Версія для друку

Написати листа

Нагадуємо, що офіційне оформлення трудових відносин – це соціальні гарантії кожного працюючого і відсутність штрафних санкцій для кожного сумлінного роботодавця.
Кабінет Міністрів України постановою від 21 серпня 2019 року № 823 «Деякі питання здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю» (далі – Постанова № 823) затвердив Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю та Порядок здійснення державного нагляду за додержанням законодавства про працю.
Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю.
Порядок здійснення державного нагляду за додержанням законодавства про працю визначає основні завдання та процедуру здійснення Державної служби України з питань праці та її територіальними органами державного нагляду за додержанням законодавства про працю.
Постановою № 823 також внесено зміни до Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року № 509 із змінами.
Зокрема, відповідно до внесених змін, штрафи за порушення законодавства про працю накладаються на підставі акта перевірки ДПС, її територіального органу, у ході якої виявлені порушення законодавства про працю.
Постанова № 823 набула чинності 30.08.2019 (опублікована в офіційному виданні «Урядовий кур’єр» від 30.08.2019 № 165).

Оновлено довідник типів об’єктів оподаткування
Доводимо до відома платників, що станом на 07.10.2019 на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/127294.html розміщено оновлений довідник типів об’єктів оподаткування.
До об’єктів оподаткування додано новий тип, а саме: 712 – «ЕЛЕКТРОСТАНЦІЯ».

З 01 жовтня 2019 року – нові довідники податкових пільг
ДПС України станом на 01.10.2019 оприлюднила:
► Довідник податкових пільг № 94/1, що є втратами доходів бюджету;
► Довідник інших податкових пільг № 94/2.
У зазначених довідниках надано перелік пільг з податку на прибуток, плати за землю, ПДВ, акцизного податку, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, місцевих податків та зборів, державного мита. Крім того, позначено початок і кінець дії пільг.
Довідники розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/54005.html

Оподаткування успадкованих нерезидентом від резидента грошових заощаджень, поміщених до 02.01.1992 в установи Ощадного банку СРСР
Об’єктом оподаткування нерезидента є доходи з джерелом їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), в тому числі отримання спадщини.
Норми визначені п. 163.2 ст. 163 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Оподаткування доходу, отриманого платником податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) в результаті прийняття ним у спадщину коштів, майна, майнових чи немайнових прав регламентується ст. 174 ПКУ.
Відповідно до п.п. «в» п.п. 174.2.1 п. 174.2 ст. 174 ПКУ за нульовою ставкою ПДФО оподатковуються грошові заощадження, поміщені до 02 січня 1992 року в установи Ощадного банку СРСР та державного страхування СРСР, що діяли на території України, а також у державні цінні папери (облігації Державної цільової безпроцентної позики 1990 року, облігації Державної внутрішньої виграшної позики 1982 року, державні казначейські зобов’язання СРСР, сертифікати Ощадного банку СРСР) та грошові заощадження громадян України, поміщені в установи Ощадного банку України та колишнього Укрдержстраху протягом 1992 – 1994 років, погашення яких не відбулося, що успадковуються будь-яким спадкоємцем.
Водночас, порядок оподаткування доходів, отриманих нерезидентами, регулюється п. 170.10 ст. 170 ПКУ, яким встановлено, що доходи з джерелом їх походження в Україні, що нараховуються (виплачуються, надаються) на користь нерезидентів, оподатковуються за правилами та ставками, визначеними для резидентів (з урахуванням особливостей, визначених деякими нормами розділу IV «Податок на доходи фізичних осіб» ПКУ для нерезидентів).
Так, оподаткування доходу, отриманого платником ПДФО – нерезидентом в результаті прийняття ним у спадщину коштів, майна, майнових чи немайнових прав, регламентується п.п. 174.2.3 п. 174.2 ст. 174 ПКУ, відповідно до якого для будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем – нерезидентом застосовується ставка, визначена у п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відсотків).
Отже, до вартості будь-яких об’єктів спадщини (у т.ч. грошових заощаджень, поміщених до 02 січня 1992 року в установи Ощадного банку СРСР та державного страхування СРСР), які успадковуються спадкоємцем – нерезидентом від спадкодавця – резидента, застосовується ставка податку 18 відсотків, передбачена п. 167.1 ст. 167 ПКУ.

Електронний кабінет надає можливість подати повідомлення про об’єкти оподаткування в електронному вигляді
Користувачі Електронного кабінету через приватну частину (особистий кабінет) мають можливість подати Повідомлення про об’єкти оподаткування та об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність в електронному вигляді за формою № 20-ОПП (далі – Повідомлення за ф. № 20-ОПП).
Реєстраційні дані платника у Повідомленні за ф. № 20-ОПП заповнюються автоматично на основі даних ДПС, дані щодо об’єктів оподаткування заповнюються платником самостійно.
Повідомлення за ф. № 20-ОПП опрацьовується повністю в автоматичному режимі та результат опрацювання відображається у Квитанції № 2, яку можливо переглянути у режимі «Вхідні/вихідні документи» Електронного кабінету.
Дані про об’єкти оподаткування та об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, відображаються у режимі «Облікові дані платника» Електронного кабінету.
Звертаємо увагу, що обов’язок повідомляти контролюючий орган за основним місцем обліку платника податків про об’єкти оподаткування та об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, встановлений п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України.
Такі відомості подаються у Повідомленні за ф. № 20-ОПП протягом 10 робочих днів після реєстрації, створення чи відкриття об’єкта оподаткування або об’єкта, пов’язаного з оподаткуванням.

У планах ДПС – скоротити кількість перевірок
Голова ДПС Сергій Верланов провів робочу зустріч з литовсько-латвійською делегацією на чолі з Головою Державної податкової інспекції при Міністерстві фінансів Литовської Республіки Едітою Янусієне та Головою Служби державних доходів Латвійської республіки Євою Яунземе.
Під час зустрічі очільник ДПС розповів іноземним колегам про становлення оновленої податкової служби, її основні завдання та пріоритети.
«Нова податкова вже працює. Нарешті служба демілітаризована. Це дозволяє нам будувати відносини з платниками податків на засадах партнерства. Наше головне завдання – забезпечити добровільну сплату податків. А для цього маємо розвивати сервіси, щоб спілкування з податковими органами було максимально комфортним, щоб, власне, платник забув дорогу до податкової», – наголосив Сергій Верланов.
За його словами, буде перезавантажено і систему аудиту: кількість перевірок суттєво скоротиться, перевірятимуться лише ризикові платники. При визначенні ризиків застосовуватиметься інтелектуальний підхід. Планується, що нові зміни дозволять збільшити відсоток сплати за результатами перевірки до 40 %.
«Ми повинні змінити підходи і до судового оскарження – йти в суд маємо із залізними аргументами. Тоді зможемо виконати наше завдання – щонайменше 70 % рішень по справам за участю податкової мають бути на нашу користь. Висока якість роботи податкових юристів при зменшенні кількості податкових перевірок – це те, до чого ми зараз йдемо», – підкреслив Сергій Верланов.
Представники литовсько-латвійської делегації також відзначили важливість скорочення кількості податкових перевірок. Це дозволяє акцентувати увагу виключно на тих платниках, які мають ризики несплати коштів до бюджету. Саме за таким принципом і працюють в податкових органах Литви та Латвії. Такий вибір пріоритету є важливим сигналом готовності податківців до підвищення якості своєї роботи.
Так, зокрема, зазначалося, що сумлінний платник податків має отримати всі умови для своєї діяльності та не зазнавати жодних перешкод з боку контролюючих органів. Натомість нечесні суб’єкти господарювання, діяльність яких завдає шкоди і бюджету, мають потрапити в зону особливої уваги.
Сергій Верланов також поінформував гостей про ухвалені законопроекти, які спрощують ведення бізнесу. Зокрема, з 1 січня 2020 року запроваджується єдиний рахунок для сплати податків, впроваджується єдина звітність з податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (з 16 звітів буде лише 4 щоквартальних).
Очікують на підписання Президентом і законопроекти щодо впровадження новітніх РРО, який надасть можливість впровадження альтернативи класичним реєстраторам розрахункових операцій.
«У нас сьогодні важливий та водночас непростий період. Ми завершуємо формування податкової служби, незабаром будуть оголошені конкурси на посади керівників територіальних органів. При цьому ми отримуємо нові законодавчі ініціативи, закони, які готові імплементувати, працюємо над діджиталізацією, спілкуємося з бізнесом та громадськістю для того, щоб ставати кращими, та виконуємо свої завдання з наповнення бюджету. І це лише півтора місяці повноцінної роботи податкової служби. Ми маємо потенціал і готові до подальших викликів та завдань», – наголосив Сергій Верланов.
Інформація розміщена на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/393828.html

Про нарахування та сплату єдиного внеску особами, які провадять незалежну професійну діяльність і які є одночасно найманими працівниками
Криворізьке північне управління нагадує, що платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є, зокрема, роботодавці.
Норми встановлені п. 1 частини 1 ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).
Базою нарахування єдиного внеску для зазначених платників є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» із змінами та доповненнями, та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (абзац перший п. 1 частини 1 ст. 7 Закону № 2464).
Також платниками єдиного внеску відповідно до п. 5 частини 1 ст. 4 Закону № 2464 є особи, які провадять незалежну професійну діяльність.
У розумінні Закону № 2464 роботодавці та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, розглядаються як окремі платники єдиного внеску.
Отже, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, є платниками єдиного внеску незалежно від того, чи є такі особи одночасно найманими працівниками.

Деякі особливості оподаткування ПДВ операцій з передачі замовником давальницької сировини виконавцю на її переробку
Криворізьке північне управління повідомляє, що об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Норми визначені п.п. «б» п. 185.1 ст. 185 ПКУ.
Місцем постачання послуг є місце реєстрації постачальника, крім операцій, зазначених у підпунктах 186.2 і 186.3 ст. 186 ПКУ (п. 186.4 ст. 186 ПКУ).
Постачання послуг – будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (п.п. 14.1.185 п. 14.1 ст.14 ПКУ).
Постачання товарів – будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (п.п. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Давальницька сировина – сировина, матеріали, напівфабрикати, комплектуючі вироби, енергоносії, що є власністю одного суб’єкта господарювання (замовника) і передаються іншому суб’єкту господарювання (виробнику) для виробництва готової продукції, з подальшим переданням або поверненням такої продукції або її частини їх власникові або за його дорученням іншій особі (п.п. 14.1.41 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Оскільки давальницька сировина є власністю замовника і при передачі її для переробки виконавцю право власності на цю сировину до виконавця не переходить, то за операцією з передачі давальницької сировини виконавцю, а також при отриманні замовником готової продукції податкові зобов’язання з ПДВ не нараховуються.
Водночас, виконавець нараховує ПДВ на послуги з переробки давальницької сировини на загальних підставах за основною ставкою (20 %). При цьому, замовник за такою операцією має право включити суми сплаченого ПДВ до складу податкового кредиту, за умови, що у подальшому такі товари будуть використовуватись в оподатковуваних ПДВ операціях у межах його господарської діяльності.

Новоутворені сільгосптоваровиробники – юридичні особи можуть бути платниками єдиного податку 4 групи з наступного року
Доводимо до відома, що новоутворені, зокрема, сільськогосподарські товаровиробники – юридичні особи можуть бути платниками єдиного податку з наступного року, якщо частка сільськогосподарського товаровиробництва, отримана за попередній податковий (звітний) рік, дорівнює або перевищує 75 відсотків.
Норми встановлені п.п. 291.4.7 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
При цьому, згідно з абзацом другим п. 294.2 ст. 294 ПКУ попередній податковий (звітний) рік для новоутворених сільськогосподарських товаровиробників – юридичних осіб – період з дня державної реєстрації до 31 грудня того ж року.

Обсяги відходів, за які у попередньому кварталі сплачено екоподаток і які не передано на утилізацію спецпідприємству, у декларації не відображаються
Криворізьке північне управління нагадує, що об’єктом та базою оподаткування екологічним податком (далі – податок) є обсяги та види (класи) розміщених відходів, крім обсягів та видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання.
Норми встановлені п.п. 242.1.3 п. 242.1 ст. 242 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Суми податку обчислюються за податковий (звітний) квартал платниками податку (п. 249.1 ст. 249 ПКУ).
Пунктом «г» ст. 17 Закону України від 05 березня 1998 року № 187/98-ВР «Про відходи» із змінами та доповненнями визначено, що суб’єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов’язані на основі матеріально-сировинних балансів виробництва виявляти і вести первинний поточний облік кількості, типу і складу відходів, що утворюються, збираються, перевозяться, зберігаються, обробляються, утилізуються, знешкоджуються та видаляються, і подавати щодо них статистичну звітність у встановленому порядку.
Форма податкової декларації екологічного податку (далі – декларація) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 715 із змінами .
До декларації додається, зокрема Розрахунок за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах (Додаток 3).
Отже, якщо за даними матеріально-сировинного балансу виробництва суб’єкта господарювання у звітному кварталі поточного року залишаються обліковуватись відходи, за які вже було сплачено екологічний податок у попередньому кварталі, проте їх не було передано на видалення та утилізацію спеціалізованому підприємству (відсутній договір на видалення та утилізацію відходів), та відходи, що були розміщені у відповідному податковому (звітному) періоді, то у Додатку 3 до декларації за звітний квартал поточного року відображаються фактичні обсяги розміщення відходів, що були розміщені у відповідному податковому (звітному) періоді. Тобто, у колонці 3 «об’єкт оподаткування» Додатку 3 до декларації за звітний квартал поточного року не потрібно зазначати обсяги відходів, що були відображені у податковій декларації за попередній звітний квартал, але не передані на видалення та утилізацію спеціалізованому підприємству (відсутній договір на видалення та утилізацію відходів).

Питання розвитку банківської системи України – тема засідання круглого столу, проведеного в Університеті митної справи та фінансів
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що у приміщенні Університету митної справи та фінансів м. Дніпра проведено засідання «круглого столу», присвяченого актуальним питанням розвитку банківської системи України.
У засіданні «круглого столу» прийняла участь фахівець управління комунікацій ГУ ДПС у Дніпропетровській області.
На заході розглядались питання щодо впливу достатності капіталу на фінансову стійкість банків, фінансової грамотності населення тощо.
Слід зазначити, що сукупність усіх банківських установ, які функціонують у нашій країні, перебувають у тісному взаємозв’язку між собою, утворюють банківську систему – специфічну економічну й організаційно-правову структуру, яка забезпечує функціонування грошового ринку та економіки загалом.
Стабільна банківська система, що динамічно розвивається, – неодмінна передумова стійкого економічного зростання країни.
При цьому, головною метою стратегічного розвитку банківської системи України є створення надійної, ефективної і прибуткової банківської системи, яка б максимально задовольняла вимоги та потреби клієнтів, інвесторів і була б стійкою до криз.
Отже, обговорення актуальних питань з зазначеної тематики із залученням фахівців банківської сфери, представників податкових органів є корисним і несе позитивну динаміку для розвитку комунікацій та налагодження партнерських відносин між різними соціальними верствами.

Платники Дніпропетровщини задекларували за 2018 рік доходів на суму майже 4,5 млрд гривень
За підсумками кампанії декларування громадянами Дніпропетровської області та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, подано 44 035 податкових декларацій про майновий стан і доходи за 2018 рік, що на 606 декларацій менше у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Про це повідомила в.о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ганна Чуб.
Загальна сума задекларованого доходу становить 4 млрд 472,3 млн грн, що на 1 млрд 429,7 млн грн більше, ніж у минулому році.
Сума податку на доходи фізичних осіб, визначена громадянами до сплати у 2019 році, становить 103,2 млн гривень. Порівняно з аналогічним періодом минулого року вона збільшилась на 4,25 млн гривень. Сума військового збору до сплати складає 13,97 млн грн, що на 0,8 млн грн більше, ніж у 2018 році.
Дохід понад 1,0 млн грн задекларували 293 громадяни. Загальна сума задекларованого ними оподатковуваного доходу складає 2 млрд 630,6 млн гривень. Сума податку на доходи фізичних осіб до сплати складає 34,5 млн грн., військового збору – 4,0 млн гривень.
Звертаємо увагу, що до кінця року громадяни можуть скористатися правом на отримання податкової знижки за наслідками 2018 року. На сьогодні вже 7 667 мешканців Дніпропетровщини скористалися такою можливістю. Задекларована сума податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню на розрахункові рахунки платників склала 15,7 млн гривень. На цей час повернуто 14,08 млн гривень.

Юридична особа, яка користується пільгою щодо сплати земельного податку, сплачує податок у разі надання в оренду земельних ділянок
Норми визначені п. 284.1 ст. 284 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Згідно з п. 284.3 ст. 284 ПКУ, якщо платники земельного податку, які користуються пільгами з цього податку, надають в оренду земельні ділянки, окремі будівлі, споруди або їх частини, податок за такі земельні ділянки та земельні ділянки під такими будівлями (їх частинами) сплачується на загальних підставах з урахуванням прибудинкової території.
Ця норма не поширюється на бюджетні установи у разі надання ними будівель, споруд (їх частин) в тимчасове користування (оренду) іншим бюджетним установам, дошкільним, загальноосвітнім навчальним закладам незалежно від форм власності і джерел фінансування.
У разі надання в оренду земельних ділянок (у межах населених пунктів), окремих будівель (споруд) або їх частин власниками та землекористувачами, податок за площі, що надаються в оренду, обчислюється з дати укладення договору оренди земельної ділянки або з дати укладення договору оренди будівель (їх частин) (п. 287.7 ст. 287 ПКУ).
Отже, юридичні особи, які користуються пільгами з земельного податку, та надають в оренду земельні ділянки, окремі будівлі, споруди або їх частини, земельний податок за площі, надані в оренду, сплачують на загальних підставах з дати укладення договору оренди земельної ділянки або з дати укладення договору оренди будівель, споруд (їх частин).
Водночас, якщо орган місцевого самоврядування прийняв рішення про надання пільг зі сплати земельного податку бюджетним установам, то у разі надання ними будівель, споруд (їх частин) в тимчасове користування (оренду) іншим бюджетним установам, дошкільним, загальноосвітнім навчальним закладам незалежно від форм власності і джерел фінансування, земельний податок за такі земельні ділянки та земельні ділянки під такими будівлями (їх частинами) не сплачується.

За неповідомлення банками контролюючих органів про відкриття/закриття рахунків платників податків передбачена відповідальність
Криворізьке північне управління нагадує, що банки та інші фінансові установи зобов’язані надіслати повідомлення про відкриття або закриття рахунка платника податків – юридичної особи, у тому числі відкритого через його відокремлені підрозділи, чи самозайнятої фізичної особи до контролюючого органу, в якому обліковується платник податків, у день відкриття/закриття рахунка.
У разі відкриття або закриття рахунка платника податків – банку, у тому числі відкритого через його відокремлені підрозділи, повідомлення надсилається в порядку, визначеному п. 69.2 ст. 69 ПКУ, лише у разі відкриття або закриття кореспондентського рахунка.
У разі відкриття або закриття власного кореспондентського рахунка банки зобов’язані надіслати повідомлення до контролюючого органу, в якому обліковуються, в строки, визначені п. 69.2 ст. 69 ПКУ.
Норми встановлені п. 69.2 ст. 69 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Пунктом 118.1 ст. 118 ПКУ визначено, що неподання банками або іншими фінансовими установами відповідним контролюючим органам в установлений ст. 69 ПКУ строк повідомлення про відкриття або закриття рахунків платників податків – тягне за собою накладення штрафу у розмірі 340 гривень за кожний випадок неподання або затримки.

Який розмір єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) застосовується при нарахуванні заробітної плати (доходу) за минулі періоди?
Відповідно до частини четвертої ст. 9 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464), обчислення єдиного внеску за минулі періоди, крім випадків сплати єдиного внеску згідно з частиною п’ятою ст. 10 Закону № 2464, здійснюється виходячи з розміру єдиного внеску, що діяв на день нарахування (обчислення, визначення) заробітної плати (доходу), на яку відповідно до Закону № 2464 нараховується єдиний внесок.

Яка відповідальність передбачена за несплату або несвоєчасну сплату плати за землю фізичною особою (громадянином)?
Оскільки фізичні особи (громадяни) несуть відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов’язання, то якщо вони протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення не сплачують узгоджену суму грошового зобов’язання з плати за землю, такі платники податків притягуються до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
► при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 10 % погашеної суми податкового боргу;
► при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 20 % погашеної суми податкового боргу.
Разом з тим, на суму податкового зобов’язання з плати за землю, не сплаченого протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення, нараховується пеня у порядку, визначеному ст. 129 Податкового кодексу України.

Яка відповідальність передбачена для податкового агента?
Нормами п. 119.2 ст. 119 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку на доходи фізичних осіб (далі – податок), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов’язань платника податку та/або до зміни платника податку тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 1 020 гривень.
Передбачені п. 119.2 ст. 119 ПКУ штрафи не застосовуються у випадках, коли недостовірні відомості або помилки у податковій звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку виникли у зв’язку з виконанням податковим агентом вимог п. 169.4 ст. 169 «Перерахунок податку та податкові соціальні пільги» ПКУ та були виправлені відповідно до вимог ст. 50 «Внесення змін до податкової звітності» ПКУ.
З урахуванням вищевикладеного, у разі виявлення у ході документальної перевірки порушень, зазначених у п. 119.2 ст. 119 ПКУ, до платника податків застосовується штраф у розмірі 510 гривень. При цьому, відповідальність застосовується до загальної кількості порушень, зазначених абзацом першим п. 119.2 ст. 119 ПКУ, а не до кожного порушення окремо.

Сплачувати податки стане легше
Криворізьке північне управління інформує, що за повідомленням ДПС України з 01 січня 2021 року в Україні впроваджується єдиний рахунок для сплати податків і зборів та єдиного внеску. Це створить максимально комфортні та зрозумілі для платників правила розрахунків з бюджетом та цільовими фондами, скоротить їх фінансові витрати і час на формування розрахункових документів.
Через єдиний рахунок можна буде сплатити всі поточні платежі, податковий борг за такими платежами та недоїмку з єдиного внеску. Також сплачуватимуться грошові зобов’язання, які визначено на підставі податкових повідомлень-рішень, за винятком грошових зобов’язань та/або податкового боргу з податку на додану вартість, акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового, а також частини чистого прибутку (доходу), які сплачують державні та комунальні унітарні підприємства та їх об’єднання.
Для розрахунків з бюджетом та цільовими фондами платнику податків необхідно буде подати на виконання до банку, в якому він обслуговується, лише один розрахунковий документ про перерахування на єдиний рахунок загальної суми належних до сплати платежів або окремі розрахункові документи за відповідними податками та зборами.
ДПС у щоденному режимі (крім вихідних, святкових та неробочих днів) формуватиме в розрізі платників податків необхідні реєстри із зазначенням відповідної інформації та надсилати їх до Казначейства.
Реєстр платежів формуватиметься по платниках податків в межах коштів, сплачених ними на єдиний рахунок. Повідомлення про використання або відмову від використання єдиного рахунку подається платником податків в електронній формі через електронний кабінет.
У разі відмови платника податків від використання єдиного рахунку таке використання припиняється починаючи з першого числа місяця наступного календарного року.
Довідка: Верховною Радою України схвалено законопроекти № 1051 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо запровадження єдиного рахунку для сплати податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» та № 1049 «Про внесення змін до деяких законів України щодо запровадження єдиного рахунку для сплати податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».
Інформація розміщена на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/393936.html

Понад 11 млрд грн єдиного внеску сплачено з початку року платниками Дніпропетровщини
Впродовж січня – вересня поточного року Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області забезпечено надходження єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на загальну суму 11 млрд 688,5 млн гривень. У порівняні з аналогічним періодом 2018 року, цей показник більше на 1 млрд 876,1 млн гривень.
При цьому, лише у вересні 2019 року платники єдиного внеску Дніпропетровської області перерахували на рахунки Держказначейства 1 млрд 311,9 млн грн, що на 242,1 млн грн більше минулорічних вересневих надходжень.
Нагадуємо, що єдиний внесок засобами програмного забезпечення автоматично розподіляється Державною казначейською службою України за видами загальнообов’язкового державного соціального страхування відповідно до визначених пропорцій та перераховується за призначенням – на рахунки, відкриті в Державній казначейській службі до фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування і пенсійного страхування.

До уваги платників!
Звертаємось до платників податків Дніпропетровській області дотримуватись вимог антикорупційного законодавства, а саме Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1700 «Про запобігання корупції» із змінами та доповненнями .
Якщо у процесі роботи посадові особи ГУ ДПС у Дніпропетровській області вимагають грошові кошти або іншу неправомірну вигоду для вирішення проблемних питань або зловживають службовим становищем, невідкладно повідомляйте відділ з питань запобігання та виявлення корупції ГУ ДПС у Дніпропетровській області за телефоном (056) 374-86-40 та чергову частину ГУ ДПС у Дніпропетровській області за телефоном (068) 895-89-88, або особисто за адресою: 49000, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а.

IBAN – міжнародний номер банківського рахунку, який гармонізує український платіжний простір з європейським
На виконання постанови Правління Національного банку України від 28 грудня 2018 року № 162 «Про запровадження міжнародного номера банківського рахунка (IBAN) в Україні» (далі – Постанова № 162) Державною казначейською службою України (далі – Казначейство) здійснено заміну діючих рахунків для зарахування надходжень до державного та місцевих бюджетів відповідно до вимог стандарту IBAN.
Перехід на міжнародні номери рахунків при обслуговуванні бюджетів за доходами здійснено Казначейством з 01 жовтня 2019 року.
Таким чином, починаючи з 01 жовтня 2019 року змінено реквізити бюджетних рахунків для сплати податків і зборів, відкритих відповідно до вимог стандарту IBAN.
Оновлені бюджетні рахунки державного та місцевих бюджетів по Дніпропетровській області розміщено на головній сторінці субсайту «Територіальні органи ДПС у Дніпропетровській області» офіційного вебпорталу ДПС України у рубриці «Бюджетні рахунки» за посиланням
http://dp.tax.gov.ua/byudjetni-rahunki/
Також, з метою упередження помилкової сплати коштів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) на неналежні рахунки, сплата єдиного внеску по Дніпропетровської області має відбуватись на рахунки, які відкриті на ім’я Головного управління ДПС у Дніпропетровській області відповідно до адміністративно-територіальних одиниць, на яких зареєстровані платники податків, за символами рахунків 201 – 204, де:

Cимвол "SSS"*	Розмір єдиного внеску
201	Єдиний внесок, нарахований роботодавцями на суми: заробітної плати; винагороди за договорами ЦПХ; допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами
202	Єдиний внесок, нарахований на суми грошового забезпечення військовослужбовців
203	Єдиний внесок, нарахований на суми грошового забезпечення батьків-вихователів у системі загальнообов’язкового пенсійного страхування
204	Єдиний внесок для фізичних осіб – підприємців, у т.ч. які обрали спрощену систему оподаткування та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність
* – символ звітності, що відповідає коду класифікації доходів бюджету. Цей параметр кодується згідно із Довідником відповідності символу звітності коду класифікації доходів бюджету, який затверджується наказом Казначейства України (пункт 1 Додатку 1 до Порядку відкриття аналітичних рахунків для обліку операцій по виконанню бюджетів в системі Державної казначейської служби України, затвердженого наказом Державної казначейської служби України від 27.12.2013 № 217).

Детальна інформація щодо рахунків для сплати єдиного внеску, відкритих на ім’я територіальних органів Державної податкової служби України, що вступили у дію з 01.10.2019, розміщена на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/reestri/393096.html
Довідково: запровадження IBAN дасть можливість гармонізувати український платіжний простір з європейським, а також сприятиме подальшій запланованій модернізації системи електронних платежів Національного банку України. Загалом використання стандарту IBAN завдяки скороченню реквізитів має зробити зручнішим оформлення розрахункових документів.
Завдяки цьому клієнти банків зможуть:
► зручно та просто ідентифікувати платника та отримувача коштів, а також банк України, що їх обслуговує;
► уникнути помилок у реквізитах рахунків завдяки скороченню реквізитів в розрахункових документах;
► швидше здійснювати перекази та отримувати кошти.

Організація роботи ГУ ДПС у Дніпропетровській області щодо погашення заборгованості з ЄСВ
У прес-центрі інформаційного агентства «МОСТ-Днепр» відбулася пресконференція на тему «Організація роботи ГУ ДПС у Дніпропетровській області щодо погашення заборгованості з ЄСВ» за участі начальника управління по роботі з податковим боргом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Світлани Цегельської.
Вона повідомила, що у січні – вересні поточного року загальна сума скорочення боргу зі сплати єдиного внеску по Дніпропетровській області склала майже 130 млн гривень.
Втім, незважаючи на позитивну тенденцію по скороченню заборгованості, станом на кінець вересня поточного року, сума податкового боргу складає понад 1 млрд грн, з них 67 % – сума боргу з фізичних осіб – підприємців.
За результатами роботи у 2018 році в рахунок погашення боргу надійшло 125 млн грн, у тому числі після виставлення вимог податковими органами – 104 млн гривень.
«Згідно із законодавством за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції.
Відповідно до чинного законодавства єдиний соціальний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
Тому, одним із пріоритетних напрямків роботи Головного управління ДПС у Дніпропетровській області є підвищення рівня добровільної сплати єдиного соціального внеску», – підсумувала Світлана Цегельська.

Про подання фінансової звітності
Відповідно до ст. 2 Закону України від 16 липня 1999 року № 996 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 996) та п. 1 Порядку подання фінансової звітності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2000 року № 419 із змінами (далі – Порядок № 419) фінансову звітність зобов’язані подавати
► усі юридичні особи, створені відповідно до законодавства України (незалежно від організаційно-правової форми господарювання та форми власності);
► представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності.
Приписи абзацу другого п. 2 Порядку № 419 свідчать про те, що фінансову звітність і консолідовану фінансову звітність складають відповідно до:
◄ національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку (далі –П(С)БО);
◄ міжнародних стандартів фінансової звітності (далі – МСФЗ);
◄ національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку в державному секторі.
Фінансова звітність подається залежно від того, які з цих стандартів застосовує суб’єкт господарювання.
Фінансова звітність може бути повною і скороченою.
Повну фінзвітність подають усі підприємства, крім бюджетних установ, представництв іноземних суб’єктів господарської діяльності, мікро- та малих підприємств. Її склад визначено п. 1 розділу ІІ П(С)БО 1.
Для суб’єктів малого підприємництва (тобто мікро- і малих підприємств) і представництв іноземних суб’єктів господарської діяльності П(С)БО 25 установлено скорочену за показниками фінансову звітність (ч. 3 ст. 11 Закону № 996, п. 2 розділу ІІ П(С)БО 1).
При цьому, окремі підприємства з числа суб’єктів малого підприємництва мають право складати Спрощений фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва. Згідно з п.п. 2 п. 2 розділу І П(С)БО 25 це:
- мікропідприємства;
- юрособи, які ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів і витрат відповідно до податкового законодавства. Такими, зокрема, є юридичні особи – платники єдиного податку 3-ї групи (п. 44.2 ст. 44 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).
Форму і порядок складання спрощеного фінансового звіту містить також П(С)БО 25.
Метою складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття ними рішень повної, правдивої, неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства (п. 4 розділу І П(С)БО 1).
Інформація, наведена у фінансовій звітності, базується виключно на даних бухгалтерського обліку і має бути тотожна даним аналітичного та синтетичного обліку.
Фінзвітність складається за такими основними принципами і правилами:
1. Фінансову звітність складають у грошовій одиниці України – гривні (ст. 5 Закону № 996).
2. Великі та середні підприємства заповнюють форми фінансової звітності в тисячах гривень без десяткових знаків. Виняток – розділ IV «Розрахунок показників прибутковості акцій» форми № 2. Його складають у гривнях з копійками.
Фінансову звітність суб’єктів малого підприємництва (форми № 1-м і № 2-м, а також № 1-мс і № 2-мс) складають у тисячах гривень з одним десятковим знаком (п. 1 розділу I П(С)БО 25).
3. Показники про податок на прибуток підприємств, витрати і збитки, вирахування з доходу, вибуття коштів, зменшення складових власного капіталу наводять у дужках (п. 5 розділу ІІ П(С)БО 1).
4. При складанні фінансової звітності неприпустимо згортати статті активів та зобов’язань, доходів і витрат, крім випадків, передбачених відповідними П(С)БО або МСФЗ (п. 3 розділу IV П(С)БО 1, п. 6 розділу I П(С)БО 25).
5. Підприємства можуть не наводити статті, за якими відсутня інформація до розкриття. Виняток – випадки, коли така інформація була у попередньому звітному періоді (п. 4 розділу ІІ П(С)БО 1).
6. Показники річної фінансової звітності підтверджують результатами попередньо проведеної інвентаризації активів і зобов’язань (ст. 10 Закону № 996 і п. 12 Порядку № 419).
7. До фінансової звітності включають показники діяльності філій, представництв, відділень та інших відокремлених підрозділів підприємства (п. 6 розділу ІІ П(С)БО 1).
8. Фінансова звітність має бути підписана керівником (власником) підприємства або уповноваженою особою у визначеному законодавством порядку і бухгалтером або особою, яка забезпечує ведення бухгалтерського обліку підприємства (ч. 1 ст. 11 Закону № 996).
Якщо бухгалтерський облік на підприємстві веде юридична особа, яка здійснює діяльність у сфері бухгалтерського обліку та/або аудиту, фінансову звітність підписують керівник підприємства (або уповноважена ним особа), а також керівник аудиторської/бухгалтерської фірми (або уповноважена ним особа).
Фінансову звітність підприємства, що становить суспільний інтерес, підписують керівник (або уповноважена ним особа) і головний бухгалтер.
Нагадуємо, що згідно з п. 46.2 ст. 46 ПКУ платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 ПКУ.
Фінансова звітність, що складається та подається відповідно до п. 46.2 ст. 46 ПКУ платниками податку на прибуток та неприбутковими підприємствами, установами та організаціями, є додатком до податкової декларації з податку на прибуток (звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації) та її невід’ємною частиною.
Платники податку на прибуток – виробники сільськогосподарської продукції, які обрали річний податковий (звітний) період відповідно до п.п. 137.4.1 п. 137.4 ст. 137 ПКУ, складають та подають з відповідною податковою декларацією фінансову звітність за перше півріччя минулого звітного року, за минулий звітний рік та за перше півріччя поточного звітного року.

Оновлено спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності
Звертаємо увагу платників, що вийшло доповнення до спеціалізованого клієнтського програмного забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності» до версії 1.27.16.0 станом на 04.10.2019 (даний комплект програмного забезпечення включає в себе зміни та доповнення з 27.12.2018 по 04.10.2019 включно та встановлюється тільки на релізи Системи версії 1.27.*, при цьому всі персональні довідники та налаштування користувача залишаються незмінними).
Перелік змін та доповнень (версія 1.27.16.0):
Додано нові версії документів:
На виконання вимог наказу Міністерства фінансів України від 31 травня 2019 року № 226 «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України з бухгалтерського обліку» (з 01.10.2019):
J0901107 – Фінансова звітність малого підприємства (Додаток 1 до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 25 «Спрощена фінансова звітність» (пункт 5 розділу I));
J0901204 – Фінансова звітність мікропідприємства (Додаток 2 до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 25 «Спрощена фінансова звітність» (пункт 5 розділу I)).
Коригування існуючих форм, шаблонів та даних:
Внесені зміни в екранні форми вводу та форми для друку:
J/F0295807 – Додаток 8. Розрахунок суми акцизного податку, що збільшує або зменшує податкові зобов’язання внаслідок виправлення самостійно виявленої помилки, допущеної в попередніх звітних періодах.
Внесені зміни в XML схеми наступних форм:
F/J 0209901 – Заявка на поповнення (коригування) залишку спирту етилового;
F/J 0210901 – Заявка на поповнення (коригування) залишку пального.
Інформація розміщена на офіційному вебпорталі «Державна податкова служба України» за посиланням
https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/

Платники єдиного податку четвертої групи самостійно обчислюють суму податку щороку
Криворізьке північне управління нагадує, що платники єдиного податку четвертої групи самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника єдиного податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Норми визначені п.п. 295.9.1 п. 295.9 ст. 295 ПКУ,
Єдиний податок такими платниками відповідно до п.п 295.9.2 п. 295.9 ст. 295 ПКУ сплачується щоквартально протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, у таких розмірах:
● у I кварталі – 10 відсотків;
● у II кварталі – 10 відсотків;
● у III кварталі – 50 відсотків;
● у IV кварталі – 30 відсотків;
Фізичні особи – підприємці, які у звітному періоді обрали спрощену систему оподаткування та ставку єдиного податку, встановлену для четвертої групи, або перейшли на застосування ставки єдиного податку, встановленої для четвертої групи, та юридичні особи, утворені протягом року шляхом злиття, приєднання або перетворення у звітному податковому періоді, у тому числі за набуті ними площі нових земельних ділянок, вперше сплачують податок протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, в якому відбулося таке обрання/перехід, в якому відбулося утворення (виникнення права на земельну ділянку), а надалі – у порядку, визначеному п.п. 295.9.2 п. 295.9 ст. 295 ПКУ (п.п. 295.9.3 п. 295.9 ст. 295 ПКУ).

Платникам ПДВ необхідно реєструвати податкові накладні у строки, визначені Податковим кодексом України
Повідомляємо, що реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків, визначених п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), а саме:
► для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, – до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
► для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, – до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
► для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача – платника ПДВ, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, – протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з ПКУ.
Платник ПДВ має право зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну та/або розрахунок коригування, складені починаючи з 1 липня 2015 року, в яких загальна сума ПДВ не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200№.3 ст. 200№ПКУ.
Якщо сума, визначена відповідно до п. 200№.3 ст. 200№ПКУ, є меншою, ніж сума ПДВ в податковій накладній та/або розрахунок коригування, які платник повинен зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, то платник зобов’язаний перерахувати потрібну суму коштів із свого поточного рахунку на свій рахунок в системі електронного адміністрування ПДВ.

ДПС забезпечено безперебійний перехід на стандарти IBAN
Перехід Державної податкової служби України з 01 жовтня 2019 року на міжнародні стандарти IBAN відбувся без збою в наповненні державного та місцевих бюджетів. Всі кошти, сплачені платниками податків, зараховані на бюджетні рахунки, відкриті відповідно до вимог стандарту IBAN.
Органами ДПС обслуговується понад 340 тисяч бюджетних рахунків. Безперебійний перехід на новий формат бюджетних рахунків надав можливість платникам податків у звичайному режимі виконати всі свої податкові зобов’язання, уникнувши при цьому помилкових зарахувань та зайвих повернень з бюджету.
Для уникнення непорозумінь податковою було проведено масово-роз’яснювальну роботу серед платників податків. На вебпорталі ДПС та субсайтах територіальних органів ДПС, у засобах масової інформації та Центрах обслуговування платників розміщено повідомлення щодо нових реквізитів бюджетних рахунків.
Поінформовано про зміни структурні підрозділи ДПС, які виконують функції з адміністрування податків, зборів платежів та погашення боргу, для забезпечення безперебійної роботи.
Інформація розміщена на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/394289.html

Перевірки бізнесу Дніпропетровщини забезпечили надходження до бюджету 185,7 млн гривень
З початку 2019 року підрозділом податкових перевірок, трансфертного ціноутворення та міжнародного оподаткування Головного управління ДПС у Дніпропетровській області проведено всього 1 322 документальні перевірки та 316 фактичних перевірок суб’єктів господарювання, які використовують РРО.
За результатами перевірок до бюджету надійшло 185,7 млн грн грошових зобов’язань (з урахуванням фінансових санкцій).
Такі показники контрольно-перевірочної роботи досягнуті завдяки вибірковості контролю на основі оцінки та опрацювання ризиків в діяльності платника, що цілком відповідає міжнародній практиці та дає змогу значно зменшити тиск на сумлінних платників, а також зосередити увагу податкових органів на ризикових платниках.
Так, в ході перевірки одного з суб’єктів господарювання працівниками ГУ ДПС встановлено порушення термінів зворотного вивезення обладнання.
За результатами перевірки (за порушення митних правил та заниження суми податку на додану вартість) донараховано підприємству понад 2,0 млн грн податкових зобов’язань разом із штрафними санкціями, які сплачені підприємством до бюджету у повному обсязі.

Профілактичні заходи щодо запобігання корупції
Одним з першочергових завдань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області є виявлення, запобігання корупції та контроль за дотриманням вимог антикорупційного законодавства в ГУ ДПС.
Протягом дев’яти місяців відділом з питань запобігання та виявлення корупції ГУ ДПС забезпечено перевірку 137 кандидатів на посади державних службовців, з яких відмовлено в призначенні – 3.
З початку року проведено 36 тематичних перевірок та 2 службові розслідування за приписом прокуратури.
Розглянуто 116 запитів від правоохоронних органів щодо 229 суб’єктів декларування – працівників ГУ ДПС у Дніпропетровській області.
Також працівниками відділу ведеться постійна робота щодо безумовного дотримання вимог антикорупційного законодавства та Правил етичної поведінки в ГУ ДПС у Дніпропетровській області.
ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертається до платників податків Дніпропетровській області дотримуватись вимог антикорупційного законодавства, а саме: Закону України від 14.10.2014 № 1700 «Про запобігання корупції» із змінами та доповненнями.
Якщо у процесі роботи, посадові особи ГУ ДПС у Дніпропетровській області вимагають грошові кошти або іншу неправомірну вигоду для вирішення проблемних питань або зловживають службовим становищем, невідкладно повідомляйте відділ з питань запобігання та виявлення корупції ГУ ДПС у Дніпропетровській області за телефоном (056) 374-86-40 та чергову частину ГУ ДПС у Дніпропетровській області за телефоном (068) 895-89-88, або особисто за адресою: 49000, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а.

Платникам податку на прибуток підприємств про граничний строк подання фінансової звітності за ІІІ квартал 2019 року
Відповідно до п. 46.2 ст. 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податку на прибуток підприємств подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 ПКУ. При цьому фінансова звітність є додатком до податкової декларації з податку на прибуток та її невід’ємною частиною.
З метою належного декларування податку на прибуток за три квартали 2019 року підприємства подають декларацію та форми фінансової звітності у строки, встановлені п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПКУ, а саме: протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного податкового кварталу.
Якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем (п. 49.20 ст. 49 ПКУ).

З урахуванням вищевикладеного, останній день подання податкової декларації з податку на прибуток підприємств за три квартали 2019 року – 11 листопада 2019 року. Отже, і фінансова звітність, яка є додатком до податкової декларації з податку на прибуток підприємств і її невід’ємною частиною, такими платниками подається до органів ДПС не пізніше 11 листопада поточного року.




Про земельні ділянки, за які не сплачується земельний податок
Повідомляємо, що перелік земельних ділянок, які не підлягають оподаткуванню земельним податком, наведено у ст. 283 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Так, не сплачується земельний податок за:
- сільськогосподарські угіддя зон радіоактивно забруднених територій, визначених відповідно до закону такими, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи (зон відчуження, безумовного (обов’язкового) відселення, гарантованого добровільного відселення і посиленого радіоекологічного контролю), і хімічно забруднених сільськогосподарських угідь, на які запроваджено обмеження щодо ведення сільського господарства (п.п. 283.1.1 п. 283.1 ст. 283 ПКУ);
- землі сільськогосподарських угідь, що перебувають у тимчасовій консервації або у стадії сільськогосподарського освоєння (п.п. 283.1.2 п. 283.1 ст. 283 ПКУ);
- земельні ділянки державних сортовипробувальних станцій і сортодільниць, які використовуються для випробування сортів сільськогосподарських культур (п.п. 283.1.3 п. 283.1 ст. 283 ПКУ);
- землі дорожнього господарства автомобільних доріг загального користування – землі під проїзною частиною, узбіччям, земляним полотном, декоративним озелененням, резервами, кюветами, мостами, штучними спорудами, тунелями, транспортними розв’язками, водопропускними спорудами, підпірними стінками, шумовими екранами, очисними спорудами і розташованими в межах смуг відведення іншими дорожніми спорудами та обладнанням, а також землі, що знаходяться за межами смуг відведення, якщо на них розміщені споруди, що забезпечують функціонування автомобільних доріг, а саме:
а) паралельні об’їзні дороги, поромні переправи, снігозахисні споруди і насадження, протилавинні та протисельові споруди, вловлюючі з’їзди, захисні насадження, шумові екрани, очисні споруди;
б) майданчики для стоянки транспорту і відпочинку, склади, гаражі, резервуари для зберігання паливно-мастильних матеріалів, комплекси для зважування великогабаритного транспорту, виробничі бази, штучні та інші споруди, що перебувають у державній власності, власності державних підприємств або власності господарських товариств, у статутному капіталі яких 100 відс. акцій (часток, паїв) належить державі (п.п. 283.1.4 п. 283.1 ст. 283 ПКУ);
- земельні ділянки сільськогосподарських підприємств усіх форм власності та фермерських (селянських) господарств, зайняті молодими садами, ягідниками та виноградниками до вступу їх у пору плодоношення, а також гібридними насадженнями, генофондовими колекціями та розсадниками багаторічних плодових насаджень (п.п. 283.1.5 п. 283.1 ст. 283 ПКУ);
- земельні ділянки кладовищ, крематоріїв та колумбаріїв (п.п. 283.1.6 п. 283.1 ст. 283 ПКУ);
- земельні ділянки, на яких розташовані дипломатичні представництва, які відповідно до міжнародних договорів (угод), згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, користуються приміщеннями та прилеглими до них земельними ділянками на безоплатній основі (п.п. 283.1.7 п. 283.1 ст. 283 ПКУ);
- земельні ділянки, надані для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення діяльності релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку (п.п. 283.1.8 п. 283.1 ст. 283 ПКУ).

Доповнено правила реєстрації в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків
ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/395240.html повідомила наступне.
З 23.10.2019 діють зміни до Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків.
Новаціями передбачено, що для проведення реєстрації, внесення змін, отримання картки платника податків або відомостей з Державного реєстру використовуються дані документа, що посвідчує особу, зокрема:
● для іноземців та осіб без громадянства, які звернулися із заявою про визнання їх біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, відповідно до Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту»:
► копія паспортного документа іноземця та особи без громадянства, засвідчена територіальним органом ДМС за місцем перебування іноземця чи особи без громадянства в Україні, та/або з відміткою про те, що оригінал такого документа отримано на зберігання територіальним органом ДМС;
► довідка про звернення за захистом в Україні.
Іноземці та особи без громадянства подають документи до територіальних органів ДПС в областях та місті Києві.
Довідково
З 23.10.2019 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 10.07.2019 № 294 «Про внесення зміни до Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 01.08.2019 за № 847/33818. Цей наказ розміщено на вебпорталі ДПС за посиланням: https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/nakazi/73796.html.

Для отримання податкової знижки за навчання необхідно укласти договір з закладом освіти
Нагадуємо, що право платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) на податкову знижку, підстави для її нарахування, перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, обмеження права на її нарахування визначені ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Відповідно до п.п. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 ПКУ платник ПДФО має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника ПДФО за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником ПДФО на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника ПДФО та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення.
Членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення для цілей розділу IV ПКУ вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені (п.п. 14.1.263 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником ПДФО витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання) (п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).
Пунктом 5 ст. 79 Закону України від 05 вересня 2017 року № 2145-VІІІ «Про освіту» із змінами та доповненнями встановлено, що розмір та умови оплати за навчання, підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації, за надання додаткових освітніх послуг встановлюються договором.
Договір укладається між закладом освіти і здобувачем освіти (його законними представниками) та/або юридичною чи фізичною особою, яка здійснює оплату.
Отже, з метою використання права на податкову знижку у зменшення оподатковуваного доходу за наслідками звітного податкового року платник ПДФО може включити фактично здійснені ним витрати у вигляді суми коштів, сплачених на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника ПДФО та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення, підтверджені відповідними документами, зокрема, копією договору, що ідентифікує заклад освіти – надавача послуг і здобувача освіти – отримувача послуг (його законного представника) та/або юридичну чи фізичну особу, яка здійснює оплату.
При цьому в договорі про навчання повинно бути зазначено прізвище, ім’я та по батькові особи, яка буде безпосередньо навчатися (дитини).

Термін сплати єдиного внеску за цивільно-правовими договорами
Повідомляємо, що базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) для платників, зазначених у п. 1 (крім абзацу сьомого) частини 1 ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464), є, зокрема, сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (п. 1 частини 1 ст. 7 Закону № 2464).
Згідно з абзацом першим частини 8 ст. 9 Закону № 2464 роботодавці зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.
При цьому платники, зазначені у п. 1 частини 1 ст. 4 Закону № 2464, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов’язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі).
Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим частини 8 ст. 9 Закону № 2464, або за результатами звірення платника з органом доходів і зборів за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі.
Разом з тим фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань (абзац другий частини 8 ст. 9 Закону № 2464).
Отже, роботодавці зобов’язані сплачувати єдиний внесок при кожній виплаті фізичній особі суми винагороди за виконану роботу (надані послуги) за цивільно-правовими договорами одночасно з такими виплатами.
Якщо сума винагороди за виконану роботу (надані послуги) за цивільно-правовими договорами нарахована, але не виплачена, то єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, сплачується не пізніше 20 числа (для гірничих підприємств – не пізніше 28 числа) наступного місяця.

Зміна власника нерухомості протягом року: обчислення податку на нерухомість для фізособи
Звертаємо увагу, що у разі переходу права власності на об’єкт оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, від одного власника до іншого протягом календарного року податок на нерухомість обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а для нового власника – починаючи з місяця, в якому він набув право власності.
Норми встановлені п.п. 266.8.1 п. 266.8 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності (п.п. 266.8.2 п. 266.8 ст. 266 ПКУ).

Реєстрація підрозділу нерезидента, що обліковується як неплатник податку на прибуток і прийняв рішення про здійснення господарської діяльності
Криворізьке північне управління повідомляє, що відокремлений підрозділ іноземної компанії, організації, що не здійснює господарської діяльності в Україні та не підпадає під визначення постійного представництва відповідно до п.п. 14.1.193 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), але відповідно до ПКУ зобов’язаний сплачувати податки і збори, для взяття на облік подає до контролюючого органу документи, визначені п.п. 4.2 та 4.4 розділу IV Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами (далі – Порядок № 1588).
При цьому, взяття на облік відокремленого підрозділу нерезидента згідно з п.п. 2 п. 3.4 розділу ІІІ Порядку № 1588 не звільняє такий підрозділ від обов’язку реєстрації платником податку на прибуток у порядку, визначеному розділом V Порядку № 1588, якщо він розпочинає господарську діяльність та відповідає визначенню постійного представництва.
Відповідно до п.п. 1 п. 3.4 розділу III Порядку № 1588 відокремлені підрозділи юридичних осіб – нерезидентів, які відповідають визначенню постійних представництв згідно з п.п. 14.1.193 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, до початку своєї господарської діяльності стають на облік (реєструються платниками податку на прибуток) у контролюючих органах за своїм місцезнаходженням у порядку, визначеному розділу V Порядку № 1588.
Отже, відокремлений підрозділ нерезидента, що обліковується в контролюючому органі як неплатник податку на прибуток, та прийняв рішення про провадження господарської діяльності через постійне представництво, подає до контролюючого органу реєстраційну заяву за формою № 1-РПП у порядку, визначеному розділом V Порядку № 1588.

Відвантаження та отримання пального не в один день: визначення дати складання акцизної накладної
Звертаємо увагу, що платник акцизного податку при реалізації, зокрема, пального зобов’язаний скласти в електронній формі акцизну накладну за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД реалізованого, зокрема, пального та зареєструвати її в Єдиному реєстрі акцизних накладних з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи.
Норми встановлені абзацом першим п. 231.1 ст. 231 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Абзацом другим п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено, що реалізація, зокрема, пального для цілей розділу VI «Акцизний податок» ПКУ – будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження), зокрема, пального з переходом права власності, зокрема, на таке пальне чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу/акцизного складу пересувного:
- до акцизного складу;
- до акцизного складу пересувного;
- для власного споживання чи промислової переробки;
- будь-яким іншим особам.
Акцизна накладна складається платником акцизного податку, зокрема в день реалізації пального при кожній повній або частковій операції з реалізації пального (абзац перший п. 231.3 ст. 231 ПКУ).
При цьому, у випадках, визначених п. 231.3 ст. 231 ПКУ платникам акцизного податку також надається право складання акцизної накладної за щоденними підсумками операцій, та не пізніше останнього дня місяця на весь обсяг реалізованого (втраченого) пального протягом такого місяця.
Отже, з метою складання акцизної накладної датою здійснення операції з реалізації пального вважається дата фізичної передачі (відпуску, відвантаження) такого пального, що засвідчується у первинних документах, незалежно від того, коли відбулась сплата або перехід права власності, отримання його покупцем.

Затверджено зміни до типової кореспонденції субрахунків бухгалтерського обліку
18.10.2019 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 17.09.2019 № 386 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 04.10.2019 за № 1082/34053) (далі – Наказ № 386), яким затверджено зміни до Типової кореспонденції субрахунків бухгалтерського обліку для відображення операцій з активами, капіталом та зобов’язаннями розпорядниками бюджетних коштів та державними цільовими фондами (далі – Типова кореспонденція субрахунків).
Наказом № 386 до Типової кореспонденції субрахунків додано нові рядки, які визначають зміст господарські операції, зокрема:
► 1.34 – переведення об’єктів основних засобів з операційної нерухомості до інвестиційної нерухомості.
Відображення нарахованої суми зносу на об’єкти основних засобів, які переведені з операційної нерухомості до інвестиційної нерухомості;
► 1.35 – переведення об’єктів основних засобів з інвестиційної нерухомості до операційної нерухомості.
Відображення нарахованої суми зносу на об’єкти основних засобів, які переведені з інвестиційної нерухомості до операційної нерухомості;
► 1.36 – переведення інвестиційної нерухомості до складу запасів з метою реалізації:
- віднесення до запасів балансової вартості;
- списання суми зносу;
- віднесення до накопичених фінансових результатів балансової вартості інвестиційної нерухомості при переведенні її до складу запасів.
Наказ № 386 опубліковано у виданні «Офіційний вісник України» від 18.10.2019 № 80.

Відкриті дані – відкритість ДПС
Державна податкова служба України оприлюднила 40 основних наборів даних у формі відкритих даних, які відносяться до компетенції ДПС та, зокрема, які були закріплені за ДФС. Відкриті дані оприлюднено на Порталі відкритих даних Єдиного державного вебпорталу відкритих даних (data.gov.ua/organization/derzhavna) та у банері «Відкриті дані» головної сторінки офіційного вебпорталу ДПС (tax.gov.ua/datasets.php?q=).
Таким чином податкова служба як правонаступниця прав та обов’язків реорганізованої ДФС виконала вимоги ст.101 Закону України «Про доступ до публічної інформації» та постанови Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 835 «Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних» (зі змінами).
Зазначеною постановою також визначено ще 15 наборів даних для всіх розпорядників інформації, з яких до компетенції ДПС належать 12 наборів даних та які поступово оприлюднюються і оновлюються.
Кожний із наборів даних має свою періодичність оновлення на інформаційних ресурсах, а саме – щоденно; щотижня; щомісяця; щокварталу; щороку; протягом трьох робочих днів з моменту внесення таких змін.
Отже набори даних у формі відкритих даних, які оприлюднюються та оновлюються ДПС, можуть використовуватися не тільки громадськістю, але і органами державної влади, правоохоронними органами для здійснення своїх повноважень.
Таким чином ДПС оприлюднює та здійснює подальше оновлення наборів даних у формі відкритих даних.
Детальніше з переліком наборів даних у формі відкритих даних, оприлюднення яких здійснює ДПС, можливо ознайомитись на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/395546.html

Відбулася зустріч керівництва Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з бізнесом та громадськістю
Нова податкова служба не залишається осторонь від питань, які турбують бізнес. У форматі двохстороннього спілкування за темою «Нагальні питання платників податків, що виникають під час проведення господарської діяльності, та шляхи їх вирішення» 24 жовтня 2019 року під головуванням в.о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ганни Чуб відбулася зустріч з представниками бізнес-спільноти та громадськістю.
У зустрічі прийняли участь в.о. заступника начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Микола Обертович, керівники та фахівці структурних підрозділів, у тому числі управлінь, утворених на правах відокремлених підрозділів Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС), представники бізнес-спільноти та Громадської ради при Головному управлінні ДФС у Дніпропетровській області.
Захід відкрила очільниця Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ганна Чуб. Вона зазначила: «Побудова партнерських відносин між податковою, як справжньою сервісною службою з якісним адмініструванням податків, та платником – як клієнтом служби – першочергова задача.
Головна мета органів податкової служби усіх рівнів – податки та збори мають сплачуватись добровільно, без будь-якого тиску на бізнес. А розуміння кожного платника, що сплачені ним податки і збори направляються на економічний розвиток та зміцнення держави, зростання соціального захисту громадян країни – це та мотивація, яка стимулює добровільну сплату усіх нарахованих обов’язкових платежів».
На зустрічі обговорювались проблемні питання, які виникають у бізнесу під час здійснення господарської діяльності, а саме: питання, пов’язані з оподаткуванням ПДВ, бюджетним відшкодуванням ПДВ, ліцензуванням операцій із зберігання пального, наданням та прийманням звітності, перевірками платників податків, штрафними санкціями, земельними відносинами, роботою податкового блоку тощо.
Під час проведення зустрічі, яка пройшла у форматі конструктивного діалогу, присутні отримали відповіді на актуальні для них питання.
Підсумовуючи результати заходу в.о. заступника начальника ГУ ДПС Микола Обертович подякував усім за активну і плідну роботу та зауважив: «Такі зустрічі корисні, як для органів податкової служби, так і для бізнесу, особливо у форматі сьогоднішнього заходу. Наші відносини з бізнесом та громадськістю будуються на принципах прозорості та партнерства».

Внутрішньо переміщена особа подає декларацію про майновий стан і доходи до контролюючого органу за місцем взяття на облік
Податкова декларація про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) подається за звітний період в установлені Податковим кодексом України (далі – ПКУ) строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
Норми визначені п. 49.1 ст. 49 ПКУ.
Пунктом 45.1 ст. 45 ПКУ встановлено, що податковою адресою платника податків – фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі. Платник податків – фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.
Податкова декларація повинна містити обов’язкові реквізити, зокрема, про місце проживання платника податків.
Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов’язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов’язкових реквізитів, передбачених підпунктами 48.3 та 48.4 ст. 48 ПКУ. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають (п. 49.8 ст. 49 ПКУ).
Враховуючи зазначене, платник податків зазначає в податковій декларації актуальні дані про адресу місця проживання, за якою здійснюється його взяття на облік.
З урахуванням вимог розпорядження Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року № 1085-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення» із змінами та доповненнями, функціональні обов’язки з обслуговування платників податків – переселенців з тимчасово окупованої території, покладаються у межах компетенції на територіальні органи, які знаходяться на території, де органи державної влади здійснюють свої повноваження у повному обсязі.
Відповідно до частини першої ст. 4 Закону України від 20 жовтня 2014 року № 1706-VII «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» із змінами та доповненнями факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Така довідка видається структурними підрозділами з питань соціального захисту населення відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 509 із змінами та доповненнями.
Пунктом 70.7 ст. 70 ПКУ передбачено, що фізичні особи – платники податків зобов’язані подавати контролюючим органам відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання відповідної заяви за формою та у порядку, визначеними центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відповідно до Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 із змінами, фізичні особи – платники податків зобов’язані інформувати контролюючі органи про зміну даних шляхом подання заяви про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків за формою № 5ДР.
Враховуючи вищевикладене, якщо платник податків – внутрішньо переміщена особа подав до контролюючого органу за місцем фактичного проживання/перебування заяву про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків за формою № 5ДР та пред’явив при цьому довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, то і податкову декларацію така особа подає до цього контролюючого органу.
Однак, якщо такі дії не здійснено, то податкова декларація подається платником податку на доходи фізичних осіб за адресою (місцезнаходженням) контролюючого органу, який переміщено з тимчасово окупованої території.

Економте свій час – користуйтесь електронними сервісами ДПС!
На офіційному вебпорталі ДПС за посиланням http://tax.gov.ua/diyalnist-/elektronnyi-servisi/elektronni-servisi-/ розміщені, зокрема, наступні електронні сервіси:
► Електронний кабінет (https://cabinet.tax.gov.ua), через відкриту частину якого платники мають можливість скористатись інформацією з реєстрів, що є загальнодоступними.
У приватній частині, після ідентифікації особи, доступні такі сервіси:
- Податковий календар;
- Стан розрахунків з бюджетом;
- Листування з органами ДПС;
- Облікові дані;
- Пошук інформації в реєстрах ДПС;
- Подання заяв/запитів;
- Подання декларації про майновий стан і доходи в електронному вигляді;
- Сплата податків (фізичним особам);
- Перегляд даних СЕА ПДВ;
- Інші електронні сервіси.
● Інформація з реєстрів (https://cabinet.tax.gov.ua/registers), зокрема:
- Дані про взяття на облік платників;
- Реєстр страхувальників;
- Дані реєстру платників ПДВ;
- Реєстр платників єдиного податку;
- Інформація про РРО;
- Дані реєстру платників акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового;
- Реєстр осіб, які здійснюють операції з товарами.
► Дізнайся більше про свого бізнес-партнера (http://tax.gov.ua/businesspartner), за допомогою якого можна перевірити потенційних бізнес-партнерів щодо сумлінності сплати податків до бюджету.
► Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (http://zir.tax.gov.ua/), де можливо передивитись «Запитання – відповіді з Бази знань»; «Нормативні та інформаційні документи»; «Останні зміни в законодавстві»; «Письмові консультації» тощо.
► Сервіс «Пульс» (http://tax.gov.ua/others/puls-), за допомогою якого можливо повідомити про неправомірні дії працівників ДПС.
► Кваліфікований надавач електронних довірчих послуг (http://acskidd.gov.ua/).
► Електронна звітність (http://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/), де розміщено Спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності».
► Декларування громадян (http://tax.gov.ua/others/deklaruvannya-gromadyan).
Головна стратегія розвитку податкової служби – зробити процес роботи з платниками максимально автоматизованим, а розвиток сервісів та переведення сервісів у режим онлайн – кардинальне спрощення взаємодії між платником та податковою службою.

Про форми фінансової звітності, які подають платники податку на прибуток підприємств
Звертаємо увагу, що платниками податку на прибуток підприємств (далі – податок) разом з відповідною податковою декларацією з податку на прибуток підприємств, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 із змінами (далі – Декларація), за календарний квартал, півріччя, три квартали подається проміжна фінансова звітність, складена за національними стандартами, яка включає Баланс та Звіт про фінансові результати.
До річної Декларації такі платники подають відповідну річну фінансову звітність, яка включає Баланс, Звіт про фінансові результати, Звіт про рух грошових коштів, Звіт про власний капітал та Примітки до річної фінансової звітності (форми № 1– № 5).
Платниками податку – мікропідприємствами, малими підприємствами, непідприємницькими товариствами, представництвами іноземних суб’єктів господарської діяльності та підприємствами, які ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат відповідно до податкового законодавства (крім підприємств, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності), подається разом з квартальною або річною Декларацією скорочена за показниками фінансова звітність у складі Балансу і Звіту про фінансові результати (за формами № 1-м, № 2-м або № 1-мс, № 2-мс).
Підтвердженням подання фінансової звітності разом з Декларацією є позначка «+» у Декларації у клітинці «ФЗ» таблиці «Наявність додатків» та у таблиці «Наявність поданих до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств додатків – форм фінансової звітності». Платником податку проставляється позначка у тих графах таблиці, що відповідають назвам форм фінансової звітності, поданої разом з Декларацією.

Передача в оренду нерухомості разом із стаціонарним джерелом забруднення у середині звітного періоду: дії платника екоподатку
Інформуємо, що форма податкової декларації екологічного податку (далі – декларація) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 715 із змінами та доповненнями. Невід’ємною частиною декларації є шість типів додатків до неї. Відповідний тип додатка забезпечує обчислення податкового зобов’язання за відповідним видом об’єкта оподаткування – викиди в атмосферне повітря, скиди у водні об’єкти та інші.
Пунктом 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням (далі – об’єкти оподаткування), контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з Порядком обліку платників податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14.05.2014 за № 503/25280, із змінами (далі – Порядок № 1588).
Відповідно до п. 8.4 Порядку № 1588 Повідомлення про об’єкти оподаткування або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП (далі – повідомлення за формою № 20-ОПП) подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.
Пунктом 250.9 ст. 250 ПКУ передбачено, якщо платник екологічного податку з початку звітного року не планує здійснення викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів протягом звітного року, то такий платник екоподатку повинен повідомити про це відповідний контролюючий орган за місцем розташування джерел забруднення та скласти заяву про відсутність у нього у звітному році об’єкта обчислення екологічного податку. В іншому разі платник екоподатку зобов’язаний подавати податкові декларації відповідно до ст. 250 ПКУ.
Отже, у разі передачі в оренду або відчуження нерухомого майна разом із стаціонарним джерелом забруднення в середині звітного періоду поточного року, платник екоподатку складає та подає повідомлення за формою № 20-ОПП та відповідно до п. 250.9 ст. 250 ПКУ повідомляє контролюючий орган за місцем розташування джерел забруднення про виникнення (відчуження) у нього об’єкта оподаткування екологічним податком.
При цьому декларування податкових зобов’язань з екологічного податку здійснюється платниками за фактичний період перебування у користуванні об’єктів оподаткування, визначений у повідомленні за формою № 20-ОПП, у відповідному звітному (податковому) періоді.

Інформація для платників податків, які здійснюють реалізацію пального у споживчій тарі ємністю до 5 літрів включно
ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/395663.html повідомила наступне.
Суб’єкти господарювання, які здійснюють операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) на митній території України пального у споживчій тарі ємністю до 5 літрів включно (крім операцій з реалізації такого пального його виробниками) не є платниками акцизного податку з реалізації пального та можуть здійснювати зазначені операції без отримання ліцензій.
Нагадуємо, що Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628-VІII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків i зборів» (далі – Закон № 2628-VІII) внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та Закону України від 19 грудня 1995 року № 481 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі – Закон № 481).

ДПС роз’яснює: зміни, внесені Законом № 2628-VІII, що стосуються суб’єктів господарювання, які здійснюють реалізацію пального у споживчій тарі ємністю до 5 літрів включно
Щодо поняття «реалізація пального»
З 01 липня 2019 року не вважаються реалізацією пального операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) на митній території України пального у споживчій тарі ємністю до 5 літрів (включно), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками (п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст 14 ПКУ).
Щодо акцизного податку з реалізації пального
Наслідком зміни визначення терміну «реалізація пального» є зміна кола платників акцизного податку з реалізації пального.
Платником акцизного податку з реалізації пального є:
- особа – суб’єкт господарювання, яка ввозить підакцизні товари (продукцію) на митну територію України (п.п. 212.1.2 п. 212.1 ст. 212 ПКУ);
- особа (у тому числі юридична особа, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без створення юридичної особи), яка реалізує пальне або спирт етиловий (п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 ПКУ).
Звертаємо увагу, що у випадку, ввезення суб’єктом господарювання пального на митну територію України, такий суб’єкт відповідно до п.п. 212.1.2 п. 212.1 ст. 212 ПКУ є платником акцизного податку та згідно з п.п. 222.2.1 п. 222.2 ст. 222 ПКУ сплачує акцизний податок до або в день подання митної декларації.
Отже, при ввезенні з 01 липня 2019 року на митну територію України пального виключно у споживчій тарі ємністю до 5 літрів (включно) виникає зобов’язання сплати акцизного податку, а при подальшій його реалізації у такій тарі, суб’єкт господарювання не здійснює операції з реалізації пального в розумінні п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, відповідно, не є платником акцизного податку з реалізації пального, у суб’єкта господарювання відсутній обов’язок складати акцизні накладні при здійсненні таких операцій. Такий суб’єкт господарювання не є розпорядником акцизного складу і в нього не виникає зобов’язання реєструвати акцизні склади.
Щодо отримання ліцензій
З 01 липня 2019 року запроваджено ліцензування діяльності суб’єктів господарювання, які здійснюють виробництво, зберігання, оптову та роздрібну торгівлю пальним (Закон № 481).
Відповідно до статті 1 Закону № 481:
оптова торгівля пальним – діяльність із придбання та подальшої реалізації пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик суб’єктам господарювання роздрібної та/або оптової торгівлі та/або іншим особам;
роздрібна торгівля пальним – діяльність із придбання або отримання та подальшого продажу або відпуску пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик з автозаправної станції/автогазозаправної станції/газонаповнювальної станції/газонаповнювального пункту та інших місць роздрібної торгівлі через паливороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки;
зберігання пального – діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик.
Термін «пальне» вживається в Законі № 481 у значенні, наведеному в ПКУ.
Враховуючи те, що Закон № 481 не дає визначення «реалізація пального» та керуючись п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст 14 ПКУ, суб’єкти господарювання можуть здійснювати операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) на митній території України пального у споживчій тарі ємністю до 5 літрів (включно), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками, без отримання ліцензій відповідно до вимог Закону № 481.

Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» в.о. начальника управління податків і зборів з юридичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталії Садики на тему «Особливості адміністрування земельного податку»
Питання 1. Чи має підстави на звільнення від сплати земельного податку за земельну ділянку, що використовується у господарській діяльності Товариство, яке перебуває на спрощеній системі оподаткування, та надає нерухомість в оренду (основний вид його діяльності КВЕД 68.20 «Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна»).
Відповідь. Звільнення від сплати земельного податку за п.п. 4 п. 297.1 ст. 297 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) можливе лише в разі використання платниками єдиного податку першої – третьої груп земельних ділянок для провадження господарської діяльності.
Відповідно до ч. 1 ст. 793 Цивільного кодексу України договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається в письмовій формі.
Відповідно до ч. 2 ст. 792 ЦКУ відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом. Зокрема, згідно зі ст. 1 Закону України від 06 жовтня 1998 року № 161-XIV «Про оренду землі» із змінами та доповненнями договір оренди землі укладається в письмовій формі та за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально, також, ст. 6 установлено, що право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.
Підтвердженням такого використання є укладені відповідно до вимог чинного законодавства договори оренди нерухомого майна (будівель, споруд, земельних ділянок), які спрямовані на отримання доходу.
Питання 2. Чи повинно сплачувати земельний податок Товариство, яке є власником приміщення, що розташоване у багатоквартирному житловому будинку?
Відповідь. Земельний податок є обов’язковим платежем, що справляється власниками земельних ділянок, а також постійними землекористувачами (п.п. 14.1.72 п. 14.1 ст. 14 ПКУ), до яких Товариство не належить.
Сплата земельного податку здійснюється власниками земельних ділянок та постійними землекористувачами (п.п. 14.1.72 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, а саме суб’єктами, які мають відповідні рішення органів місцевого самоврядування щодо прав власності або постійного користування на сформовані земельні ділянки у значенні ст.791 Земельного кодексу України.
Земельним кодексом України встановлено, що земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, надаються:
► у постійне користування підприємствам, які здійснюють управління такими будинками;
► у власність або в постійне користування співвласникам таких будинків (ст. 42 Земельного кодексу України).
Таким чином, земельна ділянка, на якій розташований багатоквартирний будинок, перебуває у власності або в постійному користуванні об’єднання власників будинку чи управляючої організації і така організація співвласників сплачує земельний податок, а співвласники, у тому числі й юридичні особи, які володіють нежитловими приміщеннями у такому будинку, у свою чергу, компенсують їй (організації) витрати зі сплати земельного податку на підставі укладених цивільно-правових угод.
Питання 3. Рішенням міської ради ставки земельного податку встановлені в залежності від цільового призначення земель згідно з Класифікацією видів цільового призначення земель. До якої установи повинен звернутись платник земельного податку для визначення класифікації земельних ділянок?
Відповідь. Для визначення класифікації земельних ділянок суб’єкту господарювання необхідно звернутись до територіального органу Держгеокадастру України за місцем розташування земельної ділянки.

З 01.11.2019 запрацює новий механізм повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені
Повідомляємо, що з 01.11.2019 набирають чинності положення наказу Міністерства фінансів України від 11.02.2019 № 60 щодо нового механізму повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені.
Так, для повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань платник оформлює заяву, у якій зазначається:
- податковий номер або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті);
- найменування або прізвище, ім’я, по батькові (для фізичної особи);
- назва помилково та/або надміру сплаченого податку, збору, платежу;
- сума помилково та/або надміру сплаченого податку, збору, платежу;
- дата сплати і реквізити з платіжного документа, за якими кошти перераховано до бюджету (код класифікації доходів бюджету, бюджетний рахунок, на який перераховано кошти, код ЄДРПОУ територіального органу Казначейства, на ім'я якого відкрито рахунок, та МФО Казначейства);
- напрям(и) перерахування помилково та/або надміру сплачених коштів, що повертаються:
• на поточний рахунок платника податку в установі банку;
• на погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДПС, незалежно від виду бюджету;
• у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.
Додатково до заяви платник може подати копію платіжного документа, на виконання якого помилково та/або надміру сплачений платіж перераховано до бюджету.
Заява може бути подана платником до органу ДПС в електронній формі за допомогою засобів інформаційно-телекомунікаційних систем (через Електронний кабінет).

Сума єдиного внеску за попередній звітний рік, яка сплачена у поточному році, включається приватним нотаріусом до витрат
Нагадуємо, що оподатковуваним податком на доходи фізичних осіб доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності. У разі неотримання довідки про взяття на облік особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об’єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без урахування витрат.
Норми визначені п.178.3 ст.178 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
На підставі положень Закону України від 02 березня 1993 року № 3425-XII «Про нотаріат» із змінами та доповненнями та з метою встановлення єдиного переліку витрат, пов’язаних з організацією роботи приватних нотаріусів, Міністерством юстиції України видано лист від 02.02.2006 № 31-35/20, в якому наведено перелік витрат, які приватні нотаріуси мають право враховувати при обчисленні загального річного оподатковуваного доходу, зокрема, сплату нотаріусами внесків, у тому числі на користь найманих працівників.
Отже, сплата приватними нотаріусами єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок), у тому числі на користь найманих працівників, за попередній звітний рік, що фактично сплачений згідно остаточного розрахунку у поточному році, може бути включена до складу витрат при обчисленні оподатковуваного доходу за звітний рік.

Про відлік доби проживання для цілей справляння туристичного збору
Звертаємо увагу, що ставка туристичного збору встановлюється за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, за кожну добу тимчасового розміщення особи у місцях проживання (ночівлі), визначених п.п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), у розмірі до 0,5 %. – для внутрішнього туризму та до 5 % – для в’їзного туризму від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, для однієї особи за одну добу тимчасового розміщення.
Норми встановлені п.п. 268.3.1 п. 268.3 ст. 268 ПКУ.
При цьому базою справляння збору є загальна кількість діб тимчасового розміщення у місцях проживання (ночівлі), визначених п.п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ (п.п. 268.4.1 п. 268.4 ст. 268 ПКУ).
Правила користування готелями й аналогічними засобами розміщення та надання готельних послуг, затверджені наказом Державної туристичної адміністрації України від 16.03.2004 № 19, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 02.04.2004 за № 413/9012 із змінами та доповненнями (далі – Правила), регламентують основні вимоги щодо користування готелями та аналогічними засобами розміщення усіх форм власності, що здійснюють діяльність на території України у сфері надання послуг розміщення споживачам, і регулюють відносини між споживачами (фізичними особами, які проживають у готелях або мають намір скористатися готельними послугами) та готелями, виконавцями цих послуг.
Так, п. 1.3 глави 1 Правил визначено, що розрахункова година – це година, яка встановлена в готелі та при настанні якої споживач повинен звільнити номер у день виїзду й після якої здійснюється заселення в готель.
Відповідно до п. 3.8 глави 3 Правил плата за надання готельних послуг стягується у відповідності до єдиної розрахункової години – 12-ї години поточної доби за місцевим часом. Готель з урахуванням місцевих особливостей вправі змінити єдину розрахункову годину. Зазвичай, розрахункова година зазначається у внутрішніх правилах готелю.
Пунктом 3.7 глави 3 Правил встановлено, що договір про надання готельних послуг може бути укладений на визначений або невизначений термін. При укладанні договору на невизначений термін погодженим вважається найбільш короткий термін, як правило одна доба; дія договору в такому разі завершується о 12 годині дня, наступного за днем прибуття споживача.
Враховуючи вищевикладене, відлік доби проживання розпочинається з 12 години дня, що передує дню виїзду, та триває 24 години до розрахункової години, встановленої готелем.

Запрошуємо взяти участь в опитуванні!
Державна податкова служба України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/395751.html повідомила наступне.
За участі Науково-дослідного інституту фіскальної політики Університету державної фіскальної служби України з 28 жовтня по 30 листопада 2019 року проводить загальнонаціональне опитування щодо визначення задоволеності платників податків рівнем сервісного обслуговування для ідентифікації проблемних питань, що потребують особливої уваги з метою покращення якості надання послуг.
Отримані результати будуть використані для підготовки плану дій з удосконалення сервісів ДПС у рамках реалізації концептуальних напрямів реформування системи органів, що реалізують державну податкову політику.
Опитування є анонімним та добровільним. Відповіді залишаться конфіденційними і будуть використані виключно в цілях опитування.
Результати опитування будуть оприлюднені на офіційному вебпорталі ДПС та сторінці ДПС у Facebook одразу після їх опрацювання.
Заповнити анкету можна за посиланням https://forms.gle/mu4MCSzTFXk9dH5f8

Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області прийнято участь у засіданні обласної комісії
У приміщенні Дніпропетровської облдержадміністрації відбулося чергове засідання обласної комісії з питань погашення заборгованості з виплати заробітної плати, пенсій, стипендій та інших соціальних виплат за участі представників державних контролюючих органів, органів місцевого самоврядування, профспілок та бізнес-спільноти. У засіданні прийняла участь заступник начальника управління податків і зборів з фізичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Тетяна Чорнодобравська.
Обговорювались питання щодо стану виплати заробітної плати по підприємствах різних галузей економіки та сільгосппідприємствах Дніпропетровщини.
Між представниками державних служб та бізнес-спільнотою відбувся конструктивний діалог та прийняті рішення щодо вжиття заходів з погашення боржниками заборгованості із заробітної плати, страхових внесків, інших обов’язкових платежів.

З початку року Центрами обслуговування платників Дніпропетровської області надано 231 тис. адміністративних послуг
В органах Головного управління ДПС у Дніпропетровській області працюють 36 Центрів обслуговування платників (ЦОП), де платники податків можуть отримати широкий спектр послуг: інформаційних, консультативних та адміністративних.
Центрами забезпечується надання 31 виду адміністративних послуг, 18 з яких надаються безкоштовно.
Загалом працівниками ЦОП протягом січня – вересня 2019 року опрацьовано 233,7 тис. звернень у сфері надання адміністративних та інших послуг, з яких надано майже 231 тис. адміністративних послуг.
З переліком адміністративних послуг, що надаються територіальними органами ДПС Дніпропетровщини, та Інформаційними картками адмінпослуг можна ознайомитись на офіційному субсайті «Територіальні органи ДПС у Дніпропетровській області» у розділі «Адміністративні послуги» (http://dp.tax.gov.ua/diialnist/mistsya-nadannya-administrativnih-poslu/) та у Центрах обслуговування платників області.

Бюджети місцевих громад Дніпропетровської області отримали понад 3 млрд грн плати за землю
Власники та орендарі земельних ділянок Дніпропетровщини за дев’ять місяців 2019 року поповнили місцеві бюджети на 3 млрд 033,2 млн гривень.
Фактичні показники аналогічного періоду минулого року перевищено на 662,2 млн грн, або на 27,9 відсотків.
Орендна плата за користування землею та земельний податок є одним з вагомих джерел наповнення місцевих скарбниць області і становить 16 відсотків до їх загальних надходжень.
Акцент у цьому напрямку роботи Головне управління ДПС у Дніпропетровській області ставить на те, аби жоден гектар ріллі, пасовищ, земельних ділянок, які виділені під ведення бізнесу, не пройшов повз оподаткування. Сільські і селищні ради на місцях володіють ситуацією із землевідведенням і землекористувачами, тому тісна співпраця із органами Державної фіскальної служби дає позитивні результати».

Сплата податків за новими реквізитами
ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/395765.html нагадала, що дізнатися про нові реквізити рахунків для сплати податків в розрізі адміністративно-територіальних одиниць України можна:
► на офіційному вебпорталі ДПС в рубриках:
- Головна/Бюджетні рахунки (https://www.tax.gov.ua/byudjetni-rahunki/);
- Головна/Законодавство/Єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування/Реєстр рахунків для сплати єдиного внеску (з 01.10.2019) (https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/ediniy-vnesok-na-zagalnoobovyazkove-/).
► у приватній частині Електронного кабінету в меню «Стан розрахунків з бюджетом» платник податків має доступ до своїх особових рахунків зі сплати податків, зборів та інших платежів. При зверненні до зазначеного меню відображається зведена інформація станом на момент звернення, що містить інформацію по кожному виду платежу, зокрема, бюджетний рахунок на поточну дату, МФО банку.
Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг. Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.
► у контролюючого органу ДПС за місцем реєстрації або місцем здійснення діяльності.

До уваги платників ПДВ!
Доводимо до відома платників ПДВ, що помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов’язання підлягають поверненню платнику відповідно до ст. 43 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.
Норми встановлені п. 43.1 ст. 43 ПКУ.
Обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання є подання платником податків заяви про таке повернення (п. 43.3 ст. 43 ПКУ).
У разі повернення надміру сплачених податкових зобов’язань з ПДВ, зарахованих до бюджету з рахунка платника ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ у порядку, визначеному п. 200¹.5 ст. 200¹ ПКУ, такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування ПДВ, а у разі його відсутності на момент звернення платника податків із заявою на повернення надміру сплачених податкових зобов’язань з ПДВ чи на момент фактичного повернення коштів – шляхом перерахування на поточний рахунок платника податків в установі банку (п. 43.4¹ ст. 43 ПКУ).
Відповідно до п. 200¹.3 ст. 200¹ ПКУ складовою формули щодо суми ПДВ, на яку платник ПДВ має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) є загальна сума поповнення з поточного рахунку платника ПДВ рахунка в системі електронного адміністрування (∑ПопРах).
Суми надміру сплачених грошових зобов’язань з ПДВ, повернуті на електронний рахунок, не змінюють значення ∑ПопРах, а отже не змінюють суму, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН.
Якщо в подальшому платник приймає рішення про повернення коштів з електронного рахунка на поточний рахунок, то значення ∑ПопРах зменшується на суму ПДВ, що відповідно до поданої заяви підлягає перерахуванню з електронного рахунку на поточний рахунок платника.

Строк, в який платник має право подати скаргу на податкове повідомлення-рішення за порушення законодавства у сфері ЗЕД
Звертаємо увагу платників, що контролюючий орган зобов’язаний самостійно визначити, зокрема, суму грошових зобов’язань, передбачених Податковим кодексом України (далі – ПКУ) або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов’язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (далі – ЗЕД), є контролюючий орган.
Норми визначені п.п. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 ПКУ.
Відповідно до п. 56.2 ст. 56 ПКУ у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов’язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених ПКУ або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.
Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби – з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог п. 44.6 ст. 44 ПКУ) протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується (абзац перший п. 56.3 ст. 56 ПКУ).
Оскільки згідно з п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПКУ сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як санкції за порушення законодавства у сфері ЗЕД, є грошовим зобов’язанням, то у разі якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму такого грошового зобов’язання, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд податкового повідомлення-рішення протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання платником податків такого рішення.

Чи вважаються операції з нарахування (виплати) дивідендів контрольованими?
Нагадуємо, що виплата дивідендів є розподілом частини чистого прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку. Для цілей оподаткування до дивідендів прирівнюється також платіж у грошовій формі, що здійснюється юридичною особою на користь її засновника та/або учасника (учасників) у зв’язку з розподілом чистого прибутку (його частини).
Норми визначені п.п. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Згідно з п.п. 57.1¹.2 п. 57.1¹ ст. 57 ПКУ емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток.
Підпунктом 134.1.3 п. 134.1 ст. 134 ПКУ встановлено, що об’єктом оподаткування податком на прибуток є дохід (прибуток) нерезидента з джерелом походження з України, що підлягає оподаткуванню згідно з п. 141.4 ст. 141 ПКУ.
Дивіденди, які сплачуються резидентом на користь нерезидента, включено до доходів нерезидентів із джерелом походження з України, що підлягають оподаткуванню відповідно до положень п. 141.4 ст. 141 ПКУ.
Згідно з п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПКУ резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3 – 141.4.6 та 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 ПКУ) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.
Таким чином, виплата платником податку на прибуток дивідендів у грошовій формі на користь нерезидента не впливає на об’єкт оподаткування податком на прибуток такого платника.
Водночас, віднесення операцій до контрольованих має на меті можливість проконтролювати таку операцію на відповідність принципу «витягнутої руки» із застосуванням методів встановлення такої відповідності, передбачених п. 39.3 ст. 39 ПКУ.
Оскільки жоден з методів не може бути застосований до господарської операції із виплати дивідендів платником податку на прибуток на користь нерезидента, а отже, не існує законодавчо визначеної можливості проконтролювати таку операцію на відповідність принципу «витягнутої руки», визнання зазначеної операції контрольованою та включення її до звіту про контрольовані операції не має сенсу.
Враховуючи зазначене, операції з нарахування (виплати) дивідендів у грошовій формі платником податку на прибуток на користь нерезидентів не є контрольованими.
Якщо дивіденди на користь нерезидентів виплачуються у формі відмінній від грошової, то відповідно до вимог п.п. 57.1¹.2 п. 57.1¹ст. 57 ПКУ до таких операцій застосовуються правила трансфертного ціноутворення у порядку, встановленому ст. 39 ПКУ.

Програмні реєстратори розрахункових операцій від ДПС будуть надаватися і обслуговуватися безкоштовно
Після опублікування Закону України від 20.09.2019 № 128-IX «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг», лунають запитання щодо доступності та вартості програмного рішення для РРО, яке має розробити ДПС.
Пояснюємо: відповідно до закону «Контролюючий орган забезпечує безкоштовне програмне рішення для використання суб’єктом господарювання».
Йдеться про повнофункціональне рішення, яке будь-який продавець зможе завантажити з сайту податкового органу, встановити на свій власний «гаджет», перетворивши його таким чином у касовий апарат. Використання цього загальнодоступного рішення буде безкоштовним для платника, без плати за обслуговування чи «прихованих платежів». У той же час суб’єкти господарювання можуть скористатися програмними рішеннями й інших розробників, або розробити власне програмне забезпечення.
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/395927.html

Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» начальника відділу управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Андрія Первого на тему «Контроль за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів»
Питання 1. З 01.07.2019 запроваджено ліцензії на зберігання пального. Які необхідно подати документи щоб отримати ліцензію на право торгівлі пальним?
Відповідь. Так, відповідно до ст. 15 Закону України від 19.12.1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (із змінами та доповненнями) у редакції Закону України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» – з 01.07.2019 запроваджено ліцензування діяльності усіх суб’єктів господарювання, які здійснюють виробництво, зберігання, оптову та роздрібну торгівлю пальним.
Для отримання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального разом із заявою додатково подаються завірені заявником копії таких документів:
► документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об’єкт оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об’єкта в експлуатацію, цільове призначення якої відповідає заявленій діяльності;
► акт вводу в експлуатацію об’єкта або акт готовності об’єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об’єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об’єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального;
► дозвіл на початок виконання робіт підвищеної небезпеки та початок експлуатації (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.
Звертаю увагу, що копії таких документів не подаються у разі їх наявності у відкритих державних реєстрах, якщо реквізити таких документів та назви відповідних реєстрів зазначено в заяві на видачу ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на зберігання пального.
Відповідальність за достовірність даних у документах, поданих разом із заявою, несе заявник.
У разі якщо зазначені документи видані (оформлені) іншій особі, ніж заявник, такий заявник додатково подає документи, що підтверджують його право на використання відповідного об’єкта.
Суб’єкти господарювання, які здійснюють оптову торгівлю пальним, за відсутності місць оптової торгівлі пальним копії таких документів не подають.
Питання 2. Підкажіть, що відноситься до пального?
Відповідь. Відповідно до п.п.14.1.141 1 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України пальне – нафтопродукти, скраплений газ, паливо моторне альтернативне, паливо моторне сумішеве, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, інші товари, зазначені у п.п. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 Податкового кодексу України.
Питання 3. Може суб’єкт господарювання здійснювати реалізацію алкогольних напоїв у магазині на розлив, для споживання на місці?
Відповідь. Відповідно до ст. 15³ Закону України від 19.12.1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (із змінами та доповненнями) продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці дозволяється тільки суб’єктам господарювання громадського харчування та спеціалізованим відділам, що мають статус суб’єктів господарювання громадського харчування, суб’єктів господарювання з універсальним асортиментом товарів.
Питання 4. Чи дійсно заборонено реалізовувати в м. Дніпро алкогольні напої після 22.00 години?
Відповідь. Закон України від 22.03.2018 № 2376-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо надання органам місцевого самоврядування повноважень встановлювати обмеження продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових».
Так, рішенням Дніпровської міської ради від 23.05.18 № 41/32 встановлена заборона продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових суб’єктами господарювання (крім закладів ресторанного господарства) на території м. Дніпра з 22.00 до 07.00 год. щодня, у тому числі у вихідні дні та на свята.
Питання 5. Яка вартість ліцензій на виробництво, зберігання, оптову та роздрібну торгівлю пальним?
Відповідь. Встановлено річну плату за ліцензії на право оптової торгівлі пальним у розмірі:
- пальним, за наявності у ліцензіата місць оптової торгівлі пальним, – 5 000 гривень за кожне таке місце;
- пальним, за відсутності у ліцензіата місць оптової торгівлі пальним, – 10 000 гривень.
Річна плата за ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним становить 2 000 гривень на кожне місце роздрібної торгівлі пальним.
Суб’єкти господарювання отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним – одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб’єкта господарювання.





Версія для друку Написати листа