Версія для друку

Написати листа

Нагадуємо, що об’єктом та базою оподаткування екологічним податком є:
◄ обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами;
◄ обсяги та види забруднюючих речовин, які скидаються безпосередньо у водні об’єкти;
◄ обсяги та види (класи) розміщених відходів, крім обсягів та видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання;
◄ обсяги та категорія радіоактивних відходів, що утворюються внаслідок діяльності суб’єктів господарювання та/або тимчасово зберігаються їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк;
◄ обсяги електричної енергії, виробленої експлуатуючими організаціями ядерних установок (атомних електростанцій).
Норми встановлені п. 242.1 ст. 242 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
База оподаткування екологічним податком за викиди двоокису вуглецю за результатами податкового (звітного) року зменшується на обсяг таких викидів у розмірі 500 тонн за рік (п. 242.4 ст. 242 ПКУ).

З початку 2020 року стартує кампанія декларування доходів, отриманих у 2019 році
Повідомляємо, що з січня 2020 року стартує кампанія декларування доходів, отриманих у 2019 році.
Податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація) до податкових органів за місцем своєї податкової адреси зобов’язані надати:
- фізичні особи – підприємці (далі – ФОП) про доходи, отримані від провадження господарської діяльності (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування) у термін протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (року);
- фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність у термін до 01 травня року, що настає за звітним;
- фізичні особи, які отримали доходи від неподаткових агентів, або доходи від податкових агентів, що не підлягали оподаткуванню при виплаті, але які не звільнені від оподаткування, у термін до 01 травня року, що настає за звітним.
Фізичним особам – платникам податків надається можливість подати Декларацію в електронній формі.
Це сучасно та дійсно зручно, цілодобово, економно у часі та комфортно для платників.
І здійснити це можливо засобами Електронного кабінету (далі – Е-кабінет) – одного із самих популярних та універсальних електронних сервісів ДПС України.
Скористатись Е-кабінетом можливо як з персональних комп’ютерів так і з смартпристроїв. Сервіс працює безкоштовно.
За допомогою Е-кабінету платник також може у режимі реального часу мати доступ до особистої інформації, зокрема одержати відомості про суми отриманих доходів і утриманих податків, які використовуються під час заповнення Декларації.
Щоб подати Декларацію в електронному вигляді через Е-кабінет, платнику податків необхідно отримати кваліфікований електронний підпис у Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДПС України або у іншого надавача електронних довірчих послуг.
Отже, будьте у тренді сучасності – отримайте електронний ключ та подайте Декларацію у комфортних умовах!
Переваги електронного звітування суттєві!

З 1 січня скасовується Звіт про суми податкових пільг з ПДВ
ДПС України повідомила, що з 01 січня 2020 року скасовується Звіт про суми податкових пільг, а ведення обліку податкових пільг з податку на додану вартість контролюючими органами здійснюватиметься на підставі податкової звітності.
У зв’язку з цим вносяться зміни до:
► форми податкової декларації з податку на додану вартість;
► уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок;
► розрахунку податкових зобов’язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України;
► Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість.
Зокрема, розрахунок сум податку на додану вартість, не сплаченого суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, здійснюватиметься у додатку 6 до податкової декларації з податку на додану вартість «Розрахунок сум податку на додану вартість, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, та/або показників, відповідно до яких підприємства (організації) належать до підприємства (організації) осіб з інвалідністю».
Податкова звітність з податку на додану вартість, у тому числі додаток 6 до податкової декларації з податку на додану вартість, з урахуванням змін внесених наказом № 488, подається починаючи із звітного (податкового) періоду за січень 2020 року.
Довідково:
З 01.01.2020 набирає чинності постанова Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2018 року № 891 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 р. № 1233», відповідно до якої скасовується Звіт про суми податкових пільг, а ведення обліку податкових пільг з податку на додану вартість контролюючими органами здійснюватиметься на підставі податкової звітності.
У зв’язку з цим Міністерством фінансів України видано наказ від 20.11.2019 № 488 «Про внесення змін до форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість та визнання таким, що втратив чинність, наказу Державної податкової адміністрації України від 29 березня 2011 року № 167», який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.12.2019 за № 1285/34256 (наказ № 488).
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/402794.html

Підприємствам та організаціям громадських об’єднань осіб з інвалідністю продовжено на п’ять років можливість
застосовувати нульову ставку з ПДВ
ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/402795.html проінформувала про наступне.
У зв’язку з прийняттям Верховною Радою України Закону України від 05.12.2019 № 344-ІХ підприємствам та організаціям громадських об’єднань осіб з інвалідністю продовжено на п’ять років (до 01.01.2025) можливість застосовувати нульову ставку з податку на додану вартість за операціями з постачання товарів/послуг, що безпосередньо ними виготовляються (пункт 8 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України).

Блокування, скасування або поновлення кваліфікованого сертифіката відкритого ключа: подання заяви
Криворізьке північне управління звертає увагу платників, що форма заяви про зміну статусу кваліфікованого сертифіката відкритого ключа (далі – Заява) для блокування, скасування або поновлення кваліфікованого сертифіката розміщена на офіційному інформаційному ресурсі Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС (далі – КН ЕДП ІДД ДПС) (www.acskidd.gov.ua) у розділі «Скасування, блокування, поновлення сертифікатів».
Блокування або скасування кваліфікованого сертифіката можливо здійснити у телефонному режимі. Заява в усній формі подається заявником (користувачем) до КН ЕДП ІДД ДПС засобами телефонного зв’язку за номером (044) 284-00-10, при цьому заявник повинен повідомити адміністратору реєстрації наступну інформацію:
► ідентифікаційні дані власника кваліфікованого сертифіката;
► ключову фразу голосової автентифікації.
Заява в усній формі приймається тільки у випадку позитивної автентифікації (збігу голосової фрази та ідентифікаційних даних користувача з інформацією в реєстрі сертифікатів).
Заява у письмовій формі подається до відокремленого пункту реєстрації користувачів КН ЕДП ІДД ДПС за встановленою формою та засвідчується власноручним підписом заявника (користувача).

До уваги фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність!
Нагадуємо, що фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, подають податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація) за результатами звітного року у строки, передбачені для платників податку на доходи фізичних осіб.
Норми встановлені п. 178.4 ст. 178 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Іноземці та особи без громадянства, які стали на облік у контролюючих органах як самозайняті особи, є резидентами і у річній податковій Декларації поряд з доходами від провадження незалежної професійної діяльності мають зазначати інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи.
Платники податку на доходи фізичних осіб подають податкову Декларацію до 01 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV ПКУ (п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).
Форма Декларації та Інструкція щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 25.04.2019 № 177). Додатки є складовою частиною Декларації.
Водночас, п. 49.2. ст. 49 ПКУ встановлено, що платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.
Отже, при поданні фізичною особою, яка здійснює незалежну професійну діяльність, Декларації за звітний податковий період вона зобов’язана подати додаток Ф2 до Декларації.
У разі якщо така фізична особа протягом звітного періоду дохід від незалежної професійної діяльності не отримувала, у додатку Ф2 до Декларації всі графи прокреслюються.
Криворізьке північне управління
Декларування доходів у 2020 році за оновленою формою декларації про майновий стан і доходи
Доводимо до відома, що з 01 січня 2020 року декларація про майновий стан і доходи (далі – Декларація) подається за новою формою, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 25.04.2019 № 177 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року № 859».
Нагадуємо, що обов’язок щодо подання Декларації у громадян – платників податків виникає при отриманні:
► доходів не від податкових агентів.
До таких доходів відносяться, зокрема, доходи від надання в оренду рухомого або нерухомого майна іншим фізичним особам; успадкування майна не від членів сім’ї першого та другого ступенів споріднення, при нотаріальному оформленні спадщини за якими не було сплачено податок на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) та військовий збір;
► від податкових агентів доходів, які не підлягали оподаткуванню при виплаті, але які не звільнені від оподаткування.
До таких доходів відноситься, зокрема, дохід у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника ПДФО, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 01 січня звітного податкового року;
► інвестиційного доходу;
► іноземного доходу;
► та в інших передбачених Податковим кодексом України (далі – ПКУ) випадках.
Водночас, обов’язок фізичної особи – платника ПДФО щодо подання Декларації вважається виконаним і Декларація не подається, якщо такий платник ПДФО отримував доходи:
◄ від податкових агентів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;
◄ виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених ІV розділом ПКУ;
◄ від операцій продажу (обміну) майна, дарування, при нотаріальному посвідченні договорів за якими був сплачений ПДФО відповідно до ІV розділу ПКУ;
◄ у вигляді об’єктів спадщини, які оподатковуються за нульовою ставкою ПДФО та/або з яких сплачено ПДФО відповідно до п. 174.3 ст. 174 ПКУ.

Удосконалено роботу СЕА РП та СЕ та спрощено умови ліцензування для суб’єктів господарювання
Криворізьке північне управління і повідомляє, що 29.12.2019 набрав чинності Закон України від 18 грудня 2019 року № 391-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України (щодо покращення адміністрування акцизного податку)» (далі – Закон № 391).
Законом № 391 удосконалено роботу системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового (СЕА РП та СЕ) і спрощено умови ліцензування для суб’єктів господарювання.
Закон № 391 опубліковано в офіційному виданні – газеті «Голос України» від 28.12.2019 № 251.

До уваги платників податку на прибуток підприємств!
Звертаємо увагу, що для платників податку на прибуток підприємств (далі – податок), у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує 20 млн грн, об’єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень розділу ІІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує 20 млн грн, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень розділу ІІІ ПКУ, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. У подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).
Норми встановлені п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ.
Отже, якщо платником податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує 20 млн грн, прийнято рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень розділу ІІІ ПКУ, то в основній частині декларації у полі «Наявність рішення» проставляється позначка, а у полі «Прийнято рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці» – номер та дата розпорядчого документа підприємства, на підставі якого прийнято таке рішення.
Форму податкової декларації з податку на прибуток підприємств затверджено наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 із змінами та доповненнями.
Нагадуємо, що 20.12.2019 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 14.11.2019 № 481 (далі – Наказ № 481), зареєстрований у Міністерстві юстиції України 06.12.2019 за № 1217/34188, яким внесено зміни до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 із змінами і доповненнями (далі – Наказ № 897), зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за № 1415/27860.

Постійне представництво нерезидента – не платник ПДВ надає послуги з оренди нерухомості ФОП: сплата ПДВ до бюджету
Інформуємо, що постійне представництво – це постійне місце діяльності, через яке повністю або частково проводиться господарська діяльність нерезидента в Україні.
Норми встановлені п.п. 14.1.193 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Особою, відповідальною за нарахування та сплату ПДВ до бюджету у разі постачання послуг нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими як платники ПДВ, якщо місце постачання послуг розташоване на митній території України, є отримувач послуг (п. 180.2 ст. 180 ПКУ).
Об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ (п.п. «б» п. 185.1 ст. 185 ПКУ).
Пунктом 186.2.2 п. 186.2 ст. 186 ПКУ для послуг, які пов’язані з нерухомим майном, зокрема, інших послуг за місцезнаходженням нерухомого майна, у тому числі що будується, місцем їх постачання є фактичне місцезнаходження нерухомого майна, у тому числі що будується.
Таким чином, у разі постачання послуг з оренди нерухомості постійними представництвами нерезидента, не зареєстрованими як платники ПДВ, фізичній особі – підприємцю (далі – ФОП), особою відповідальною за нарахування і сплату ПДВ до бюджету є отримувач таких послуг.
Отже, обов’язок щодо сплати ПДВ покладається на ФОП, яка є отримувачем послуг з оренди нерухомості, що розташована на митній території Украйни.

У разі сплати ПДФО при нотаріальному посвідченні договорів, декларація про майновий стан і доходи не подається
Доводимо до відома, що обов’язок платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) щодо подання податкової декларації про майновий стан і доходи вважається виконаним, якщо такий платник отримував доходи від операцій продажу (обміну) майна, дарування, при нотаріальному посвідченні договорів, за якими був сплачений ПДФО.
Норми встановлені п. 179.2 ст. 179 Податкового кодексу України.

Визначення доходу за попередній рік у разі прийняття ФОП рішення про застосування спрощеної системи оподаткування з 01 січня наступного року
Нагадуємо, що суб’єкт господарювання, зокрема фізична особа – підприємець (далі – ФОП), який є платником інших податків і зборів відповідно до норм Податкового кодексу України (далі – ПКУ), може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.
Норми визначені п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ.
Перехід на спрощену систему оподаткування суб’єкта господарювання, зазначеного в абзаці першому п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ, може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб’єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені у п. 291.4 ст. 291 ПКУ.
До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, який визначається з дотриманням вимог, встановлених главою 1 розділу XIV ПКУ.
Форма Розрахунку доходу за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.07.2019 № 308.
Отже, у разі прийняття ФОП рішення про перехід на спрощену систему оподаткування з 01 січня наступного року заява до контролюючого органу подається не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку нового року разом із розрахунком доходу за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування.
При цьому, дохід за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування, визначається на момент подання заяви із врахуванням запланованої суми отримання доходу, за період що залишився до кінця року після подання заяви.

Платники Дніпропетровщини за 2019 рік перерахували до бюджетів усіх рівнів та єдиного внеску понад 76 мільярдів гривень
За січень – грудень 2019 року Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області забезпечено до бюджетів усіх рівнів (без урахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, з урахуванням прибутку ДУ офісу ВПП ДПС) 60 млрд 425,8 млн грн, що на 20 млрд 843,8 млн грн перевищує показник відповідного періоду минулого року.
Так, до державного бюджету впродовж 2019 року спрямовано 34 млрд 978,7 млн грн, що на 15 млрд 407,6 млн грн більше надходжень минулого року.
До місцевих бюджетів за відповідний період забезпечено 25 млрд 447,1 млн гривень. Це на 5 млрд 436,2 млн грн більше фактичних надходжень січня – грудня 2018 року.
За підсумками поточного року єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування зібрано 15 млрд 961,9 млн грн, що перевищує минулорічні показники на 2 млрд 383,8 млн гривень.

Набрав чинності Закон України «Про Державний бюджет України на 2020 рік»
Криворізьке північне управління повідомляє, що з 01 січня 2020 року набрав чинності Закон України від 14 листопада 2019 року № 294-IX «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (далі – Закон № 294).
Державний бюджет України – це план формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються відповідно органами державної влади, органами місцевого самоврядування протягом бюджетного періоду.
Нагадуємо, що статтею 7 Закону № 294 у 2020 році установлено прожитковий мінімум:
♦ на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі:
► з 1 січня 2020 року – 2 027 гривень,
► з 1 липня – 2 118 гривень,
► з 1 грудня – 2 189 гривень;
♦ для основних соціальних і демографічних груп населення на одну особу в розрахунку на місяць:
■ дітей віком до 6 років:
► з 1 січня 2020 року – 1 779 гривень,
► з 1 липня – 1 859 гривень,
► з 1 грудня – 1 921 гривня;
■ дітей віком від 6 до 18 років:
► з 1 січня 2020 року – 2 218 гривень,
►з 1 липня – 2 318 гривень,
► з 1 грудня – 2 395 гривень;
■ працездатних осіб:
► з 1 січня 2020 року – 2 102 гривні,
► з 1 липня – 2 197 гривень,
► з 1 грудня – 2 270 гривень;
■ осіб, які втратили працездатність:
► з 1 січня 2020 року – 1 638 гривень,
► з 1 липня – 1 712 гривень,
► з 1 грудня – 1 769 гривень.
Відповідно до статті 8 Закону № 294 у 2020 році мінімальна заробітна плата складає:
►у місячному розмірі: з 1 січня – 4 723 гривні;
► у погодинному розмірі: з 1 січня – 28,31 гривні.

Несвоєчасно подали звітність щодо виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів: відповідальність
Звертаємо увагу платників, що до суб’єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів, зокрема, у разі неподання чи несвоєчасного подання звіту або подання звіту з недостовірними відомостями про обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі імпорту та експорту) спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів до органу виконавчої влади, уповноваженого Кабінетом Міністрів України видавати відповідні ліцензії, – у розмірі 17 000 гривень.
Норми встановлені ст. 17 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» із змінами та доповненнями.

Трудовий договір – угода роботодавця з працівником
Відповідно до ст. 21 Кодексу законів про працю України від 10 грудня 1971 року № 322-VIII із змінами та доповненнями (далі – КЗпП), трудовий договір – це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою:
◄ працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові;
◄ власник підприємства або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
При укладенні трудового договору громадянин зобов’язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, – також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров’я та інші документи.

Про застосування адміністративного штрафу за неподання звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску
Доводимо до відома страхувальників, що згідно з частиною першою ст. 165№ Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х із змінами та доповненнями (далі – КупАП) неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності щодо єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), – тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичну особу – підприємця (далі – ФОП) або особу, яка забезпечує себе роботою самостійно, від тридцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне із правопорушень, зазначених у частині першій ст. 165№ КупАП, – тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, ФОП або особу, яка забезпечує себе роботою самостійно, від сорока до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Неподання або несвоєчасне подання звітності щодо сум нарахованого єдиного внеску є підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення.
Статтею 38 КУпАП встановлено, що адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні – не пізніше ніж через два місяці з дня виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до КУпАП підвідомчі суду (судді).
Днем вчинення правопорушення у разі неподання звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску є наступний день за останнім днем граничного терміну подання звітності з урахуванням норм ст. 38 КУпАП, а у разі несвоєчасного подання звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску – дата фактичного подання звітності.
Таким чином, виявлення порушення, а саме: неподання або несвоєчасне подання (подання за невстановленою формою) звітності з єдиного внеску, несплати або несвоєчасної сплати єдиного внеску, є підставою для складання протоколу про адміністративне порушення.

До уваги громадян! Розпочалася деклараційна кампанія – 2020!
Нагадуємо, що з початку 2020 року стартувала кампанія декларування громадянами доходів, отриманих протягом 2019 року.
Декларувати свої доходи – це конституційний обов’язок громадян.
Відповідно до норм Податкового кодексу України (далі – ПКУ) громадяни, які подають податкові декларації про майновий стан і доходи (далі – декларація) розподіляються на дві категорії:
- особи, які зобов’язані подати річну декларацію,
та
- особи, які мають право подати декларацію з метою отримання податкової знижки.
Фізична особа – платник податків може обрати зручний для себе спосіб подання декларації та подати її до податкового органу за місцем своєї податкової адреси (місцем проживання) в один із таких способів:
- особисто або уповноваженою на це особою;
- надіслати поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
- засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу.
Граничний термін подання декларації за звітний 2019 рік для громадян, які зобов’язані подати річну декларацію, – 30 квітня 2020 року.
У разі надсилання декларації поштою платник податку зобов’язаний здійснити таке відправлення не пізніше ніж за п’ять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації, а при поданні податкової декларації в електронній формі – не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає такий граничний строк.
При направленні декларації засобами електронного зв’язку громадяни можуть скористатися електронним сервісом в «Електронному кабінеті» (cabinet.tax.gov.ua), який передбачає часткове автоматичне заповнення декларації на підставі облікових даних платника, відомостей щодо нарахованих (виплачених) доходів, наявних в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків та відомостей щодо об’єктів нерухомого (рухомого) майна.
Звертаємо увагу, що обов’язок подання декларації у платників податків виникає при отриманні:
- доходів не від податкових агентів (тобто від інших фізичних осіб, які не зареєстровані як самозайняті особи).
До таких доходів відносяться, зокрема, доходи від надання в оренду рухомого або нерухомого майна іншим фізичним особам; успадкування майна не від членів сім’ї першого та другого ступенів споріднення, при нотаріальному оформленні спадщини, за якими не було сплачено податок на доходи фізичних осіб та військовий збір тощо;
- доходів від податкових агентів, які не підлягали оподаткуванню при виплаті, але які не звільнені від оподаткування.
До таких доходів відноситься, зокрема дохід у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року, а також інвестиційні доходи;
- іноземного доходу;
- доходів від продажу власної сільськогосподарської продукції у разі, якщо розмір земельних ділянок перевищує 2 га;
- та в інших передбачених Податковим кодексом України випадках.
Фізичні особи – платники податків мають право відповідно до статті 166 ПКУ задекларувати право на податкову знижку шляхом подання декларації по 31 грудня 2020 року (включно).

У разі несвоєчасної сплати податкового зобов’язання призначається камеральна перевірка
Криворізьке північне управління повідомляє, що предметом камеральної перевірки може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов’язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
Норми встановлені абзацом другим п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Статтею 76 ПКУ визначено порядок проведення камеральної перевірки.
Пунктом 76.1 ст. 76 ПКУ передбачено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.
Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.
Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов’язкова.
Пунктом 76.3 ст. 76 ПКУ визначено, що камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, – за днем їх фактичного подання.
Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ.
Згідно з п. 102.1 ст. 102 ПКУ контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПКУ, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених ПКУ, не пізніше закінчення 1 095 дня (2 555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до ст. 39 ПКУ), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної п. 133.4 ст. 133 ПКУ, та/або граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, – за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов’язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов’язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог ст. 86 ПКУ (п. 76.2 ст. 76 ПКУ).
Таким чином, камеральна перевірка своєчасності сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов’язання проводиться виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах контролюючого органу ДПС. Термін перевірки призначається з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ.

Фізична особа – громадянин України може через свої релігійні переконання відмовиться від РНОКПП
Криворізьке північне управління інформує, що відповідно до п. 1 розділу VIІI Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 із змінами (далі – Положення № 822), фізична особа, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків (далі – РНОКПП), зобов’язана особисто подати до відповідного контролюючого органу Повідомлення фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, за формою № 1П (далі – Повідомлення) (додаток 8 до Положення № 822). Таке Повідомлення є водночас заявою для обліку в окремому реєстрі Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – окремий реєстр Державного реєстру).
Крім того, фізична особа також зобов’язана пред’явити паспорт або документ, на підставі якого оформлюється паспорт вперше. У разі зміни прізвища, імені чи по батькові особа, крім паспорта, пред’являє свідоцтво про шлюб (за наявності), свідоцтво про розірвання шлюбу (за наявності), свідоцтво про зміну імені (за наявності).
Облік осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття РНОКПП та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган, ведеться в окремому реєстрі Державного реєстру за прізвищем, ім’ям, по батькові (за наявності), серією та/або номером паспорта. До паспортів зазначених осіб вноситься відмітка, яка свідчить про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та/або номером паспорта (п. 2 розділу VIІI Положення № 822).
Фізична особа подає Повідомлення до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання) або до будь-якого контролюючого органу у разі, якщо фізична особа перебуває за межами населеного пункту проживання (п. 3 розділу VIІI Положення № 822).
Для заповнення Повідомлення використовуються дані паспорта та інших документів, які подаються у разі зміни паспортних даних або оформлення паспорта вперше.
У разі виявлення недостовірних даних або помилок у поданому Повідомленні щодо внесення серії та/або номера паспорта, прізвища, імені, по батькові, дати чи місця народження, місця проживання тощо фізичній особі може бути відмовлено у реєстрації та повідомлено про необхідність подання нової заяви для обліку в окремому реєстрі Державного реєстру (п. 3 розділу VIІI Положення № 822).
Після приймання Повідомлення контролюючим органом здійснюється перевірка щодо наявності реєстрації фізичної особи у Державному реєстрі за РНОКПП або в окремому реєстрі Державного реєстру – за серією та/або номером паспорта (п. 5 розділу VIІI Положення № 822).
Пунктом 6 розділу VIІI Положення № 822 визначено, що процедура перевірки щодо можливості внесення відмітки до паспорта здійснюється протягом трьох робочих днів від дня подання до контролюючого органу Повідомлення (п. 6 розділу VIІI Положення № 822).
За результатами такої перевірки повідомлення-підтвердження щодо можливості внесення відмітки до паспорта надсилається до відповідного контролюючого органу.
Якщо встановлено, що фізична особа, яка подала Повідомлення, обліковується в окремому реєстрі за іншими серією та/або номером паспорта, до відповідного контролюючого органу замість повідомлення-підтвердження надсилається відмова у повторній реєстрації в окремому реєстрі.
У такому разі контролюючий орган інформує фізичну особу про необхідність внесення змін до окремого реєстру Державного реєстру у порядку, визначеному розділом IX Положення № 822.

Про види операцій, які є господарськими для цілей трансфертного ціноутворення
Відповідно до п.п. 39.2.1.4 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу України господарською операцією для цілей трансфертного ціноутворення є всі види операцій, договорів або домовленостей, документально підтверджених або непідтверджених, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, зокрема, але не виключно:
а) операції з товарами, такими як сировина, готова продукція тощо;
б) операції з придбання (продажу) послуг;
в) операції з нематеріальними активами, такими як роялті, ліцензії, плата за використання патентів, товарних знаків, ноу-хау тощо, а також з будь-якими іншими об’єктами інтелектуальної власності;
г) фінансові операції, включаючи лізинг, участь в інвестиціях, кредитах, комісії за гарантію тощо;
ґ) операції з купівлі чи продажу корпоративних прав, акцій або інших інвестицій, купівлі чи продажу довгострокових матеріальних і нематеріальних активів;
д) операції (у тому числі внутрішньогосподарські розрахунки), що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні.

Державна казначейська служба України нагадала про нові рахунки
Державна казначейська служба України на головній сторінці сайту за посиланням
https://www.treasury.gov.ua/ua/news/novi-rahunki-do-uvagi-platnikiv-podatkiv-bankivskih-ustanov-yuridichnih-ta-fizichnih-osib
звернула увагу платників податків, що з 01 січня 2020 року вона перейшла на ведення бухгалтерського обліку за Планом рахунків бухгалтерського обліку в державному секторі, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2013 № 1203 із змінами та доповненнями.

Уточнено перелік операцій з розрахунково-касового обслуговування, які не є об’єктом оподаткування ПДВ
Звертаємо увагу, що з 10.01.2020 набрала чинності постанова Правління Національного банку України (далі – НБУ) від 28 грудня 2019 року № 167 «Про внесення змін до Переліку операцій з розрахунково-касового обслуговування, які не є об’єктом оподаткування» (далі – Постанова № 167).
Постановою № 167 НБУ уточнив Перелік операцій з розрахунково-касового обслуговування (далі – Перелік), затвердженого постановою Правління НБУ від 01 серпня 2017 року № 73, які відповідно до п.п. 196.1.5 п. 196.1 ст. 196 Податкового кодексу України не є об’єктом оподаткування податком на додану вартість, та внесено зміни, зокрема до переліку операцій, пов’язаних з:
- відкриттям (закриттям) рахунків клієнтів у національній та іноземних валютах;
- з оформленням чи підтвердженням розрахунків клієнтів;
- проведенням розрахунків клієнтів;
- касовим обслуговуванням клієнтів.
Зміни, внесені до Переліку, обумовлені запровадженими у 2019 році новаціями у валютному законодавстві, а також змінами у нормативно-правових актах НБУ з питань безготівкових розрахунків в Україні у національній валюті, порядку відкриття та закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків – резидентів і нерезидентів.

Отримали іноземні доходи, ПДФО за якими сплатили за межами України, – надайте довідку!
Повідомляємо, що у разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) – отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи, та оподатковується за ставкою, визначеною в п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), крім доходів, визначених п.п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 ПКУ, які оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 ПКУ, а також крім доходів, визначених п.п. 165.1.27 п. 165.1 ст. 165 ПКУ.
Норми встановлені підпунктами 170.11.1 та 170.11.2 п. 170.11 ст. 170 ПКУ.
У разі якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, платник податку може зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у річній податковій декларації.
Доходи, отримані фізичною особою – резидентом з джерел походження за межами України, включаються до складу загального річного оподаткованого доходу, крім доходів, що не підлягають оподаткуванню в Україні відповідно до положень ПКУ чи міжнародного договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України (п. 13.3 ст. 13 ПКУ).
Пунктом 13.4 ст. 13 ПКУ встановлено, що суми податків та зборів, сплачені за межами України, зараховуються під час розрахунку податків та зборів в Україні за правилами, встановленими ПКУ.
Відповідно до п. 13.5 ст. 13 ПКУ для отримання права на зарахування податків та зборів, сплачених за межами України, платник зобов’язаний отримати від державного органу країни, де отримується такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України (п. 13.5 ст. 13 ПКУ).
Враховуючи вищевикладене, фізична особа – резидент, яка отримала іноземний дохід та сплатила податки за межами України, для отримання права на зарахування сплачених податків повинна надати довідку від державного органу країни, де отримувався такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України.

Про терміни подання податкової декларації з ПДВ особою, реєстрація платника ПДВ якої анулюється в інший день, ніж останній день календарного місяця (кварталу)
Криворізьке північне управління інформує, що у разі анулювання реєстрації особи як платника ПДВ останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня, що настає за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем анулювання реєстрації.
Норми встановлені п. 184.6 ст. 184 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Для платників ПДВ звітним (податковим) періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених ПКУ, календарний квартал (п. 202.1 ст. 202 ПКУ).
Відповідно до п. 49.18 ст. 49 та п. 203.1 ст. 203 ПКУ податкові декларації, крім випадків, передбачених ПКУ, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:
► календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) – протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;
► календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).
Враховуючи вищевикладене особа, реєстрація платника ПДВ якої анулюється в інший день, ніж останній день календарного місяця (кварталу), зобов’язана подати податкову декларацію з ПДВ за останній податковий період протягом 20 (40) календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду, в якому відбулося анулювання платника ПДВ.

Встановлені виробничі дефекти у конструкції РРО: до виробника застосовуються штрафні санкції
Законом України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» у новій редакції викладено ст. 29 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон про РРО).
Так, відповідно до оновленої ст. 29 Закону про РРО у разі встановлення при застосуванні реєстратора розрахункових операцій виробничих дефектів у його конструкції чи програмному забезпеченні, які дозволяють спотворювати інформацію про обсяг розрахункових операцій чи обсяг операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, яка заноситься до фіскальної пам’яті, до виробника чи постачальника такого реєстратора за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
При цьому такі реєстратори підлягають конфіскації, виробник або постачальник зобов’язаний повернути їх вартість суб’єкту господарювання, а зазначена модель у встановленому порядку виключається з Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій.
Норми наберуть чинності 19.04.2020.

Зміни до правил оподаткування операцій з фінансового лізингу
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що 29.12.2019 набрав чинності Закон України від 20 грудня 2019 року № 425-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України у зв’язку із вдосконаленням процедури проведення фінансової реструктуризації та щодо вдосконалення оподаткування операцій фінансового лізингу» (далі – Закон № 425).
Законом № 425 внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема дію п. 46 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ щодо звільнення від оподаткування ПДВ операцій з постачання боржником товарів для цілей погашення його заборгованості перед кредиторами в процесі проведення процедури фінансової реструктуризації, а також поширення такого звільнення на операції з постачання товарів поручителем (майновим поручителем – заставодавцем, іпотекодавцем) продовжено до 01 січня 2023 року:
Законом № 425 також оновлено редакцію п. 189.5 ст. 189 ПКУ, відповідно до якого у разі постачання товарів, що були повернуті лізингоодержувачем лізингодавцю за договором фінансового лізингу у зв’язку з його невиконанням чи неналежним виконанням (у тому числі повернуті на підставі виконавчого напису нотаріуса), та при цьому лізингодавцем за операцією з повернення таких товарів до складу податкового кредиту не включалися суми ПДВ, базою оподаткування є позитивна різниця між ціною постачання та ціною придбання таких товарів.
Закон № 345 опубліковано в офіційному виданні «Голосі України» від 28.12.2019 № 251.

Нова форма декларації про майновий стан і доходи для зручності платників
Криворізьке північне управління звертає увагу платників, що з 01 січня 2020 року розпочалась кампанія декларування, за якою окремі категорії фізичних осіб зобов’язані подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація) та визначити податкові зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) і військового збору, та/або мають право подати Декларації для отримання податкової знижки.
Слід зазначити, що наказом Міністерства фінансів України від 25.04.2019 № 177 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року № 859» (далі – Наказ № 177), зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 04.07.2019 за № 728/33699, з 01.01.2020 запроваджується та вводиться в дію нова форма податкової Декларації, якою передбачено деякі зміни.
Так, новою формою податкової Декларації в окремому додатку Ф3 «Розрахунок суми податку, на яку зменшуються податкові зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб, у зв’язку з використанням права на податкову знижку» передбачено здійснення розрахунку ПДФО, на яку зменшуються податкові зобов’язання з ПДФО, у зв’язку із використанням права на податкову знижку.
Крім того, у новій формі Декларації для платників податків, які декларують право на податкову знижку, введено окрему позначку у розділі категорія платника, у зв’язку з тим, що такі платники відповідно до п.п. 166.1.2 п. 166.1 ст. 166 Податкового кодексу України мають окремий граничний строк подання Декларації – по 31 грудня включно наступного за звітним року.
Також у новій формі Декларації введено окремий рядок 10.2 «Дохід, нарахований (виплачений, наданий) у формі винагород та інших виплат відповідно до умов цивільно-правового характеру» для відображення доходів за цивільно-правовими договорами, отриманих від фізичних осіб – платників єдиного податку четвертої групи.
Звертаємо увагу, що у рядку 17 «Сума податку з доходів, отриманих від фізичної особи – платника податку (орендаря), який не є податковим агентом, за оренду (суборенду, емфітевзис) земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених у натурі (на місцевості), які розташовані за місцезнаходженням, відмінним від податкової адреси платника податку (орендодавця) (графа 6 рядка 10.4.1)» Декларації відображаються суми ПДФО, отримані від фізичної особи – орендаря, який не є податковим агентом фізичної особи – орендодавця, від надання в оренду (суборенду, емфітевзис) земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених у натурі (на місцевості), які розташовані за місцезнаходженням, відмінним від податкової адреси орендодавця, який в подальшому приймає участь у розрахунку податкових зобов’язань з ПДФО (рядок 18.1 Декларації). Водночас, військовий збір за зазначеними операціями сплачується в повному обсязі за податковою адресою платника податків.

Оподаткування ПДФО суми поворотної фінансової допомоги, що надається фізособі юрособою – нерезидентом на термін більше одного року
Нагадуємо, що поворотна фінансова допомога – це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов’язковою до повернення.
Норми встановлені п.п. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу (далі – ПКУ).
До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається основна сума поворотної фінансової допомоги, наданої платником податку іншим особам, яка повертається йому або основна сума поворотної фінансової допомоги, що отримується платником податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) (п.п. 165.1.31 п. 165.1 ст. 165 ПКУ).
Правовою основою для отримання поворотної фінансової допомоги є договір позики. Відносини за договором позики регулюються відповідно до статей 1046 – 1053 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами і доповненнями (далі – ЦКУ).
Зокрема, згідно з ст. 1046 ЦКУ за договором позики одна сторона (позикодавець) передає другій стороні (позичальникові) у власність гроші або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути таку саму суму грошей або таку саму кількість речей того самого роду та якості.
До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника ПДФО не включаються такі доходи як основна сума депозиту (вкладу), внесеного платником ПДФО до банку чи небанківської фінансової установи, яка повертається йому, а також основна сума кредиту, що отримується платником податку (протягом строку дії договору), у тому числі фінансового кредиту, забезпеченого заставою, на визначений строк та під проценти, а також доходи, отримані внаслідок індексації депозиту (вкладу) в гривні (прив’язка курсу національної валюти до курсу іноземних валют відповідно до умов договору) (п.п. 165.1.29 п. 165.1 ст. 165 ПКУ).
Сума коштів, яка надається юридичною особою – нерезидентом фізичній особі (позичальнику) за договором позики, повинна повернутися позикодавцеві у визначений договором термін. Така сума не підлягає оподаткуванню ПДФО і не відображається у річній податковій декларації про майновий стан і доходи.
При цьому, якщо сума поворотної фінансової допомоги не повертається у визначений у договорі термін, то вона включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу фізичної особи та відображається у річній податковій декларації про майновий стан і доходи.

Порядок здійснення компенсації частини штрафних (фінансових) санкцій, визначених за даними СОД РРО
Законом України від 20 вересня 2019 року № 129-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг» у новій редакції викладено п. 43.5 ст. 43 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Так, відповідно до оновленого п. 43.5 ст. 43 ПКУ контролюючий орган не пізніше ніж за п’ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви щодо здійснення компенсації частини штрафних (фінансових) санкцій, визначених за даними система обліку даних реєстраторів розрахункових операцій (далі – СОД РРО), готує висновок про повернення належних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Довідково: компенсація частини суми штрафних (фінансових) санкцій, визначених за даними СОД РРО, – це грошові кошти, що перераховуються покупцям (споживачам) за рахунок штрафних (фінансових) санкцій, застосованих контролюючими органами, за результатами проведеної перевірки за скаргою покупця (споживача) про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій (п.п. 14.1.279 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Для здійснення компенсації частини штрафних (фінансових) санкцій, визначених за даними СОД РРО, на користь покупця (споживача) відповідний контролюючий орган протягом п’яти робочих днів з дня зарахування до бюджету штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до платника податків за порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій, готує висновок та подає його для виконання до відповідного органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п’яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені платникам податків, а також перераховує на користь відповідного покупця (споживача) компенсацію частини суми штрафних (фінансових) санкцій, визначених за даними СОД РРО, у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів та про перерахування компенсації частини суми штрафних (фінансових) санкцій, визначених за даними СОД РРО, покупцям (споживачам) з відповідного бюджету.
Норми наберуть чинності 01.10.2020.

Версія для друку Написати листа