www.kriv-rn.dp.gov.ua
ГОЛОВНА СТОРІНКА МАПА САЙТУ ДОПОМОГА Вівторок, 22 жовтня 2019 року
Що нового на сайті ?

Архів публікацій
Криворізський район >> Новини
Криворізьке північне управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує.
Версія для друку Написати листа
Увага! З 01.10.2019 змінюються реквізити бюджетних рахунків для сплати податків і зборів, відкритих відповідно до вимог стандарту IBAN

Криворізьке північне управління області інформує, що на виконання п. 3 постанови Правління Національного банку України від 28 грудня 2018 року № 162 «Про запровадження міжнародного номера банківського рахунка (IBAN) в Україні» Державною казначейською службою України (далі – Казначейство) здійснено заміну діючих рахунків для зарахування надходжень до державного та місцевих бюджетів відповідно до вимог стандарту IBAN (29 літерно-цифрових символів) із збереженням довжини номера рахунку аналітичного обліку – не більше 14 цифрових символів.
Перехід на міжнародні номери рахунків при обслуговуванні бюджетів за доходами буде здійснюватись Казначейством з 01 жовтня 2019 року.
Таким чином, починаючи з 01 жовтня 2019 року змінюються реквізити бюджетних рахунків для сплати податків і зборів, відкритих відповідно до вимог стандарту IBAN.

УВАГА ПЛАТНИКАМ ФІЗИЧНИМ ОСОБАМ – ПІДПРИЄМЦЯМ!
Відповідно до положень частини 1 ст. 4 Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску є, зокрема фізичні особи-підприємці (далі – ФОП), у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.
ФОП зобов’язані своєчасно та у повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок та у визначені законодавством терміни подавати звітність з єдиного внеску виключно за себе.
ФОП, які обліковуються на загальній системі оподаткування, навіть у разі не отримання доходу (прибутку) у звітному році або окремому місяці звітного року, зобов’язані визначити базу нарахування єдиного внеску, а саме суму доходу отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (п. 2 частини 1 ст. 7 Закону № 2464 в редакції Закону України від 06 грудня 2016 року № 1774-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (далі – Закон № 1774)).
Єдиний внесок для платників єдиного податку нараховується на суми, що визначаються такими платниками самостійно, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (п. 3 частини 1 ст. 7 Закону № 2464 в редакції Закону № 1774).
Максимальна величина бази нарахування єдиного внеску – це максимальна сума доходу застрахованої особи на місяць, що дорівнює 15 розмірам мінімальної заробітної плати, встановленої законом, на яку нараховується єдиний внесок (п. 4 частини 1 ст. 1 Закону № 2464).
Мінімальний страховий внесок – це сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця.
Єдиний внесок, зокрема для платників єдиного податку, встановлюється урозмірі 22 відсотки до визначеної ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску (частина 5 ст. 8 Закону № 2464).

Про початок діяльності Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області та загальні напрямки його роботи
В інформаційному агентстві «МОСТ-Днепр» відбулася прес-конференція на тему «Про початок діяльності Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області та загальні напрямки його роботи» за участі начальника управління комунікацій Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Манушак Осипової.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 682-р «Питання Державної податкової служби», відповідно якого передано Державній податковій службі функції з реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на Державну податкову службу.
Манушак Осипова зазначила, що Головним управлінням Державної податкової служби у Дніпропетровській області здійснено державну реєстрацію та вже розпочато свою діяльність 03 вересня 2019 року. У складі організаційної структури Головного управління ДПС, крім самостійних структурних підрозділів, також функціонує 9 територіальних управлінь, утворених на правах відокремлених підрозділів.
«Головним управління ДПС у Дніпропетровській області вже проведено такі процедури, як: реєстрація юридичної особи, затвердження структури, штатного розпису, переведення працівників з Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області.
Надання всебічної допомоги платникам у виконанні зобов’язань зі сплати податків та зборів, якісне виконання функцій податковою службою як органу, що реалізує державну податкову політику, та кваліфіковані працівники, які користуються довірою у платників податків, – це головні цілі, покладені в основу розвитку податкової служби», – зауважила вона.
Державна податкова служба продовжить розпочату роботу над розвитком сервісних функцій, модернізацією ІТ-сервісів та платформ.
Модернізація очікує і існуючий Електронний кабінет.
Мета Державної податкової служби – якнайменша кількість контактів між працівниками державної податкової служби та платниками податків.
До того ж, головне завдання, яке поставлено перед Державною податковою службою, – забезпечення сталих надходжень до бюджетів усіх рівнів шляхом покращення адміністрування.
Подальша щоденна робота нової податкової служби буде так само непомітною для сумлінних платників податків, а також відкритою, яка чує, розуміє та захищає інтереси чесного бізнесу.
У зв’язку з початком роботи Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області з 03 вересня 2019 року Манушак Осипова звернула особливу увагу на початок роботи новоствореного субсайту «Територіальні органи ДПС у Дніпропетровській області» за посиланням: https://dp.tax.gov.ua/
«Тож, шановні платники, запрошуємо вас до перегляду цієї сторінки, яка є інформаційною Інтернет-платформою, інформаційним майданчиком Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області. На ній щодня оприлюднюється актуальна інформація з питань податкового законодавства та розміщені електронні сервіси для комфортного обслуговування платників», – акцентувала Манушак Осипова.

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області оголошує акредитацію засобів масової інформації
Пресслужба Головного управління ДПС у Дніпропетровській області оголошує акредитацію представників засобів масової інформації для включення до бази ЗМІ, яким оперативно надсилатимуться анонси подій, інформація, що стосується діяльності, а також матеріали з питань застосування податкового, митного законодавства та єдиного внеску.
Акредитація триватиме до 30 вересня 2019 року.
Заяву на акредитацію надсилати за адресою dp.presa@sfs.gov.ua за формою, що додається.
До заяви до акредитації також необхідно додати копії документів, що посвідчують особу, яка акредитовується, та засвідчують її професійну належність.
У разі виникнення запитань телефонувати за номерами (056) 785-47-85.
Форма заяви на акредитацію

Вид ЗМІ, поштова адресаНазва
ЗМІ
Керівник ЗМІ
ПІБ (повністю),
контактний телефон
Контактна особа
ПІБ (повністю),
контактний телефон
Електронна адреса ЗМІАдреса сторінки в Інтернеті
(за наявності)
До уваги платників ПДВ!
Відповідно до п.п. 14.1.266 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) касовий метод для цілей оподаткування згідно з розділом V «Податок на додану вартість» ПКУ – це метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов’язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок (у касу) платника податку або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата віднесення сум податку до податкового кредиту визначається як дата списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг).
Тобто, якщо платник ПДВ придбаває (виготовляє) товари (послуги) та основні фонди, які призначаються для їх використання в операціях, за якими податкові зобов’язання визначаються за касовим методом, то суми ПДВ, сплачені у зв’язку з таким придбанням (виготовленням), до податкового кредиту включаються теж за касовим методом.
За операціями, за якими податкові зобов’язання нараховуються в загальновстановленому порядку відповідно до ст. 187 ПКУ, право на податковий кредит виникає за правилами, визначеними ст. 198 ПКУ.
При одночасному застосуванні платником ПДВ двох способів обліку податкових зобов’язань, а саме: за касовим методом та за подією, що сталася раніше, а придбані та/або виготовлені ним товари/послуги, призначені для часткового використання в операціях, за якими дата виникнення податкових зобов’язань визначається частково за касовим методом, а частково – за подією, що сталася раніше (дата списання коштів з банківського рахунка платника ПДВ на оплату товарів/послуг чи дата отримання платником ПДВ товарів/послуг), то право на податковий кредит відповідно виникатиме пропорційно такому призначенню та використанню таких товарів/послуг.

Обмеження граничних сум готівкових розрахунків
Відповідно до п. 6 розділу ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 148), суб’єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами:
1) між собою – у розмірі до 10 000 (десяти тисяч) грн включно;
2) з фізичними особами – у розмірі до 50 000 (п’ятдесяти тисяч) грн включно.
Платежі понад установлені граничні суми проводяться через банки або небанківські фінансові установи, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунку, шляхом переказу коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку чи небанківської фінансової установи для подальшого їх переказу на поточні рахунки в банку. Кількість суб’єктів господарювання та фізичних осіб, з якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується.
Обмеження, установлене в п. 6 розділу II Положення № 148, стосується також розрахунків під час оплати за товари, придбані на виробничі (господарські) потреби за рахунок готівки, одержаної за допомогою електронного платіжного засобу.
Згідно з п. 7 розділу ІІ Положення № 148 фізичні особи мають право здійснювати розрахунки готівкою:
1. Із суб’єктами господарювання протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами – у розмірі до 50 000 (п’ятдесяти тисяч) гривень уключно.
Платежі на суму, що перевищує 50 000 грн, проводяться через банки або небанківські фінансові установи, які в установленому законодавством України порядку отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунку, шляхом переказу коштів із поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку чи небанківської фінансової установи для подальшого їх переказу на поточні рахунки в банку;
2. Між собою за договорами купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню, у розмірі до 50 000 (п’ятдесяти тисяч) гривень уключно.
Платежі на суму, яка перевищує 50 000 грн, здійснюються шляхом переказу коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення та/або переказу коштів на поточні рахунки (у тому числі на депозит нотаріуса на окремий поточний рахунок у національній валюті).
Пунктом 8 Положення № 148 визначено, що обмеження, установлені підпунктами 6 та 7 розділу II Положення № 148, не стосуються:
1) розрахунків суб’єктів господарювання з бюджетами та державними цільовими фондами;
2) добровільних пожертвувань та благодійної допомоги;
3) використання готівки, виданої на відрядження;
4) виплат, пов’язаних з оплатою праці;
5) використання готівкових коштів з фонду оперативно-розшукових (негласних слідчих) дій, створеного на виконання частини третьої ст. 24 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України».

Умови, за яких у платника акцизного податку припиняється обов’язок з подачі декларацій
Нагадуємо, що платники податків зобов’язані подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Норми встановлені п.п. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
При цьому, платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є (п. 49.2 ст. 49 ПКУ).
Також платники, визначені п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 ПКУ, а також платники, які мають діючі (у тому числі призупинені) ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством, зобов’язані за кожний встановлений ПКУ звітний період подавати податкові декларації незалежно від того, чи провадили такі платники господарську діяльність у звітному періоді (п. 49.2ст. 49 ПКУ).
Отже, якщо платник не є особою, яка реалізує пальне або спирт етиловий, або здійснює діяльність, яка не ліцензується, тобто у нього відсутні діючі (у т.ч. призупинені) ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією та у звітному періоді у такого платника не виникли об’єкти оподаткування, або не з’явились показники, що підлягають декларуванню, то платник у такому звітному періоді не зобов’язаний подавати декларацію з акцизного податку.

Платники Дніпропетровщини задекларували за 2018 рік доходів на суму понад 4,4 мільярдів гривен
За вісім місяців поточного року громадянами Дніпропетровської області та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, подано 43 509 податкових декларацій про майновий стан і доходи за 2018 рік, що на 319 декларацій менше аналогічного періоду минулого року. Про це повідомила в. о. начальника управління податків і зборів з фізичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Тетяна Чорнодобравська.
Загальна сума задекларованого громадянами доходу становить 4 млрд 430,2 млн грн, що на 1 млрд 438,9 млн грн більше ніж у минулому році.
Сума податку на доходи фізичних осіб, визначена громадянами до сплати у 2019 році, становить 102,8 млн гривень. Порівняно з аналогічним періодом минулого року вона збільшилась на 4,9 млн гривень. Сума військового збору до сплати складає 13,9 млн грн, що на 0,9 млн грн більше ніж у 2018 році.
Дохід понад 1,0 млн грн задекларували 293 громадяни. Загальна сума задекларованого ними оподатковуваного доходу складає 2 млрд 626,0 млн гривень. Сума податку на доходи фізичних осіб до сплати складає 34,5 млн грн, військового збору – 4,0 млн гривень.
Попри завершення деклараційної кампанії, ще до кінця року громадяни можуть скористатися правом на отримання податкової знижки за наслідками 2018 року. На сьогодні вже 7 403 мешканці Дніпропетровщини скористалися такою можливістю. Задекларована сума податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню на розрахункові рахунки платників складає 15,2 млн гривень. На цей час повернуто 12,9 млн гривень.

Юристи податкової служби Дніпропетровщини виграли у судах 456 справ
Станом на 01 вересня 2019 року на розгляді у судах різних інстанцій за участі органів ДФС Дніпропетровської області перебувало понад 7,6 тисяч справ різних категорій на загальну суму 12,2 млрд гривень.
«З розглянутих судами у січні – серпні поточного року 759 справ на суму 3,2 млрд грн на користь податкових органів області вирішено 456 справ на суму 2,1 млрд гривень», – повідомив начальник управління правового забезпечення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Олег Басан.
Із загальної кількості адміністративних справ за позовами платників податків більшу частину складають справи про визнання недійсними/нечинними податкових повідомлень-рішень.
Так, з початку року на розгляді у судах знаходилось 5 043 таких справ на суму 9,4 млрд гривень. З них судами розглянуто 470 справ на суму 2,4 млрд грн, з яких на користь податкових органів вирішено 267 справ на суму 1,4 млрд гривень.

Операції з реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення та перетворення) юридичних осіб не є об’єктом оподаткування ПДВ
Рєстрація платника ПДВ діє до дати анулювання його реєстрації, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників ПДВ і відбувається у разі якщо особа, зареєстрована як платник ПДВ, прийняла рішення про припинення та затвердила ліквідаційний баланс, передавальний акт або розподільчий баланс відповідно до законодавства за умови сплати суми податкових зобов’язань із ПДВ у випадках, визначених ПКУ.
Норми визначені п.п. «б» п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Якщо товари/послуги, необоротні активи, суми ПДВ по яких були включені до складу податкового кредиту, не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, такий платник ПДВ в останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника ПДВ зобов’язаний визначити податкові зобов’язання по таких товарах/послугах, необоротних активах виходячи із звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів, крім випадків анулювання реєстрації як платника ПДВ внаслідок реорганізації платника ПДВ шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону (п. 184.7 ст. 184 ПКУ).
Крім того, згідно з п.п. «а» п. 198.5 ст. 198 ПКУ платник ПДВ зобов’язаний, зокрема, нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 ПКУ, за товарами/послугами, необоротними активами, під час придбання або виготовлення яких суми ПДВ були включені до складу податкового кредиту, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися в операціях, що не є об’єктом оподаткування (крім випадків проведення операцій, передбачених п.п. 196.1.7 п. 196.1 ст.196 ПКУ).
Операції з реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення та перетворення) юридичних осіб не є об’єктом оподаткування ПДВ (п. 196.1.7 ст. 196 ПКУ).
Отже, платник ПДВ, що реорганізується шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону, не здійснює ні нарахування податкових зобов’язань на товари/послуги, необоротні активи, суми ПДВ по яких були включені до складу податкового кредиту, і які не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такого платника ПДВ, ні зменшення податкового кредиту по операціях з їх придбання.

Електронні сервіси для платників податків у системі електронного адміністрування ПДВ
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/elektronni-servisi-dlya-platnikiv-poda/ розміщені електронні сервіси для платників податків у системі електронного адміністрування ПДВ.
За наступними кодами форм можливо створити / отримати:
J/F1300104 – Запит щодо отримання відомостей з Єдиного реєстру податкових накладних:
J/F1400104 – Витяг з Єдиного реєстру поданих накладних;
J/F1301206 – Запит щодо суми податку, на яку платник податку на додану вартість має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;
J/F1401206 – Витяг щодо суми податку, на яку платник податку на додану вартість має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних з системи електронного адміністрування ПДВ;
J/F1301302 – Запит на отримання інформації щодо суми збільшення, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (УНакл), за рахунок сум від’ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів;
J/F1401302 – Витяг з системи електронного адміністрування ПДВ щодо суми збільшення, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних;
J/F1301402 – Запит щодо отримання відомостей з Єдиного реєстру податкових накладних;
J/F1401402 – Витяг з Єдиного реєстру податкових накладних (надається по виданих податковим накладним та розрахункам коригування зареєстрованих з порушенням граничного терміну реєстрації за запитуваний період, та податкові накладні за вказаним кодом філії);
J/F1301902 – Запит щодо отримання інформації в розрізі операцій з системи електронного адміністрування ПДВ;
J/F1401902 – Витяг в розрізі операцій з системи електронного адміністрування ПДВ;
J/F1302301 – Запит щодо отримання реквізитів електронного рахунку та інформації щодо залишку коштів на такому рахунку;
J/F1402301 – Витяг про реквізити електронного рахунку та інформації щодо залишку коштів на такому рахунку;
J/F1302401 – Запит щодо отримання інформації, щодо залишку узгоджених податкових зобов’язань платника податку, несплачених до бюджету, що обліковуються в Державній казначейській службі України;
J/F1402401 – Витяг щодо отримання інформації, щодо залишку узгоджених податкових зобов’язань платника податку, несплачених до бюджету, що обліковуються в Державній казначейській службі України.

Продаж білетів державних лотерей: застосування РРО
Криворізьке північне управління доводить до відома, що реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та розрахункові книжки не застосовуються, зокрема, при продажу білетів державних лотерей через електронну систему прийняття ставок, що контролюється у режимі реального часу центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.
Норми визначені п. 4 ст. 9 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265).
Згідно з п. 11 ст. 1 Закону України від 06 вересня 2012 року № 5204-VI «Про державні лотереї в Україні» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 5204) оператор державних лотерей – юридична особа – суб’єкт підприємницької діяльності, що одержала право на проведення державних лотерей у порядку, визначеному Законом № 5204.
Лотерейний білет – документ встановленої умовами проведення лотереї форми, виготовлений відповідно до вимог законодавства, наявність якого засвідчує внесення гравцем лотереї ставки і надає право одержати приз відповідно до умов проведення лотереї. Державна лотерея може проводитись як із застосуванням лотерейних білетів, так і з застосуванням інших засобів, які дозволяють засвідчити участь у лотереї або розмір виграшу, якщо вони передбачені умовами лотереї, в тому числі через термінали електронної системи прийняття ставок (п. 8 ст. 1 Закону № 5204).
Електронна система прийняття ставок – програмно-технічний комплекс, призначений для фіксації та обліку ставок у державній лотереї, фіксації виплати призів і/або виплати призів, зберігання інформації про проведення лотереї, а також для здійснення інших операцій, пов’язаних з проведенням державної лотереї.
Електронна система прийняття ставок складається з центральної електронної системи та терміналів електронної системи прийняття ставок, пов’язаних між собою електронним або іншим зв’язком (п. 16 ст. 1 Закону № 5204).
Пунктом 17 ст. 1 Закону № 5204 визначено, що термінал електронної системи прийняття ставок – це програмно-технічний комплекс, який призначений для реєстрації здійснених розповсюджувачем або гравцем (термінал самообслуговування) операцій з прийняття ставок у державні лотереї, перевірки виграшності лотерейних білетів або інших засобів, які засвідчують участь у грі, виплати виграшів та передачі інформації про здійснені операції до центральної електронної системи. Термінал електронної системи прийняття ставок не повинен містити в собі приладів та/або програм, які самостійно визначають результат розіграшу лотереї або розмір виграшу гравця, а також не може бути з’єднаним з такими пристроями та/або програмами (крім з’єднання з центральною електронною системою державної лотереї).
Враховуючи вищевикладене та норми ст. 9 Закону № 265, суб’єкти господарювання – оператори державних лотерей при продажу білетів державних лотерей через електронну систему прийняття ставок, що контролюється у режимі реального часу центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, РРО та книги обліку розрахункових операцій не застосовують.
При цьому оператори державних лотерей забезпечують ведення та подання статистичної та бухгалтерської звітності щодо проведення державних лотерей, руху лотерейних білетів та коштів у порядку, встановленому законодавством (п. 4 ст. 6 Закону № 5204).

Відповідальність за несвоєчасну сплату (несплату) частини чистого прибутку (доходу) до державного бюджету України
Постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2011 року № 138 із змінами визначено Порядок відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями (далі – Порядок № 138).
Пунктом 2 Порядку № 138 встановлено, що частина чистого прибутку (доходу) сплачується державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями до державного бюджету наростаючим підсумком щоквартальної фінансово-господарської діяльності за відповідний період у строк, встановлений для сплати податку на прибуток підприємств.
Частина чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету, визначається державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями відповідно до форми розрахунку, встановленої Державною податковою службою, та зазначається у декларації з податку на прибуток підприємства (п. 3 Порядку № 138).
Контроль за відрахуванням до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями покладено, зокрема, на Державну податкову службу.
Нормами п. 113.3 ст. 113 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються у порядку та у розмірах, встановлених ПКУ та іншими законами України.
Так, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання протягом строків, визначених ПКУ, то до такого платника застосовується відповідальність у вигляді штрафу, передбаченого ст. 126 ПКУ, та пені відповідно до положень п. 129.4 ст. 129 ПКУ.
Крім того, згідно зі ст. 163І Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-X із змінами та доповненнями неподання або несвоєчасне подання посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов’язкових платежів) тягнуть за собою також накладення штрафу на посадових осіб.

До бюджету за вісім місяців 2019 року надійшло понад 10 млрд грн єдиного внеску
Впродовж січня – серпня поточного року органами податкової служби Дніпропетровщини забезпечено надходження єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на загальну суму 10 млрд 376,6 млн гривень. У порівняні з аналогічним періодом 2018 року цей показник більше на 1 млрд 634,0 млн гривень.
При цьому, лише у серпні 2019 року платники єдиного внеску Дніпропетровської області перерахували на рахунки Держказначейства 1 млрд 264,8 млн грн, що на 164,9 млн грн більше минулорічних серпневих надходжень.
Нагадуємо, що єдиний внесок засобами програмного забезпечення автоматично розподіляється Державною казначейською службою України за видами загальнообов’язкового державного соціального страхування відповідно до визначених пропорцій та перераховується за призначенням – на рахунки, відкриті в Державній казначейській службі до фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування і пенсійного страхування.

До уваги платників – оновлені бюджетні рахунки для сплати податків і зборів, відкриті відповідно до вимог стандарту IBAN
Нагадуємо, що на виконання п. 3 постанови Правління Національного банку України від 28 грудня 2018 року № 162 «Про запровадження міжнародного номера банківського рахунка (IBAN) в Україні» Державною казначейською службою України (далі – Казначейство) здійснено заміну діючих рахунків для зарахування надходжень до державного та місцевих бюджетів відповідно до вимог стандарту IBAN.
Перехід на міжнародні номери рахунків при обслуговуванні бюджетів за доходами буде здійснюватись Казначейством з 01 жовтня 2019 року.
Таким чином, починаючи з 01 жовтня 2019 року змінюються реквізити бюджетних рахунків для сплати податків і зборів, відкритих відповідно до вимог стандарту IBAN.
Оновлені бюджетні рахунки державного та місцевих бюджетів по Дніпропетровській області розміщено на головній сторінці субсайту «Територіальні органи ДПС у Дніпропетровській області» офіційного вебпорталу ДПС України у рубриці «Бюджетні рахунки» за посиланням
http://dp.tax.gov.ua/byudjetni-rahunki/

Термін, протягом якого новоствореним установам та організаціям необхідно подати заяву з метою отримання статусу неприбуткових
Нормами абзацу першого п. 6 Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 року № 440 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 440) встановлено:
● для включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр) неприбуткова організація повинна подати до контролюючого органу за її основним місцем обліку реєстраційну заяву за формою № 1-РН і засвідчені підписом керівника або представника такої організації та скріплені печаткою (за наявності) копії установчих документів неприбуткової організації (крім тих, що оприлюднені на порталі електронних сервісів відповідно до Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань»), а житлово-будівельні кооперативи також засвідчені підписом керівника або представника такого кооперативу та скріплені печаткою (за наявності) копії документів, що підтверджують дату прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом житлового будинку та факт спорудження або придбання такого будинку житлово-будівельним (житловим) кооперативом. Неприбуткові організації, що діють на підставі установчих документів організації вищого рівня, відповідно до закону подають разом із реєстраційною заявою за формою № 1-РН засвідчену підписом керівника або представника такої організації та скріплену печаткою (за наявності) копію документа, який підтверджує включення до організації вищого рівня та надає право діяти на підставі установчих документів такої організації вищого рівня.
Зареєстровані установи та організації (новостворені), які подали в установленому порядку документи для внесення до Реєстру під час або протягом 10 днів з дня державної реєстрації та які за результатами розгляду таких документів внесені до Реєстру, вважаються для цілей оподаткування неприбутковими організаціями з дня їх державної реєстрації (абзац двадцять другий п. 4 Порядку).
Отже, з метою отримання статусу неприбуткової організації зареєстровані установи та організації (новостворені) мають подати реєстраційну заяву за формою № 1-РН державному реєстратору під час їх державної реєстрації або контролюючому органу за основним місцем обліку протягом 10 календарних днів з дня їх державної реєстрації.

Для суб’єктів природних монополій інформація щодо сплати податків розміщується на офіційному вебпорталі ДПС України
Щомісячно на офіційному сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, оприлюднюється інформація щодо сплати податків суб’єктами природних монополій та суб’єктами господарювання, які є платниками рентної плати за користування надрами.
Норми встановлені п. 35.4 ст. 35 Податкового кодексу України.
Згідно з п. 5 Порядку формування і оприлюднення інформації щодо сплати податків суб’єктами природних монополій та суб’єктами господарювання, які є платниками рентної плати за користування надрами, та інформації щодо суб’єктів господарювання, які мають податковий борг, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.02.2015 № 67 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 26.02.2015 за № 223/26668), із змінами:
«Формування та оприлюднення інформації щодо сплати податків суб’єктами природних монополій та суб’єктами господарювання, які є платниками рентної плати за користування надрами, та інформації щодо суб’єктів господарювання, які мають податковий борг, здійснює Державна фіскальна служба України щомісяця не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним».
Інформація оприлюднюється на офіційному вебпорталі Державної податкової служби України (www.tax.gov.ua) у розділі: Головна > Діяльність > Інформація про сплату податків.

Податкова знижка за 2018 рік
Податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку на доходи фізичних осіб – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених Податковим кодексом України (далі – ПКУ) (п.п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Відповідно до п.п. 166.1.1 п. 166.1 ст. 166 ПКУ платник податку на доходи фізичних осіб (далі – податок) має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року.
Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації про майновий стан і доходи, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року (п.п. 166.1.2 п. 166.1 ст. 166 ПКУ).
Нормами п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ встановлено, що до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання).
Оригінали зазначених у п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого ПКУ (п.п. 166.2.2 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).


Важливо! Згідно з нормами п. 166.4 ст. 166 ПКУ:
податкова знижка може бути надана виключно резиденту, який має реєстраційний номер облікової картки платника податку, а так само резиденту – фізичній особі, яка через свої релігійні переконання відмовилась від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомила про це відповідний контролюючий орган і має про це відмітку у паспорті;
загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ;
якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, провадить безоплатні роз’яснення порядку документального підтвердження прав на податкову знижку та подання податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – декларація), забезпечує безоплатне надання бланків декларацій, інших розрахунків, передбачених розділом IV «Податок на доходи фізичних осіб» ПКУ, контролюючими органами за першим запитом платника податку.
Також звертаємо увагу:
- для отримання права на податкову знижку за 2018 рік декларацію необхідно подати до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання фізичної особи, за яким її взято на облік як платника податку) по 31 грудня (включно) 2019 року;
- декларація подається за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 «Про затвердження форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи» (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 26.10.2015 за № 1298/27743) із змінами.

Увага! На Дніпропетровщині діють шахраї!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС у Дніпропетровській області) інформує, що до суб’єктів господарювання Дніпропетровщини телефонують з телефонів (096) 546-29-21, (097) 719-49-89 від імені посадових осіб з провокаційними та незаконними вимогами.
Зловмисники телефонують, начебто, від імені ГУ ДПС у Дніпропетровській області, зокрема начальника Юр’ївської державної податкової інспекції Західно-Донбаського управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області.
Наполегливо радимо громадянам бути пильними та обачними, не вірити сумнівним пропозиціям та ретельно перевіряти інформацію.
У разі отримання подібної інформації та недопущення в подальшому подібних випадків шахрайства просимо повідомляти відділ з питань запобігання та виявлення корупції ГУ ДПС у Дніпропетровській області за номерами телефонів: (056) 374-86-50, (056) 374-86-40, (067) 682-33-64, на електронну адресу: dp.vkoryp@sfs.gov.ua, а також особисто звертатись за адресою: 49000, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а.

Відкрито офіційну сторінку Державної податкової служби України у мережі Facebook
Державна податкова служба України офіційно розпочала свою роботу. У зв’язку з цим у мережі Facebook створено сторінку ДПС.
Відтепер усі податкові новини, корисну інформацію та анонси подій читайте на новій сторінці.
Запрошуємо вас приєднатися: https://www.facebook.com/TaxUkraine
Інформація розміщена на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
https://www.tax.gov.ua/media-tsentr/novini/391354.html

Щодо питання правомірності перебування у Реєстрі неприбуткових установ та організацій обслуговуючих кооперативів
Міністерство фінансів України листом від 02.09.2019 № 11210-09-63/21886 «Щодо обслуговуючих кооперативів» (далі – Лист МФУ № 11210) стосовно питання правомірності перебування у Реєстрі неприбуткових установ та організацій обслуговуючих кооперативів, у тому числі сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів, повідомило наступне.
Закон України від 10 липня 2003 року № 1087-ІV «Про кооперацію» із змінами та доповненнями (далі –Закон № 1087) визначає правові, організаційні, економічні та соціальні основи функціонування кооперації в Україні.
Відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на виробничі, обслуговуючі та споживчі, які за напрямами діяльності можуть бути сільськогосподарськими, житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо (стаття 6 Закону № 1087).
Законом України від 17 липня 1997 року № 469/97-ВР «Про сільськогосподарську кооперацію» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 469) визначено правові, організаційні, економічні та фінансові особливості утворення і діяльності сільськогосподарських кооперативів.
Пунктом 2 ст. 2 Закону № 469 встановлено, що загальні принципи, поняття та норми утворення, забезпечення функціонування, управління та ліквідації сільськогосподарського кооперативу і кооперативних об’єднань, контроль за їх діяльністю, права та обов’язки їх членів, формування майна, фондів, цін і тарифів на продукцію та послуги, а також трудові відносини у таких кооперативах та об’єднаннях регулюються Законом України № 1087.
Пунктом 5 ст. 9 Закону № 469 визначено, що після виконання зобов’язань сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу та відшкодування збитків за минулі періоди залишок фінансового результату господарської діяльності кооперативу розподіляється загальними зборами у вигляді відрахувань до фондів кооперативу, кооперативних виплат його членам та нарахувань на паї членам кооперативу, у тому числі асоційованим.
Статтею 25 Закону № 1087 встановлено, що дохід кооперативу формується з надходжень від господарської діяльності після покриття матеріальних і прирівняних до них витрат та витрат на оплату праці найманих працівників і розподіляється на, зокрема, кооперативні виплати та виплати на паї.
Відповідно до п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) не є платниками податку на прибуток підприємств неприбуткові підприємства, установи та організації, що одночасно відповідають вимогам, визначеним у цьому підпункті ПКУ, серед яких є заборона розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників) та визначення в установчих документах неприбуткової організації порядку передачі активів у разі припинення неприбуткової організації як юридичної особи.
Положеннями Закону № 1087 передбачена можливість розподіляти отримані доходи (прибутки) або їх частину серед членів обслуговуючих кооперативів через здійснення кооперативних виплат та виплат на паї (статті 25 та 26 Закону № 1087).
Аналогічно і сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи відповідно до положення ст. 26 Закону № 1087 та пунктів 1 та 5 ст. 9 Закону № 469 можуть здійснювати виплати на паї як розподіл частини доходу кооперативу, що може отримуватися сільськогосподарським обслуговуючим кооперативом від надання послуг.
Стосовно порядку ліквідації обслуговуючих кооперативів та сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів необхідно зазначити, що порядок ліквідації, визначений ст. 29 Закону № 1087, не узгоджується з положенням п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 ПКУ в частині передачі активів у разі припинення кооперативу як юридичної особи, оскільки абзацом восьмим ст. 29 Закону № 1087 передбачено, що майно кооперативу, яке залишилося після задоволення вимог кредиторів кооперативу, здійснення виплат членам кооперативу паїв та виплат на паї, кооперативних виплат, оплати праці, розрахунків з кооперативним об’єднанням, членом якого він є, розподіляється між членами кооперативу у порядку, визначеному статутом. Крім того, майно неподільного фонду не підлягає поділу між його членами і передається за рішенням ліквідаційної комісії іншій (іншим) кооперативній організації (кооперативним організаціям) або зараховується до доходу бюджету.
Проте наявність зазначених законодавчих підстав здійснювати розподіл доходу кооперативами, у тому числі при їх ліквідації, не може бути обов’язковою метою створення і функціонування обслуговуючих кооперативів та сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів.
Тож зазначене не виключає можливості приведення обслуговуючими кооперативами та сільськогосподарськими обслуговуючими кооперативами положень установчих документів у відповідність із вимогами ПКУ, що передбачатиме заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини, у тому числі при ліквідації таких кооперативів, для включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій.
Більш детальніше щодо питання правомірності перебування у Реєстрі неприбуткових установ та організацій обслуговуючих кооперативів, у тому числі сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів, можливо ознайомитись у листі МФУ № 11210, який розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/73637.html

ФОП – платники єдиного податку не мають права здійснювати торгівлю тютюновими виробами
Спрощена система оподаткування – це особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, визначених п. 297.1 ст. 297 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), на сплату єдиного податку у порядку та на умовах, встановлених главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розділу XIV «Спеціальні податкові режими» ПКУ, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності (п. 291.2 ст. 291 ПКУ).
Відповідно до п.п. 3 п. 291.5 ст. 291 ПКУ, не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп суб’єкти господарювання, зокрема ФОП, які здійснюють виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов’язаної з роздрібним продажем пива, сидру, пері (без додання спирту) та столових вин).
Згідно з п. 215.1 ст. 215 ПКУ до підакцизних товарів належать, зокрема тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну.
Відповідно до ст. 1 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та пального» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 481) тютюнові вироби – сигарети з фільтром або без фільтру, цигарки, сигари, сигарили, а також люльковий, нюхальний, смоктальний, жувальний тютюн, махорка та інші вироби з тютюну чи його замінників для куріння, нюхання, смоктання чи жування.
Роздрібна торгівля, зокрема тютюновими виробами може здійснюватися суб’єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю (ст. 15 Закону № 481).
Разом з цим, відповідно до п.п. 212.1.11 п. 212.1 ст. 212 ПКУ особа – суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів є платником акцизного податку. При цьому об’єктом оподаткування є операції з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (п.п. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 ПКУ).
Враховуючи вищевикладене, ФОП, які здійснюють продаж підакцизних товарів, зокрема тютюну, не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп, зазначена діяльність може здійснюватися на загальній системі оподаткування, за умови отримання ліцензії на роздрібну торгівлю тютюновими виробами та реєстрації суб’єкта господарювання платником акцизного податку.

Порядок врахування сум ПДВ у реєстраційній суміза податковими накладними, які несвоєчасно зареєстровані в ЄРПН
Відповідно до п. 200№.3 ст. 200Податкового кодексу України (далі – ПКУ) показник SПеревищ є складовою формули, за якою обраховується сума ПДВ, на яку платник ПДВ має право зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) податкові накладні та/або розрахунки коригування (далі – реєстраційна сума).
SПеревищ – загальна сума перевищення податкових зобов’язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них, над сумою ПДВ, що міститься в складених таким платником податкових накладних (далі – ПН) та розрахунках коригування до таких податкових накладних (далі – РК), зареєстрованих в ЄРПН, яка визначається як різниця між:
● сумами податкових зобов’язань за операціями з постачання товарів (послуг) та отримання послуг від нерезидента, місцем постачання яких визначено митну територію України, та їх подальшого коригування згідно із ст. 192 ПКУ, задекларованими платником ПДВ у податкових деклараціях з ПДВ з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них, та
● сумами ПДВ, зазначеними платником податку в ПН, що складені за такими операціями (в тому числі ПН, які не видаються отримувачу, а також складених під час отримання послуг від нерезидента, місцем постачання яких визначено митну територію України), та РК до них, зареєстрованих у ЄРПН.
Показник SПеревищ розраховується Державною податковою службою автоматично після прийняття звітності від платника ПДВ, та при обрахунку позитивного значення вказаного показника на таке значення зменшується реєстраційна сума такого платника.
Отже, якщо платник ПДВ своєчасно не зареєстрував в ЄРПН ПН та відповідно не зменшив реєстраційну суму на суму ПДВ, зазначену в таких ПН, то після подання звітності з ПДВ за відповідний звітний період, в якій задекларовано податкові зобов’язання з ПДВ, що визначені у ПН, які не зареєстровані в ЄРПН, реєстраційна сума платника ПДВ зменшується на суму ПДВ, зазначену в ПН, своєчасно не зареєстрованих в ЄРПН.
Після реєстрації таких ПН в ЄРПН в системі електронного адміністрування ПДВ автоматично відбувається перерахунок показника SПеревищ за звітний період, в якому було складено таку ПН, та розрахункової суми (SНакл) з урахуванням сум ПДВ, зазначених у таких ПН.

Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» в.о. начальника відділу з питань запобігання та виявлення корупції ГУ ДПС у Дніпропетровській області Оксани КВАШІ на тему «Дотримання вимог антикорупційного законодавства»
Питання 1. Добрий день. Хочу запитати, протягом якого строку діють передбачені Законом України від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII «Про запобігання корупції» із змінами та доповненнями (далі – Закон) обмеження після припинення діяльності, пов’язаної з виконанням функцій держави, місцевого самоврядування?
Відповідь: Особам, уповноваженим на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, які звільнилися або іншим чином припинили діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, забороняється:
1) протягом року з дня припинення відповідної діяльності укладати трудові договори (контракти) або вчиняти правочини у сфері підприємницької діяльності з юридичними особами приватного права або фізичними особами – підприємцями, якщо особи, зазначені в Законі, протягом року до дня припинення виконання функцій держави або місцевого самоврядування здійснювали повноваження з контролю, нагляду або підготовки чи прийняття відповідних рішень щодо діяльності цих юридичних осіб або фізичних осіб – підприємців;
2) розголошувати або використовувати в інший спосіб у своїх інтересах інформацію, яка стала їм відома у зв’язку з виконанням службових повноважень, крім випадків, встановлених Законом;
3) протягом року з дня припинення відповідної діяльності представляти інтереси будь-якої особи у справах (у тому числі в тих, що розглядаються в судах), в яких іншою стороною є орган, підприємство, установа, організація, в якому (яких) вони працювали на момент припинення зазначеної діяльності.
Питання 2. Вітаю. Підкажіть, будь ласка, за сукупністю яких умов застосовується звільнення особи як захід врегулювання конфлікту інтересів?
Відповідь: Якщо конфлікт інтересів у діяльності особи має постійний характер і не може бути врегульований в інший спосіб, особа не згодна позбавлятися приватного інтересу з метою врегулювання конфлікту інтересів.
Питання 3. Хочу запитати. Протягом якого строку зберігається інформація про особу в Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування?
Відповідь: Відповідно до ст. 47 Закону інформація про особу зберігається упродовж всього часу виконання особою функцій держави або місцевого самоврядування, а також упродовж п’яти років після припинення виконання зазначених функцій, крім останньої декларації, яка зберігається безстроково.

З початку року Центрами обслуговування платників Дніпропетровської області надано 203,6 тис. адміністративні послуги
В органах ГУ ДПС у Дніпропетровській області працюють 36 Центрів обслуговування платників (ЦОП), де платники податків можуть отримати широкий спектр послуг: інформаційних, консультативних та адміністративних.
Центрами забезпечується надання 31 виду адміністративних послуг, 18 з яких надаються безкоштовно.
Загалом працівниками ЦОП протягом січня – серпня 2019 року опрацьовано 205,8 тис. звернень у сфері надання адміністративних та інших послуг, з яких надано 203,6 тис. адміністративні послуги.
З переліком адміністративних послуг, що надаються територіальними органами ДПС Дніпропетровщини та Інформаційними картками адмінпослуг можна ознайомитись на офіційному субсайті «Територіальні органи ДПС у Дніпропетровській області» у розділі «Адміністративні послуги» (http://dp.tax.gov.ua/diialnist/mistsya-nadannya-administrativnih-poslu/) та у Центрах обслуговування платників області.
Криворізьке північне управління

Форма № 20-ОПП: оновлено Довідник типів об’єктів оподаткування
12 вересня 2019 року ДПС України оприлюднила оновлений Довідник типів об’єктів оподаткування (станом на 11.09.2019).
Перелік доповнено одним об’єктом оподаткування, а саме: 711 – Ділянка надр.
Звертаємо увагу, що повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП подаються протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.
Формою № 20-ОПП передбачено заповнення типу об’єкта оподаткування.
З Довідником типів об’єктів оподаткування можна ознайомитись на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/127294.html

Сплата єдиного внеску під час виконання договору про спільну діяльність без утворення юрособи
Нагадуємо, що платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є роботодавці – підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Норми встановлені абзацом другим п. 1 частини 1 ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями.
Згідно з п. 1 ст. 1130 глави 77 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-ІV із змінами та доповненнями (далі – ЦКУ) за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов’язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові.
Ведення бухгалтерського обліку спільного майна може бути довірено одному з учасників (частина друга ст. 1134 ЦКУ).
Відповідно до абзацу шостого п.п. 14.1.139 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України для цілей оподаткування дві чи більше особи, які здійснюють спільну діяльність без утворення юридичної особи, вважаються окремою особою у межах такої діяльності.
Облік результатів спільної діяльності ведеться платником податку, уповноваженим на це іншими сторонами згідно з умовами договору, окремо від обліку господарських результатів такого платника податків.
Отже, платником єдиного внеску під час виконання договорів про спільну діяльність без утворення юридичної особи є уповноважена особа – один з учасників такого договору про спільну діяльність без утворення юрособи, на якого згідно з умовами договору про спільну діяльність без утворення юрособи покладено обов’язок нарахування, утримання та внесення податків і зборів до бюджету.

Платник ПДФО отримав одноразову страхову виплату за договором довгострокового страхування життя: оподаткування
Нормами п.п. 14.1.52 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено: договір довгострокового страхування життя – це договір страхування життя строком на п’ять і більше років, який передбачає страхову виплату одноразово або у вигляді ануїтету, якщо застрахована особа дожила до закінчення терміну дії договору страхування чи події, передбаченої у договорі страхування, або досягла віку, визначеного договором. Такий договір не може передбачати часткових виплат протягом перших п’яти років його дії, крім тих, що здійснюються у разі настання страхових випадків, пов’язаних із смертю чи хворобою застрахованої особи або нещасним випадком, що призвело до встановлення застрахованій особі інвалідності I або II групи чи встановлення інвалідності особі, яка не досягла вісімнадцятирічного віку. При цьому платник податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) – роботодавець не може бути вигодонабувачем за такими договорами страхування життя;
Податковим агентом платника ПДФО – отримувача виплати, довічної пенсії чи викупної суми є страховик-резидент, який нараховує страхову виплату чи викупну суму за договором недержавного пенсійного забезпечення або довгострокового страхування життя (п.п. 170.8.1 п. 170.8 ст. 170 ПКУ).
Відповідно до п.п. 170.8.2 п. 170.8 ст. 170 ПКУ податковий агент утримує та сплачує (перераховує) до бюджету ПДФО за ставкою, визначеною у п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 %.), з 60 відсотків суми одноразової страхової виплати за договором довгострокового страхування життя у разі досягнення застрахованою особою певного віку, обумовленого у такому страховому договорі, чи її доживання до закінчення строку такого договору.
Отже, уся сума одноразової страхової виплати, яка виплачується застрахованій особі, що дожила до закінчення строку договору довгострокового страхування життя, включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, однак оподатковується лише 60 відсотків від такої суми.

Корпоративні права можуть бути предметом податкової застави
Пунктом 89.2 ст. 89 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що з урахуванням положень ст. 89 ПКУ право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених п. 89.5 ст. 89 ПКУ, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.
Відповідно до ст. 190 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями майном, як особливим об’єктом, вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов’язки.
Право податкової застави не поширюється на майно, визначене п. 87.3 ст. 87 ПКУ.
Згідно з п.п. 87.3.7 п. 87.3 ст. 87 ПКУ майно, що не може бути предметом застави, визначено у Законі України від 02 жовтня 1992 року № 2654-XII «Про заставу» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2654).
Статтею 4 Закону № 2654 не встановлено, що корпоративні права не можуть бути предметом застави.
Слід зазначити, що платник податків може відчужувати майно, що перебуває у податковій заставі, але тільки за згодою контролюючого органу, а також у разі, якщо контролюючий орган впродовж десяти днів з моменту отримання від платника податків відповідного звернення не надав такому платнику податків відповіді щодо надання (ненадання) згоди (п. 92.1 ст. 92 ПКУ).
У разі відчуження або оренди (лізингу) майна, яке перебуває у податковій заставі, платник податків за згодою контролюючого органу зобов’язаний замінити його іншим майном такої самої або більшої вартості (п. 92.2 ст. 92 ПКУ).
Враховуючи вищевикладене, корпоративні права можуть бути предметом податкової застави. Операції з відчуження таких корпоративних прав, у разі якщо такі права перебувають у податковій заставі, необхідно узгоджувати з контролюючим органом, а також здійснити заміну предмета застави на інше майно.

До уваги платників податків!
У зв’язку з реорганізацією Інформаційно-довідкового департаменту ДФС шляхом його приєднання до Інформаційно-довідкового департаменту ДПС 27.09.2019 з 09 год. 00 хв. до 10 год. 00 хв. проводитиметься обслуговування програмно-технічного комплексу Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДПС. Доступ до електронних сервісів буде частково обмежено.
Повний перелік актуальних технологічних сертифікатів розміщено у вкладці «Сертифікати Надавача» розділу «Пошук сертифікатів та СВС» офіційного інформаційного ресурсу https://www.acskidd.gov.ua.
Для отримання консультацій з вищезазначених питань звертатись за тел.: 0 800 501 007 та (044) 284-00-10 Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДПС.
Версія для друку Написати листа

Про цей сайт | Запитання | Адміністратор