Інформуємо, що платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються, зокрема, викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення.
Норми визначені п. 240.1 ст. 240 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
При цьому п. 240.7 ст. 240 ПКУ встановлено, що не є платниками податку за викиди двоокису вуглецю суб’єкти, зазначені у п. 240.1 ст. 240 ПКУ, якими здійснюються такі викиди в обсязі не більше 500 тонн за рік.
У разі якщо річний обсяг викидів двоокису вуглецю перевищує 500 тонн за рік, суб’єкти зобов’язані зареєструватися платниками екологічного податку у податковому (звітному) періоді, в якому відбулося таке перевищення. Такі платники зобов’язані скласти та подати податкову звітність, нарахувати та сплатити податок за податковий (звітний) період, в якому відбулося таке перевищення, у порядку, передбаченому ПКУ.

Самостійне виправлення помилок у повідомленні за формою № 20-ОПП
Нагадуємо, що, платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з розділом VIII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 29.12.2011 за № 1562/20300, із змінами (далі – Порядок № 1588), шляхом подання повідомлення за формою № 20-ОПП.
Норми встановлені п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України.
У разі зміни відомостей про об’єкт оподаткування, а саме: зміна типу, найменування, місцезнаходження або стану об’єкта оподаткування, платник податків надає до контролюючого органу за основним місцем обліку повідомлення за формою № 20-ОПП з оновленою інформацією про об’єкт оподаткування, щодо якого відбулися зміни. У повідомленні поряд із реквізитом, який змінився, зазначається у дужках його попереднє значення.
При цьому в разі зміни призначення об’єкта оподаткування або його перепрофілювання інформація щодо такого об’єкта оподаткування надається в повідомленні двома рядками, а саме: в одному рядку зазначається інформація про закриття об’єкта оподаткування, призначення якого змінюється, у другому – оновлена інформація про об’єкт оподаткування, який створено чи відкрито на основі закритого (п. 8.5 розділу VIII Порядку).
Якщо суб’єкт господарювання виявив помилку у повідомленні за формою № 20-ОПП, він повинен подати повідомлення з виправленою інформацією про такі об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП до органу ДПС за основним місцем обліку.
При заповненні повідомлення за ф. № 20-ОПП з виправленою інформацією у другій графі відомостей про об’єкти оподаткування платником податків зазначається код ознаки надання інформації 3 (надання інформації щодо зміни відомостей про об’єкт оподаткування). При цьому таке повідомлення подається разом з супровідним листом, в якому зазначається факт виправлення помилок у відомостях про об’єкт оподаткування.
Відповідне роз’яснення розміщене на офіційному вебпорталі ДПС України у розділі «Запитання-відповіді з Бази знань» (категорія 119.11) Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (ЗІР) за посиланням http://zir.tax.gov.ua.

До уваги платників єдиного внеску: з 01.10.2019 діють нові небюджетні рахунки 3719!
Криворізьке північне управління звертає увагу платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок).
З 01 жовтня 2019 року вступили в дію нові небюджетні рахунки 3719, відкриті на ім’я територіальних органів Державної податкової служби України для сплати коштів єдиного внеску та фінансових санкцій за стандартом IBAN (29 літерно-цифрових символів)!
Нові небюджетні рахунки 3719 у розрізі областей, порядок заповнення платниками поля «Призначення платежу» розрахункових документів у разі сплати єдиного внеску та символи рахунків для зарахування єдиного внеску в органах ДПС розміщені на головній сторінці офіційного вебпорталу ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/reestri/393096.html
З відкритими небюджетними рахунками 3719 по ГУ ДПС у Дніпропетровській області, які діють з 01.10.2019, також можна ознайомитись платникам єдиного внеску на головній сторінці субсайту «Територіальні органи ДПС у Дніпропетровській області» офіційного веб-порталу ДПС України у рубриці «Бюджетні рахунки»за посиланням
http://dp.tax.gov.ua/byudjetni-rahunki/
З метою упередження помилкової сплати єдиного внеску на неналежні рахунки звертаємо увагу платників на те, що по Дніпропетровської області сплата коштів єдиного внеску має відбуватись виключно на рахунки, які відкриті на ім’я Головного управлінням ДПС у Дніпропетровській області відповідно до адміністративно-територіальних одиниць, на яких зареєстровані платники податків.

Нові закони про застосування РРО: штрафів у 250 % не буде!
ДПС України на головній сторінці офіційного веб-порталу (https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/393050.html) повідомила наступне.
Днями у ЗМІ була поширена інформація про те, що положення законопроектів №1053-1 і №1073, якими змінюються правила користування і застосування реєстраторів розрахункових операцій, «вб’ють десятки тисяч підприємців». На підтвердження цьому було наведено інформацію, яка не відповідає дійсності як в частині роботи діючої системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій (РРО), так і щодо окремих аспектів очікуваних змін.
Тож дозволимо собі розставити акценти.
По-перше, твердження про те, що в межах механізму «кешбек» податкова на свій розсуд визначатиме «правильний» чи «неправильний чек» (тобто відсутній в публічній базі даних ДПС) – помилкове. Згідно з положеннями законопроекту № 1073 покупець має право отримати частину штрафних санкцій, які були сплачені продавцем виключно за результатами перевірки скарги «про порушення платником податків встановленого порядку проведення розрахункових операцій із застосуванням реєстратора розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій». При продажу товару продавець зобов’язаний видати покупцеві чек. Це правило не змінюється! І цей чек має бути фіскальним (створений переведеним у фіскальний режим роботи РРО, або зареєстрований на фіскальному сервері ДПС – після запровадження програмних РРО).
На сьогодні (до запровадження програмних РРО) при проведенні операції через касовий апарат чек, який надається покупцеві, фіксується у фіскальній пам’яті РРО і далі направляється до Системи обліку даних РРО (СОД РРО) через еквайєра і процесинговий центр НБУ. Вона проектувалась, створювалась і працює як повністю автоматизована система збору фіскальної звітності РРО. Можливості втручання людини у функціонування цієї системи практично виключені. ДПС технічно не може «не пустити», чи видалити чеки окремого суб’єкта господарювання. Якщо припустити, що виданий покупцеві чек відсутній у СОД РРО, це теоретично могло б статися з двох причин: чек не був фіскалізований та не надісланий до СОД РРО належним чином, або він «загубився», чи затримався з технічних причин на шляху між РРО та сервером ДПС (вірогідність другого сценарію є вкрай незначною).
По-друге, твердження щодо відсутності відповідальності для покупця за недостовірну інформацію про порушення при проведенні розрахункової операції, відповідно до поданої ним скарги, хибне. Будь-який заявник, що подає інформацію про такі порушення, має ідентифікувати себе через власний електронний кабінет платника податків. Тобто такий покупець фактично погоджується із тим, що податкова служба буде перевіряти не лише правомірність дій продавця по відношенню до нього, але, в першу чергу, – оцінювати достовірність документів, доданих до скарги. Це зводить ризики можливих маніпуляцій із їх підробкою чи навмисним викривленням до мінімуму. Будь-яка компенсація можлива лише після завершення перевірки та стягнення санкцій. До речі, право звернутися зі скаргою на нефіскальний чек є у покупця і сьогодні, це можна зробити у звичайний спосіб – листом. І часом ідентифікувати такого заявника та оцінити обґрунтованість його скарги контролюючим органам набагато складніше.
По-третє, жодний із прийнятих Верховною Радою законів не передбачає застосування штрафу у розмірі 250 % вартості проданого з порушенням товару.
Видача покупцю нефіскального чеку за проданий товар залежно від обставин може розглядатися як непроведення розрахункових операцій через РРО з фіскальним режимом роботи, або проведення їх на неповну суму вартості таких проданих товарів. За діючими нині правилами і до набрання чинності положеннями законопроекту №1053-1 (через шість місяців з дати опублікування відповідного закону) штраф за таке порушення, вчинене вперше, складає 1 грн. За кожне наступне порушення з боку того ж продавця – цей штраф складатиме вже 100 % вартості проданих з порушенням товарів.
За новими правилами (тобто з дня набрання чинності згадуваного закону) і до 1 жовтня 2020 року штраф за таке порушення, допущене вперше, складатиме 10 % вартості проданих з порушеннями товарів, за кожне наступне – 50 %.
З 1 жовтня 2020 року (одночасно із запровадженням механізму «кешбек») штрафи становитимуть 100 % вартості проданих з порушеннями товарів за перший випадок, і 150 % – за кожний наступний випадок, виявлений перевіркою в одного і того ж продавця.
З огляду на викладене вище ДПС закликає дочекатися оприлюднення текстів затверджених Верховною Радою законів, і не робити поспішних висновків на підставі самих припущень. Ідея запропонованих змін: захистити легальний бізнес від недобросовісної конкуренції, посилити дотримання прав покупців. Зі свого боку ДПС гарантує будь-яку допомогу у вивченні нових правил.

Про сплату рентної плати за воду у разі передачі в оренду земельної ділянки із свердловиною для видобування підземних вод
Криворізьке північне управління нагадує, що платниками рентної плати за спеціальне використання води (далі – рентна плата) є:
► первинні водокористувачі – суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи – підприємці, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів;
► суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи – підприємці, які використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва.
Норми визначені п. 255.1 ст. 255 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Якщо водокористувачі, які повністю утримуються за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, використовують обсяги води для господарської діяльності, направленої на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, рентна плата обчислюється на загальних підставах з усього обсягу використаної води (п.п. 255.11.12 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).
Згідно із п.п. 255.11.2 п. 255.11 ст. 255 ПКУ рентна плата обчислюється виходячи з фактичних обсягів використаної води (підземної, поверхневої) водних об’єктів, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування, лімітів використання води, ставок рентної плати та коефіцієнтів.
Статтею 49 Водного кодексу України від 06 червня 1995 року № 213/95-ВР із змінами і доповненнями встановлено, що спеціальне водокористування є платним та здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування.
Дозвіл на спеціальне водокористування видається територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства.
Видача (відмова у видачі, переоформлення, видача дубліката, анулювання) дозволу на спеціальне водокористування здійснюється відповідно до Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.
Видача (переоформлення, видача дубліката, анулювання) дозволу на спеціальне водокористування здійснюється безоплатно.
Враховуючи вищевикладене, суб’єкт господарювання, який орендує земельну ділянку із свердловиною (орендар) і здійснює видобування підземних вод є платником рентної плати та повинен отримати всі дозвільні документи передбачені чинним законодавством для спеціального використання підземних водних об’єктів та видобування запасів підземних вод.
При цьому орендар – водокористувач (бюджетна організація) є платником рентної плати у разі використання води для здійснення господарської діяльності, направленої на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.
Крім того, слід зазначити, що у разі відсутності у орендаря – водокористувача, у тому числі бюджетної установи, дозволу на спеціальне водокористування із встановленими в ньому лімітами використання води, рентна плата справляється за весь обсяг використаної води, що підлягає оплаті як за понадлімітне використання відповідно до п.п. 255.11.15 п. 255.11 ст. 255 ПКУ.

Право займатися підприємницькою діяльністю визначено Цивільним кодексом України
Відповідно до частини третьої ст. 35 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями (далі – ЦКУ) повна цивільна дієздатність може бути надана фізичній особі, яка досягла шістнадцяти років і яка бажає займатися підприємницькою діяльністю.
За наявності письмової згоди на це батьків (усиновлювачів), піклувальника або органу опіки та піклування така особа може бути зареєстрована як підприємець.
У цьому разі фізична особа набуває повної цивільної дієздатності з моменту державної реєстрації її як фізичної особи – підприємця.
Повна цивільна дієздатність, надана фізичній особі, поширюється на усі цивільні права та обов’язки (частина четверта ст. 35 ЦКУ).

Термін реєстрації та визначення дати реєстрації платником ПДВ
Повідомляємо, що у разі відсутності підстав для відмови у реєстрації особи як платника ПДВ контролюючий орган зобов’язаний протягом трьох робочих днів після надходження реєстраційної заяви до контролюючого органу внести до реєстру платників податку запис про реєстрацію такої особи як платника ПДВ:
► з бажаного (запланованого) дня реєстрації, зазначеного у реєстраційній заяві, що відповідає даті початку податкового періоду (календарного місяця), з якого такі особи вважатимуться платниками ПДВ та матимуть право на виписку податкових накладних, у разі добровільної реєстрації особи як платника ПДВ;
► з першого числа місяця, наступного за днем спливу 20 календарних днів після подання реєстраційної заяви до контролюючого органу, у разі добровільної реєстрації особи як платника ПДВ, якщо бажаний (запланований) день реєстрації у заяві не зазначено;
► з бажаного (запланованого) дня, що відповідає першому числу календарного кварталу, в якому буде застосовуватися ставка єдиного податку, що передбачає сплату ПДВ, у разі переходу осіб на спрощену систему оподаткування або зміни ставки єдиного податку;
► з першого числа календарного місяця, в якому здійснено перехід на сплату інших податків і зборів, у разі реєстрації осіб, визначених в п. 183.4 ст. 183 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), що відповідають вимогам, визначеним п. 181.1 ст. 181 ПКУ, якщо перше число календарного місяця, з якого здійснюється перехід на сплату інших податків і зборів, на день подання реєстраційної заяви не настало;
► з дня внесення запису до реєстру платників ПДВ у разі обов’язкової реєстрації особи як платника ПДВ або у разі реєстрації осіб, визначених в п. 183.4 ст. 183 ПКУ, що відповідають вимогам, визначеним п. 181.1 ст. 181 ПКУ, якщо перше число календарного місяця, в якому здійснено перехід на сплату інших податків і зборів, на день подання реєстраційної заяви настало.
Норми встановлені п. 183.9 ст. 183 ПКУ.
Датою реєстрації особи платником ПДВ, яка вноситься до реєстру платників ПДВ, є зазначена вище дата.


Заповнення платниками поля «Призначення платежу» розрахункових документів у разі сплати єдиного внеску
При сплаті єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) поле «Призначення платежу» розрахункового документа заповнюється таким чином:

*	;101	; код за ЄДРПОУ	; сплата єдиного внеску	;	;	;
1	2	3	4	5	6	7

1 – службовий код («*»);
2 – код виду сплати («101» – Сплата суми єдиного внеску);
3 – код за ЄДРПОУ платника, який здійснює сплату;
4 – друкується роз’яснювальна інформація про призначення платежу;
5 – не заповнюється;
6 – не заповнюється;
7 – не заповнюється.
Криворізьке північне управління

До уваги платників акцизного податку!
Державна податкова служба України на головній сторінці офіційного вебпорталу за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/393133.html у зв’язку із великою кількістю помилок при складанні Довідки про розпорядника акцизного складу пального, акцизний склад, розташовані на ньому резервуари пального, витратоміри та рівнеміри (форма J(F)0210301), Довідки про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального (форма J(F)0210401), Довідки про витратоміри-лічильники обсягу виробленого спирту етилового та/або обсягу виробленої продукції (форма J(F)0210601) та Довідки про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків спирту на акцизному складі виробника спирту та/або виробника окремих видів продукції (форма J(F)0210701) повідомила.
Графа «№ рядка» таблиць в усіх довідках містить порядковий номер рядка у таблицях документа, що складається.
Якщо це основна довідка (складається вперше), то значення графи «№ рядка основної довідки, який коригується/додається», що зазначається у другій колонці таблиць довідки, співпадає із значенням графи «№ рядка» у першій колонці таблиць довідки.
Якщо це коригуюча довідка, то значення графи «№ рядка основної довідки, який коригується/додається», що зазначається у другій колонці таблиць довідки, може не співпадати із значенням графи «№ рядка» у першій колонці таблиць довідки.

Коли запроваджується нова форма податкової декларації з туристичного збору?
Державна податкова служба України надала роз’яснення щодо запровадження нової форми податкової декларації з туристичного збору.
Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» внесено зміни, зокрема до статті 268 Податкового кодексу України, якою визначено порядок справляння туристичного збору (далі – Збір).
Відповідно до зазначених змін з 01 січня 2019 року:
► змінено базу справляння Збору, а саме: вартість проживання (ночівлі) замінено на кількість діб тимчасового розміщення у місцях проживання (ночівлі), визначених підпунктом 268.5.1 пункту 268.5 статті 268 Податкового кодексу України (далі – ПКУ);
► змінено порядок встановлення ставки Збору, а саме: ставка застосовується не до вартості проживання, а до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року;
► визначено поняття внутрішнього та в’їзного туризму, для яких передбачені різні граничні межі ставок Збору;
► запроваджено норму, відповідно до якої Збір може сплачуватися авансовими внесками на підставі рішення відповідної сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад.
Постановою Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2018 року № 891 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 р. № 1233» внесено зміни до Порядку обліку сум податків і зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1233 (далі – Порядок), згідно з якими суб’єкти господарювання, що не сплачують податки і збори у зв’язку з отриманням податкових пільг, повинні вести облік сум таких пільг та з 01 січня 2020 року повинні відображати у податковій звітності.
З метою забезпечення виконання положень ПКУ та Порядку, приведення нормативно-правового акта Міністерства фінансів України у відповідність із чинним законодавством України наказом Міністерства фінансів України від 08.05.2019 № 186 «Про внесення змін до форми Податкової декларації з туристичного збору», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 19.07.2019 за № 795/33766, оприлюдненим в Офіційному віснику України від 13.08.2019 № 61, затверджено нову форму Податкової декларації з туристичного збору (далі – Декларація).
Враховуючи необхідність забезпечення платниками туристичного збору норм ПКУ при визначенні податкових зобов’язань з туристичного збору, Декларація запроваджується для подання за III квартал 2019 року.

Придбали права користування комп’ютерними програмами та кваліфіковані сертифікати відкритих ключів:
визначення груп нематеріальних активів
Відповідно до п. 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.10.1999 № 242 із змінами (далі – П(С)БО 8), нематеріальний актив – це немонетарний актив, який не має матеріальної форми та може бути ідентифікований.
Згідно з п. 1 ст. 1 Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» (далі – Закон № 2155) електронний підпис – електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов’язуються і використовуються ним як підпис.
Кваліфікований електронний підпис – удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа.
Засіб електронного підпису чи печатки – апаратно-програмний або апаратний пристрій чи програмне забезпечення, які використовуються для створення та/або перевірки електронного підпису чи печатки.
У податковому обліку групи нематеріальних активів та строки дії права користування нематеріальними активами визначені у п.п. 138.3.4 п. 138.3 ст. 138 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Зокрема, у податковому обліку до групи 5 відносяться авторське право та суміжні з ним права (право на літературні, художні, музичні твори, комп’ютерні програми, програми для електронно-обчислювальних машин, компіляції даних (баз даних), фонограми, відеограми, передач (програми) організацій мовлення тощо), крім тих, витрати на придбання яких визнаються роялті; до групи 6 відносяться інші нематеріальні активи (право на ведення діяльності, використання економічних та інших привілеїв тощо).
Отже, згідно з нормами ст. 138 ПКУ витрати платника податку на придбання права користування комп’ютерними програмами відносяться до групи 5 нематеріальних активів, а витрати на придбання кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів – до групи 6 нематеріальних активів.

Врахування ФОП – «загальносистемником» витрат на придбання товарів (робіт, послуг) у ФОП – платника єдиного податку
Криворізьке північне управління нагадує, що порядок оподаткування доходів фізичних осіб – підприємців на загальній системі оподаткування (далі – ФОП) визначений ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Згідно з п. 177.2 ст. 177 ПКУ об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої ФОП.
Пунктом 177.4 ст. 177 ПКУ визначено перелік витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів ФОП від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування, який не обмежує ФОП у придбанні товарів (робіт, послуг) та інших матеріальних і нематеріальних активів у ФОП – платника єдиного податку.
Таким чином, ФОП на загальній системі оподаткування при визначенні об’єкта оподаткування має право включати до складу витрат вартість придбаних товарів (робіт, послуг) та інших матеріальних і нематеріальних активів у фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку, за умови, що такі витрати пов’язані з господарською діяльністю платника та підтверджені відповідними первинними документами.

Розрахункові документи, які на вимогу покупця зобов’язаний видати ФОП – платник єдиного податку
Повідомляємо, що згідно з п. 15 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами і доповненнями суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані надавати покупцю товарів (послуг) за його вимогою чек, накладну або інший письмовий документ, що засвідчує передання права власності на них від продавця до покупця з метою виконання вимог Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-ХІІ «Про захист прав споживачів» із змінами та доповненнями.
Отже, ФОП – платник єдиного податку на вимогу покупця надає товарний чек, розрахункову квитанцію, або інший письмовий документ, що підтверджує факт продажу товарів.

Дніпропетровщина: за 3 квартали 2019 року платники перерахували до бюджетів усіх рівнів та єдиного внеску майже 56 мільярдів гривень
З січня по вересень 2019 року Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області забезпечено у бюджети всіх рівнів 44 млрд 234,5 млн грн, що на 15 млрд 592,4 млн грн перевищує показник відповідного періоду минулого року.
Так, до державного бюджету впродовж трьох кварталів 2019 року спрямовано 25 млрд 497,9 млн грн, що на 11 млрд. 401,5 млн грн більше надходжень січня – вересня минулого року.
До місцевих бюджетів за відповідний період забезпечено 18 млрд 736,6 млн гривень. Це на 4 млрд 190,9 млн грн більше фактичних надходжень січня – вересня 2018 року.
За підсумками дев’яти місяців поточного року єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування зібрано 11 млрд 688,5 млн грн, що перевищує минулорічні показники на 1 млрд 876,1 млн гривень.

Продовжено термін переказу коштів за реквізитами «Код банку платника/отримувача/стягувача» та «Рахунок платника/отримувача/стягувача»
Криворізьке північне управління нагадує, що в Україні постановою Правління Національного банку України від 28 грудня 2018 року № 162 «Про запровадження міжнародного номеру банківського рахунку (IBAN) в Україні» із змінами з 05.08.2019 запроваджено міжнародний номер банківського рахунку за стандартом IBAN.
З 05.08.2019 усі банки відкривають клієнтам нові рахунки лише за стандартом IBAN, а діючі рахунки поступово (до 31 жовтня 2019 року) змінюють відповідно до вимог цього стандарту.
На теперішній час банки приймають до виконання документи на переказ коштів клієнтів, у яких заповнено або пара реквізитів «Код банку платника/отримувача/стягувача» та «Рахунок платника/отримувача/стягувача», або рахунок за стандартом IBAN.
У зв’язку зі зверненням Державної казначейської служби України для забезпечення виконання бюджетних програм в повному обсязі, Постановою Правління Національного банку України від 26 вересня 2019 року № 118 «Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 28 грудня 2018 року № 162» (далі – Постанова НБУ № 118) ухвалено рішення про продовження до 12 січня 2020 року (замість до 31 жовтня 2019 року) можливості заповнення пари реквізитів «Код банку» та «Рахунок клієнта» у документах на переказ коштів.
Тобто до 12 січня 2020 року банки прийматимуть до виконання документи на переказ коштів, у яких заповнено або пара реквізитів «Код банку» та «Рахунок клієнта», або рахунок за стандартом IBAN, а потім – виключно рахунок за стандартом IBAN.
Постанова НБУ № 118 опублікована на Офіційному інтернет-представництві Національного банку України 01.10.2019 та набрала чинності з 02.10.2019.

Суб’єкт господарювання має право отримати копію податкової звітності, що була раніше подана до контролюючого органу, у випадку її втрати
Інформуємо, що конфіденційна інформація – інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб’єктів владних повноважень, та яка може поширюватися у визначеному ними порядку за їхнім бажанням відповідно до передбачених ними умов.
Норми встановлені ст. 7 Закону України від 13 січня 2011 року № 2939-VІ «Про доступ до публічної інформації» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2939).
Розпорядники інформації, визначені частиною першою ст. 13 Закону № 2939, які володіють конфіденційною інформацією, можуть поширювати її лише за згодою осіб, які обмежили доступ до інформації, а за відсутності такої згоди – лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Стаття 10 Закону № 2939 передбачає, що кожна особа має право, зокрема, доступу до інформації про неї, яка збирається та зберігається.
Розпорядники інформації, які володіють інформацією про особу, зобов’язані, зокрема, надавати її безперешкодно і безкоштовно на вимогу осіб, яких вона стосується, крім випадків, передбачених законом.
Таким чином, суб’єкт господарювання може отримати (завірити) копію звітності, що була раніше подана до контролюючого органу, у випадку її втрати.

Про оформлення Заявки на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними
Транспортні засоби, що набули статусу акцизних складів пересувних, а також транспортні засоби, що використовуються суб’єктом господарювання, який не є розпорядником акцизного складу, для переміщення на митній території України власного пального або спирту етилового для потреб власного споживання чи промислової переробки, повинні обліковуватися в Переліку транспортних засобів, що переміщують пальне або спирт етиловий, створення та ведення якого забезпечується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Перелік транспортних засобів, що переміщують пальне або спирт етиловий, розміщується на офіційному вебсайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.
Включення/виключення транспортних засобів до/з Переліку транспортних засобів, що переміщують пальне або спирт етиловий, здійснюється, зокрема, на підставі заявок на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними (далі – Заявки), із зазначенням періоду переміщення такого пального або спирту етилового. Такі Заявки подаються суб’єктами господарювання, які не є розпорядниками акцизних складів, до переміщення митною територією України у транспортних засобах, які не є акцизними складами пересувними, власного пального або спирту етилового для потреб власного споживання чи промислової переробки. Форма Заявки затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Такі Заявки у формі електронних документів надсилаються центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.
Забороняється переміщення пального або спирту етилового, зокрема, транспортними засобами, що не зазначені у Заявках, які надіслані центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.
Норми встановлені п.п. 230.1.5 п. 230.1 ст. 230 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Форма Заявки та Порядок її заповнення (далі – Порядок) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 08.05.2019 № 188, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 05.06.2019 за № 579/33550.
Пунктом 3 Порядку визначено, що Заявку складають та надсилають до контролюючого органу в електронній формі з урахуванням вимог законодавства з питань документування управлінської діяльності.
Відправлення, передавання, одержання, зберігання та організація обігу Заявок здійснюється із дотриманням вимог законів щодо електронних довірчих послуг та електронного документообігу (закони України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями та від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями).

До уваги рієлтерів!
Згідно з п.п. 170.1.6 п. 170.1 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) суб’єкти господарювання, які провадять посередницьку діяльність, пов’язану з наданням послуг з оренди нерухомості (рієлтери), зобов’язані надіслати інформацію про укладені за їх посередництвом цивільно-правові договори (угоди) про оренду нерухомості до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації в строки, передбачені для подання податкового розрахунку, за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
За порушення порядку та/або строків подання зазначеної інформації рієлтер несе відповідальність, передбачену законом за порушення порядку та/або строків подання податкової звітності.
Наказом Міністерства фінансів України від 13.05.2017 № 497 затверджено форму Інформації суб’єктів господарювання, які провадять посередницьку діяльність, пов’язану з наданням послуг з оренди нерухомості (рієлтерів), про укладені за їх посередництвом цивільно-правові договори (угоди) (далі – Інформація), що подається зазначеними суб’єктами господарювання до контролюючих органів за місцем своєї реєстрації в строки, передбачені для подання податкового розрахунку.
Податковий розрахунок за базовий звітний (податковий період), що дорівнює календарному кварталу подається протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).
Враховуючи вищевикладене, суб’єкти господарювання, які провадять посередницьку діяльність, пов’язану з наданням послуг з оренди нерухомості (рієлтери) незалежно від того укладалися чи не укладалися у звітному періоді цивільно-правові договори про оренду нерухомості, за якими однією із сторін є фізичні особи, надсилають Інформацію за місцем своєї реєстрації.

Юристи ДПС Дніпропетровщини виграли у судах справ на суму 2,2 млрд гривень
Станом на 1 жовтня 2019 року на розгляді у судах різних інстанцій за участі органів ДПС Дніпропетровської області перебувало понад 7,7 тис. справ різних категорій на загальну суму 12,3 млрд гривень.
З розглянутих судами у січні – вересні поточного року 813 справ на суму 3,3 млрд грн на користь органів ДПС Дніпропетровщини вирішено 495 справ на суму 2,2 млрд гривень.
Із загальної кількості адміністративних справ за позовами платників податків до територіальних органів ДПС Дніпропетровської області більшу частину складають справи про визнання недійсними/нечинними податкових повідомлень-рішень.
Так, з початку року на розгляді у судах знаходилось 5 079 таких справ на суму 9,5 млрд гривень. З них судами розглянуто 512 справ на суму 2,5 млрд грн, з яких на користь органів ДПС вирішено 298 справ на суму 1,4 млрд гривень.

До уваги платників єдиного внеску: символи рахунків для зарахування єдиного внеску в органах ДПС
Звертаємо увагу платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що з метою упередження помилкової сплати коштів єдиного внеску на неналежні рахунки сплата єдиного внеску по Дніпропетровській області має відбуватись на рахунки, які відкриті на ім’я Головного управління ДПС у Дніпропетровській області відповідно до адміністративно-територіальних одиниць, на яких зареєстровані платники податків, за символами рахунків 201 – 204, де:

Cимвол "SSS"*	Розмір єдиного внеску
201	Єдиний внесок, нарахований роботодавцями на суми: заробітної плати; винагороди за договорами ЦПХ; допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами
202	Єдиний внесок, нарахований на суми грошового забезпечення військовослужбовців
203	Єдиний внесок, нарахований на суми грошового забезпечення батьків-вихователів у системі загальнообов’язкового пенсійного страхування
204	Єдиний внесок для фізичних осіб – підприємців, у т.ч. які обрали спрощену систему оподаткування та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність
* – символ звітності, що відповідає коду класифікації доходів бюджету. Цей параметр кодується згідно із Довідником відповідності символу звітності коду класифікації доходів бюджету, який затверджується наказом Казначейства України (пункт 1 Додатку 1 до Порядку відкриття аналітичних рахунків для обліку операцій по виконанню бюджетів в системі Державної казначейської служби України, затвердженого наказом Державної казначейської служби України від 27.12.2013 № 217).

Детальна інформація щодо рахунків для сплати єдиного внеску, відкриті на ім’я територіальних органів Державної податкової служби України, що вступили у дію з 01.10.2019, розміщена га офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/reestri/393096.html

Перереєстрація платника ПДВ: чи заповнюється поле «Причини реєстрації» у реєстраційній заяві за формою № 1-ПДВ
Нагадуємо, що перереєстрація платника ПДВ здійснюється з дотриманням правил та у строки, визначені ст.183 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для реєстрації платників ПДВ, шляхом внесення відповідного запису до реєстру платників ПДВ.
Зокрема, п. 183.15 ст. 183 ПКУ визначено, що у разі зміни даних про платника ПДВ, які стосуються податкового номера та/або найменування (прізвища, імені та по батькові), та/або місцезнаходження (місця проживання) платника ПДВ, а також встановлення розбіжностей чи помилок у записах реєстру платників ПДВ такий платник подає відповідно до п. 183.7 ст. 183 ПКУ заяву протягом 10 робочих днів, що настають за днем, коли змінилися дані про платника ПДВ або виникли інші підстави для перереєстрації.
Згідно з п.п. 4.2 п. 4 розділу ІV Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за № 1456/26233) із змінами і доповненнями, для перереєстрації платник ПДВ подає до контролюючого органу, в якому перебуває на обліку, додаткову реєстраційну заяву за формою № 1-ПДВ з позначкою «Перереєстрація». Другий аркуш реєстраційної заяви платником ПДВ не заповнюється та не подається до контролюючого органу.
У разі подання реєстраційної заяви за формою № 1-ПДВ з позначкою «Перереєстрація» платник ПДВ повинен вказати підстави для перереєстрації згідно з п. 183.15 ст. 183 ПКУ. Місцезнаходження (місце проживання) платника заповнюється при перереєстрації у зв’язку зі зміною місцезнаходження (місця проживання).
Поле «Причини реєстрації платником податку на додану вартість або критерії, за якими платник відповідає вимогам розділу V Кодексу» у реєстраційній заяві за формою № 1-ПДВ з позначкою «Перереєстрація» може не заповнюватись.

Умови , за яких платники єдиного податку четвертої групи можуть протягом звітного року обрати іншу групу платників єдиного податку
Інформуємо, що порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування або відмови від спрощеної системи оподаткування платниками єдиного податку четвертої групи здійснюється відповідно до підпунктів 298.8.1 – 298.8.8 п. 298.8 ст. 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Норми визначені п. 298.8 ст. 298 ПКУ.
Платники єдиного податку четвертої групи можуть самостійно перейти на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку іншої групи, або відмовитися від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому подано відповідну заяву, за умови сплати податку за поточний рік у розмірі, що розраховується виходячи з 25 відсотків річної суми податку за кожний квартал, протягом якого платник перебував на четвертій групі платників єдиного податку (п.п. 298.8.7 п. 298.8 ст. 298 ПКУ).

Сплата рентної плати за спеціальне використання води садівницькими та городницькими товариствами (кооперативами)
Звертаємо увагу, що платниками рентної плати за спеціальне використання води (далі – рентна плата) є, зокрема, первинні водокористувачі – суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи – підприємці, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів.
Норми встановлені п. 255.1 ст. 255 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
При цьому п. 255.1 ст. 255 ПКУ не передбачені виключення із платників для суб’єктів, які отримали дозвіл на спеціальне водокористування.
Об’єктом оподаткування рентною платою є фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі (п. 255.3 ст. 255 ПКУ).
Згідно з п.п. 255.4.10 п. 255.4 ст. 255 ПКУ рентна плата не справляється за воду, що використовується садівницькими та городницькими товариствами (кооперативами).
Таким чином, за обсяги води, що вилучені з водних об’єктів садівницькими та городницькими товариствами (кооперативами) на підставі дозволу на спеціальне водокористування та безпосередньо використані ними, рентна плата не справляється, а об’єкт оподаткування рентною платою (використаний обсяг води) декларується із зазначенням у р. 10.2 розрахунку рентної плати за спеціальне використання води коефіцієнта у розмірі 0 (нуль).
За обсяги води, що вилучені з водних об’єктів садівницькими та городницькими товариствами (кооперативами) на підставі дозволу на спеціальне водокористування, та передані (реалізовані) іншим категоріям споживачів, які використовують таку воду в підприємницькій діяльності, рентна плата справляється, а об’єкт оподаткування (використаний (переданий/реалізований) обсяг води) декларується із зазначенням у розділі 10.2 розрахунку рентної плати за спеціальне використання води коефіцієнта у розмірі 1 (один).

Термін, в який контролюючі органи надсилають (вручають) вимогу про сплату боргу (недоїмки) платнику єдиного внеску
Нагадуємо, що контролюючі органи надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо:
► дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) контролюючими органами;
► платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску;
► платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.
У випадку, передбаченому абзацом другим п. 3 розділу VІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 із змінами і доповненнями (далі – Інструкція № 449), вимога про сплату боргу (недоїмки) приймається відповідним контролюючим органом протягом 10 робочих днів з дня, що настає за днем вручення платнику акта перевірки, а за наявності заперечень платника єдиного внеску до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки.
Контролюючий орган надсилає (вручає) вимогу про сплату боргу (недоїмки) платнику єдиного внеску протягом 3 робочих днів з дня її винесення.
У випадках, передбачених абзацами третім та/або четвертим п. 3 розділу VІ Інструкції № 449, вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається (вручається):
◄ платникам, зазначеним у підпунктах 1, 2 п. 1 розділу II Інструкції № 449 (страхувальникам, які використовують найману працю), протягом 10 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій);
◄ платникам, зазначеним у підпунктах 3, 4, 6 п. 1 розділу II Інструкції № 449 (фізичним особам – підприємцям, у тому числі тим, які обрали спрощену систему оподаткування, особам, які провадять незалежну професійну діяльність, та членам фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах), протягом 15 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій).
Норми визначені п. 3 розділу VІ Інструкції № 449.
При цьому протягом 10 календарних днів із дня одержання вимоги про сплату боргу (недоїмки) платник зобов’язаний сплатити зазначені у п. 1 вимоги суми недоїмки, штрафів та пені (п. 5 розділу VІ Інструкції № 449).

Робота у рамках проведення операції «Урожай» на території Дніпропетровської області триває
Інформуємо, що з метою здійснення контролю, спрямованого на детінізацію відносин в аграрному секторі економіки податковим органом області проведено 729 робочих нарад з представниками бізнесструктур, на яких обговорювались питання легалізації найманої праці, заробітної плати та залучення до декларування доходів громадян – власників земельних ділянок, площа яких складає понад 2,0 га. Як результат – 717 суб’єктів (у т.ч. з 127 фізичними особами – підприємцями (далі – ФОП)) додатково оформили 1 576 найманих працівників. За рахунок добровільно оформлених найманих працівників до бюджету додатково надійшло майже 2,2 млн грн податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) 0,2 млн грн військового збору та 2,7 млн грн єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
Також під час проведення виїзних нарад, засідань, семінарів та роз’яснювальної роботи ГУ ДПС додатково залучено до декларування 1 625 громадян. Сума задекларованого ними доходу від продажу власної сільгосппродукції становить 11,1 млн гривень. Сума ПДФО до сплати складає 1,9 млн грн, військового збору 0,2 млн гривень.
Всього у Дніпропетровській області кількість громадян (у т.ч. ФОП), які мають у власності (оренді) землі понад 2 га, рахується 104 203 особи, загальна площа їх власних земельних ділянок складає 813 062,3 га, з них – 87 152 особи надають земельні ділянки в оренду (778 277,06 га), 17 051 особа (34 785,2 га) обробляють свої земельні ділянки самостійно.
Станом на 01 жовтня 2019 року доходи від продажу власної сільськогосподарської продукції задекларували 12 553 особи, загальна сума задекларованих ними доходів становить 89,7 млн грн, сума ПДФО до сплати 16,1 млн грн, військового збору 1,3 млн гривень.
Також, ГУ ДПС проводить заходи щодо залучення фізичних осіб до державної реєстрації в якості суб’єктів господарювання. Так, з початку дії операції «Урожай» залучено до державної реєстрації 28 громадян, які на теперішній час є ФОП, та з 01 вересня 2019 року знаходяться на спрощеній системі оподаткування.

Період, за який вперше подається оновлена декларація акцизного податку
Відповідно п.п. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено: платники податків зобов’язані подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
При цьому платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є (п. 49.2 ст. 49 ПКУ).
Крім того, платники, визначені п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 ПКУ, а також платники, які мають діючі (у тому числі призупинені) ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством, зобов’язані за кожний встановлений ПКУ звітний період подавати податкові декларації незалежно від того, чи провадили такі платники господарську діяльність у звітному періоді (п. 49.2№ ст. 49 ПКУ).
Наказом Міністерства фінансів України від 08.05.2019 № 189 «Про затвердження Змін до форми декларації акцизного податку та Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11.07.2019 за № 774/33745 (далі – Наказ № 189), внесено зміни до форми податкової декларації акцизного податку, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 14 із змінами.
Згідно з частиною другою п. 46.6 ст. 46 ПКУ до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.
Наказ № 189 набрав чинності з дня його офіційного опублікування – 09.08.2019 (опубліковано у виданні «Офіційний вісник України» від 09.08.2019 № 60).
Пунктом 49.20 ст. 49 ПКУ передбачено, якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.
Враховуючи вищевикладене, платники акцизного податку вперше подають декларацію акцизного податку з урахуванням змін, внесених Наказом № 189, за звітний період вересень 2019 року не пізніше 21.10.2019.

ФОП та члени фермерських господарств за несплату (несвоєчасну сплату) єдиного внеску несуть відповідальність
Нагадуємо, що платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок ) є, зокрема фізичні особи – підприємці (далі – ФОП), у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах.
Норми встановлені підпунктами 4, 5 та 5№ частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).
ФОП, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та члени фермерського господарства зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (абзац третій частини 8 ст. 9 Закону № 2464).
Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (частина дванадцята ст. 9 Закону № 2464).
За порушення законодавства по єдиному внеску, зокрема за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення, накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно несплачених сум (п. 2 частини 11 ст. 25 Закону № 2464).
На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені, передбаченої Законом № 2464, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно (частини 10 та 13 ст. 25 Закону № 2464).
Згідно з ст. 165№ Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х із змінами та доповненнями (далі – КУпАП) несплата або несвоєчасна сплата єдиного внеску, зокрема фізичними особами – підприємцями або особами, які забезпечують себе роботою самостійно, у сумі:
● що не перевищує трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, – тягне за собою накладення штрафу від сорока до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За повторне за рік вчинення таких дій – тягне за собою накладення штрафу від ста п’ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
● у сумі більше трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – тягне за собою накладення штрафу від вісімдесяти до ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За повторне за рік вчинення таких дій – тягне за собою накладення штрафу від ста п’ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
При цьому нормами ст. 165№ КУпАП не передбачена адміністративна відповідальність за вказане порушення для членів фермерських господарств.

Наявність (відсутність) затверджених лімітів на утворення та розміщення відходів у платника не впливає на обчислення екологічного податку
Криворізьке північне управління повідомляє, що об’єкт та базу оподаткування з екологічного податку, який справляється за розміщення відходів, зокрема, обсяги та види (класи) розміщених відходів, крім обсягів та видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання, визначено п.п. 242.1.3 п. 242.1 ст. 242 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Згідно із п. 249.6 ст. 249 ПКУ суми екологічного податку, який справляється за розміщення відходів, обчислюються платниками самостійно щокварталу виходячи з фактичних обсягів розміщення відходів, ставок податку та коригуючих коефіцієнтів у порядку, визначеному ПКУ, тобто, на підставі фактичних обсягів розміщення відходів протягом звітного кварталу.
Наявність або відсутність затверджених лімітів на утворення та розміщення відходів у платника екологічного податку не впливає на обчислення сум екологічного податку, що справляється за розміщення відходів.
Розмір екологічного податку при обчисленні сум цього податку у разі перевищення платником податку затверджених лімітів на утворення та розміщення відходів або у разі їх відсутності не збільшується.

Запровадження новітніх РРО буде максимально комфортним для бізнесу
У Державній податковій службі України 07 жовтня 2019 року відбулася зустріч Голови ДПС Сергія Верланова з представниками ділових кіл та експертами на тему «Зменшуємо ймовірні ризики запровадження новітніх РРО».
«Впровадження реєстраторів розрахункових операцій не створює додаткового тиску на бізнес. Спрощена система оподаткування жодним чином не змінилася. Відповідно до ухвалених законопроектів 1053-1 та 1073 фіскалізація чеків, яка сьогодні відбувається в класичному касовому апараті, після набуття чинності законодавчих змін, проходитиме на фіскальному сервері ДПС для програмних РРО», – заявив С. Верланов.
Під дію законів не підпадають платники єдиного податку, що належать до І групи, тобто чий річний дохід не перевищує 300 тисяч гривень. А це значна частина представників малого бізнесу.
Тих, хто має використовувати реєстратори розрахункових операцій, держава не зобов’язуватиме купувати класичні касові апарати: суб’єкти господарювання можуть безкоштовно користуватися новітніми програмними РРО.
«За наступні 6 місяців ми плануємо прийняти нормативну базу і провести всі необхідні тестування для того, щоб зробити перехідний період для бізнесу комфортним. Доступ до цього сервісу буде абсолютно відкритим. Поруч з безкоштовним програмним забезпеченням, яке надаватиме ДПС, компанії матимуть можливість розробити власне програмне забезпечення, яким користуватиметься бізнес», – розповів очільник ДПС.
Нові закони мають на меті захистити права споживачів та сумлінних представників бізнесу, вивести із тіні цілі сектори економіки. А це створить передумови для пришвидшення економічного зростання.
В ході зустрічі представники бізнесу, бізнес-асоціацій та експерти активно дискутували, опрацьовували питання імплементації норм нових законів щодо запровадження РРО. Представники бізнес-середовища висловили готовність надати конкретні рекомендації та пропозиції в рамках постійного діалогу з ДПС.
В свою чергу Голова Державної податкової служби зазначив, що дискусія щодо запровадження РРО триватиме, Державна податкова служба відкрита до співпраці з бізнесом.
Інформація розміщена на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/393672.html

Робота по погашенню заборгованості з єдиного внеску на Дніпропетровщині
У Дніпропетровській області проводиться системна робота у напрямку зменшення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок). Це і спільні наради з органами Державної виконавчої служби України, зустрічі з підприємствами – боржниками з питань своєчасної сплати та погашення заборгованості з єдиного внеску, роз’яснювальна робота тощо.
За наявності заборгованості на кінець календарного місяця понад 10 гривень, боржнику надсилається вимога про сплату боргу (недоїмки), яка є виконавчим документом. Якщо платник не здійснив сплату протягом 10 календарних днів із дня одержання вимоги про сплату боргу (недоїмки), а також не повідомив орган ДПС про її оскарження, вимога передається державній виконавчій службі.
Заходами примусового виконання рішень про стягнення заборгованості є:
► звернення стягнення на майно боржника (у тому числі на грошові кошти);
► звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), інші доходи, пенсію, стипендію боржника.
Звернення стягнення на майно (у тому числі на грошові кошти останнього) є одним з найпоширеніших засобів примусового виконання рішення, без якого не провадиться практично жодне з виконавчих проваджень, що не закінчилися на стадії добровільного виконання. Процедура звернення стягнення на майно боржника складається з трьох невід’ємних послідовних частин: арешт (опис) майна, його вилучення та примусова реалізація.
Також поширеним заходом виконання рішень про стягнення є звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), інші доходи, пенсію, стипендію боржника. В цих випадках державний виконавець при з’ясуванні місця роботи чи отримання пенсії боржника направляє виконавчий документ для виконання до бухгалтерії підприємств, розмір утримання за даною категорією виконавчих документів згідно з Законом України «Про виконавче провадження» не може перевищувати 20 % щомісячної платні, крім випадків, якщо боржник надасть заяву про утримання з нього більшого відсотку.
При цьому слід зазначити, якщо боржником виконавчий документ про стягнення заборгованості не виконано в строк для самостійного виконання, державним виконавцем стягується виконавчий збір в розмірі 10 % від суми стягнення та за примусове виконання рішення з боржника стягуються витрати виконавчого провадження, які були понесені при проведенні виконавчих дій.
Сьогодні на виконанні в органах державної виконавчої служби перебувають виконавчі документи на загальну суму майже 400 млн гривень.
В результаті вжитих заходів в рахунок погашення заборгованості з єдиного внеску з початку року надійшло понад 100 млн грн, у тому числі надходження від органів державної виконавчої служби з початку року склали 18 млн гривень.