Версія для друку

Написати листа

В інформаційному агентстві «Мост-Днепр» відбулася пресконференція на тему «Стартувала деклараційна кампанія 2020. Результати проведення кампанії декларування громадянами доходів, отриманих у 2019 році».
У пресконференції прийняли участь: начальник управління податків і зборів з фізичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Вікторія Каліногорська та начальник управління комунікацій Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Манушак Осипова.
З 01 січня 2020 року стартувала кампанія декларування громадянами доходів, отриманих протягом 2019 року, і триватиме вона до 01 травня поточного року.
За словами Вікторії Каліногорської, за підсумками деклараційної кампанії 2019 громадянами Дніпропетровської області та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, подано понад 46,4 тисяч податкової декларацій про майновий стан і доходи (далі – Декларація) за 2018 рік. Загальна сума задекларованого ними оподатковуваного доходу за 2018 рік – 4 млрд 862,2 млн грн, що на 1 млрд 540,4 млн грн більше ніж за 2017 рік.
При цьому, до сплати в бюджет нараховано 106,2 млн грн податку на доходи фізичних осіб та 14,7 млн грн військового збору, що відповідно на 4,8 млн грн та на 0,83 млн грн більше ніж у 2018 році.
Доходи у сумі понад 1 млн грн задекларували 310 мешканців Дніпропетровщини. Сума задекларованого ними доходу склала 2 млрд 750,5 млн гривень. Сума податку на доходи фізичних осіб до сплати складає 35,2 млн грн, сума військового збору до сплати – 4,14 млн гривень.
Разом з тим, 9 583 мешканці Дніпропетровщини надали Декларацію з метою скористатися правом на податкову знижку. Сума податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету, склала 19,2 млн гривень.
Нагадуємо, що обов’язок щодо подання Декларації у платників податків виникає при отриманні:
- доходів не від податкових агентів. До таких доходів відносяться, зокрема доходи від надання в оренду рухомого або нерухомого майна іншим фізичним особам; успадкування майна не від членів сім’ї першого та другого ступенів споріднення, при нотаріальному оформленні спадщини за якими не було сплачено ПДФО та військовий збір тощо;
- доходів від податкових агентів, які не підлягали оподаткуванню при виплаті, але які не звільнені від оподаткування. До таких доходів відноситься, зокрема, дохід у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року, а також інвестиційні доходи;
- іноземного доходу;
- в інших випадках, передбачених Податковим кодексом України.
Крім обов’язкового подання Декларації громадяни, в окремих випадках, можуть подати Декларацію і реалізувати своє право на податкову знижку.
Податкова знижка дає можливість повернути з бюджету надміру сплачений податок, якщо у громадян в минулому році були витрати, зокрема такі як:
- оплата за навчання в середніх, вищих та професійно-технічних вітчизняних навчальних закладах;
- оплата процентів за іпотечним кредитом;
- благодійні внески, пожертвування неприбутковим організаціям;
- страхові платежі і внески за договорами страхування життя, недержавного пенсійного страхування;
- витрати внутрішньо переміщеної особи на орендну плату за договором оренди житла за умови, що така особа та члени її сім’ї першого ступеня споріднення не мають у власності нерухомості, розташованої поза межами тимчасово окупованої території України, та не отримують бюджетних виплат для покриття витрат на проживання;
- витрати на користь вітчизняних закладів дошкільної та позашкільної освіти.
Слід звернути увагу, що всі витрати повинні бути обов’язково підтверджені документально.
Декларація подається громадянами до податкової інспекції за місцем своєї реєстрації в один із таких способів:
- особисто або уповноваженою на це особою;
- надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
- засобами електронного зв’язку в електронній формі (електронний сервіс в «Електронному кабінеті», який передбачає часткове автоматичне заповнення податкової Декларації).
«Громадяни, які відповідно до податкового законодавства мають обов’язок щодо подання Декларації, подають її до 1 травня 2020 року.
До речі, громадяни, які бажають реалізувати своє право на отримання податкової знижки за 2019 рік, можуть подати Декларацію протягом всього 2020 року. Податковою знижкою можуть скористатися лише громадяни, які отримують офіційну заробітну плату», – прокоментувала Вікторія Каліногорська.
У ході проведення пресконференції начальник управління комунікацій Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Манушак Осипова звернула увагу присутніх, що одним з важливих напрямків деклараційної кампанії завжди є інформаційно-роз’яснювальна робота. Мета такої роботи, насамперед, це створення сприятливих умов для виконання громадянами обов’язку перед державою та суспільством, інформування громадськості з питань подання податкової декларації про майновий стан і доходи; забезпечення якісного проведення деклараційної кампанії.
Офіційним інформаційним майданчиком практично з усіх питань деклараційної кампанії 2020 року залишається субсайт «Територіальні органи ДПС у Дніпропетровській області» (http://dp.tax.gov.ua/).
Для зручності декларантів на субсайті «Територіальні органи ДПС у Дніпропетровській області» створено спеціальний банер «Деклараційна кампанія 2020», в якому, крім нормативних та інформаційних матеріалів, розміщено зразок Декларації та приклади її заповнення.
«Звертаю Вашу увагу, що з 01 січня 2020 року застосовується нова форма Декларації, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року № 859 у редакції наказу Міністерства фінансів України від 25 квітня 2019 року № 177. Додатки є складовою частиною Декларації і без Декларації не є дійсними. Додатки заповнюються та подаються за наявності доходів (витрат), розрахунок яких міститься у цих додатках. Громадяни мають можливість отримати бланк Декларації з відповідними додатками до неї, зокрема: у приватній частині Електронного кабінету (http://cabinet.tax.gov.ua/login) у разі її надання в електронному вигляді», – наголосила Манушак Осипова.
Також вона зауважила, що надання Декларації в електронній формі – це зручно, економно у часі, безкоштовно, цілодобово та забезпечує запобігання наявності помилок при заповненні Декларації.
Для подання Декларації в електронній формі громадянам пропонується сервіс Державної податкової служби України «Електронний кабінет».
Скористатись приватною частиною Електронного кабінету зможуть особи, які мають кваліфікований електронний підпис (КЕП).
КЕП, зокрема можна отримати безкоштовно у будь-якому пункті Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДПС України (КНЕДП ІДД ДПС) або у банківських установах і організаціях.
Наприкінці заходу Вікторія Каліногорська та Манушак Осипова надали відповіді на питання представників засобів масової інформації, а також звернулися до громадян Дніпропетровщини та запросили їх не зволікати і сумлінно виконати свій громадянський обов’язок – своєчасно подати Декларацію!
Тож, з метою виконання свого конституційного обов’язку Головне управління ДПС у Дніпропетровській області запрошує громадян задекларувати до 1 травня поточного року отримані доходи, самостійно нарахувати податкові зобов’язання та сплатити до 1 серпня податок на доходи фізичних осіб і військовий збір!

Особливості застосування РРО ФОП – платниками єдиного податку
Законом України від 20 вересня 2019 року № 129-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг» підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України доповнено пунктом 53.
Відповідно до вищевказаного пункту, до 01 жовтня 2020 року реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО та/або програмні РРО) не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями (далі – ФОП)) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 000 000 гривень, крім тих, які здійснюють:
- реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
- реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я.
З 01 жовтня 2020 року до 01 січня 2021 року РРО та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (ФОП), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 000 000 гривень, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:
- реалізацію товарів (надання послуг) через мережу Інтернет;
- реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
- реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;
- реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;
- роздрібну торгівлю вживаними товарами в магазинах (група 47.79 КВЕД);
- діяльність ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування, якщо така діяльність є іншою, ніж визначена пунктом 11 статті 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»;
- діяльність туристичних агентств, туристичних операторів;
- діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщення (група 55.10 КВЕД);
- реалізацію текстилю (крім реалізації за готівкові кошти на ринках), деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до переліку, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
При перевищенні платником єдиного податку другої – четвертої груп (ФОП) в календарному році обсягу доходу 1 000 000 гривень, застосування РРО та/або програмного РРО для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Застосування РРО та/або програмного РРО починається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується в усіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку.

Для роботодавців запроваджено нові штрафи за порушення законодавства про працю
Законом України від 12 грудня 2019 року № 378-ІХ «Про внесення змін до Кодексу Законів про працю України» (далі – Закон № 378), який набрав чинності 02.02.2020, внесено зміни, зокрема до ст. 265 Кодекса законів про працю України (далі – КЗпП).
Так, відповідно до внесених змін ст. 265 КЗпП викладено у новій редакції, а саме: юридичні та фізичні особи – підприємці (далі – ФОП), які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу у разі:
► фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків – у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та ФОП, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої – третьої груп, застосовується попередження;
► вчинення порушення, передбаченого абзацом другим цієї частини, повторно протягом двох років з дня виявлення порушення – у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення;
► порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі – у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;
► недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці – у двократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення;
► недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов’язків, передбачених законами України «Про військовий обов’язок і військову службу», «Про альтернативну (невійськову) службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», – у чотирикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та ФОП, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої – третьої груп, застосовується попередження;
► недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні – у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;
► вчинення дій, передбачених абзацом сьомим цієї частини, при проведенні перевірки з питань виявлення порушень, зазначених в абзаці другому цієї частини, – у шістнадцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;
► порушення інших вимог законодавства про працю, крім передбачених абзацами другим – восьмим цієї частини, – у розмірі мінімальної заробітної плати за кожне таке порушення;
► вчинення порушення, передбаченого абзацом дев’ятим цієї частини, повторно протягом року з дня виявлення порушення – у двократному розмірі мінімальної заробітної плати за кожне таке порушення.
Штрафи, накладення яких передбачено частиною другою ст. 265 КЗпП, є фінансовими санкціями і не належать до адміністративно-господарських санкцій, визначених главою 27 Господарського кодексу України.
Штрафи, зазначені у частині другій ст. 265 КЗпП, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року № 509 «Про затвердження Порядку накладання штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення» із змінами.
У разі сплати юридичною особою або ФОП, яка використовує найману працю, 50 відсотків розміру штрафу протягом 10 банківських днів з дня вручення постанови про накладення штрафу за порушення вимог законодавства про працю, передбаченого ст. 265 КЗпП, така постанова вважається виконаною.
Слід зауважити, що сплата штрафу не звільняє від усунення порушень законодавства про працю.
Закон № 378 опубліковано в офіційному виданні «Голос України» від 01.02.2020 № 20.

До уваги власників легкових автомобілів!
ДПС України повідомила, що у 2020 році підлягають оподаткуванню транспортним податком легкові автомобілі з 2015 року випуску (включно), середньоринкова вартість яких становить понад 1 771 125 гривень.
Перелік легкових автомобілів, які підлягають оподаткуванню транспортним податком у 2020 році, розміщено на офіційному вебсайті Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України за посиланням http://www.me.gov.ua/Vehicles/CalculatePrice?lang=uk-UA .
Зазначений перелік містить такі дані: марка, модель, рік випуску, об’єм циліндрів двигуна, тип пального.
Фізичні особи – платники транспортного податку (далі – податок) мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації для проведення звірки даних щодо:
● об’єктів оподаткування, що перебувають у власності платника податку;
● розміру ставки податку;
● нарахованої суми податку (п.п.267.6.10 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).
У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів (зокрема, документів, що підтверджують право власності на об’єкт оподаткування, перехід права власності на об’єкт оподаткування, документів, що впливають на середньоринкову вартість легкового автомобіля), контролюючий орган за місцем реєстрації платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
Фізичні особи – нерезиденти у порядку, визначеному п.п. 267.6.10 п. 267.6 ст. 267 ПКУ, звертаються за проведенням звірки даних до контролюючих органів за місцем реєстрації об’єктів оподаткування.
У разі спливу п’ятирічного віку легкового автомобіля протягом звітного року податок сплачується за період з 1 січня цього року до початку місяця, наступного за місяцем, в якому вік такого автомобіля досяг (досягне) п’яти років (п.п. 267.6.7 п. 267.6 ст. 267 ПКУ).
У разі незаконного заволодіння третьою особою легковим автомобілем, який відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ є об’єктом оподаткування, транспортний податок за такий легковий автомобіль не сплачується з місяця, наступного за місяцем, в якому мав місце факт незаконного заволодіння легковим автомобілем, якщо такий факт підтверджується відповідним документом про внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, виданим уповноваженим державним органом.
У разі повернення легкового автомобіля його власнику (законному володільцю) податок за такий легковий автомобіль сплачується з місяця, в якому легковий автомобіль було повернено відповідно до постанови слідчого, прокурора чи рішення суду. Платник податку зобов’язаний надати контролюючому органу копію такої постанови (рішення) протягом 10 днів з моменту отримання (п.п. 267.6.8 п. 267.6 ст. 267 ПКУ).
Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, повідомляємо:
► податок сплачується фізичною особою – платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.
► нарахування податку та надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень про сплату податку фізичним особам – нерезидентам здійснюють контролюючі органи за місцем реєстрації об’єктів оподаткування, що перебувають у власності таких нерезидентів.
► у разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом звітного року податок обчислюється попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а новим власником – починаючи з місяця, в якому він набув право власності на цей об’єкт (п.п.267.6.5 п. 267.6 ст. 267 ПКУ).
Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.
За об’єкти оподаткування, придбані протягом року, податок сплачується пропорційно кількості місяців, які залишилися до кінця року, починаючи з місяця, в якому проведено реєстрацію транспортного засобу (п.п. 267.6.6 п. 267.6 ст. 267 ПКУ).
Детальніше з інформацією щодо сплати транспортного податку у 2020 році платники можуть ознайомитись на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/405577.html

Нова декларація з ПДВ з 24.01.2020 в електронному форматі
Криворізьке північне управління повідомляє, що вийшло доповнення до спеціалізованого клієнтського програмного забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності» до версії 1.28.3.0 станом на 24.01.2020. Даний комплект програмного забезпечення включає в себе зміни та доповнення з 28.12.2019 по 24.01.2020 включно та встановлюється тільки на релізи Системи версії 1.28, при цьому всі персональні довідники та налаштування користувача залишаються незмінними.

Податкова служба Дніпропетровщини: зручні послуги та сервіси для платників
В інформаційному агентстві «Мост-Днепр» відбулася пресконференція на тему «Основні завдання та напрямки роботи центрів обслуговування платників» за участі начальника відділу розгляду звернень громадян та доступу до публічної інформації, організації роботи ЦОП та надання адміністративних послуг управління податкових сервісів Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Оксани Науменко.
Для формування вектору добровільної сплати податків зараз є актуальною орієнтація органів податкової служби на сервісні функції з обслуговування платників. З цією метою працюють Центри обслуговування платників.
Як зазначила Оксана Науменко, в органах Головного управління ДПС у Дніпропетровській області створено та працюють 37 Центрів обслуговування платників (далі – ЦОП). Адміністративні послуги надаються у 38 державних податкових інспекціях. Діяльність ЦОПів у Дніпропетровській області забезпечує 262 працівники структурних підрозділів ДПІ, задіяних у роботі ЦОП.
Вони обслуговують понад 251 тис. платників податків Дніпропетровської області, з них 109 тис. юридичних осіб та 142 тис. фізичних осіб. Також в ЦОПах обслуговуються близько 2 млн фізичних осіб – громадян України, які зареєстровані на території Дніпропетровської області. Послуги надаються і громадянам іноземних держав.
Надання якісних адміністративних, консультаційних, інформаційних послуг, впровадження прогресивних методів і форм обслуговування та створення сприятливих умов для платників податків є пріоритетними завданнями у діяльності державних податкових інспекцій. У Центрах обслуговування платників ГУ ДПС у Дніпропетровській області платники податків мають можливість отримати широкий спектр послуг: інформаційних, консультативних та адміністративних.
«Центрами обслуговування платників надається 31 адміністративна послуга. За 2019 рік Центрами обслуговування платників ГУ ДПС у Дніпропетровській області опрацьовано понад 211,0 тис. звернень у сфері надання адміністративних та інших послуг. В середньому щомісяця ЦОП Дніпропетровської області надається майже 16 437 адміністративних та інших послуг. Значну кількість було надано наступних послуг: видача картки платника податків та внесення до паспорта громадянина України даних про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків – 12,3 тис., видача довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи – 24,5 тис. та інші», – зауважила Оксана Науменко.
Слід відмітити, що ключова функція податкової служби – це зробити процес роботи з платниками податків максимально автоматизованим.
Для забезпечення зручності платників податків, податковою службою розроблено з використанням сучасних Web-технологій та введено в дію електронний сервіс «Електронний кабінет платника» (cabinet.tax.gov.ua).
Платники мають отримувати всі послуги в режимі онлайн, через Електронний кабінет. Перевагами його використання є загальнодоступність, значна економія часу та можливість отримувати необхідну інформацію у будь-який час. Платники податків можуть отримати інформацію про суми виплачених доходів та утриманих податків з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків, скориставшись електронними сервісами ДПС.
ДПС України розширює можливості електронних сервісів та продовжує робити їх ще доступнішими для користувачів.

Перелік змін та доповнень (версія 1.28.3.0) станом на 24.01.2020:
Додано нові версії документів:
На виконання вимог наказу Міністерства фінансів України від 20.11.2019 № 488 додано нові версії документів:
F0200121 – Податкова декларація з податку на додану вартість (ФО);
F0200421 – Додаток 1 «Розрахунок коригування сум податку на додану вартість (Д1)»;
F0215221 – Додаток 2 «Довідка про суму від'ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2)»;
F0200521 – Додаток 3 «Розрахунок суми бюджетного відшкодування (Д3)»;
F0299821 – Додаток 4 «Заява про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізується, в обрахунку реєстраційної суми правонаступника (Д4)»;
F0215121 – Додаток 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)»;
F0299321 – Додаток 6 «Розрахунок сум податку на додану вартість, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, та/або показників, відповідно до яких підприємства (організації) належать до підприємства (організації) осіб з інвалідністю (Д6)»;
F0215721 – Додаток 7 «Розрахунок (перерахунок) частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях (Д7))»;
F0215821 – Додаток 8 «Заява про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов’язкових реквізитів податкової накладної та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування (Д8)»;
F0215321 – Додаток 9 «Розрахунок податкових зобов'язань за операціями, визначеними в статті 161 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України», та питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів (ДС9)»;
F0215521 – Розрахунок податкових зобов’язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України;
F0217021 – Уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок;
J0200121 – Податкова декларація з податку на додану вартість;
J0200521 – Додаток 1 «Розрахунок коригування сум податку на додану вартість (Д1)»;
J0215221 – Додаток 2 «Довідка про суму від'ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2)»;
J0200621 – Додаток 3 «Розрахунок суми бюджетного відшкодування (Д3)»;
J0299821 – Додаток 4 «Заява про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізується, в обрахунку реєстраційної суми правонаступника (Д4)»;
J0215121 – Додаток 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)»;
J0299321 – Додаток 6 «Розрахунок сум податку на додану вартість, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, та/або показників, відповідно до яких підприємства (організації) належать до підприємства (організації) осіб з інвалідністю (Д6)»;
J0215721 – Додаток 7 «Розрахунок (перерахунок) частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях (Д7))»;
J0215821 – Додаток 8 «Заява про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов’язкових реквізитів податкової накладної та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування (Д8)»;
J0215321 – Додаток 9 «Розрахунок податкових зобов'язань за операціями, визначеними в статті 161 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України», та питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів (ДС9)»;
J0215521 – Розрахунок податкових зобов’язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України:
J0217021 – Уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок;
F0299721 – Заява про вибір квартального звітного (податкового) періоду. (Додаток 1 до Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість (пункт 3 розділу II));
F0215921 – Заява про відмову/зупинення використання пільги, передбаченої пунктом 45 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України. (Додаток 3 до Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість (пункт 9 розділу III));
J0299721 – Заява про вибір квартального звітного (податкового) періоду. (Додаток 1 до Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість (пункт 3 розділу II));
J0215621 – Повідомлення про делегування філіям (структурним підрозділам) права складання податкових накладних та розрахунків коригування. (Додаток 2 до Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість (пункт 9 розділу III));
J0215921 – Заява про відмову/зупинення використання пільги, передбаченої пунктом 45 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України. (Додаток 3 до Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість (пункт 9 розділу III)).
У відповідності до форм, які опубліковано на сайті Державної служби статистики України (Держстат) додано нові версії документів:
S0403511 – Звіт про виробництво та реалізацію промислової продукції № 1П-НПП (річна) (наказ Держстату від 31.05.2019 № 182);
S0700552 – Звіт про вартість природного газу, який постачається споживачам. № 1-газ (піврічна) (наказ Держстату від 02.07.2019 № 230);
S0700612 – Звіт про вартість електроенергії, яка постачається споживачам. № 1-електроенергія (піврічна) (наказ Держстату від 02.07.2019 № 230);
S1001501 – № 2-ОЗ ІНВ (річна) «Звіт про наявність і рух необоротних активів, амортизацію та капітальні інвестиції» (наказ Держстату від 10.06.2019 № 205);
S1300201 – № 1-ЕД Звіт про використання інструментів електронної демократії органами держаної влади та місцевого самоврядування (наказ Держстату від 22.07.2019 № 254).
Коригування існуючих форм, шаблонів та даних:
F1401802 «Відомості з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків відповідь на запит у електронному вигляді» – внесено зміни в тексті посилання.
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/

З 2020 року податкова декларація про майновий стан і доходи подається за новою формою
Наказом Міністерства фінансів України від 25.04.2019 № 177 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року № 859» оновлено форму податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) та інструкцію про її заповнення. І з 01 січня 2020 року декларація про майновий стан і доходи подається за новою формою.
В оновленій Декларації є деякі особливості, а саме:
● у Декларації рядок 8 «Категорія платника» доповнено новим критерієм «особа, яка заявляє право на податкову знижку», який застосовується для громадян, які декларують право на податкову знижку;
● у розділі ІІ «Доходи, які включаються до загального оподатковуваного доходу» Декларації окремо виділено доходи:
• «Дохід, нарахований (виплачений, наданий) у формі винагород та інших виплат відповідно до умов цивільно – правового характеру»;
• «дохід, отриманий від фізичної особи – орендаря, який не є податковим агентом фізичної особи – орендодавця, від надання в оренду (суборенду, емфітевзис) земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених у натурі (на місцевості), які розташовані за місцезнаходженням, відмінним від податкової адреси орендодавця».
Крім того, у Декларації передбачено три додатки до неї:
● Розрахунок податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів, отриманих від операцій з інвестиційними активами (додаток Ф1);
● Розрахунок податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів, отриманих само зайнятою особою (додаток Ф2);
● Розрахунок суми податку, на яку зменшуються податкові зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб, у зв’язку з використанням права на податкову знижку (додаток ФЗ).
Також з 01.01.2019 сплата податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) з доходів, від надання в оренду (суборенду, емфітевзис) земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених у натурі (на місцевості), здійснюється відповідно до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та Бюджетного кодексу України за місцезнаходженням таких земельних ділянок (часток, паїв), у зв’язку з цим у новій формі Декларації передбачені деякі зміни у порядку розрахунку податкових зобов’язань з ПДФО.
Так, для реалізації зазначеної норми у формі Декларації передбачено окремі рядки:
«10.4.1» – для відображення вищенаведених доходів;
«17» – для відображення ПДФО (військового збору) з таких доходів.
Податкові зобов’язання по військовому збору з доходів, отриманих від фізичної особи – орендаря, який не є податковим агентом фізичної особи – орендодавця, від надання в оренду (суборенду, емфітевзис) земельних ділянок, земельних часток (паїв) відповідно до вимог ПКУ визначаються у Декларації. Сплата таких зобов’язань з військового збору здійснюється за податковою адресою.

Про базу нарахування єдиного внеску для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність
Нагадуємо, що згідно з п. 2 частини першої ст. 7 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами і доповненнями (далі – Закон № 2464) єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, нараховується на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.
У разі, якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов’язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, база оподаткування податком на доходи фізичних осіб для доходів, отриманих від провадження господарської діяльності, регламентується розділом IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Відповідно до п. 164.1 ст. 164 ПКУ чистий річний оподатковуваний дохід визначається відповідно до п. 178.3 ст. 178 ПКУ, а саме: об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності.
У разі неотримання довідки про взяття на облік особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об’єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без урахування витрат.
Остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними у податковій декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) (п. 178.7 ст. 178 ПКУ).
Пунктом 178.6 ст. 178 ПКУ визначено, що особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов’язані вести облік доходів і витрат від такої діяльності, форму та порядок заповнення якої затверджено наказом Міністерства доходів і зборів України від 16.09.2013 № 481 «Про затвердження форми Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи – підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядку її ведення», на підставі якої здійснюється заповнення Декларації та звіту з єдиного внеску.

Новації застосування РРО 2020 року: режим офлайн
Законом України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» внесено зміни, зокрема до ст. 5 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Відповідно до внесених змін на період виходу з ладу реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) та здійснення його ремонту або у разі тимчасового, не більше 7 робочих днів, відключення електроенергії проведення розрахункових операцій здійснюється з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки або із застосуванням належним чином зареєстрованого резервного РРО.
На період виходу з ладу програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – програмний РРО) проведення розрахункових операцій не здійснюється до моменту усунення несправностей.
На період відсутності зв’язку між програмним РРО та фіскальним сервером контролюючого органу проведення розрахункових операцій здійснюється в режимі офлайн, що може тривати не більше 36 годин, із створенням електронних розрахункових документів, яким присвоюються фіскальні номери із діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу.
Суб’єкт господарювання може використовувати фіскальні номери із діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу, не більше 168 годин протягом календарного місяця.
Порядок визначення діапазону, видачі, резервування, використання фіскальних номерів, що присвоюються електронним розрахунковим документам під час роботи програмного РРО в режимі офлайн, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Контролюючий орган на запит покупця через Електронний кабінет, що функціонує відповідно до статті 42№ Податкового кодексу України, щодо перевірки справжності та достовірності розрахункового документа надає інформацію про суб’єкта господарювання, господарську одиницю та зарезервований фіскальний номер розрахункового документа.
Використання програмного РРО у період відсутності зв’язку між програмним РРО та фіскальним сервером контролюючого органу без отриманого в контролюючому органі діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу, забороняється.
Протягом години після встановлення зв’язку із фіскальним сервером контролюючого органу здійснюється передача копій створених програмним РРО розрахункових документів з присвоєними їм у режимі офлайн фіскальними номерами до фіскального сервера контролюючого органу. Такі розрахункові документи мають бути передані до моменту передачі електронного фіскального звіту, електронного фіскального звітного чека за день, коли були сформовані такі розрахункові документи.
Такі розрахункові документи мають зберігатися програмним РРО до моменту отримання від контролюючого органу підтвердження про доставку розрахункових документів.
У разі виходу з ладу РРО та/або програмного РРО, що застосовується для реєстрації операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, відсутності зв’язку між програмним РРО та фіскальним сервером контролюючого органу облік операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та формування розрахункових документів здійснюються у порядку, встановленому Національним банком України.
Суб’єкт господарювання може прийняти рішення про те, що у разі виходу з ладу РРО або відключення електроенергії проведення розрахункових операцій не здійснюється до моменту належного підключення резервного РРО або включення електроенергії, про що повідомляє під час реєстрації реєстратора розрахункових операцій. У такому разі суб’єкт господарювання має право не реєструвати та не зберігати книги обліку розрахункових операцій і розрахункові книжки. Такі суб’єкти господарювання не мають права здійснювати розрахункові операції у разі виходу з ладу РРО або тимчасової відсутності електроенергії.
Норми набирають чинності з 19.04.2020.

Набрали чинності зміни до форм заяв у сфері державної реєстрації юридичних осіб, ФОП та громадських формувань
Криворізьке північне управління інформує, що 24.01.2020 набрав чинності наказ Міністерства юстиції України від 09.01.2020 № 72/5 «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства юстиції України», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 10.01.2020 за № 28/34311 (далі – Наказ № 72/5).
Наказом № 72/5 внесено зміни до:
► наказу Міністерства юстиції України від 18.11.2016 № 3268/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 18.11.2016 за № 1500/29630 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 29.08.2018 № 2824/5) щодо змін до форм заяв у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців (ФОП) та громадських формувань;
► наказу Міністерства юстиції України від 25.11.2016 № 3359/5 «Про врегулювання відносин, пов’язаних з державною реєстрацією юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, в межах декількох адміністративно-територіальних одиниць», зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 25.11.2016 за № 1528/29658;
► Порядку проведення спеціальної перевірки наявності в осіб, які претендують на зайняття посад, пов’язаних із виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, корпоративних прав, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 23.03.2012 № 448/5, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 26.03.2012 за № 449/20762;
► Порядку державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 09.02.2016 № 359/5, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 09.02.2016 за № 200/28330;
► Порядку функціонування порталу електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 23.03.2016 № 784/5, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 23.03.2016 за № 427/28557 (зі змінами);
► Порядку надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 10.06.2016 № 1657/5, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 10.06.2016 № 839/28969.
Наказ № 72/5 опубліковано у виданні «Офіційний вісник України» від 24.01.2020 № 6.

Внесено зміни до положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку
Інформуємо, що 31.12.2019 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1144 «Про внесення зміни до Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів» (далі – Постанова № 1144).
Постановою № 1144 внесено зміни до Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1251, доповнивши його пунктом 32, відповідно до якого реєстр виданих марок розміщується на офіційному вебпорталі ДПС. У реєстрі зазначаються всі реквізити марки, а також найменування покупців марок, місяць і рік, у якому вироблено марки для алкогольних напоїв, та рік і квартал, у якому вироблено марки для тютюнових виробів.
Постанову № 1144 опубліковано в офіційному виданні «Урядовий кур’єр» від 31.12.2019 № 251.

Особливості перерахування коштів з власного поточного рахунка на електронний рахунок у СЕА ПДВ
Відповідно до п. 4 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 (із змінами), рахунок у системі електронного адміністрування податку (далі – електронний рахунок) – це рахунок, відкритий платнику ПДВ в Державній казначейській службі України (далі – Казначейство), на який таким платником перераховуються кошти у сумі, необхідній для досягнення розміру суми ПДВ, на яку платник ПДВ має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також у сумі, необхідній для сплати узгоджених податкових зобов’язань з ПДВ.
При цьому, при заповненні реквізитів отримувача у платіжних дорученнях при перерахуванні коштів з власного поточного рахунка на електронний рахунок у системі електронного адміністрування ПДВ (далі – СЕА ПДВ):
● у полі «Отримувач» необхідно заповнювати назву платника;
● у полі «Код» необхідно заповнювати податковий номер платника податку, за яким ведеться облік у контролюючих органах;
● у полі «Банк отримувача» необхідно заповнювати «Казначейство України (ел. адм. подат.)»;
● у полі «№ рахунка» необхідно заповнювати номер електронного рахунка у СЕА ПДВ за стандартом IBAN.
Поле «Призначення платежу» такого платіжного доручення необхідно заповнювати згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, викладених у додатку 9 до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 зі змінами (далі – Постанова № 22).
Згідно з п. 3.7 Постанови № 22 реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України.
При перерахуванні коштів з власного поточного рахунка на електронний рахунок у СЕА ПДВ у полі «Призначення платежу» друкується роз’яснювальна інформація про призначення платежу у довільній формі.

Важливі зміни для платників акцизного податку
Нагадуємо, що 29.12.2019 набрав чинності Закон України від 18 грудня 2019 року № 391-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування акцизного податку» (далі – Закон № 391).
Зміни, внесені Законом № 391, передбачають:
• доповнення акцизної накладної новими обов’язковими реквізитами;
• уточнення можливості складання зведеної акцизної накладної;
• наведення умов віднесення операцій із заправлення пальним за договорами підряду до власного споживання;
• розширення переліку випадків, в яких особа, яка реалізує пальне або спирт етиловий, зобов’язана скласти акцизну накладну;
• визначення алгоритму дій у разі зазначення в акцизній накладній помилкових даних або її складання на операцію, яка не відбулася;
• подання одноразово, до 20.01.2020 включно, заявки на поповнення обсягу залишку пального в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, без сплати акцизного податку, суб’єктами господарювання, які до 01.07.2019 не підпали під визначення платників акцизного податку, а з 01.07.2019 зареєстровані платниками такого податку;
• встановлення триденного терміну для реєстрації акцизних накладних за експортними операціями;
• подовження строку до 15 календарних днів для подання довідки за формою 2 промисловими споживачами;
• надання можливості підприємствам роздрібної торгівлі самостійно обирати спосіб складання акцизних накладних при відпуску пального через колонки (зведені або за щоденними підсумками операцій).
Крім того, відтерміновується до 01 квітня 2020 року застосування штрафів:
► за необладнання та/або відсутність реєстрації витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального до розпорядників акцизних складів, на яких розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів;
► за неподання електронних документів з акцизних складів, на яких розташовані резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів.
Також Законом № 391 внесено зміни до Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 481), відповідно до яких визначено:
● що роздрібною торгівлею пальним будуть вважати також реалізацію скрапленого вуглеводневого газу в балонах для побутових потреб населення та інших споживачів;
● передбачено застосування штрафу у розмірі 500 тис. грн за надання послуг із зберігання пального, що належить іншим суб’єктам господарювання та/або реалізацію (тобто фізичну передачу) пального іншим особам на підставі ліцензії на зберігання пального, отриманої відповідно до абзацу другого частини 41 ст. 15 Закону № 481 (на оптову торгівлю пальним, за відсутності місць оптової торгівлі пальним);
● визначено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють роздрібну, оптову торгівлю пальним або зберігання пального виключно у споживчій тарі до 5 літрів, ліцензію на роздрібну або оптову торгівлю пальним або ліцензію на зберігання пального не отримують;
● відтерміновано застосування штрафу за зберігання пального без наявності відповідної ліцензії.

Офіційне працевлаштування – запорука забезпеченого майбутнього
В інформаційному центрі газети Дніпра «Наше місто» відбулася пресконференція з питань легалізації робочих місць та заробітної плати.
У пресконференції прийняли участь: т.в.о. начальника Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області Владислав Катченко, начальник Інспекції з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради Тетяна Янушкевич та начальник управління податків і зборів з фізичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Вікторія Каліногорська.
У рамках виконання доручення Прем’єр-міністра України щодо вжиття заходів, спрямованих на детінізацію зайнятості населення у сфері торгівлі, тимчасового розміщування та організації харчування, підприємцям Дніпра нагадали про необхідність офіційного працевлаштування робітників.
Так, інспекція з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради спільно з Головним управління Держпраці у Дніпропетровській області та Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області продовжують роз’яснювальну роботу щодо важливості офіційного працевлаштування та пояснюють роботодавцям про наслідки порушень законодавства про працю.
Як зазначила Тетяна Янушкевич, зараз головне завдання – проінформувати максимальну кількість підприємців Дніпропетровщини. Вона нагадала, що серед переваг офіційного працевлаштування, зокрема є наявність страхового стажу, можливість звертатися до центру зайнятості у разі втрати роботи та отримувати лікарняний.
Владислав Катченко зауважив, що за результатами інформаційно – роз’яснювальної роботи податкової та пенсійної служб області формується список, так званих, ризикових підприємств та закликав роботодавців не потрапити до нього.
Зі свого боку, Вікторія Каліногорська наголосила, що на сьогоднішній день питання легалізації заробітної плати та погашення заборгованості із її виплати є і залишається одним із першочергових завдань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.
Тільки завдяки легалізації зайнятості населення та детінізації заробітної плати можливе додаткове збільшення податкових надходжень, зокрема податку на доходи фізичних осіб, що є основним джерелом надходжень місцевого бюджету.
Підприємства, установи, організації та громадяни - суб’єкти підприємницької діяльності при виплаті заробітної плати повинні дотримуватись чинного законодавства, нести відповідальність за навмисне ухилення від сплати податків.
Тож, на теперішній час одним з пріоритетних напрямків роботи податкової служби регіону є сприяння легалізації трудових правовідносин у бізнес-середовищі та оптимізація процедури реєстрації трудових правовідносин з найманими працівниками.
Постійно звертається увага керівників підприємств, установ, організацій та фізичних осіб-підприємців на обов`язкове оформлення трудових відносин із найманими працівниками, на недопущення виплати заробітної плати у розмірі, меншому за встановлений законодавством рівень.
Основа соціальної захищеності працівника – офіційне укладання трудових відносин та виплата належної працівнику суми заробітної плати відповідно до чинного законодавства!

Уряд змінив порядок подання інформації органам ДПС
ДПС України повідомила, що Уряд затвердив постанову, якою внесено зміни до пунктів 9 та 13 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом.
Під час періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, отримувачі та користувачі електронних довірчих послуг зможуть використовувати кваліфікований електронний підпис з використанням кваліфікованого сертифіката відкритого ключа.
Нові положення забезпечують належне виконання вимог Закону України «Про електронні довірчі послуги».
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/406199.html

Затверджено Стратегію у сфері протидії незаконному виробництву та обігу тютюнових виробів
ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/406257.html проінформувала про наступне.
Кабінет Міністрів України затвердив план реалізації Стратегії у сфері протидії незаконному виробництву та обігу тютюнових виробів на період до 2021 року. Цей документ сприятиме ліквідації всіх форм незаконного виробництва та обігу виробів із тютюну.
Основна мета реалізації Стратегії – скорочення умов для існування тіньової економіки та корупції, і, як результат, – покращення інвестиційного іміджу України.
План заходів передбачає проведення на державному рівні системних досліджень у цій сфері, зокрема в частині нелегального виробництва та обігу тютюнових виробів.
Серед основних кроків у цьому напряму:
► ухвалення відповідних нормативно-правових актів;
► здійснення виконавчими органами влади відповідних дій та прийняття управлінських рішень;
► активізація міжнародного співробітництва.
Документ визначає індикатори та терміни виконання цих заходів.

Оподаткування ПДВ факторингових операцій
Звертаємо увагу платників ПДВ, що згідно зі ст. 1077 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-ІV із змінами та доповненнями (далі – ЦКУ) за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов’язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов’язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції (ст. 1079 ЦКУ).
Нормами п.п. 196.1.5 п. 196.1 ст. 196 Податкового кодексу України встановлено, що не є об’єктом оподаткування ПДВ операції з:
◄ надання послуг платіжних організацій платіжних систем, пов’язаних з переказом коштів, з інкасації, розрахунково-касового обслуговування, залучення, розміщення та повернення коштів за договорами позики, депозиту, вкладу (у тому числі пенсійного), управління коштами та цінними паперами (корпоративними правами та деривативами), доручення, надання, управління і відступлення прав вимоги за фінансовими кредитами фінансових установ, кредитних гарантій і банківських поручительств особою, що надала такі кредити, гарантії або поручительства. Перелік послуг з розрахунково-касового обслуговування визначається Національним банком України за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;
◄ відступлення права вимоги, переведення боргу, торгівлі за грошові кошти або цінні папери борговими зобов’язаннями (вимогами), за винятком операцій з інкасації боргових вимог та факторингу (факторингових) операцій, крім факторингових операцій, якщо об’єктом боргу є валютні цінності, цінні папери, у тому числі компенсаційні папери (сертифікати), інвестиційні сертифікати, іпотечні сертифікати з фіксованою дохідністю, операції з відступлення права вимоги за забезпеченими іпотекою кредитами (позиками), житлові чеки, земельні бони та деривативи;
◄ переходу права власності на об’єкт фінансового лізингу до лізингодавця (нового кредитора) від лізингодавця (первинного кредитора) із збереженням прав та обов’язків сторін за договором фінансового лізингу в разі, коли лізингодавцем (первинним кредитором) під час передачі лізингоодержувачу такого об’єкта фінансового лізингу нараховані та відображені у податковій звітності за відповідний звітний (податковий) період податкові зобов’язання з податку.
Отже, якщо об’єктом факторингових операцій є валютні цінності, цінні папери, у тому числі компенсаційні папери (сертифікати), інвестиційні сертифікати, іпотечні сертифікати з фіксованою дохідністю, операції з відступлення права вимоги за забезпеченими іпотекою кредитами (позиками), житлові чеки, земельні бони та деривативи, то такі операції не є об’єктом оподаткування ПДВ.
В іншому випадку, якщо об’єктом факторингових операцій є об’єкти відмінні від зазначених вище, то факторингові операції є об’єктом оподаткування ПДВ.

Про перевірку терміну дії кваліфікованого сертифіката відкритого ключа
Перевірити термін дії кваліфікованого сертифіката відкритого ключа, отриманого в Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС (далі – КН ЕДП ІДД ДПС), можна на офіційному інформаційному ресурсі КН ЕДП ІДД ДПС наступним чином:
1. За посиланням Головна/«Пошук сертифікатів та СВС»/«Пошук сертифікатів».
Для цього у полі:
● «код ЄДРПОУ» необхідно зазначити відповідно код ЄДРПОУ (для юридичних осіб);
● «Реєстраційний номер облікової картки платника податків» – реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта у разі, якщо через релігійні переконання користувач в установленому порядку відмовився від реєстраційного номеру облікової картки платника податків та має відповідну відмітку у паспорті (для фізичних осіб);
● «УНЗР ІD картки» – унікальний номер запису у реєстрі ІD картки (для фізичних осіб).
При цьому пошук сертифікатів користувачем може здійснюватись за одним або декількома реквізитами.
Після проставлення відповідних реквізитів користувачу необхідно натиснути «Пошук». У вікні «Результати пошуку» зазначено відомості про початок та закінчення строку дії кваліфікованого сертифіката відкритого ключа.
2. За допомогою безкоштовного програмного забезпечення «ІІТ Користувач ЦСК-1» (далі – Програма), актуальна версія якого доступна для завантаження за посиланням: Головна/«Отримання електронних довірчих послуг»/«Програмне забезпечення»/«Засіб кваліфікованого електронного підпису чи печатки – «ІІТ Користувач ЦСК-1»/«Інсталяційний пакет «ІІТ Користувач ЦСК-1.3.1 (версія:1.3.1.46)».
Після завантаження Програми необхідно в меню Програми натиснути посилання «Переглянути сертифікати». Із наведеного переліку сертифікатів необхідно вибрати свій сертифікат або, у разі його відсутності, додати його за допомогою кнопки «Імпортувати». Натиснути на вибраний сертифікат подвійним кліком лівої кнопки миші, обрати пункт «Детальна інформація». У вікні, яке з’явилось, можна переглянути детальну інформацію про кваліфікований сертифікат відкритого ключа, у т.ч. щодо терміну його дії.

Особливості визначення розмірів ставок податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки
Доводимо до відома, що ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об’єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відс. розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.
Норми встановлені п.п. 266.5.1 п. 266.5 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Згідно з п. 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 20 грудня 2016 року № 1791-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» (далі – Закон № 1791) з 01 січня 2017 року до прийняття відповідним органом місцевого самоврядування рішення про встановлення ставок місцевих податків і зборів на 2017 рік відповідно до Закону № 1791, встановлені таким органом місцевого самоврядування ставки, зокрема податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, застосовуються з коефіцієнтом 0,5.
У 2017 році до прийнятих рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів, які прийняті на виконання Закону № 1791, не застосовуються вимоги п.п. 4.1.9 п. 4.1 та п. 4.5 ст. 4; п.п. 12.3.4 п. 12.3, п.п. 12.4.3 п. 12.4 та п. 12.5 ст. 12 ПКУ та Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» від 11 вересня 2003 року № 1160-ІV із змінами і доповненнями (далі – Закон № 1160) (п. 4 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1791).
Пунктом 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 07 грудня 2017 року № 2245-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» та п. 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» встановлено, що у 2018 та 2019 роках до рішень про встановлення місцевих податків і зборів, прийнятих органами місцевого самоврядування у 2018 року та у 2019 роках, не застосовуються вимоги п.п. 4.1.9 п. 4.1 та п. 4.5 ст. 4, п.п. 12.3.4 п.12.3, п.п. 12.4.3 п. 12.4 та п. 12.5 ст. 12 ПКУ та Закону № 1160.

ДПС за підтримки Міністерства фінансів України запустила пілотний проєкт «Пошук акцизної марки»
З метою запровадження та вдосконалення нових електронних сервісів Державна податкова служба України за підтримки Міністерства фінансів України запустила пілотний проєкт електронного сервісу «Пошук акцизної марки».
За допомогою цього електронного сервісу українці зможуть перевіряти легальність походження алкогольних напоїв та тютюнових виробів, а також здійснювати громадський контроль за обігом підакцизних товарів.
Зокрема, послуга дає можливість самостійно визначити дату видачі марки акцизного податку, а також суб’єкта господарювання, який її отримав.
Нині електронний сервіс «Пошук акцизної марки» працює у тестовому режимі. Ознайомитися з його роботою можна за посиланням https://cabinet.tax.gov.ua/registers/mark.
Свої пропозиції щодо покращення та вдосконалення сервісу просимо надсилати на електронну адресу excise@tax.gov.ua.
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/406386.html

Які особи мають обов’язок подати декларацію про майновий стан і доходи від імені платника
Криворізьке північне управління нагадує, що кампанія декларування доходів, отриманих громадянами протягом 2019 року, триває.
Податкова декларація про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) заповнюється платником податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) самостійно або іншою особою, нотаріально уповноваженою платником ПДФО здійснювати таке заповнення, у порядку, передбаченому главою 2 розділу II «Адміністрування податків» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) (п. 179.5 ст. 179 ПКУ).
Обов’язок щодо заповнення та подання податкової декларації від імені платника ПДФО покладається на таких осіб:
► батьків, опікуна або піклувальника – щодо доходів, отриманих малолітньою/неповнолітньою особою або особою, визнаною судом недієздатною;
► спадкоємців (розпорядників майна, державних виконавців) – щодо доходів, отриманих протягом звітного податкового року платником ПДФО, який помер;
► державного виконавця, уповноваженого здійснювати заходи щодо забезпечення майнових претензій кредиторів платника ПДФО, визначеного в установленому порядку банкрутом.
Вищевказані норми визначені п. 179.6 ст. 179 ПКУ.

Оподаткування ПДВ дебіторської заборгованості у разі анулювання реєстрації особи як платника ПДВ
Повідомляємо, якщо товари/послуги, необоротні активи, суми ПДВ по яких були включені до складу податкового кредиту, не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, такий платник ПДВ в останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника ПДВ зобов’язаний визначити податкові зобов’язання по таких товарах/послугах, необоротних активах виходячи із звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів, крім випадків анулювання реєстрації як платника ПДВ внаслідок реорганізації платника ПДВ шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону.
Норми встановлені п. 184.7 ст. 184 Податкового кодексу України.
Отже, платник ПДВ, у якого на дату анулювання реєстрації як платника ПДВ обліковується дебіторська заборгованість за оплаченими але не отриманими товарами/послугами, необоротними активами, за якими суми ПДВ було включено до податкового кредиту, повинен не пізніше такої дати нарахувати податкові зобов’язання за такими товарами/послугами, необоротними активами виходячи з їх звичайної ціни, визначеної на момент такого нарахування.

За тимчасове розміщення відходів на власній території у разі виробництва продукції тваринництва екологічний податок не справляється
Звертаємо увагу, що платників екологічного податку визначено п.п. 240.1.3 п. 240.1 ст. 240 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Об’єктом та базою оподаткування екологічного податку, що справляється за розміщення відходів, є обсяги та види (класи) розміщених відходів, крім обсягів та видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання (п.п. 242.1.3 п. 242.1 ст. 242 ПКУ).
Суб’єкти господарювання, які розміщують на власних територіях (об’єктах) виключно відходи як вторинну сировину, не є платниками податку за розміщення відходів (п. 240.5 ст. 240 ПКУ).
Згідно з абзацом другим ст. 1 Закону України від 05 березня 1998 року № 187/98-ВР «Про відходи» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 187) відходи – це будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення.
Термін «розміщення відходів» визначено п.п. 14.1.223 п. 14.1 ст. 14 ПКУ як постійне (остаточне) перебування або захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об’єктах (місцях розміщення відходів, сховищах, полігонах, комплексах, спорудах, ділянках надр тощо), на використання яких отримано дозволи уповноважених органів.
Термін «відведені місця чи об’єкти» визначено абзацом шістнадцятим ст. 1 Закону № 187 як місця чи об’єкти (місця розміщення відходів, сховища, полігони, комплекси, споруди, ділянки надр тощо), на використання яких отримано дозвіл на здійснення операцій у сфері поводження з відходами.
Відходи є об’єктом права власності. Право власності на відходи може переходити від однієї особи до іншої в порядку, передбаченому законом (ст. 8 Закону № 187).
Отже, суб’єкти господарювання за обсяги відходів, які утворюються в процесі господарської діяльності, зокрема у разі виробництва продукції тваринництва, і тимчасово розміщуються на власній території та в подальшому передаються для утилізації спеціалізованим підприємствам на підставі укладених договорів, не є платниками екологічного податку.

Проведення рекламної акції із безоплатним розповсюджуванням алкогольних напоїв: чи потрібно придбавати ліцензію?
Роздрібна торгівля визначена як діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб’єктах господарювання (у тому числі іноземних суб’єктах господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) громадського харчування.
Норми визначені ст. 1 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва i обігу спирту етилового, коньячного i плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 481).
Роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами, або пальним може здійснюватися суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю (ст. 15 Закону № 481).
Згідно із п.п. 14.1.202 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України продаж (реалізація) товарів – це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.
Отже, при розповсюдженні алкогольних напоїв та тютюнових виробів шляхом безоплатного їх надання споживачеві право власності на них переходить до споживача. Тому такі операції розглядаються як операції з продажу і можуть здійснюватись лише за наявності ліцензій на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами.
Звертаємо увагу, що до суб’єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі, якщо такі операції будуть здійснюватись без наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій, а саме: 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17 000 гривень (ст. 17 Закону № 481).

До уваги платників ПДВ!
Нагадуємо, що 01.02.2020 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – Постанова № 1165).
Зокрема, Постановою № 1165 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Також Постановою № 1165 затверджені критерії ризиковості платника ПДВ, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника ПДВ та критерії ризиковості здійснення операцій.
З набранням чинності Постанови № 1165 втратила чинність постанова Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».
Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520 «Про затвердження Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».
Постанову № 1165 опубліковано в офіційному виданні «Урядовий кур’єр» від 23.01.2020 № 13.

В Єдиному вікні доступні нові форми Таблиці даних платника ПДВ та Скарги щодо рішення про відмову в реєстрації ПН/РК
Повідомляємо, що до спеціалізованого клієнтського програмного забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності» станом на 30.01.2020 додано нові форми документів.
Перелік змін та доповнень (версія 1.28.4.0) станом на 30.01.2020
Нові версії документів:
У зв’язку з набранням чинності 01.02.2020 постанови Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» додано наступні форми:
F/J 1313203 – Додаток 1. Скарга щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;
F/J 1313303 – Додаток 2. Заява про відкликання скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;
F/J 1413203 – Додаток 3. Рішення за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;
F/J 1412601 – Додаток 4. Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку;
F/J 1312303 – Додаток 5. Таблиця даних платника податку на додану вартість;
F/J 1412306 – Додаток 6. Рішення про врахування/неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість;
F/J 1413304 – Додаток 7. Рішення про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість;
F/J 1314901 – Повідомлення про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/

ПДВ – декларація: зміни 2020
Звертаємо увагу платників ПДВ, що ДПС України у зв’язку із набранням чинності наказом Міністерства фінансів України від 20.11.2019 № 488 «Про внесення змін до форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість та визнання таким, що втратив чинність, наказу Державної податкової адміністрації України від 29 березня 2011 року № 167» (далі – Наказ № 488) листом від 31.01.2020 № 1617/7/99-00-07-03-02-07 (далі – Лист № 1617) надала опис основних змін, внесених Наказом № 488 до податкової звітності з ПДВ.
Так, Наказом № 488 внесено зміни до форми податкової декларації з ПДВ (далі – Декларація), форми уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок, а також до Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість.
Внесені зміни деталізують порядок відображення у розділі І «Податкові зобов’язання» Декларації обсягів операцій з вивезення товарів за межі митної території України. Разом з цим, з рядка 5 Декларації, виділено окремий рядок 5.1 для зазначення обсягів операцій, які звільнені від оподаткування.
У новій редакції викладено також додаток 6 Декларації (далі – Д6). Так скасовано «Звіт про суми податкових пільг» та встановлено, що суб’єкти господарювання мають відображати інформацію про суми податкових пільг у податковій звітності.
Замість частини третьої таблиці 1, в якій відображалися операції, що звільнені від оподаткування, впроваджено таблицю 2 «Розрахунок сум податку на додану вартість, не сплаченого суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг».
Таблиця 2 (Д6) заповнюється у разі здійснення у звітному (податковому) періоді операцій з постачання товарів/послуг, що звільнені від оподаткування ПДВ. Інформація зазначається у розрізі податкових пільг, які використовуються платником ПДВ.
Нову редакцію отримала Таблиця «Розрахунок показників щодо належності підприємства (організації) до підприємства (організації) інвалідів».
У новій редакції викладено форму Розрахунку податкових зобов’язань з ПДВ для осіб, не зареєстрованих платниками податку на додану вартість. Вона, зокрема, передбачає нарахування самостійно платником суми штрафу у зв’язку з виправленням помилок у разі, якщо внаслідок уточнення збільшується сума нарахованих податкових зобов’язань.
Так, особам, не зареєстрованим як платники ПДВ, надана можливість відкоригувати задекларовані податкові зобов’язання з ПДВ, що нараховані отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник ПДВ, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України.
Нагадуємо, що вищезазначені нововведення набрали чинності з 01.01.2020.
Детальніше про зміни у формі та заповненні Декларації у Листі № 1617, який розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/74330.html

Система електронного адміністрування реалізації пального в Електронному кабінеті
Доводимо до відома платників, що в Електронному кабінеті представлено меню «Система електронного адміністрування реалізації пального», яке надає користувачам Електронного кабінету доступ до інформації з Системи електронного адміністрування реалізації пального (далі – СЕА РП), а саме до:
● Реєстру операцій обсягів пального;
● Реєстр сум акцизного податку;
● Реєстр транзакцій.
Реєстр операцій обсягів пального
У цьому вікні користувачі Електронного кабінету отримують перелік всіх операцій, зареєстрованих в СЕА РП – акцизних накладних, розрахунків коригування тощо за обсягами реалізації відповідного виду пального. Реєстр операцій будується за календарною черговістю реєстрації відповідних операцій від новіших до старіших та дозволяє отримати інформацію про актуальні ліміти та інші показники Реєстру.
Реєстр сум акцизного податку
У цьому вікні користувачі Електронного кабінету отримують перелік всіх операцій, зареєстрованих в СЕА РП – акцизних накладних, розрахунків коригування тощо за сумами акцизного податку. Реєстр операцій будується за календарною черговістю реєстрації відповідних операцій від новіших до старіших та дозволяє отримати інформацію про актуальні ліміти та інші показники Реєстру.
Реєстр транзакцій
У цьому вікні користувачі Електронного кабінету отримують перелік всіх операцій з ПДВ-рахунком, в тому числі інформацію про тип транзакції (зарахування коштів, списання коштів тощо), загальну суму поповнення рахунку, списання коштів з рахунку, суму всіх кредитових оборотів по ПДВ-рахунку, заборгованість, актуальний залишок коштів на рахунку. Реєстр транзакцій будується за календарною черговістю реєстрації відповідних транзакцій від новіших до старіших.

Про ставки та коефіцієнти до ставок з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України
Відповідно до п. 254.4 ст. 254 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) ставки рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України (далі – рентна плата) встановлені за 1 МГц смуги радіочастот на місяць у розрізі видів радіозв’язку та діапазонів радіочастот.
При цьому для ширини смуги радіочастот до 30 МГц (15 х 2) у кожному регіоні окремо, що належить окремому платнику рентної плати – користувачу радіочастотного ресурсу, застосовується понижувальний коефіцієнт 0,75 за такими видами радіозв’язку, як:
► радіозв’язок у системі передавання даних з використанням шумоподібних сигналів, у діапазонах 1427 – 2400 МГц, 2400 – 2483,5 МГц та 5150 – 5850 МГц;
► стільниковий радіозв’язок, у діапазонах 300 – 791 МГц, 821 – 832 МГц, 862 – 880 МГц, 915 – 925 МГц, 960 – 1710 МГц, 1785 – 1805 МГц, 1880 – 1920 МГц, 1980 – 2110 МГц та 2170 – 2200 МГц;
► радіозв’язок у багатоканальних розподільчих системах для передавання та ретрансляції телевізійного зображення, передавання звуку, цифрової інформації, в діапазонах 2 – 7 ГГц та 10 – 42,5 ГГц (примітка 1 до п. 254.4 ст. 254 ПКУ).
Примітками 2 – 8 до п. 254.4 ст. 254 ПКУ передбачені понижувальний коефіцієнт 0,75 і підвищувальні коефіцієнти 1,2 та 1,4 до ставок рентної плати для стільникового радіозв’язку в залежності від діапазону радіочастот.
Слід зазначити, що передбачені примітками 1 – 8 до п. 254.4 ст. 254 ПКУ підвищувальні та понижувальні коефіцієнти застосовуються окремо до об’єкта оподаткування шляхом додавання/віднімання грошового значення відповідного коефіцієнта до нього. Грошове значення коефіцієнта розраховується шляхом визначення різниці між об’єктом оподаткування, до якого застосовується коефіцієнт, помножений на коефіцієнт, та об’єктом оподаткування, до якого застосовується коефіцієнт.
Кабінет Міністрів України щорічно до 01 червня у разі необхідності вносить до Верховної Ради України проект закону про внесення змін до ПКУ щодо ставок оподаткування, визначених в абсолютних значеннях, з урахуванням індексів споживчих цін, індексів цін виробників промислової продукції, зокрема з рентної плати (абзац дев’ятий п. 4 розділу XIX «Прикінцеві положення» ПКУ).
Криворізьке північне управління
Версія для друку Написати листа