом є контролюючий орган, після надходження електронного документа здійснюється його автоматизована перевірка. Автоматизована перевірка здійснюється у день надходження або не пізніше наступного робочого дня, якщо електронний документ надійшов після закінчення операційного дня або за одну годину до його закінчення.
Перша квитанція надсилається автору електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі –протягом перших двох годин наступного операційного дня.
У п. 25 Порядку № 1246 визначено, що платник ПДВ через електронний кабінет шляхом перегляду в режимі реального часу має доступ до даних ЄРПН щодо складених ним чи його контрагентами ПН та/або РК.
Враховуючи усі складові реєстрації ПН та/або РК, з метою з’ясування обставин, за якими протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації ПН / РК, пропонуємо платнику ПДВ:
1) через Електронний кабінет, шляхом перегляду у режимі реального часу переглянути дані ЄРПН щодо складених ним чи його контрагентами ПН та/або РК;
2) звернутись до Центру обслуговування платників за своїм місцезнаходженням чи до гарячої лінії за телефоном 0-800-501-007 (напрямок 0) з детальним описом ситуації;
3) якщо після надсилання ПН чи РК через 2 години не надійшла квитанція, в Електронному кабінеті відсутні дані про реєстрацію та інспектор по телефону підтвердив відсутність надходження документу, то потрібно надіслати документ повторно на реєстрацію.
До уваги платників єдиного внеску!
Звертаємо увагу, що з 02 травня 2019 року введені в дію нові небюджетні рахунки 3719 для сплати коштів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), відкритих на балансі центрального апарату Казначейства України (код банку – 899998, банк отримувача – Казначейство України (ЕАП)).
При цьому повідомляємо, що Казначейством України зафіксовано значну кількість випадків сплати коштів з єдиного внеску на заблоковані рахунки.
Починаючи з 02 травня 2019 року кошти, які сплачені платниками на старі рахунки по зарахуванню єдиного внеску, не будуть зараховуватись, а повертатимуться платникам, як нез’ясовані надходження.
Переглянути нові реквізити рахунків можна на головній сторінці суб-сайту «Територіальні органи ДФС у Дніпропетровській області» у розділі «Бюджетні рахунки» за посиланням http://dp.sfs.gov.ua/byudjetni-rahunki/ або отримати, звернувшись до Центрів обслуговування платників при податкових інспекціях.
Нагадуємо, що відповідно до ст. 9 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
Зміни до Порядку ведення Реєстру неприбуткових організацій
Кабінет Міністрів України постановою від 22 травня 2019 року № 423 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 року № 440» (далі – Постанова № 423) вніс зміни до Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру (далі – Порядок).
Зазначений Порядок приведено у відповідність до чинного законодавства.
Так, зокрема у новій редакції викладена реєстраційна заява платника податку за формою № 1-РН.
Порядок доповнено новим пунктом 121, відповідно до якого неприбуткова організація може звернутися до контролюючого органу із запитом про отримання витягу з Реєстру неприбуткових установ та організацій за формою згідно з додатком 3 до Порядку.
Постанова № 423 набрала чинності з 29.05.2019 (опублікована в офіційному виданні «Урядовий кур’єр» від 29.05.2019 № 99).
Підприємство має базу відпочинку: чи є платниками туристичного збору працівники підприємства, які тимчасово проживають на базі відпочинку?
Відповідно до п.п. 268.2.1 п. 268.2 ст. 268 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками туристичного збору є громадяни України, іноземці, а також особи без громадянства, які прибувають на територію адміністративно-територіальної одиниці, на якій діє рішення сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, про встановлення туристичного збору, та тимчасово розміщуються у місцях проживання (ночівлі), визначених п.п. 268.5.1 пу. 268.5 ст. 268 ПКУ.
Згідно з п. 4 Порядку надання послуг з тимчасового розміщення (проживання), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 березня 2006 року № 297, до послуг з тимчасового розміщення (проживання) не належать розміщення юридичною особою своїх працівників, зокрема у засобі розміщення, що їм належить.
Отже, проживання працівників підприємства на базі відпочинку, що належить підприємству, не відноситься до послуг з тимчасового проживання, тому не є підставою для справляння туристичного збору у розумінні п.п. 268.2.1 п. 268.2 ст. 268 ПКУ, а працівники підприємства не є платниками туристичного збору.
Щодо нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на об`єкт незавершеного будівництва
Відповідно до п.п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками житлової та/або нежитлової нерухомості.
База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, у тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності (п.п. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 ПКУ).
Згідно з п.п. 266.3.3 п. 266.3 ст. 266 ПКУ база оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, у тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи з загальної площі кожного окремого об’єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт.
Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості декларація юридичною особою – платником подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт (п.п. 266.7.5. п. 266.7 ст. 266 ПКУ).
Тобто, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, у тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а для об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, у тому числі їх часток, що знаходяться у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи з загальної площі кожного окремого об’єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт.
За січень-травень до зведеного бюджету зібрано 507,2 млрд гривень
За січень – травень 2019 року за оперативними даними до зведеного бюджету зібрано 507,2 млрд грн. Це на 13,3%, або на 59,5 млрд грн більше відповідного періоду минулого року. Так, за січень-травень 2018 року до зведеного бюджету надійшло 447,6 млрд грн.
За словами в.о. Голови ДФС Олександра Власова, до державного бюджету зібрано 400,1 млрд грн. Цей показник перевищує відповідний період минулого року на 11,5%, або на 41,1 млрд гривень.
«Позитивна динаміка спостерігається по всіх податкових і митних платежах. Позитив маємо за рахунок ефективного адміністрування та контролю за правильністю декларування, а також акцентування на боротьбі з правопорушеннями. Крім того, маємо понад 90% сплати податків у добровільному порядку», - зазначив Олександр Власов.
Так, податкових платежів до загального фонду держбюджету у січні-травні 2019 року зібрано у розмірі 242,5 млрд грн. Це на 10,6% або на 23,1 млрд грн перевищує минулорічний показник.
Митних платежів надійшло 128,4 млрд грн, що на 2,8 млрд грн, або на 2,2% більше, ніж за січень-травень 2018 року.
У травні поточного року до зведеного бюджету зібрано 117,1 млрд грн. Це на 11,9%, або на 12,4 млрд грн перевищує показник травня минулого року. До державного бюджету зібрано майже 93,2 млрд грн. Це на 10,8%, або на 9,1 млрд грн перевищує збір травня 2018 року.
До загального фонду держбюджету у травні зібрано 60,1 млрд грн податкових платежів, що на 11%, або майже на 6 млрд грн більше, ніж у травні милого року. Митних платежів надійшло 27,4 млрд грн, що на 3,3%, або на 0,9 млрд грн перевищує минулорічний показник.
ДФС отримала перше місце за відкриті дані
Державна фіскальна служба України стала переможцем у рейтингу «OpenDataGovernance», який сформований за результатами проекту «Моніторинг оприлюднення відкритих даних 2018-2019». Проект реалізований за підтримки Посольства Королівства Нідерландів в Україні і здійснений громадською організацією «Український інститут з прав людини» за підтримки Фонду прав людини.
У рамках зазначеного проекту було проведено дослідження виконання центральними органами виконавчої влади вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації», аналіз кількісних та якісних характеристик оприлюднених наборів даних на офіційному вебсайті та у відповідному кабінеті органу на Єдиному державному вебпорталі відкритих даних.
На сьогодні за ДФС закріплено 55 основних наборів даних, з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 № 409 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо відкритих даних» (набрала чинності 05.06.2019).
У зв’язку з набранням 05.06.2019 чинності вказаної постанови, ДФС вже розпочала здійснювати заходи з метою подальшого оприлюднення нових наборів даних, тоді як даною постановою визначено, що розпорядники інформації мають забезпечити протягом шести місяців оприлюднення та подальше оновлення на своїх офіційних вебсайтах наборів даних згідно з Положенням, затвердженим цією постановою, зокрема:
Реєстр платників єдиного податку;
Реєстр неприбуткових установ та організацій;
Реєстр платників акцизного податку з реалізації пального;
Реєстр осіб, які здійснюють операції з товарами;
Ліцензійний реєстр виданих ліцензій на оптову торгівлю спиртом;
Ліцензійний реєстр виданих ліцензій на оптову торгівлю алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додавання спирту);
Ліцензійний реєстр виданих ліцензій на оптову торгівлю алкогольними напоями - сидром та перрі (без додавання спирту);
Ліцензійний реєстр виданих ліцензій на оптову торгівлю алкогольними напоями, виключно пивом для виробників пива з обсягом виробництва до 3000 гектолітрів на рік;
Ліцензійний реєстр виданих ліцензій на оптову торгівлю тютюновими виробами;
Ліцензійний реєстр виданих ліцензій на роздрібну торгівлю алкогольними напоями;
Ліцензійний реєстр виданих ліцензій на роздрібну торгівлю сидром та перрі (без додання спирту);
Ліцензійний реєстр виданих ліцензій на роздрібну торгівлю тютюновими виробами.
кількість зареєстрованих підприємців - платників єдиного податку із розподілом за групами, тис. осіб;
інформація про сплату екологічного податку суб'єктами природних монополій та суб'єктами господарювання, які є платниками рентної плати за користування надрами.
Водночас необхідно зазначити, що на сьогодні ДФС вже оприлюднює набори даних, які закріплені вказаною вище постановою, а саме:
інформація про кількість іноземних комерційних транспортних засобів, що в'їхали на митну територію України, в розрізі країни реєстрації;
інформація про середній час митного оформлення товарів у митних режимах експорту, імпорту, транзиту;
статистична інформація про застосування принципу "єдиного вікна" при здійсненні митного контролю та інших видів державного контролю товарів (у розрізі кожного державного органу).
Кожний із наборів даних має свою планову періодичність оновлення: щодня, щомісяця, щокварталу, кожного півріччя, щороку або протягом трьох робочих днів з моменту внесення змін до таких наборів змін.
Необхідно зазначити, що на основі наборів даних ДФС, громадськість будує проекти, які є корисними для громадян та суб’єктів господарювання.
Державна фіскальна служба України з самого початку набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 835 «Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних» забезпечила оприлюднення усіх наборів даних, які закріплені за ДФС зазначеною постановою та в подальшому здійснює їх постійне оновлення на Єдиному державному вебпорталі відкритих даних та на офіційному вебпорталі ДФС.
Згідно з опитуванням, яке розміщено на офіційному вебпорталі ДФС, найбільш пріоритетним набором даних є Реєстр платників податку на додану вартість
Окрім того необхідно відзначити, що ДФС входила до ТОП розпорядників інформації, які забезпечили на належному рівні виконання вимог цієї постанови:
http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/331856.html
http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/279932.html
http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/257218.html
Фізичні особи можуть скористатися сервісами «Електронного кабінету»
ДФС України на головній сторінці офіційного веб-порталу за посиланням http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/380398.html повідомила наступне.
З 31 травня 2019 року ДФС України запроваджено низку електронних сервісів, зокрема, щодо можливості сплати податку на майно з фізичних осіб (податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, транспортний податок та плата за землю) засобами «Електронного кабінету».
Для можливості користування «Електронним кабінетом» платникам податків необхідно отримати особисті ключі електронного цифрового підпису.
Також за допомогою «Електронного кабінету» платники податків – фізичні особи мають можливість перегляду даних, зокрема, щодо:
- об’єктів оподаткування (земельні ділянки, житлові будинки, квартири, садові (дачні будинки), гаражі, легкові автомобілі);
- сформованих податкових повідомлень-рішень та необхідних платіжних реквізитів органів місцевого самоврядування для сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, транспортного податку та плати за землю;
- розрахунків сум податкових зобов’язань по таких податках;
- стану розрахунків з бюджетом.
Одночасно зазначаємо, що при використанні «Електронного кабінету» платники податків матимуть змогу заощадити свої кошти та час, сплатити зазначені податки в будь-який зручний, у т.ч. неробочий час. Це також позбавляє необхідності відвідувати центри обслуговування платників, банківські установи тощо.
Якщо платник податків не сплачує узгоджену суму ПДВ, такий платник притягується до відповідальності
Звертаємо увагу платників ПДВ, що з метою уникнення боргу з ПДВ платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Податковим кодексом України (далі – ПКУ) для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених ПКУ (п. 57.1. ст. 57 ПКУ).
Відповідно до п. 126.1 ст. 126 ПКУ у разі, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;
- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Також після закінчення встановлених ПКУ строків погашення узгодженого грошового зобов’язання, на суму податкового боргу нараховується пеня (п.п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ).
Сплата єдиного податку під час перебування у відпустці та на лікарняному платника єдиного податку першої групи
Відповідно до п. 295.1 ст. 295 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники єдиного податку, зокрема першої групи сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.
Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.
Нарахування авансових внесків для платників єдиного податку, зокрема першої групи здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності (п. 295.2 ст. 295 ПКУ).
Платники єдиного податку, зокрема першої групи звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої копією листка (листків) непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів (п. 295.5 ст. 295 ПКУ).
Згідно з п. 295.6 ст. 295 ПКУ суми єдиного податку, сплачені відповідно до абзацу другого п. 295.1 і п. 295.5 ст. 295 ПКУ, підлягають зарахуванню в рахунок майбутніх платежів з цього податку за заявою платника єдиного податку.
Помилково та/або надміру сплачені суми єдиного податку підлягають поверненню платнику в порядку, встановленому ПКУ.
Інформація про період щорічної відпустки і терміни втрати працездатності з обов’язковим додаванням копії листка непрацездатності подається за заявою у довільній формі (п.п. 298.3.2 п. 298.3 ст. 298 ПКУ).
Окремого терміну подання заяви щодо періоду щорічної відпустки і терміну втрати працездатності нормами ПКУ не передбачено.
Враховуючи вищевикладене, з метою уникнення порушення терміну щодо сплати авансових платежів рекомендуємо подавати до контролюючого органу заяву щодо періоду щорічної відпустки до початку відпустки, а заяву щодо терміну втрати працездатності з обов’язковим додаванням копії листка непрацездатності подавати одразу після закінчення лікарняного.
Слід зазначити, якщо тривалість відпуски є меншою одного календарного місяця, то підстави для звільнення від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця відсутні.
Чи враховується переплата з податку на прибуток підприємств в оплату авансового внеску з податку на прибуток,
нарахованого на суму дивідендів?
Інформуємо, що порядок сплати податкового зобов’язання з податку на прибуток при виплаті дивідендів визначено п. 57.1№ ст. 57 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
У разі прийняття рішення щодо виплати дивідендів платник податку на прибуток – емітент корпоративних прав, на які нараховуються дивіденди, проводить зазначені виплати власнику корпоративних прав незалежно від того, чи є оподатковуваний прибуток, розрахований за правилами, визначеними ст. 137 ПКУ (п.п. 57.1№.1 п. 57.1№ ст. 57 ПКУ).
Крім випадків, передбачених п.п. 57.1№.3 п. 57.1№ ст. 57 ПКУ, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток. Авансовий внесок обчислюється за ставкою, встановленою п. 136.1 ст. 136 ПКУ (18 відсотків). Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів (п.п. 57.1№.2 п. 57.1№ ст. 57 ПКУ).
Відповідно до Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.07.2015 № 666 із змінами (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 12.08.2015 за № 974/27419), сплата за кожним видом платежу та за кожним кодом виду сплати має оформлятися окремим документом на переказ.
При заповненні розрахункових документів платниками податків у полі «Призначення платежу» зазначаються коди видів сплати, зокрема код 101 – для суми грошового зобов’язання, код 125 – для авансових внесків, нарахованих на суму дивідендів та прирівняних до них платежів. Тобто, сплата податку на прибуток та авансових внесків, нарахованих на суму дивідендів та прирівняних до них платежів здійснюється з різними кодами виду сплати.
Отже, врахування наявної переплати з податку на прибуток в оплату авансового внеску з податку на прибуток при виплаті дивідендів не передбачено.
Разом з цим, згідно з п. 43.3 ст.43 ПКУ платник податку може здійснити повернення сум грошового зобов’язання на підставі заяви про таке повернення протягом 1 095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.
Олександр Власов: наше завдання – ліквідація схем та зменшення частки тіньової економіки, створення рівних умов для бізнесу
Найважливішими факторами економічної безпеки держави є її фінансова стабільність, забезпечення сталих надходжень до бюджету, ефективна протидія тіньовій економіці та надійний захист митних кордонів. Про це заявив в.о. Голови ДФС Олександр Власов під час виступу на ІІ Міжнародному форумі «Фінансова та митна безпека України: інформаційно-аналітичне, нормативне та інституційне забезпечення», який відбувся у Національному Університеті Державної фіскальної служби України.
«Держава сильна, коли гроші у бюджеті, а не в тіньовому секторі, коли бізнес працює в рівних умовах, коли митні кордони захищені, і, водночас, максимально відкриті для «білого» бізнесу. Країна міцна, коли всі процедури – від реєстрації компаній до ведення зовнішньоекономічних операцій – прості, зручні та швидкі», - наголосив Олександр Власов.
Так, останніми роками у податковому напрямі реалізовано декілька масштабних реформ. Одна з них – запуск процесу автоматичного відшкодування ПДВ. Це дозволило зламати найкорумпованіший механізм повернення податку, перетворивши його на прозору, швидку і зручну процедуру, що контролюється бізнесом і громадськістю.
Також запроваджено систему автоматичного аналізу ризикових операцій. Вона працює на основі критеріїв ризиків, які постійно оновлюються, адже тіньовий сектор постійно шукає шляхи як обійти систему.
«Після оновлення критеріїв, ми проаналізували ряд категорій платників. Наприклад, серед суб’єктів господарювання, які мають загальний обсяг постачання менше 500 тис. грн, у травні порівняно з квітнем майже у два рази зменшилась кількість підприємств, які здійснюють ризикові операції. Вдвічі зменшилась й сума ймовірно ризикового ПДВ», - зазначив Олександр Власов.
В.о. Голови ДФС також підкреслив, що вже з 1 липня запрацює система електронного адміністрування реалізації пального та спирту. Також триває активна підготовка до запуску електронного аудиту та електронної акцизної марки.
«Митниця у нас теж у тренді глобалізації та діджиталізації, адже вона постійно перебуває в епіцентрі міжнародної торгівлі, тому має бути гнучкою та адаптованою до динамічних процесів навколо», - наголосив Олександр Власов.
Загалом, за його словами, ДФС часто виступає флагманом в реалізації сучасних ІТ-рішень. Один з прикладів – розробка програмного комплексу «Єдине вікно», який використовується усіма контролюючими органами, свого часу була проведена силами ДФС. Зараз 100% декларацій оформлюється за принципом «Єдиного вікна».
Запуск сучасної системи адміністрування митних платежів «Єдиний рахунок», яка створена за останніми світовими стандартами, надав можливість бізнесу економити час на митні процедури та вільно обирати місце оформлення.
«Я бачу митницю сучасною, електронною, швидкою, тобто – SMART-митницею. І невід’ємною частиною нової митниці є її технічне забезпечення. Сьогодні активно розбудовується митна інфраструктура пунктів пропуску та зон митного контролю», - наголосив Олександр Власов.
Найближчим часом будуть запущені сім стаціонарних скануючих систем, які вже встановлені по всьому периметру західного кордону. Для реалізації можливості віддаленого відеоспостереження у пунктах пропуску функціонує близько тисячі відеокамер. Понад 3 тис. відеокамер працюють на митній території України на складах тимчасового зберігання, митних складах та місцях доставки.
«Така розгалужена мережа системи відеоспостереження дозволяє в режимі реального часу нівелювати людський фактор при проведенні митних формальностей, наприклад, митного огляду, заощаджуючи при цьому бюджетні кошти. Повна цифровізація процесів ліквідує і корупційні ризики», - зауважив очільник ДФС.
Він також зазначив, що всі підрозділи ДФС працюють на один результат: ліквідація схем та зменшення частки тіньової економіки, створення рівних умов для бізнесу.
3 червня стартувала операція «Бастіон» для попередження, виявлення та припинення порушень митного та податкового законодавства.
«Ми акцентуємо увагу виключно на суб’єктах, що займаються схемами мінімізації та порушують законодавство, отже «білому» бізнесу боятися нічого. Алгоритм дій чіткий та зрозумілий: від аналізу баз даних та оперативної інформації до руйнування злочинних схем та оцінки цього результату», - наголосив Олександр Власов.
За яких умов необхідно з 01.07.2019 року реєструватись платником акцизного податку при зберіганні пального?
З 01.07.2019 р. у новій редакції буде викладено визначення акцизного складу та розпорядника акцизного складу, а також визначення реалізації пального.
Акцизним складом є приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального (п.п. 14.1.6 «б» ст. 14 Податкового кодексу).
Не вважатиметься акцизним складом, зокрема, приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 м3, а суб’єкт господарювання (крім платника єдиного податку 4-ї групи) - власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 м3 (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам.
Розпорядником акцизного складу визначено, зокрема, суб’єкта господарювання - платника акцизного податку, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу (пп. 14.1.224 ст. 14 ПКУ).
При цьому з 01.07.2019 р. відповідно до п.п. 14.1.212 ст. 14 ПКУ реалізацією пального або спирту етилового вважатимуться будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального або спирту етилового з переходом права власності на таке пальне або спирт етиловий чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу/акцизного складу пересувного:
- до акцизного складу; до акцизного складу пересувного;
- для власного споживання чи промислової переробки;
- будь-яким іншим особам.
Не вважаються реалізацією пального операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України:
у споживчій тарі ємністю до 5 л (включно), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками;
при використанні пального, з якого сплачено акцизний податок, виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки суб’єктами господарювання, які не є розпорядниками акцизного складу.
Якщо підприємство має ємності для зберігання пального, об’єм яких перевищує 200 м3 (що не відповідає умовам, за яких таке приміщення або територія, на яких розміщено такі ємності, не є акцизним складом), то розпорядником акцизного складу визначено суб’єкта господарювання - платника акцизного податку, який здійснює зберігання пального.
Як наслідок, якщо підприємство лише зберігає пальне виключно для потреб власного споживання, то воно є розпорядником акцизного складу - платником акцизного податку і має реєструватися платником акцизного податку з реалізації пального.
З 01.07.2019 р. встановлено річну плату за ліцензії на право зберігання пального у розмірі 780 грн.
Платники податку зобов’язані з 01.05.2019 р. до 01.06.2019 р. зареєструвати в системі електронного адміністрування реалізації пального (далі — СЕАРП) усі акцизні склади, розпорядниками яких такі платники податку будуть станом на 01.07.2019 р.
Суб’єкти господарювання, які відповідатимуть визначенню платників податку з 01.07.2019 р., зобов’язані до 01.07.2019 р. зареєструватися платниками податку та зареєструвати в СЕАРП усі акцизні склади, розпорядниками яких такі платники податку будуть станом на 01.07.2019 р. (п. 22 підрозділу 5 розділу ХХ ПКУ).
___________________________________________________________________________________________________________________
До уваги сільськогосподарських товаровиробників!
Криворізьке північне управління інформує, що відповідно до п.п. 19№.1.1 п. 19№.1 ст. 19№ та п.п. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України з травня 2019 року у Дніпропетровській області проводиться операція «Урожай».
Вищезазначена операція організована з метою залучення до декларування та перевірки повноти нарахування і сплати податків сільськогосподарськими товаровиробниками, громадянами, які є власниками земельних ділянок площею понад 2 га і власними силами обробляють такі земельні ділянки для отримання доходу, та неухильного виконання під час провадження діяльності вимог чинного законодавства, яке регулює земельні відносини, оформлення використання найманої праці та оплати праці тощо.
Надходження ЄСВ перевищили минулорічний показник на 887,1 млн гривень
Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області з початку 2019 року забезпечено надходження єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) на рівні 5 млрд 24,8 млн гривень. Цьогорічний показник перевищує минулорічну суму сплати єдиного внеску за аналогічний період на 887,1 млн грн або на 21,0 %. Про це повідомила в.о. начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Оксана Томчук.
Протягом квітня 2019 року фактичні надходження єдиного внеску склали 1 млрд 381,3 млн грн, що на 235,3 млн грн більше квітня 2018 року.
«Варто відзначити, що такий ріст – результат комплексу заходів, що втілюються представниками усіх гілок влади та контролюючими органами у напрямку легалізації праці. Спілкуючись з працедавцями – порушниками, фахівці ДФС вважають, що норми закону у сфері оплати праці мають винятковий пріоритет. Тож, легальний ринок праці – це стабільні надходження до бюджетів та гарантоване соціальне і пенсійне забезпечення», – зазначила Оксана Томчук.
«Єдине вікно подання електронної звітності»: оновлено форми рішень щодо розблокування ПН
ДФС України на офіційному веб-порталі оприлюднила доповнення до спеціалізованого клієнтського програмного забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності» до версії 1.27.8.0.
Даний комплект програмного забезпечення включає в себе зміни та доповнення з 27.12.2018 по 15.05.2019 включно та встановлюється тільки на релізи Системи версії 1.27.*.
При цьому всі персональні довідники та налаштування користувача залишаються незмінними.
Перелік змін та доповнень (версія 1.27.8.0) станом на 15.05.2019
З метою практичної реалізації постанови Кабінету Міністрів України від 24 квітня 2019 року № 391 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 117» додано наступні форми:
F/J 1313202 – Скарга на рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі – ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних;
F/J 1313302 – Заява про відкликання скарги на рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних;
F/J 1412305 – Рішення про врахування/неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість;
F/J 1413202 – РІШЕННЯ за результатами розгляду скарги на рішення комісії регіонального рівня, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації;
F/J 1413303 – Рішення про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість.
Програмні модулі:
Реалізовано прийняття та обробка форм F/J 1400106 «Витяг з Єдиного реєстру податкових накладних», F/J 1201010 «Податкова накладна», F/J 1201210 «Розрахунок коригування до податкової накладної», які надходять з ІТС «Єдине вікно подання електронної звітності» в архівних файлах з розширенням ZIP.
Інформація розміщена на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням
http://sfs.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/
Реєструєте акцизний склад – подайте форму № 20-ОПП!
Нагадуємо, що з 01 липня 2019 року набирають чинності новації податкового законодавства, зокрема, щодо обов’язкової реєстрації всіх акцизних складів у Системі електронного адміністрування реалізації пального (далі – СЕАРП) та спирту етилового (далі – СЕ).
Слід зазначити, що нормами п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України визначено обов’язок інформувати контролюючий орган про всі об’єкти оподаткування.
Отже, платникам акцизного податку, які реалізують пальне, необхідно подати до контролюючих органів Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (далі – Повідомлення) стосовно нових об’єктів оподаткування, зокрема, акцизних складів за формою № 20-ОПП.
Відповідно до розділу VIII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588) Повідомлення подається до контролюючого органу за основним місцем обліку та можете бути направленим у паперовому вигляді або засобами електронного зв’язку в електронній формі.
Платники податків, які уклали з відповідним контролюючим органом договір про визнання електронних документів, можуть подати Повідомлення засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.
Повідомлення подається протягом 10 робочих днів після реєстрації, створення чи відкриття об’єктів оподаткування.
Інформацію про всі об’єкти оподаткування платники мають можливість переглянути у приватній частині «Електронного кабінету».
Звертаємо увагу, що під час реєстрації (перереєстрації/анулювання реєстрації) реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО), книг обліку розрахункових операцій та акцизних складів здійснюється звірка з даними Єдиного банку даних про об’єкти оподаткування.
Відсутність об’єкта оподаткування або наявність у ньому неповної або помилкової інформації (наприклад, не зазначено код за КОАТУУ місцезнаходження об’єкта) перешкоджає процедурі реєстрації РРО та акцизних складів в СЕАРП та СЕ.
Новостворений ФОП – «загальносистемник» декларацію про доходи вперше подає за квартал, в якому розпочата діяльність
Звертаємо увагу, що фізичні особи – підприємці (далі – ФОП), які зареєстровані протягом року в установленому законом порядку або перейшли із спрощеної системи оподаткування на загальну систему оподаткування, подають податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – декларація про доходи) за результатами звітного кварталу, в якому розпочата така діяльність або відбувся перехід на загальну систему оподаткування.
Вперше зареєстровані ФОП в декларації про доходи також зазначають інформацію про майновий стан та доходи за станом на дату державної реєстрації підприємцем. Платники податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) розраховують та сплачують авансові платежі у строки, визначені п.п. 177.5.1 п. 177.5 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), що настануть у звітному податковому році.
Норми встановлені п.п. 177.5. п. 177.1 ст. 177 ПКУ.
Декларація про доходи за звітний (податковий) період, який дорівнює календарному кварталу, подається платниками ПДФО – ФОП протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).
Остаточний розрахунок ПДФО за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в річній податковій декларації про доходи, з урахуванням сплаченого ним протягом року ПДФО на підставі документального підтвердження факту його сплати (п.п. 177.5.3 п. 177.5 ст. 177 ПКУ).
Платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації.
ФОП – роботодавець за осіб з інвалідністю сплачує ЄСВ у розмірі 8,41 %
Доводимо до відома, що з 01.01.2019 для підприємств, установ і організацій, фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП), у тому числі тих, які обрали спрощену систему оподаткування, в яких працюють особи з інвалідністю, єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) встановлюється у розмірі 8,41 % бази нарахування ЄСВ для працюючих осіб з інвалідністю.
Норми визначені ст. 8 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями.
Нагадуємо, що ЄСВ сплачується із суми нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт.
Отже, з 01.01.2019 норма щодо застосування роботодавцями ставки ЄСВ 8,41 % поширюється і на ФОП, у тому числі тих, які обрали спрощену систему оподаткування.
Навчаєтесь в інтернатурі вищих медичних закладів, маєте право на отримання податкової знижки
Повідомляємо, що платник податку на доходи фізичних осіб (далі – податок) має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення.
Норми визначені п.п. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 ПКУ.
Статтею 28 Закону України від 01 липня 2014 року № 1556-VII «Про вищу освіту» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 1556) встановлено типи вищих навчальних закладів.
Інтерн – особа, яка має ступінь магістра медичного або фармацевтичного спрямування і навчається з метою отримання кваліфікації лікаря або провізора певної спеціальності відповідно до переліку лікарських або провізорських спеціальностей інтернатури (ст. 61 Закону № 1556).
Згідно з Положенням про спеціалізацію (інтернатуру) випускників вищих медичних і фармацевтичних закладів освіти III – IV рівнів акредитації, медичних факультетів університетів, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров’я України від 19.09.1996 № 291 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 03.12.1996 за № 696/1721), спеціалізація (інтернатура) є обов’язковою формою післядипломної підготовки випускників всіх факультетів медичних і фармацевтичних вищих закладів освіти III – IV рівнів акредитації, медичних факультетів університетів незалежно від підпорядкування та форм власності, після закінчення якої їм присвоюється кваліфікація лікаря (провізора) – спеціаліста певного фаху.
Отже, інтернатура (спеціалізація) є невід’ємною ланкою безперервного процесу підготовки у вищому медичному і фармацевтичному закладах освіти фахівців за напрямом професійного спрямування.
Враховуючи вищевикладене, суми коштів, сплачені платником податку на користь вищих медичних і фармацевтичних закладів освіти для компенсації вартості навчання такого платника податку, іншого члена його сім’ї першого ступеня споріднення в інтернатурі, при додержанні всіх норм ст. 166 ПКУ, можуть прийматися у розрахунок податкової знижки такого платника податку за звітний рік.
За чотири місяці поточного року до органів ДФС у Дніпропетровській області надійшло 97 запитів на публічну інформацію
Протягом січня – квітня 2019 року до органів ДФС у Дніпропетровській області надійшло 97 письмових запитів на публічну інформацію, у порівнянні з аналогічним періодом 2018 року кількість запитів зросла на 34.
За наслідками розгляду запитів: задоволено – 51, надано роз’яснення – 44, надіслано за належністю – 1, запит на виконанні – 1.
З метою поліпшення інформаційного обміну з платниками податків при ГУ ДФС створено спеціальну електронну поштову скриньку publik436@sfs.gov.ua, запити на публічну інформацію з якої протягом кожного робочого дня приймаються працівниками контролюючого органу.
Крім того Головне управління ДФС, для забезпечення прозорості діяльності, здійснює оприлюднення публічної інформації у формі 6 наборів відкритих даних на «Єдиному державному веб-порталі відкритих даних» та суб-сайті «Територіальні органи ДФС у Дніпропетровській області».
Електронне декларування за митними деклараціями на Дніпропетровській митниці ДФС
Кількість електронних митних декларацій (далі – ЕМД), оформлених на бланку єдиного адміністративного документу (у т.ч. у відсотковому відношенні до загальної кількості оформлених митних декларацій) складає у квітні 2019 року 13 045 шт. (100 %).
У порівнянні з аналогічним періодом минулого року (з 01.04.2018 по 30.04.2018) відсотковий показник кількості оформлених ЕМД збільшився на 1 % та складає 100 %.
Також у порівнянні з березнем 2019 року у квітні 2019 року відсотковий показник кількості оформлених ЕМД не змінився та складає 100 %.
Затверджено новий Державний реєстр РРО
ДФС України наказом від 15.05.2019 № 392 затвердила новий Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій (далі – Державний реєстр РРО).
Оновлений Державний реєстр РРО містить перелік РРО, дозволених до первинної реєстрації, а також первинна реєстрація яких заборонена, у кількості 179 моделей.
Окремо наводиться перелік РРО, виключених з Державного реєстру РРО у 2016 – 2018 роках, експлуатація яких не дозволяється. Таких РРО 7 (як і в попередньому переліку).
Слід зазначити, що водночас втратив чинність наказ ДФС України від 26.03.2019 № 247 «Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій».
Новий Державний реєстр РРО розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням
http://sfs.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/reestri/320822.html
Яка відповідальність передбачена за несвоєчасну сплату ПДФО за наслідками поданої річної декларації про майновий стан і доходи
ДФС України на офіційному веб-порталі за посиланням http://sfs.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/378902.html нагадала, що фізична особа, яка не зареєстрована як фізична особа – підприємець, зобов’язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання (податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) та/або військовий збір), зазначеного в поданій нею податковій декларації (п. 179.7 ст. 179 розділу IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).
За несплату узгодженої суми грошового зобов’язання за наслідками поданої річної декларації про майновий стан і доходи, платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
► при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 10 відс. погашеної суми податкового боргу;
► при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 20 відс. погашеної суми податкового боргу (п. 126.1 ст. 126 розділу ІІ ПКУ).
Крім того, після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання, нараховується пеня (п.п. 129.1.3 ст. 129 розділу ІІ ПКУ).
До уваги платників податку на прибуток!
ДФС України листом від 15.05.2019 № 15340/7/99-99-15-02-02-17 «Про надання методологічної допомоги» (далі – лист ДФС № 15340) повідомила наступне.
Міністерство фінансів України (далі – МФУ) як головний орган у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію єдиної державної податкової, митної політики, з метою правильності застосування норм податкового законодавства, висловило свою позицію у листі від 22.04.2019 № 11210-09-63/11170 «Щодо питання нарахування амортизації основних засобів» (далі – лист МФУ № 11210) стосовно нарахування амортизації основних засобів у податковому обліку у випадку, якщо такі основні засоби знаходяться на консервації, капітальному ремонті, модернізації, модифікації, добудові, дообладнанні, реконструкції.
Листи ДФС № 15340 та МФУ № 11210 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням
http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/73378.html
У виробників електричної енергії, які мають ліцензії, виникає обов’язок подання декларації акцизного податку
Нагадуємо, що згідно з Законом України від 13 квітня 2017 року № 2019-VIII «Про ринок електричної енергії» (далі – Закон № 2019) з 01 липня 2019 року набирають чинності статті 54, 55, 66 – 71 та 73 цього Закону, що впливає на визначення платників акцизного податку з електричної енергії.
Починаючи з 01 липня 2019 року, купівлю-продаж електричної енергії за двосторонніми договорами здійснюють виробники, електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, трейдери, гарантований покупець та споживачі (ст. 66 Закону № 2019).
Відповідно до п. 212.1 ст. 212 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками акцизного податку з електричної енергії є:
● особа, яка виробляє підакцизні товари (продукцію) на митній території України, у тому числі з давальницької сировини (п.п. 212.1.1 п. 212.1 ст. 212 ПКУ);
● особа – суб’єкт господарювання, яка ввозить підакцизні товари (продукцію) на митну територію України (п.п. 212.1.2 п. 212.1 ст. 212 ПКУ);
● оптовий постачальник електричної енергії (п.п. 212.1.12 п. 212.1 ст. 212 ПКУ);
● виробники електричної енергії, які мають ліцензію на право здійснення підприємницької діяльності з виробництва електричної енергії і продають її поза оптовим ринком електричної енергії (п.п. 212.1.13 п. 212.1 ст. 212 ПКУ).
Не є платниками акцизного податку особи, які здійснюють діяльність з виробництва електричної енергії за умови її продажу на оптовому ринку електричної енергії та/або з постачання електричної енергії, крім платників, зазначених у п.п. 212.1.12 п. 212.1 ст. 212 ПКУ.
Об’єктами оподаткування є операції з:
● реалізації вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції) (п.п. 213.1.1 п. 213.1 ст. 213 ПКУ);
● оптового постачання електричної енергії (п.п. 213.1.10 п. 213.1 ст. 213 ПКУ).
Базою оподаткування є вартість реалізованої електричної енергії без податку на додану вартість (п.п. 214.1.3 п. 214.1 ст. 214 ПКУ), виходячи з якої обчислюється сума податкового зобов’язання із врахуванням ставки у розмірі 3,2 % (п.п. 215.3.9 п. 215.3 ст. 215 ПКУ), а також дати виникнення податкових зобов’язань щодо постачання електроенергії – дата підписання акта прийому-передачі електроенергії (п. 216.10 ст. 216 ПКУ).
Не підлягають оподаткуванню операції з реалізації електричної енергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками та/або з відновлюваних джерел енергії (п.п. 213.2.8 п.213.2 ст. 213 ПКУ).
Відповідно до п. 49.2№ ст. 49 ПКУ платники, які мають діючі (у тому числі призупинені) ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством, зобов’язані за кожний встановлений ПКУ звітний період подавати податкові декларації незалежно від того, чи провадили такі платники господарську діяльність у звітному періоді.
Отже, з 1 липня 2019 року у виробників електричної енергії виникає обов’язок подання декларації акцизного податку, у т.ч. при реалізації електричної енергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками та/або з відновлюваних джерел енергії (операції не підлягають оподаткуванню), та сплати акцизного податку при реалізації електричної енергії, крім операцій, які не підлягають оподаткуванню.
Правильне заповнення платіжних документів на сплату єдиного внеску забезпечує відсутність боргу у платника
З 02 травня 2019 року змінились реквізити із сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок).
З метою уникнення помилок та запобігання нарахування штрафних санкцій при сплаті платежів, необхідно дотримуватися вимог наказу Міністерства фінансів України від 24.07.2015 № 666 із змінами, яким затверджено Порядок заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів (далі – Порядок № 666).
Відповідно до Порядку № 666 плата за кожним видом платежу та за кожним видом сплати має оформлятися окремим документом на переказ. У Порядку № 666 наведені приклади заповнення поля «Призначення платежу» у різних випадках. Особливу увагу при заповненні цього поля потрібно приділяти правильності визначення коду видів сплати.
У разі заповнення поля «Призначення платежу» з порушенням вимог, визначених у Порядку № 666, документ на переказ приймається до виконання. При цьому вважається, що платник податків сплачує грошове зобов’язання (код виду сплати 101).
У разі наявності у платника податків/платника єдиного внеску податкового боргу/недоїмки з єдиного внеску розрахунковий документ на переказ коштів приймається до виконання незалежно від напряму сплати, зазначеного у полі «Призначення платежу» розрахункового документа. При цьому зарахування коштів відбувається у порядку черговості, встановленому Податковим кодексом України, а такому виду сплати органами ДФС присвоюється код виду сплати 140.
Звертаємо увагу, що перелік кодів видів сплати (які вказуються у полі «Призначення платежу») розрахункового документа наведено у додатку до Порядку № 666.
Для уникнення боргу з єдиного внеску також рекомендуємо платникам провести звірку надходження коштів на нові рахунки для сплати єдиного внеску, які почали діяти з 02.05.2019.
До кошиків місцевих бюджетів Дніпропетровщини зібрано на 2,1 млрд гривень більше ніж торік
Доходи місцевих бюджетів Дніпропетровської області за січень – квітень 2019 року склали 9 млрд 437,7 млн грн, що на 2 млрд 145 млн грн більше аналогічного періоду 2018 року. Про це повідомила в.о. начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Оксана Томчук.
Більше половини надходжень у місцеві скарбниці Дніпропетровського регіону забезпечує податок на доходи фізичних осіб, його сума склала 5 млрд 223,3 млн грн, що перевищує минулорічні показники майже на 1 млрд 18,5 млн гривень.
Наступною за рівнем надходжень є плата за землю. Її власники та землекористувачі сплатили протягом 2019 року майже 1 млрд 601,1 млн грн, що на 402,1 млн грн більше аналогічного періоду минулого року.
Замикає трійку лідерів єдиний податок. Впродовж чотирьох місяців 2019 року спрощенці області сплатили 923,8 млн грн, що на 171,6 млн грн більше рівня 2018 року.
Набрали чинності зміни до ПКУ та МКУ!
Інформуємо, що 22.05.2019 набрав чинності Закон України від 16 травня 2019 року № 2725-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про електронні довірчі послуги»» (далі – Закон № 2725).
Законом № 2725 врегульовано питання надання кваліфікованих довірчих послуг у сфері справляння податків та визначено відповідні повноваження контролюючих органів у цій сфері.
Зокрема, до Податкового кодексу України (ПКУ) введено поняття «кваліфікована електронна довірча послуга», «кваліфікований надавач електронних послуг», «кваліфікаційний електронний підпис чи печатка», «кваліфікована електронна позначка часу», «кваліфікований сертифікат відкритих ключів».
Також Законом № 2725 уточнено, що єдиною підставою для відмови:
● у проходженні електронної ідентифікації платника податків в електронному кабінеті є недійсність кваліфікованого електронного підпису такого платника податків, у тому числі у зв’язку із закінченням строку дії відповідного сертифіката відкритого ключа;
● у прийнятті податкової декларації засобами електронного зв’язку в електронній формі є недійсність кваліфікованого електронного підпису чи печатки такого платника податків, у тому числі у зв’язку із закінченням строку дії відповідного сертифіката відкритого ключа, за умови, що така податкова декларація відповідає всім вимогам електронного документа і надана у форматі, доступному для її технічної обробки.
Крім того, Законом № 2725 визначено, що кваліфікований надавач електронних довірчих послуг центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, безоплатно надає платникам податків кваліфіковані електронні довірчі послуги.
Водночас, Законом № 2725 внесено зміни до Митного кодексу України (МКУ) та Закону України від 08 листопада 2018 року № 2612-VIII «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо ввезення транспортних засобів на митну територію України», відповідно до яких на 90 днів продовжено термін, протягом якого можливо буде здійснити митне оформлення транспортних засобів для їх вільного обігу на митній території України, що ввезені на територію України у період з 01.01.2015 і перебувають у митних режимах тимчасового ввезення або транзиту.
Закон № 2725 опубліковано в офіційному виданні «Голос України» від 21.05.2019 № 93.
До уваги платників ПДВ!
ДФС України у зв’язку з численними запитами платників податків щодо порядку нарахування штрафних санкцій за порушення термінів реєстрації розрахунків коригування до податкових накладних, якими передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальникам, проінформувала про наступне.
Відповідно до п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних (далі – ПН/РК) у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
► для ПН/РК, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, – до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
► для ПН/РК, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, – до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
► для РК, складених постачальником товарів/послуг до ПН, що складена на отримувача – платника ПДВ, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, – протягом 15 календарних днів з дня отримання такого РК отримувачем (покупцем).
Згідно зі статтею 120№ ПКУ порушення платниками ПДВ граничного строку, передбаченого ст. 201 ПКУ, для реєстрації ПН/РК в ЄРПН (крім ПН, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника ПДВ, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 ПКУ покладено обов’язок щодо такої реєстрації, штрафу у відсотках від суми ПДВ, зазначеної в ПН/РК.
Таким чином, у разі складання постачальником товарів/послуг РК, в якому передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг, відповідальність за порушення граничного строку реєстрації в ЄРПН такого РК застосовується до відповідної особи в залежності від того, чи є отримувач (покупець) платником ПДВ.
А саме:
• для РК, складених на отримувача – платника ПДВ, відповідальним за його реєстрацію в ЄРПН є такий отримувач (покупець);
• для РК, що не надаються отримувачу (покупцю), в тому числі складених на отримувача – неплатника ПДВ, відповідальним за його реєстрацію в ЄРПН є постачальник товарів/послуг.
При цьому, сума штрафу розраховується з суми ПДВ, зазначеної у РК, в якому передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг, виходячи з абсолютної величини значення такої суми ПДВ.
Зазначена позиція погоджена Міністерством фінансів України.
Інформація розміщена на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням
http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/379195.html
До уваги розробників програмного забезпечення та платників ПДВ і акцизного податку!
Звертаємо увагу платників, що з метою оптимізації обміну інформацією з платниками та у зв’язку з великою кількістю запитів на отримання відомостей з Єдиного реєстру податкових/акцизних накладних (коди форм J/F13001хх, J/F13030хх), значними розмірами сформованих на них відповідей (коди форм J/F14001хх, J/F12010хх, J/F12012хх, J/F14030хх) ДФС Україні на офіційному веб-порталі за посиланням http://sfs.gov.ua/anonsi/20684.html повідомила:
► з 01.06.2019 файли за формами J/F14001хх «Витяг з Єдиного реєстру податкових накладних», J/F12010хх «Податкова накладна», J/F12012хх «Розрахунок коригування до податкової накладної», J/F14030хх «Витяг з Єдиного реєстру акцизних накладних», J/F12030хх «Акцизна накладна», J/F12031хх «Розрахунок коригування до акцизної накладної», які вивантажуються ІТС «Єдине вікно подання електронної звітності» для отримання платниками, надаються стисненими у архівних файлах формату ZIP;
► файли за формами J/F14001хх, J/F14030хх надаються окремим архівним файлом кожен. Ім’я архівного файлу дорівнює імені файла документа, розширення ZIP;
► файли з формами J/F12010хх, J/F12012хх, J/F12030хх, J/F12031хх надаються архівними файлами, до 500 документів у кожному. Ім’я архівного файлу буде сформовано з використанням першої частини імені XML файлу документа, що вкладений першим в архівний файл;
► кожен файл всередині архівного файлу є електронним документом і містить відповідну кількість електронних підписів;
► архівні файли підписані та зашифровані на отримувача.
Затверджено Порядок електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового
Кабінет Міністрів України відповідно до п. 232.1 ст. 232 Податкового кодексу України постановою від 24 квітня 2019 року № 408 (далі – Постанова № 408) затвердив Порядок електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового (далі – Порядок).
Порядок визначає механізм відкриття та закриття рахунків платників акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового, зареєстрованих у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, механізм роботи зазначеної системи, а також проведення розрахунків з бюджетом з використанням зазначених рахунків.
Нагадуємо, що система електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового вводиться в дію з 01 липня 2019 року.
Платники акцизного податку зобов’язані з 01 травня до 01 червня 2019 року зареєструвати в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового всі акцизні склади, розпорядниками яких такі платники будуть станом на 01 липня 2019 року.
Суб’єкти господарювання, які відповідатимуть визначенню платників акцизного податку з 01 липня 2019 року, зобов’язані до 01 липня 2019 року зареєструватися як платники акцизного податку та зареєструвати у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового усі акцизні склади, розпорядниками яких такі платники акцизного податку будуть станом на 01 липня 2019 року.
Постанову № 408 розміщено на Урядовому порталі єдиного веб-порталу органів виконавчої влади України за посиланням
https://www.kmu.gov.ua/ua/npas/deyaki-pitannya-elektronnogo-administruvannya-realizaciyi-palnogo-ta-spirtu-etilovogo
Фізичним особам про сплату транспортного податку
Нагадуємо, що обчислення суми транспортного податку (далі – податок) з об’єкта/об’єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.
Норми визначені п.п. 267.6.1 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Підпунктом 267.6.2 п. 267.6 ст. 267 ПКУ встановлено, що податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 01 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).
Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, податок сплачується фізичною особою – платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.
Нарахування податку та надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень про сплату податку фізичним особам – нерезидентам здійснюють контролюючі органи за місцем реєстрації об’єктів оподаткування, що перебувають у власності таких нерезидентів.
Податок сплачується за місцем реєстрації об’єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України (п.п. 267.7.1 п. 267.7 ст. 267 ПКУ).
Фізичними особами податок сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (п.п. «а» п.п. 267.8.1 п. 267.8 ст. 267 ПКУ).
Правила переміщення товарів та особистих речей громадянами при перетині митного кордону України
Днями в інформаційному агентстві «МОСТ-Днепр» відбулася прес-конференція головного державного інспектора відділу митного оформлення № 1 митного посту «Аеропорт» Дніпропетровської митниці ДФС Карини Свердлової на тему: «Правила переміщення товарів та особистих речей громадянами при перетині митного кордону України».
«Розпочався період відпусток і громадяни України активно подорожують в тому числі і за кордон. Тому не зайвим буде ще раз нагадати всім основні правила переміщення товарів та особистих речей при перетині митного кордону України», – зазначила Карина Свердлова.
При ввезенні продуктів харчування і товарів в Україну якщо громадянину більше 18 років, він може мати при собі:
• 1 л міцних алкогольних напоїв (вміст спирту понад 22 %) + 2 л вина + 5 л пива;
• 200 сигарет, або 50 сигар, або 250 г тютюнових виробів.
Особисті речі громадян не оподатковуються. Разом з тим митник має право попросити громадянина письмово їх задекларувати.
Продукти на суму загальною вартістю не більше 200 євро при собі громадянин може ввозити без оподаткування:
- в упаковках виробника для роздрібної торгівлі – по 1 упаковці до 2 кг кожного найменування;
- без упаковки – до 2 кг кожного найменування;
- неподільний продукт, готовий до вживання – 1 шт. кожного найменування.
Товари загальною вартістю до 500 євро (наземним і морським транспортом) і до 1000 євро (авіатранспортом) і вагою 50 кг ввозяться без оподаткування.
Якщо товар громадянина дорожче, у такому разі слід заповнити декларацію:
- до 1000 євро – декларацію для громадян;
- понад 1000 євро – вантажну митну декларацію.
Культурні цінності ввозяться, якщо вони не оголошені в міжнародний розшук і у громадянина є документи, які підтверджують його право власності на них.
Ліки в кількості 5 упаковок одного найменування. Якщо більше – за наявності медичних довідок і рецептів.
Вогнепальна зброя переміщується тільки за дозволом МВС України.
Переміщення наркотичних засобів заборонено.
«Громадяни, які виїжджають за межі митної території України, декларують предмети, які вони перевозять через митний кордон України, в усній формі, крім випадків переміщення предметів, які декларуються в обов’язковому порядку, або предметів в кількості, що підлягає оподаткуванню», – зауважила Карина Свердлова.
При вивезенні товари, сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 10 000 євро (за виключення товарів, на які встановлено вивізне мито, та / або на які державними органами видаються документи необхідні для здійснення митного оформлення), вивозяться вільно.
Культурні цінності вивозяться за наявності дозвільних документів.
Не допускається вивезення за межі митної території України алкогольних напоїв та тютюнових виробів громадянами, які не досягли 18-річного віку (ст. 373 гл. 55 розд. ХІІ Митного кодексу України).
Звертаємо увагу, що на вивезення лікарських засобів, що містять психотропні та наркотичні речовини встановлено обмеження.
Також, необхідно зазначити, що постановою Кабінету Міністрів України від 27 лютого 2019 року № 203 «Деякі питання транскордонного переміщення фізичними особами валютних цінностей» затверджено нову форму бланка декларації транскордонного переміщення фізичними особами валютних цінностей. Ця декларація використовується громадянами для декларування транскордонного переміщення фізичними особами валюти України, іноземної валюти та банківських металів у сумі, що дорівнює або перевищує еквівалент 10 000 євро, а також для письмового декларування фізичними особами платіжних документів та цінних паперів.
Якщо фізична особа ввозить в Україну або вивозить за її межі готівкову валюту і банківські метали в сумі, що не перевищує в еквіваленті 10 000 євро, то письмове декларування необов’язкове.
Звернення громадян на особливому контролі у ГУ ДФС у Дніпропетровській області
Всебічний розгляд звернень громадян, задоволення їх законних прав та інтересів є пріоритетним напрямом роботи органів державної влади, відповідальним обов’язком службових осіб.
Впродовж січня – квітня 2019 року до органів ДФС Дніпропетровської області надійшло 123 письмових звернення громадян, що на 77 менше, ніж за відповідний період 2018 року. Тематика письмових звернень в більшості стосувалася наступних питань: контрольно-перевірочної роботи, консультації з питань податкового законодавства тощо.
До органів ДФС у Дніпропетровській області протягом року надійшло 6 колективних звернень від 39 громадян. Звернення розглянуті у визначені законодавством терміни.
З метою поліпшення інформаційного обміну з громадянами при ГУ ДФС створено спеціальну електронну поштову скриньку zvern436@sfs.gov.ua, звернення з якої протягом кожного робочого дня приймаються працівниками відповідно до вимог закону.
Юристи ДФС Дніпропетровщини відстояли справи у судах на суму 267,1 мільйонів гривень
Станом на 1 травня 2019 року на розгляді у судах різних інстанцій за участю органів ДФС Дніпропетровської області перебувало 7,2 тис. справ різних категорій на загальну суму 11,4 млрд гривень.
З розглянутих судами у січні – квітні поточного року 323 справ на суму 314,8 млн грн на користь органів ГУ ДФС Дніпропетровщини вирішено 201 справу на суму 267,1 млн грн, що складає 62,2 % від загальної суми розглянутих судами справ.
Із загальної кількості адміністративних справ за позовами платників податків до територіальних органів ДФС Дніпропетровської області більшу частину складають справи про визнання недійсними/нечинними податкових повідомлень-рішень.
Так, з початку року на розгляді у судах знаходилось 4 727 таких справ на суму 9,0 млрд гривень. З них судами розглянуто 196 справ на суму 113,0 млн грн, з яких на користь органів ДФС вирішено 122 справи на суму 65,2 млн гривень.
Нові штрафні санкції за порушення при переміщенні транспортних засобів почнуть діяти з 22 серпня 2019 року
Верховна Рада України відтермінувала до 22 серпня 2019 року введення в дію норм щодо посилення адміністративної відповідальності за порушення при переміщенні транспортних засобів в митних режимах тимчасового ввезення і транзиту.
Такі зміни внесено Законом України від 16 травня 2019 року № 2725-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про електронні довірчі послуги»» (далі – Закон). Відповідно до цього Закону у пунктах 92 та 93 розділу XXI «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України, а також у пункті 1 розділу II «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо ввезення транспортних засобів на митну територію України» цифри «180» замінено на «270».
Отже власники автомобілів з іноземними номерами отримали додатковий час для митного оформлення своїх автівок без посилених штрафних санкцій. З 22 серпня вступають у дію нові санкції. Так, у разі перевищення строку доставки транспортних засобів особистого користування та комерційного призначення від 20 до 30 діб передбачено штраф у розмірі 85 тис. гривень. Якщо строк перевищено більш ніж на 30 діб, то розмір штрафу сягатиме 170 тис. грн або конфіскація таких авто.
Аналогічні розміри штрафів і при перевищенні строків тимчасового ввезення транспортних засобів особистого користування та комерційного призначення. Так, перевищення від 20 до 30 діб – сума штрафу складатиме 85 тис. грн, понад 30 діб також у разі втрати або розкомплектування ТЗ – 170 тис. грн або конфіскація.
Крім цього, передбачено відповідальність за передачу транспортного засобу особистого користування, тимчасово ввезеного на митну територію України чи поміщеного у митний режим транзиту, у володіння або розпорядження іншій особі, а також використання такого ТЗ у комерційних цілях. При такому порушенні доведеться сплатити штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – 34 тис. гривень.
Інформацію розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням
http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/379357.html
За порушення законодавства про працю роботодавці несуть відповідальність
Нагадуємо, що посадові особи підприємств, установ та організацій, які порушують норми законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.
Так, юридичні та фізичні особи – підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу у разі:
● фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків – у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;
● порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі – у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;
● недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці – у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;
● недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов’язків, передбачених законами України «Про військовий обов’язок і військову службу», «Про альтернативну (невійськову) службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», – у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;
● недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні – у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;
● вчинення дій, передбачених абзацом шостим частини другої ст. 265 Кодексу законів про працю України від 10 грудня 1971 року № 322-VІІ із змінами та доповненнями (далі – КЗпПУ), при проведенні перевірки з питань виявлення порушень, зазначених в абзаці другому частини другої ст 265, – у стократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.
Звертаємо увагу, що сплата штрафу не звільняє від усунення порушень законодавства про працю.
Норми визначені ст. 265 КЗпПУ.
До уваги розпорядників акцизних складів!
Звертаємо увагу платників, шо відповідно до нової редакції статті 230 Податкового кодексу України розпорядники акцизних складів зобов’язані обладнати акцизні склади витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками та зареєструвати їх в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі у такі строки:
► акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких перевищує 20 000 куб. метрів, – не пізніше 1 липня 2019 року;
► акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких перевищує 1 000 куб. метрів, але не перевищує 20 000 куб. метрів, – не пізніше 1 жовтня 2019 року;
► акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1 000 куб. метрів, – не пізніше 1 січня 2020 року.
Збір за місця для паркування транспортних засобів
Повідомляємо, що ставки збору за місця паркування транспортних засобів (далі – збір) встановлюються за кожний день провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів у гривнях за 1 кв. метр площі земельної ділянки, відведеної для організації та провадження такої діяльності, у розмірі до 0,075 відсотка мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
При визначенні ставки збору сільські, селищні, міські ради або ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, враховують місцезнаходження спеціально відведених місць для паркування транспортних засобів, площу спеціально відведеного місця, кількість місць для паркування транспортних засобів, спосіб поставлення транспортних засобів на стоянку, режим роботи та їх заповнюваність.
Норми визначені п. 268№.3 ст. 268№ Податкового кодексу України (далі – ПКУ)
Ставка збору та порядок сплати збору до бюджету встановлюються відповідною сільською, селищною, міською радою або радою об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад (п. 268№.4 ст. 268 ПКУ).
Про повторне формування сертифікатів за електронним запитом
ДФС України на головній сторінці офіційного веб-порталу за посиланням http://sfs.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/379524.html повідомила наступне.
Повторне (дистанційне) формування сертифікатів за електронним запитом можна здійснити он-лайн та за допомогою програмного забезпечення «ІІТ Користувач ЦСК-1» на офіційному інформаційному ресурсі АЦСК ІДД ДФС (https://acskidd.gov.ua/manage-certificates).
Для початку використання он-лайн сервісу платнику необхідно зайти за посиланням: Головна / «Повторне (дистанційне) формування сертифікатів за електронним запитом» у вкладці «on-line». Обрати тип носія діючого особистого ключа, діючий особистий ключ та ввести пароль захисту ключа і натиснути «Зчитати».
Також повторне (дистанційне) формування сертифікатів за електронним запитом можна здійснити за допомогою програмного забезпечення «ІІТ Користувач ЦСК-1» за посиланням: Головна / «Повторне (дистанційне) формування сертифікатів за електронним запитом» у вкладці «За допомогою Користувача ЦСК».
Додатково усім клієнтам АЦСК ІДД ДФС рекомендовано переглянути відеоінструкцію по повторному формуванню сертифіката за електронним запитом (https://www.youtube.com/watch?v=abVjwGuWZSU).
Детальний опис роботи сервісу та перелік можливих помилок розміщено у відповідних розділах «Настанови користувача».
Слід зазначити, що скористатися сервісом повторного (дистанційного) формування сертифікатів зможуть лише ті користувачі, які мають:
- чинні сертифікати (наприклад, до закінчення строку чинності сертифікатів залишилось декілька днів);
- незмінні реєстраційні дані (ПІБ, адреса реєстрації місця проживання, код ЄДРПОУ організації тощо);
- особистий ключ, доступний лише користувачу та не є скомпрометованим.
Детальну інформацію щодо повторного (дистанційного) формування сертифікатів за електронним запитом розміщено на офіційному інформаційному ресурсі Акредитованого центру сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС (далі – АЦСК ІДД ДФС) (https://acskidd.gov.ua).
Чи підлягають оподаткуванню ПДВ операції з надання майнових прав інтелектуальної власності?
Повідомляємо, що згідно з підпунктом «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V «Податок на додану вартість» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку, зокрема, з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 ПКУ.
Згідно з підпунктом «а» пункту 186.3 статті 186 розділу V ПКУ місцем надання майнових прав інтелектуальної власності, створення за замовленням та використання об’єктів права інтелектуальної власності, у тому числі за ліцензійними договорами, а також надання (передача) права на скорочення викидів парникових газів (вуглецевих одиниць), вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб’єкт господарювання або – у разі відсутності такого місця – місце постійного чи переважного його проживання.
Тобто, операція з постачання платником ПДВ резиденту майнових прав інтелектуальної власності, створення за замовленням та використання об’єктів права інтелектуальної власності, у тому числі за ліцензійними договорами є об’єктом оподаткування ПДВ, оскільки місцем постачання таких послуг вважається місце постачання їх на митній території України.
Операція з постачання платником ПДВ нерезиденту майнових прав інтелектуальної власності, створення за замовленням та використання об’єктів права інтелектуальної власності, у тому числі за ліцензійними договорами не є об’єктом оподаткування ПДВ, так як місцем постачання таких послуг вважається місце постачання їх за межами митної території України.
_____________________________________________________________________________________________________
Чи подається податкова декларація та сплачується ЄП ФОП – платниками ЄП першої – третьої груп, у разі проходження військової служби за контрактом?
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» від 25.03.1992 р. № 2232-XII проходження військової служби здійснюється, зокрема, громадянами України – у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом.
Згідно з п. 296.2 ПКУ платники єдиного податку першої та другої груп подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду, в якій відображаються обсяг отриманого доходу, щомісячні авансові внески, визначені п. 295.1 ПКУ.
Платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця (п. 295.1 ПКУ).
Платники єдиного податку третьої групи подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду та сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал (п. 296.3, п. 295.3 ПКУ).
Отже, нормами ПКУ не передбачено звільнення фізичних осіб – підприємців платників єдиного податку першої – третьої груп від нарахування, сплати та подання податкової декларації з єдиного податку у разі проходження військової служби за контрактом.
На території підприємства декілька резервуарів для пального: скільки акцизних складів реєструвати
Підприємство, що здійснює оперативне управління нафтоперевалочним комплексом, який складається з нафтогавані та нафтобаз (кожна з яких своєю чергою складається з декількох резервуарів) звернулось до контролерів з проханням роз’яснити: під поняттям «акцизний склад» (в редакції ПКУ з 01.07.2019) слід розуміти кожен окремий резервуар, який використовується для навантаження-розвантаження, зберігання нафтопродуктів, чи сукупність всіх таких резервуарів на певній території. Також підприємство повідомило, що через відсутність коштів не зможе встановити витратоміри-лічильники та рівнеміри-лічильники рівня пального у резервуарах, та поцікавилося, чи можливе тимчасове використання наявних повірених засобів обліку нафтопродуктів.
У відповідь фахівці ДФСУ в ІПК від 17.04.2019 р. № 1649/6/99-99-12-02-02-15/ІПК повідомили, що з 01.07.2019 р. під акцизним складом слід розуміти загальну сукупність всіх розташованих на певній території резервуарів, які використовуються для навантаження-розвантаження, зберігання пального.
Також контролери завважили, що акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізація пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, та рівнемірами-лічильниками рівня таких товарів (продукції) у резервуарі на кожному введеному в експлуатацію стаціонарному резервуарі, розташованому на акцизному складі (п.п. 230.1.2 ПКУ у редакції, що набуде чинності з 01.07.2019 р.), винятків чинним законодавством України не передбачено.
Про витрати, які мають право враховувати приватні виконавці при визначенні сукупного доходу
Приватні виконавці, які мають намір здійснювати незалежну професійну діяльність, зобов’язані стати на облік у контролюючих органах за місцем свого постійного проживання як самозайняті особи та отримати довідку про взяття на облік згідно зі ст. 65 ПКУ.
Оподаткування доходів фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, здійснюється відповідно до положень ст. 178 ПКУ.
Згідно з п. 178.3 ПКУ оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності.
У разі неотримання довідки про взяття на облік особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об’єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без урахування витрат (п. 178.3 ПКУ).
При цьому, ПКУ не передбачено будь-якого переліку витрат для самозайнятих осіб, у тому числі для фізичних осіб, які здійснюють незалежну діяльність приватних виконавців.
Крім того, положенням ст. 178 ПКУ не передбачено затвердження нормативно-правового акту щодо визначення переліку витрат осіб, що здійснюють незалежну професійну діяльність.
Водночас, п. 3 ст. 42 Закону України від 02.06.2016 р. № 1404 «Про виконавче провадження» (далі – Закон № 1404) визначено, що витрати виконавчого провадження приватних виконавців здійснюються за рахунок авансового внеску стягувача, стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження. Витрати виконавчого провадження можуть здійснюватися приватним виконавцем за рахунок власних коштів. Відповідно до абз. 3 п. 3 ст. 42 Закону № 1404 розмір та види витрат виконавчого провадження встановлюються Мін’юстом.
Наказом Мін’юсту від 29.09.2016 р. № 2830/5 «Про встановлення Видів та розмірів витрат виконавчого провадження» із змінами (далі – Наказ № 2830/5) затверджено перелік та розмір витрат виконавчого провадження.
Отже, при визначенні сукупного доходу до витрат фізичної особи, яка здійснює незалежну діяльність приватних виконавців, можуть бути віднесені документально підтверджені витрати, які пов’язані з організацією такої діяльності та обумовлені вимогами Закону № 1404 та Наказу № 2830/5.
Коли путівки на відпочинок та оздоровлення не оподатковуються
Відповідно п.п. 165.1.35 ПКУ визначено доходи, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, зокрема вартість путівок на відпочинок, оздоровлення та лікування, у тому числі на реабілітацію інвалідів, на території України платника податку та/або членів його сім’ї першого ступеня споріднення, які надаються його роботодавцем-платником податку на прибуток підприємств безоплатно або із знижкою (у розмірі такої знижки) один раз на календарний рік, за умови, що вартість путівки (розмір знижки) не перевищує 5 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня податкового (звітного) року, у 2019 році ця сума складає 20865 грн.
Членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення для цілей розд. IV ПКУ вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені .
Отже, доходи, отримані платниками податку фізичними особами, у вигляді вартості путівки на відпочинок на території України членів їх сімей першого ступеня споріднення (дітей), наданих їм роботодавцем – платником податку на прибуток підприємств, не оподатковуються податком на доходи фізичних осіб і військовим збором у разі дотримання вимог п.п. 165.1.35 ПКУ.
Якщо вартість путівки (розмір знижки) перевищує встановлений п.п. 165.1.35 ПКУ граничний розмір доходу, то податковий агент під час нарахування (виплати) такого доходу зобов’язаний, за рахунок платника податку, утримати податок на доходи фізичних осіб із загальної вартості наданої путівки.
Щодо нарахування єдиного соціального внеску, то відповідно до п.п 2.3.4 розд. 2 Інструкції № 5 визначено, що вартість путівок працівникам та членам їхніх сімей на лікування та відпочинок, екскурсії або суми компенсацій, видані замість путівок за рахунок коштів підприємства (крім випадків, указаних у п. 3.2 розд. 3 Інструкції №5), входять до фонду оплати праці у складі інших заохочувальних та компенсаційних виплат.
Отже, вартість путівки, яка надається підприємством працівнику, є базою нарахування ЄСВ.
Господарські операції між нерезидентом та його представництвом на території України: визначення контрольованості
Згідно з п.п. 134.1.1 ПКУ об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.
Згідно п.п. «ґ» п.п. 39.2.1.1 ПКУ контрольованими операціями є господарські операції (у тому числі внутрішньогосподарські розрахунки), що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом, та можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків.
З урахуванням абз. 4 п.п. 39.2.1.7 ПКУ, господарські операції, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні, визнаються контрольованими, якщо обсяг таких господарських операцій, визначений за правилами бухгалтерського . обліку, перевищує 10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий звітний рік.
Водночас, п.п. 39.2.1.4 ПКУ визначено, що господарською операцією для цілей трансфертного ціноутворення є всі види операцій, договорів або домовленостей підтверджених або непідтверджених, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток платника податків, в т.ч. операції, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні.
Крім того, п.п. 39.2.1.9 ПКУ передбачає, що обсяг господарських операцій платника податків для цілей абзаців третього та четвертого п.п. 39.2.1.7 ПКУ обраховується за цінами, які відповідають принципу «витягнутої руки».
Отже, господарські операції, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні, що відповідають усім вищезазначеним вимогам та обсяг яких, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий звітний рік визнаються контрольованими.
Зазначені операції мають бути відображені у звіті про контрольовані операції за відповідний звітний рік.
Нова форма скарги на рішення комісії щодо заблокованих ПН/РК доступна в Єдиному вікні
Програмне забезпечення «Єдине вікно» оновлено до версії 1.27.8.0 (станом на 15.05.2019):
Перелік змін та доповнень (версія 1.27.8.0) (станом на 15.05.2019):
Додано нові версії документів:
З метою практичної реалізації Постанови КМУ від 24.04.2019 р. № 391 «Про внесення змін до постанови КМУ від 21.02.2018 р. № 117» додано наступні форми:
F/J 1313202 - Скарга на рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;
F/J 1313302 - Заява про відкликання скарги на рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних
F/J 1412305 - Рішення про врахування/неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість;
F/J 1413202 - РІШЕННЯ за результатами розгляду скарги на рішення комісії регіонального рівня, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації;
F/J 1413303 - Рішення про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість.
Програмні модулі:
Реалізовано прийняття та обробка форм F/J 1400106 «Витяг з Єдиного реєстру податкових накладних», F/J 1201010 «Податкова накладна», F/J 1201210 «Розрахунок коригування до посадкової накладної», які надходять з ІТС «Єдине вікно подання електронної звітності» в архівних файлах з розширенням ZIP.
Результати діяльності Дніпропетровської митниці ДФС за січень – квітень 2019 року
Аналіз показників роботи Дніпропетровської митниці ДФС за 4 місяці 2019 року в порівнянні з 4 місяцями 2018 року вказує на наступні тенденції. У звітному періоді загальна кількість оформлених митних декларацій (далі – МД) збільшилась на 16,45 %. Було оформлено 60 908 шт. МД (серед яких: 25 102 експортних МД та 29 427 імпортних) проти 52 306 шт. МД за 4 місяці 2018 року (серед яких: 24 607 експортних МД та 22 754 імпортних).
З початку року Центрами обслуговування платників Дніпропетровської області надано 125,3 тис. адміністративні послуги
В органах ГУ ДФС у Дніпропетровській області працюють 36 Центрів обслуговування платників (ЦОП), де платники податків можуть отримати широкий спектр послуг: інформаційних, консультативних та адміністративних.
Центрами забезпечується надання 31 виду адміністративних послуг, 18 з яких надаються безкоштовно.
Загалом працівниками ЦОП протягом 2019 року опрацьовано 125,8 тис. звернень у сфері надання адміністративних та інших послуг; з яких надано 125,3 тис. адміністративні послуги.
З переліком адміністративних послуг, що надаються територіальними органами ДФС Дніпропетровщини, та Інформаційними картками адмінпослуг можна ознайомитись на офіційному суб-сайті «Територіальні органи ДФС у Дніпропетровській області» у розділі «Адміністративні послуги» (http://dp.sfs.gov.ua/diialnist/mistsya-nadannya-administrativnih-poslu/) та у Центрах обслуговування платників області.
За фактами викриття схем та правопорушень підприємство сплатило додатково до бюджету майже 950 тисяч гривень
В ході перевірки одного з суб’єктів господарювання працівниками ГУ ДФС встановлені взаємовідносини з контрагентами, по яких внесена інформація до бази даних суб’єктів фіктивного підприємництва та наявні пояснення та протоколи допиту директорів щодо непричетності до ведення фінансово-господарської діяльності.
Аналізом баз даних ДФС України та відповідно наданих до перевірки документів встановлено, що ТОВ «С» реалізовано на ТОВ «М» кондиціонер та супутні послуги.
Проте, ланцюг та фізична можливість надання послуг у ТОВ «С» відсутні.
В Єдиному реєстрі досудових розслідувань по ТОВ «С» наявна інформація щодо порушення кримінального провадження за ознаками кримінальних порушень, передбачених ч.3 ст. 212 Кримінального кодексу України, відповідно якого досудовим розслідуванням встановлено здійснення ТОВ «С» безтоварних операцій, які спрямовані на надання послуг з формування штучного податкового кредиту.
До перевірки надано тільки договори та видаткові накладні/акти виконаних робіт. Для підтвердження факту здійснення господарської діяльності по придбанню ТМЦ не надано сертифікатів якості, інформації щодо приймання-передачі зазначеного товару матеріально-відповідальними особами, документально не підтверджено складський облік, не надано товарно-транспортні накладні.
Крім того проведеною перевіркою встановлено, що ТОВ «М» здійснювало відшкодування вартості палива працівникам, які в той час перебували у відпустці або були звільнені, встановлені факти несвоєчасної реєстрації податкових накладних.
За результатами перевірки донараховано підприємству 942,4 тис. грн податкових зобов’язань разом із штрафними санкціями, які сплачені підприємством до бюджету у повному обсязі.
Умови, за яких застосовується адміністративний арешт майна
Відповідно до п. 94.1 ст. 94 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов’язків, визначених законом.
Нормами п. 94.2 ст. 94 ПКУ визначено, що арешт майна може бути застосовано, якщо з’ясовується одна з таких обставин:
► платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі;
► фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон;
► платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу;
► відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством;
► відсутня реєстрація особи як платника податків у контролюючому органі, якщо така реєстрація є обов’язковою відповідно до ПКУ, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам;
► платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі;
►платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу;
► платник податків (його посадові особи або особи, які здійснюють готівкові розрахунки та/або провадять діяльність, що підлягає ліцензуванню) відмовляється від проведення відповідно до вимог ПКУ інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки).
Обов’язок щодо застосування ставок земельного податку виникає з моменту оприлюднення останнього рішення відповідної місцевої ради
Інформуємо, що нормами Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено наступне:
● рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому випадку – норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом (п.п. 12.3.4 п. 13.3 ст. 12 ПКУ);
● до повноважень місцевих рад щодо податків та зборів належить до початку наступного бюджетного періоду прийняття рішення про встановлення місцевих податків та зборів, зміну розміру їх ставок, об’єкта оподаткування, порядку справляння чи надання податкових пільг, яке тягне за собою зміну податкових зобов’язань платників податків та яке набирає чинності з початку бюджетного періоду (п. 12.4.3 п. 12.4 ст. 12 ПКУ);
● офіційно оприлюднене рішення про встановлення місцевих податків та зборів є нормативно-правовим актом з питань оподаткування місцевими податками та зборами, який набирає чинності з урахуванням строків, передбачених п.п. 12.3.4 п. 12.3 ст. 12 ПКУ (п. 12.5 ст. 12 ПКУ).
Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» (далі – Закон № 2628) внесено зміни до ПКУ.
Зокрема, п. 3 розділу ІІ Закону № 2628 встановлено, що у 2019 році до прийнятих рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів, які прийняті на виконання цього Закону, не застосовуються вимоги п.п. 4.1.9 та п. 4.5 ст. 4, підпунктів 12.3.4, 12.4.3 та п. 12.5 ст. 12 ПКУ.
Це дає право органам місцевого самоврядування протягом року вносити зміни до своїх рішень про встановлення плати за землю, в тому числі й у частині розміру ставок земельного податку.
Відповідно до п. 5 ст. 59 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування» із змінами та доповненнями акти органів місцевого самоврядування нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо органом не встановлено пізніший строк введення цих актів у дію.
Отже, якщо рішення місцевих рад, прийняті та оприлюднені після 15 липня 2018 року, то вони є обов’язковими до виконання і набирають чинності з урахуванням строків, визначених такими рішеннями.
Тобто, обов’язок щодо застосування ставок земельного податку у платника для розрахунку земельного податку на 2019 рік виникає з моменту оприлюднення останнього рішення відповідної ради з урахуванням строків, визначених таким рішенням.
Зупинення реєстрації в ЄРПН РК на зменшення податкових зобов’язань: хто подає пояснення
Нагадуємо, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі – ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику ПДВ квитанцію про зупинення реєстрації ПН/РК. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
Норми визначені п. 12 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» із змінами (далі – Порядок № 117).
Пунктом 13 Порядку № 117 обумовлено, що у квитанції про зупинення реєстрації ПН/РК зазначаються, зокрема:
■ порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у ПН/РК, реєстрація яких зупинена;
■ пропозиція щодо надання платником ПДВ пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.
Пунктом 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України встановлено, що РК, складений постачальником (продавцем) товарів/послуг до ПН, яка складена на отримувача – платника ПДВ, підлягає реєстрації в ЄРПН отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник (продавець) надсилає складений РК отримувачу.
Отже, у разі зупинення реєстрації в ЄРПН РК на зменшення податкових зобов’язань, пояснення та копії документів, необхідні для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію РК в ЄРПН, подаються платником ПДВ – продавцем, що зазначений у РК та ПН, яка коригується.
Граничні строки подання податкової декларації у разі припинення ФОП підприємницької діяльності
Інформуємо, що фізичні особи – підприємці (далі – ФОП) на загальній системі оподаткування, стосовно яких проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ФОП за її рішенням, подають ліквідаційні податкові декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) щодо отриманих доходів востаннє за звітний період з дня, наступного за днем закінчення попереднього базового податкового (звітного) періоду до останнього дня календарного місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності, протягом 30 календарних днів з дня проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.
У разі проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності ФОП за її рішенням останнім базовим податковим (звітним) періодом є період з дня, наступного за днем закінчення попереднього базового податкового (звітного) періоду до останнього дня календарного місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності.
Норми визначені п. 177.11 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності ФОП, які є платниками єдиного податку, останнім податковим (звітним) періодом вважається період, у якому відповідним контролюючим органом отримано від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення (п. 294.6 ст. 294 ПКУ)
ФОП, які застосовували спрощену систему оподаткування, подають податкові декларації платника єдиного податку востаннє за податковий (звітний) квартал, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності, з наростаючим підсумком з початку року протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу відповідно до п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПКУ.
Результати інформаційно-роз’яснювальної кампанії декларування громадянами доходів
За результатами цьогорічної деклараційної кампанії громадянами та фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, Дніпропетровщини подано майже 40 тис. декларацій про майновий стан і доходи. Загальна сума задекларованих доходів склала 4 млрд 49 млн гривень.
З метою забезпечення своєчасного та у повному обсязі проведення кампанії декларування органами ДФС у Дніпропетровській області протягом 2019 року організована інформаційно-роз’яснювальна робота:
- у засобах масової інформації, з урахуванням Інтернет-мережі, розміщено 1 369 інформаційних матеріалів з питань декларування громадянами доходів, отриманих протягом 2018 року;
- на офіційному суб-сайті «Територіальні органи ДФС у Дніпропетровській області» розміщено 251 матеріал;
- на сайтах місцевих рад – 1 045 інформаційних повідомлень;
- створено 9 відеороликів щодо проведення Деклараційної кампанії – 2019, які розміщені на суб-сайті.
Основні питання декларування розглядалися під час проведення 93 семінарів, практикумів з платниками податків; 75 засідань «круглого столу»; 75 лекцій; 61 зустрічі з бізнесом та інститутами громадянського суспільства; 39 сеансів телефонного зв’язку «гаряча лінія»; 36 інтерв’ю та коментарів; 36 виступів керівників і посадових осіб на радіо та телебаченні; 32 прес-конференцій, брифінгів та Інтернет-конференцій.
Інформація щодо кампанії декларування громадянами доходів, а саме: інформаційні повідомлення та відеоролики також висвітлюються на офіційній сторінці «ДФС у Дніпропетровській області» у «Facebook».
До проведення роз’яснювальної роботи з питання декларування доходів громадян залучено 14 відомих громадських діячів, спортсменів, акторів, інших публічних осіб.
Випущено 126 видів власної друкованої продукції загальним накладом 4 653 примірники.
Також проведено 69 інших заходів, у тому числі і сучасних методів доведення інформації, стосовно кампанії декларування громадянами своїх доходів.
Граничні строки розрахунків для низки експортно-імпортних операцій скасовано
Повідомляємо, що 16.05.2019 набрала чинності постанова Правління Національного банку України від 14 травня 2019 року № 67 «Про встановлення винятків та (або) особливостей запровадження граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і внесення змін до деяких нормативно-правових актів» (далі – Постанова № 67).
У межах валютної лібералізації Національний банк України (далі – НБУ) спростив валютний нагляд за дотриманням граничних строків розрахунків для експорту робіт, послуг та прав інтелектуальної власності, а також низки операцій з експорту та імпорту товарів, що є важливими, зокрема, для забезпечення обороноздатності країни, належного доступу українців до медичних послуг і розвитку авіаційно-космічного будування.
Відтепер граничні строки розрахунків за зовнішньоекономічними операціями (на сьогодні – 365 днів) не будуть розповсюджуватися на такі з них:
► імпорт товарів за державними контрактами з оборонного замовлення;
► імпорт послуг чи лікарських засобів за угодами МОЗ України із спеціалізованими організаціями, а також імпорт послуг для лікування громадян із рідкісними (орфанними) захворюваннями;
► імпорт товарів, які використовуються для виробництва космічної та авіаційної техніки та агрегатів;
► експорт-імпорт товарів у межах угод про розподіл продукції;
► експорт робіт, послуг (крім транспортних і страхових послуг та робіт) та прав інтелектуальної власності.
Постанову № 67 розміщено 15.05.2019 на сторінці офіційного інтернет-представництва НБУ у розділі «Офіційне опублікування нормативно-правових актів» за посиланням
https://bank.gov.ua/document/download?docId=94653145
Розмір земельної ділянки не перевищує 2 гектари: дохід від продажу сільгосппродукції не оподатковується
Звертаємо увагу платників, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) не включаються доходи, отримані від продажу власної сільськогосподарської продукції, що вирощена, зібрана, виготовлена, вироблена, оброблена та/або перероблена безпосередньо фізичною особою на земельних ділянках, наданих їй у розмірах, встановлених Земельним кодексом України для ведення, зокрема, особистого селянського господарства та/або земельні частки (паї), виділені в натурі (на місцевості), сукупний розмір яких не перевищує 2 гектари.
Норми визначені п.п. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Якщо розмір земельних ділянок, зазначених в абзаці третьому п.п. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 ПКУ, перевищує 2 гектари, то дохід від продажу сільськогосподарської продукції підлягає оподаткуванню ПДФО на загальних підставах.
Підставою для невключення до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника ПДФО доходів, отриманих від продажу власної сільськогосподарської продукції, що вирощена, відгодована, виловлена, зібрана, виготовлена, оброблена та/або перероблена безпосередньо фізичною особою на земельних ділянках, є наявність у такої фізичної особи довідки за формою № 3ДФ, затвердженою наказом Міністерства доходів і зборів України від 17.01.2014 № 32 «Про затвердженняя Порядку видачі довідки про наявність у фізичної особи земельних ділянок та її форми» (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 31.01.2014 № 201/24978).
Довідка про наявність у фізичної особи земельних ділянок (далі – Довідка) безоплатно видається сільською, селищною або міською радою за місцем податкової адреси (місцем проживання) платника ПДФО протягом п’яти робочих днів з дня отримання відповідною радою письмової заяви про видачу такої довідки.
Довідка видається особисто власнику сільськогосподарської продукції, якщо така продукція вирощена, відгодована, виловлена, зібрана, виготовлена, вироблена, оброблена та/або перероблена безпосередньо фізичною особою на земельних ділянках, наданих їй у розмірах, встановлених Земельним кодексом України.
Оригінал Довідки зберігається у власника сільськогосподарської продукції протягом строку позовної давності з дати закінчення дії такої довідки.
«Електронний кабінет» дає можливість надіслати в електронному вигляді копії паспорта, свідоцтва про народження дитини та довіреності
Інформуємо, що в електронному вигляді облікова картка фізичної особи – платника податків за формою № 1ДР (далі – Облікова картка за ф. № 1ДР) та заява про внесення змін до Державного реєстру за формою № 5ДР (далі – Заява за ф. № 5ДР) подаються через меню «ЕК для громадян»/«Облікова картка фізичної особи – платника податків. Форма 1ДР/Заява про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків. Форма 5ДР» приватної частини «Електронного кабінету».
Для приєднання до Облікової картки за ф. № 1ДР та Заяви за ф. № 5ДР сканованих копій документів, що посвідчують особу, та інших, які підтверджують зміни облікових даних, платнику податків необхідно використати закладку «Додатки» та обрати «Документ довільної форми», який заповнюється наступним чином:
● поля «Назва документу», «Номер документу», «Дата документу» заповнюються згідно з даними документа, що посвідчує особу або документа, який підтверджує зміни облікових даних;
● у графі 2 «Найменування файлу документу» табличної частини за допомогою кнопки «Обзор» обирається відповідна сканована копія документа.
При цьому кожен документ має буди збережено в окремому додатку (формат файлу може бути pdf/jpg із обмеженням розміру не більше 2МБ).
Для збереження сканованого документа необхідно натиснути кнопку «Зберегти».
Платник податків підписує сформовані Облікову картку за ф. № 1ДР або Заяву за ф. № 5ДР електронним цифровим підписом та направляє протягом операційного дня до контролюючого органу.
Випадки, в яких обов’язково укладається письмовий трудовий договір
Законодавством про працю України передбачено можливість укладення з працівниками трудових договорів як у письмовій формі шляхом підписання окремого документа під назвою трудовий договір, так і шляхом написання працівником заяви та виданням наказу роботодавця про прийняття працівника на роботу.
Відповідно до ст. 24 Кодексу законів про працю України від 10 грудня 1971 року № 322-VIII із змінами та доповненнями додержання письмової форми є обов’язковим:
■ при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров’я (в Україні такою територією є територія, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи);
■ при укладенні контракту (сфера застосування контрактів визначається законами України. Так, укладення контрактів передбачено законами України «Про кооперацію», «Про освіту», «Про вищу освіту», «Про товарну біржу», «Про бібліотеки та бібліотечну справу», «Про театри та театральну справу», «Про музеї і музейну справу», «Про фізичну культуру і спорт», «Про телекомунікації», «Про залізничний транспорт» тощо);
■ у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі;
■ при укладенні трудового договору з неповнолітнім;
■ при укладенні трудового договору з фізичною особою (якщо роботодавцем є фізична особа – підприємець або просто фізична особа, яка використовує найману працю, пов’язану з наданням послуг;
■ в інших випадках, передбачених законодавством України (для працівників релігійних організацій; громадян, які проходять альтернативну службу; осіб, які беруть участь у громадських роботах; які залучаються до роботи у фермерському господарстві).
При реєстрації акцизних складів та РРО в СЕАРП та СЕ - не забудьте про 20-ОПП
У вас з’явився новий об’єкт оподаткування, ви переїхали чи хочете закрити старий – не забудьте повідомити про це контролюючі органи за місцем податкової «прописки». Для цього знадобиться форма 20-ОПП, тобто Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти пов’язані з оподаткуванням або через які ведеться діяльність.
Відповідно розділу VIII Порядку обліку платників податків і зборів повідомлення за ф.№20-ОПП подається до контролюючого органу за основним місцем обліку та можете бути направленим у паперовому вигляді або засобами електронного зв'язку в електронній формі.
Звертаємо вашу увагу, що під час реєстрації (перереєстрації/ анулювання реєстрації) РРО, КОРО та акцизних складів здійснюється звірка з даними Єдиного банку даних про об’єкти оподаткування.
Відсутність об’єкту оподаткування або наявність в ньому неповної або помилкової інформації (наприклад, не зазначено код за КОАТУУ місцезнаходження об’єкта), перешкоджає процедурі реєстрації РРО та акцизних складів в СЕАРП та СЕ.
З огляду на це, просимо вас провести інвентаризацію об’єктів оподаткування та, у разі необхідності, подати оновлені дані.
А також, нагадуємо, що інформацію про всі свої об’єкти оподаткування Ви можете переглянути в приватній частині Електронного кабінету.
Тож, шановні платники, дотримуйтесь норм податкового законодавства та не забувайте, що інформувати контролюючий орган про всі об'єкти оподаткування, не лише ваше право, а й обов’язок, встановлений п. 63.3 ПКУ.
Постачальник склав ПН не на всю суму: як виправити помилку
Звичайний шрифт
На дату першої події (відвантаження товару) постачальник склав податкову накладну (ПН) не на всю суму операції, а лише на її частину. Коли виявив помилку, склав розрахунок коригування (РК) до ПН і зареєстрував його в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН). Суму податкових зобов’язань він привів у відповідність до суми постачання товару.
Постачальник склав ПН і РК з порушенням ПКУ. Тому обидва документи не можуть бути підставою для віднесення покупцем сум ПДВ до податкового кредиту.
Помилку треба виправити так:
· на дату виявлення помилки скласти РК до ПН, що була складена не на всю суму операції з постачання товару. Цим РК показники ПН потрібно вивести в нуль;
· на дату відвантаження товару скласти нову ПН на всю суму операції. Нову ПН зареєструвати в ЄРПН. На підставі цієї ПН покупець включає суми ПДВ до податкового кредиту, але не пізніше за 1095 днів з дати складання ПН.
Лист ДФС від 07.05.2019 р. № 1999/6/99-99-15-03-02-15/ІПК.
_____________________________________________________________________________________________________
Як відображати в формі №1ДФ надану благодійну допомогу?
Інформуємо, що Податковим кодексом України визначено, що не включається до оподатковуваного доходу та не оподатковується ПДФО сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, що надається резидентами – юридичними або фізичними особами на користь платника податку протягом звітного податкового року сукупно у таких розмірах:
- у 2017 році – 2240,00 грн;
- у 2018 році – 2470,00 грн;
- у 2019 році – 2690,00 гривень.
Благодійник - юрособа зазначає відомості про надану суму нецільової благодійної допомоги у тому числі ту, що перевищує встановлений граничний розмір в податковому розрахунку за ф. №1ДФ під ознакою доходу «169».
У разі отримання нецільової благодійної допомоги від благодійника - фізичної чи юридичної особи платник податку зобов’язаний подати річну податкову декларацію із зазначенням її суми, якщо загальна сума отриманої нецільової благодійної допомоги протягом звітного податкового року перевищує її граничний розмір.
Які терміни подання заяви за формою №1-ПДВ при добровільній реєстрації платником ПДВ?
У разі добровільної реєстрації особи як платника податку або особи, яка відповідає вимогам, визначеним пп. 6 п. 180.1 ПКУ, реєстраційна заява подається згідно з п. 183.7 ПКУ не пізніше ніж за 20 календарних днів до початку податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками податку та матимуть право на податковий кредит і складання податкових накладних.
У разі переходу осіб із спрощеної системи оподаткування, що не передбачає сплати податку, на сплату інших податків і зборів, встановлених ПКУ, у випадках, визначених гл. 1 розд. XIV ПКУ, за умови, що такі особи відповідають вимогам, визначеним п. 182.1 ПКУ, реєстраційна заява подається у строк, визначений п. 183.3 ПКУ.
У разі зміни ставки єдиного податку відповідно до пп. «б» пп. 4 п. 293.8 ПКУ реєстраційна заява подається не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку календарного кварталу, в якому буде застосовуватися ставка єдиного податку, що передбачає сплату ПДВ (п. 183.4 ПКУ).
Згідно з п. 183.5 ПКУ особи, зазначені у п. 183.3 ПКУ, можуть навести у заяві бажаний (запланований) день реєстрації як платника податку, що відповідає даті початку податкового періоду (календарний місяць), з якого такі особи вважатимуться платниками податку та матимуть право на складання податкових накладних.
Реєстрація осіб, зазначених в абз. 2 п. 183.4 ПКУ, діє з першого числа календарного кварталу, в якому буде застосовуватися ставка єдиного податку, що передбачає сплату податку на додану вартість.
У разі якщо останній день строку подання заяви припадає на вихідний, святковий або неробочий день, останнім днем строку вважається наступний за вихідним, святковим або неробочим робочий день.
Податковою міліцією Дніпропетровської області зупинено незаконне виробництво пального та вилучено велику партію нафтопродуктів
В рамках розслідування кримінального провадження за ч. 1 ст. 204 КК України було встановлено, що на території одного з міст області функціонує підпільний цех, організований групою місцевих жителів, де шляхом змішування газового концентрату з компонентами автомобільного палива та присадками здійснюють незаконне виробництво пального.
На підставі ухвали суду проведено обшук у вказаному цеху, за результатами якого з незаконного обігу вилучено обладнання та ТМЦ на загальну суму 9 млн 316 тис. грн, в т.ч. нафтопродуктів на суму 6 млн 816 тис. грн та обладнання імпортного походження на суму 2,5 млн гривень.
Для проведення експертизи відібрано експериментальні зразки вилучених пально-мастильних матеріалів.
Вживаються заходи для накладення арешту на вилучені ТМЦ.
Триває слідство.
Коли застосовується умовне звільнення від оподаткування ПДВ
Повідомляємо, що п. 206.7 ст. 206 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено: до операцій із ввезення товарів на митну територію України у митному режимі тимчасового ввезення застосовується умовне повне звільнення від оподаткування або умовне часткове звільнення від оподаткування за умови дотримання вимог та обмежень, встановлених главою 18 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI із змінами та доповненнями (далі – МКУ):
► умовне повне звільнення від оподаткування ПДВ застосовується до товарів та в порядку, визначених ст. 105 МКУ (п.п. 206.7.1 п. 206.7 ст. 206 ПКУ);
► умовне часткове звільнення від оподаткування застосовується до товарів та в порядку, визначених ст. 106 МКУ. Сплачені суми ПДВ включаються платником до складу податкового кредиту у звітному (податковому) періоді, в якому було сплачено ПДВ (п.п. 206.7.2 п. 206.7 ст. 206 ПКУ).
Відповідно до п. 206.8 ст. 206 ПКУ до операцій із вивезення товарів за межі митної території України в митному режимі тимчасового вивезення застосовується умовне повне звільнення від оподаткування ПДВ за умови дотримання вимог та обмежень, встановлених главою 19 МКУ.
До Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій включено новітні моделі
Державною фіскальною служби України включено до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій 8 новітніх моделей програмних/програмно-технічних комплексів, призначених для реєстрації розрахункових операцій, які беруть участь у експериментальному проекті.
Саме ці моделі застосовуватимуть у своїй діяльності користувачі-учасники експериментального проекту з впровадження інноваційних технологічних рішень для реєстрації розрахункових операцій у сфері торгівлі (у тому числі Інтернет-торгівлі), громадського харчування, купівлі-продажу іноземної валюти, торгівлі через автомати з продажу товарів (послуг), надання послуг з приймання готівки для подальшого переказу, з перевезення пасажирів тощо.
Перелік новітніх моделей програмних та/або програмно-технічних комплексів, призначених для реєстрації розрахункових операцій, які беруть участь у експериментальному проекті затверджено наказом Міністерства фінансів України від 26.03.2019 № 121.
До цього переліку увійшли новітні моделі 7 вітчизняних компаній – учасників експериментального проекту та система «E-Receipt (e-Чек) електронний чек», розроблена Державною фіскальною службою України.
В основу системи «E-Receipt (e-Чек) електронний чек» покладено принцип обов’язкової он-лайн фіскалізації чеків на сервері ДФС. Ця система є альтернативою традиційним РРО, адже може застосовуватись для реєстрації розрахункових операцій, є безкоштовною для користувачів.
Функціональні компоненти системи E-Receipt дозволяють суб’єкту господарювання – продавцю, застосовуючи персональні комп’ютери, планшети, смартфони, здійснювати реєстрацію розрахункових операцій та передавати звітну інформацію (чеки, z-звіти) до ДФС, покупцю – переглядати інформацію щодо чеків у Електронному кабінеті.
Вона інтегрується з іншими системами ДФС, може інтегруватися з іншими бухгалтерськими програмами користувача.
Новітні моделі, включені до Держреєстру РРО, пропонуються до експлуатації у тестовому режимі усім суб’єктам господарювання, які виявили зацікавленість щодо участі у експериментальному проекті.
Триватиме експериментальний проект до 31 грудня 2019 року. За його результатами Мінфіном прийматиметься рішення щодо новітніх моделей, які не підлягатимуть зняттю з реєстрації, та відповідно, будуть рекомендовані до промислової експлуатації.
З Державним реєстром реєстраторів розрахункових операцій, що включає новітні моделі, затвердженим наказом Державної фіскальної служби України від 26.03.2019 №247, можна ознайомитись за посиланням: http://sfs.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/reestri/320822.html.
Питання погашення заборгованості зі сплати ЄСВ перебуває на особливому контролі
Питання погашення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) перебуває на особливому контролі в Головному управлінні ДФС у Дніпропетровській області.
З цього питання проводяться спільні наради з Управлінням пенсійного фонду України та органами державної виконавчої служби; формуються вимоги про сплату, які вручаються платникам для узгодження з подальшим направленням до органів Державної виконавчої служби України (далі – ДВСУ); проводяться співбесіди з боржниками.
Зокрема, у лютому – березні поточного року загальна сума боргу зі сплати ЄСВ по Дніпропетровській області зменшилася майже на 3 млн гривень.
Втім, незважаючи на позитивну тенденцію до поступового скорочення недоїмки, станом на кінець березня поточного року по платниках Дніпропетровщини борг з ЄСВ державі складає понад 800 млн гривень. Питома вага – 64 % припадає на фізичних осіб, решта – юридичні особи. Найбільші суми боргу з ЄСВ зосереджені у м. Кам’янське, Новокадацькому районі м. Дніпра та у м. Кривий Ріг.
У результаті проведених спільних нарад з Пенсійним фондом України, ДВСУ, а також зустрічей з економічно-активними боржниками з ЄСВ до Державної казначейської служби України за 2 місяці 2019 року надійшло майже 42 млн грн із загальної суми боргу: після виставлення вимог органами ДФС – 37 млн грн (або 88 %), решта – за результатами роботи органів ДВСУ – 5 млн грн (або 12%).
Cаме своєчасна сплата ЄСВ гарантує громадянам право на соціальний захист: наприклад, захищені соціальні гарантії для кожного на випадок безробіття, нещасних випадків чи професійних захворювань, гідне пенсійне забезпечення.
Згідно із законодавством України за несплату або несвоєчасну сплату ЄСВ до платника застосовуються фінансові санкції. Строк давності щодо стягнення сум недоїмки по ЄСВ, штрафів та нарахованої пені не застосовується.
Відповідно до законодавства України платнику ЄСВ, у якого виник борг, надсилається вимога про сплату недоїмки. На погашення вказаних у вимозі сум платнику надається десять календарних днів. У разі непогашення узгодженого боргу з ЄСВ, контролюючі органи надсилають у порядку, встановленому законом, до органів ДВСУ вимоги про сплату недоїмки.
Боржникам – фізичним особам – підприємцям (далі – ФОП) особливо слід пам’ятати про те, що одним із джерел погашення боргів перед державою є особисте майно такої ФОП, що ставить під загрозу добробут власної сім’ї. Також до боржників – ФОП вживаються заходи щодо тимчасових обмежень у праві виїзду за кордон.
Слід зауважити, що чинним законодавством України встановлено: ЄСВ підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. Зобов’язання із сплати ЄСВ виконуються у першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов’язаннями, крім виплати заробітної плати.
Видобуток прісної або мінеральної води: сплата рентних платежів
Звертаємо увагу, що рентна плата складається, зокрема, з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин та рентної плати за спеціальне використання води.
Норми визначені п. 251.1 ст. 251 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин в частині видобування підземних вод є суб’єкти господарювання, у тому числі громадяни України, іноземці та особи без громадянства, зареєстровані відповідно до закону як підприємці, які набули права користування об’єктом (ділянкою) надр на підставі отриманих спеціальних дозволів на користування надрами (далі – спеціальний дозвіл) в межах конкретних ділянок надр з метою провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, у тому числі під час геологічного вивчення (або геологічного вивчення з подальшою дослідно-промисловою розробкою) в межах зазначених у таких спеціальних дозволах об’єктах (ділянках) надр (п.п. 252.1.1 п. 252.1 ст. 252 ПКУ).
Крім того, платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин є землевласники та землекористувачі, крім суб’єктів підприємництва, які відповідно до законодавства відносяться до фермерських господарств, що провадять господарську діяльність з видобування підземних вод на підставі дозволів на спеціальне водокористування (п.п. 252.1.4 п. 252.1 ст. 252 ПКУ).
Ставка рентної плати за користування надрами для видобування підземних вод визначена у п. 252.20 ст. 252 ПКУ.
Пунктом 255.1 ст. 255 ПКУ визначено платників рентної плати за спеціальне використання води, а саме:
● первинні водокористувачі – суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи – підприємці, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів;
● суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи – підприємці, які використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва.
Отже, суб’єкт господарювання, що здійснює видобування підземних вод (прісні або мінеральні), є платником рентної плати: за користування надрами для видобування корисних копалин та за спеціальне використання вод
За три місяці 2019 року до бюджету надійшло 61,3 млрд грн ЄСВ
У січні – березні 2019 року Державною фіскальною службою України забезпечено надходження 61,3 млрд грн єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
Цей показник перевищує суму сплати єдиного внеску за січень – березень минулого року на 23,2%, або на 11,5 млрд гривень.
У березні 2019 року було забезпечено 21,3 млрд грн ЄСВ, що на 22%, або на 3,8 млрд грн більше березня 2018 року.
Нагадаємо, що протягом 2018 року ДФС забезпечено надходження єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на рівні 228 млрд гривень.
ДФС й надалі контролюватиме дотримання податкового законодавства при виплаті заробітної плати та інших доходів громадянам з метою виконання покладених завдань із забезпечення реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску для забезпечення своєчасного здійснення пенсійних виплат і соціальних допомог.
Громадяни Дніпропетровської області задекларували понад 2 млрд грн доходів, отриманих у 2018 році
З початку деклараційної кампанії мешканцями Дніпропетровщини подано майже 14,2 тис. декларацій про майновий стан і доходи. Загальна сума задекларованого громадянами доходу становить 2 млрд 187 млн гривень.
Сума податку на доходи фізичних осіб, визначена громадянами до сплати у 2019 році, становить 31 млн гривень. Порівняно з аналогічним періодом минулого року вона збільшилась на 1,4 млн гривень. Сума військового збору до сплати складає 4,8 млн грн, що на 0,3 млн грн більше ніж у І кварталі 2018 року.
Податкову знижку задекларували 3 120 громадян. Загальна сума податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету складає 6,7 млн гривень. За три місяці минулого року податковою знижкою скористалися 2 536 громадян на суму податку до повернення 4,7 млн гривень.
Операції з постачання технічних та інших засобів реабілітації звільняються від оподаткування ПДВ
Повідомляємо, що звільняються від оподаткування ПДВ операції, зокрема, з постачання:
а) технічних та інших засобів реабілітації (крім автомобілів), послуги з їх ремонту та доставки; товарів спеціального призначення, у тому числі виробів медичного призначення для індивідуального користування, для інвалідів та інших пільгових категорій населення, визначених законодавством України за переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України;
б) комплектуючих і напівфабрикатів для виготовлення технічних та інших засобів реабілітації (крім автомобілів), товарів спеціального призначення, у тому числі виробів медичного призначення для індивідуального користування, для інвалідів та інших пільгових категорій населення за переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України;
в) легкових автомобілів для інвалідів уповноваженому органу виконавчої влади з їх оплатою за рахунок коштів державного чи місцевих бюджетів та коштів фондів загальнообов’язкового державного страхування, а також операції з їх безоплатної передачі інвалідам.
Норми визначені п.п. 197.1.3 п. 197.1 ст. 197 Податкового кодексу України.
Слід зазначити, що відповідні переліки технічних та інших засобів реабілітації, а також комплектуючих і напівфабрикатів для їх виготовлення затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 02 лютого 2011 року № 79 «Деякі питання реалізації п.п. 197.1.3 п. 197.1 ст. 197 Податкового кодексу України» із змінами.
Аванс, отриманий на спрощеній системі оподаткування, враховується у платника податку на прибуток за правилами бухобліку
Звертаємо увагу, що для платників податку на прибуток відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.
Облік доходів підприємства здійснюється відповідно вимог Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290 із змінами, а формування витрат – відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318 із змінами.
Статтею 4 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» із змінами та доповненнями визначено, що одним з основних принципів ведення бухгалтерського обліку та формування фінансової звітності є принцип нарахування, який полягає в тому, що доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів.
Враховуючи вищевикладене, доходи та витрати платника податку на прибуток за відвантажені товари, виконані роботи, надані послуги після переходу на загальну систему оподаткування, щодо яких отримано попередню оплату на спрощеній системі оподаткування, враховуються при визначенні фінансового результату до оподаткування згідно з правилами бухгалтерського обліку.
Дохід від продажу житлового будинку, що перебуває у власності понад три роки , ПДФО не оподатковується
Нагадуємо, що дохід, отриманий платником податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об’єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної статтею 121 Земельного кодексу України залежно від її призначення, та за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки, не оподатковується.
Норми визначені п. 172.1 ст. 172 Податкового кодексу України.
Якщо дохід отримано платником ПДФО від продажу житлового будинку (включаючи земельну ділянку під будинком), що перебуває у власності понад три роки, у тому числі який розташований на межі декількох земельних ділянок, оформлених різними державними актами, то такий дохід ПДФО не оподатковується.
Транспортний податок: обчислення та сплата фізичною особою
Інформуємо, що п.п. 267.6.1 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено: обчислення суми транспортного податку (далі – податок) з об’єкта/об’єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.
Підпунктом 267.6.2 п. 267.6 ст. 267 ПКУ встановлено, що податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).
Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, податок сплачується фізичною особою – платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.
Нарахування податку та надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень про сплату податку фізичним особам – нерезидентам здійснюють контролюючі органи за місцем реєстрації об’єктів оподаткування, що перебувають у власності таких нерезидентів.
Ганна Чуб: Українці активно декларують доходи – сума задекларованих доходів перевищила минулий рік на 97%
Кількість поданих декларацій на початок квітня 2019 року сягнула 201,3 тис. Це на 54% перевищує відповідний показник минулого року. Про це розповіла в.о. директора Департаменту податків і зборів з фізичних осіб ДФС Ганна Чуб.
«Ми маємо статистику, якою варто пишатися. За результатами першого кварталу поточного року наші співвітчизники – фізичні особи, які зобов’язані декларувати доходи, продемонстрували значне підвищення податкової культури», – наголосила Ганна Чуб.
За її словами, українці задекларували 24 млрд грн своїх доходів – це 197% до цифри, яка була на 1 квітня у 2018 році. Сума ПДФО до сплати цьогоріч – 577 млн грн, або 178% до результатів трьох місяців минулого року, військового збору до сплати 85 млн грн, що на 70% більше, ніж у попередньому році.
Найбільше задекларовано оподатковуваних доходів у вигляді: успадкованого чи отриманого у дарунок майна (3,7 млрд грн), інших доходів, які підлягають оподаткуванню (3,5 млрд грн), від продажу об’єктів рухомого та нерухомого майна (1,8 млрд грн), іноземних доходів (1,1 млрд грн).
Доходи у сумі понад 1 млн грн задекларували 2067 громадян.
Значні суми доходів задекларували кияни (6,7 млрд грн), а також жителі Дніпропетровської (2,8 млрд грн), Харківської, Київської та Львівської (по 1,3 млрд грн) областей. При цьому найвищі темпи приросту задекларованих сум – в порівнянні з першим кварталом минулого року – на Закарпатті (327%), Донеччині (274%), в Одеській (240%) та Полтавській (210%) областях.
Найбільші суми ПДФО до сплати показали Київ (163 млн грн), Миколаївщина (33,8 млн грн), Харківщина (33,6 млн грн), Запоріжжя (33,5 млн грн), Дніпропетровська область (30,7 млн грн).
«По темпах приросту ПДФО порівняно з минулим роком перші місця займають Закарпаття (380%), Донеччина (238%), Івано-Франківщина та Херсонщина (227%), а також – столиця (223%). Переможцем у особовому заліку серед платників можна назвати мешканця міста м. Києва, яким узгоджено до сплати податкових зобов’язань у сумі 30 млн грн з доходів, отриманих за кордоном», – зазначила Ганна Чуб.
Вона також наголосила, що наведена статистика – переконливі результати спільної цілеспрямованої роботи підрозділів ДФС, а також – яскраве свідчення поступового зростання сумлінності та добробуту людей.
Нагадаємо, що до завершення кампанії декларування громадянами доходів, отриманих у 2018 році, залишилось кілька тижнів. Останній день подання декларації про майновий стан та доходи - 2 травня.
У Луганській області затримано «на гарячому» посадовця за вимагання хабара
Співробітниками відділу оперативного забезпечення територіальних органів ДФС східних регіонів України Головного управління внутрішньої безпеки ДФС спільно з працівниками управління захисту економіки у Луганській області під процесуальним керівництвом Військової прокуратури сил АТО в рамках кримінального провадження у службовому кабінеті затримано «на гарячому» керівника одного з територіальних органів ГУ ДФС у Луганській області.
Посадовець вимагав та отримав від директора товариства з обмеженою відповідальністю 7 тис. грн за сприяння у видачі свідоцтва платника ПДВ.
Наразі проводяться слідчі дії та вирішується питання щодо затримання службової особи в порядку ст. 208 КПК України.
Бажання громадян до співпраці під час деклараційної кампанії зростає з кожним роком
Менше місяця залишилось до закінчення деклараційної кампанії 2019. Фахівці ГУ ДФС у Дніпропетровській області прагнуть створити для громадян максимально комфортні умови. Для цього проводиться масштабна інформаційно-роз’яснювальна робота серед населення, головною метою якої є підвищення якості обслуговування платників і забезпечення добровільного здійснення ними обов’язку щодо розрахунків з державою.
Нещодавно працівники ГУ ДФС провели агітаційну роботу з пересічними громадянами біля міського залізничного вокзалу. Мешканці міста уважно слухали та з зацікавленістю вивчали інформаційні матеріали, що роздавали працівники. Особисте спілкування має багато позитивних моментів, адже економічне зростання нашої держави залежить від інформованих та цілеспрямованих платників.
Проведення таких заходів сприяє вихованню добропорядних громадян у суспільстві європейського рівня.
Важливо для платників податків!
ДФС України проінформувала, що відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України «Про перенесення робочих днів у 2019 році» від 10.01.2019 № 7-р у квітні поточного року вівторок 30 квітня перенесено на суботу 11 травня, тобто останній день сплати нарахованих податкових зобов’язань з податків і зборів припадає на вихідний день 30 квітня 2019 року.
Нормами Податкового кодексу України (далі – ПКУ) не передбачено перенесення термінів слати податків і зборів (п. 57.1 ст. 57 ПКУ), тому сплату нарахованих поточних податкових зобов’язань необхідно здійснити не пізніше 26 квітня 2019 року.
Інформація розміщена на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням
http://sfs.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/374105.html
Затверджено Порядок нарахування та сплати єдиного внеску за непрацюючого іншого з подружжя працівника дипломатичної служби, який перебуває за кордоном за місцем довготермінового відрядження такого працівника
Кабінет Міністрів України постановою від 06 березня 2019 року № 164 (далі – Постанова № 164) затвердив Порядок нарахування та сплати єдиного внеску за непрацюючого іншого з подружжя працівника дипломатичної служби, який перебуває за кордоном за місцем довготермінового відрядження такого працівника (далі – Порядок).
Порядок затверджено відповідно до п. 5 частини першої ст. 7 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями.
Слід зазначити, що частиною другою статті 37 Закону України «Про дипломатичну службу» від 07 червня 2018 року № 2449-VIII (набрав чинності 19 грудня 2018 року) гарантовано, що час перебування за кордоном іншого з подружжя, який не працював під час перебування за кордоном за місцем довготермінового відрядження працівника дипломатичної служби, зараховується до страхового стажу.
Порядок дозволить забезпечити реалізацію передбачених законодавством України гарантій, зокрема, у частині зарахування до страхового стажу часу перебування за кордоном непрацюючому іншому з подружжя працівника дипломатичної служби, який перебуває за місцем довготермінового відрядження такого працівника.
Постанову № 164 опубліковано у офіційному виданні «Урядовий кур’єр» 19.03.2019 № 53 і вона набула чинності 19.03.2019.
До уваги користувачів РРО!
ДФС України наказом від 26.03.2019 № 247 затвердила новий Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій (далі – Реєстр РРО).
Новий Реєстр РРО містить перелік РРО, дозволених до первинної реєстрації, а також первинна реєстрація яких заборонена, у кількості 179 моделей (раніше було 171).
Окремо наводиться Перелік РРО, виключених з Реєстру РРО у 2016 – 2018 роках, експлуатація яких не дозволяється. Загалом таких РРО 7.
Водночас втратив чинність наказ ДФС України від 04.01.2019 № 8.
Новий Реєстр РРО розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням
http://sfs.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/reestri/320822.html
Громадяни, які розміщують кошти на депозитних рахунках, декларацію про доходи не подають
Нагадуємо, що податковим агентом платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) під час нарахування на його користь доходів у вигляді процентів є особа, яка здійснює таке нарахування.
Податковим агентом у строки, визначені Податковим кодексом України (далі – ПКУ) для місячного податкового періоду, до бюджету сплачується (перераховується) загальна сума ПДФО, нарахованого за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ, а саме – 18 %, із загальної суми процентів, нарахованих за податковий (звітний) місяць на суми банківських вкладних (депозитних) або поточних рахунків, ощадних (депозитних) сертифікатів, вкладів (депозитів) членів кредитної спілки у кредитній спілці.
Доходи, зазначені у п.п. 170.4.1 п. 170.4. ст. 170 ПКУ, остаточно оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування.
Норми визначені до п.п. 170.4.1 п. 170.4. ст. 170 ПКУ.
Оподаткування процентів та дисконтних доходів, нарахованих на користь фізичних осіб з будь-яких інших доходів, ніж ті, що зазначені у п.п. 170.4.1 п. 170.4 ст. 170 ПКУ, здійснюється у загальному порядку, встановленому ПКУ для доходів, що остаточно оподатковуються під час їх нарахування, за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (п.п. 170.4.3 п. 170.4. ст. 170 ПКУ).
Отже, громадяни, які розміщують кошти на депозитних рахунках не зобов’язані до 01 травня подавати щорічні декларації про майновий стан і доходи.
Оподаткування доходів, отриманих резидентом Кіпру від відчуження рухомого майна
ДФС України листом від 01.04.2019 № 10832/7/99-99-15-02-02-17 (далі – Лист ДФС № 10832) надала для використання у роботі роз’яснення Міністерства фінансів України з питання виплати протягом 2014 року резидентом України на користь нерезидентів, що зареєстровані у Республіці Кіпр, доходів за придбані корпоративні права, надіслане листом від 30.11.2018 № 11410-10-5/31366 (далі – Лист МФУ № 11410).
Листом МФУ № 11410 повідомлено, що оподаткування доходів нерезидентів визначено статтею 160 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) (у редакції, що діяла на момент здійснення виплат доходів з джерелом їх походження з України).
Корпоративні права – права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами (п.п. 14.1.90 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Відповідно до ст. 3 ПКУ, якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені ПКУ, застосовуються правила міжнародного договору.
Конвенція між Урядом України і урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи (далі – Конвенція) ратифікована Верховною Радою України 04 липня 2013 року і набрала чинності 07 серпня 2013 року. Згідно зі ст. 26 Конвенції її положення застосовуються в українсько-кіпрських податкових відносинах з 01 січня 2014 року.
Пунктом 2 статті 13 Конвенції встановлено, що доходи від відчуження рухомого майна, що формує частину майна постійного представництва, яке підприємство Договірної Держави має в іншій Договірній Державі, які включають такі доходи від відчуження такого постійного представництва (окремо чи в сукупності з цілим підприємством), можуть оподатковуватись у цій іншій Державі.
Відповідно до пункту 24 Коментарів до Модельної Конвенції Організації економічного співробітництва та розвитку (далі – Коментарі ОЕСР), на основі якої підписано Конвенцію між Україною та Республікою Кіпр, пункт 2 статті 13 Конвенції стосується рухомого майна, що є частиною комерційної власності постійного представництва підприємства. Термін «рухоме майно» означає майно, інше ніж нерухоме майно, яке розглядається у пункті 1. До нього відноситься також власність, виражена в правах, така як гудвіл, ліцензії, дозволи на викиди тощо. Доходи від відчуження таких активів можуть оподатковуватись у державі, в якій розташоване постійне представництво, що відповідає правилам для прибутку від підприємницької діяльності (стаття 7 Конвенції).
Згідно з пунктом 27.1 Коментарів ОЕСР майно буде утворювати частину комерційної власності постійного представництва, якщо «економічна» власність на майно виділяється такому постійному представництву відповідно до принципів, викладених у Звіті ОЕСР щодо віднесення прибутків до постійних представництв від 22.07.2010.
Отже, за наявності постійного представництва в Україні доходи від відчуження рухомого майна (у тому числі корпоративних прав), що формує частину майна такого постійного представництва, підлягають оподаткуванню в Україні.
ДФС надано розстрочення ПДВ при ввезенні обладнання на загальну суму 8,3 млн євро та 1,4 млн дол. США
Державною фіскальною службою України станом на 1 квітня 2019 року прийнято 88 рішень про надання платникам розстрочення податку на додану вартість під час ввезення на митну територію України обладнання для власного виробництва на території України на загальну суму 8,3 млн євро та 1,4 млн дол. США.
З них по 48 заявкам рішення прийнято митницями за погодженням з ДФС, оскільки сума податку, заявлена до розстрочення, становить понад 1 млн грн. При цьому за двома наданими рішеннями про розстрочення ПДВ суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності виконано зобов’язання у повному обсязі.
Найбільшу суму розстрочки надано Київською митницею ДФС – 1,8 млн євро та 712,5 тис. дол. США, Харківською митницею ДФС – 2,1 млн євро та Хмельницькою митницею ДФС – 1,3 млн євро та 185,5 тис. дол. США (у валюті контракту).
Здійснено 77 митних оформлень імпорту обладнання із застосуванням отриманих рішень з розстроченням сплати ПДВ на суму 267 млн грн.
Розстрочення надано при ввезенні обладнання для власного виробництва підприємствами легкої промисловості, металообробної промисловості, харчової промисловості, будівельної галузі, медичного обладнання.
Загалом станом на 1 квітня 2019 року платниками до митниць ДФС подано 206 заяв про надання розстрочення по сплаті ПДВ. Митницями розглянуто 197 заяв, з яких по 70 надано відмову через недотримання обов’язкових вимог, зокрема, через наявність податкового боргу у підприємств, відсутність інформації про предмет або суму контракту.
39 заяв відкликано платниками або прийнято рішення щодо митного оформлення з повною сплатою ПДВ.
Наразі на розгляді у митницях ДФС знаходяться ще 9 заяв.
Нагадаємо, що 01 січня 2018 року набрав чинності Закон України від 07 грудня 2017 року № 2245-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» (далі – Закон № 2245).
Відповідно до Закону № 2245 підрозділ 2 розділу XX «Перехідні положення» доповнено п. 65 про те, що тимчасово (до 1 січня 2020 року) контролюючий орган за заявою платника податку надає розстрочення (рівними частинами) сплати податку на додану вартість на термін, зазначений у заяві платника податку, але не більше 24 календарних місяців, без нарахування процентів, пені та штрафів, визначених Податковим кодексом України, при ввезенні на митну територію України з поміщенням в митний режим імпорту обладнання та комплектуючих, що класифікується за визначеними у цьому пункті товарними підкатегоріями згідно з УКТ ЗЕД.
Порядок надання розстрочення сплати податку на додану вартість та застосування забезпечення виконання зобов’язань під час ввезення на митну територію України обладнання для власного виробництва на території України затверджено постановою Кабінет Міністрів України від 07 лютого 2018 р. № 85.
Митницями ДФС виявлено 9,3 тис. порушень митних правил на суму 611 млн гривень
Протягом січня-березня 2019 року митницями ДФС виявлено 9,3 тис. порушень митних правил із вартістю предметів правопорушень на суму 611 млн гривень. Порівняно з відповідним періодом минулого року вартість предметів правопорушення збільшилася на 30,2%.
У 1,4 тис. справ про порушення митних правил тимчасово вилучено предмети правопорушень на суму 162,8 млн гривень. Середня вартість предметів правопорушення склала 117,5 тис. грн..
Найпоширенішими є випадки незаконного переміщення через митний кордон продовольчих товарів. За вказаний період за скоєння таких порушень було вилучено товарів на суму 102,2 млн гривень. Промислових товарів вилучено на суму 32,9 млн грн, транспортних засобів – на 11,3 млн грн., валюти – 16,7 млн грн.
Безпосередньо митницями ДФС розглянуто майже 8 тис. справ про порушення митних правил. Застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу на суму 276,4 млн грн. До Держбюджету стягнуто 31,8 млн грн., що на 22,3% більше, ніж за січень-березень 2018 року.
На розгляд до суду митницями передано 1,6 тис. справ про порушення митних правил на суму 965,5 млн грн.
За результатами розгляду справ про порушення митних правил судом прийнято рішення про накладення стягнень у вигляді штрафу на суму 127,3 млн грн, що у 2,7 раза більше аналогічного періоду торік, та конфіскації на суму 136,7 млн грн, що у 2,4 раза більше, ніж у січні-березні 2018 року.
Одним із ефективних методів протидії митним правопорушенням на сьогодні є співпраця та обмін інформацією з компетентними органами іноземних держав у рамках взаємної адміністративної допомоги, яка забезпечує попередження і виявлення незаконних експортно-імпортних операцій та факти несплати до бюджету обов’язкових митних платежів.
За результатами міжнародної взаємодії за 3 місяці 2019 року порушено понад 305 справ про порушення митних правил на суму 307,5 млн грн. Крім того, у ході міжнародної співпраці встановлено несплату 16,1 млн грн обов’язкових митних платежів.
До уваги рієлтерів!
ДФС України повідомила, що суб’єкти господарювання, які провадять посередницьку діяльність, пов’язану з наданням послуг з оренди нерухомості (рієлтери), зобов’язані надіслати інформацію про укладені за їх посередництвом цивільно-правові договори (угоди) про оренду нерухомості до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації в строки, передбачені для подання податкового розрахунку, за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 13.05.2017 № 497, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 08.06.2017 за № 700/30568 (п.п. 170.1.6 п. 170.1 ст. 170 ПКУ).
Податковий розрахунок за базовий звітний (податковий) період подається протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).
Інформація розміщена на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням
http://sfs.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/374372.html
Дніпропетровщина: у І кварталі надходження податкових та митних платежів зросли більш як на чверть
Протягом трьох місяців 2019 року органами ДФС у Дніпропетровській області забезпечено збір платежів до бюджетів усіх рівнів (із врахуванням Дніпропетровського управління офісу ВПП ДФС та Дніпропетровської митниці ДФС) у сумі 28 млрд 803 млн грн, що перевищує надходження січня – березня минулого року майже на 6 млрд грн, або на 26,3 %. Про це повідомила в.о. начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Оксана Томчук.
Так, до державного бюджету протягом І кварталу поточного року спрямовано 21 млрд 665,9 млн грн (у тому числі по Дніпропетровській митниці ДФС – 5 млрд 530,3 млн грн), що на 4 млрд 379 млн грн (або на 25,3 %) більше надходжень відповідного періоду 2018 року.
До місцевих бюджетів області від платників регіону надійшло 7 млрд 138,1 млн гривень. Це на 1 млрд 618,4 млн грн (або на 29,3 %) більше фактичних надходжень трьох місяців 2018 року.
Єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у січні – березні 2019 року в області зібрано 3 млрд 643,4 млн грн, що перевищує минулорічні показники на 651,7 млн грн (або на 21,8 %).
На вимогу контролюючого органу фізична особа зобов’язана надавати довідку про отримані доходи
Нагадуємо, що платники податків зобов’язані подавати податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація) за встановленою формою.
На вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) зобов’язані пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у податковій Декларації.
Норми визначені п.п. «в» п. 176.1 ст. 176 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Враховуючи вищевикладене, фізична особа, яка зобов’язана подавати податкову Декларацію, відповідно до вимог ПКУ, або має право скористатися податковою знижкою, повинна на вимогу контролюючого органу надати разом із такою Декларацією довідку про отримані у звітному році доходи.
При цьому, п.п. «в» п. 176.2 ст. 176 ПКУ передбачено, що особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати на вимогу платника ПДФО відомості про суму виплаченого на його користь доходу, суму застосованих соціальних податкових пільг та суму утриманого ПДФО.
Нагадуємо, що до завершення кампанії декларування 2019 року залишилось менше місяця. Останній строк подачі Декларації для платників, які зобов’язані задекларувати доходи за 2018 рік – 02.05.2019, для громадян, які мають право скористатися податковою знижкою за 2018 рік – по 31.12.2019 включно.
Застосування рішення органу місцевого самоврядування щодо нової нормативної грошової оцінки земельної ділянки
Повідомляємо, що об’єктами оподаткування земельним податком є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності.
Норми визначені ст. 270 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Базою оподаткування земельним податком є, зокрема, нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого розділом ХІІ «Податок на майно» ПКУ (п.п. 271.1.1 п. 271.1 ст. 271 ПКУ).
Відповідно до п. 271.2 ст. 271 ПКУ рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
Крім того, частиною п’ятою ст. 59 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 280) визначено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо органом чи посадовою особою не встановлено пізніший строк введення цих актів у дію.
Слід зазначити, що акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов’язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об’єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території (частина перша ст. 73 Закону № 280).
Сплата екологічного податку, який справляється за скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти
Звертаємо увагу, що платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти.
Норми визначені п.п. 240.1.2 п. 240.1 ст. 240 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Згідно з частинами другою – п’ятою ст. 42 Водного кодексу України від 06 червня 1995 року № 213/95-ВР із змінами і доповненнями водокористувачі можуть бути первинними і вторинними.
Первинні водокористувачі – це ті, що мають власні водозабірні споруди і відповідне обладнання для забору води.
Вторинні водокористувачі (абоненти) – це ті, що не мають власних водозабірних споруд і отримують воду з водозабірних споруд первинних водокористувачів та скидають стічні води в їхні системи на підставі договору про водопостачання (поставку води) та/або про водовідведення без отримання дозволу на спеціальне водокористування.
Вторинні водокористувачі здійснюють скидання стічних вод у водні об’єкти на підставі дозволів на спеціальне водокористування.
Об’єктом та базою оподаткування екологічним податком, зокрема є обсяги та види забруднюючих речовин, які скидаються безпосередньо у водні об’єкти (п.п. 242.1.2 п. 242.1 ст. 242 ПКУ).
Отже, екологічний податок за здійснення скидів забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти сплачується до бюджету первинними водокористувачами, оскільки ними, на підставі дозволів на спеціальне водокористування здійснюються скиди у водні об’єкти стічних вод з умістом забруднюючих речовин.
При цьому, вторинний водокористувач є платником екологічного податку у разі якщо ним отримано дозвіл на спеціальне водокористування, на підставі якого здійснюється скидання стічних вод у водні об’єкти.
Допомога по тимчасовій непрацездатності та у зв’язку з вагітністю і пологами: нарахування ЄСВ
Відповідно до абзаців сьомого та десятого п. 1 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) є роботодавці (страхувальники) – підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, військові частини та органи, які виплачують грошове забезпечення, допомогу по тимчасовій непрацездатності, допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами, допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства, зокрема особам, які отримують допомогу по тимчасовій непрацездатності, перебувають у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами і отримують допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами.
ЄСВ для платників, зазначених у ст. 4 Закону № 2464, встановлюється у розмірі 22 % до визначеної ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування ЄСВ.
Згідно з абзацом другим п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464 базою нарахування ЄСВ:
► для підприємств, установ, організацій, фізичних осіб, військових частин, які використовують найману працю та виплачують допомогу по тимчасовій непрацездатності є сума оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця;
► для органів, які виплачують допомогу по тимчасовій непрацездатності та допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами, є сума допомоги по тимчасовій непрацездатності (більше п’яти днів) та сума допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами.
Отже, роботодавці – підприємства, установи, організації, фізичні особи, військові частини та органи, які виплачують суму допомоги перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця; органи, які виплачують суму допомоги по тимчасовій непрацездатності більше п’яти днів та суму допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами, нараховують ЄСВ на зазначені суми у розмірі 22 %.
Надіслати запит щодо стану розрахунків з бюджетами та цільовими фондами можна через «Електронний кабінет»
ДФС України повідомила, що згідно з п. 42№. 2 ст. 42№ Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) «Електронний кабінет» забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та нормативно-правовими актами, що прийняті на підставі та на виконання ПКУ, законами з питань митної справи, в тому числі, шляхом, зокрема, проведення звірки розрахунків платників податків з державним та місцевими бюджетами, а також одержання документа, що підтверджує стан розрахунків, який формується автоматизовано шляхом вивантаження відповідної інформації з електронного кабінету із накладенням електронного підпису посадової особи контролюючого органу та печатки контролюючого органу.
Меню «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини «Електронного кабінету» дозволяє платнику створити та надіслати до відповідного органу ДФС запит щодо стану розрахунків з бюджетами та цільовими фондами за даними органів ДФС (далі – Запит) за формою «F/J1300203».
Верхня панель навігації у вікні «Заяви, запити для отримання інформації» дозволяє встановити відповідний період та обмежити перелік документів за типом «J(F)13 Запити та довідки». Зі списку документів обирається Запит (F/J1300203) натисканням лівої клавіші миші. У наступному вікні в полях «Регіон» та «Район» обирається відповідний територіальний орган ДФС (за замовчуванням встановлено орган ДФС за місцем основної реєстрації), та натискається кнопка «Створити».
Поля форми Запиту заповнюються системою автоматично, а саме:
● найменування; прізвище, ім’я, по батькові платника податків;
● податковий номер платника податку або серія та номер паспорта;
● дата відправлення Запиту до органів ДФС.
Автоматичне заповнення таких полів можна відмінити, знявши позначку «Авто розрахунок».
Зберегти створений Запит можна натиснувши кнопку «Зберегти». Збережений документ можна підписати та відправити до органу ДФС, натиснувши кнопки «Підписати» та «Відправити».
Робота у приватній частині «Електронного кабінету» здійснюється з використанням електронного цифрового підпису (електронного кваліфікованого підпису), отриманого у будь-якому Акредитованому центрі сертифікації ключів.
Вхід до «Електронного кабінету» здійснюється за адресою: http://cabinet.sfs.gov.ua , а також через офіційний веб-портал ДФС.
Отже, платник податків має право надіслати Запит за формою «F/J1300203» через меню «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини «Електронного кабінету».
Відповідь на Запит платнику податків надсилається через «Електронний кабінет» не пізніше п’ятнадцяти робочих днів з дня його отримання у вигляді витягу з інформаційної системи органів ДФС щодо стану розрахунків платника з бюджетом та цільовими фондами за формою «F/J1400203» (далі – Витяг). Витяг формується за період, вибраний платником податків при створені Запиту, з урахуванням строків давності, станом на дату відправлення Запиту до органів ДФС.
Самостійно перевірити дані, за якими сформовано Витяг можна за допомогою меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини «Електронного кабінету».
Інформацію розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням
http://sfs.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/374398.html
ФОП, яка припиняє підприємницьку діяльність, необхідно закрити всі рахунки у фінансових установах
Звертаємо увагу фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП), що підставою для зняття ФОП з обліку у відповідному контролюючому органі є відомості про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності такої ФОП за її рішенням, або за судовим рішенням, або у разі її смерті, або оголошення її померлою, або визнання її безвісно відсутньою, а також відомості відповідної реєстраційної картки.
Норми встановлені п.п. 1 п. 11.18 розділу XI Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 22.04.2014 № 462) із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588)).
Дата зняття з обліку ФОП відповідає даті отримання відомостей про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ФОП.
Дані про зняття з обліку ФОП передаються контролюючим органом за основним місцем обліку такого платника податків до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) із зазначенням: дати та номера запису про зняття з обліку, назви та ідентифікаційного коду контролюючого органу, у якому платника податків знято з обліку.
При цьому, фізична особа – суб’єкт господарювання повинна закрити усі рахунки відкриті у фінансових установах для такої фізичної особи – суб’єкта господарювання (крім рахунків, відкритих для зарахування коштів на вимогу фізичних осіб).
Якщо після припинення підприємницької діяльності ФОП залишились незакритими його рахунки у фінансових установах (крім рахунків, відкритих для зарахування коштів на вимогу фізичних осіб), контролюючий орган доводить до відома цих установ таку інформацію, повідомляє дату та номер відповідного запису в ЄДР, а також дату зняття з обліку платника податків у контролюючому органі (п.п. 7 п. 11.18 розділу XI Порядку № 1588).
Криворізьке північне управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області
Про своєчасність сплати податків та зборів під час зустрічі зі ЗМІ
Нещодавно відбулася зустріч фахівців Криворізького північного управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області з представниками ТРК «Рудана» в форматі прес-конференції. Основною метою заходу стала необхідність нагадати платникам податків про строки сплати податкових зобов’язань за результатами річного декларування, податку на нерухомість та земельного податку. На запитання журналістів відповідала головний державний ревізор-інспектор відділу адміністрування податків і зборів з фізичних осіб Криворізького північного управління Ріта Аксюк.
Податківець висвітлила порядок нарахування та застосування пільг з земельного податку та податку на нерухомість та закцентувала увагу на відповідальності за несвоєчасну сплату відповідних сум до державного та місцевих бюджетів. Відповіла на запитання яким чином платники можуть здійснити звірення за об’єктами нерухомості у разі виявлення розбіжностей.
Також, представників ЗМІ було проінформовано про обов’язок фізичних осіб - підприємців своєчасно та у повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок та у визначені законодавством терміни подавати звітність з єдиного внеску виключно за себе. Фахівець підрозділу наголосила, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника й привернула до цього питання увагу ФОП, які знаходяться в стані припинення своєї діяльності.
Наприкінці заходу Ріта Аксюк зазначила, що від своєчасної сплати податків і зборів залежить стан наповнення бюджетів усіх рівнів, соціально – економічний розвиток держави, добробут усіх громадян, адже своєчасно сплачені податки – це виплата заробітної плати, пенсій, стипендій, фінансування соціальних проектів.
Сюжет транслювався в ефірі ТРК «Рудана» 29.07.2019 (https://rudana.com.ua/videos/deklaruvannya-dohodiv-shcho-potribno-znaty).
Криворізьке північне управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області
Нові довідники пільг станом на 01.07.2019 року
Криворізьке північне управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує, що ДФС України затверджено нові довідники пільг станом на 01.07.2019 року: серед яких, Довідник №93/1 податкових пільг, що є втратами доходів бюджету; Довідник №93/2 інших податкових пільг. У зазначених Довідниках надано перелік пільг із зазначенням їх кодів та термінів дії, зокрема, з податку на прибуток підприємств; податку на додану вартість; з плати за землю; з податку на нерухоме майно; по акцизному податку, місцевих податків та зборів.
Зазначений документ застосовується при заповненні Звіту про суми податкових пільг (додаток до Порядку обліку сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, затвердженого постановою КМУ від 27.12.2010р. №1233).
Оскільки Податковим кодексом передбачено подання відомостей про суми коштів, не сплачених до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг (суми отриманих пільг), у вигляді звіту про суми податкових пільг, то за неподання або несвоєчасне подання звіту про суми податкових пільг застосовуються штрафні санкції, передбачені п. 120.1 Податкового кодексу України.
Звіт подається суб'єктом господарювання за три, шість, дев'ять і дванадцять календарних місяців за місцем його реєстрації протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового періоду (за перше півріччя не пізніше 09 серпня).
У разі коли суб'єкт господарювання пільгами не користується, звіт не подається.
Криворізьке північне управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області
Чи оподатковуються ПДФО доходи фізособи від продажу протягом звітного року одного легкового автомобіля, одного мотоцикла та одного мопеда?
Криворізьке північне управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, не підлягає оподаткуванню, згідно п. 173.2 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року двох та більше об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною п. 167.2 ПКУ (абз. 2 п. 173.2 ПКУ). Ставка, визначена п. 167.2 ПКУ становить 5%.
Отже, доходи, отримані фізичною особою – резидентом від продажу протягом звітного (податкового) року одного легкового автомобіля, одного мотоцикла та одного мопеда, не оподатковуються податком на доходи фізичних осіб.
Криворізьке північне управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області
ПДФО з процентів за банківським депозитним рахунком фізичної особи: хто сплачує?
Криворізьке північне управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує, що до пасивних доходів, які оподатковуються податком на доходи фізичних осіб, належать проценти на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок.
Податковим агентом платника податку під час нарахування на його користь доходів у вигляді процентів є особа, яка здійснює таке нарахування.
Доходи, у вигляді процентів на суми банківських депозитних рахунків, остаточно оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування.
Ставка податку на доходи у вигляді процентів на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок встановлена у розмірі 18% до бази оподаткування.
Такі доходи є об'єктом оподаткування військовим збором за ставкою 1,5%.
У строки, визначені для місячного податкового періоду, податковим агентом до бюджету сплачується (перераховується) загальна сума ПДФО, нарахованого за ставкою 18% із загальної суми процентів, нарахованих за податковий (звітний) місяць на суми банківських вкладних (депозитних) або поточних рахунків.
Отже, банківська установа, яка є податковим агентом, перераховує ПДФО із сум процентів, нарахованих за звітний місяць на суми банківських вкладних (депозитних) або поточних рахунків фізосіб. Таке перерахування здійснюється у термін не пізніше 30 календарних днів, наступних за місяцем нарахування доходу.
Криворізьке північне управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області
Майже 25 тисяч адміністративних послуг з початку 2019 року надано фахівцями центрів обслуговування платників Криворізького північного управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області
Серед завдань працівників Криворізького північного управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області - оперативне та якісне виконання сервісних функцій.
За словами завідувача сектору обслуговування платників Криворізького північного управління Олега Ємельяненка, протягом січня-липня 2019 року в Криворізькому північному, Криворізькому та Софіївському центрах обслуговування платників громадяни та представники бізнесу отримали 24344 адміністративні послуги.
За цей період видано 9163 карток платників податків та 36 заявникам внесено до паспорта громадянина України відмітки про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта.
Крім цього, видано 5239 довідок - відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків, надано 2487 витягів з реєстру платників єдиного податку, проведено реєстрацію платниками єдиного податку 1747 суб’єктів господарювання.
Також, з початку року видано 1417 довідок про відсутність заборгованості з платежів до бюджету, що контролюються органами ДФС.
Крім вищезазначеного, фахівці ЦОПів зареєстрували 1775 книг обліку доходів і витрат платникам єдиного податку, 1445 книги обліку розрахункових операцій та 303 реєстраторів розрахункових операцій. Протягом січня-липня поточного року підтверджено статус податкового резидента України – 137 громадянам.
В приміщеннях ЦОПів, співробітники Криворізького північного управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області надають усні консультації та роз’яснення з питань податкового законодавства.
Перелік всіх адміністративних послуг, які надаються Центрами обслуговування платників можна переглянути на інформаційних стендах та на субсайті Головного управління ДФС у Дніпропетровській області за посиланням http://dp.sfs.gov.ua/diialnist/mistsya-nadannya-administrativnih-poslu/administrativni-poslugi-golov-upr-dfs/
Криворізьке північне управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області
Триває операція «Урожай»
За участі фахівців Криворізького північного управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області в рамках операції «Урожай», що триває з травня місяця поточного року, проводяться зустрічі з головами сільських/селищних рад, землевпорядниками та керівниками сільгосппідприємств районів і головами фермерських господарств Криворізького та Софіївського районів.
Під час зустрічей наголошується на необхідності дотримання вимог чинного законодавства під час провадження діяльності, яке регулює земельні відносини, розглядаються питання оподаткування, оформлення, використання та оплати найманої праці. На засіданнях комісій, до яких входять фахівці Криворізького північного управління, було заслухано 76 суб’єктів господарювання з питань оплати праці. За результатами заслуховувань 64 платника підвищили заробітну плату найманим працівникам.
В рамках заходу проводиться робота по залучення до декларування громадян – одноосібників, які отримали доходи від продажу власновирощеної сільгосппродукції. Так, з початку проведення операції «Урожай» залучено до декларування 273 одноосібники, в т.ч. протягом липня - 97 громадян, та задекларовано доходу – 1005,5 тис.грн. ПДФО – 181,0 тис.грн. військового збору – 15,1 тис.грн. Також, залучено до державної реєстрації 8 громадян (1 - в травні 2019р., 1 - в червні 2019 року, 5 - в липні 2019 року).
За словами начальника Софіївської ДПІ Володимира Сокола, операцію «Урожай» впровадили, аби уникнути зловживань з метою ухилення від оподаткування й під контролем податківців перебувають всі суб'єкти господарювання, які пов'язані з виробництвом та реалізацією сільськогосподарської продукції, а особливо ті, що отримують доходи і не сплачують відповідно платежі до бюджету.
Криворізьке північне управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області
Надходження ПДФО до місцевих бюджетів склали понад мільярд гривень
Криворізьке північне управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує, що за 7 місяців 2019 року від платників податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО), до місцевих бюджетів області надійшло 1 146,8 млн.грн, що на 239,8 млн грн перевищує минулорічний показник, темп росту склав 26,4 відсотки.
Платники податку, які не сплатили податкове зобов’язання з ПДФО, зазначене в річній декларації про майновий стан і доходи, по 31 липня 2019 року (включно), повинні врахувати норми чинного законодавства щодо відповідальності за затримку сплати узгодженої суми грошового зобов’язання.
Так, відповідно до п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України, такий платник податку притягується до відповідальності у вигляді штрафу:
- у разі затримки сплати до 30-ти календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, — у розмірі 10% погашеної суми податкового боргу;
- у разі затримки сплати понад 30 календарних днів — у розмірі 20% погашеної суми податкового боргу.
Крім того, п.п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 Кодексу передбачено, що після спливу встановлених Кодексу строків погашення узгодженого грошового зобов’язання на суму податкового боргу нараховується пеня.
Криворізьке північне управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області
Дії платника, якщо при підписанні електронного документу виникає помилка «Невірний пароль або ключ пошкоджено»
Якщо при підписанні електронного документу виникає помилка «Невірний пароль або ключ пошкоджено», то для усунення такої помилки необхідно перевірити:
- який ключ кваліфікованого електронного підпису чи печатки використовується першим (вірна послідовність підписів для податкової звітності: бухгалтер-директор-електронна печатка);
- правильність введення паролю, а саме: регістр вводу паролю, мову клавіатури тощо (створений пароль може містити особливі символи);
- чи набраний пароль відповідає ключу, якій використовується (наприклад, пароль до ключа бухгалтера використовується тільки з ключем бухгалтера);
- чи змінювалось ім’я файлу особистого ключа (у разі зміни ім’я файлу особистий ключ буде пошкоджено, тому необхідно звернутися до представництва Акредитованого центру сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС (далі – АЦСК ІДД ДФС), в якому отримували кваліфікований сертифікат, подати заяву на зміну статусу кваліфікованого сертифіката та новий комплект реєстраційних документів).
У разі, якщо жодна з рекомендацій не допомогла вирішити проблему необхідно звернутися до представництва АЦСК ІДД ДФС, в якому були отримані кваліфіковані сертифікати, подати заяву на скасування кваліфікованого сертифіката, згенерувати новий особистий ключ та отримати відповідні йому кваліфіковані сертифікати.
Криворізьке північне управління за повідомленням ГУ ДФС у Дніпропетровській області
Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника
Чинним законодавством, яке регулює порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), не передбачено розстрочення та відстрочення заборгованості по сплаті єдиного внеску.
Так, відповідно до частини 12 ст. 9 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов’язаннями із сплати єдиного внеску зобов’язань із сплати податків, інших обов’язкових платежів, передбачених законом, або зобов’язань перед іншими кредиторами зобов’язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов’язаннями, крім зобов’язань з виплати заробітної плати (доходу).
У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені Законом № 2464, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом (частина 11 ст. 9 Закону № 2464).
Криворізьке північне управління за повідомленням ГУ ДФС у Дніпропетровській області
При продажу сільськогосподарської продукції її власник має подати податковому агенту копію довідки про наявність у нього земельних ділянок
Нормам п.п. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що не оподатковуються податком на доходи фізичних осіб (далі – податок) доходи, отримані від продажу власної сільськогосподарської продукції, що вирощена, відгодована, виловлена, зібрана, виготовлена, вироблена, оброблена та/або перероблена безпосередньо фізичною особою на земельних ділянках, наданих їй у розмірах, встановлених Земельним кодексом України для ведення, зокрема, особистого селянського господарства та/або земельні частки (паї), виділені в натурі (на місцевості), сукупний розмір яких не перевищує 2 гектари. При цьому розмір земельних ділянок, зазначених в абзаці другому п.п. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 ПКУ, а також розмір виділених в натурі (на місцевості) земельних часток (паїв), які не використовуються (здаються в оренду, обслуговуються), не враховуються.
Якщо розмір земельних ділянок перевищує 2 гектари, дохід від продажу сільськогосподарської продукції підлягає оподаткуванню на загальних підставах.
При продажу сільськогосподарської продукції (крім продукції тваринництва) її власник має подати податковому агенту копію довідки про наявність у нього земельних ділянок. Оригінал довідки зберігається у власника сільськогосподарської продукції протягом строку позовної давності з дати закінчення дії такої довідки. Довідка видається сільською, селищною, міською радою або радою об’єднаних територіальних громад, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, за місцем податкової адреси (місцем проживання) платника податку протягом п’яти робочих днів з дня отримання відповідною радою письмової заяви про видачу такої довідки.
Форма довідки встановлюється у порядку, визначеному ст. 46 ПКУ для податкових декларацій.
При продажу власної продукції тваринництва груп 1-5, 15, 16 та 41 УКТ ЗЕД, отримані від такого продажу доходи не є оподатковуваним доходом, якщо їх сума сукупно за рік не перевищує 50 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року. Такі фізичні особи здійснюють продаж зазначеної продукції без отримання довідки про наявність земельних ділянок. У разі коли сума отриманого доходу перевищує встановлений розмір, фізична особа зобов’язана надати контролюючому органу довідку про самостійне вирощування, розведення, відгодовування продукції тваринництва, що видається у довільній формі сільською, селищною, міською радою або радою об’єднаних територіальних громад, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, за місцем податкової адреси (місцем проживання) власника продукції тваринництва.
Якщо довідкою підтверджено вирощування проданої продукції тваринництва безпосередньо платником податку, оподаткуванню підлягає дохід, що перевищує 50 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.
Якщо таким платником податку не підтверджено самостійне вирощування, розведення, відгодовування продукції тваринництва, доходи від продажу якої він отримав, такі доходи підлягають оподаткуванню на загальних підставах.
Нагадуємо, що з метою залучення до декларування та перевірки повноти нарахування і сплати податків сільськогосподарськими товаровиробниками, громадянами, які є власниками земельних ділянок площею понад 2 га і власними силами обробляють такі земельні ділянки для отримання доходу, та неухильного виконання під час провадження діяльності ними вимог чинного законодавства, яке регулює земельні відносини, зокрема, оформлення використання найманої праці та оплати праці, триває операція «Урожай».
Криворізьке північне управління за повідомленням ГУ ДФС у Дніпропетровській області
Член фермерського господарства, який уклав трудовий договір з роботодавцем, знімається з обліку як платник єдиного внеску
Членів фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах, визначено платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок).
Норми визначені п. 5№ частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами і доповненнями (далі – Закон № 2464).
Такі платники зобов’язані стати на облік в контролюючих органах як платники єдиного внеску.
Після взяття на облік в контролюючих органах платниками єдиного внеску на членів фермерських господарств, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах, поширюються обов’язки, визначені п. 1 частини другої ст. 6 Закону № 2464 щодо своєчасного та в повному обсязі нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску.
Водночас, не є платниками єдиного внеску відповідно до п. 5№ частини першої ст. 4 Закону № 2464 члени фермерського господарства, якщо вони одночасно є застрахованими особами і за них роботодавцями сплачується єдиний внесок із суми нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» із змінами та доповненнями, та/або суми винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
Умови зняття з обліку платників єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» із змінами та доповненнями, визначаються розділом V Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 № 1162 (далі – Порядок № 1162), яким, зокрема, передбачено подання до контролюючому органу заяви про зняття з обліку платника єдиного внеску за формою № 7-ЄСВ, наведеною у додатку 5 до Порядку № 1162.
Отже, якщо член фермерського господарства, який перебуває на обліку як платник єдиного внеску, уклав трудовий договір з роботодавцем, то він повинен подати до контролюючого органу заяву про зняття з обліку платника єдиного внеску за формою № 7-ЄСВ та знятись з обліку у порядку, визначеному розділом V Порядку № 1162.
Криворізьке північне управління за повідомленням ГУ ДФС у Дніпропетровській області
Сплата ПДФО за відокремлений підрозділ
Згідно з п. 168.4 ст. 168 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податок на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО), утриманий з доходів резидентів та нерезидентів, зараховується до бюджету відповідно до Бюджетного кодексу України (далі – БКУ).
Статтею 64 БКУ визначено, що ПДФО, який сплачується (перераховується) податковим агентом – юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) чи представництвом нерезидента – юридичної особи, зараховується до відповідного бюджету за їх місцезнаходженням (розташуванням) в обсягах податку, нарахованого на доходи, що виплачуються працівникам такого суб’єкта господарювання.
Суми ПДФО, нараховані відокремленим підрозділом на користь фізичних осіб, за звітний період перераховуються до відповідного бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу (п.п. 168.4.3 п. 168.4 ст. 168 ПКУ).
Якщо відокремлений підрозділ не уповноважений нараховувати (сплачувати) ПДФО за такий відокремлений підрозділ, усі обов’язки податкового агента виконує юридична особа. ПДФО, нарахований працівникам відокремленого підрозділу, перераховується до місцевого бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу.
Юридична особа за своїм місцезнаходженням та місцезнаходженням не уповноважених сплачувати ПДФО відокремлених підрозділів, відокремлений підрозділ, який уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) до бюджету ПДФО, за своїм місцезнаходженням одночасно з поданням документів на отримання коштів для виплати належних платникам податку доходів, сплачує (перераховує) суми утриманого ПДФО на відповідні рахунки, відкриті в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, за місцезнаходженням відокремлених підрозділів (п.п. 168.4.4 п. 168.4 ст. 168 ПКУ).
Нормами п. 63.3 ст. 63 ПКУ встановлено, що з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік в контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку) у порядку, встановленому наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 «Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів» із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588).
Так, п.п. 7.1 п. 7 Порядку № 1588 визначено, якщо відповідно до законодавства у платника податків, крім обов’язків щодо подання податкових декларацій (розрахунків, звітів) та/або нарахування, утримання або сплати (перерахування) податків, зборів на території адміністративно-територіальної одиниці за своїм місцезнаходженням, виникають такі обов’язки на території іншої адміністративно-територіальної одиниці, то такий платник податків зобов’язаний стати на облік за таким неосновним місцем обліку у відповідному контролюючому органі.
Враховуючи вищевикладене, якщо платник податків має власні та/або орендовані приміщення (будівлі) в різних регіонах (районах), в яких працюють та отримують заробітну плату наймані працівники, то платник податків зобов’язаний стати на облік як платник окремих видів податків та перераховувати ПДФО із доходів у вигляді заробітної плати до відповідного бюджету за місцезнаходженням (розташуванням) таких структурних підрозділів (неосновне місце обліку) на рахунки, відкриті в органах Державної казначейської служби України.
Криворізьке північне управління за повідомленням ГУ ДФС у Дніпропетровській області
До уваги розпорядників акцизних складів!
З 01.07.2019 відповідно до п.п. 230.1.3 п. 230.1 ст. 230 Податкового кодексу України розпорядники акцизних складів зобов’язані на кожному акцизному складі щоденно (крім днів, в які акцизний склад не працює) формувати дані про фактичні залишки пального на початок та кінець звітної доби та про добові фактичні обсяги отриманого та реалізованого пального у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТ ЗЕД у літрах, приведених до температури 15° C.
Розпорядники акцизних складів, на акцизних складах яких здійснюється діяльність з переробки нафти, газового конденсату, природного газу та їх суміші, з метою вилучення цільових компонентів (сировини), що передбачає повний технологічний цикл їх переробки в готову продукцію (пальне), зобов'язані на кожному акцизному складі щоденно формувати дані лише про добовий фактичний обсяг реалізованого пального у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТ ЗЕД у літрах, приведених до температури 15° C.
Дані про фактичні залишки пального та про обсяг обігу пального формуються після проведення останньої операції з обігу пального у звітній добі, але не пізніше 23 години 59 хвилин цієї доби, до початку здійснення операцій з обігу пального у добу, що настає за звітною добою, та подаються до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, не пізніше 23 години 59 хвилин доби, що настає за звітною добою.
Дані про залишки пального та про обсяг обігу пального подаються електронними засобами зв’язку у формі електронних документів, яка затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Криворізьке північне управління за повідомленням ГУ ДФС у Дніпропетровській області
Іноземні громадяни не мають права на пільги щодо сплати земельного податку
Від сплати земельного податку звільняються інваліди першої і другої групи, фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років, пенсіонери (за віком), ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» зі змінами та доповненнями, та фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Норми обумовлені п. 281.1 ст. 281 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Пунктом 281.2 ст. 281 ПКУ передбачено, що звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб п. 281.1 ст. 281 ПКУ, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм:
► для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш як 2 гектари;
► для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах – не більш як 0,25 гектара, в селищах – не більш як 0,15 гектара, в містах – не більш як 0,10 гектара;
► для індивідуального дачного будівництва – не більш як 0,10 гектара;
► для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 гектара;
► для ведення садівництва – не більш як 0,12 гектара.
Статтею 121 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III із змінами та доповненнями право на безоплатне отримання із земель державної або комунальної власності земельних ділянок, у межах зазначених граничних норм, мають громадяни України.
Іноземні громадяни та особи без громадянства не мають права набувати права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.
Отже, іноземні громадяни не мають права на користування пільгами щодо сплати земельного податку.
Криворізьке північне управління за повідомленням ГУ ДФС у Дніпропетровській області
До уваги платників акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового – перевірте реєстрацію!
Згідно з нормами Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та постановою Кабінету Міністрів України від 24 квітня 2019 року № 408 «Деякі питання електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового» введено в дію Реєстр платників акцизного податку (далі – податок) з реалізації пального або спирту етилового (новий реєстр).
Новий реєстр оприлюднений у відкритій частині Електронного кабінету (закладка Реєстри) за посиланням: https://cabinet.sfs.gov.ua/registers/excise.
Станом на 18.07.2019 у новому реєстрі зареєстровано 2 929 платників.
Особи, які здійснюватимуть реалізацію пального або спирту етилового (відповідають визначенню платників акцизного податку з 01.07.2019) підлягають обов'язковій реєстрації як платники податку в новому реєстрі до початку здійснення реалізації пального або спирту етилового.
Нові правила адміністрування реалізації пального та спирту етилового передбачають, що платники податку мають зареєструвати всі акцизні склади, розпорядниками яких вони є. Під час реєстрації кожному акцизному складу присвоюється уніфікований номер. Реєстрація здійснюється на підставі заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового та/або акцизних складів (далі – нова заява).
Відповідно до підпункту 22 підрозділу 5 розділу XX ПКУ суб’єкти господарювання, які відповідають визначенню платників акцизного податку з 01.07.2019, мали до цієї дати зареєструватися платниками акцизного податку та/або зареєструвати усі свої акцизні склади.
Проте виявлені випадки, коли платники податку не зареєстрували акцизні склади, розпорядниками яких вони є, та/або для реєстрації платниками податку подали заяви за попередньою формою і для включення до попереднього реєстру платників акцизного податку з реалізації пального, які відповідали визначенню платників акцизного податку до 01.07.2019.
У зв’язку з цим ДФС рекомендує платникам податку перевірити наявність реєстрації в новому реєстрі.
Якщо інформація в новому реєстрі відсутня, особам, які з 01.07.2019 підпадають під визначення платника акцизного податку відповідно до п.п. 212.1.15 п. 212.1.ст. 212 ПКУ, необхідно зареєструватись платником акцизного податку та/або зареєструвати акцизні склади, розпорядниками яких вони є, із відповідним включенням до нового реєстру. Для цього слід подати нові заяви – за формою J1304101/F1304101, що розміщена на офіційному вебпорталі ДФС за адресою: Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр форм електронних документів.
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДФС України за посиланням
http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/385919.html
Криворізьке північне управління за повідомленням ГУ ДФС у Дніпропетровській області
До уваги платників акцизного податку!
ДФС України на офіційному вебпорталі за посиланням http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/386024.html повідомила, що відповідно до пункту 23 підрозділу 5 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для розподілу обсягів залишків пального, що обліковуються у платників податку в системі електронного адміністрування реалізації пального, між акцизними складами/акцизними складами пересувними, де такі обсяги залишків пального знаходяться фактично станом на 1 липня 2019 року:
а) платники податку та суб’єкти господарювання, які з 1 липня 2019 року не підпадають під визначення платників податку відповідно до п. 212.1 ст. 212 ПКУ та у яких станом на 16 липня 2019 року в системі електронного адміністрування реалізації пального обліковуються обсяги залишків пального, зобов'язані скласти акцизні накладні в двох примірниках на такі обсяги пального, перший примірник зареєструвати в Єдиному реєстрі акцизних накладних з 16 до 20 липня 2019 року (включно), із зазначенням в акцизних накладних акцизних складів/акцизних складів пересувних, де такі обсяги пального фактично знаходилися станом на 1 липня 2019 року, та розпорядників таких акцизних складів/акцизних складів пересувних шляхом заповнення обов’язкових реквізитів акцизної накладної, передбачених підпунктами «г», «ґ», «з» та «и» п. 231.1 ст. 231 ПКУ;
б) після виконання платником податку вимог п.п. «а» п. 23 підрозділу 5 розділу ХХ ПКУ щодо відповідного розпорядника акцизного складу/акцизного складу пересувного такий розпорядник акцизного складу/акцизного складу пересувного зобов’язаний з 16 до 22 липня 2019 року (включно) зареєструвати в Єдиному реєстрі акцизних накладних другий примірник отриманої акцизної накладної, складеної платником податку згідно з п.п. «а» п. 23 підрозділу 5 розділу ХХ ПКУ.
Обсяги ввезеного на митну територію України пального або спирту етилового з 1 до 15 липня 2019 року (включно) обліковуються в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового в такій послідовності:
1) 16 липня 2019 року зараховуються автоматично на підставі оформлених належним чином митних декларацій у розрізі платників податку та умов оподаткування пального або спирту етилового за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД;
2) з 16 до 22 липня 2019 року (включно) розподіляються між акцизними складами пересувними, що використовуються під час такого ввезення, на підставі акцизних накладних, зареєстрованих у Єдиному реєстрі акцизних накладних, складених платником податку – розпорядником таких акцизних складів пересувних.
При цьому наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2019 № 262, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 09.07.2019 за № 753/33724 (далі – Наказ № 262) затверджено форми: акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового, а також Порядок заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового, який станом на 20 липня 2019 року (граничний термін реєстрації першого примірника акцизної накладної в Єдиному реєстрі акцизних накладних) не опубліковано.
З метою забезпечення прав платників та дотримання норм чинного законодавства реєстрацію перших примірників акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних буде продовжено на п’ять днів з дня опублікування Наказу № 262 та відповідно других примірників акцизних накладних буде продовжено на сім днів з дня опублікування Наказу № 262.
Додатково: з метою забезпечення виконання обов’язків суб’єктів господарювання щодо подання документів в електронному вигляді стосовно обігу пального та спирту етилового Міністерством фінансів України листом від 16.07.2019 № 11320-10-5/18292 погоджено застосування форм документів та порядку їх заповнення, затверджених Наказом № 262.
Криворізьке північне управління за повідомленням ГУ ДФС у Дніпропетровській області
Платники ПДВ зобов’язані зберігати податкові накладні, складені в електронній формі
На дату виникнення податкових зобов’язань платник ПДВ зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений ПКУ термін.
Норми встановлені п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Згідно із п. 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267, податкова накладна та додатки до неї складаються в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи.
Платники податків зобов’язані забезпечити зберігання документів, визначених п. 44.1 ст. 44 ПКУ, а також документів, пов’язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом не менш як 1095 днів (2555 днів – для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до ст. 39 ПКУ) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання – з передбаченого ПКУ граничного терміну подання такої звітності (п. 44.3 ст. 44 ПКУ).
Згідно зі ст. 13 Закону України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 851) суб’єкти електронного документообігу повинні зберігати електронні документи на електронних носіях інформації у формі, що дає змогу перевірити їх цілісність на цих носіях. При цьому оригіналом електронного документа відповідно до ст. 7 Закону № 851 вважається електронний примірник документа з обов’язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України від 05 жовтня 2017 року «Про електронні довірчі послуги».
Отже, податкові накладні, а також розрахунки коригування до податкових накладних, складені в електронній формі, повинні зберігатися платниками ПДВ на електронних носіях інформації у формі, що дає змогу здійснити перевірку їх цілісності на цих носіях.
Крім того, відповідно до п.п. 20.1.2 п. 20.1 ст. 20 ПКУ під час проведення перевірки платники ПДВ зобов’язані надати посадовим (службовим) особам контролюючого органу доступ до таких електронних носіїв інформації, а у випадках, визначених законом, також надати копії податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних, засвідчені в порядку, встановленому законодавством.
Криворізьке північне управління за повідомленням ГУ ДФС у Дніпропетровській області
Реєстрація юрособи – нерезидента в контролюючих органах при отриманні прав на нерухомість
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області доводить до відома, що у разі отримання іноземною компанією або організацією чи дипломатичною місією майнових прав на нерухомість або землю в Україні, які підлягають оподаткуванню, якщо спосіб та цілі отримання цього майна не потребують створення такою компанією (організацією) відокремленого підрозділу або постійного представництва нерезидента в Україні, такий нерезидент за місцезнаходженням відповідного об’єкта подає до контролюючого органу для взяття на облік:
◄ заяву за формою N 1-ОПП (у розділі 9 заяви замість даних про керівника зазначаються дані про представника);
◄ копію витягу з торговельного, банківського або судового реєстру, виданого в країні реєстрації іноземної компанії, організації та легалізованого в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, що супроводжується нотаріально засвідченим перекладом українською мовою (крім дипломатичних місій);
◄ нотаріально засвідчену копію правовстановлювальних документів, якими підтверджується право власності на нерухомість або право власності чи користування земельною ділянкою, виданих та зареєстрованих на ім'я нерезидента уповноваженими органами України;
◄ копії документів (з пред'явленням оригіналів), якими підтверджуються повноваження представника платника податку та відомості, зазначені у заяві.
Норми визначені п. 4.4 розділу IV Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями.
Криворізьке північне управління за повідомленням ГУ ДФС у Дніпропетровській області
Обов’язкове укладення трудових договорів з найманими працівниками передбачено законодавством про працю
Порядок оформлення трудових відносин з найманими працівниками однаковий для всіх, незалежно від того, чи є вони юридичними особами, чи фізичними особами-підприємцями.
Кодексом законів про працю України від 10 грудня 1971 року № № 322-VIII із змінами та доповненнями (далі – КЗпПУ) регулюються трудові відносини всіх працівників, визначаються засади і гарантії здійснення громадянами права розпоряджатися своїми здібностями до праці, гарантуються кожному права на працю з оплатою не менше мінімального розміру, встановленого державою.
Так, ст 21 КЗпПУ визначає, що трудовий договір – це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Порядок укладення трудового договору регулюється ст. 24 КЗпПУ, якою зокрема, визначається, що трудовий договір укладається в письмовій формі. При укладенні трудового договору громадянин зобов’язаний подати паспорт чи інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, – документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров’я та інші документи.
Трудовий договір вважається укладеним лише після підписання його роботодавцем і працівником та оформлення наказу чи розпорядження про прийняття працівника на роботу.
Статтею 24 КЗпПУ передбачено, що працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Враховуючи вищевикладене, юридичні особи і ФОП до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором потрібно подати повідомлення до контролюючих органів за формою, встановленою постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 «Про порядок повідомлення Державної фіскальної служби та її територіальних органів про прийняття працівника на роботу» в один із таких способів :
► засобами електронного зв’язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису;
► на паперових носіях разом з копією в електронній формі;
► на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п’ятьма особами.
Криворізьке північне управління за повідомленням ГУ ДФС у Дніпропетровській області
Особливості заповнення платіжного доручення у разі перерахування коштів з власного поточного рахунка на електронний рахунок у СЕА ПДВ
Нормами п. 200№.2 ст. 200№ Податкового кодексу України встановлено, що платникам ПДВ автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.
Згідно з п. 4 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок № 569) рахунок у системі електронного адміністрування податку (далі – електронний рахунок) – рахунок, відкритий платнику ПДВ в Державній казначейській службі України (далі – Казначейство), на який таким платником перераховуються кошти у сумі, необхідній для досягнення розміру суми ПДВ, на яку платник ПДВ має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також у сумі, необхідній для сплати узгоджених податкових зобов’язань з ПДВ.
Електронний рахунок відкривається платнику ПДВ Казначейством автоматично на безоплатній основі.
Пунктом 6 Порядку № 569 передбачено, що Казначейство відповідно до вимог ст. 69 ПКУ надсилає ДФС повідомлення про відкриття електронного рахунка в день його відкриття. Після надходження такого повідомлення ДФС інформує платника ПДВ про реквізити його електронного рахунка.
При заповненні реквізитів отримувача у платіжних дорученнях у разі перерахування коштів з власного поточного рахунка на електронний рахунок у системі електронного адміністрування ПДВ (СЕА ПДВ):
- у полі «Отримувач» необхідно заповнювати назву платника;
- у полі «Код» необхідно заповнювати податковий номер платника податку, за яким ведеться облік у контролюючих органах;
- - у полі «Банк отримувача» необхідно заповнювати «Казначейство України (ел. адм. подат.)»;
- - у полі «Код банку» необхідно заповнювати «899998»;
- - у полі «№ рахунка» необхідно заповнювати номер рахунка, вказаний в електронному повідомленні або отриманий в Центрі обслуговування платників за основним місцем обліку.
Поле «Призначення платежу» такого платіжного доручення необхідно заповнювати згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, викладених у додатку 7 до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 із змінами (далі – Постанова № 22).
Відповідно до п. 3.7 Постанови № 22 реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України.
У разі перерахування коштів з власного поточного рахунка на електронний рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість у полі № 4 друкується роз’яснювальна інформація про призначення платежу в довільній формі. Наприклад: «перераховано з власного поточного рахунка на електронний рахунок».
У розрахункових документах на сплату (стягнення) платежів до бюджету цей реквізит заповнюється з урахуванням вимог Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.07.2015 № 666 із змінами, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12.08.2015 за № 974/27419.
Криворізьке північне управління за повідомленням ГУ ДФС у Дніпропетровській області
Облік з 23.07.2019 в СЕАРП та СЕ пального, ввезеного на митну територію України
ДФС України надано роз’яснення щодо нової системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового (далі – СЕАРП та СЕ), а саме з питань обліку в СЕАРП та СЕ пального, що ввозиться на митну територію України.
Так, обсяги ввезеного на митну територію України пального обліковуються в СЕАРП та СЕ та зараховуються автоматично на підставі оформлених митних декларацій у розрізі платників податку та умов оподаткування пального за кожним кодом товарної під категорії згідно з УКТЗЕД.
Податковий кодекс України (далі – ПКУ) відносить до пального всі підакцизні товари, визначені у п.п. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 ПКУ.
У зв’язку з цим з метою обліку та зарахування ввезеного пального за даними митних декларацій в розрізі умов оподаткування до СЕАРП та СЕ, з 23.07.2019 при декларуванні за митними деклараціями типів «ІМХХYY» (де «ХХ» - код відповідного митного режиму «40» або «41», а «YY» один із кодів «АА», «ДР», «ТЕ», «ТК», «ТФ», «ТН», «ДТ») товарів, зазначених у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 ПКУ (крім не підакцизних товарів за кодами згідно з УК ТЗЕД 2710 19 62 00, 2710 19 64 00, 2710 19 68 10, 2710 19 68 20, 2710 19 68 90, 2710 20 31 00, 2710 20 35 00, 2710 20 39 00, що згідно з описом можуть належати як до підакцизних, так і до не підакцизних), у графі митних декларацій додатково до відомостей, передбачених Порядком заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 651, необхідно зазначати код виду умови оподаткування пального акцизним податком згідно із ПКУ, а саме:
«01» – сплата акцизного податку в загальному порядку за ставками згідно з п.п. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 ПКУ;
«02» – звільнення від оподаткування акцизним податком згідно зі ст. 213 ПКУ;
«03» – оформлення векселя та часткова сплата акцизного податку на умовах, встановлених п. 229.8 ст. 229 ПКУ, при ввезенні на митну територію України бензинів авіаційних або палива для реактивних двигунів за кодами згідно з УКТ ЗЕД 2710123100, 2710127000 та 2710192100;
«04» – оподаткування на умовах, встановлених пунктами 229.2 – 229.7 ст. 229 ПКУ пального, ввезеного на митну територію України як сировина для виробництва непідакцизної продукції.
На паперовому примірнику митної декларації зазначені вище відомості відображатимуться в графі «В» митної декларації у квадратних дужках.
Криворізьке північне управління за повідомленням ГУ ДФС у Дніпропетровській області
Строки сплати податкового зобов’язання з єдиного податку ї «спрощенцями» четвертої групи
Платники єдиного податку четвертої групи сплачують єдиний податок щоквартально протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, у таких розмірах:
у I кварталі – 10 відсотків;
у II кварталі – 10 відсотків;
у III кварталі – 50 відсотків;
у IV кварталі – 30 відсотків.
Норми встановлені п.п. 295.9.2 п. 295.9 ст. 295 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Платники єдиного податку четвертої групи, зокрема, юридичні особи, утворені протягом року шляхом злиття, приєднання або перетворення у звітному податковому періоді, у тому числі за набуті ними площі нових земельних ділянок, вперше сплачують податок протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, в якому відбулося таке обрання/перехід, в якому відбулося утворення (виникнення права на земельну ділянку), а надалі – у порядку, визначеному п.п. 295.9.2 п. 295.9 ст. 295 ПКУ (п.п. 295.9.3 п. 295.9 ст. 295 ПКУ).
Платники єдиного податку четвертої групи перераховують в установлений строк загальну суму коштів на відповідний рахунок місцевого бюджету за місцем розташування земельної ділянки (п.п. 295.9.8 п. 295.9 ст. 295 ПКУ).
Криворізьке північне управління за повідомленням ГУ ДФС у Дніпропетровській області
Затверджено новий Регламент Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДФС
З 22.07.2019 на офіційному інформаційному ресурсі acskidd.gov.ua (далі – Сайт) Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДФС (далі – Надавач) опубліковано Регламент Надавача, який набирає чинності через 10 днів з дня опублікування.
Також наказом Інформаційно-довідкового департаменту ДФС від 18.07.2019 № 74 «Про затвердження форм реєстраційних документів для отримання електронних довірчих послуг» затверджено Договір про надання електронних довірчих послуг та нові форми реєстраційних документів:
● Реєстраційна картка для фізичної особи;
● Реєстраційна картка для юридичної особи;
● Додаток до Реєстраційної картки;
● Заява про зміну статусу кваліфікованого сертифіката відкритого ключа;
● Додаток до заяви про зміну статусу кваліфікованого сертифіката відкритого ключа.
Нові форми реєстраційних документів для отримання електронних довірчих послуг необхідно використовувати з 22 липня 2019 року.
Переглянути та завантажити актуальні форми реєстраційних документів можливо у розділі «Отримання електронних довірчих послуг» на Сайті.
Ключі згенеровані на незахищені носії ключової інформації діятимуть до закінчення строку дії кваліфікованого сертифіката відкритого ключа.
Перейти самостійно з незахищеного носія ключової інформації на захищений носій ключової інформації можливо за допомогою електронного сервісу повторного (дистанційного) формування сертифікатів за електронним запитом.
Перелік суб’єктів господарювання, які здійснюють роздрібний продаж захищених носіїв ключової інформації.
Інформацію розміщено на сторінці Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДФС офіційного вебпорталу ДФС України за посиланням
https://acskidd.gov.ua/news#212
Криворізьке північне управління за повідомленням ГУ ДФС у Дніпропетровській області
Інтернет-конференція начальника управління комунікацій ГУ ДФС у Дніпропетровській області Манушак Осипової на тему «Адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»
Відбулася Інтернет-конференція начальника управління комунікацій Головного управління ДФС у Дніпропетровській області Манушак Осипової на тему «Адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».
Питання 1. Добрий день! У мене запитання: чи звільняються від сплати єдиного внеску за себе ФОП та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та одночасно є найманими працівниками (застрахованими особами)?
Відповідь. Добрий день!
Відповідно до пп. 4 та 5 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами і доповненнями (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є фізичні особи – підприємці (далі – ФОП), у тому числі ФОП – платники єдиного податку, та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.
Єдиний внесок нараховується:
► для ФОП (крім ФОП – платників єдиного податку) та осіб які провадять незалежну професійну діяльність, – на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць. У разі якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такі платники зобов’язані визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (п. 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464);
► для ФОП – платників єдиного податку – на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464.
При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску. (п. 3 частини першої ст. 7 Закону № 2464).
Згідно з п. 5 частини першої ст. 1 Закону № 2464 мінімальний страховий внесок – це сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця.
Частиною п’ятою ст. 8 Закону № 2464 для зазначеної категорії платників встановлена обов’язкова ставка єдиного внеску, що дорівнює 22 відсотки бази нарахування.
Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (частина дванадцята ст. 9 Закону № 2464).
Відповідно до частини четвертої ст. 4 Закону № 2464 право на звільнення від сплати єдиного внеску за себе мають ФОП за умови, що вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон № 1058) із змінами та доповненнями, та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Таким чином, ФОП та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та одночасно є найманими працівниками (застрахованими особами), не звільняються від сплати єдиного внеску за себе. Виключенням є тільки ФОП за умови, що вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону № 1058, та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.
Питання 2. Добрий день! Скажіть, який термін сплати єдиного внеску підприємствами, установами та організаціями, іншими юридичними особами, які використовують працю найманих працівників?
Відповідь. Добрий день!
Відповідно до абз. другого п. 1 частини 1 ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є роботодавці – підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Базою нарахування єдиного внеску для зазначеної категорії платників є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці» та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464).
Згідно абз. першого частини 8 ст. 9 Закону № 2464 платники, зазначені, зокрема, у п. 1 частини 1 ст. 4 Закону № 2464 зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.
Тобто, підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, які використовують найману працю, зобов’язані сплачувати нараховані за відповідний календарний місяць суми єдиного внеску не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.
При цьому, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, платники, одночасно з видачею зазначених сум, зобов’язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для відповідних платників (авансові платежі) (абзац другий частини восьмої ст. 9 Закону № 2464).
Питання 3. Вітаю!
Будь ласка, я – ФОП – «загальносистемник» і не отримав доходу у другому кварталі 2019 року, чи необхідно мені сплачувати єдиний внесок за цей період?
Відповідь. Доброго дня.
Відповідно до положень частини 1 ст. 4 Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску є, зокрема фізичні особи – підприємці (далі – ФОП), у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.
ФОП зобов’язані своєчасно та у повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок та у визначені законодавством терміни подавати звітність з єдиного внеску виключно за себе.
Відповідно до п.п. 2 п. 1 ст. 7 Закону № 2464 єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у п. 4 частини першої ст. 4 Закону № 2464 – ФОП (крім ФОП, які обрали спрощену систему оподаткування), – на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.
У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов'язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску;
Отже, ФОП, які обліковуються на загальній системі оподаткування, навіть у разі не отримання доходу (прибутку) у звітному році або окремому місяці звітного року, зобов’язані визначити базу нарахування єдиного внеску і сплатити суму єдиного внеску у строки, визначені Законом № 2464.
Слід зазначити, що згідно із п. 6 частини 1 ст. 1 та частини четвертої ст. 25 Закону № 2464, сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки є недоїмкою.
Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів (частина 3 ст. 25 Закону № 2464).
Питання 4. Хочу запитати, на яку суму заробітної плати працівника – особи з інвалідністю, який працює у ФОП, нараховується єдиний внесок, якщо її розмір не перевищує розміру мінімальної заробітної плати?
Відповідь. Відповідно до п. 1 частини першої ст. 7 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) – роботодавці нараховують єдиний внесок на суми нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, що включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі у натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» із змінами та доповненнями.
Частиною п’ятою ст. 8 Закону № 2464 визначено, що єдиний внесок для роботодавців встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску.
У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.
Умовою застосування зазначеної норми є перебування найманого працівника у трудових відносинах повний календарний місяць або відпрацювання всіх робочих днів звітного місяця, які передбачені правилами внутрішнього трудового розпорядку і графіками змінності згідно із законодавством.
Разом з тим вимоги щодо нарахування єдиного внеску на заробітну плату (дохід), що не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, не застосовуються до заробітної плати (доходу) особи з інвалідністю, яка працює на підприємстві, в установі і організації, у фізичних осіб, де застосовується ставка 8,41 відсотка.
Згідно з частиною тринадцятою ст. 8 Закону № 2464, зокрема, для ФОП, у тому числі ФОП – платників єдиного внеску, та в яких працюють особи з інвалідністю, єдиний внесок встановлюється у розмірі 8,41 відс. визначеної п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску для працюючих осіб з інвалідністю.
Враховуючи зазначене, якщо розмір заробітної плати працівника – особи з інвалідністю, який працює у ФОП, де застосовується ставка 8,41 відс., не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, то нарахування єдиного внеску здійснюється роботодавцем на суму фактично нарахованої заробітної плати такому працівнику.
Питання 5. Добрий день! Яким чином розраховується єдиний внесок на премію в розмірі менше мінімальної заробітної плати, нараховану найманому працівнику в наступному після звільнення місяці?
Відповідь. Добрий день!
Відповідно до частини першої ст. 7 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) роботодавці нараховують єдиний внесок (далі – єдиний внесок) на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
Згідно з частиною другою ст. 7 Закону № 2464 нарахування єдиного внеску на суму заробітної плати (доходу) за виконану роботу (надані послуги) поширюється на осіб, яким після звільнення з роботи нараховано заробітну плату (дохід) за відпрацьований час.
Визначення видів виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, при нарахуванні єдиного внеску передбачено Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5 (далі – Інструкція № 5).
Так, премії, пов’язані з виконанням виробничих завдань і функцій, зокрема, за підсумками роботи минулого місяця, кварталу, півріччя вважаються виплатами за відпрацьований час та відносяться до фонду додаткової заробітної плати (п. 2.2 розділу 2 Інструкції № 5).
У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску (частина п’ята ст. 8 Закону № 2464).
Обов’язок нарахування єдиного внеску з мінімальної заробітної плати поширюється також на осіб, яким після звільнення з роботи нараховано заробітну плату (премію) в розмірі меншому мінімальної заробітної плати.
Пунктом 9 розділу IV Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 із змінами, визначено, що якщо нарахування заробітної плати здійснюється за попередній період, зокрема у зв’язку з уточненням кількості відпрацьованого часу, виявленням помилок, суми донарахованої заробітної плати включаються до заробітної плати місяця, у якому були здійснені такі донарахування.
Якщо після включення суми премії, нарахованої звільненому працівнику, до відповідних періодів її нарахування загальний дохід за місяць (сума нарахованої заробітної плати за відпрацьований час та сума премії) становить менше мінімального розміру, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом за місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та ставки єдиного внеску.
Криворізьке північне управління за повідомленням ГУ ДФС у Дніпропетровській області
З початку року сервісом ДФС «Пульс» скористалися 269 платників Дніпропетровщини
Протягом першої половини 2019 року на антикорупційний сервіс Державної фіскальної служби України «Пульс» звернулися 269 заявників Дніпропетровської області.
За допомогою сервісу «Пульс» заявники звертались з питань: щодо роботи органів ДФС (133 звернення). З приводу звітності та реєстрації накладних зателефонував 91 платник. Ще 45 карток за тематикою відносяться до інших категорій.
У січні – червні поточного року звернення, кваліфіковані за тематикою як «скарга на корупційні дії працівників органів фіскальної служби», безпосередньо на розгляд до ГУ ДФС у Дніпропетровській області не надходили.
Усі звернення оперативно розглянуті у встановлений термін та вирішені по суті.
Нагадаємо, номер телефону сервісу ДФС України «Пульс» 0800-501-007 (напрямок «4»). Лінія працює цілодобово.
Криворізьке північне управління за повідомленням ГУ ДФС у Дніпропетровській області
Скористайтесь електронним сервісом повторного (дистанційного) формування сертифікатів за електронним запитом без особистої присутності
Щоб зберегти свій час та не стояти у чергах, платники мають можливість скористатись електронним сервісом повторного (дистанційного) формування сертифікатів за електронним запитом без особистої присутності (далі – Сервіс), як це вже зробили більше 82 тис. клієнтів Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДФС (далі – Надавач).
Для використання Сервісу необхідно відвідати вебсайт Надавача за посиланням acskidd.gov.ua (далі – Сайт) і скористатись он-лайн сервісом для повторного (дистанційного) формування сертифікатів за електронним запитом безпосередньо на Сайті, або завантажити та встановити останню версію безкоштовного програмного забезпечення ІІТ Користувач ЦСК-1.
Також Сервіс надає можливість перейти зі звичайного носія ключової інформації (USB флеш-накопичувач або CD-диск) на захищений за допомогою програмного забезпечення ІІТ Користувач ЦСК-1.
Інформацію розміщено на сторінці Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДФС офіційного вебпорталу ДФС України за посиланням
https://acskidd.gov.ua/news#212
Криворізьке північне управління за повідомленням ГУ ДФС у Дніпропетровській області
Набрав чинності Порядок заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового, а також нові форми документів
23.07.2019 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 19.06.2019 № 262 «Про затвердження форм заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового та/або акцизних складів, акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового, Порядку заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового» (далі – Наказ № 262), зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 09.07.2019 за № 753/33724.
Наказом № 262 затверджено Порядок заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового, а також нові форми документів, зокрема:
заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового та/або акцизних складів;
акцизну накладну форми «П»;
акцизну накладну форми «С»;
розрахунок коригування акцизної накладної форми «П»;
розрахунок коригування акцизної накладної форми «С»;
форму заявки на поповнення (коригування) залишку пального;
форму заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового.
Крім цього, Наказом № 262 визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства фінансів України від 25.02.2016 № 218 «Про затвердження форм заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального, акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, Порядку заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 17.03.2016 за № 405/28535.
Наказ № 262 опубліковано 23.07.2019 в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» № 55.
З текстом Наказу № 262 можна ознайомитись, скориставшись розділом «Нормативні та інформаційні документи» Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (http://zir.sfs.gov.ua).
Криворізьке північне управління за повідомленням ГУ ДФС у Дніпропетровській області
Платник змінив протягом року місцезнаходження: до якого контролюючого органу подається звітність та сплачується єдиний внесок
Платник єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) зобов’язаний подавати звітність та сплачувати до контролюючого органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом України та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Норми визначені п. 4 частини першої ст.6 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).
Згідно з п. 8 розділу ІІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 435), якщо страхувальник із числа страхувальників, крім зазначених у підпунктах 5, 6 розділу ІІІ Порядку № 435, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань), у звітному періоді змінює місцезнаходження або місце проживання, що пов’язане зі зміною адміністративно-територіальної одиниці, звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску за цей звітний період (з першого до останнього календарного числа звітного періоду) подається до контролюючого органу, що відповідає новому місцезнаходженню (місцю проживання).
Отже, у разі зміни суб’єктом господарювання протягом бюджетного року місцезнаходження, пов’язаного зі зміною адміністративного району, звітність про суми нарахованого єдиного внеску подається та сплачується до контролюючого органу, що відповідає новому місцезнаходженню (місцю проживання).
Криворізьке північне управління за повідомленням ГУ ДФС у Дніпропетровській області
Операція із внесення платником ПДВ основних засобів до статутного фонду іншої юридичної особи: оподаткування ПДВ
Об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст.186 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Норми встановлені п.п. «а» п.185.1 ст.185 ПКУ.
Постачання товарів – будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі, зокрема, обмін (п.п.14.1.191 п.14.1 ст.14 ПКУ).
Якщо платником ПДВ внесено основні засоби до статутного фонду інших юридичних осіб, то така операція є об’єктом оподаткування ПДВ та підлягає оподаткуванню ПДВ на загальних підставах за основною ставкою (20 %).
Криворізьке північне управління за повідомленням ГУ ДФС у Дніпропетровській області
Версія для друку
Написати листа
|