www.kriv-rn.dp.gov.ua
ГОЛОВНА СТОРІНКА МАПА САЙТУ ДОПОМОГА Четверг, 12 грудня 2019 року
Що нового на сайті ?

Архів публікацій
Криворізський район >> Новини
Криворізьке північне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Версія для друку Написати листа
УВАГА ПЛАТНИКАМ ФІЗИЧНИМ ОСОБАМ – ПІДПРИЄМЦЯМ!

Відповідно до положень частини 1 ст. 4 Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску є, зокрема фізичні особи-підприємці (далі – ФОП), у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.
ФОП зобов’язані своєчасно та у повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок та у визначені законодавством терміни подавати звітність з єдиного внеску виключно за себе.
ФОП, які обліковуються на загальній системі оподаткування, навіть у разі не отримання доходу (прибутку) у звітному році або окремому місяці звітного року, зобов’язані визначити базу нарахування єдиного внеску, а саме суму доходу отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (п. 2 частини 1 ст. 7 Закону № 2464 в редакції Закону України від 06 грудня 2016 року № 1774-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (далі – Закон № 1774)).
Єдиний внесок для платників єдиного податку нараховується на суми, що визначаються такими платниками самостійно, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (п. 3 частини 1 ст. 7 Закону № 2464 в редакції Закону № 1774).
Максимальна величина бази нарахування єдиного внеску – це максимальна сума доходу застрахованої особи на місяць, що дорівнює 15 розмірам мінімальної заробітної плати, встановленої законом, на яку нараховується єдиний внесок (п. 4 частини 1 ст. 1 Закону № 2464).
Мінімальний страховий внесок – це сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця.
Єдиний внесок, зокрема для платників єдиного податку, встановлюється урозмірі 22 відсотки до визначеної ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску (частина 5 ст. 8 Закону № 2464).

Увага! З 01.10.2019 змінюються реквізити бюджетних рахунків для сплати податків і зборів, відкритих відповідно до вимог стандарту IBAN
Криворізьке північне управління області інформує, що на виконання п. 3 постанови Правління Національного банку України від 28 грудня 2018 року № 162 «Про запровадження міжнародного номера банківського рахунка (IBAN) в Україні» Державною казначейською службою України (далі – Казначейство) здійснено заміну діючих рахунків для зарахування надходжень до державного та місцевих бюджетів відповідно до вимог стандарту IBAN (29 літерно-цифрових символів) із збереженням довжини номера рахунку аналітичного обліку – не більше 14 цифрових символів.
Перехід на міжнародні номери рахунків при обслуговуванні бюджетів за доходами буде здійснюватись Казначейством з 01 жовтня 2019 року.
Таким чином, починаючи з 01 жовтня 2019 року змінюються реквізити бюджетних рахунків для сплати податків і зборів, відкритих відповідно до вимог стандарту IBAN.

Форма декларації про майновий стан і доходи з 07.08.2019 – у новій редакції
Інформуємо, що 07.08.2019 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 25.04.2019 № 177 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 04.07.2019 за № 728/33699) (далі – наказ № 177), яким внесено зміни до наказу Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 26.10.2015 за № 1298/27743) із змінами.
Зміни внесені Наказом № 177 відповідно до законів України від 10 липня 2018 року № 2497-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо стимулювання утворення та діяльності сімейних фермерських господарств», від 06 вересня 2018 року № 2530-VIII «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законів України щодо запровадження механізму «єдиного вікна» та оптимізації здійснення контрольних процедур при переміщенні товарів через митний кордон України» та від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів».
Наказом № 177 у новій редакції викладено форму податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкцію щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи.
Наказ № 177 опубліковано в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 06.08.2019 № 59.

Порядок функціонування Електронного кабінету оновлено
Міністерство фінансів України наказом від 20.06.2019 № 266 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 15.07.2019 за № 779/33750) (далі – Наказ № 266) затвердило Зміни до Порядку функціонування Електронного кабінету, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 № 637, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 01.08.2017 за № 942/30810 (далі – Порядок № 637).
Зміни Наказом № 266 внесено відповідно до п. 8 розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про електронні довірчі послуги».
Так, зокрема, у розділі ІІ Порядку № 637 пункти 13 та 14 викладено у такій редакції:
● п. 13. Доступ до відкритої (загальнодоступної) частини Електронного кабінету мають усі користувачі без використання електронних довірчих послуг.
Доступ до приватної частини (особистого кабінету) надається користувачам після проходження електронної ідентифікації за допомогою інтегрованої системи електронної ідентифікації та відповідно до вимог Закону України «Про електронні довірчі послуги», Порядку використання електронних довірчих послуг в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, підприємствах, установах та організаціях державної форми власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2018 року № 749;
● п. 14. Відкрита (загальнодоступна) частина Електронного кабінету забезпечує можливість отримання користувачем інформації, яка відповідно до законодавства є відкритою та підлягає оприлюдненню.
Приватна частина (особистий кабінет) Електронного кабінету забезпечує надання платнику податків послуг, перелік яких визначено п. 42№.2 ст. 42глави 1 розділу II Податкового кодексу України. Усі подані платником податків документи, звернення, заяви, листи відображаються у приватній частині (особистому кабінеті) Електронного кабінету та завантажуються до інформаційних ресурсів ДФС.
Наказ № 266 набрав чинності 13.08.2019 (опубліковано в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 13.08.2019 № 61).

Здійснені контрольовані операції та інвестиції в спільні підприємства: коли збільшується фінансовий результат?
Повідомляємо, що п.п. 140.5.1 п. 140.5 ст. 140 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено: фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму перевищення ціни, визначеної за принципом «витягнутої руки», над договірною (контрактною) вартістю (вартістю, за якою відповідна операція повинна відображатися при формуванні фінансового результату до оподаткування згідно з правилами бухгалтерського обліку) реалізованих товарів (робіт, послуг) при здійсненні контрольованих операцій у випадках, визначених ст. 39 ПКУ.
Норми п.п. 140.5.1 п. 140.5 ст. 140 ПКУ застосовуються за результатами податкового (звітного) року.
Згідно з п.п. 140.5.2 п. 140.5 ст. 140 ПКУ фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму перевищення договірної (контрактної) вартості (вартості, за якою відповідна операція повинна відображатися при формуванні фінансового результату до оподаткування згідно з правилами бухгалтерського обліку) придбаних товарів (робіт, послуг) над ціною, визначеною за принципом «витягнутої руки», при здійсненні контрольованих операцій у випадках, визначених ст. 39 ПКУ.
Норми п.п. 140.5.2 п. 140.5 ст. 140 ПКУ застосовуються за результатами податкового (звітного) року.
Підпунктом 140.5.3 п. 140.5 ст. 140 ПКУ визначено, що фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму втрат від інвестицій в асоційовані, дочірні та спільні підприємства, розрахованих за методом участі в капіталі або методом пропорційної консолідації.

Термін подання заяви за ф. № 1-ПДВ «спрощенцем» у разі добровільної зміни ставки єдиного податку
Криворізьке північне управління нагадує, що у разі зміни ставки єдиного податку з 5 % на 3 % відповідно до п.п. «б» п.п. 4 п. 293.8 ст. 293 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) реєстраційна заява за формою № 1-ПДВ, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130 із змінами, подається не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку календарного кварталу, в якому буде застосовуватися ставка єдиного податку, що передбачає сплату податку на додану вартість.
Норми встановлені абзацом другим п. 183.4 ст. 183 ПКУ.

ПСП не застосовується до місячного доходу, отриманого одночасно у вигляді заробітної плати і стипендії
Криворізьке північне управління області нагадує, що податкова соціальна пільга (далі – ПСП) застосовується до нарахованого платнику податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) місячного доходу у вигляді заробітної плати тільки за одним місцем його нарахування (виплати).
Норми встановлені п.п. 169.2.1 п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Підпунктом 169.2.3 п. 169.2 ст. 169 ПКУ наведено перелік доходів фізичних осіб, до яких ПСП не може бути застосована.
Так, до цього переліку відносяться доходи, інші ніж заробітна плата; заробітна плата, яку платник ПДФО протягом звітного податкового місяця отримує одночасно з доходами у вигляді стипендії, грошового чи майнового (речового) забезпечення учнів, студентів, аспірантів, ординаторів, ад’юнктів, військовослужбовців, що виплачуються з бюджету та доходу самозайнятої особи від провадження підприємницької діяльності, а також іншої незалежної професійної діяльності.
Отже, якщо платник ПДФО отримує протягом звітного податкового місяця заробітну плату одночасно з доходами у вигляді стипендії, то у такого платника право на застосування ПСП відсутнє.

Не є базою нарахування єдиного внеску кошти, відшкодовані працедавцем фізособі за використання її мобільного телефону для виробничих потреб
Базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці».
Норми встановлені абзацом першим п. 1 частини першої ст. 7 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями.
Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5, зареєстрованою у міністерстві юстиції України 27.01.2004 за № 114/8713 (далі – Інструкція № 5), визначено перелік видів виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних і компенсаційних виплат.
Так, згідно з п.п. 2.2.9 розділу ІІ Інструкції № 5 фонд додаткової заробітної плати включає, зокрема вартість безоплатно наданих окремим категоріям працівників послуг зв’язку та суми коштів на відшкодування їхньої оплати.
Підпунктом 14.1.47 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов’язаний з виконанням обов’язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником ПДФО (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV ПКУ) – є додатковим благом.
Тобто, сума коштів, відшкодована працедавцем фізичній особі за використання власного мобільного телефону для виробничих потреб, у межах вартості мобільних розмов, не є додатковим благом та базою нарахування єдиного внеску за наявності відповідних документів, що підтверджують використання мобільного зв’язку виключно у виробничих цілях, зокрема це угода про надання послуг мобільного зв’язку, список працівників, які використовують власні мобільні телефони у зв’язку з виробничою необхідністю, розрахункові документи, що надаються оператором мобільного зв’язку абоненту, у яких відображаються час переговорів, номер адресата, а також вартість розмов тощо.

Протягом звітного періоду кількість працівників змінювалась: особливості заповнення форми № 1ДФ
Особи, які відповідно до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку на доходи фізичних осіб (далі –ПДФО), а також суми утриманого з них ПДФО до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику ПДФО податковим агентом протягом звітного періоду.
Норми встановлені п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ.
Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 із змінами.
Якщо протягом звітного періоду кількість працівників змінювалась у зв’язку із прийняттям та звільненням з місця роботи, то в графі «Працювало за трудовими договорами» податкового розрахунку за формою № 1ДФ слід зазначати максимальну кількість працівників, які фактично працювали за трудовими договорами протягом звітного кварталу.

До уваги платників акцизного податку, які реалізують пальне або спирт етиловий!
Криворізьке північне управління доводить до відома платників акцизного податку, що при реалізації пального або спирту етилового особа, яка реалізує пальне або спирт етиловий, зобов’язана в установлені терміни скласти акцизну накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі акцизних накладних (далі – ЄРАН), така реєстрація вважається наданням акцизної накладної отримувачу пального або спирту етилового. Акцизні накладні, які не надаються отримувачу пального або спирту етилового, та акцизні накладні/розрахунки коригування, складені за операціями з реалізації пального або спирту етилового суб’єктам господарювання та фізичним особам, які не є платниками акцизного податку, також підлягають реєстрації в ЄРАН.
Норми визначені п. 231.5 ст. 231 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Строки реєстрації акцизних накладних та/або розрахунків коригування у ЄРАН встановлені п. 231.6 ст. 231 ПКУ.
Відповідно до п. 3 Порядку ведення Єдиного реєстру акцизних накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 року № 114 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 19 червня 2019 року № 545), для реєстрації в ЄРАН акцизні накладні/розрахунки коригування надсилаються до ДФС в електронній формі відповідно до порядку подання податкових документів в електронному вигляді з дотриманням умови щодо обміну електронними документами з контролюючими органами у порядку, визначеному законодавством.
ЄРАН працює постійно (24 години щодня), крім часу, необхідного для технічного обслуговування.
Технічне обслуговування ЄРАН проводиться у часові проміжки з незначною кількістю реєстрації акцизних накладних/розрахунків коригування.
Інформація про запланований час технічного обслуговування ЄРАН розміщується на офіційному вебпорталі ДФС не пізніше ніж за 24 години до початку технічного обслуговування.
Враховуючи вищевикладене, чинним законодавством не передбачено обмежень щодо можливості реєстрації акцизних накладних та/або розрахунків коригування у ЄРАН у вихідні та святкові дні.

Для блокування, скасування або поновлення кваліфікованого сертифіката відкритого ключа подається заява
Форма заяви про зміну статусу кваліфікованого сертифіката відкритого ключа (далі – Заява) для блокування, скасування або поновлення кваліфікованого сертифіката розміщена на офіційному інформаційному ресурсі Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДФС (далі – КН ЕДП ІДД ДФС) (www.acskidd.gov.ua) у розділі «Скасування, блокування, поновлення сертифікатів».
Блокування або скасування кваліфікованого сертифіката можливо здійснити у телефонному режимі. Заява в усній формі подається заявником (користувачем) до КН ЕДП ІДД ДФС засобами телефонного зв’язку за номером (044) 284-00-10, при цьому заявник повинен повідомити адміністратору реєстрації наступну інформацію:
ідентифікаційні дані власника кваліфікованого сертифіката;
ключову фразу голосової автентифікації.
Заява в усній формі приймається тільки у випадку позитивної автентифікації (збігу голосової фрази та ідентифікаційних даних користувача з інформацією в реєстрі сертифікатів).
Заява у письмовій формі подається до відокремленого пункту реєстрації користувачів КН ЕДП ІДД ДФС за встановленою формою та засвідчується власноручним підписом заявника (користувача).

Профілактичні заходи щодо запобігання корупції
Одним з першочергових завдань Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДФС) є виявлення та запобігання корупції, оскільки випадки вчинення неправомірних дій негативно впливають на імідж фіскальної служби та на взаємовідносини з платниками податків.
Керівництвом ГУ ДФС приділяється особлива увага розгляду усіх повідомлень щодо поведінки підлеглих співробітників, несумісної із вимогами загальних правил поведінки державного службовця.
Протягом 7 місяців відділом з питань запобігання та виявлення корупції ГУ ДФС забезпечено перевірку 135 кандидатів на посади державних службовців ГУ ДФС, з яких відмовлено в призначенні – 3.
Відділом проведено 34 тематичні перевірки та 2 службові розслідування за приписом прокуратури.
Розглянуто 108 запитів від правоохоронних органів щодо 210 суб’єктів декларування – працівників ГУ ДФС.
Також працівниками відділу ведеться постійна робота щодо безумовного дотримання вимог антикорупційного законодавства та Правил етичної поведінки в ГУ ДФС у Дніпропетровській області.

Транспортний податок сплачується фізичними особами протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення
Транспортний податок (далі – податок) для фізичних осіб обчислюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку, який надсилає (вручає) платнику податку податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).
За об’єкти оподаткування, придбані протягом року, податок сплачується фізичною особою – платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.
Ставка податку становить 25 000 грн за кожен об’єкт оподаткування (легковий автомобіль, з року випуску якого минуло не більше 5-ти років та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 01 січня податкового (звітного) року).
Транспортний податок сплачується фізичними особами протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
Норми визначені ст. 267 Податкового кодексу України.

Мiнiмальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов’язковою на всій території України
Заробітна плата – одна з головних економічних категорій, яка поєднує інтереси працівників, суб’єктів господарювання та держави і безпосередньо впливає на рівень життя кожного громадянина.
Нормами ст. 95 Кодексу законів про працю від 10 грудня 1971 року № 322-VIII із змінами та доповненнями встановлено, що заробітна плата офіційно працевлаштованого працівника не може бути меншою мінімальної.
Мiнiмальна заробітна плата – це законодавчо встановлений розмир заробітної плати за просту, неквалiфiковану працю, нижче якого не може провадитися оплата за виконану працівником місячну, погодинну норму праці (обсяг робіт).
До мінімальної заробітної плати не включаються доплати за роботу в надурочний час, у важких, шкідливих, особливо шкідливих умовах праці, на роботах з особливими природними географічними i геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров’я, а також премії до ювілейних дат, за винаходи та раціоналізаторські пропозиції, матеріальна допомога.
Умови визначення розмиру мінімальної заробітної плати та порядок встановлення і перегляду цього розміру визначені статтями 9 i 10 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» із змінами та доповненнями.
Мiнiмальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов’язковою на всій території України для підприємств, установ, організацій усіх форм власності i господарювання та фізичних осіб.
Для працівників, які вже працюють, та для тих, які мають намір влаштуватися на роботу, необхідно знати, що виплата заробітної плати провадиться не рідше двох разів на місяць, розмір заробітної плати за першу половину місяця повинний бути не менше оплати за фактично відпрацьований час з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника.
Слід пам’ятати, що дотримання чинного законодавства про працю є обов’язковою вимогою для всіх суб’єктів господарювання – роботодавців незалежно від форми власності.
Довідково: мінімальна заробітна плата у 2019 році складає: 4 173 грн – місячний розмір, 25,13 грн – погодинний розмір.

Зареєструватись у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків можливо через Електронний кабінет
Нагадуємо, що з 01 березня 2019 року фізичні особи за допомогою приватної частини Електронного кабінету мають можливість створити та направити до органів ДФС запити на отримання облікової картки фізичної особи – платника податків або на внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків.
Заяви (форма № 1ДР – F1414601, форма № 5ДР – F1414701) формуються у приватній частині Електронного кабінету. При цьому заявник сам обирає фіскальний орган, в якому йому буде зручніше отримати картку платника податків, код та назву контролюючого органу, до якого він буде звертатися.
Інформацію про результати розгляду заяви можна переглянути у вкладці «Вхідні/вихідні документи».
Більш детальніше про те, як скористатися вищезазначеним сервісом Електронного кабінету щодо отримання облікової картки фізичної особи – платника податків або внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків, – на офіційному вебпорталі ДФС України за посиланням:
https://cabinet.sfs.gov.ua/news/82F25C3C425C016AE0530A502807F521

ФОП на загальній системі оподаткування отримав збиток: заповнення Книги обліку доходів та витрат
Нагадуємо, що об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб є чистий оподаткований дохід, тобто різниця між загальним оподаткованим доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця (далі – ФОП).
Норми встановлені п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Форма Книги обліку доходів і витрат (далі – Книга) та порядок її ведення затверджені наказом Міністерства доходів і зборів України від 16.09.2013 № 481, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 01.10.2013 за №1686/24218 (далі – Порядок № 481).
Пунктом 1 Порядку № 481 визначено, що відповідно до п. 177.10 ст. 177 ПКУ ФОП на загальній системі оподаткування зобов’язані вести Книгу, у якій за підсумком робочого дня, протягом якого отримано дохід, на підставі первинних документів здійснюються записи про отримані доходи та документально підтверджені витрати.
Згідно з п.п. 9 п. 6 Порядку № 481 у графі 9 Книги ФОП зазначається сума чистого оподатковуваного доходу, яка розраховується як різниця між сумою доходу за звітний період (графа 4) та сумою понесених витрат від провадження господарської або незалежної професіональної діяльності (графи 6, 7, 8).
Однак, у разі якщо результатом розрахунку буде від’ємне значення, то графа 9 Книги прокреслюється.

Умови зарахування сплачених за митним кордоном України податків у зменшення податку на прибуток підприємств
Інформуємо, що суми податку на прибуток підприємств (далі – податок), отриманий з іноземних джерел, що сплачені суб’єктами господарювання за кордоном, зараховуються під час сплати ними податку в Україні. При цьому зарахуванню підлягає сума податку, розрахована за правилами, встановленими розділом ІІІ «Податок на прибуток підприємств» Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Розмір зарахованих сум податку з іноземних джерел протягом податкового (звітного) періоду не може перевищувати суми податку, що підлягає сплаті в Україні таким платником податку протягом такого періоду.
Не підлягають зарахуванню у зменшення податкових зобов’язань такі податки, сплачені в інших країнах:
податок на капітал/майно та приріст капіталу;
поштові податки;
податки на реалізацію (продаж);
інші непрямі податки незалежно від того, підпадають вони під категорію прибуткових податків чи оподатковуються іншими податками згідно із законодавством іноземних держав.
Зарахування сплачених за митним кордоном України сум податку здійснюється за умови подання письмового підтвердження контролюючого органу іншої держави щодо факту сплати такого податку та за наявності чинного міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування доходів.
Норми встановлені п.п. 141.4.9 п. 141.4 ст. 141 ПКУ.

Застосування санкцій за порушення митного законодавства при ввезенні транспортного засобу
25 листопада 2018 року набули чинності закони України від 08 листопада 2018 року № 2611-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування акцизним податком легкових транспортних засобів» (далі – Закон № 2611-VIII) та № 2612-VIII «Про внесення змін до Митного кодексу та деяких інших законодавчих актів України щодо ввезення транспортних засобів на митну територію України» (далі – Закон № 2612-VIII).
З 22 серпня 2019 року, у відповідності до положень Закону № 2612-VIII, вступають у дію нові санкції щодо порушення вказаних митних правил.
Стаття 470 Митного кодексу України (далі – МК України) передбачає відповідальність за перевищення строку транзитного переміщення транспортних засобів особистого користування та транспортних засобів комерційного призначення:
- не більш ніж на 1 добу (частина перша) – штраф 170 гривень;
- більше ніж на 1 добу, але не більше ніж на 10 діб (частина друга) – штраф 3 400 гривень;
- більше ніж на 10 діб, але не більше ніж на 20 діб (частина третя) – штраф 8 500 гривень;
- більше ніж на 20 діб, але не більше ніж на 30 діб (частина п'ята) – штраф 85 тис. гривень;
- більше ніж на 30 діб (частина шоста) – штраф 170 тис. грн або конфіскація.
Відповідальність за перевищення строків тимчасового ввезення транспортних засобів особистого користування та транспортних засобів комерційного призначення встановлено статтею 481 МК України.
Ця стаття передбачає відповідальність за перевищення встановленого строку тимчасового ввезення:
- не більше ніж на три доби (частина перша) – штраф 850 гривень;
- більше ніж на три доби, але не більше ніж на десять діб (частина друга) – штраф 5 100 гривень;
- більше ніж на десять діб, але не більше ніж на двадцять діб (частина третя) – штраф 17 тис. гривень;
- більше ніж на 20 діб (частина четверта) – штраф 34 тис гривень;
- більше ніж на 20 діб, але не більше ніж на 30 діб (частина п’ята) – штраф 85 тис. гривень;
- більше ніж на 30 діб (частина шоста) – штраф 170 тис. грн або конфіскація.

Відбувся профілактичний захід щодо дотримання норм Закону України «Про запобігання корупції»
Одним із пріоритетних напрямків діяльності Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДФС) є проведення роз’яснювальної роботи із запобігання, виявлення і протидії корупції серед працівників державної служби.
Так, у ГУ ДФС, за участі працівників відділу з питань запобігання та виявлення корупції, в рамках дотримання вимог Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII «Про запобігання корупції» (далі – Закон «Про запобігання корупції») відбулася зустріч з залученням працівників підрозділів податкової міліції.
Під час заходу розглядались: Закон «Про запобігання корупції»; типове положення про уповноважений підрозділ (особу) з питань запобігання корупції, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 04 вересня 2013 року № 706 (зі змінами); правила етичної поведінки державних службовців в органах Державної фіскальної служби, затверджені наказом ДФС України від 03.04.2019 № 257; порядок організації роботи, спрямованої на запобігання корупції у Державній фіскальній службі України, її територіальних органів, Університеті державної фіскальної служби України, державних підприємствах, які перебувають у сфері управління ДФС, затверджений наказом ДФС України від 19.04.2019 № 315; Методичні рекомендації з питань організації роботи з повідомленнями про корупцію, внесеними викривачами, в органах ДФС, затверджені наказом ДФС України від 18.06.2019 № 475.
В ході заходу, після проведення роз’яснювальної роботи та розгляду вищенаведених питань працівники підрозділів податкової міліції пройшли тестування.


Версія для друку Написати листа

Про цей сайт | Запитання | Адміністратор