 Версія для друку
 Написати листа
ФОП, яка припиняє підприємницьку діяльність, необхідно закрити всі рахунки у фінансових установах
Звертаємо увагу фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП), що підставою для зняття ФОП з обліку у відповідному контролюючому органі є відомості про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності такої ФОП за її рішенням, або за судовим рішенням, або у разі її смерті, або оголошення її померлою, або визнання її безвісно відсутньою, а також відомості відповідної реєстраційної картки.
Норми встановлені п.п. 1 п. 11.18 розділу XI Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 22.04.2014 № 462) із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588)).
Дата зняття з обліку ФОП відповідає даті отримання відомостей про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ФОП.
Дані про зняття з обліку ФОП передаються контролюючим органом за основним місцем обліку такого платника податків до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) із зазначенням: дати та номера запису про зняття з обліку, назви та ідентифікаційного коду контролюючого органу, у якому платника податків знято з обліку.
При цьому, фізична особа – суб’єкт господарювання повинна закрити усі рахунки відкриті у фінансових установах для такої фізичної особи – суб’єкта господарювання (крім рахунків, відкритих для зарахування коштів на вимогу фізичних осіб).
Якщо після припинення підприємницької діяльності ФОП залишились незакритими його рахунки у фінансових установах (крім рахунків, відкритих для зарахування коштів на вимогу фізичних осіб), контролюючий орган доводить до відома цих установ таку інформацію, повідомляє дату та номер відповідного запису в ЄДР, а також дату зняття з обліку платника податків у контролюючому органі (п.п. 7 п. 11.18 розділу XI Порядку № 1588).
Криворізьке північне управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області
Про своєчасність сплати податків та зборів під час зустрічі зі ЗМІ
Нещодавно відбулася зустріч фахівців Криворізького північного управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області з представниками ТРК «Рудана» в форматі прес-конференції. Основною метою заходу стала необхідність нагадати платникам податків про строки сплати податкових зобов’язань за результатами річного декларування, податку на нерухомість та земельного податку. На запитання журналістів відповідала головний державний ревізор-інспектор відділу адміністрування податків і зборів з фізичних осіб Криворізького північного управління Ріта Аксюк.
Податківець висвітлила порядок нарахування та застосування пільг з земельного податку та податку на нерухомість та закцентувала увагу на відповідальності за несвоєчасну сплату відповідних сум до державного та місцевих бюджетів. Відповіла на запитання яким чином платники можуть здійснити звірення за об’єктами нерухомості у разі виявлення розбіжностей.
Також, представників ЗМІ було проінформовано про обов’язок фізичних осіб - підприємців своєчасно та у повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок та у визначені законодавством терміни подавати звітність з єдиного внеску виключно за себе. Фахівець підрозділу наголосила, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника й привернула до цього питання увагу ФОП, які знаходяться в стані припинення своєї діяльності.
Наприкінці заходу Ріта Аксюк зазначила, що від своєчасної сплати податків і зборів залежить стан наповнення бюджетів усіх рівнів, соціально – економічний розвиток держави, добробут усіх громадян, адже своєчасно сплачені податки – це виплата заробітної плати, пенсій, стипендій, фінансування соціальних проектів.
Сюжет транслювався в ефірі ТРК «Рудана» 29.07.2019 (https://rudana.com.ua/videos/deklaruvannya-dohodiv-shcho-potribno-znaty).
Криворізьке північне управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області
Нові довідники пільг станом на 01.07.2019 року
Криворізьке північне управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує, що ДФС України затверджено нові довідники пільг станом на 01.07.2019 року: серед яких, Довідник №93/1 податкових пільг, що є втратами доходів бюджету; Довідник №93/2 інших податкових пільг. У зазначених Довідниках надано перелік пільг із зазначенням їх кодів та термінів дії, зокрема, з податку на прибуток підприємств; податку на додану вартість; з плати за землю; з податку на нерухоме майно; по акцизному податку, місцевих податків та зборів.
Зазначений документ застосовується при заповненні Звіту про суми податкових пільг (додаток до Порядку обліку сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, затвердженого постановою КМУ від 27.12.2010р. №1233).
Оскільки Податковим кодексом передбачено подання відомостей про суми коштів, не сплачених до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг (суми отриманих пільг), у вигляді звіту про суми податкових пільг, то за неподання або несвоєчасне подання звіту про суми податкових пільг застосовуються штрафні санкції, передбачені п. 120.1 Податкового кодексу України.
Звіт подається суб'єктом господарювання за три, шість, дев'ять і дванадцять календарних місяців за місцем його реєстрації протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового періоду (за перше півріччя не пізніше 09 серпня).
У разі коли суб'єкт господарювання пільгами не користується, звіт не подається.
Криворізьке північне управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області
Чи оподатковуються ПДФО доходи фізособи від продажу протягом звітного року одного легкового автомобіля, одного мотоцикла та одного мопеда?
Криворізьке північне управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, не підлягає оподаткуванню, згідно п. 173.2 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року двох та більше об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною п. 167.2 ПКУ (абз. 2 п. 173.2 ПКУ). Ставка, визначена п. 167.2 ПКУ становить 5%.
Отже, доходи, отримані фізичною особою – резидентом від продажу протягом звітного (податкового) року одного легкового автомобіля, одного мотоцикла та одного мопеда, не оподатковуються податком на доходи фізичних осіб.
Криворізьке північне управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області
ПДФО з процентів за банківським депозитним рахунком фізичної особи: хто сплачує?
Криворізьке північне управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує, що до пасивних доходів, які оподатковуються податком на доходи фізичних осіб, належать проценти на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок.
Податковим агентом платника податку під час нарахування на його користь доходів у вигляді процентів є особа, яка здійснює таке нарахування.
Доходи, у вигляді процентів на суми банківських депозитних рахунків, остаточно оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування.
Ставка податку на доходи у вигляді процентів на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок встановлена у розмірі 18% до бази оподаткування.
Такі доходи є об'єктом оподаткування військовим збором за ставкою 1,5%.
У строки, визначені для місячного податкового періоду, податковим агентом до бюджету сплачується (перераховується) загальна сума ПДФО, нарахованого за ставкою 18% із загальної суми процентів, нарахованих за податковий (звітний) місяць на суми банківських вкладних (депозитних) або поточних рахунків.
Отже, банківська установа, яка є податковим агентом, перераховує ПДФО із сум процентів, нарахованих за звітний місяць на суми банківських вкладних (депозитних) або поточних рахунків фізосіб. Таке перерахування здійснюється у термін не пізніше 30 календарних днів, наступних за місяцем нарахування доходу.
Криворізьке північне управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області
Майже 25 тисяч адміністративних послуг з початку 2019 року надано фахівцями центрів обслуговування платників Криворізького північного управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області
Серед завдань працівників Криворізького північного управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області - оперативне та якісне виконання сервісних функцій.
За словами завідувача сектору обслуговування платників Криворізького північного управління Олега Ємельяненка, протягом січня-липня 2019 року в Криворізькому північному, Криворізькому та Софіївському центрах обслуговування платників громадяни та представники бізнесу отримали 24344 адміністративні послуги.
За цей період видано 9163 карток платників податків та 36 заявникам внесено до паспорта громадянина України відмітки про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта.
Крім цього, видано 5239 довідок - відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків, надано 2487 витягів з реєстру платників єдиного податку, проведено реєстрацію платниками єдиного податку 1747 суб’єктів господарювання.
Також, з початку року видано 1417 довідок про відсутність заборгованості з платежів до бюджету, що контролюються органами ДФС.
Крім вищезазначеного, фахівці ЦОПів зареєстрували 1775 книг обліку доходів і витрат платникам єдиного податку, 1445 книги обліку розрахункових операцій та 303 реєстраторів розрахункових операцій. Протягом січня-липня поточного року підтверджено статус податкового резидента України – 137 громадянам.
В приміщеннях ЦОПів, співробітники Криворізького північного управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області надають усні консультації та роз’яснення з питань податкового законодавства.
Перелік всіх адміністративних послуг, які надаються Центрами обслуговування платників можна переглянути на інформаційних стендах та на субсайті Головного управління ДФС у Дніпропетровській області за посиланням http://dp.sfs.gov.ua/diialnist/mistsya-nadannya-administrativnih-poslu/administrativni-poslugi-golov-upr-dfs/
Криворізьке північне управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області
Триває операція «Урожай»
За участі фахівців Криворізького північного управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області в рамках операції «Урожай», що триває з травня місяця поточного року, проводяться зустрічі з головами сільських/селищних рад, землевпорядниками та керівниками сільгосппідприємств районів і головами фермерських господарств Криворізького та Софіївського районів.
Під час зустрічей наголошується на необхідності дотримання вимог чинного законодавства під час провадження діяльності, яке регулює земельні відносини, розглядаються питання оподаткування, оформлення, використання та оплати найманої праці. На засіданнях комісій, до яких входять фахівці Криворізького північного управління, було заслухано 76 суб’єктів господарювання з питань оплати праці. За результатами заслуховувань 64 платника підвищили заробітну плату найманим працівникам.
В рамках заходу проводиться робота по залучення до декларування громадян – одноосібників, які отримали доходи від продажу власновирощеної сільгосппродукції. Так, з початку проведення операції «Урожай» залучено до декларування 273 одноосібники, в т.ч. протягом липня - 97 громадян, та задекларовано доходу – 1005,5 тис.грн. ПДФО – 181,0 тис.грн. військового збору – 15,1 тис.грн. Також, залучено до державної реєстрації 8 громадян (1 - в травні 2019р., 1 - в червні 2019 року, 5 - в липні 2019 року).
Криворізьке північне управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області
Надходження ПДФО до місцевих бюджетів склали понад мільярд гривень
Криворізьке північне управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує, що за 7 місяців 2019 року від платників податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО), до місцевих бюджетів області надійшло 1 146,8 млн.грн, що на 239,8 млн грн перевищує минулорічний показник, темп росту склав 26,4 відсотки.
Платники податку, які не сплатили податкове зобов’язання з ПДФО, зазначене в річній декларації про майновий стан і доходи, по 31 липня 2019 року (включно), повинні врахувати норми чинного законодавства щодо відповідальності за затримку сплати узгодженої суми грошового зобов’язання.
Так, відповідно до п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України, такий платник податку притягується до відповідальності у вигляді штрафу:
- у разі затримки сплати до 30-ти календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, — у розмірі 10% погашеної суми податкового боргу;
- у разі затримки сплати понад 30 календарних днів — у розмірі 20% погашеної суми податкового боргу.
Крім того, п.п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 Кодексу передбачено, що після спливу встановлених Кодексу строків погашення узгодженого грошового зобов’язання на суму податкового боргу нараховується пеня.
Криворізьке північне управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області
Дії платника, якщо при підписанні електронного документу виникає помилка «Невірний пароль або ключ пошкоджено»
Якщо при підписанні електронного документу виникає помилка «Невірний пароль або ключ пошкоджено», то для усунення такої помилки необхідно перевірити:
- який ключ кваліфікованого електронного підпису чи печатки використовується першим (вірна послідовність підписів для податкової звітності: бухгалтер-директор-електронна печатка);
- правильність введення паролю, а саме: регістр вводу паролю, мову клавіатури тощо (створений пароль може містити особливі символи);
- чи набраний пароль відповідає ключу, якій використовується (наприклад, пароль до ключа бухгалтера використовується тільки з ключем бухгалтера);
- чи змінювалось ім’я файлу особистого ключа (у разі зміни ім’я файлу особистий ключ буде пошкоджено, тому необхідно звернутися до представництва Акредитованого центру сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС (далі – АЦСК ІДД ДФС), в якому отримували кваліфікований сертифікат, подати заяву на зміну статусу кваліфікованого сертифіката та новий комплект реєстраційних документів).
У разі, якщо жодна з рекомендацій не допомогла вирішити проблему необхідно звернутися до представництва АЦСК ІДД ДФС, в якому були отримані кваліфіковані сертифікати, подати заяву на скасування кваліфікованого сертифіката, згенерувати новий особистий ключ та отримати відповідні йому кваліфіковані сертифікати.
Криворізьке північне управління за повідомленням ГУ ДФС у Дніпропетровській області
Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника
Чинним законодавством, яке регулює порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), не передбачено розстрочення та відстрочення заборгованості по сплаті єдиного внеску.
Так, відповідно до частини 12 ст. 9 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов’язаннями із сплати єдиного внеску зобов’язань із сплати податків, інших обов’язкових платежів, передбачених законом, або зобов’язань перед іншими кредиторами зобов’язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов’язаннями, крім зобов’язань з виплати заробітної плати (доходу).
У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені Законом № 2464, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом (частина 11 ст. 9 Закону № 2464).
Криворізьке північне управління за повідомленням ГУ ДФС у Дніпропетровській області
При продажу сільськогосподарської продукції її власник має подати податковому агенту копію довідки про наявність у нього земельних ділянок
Нормам п.п. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що не оподатковуються податком на доходи фізичних осіб (далі – податок) доходи, отримані від продажу власної сільськогосподарської продукції, що вирощена, відгодована, виловлена, зібрана, виготовлена, вироблена, оброблена та/або перероблена безпосередньо фізичною особою на земельних ділянках, наданих їй у розмірах, встановлених Земельним кодексом України для ведення, зокрема, особистого селянського господарства та/або земельні частки (паї), виділені в натурі (на місцевості), сукупний розмір яких не перевищує 2 гектари. При цьому розмір земельних ділянок, зазначених в абзаці другому п.п. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 ПКУ, а також розмір виділених в натурі (на місцевості) земельних часток (паїв), які не використовуються (здаються в оренду, обслуговуються), не враховуються.
Якщо розмір земельних ділянок перевищує 2 гектари, дохід від продажу сільськогосподарської продукції підлягає оподаткуванню на загальних підставах.
При продажу сільськогосподарської продукції (крім продукції тваринництва) її власник має подати податковому агенту копію довідки про наявність у нього земельних ділянок. Оригінал довідки зберігається у власника сільськогосподарської продукції протягом строку позовної давності з дати закінчення дії такої довідки. Довідка видається сільською, селищною, міською радою або радою об’єднаних територіальних громад, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, за місцем податкової адреси (місцем проживання) платника податку протягом п’яти робочих днів з дня отримання відповідною радою письмової заяви про видачу такої довідки.
Форма довідки встановлюється у порядку, визначеному ст. 46 ПКУ для податкових декларацій.
При продажу власної продукції тваринництва груп 1-5, 15, 16 та 41 УКТ ЗЕД, отримані від такого продажу доходи не є оподатковуваним доходом, якщо їх сума сукупно за рік не перевищує 50 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року. Такі фізичні особи здійснюють продаж зазначеної продукції без отримання довідки про наявність земельних ділянок. У разі коли сума отриманого доходу перевищує встановлений розмір, фізична особа зобов’язана надати контролюючому органу довідку про самостійне вирощування, розведення, відгодовування продукції тваринництва, що видається у довільній формі сільською, селищною, міською радою або радою об’єднаних територіальних громад, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, за місцем податкової адреси (місцем проживання) власника продукції тваринництва.
Якщо довідкою підтверджено вирощування проданої продукції тваринництва безпосередньо платником податку, оподаткуванню підлягає дохід, що перевищує 50 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.
Якщо таким платником податку не підтверджено самостійне вирощування, розведення, відгодовування продукції тваринництва, доходи від продажу якої він отримав, такі доходи підлягають оподаткуванню на загальних підставах.
Нагадуємо, що з метою залучення до декларування та перевірки повноти нарахування і сплати податків сільськогосподарськими товаровиробниками, громадянами, які є власниками земельних ділянок площею понад 2 га і власними силами обробляють такі земельні ділянки для отримання доходу, та неухильного виконання під час провадження діяльності ними вимог чинного законодавства, яке регулює земельні відносини, зокрема, оформлення використання найманої праці та оплати праці, триває операція «Урожай».
Криворізьке північне управління за повідомленням ГУ ДФС у Дніпропетровській області
Член фермерського господарства, який уклав трудовий договір з роботодавцем, знімається з обліку як платник єдиного внеску
Членів фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах, визначено платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок).
Норми визначені п. 5№ частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами і доповненнями (далі – Закон № 2464).
Такі платники зобов’язані стати на облік в контролюючих органах як платники єдиного внеску.
Після взяття на облік в контролюючих органах платниками єдиного внеску на членів фермерських господарств, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах, поширюються обов’язки, визначені п. 1 частини другої ст. 6 Закону № 2464 щодо своєчасного та в повному обсязі нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску.
Водночас, не є платниками єдиного внеску відповідно до п. 5№ частини першої ст. 4 Закону № 2464 члени фермерського господарства, якщо вони одночасно є застрахованими особами і за них роботодавцями сплачується єдиний внесок із суми нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» із змінами та доповненнями, та/або суми винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
Умови зняття з обліку платників єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» із змінами та доповненнями, визначаються розділом V Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 № 1162 (далі – Порядок № 1162), яким, зокрема, передбачено подання до контролюючому органу заяви про зняття з обліку платника єдиного внеску за формою № 7-ЄСВ, наведеною у додатку 5 до Порядку № 1162.
Отже, якщо член фермерського господарства, який перебуває на обліку як платник єдиного внеску, уклав трудовий договір з роботодавцем, то він повинен подати до контролюючого органу заяву про зняття з обліку платника єдиного внеску за формою № 7-ЄСВ та знятись з обліку у порядку, визначеному розділом V Порядку № 1162.
Криворізьке північне управління за повідомленням ГУ ДФС у Дніпропетровській області
Сплата ПДФО за відокремлений підрозділ
Згідно з п. 168.4 ст. 168 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податок на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО), утриманий з доходів резидентів та нерезидентів, зараховується до бюджету відповідно до Бюджетного кодексу України (далі – БКУ).
Статтею 64 БКУ визначено, що ПДФО, який сплачується (перераховується) податковим агентом – юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) чи представництвом нерезидента – юридичної особи, зараховується до відповідного бюджету за їх місцезнаходженням (розташуванням) в обсягах податку, нарахованого на доходи, що виплачуються працівникам такого суб’єкта господарювання.
Суми ПДФО, нараховані відокремленим підрозділом на користь фізичних осіб, за звітний період перераховуються до відповідного бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу (п.п. 168.4.3 п. 168.4 ст. 168 ПКУ).
Якщо відокремлений підрозділ не уповноважений нараховувати (сплачувати) ПДФО за такий відокремлений підрозділ, усі обов’язки податкового агента виконує юридична особа. ПДФО, нарахований працівникам відокремленого підрозділу, перераховується до місцевого бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу.
Юридична особа за своїм місцезнаходженням та місцезнаходженням не уповноважених сплачувати ПДФО відокремлених підрозділів, відокремлений підрозділ, який уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) до бюджету ПДФО, за своїм місцезнаходженням одночасно з поданням документів на отримання коштів для виплати належних платникам податку доходів, сплачує (перераховує) суми утриманого ПДФО на відповідні рахунки, відкриті в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, за місцезнаходженням відокремлених підрозділів (п.п. 168.4.4 п. 168.4 ст. 168 ПКУ).
Нормами п. 63.3 ст. 63 ПКУ встановлено, що з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік в контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку) у порядку, встановленому наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 «Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів» із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588).
Так, п.п. 7.1 п. 7 Порядку № 1588 визначено, якщо відповідно до законодавства у платника податків, крім обов’язків щодо подання податкових декларацій (розрахунків, звітів) та/або нарахування, утримання або сплати (перерахування) податків, зборів на території адміністративно-територіальної одиниці за своїм місцезнаходженням, виникають такі обов’язки на території іншої адміністративно-територіальної одиниці, то такий платник податків зобов’язаний стати на облік за таким неосновним місцем обліку у відповідному контролюючому органі.
Враховуючи вищевикладене, якщо платник податків має власні та/або орендовані приміщення (будівлі) в різних регіонах (районах), в яких працюють та отримують заробітну плату наймані працівники, то платник податків зобов’язаний стати на облік як платник окремих видів податків та перераховувати ПДФО із доходів у вигляді заробітної плати до відповідного бюджету за місцезнаходженням (розташуванням) таких структурних підрозділів (неосновне місце обліку) на рахунки, відкриті в органах Державної казначейської служби України.
Криворізьке північне управління за повідомленням ГУ ДФС у Дніпропетровській області
До уваги розпорядників акцизних складів!
З 01.07.2019 відповідно до п.п. 230.1.3 п. 230.1 ст. 230 Податкового кодексу України розпорядники акцизних складів зобов’язані на кожному акцизному складі щоденно (крім днів, в які акцизний склад не працює) формувати дані про фактичні залишки пального на початок та кінець звітної доби та про добові фактичні обсяги отриманого та реалізованого пального у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТ ЗЕД у літрах, приведених до температури 15° C.
Розпорядники акцизних складів, на акцизних складах яких здійснюється діяльність з переробки нафти, газового конденсату, природного газу та їх суміші, з метою вилучення цільових компонентів (сировини), що передбачає повний технологічний цикл їх переробки в готову продукцію (пальне), зобов'язані на кожному акцизному складі щоденно формувати дані лише про добовий фактичний обсяг реалізованого пального у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТ ЗЕД у літрах, приведених до температури 15° C.
Дані про фактичні залишки пального та про обсяг обігу пального формуються після проведення останньої операції з обігу пального у звітній добі, але не пізніше 23 години 59 хвилин цієї доби, до початку здійснення операцій з обігу пального у добу, що настає за звітною добою, та подаються до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, не пізніше 23 години 59 хвилин доби, що настає за звітною добою.
Дані про залишки пального та про обсяг обігу пального подаються електронними засобами зв’язку у формі електронних документів, яка затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Криворізьке північне управління за повідомленням ГУ ДФС у Дніпропетровській області
Іноземні громадяни не мають права на пільги щодо сплати земельного податку
Від сплати земельного податку звільняються інваліди першої і другої групи, фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років, пенсіонери (за віком), ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» зі змінами та доповненнями, та фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Норми обумовлені п. 281.1 ст. 281 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Пунктом 281.2 ст. 281 ПКУ передбачено, що звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб п. 281.1 ст. 281 ПКУ, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм:
► для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш як 2 гектари;
► для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах – не більш як 0,25 гектара, в селищах – не більш як 0,15 гектара, в містах – не більш як 0,10 гектара;
► для індивідуального дачного будівництва – не більш як 0,10 гектара;
► для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 гектара;
► для ведення садівництва – не більш як 0,12 гектара.
Статтею 121 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III із змінами та доповненнями право на безоплатне отримання із земель державної або комунальної власності земельних ділянок, у межах зазначених граничних норм, мають громадяни України.
Іноземні громадяни та особи без громадянства не мають права набувати права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.
Отже, іноземні громадяни не мають права на користування пільгами щодо сплати земельного податку.
Криворізьке північне управління за повідомленням ГУ ДФС у Дніпропетровській області
До уваги платників акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового – перевірте реєстрацію!
Згідно з нормами Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та постановою Кабінету Міністрів України від 24 квітня 2019 року № 408 «Деякі питання електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового» введено в дію Реєстр платників акцизного податку (далі – податок) з реалізації пального або спирту етилового (новий реєстр).
Новий реєстр оприлюднений у відкритій частині Електронного кабінету (закладка Реєстри) за посиланням: https://cabinet.sfs.gov.ua/registers/excise.
Станом на 18.07.2019 у новому реєстрі зареєстровано 2 929 платників.
Особи, які здійснюватимуть реалізацію пального або спирту етилового (відповідають визначенню платників акцизного податку з 01.07.2019) підлягають обов'язковій реєстрації як платники податку в новому реєстрі до початку здійснення реалізації пального або спирту етилового.
Нові правила адміністрування реалізації пального та спирту етилового передбачають, що платники податку мають зареєструвати всі акцизні склади, розпорядниками яких вони є. Під час реєстрації кожному акцизному складу присвоюється уніфікований номер. Реєстрація здійснюється на підставі заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового та/або акцизних складів (далі – нова заява).
Відповідно до підпункту 22 підрозділу 5 розділу XX ПКУ суб’єкти господарювання, які відповідають визначенню платників акцизного податку з 01.07.2019, мали до цієї дати зареєструватися платниками акцизного податку та/або зареєструвати усі свої акцизні склади.
Проте виявлені випадки, коли платники податку не зареєстрували акцизні склади, розпорядниками яких вони є, та/або для реєстрації платниками податку подали заяви за попередньою формою і для включення до попереднього реєстру платників акцизного податку з реалізації пального, які відповідали визначенню платників акцизного податку до 01.07.2019.
У зв’язку з цим ДФС рекомендує платникам податку перевірити наявність реєстрації в новому реєстрі.
Якщо інформація в новому реєстрі відсутня, особам, які з 01.07.2019 підпадають під визначення платника акцизного податку відповідно до п.п. 212.1.15 п. 212.1.ст. 212 ПКУ, необхідно зареєструватись платником акцизного податку та/або зареєструвати акцизні склади, розпорядниками яких вони є, із відповідним включенням до нового реєстру. Для цього слід подати нові заяви – за формою J1304101/F1304101, що розміщена на офіційному вебпорталі ДФС за адресою: Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр форм електронних документів.
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДФС України за посиланням
http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/385919.html
Криворізьке північне управління за повідомленням ГУ ДФС у Дніпропетровській області
До уваги платників акцизного податку!
ДФС України на офіційному вебпорталі за посиланням http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/386024.html повідомила, що відповідно до пункту 23 підрозділу 5 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для розподілу обсягів залишків пального, що обліковуються у платників податку в системі електронного адміністрування реалізації пального, між акцизними складами/акцизними складами пересувними, де такі обсяги залишків пального знаходяться фактично станом на 1 липня 2019 року:
а) платники податку та суб’єкти господарювання, які з 1 липня 2019 року не підпадають під визначення платників податку відповідно до п. 212.1 ст. 212 ПКУ та у яких станом на 16 липня 2019 року в системі електронного адміністрування реалізації пального обліковуються обсяги залишків пального, зобов'язані скласти акцизні накладні в двох примірниках на такі обсяги пального, перший примірник зареєструвати в Єдиному реєстрі акцизних накладних з 16 до 20 липня 2019 року (включно), із зазначенням в акцизних накладних акцизних складів/акцизних складів пересувних, де такі обсяги пального фактично знаходилися станом на 1 липня 2019 року, та розпорядників таких акцизних складів/акцизних складів пересувних шляхом заповнення обов’язкових реквізитів акцизної накладної, передбачених підпунктами «г», «ґ», «з» та «и» п. 231.1 ст. 231 ПКУ;
б) після виконання платником податку вимог п.п. «а» п. 23 підрозділу 5 розділу ХХ ПКУ щодо відповідного розпорядника акцизного складу/акцизного складу пересувного такий розпорядник акцизного складу/акцизного складу пересувного зобов’язаний з 16 до 22 липня 2019 року (включно) зареєструвати в Єдиному реєстрі акцизних накладних другий примірник отриманої акцизної накладної, складеної платником податку згідно з п.п. «а» п. 23 підрозділу 5 розділу ХХ ПКУ.
Обсяги ввезеного на митну територію України пального або спирту етилового з 1 до 15 липня 2019 року (включно) обліковуються в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового в такій послідовності:
1) 16 липня 2019 року зараховуються автоматично на підставі оформлених належним чином митних декларацій у розрізі платників податку та умов оподаткування пального або спирту етилового за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД;
2) з 16 до 22 липня 2019 року (включно) розподіляються між акцизними складами пересувними, що використовуються під час такого ввезення, на підставі акцизних накладних, зареєстрованих у Єдиному реєстрі акцизних накладних, складених платником податку – розпорядником таких акцизних складів пересувних.
При цьому наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2019 № 262, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 09.07.2019 за № 753/33724 (далі – Наказ № 262) затверджено форми: акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового, а також Порядок заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового, який станом на 20 липня 2019 року (граничний термін реєстрації першого примірника акцизної накладної в Єдиному реєстрі акцизних накладних) не опубліковано.
З метою забезпечення прав платників та дотримання норм чинного законодавства реєстрацію перших примірників акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних буде продовжено на п’ять днів з дня опублікування Наказу № 262 та відповідно других примірників акцизних накладних буде продовжено на сім днів з дня опублікування Наказу № 262.
Додатково: з метою забезпечення виконання обов’язків суб’єктів господарювання щодо подання документів в електронному вигляді стосовно обігу пального та спирту етилового Міністерством фінансів України листом від 16.07.2019 № 11320-10-5/18292 погоджено застосування форм документів та порядку їх заповнення, затверджених Наказом № 262.
Криворізьке північне управління за повідомленням ГУ ДФС у Дніпропетровській області
Платники ПДВ зобов’язані зберігати податкові накладні, складені в електронній формі
На дату виникнення податкових зобов’язань платник ПДВ зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений ПКУ термін.
Норми встановлені п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Згідно із п. 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267, податкова накладна та додатки до неї складаються в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи.
Платники податків зобов’язані забезпечити зберігання документів, визначених п. 44.1 ст. 44 ПКУ, а також документів, пов’язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом не менш як 1095 днів (2555 днів – для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до ст. 39 ПКУ) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання – з передбаченого ПКУ граничного терміну подання такої звітності (п. 44.3 ст. 44 ПКУ).
Згідно зі ст. 13 Закону України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 851) суб’єкти електронного документообігу повинні зберігати електронні документи на електронних носіях інформації у формі, що дає змогу перевірити їх цілісність на цих носіях. При цьому оригіналом електронного документа відповідно до ст. 7 Закону № 851 вважається електронний примірник документа з обов’язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України від 05 жовтня 2017 року «Про електронні довірчі послуги».
Отже, податкові накладні, а також розрахунки коригування до податкових накладних, складені в електронній формі, повинні зберігатися платниками ПДВ на електронних носіях інформації у формі, що дає змогу здійснити перевірку їх цілісності на цих носіях.
Крім того, відповідно до п.п. 20.1.2 п. 20.1 ст. 20 ПКУ під час проведення перевірки платники ПДВ зобов’язані надати посадовим (службовим) особам контролюючого органу доступ до таких електронних носіїв інформації, а у випадках, визначених законом, також надати копії податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних, засвідчені в порядку, встановленому законодавством.
Криворізьке північне управління за повідомленням ГУ ДФС у Дніпропетровській області
Реєстрація юрособи – нерезидента в контролюючих органах при отриманні прав на нерухомість
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області доводить до відома, що у разі отримання іноземною компанією або організацією чи дипломатичною місією майнових прав на нерухомість або землю в Україні, які підлягають оподаткуванню, якщо спосіб та цілі отримання цього майна не потребують створення такою компанією (організацією) відокремленого підрозділу або постійного представництва нерезидента в Україні, такий нерезидент за місцезнаходженням відповідного об’єкта подає до контролюючого органу для взяття на облік:
◄ заяву за формою N 1-ОПП (у розділі 9 заяви замість даних про керівника зазначаються дані про представника);
◄ копію витягу з торговельного, банківського або судового реєстру, виданого в країні реєстрації іноземної компанії, організації та легалізованого в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, що супроводжується нотаріально засвідченим перекладом українською мовою (крім дипломатичних місій);
◄ нотаріально засвідчену копію правовстановлювальних документів, якими підтверджується право власності на нерухомість або право власності чи користування земельною ділянкою, виданих та зареєстрованих на ім'я нерезидента уповноваженими органами України;
◄ копії документів (з пред'явленням оригіналів), якими підтверджуються повноваження представника платника податку та відомості, зазначені у заяві.
Норми визначені п. 4.4 розділу IV Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями.
Криворізьке північне управління за повідомленням ГУ ДФС у Дніпропетровській області
Обов’язкове укладення трудових договорів з найманими працівниками передбачено законодавством про працю
Порядок оформлення трудових відносин з найманими працівниками однаковий для всіх, незалежно від того, чи є вони юридичними особами, чи фізичними особами-підприємцями.
Кодексом законів про працю України від 10 грудня 1971 року № № 322-VIII із змінами та доповненнями (далі – КЗпПУ) регулюються трудові відносини всіх працівників, визначаються засади і гарантії здійснення громадянами права розпоряджатися своїми здібностями до праці, гарантуються кожному права на працю з оплатою не менше мінімального розміру, встановленого державою.
Так, ст 21 КЗпПУ визначає, що трудовий договір – це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Порядок укладення трудового договору регулюється ст. 24 КЗпПУ, якою зокрема, визначається, що трудовий договір укладається в письмовій формі. При укладенні трудового договору громадянин зобов’язаний подати паспорт чи інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, – документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров’я та інші документи.
Трудовий договір вважається укладеним лише після підписання його роботодавцем і працівником та оформлення наказу чи розпорядження про прийняття працівника на роботу.
Статтею 24 КЗпПУ передбачено, що працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Враховуючи вищевикладене, юридичні особи і ФОП до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором потрібно подати повідомлення до контролюючих органів за формою, встановленою постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 «Про порядок повідомлення Державної фіскальної служби та її територіальних органів про прийняття працівника на роботу» в один із таких способів :
► засобами електронного зв’язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису;
► на паперових носіях разом з копією в електронній формі;
► на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п’ятьма особами.
Криворізьке північне управління за повідомленням ГУ ДФС у Дніпропетровській області
Особливості заповнення платіжного доручення у разі перерахування коштів з власного поточного рахунка на електронний рахунок у СЕА ПДВ
Нормами п. 200№.2 ст. 200№ Податкового кодексу України встановлено, що платникам ПДВ автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.
Згідно з п. 4 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок № 569) рахунок у системі електронного адміністрування податку (далі – електронний рахунок) – рахунок, відкритий платнику ПДВ в Державній казначейській службі України (далі – Казначейство), на який таким платником перераховуються кошти у сумі, необхідній для досягнення розміру суми ПДВ, на яку платник ПДВ має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також у сумі, необхідній для сплати узгоджених податкових зобов’язань з ПДВ.
Електронний рахунок відкривається платнику ПДВ Казначейством автоматично на безоплатній основі.
Пунктом 6 Порядку № 569 передбачено, що Казначейство відповідно до вимог ст. 69 ПКУ надсилає ДФС повідомлення про відкриття електронного рахунка в день його відкриття. Після надходження такого повідомлення ДФС інформує платника ПДВ про реквізити його електронного рахунка.
При заповненні реквізитів отримувача у платіжних дорученнях у разі перерахування коштів з власного поточного рахунка на електронний рахунок у системі електронного адміністрування ПДВ (СЕА ПДВ):
- у полі «Отримувач» необхідно заповнювати назву платника;
- у полі «Код» необхідно заповнювати податковий номер платника податку, за яким ведеться облік у контролюючих органах;
- - у полі «Банк отримувача» необхідно заповнювати «Казначейство України (ел. адм. подат.)»;
- - у полі «Код банку» необхідно заповнювати «899998»;
- - у полі «№ рахунка» необхідно заповнювати номер рахунка, вказаний в електронному повідомленні або отриманий в Центрі обслуговування платників за основним місцем обліку.
Поле «Призначення платежу» такого платіжного доручення необхідно заповнювати згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, викладених у додатку 7 до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 із змінами (далі – Постанова № 22).
Відповідно до п. 3.7 Постанови № 22 реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України.
У разі перерахування коштів з власного поточного рахунка на електронний рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість у полі № 4 друкується роз’яснювальна інформація про призначення платежу в довільній формі. Наприклад: «перераховано з власного поточного рахунка на електронний рахунок».
У розрахункових документах на сплату (стягнення) платежів до бюджету цей реквізит заповнюється з урахуванням вимог Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.07.2015 № 666 із змінами, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12.08.2015 за № 974/27419.
Криворізьке північне управління за повідомленням ГУ ДФС у Дніпропетровській області
Облік з 23.07.2019 в СЕАРП та СЕ пального, ввезеного на митну територію України
ДФС України надано роз’яснення щодо нової системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового (далі – СЕАРП та СЕ), а саме з питань обліку в СЕАРП та СЕ пального, що ввозиться на митну територію України.
Так, обсяги ввезеного на митну територію України пального обліковуються в СЕАРП та СЕ та зараховуються автоматично на підставі оформлених митних декларацій у розрізі платників податку та умов оподаткування пального за кожним кодом товарної під категорії згідно з УКТЗЕД.
Податковий кодекс України (далі – ПКУ) відносить до пального всі підакцизні товари, визначені у п.п. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 ПКУ.
У зв’язку з цим з метою обліку та зарахування ввезеного пального за даними митних декларацій в розрізі умов оподаткування до СЕАРП та СЕ, з 23.07.2019 при декларуванні за митними деклараціями типів «ІМХХYY» (де «ХХ» - код відповідного митного режиму «40» або «41», а «YY» один із кодів «АА», «ДР», «ТЕ», «ТК», «ТФ», «ТН», «ДТ») товарів, зазначених у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 ПКУ (крім не підакцизних товарів за кодами згідно з УК ТЗЕД 2710 19 62 00, 2710 19 64 00, 2710 19 68 10, 2710 19 68 20, 2710 19 68 90, 2710 20 31 00, 2710 20 35 00, 2710 20 39 00, що згідно з описом можуть належати як до підакцизних, так і до не підакцизних), у графі митних декларацій додатково до відомостей, передбачених Порядком заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 651, необхідно зазначати код виду умови оподаткування пального акцизним податком згідно із ПКУ, а саме:
«01» – сплата акцизного податку в загальному порядку за ставками згідно з п.п. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 ПКУ;
«02» – звільнення від оподаткування акцизним податком згідно зі ст. 213 ПКУ;
«03» – оформлення векселя та часткова сплата акцизного податку на умовах, встановлених п. 229.8 ст. 229 ПКУ, при ввезенні на митну територію України бензинів авіаційних або палива для реактивних двигунів за кодами згідно з УКТ ЗЕД 2710123100, 2710127000 та 2710192100;
«04» – оподаткування на умовах, встановлених пунктами 229.2 – 229.7 ст. 229 ПКУ пального, ввезеного на митну територію України як сировина для виробництва непідакцизної продукції.
На паперовому примірнику митної декларації зазначені вище відомості відображатимуться в графі «В» митної декларації у квадратних дужках.
Криворізьке північне управління за повідомленням ГУ ДФС у Дніпропетровській області
Строки сплати податкового зобов’язання з єдиного податку ї «спрощенцями» четвертої групи
Платники єдиного податку четвертої групи сплачують єдиний податок щоквартально протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, у таких розмірах:
у I кварталі – 10 відсотків;
у II кварталі – 10 відсотків;
у III кварталі – 50 відсотків;
у IV кварталі – 30 відсотків.
Норми встановлені п.п. 295.9.2 п. 295.9 ст. 295 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Платники єдиного податку четвертої групи, зокрема, юридичні особи, утворені протягом року шляхом злиття, приєднання або перетворення у звітному податковому періоді, у тому числі за набуті ними площі нових земельних ділянок, вперше сплачують податок протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, в якому відбулося таке обрання/перехід, в якому відбулося утворення (виникнення права на земельну ділянку), а надалі – у порядку, визначеному п.п. 295.9.2 п. 295.9 ст. 295 ПКУ (п.п. 295.9.3 п. 295.9 ст. 295 ПКУ).
Платники єдиного податку четвертої групи перераховують в установлений строк загальну суму коштів на відповідний рахунок місцевого бюджету за місцем розташування земельної ділянки (п.п. 295.9.8 п. 295.9 ст. 295 ПКУ).
Криворізьке північне управління за повідомленням ГУ ДФС у Дніпропетровській області
Затверджено новий Регламент Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДФС
З 22.07.2019 на офіційному інформаційному ресурсі acskidd.gov.ua (далі – Сайт) Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДФС (далі – Надавач) опубліковано Регламент Надавача, який набирає чинності через 10 днів з дня опублікування.
Також наказом Інформаційно-довідкового департаменту ДФС від 18.07.2019 № 74 «Про затвердження форм реєстраційних документів для отримання електронних довірчих послуг» затверджено Договір про надання електронних довірчих послуг та нові форми реєстраційних документів:
● Реєстраційна картка для фізичної особи;
● Реєстраційна картка для юридичної особи;
● Додаток до Реєстраційної картки;
● Заява про зміну статусу кваліфікованого сертифіката відкритого ключа;
● Додаток до заяви про зміну статусу кваліфікованого сертифіката відкритого ключа.
Нові форми реєстраційних документів для отримання електронних довірчих послуг необхідно використовувати з 22 липня 2019 року.
Переглянути та завантажити актуальні форми реєстраційних документів можливо у розділі «Отримання електронних довірчих послуг» на Сайті.
Ключі згенеровані на незахищені носії ключової інформації діятимуть до закінчення строку дії кваліфікованого сертифіката відкритого ключа.
Перейти самостійно з незахищеного носія ключової інформації на захищений носій ключової інформації можливо за допомогою електронного сервісу повторного (дистанційного) формування сертифікатів за електронним запитом.
Перелік суб’єктів господарювання, які здійснюють роздрібний продаж захищених носіїв ключової інформації.
Інформацію розміщено на сторінці Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДФС офіційного вебпорталу ДФС України за посиланням
https://acskidd.gov.ua/news#212
Криворізьке північне управління за повідомленням ГУ ДФС у Дніпропетровській області
Інтернет-конференція начальника управління комунікацій ГУ ДФС у Дніпропетровській області Манушак Осипової на тему «Адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»
Відбулася Інтернет-конференція начальника управління комунікацій Головного управління ДФС у Дніпропетровській області Манушак Осипової на тему «Адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».
Питання 1. Добрий день! У мене запитання: чи звільняються від сплати єдиного внеску за себе ФОП та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та одночасно є найманими працівниками (застрахованими особами)?
Відповідь. Добрий день!
Відповідно до пп. 4 та 5 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами і доповненнями (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є фізичні особи – підприємці (далі – ФОП), у тому числі ФОП – платники єдиного податку, та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.
Єдиний внесок нараховується:
► для ФОП (крім ФОП – платників єдиного податку) та осіб які провадять незалежну професійну діяльність, – на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць. У разі якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такі платники зобов’язані визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (п. 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464);
► для ФОП – платників єдиного податку – на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464.
При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску. (п. 3 частини першої ст. 7 Закону № 2464).
Згідно з п. 5 частини першої ст. 1 Закону № 2464 мінімальний страховий внесок – це сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця.
Частиною п’ятою ст. 8 Закону № 2464 для зазначеної категорії платників встановлена обов’язкова ставка єдиного внеску, що дорівнює 22 відсотки бази нарахування.
Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (частина дванадцята ст. 9 Закону № 2464).
Відповідно до частини четвертої ст. 4 Закону № 2464 право на звільнення від сплати єдиного внеску за себе мають ФОП за умови, що вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон № 1058) із змінами та доповненнями, та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Таким чином, ФОП та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та одночасно є найманими працівниками (застрахованими особами), не звільняються від сплати єдиного внеску за себе. Виключенням є тільки ФОП за умови, що вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону № 1058, та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.
Питання 2. Добрий день! Скажіть, який термін сплати єдиного внеску підприємствами, установами та організаціями, іншими юридичними особами, які використовують працю найманих працівників?
Відповідь. Добрий день!
Відповідно до абз. другого п. 1 частини 1 ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є роботодавці – підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Базою нарахування єдиного внеску для зазначеної категорії платників є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці» та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464).
Згідно абз. першого частини 8 ст. 9 Закону № 2464 платники, зазначені, зокрема, у п. 1 частини 1 ст. 4 Закону № 2464 зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.
Тобто, підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, які використовують найману працю, зобов’язані сплачувати нараховані за відповідний календарний місяць суми єдиного внеску не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.
При цьому, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, платники, одночасно з видачею зазначених сум, зобов’язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для відповідних платників (авансові платежі) (абзац другий частини восьмої ст. 9 Закону № 2464).
Питання 3. Вітаю!
Будь ласка, я – ФОП – «загальносистемник» і не отримав доходу у другому кварталі 2019 року, чи необхідно мені сплачувати єдиний внесок за цей період?
Відповідь. Доброго дня.
Відповідно до положень частини 1 ст. 4 Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску є, зокрема фізичні особи – підприємці (далі – ФОП), у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.
ФОП зобов’язані своєчасно та у повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок та у визначені законодавством терміни подавати звітність з єдиного внеску виключно за себе.
Відповідно до п.п. 2 п. 1 ст. 7 Закону № 2464 єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у п. 4 частини першої ст. 4 Закону № 2464 – ФОП (крім ФОП, які обрали спрощену систему оподаткування), – на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.
У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов'язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску;
Отже, ФОП, які обліковуються на загальній системі оподаткування, навіть у разі не отримання доходу (прибутку) у звітному році або окремому місяці звітного року, зобов’язані визначити базу нарахування єдиного внеску і сплатити суму єдиного внеску у строки, визначені Законом № 2464.
Слід зазначити, що згідно із п. 6 частини 1 ст. 1 та частини четвертої ст. 25 Закону № 2464, сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки є недоїмкою.
Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів (частина 3 ст. 25 Закону № 2464).
Питання 4. Хочу запитати, на яку суму заробітної плати працівника – особи з інвалідністю, який працює у ФОП, нараховується єдиний внесок, якщо її розмір не перевищує розміру мінімальної заробітної плати?
Відповідь. Відповідно до п. 1 частини першої ст. 7 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) – роботодавці нараховують єдиний внесок на суми нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, що включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі у натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» із змінами та доповненнями.
Частиною п’ятою ст. 8 Закону № 2464 визначено, що єдиний внесок для роботодавців встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску.
У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.
Умовою застосування зазначеної норми є перебування найманого працівника у трудових відносинах повний календарний місяць або відпрацювання всіх робочих днів звітного місяця, які передбачені правилами внутрішнього трудового розпорядку і графіками змінності згідно із законодавством.
Разом з тим вимоги щодо нарахування єдиного внеску на заробітну плату (дохід), що не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, не застосовуються до заробітної плати (доходу) особи з інвалідністю, яка працює на підприємстві, в установі і організації, у фізичних осіб, де застосовується ставка 8,41 відсотка.
Згідно з частиною тринадцятою ст. 8 Закону № 2464, зокрема, для ФОП, у тому числі ФОП – платників єдиного внеску, та в яких працюють особи з інвалідністю, єдиний внесок встановлюється у розмірі 8,41 відс. визначеної п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску для працюючих осіб з інвалідністю.
Враховуючи зазначене, якщо розмір заробітної плати працівника – особи з інвалідністю, який працює у ФОП, де застосовується ставка 8,41 відс., не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, то нарахування єдиного внеску здійснюється роботодавцем на суму фактично нарахованої заробітної плати такому працівнику.
Питання 5. Добрий день! Яким чином розраховується єдиний внесок на премію в розмірі менше мінімальної заробітної плати, нараховану найманому працівнику в наступному після звільнення місяці?
Відповідь. Добрий день!
Відповідно до частини першої ст. 7 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) роботодавці нараховують єдиний внесок (далі – єдиний внесок) на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
Згідно з частиною другою ст. 7 Закону № 2464 нарахування єдиного внеску на суму заробітної плати (доходу) за виконану роботу (надані послуги) поширюється на осіб, яким після звільнення з роботи нараховано заробітну плату (дохід) за відпрацьований час.
Визначення видів виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, при нарахуванні єдиного внеску передбачено Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5 (далі – Інструкція № 5).
Так, премії, пов’язані з виконанням виробничих завдань і функцій, зокрема, за підсумками роботи минулого місяця, кварталу, півріччя вважаються виплатами за відпрацьований час та відносяться до фонду додаткової заробітної плати (п. 2.2 розділу 2 Інструкції № 5).
У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску (частина п’ята ст. 8 Закону № 2464).
Обов’язок нарахування єдиного внеску з мінімальної заробітної плати поширюється також на осіб, яким після звільнення з роботи нараховано заробітну плату (премію) в розмірі меншому мінімальної заробітної плати.
Пунктом 9 розділу IV Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 із змінами, визначено, що якщо нарахування заробітної плати здійснюється за попередній період, зокрема у зв’язку з уточненням кількості відпрацьованого часу, виявленням помилок, суми донарахованої заробітної плати включаються до заробітної плати місяця, у якому були здійснені такі донарахування.
Якщо після включення суми премії, нарахованої звільненому працівнику, до відповідних періодів її нарахування загальний дохід за місяць (сума нарахованої заробітної плати за відпрацьований час та сума премії) становить менше мінімального розміру, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом за місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та ставки єдиного внеску.
Криворізьке північне управління за повідомленням ГУ ДФС у Дніпропетровській області
З початку року сервісом ДФС «Пульс» скористалися 269 платників Дніпропетровщини
Протягом першої половини 2019 року на антикорупційний сервіс Державної фіскальної служби України «Пульс» звернулися 269 заявників Дніпропетровської області.
За допомогою сервісу «Пульс» заявники звертались з питань: щодо роботи органів ДФС (133 звернення). З приводу звітності та реєстрації накладних зателефонував 91 платник. Ще 45 карток за тематикою відносяться до інших категорій.
У січні – червні поточного року звернення, кваліфіковані за тематикою як «скарга на корупційні дії працівників органів фіскальної служби», безпосередньо на розгляд до ГУ ДФС у Дніпропетровській області не надходили.
Усі звернення оперативно розглянуті у встановлений термін та вирішені по суті.
Нагадаємо, номер телефону сервісу ДФС України «Пульс» 0800-501-007 (напрямок «4»). Лінія працює цілодобово.
Криворізьке північне управління за повідомленням ГУ ДФС у Дніпропетровській області
Скористайтесь електронним сервісом повторного (дистанційного) формування сертифікатів за електронним запитом без особистої присутності
Щоб зберегти свій час та не стояти у чергах, платники мають можливість скористатись електронним сервісом повторного (дистанційного) формування сертифікатів за електронним запитом без особистої присутності (далі – Сервіс), як це вже зробили більше 82 тис. клієнтів Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДФС (далі – Надавач).
Для використання Сервісу необхідно відвідати вебсайт Надавача за посиланням acskidd.gov.ua (далі – Сайт) і скористатись он-лайн сервісом для повторного (дистанційного) формування сертифікатів за електронним запитом безпосередньо на Сайті, або завантажити та встановити останню версію безкоштовного програмного забезпечення ІІТ Користувач ЦСК-1.
Також Сервіс надає можливість перейти зі звичайного носія ключової інформації (USB флеш-накопичувач або CD-диск) на захищений за допомогою програмного забезпечення ІІТ Користувач ЦСК-1.
Інформацію розміщено на сторінці Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДФС офіційного вебпорталу ДФС України за посиланням
https://acskidd.gov.ua/news#212
Криворізьке північне управління за повідомленням ГУ ДФС у Дніпропетровській області
Набрав чинності Порядок заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового, а також нові форми документів
23.07.2019 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 19.06.2019 № 262 «Про затвердження форм заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового та/або акцизних складів, акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового, Порядку заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового» (далі – Наказ № 262), зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 09.07.2019 за № 753/33724.
Наказом № 262 затверджено Порядок заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового, а також нові форми документів, зокрема:
заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового та/або акцизних складів;
акцизну накладну форми «П»;
акцизну накладну форми «С»;
розрахунок коригування акцизної накладної форми «П»;
розрахунок коригування акцизної накладної форми «С»;
форму заявки на поповнення (коригування) залишку пального;
форму заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового.
Крім цього, Наказом № 262 визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства фінансів України від 25.02.2016 № 218 «Про затвердження форм заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального, акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, Порядку заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 17.03.2016 за № 405/28535.
Наказ № 262 опубліковано 23.07.2019 в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» № 55.
З текстом Наказу № 262 можна ознайомитись, скориставшись розділом «Нормативні та інформаційні документи» Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (http://zir.sfs.gov.ua).
Криворізьке північне управління за повідомленням ГУ ДФС у Дніпропетровській області
Платник змінив протягом року місцезнаходження: до якого контролюючого органу подається звітність та сплачується єдиний внесок
Платник єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) зобов’язаний подавати звітність та сплачувати до контролюючого органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом України та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Норми визначені п. 4 частини першої ст.6 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).
Згідно з п. 8 розділу ІІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 435), якщо страхувальник із числа страхувальників, крім зазначених у підпунктах 5, 6 розділу ІІІ Порядку № 435, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань), у звітному періоді змінює місцезнаходження або місце проживання, що пов’язане зі зміною адміністративно-територіальної одиниці, звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску за цей звітний період (з першого до останнього календарного числа звітного періоду) подається до контролюючого органу, що відповідає новому місцезнаходженню (місцю проживання).
Отже, у разі зміни суб’єктом господарювання протягом бюджетного року місцезнаходження, пов’язаного зі зміною адміністративного району, звітність про суми нарахованого єдиного внеску подається та сплачується до контролюючого органу, що відповідає новому місцезнаходженню (місцю проживання).
Криворізьке північне управління за повідомленням ГУ ДФС у Дніпропетровській області
Операція із внесення платником ПДВ основних засобів до статутного фонду іншої юридичної особи: оподаткування ПДВ
Об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст.186 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Норми встановлені п.п. «а» п.185.1 ст.185 ПКУ.
Постачання товарів – будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі, зокрема, обмін (п.п.14.1.191 п.14.1 ст.14 ПКУ).
Якщо платником ПДВ внесено основні засоби до статутного фонду інших юридичних осіб, то така операція є об’єктом оподаткування ПДВ та підлягає оподаткуванню ПДВ на загальних підставах за основною ставкою (20 %).
Криворізьке північне управління за повідомленням ГУ ДФС у Дніпропетровській області
Версія для друку
Написати листа
|