 Версія для друку
 Написати листа
Для реєстрації платників акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового можна використовувати рекомендовану форму заяви
ДФС України повідомила, що згідно з нормами Податкового кодексу України (далі – ПКУ) особи, які з 01.07.2019 здійснюватимуть реалізацію пального або спирту етилового, підлягають обов’язковій реєстрації як платники акцизного податку (далі – податок) та до 01.07.2019 мають зареєструвати усі акцизні склади, розпорядниками яких вони є.
Питання такої реєстрації визначені:
► п.п. 212.3.4 п. 212.3 ст. 212, підпунктами 230.1.1 та 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 ПКУ (у редакції з 01.07.2019) та п. 22 підрозділу 5 розділу XX ПКУ;
► пунктами 1 – 18 Порядку електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 квітня 2019 року № 408, які є чинними.
Реєстрація платника податку здійснюється на підставі подання особою не пізніше ніж за три робочі дні до початку здійснення реалізації пального або спирту етилового заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового та/або акцизних складів (далі – Заява), форма якої затверджується Міністерством фінансів України (далі – Мінфін). Заява складається та подається з використанням засобів електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та електронних довірчих послуг.
Проект форми Заяви оприлюднений 15.04.2019 на сайті Мінфіну у розділі «Аспекти роботи / Законодавство / Регуляторна активність / Проекти регуляторних актів для обговорення 2019 / Проект наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження форм заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового та/або акцизних складів, акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового, Порядку заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового»».
Для забезпечення виконання передбаченого ПКУ обов’язку суб’єктів господарювання, які здійснюють реалізацію пального та спирту етилового, зареєструватися як платники акцизного податку та/або зареєструвати акцизний склад Мінфін направив до ДФС рекомендовану форму Заяви для розміщення на офіційному веб-порталі ДФС та рекомендував використовувати таку форму Заяви при здійсненні реєстрації платника акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового до затвердження в установленому порядку зазначеної форми.
Рекомендована форма Заяви розміщена на офіційному веб-порталі ДФС та, починаючи з 19.06.2019, може застосовуватись для реєстрації, у тому числі в «Електронному кабінеті».
Інформація розміщена на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням
http://sfs.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/382508.html
Нарахування єдиного внеску на виплати за договором підряду
Порядок укладення договорів цивільно-правового характеру, зокрема, договору підряду, регулюється Цивільним кодексом України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями (далі – ЦКУ).
Так, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу (ст. 837 ЦКУ).
Підрядник на відміну від працівника не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, не може вимагати гарантій, передбачених для суб’єктів трудових відносин, оскільки він не має статусу працівника, сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик.
Виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (далі – ЦПД) відноситься до доходів із джерел не за основним місцем роботи.
Отже, якщо фізична особа виконує роботи (надає послуги) за ЦПД (договором підряду), вимоги ч. 5 ст. 8 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями щодо нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) на дохід у вигляді винагороди за ЦПД, який не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який здійснюється нарахування, не застосовуються. У цьому випадку єдиний внесок нараховується на суми доходу у вигляді винагороди за ЦПД незалежно від суми такого доходу, але з урахуванням максимальної величини бази нарахування єдиного внеску.
Нагадуємо, що з 02.05.2019 року діють нові небюджетні рахунки 3719, відкриті на ім’я територіальних органів ДФС України для сплати коштів єдиного внеску та фінансових санкцій.
При сплаті єдиного внеску поле «Призначення платежу» розрахункового документа заповнюється таким чином:
| * | ;101 | ; код
за ЄДРПОУ | ; сплата єдиного внеску | ; | ; | ; |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
де:
1 – службовий код («*»);
2 – код виду сплати («101» – Сплата суми єдиного внеску);
3 – код за ЄДРПОУ платника, який здійснює сплату;
4 – друкується роз’яснювальна інформація про призначення платежу;
5 – не заповнюється;
6 – не заповнюється;
7 – не заповнюється.
Нелегальна заробітна плата: негативи для працюючих
Криворізьке північне управління повідомляє, що легалізація заробітної плати, прихованої зайнятості на сьогодні є одним із основних напрямків роботи органів ДФС.
На жаль, для багатьох зарплата «у конверті» стала звичайним явищем і нормою. При цьому, нелегальне працевлаштування позбавляє працівника права не лише на достойну пенсію, а й знижує його соціальну захищеність.
Мінуси заробітної плати «у конверті» очевидні:
► трудовий стаж не зараховується, не виплачується гарантований розмір заробітної плати (зокрема, доплати, надбавки та заохочувальні виплати);
► відсутні жодні соціальні гарантії, передбачені для працівника, а саме: права на відпустку, зокрема, додаткову та без збереження зарплати, відпустку по вагітності та пологах; права на оплату листа непрацездатності; права на соціальне страхування на випадок безробіття; права на достроковий вихід на пенсію, якщо ви працюєте в шкідливих умовах; права на скорочений робочий день, тиждень, якщо ви працюєте в шкідливих умовах; права не працювати у вихідний та святковий день; права не залучатися до наднормових робіт без вашого бажання; права на охорону праці; права на соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань; права на гарантії за колективним договором. Якщо умови оплати праці не обумовлені у трудовому договорі, їх виконання або невиконання визначатиметься тільки особистим ставленням керівника до конкретної людини;
► звільнення може відбутися у будь-який момент і без вихідної допомоги.
Додатково, звертаємо увагу, що відповідальним за сплату (перерахування) до бюджету податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) при виплаті доходу фізичній особі є податковий агент (роботодавець).
Так, нормами п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що податковий агент (роботодавець), який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника ПДФО, зобов’язаний утримувати ПДФО із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку ПДФО, визначену ст. 167 ПКУ.
Згідно із п.п. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 ПКУ ПДФО сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом.
Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» заступника начальника управління аудиту Євгена Мананнікова на тему: «Зміни до Податкового кодексу України в частині проведення перевірок суб’єктів господарювання»
Питання 1. Добрий день. Хочу запитати, які терміни подачі платником податків заперечень на акт перевірки та терміни їх розгляду?
Відповідь. Добрий день. З 01 січня 2019 року внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – Кодекс) в частині збільшення з 5 до 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Термін, протягом якого платник податків має право подати до контролюючого органу заперечення та/або додаткові документи, які підтверджують показники, відображені таким платником у податковій звітності, передбачений абз. 2 п. 44.7 ст. 44 та п. 86.7 ст. 86 Кодексу.
Заперечення розглядаються контролюючим органом протягом 7 робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв’язку з необхідністю з’ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному ст. 58 Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень.
Питання 2. Добрий день. В мене таке питання. Які терміни прийняття податкових повідомлень-рішень за актом перевірки?
Відповідь. Вітаю. Збільшено з 10 до 15 робочих днів (з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки) термін прийняття податкових повідомлень - рішень за результатами перевірок (п. 86.8 ст. 86 Кодексу).
В той же час, за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному п. 44.7 ст. 44 Кодексу, податкове повідомлення-рішення, як і раніше, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів – протягом 3 робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.
Питання 3. Які терміни подання скарги для оскарження в адміністративному порядку прийнятих податкових повідомлень-рішень?
Відповідь. Збільшено з 10 календарних до 10 робочих днів, передбачений п.56.3 ст.56 Кодексу термін, протягом якого може бути подана скарга для оскарження в адміністративному порядку прийнятих контролюючими органами податкових повідомлень-рішень.
Слід звернути увагу на те, що передбачені п. 57.3 ст. 57 Кодексу граничні терміни сплати нарахованих контролюючим органом сум грошових зобов’язань не змінилися. Так, відповідно до цього пункту, у разі визначення грошового зобов’язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 – 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 Кодексу, платник податків зобов’язаний сплатити нараховану суму грошового зобов’язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов’язання платник податків зобов’язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Підприємці – «cпрощенці» Дніпропетровщини сплатили до місцевих бюджетів понад 900 млн гривень
Протягом січня – травня 2019 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області надійшло 902,5 млн грн єдиного податку від суб’єктів господарювання – фізичних осіб, що на 196,2 млн грн, або на 27,2 % більше, ніж у відповідному періоді минулого року. Про це повідомив начальник управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Дніпропетровській області Владислав Воінов.
На початок червня поточного року спрощену систему оподаткування у своїй діяльності застосовують понад 96 тисяч підприємців.
Найбільш чисельною серед «спрощенців» є друга група, яка складає майже 43 тисячі підприємців. У третій групі перебуває більше 41 тисячі платників єдиного податку, у першій – понад 12 тисяч.
За І квартал 2019 року підприємцями – платниками єдиного податку третьої групи задекларовано валового доходу на загальну суму майже 7 млрд грн, що на 1,7 млрд грн більше, ніж за відповідний період минулого року. Сума єдиного податку до сплати складає 337,3 млн грн, що на 79,7 млн грн більше, ніж за аналогічний період 2018 року.
Удосконалено правове регулювання у сфері земельних відносин
Постановою Кабінету Міністрів України від 05 червня 2019 року № 477 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету міністрів України» (далі – Постанова № 477) удосконалено правове регулювання у сфері земельних відносин шляхом приведення деяких постанов Кабінету Міністрів України (далі – КМУ) у відповідність до змін у законодавстві.
Так, вищезазначеною Постановою передбачено введення нового понятійного апарату, запровадженого Законом України «Про електронні довірчі послуги» від 05 жовтня 2017 року № 2155-VІІІ, зокрема поняття «кваліфікований електронний підпис» у низці нормативно-правових актів КМУ.
Крім того, Постановою № 477 внесено зміни до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою КМУ від 17 жовтня 2012 року № 1051 із змінами у частині запровадження механізму внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру про масиви земель сільськогосподарського призначення, користування такими відомостями.
Також Постановою № 477 передбачено запровадження удосконаленого механізму надання адміністративної послуги з видачі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки в електронному вигляді, що зменшить витрати часу фізичних та юридичних осіб на отримання відповідної адміністративної послуги, сприятиме спрощенню процедури її надання.
Постанова № 477 набрала чинності 21.06.2019 (опублікована у бюлетені «Офіційний вісник України» від 21.06.2019 № 47).
Суб’єктам господарювання надано право здійснювати розрахунки за зовнішньоекономічними договорами електронними платіжними засобами
Інформуємо, що 14.06.2019 набрала чинності постанова Правління Національного банку України від 13 червня 2019 року № 77 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України» (далі – Постанова НБУ № 77).
Постановою НБУ № 77 розділ IV Положення про здійснення операцій із валютними цінностями, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року № 2 (зі змінами) (далі – Положення), доповнено новим пунктом 32№ такого змісту:
«Суб’єкти господарювання-резиденти (юридичні особи та фізичні особи-підприємці) мають право здійснювати розрахунки за зовнішньоекономічним договором (контрактом, угодою, іншим документом, що застосовується в міжнародній практиці та може вважатися договором) з експорту/імпорту товарів за допомогою електронного платіжного засобу, якщо операція за одним таким договором в один операційний день не перевищує незначний розмір».
Довідково: незначний розмір валютної операції (незначний розмір) – розмір валютної операції (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим НБУ на дату здійснення операції), який є меншим за розмір, установлений для фінансових операцій, які підлягають обов’язковому фінансовому моніторингу згідно із законодавством у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення (п.п. 2 п. 2 розділу І Положення).
Постанову НБУ № 77 розміщено на сторінці офіційного інтернет-представництва НБУ 13.06.2019 за посиланням
https://bank.gov.ua/document/download?docId=96815443
За яких умов платник податку на прибуток підприємств має право застосувати термін амортизації для четвертої групи два роки
Нагадуємо, що нормами п. 43 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено: платники податку на прибуток підприємств під час розрахунку амортизації за прямолінійним методом щодо основних засобів четвертої групи «Машини та обладнання» можуть використовувати починаючи з 01 січня 2017 року мінімально допустимий строк амортизації, який дорівнює два роки, якщо витрати на придбання таких основних засобів понесені (нараховані) платником податків після 01 січня 2017 року та у разі, якщо для таких основних засобів одночасно виконуються вимоги:
► основні засоби не були введені в експлуатацію та не використовувалися на території України;
► основні засоби введені в експлуатацію у межах одного з податкових (звітних) періодів з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2019 року;
► основні засоби використовуються у власній господарській діяльності та не продаються або не надаються в оренду іншим особам (за виключенням платників податків, основним видом діяльності яких є послуги з надання в оренду майна).
Під час застосування положень п. 43 підрозділу 4 розділу XX ПКУ норми п. 138.3 «Порядок розрахунку амортизації основних засобів або нематеріальних активів для визначення об’єкта оподаткування» ст. 138 «Різниці, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів» ПКУ не застосовуються у частині нарахування амортизації відповідно до встановлених мінімально допустимих строків амортизації основних засобів.
Фіскальний блок РРО вийшов з ладу: відновлення інформації здійснюється лише виробником такого РРО
Порядком реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами, встановлено, що фіскальний блок – невід’ємна складова частина реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО), за допомогою якої забезпечується реєстрація обороту, визначення розміру податку на додану вартість, керування механізмом друкування чеків і звітів, виведення інформації на індикатори цього РРО.
Відповідно до ст. 12 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2004 року № 601 із змінами затверджено Порядок технічного обслуговування та ремонту реєстраторів розрахункових операцій (далі – Порядок № 601), що визначає вимоги до технічного обслуговування і ремонту РРО суб’єктів підприємницької діяльності, особливості ремонту фіскального блока.
Зокрема, п. 34 Порядку № 601 визначено, що несправний фіскальний блок РРО не підлягає ремонту центром сервісного обслуговування.
Несправний фіскальний блок РРО підлягає заміні на новий, опломбований виробником. При цьому, в новому фіскальному блоці відновлюється інформація зі щомісячних звітів РРО за останні три роки (п. 33 Порядку № 601).
Враховуючи вищевикладене, оскільки фіскальний блок РРО згідно з вимогами Порядку № 601 – це окрема конструктивна одиниця РРО, що складається з функціональних вузлів, які забезпечують керування роботою РРО, обробку даних усіх проведених розрахункових операцій, збереження та накопичення фіскальної інформації, то відновлення інформації, що зберігалась у фіскальному блоці РРО, у разі виходу його з ладу може здійснюватись лише виробником такого РРО.
До уваги платників ПДВ!
Звертаємо увагу платників ПДВ, що розрахунки з бюджетом у системі електронного адміністрування ПДВ здійснюються з рахунків, відкритих платникам податків в системі електронного адміністрування ПДВ, крім випадку, передбаченого абзацом другим п. 87.1 ст. 87 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Норми встановлені п. 200№.2 ст. 200№ ПКУ.
Механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням електронних рахунків визначено Порядком електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 569).
Зокрема, п. 20 Порядку № 569 передбачено, що у разі подання платником ПДВ уточнюючих розрахунків до податкових декларацій з ПДВ за попередні звітні (податкові) періоди, які передбачають збільшення податкових зобов’язань з ПДВ, що підлягають перерахуванню до бюджету, для перерахування таких зобов’язань до бюджету ДФС не пізніше наступного робочого дня подання таких уточнюючих розрахунків надсилає Державній казначейській службі України (далі – Казначейство) реєстр платників ПДВ, в якому зазначаються, зокрема суми ПДВ, що підлягають перерахуванню до бюджету.
На підставі такого реєстру Казначейство перераховує суми ПДВ до бюджету.
При цьому, п. 25 Порядку № 569 передбачено, що сплата податкових зобов’язань, визначених контролюючим органом відповідно до підпунктів 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5 та 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 ПКУ, та сплата передбачених ПКУ штрафних санкцій і пені здійснюються платником ПДВ з поточного рахунка до відповідного бюджету.
У разі подання уточнюючих розрахунків до податкової звітності з ПДВ, які передбачають збільшення податкових зобов’язань з ПДВ, платники ПДВ повинні необхідну суму, що підлягає перерахуванню до бюджету, сплатити на електронний рахунок.
Водночас, сума штрафних санкцій та пені у разі подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації з ПДВ; податкові зобов’язання, визначені контролюючим органом відповідно до підпунктів 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5 та 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 ПКУ, а також нарахована контролюючим органом штрафна санкція та пеня сплачуються до бюджету з поточного рахунка.
Проведено семінар з бухгалтерами профспілкових комітетів первинних організацій профспілки металургів і гірників України
За організацією Дніпропетровської обласної організації профспілки металургів і гірників України 21 червня поточного року у Будинку профспілок Дніпровського обласного об’єднання профспілок відбувся семінар-навчання бухгалтерів та скарбників профспілкових комітетів первинних організацій профспілки металургів і гірників України з питань оподаткування, в якому прийняла участь начальник управління комунікацій Головного управління ДФС у Дніпропетровській області Манушак Осипова.
На семінарі розглядався широкий спектр питань щодо діяльності неприбуткових підприємств, установ та організацій (далі – неприбуткові організації), зокрема, за такими напрямками:
- особливості оподаткування профспілкових організацій у рамках Податкового кодексу України;
- господарські операцій, при здійсненні яких можливо втратити статус неприбуткової організації;
- особливості операцій з надання допомоги різних видів (поворотна, безповоротна) та форм (грошова, негрошова);
- порядок оподаткування виплат профспілок; вартості путівок, турів вихідного дня та літнього відпочинку; подарунків і призів.
Захід пройшов у форматі обговорення та отримання кваліфікованих відповідей на актуальні питання, що виникають у бухгалтерів професійних спілок, як неприбуткових організацій, під час їх роботи.
З січня по травень 2019 року на Дніпропетровщині видано 5,8 тисяч ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними та тютюновими виробами
За п’ять місяців поточного року ГУ ДФС у Дніпропетровській області видано 5 796 ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними та тютюновими виробами. Загалом, станом на 1 червня в області діє 14 432 ліцензії по 4 816 суб’єктах господарювання.
Крім того, ведеться систематичний контроль за своєчасністю щоквартальної сплати суб’єктами господарювання за ліцензії на право роздрібної торгівлі. В результаті, з початку року призупинено дію 1 136 ліцензій за несвоєчасну сплату чергового платежу.
«Слід зазначити, що з початку поточного року, за порушення законодавства в частині продажу алкогольних та тютюнових виробів було анульовано 969 ліцензій, у тому числі 39 ліцензій за порушення законодавства в частині продажу зазначених товарів особам, які не досягли 18 років», – повідомив начальник управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів ГУ ДФС у Дніпропетровській області Денис Дегтярьов.
Скасовано застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки
Указом Президента України від 20 червня 2019 року № 418/2019 (далі – Указ № 418) визнано таким, що втратив чинність, зокрема, Указ Президента України від 12 червня 1995 року № 436 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» із змінами (далі – Указ № 436).
Нагадуємо, що Указом № 436 було встановлено штрафи за порушення норм обігу готівки, а саме:
► за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах – у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожний день;
► за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки – у п’ятикратному розмірі неоприбуткованої суми;
► за витрачання готівки з виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) та інших касових надходжень (крім коштів, отриманих із кас установ банків) на виплати, що пов’язані з оплатою праці (за винятком екстрених (невідкладних) обставин – соціальних виплат громадянам на поховання, допомоги при народженні дитини, одиноким та багатодітним матерям, на лікування в разі хвороби, компенсацій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи), за наявності податкової заборгованості – в розмірі здійснених виплат;
► за перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки, а також за видачу готівкових коштів під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів – у розмірі 25 відсотків виданих під звіт сум;
► за проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордера, іншого письмового документа), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів, – у розмірі сплачених коштів;
► за використання одержаних в установі банку готівкових коштів не за цільовим призначенням – у розмірі витраченої готівки;
► за невстановлення установами банків лімітів залишку готівки в касах – у п’ятдесятикратному розмірі неоподатковуваного мінімуму доходів громадян за кожний випадок такого невстановлення.
Указ № 418 розміщено на сторінці офіційного Інтернет-представництва Президента України за посиланням
https://www.president.gov.ua/documents/4182019-27613
Порядок відкриття електронного рахунку платнику акцизного податку з реалізації пального
Звертаємо увагу платників, що п. 16 розділу ІІІ Порядку електронного адміністрування реалізації пального, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 року № 113, із змінами (далі – Порядок № 113) визначено, що електронний рахунок відкривається платнику акцизного податку (далі – податок) Державною казначейською службою України (далі – Казначейство) автоматично без укладення договору та на безоплатній основі. На електронний рахунок платник податку зараховує необхідну суму коштів виключно з власного поточного рахунка.
Згідно з п. 17 розділом ІІІ Порядку № 113 електронні рахунки відкриваються виключно на підставі реєстрів для Казначейства, які ДФС після внесення осіб до реєстру платників протягом одного робочого дня надсилає Казначейству.
У реєстрі для Казначейства зазначаються найменування або прізвище, ім’я та по батькові платника податку, податковий номер або номер та серія паспорта (для фізичних осіб – підприємців, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта), номер бюджетного рахунка, код згідно з ЄДРПОУ та МФО органу Казначейства, до якого здійснюється перерахування податку до державного бюджету.
Датою початку здійснення платником податку операцій з використанням електронного рахунка є дата відкриття такого рахунка.
Казначейство відповідно до вимог ст. 69 Податкового кодексу України надсилає ДФС повідомлення про відкриття електронного рахунка платника податку не пізніше операційного дня, що настає за днем його відкриття. Після надходження такого повідомлення ДФС інформує платника податку про реквізити його електронного рахунка (п. 18 розділу ІІІ Порядку № 113).
Земельна ділянка надається ФОП – «єдинником» в оренду: сплата земельного податку
Відповідно до статей 269 та 270 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, а об’єктом оподаткування – земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності.
Фізичні особи – підприємці (далі – ФОП) – платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності, зокрема, з податку на майно (в частині земельного податку), крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються платниками єдиного податку першої – третьої груп для провадження господарської діяльності та платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва (п.п. 4 п. 297.1 ст. 297 ПКУ).
Не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп ФОП, які надають в оренду, зокрема, земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектари (п.п. 291.5.3 п. 291.5 ст. 291 ПКУ).
Якщо право власності на земельну ділянку оформлене на фізичну особу (а також у випадку оформлення права власності на земельну ділянку на ФОП), і земельна ділянка надається в оренду, а отже використовується ФОП для провадження господарської діяльності, то такий ФОП – платник єдиного податку звільняється від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності із земельного податку (з урахуванням п.п. 291.5.3 п. 291.5 ст. 291 ПКУ).
Операція «Урожай» сприяє легалізації праці
Доводимо до відома сільськогосподарських товаровиробників, що в аграрному секторі області мають місце факти використання найманої праці неоформлених робітників та схем ухилення від сплати податків. З метою подолання цих негативних явищ, а також виявлення резервів надходжень до бюджету у Дніпропетровській області проводиться операція «Урожай», спрямована на детінізацію ринку праці у сільськогосподарському виробництві. До проведення операції активно долучаються і фахівці фіскальної служби.
У рамках операції «Урожай» органами фіскальної служби області проводиться широкомасштабна роз’яснювальна робота серед аграріїв щодо переваг офіційного оформлення трудових договорів. Також працівники фіскальної служби інформують і найманих працівників, і роботодавців про штрафні санкції, які застосовуються за порушення норм законодавства про працю.
Крім того, під час проведення операції «Урожай» на етапі активних жнив проводиться роз’яснювальна робота з керівниками фермерських господарств та сільськогосподарських підприємств області щодо підвищення розміру заробітної плати найманим працівникам.
Додатково, звертаємо увагу, що громадяни, які мають у власному користуванні техніку та надають послуги іншим особам – не суб’єктам господарювання у вигляді обробки землі за певну плату і не є фізичними особами – підприємцями, зобов’язані включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та сплатити податок на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) із таких доходів та військовий збір.
Доходи від обробки землі оподатковуються ПДФО за ставкою 18 відсотків та військовим збором – 1,5 відсотка.
У рамках операції «Бастіон» ДФС відпрацьовує алгоритм ефективних спільних дій за податковим та митним напрямами
З початку проведення операції «Бастіон» середньоденні надходження митних платежів зросли на понад 1,5 млрд гривень. Про це повідомив в.о. Голови ДФС України Олександр Власов на спільній нараді з керівниками ГУ ДФС, митниць північно-східного регіону та структурних підрозділів центрального апарату у Сумах.
Платежі з ввезення товарів широкого споживання та промислової групи зросли на 15 – 20 %. Податкове навантаження на одиницю ваги оподаткованого імпорту збільшилось на майже 10 %. Оновлені критерії автоматичного аналізу ризикових операцій дали можливість зменшити обсяги схемного податкового кредиту на суму понад 0,5 млрд грн ПДВ лише по митному напрямку.
«Поки йде розділення ДФС у рамках операції «Бастіон» фіскальна служба відпрацьовує алгоритм спільних дій, який надалі буде задіяний для забезпечення ефективної взаємодії трьох окремих органів: Державної податкової служби, Державної митної служби та нової Служби фінансових розслідувань чи Нацбюро фінансової безпеки», – підкреслив Олександр Власов.
Як приклад такої взаємодії – отримання податковою міліцією оперативної інформації, яку надалі перевіряє податковий блок, виявляє порушення, і вже митниця вилучає товар. Також при виявленні та припиненні дії протиправних схем ухилення від оподаткування відпрацьовуються законодавчі зміни, які не допускатимуть застосування таких схем у подальшому.
В.о. Голови ДФС України зазначив, що у рамках операції «Бастіон» основна увага фахівців фіскальної служби сконцентрована на таких напрямах:
● посилення контролю на західному кордоні, як одному з найбільш ризикорієнтованих напрямків;
● так звані «піджаки»: виявлення місць застосування схем, відпрацювання задіяних груп, притягнення до відповідальності;
● незаконна торгівля підакцизними товарами через інтернет-магазини. У першу чергу, мова йде про алкоголь та тютюнові вироби;
● мінімізація податкових платежів при реалізації брендових, високоліквідних товарів;
● cхема ухилення від сплати податків при експорті сільськогосподарської продукції шляхом використання фіктивних суб’єктів господарювання;
● нелегальний сигаретний трафік.
Інформацію розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням
http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/383008.html
Відтерміновано застосування штрафів у разі зберігання пального без ліцензії
Повідомляємо, що 01.07.2019 набирає чинності Закон України від 06 червня 2019 року № 2744-VIII «Про внесення зміни до статті 18 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»» (далі – Закон № 2744).
Законом № 2744 статтю 18 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» доповнено частиною двадцять другою такого змісту:
«до суб’єктів господарювання не застосовується фінансова санкція у вигляді штрафу, передбачена статтею 17 цього Закону, у разі зберігання пального до 31 грудня 2019 року без наявності відповідної ліцензії».
Закон № 2744 розміщено на офіційному порталі Верховної Ради України за посиланням
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2744-19
Постачання електричної енергії: визначення платників акцизного податку з 01.07.2019
Нагадуємо, що з 01.07.2019 набирають чинності низка статей Закону України від 13 квітня 2017 року № 2019-VIII «Про ринок електричної енергії» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2019).
Ці зміни впливають на визначення кола платників акцизного податку з електричної енергії.
Так, починаючи з 01.07.2019 купівлю-продаж електричної енергії за двосторонніми договорами здійснюють виробники, електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, трейдери, гарантований покупець та споживачі (ст. 66 Закону № 2019).
Пунктом 212.1 ст. 212 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що платниками акцизного податку з електричної енергії є:
◄ особа, яка виробляє підакцизні товари (продукцію) на митній території України, у тому числі з давальницької сировини (п.п. 212.1.1 п. 212.1 ст. 212 ПКУ);
◄ особа – суб’єкт господарювання, яка ввозить підакцизні товари (продукцію) на митну територію України (п.п. 212.1.2 п. 212.1 ст. 212 ПКУ);
◄ оптовий постачальник електричної енергії (п.п. 212.1.12 п. 212.1 ст. 212 ПКУ);
◄ виробники електричної енергії, які мають ліцензію на право здійснення підприємницької діяльності з виробництва електричної енергії і продають її поза оптовим ринком електричної енергії (п.п. 212.1.13 п. 212.1 ст. 212 ПКУ).
Не є платниками акцизного податку особи, які здійснюють діяльність з виробництва електричної енергії за умови її продажу на оптовому ринку електричної енергії та/або з постачання електричної енергії, крім платників, зазначених у п.п. 212.1.12 п. 212.1 ст. 212 ПКУ.
Додатково звертаємо увагу, що відповідно до п. 49.2№. ст. 49 ПКУ платники, визначені п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 ПКУ, а також платники, які мають діючі (у тому числі призупинені) ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством, зобов’язані за кожний встановлений ПКУ звітний період подавати податкові декларації незалежно від того, чи провадили такі платники господарську діяльність у звітному періоді.
Отже, платники, які здійснюють операції з реалізації електричної енергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками та/або з відновлюваних джерел енергії, і мають відповідні ліцензії на здійснення таких операцій зобов’язані за кожний встановлений ПКУ звітний період подавати податкові декларації незалежно від того чи провадили такі платники господарську діяльність у звітному періоді.
До уваги платників ПДВ, які здійснюють операції з міжнародних поштових та експрес-відправлень!
Нормами п. 180.2№ ст. 180 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що особою, відповідальною за сплату до бюджету ПДВ, нарахованого при ввезенні товарів на митну територію України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях, є оператор поштового зв’язку, експрес-перевізник, якщо митне оформлення товарів здійснюється таким оператором поштового зв’язку, експрес-перевізником.
Особи, зазначені у п. 180.2№ ст. 180 ПКУ, мають права, виконують обов’язки та несуть відповідальність, передбачену законом, як платники ПДВ (п. 180.3. ст. 180 ПКУ).
Водночас, відповідно до п. 68 підрозділу 2 «Особливості справляння податку на додану вартість» розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ з 01 січня 2019 року по 30 червня 2019 року не є об’єктом оподаткування ПДВ операції з ввезення на митну територію України товарів, сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 150 євро для одного одержувача – фізичної особи в одній депеші від одного відправника у міжнародних поштових відправленнях або в одному вантажі експрес-перевізника від одного відправника у міжнародних експрес-відправленнях.
З 1 січня 2019 року по 31 грудня 2020 року норми п. 180.2№ ст. 180 ПКУ не застосовуються.
З 1 липня 2019 року по 31 грудня 2020 року нарахування та сплата ПДВ у разі ввезення на митну територію України товарів у міжнародних поштових та експрес-відправленнях, сумарна фактурна вартість яких перевищує еквівалент 100 євро для одного одержувача – фізичної особи в одній депеші від одного відправника у міжнародних поштових відправленнях або в одному вантажі експрес-перевізника від одного відправника у міжнародних експрес-відправленнях, здійснюються у порядку нарахування та сплати ПДВ, визначеному Митним кодексом України при ввезенні на митну територію України товарів у міжнародних поштових та експрес-відправленнях, сумарна фактурна вартість яких перевищує еквівалент 150 євро для одного одержувача – фізичної особи в одній депеші від одного відправника у міжнародних поштових відправленнях або в одному вантажі експрес-перевізника від одного відправника у міжнародних експрес-відправленнях.
Відповідальність фізосіб, які фактично здійснюють незалежну професійну діяльність без взяття їх на облік як платників єдиного внеску
Інформуємо, що платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є особи, які провадять незалежну професійну діяльність.
Норми встановлені п. 5 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).
Відповідно до частини одинадцятої ст. 25 Закону № 2464 до платників єдиного внеску – фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, органи доходів і зборів застосовують штрафні санкції у таких розмірах:
► за ухилення від взяття на облік або несвоєчасне подання заяви про взяття на облік платниками єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» із змінами – накладається штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (п. 1 частини одинадцятої ст. 25 Закону № 2464);
► за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску – 20 % своєчасно несплачених сум (п. 2 частини одинадцятої ст. 25 Закону № 2464);
► за донарахування контролюючим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 % зазначеної суми за кожен повний або неповний базовий звітний період, за який донараховано таку суму, але не більше 50 % суми донарахованого єдиного внеску (п. 3 частини одинадцятої ст. 25 Закону № 2464);
► за неподання, несвоєчасне подання звітності, передбаченої Законом № 2464, – десять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або несвоєчасне подання; при повторному порушенні протягом року – у розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або несвоєчасне подання (п. 7 частини одинадцятої ст. 25 Закону № 2464).
Крім того, відповідно до частини першої ст. 165№ Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х із змінами та доповненнями (далі – КУпАП) за порушення порядку нарахування єдиного внеску, неподання, несвоєчасне подання звітності щодо єдиного внеску на особу, яка забезпечує себе роботою самостійно, накладається штраф від тридцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне із правопорушень, зазначених у частині першій ст. 165№ КУпАП, – тягнуть за собою накладення штрафу на особу, яка забезпечує себе роботою самостійно, від сорока до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З початку року Центрами обслуговування платників Дніпропетровщини надано понад 150 тисяч адміністративних послуг
На сьогодні 36 Центрів обслуговування платників Головного управління ДФС у Дніпропетровській області надають 31 вид адміністративних послуг. Впродовж січня – травня 2019 року ЦОП області надано майже 151,7 тисяч таких послуг.
Діяльність ЦОП Дніпропетровщини забезпечують 269 працівників.
Нагадаємо, що з місцями розташування та графіками роботи ЦОП Дніпропетровської області, а також із вичерпним переліком послуг можна ознайомитись на суб-сайті «Територіальні органи ДФС у Дніпропетровській області» за посиланням
http://dp.sfs.gov.ua/okremi-storinki/tsentri-obslugovuvannya-platnikiv-poda/
Бюджети місцевих громад Дніпропетровської області отримали майже 2 млрд грн плати за землю
Власники та орендарі земельних ділянок Дніпропетровщини за п’ять місяців 2019 року поповнили місцеві бюджети на 1 млрд 997,9 млн грн, зокрема, 1 млрд 905,9 млн грн сплачено юридичними особами та 92,0 млн грн – фізичними особами. Фактичні показники аналогічного періоду минулого року перевищено на 489,0 млн грн, або на 32,4 відсотки.
Орендна плата за користування землею та земельний податок є одним з вагомих джерел наповнення місцевих скарбниць області і становить 16 відсотків до їх загальних надходжень.
Як зазначає начальник управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Дніпропетровській області Владислав Воінов: «Плата за землю – це бюджетоформуючий платіж наших територій, тому його адміністрування під особливим контролем. Акцент у цьому напрямку роботи ставимо на те, аби жоден гектар ріллі, пасовищ, земельних ділянок, які виділені під ведення бізнесу, не пройшов повз оподаткування. Сільські і селищні ради на місцях володіють ситуацією із землевідведенням і землекористувачами, тому тісна співпраця із органами Державної фіскальної служби дає позитивні результати».
З 01 липня 2019 року будуть діяти нові розміри прожиткового мінімуму
Відповідно до Закону України від 23 листопада 2018 року № 2629-VIII «Про державний бюджет України на 2019 рік» із змінами з 01 липня 2019 року будуть діяти нові розміри прожиткового мінімуму.
Так, з 01.07.2019 прожитковий мінімум на одну особу становитиме 1 936 гривень.
Слід зазначити, що зміна розміру прожиткового мінімуму не вплине на ті показники, що встановлюються Податковим кодексом України (далі – ПКУ) залежно від його розміру на 1 січня звітного податкового року, зокрема на:
● штрафні санкції відповідно до статей 120 та 128№ ПКУ;
● ставки єдиного податку для 1 групи платників;
● розмір податкової соціальної пільги та розмір доходу, до якого вона застосовується.
Система електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового: деякі практичні рекомендації
ДФС України повідомила, що з 01.07.2019 набирають чинності внесені Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), якими запроваджується система електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.
Відповідно до п. 23 підрозділу 5 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ акцизні накладні/розрахунки коригування, складені до 30 червня 2019 року (включно), реєструються в Єдиному реєстрі акцизних накладних (далі – ЄРАН) до 15 липня 2019 року (включно). Розподіл обсягів залишків пального, що обліковуються у платників акцизного податку в системі електронного адміністрування реалізації пального, між акцизними складами/акцизними складами пересувними, здійснюється на підставі акцизних накладних у двох примірниках, складених з 16 до 20 липня 2019 року (включно) платниками акцизного податку та суб’єктами господарювання, які з 1 липня 2019 року не підпадають під визначення платників цього податку відповідно до п. 212.1 ст. 212 ПКУ, та реєстрації таких примірників у ЄРАН:
► перших примірників – особою, що складала акцизну накладну, з 16 до 20 липня 2019 року (включно);
► других примірників – отримувачем пального – розпорядником акцизного складу з 16 до 22 липня 2019 року (включно).
Отже, для забезпечення можливості врахування в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового обсягів пального, ввезеного на митну територію України до 1 липня 2019 року, імпортерам пального доцільно оформити до 15 липня 2019 року додаткові декларації до тимчасових митних декларацій, пальне за якими було випущено в митний режим до 30 червня 2019 року.
Електронні довірчі послуги отримуються за умови особистої присутності фізичної особи
Повідомляємо, що платник податків може звернутись до будь-якого відокремленого пункту реєстрації користувачів Акредитованого центру сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС (далі – АЦСК ІДД ДФС) для отримання електронних довірчих послуг (далі – ЕДП).
При цьому ідентифікація фізичної особи, яка звернулася для отримання ЕДП, здійснюється за умови її особистої присутності. Звертаємо увагу, що строк чинності кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів, отриманих від АЦСК ІДД ДФС, становить два роки з моменту їх формування.
Перелік документів, необхідних для отримання ЕДП, наведено у розділі «Отримання електронних довірчих послуг» офіційного інформаційного ресурсу АЦСК ІДД ДФС (http://acskidd.gov.ua/r_kor) у підрозділі «Підготовка документів та реєстрація».
Детальну інформацію щодо режиму роботи, розміщення віддалених пунктів реєстрації користувачів АЦСК ІДД ДФС можна отримати на офіційному інформаційному ресурсі АЦСК ІДД ДФС (www.acskidd.gov.ua) у розділі «Пункти обслуговування».
Законодавством не заборонено складання протягом звітного періоду декількох зведених ПН з однаковим типом причини
Нагадуємо, що у разі нарахування податкових зобов’язань з ПДВ відповідно до п. 198.5 ст. 198 та п. 199.1 ст. 199 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), платник ПДВ складає окремі зведені податкові накладні (далі – ПН) за товарами/послугами, необоротними активами, які призначаються для їх використання/починають використовуватися:
1) в операціях, що не є об’єктом оподаткування;
2) в операціях, звільнених від оподаткування;
3) в операціях, що здійснюються платником ПДВ в межах балансу платника ПДВ, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;
4) в операціях, що не є господарською діяльністю платника ПДВ.
Такі зведені ПН складаються не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду.
У разі складання зведеної податкової накладної у графі «Зведена податкова накладна» зазначається код ознаки:
● 1 – у разі нарахування податкових зобов’язань відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПКУ;
● 2 – у разі нарахування податкових зобов’язань відповідно до п. 199.1 ст. 199 ПКУ.
У зведених ПН, у яких зазначено код ознаки 1 або 2, у графі «Отримувач (покупець)» платник ПДВ зазначає власне найменування (П. І. Б.), у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляється умовний ІПН «600000000000», рядок «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» не заповнюється, а у верхній лівій частині зазначається відповідний тип причини відповідно до п. 8 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1307) (04 – Складена на постачання у межах балансу для невиробничого використання; 08 – Складена на постачання для операцій, які не є об’єктом оподаткування ПДВ; 09 – Складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість; 13 – Складена у зв’язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності).
Норми визначені п. 11 Порядку № 1307.
Слід зазначити, що Порядком № 1307 не заборонено складання платником ПДВ протягом звітного (податкового) періоду декількох зведених ПН з однаковим типом причини.
Олександр Власов: у рамках операції «Бастіон» ДФС відпрацьовує алгоритм ефективних спільних дій за податковим та митним напрямами
З початку проведення операції «Бастіон» середньоденні надходження митних платежів зросли на понад 1,5 млрд гривень. Про це повідомив в.о. Голови ДФС Олександр Власов на спільній нараді з керівниками ГУ ДФС, митниць північно-східного регіону та структурних підрозділів центрального апарату у Сумах.
За його словами, платежі з ввезення товарів широкого споживання та промислової групи зросли на 15-20%. Податкове навантаження на одиницю ваги оподаткованого імпорту збільшилось на майже 10%. Оновлені критерії автоматичного аналізу ризикових операцій дали можливість зменшити обсяги схемного податкового кредиту на суму понад 0,5 млрд грн ПДВ лише по митному напрямку.
«Поки йде розділення ДФС у рамках операції «Бастіон» фіскальна служба відпрацьовує алгоритм спільних дій, який надалі буде задіяний для забезпечення ефективної взаємодії трьох окремих органів: Державної податкової служби, Державної митної служби та нової Служби фінансових розслідувань чи Нацбюро фінансової безпеки», - підкреслив Олександр Власов.
Як приклад такої взаємодії – отримання податковою міліцією оперативної інформації, яку надалі перевіряє податковий блок, виявляє порушення, і вже митниця вилучає товар. Також при виявленні та припиненні дії протиправних схем ухилення від оподаткування відпрацьовуються законодавчі зміни, які не допускатимуть застосування таких схем у подальшому.
В.о. Голови ДФС зазначив, що у рамках операції «Бастіон» основна увага фахівців фіскальної служби сконцентрована на таких напрямах:
- посилення контролю на західному кордоні, як одному з найбільш ризикорієнтованих напрямків;
- так звані «піджаки»: виявлення місць застосування схем, відпрацювання задіяних груп, притягнення до відповідальності;
- незаконна торгівля підакцизними товарами через інтернет-магазини. У першу чергу, мова йде про алкоголь та тютюнові вироби;
- мінімізація податкових платежів при реалізації брендових, високоліквідних товарів;
- cхема ухилення від сплати податків при експорті сільськогосподарської продукції шляхом використання фіктивних суб’єктів господарювання;
- нелегальний сигаретний трафік.
Візит Голови ДПС Сергія Верланова до Університету ДФС: основні акценти
Голова Державної податкової служби України Сергій Верланов зустрівся з науково-педагогічним колективом Університету Державної фіскальної служби України та взяв участь в урочистостях з нагоди випуску студентів Навчально-наукового інституту економіки, оподаткування та митної справи і Навчально-наукового інституту інформаційних технологій університету.
Основні акценти під час заходів:
1. Фокус у розбудові Державної податкової служби – на розвиток цифрових сервісів. Саме тому особливої уваги вимагає посилення напряму інформаційних технологій в університеті, адже старими методами на сьогодні неможливо здійснити ефективні трансформаційні процеси. Надійний ІТ-захист також є важливим компонентом економічної безпеки як держави, державних інституцій так і приватного бізнесу. Крім того, викладання інформаційних технологій студентам економічних та юридичних спеціальностей формуватиме новий формат мислення та нові підходи до вирішення професійних завдань. В майбутньому можлива реалізація спільних ІТ-проектів між ДПС та Університетом.
2. Університет Державної фіскальної служби України має ключову роль у підготовці кадрів для податкової служби. Попри те, що на сьогодні відповідно до законодавства немає преференцій при конкурсному відборі на посади у службі для випускників профільного вищого навчального закладу, студенти Університету ДФС мають додаткову мотивацію для чесної перемоги – це прагнення починати свій професійний шлях в органах державної податкової служби. Вже у планах цього року – оновлення штату податкової служби як мінімум на 5 відсотків за рахунок випускників університету.
3. Необхідно покращити рівень наукової діяльності та підвищити швидкість підготовки наукових робіт та досліджень з питань, які належать до податкової тематики. Сьогодні існує запит не тільки суспільства, а й фахівців органів державної влади, зокрема ДПС, та профільного міністерства, на проведення відповідної науково-дослідної роботи.
4. Розвиток людського капіталу є вирішальним в успішності будь-якого проекту чи організації. Для підвищення ефективності роботи податкової служби університет ДФС має стати також базою проведення професійної підготовки та перепідготовки фахівців Державної податкової служби.
Олександр Власов: «білому» бізнесу боятися нічого, акцент операції «Бастіон» - виключно на схеми
Мета запуску операції «Бастіон» – відпрацювання злагодженого механізму взаємодії податкової міліції, податкового і митного блоків, спрямованої на виявлення існуючих схем і протиправних механізмів на митниці, пов'язаних з торгівлею усередині країни, які існують через відсутність в Україні повної фіскалізації. Також, окрім виявлення та припинення схем, важливим є напрацювання змін у законодавстві, які унеможливлять виникнення таких схем у майбутньому. Про це заявив в.о. Голови ДФС Олександр Власов в інтерв`ю ІА «Інтерфакс-Україна».
За словами очільника ДФС, у процесі діалогу з представниками Європейской Бізнес Асоціації, Американської торгової палати в Україні та інших бізнес асоціацій фіскальна служба бачить розуміння і зацікавленість бізнесу у ліквідації тіньового ринку, оскільки він порушує чесну конкуренцію.
«Усім посил один: «білому» бізнесу боятися нічого, акцент – виключно на схеми, – наголосив Олександр Власов. – Є цікава статистика: в місяць оформлюється понад 10 тисяч митних декларацій. За три тижні роботи "Бастіону" на контролі 100 декларацій. Як бачите, це не багато із загальної кількості оформлень. І ніякої паніки у "білого" бізнесу немає».
За його словами, в основі операції «Бастіон» – аналітика. Йде потужний аналіз баз, ризиків, інформації, взаємодія з міжнародними партнерами шляхом обміну попередніми даними щодо товарів і транспортних засобів і тільки потім, коли все відпрацьовано, проводяться конкретні дії. Наприклад, якщо в декларації не вказано бренд чи країну походження товару і виникають запитання, спочатку запитується додаткова інформація, підтверджуючі документи і, як правило, суб'єкти самостійно декларують достовірні дані.
«Тому достовірність декларування - головне для нас завдання. Держава повинна знати в процентному співвідношенні експортно-імпортні операції з конкретних видів товару, щоб в подальшому регулювати або дерегулювати ті чи інші процеси», – підкреслив Олександр Власов.
Крім того, на думку в.о. Голови ДФС, важливим фактором є професіоналізм митника, який повинен побачити, прочитати, проаналізувати, де можуть бути товари прикриття. Це товари з низькою митною вартістю, які в контейнері зазвичай "прикривають" високоліквідний товар.
За час дії операції «Бастіон» вже отримані суттєві результати, що виражаються у досить показових цифрах.
«Так, на прикладі турецьких товарів, якщо до початку операції сума митних платежів з одного транспортного засобу становила 400-500 тис. гривень, то зараз - близько 750 тисяч. Тобто, майже на 10 тисяч доларів більше. На високоліквідному товарі зростання – до 1 мільйона гривень. Виявляється раніше цього не бачили або закривали очі», – зауважив Олександр Власов.
Очільник фіскальної служби також підкреслив, що напрацьований механізм боротьби зі схемами буде діяти і після реорганізації ДФС шляхом взаємодії задіяних відомств за основними напрямами: протидії порушенням митних правил, моніторингу ризикових операцій, аудиту, слідчих і оперативних підрозділів тощо.
Версія для друку
Написати листа
|