www.kriv-rn.dp.gov.ua
ГОЛОВНА СТОРІНКА МАПА САЙТУ ДОПОМОГА П'ятниця, 18 жовтня 2019 року
Що нового на сайті ?

Архів публікацій
Криворізський район >> Новини
ДФС інформує.
Версія для друку Написати листа
УВАГА ПЛАТНИКАМ ФІЗИЧНИМ ОСОБАМ – ПІДПРИЄМЦЯМ!

Відповідно до положень частини 1 ст. 4 Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску є, зокрема фізичні особи-підприємці (далі – ФОП), у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.
ФОП зобов’язані своєчасно та у повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок та у визначені законодавством терміни подавати звітність з єдиного внеску виключно за себе.
ФОП, які обліковуються на загальній системі оподаткування, навіть у разі не отримання доходу (прибутку) у звітному році або окремому місяці звітного року, зобов’язані визначити базу нарахування єдиного внеску, а саме суму доходу отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (п. 2 частини 1 ст. 7 Закону № 2464 в редакції Закону України від 06 грудня 2016 року № 1774-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (далі – Закон № 1774)).
Єдиний внесок для платників єдиного податку нараховується на суми, що визначаються такими платниками самостійно, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (п. 3 частини 1 ст. 7 Закону № 2464 в редакції Закону № 1774).
Максимальна величина бази нарахування єдиного внеску – це максимальна сума доходу застрахованої особи на місяць, що дорівнює 15 розмірам мінімальної заробітної плати, встановленої законом, на яку нараховується єдиний внесок (п. 4 частини 1 ст. 1 Закону № 2464).
Мінімальний страховий внесок – це сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця.
Єдиний внесок, зокрема для платників єдиного податку, встановлюється урозмірі 22 відсотки до визначеної ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску (частина 5 ст. 8 Закону № 2464).

Увага! З 01.10.2019 змінюються реквізити бюджетних рахунків для сплати податків і зборів, відкритих відповідно до вимог стандарту IBAN
Криворізьке північне управління області інформує, що на виконання п. 3 постанови Правління Національного банку України від 28 грудня 2018 року № 162 «Про запровадження міжнародного номера банківського рахунка (IBAN) в Україні» Державною казначейською службою України (далі – Казначейство) здійснено заміну діючих рахунків для зарахування надходжень до державного та місцевих бюджетів відповідно до вимог стандарту IBAN (29 літерно-цифрових символів) із збереженням довжини номера рахунку аналітичного обліку – не більше 14 цифрових символів.
Перехід на міжнародні номери рахунків при обслуговуванні бюджетів за доходами буде здійснюватись Казначейством з 01 жовтня 2019 року.
Таким чином, починаючи з 01 жовтня 2019 року змінюються реквізити бюджетних рахунків для сплати податків і зборів, відкритих відповідно до вимог стандарту IBAN.

Затверджено форму акта інвентаризації обсягів залишку спирту етилового та порядок його заповнення
Повідомляємо, що 20.08.2019 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 09.07.2019 № 291 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 31.07.2019 за № 837/33808) (далі – Наказ № 291), яким затверджені форма акта інвентаризації обсягів залишку спирту етилового (далі – Акт) та Порядок заповнення та подання акта інвентаризації обсягів залишку спирту етилового.
Так, Акт складається особою, яка є платником акцизного податку – виробником спирту етилового та здійснює його реалізацію, щодо обсягів залишку спирту етилового, наявних у місцях зберігання спирту та ємностях для його транспортування.
Складати Акт потрібно окремо по кожному акцизному складу/пересувному акцизному складу. В Акті зазначаються обсяги залишку спирту етилового станом на 00:01 01 липня 2019 року.
Обсяги залишку спирту етилового в Акті проставляються в декалітрах та в декалітрах безводного спирту, приведених до 20° C, з округленням до двох знаків після коми.
Протягом 20 календарних днів, починаючи з 01 липня 2019 року, платник акцизного податку зобов’язаний подати до контролюючого органу Акт станом на початок дня 01 липня 2019 року із зазначенням:
адрес об’єктів, на яких зберігаються відповідні обсяги залишків спирту етилового,
переліку резервуарів, в яких зберігаються обсяги залишків спирту етилового, їх технічних параметрів (фізична місткість, що відповідає технічним паспортам),
правовстановлюючих документів на відповідні об’єкти та документів, що засвідчують правові підстави експлуатації таких об’єктів.
Наказ № 291 опубліковано в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 20.08.2019 № 63.

Міністерство фінансів України затвердило узагальнюючу податкову консультацію по трансфертному ціноутворенню для нерезидентів
Звертаємо увагу, що 16.08.2019 Міністерство фінансів України (далі – МФУ) видало наказ № 345, яким затвердило Узагальнюючу податкову консультацію щодо деяких питань застосування правил трансфертного ціноутворення представництвами нерезидентів в Україні.
Документ надає відповіді на два питання:
1. Чи зобов’язане представництво нерезидента, яке здійснює виключно допоміжну та підготовчу діяльність для такого нерезидента, подавати звіт про контрольовані операції у разі, якщо суми коштів, отриманих від нерезидента на утримання представництва або призначені для перерахування ним на користь резидентів за надані послуги (виконані роботи) для нерезидента, перевищують 10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за податковий (звітний) рік?
Відповідно до роз’яснення МФУ операції представництва нерезидента, яке не відповідає ознакам постійного, та які здійснювались виключно у межах діяльності, яка має підготовчий або допоміжний характер для такого нерезидента, не визнаються контрольованими для цілей статті 39 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Отже, подавати щодо них звіт про контрольовані операції такому представництву не потрібно.
2. Чи враховуються при визначенні вартісного критерію обсягу господарських операцій для цілей застосування трансфертного ціноутворення суми коштів, отриманих від нерезидента на утримання постійного представництва (виплата заробітної плати працівникам тощо), сплати податків і зборів або призначені для перерахування ним на користь резидентів за надані послуги (виконані роботи) для нерезидента?
Документом встановлено, що оскільки кошти, отримані від нерезидента на утримання постійного представництва або призначені для перерахування ним на користь резидентів за надані послуги (виконані роботи) для нерезидента, є господарськими операціями для цілей трансфертного ціноутворення, то вони відповідно до підпункту 39.2.1.7 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 ПКУ в повному обсязі враховуються при визначенні вартісного критерію обсягу господарських операцій для цілей застосування трансфертного ціноутворення.
Узагальнюючі податкові консультації – це інструмент, який дозволяє суттєво скоротити підстави для адміністративних та судових спорів між платниками податків та контролюючими органами, оскільки усуває можливість неоднозначного трактування окремих норм податкового законодавства. МФУ надає їх відповідно до вимог Закону України від 21.12.2016 № 1797-VIII «Про внесення змін до Податкового Кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» із змінами.
Інформація розміщена на офіційному вебсайті МФУ за посиланням
https://www.minfin.gov.ua/news/view/minfin-zatverdyv-uzahalniuiuchu-podatkovu-konsultatsiiu-po-ttsu-dlia-nerezydentiv?category=novini-ta-media&subcategory=vsi-novini

ПДВ при конфіскації транспортних засобів
ДФС України з метою організації належного адміністрування податків при безоплатній передачі органами державної виконавчої служби конфіскованих транспортних засобів повідомила наступне.
Відповідно до п.п. 197.1.26 п. 197.1 ст. 197 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) звільняються від оподаткування ПДВ операції з передачі конфіскованого майна, знахідок, скарбів, майна, визнаного безхазяйним, майна, за яким не звернувся власник до кінця строку зберігання, та майна, що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходить у власність держави (у тому числі майна, визначеного у ст. 184 Митного кодексу України), у розпорядження державних установ або організацій, уповноважених здійснювати їх збереження або постачання згідно із законодавством, а також операції з безоплатної передачі зазначеного в цьому пункті майна у випадках, визначених законодавством, у володіння і користування державних органів, установ (організацій), які утримуються за рахунок бюджетних коштів, а також закладів, в яких виховуються діти – сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, дитячих будинків сімейного типу, прийомних сімей.
При цьому, відповідно до п. 197.5 ст. 197 ПКУ звільнення від оподаткування, передбачене п. 197.1 ст. 197 ПКУ, не поширюється на операції з підакцизними товарами, зазначеними у розділі VI «Акцизний податок» ПКУ.
Оскільки транспортні засоби відповідно до розділу VI ПКУ віднесені до підакцизних товарів, на операції з передачі конфіскованих транспортних засобів поширюється загальний режим оподаткування ПДВ із застосуванням ставки податку 20 відсотків.
На дату передачі конфіскованого транспортного засобу особа, яка здійснює передачу такого майна (за умови реєстрації її платником ПДВ), має скласти податкову накладну із застосуванням ставки ПДВ 20 відсотків (при безоплатній передачі база оподаткування ПДВ визначається з урахуванням вимог п. 188.1 ст. 188 ПКУ).
Слід врахувати, що ст. 181 ПКУ визначені вимоги щодо обов’язкової реєстрації платником ПДВ, якими передбачено, якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V «Податок на додану вартість» ПКУ, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 000 000 гривень (без урахування ПДВ), така особа зобов’язана зареєструватися як платник ПДВ.
При цьому загальний обсяг операцій з постачання товарів/послуг за останні 12 календарних місяців визначається з урахуванням операцій, звільнених від оподаткування ПДВ.

З 22 серпня діють нові штрафні санкції за порушення при переміщенні транспортних засобів
ДФС України повідомила, що з 22 серпня 2019 року запроваджуються нові штрафні санкції за порушення при переміщенні транспортних засобів в митних режимах тимчасового ввезення і транзиту.
До цього часу власники автомобілів з іноземною реєстрацією мали змогу оформити свої автівки та уникнути таких штрафів. Саме з цієї метою і було відтерміновано до серпня запровадження посиленої адміністративної відповідальності за порушення при ввезенні транспортних засобів (далі – ТЗ).
Загалом з 23 лютого цього року, коли закінчився пільговий період із застосування пониженої ставки акцизного податку для розмитнення автівок, по 18 серпня 2019 року було оформлено 107,6 тис. ТЗ, за які сплачено майже 7,7 млрд гривень. З цієї кількості майже 3,9 тис. – це автівки, які були ввезені на митну територію України з 1 січня 2015 року до набрання чинності нових правил ввезення таких автомобілів та перебували у митних режимах тимчасового ввезення або транзиту. За їх оформлення сплачено 339 млн гривень.
За пільговий період з 25 листопада 2018 року до 22 лютого 2019 року митницями ДФС оформлено понад 218 тис. ТЗ, за які сплачено 13,6 млрд гривень. З них 140 тис. – авто з іноземною реєстрацією, які були ввезені на митну територію України з 1 січня 2015 року до набрання чинності нових правил ввезення таких автомобілів та перебували у митних режимах тимчасового ввезення або транзиту, за які сплачено майже 8,7 млрд гривень.
Нагадаємо, що за новими правилами у разі перевищення строку доставки ТЗ особистого користування та комерційного призначення від 20 до 30 діб передбачено штраф у розмірі 85 тис. гривень. Якщо строк перевищено більш ніж на 30 діб, а також у разі втрати або розкомплектування ТЗ розмір штрафу сягатиме 170 тис. грн або конфіскація таких авто.
Аналогічні розміри штрафів і при перевищенні строків тимчасового ввезення ТЗ особистого користування та комерційного призначення. Так, перевищення від 20 до 30 діб – сума штрафу складатиме 85 тис. грн, понад 30 діб, також у разі втрати або розкомплектування ТЗ – 170 тис. грн або конфіскація.
Крім цього, передбачено відповідальність за передачу ТЗ особистого користування, тимчасово ввезеного на митну територію України чи поміщеного у митний режим транзиту, у володіння або розпорядження іншій особі, а також використання такого ТЗ у комерційних цілях. При такому порушенні доведеться сплатити штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – 34 тис. гривень.
Інформація розміщена на офіційному вебпорталі ДФС України за посиланням
http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/389736.html

Щодо застосування штрафних санкцій за порушення порядку реєстрації акцизних накладних та розрахунків коригування до таких акцизних накладних в ЄРАН
ДФС України на офіційному вебпорталі за посиланням http://sfs.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/389744.html проінформувала про наступне.
Пунктом 25 підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) відповідно до змін, внесених Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» (далі –Закон № 2628), передбачено, що норми пунктів 120І.1 – 120І.3 ст. 120І ПКУ, якими запроваджені нові штрафні санкції, застосовуються з 01 жовтня 2019 року.
Пунктами 120І.1 – 120І.3 ст. 120І ПКУ передбачені штрафні санкції за порушення термінів та порядку реєстрації акцизних накладних та розрахунків коригування до таких акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних (далі – ЄРАН).
Розмір штрафних санкцій залежить від кількості календарних днів порушення платником акцизного податку граничних термінів реєстрації акцизних накладних/розрахунків коригування до акцизних накладних в ЄРАН, встановлених ст. 231 ПКУ, та визначений від 2 до 40 відсотків від суми акцизного податку з відповідних обсягів пального або спирту етилового, зазначених у таких акцизних накладних/розрахунках коригування (п. 120І.1 ст. 120І ПКУ).
Пунктом 120І.2 ст. 120І ПКУ встановлені штрафні санкції у розмірі 50 та 2 відсотків суми акцизного податку з відповідних обсягів пального або спирту етилового за відсутність з вини платника акцизного податку, який отримав пальне або спирт етиловий, реєстрації в ЄРАН акцизної накладної/розрахунку коригування, другого примірника акцизної накладної/другого примірника розрахунку коригування протягом більш як 120 календарних днів після граничного терміну реєстрації акцизної накладної/розрахунку коригування, другого примірника акцизної накладної/розрахунку коригування.
Відповідно до Закону № 2628 у новій редакції викладено статті 231 «Акцизна накладна» і 232 «Електронне адміністрування реалізації пального та спирту етилового» ПКУ та оновлено порядок і терміни реєстрації акцизних накладних та розрахунків коригування до них в ЄРАН (п. 231.6 ст. 231 ПКУ).
Згідно з оновленою редакцією ст. 231 ПКУ з 01.07.2019 значно розширено умови та реквізити складання акцизних накладних; коло суб’єктів, які зобов’язані їх складати та реєструвати; визначені терміни для складання та реєстрації в ЄРАН акцизних накладних при ввезенні пального або спирту етилового на митну територію України; запроваджено новий порядок складання та терміни реєстрації в ЄРАН акцизних накладних в одному та двох примірниках з акцизного складу, який є місцем роздрібної торгівлі, з акцизного складу, з акцизного складу пересувного, та/або розрахунків коригування тощо.
Зважаючи на викладене, з огляду на приписи п. 25 підрозділу 5 розділу ХХ ПКУ, враховуючи зміни щодо підходів складання та реєстрації акцизних накладних/розрахунків коригування, встановлені статтями 231 та 232 ПКУ, у т. ч. граничних термінів їх реєстрації в ЄРАН, норми пунктів 120І.1 – 120І.3 ст. 120І ПКУ, які набрали чинності 01.07.2019, стосовно застосування штрафних санкції за порушення термінів та порядку реєстрації акцизної накладної/розрахунку коригування, другого примірника акцизної накладної/другого примірника розрахунку коригування вперше починають застосовуватись із 01 жовтня 2019 року, тобто такі штрафні санкції можуть бути застосованими до акцизних накладних, розрахунків коригування до них, дата реєстрації яких в ЄРАН починається з 01 жовтня 2019 року.
Зазначену позицію ДФС погоджено Міністерством фінансів України (лист від 20.08.2019 № 11320-10-5/21041).

За 7 місяців на Дніпропетровщині анульовано 1 303 «алкогольні та тютюнові» ліцензії
Усього в області станом на 01.08.2019 діє 13 286 ліцензій на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами по 5 130 підприємцях. Наразі, впродовж січня – липня поточного року суб’єкти господарювання Дніпропетровщини отримали 8 563 ліцензії, з яких 4 726 – на право здійснення торгівлі у роздріб алкогольними напоями і 3 837 – тютюновими виробами.
Щоправда, придбати ліцензію – півсправи. За неї слід вчасно розраховуватись та дотримуватись правил торгівлі. Цих вимог не виконувала низка суб’єктів господарювання, за що вони позбавлені 1 303 ліцензій.
Серед тих, хто був позбавлений ліцензій – 39 підприємців, що продавали неповнолітнім тютюнові і алкогольні вироби.

Громадяни Дніпропетровської області подали майже 43 тисячі декларацій про майновий стан і доходи
Станом на перше серпня поточного року за підсумками декларування громадянами доходів, отриманих у 2018 році, кількість поданих декларацій про майновий стан і доходи становить 42,8 тисячі на загальну суму 4,4 млрд грн, що на 1,5 млрд грн більше ніж в минулому році. До бюджету за результатами декларування надійде: 103,0 млн грн податку на доходи фізичних осіб та 13,9 млн грн військового збору. Це відповідно на 9,8 млн грн та на 1,4 млн грн більше ніж за аналогічний період 2018 року.
Найбільше декларацій про доходи надійшло від отримання спадщини/дарування (2 834 на загальну суму 1,4 млрд грн), від продажу (обміну) рухомого та/або нерухомого майна (1 149 на загальну суму 290,3 млн грн). Іноземний дохід в розмірі 133,1 млн грн задекларували 218 мешканців регіону.
Разом з тим, 6 965 мешканців Дніпропетровської області заявили про право на податкову знижку. За результатами поданих декларацій вони отримають 11,5 млн гривень.

Законом встановлено вичерпний перелік умов, за яких cуб’єкти господарювання не отримують ліцензію на право зберігання пального
Звертаємо увагу, що Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та Закону України від 19 грудня 1995 року № 481 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі – Закон № 481), зокрема запроваджено ліцензування видів господарської діяльності з виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним. Зазначені зміни набирають чинності з 01 липня 2019 року.
Місце зберігання пального визначено як місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування. Зберігання пального – діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик (ст. 1 Закону № 481).
Нормами ст. 15 Закону № 481 встановлено, що ліцензія на право зберігання пального не отримується на місця зберігання пального, що використовуються:
підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету;
підприємствами, установами та організаціями системи державного резерву;
суб’єктами господарювання для зберігання пального, яке споживається для власних виробничо-технологічних потреб виключно на нафто- та газовидобувних майданчиках, бурових платформах і яке не реалізується через місця роздрібної торгівлі.
Порядок видачі, призупинення, анулювання ліцензій на право зберігання пального, оптову та роздрібну торгівлю пальним визначено також ст. 15 Закону № 481.
Отже, ст. 15 Закону № 481 встановлено вичерпний перелік умов, за яких підприємства, установи та організації не отримують ліцензію на право зберігання пального на місця зберігання пального, інших виключень Законом № 481 не передбачено.

Деякі особливості заповнення реквізитів прибуткових та видаткових касових ордерів
Згідно з п. 25 розділу III Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 (далі – Положення № 148), приймання готівки у касу проводиться за прибутковим касовим ордером (додаток 2 до Положення № 148), підписаним головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником установи/підприємства. До прибуткових касових ордерів можуть додаватися документи, які є підставою для їх складання.
Про приймання установами/підприємствами готівки у касу за прибутковими касовими ордерами видається квитанція (що є відривною частиною прибуткового касового ордера), підписана головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником, підпис яких може бути засвідчений відбитком печатки цієї/цього установи/підприємства. При цьому, використання печатки установою/підприємством не є обов’язковим.
Пунктом 26 розділу III Положення № 148, визначено, що видача готівки з кас проводиться за видатковими касовими ордерами (додаток 3 до Положення № 148) або видатковими відомостями. Документи на видачу готівки підписуються керівником і головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником. До видаткових ордерів додаються заяви на видачу готівки, розрахунки.
У разі, якщо прибутковий чи видатковий касовий ордер підписаний особою, уповноваженою керівником установи/підприємства на зазначені дії, то прізвище та ініціали вносяться саме тієї особи, що фактично підписувала такі ордери.

ФОП – «єдинник» припиняє діяльність: «ліквідаційний» звіт з єдиного внеску можливо подати в електронному вигляді
Нагадуємо, що зняття з обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) фізичної особи – підприємця (далі – ФОП) здійснюється контролюючими органами на підставі відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності ФОП після проведення передбачених законодавством перевірок платників та проведення остаточного розрахунку.
Норми встановлені ст. 5 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненням.
Загальні правила подання Звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (далі – Звіт), у тому числі «ліквідаційного», визначені Порядком формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 435).
Згідно з п. 1 розділу ІІ Порядку № 435 Звіт до контролюючих органів подається страхувальником або відповідальною особою страхувальника за місцем взяття на облік у фіскальних органах в один із таких способів:
засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного цифрового підпису відповідальних осіб у порядку, визначеному законодавством;
на паперових носіях, завірених підписом керівника страхувальника та скріплених печаткою (за наявності), разом з електронною формою на електронних носіях інформації;
на паперових носіях, якщо у страхувальника кількість застрахованих осіб не перевищує п’яти;
надсилання поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення за умови, що у страхувальника кількість застрахованих осіб не перевищує п’яти.
Подання документів засобами електронного зв’язку в електронній формі платники здійснюють відповідно до норм законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг», від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» та наказу Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 «Про затвердження Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами», зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 03.08.2017 за № 959/30827.
Таким чином, ФОП – платник єдиного податку після внесення до ЄДР запису про припинення підприємницької діяльності може подати «ліквідаційний» Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску в один із способів, зазначених у п. 1 розділу ІІ Порядку № 435, зокрема, засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного цифрового підпису відповідальних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Умови, за яких фізособа – «незалежник» має право включити до витрат суму сплаченої оренди за наступний рік
Повідомляємо, що оподаткування доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, регламентується ст. 178 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності. У разі неотримання довідки про взяття на облік особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об’єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без урахування витрат (п. 178.3 ст. 178 ПКУ).
ПКУ не передбачено будь-якого переліку витрат для фізичних осіб, які здійснюють незалежну діяльність.
При цьому, зазначені витрати повинні бути пов’язані із провадженням певного виду незалежної професійної діяльності та підтверджені документально.
Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 № 435-IV зі змінами та доповненнями (далі – ЦКУ) за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (п. 5 ст. 762 ЦКУ).
Отже, фізична особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність, має право включити до складу витрат суму оплачених орендних платежів за наступний рік на підставі документального підтвердження факту їх сплати, якщо договором оренди передбачена можливість сплати у звітному році платежів за наступний рік.

За сім місяців 2019 року для забезпечення соціального захисту мешканців Дніпропетровської області надійшло понад 9,1 млрд грн єдиного внеску
Впродовж січня – липня поточного року органи фіскальної служби Дніпропетровщини забезпечили надходження єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на загальну суму 9 млрд. 112,0 млн гривень. Якщо порівняти цей показник з аналогічним періодом 2018 року, то у цьому році єдиного внеску сплачено на 1 млрд 469,3 млн грн більше.
При цьому, лише у липні 2019 року платники єдиного внеску Дніпропетровської області перерахували на рахунки Держказначейства 1 млрд 353,2 млн грн, що на 211,0 млн грн більше минулорічних липневих надходжень.
Нагадуємо, що єдиний внесок засобами програмного забезпечення автоматично розподіляється Державною казначейською службою України за видами загальнообов’язкового державного соціального страхування відповідно до визначених пропорцій та перераховується за призначенням – на рахунки, відкриті в Державній казначейській службі до фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування і пенсійного страхування.

Про сплату гаражним кооперативом земельного податку за ділянку, на якій знаходиться гараж пенсіонера – члена такого кооператива
Криворізьке північне управління повідомляє, що нормами п. 281.1ст. 281 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлені категорії фізичних осіб, які звільняються від сплати земельного податку (далі – податок), а саме:
інваліди першої і другої групи;
фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;
пенсіонери (за віком);
ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;
фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Пунктом 281.2 ст. 281 ПКУ визначено, що звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб п. 281.1 ст. 281 ПКУ, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм:
для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш як 2 гектари;
для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах – не більш як 0,25 гектара, в селищах – не більш як 0,15 гектара, в містах – не більш як 0,10 гектара;
для індивідуального дачного будівництва – не більш як 0,10 гектара;
для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 гектара;
для ведення садівництва – не більш як 0,12 гектара.
Пільги щодо сплати податку для юридичних осіб встановлено ст. 282 ПКУ.
Якщо власники гаражів, що знаходяться у гаражному кооперативі, належать до пільгових категорій і звільняються від сплати земельного податку, то пільга, передбачена ст. 281 ПКУ для власників земельних ділянок або землекористувачів – фізичних осіб, не поширюється на гаражні кооперативи – юридичні особи.
Таким чином, гаражний кооператив – юридична особа має сплачувати податок за земельну ділянку на загальних підставах.

Кваліфікований сертифікат відкритого ключа можливо роздрукувати
Повідомляємо, що роздрукувати кваліфікований сертифікат відкритого ключа можливо за допомогою програмного забезпечення «ІІТ Користувач ЦСК-1» (далі – Програма), яке завантажується на офіційному інформаційному ресурсі Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДФС за посиланням http://www.acskidd.gov.ua, шлях: «Головна»/«Отримання електронних довірчих послуг»/«Програмне забезпечення»/«Засіб кваліфікованого електронного підпису чи печатки – «ІІТ Користувач ЦСК-1»/«Інсталяційний пакет «ІІТ Користувач ЦСК-1.3.1 (версія:1.3.1.46)».
Після завантаження Програми необхідно:
1) в меню Програми натиснути посилання «Переглянути сертифікати»;
2) із наведеного переліку сертифікатів необхідно вибрати свій сертифікат або додати його за допомогою кнопки «Імпортувати»;
3) натиснути на вибраний сертифікат подвійним кліком лівої кнопки миші, обрати пункт «Детальна інформація»;
4) у вікні, яке з’явилось, натиснути праву кнопку миші та обрати пункт «Друкувати».

Фізична особа, яка є власником квартири площею понад 300 мІ, не має права на пільгу з податку на нерухомість
Звертаємо увагу, що п. 266.4. ст. 264 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено пільги із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок на нерухомість).
Так, відповідно до п.п. «а» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ база оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку на нерухомість, зменшується для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 60 мІ.
Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).
Нормами п.п. 266.4.3 п. 2666.4 ст. 266 ПКУ визначено, що пільги з податку на нерухомість, передбачені підпунктами 266.4.1 та 266.4.2 п. 266.4 ст. 266 ПКУ для фізичних осіб не застосовуються до об’єкта/об’єктів оподаткування, якщо площа такого/таких об’єкта/об’єктів перевищує п’ятикратний розмір неоподатковуваної площі, встановленої п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ (60 мІ х 5 = 300 мІ).
Обчислення суми податку на нерухомість з об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості за наявності у власності платника податку об’єкта (об’єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи – платника податку на нерухомість, загальна площа якого перевищує, зокрема 300 мІ для квартири (п.п. «ґ» п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ).
Отже, якщо фізична особа є єдиним власником квартири загальною площею понад 300 мІ, то така особа не має права скористатися пільгою.
Крім того, за наявності у власності платника податку на нерухомість об’єкта (об’єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної – платника податку на нерухомість, загальна площа якого перевищує 300 мІ для квартири сума податку на нерухомість збільшується на 25 000 грн на рік за кожен такий об’єкт житлової нерухомості (його частку).

Про виконання обов’язків платника єдиного внеску ФОП, яка знаходиться у місцях позбавлення волі
Нагадуємо, що платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є фізичні особи – підприємці (далі – ФОП), у тому числі ФОП – платники єдиного податку.
Норми встановлені п. 4 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).
Платники єдиного внеску зобов’язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок та подавати звітність до контролюючого органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, що визначені законодавством (п.п. 1 та 4 частини другої ст. 6 Закону № 2464).
База нарахування та порядок обчислення і сплати єдиного внеску для відповідних категорій платників єдиного внеску визначені статтями 7 та 9 Закону № 2464.
Відповідальність платника у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску, а також у разі неподання або несвоєчасного подання звітності передбачена ст. 25 Закону № 2464.
Законом № 2464 не передбачено звільнення від сплати єдиного внеску ФОП, які відбувають покарання у місцях позбавлення волі.
Отже, такі особи виконують обов’язки платника єдиного внеску, передбачені частиною другою ст. 6 Закону № 2464, на загальних підставах.
Також, слід зазначити, що ст. 19 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків веде справи, пов’язані зі сплатою податків, особисто або через свого представника. Представниками платника податків визнаються особи, які можуть здійснювати представництво його законних інтересів та ведення справ, пов’язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Довіреність, видана платником податків – фізичною особою на представництво його інтересів та ведення справ, пов’язаних із сплатою податків, має бути засвідчена відповідно до чинного законодавства.

ДФС України надано рекомендації з питань трансфертного ціноутворення
ДФС України листом від 23.08.2019 № 27465/7/99-99-15-02-01-17 (далі – Лист № 27465) повідомила наступне.
Наказом Міністерства фінансів України від 10.06.2019 № 242 (далі – Наказ № 242), який набув чинності 09.08.2019, затверджено Зміни до форми та Порядку складання Звіту про контрольовані операції (далі – Порядок).
Наказ № 242 виданий згідно з п.п. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) з метою приведення у відповідність до законів України від 07 грудня 2017 року № 2245-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році», від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів».
Наказом № 242, зокрема, уточнено редакцію примітки щодо зазначення в облікових даних посадових осіб, які підписують Звіт про контрольовані операції (далі – Звіт), паспортних даних – для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті.
Крім того, у новій редакції викладено Інформацію про пов’язаність осіб, яка наводиться у додатку до Звіту «Відомості про особу, яка бере участь у контрольованих операціях».
Також зміни внесено і до Порядку.
Окрема увага звертається на зміни у кодах ознаки пов’язаності осіб.
Листом № 27465 надано рекомендації, що Звіт про контрольовані операції, здійснені платниками податків протягом 2018 звітного року, заповнюється та подається за оновленою формою та у порядку, затвердженими Наказом № 242.
Водночас Звіти за 2018 рік, подані платниками до набрання чинності Наказом № 242, та запровадження можливостей надання Звіту за оновленою формою, вважаються дійсними.

Операції з роздрібної торгівлі кулінарними виробами, виготовленими з використанням алкоголю, акцизним податком не обкладаються
Повідомляємо, що об’єктами оподаткування акцизним податком є операції з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.
Норми встановлені п.п. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
До підакцизних товарів належать, зокрема спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво (крім квасу «живого» бродіння) (п. 215.1 ст. 215 ПКУ).
Згідно з п.п. 14.1.5 п. 14.1 ст. 14 ПКУ алкогольні напої – це продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 0,5 відс. об’ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206 (крім квасу «живого» бродіння), 2208 згідно з УКТ ЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 відс. об’ємних одиниць та більше, які зазначені у товарних позиціях 2103 90 30 00, 2106 90 згідно з УКТ ЗЕД.
Пунктом 2.2 Правил роботи закладів (підприємств) ресторанного господарства, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 24.07.2002 № 219, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.08.2002 за № 680/6968, із змінами встановлено, що суб’єкти господарської діяльності при виготовленні продукції власного виробництва повинні додержуватися технологічних режимів виробництва продукції (сумісність продуктів, їх взаємозаміна, режим холодного й теплового оброблення сировини тощо), визначених нормативною документацією (збірниками рецептур страв, кулінарних, борошняних кондитерських і булочних виробів, затвердженими в установленому порядку, державними стандартами, технічними умовами, а також Санітарними правилами).
Враховуючи вищевикладене, якщо суб’єкт господарювання ресторанного господарства провадить операції з роздрібної торгівлі кулінарними виробами, до яких відповідно до нормативних документів на їх виготовлення, затверджених в установленому порядку, додано алкогольні напої, то такий суб’єкт господарювання не сплачує акцизний податок, оскільки кінцева продукція не є підакцизною.

Повідомлення про прийняття працівника на роботу: виправлення помилок
Нагадуємо, що до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором власник підприємства, установи, організації або фізична особа – підприємець, які є роботодавцями, повинні подати до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування повідомлення про прийняття працівника на роботу (далі – Повідомлення).
Обов’язок з подання Повідомлення поширюється виключно на трудові відносини (коли з працівником укладається трудовий договір).
Форма Повідомлення про прийняття працівника на роботу затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 (далі – Постанова № 413).
Пунктом 2 додатка до Постанови № 413 встановлено тип Повідомлення:
● «початкове» – подання інформації про прийняття працівника на роботу;
● «скасовуюче» – подається у разі допущення помилки роботодавцем та необхідності внесення змін до повідомлення про прийняття працівника на роботу.
У разі допущення помилки роботодавцем та необхідності внесення змін до Повідомлення подається Повідомлення типу «скасовуюче» з помилковими даними і одночасно повідомлення типу «початкове» з правильними даними.

Електронні формати нових форм документів розміщено на офіційному вебпорталі ДФС
Звертаємо увагу, що з метою створення сприятливих умов для подання електронних документів на офіційному вебпорталі ДФС створений та функціонує електронний сервіс «Електронна звітність».
За допомогою такого сервісу платники та розробники програмних забезпечень мають можливість отримати самостійно електронні формати документів, необхідні довідники, програмне забезпечення по формуванню документів в електронній формі та ознайомитись з актуальними новинами.


До уваги платників податків!
ДФС України проінформувала, що з метою забезпечення якісного сервісного обслуговування платників та комфортних умов щодо обміну електронними документами з контролюючими органами Державна податкова служба України повідомляє, що з 28.08.2019:
підписання повідомлень ДПС (квитанцій, інформаційних розсилок, тощо) здійснюється окремим кваліфікованим сертифікатом, призначеним для накладання кваліфікованого електронного підпису:
ДПС _ОТРИМАНО_1.cer;
зашифрування повідомлень на ДПС (звітність, тощо) здійснюється окремим кваліфікованим сертифікатом, призначеним для шифрування:
ДПС _ОТРИМАНО_2.cer.
Також відбудеться заміна кваліфікованих технологічних сертифікатів API «Електронного кабінету»:
ДПС _ОТРИМАНО ЕК_1.cer;
ДПС_ОТРИМАНО ЕК_2.cer.
Інформацію та додаткові матеріали розміщено на офіційному вебпорталі ДФС України за посиланням
http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/390288.html

Отримати кваліфікований сертифікат відкритого ключа за довіреністю неможливо
Криворізьке північне управління нагадує, що з 07.11.2018 набрав чинності Закон України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» (далі – Закон № 2155).
Пунктом 2 ст. 22 Закону № 2155 встановлено, що ідентифікація фізичної особи, яка звернулася за отриманням послуги формування кваліфікованого сертифіката відкритого ключа, здійснюється за умови її особистої присутності за паспортом громадянина України або за іншими документами, які унеможливлюють виникнення будь-яких сумнівів щодо особи, відповідно до законодавства про Єдиний державний демографічний реєстр та про документи, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи.
Отже, з 07.11.2018 отримати послуги з формування кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів за довіреністю (у т.ч. посвідченою нотаріально) неможливо.

Про включення недержавних пенсійних фондів до Реєстру неприбуткових установ та організацій
ДФС України щодо включення недержавних пенсійних фондів до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр), які перебували у Реєстрі на день набрання чинності Законом України від 17 липня 2015 року № 652-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування неприбуткових організацій» (далі – Закон № 652), проте у строк, установлений п. 35 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ), не привели свої установчі документи у відповідність із вимогами, встановленими п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 ПКУ, та не надали копії таких документів контролюючому органу, повідомила наступне.
Пунктом 18 розділу І Закону України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» (далі – Закон № 2628) внесено зміни до п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 ПКУ стосовно умов, за яких підприємство, установа, організація є неприбутковою організацією для цілей оподаткування податком на прибуток та, відповідно, не є платником податку на прибуток підприємств.
Нормами п. 18 розділу І Закону № 2628 було врегульовано питання вимог ПКУ до установчих документів недержавних пенсійних фондів з урахуванням особливостей діяльності недержавних пенсійних фондів, визначених Законом України від 09 липня 2003 року № 1057-ІV «Про недержавне пенсійне забезпечення» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 1057).
Зокрема, пунктом 18 розділу І Закону № 2628 встановлено, що термін «учасник» неприбуткової організації застосовується у розумінні Цивільного кодексу України, а також передбачена можливість передання недержавними пенсійними фондами активів у разі їх припинення іншим юридичним особам, що здійснюють недержавне пенсійне забезпечення відповідно до закону.
Недержавний пенсійний фонд може бути визнаний неприбутковою організацією у розумінні ПКУ, у разі його відповідності вимогам п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 ПКУ.
Так, недержавний пенсійний фонд повинен бути утворений та зареєстрований в порядку, встановленому Законом 1057, який визначає правові, економічні та організаційні засади недержавного пенсійного забезпечення в Україні та регулює правовідносини, пов’язані з цим видом діяльності.
Контролюючий орган зобов’язаний здійснити включення недержавного пенсійного фонду до Реєстру за умови відповідності такого недержавного пенсійного фонду вимогам п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 ПКУ.
Включення недержавного пенсійного фонду до Реєстру здійснюється відповідно до Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 року № 440 зі змінами (далі – Порядок).
У разі відсутності підстав для відмови у включенні до Реєстру контролюючий орган зобов’язаний протягом трьох робочих днів з дня отримання контролюючим органом реєстраційної заяви та документів, що додаються до неї, внести до Реєстру відповідний запис про включення такого недержавного пенсійного фонду до Реєстру (абзац восьмий п. 8 Порядку).
Недержавний пенсійний фонд є неприбутковою організацією з дати включення до Реєстру, починаючи з якої визначається строк безперервної реєстрації як неприбуткової організації.
Пунктом 1 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2628 визначено, що зміни, внесені цим Законом до п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 ПКУ, застосовуються до податкових періодів, починаючи з 01 липня 2017 року.
Зазначені норми були роз’яснені Міністерством фінансів України (далі – Мінфін) листом від 17.05.2019 № 11210-09-5/13010.
Зокрема, Мінфіном зазначено, що Порядком не передбачено включення неприбуткових організацій, у тому числі недержавних пенсійних фондів, до Реєстру починаючи зі звітних (податкових) періодів, які минули. Отже, включення недержавних пенсійних фондів до Реєстру повинно здійснюватися контролюючими органами відповідно до Порядку.
Враховуючи викладене, недержавні пенсійні фонди, включені до Реєстру на день набрання чинності Законом № 652, які у строк, установлений п. 35 підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств» розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, не привели свої установчі документи у відповідність до вимог, встановлених п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 ПКУ, та не надали копії таких документів контролюючому органу, можуть бути включенні до Реєстру протягом трьох робочих днів з дня отримання контролюючим органом реєстраційної заяви за формою № 1-РН (затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 року № 440 із змінами) та документів, що додаються до неї у разі їх відповідності вимогам п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 ПКУ.

Дані про залишки пального та про обсяг обігу пального подаються до контролюючих органів засобами електронного зв’язку
Звертаємо увагу на те, що розпорядники акцизних складів зобов’язані на кожному акцизному складі щоденно (крім днів, в які акцизний склад не працює) формувати дані про фактичні залишки пального на початок та кінець звітної доби та про добові фактичні обсяги отриманого та реалізованого пального (далі – обсяг обігу пального) у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТ ЗЕД у літрах, приведених до температури 15° C.
Розпорядники акцизних складів, на акцизних складах яких здійснюється діяльність з переробки нафти, газового конденсату, природного газу та їх суміші, з метою вилучення цільових компонентів (сировини), що передбачає повний технологічний цикл їх переробки в готову продукцію (пальне), зобов’язані на кожному акцизному складі щоденно формувати дані лише про добовий фактичний обсяг реалізованого пального у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТ ЗЕД у літрах, приведених до температури 15° C.
Дані про фактичні залишки пального та про обсяг обігу пального формуються після проведення останньої операції з обігу пального у звітній добі, але не пізніше 23 години 59 хвилин цієї доби, до початку здійснення операцій з обігу пального у добу, що настає за звітною добою, та подаються до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, не пізніше 23 години 59 хвилин доби, що настає за звітною добою.
Дані про залишки пального та про обсяг обігу пального подаються електронними засобами зв’язку у формі електронних документів, яка затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Норми встановлені п.п. 230.1.3 п. 230.1 ст. 230 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

До уваги користувачів Електронного кабінету!
У зв’язку з початком роботи Державної податкової служби України відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 682-р «Питання Державної податкової служби України» ДФС України за посиланням http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/390342.html повідомила, що вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: cabinet.tax.gov.ua.
До завершення заходів з реорганізації Державної фіскальної служби України для зручності користувачів вхід до Електронного кабінету буде можливим і за адресою: cabinet.sfs.gov.ua.

Операції з харчування дітей у шкільних таборах, тимчасово утворених у навчальних закладах, звільняються від оподаткування ПДВ
Повідомляємо, що операції з надання послуг з харчування дітей у дошкільних, загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладах та громадян у закладах охорони здоров’я звільняються від оподаткування ПДВ.
Норми встановлені п.п .«г» п.п. 197.1.7 п. 197.1 ст. 197 Податкового кодексу України.
Порядок надання послуг з харчування дітей у дошкільних, учнів у загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладах, операції з надання яких звільняються від обкладення ПДВ, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 02 лютого 2011 року № 116 із змінами (далі – Постанова № 116).
Відповідно до п. 3 Порядку № 116 від обкладання ПДВ звільняються операції з надання послуг з харчування дітей у дошкільних, загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладах у межах затверджених норм харчування.
Згідно із ст. 14 Закону України від 04 вересня 2008 року № 375-VI «Про оздоровлення та відпочинок дітей» із змінами та доповненнями табір з денним перебуванням – це табір, тимчасово утворений у навчальному закладі, закладі культури, охорони здоров’я, фізичної культури та спорту, в якому забезпечується належний догляд за дітьми, виховний процес, їх повноцінне дозвілля, розвиток творчих здібностей та інтересів і де діти перебувають протягом дня, але не менше 6 годин.
Враховуюче вищевикладене, харчування дітей у літніх шкільних таборах, тимчасово утворених у загальноосвітніх навчальних закладах, що надається у межах норм харчування в грамах або у межах визначеної грошової норми, затверджених Постановою № 116, звільняються від оподаткування ПДВ.

Про оподаткування ПДФО надмірно витрачених на відрядження коштів, які не повернуто у встановлені строки
Нагадуємо, що нормами п. 164.5. ст. 164 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено: під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування податком на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з ПКУ, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою:
К = 100 : (100 – Сп), де
К – коефіцієнт;
Сп – ставка ПДФО, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування.
У такому самому порядку визначаються об’єкт оподаткування і база оподаткування для коштів, надміру витрачених платником ПДФО на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки.
Згідно з п.п. 164.2.11 п. 164.2 ст. 164 ПКУ сума надміру витрачених коштів, отриманих платником ПДФО на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки, розмір якої обчислюється відповідно до п. 170.9 ст. 170 ПКУ, включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

Умови провадження спільної діяльності юридичними особами – платниками єдиного податку
Звертаємо увагу, що суб’єкти господарювання – юридичні особи, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку:
третя група – юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 5 000 000 гривень;
четверта група – сільськогосподарські товаровиробники – юридичні особи незалежно від організаційно-правової форми, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.
Норми встановлені п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Крім того, підпунктами 291.5.1 та 291.5№.1 ст. 291 ПКУ встановлений перелік видів діяльності, якими не можуть займатися платники єдиного податку.
Згідно з п. 64.6 ст. 64 ПКУ на обліку у контролюючих органах повинні перебувати угоди про розподіл продукції, договори управління майном (крім договорів щодо операцій, визначених у другому реченні абзацу другого п.п. 5 п. 180.1 ст. 180 ПКУ) та договори про спільну діяльність на території України без створення юридичних осіб, на які поширюються особливості податкового обліку та оподаткування діяльності за такими договорами (угодами), визначені ПКУ.
У контролюючих органах не обліковуються договори про спільну діяльність, на які не поширюються особливості податкового обліку та оподаткування спільної діяльності, визначені ПКУ. Кожен учасник таких договорів перебуває на обліку у контролюючих органах та виконує обов’язки платника податків самостійно.
Взяття на облік договору або угоди здійснюється шляхом додаткового взяття на облік управителя майна, учасника договору про спільну діяльність або угоди про розподіл продукції як платника податків – відповідального за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору або угоди.
Обмежень щодо застосування спрощеної системи оподаткування учасником договору про спільну діяльність нормами ПКУ не передбачено.
Тобто, юридична особа – платник єдиного податку має право укладати договір про спільну діяльність та здійснювати діяльність за таким договором за умови виконання вимог та обмежень, встановлених пунктами 291.4, 291.5 та 291.5ст. 291 ПКУ.
Водночас, учасник спільного договору – юридична особа – платник єдиного податку третьої групи повинен враховувати дохід від здійснення діяльності за договором про спільну діяльність у загальному порядку разом з результатами діяльності від провадження власної господарської діяльності.
Юридична особа – платник єдиного податку четвертої групи при визначенні частки сільськогосподарського товаровиробництва не включає дохід від спільної діяльності до складу доходу від реалізації сільгосппродукції власного виробництва.








Версія для друку Написати листа

Про цей сайт | Запитання | Адміністратор