www.kriv-rn.dp.gov.ua
ГОЛОВНА СТОРІНКА МАПА САЙТУ ДОПОМОГА Четверг, 22 серпня 2019 року
Що нового на сайті ?

Архів публікацій
Криворізський район >> Новини
Податкова служба інформує
Версія для друку Написати листа
Внесено зміни до Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами

Інформуємо, що 27.04.2019 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 24 квітня 2019 року № 363 «Про внесення зміни до пункту 1 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» (далі – Постанова № 363).
Для забезпечення надходжень до державного бюджету у 2019 році частини чистого прибутку (доходу) Постановою № 363 змінено норматив відрахування державними підприємствами частини чистого прибутку до державного бюджету.
Так, державні підприємства, обсяг чистого прибутку яких менше 50 млн грн, сплачуватимуть до державного бюджету відрахування у розмірі 50 відсотків, інші підприємства – 90 відсотків.
При цьому для державних підприємств, які задіяні в реалізації важливих, суспільно значущих проектів, зокрема, в оборонній галузі, збережено мінімальний законодавчо встановлений рівень – 30 відсотків.
Крім того, Постановою № 363 встановлено, що втратили чинність, зокрема, постанови Кабінету Міністрів України:
● від 13 грудня 2017 року № 959 «Про внесення зміни до пункту 1 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями»;
● від 14 березня 2018 року № 173 «Про внесення зміни до пункту 1 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями»;
● від 11 квітня 2018 року № 259 «Про внесення зміни до пункту 1 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями»;
● від 07 листопада 2018 року № 928 «Про внесення зміни до пункту 1 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями»;
● від 27 грудня 2018 року № 1148 «Про внесення зміни до пункту 1 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями».
Постанову № 363 опубліковано в офіційному виданні «Урядовий кур’єр» від 27.04.2019 № 82.

Міністерством фінансів України затверджено нові Узагальнюючі податкові консультації
Міністерство фінансів України наказом від 26.04.2019 № 181 (далі – Наказ № 181) затвердило нові Узагальнюючі податкові консультації, а саме:
щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб і військовим збором суми доходу, виплаченого роботодавцем працівнику за товари (роботи, послуги), що були придбані таким працівником за рахунок власних готівкових коштів;
щодо оподаткування операцій обов’язкового продажу акцій акціонерами на вимогу особи, яка є власником домінуючого контрольного пакета.
Податкові консультації необхідно застосовувати у частині, що не суперечать Узагальнюючим податковим консультаціям, затверджених Наказом № 181.
Наказ № 181 і вищезазначені Узагальнюючі податкові консультації розміщено на офіційному веб-сайті Міністерства фінансів України за посиланням
https://www.minfin.gov.ua/news/view/nakazy-ministerstva-finansiv-ukrainy--?category=organi-v-kompetencii-mfu

Класифікацію доходів бюджету доповнено новими позиціями
Міністерством фінансів України наказом від 26.04.2019 № 182 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 січня 2011 року № 11» (далі – Наказ № 182) внесено зміни до наказу від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію».
Так, Класифікацію доходів бюджету доповнено новими позиціями:
22013100 – Плата за ліцензії на виробництво пального;
22013200 – Плата за ліцензії на право оптової торгівлі пальним;
22013300 – Плата за ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним;
22013400 – Плата за ліцензії на право зберігання пального.
Наказ № 182 розміщено на офіційному веб-сайті Міністерства фінансів України за посиланням
https://www.minfin.gov.ua/news/view/nakazy-ministerstva-finansiv-ukrainy--?category=aspekti-roboti&subcategory=zakonodavstvo

Задекларували доходи – сплатіть зобов’язання з ПДФО та військового збору не пізніше 30 липня!
Нагадуємо, що фізична особа, яка задекларувала доходи, отримані у минулому році, зобов’язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій нею податковій декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація).
Таким чином, самостійно нараховані фізичною особою у Декларації за 2018 рік зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) та військового збору необхідно сплатити не пізніше 30 липня поточного року.
Звертаємо увагу, що сума податкових зобов’язань, донарахована контролюючим органом, сплачується до відповідного бюджету у строки, встановлені Податковим кодексом України (далі – ПКУ).
Норми визначені п. 179.7 ст. 179 ПКУ.
Водночас, сума, що має бути повернена платнику ПДФО, зараховується на його банківський рахунок, відкритий у будь-якому комерційному банку, або надсилається поштовим переказом на адресу, зазначену у Декларації, протягом 60-ти календарних днів після надходження такої податкової Декларації (п. 179.8 ст. 179 ПКУ).

Сергія Верланова призначено Головою Державної податкової служби України
8 травня, Кабінет Міністрів України призначив Сергія Верланова Головою Державної податкової служби (ДПС) як переможця конкурсу на посаду Голови ДПС. Конкурс був оголошений 20 березня 2019 року Кабінетом Міністрів України в рамках реформи Державної фіскальної служби України розпорядженням №163.
«Податкова служба потребує прозорості та відкритості, як і митна служба. Завдання стоїть – організувати європейську службу: відкриту, прозору та доброзичливу до бізнесу», – зазначив під час засідання Уряду Прем’єр-Міністр України Володимир Гройсман.
В свою чергу, в.о. Голови ДФС Олександр Власов повідомив, що наступними кроками після призначення очільника ДПС мають стати реєстрація ДПС як юридичної особи, переведення працівників ДФС до Державної податкової служби (не менше 30% штатної чисельності) та прийняття Кабінетом Міністрів України розпорядження про початок роботи нової структури.
«Ми очікуємо не лише процесу розділення, що було вимогою МВФ, а й продовження реформування. Це надзвичайно важкий, відповідальний процес, адже податковий блок забезпечує понад 49% всіх доходів держбюджету і 57% – зведеного. Водночас, це і надзвичайно цікавий процес. Ми знаходимося в постійному контакті з бізнесом і весь цей час прислухалися, консультувалися і, більше того, виконували вимогу бізнесу», – наголосив Олександр Власов.
Нагадаємо, що конкурс на посаду очільника ДПС проводила Комісія з питань вищого корпусу державної служби. Він складався з трьох етапів, був відкритим для громадськості, у процесі перевірки та оцінювання робіт брали участь українські та іноземні експерти.
23 квітня 2019 року, відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 27 Закону України «Про державну службу» за результатами загального рейтингу переможцем конкурсу Комісія визначила Сергія Верланова та рекомендувала його Уряду для призначення на посаду керівника ДПС.

Слідчі підрозділи фінансових розслідувань органів ДФС у Дніпропетровській області забезпечили відшкодування
понад 40 млн грн збитків, завданих державі
Протягом січня – квітня 2019 року в провадженні слідчих підрозділів фінансових розслідувань органів ДФС у Дніпропетровській області перебувало 289 кримінальних проваджень, з яких 136 – прийнято до провадження у поточному році.
Із загальної кількості кримінальних проваджень, які розслідувались працівниками слідчого управління фінансових розслідувань, закінчено 64 кримінальні провадження, з яких: направлено до суду з обвинувальним актом – 35; направлено до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності – 6; закрито у зв’язку із відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення – 23.
Крім того, за 4 місяці 2019 року за підслідністю направлено 24 кримінальні провадження, приєднано до інших проваджень – 39.
Завдяки розслідуваним справам слідчими ДФС Дніпропетровської області впродовж поточного року відшкодована сума нанесених державі збитків у розмірі 40 млн 634 тис. гривень.

Особливості заповнення платіжних документів на сплату ЄСВ
Повідомляємо, що з 02.05.2019 вступили в дію нові небюджетні рахунки 3719, відкриті на ім’я територіальних органів ДФС України для сплати коштів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) та фінансових санкцій.
Вимоги щодо заповнення платіжних документів на сплату ЄСВ визначені Порядком заповнення документів на переказ у разі сплати податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів (далі – Порядок), затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.07.2015 № 666, із змінами і доповненнями.
Згідно з п. 5 Порядку при сплаті ЄСВ поле «Призначення платежу» розрахункового документа заповнюється таким чином:
● у полі № 1 – зазначається службовий код («*»);
● у полі № 2 – друкується розділовий знак «;» та код виду сплати («101» – сплата суми ЄСВ);
● у полі № 3 – друкується розділовий знак «;» та код за ЄДРПОУ платника, який здійснює сплату;
● у полі № 4 – друкується розділовий знак «;» та роз’яснювальна інформація про призначення платежу;
● у полі № 5 – друкується розділовий знак «;», поле не заповнюється;
● у полі № 6 – друкується розділовий знак «;», поле не заповнюється;
● у полі № 7 – друкується розділовий знак «;», поле не заповнюється.
Пунктом 15 додатка 7 до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22, із змінами визначено, що при заповненні реквізита «Отримувач»:
зазначаються найменування отримувача, що відповідає найменуванню отримувача, яке заявлене в банку отримувача в картці із зразками підписів, або його скорочене найменування, яке відповідає зареєстрованому в установчих документах;
зазначається прізвище, ім’я, по батькові отримувача, що відповідає прізвищу, імені, по батькові отримувача, яке заявлене в банку отримувача в картці із зразками підписів;
під час сплати платежів до бюджету зазначаються найменування (повне або скорочене) відповідної установи, на ім’я якої відкрито рахунки для зарахування надходжень до державного та/або місцевих бюджетів, найменування території та код бюджетної класифікації.
Зазначений порядок розповсюджується і на платників ЄСВ.
Відповідно до частини шостої ст. 9 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями для зарахування ЄСВ в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та його територіальних органах відкриваються в установленому порядку небюджетні рахунки відповідному органу доходів і зборів.
Отже, оскільки ЄСВ не належить до доходів бюджету, то код бюджетної класифікації не вказується, а у полі «Отримувач» платіжного доручення зазначаються найменування органу ДФС та його код ЄДРПОУ.

До уваги платників акцизного податку – реалізаторів пального та спирту етилового!
Звертаємо увагу платників акцизного податку, що Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» внесенно зміни, зокрема до п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), який доповнено новим п.п. 14.1.6№, що визначає поняття «акцизний склад пересувний».
Так, акцизний склад пересувний – це транспортний засіб (автомобільний, залізничний, морський, річковий, повітряний, магістральний трубопровід), на якому переміщується та/або зберігається пальне або спирт етиловий на митній території України.
Транспортний засіб набуває статусу акцизного складу пересувного протягом періоду його використання для:
а) переміщення в ньому митною територією України пального або спирту етилового, що реалізується (крім пального або спирту етилового, що переміщується митною територією України прохідним транзитом або внутрішнім транзитом, визначеним п.п. «а» п. 2 частини другої ст. 91 Митного кодексу України);
б) зберігання в ньому пального або спирту етилового на митній території України;
в) ввезення пального або спирту етилового на митну територію України, з якого сплачено акцизний податок або на умовах, визначених ст. 229 ПКУ.
Не є акцизним складом пересувним транспортний засіб, що використовується суб’єктом господарювання, який не є розпорядником акцизного складу, для переміщення на митній території України власного пального або спирту етилового для потреб власного споживання чи промислової переробки.
Норми п.п. 14.1.6п. 14.1 ст. 14 ПКУ набирають чинності з 01.07.2019.

Відповідальність за несплату ЄСВ для «незалежників» та членів фермерських господарств
Нагадуємо, що платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) зобов’язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати ЄСВ.
Норми визначені п.п. 1 п. 2 ст. 6 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).
ЄСВ підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (частина дванадцята ст. 9 Закону № 2464).
За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) ЄСВ особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та члени фермерських господарств несуть фінансову відповідальність відповідно до ст. 25 Закону № 2464, а особи, які провадять незалежну професійну діяльність, також несуть адміністративну відповідальність відповідно до ст. 165Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х із змінами та доповненнями (далі – КУпАП).
Водночас слід зазначити, що для членів фермерських господарств адміністративна відповідальність відповідно до ст. 165КУпАП не передбачена.

Нерухомість сільськогосптоваровиробника, частка якої здається її власником в оренду, оподатковується податком на нерухоме майно
Інформуємо, що об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок на нерухомість), є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, у тому числі його частка.
Норми встановлені п.п. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Не є об’єктом оподаткування податком на нерухомість будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000 (далі – Класифікатор), та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку (п.п. «ж» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ).
Якщо частка будівлі (споруди) сільськогосподарського товаровиробника (юридичної особи або фізичної особи), віднесена до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» код 1271) Класифікатора, здається їх власником в оренду, лізинг, позичку, то така будівля (споруда) оподатковується податком на нерухомість на загальних підставах.

Нелегальна праця має негативні наслідки для найманих працівників
Звертаємо увагу, що боротьба з «тіньовою» зайнятістю та виплатою заробітної плати без оподаткування – один з пріоритетних напрямів роботи органів ДФС.
Адже від надходжень до бюджетів за рахунок оподаткування доходів, які отримують громадяни, залежить вчасне фінансування закладів освіти, охорони здоров’я, оборони, безпеки, культури, забезпечення надання грошової допомоги багатосімейним і малозабезпеченим громадянам та інших виплат соціального напряму. Нелегальна праця знижує доходи, зокрема до місцевих бюджетів, бюджетів Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування.
Крім того, «тіньова» зарплата має негативні наслідки для найманих працівників. Зокрема, це відсутність соціальних гарантій, передбачених для працівника, – права на відпустку (у тому числі на час вагітності та пологів), страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, права на оплату листків непрацездатності. Також громадяни втрачають пенсійний стаж та можливість отримання допомоги у разі втрати роботи.
Неофіційно працевлаштована особа позбавлена законодавчого захисту та повністю залежить від роботодавця та його дій по відношенню до такого працівника.
Отже, виявлення порушників податкового законодавства у частині виплати заробітної плати – один з кроків захисту інтересів працівників. Тому ДФС бере участь у діяльності робочих груп, створених при обласних державних адміністраціях з метою виявлення найманих працівників, які працюють неофіційно, та залучення їх до оподаткування.
Зауважуємо, що офіційне працевлаштування – це обов’язок роботодавця, адже тільки офіційне працевлаштування надає гарантію соціальних, економічних та трудових прав для працівників і є запорукою підвищення надходжень до бюджетів України.

Протягом січня-квітня 2019 року платникам відшкодовано 57,2 млрд грн ПДВ
Протягом січня-квітня 2019 року Державна фіскальна служба України відшкодувала платникам 57,2 млрд грн податку на додану вартість.
Порівняно з відповідним періодом минулого року сума відшкодування зросла на 31,2%, або на 13,6 млрд грн. У січні-квітні 2018 року платникам було відшкодовано 43,6 млрд грн.
Сума середньомісячного відшкодування ПДВ у 2019 році склала 14,3 млрд грн. Протягом 2018 року сума середньомісячного відшкодування ПДВ становила 11 млрд грн.
У квітні 2019 року платникам було повернуто 11,8 млрд грн ПДВ.
Нагадаємо, що на сьогодні відсутні будь-які можливості для маніпуляцій з відшкодуванням ПДВ, оскільки весь процес автоматичний та прозорий. Процедура відшкодування податку на додану вартість відбувається у строки, встановлені законом. Жодних термінів порушення проведення перевірок не встановлено.

Перевірки бізнесу Дніпропетровщини забезпечили надходження до бюджету 106,1 млн гривень
З початку 2019 року підрозділами аудиту Головного управління ДФС у Дніпропетровській області проведено 586 документальних перевірок, за результатами яких надійшло до бюджету 105,8 млн грн грошових зобов’язань, що в 6 разів більше, ніж за січень – квітень минулого року.
Також проведено 272 фактичні перевірки суб’єктів господарювання, які використовують РРО, за результатами яких до бюджету надійшло фінансових санкцій більше в 1,4 рази, ніж за аналогічний період минулого року, а саме: 272,0 тис. грн проти 192,0 тис. гривень.
На сьогодні головним принципом контрольно-перевірочної роботи є вибірковість контролю на основі оцінки та опрацювання ризиків в діяльності платника, що цілком відповідає міжнародній практиці та дає змогу значно зменшити тиск на сумлінних платників, а також зосередити увагу фіскальних органів на ризикових платниках.

Про податкову знижку
ДФС України на офіційному веб-порталі за посиланням http://sfs.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/377595.html надала відповіді на наступні питання щодо податкової знижки.
Питання: «У 2018 році мати сплачувала за навчання дочки (сина) в університеті. Який термін подання документів для застосування права на податкову знижку? Чи можна подати документи онлайн?»
Відповідь: Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку на доходи фізичних осіб (далі – податок) у річній податковій декларації про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація), яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року (п.п. 166.1.2 ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).
Податкова декларація подається контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків (п. 49.1 ст. 49 ПКУ).
При цьому, за вибором платника податкова декларація може бути подана в один із таких способів:
● особисто або уповноваженою на це особою;
● надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
● засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу.
З метою підвищення рівня добровільності декларування доходів громадян, підвищення якості адміністрування, ДФС запроваджено новий електронний сервіс в «Електронному кабінеті», у тому числі заповнення та подання податкової декларації платниками податків – фізичними особами в електронному вигляді.
Крім того, на офіційному веб-порталі ДФС (sfs.gov.ua) у банері «Деклараційна кампанія 2019» розміщено електронні форми податкової декларації та приклади її заповнення.
Слід зазначити, що у разі якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним, не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься.

Про витрати, які мають право враховувати приватні виконавці при визначенні сукупного доходу
Повідомляємо, що приватні виконавці, які мають намір здійснювати незалежну професійну діяльність, зобов’язані стати на облік у контролюючих органах за місцем свого постійного проживання як самозайняті особи та отримати довідку про взяття на облік згідно зі ст. 65 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Оподаткування доходів фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, здійснюється відповідно до положень ст. 178 розділу IV «Податок на доходи фізичних осіб» ПКУ.
Згідно з п. 178.3 ст. 178 ПКУ оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності.
У разі неотримання довідки про взяття на облік особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об’єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без урахування витрат (п. 178.3 ст. 178 ПКУ).
При цьому, ПКУ не передбачено будь-якого переліку витрат для самозайнятих осіб, у тому числі для фізичних осіб, які здійснюють незалежну діяльність приватних виконавців.
Крім того, положенням ст. 178 ПКУ не передбачено затвердження нормативно-правового акту щодо визначення переліку витрат осіб, що здійснюють незалежну професійну діяльність.
Водночас, п. 3 ст. 42 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404 «Про виконавче провадження» (далі – Закон № 1404) визначено, що витрати виконавчого провадження приватних виконавців здійснюються за рахунок авансового внеску стягувача, стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження. Витрати виконавчого провадження можуть здійснюватися приватним виконавцем за рахунок власних коштів. Відповідно до абзацу 3 п. 3 ст. 42 Закону № 1404 розмір та види витрат виконавчого провадження встановлюються Міністерством юстиції України.
Наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2830/5 «Про встановлення Видів та розмірів витрат виконавчого провадження» із змінами (далі – Наказ № 2830/5) затверджено перелік та розмір витрат виконавчого провадження.
Отже, при визначенні сукупного доходу до витрат фізичної особи, яка здійснює незалежну діяльність приватних виконавців, можуть бути віднесені документально підтверджені витрати, які пов’язані з організацією такої діяльності та обумовлені вимогами Закону № 1404 та Наказу № 2830/5.

ПТКС, призначений для переказу готівки до установи банку, має бути включений до Державного реєстру РРО
Звертаємо увагу, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, видавати особі, яка отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції та застосовувати РРО, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування.
Норми визначені ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265).
Відповідно до ст. 2 Закону № 265 до РРО відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, комп’ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо.
РРО – пристрій або програмно-технічний комплекс, зокрема, програмно технічний комплекс самообслуговування (далі – ПТКС), в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг).
Якщо ПТКС призначається для переказу готівки до установи банку, то такий ПТКС є РРО і має бути включений до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій.

Зміни для постачальників електричної енергії, які застосовуються з 01.07.2019
Нагадуємо, що згідно з положеннями Закону України від 13 квітня 2017 року № 2019-VIII «Про ринок електричної енергії» (далі – Закон № 2019), починаючи з 01 липня 2019 року, купівлю-продаж електричної енергії за двосторонніми договорами здійснюють виробники, електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, трейдери, гарантований покупець та споживачі (ст. 66 Закону № 2019).
Нормами ст. 212 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що платниками акцизного податку з електричної енергії є:
особа, яка виробляє підакцизні товари (продукцію) на митній території України, у тому числі з давальницької сировини;
особа – суб’єкт господарювання, яка ввозить підакцизні товари (продукцію) на митну територію України;
оптовий постачальник електричної енергії;
виробники електричної енергії, які мають ліцензію на право здійснення підприємницької діяльності з виробництва електричної енергії і продають її поза оптовим ринком електричної енергії.
Не є платниками акцизного податку особи, які здійснюють діяльність з виробництва електричної енергії за умови її продажу на оптовому ринку електричної енергії та/або з постачання електричної енергії, крім платників, зазначених у п.п. 212.1.12 п. 212.1 ст. 212 ПКУ.
Відповідно до ст. 213 ПКУ об’єктом оподаткування акцизним податком є операції з:
реалізації вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції);
оптового постачання електричної енергії.
Базою оподаткування акцизним податком згідно з нормами п.п. 214.1.3 п. 214.1 ст. 214 ПКУ є вартість реалізованої електричної енергії без податку на додану вартість, виходячи з якої обчислюється сума податкового зобов’язання із врахуванням ставки у розмірі 3,2 % (п.п. 215.3.9 п. 215.3 ст. 215 ПКУ), а також дати виникнення податкових зобов’язань щодо постачання електричної енергії – дата підписання акта прийому-передачі електроенергії (п. 216.10 ст. 216 ПКУ).
Не підлягають оподаткуванню операції з реалізації електричної енергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками та/або з відновлюваних джерел енергії (п.п. 213.2.8 п. 213.2 ст. 213 ПКУ).
Зауважуємо, що платники, які здійснюють операції з реалізації електричної енергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками та/або з відновлюваних джерел енергії і мають відповідні ліцензії на здійснення таких операцій, зобов’язані за кожний встановлений ПКУ звітний період подавати податкові декларації з акцизного податку незалежно від того, чи провадили такі платники господарську діяльність у звітному періоді.

У 2019 році зафіксовано 2,6 тис. випадків призупинення митного оформлення товарів через можливе порушення прав інтелектуальної власності
Протягом січня-квітня 2019 року митницями зафіксовано майже 2,6 тис. випадків призупинення митного оформлення товарів за підозрою у порушенні прав інтелектуальної власності.
Митницями ДФС з початку 2019 року порушено 3 справи про порушення митних правил за фактами ввезення товарів з порушенням прав інтелектуальної власності на загальну суму понад 25,2 млн грн.
Ці справи порушені Одеською митницею ДФС за статтею 476 Митного кодексу України. Предметами правопорушень були такі товари, як автозапчастини «TOYOTA» (вартістю близько 23,5 млн грн), автокосметика (вартістю близько 1,7 млн грн), взуття з позначеннями, схоже на торговельну марку «три смужки» (вартістю близько 117 тис. грн).
Загалом, станом на 1 травня 2019 року у митний реєстр об’єктів права інтелектуальної власності за заявами правовласників внесено 4015 об’єктів. З них 48 – внесено з початку 2019 року.
Нагадаємо, що для сприяння захисту прав інтелектуальної власності під час зовнішньоекономічної діяльності Державна фіскальна служба України веде митний реєстр об’єктів права інтелектуальної власності. До них належать об’єкти авторського права і суміжних прав, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки, географічні зазначення (зазначення походження товарів) та сорти рослин.

Олександр Власов: Громадяни задекларували 83,6 млрд грн доходів, отриманих у минулому році
У ході деклараційної кампанії громадянами подано майже 529 тис. податкових декларацій про майновий стан і доходи та задекларовано загальний дохід у сумі 83,6 млрд грн, що майже на 26 млрд грн, або на 45 відсотків більше ніж у минулому році. Про це повідомив в.о. Голови ДФС Олександр Власов.
«Цьогорічна кампанія декларування є достатньо успішною. Це пояснюється, перш за все, підвищенням сумлінності платників податків та ефективній роз’яснювальній роботі, яку проводили фахівці фіскальної служби», - зазначив Олександр Власов.
За його словами, громадяни визначили до сплати податкові зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб на суму більше ніж 3,2 млрд грн. Це більше порівняно з минулим роком на 57 відсотків, або на 1,2 млрд грн. Сума військового збору до сплати становить 465,5 млн грн, що на 205,7 млн грн більше, ніж у попередньому році.
Кількість громадян, які задекларували доходи у сумі понад 1 млн грн, в порівнянні з минулим роком збільшилась на 27 відсотків і становить – 5143 особи (станом на 02.05.2018 – 4063). Традиційно найбільша кількість мільйонерів обліковується в м. Києві (2194 особи), Київській (378 осіб), Харківський (339 осіб), Дніпропетровській (333 особи) областях.
Із загальної кількості мільйонерів, які задекларували свої доходи, найбільшу частину, або 58 відсотків складають особи віком від 40 до 60 років (2981 особа), особи віком від 30 до 40 років – 23 відсотка із загальної кількості (1171 особа), молодше 30 років задекларували 4 відсотка із загальної кількості осіб (211 особи).
«Найбільша кількість (70 відсотків, або 3609 осіб) мільйонерів задекларували отримані доходи у сумі від 1 до 5 млн грн. Вони найбільше декларували доходи, отримані від операцій з продажу об'єктів рухомого та нерухомого майна, доходи від надання майна в лізинг, оренду, житловий найм та іноземні доходи тощо», – розповів Олександр Власов.
Трьома громадянами задекларовано отримані доходи у сумі понад 1,0 млрд грн, з них однією особою задекларовано дохід понад 10,0 млрд грн.
Податкові зобов’язання зі сплати в бюджет податку на доходи фізичних осіб та військового збору у сумі більше ніж 1,0 млрд грн задекларовано мешканцем м. Києва. Понад 100,0 млн грн до сплати задекларували також два мешканця м. Києва. Від 5,0 до 100,0 млн грн зазначили податкові зобов’язання 14 осіб, які мешкають в м. Києві, Київській, Харківській, Одеській та Сумській області.
«До цьогорічної кампанії декларування доходів долучилися майже 200 вітчизняних знаменитостей: зірки естради, музиканти, шоумени, популярні ведучі та спортсмени. Ними задекларовано доходи у сумі понад 416 млн грн та узгоджено до сплати податку на доходи фізичних осіб 44 млн грн та військового збору – 5 млн грн.», – зазначив очільник ДФС.
Крім того, значна кількість відомих та зіркових осіб обліковуються як суб’єкти підприємницької діяльності, застосовуючи спрощену систему оподаткування. Так, понад 127 млн грн доходу задекларували найбільш відомі особи, які здійснюють артистичну, мистецьку та театральну діяльність в межах підприємницької діяльності – а це понад 6 млн грн надходжень єдиного податку.
ТОП-рекордсмени шоу-бізнесу, що задекларували найбільші суми доходів:
- Телевізійна ведуча – 158,8 млн грн;
- Ведучий шоу-програм – 26,9 млн грн;
- Співак - 11,8 млн грн;
- Композитор (музикант) – 3,2 млн грн;
- Футболіст - 26,2 млн грн;
- Гуморист (на спрощеній системі оподаткування) – 4,7 млн грн;
- Ще один відомий гуморист (на спрощеній системі оподаткування) – 4,1 млн грн.

Здійснення контролю за дотриманням антикорупційного законодавства в ГУ ДФС у Дніпропетровській області
Станом на 01 травня 2019 року закінчився період подачі декларацій про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру осіб, які уповноважені на виконання функцій держави, шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції.
В рамках забезпечення дотримання антикорупційного законодавства протягом І кварталу 2019 року відділом з питань запобігання та виявлення корупції ГУ ДФС у Дніпропетровській області проведені організаційні заходи щодо забезпечення своєчасного подання державними службовцями ГУ ДФС у Дніпропетровській області е-декларацій, а саме: лекційні виступи, оглядові листи, методичні та консультативні заходи з суб’єктам декларування, індивідуальні співбесіди тощо.
Також, за січень – квітень 2019 року забезпечено перевірку 70 кандидатів на посади державних службовців ГУ ДФС у Дніпропетровській області, з яких відмовлено в призначенні – 1. Проведено 8 тематичних перевірок та 1 службове розслідування за приписом прокуратури.
Відомості щодо функціонування відділу, способу електронного та телефонного зв’язку, особливості його функціонування з урахуванням завдань щодо запобігання корупції містяться у розділі «Запобігання проявам корупції» субсайту «Територіальні органи ДФС у Дніпропетровській області».
Узагальнено відомості щодо фактичного подання е-декларацій особовим складом ГУ ДФС у Дніпропетровській області, за результатами якого підтверджено, що вимоги частини 1 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» діючими працівниками дотримані повністю і випадків неподання або несвоєчасного подання е-декларацій не зафіксовано.

Уряд вніс зміни до Положення про митні декларації
Повідомляємо, що 26.04.2019 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 24 квітня 2019 року № 344 «Про внесення змін до Положення про митні декларації» (далі – Постанова № 344).
Постановою № 344 передбачено:
врегулювання питання завершення митного оформлення обсягів природного газу, ввезеного на митну територію України, щодо яких не оформлено актів приймання-передачі у зв’язку з тим, що частина товарів була переміщена на тимчасово окуповану територію України;
визначення способу реалізації прав органу доходів і зборів разом із відмовою у митному оформленні товарів за тимчасовою митною декларацією надавати розрахунок розміру фінансової гарантії, достатньої для сплати митних платежів;
можливість подання декларантом або уповноваженою ним особою додаткової декларації та оформлення її митним органом з метою сплати митних платежів у випадках, передбачених міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
Постанову № 344 опубліковано в офіційному виданні «Урядовий кур’єр» від 26.04.2019 № 81.

Втратив чинність наказ Державної податкової адміністрації України та Державного казначейства України від 03 лютого 2011 року № 68/23
Доводимо до відома, що 19.04.2019 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 04.03.2019 № 97 «Про визнання таким, що втратив чинність, наказу Державної податкової адміністрації України, Державного казначейства України від 03 лютого 2011 року № 68/23», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22.03 2019 за № 289/33260 (далі – Наказ № 97).
Наказом № 97 скасовано наказ Державної податкової адміністрації України, Державного казначейства України від 03 лютого 2011 року № 68/23 «Про затвердження Порядку формування та надсилання узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 16.02.2011 за № 199/18937.
Наказ № 97 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» 19.04.2019 № 30.

До уваги суб’єктів господарювання!
На офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням http://sfs.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/reestri/191577.html розміщено Єдиний державний реєстр обладнання для промислового виробництва сигарет та цигарок станом на 10.05.2019.

Виправлення помилок у звіті з єдиного внеску фізичними особами – підприємцями
Повідомляємо, що усунення помилок, допущених, зокрема, фізичними особами – підприємцями (далі – ФОП) у Звіті про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (далі – Звіт) здійснюється з урахуванням вимог наказу Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 23.04.2015 за № 460/26905) із змінами, яким затверджено Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – Порядок № 435)
Так, відповідно до розділу V «Виправлення помилок» Порядку № 435 у разі виявлення помилки у Звіті до закінчення строку подання Звіту ФОП – страхувальник повторно формує та подає Звіт у повному обсязі до органу доходів і зборів за основним місцем обліку за формою згідно з додатком 5 до Порядку № 435.
Чинним вважається останній електронний або паперовий Звіт, поданий таким страхувальником до закінчення строків подання звітності, визначених Порядком № 435, який пройшов всі контролі при завантаженні до Реєстру страхувальників та до Реєстру застрахованих осіб.
Якщо страхувальником до закінчення строку подання Звіту подаються за поточний звітний період лише окремі таблиці Звіту із зазначенням типу форми «скасовуюча», «додаткова», цей Звіт не вважається Звітом і вважається таким, що не подавався.
Слід зазначити, що Звіти мають бути подані за формою, що діє з 01.08.2018.
Звертаємо увагу, що за неподання, подання не за встановленою формою звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, подання недостовірних відомостей, що використовуються в Державному реєстрі загальнообов’язкового державного соціального страхування, інших відомостей, передбачених Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464), страхувальники несуть фінансову та адміністративну відповідальність відповідно до ст. 25 Закону № 2464 та ст. 165Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х із змінами та доповненнями.

Автозаповнення платіжних доручень для сплати податків фізичними особами доступно в «Електронному кабінеті»
Звертаємо увагу, що в «Електронному кабінеті» для фізичних осіб реалізовано автоматичне заповнення основних реквізитів платіжного доручення на підставі облікових даних платника, відомостей щодо рахунків для зарахування платежів до бюджетів.
Цей сервіс надає можливість платникам податків (фізичним особам):
● скоротити час при заповненні платіжних документів;
● мінімізувати помилки при заповненні;
● сплатити податки.
Для користування електронним сервісом необхідно в меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини «Електронного кабінету» обрати один з податків (платежів) та вибрати одну із платіжних систем.
Після переходу на сайт платіжної системи платнику достатньо вказати суму платежу та підтвердити операцію.
Звертаємо увагу, що оплата рахунків платником здійснюється з використанням платіжної карти клієнта банку, інші реквізити заповнюються автоматично.
Додатково повідомляємо, що у разі виникнення питань щодо користування «Електронним кабінетом», платники податків мають можливість звернутися до ДФС за телефоном: 0 800 501 007.

У 2019 році змінився порядок справляння туристичного збору
Нагадуємо, що з початку 2019 року набули чинності зміни щодо розміру ставки, бази справляння та порядку сплати туристичного збору.
Відповідні зміни внесні Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» до ст. 268 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Туристичний збір (далі – збір) є місцевим збором, основні елементи якого визначаються відповідними сільськими, селищними, міськими радами та радами об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад (далі – ради). Таким чином ради, у межах наданих їм ПКУ повноважень, можуть контролювати стан розвитку туристичної галузі на підвідомчих територіях шляхом встановлення економічно доцільних ставок збору. Ради також визначають й перелік податкових агентів цього збору.
З 1 січня 2019 року ставка туристичного збору встановлюється за рішенням відповідної ради за кожну добу тимчасового розміщення у місцях проживання (ночівлі) у розмірі:
● до 0,5 % мінімальної заробітної плати – для внутрішнього туризму
● до 5 % мінімальної заробітної плати – для в’їзного.
Платниками збору є громадяни України, іноземці, а також особи без громадянства, які прибувають на територію адміністративно-територіальної одиниці, на якій діє рішення ради про встановлення туристичного збору, та тимчасово розміщуються у місцях проживання (ночівлі).
Згідно з рішенням рад, справляння збору може здійснюватися з тимчасового розміщення у таких місцях проживання (ночівлі):
готелі, кемпінги, мотелі, гуртожитки для приїжджих, хостели, будинки відпочинку, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, пансіонати та інші заклади готельного типу, санаторно-курортні заклади;
житловий будинок, прибудова до житлового будинку, квартира, котедж, кімната, садовий будинок, дачний будинок, будь-які інші об’єкти, що використовуються для тимчасового проживання (ночівлі).
Базою справляння збору є загальна кількість діб тимчасового розміщення у місцях проживання (ночівлі).
Справляння збору здійснюється податковими агентами, перелік та інформація про яких оприлюднюється на офіційному веб-сайті відповідної ради.

Помилково сплачені суми ЄСВ повертається у визначеному законодавством порядку
Через зміну рахунків зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування до ДФС надходять звернення від платників щодо можливості повернення коштів, які були помилково сплачені на старі рахунки. У зв’язку з цим надаємо роз’яснення, як мають діяти платники у разі виникнення такої ситуації.
У разі помилкової сплати сум ЄСВ на невідповідний рахунок платники мають змогу повернути кошти. Повернення помилково сплачених коштів здійснюється відповідно до Порядку зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 16.01.2016 № 6. Кошти повертаються у порядку календарної черговості та на підставі заяви платника про таке повернення.
У випадку надмірної сплати сум єдиного внеску на рахунок 3719 органом доходів і зборів здійснюється зарахування цих коштів у рахунок майбутніх платежів за тим самим рахунком, відповідно до встановленого розміру єдиного внеску та у порядку календарної черговості виникнення зобов'язань платника з цього платежу.
Повернення коштів (відповідно до п.5 Порядку) здійснюється у випадках:
1) надмірної або помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на відповідний рахунок 3719;
2) помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на невідповідний рахунок 3719;
3) помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на рахунок з обліку доходів бюджету;
4) помилкової сплати податкових зобов’язань з податків, зборів, штрафних (фінансових) санкцій та пені, передбачених Податковим кодексом України, на рахунок 3719.
Повернення коштів здійснюється на підставі заяви платника про таке повернення коштів.
У випадках, передбачених підпунктами 1, 2 та 4 пункту 5 цього Порядку, заява подається до органу доходів і зборів, на рахунок якого сплачено кошти, за формою, визначеною у додатку 1 до цього Порядку.
У випадку, передбаченому підпунктом 3 пункту 5 цього Порядку, заява подається до органу доходів і зборів за місцем обліку помилково сплачених коштів у довільній формі із зазначенням суми та напрямку повернення.
Також звертаємо увагу, що повернення помилково сплачених сум у випадках, передбачених підпунктами 3 та 4 цього Порядку, здійснюється з урахуванням положень статті 43 Податкового кодексу України та пункту 12 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».
Загалом, станом на 14.05.2019 в центральному апараті ДФС знаходиться 1,6 тис. звернень Головних управлінь ДФС у областях на загальну суму 7 млн грн (що можуть містити в собі декілька звернень платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування) щодо підкріплення небюджетних рахунків за балансовим рахунком 3719 «Рахунок для зарахування коштів, які підлягають розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування» з метою подальшого повернення помилково сплачених коштів платникам.

В Одеській області викрито схему ухилення від сплати податків при торгівлі імпортованими товарами
Співробітники податкової міліції ГУ ДФС у Одеській області під процесуальним керівництвом прокуратури Одеської області викрили схему ухилення від сплати податків та вилучили в її організаторів велику партію товарів народного споживання.
У рамках проведення операцій «Рубіж» та розслідування кримінального провадження за ч.3 ст.212 КК України було встановлено одеське підприємство, основний вид діяльності якого – оптова торгівля фарфором, скляним посудом і засобами для чищення. При цьому посадові особи зазначеного підприємства організували схему мінімізації митних платежів з використанням підконтрольних підприємств для значного заниження вартості ТМЦ та завищення валових видатків підприємств з метою реалізації не облікованої імпортної продукції за готівкові кошти. Внаслідок цього підприємство ухилилося від сплати податків в особливо великих розмірах.
За результатами санкціонованих обшуків з незаконного обігу вилучено товари народного споживання загальною орієнтовною вартістю майже 31,8 млн гривень.
За рішенням суду на вилучені ТМЦ накладено арешт.
Триває слідство.

У Львові припинено роботу трьох незаконних АЗС
Співробітники податкової міліції ГУ ДФС у Львівській області припинили роботу трьох АЗС, які працювали без дозвільних документів.
В рамках проведення операції «Акциз – 2019» у Львові було задокументовано незаконну діяльність трьох АЗС, через які здійснювалась реалізація паливно-мастильних матеріалів без відповідних дозвільних документів.
За результатами проведених заходів вказану незаконну діяльність припинено. Окрім того, описано та опечатано обладнання для заправки транспортних засобів орієнтовною вартістю 450 тис. грн. та 28 тонн дизельного пального орієнтовною вартістю близько 850 тис. грн.
За даними фактами складено протоколи про адміністративні правопорушення за ч.1 ст.164 КУпАП.

В яких випадках повідомлення про прийняття робітника на роботу не складається
Нагадуємо, що роботодавець до початку роботи найманого робітника зобов’язаний повідомити органи ДФС про прийняття працівника на роботу.
Повідомлення про прийняття працівника на роботу (далі – Повідомлення) складають при укладанні безстрокового трудового договору, строкового трудового договору (на визначений строк, установлений за погодженням сторін; на час виконання певної роботи, з сезонними або тимчасовими працівниками), контракту.
Порядок повідомлення про прийняття працівника на роботу Державній фіскальній службі та її територіальним органам визначено постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413.
Повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою – підприємцем до територіальних органів ДФС за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів:
● засобами електронного зв’язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису;
● на паперових носіях разом з копією в електронній формі;
● на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п’ятьма особами.
Інформація, що міститься у Повідомленні, вноситься до реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб відповідно до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями.
Слід зазначити, що Повідомлення у разі заключення цивільно-правового договору не складається, тому що при цьому не укладається трудовий договір та, відповідно, відсутні трудові відносини.
Водночас, за фактичний допуск одного працівника до роботи без трудового договору, оформлення його не на повну ставку у разі фактичного виконання роботи цілий день або за виплату заробітної плати у «конверті» згідно з ст. 265 Кодексу законів про працю від 10 грудня 1971 року № 322-VIII із змінами та доповненнями працедавці у 2019 році сплатять тридцятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення, а саме 125190 гривень.
Крім того, ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення України від 07 грудня 1984 року № 8073-X із змінами та доповненнями передбачено адміністративну відповідальність на керівника підприємства від 8500 грн. до 17000 грн. за фактичний допуск працівника без трудового договору.

Версія для друку Написати листа

Про цей сайт | Запитання | Адміністратор