Версія для друку

Написати листа

У рамках загальнонаціонального проекту «Я МАЮ ПРАВО» Криворізьке бюро
правової допомоги розглядає тему
Юридична відповідальність за порушення законодавства України про вибори
Вибори в Україні - це передбачена Конституцією та законами України форма
прямого народовладдя, яка є волевиявленням народу шляхом таємного
голосування щодо формування конституційного якісного і кількісного
складу представницьких органів державної влади та органів місцевого
самоврядування.
Таким чином, вибори за своєю сутністю є механізмом передачі народом (в
особі виборців) доручення своїм представникам (депутатам) здійснювати
від його імені владу. Інакше кажучи, шляхом виборів народ делегує владні
повноваження своїм представникам.
Характеризуючи вибори і референдум. Конституція України вказує, що вони
є формами безпосередньої демократії, через які народ здійснює своє
волевиявлення (ст. 69). А в ст. 71 закріплено положення про те, що
вибори до органів державної влади та органів місцевого самоврядування є
вільними і відбуваються на основі загального, рівного і прямого
виборчого права шляхом таємного голосування.
Встановлена законом юридична відповідальність за порушення виборчого
законодавства є важливою гарантією реального здійснення вільного
волевиявлення. У кожному з базових виборчих законів містяться загальні
статті, якими запроваджується інститут відповідальності за порушення
виборчого законодавства.
Найбільш ефективними засобами боротьби з правопорушеннями традиційно
вважається кримінальна й адміністративна відповідальність. На сьогодні
національна нормативна база містить 14 складів адміністративних
правопорушень (ст. 212-7 – 212-20 КпАП) і 7 складів кримінальних
злочинів (ст. 157, 158, 158-1, 158-2, 159, 159-1, 160 КК).
Адміністративні правопорушення можна поділити на три сегменти:
1) ті, що перешкоджають функціонуванню Державного реєстру виборців:
порушення порядку його ведення та використання, подачі до нього
інформації (ст. 2127 КпАП), порушення права громадянина на ознайомлення
зі списком виборців (ст. 2128 КпАП);
2) ті, що впливають на порядок передвиборчої агітації: наявні обмеження
за часом, місцем, формою та суб'єктом агітації (ст. 212-10 КпАП),
порушення порядку передвиборної агітації з використанням ЗМІ (ст. 212-9
КпАП), порушення порядку розміщення агітаційних матеріалів (ст. 212-14
КпАП), виготовлення або розповсюдження друкованих агітаційних матеріалів
без вихідних даних (ст. 212-13 КпАП), ненадання учасникам виборчого
процесу можливості спростувати раніше опубліковану в ЗМІ інформацію (ст.
212-11 КпАП), порушення рівних можливостей на використання приміщень під
час виборчої кампанії (ст. 212-12 КпАП), порушення порядку фінансування
або матеріальної підтримки виборчої кампанії (ст. 212-15 КпАП);
3) ті, що посягають на встановлений порядок роботи виборчих комісій:
замовлення або виготовлення зайвих виборчих бюлетенів (ст. 212-16 КпАП),
ненадання учасникам виборчого процесу копій протоколів комісії (ст.
212-17 КпАП), порушення посадовими особами виборчих комісій або ЗМІ
порядку опублікування документів, пов'язаних з організацією виборів (ст.
212-20 КпАП), невиконання громадянами й посадовими особами рішень
виборчої комісії (ст. 212-18 КпАП), відмова роботодавця надати члену
виборчої комісії тимчасове звільнення від виконання трудових обов'язків
(ст. 212-19 КпАП).
Усі протоколи про виборчі адміністративні правопорушення розглядаються
судами. Санкції всіх статей передбачають штрафи, максимальний розмір
яких наразі складає 3,4 тис. грн.
Кримінальні злочини. Розділ V Кримінального кодексу України містить
склади злочинів, що посягають на такий об'єкт, як активні та пасивні
виборчі права громадян.
Суб'єктом таких злочинів може бути визнана фізична особа, яка
звинувачується в:
• перешкоджанні реалізації права обирати й бути обраним, права вести
передвиборну агітацію чи іншим чином брати участь у виборчому процесі,
покаранням за що є позбавлення волі аж до 7 років (ч.1-3 ст. 157 КК);
• незаконному голосування більше, ніж один раз на одних і тих же виборах
– позбавлення волі до 7 років за наявності кваліфікуючих ознак (ст.
158-1 КК);
• незаконному фінансуванні виборчої кампанії – санкція за наявності
кваліфікуючих ознак полягає у обмеженні волі до 3 років (ч.1 і 3 ст.
159-1 КК);
• прийнятті пропозиції, обіцянки чи одержанні неправомірної вигоди за
будь-які дії, пов'язані з безпосередньою реалізацією ним свого виборчого
права (відмова від участі в голосуванні, голосування за конкретного
кандидата або відмова від такого, передача виборчого бюлетеня іншій
особі). Ці дії караються незалежно від того, чи виконав виборець свої
протиправні обіцянки, штрафом до 5,1 тис. грн., виправними роботами або
обмеженням волі на строк до 2 років (ч.1 ст. 160 КК).
Злочини, суб'єктом яких може бути і фізична особа, і посадова особа, і
член виборчої комісії:
• несанкціоновані дії з Держреєстром виборців (ч.1 ст. 158 КК), підробка
виборчих документів, їх незаконне використання або зберігання (ч.2 ст.
158 КК), викрадення, приховування, знищення або пошкодження виборчої
скриньки з бюлетенями або протоколу про підрахунок голосів (ч.3 ст. 158
КК), що караються до 10 років позбавлення волі за наявності
кваліфікуючих ознак (ч.4 ст. 158 КК);
• незаконне знищення або пошкодження виборчої документації – покарання
за наявності кваліфікуючих ознак – до 4 років позбавлення волі (ст.
158-2 КК);
• пропозиція, обіцянка або надання виборцю неправомірної вигоди за
вчинення чи не вчинення будь-яких дій, пов'язаних з безпосередньою
реалізацією ним свого виборчого права (ч.2 ст. 160 КК), здійснення
передвиборчої агітації шляхом надання юридичним особам неправомірної
вигоди, безоплатних товарів, робіт, послуг (ч.3 ст. 160 КК) – карається
позбавленням волі за наявності кваліфікуючих ознак до 7 років (ч.4 ст.
160 КК).
Злочини, суб'єктом яких може бути лише член виборчої комісії або інша
посадова особа:
• перешкоджання реалізації виборчих прав або права брати участь у
виборчому процесі – позбавлення волі до 10 років (ч.4 ст. 157 КК);
• порушення таємниці голосування (ч.2 ст. 159 КК) – до 3 років
позбавлення волі.
На сьогодні в Україні де-юре сформований повноцінний комплексний
міжгалузевий інститут юридичної відповідальності за порушення під час
виборчого процесу, та його ефективність залежить від правозастосовної
практики, а в першу чергу, від діяльності судових та правоохоронних
органів.




Отримати роз’яснення, консультації, юридичну допомогу, звернувшись до
Криворізького бюро правової допомоги за адресою: вул. Станіслава
Конткевича, 37 (з понеділка по п'ятницю з 8.00 до 17.00) або на прийом у
центрі адміністративних послуг при Криворізькій РДА (вул.Кобилянського,
152) – щосереди та щоп’ятниці з 9.00 до 12.00. Телефон для довідок:
(067) 276-54-76.
Телефон всеукраїнської гарячої лінії системи безоплатної правової
допомоги 0-800-213-103 (цілодобово, безкоштовно).



Версія для друку Написати листа