www.kriv-rn.dp.gov.ua
ГОЛОВНА СТОРІНКА МАПА САЙТУ ДОПОМОГА П'ятниця, 14 грудня 2018 року
Що нового на сайті ?

Архів публікацій
Криворізський район >> За даними 2018 року
Звільнення від сплати ЄСВ
Версія для друку Написати листа
Звільнення від сплати ЄСВ

Криворізька північна ОДПІ повідомляє, що фізичні особи — підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, є платниками єдиного внеску (п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону про ЄСВ).
Водночас відповідно до ч. 4 цієї статті фізичні особи — підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону №1058, та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.
ФОП, яка набула статус пенсіонера за віком та отримує відповідно до закону пенсію, звільняється від сплати за себе єдиного внеску з наступного місяця після набуття такого статусу.
Оскільки пропорційний розрахунок бази нарахування єдиного внеску для такої категорії платників Законом про ЄСВ не передбачено, то місяць, у якому така особа набула право на пенсію за віком, відноситься до базового звітного періоду, за який сплачується єдиний внесок.
Слід зазначити, що платники єдиного внеску зобов’язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок (п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону про ЄСВ).
Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (ч. 2 ст. 9 цього Закону).

Про рентну плату в 2018 році
Криворізька північна ОДПІ інформує, що Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» від 07.12.2017 № 2245-VIII, внесені наступні зміни до рентної плати:
- збільшено ставки з рентної плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, рентної плати за спеціальне використання води та рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів;
- запроваджено ставки рентної плати на видобуток природного газу із нових свердловин з покладів, які повністю або частково залягають на глибині до/понад 5000 метрів (крім природного газу, видобутого під час виконання договорів про спільну діяльність) у розмірі 12% та 6% відповідно;
- доповнено перелік, що не належить до об’єктів оподаткування рентною платою за користування надрами для видобування корисних копалин, обсягами газу (метану) дегазації вугільних родовищ, який не відповідає вимогам до якості природного газу, призначеного для транспортування, промислового або комунально-побутового споживання.
Також з 01.01.2018 року набули чинності зміни у частині зменшення кола платників рентної плати за спеціальне використання води та порядку нарахування податкових зобов’язань з рентної плати за спеціальне використання води передбачені пунктом 110 розділу I Закону України від 21.12.2016 №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» внесено зміни до статті 255 Кодексу.

Використання процедури електронного декларування за митними деклараціями на бланку єдиного адміністративного документа на Дніпропетровській митниці ДФС
Кількість електронних митних декларацій (далі – ЕМД), оформлених на бланку єдиного адміністративного документу (у т.ч. у відсотковому відношенні до загальної кількості оформлених митних декларацій), складає:
- у лютому 2018 року: 12155 шт. (99%).
У порівнянні з аналогічним періодом минулого року (з 01.02.2017 по 28.02.2017) відсотковий показник кількості оформлених ЕМД залишився незмінним на рівні 99%.
У порівнянні з січнем 2018 року у лютому 2018 року відсотковий показник кількості оформлених ЕМД залишився незмінним на рівні 99%.

Митники Харківщини виявили приховані цигарки вартістю майже 650 тис. гривень
У міжнародному автомобільному пункті пропуску «Гоптівка» митники упередили незаконне вивезення смугою руху «червоний коридор» великої партії цигарок.
Прихований від митного контролю вантаж було виявлено під час переогляду спеціалізованого вантажного сідлового тягача марки «MAN 19.414» зі спеціалізованим напівпричепом (рефрижератор), здійсненим на підставі доручення ГВ БКОЗ УСБУ в Харківській області.
За документами водій тягача, громадянин України, переміщував вантаж «Бутылка стеклянная для пищевых жидкостей из бесцветного стекла ёмкостью 0,5 л тип Г-500» у кількості 37,6 тис. штук (33 палети по 1140 штук).
Однак під час переогляду у порожнині між нижньою частиною корпусу напівпричепа та підлогою було виявлено приховані цигарки іноземного виробництва без акцизних марок, а саме 20 тис. пачок цигарок «Marvel» та 5999 пачок цигарок «Marble». Орієнтовна вартість цигарок складає майже 650 тис. грн. (по 25 грн. за пачку).
Остаточну вартість буде визначено експертом.


Нові довідники податкових пільг діють з 1 січня 2018 року
Головне управління ДФС у Дніпропетровській повідомляє, що ДФС України затвердила нові Довідники податкових пільг станом на 01.01.2018:
- №86/1 – Довідник податкових пільг, що є втратами доходів бюджету;
- №86/2 – Довідник інших податкових пільг.
У довідниках надано перелік пільг із податку на прибуток, плати за землю, ПДВ, акцизного податку, податку на нерухоме майно, місцевих податків та зборів, державного мита, а також початок та кінець дії пільг.
Інформацію розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням
http://sfs.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/54005.htm

Реорганізація шляхом злиття (приєднання): у правонаступника відсутні підстави для коригування податкових зобов’язань з ПДВ
Звертаємо увагу, що пунктами 3, 6 ст.4 розділу І Закону України від 15.05.2003 №755-ІV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» зі змінами та доповненнями визначено, що у разі злиття юридичних осіб здійснюється державна реєстрація новоутвореної юридичної особи та державна реєстрація припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті злиття.
Припинення вважається завершеним з дати державної реєстрації припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті злиття. У разі приєднання юридичних осіб здійснюється державна реєстрація припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті приєднання, та державна реєстрація змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – Єдиний державний реєстр), щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються. Приєднання вважається завершеним з дати державної реєстрації змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються.
Якщо товари повертаються не юридичною особою – отримувачем таких товарів, а її правонаступником – новим суб’єктом господарювання та новим платником ПДВ, то підстави для коригування податкових зобов’язань з ПДВ у постачальника відсутні.
Але, операція з повернення товарів правонаступником для цілей оподаткування ПДВ розглядається як операція з постачання товарів, яка відповідно до п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями є об’єктом оподаткування ПДВ. Тобто, за результатами здійснення такої операції особа, яка повертає товар (правонаступник) зобов’язана нарахувати податкові зобов’язання, скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Безоплатно отримані основні засоби: коли нараховується у податковому обліку амортизація?
Інформуємо, що порядок розрахунку амортизації основних засобів або нематеріальних активів для визначення об’єкта оподаткування наведено у п.138.3 ст.138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).
Розрахунок амортизації основних засобів або нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених п.п.14.1.138 п.14.1 ст.14 розділу I ПКУ, підпунктами 138.3.2 – 138.3.4 п.138.3 ст.138 ПКУ. При такому розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, крім «виробничого» методу.
Для розрахунку амортизації відповідно до положень п.138.3 ст.138 ПКУ визначається вартість основних засобів та нематеріальних активів без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку (п.п.138.3.1 п.138.3 ст.138 ПКУ).
Згідно з п.п.138.3.2 п.138.3 ст.138 ПКУ не підлягають амортизації та проводяться за рахунок відповідних джерел:
вартість гудвілу;
витрати на придбання/самостійне виготовлення невиробничих основних засобів, невиробничих нематеріальних активів;
витрати на ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих основних засобів, невиробничих нематеріальних активів.
Терміни «невиробничі основні засоби», «невиробничі нематеріальні активи» означають відповідно основні засоби, нематеріальні активи, не призначені для використання в господарській діяльності платника податку на прибуток (далі – платник податку).
Відповідно до п.22 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби» (далі – П(С)БО 7), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 №92, об’єктом амортизації є вартість, яка амортизується (окрім вартості земельних ділянок, природних ресурсів і капітальних інвестицій).
Пунктом 4 П(С)БО 7 встановлено, що під амортизацією розуміється систематичний розподіл вартості, яка амортизується, необоротних активів протягом строку їх корисного використання (експлуатації).
Нормами П(С)БО 7 та Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 30.09.2003 №561, визначено відображення вартості безоплатно отриманих основних засобів та нарахування амортизації на них.
З урахуванням вищевикладеного, у податковому обліку не передбачено обмежень щодо нарахування амортизації на основні засоби, які безоплатно отримані платником податку, тому такі основні засоби, отримані після 01.01.2015, які призначені для використання в господарській діяльності платника податку, підлягають амортизації згідно з п.138.3 ст.138 ПКУ.
Водночас, згідно з п.11 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ при розрахунку амортизації основних засобів та нематеріальних активів відповідно до п.138.3 ст.138 ПКУ балансова вартість основних засобів та нематеріальних активів станом на 1 січня 2015 року має дорівнювати балансовій вартості таких активів, що визначена станом на 31 грудня 2014 року відповідно до статей 144 – 146 та 148 розділу III ПКУ у редакції, що діяла до 1 січня 2015 року.
При цьому відповідно до п.144.1 ст.144 ПКУ у редакції, що діяла до 01.01.2015, амортизації підлягали, зокрема витрати на придбання (самостійне виготовлення) основних засобів. Отже, на вартість безоплатно отриманих основних засобів амортизація не нараховувалась.
Тобто, до переліку об’єктів основних засобів, які підлягають амортизації у податковому обліку, не відносяться основні засоби, безоплатно отримані платником податку до 01.01.2015, крім:
безоплатно отриманих об’єктів енергопостачання, газо- і теплозабезпечення, водопостачання, каналізаційних мереж, побудованих споживачами на вимогу спеціалізованих експлуатуючих підприємств згідно з технічними умовами на приєднання до вказаних мереж або об’єктів;
основних засобів, безоплатно отриманих або виготовлених чи споруджених за рахунок коштів бюджету або кредитів, залучених Кабінетом Міністрів України чи під гарантії Кабінету Міністрів України, у разі виконання зобов’язань за гарантією Кабінетом Міністрів України;
безоплатно отриманих для експлуатації підприємствами залізничного транспорту загального користування основних засобів транспортної інфраструктури, що перебували на балансі інших підприємств;
основних засобів, якщо їх вартість визначена на рівні звичайної ціни, отриманих в концесію відповідно до Закону України від 21.10.2010 № 2624-VI «Про особливості передачі в оренду чи концесію об’єктів централізованого водо-, теплопостачання і водовідведення, що перебувають у комунальній власності» (п.144.1 ст.144 ПКУ у редакції, чинній до 01.01.2015).

Нерухоме майно не є об’єктом оподаткування: чи необхідно подавати декларацію з податку на нерухомість?
Нагадуємо, що відповідно до п.п.266.7.5 п.266.7 ст.266 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, – юридичні особи (далі – платники) самостійно обчислюють суму податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст.46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.
Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості декларація юридичною особою – платником подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.
Об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (п.п.266.2.1 п.266.2 ст.266 ПКУ).
Підпунктом 266.2.2 п.266.2 ст.266 ПКУ визначені об’єкти, які не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Отже, якщо суб’єкт господарювання є власником житлової та/або нежитлової нерухомості та має документальне підтвердження віднесення об’єкта нерухомості до категорій, визначених п.п.266.2.2 п.266.2 ст.266 ПКУ, то такий суб’єкт господарювання звільняється від обов’язку подавати податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Увага! На Дніпропетровщині діють шахраї!
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що до суб’єктів господарювання Дніпропетровщини телефонують з мобільних номерів (066) 296-08-89, (066) 260-87-02, (099) 714-07-03 та (095) 731-58-62 невідомі особи з провокаційними та незаконними вимогами.
Зловмисники телефонують, начебто, від імені ГУ ДФС з проханням зателефонувати та вимагають неправомірну вигоду.
Наполегливо радимо громадянам бути пильними та обачними, не вірити сумнівним пропозиціям та ретельно перевіряти інформацію.
Тож, у разі отримання подібної інформації та недопущення у подальшому подібних випадків шахрайства просимо звертатися до правоохоронних органів та інформувати ГУ ДФС у Дніпропетровській області за номерами телефонів: (056) 374-31-64, (0562) 47-59-49, а також особисто звертатись за адресою: м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а.

За два місяці 2018 року 153 громадянина Дніпропетровської області скористалися сервісом ДФС України «Пульс»
Протягом січня – лютого поточного року на антикорупційний сервіс Державної фіскальної служби України «Пульс» надійшло 153 звернення від мешканців Дніпропетровщини, що на 150 звернень більше, ніж за два перших місяці 2017 року.
Всі звернення оперативно розглянуті у встановлений термін та вирішені по суті.
Найактуальніша тема, яка хвилювала платників області - звітність та реєстрація накладних. З цього приводу на сервіс ДФС України «Пульс» надійшло 102 звернення, або 66,7% від загальної кількості звернень по Дніпропетровській області.
Крім того, платники дзвонили на сервіс «Пульс» з приводу організації роботи органів ГУ ДФС області (33 звернення), роботи ЦОПів регіону (7 звернень) тощо.
Нагадаємо, номер телефону сервісу ДФС України «Пульс» 0-800-501-007 (напрямок «4»). Лінія працює цілодобово.

Набули чинності зміни до Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість
Повідомляємо, що 16.03.2018 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 16.01.2018 №7 «Про затвердження Змін до Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 06.02.2018 за №151/31603 (далі – Наказ №7). Наказом №7 внесено зміни до Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість (далі – Положення), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 №1130, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за №1456/26233 (зі змінами).
Зміни, внесені Наказом №7, розроблено відповідно до статей 191, 193 розділу I, статей 180 – 184 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями.
Змінами, внесеними Наказом №7, зокрема передбачно, якщо юридична особа, утворена в результаті перетворення, не подала до контролюючого органу протягом 10 робочих днів, що настають за датою завершення перетворення, заяви для реєстрації або перереєстрації у порядку, передбаченому Положенням, контролюючий орган після спливу цього строку приймає рішення про анулювання реєстрації юридичної особи, припиненої в результаті перетворення.
Наказ №7 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 16.03.2018 №021.

Німецьке товариство міжнародного співробітництва (GIZ) підтримає ДФС у впровадженні реформ
Основні напрями співробітництва та пріоритети на 2018 рік обговорили під час зустрічі в.о. Голови ДФС Мирослав Продан та Керівник Програми секторального Проекту «Належне урядування в сфері державних фінансів», що реалізується Німецьким товариством міжнародного співробітництва (GIZ) Доктор Анке Шольц.
За словами Мирослава Продана, першочергові та основні кроки, на яких сьогодні мають бути сконцентровані зусилля, – це реалізація стратегічних ініціатив ДФС на наступні 2 роки. Крім того, за попередніми результатами експертної місії, що відбувалася в ДФС протягом лютого 2018 року та була спрямована на проведення оцінки системи податкового адміністрування за допомогою Діагностичного інструменту TADAT, було визначено конкретні напрями роботи ДФС, що потребують посилення, зокрема, це управління ризиками, сприяння добровільному дотриманню вимог законодавства (комплаєнс), забезпечення достовірності поданої звітності.
Саме тому ДФС вбачає пріоритетним завданням на 2018 рік перегляд існуючих робочих процесів. Реалізація цього проекту вимагає залучення підтримки зовнішніх експертів для забезпечення комплексного підходу, об’єктивності та прозорості.
В.о. Голови ДФС також зазначив, що всі заплановані стратегічні зміни, мають бути реалізовані без негативного впливу на процеси наповнення державного бюджету.
«Необхідно надзвичайно виважено підходити до процесу реформ та знайти баланс між можливістю змінювати на краще роботу служби і при цьому абсолютно повноцінно виконувати основне завдання ДФС – наповнення державного бюджету», - наголосив Мирослав Продан.
У свою чергу Доктор Анке Шольц підкреслила готовність GIZ до продовження співробітництва з ДФС у процесі реалізації реформ. Зокрема, це стосується питань міжнародного оподаткування, імплементації плану дій з протидії стратегіям та практикам розмивання бази оподаткування та виведення прибутків з-під оподаткування (ВЕРS), трансфертного ціноутворення, проведення податкових перевірок.
Крім того, представники GIZ запропонували запровадження пілотного проекту в Університеті державної фіскальної служби України з впровадження дуальної системи освіти, який відбуватиметься у тісній співпраці з територіальними підрозділами ДФС.
«Університет державної фіскальної служби має достатньо потужну матеріальну базу, викладацько-професорський колектив високого рівня. Багато викладачів – це практики, які багато років віддали податковій та митній справі», - підтримав пропозицію GIZ Мирослав Продан.
За підсумками зустрічі сторони домовились найближчим часом на рівні експертів детально опрацювати конкретні заходи подальшої спільної роботи.
Загалом, співпраця ДФС з Німецьким товариством міжнародного співробітництва триває вже майже 6 років. За цей період з боку GIZ було зроблено чимало для підтримки реформування Державної фіскальної служби України. Зокрема, на регулярній основні співробітники ДФС отримують консультативну допомогу експертів Федерального Міністерства фінансів Німеччини з питань трансфертного ціноутворення, ризикоорієнтованої перевірки підприємств, боротьби з ПДВ-шахрайствами.

Аванс повернуто продавцем, реєстрація платником ПДВ якого анульована: коригування податкового кредиту покупцем
Згідно з п.192.1 ст.192 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Норма п.192.1 ст.192 ПКУ не поширюється на випадки, коли постачальник товарів/послуг не є платником ПДВ на кінець звітного (податкового) періоду, в якому був проведений такий перерахунок (п.192.2 ст.192 ПКУ).
Водночас, згідно з п.198.3 ст.198 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником ПДВ за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв’язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.
Підпунктом 3 п.4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за №159/28289 зі змінами і доповненнями, передбачено, що коригування податкового кредиту відображається у рядку 14 податкової декларації з ПДВ.
Отже, незалежно від того, що постачальника (продавця) на дату повернення ним авансу/йому неоплачених товарів анульовано як платника ПДВ, покупець повинен здійснити зменшення податкового кредиту за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок та відобразити суму зменшення в податковій декларації з ПДВ. Таке коригування відображається у рядку 14 розділу ІІ податкової декларації з ПДВ з обов’язковим поданням додатка 1 до декларації на підставі бухгалтерської довідки.

Платник податку на прибуток, який визначає об’єкт оподаткування шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на різниці, враховує суму коштів, отриманих за товари, відвантажені під час перебування на спрощеній системі оподаткування
Відповідно до п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.
Для платників податку на прибуток (далі – платники податку), у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, об’єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень розділу ІІІ ПКУ.
Згідно з п.п.140.5.12 п.140.5 ст.140 ПКУ фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму доходу, отриманого як оплата за товари (роботи, послуги), відвантажені (надані) під час перебування на спрощеній системі оподаткування. Положення цього підпункту не поширюються на платників податків, які були платниками єдиного податку четвертої групи.
Тобто, платник податку, який визначає об’єкт оподаткування шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на різниці, які виникають відповідно до положень розділу ІІІ ПКУ, збільшує фінансовий результат до оподаткування на суму коштів, отриманих у звітному (податковому) періоді за товари (роботи, послуги) відвантажені (надані) під час перебування на спрощеній системі оподаткування. Зазначене коригування фінансового результату до оподаткування не поширюється на платників податків, які були платниками єдиного податку четвертої групи.

Особливості повернення готівкових коштів
Відповідно до ст.2 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зі змінами та доповненнями розрахункова операція – приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (не надану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
Пунктом 1.4 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 №22 зі змінами та доповненнями, визначено, що безготівкові розрахунки – це перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді.
Отже, якщо передоплата за товар (послуги) здійснювалась у безготівковій формі, то повернення коштів за не отриманий товар (не надану послугу) здійснюється у безготівковій формі через установу банку. У разі готівкової форми розрахунків чи застосування банківської платіжної картки повернення коштів здійснюється із застосуванням реєстратора розрахункових операцій з оформленням відповідного розрахункового документа.

Протягом січня – лютого поточного року центри обслуговування платників Дніпропетровщини надали більше 70 тисяч адмінпослуг
На сьогодні 36 центрів обслуговування платників Головного управління ДФС у Дніпропетровській області надають 31 вид адміністративних послуг. Впродовж двох місяців 2018 року ЦОПами області надано понад 70 тисяч таких послуг.
Серед них найбільш запитуваною залишається послуга з видачі картки платника податків та внесення до паспорта громадянина даних про реєстраційний номер облікової картки платника податків. У звітний період надано понад 29 тисяч цих послуг.
Також користуються попитом суб’єктів господарювання та громадян послуги з надання витягу з реєстру платників єдиного податку; з реєстрації книг обліку розрахункових операцій та з видачі довідки про відсутність заборгованості з платежів до бюджету. Так, за два місяці 2018 року центрами обслуговування платників регіону було надано 4,8; 4,2 та 3,9 тисячі послуг відповідно.
Станом на 01.03.2018 діяльність центрів обслуговування платників у Дніпропетровській області забезпечує 187 працівників структурних підрозділів, задіяних у роботі ЦОП.

До уваги платників ПДВ: нові правила зупинення реєстрації податкових накладних діють з 22.03.2018!
Звертаємо увагу платників ПДВ, що 22.03.2018 набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – Постанова №117).
Податкова накладна/розрахунок коригування (далі – ПН/РК), які підлягають моніторингу – сукупності заходів та методів роботи контролюючих органів, що виявляє за результатами проведення аналізу наявної інформації в інформаційних ресурсах ДФС України та/або за результатами проведення обробки та аналізу податкової інформації об’єктивні ознаки наявності ризиків порушення норм податкового законодавства, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника ПДВ, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника ПДВ.
Зокрема, слід зазначити, що відповідно до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Порядок) у разі, коли за результатами моніторингу платник ПДВ, яким складено ПН/РК, відповідає критеріям ризиковості платника ПДВ, реєстрація таких ПН/РК зупиняється.
У разі коли за результатами моніторингу ПН/РК відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім ПН/РК, складених платником ПДВ, який має позитивну податкову історію платника ПДВ, реєстрація таких ПН/РК зупиняється.
ДФС України формує і веде у відкритому доступі окремий Реєстр податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, за формою згідно з Додатком 1 до Порядку та щодня оприлюднює його на своєму офіційному веб-сайті.
Протягом місяця з дня набрання чинності Порядком окремий Реєстр податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, функціонує в тестовому режимі.
Критерії ризиковості платника ПДВ, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника ПДВ, визначає ДФС України та надсилає на погодження Міністерству фінансів України в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.
ДФС України оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника ПДВ, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника ПДВ.
ДФС України розраховує показники для визначення позитивної податкової історії платника ПДВ щомісяця до 10 числа місяця, що настає за звітним. Розраховані показники стають доступними для платника ПДВ в Електронному кабінеті.
Нагадуємо, що Постанову №117 опубліковано у офіційному виданні «Урядовий кур’єр» від 07.03.2018 №46.

Доходи нерезидента у вигляді процентів або доходу (дисконту) на державні цінні папери: чи є об’єкт оподаткування?
Відповідно до п.п.141.4.10 п.141.4 ст.141 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями не підлягають оподаткуванню доходи, отримані нерезидентами у вигляді процентів або доходу (дисконту) на державні цінні папери або облігації місцевих позик, або боргові цінні папери, виконання зобов’язань за якими забезпечено державними або місцевими гарантіями, або у вигляді інших доходів за державними цінними паперами, що виплачуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, або у вигляді процентів, сплачених нерезидентам за отримані державою або до бюджету Автономної Республіки Крим чи міського бюджету позики (кредити або зовнішні запозичення), які відображаються в Державному бюджеті України або місцевих бюджетах чи кошторисі Національного банку України, або за кредити (позики), які отримані суб’єктами господарювання та виконання яких забезпечено державними або місцевими гарантіями.

Продаєте інвестиційні активи – подайте декларацію про майновий стан і доходи!
Звертаємо увагу, що платник податку на доходи фізичних осіб (далі – платник податку) обов’язково декларує результати усіх операцій з купівлі та продажу інвестиційних активів, здійснених протягом звітного (податкового) року як на території України, так і за її межами, за винятком випадків, зазначених в п.п.170.2.8 п.170.2 ст.170 розділу ІV Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) (п.п.170.2.1 п.170.2 ст.170 ПКУ).
Згідно з п.п.170.2.8 п.170.2 ст.170 ПКУ не підлягає оподаткуванню та не включається до загального річного оподатковуваного доходу:
а) дохід, отриманий платником податку протягом звітного податкового року від продажу інвестиційних активів, якщо сума такого доходу не перевищує суму, визначену в абзаці першому п.п.169.4.1 п.169.4 ст.169 ПКУ (у 2016 році – 1930 грн., у 2017 році – 2240 грн., у 2018 році – 2470 грн.);
б) дохід, отриманий платником податку від продажу інвестиційних активів у випадку, визначеному п.п.165.1.40 п.165.1 ст.165 ПКУ (сума доходу, отриманого платником податку внаслідок відчуження акцій (інших корпоративних прав), одержаних ним у власність в процесі приватизації в обмін на приватизаційні компенсаційні сертифікати, безпосередньо отримані ним як компенсація суми його внеску до установ Ощадного банку СРСР або до установ державного страхування СРСР, або в обмін на приватизаційні сертифікати, отримані ним відповідно до закону, а також сума доходу, отриманого таким платником податку внаслідок відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв) за нормами безоплатної передачі, визначеними ст.121 Земельного кодексу України залежно від їх призначення, та майнових паїв, безпосередньо отриманих ним у власність у процесі приватизації).
Отже, якщо продається інвестиційний актив, платник податку зобов’язаний подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи, в якій має відобразити загальний фінансовий результат (інвестиційний прибуток або інвестиційний збиток), отриманий протягом звітного року.
У випадках, зазначених у підпунктах «а» і «б» п.п.170.2.8 п.170.2 ст.170 ПКУ, платник податку не включає до розрахунку загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами суму доходів та витрат на придбання таких інвестиційних активів.

Представники ДФС та АсМАП обговорили шляхи уникнення черг на пунктах пропуску
Черги у пунктах пропуску на західному кордоні України, зокрема, на автомобільному пункті пропуску «Ягодин», шляхи їх уникнення та покращення ситуації обговорювали в.о. Голови ДФС України Мирослав Продан, керівники структурних підрозділів ДФС та представники Асоціації міжнародних автомобільних перевезень України.
За словами представників Асоціації, які стали ініціаторами зустрічі, на сьогодні спостерігається накопичення транспортних засобів у ПП «Ягодин» як на виїзд з України, так і на в’їзд. У більшості черги фіксуються через певні обмеження з боку польської сторони, які мають чітко регламентовану кількість здійснених митних оформлень за зміну, водночас до українських митників претензій з боку перевізників немає. При цьому повна пропускна спроможність пункту не використовується.
За словами в.о. Голови ДФС Мирослава Продана, фіскальна служба готова долучитися до вирішення проблеми, що склалася за рахунок домовленостей та пошуків можливих шляхів врегулювання з польською стороною.
«ДФС зацікавлена у врегулюванні ситуації. Однак для цього потрібно підійти виважено, враховуючи не лише інтереси України, але й польської сторони, щоб позитив від такої співпраці відчували як українські, так і польські перевізники, але й навантаження на працівників митниць було відповідно до встановлених норм», – наголосив Мирослав Продан.
Водночас він закликав всіх суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності активно використовувати у своїй діяльності сервіси ДФС, зокрема, сервіс «Кордон».
«Оскільки практично всі перевізники знають про ситуацію з чергами на пунктах пропуску, то цілком доречно спланувати свій маршрут з урахуванням інших пунктів для перетину кордону. Для цього можна перевірити через сервіс «Кордон» їх завантаженість та обрати для себе оптимальний варіант», – зазначив очільник ДФС.
Сервіс корисний ще й тим, що надає інформацію щодо часу очікування для легкового та вантажного транспорту на всіх пунктах пропуску на кордоні з Україною, а також на адміністративному кордоні з тимчасово окупованою АР Крим.
Для врегулювання ситуації учасники засідання домовилися підготувати лист до керівництва Митної служби Польщі з описом ситуації, що склалася та шляхів її вирішення, з проханням посприяти у вирішенні ситуації.
Крім того, було вирішено обговорити питання уникнення черг на кордоні з польською стороною під час зустрічі, проведення якої заплановано на травень на українській стороні, за участі митників та прикордонників відповідних територій України та Польщі, Асоціацій та перевізників обох країн.
На думку учасників засідання, одним з кроків вирішення ситуації є, зокрема, запровадження спільного контролю на пункті пропуску «Ягодин». Це дозволило б пришвидшити процес перетину державного кордону за рахунок прискорення митного та прикордонного контролю.
Нагадаємо, що на сьогодні на українсько-польському кордоні спільний контроль здійснюється на 4 пунктах пропуску для автомобільного сполучення «Устилуг – Зосін» (Волинська митниця ДФС), «Смільниця – Кросценко», «Грушів – Будомєж» та «Угринів – Долгобичув» (Львівська митниця ДФС).

ДФС: Новий механізм СМКОР в десятки разів зменшить кількість блокувань податкових накладних
ДФС України (далі – ДФС) на офіційному веб-порталі за посиланням http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/331197.html повідомила наступне.
Новації, які запропоновані ДФС для реалізації в системі блокування податкових накладних/розрахунків коригування (далі – ПН/РК), в десятки разів зменшать кількість зупинених документів. Про це повідомив директор Департаменту моніторингу доходів та обліково-звітних систем Микола Чмерук під час засідання Громадської ради при ДФС.
Він зазначив, що запропонований ДФС підхід до побудови нової системи блокування ПН значно відрізняється від тієї моделі, яка працювала минулого року. Так, раніше ПН проходила два етапи, перший з яких був «відсікаючий», коли ПН відповідала критеріям та реєструвалася. Якщо ПН не проходила цей етап, вона перевірялась на «пересорт» (проведення сумнівних операцій, за результатами яких може бути сформований фіктивний податковий кредит).
Нова система аналізу ПН/РК має чотири етапи:
- відсікаючий;
- контроль наявності ознак ризиковості платника податку;
- моніторинг відповідності показникам, яким визначається позитивна податкова історія платника;
- перевірка ризиковості здійснення операцій, тобто контроль наявного «пересорту».
«Ми вважаємо, що ця конструкція буде суттєво зменшувати кількість ПН, які будуть зупинятися. Вже проведені попередні розрахунки та тестування роботи даної системи, які підтвердили, що кількість ПН, які були зупинені у минулому році, при застосуванні критеріїв нової системи зменшиться в десятки разів», – підкреслив Микола Чмерук.
Так, до «відсікаючих» ознак, за якими ПН не буде проходити перевірку на критерії ризиковості платника чи ризиковості операцій, віднесені:
- операції з постачання товарів (послуг) кінцевому споживачу та/або які звільнені від оподаткування;
- обсяг постачання менше 500 тис.грн. та якщо керівник є директором менше ніж у 3-х платників ПДВ;
- податкове навантаження більше 3%.
«Після цього ПН перевіряється, чи виписана вона платником податків, який визначений як ризиковий. Критерії ризикового платника податків ми намагалися виписати так, щоб вони однозначно вказували на платника, який займається «пересортом». Власне, це – платник податків, зареєстрований на викрадені, втрачені документи, зареєстровані на підставних осіб тощо», – зазначив Микола Чмерук.
Далі, якщо платник податків не внесений до переліку ризикових платників, він перевіряється на наявність позитивної історії. Показники, за якими визначається позитивна податкова історія, за словами посадовця, виписані достатньо широко, завдяки чому кількість ПН, яка не буде зупинятися у зв’язку з впровадженням нової системи значно збільшиться. Серед таких показників, зокрема, загальна сума сплати ЄСВ та податків і зборів становить більше 5 млн. грн., наявність власних (орендованих) земельних ділянок більше 200 га або орендованих земельних ділянок комунальної та/або державної власності площею не менше 0,5 га, торгівля однаковими товарами.
І лише у разі невідповідності всім вищезазначеним критеріям буде робитися перевірка ризиковості здійснення операції.
Ще однією новацією, за словами Миколи Чмерука, стане запровадження дворівневої системи прийняття рішень.
«Якщо у минулому році рішення приймалися лише комісією центрального апарату, то сьогодні в регіонах вже створені комісії, які будуть приймати рішення по заблокованим ПН. Центральний апарат буде мати можливість переглядати рішення регіональних податкових органів лише по тих платниках, обсяг операцій по яких перевищує 30 млн. грн., але знову ж таки всі рішення будуть формуватися в регіонах», – підкреслив посадовець.
Таблиці платників податків також будуть прийматися регіональними органами. Всі таблиці, які були прийняті в минулому році, будуть актуальними та використовуватимуться і при реалізації нової системи.
«Ще одна новизна даної системи – це безумовність прийняття рішення після п’яти днів, тобто якщо протягом п’яти днів не прийнято жодного рішення, то така ПН буде автоматично зареєстрована», – зазначив Микола Чмерук.
Нагадаємо, що Законом України від 07.12.2017 №2245-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» (далі – Закон) внесено зміни в порядок роботи системи блокування ПН, а саме виключено п.74.2 ст.74 Податкового кодексу України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» затверджено Порядок зупинення реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Порядок).
На виконання п.10 Порядку Державною фіскальною службою України розроблено проекти критеріїв ризиковості платника податків, ризиковості здійснення операцій, показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податків.
Критерії ризиковості здійснення операцій, показники, за якими визначається позитивна податкова історія платника податків можливо переглянути за посиланням
http://sfs.gov.ua/baneryi/zupinennya-reestratsii-pn/331089.html
Критерії ризиковості платника податків –
http://sfs.gov.ua/baneryi/zupinennya-reestratsii-pn/331088.html

Зміни до Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» набули чинності
Повідомляємо, що 21.03.2018 набрав чинності Закон України від 21.12.2017 №2266-VIII (далі – Закон №2266), яким внесені зміни до Закону України від 02.09.2014 №1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» (далі – Закон №1669) щодо відновлення можливостей розвитку малого та середнього бізнесу з використанням позикового фінансування на території проведення антитерористичної операції, який офіційно опубліковано 20.03.2018 у виданні «Голос України» №51.
Так, відповідно до ст.2 Закону №1669 на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов’язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам – підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.
Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов’язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов’язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.
Законом №2266 до ст.2 Закону №1669 внесено доповнення, а саме:
«Положення частин першої і другої цієї статті не поширюються на нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов’язань за кредитними договорами та договорами позики, укладеними з юридичними особами і фізичними особами – підприємцями, місцезнаходженням яких є територія проведення антитерористичної операції, крім населених пунктів згідно з переліками, передбаченими частиною четвертою ст.4 Закону №2266, якщо такі договори укладені після 1 січня 2018 року або до яких після 1 січня 2018 року за погодженням сторін вносилися зміни в частині продовження строків виконання зобов’язань та/або зменшення розміру процентів, штрафних санкцій».
Також ст.9 Закону №1669 доповнено частиною другою такого змісту:
«Положення частини першої цієї статті, крім зупинення дії статті 40 (у частині виселення мешканців із житлових будинків та приміщень, переданих в іпотеку, щодо яких є судове рішення про звернення стягнення на такі об’єкти) Закону України «Про іпотеку», не поширюються на нерухоме майно фізичних осіб – підприємців, юридичних осіб – суб’єктів малого і середнього підприємництва, місцем розташування якого є територія проведення антитерористичної операції, крім населених пунктів згідно з переліками, передбаченими частиною четвертою статті 4 Закону №1669, оформлене в іпотеку з метою забезпечення виконання зобов’язань за договорами, укладеними після 1 січня 2018 року, або за договорами, до яких після 1 січня 2018 року за погодженням сторін вносилися зміни в частині продовження строків виконання зобов’язань та/або зменшення розміру процентів, штрафних санкцій».

Коригування ПДВ при виправленні помилок, якщо послуги, місце постачання яких розташоване на митній території України, отримані від нерезидента,
Відповідно до п.192.1 ст.192 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної (далі – РК), складеному в порядку, встановленому для податкових накладних (далі – ПН), та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.
РК складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні ПН, у тому числі не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.
Відповідно до п.п.7 п.3 та п.п.1 п.4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 зі змінами і доповненнями, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за №159/28289, коригування податкових зобов’язань відображається, зокрема, у рядку 6 податкової декларації з ПДВ, а коригування податкового кредиту – у рядку 13 податкової декларації з ПДВ.
Отже, у разі виникнення підстав для коригування податкового зобов’язання та податкового кредиту, визначених ст.192 ПКУ, отримувачем послуг – платником ПДВ до ПН, складеної у зв’язку з отриманням від нерезидента послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, складається РК, який залишається у такого отримувача послуг.
Коригування податкового зобов’язання та податкового кредиту на підставі складеного РК, відображається одночасно у рядках 6 та 13 податкової декларації з ПДВ, яка подається за звітний (податковий) період, у якому складено такий РК.

Оподаткуваня податком на прибуток операцій за договорами управління майном здійснюється за загальними правилами
Відповідно до п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.
Нормами розділу III «Податок на прибуток підприємств» ПКУ не передбачено положень щодо окремого обліку операцій за договорами управління майном і подання платниками податку – управителями майна окремих декларацій з податку на прибуток.
Отже, розрахунок об’єкта оподаткування податком на прибуток за договорами управління майном здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку шляхом коригування фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності з урахуванням операцій за договорами управління майном, на різниці, які збільшують або зменшують фінансовий результат до оподаткування, відповідно до положень ПКУ.

Надання фізичною особою в оренду земельної ділянки: чи зберігається пільга?
Нагадуємо, що відповідно до п.284.3 ст.284 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями якщо платники земельного податку, які користуються пільгами з цього податку, і надають в оренду земельні ділянки, окремі будівлі, споруди або їх частини, земельний податок за такі земельні ділянки та земельні ділянки під такими будівлями (їх частинами) сплачують на загальних підставах з урахуванням прибудинкової території.

Таблиця даних платника ПДВ враховується ДФС в автоматичному режимі
Повідомляємо, що платник ПДВ має право подати до ДФС України (далі – ДФС) таблицю даних платника ПДВ за встановленою формою згідно з додатком 3 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117
У таблиці даних платника ПДВ зазначаються:
види економічної діяльності відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності (КВЕД ДК 009:2010);
коди товарів згідно з УКТЗЕД, що постачаються (виготовляються) та/або придбаваються (отримуються) платником ПДВ;
коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДК 016–2010), що постачаються (виготовляються) та/або придбаваються платником ПДВ.
Таблиця даних платника ПДВ подається із поясненням, в якому зазначається діяльність, із можливим посиланням на податкову та іншу звітність платника ПДВ.
Таблиця даних платника ПДВ із поясненнями розглядається комісіями регіонального рівня протягом п’яти робочих днів після дня її отримання.
Комісії регіонального рівня приймають рішення про врахування або неврахування таблиці даних платника ПДВ, яке протягом операційного дня стає доступним платнику ПДВ в Електронному кабінеті.
У рішенні про неврахування таблиці даних платника ПДВ в обов’язковому порядку зазначається причина такого неврахування.
Таблиця даних платника ПДВ враховується ДФС в автоматичному режимі.
У разі коли до контролюючого органу надійшла податкова інформація, що свідчить про надання платником ПДВ недостовірної інформації, в таблиці даних платника ПДВ, яка була врахована, в тому числі в автоматичному режимі, комісії контролюючих органів мають право прийняти рішення про неврахування таблиці даних платника ПДВ.
Якщо таблиця даних платника ПДВ була врахована відповідно до п.35 Порядку, після прийняття комісією регіонального рівня рішення про неврахування цієї таблиці даних платника ПДВ така таблиця даних платника ПДВ в подальшому підлягає розгляду відповідно до п.32 Порядку.
Якщо таблиця даних платника ПДВ врахована ДФС України з 1 липня 2017 року, в подальшому реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних з операцій, зазначених у таблиці даних платника ПДВ, не підлягає зупиненню.
Таблиця даних платника ПДВ подається платником ПДВ в електронній формі засобами електронного зв’язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
ДФС постійно розміщує на своєму офіційному веб-сайті відомості щодо засобів електронного зв’язку ДФС, якими може подаватися таблиця даних платника ПДВ.

Нульова ставка податку на нерухомість не звільняє суб’єкта господарювання від подачі декларації
Відповідно до п.п.266.5.1 п.266.5 ст.266 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) ставки податку для об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об’єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відс. розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування.
Згідно з п.п.266.7.5 п.266.2 ст.266 ПКУ платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Декларація), за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст.46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.
Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості декларація юридичною особою – платником подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.
Форма Декларації, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 №408, передбачає відображення ставки податку у графі 4 Декларації.
Отже, за об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності юридичних осіб, по яких за рішенням сільської, селищної або міської ради встановлені нульові ставки, Декларація подається на загальних підставах.

Коефіцієнти рентабельності гірничодобувних підприємств: застосування у 2018 році
Доводимо до відома платників, що ДФС України листом від 06.03.2018 №6696/7/99-99-12-03-04-17 для платників рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин надіслано лист Державної комісії України по запасах корисних копалин при Державній службі геології та надр України від 19.02.2018 №197/02 (далі – лист №197/2) про тимчасовий коефіцієнт рентабельності для гірничодобувних підприємств, який застосовується для обчислення податкових зобов’язань з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за розрахунковою вартістю одиниці видобутої корисної копалини (п.252.16 ст.252 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ)) у 2018 році.
Так, листом №197/02 рекомендовано встановити тимчасові коефіцієнти рентабельності гірничодобувних підприємств (промислів) на ділянках надр, де проводиться господарська діяльність з видобування корисних копалин, але геолого-економічна оцінка їхніх запасів з належним визначенням цього коефіцієнта ще не виконана, для застосування користувачами надр при обчисленні податкових зобов’язань у 2018 році, а саме:
● для нафтогазодобувних підприємств – 1,43;
● для інших гірничодобувних підприємств – 0,33.

Господарська діяльність постійного представництва нерезидента здійснюється в Україні: чи можливо зареєструватись платником акцизного податку, який реалізує пальне?
Згідно з п.п.14.1.193 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) постійне представництво – постійне місце діяльності, через яке повністю або частково проводиться господарська діяльність нерезидента в Україні, зокрема: місце управління; філія; офіс; фабрика; майстерня; установка або споруда для розвідки природних ресурсів; шахта, нафтова/газова свердловина, кар’єр чи будь-яке інше місце видобутку природних ресурсів; склад або приміщення, що використовується для доставки товарів, сервер.
Відповідно до п.п.212.1.15 п.212.1 ст.212 ПКУ платником акцизного податку з реалізації пального є особа, яка реалізує пальне – здійснює операції, що відповідають визначеним у п.п.14.1.212 п.14.1 ст.14 ПКУ.
Також п.п.212.3.4 п.212.3 ст.212 ПКУ встановлено, що особи, які здійснюватимуть реалізацію пального, підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб – підприємців до початку здійснення реалізації пального.
Таким чином, до платників акцизного податку з реалізації пального нормами розділу VI ПКУ віднесено юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців.
Отже, оскільки постійне представництво не відноситься до юридичних осіб і фізичних осіб – підприємців, воно не підлягає реєстрації платником акцизного податку з реалізації пального.

Про зміни у порядку реєстрації платників ПДВ
Нагадуємо, що 16.03.2018 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 16.01.2018 №7 «Про затвердження Змін до Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість», що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 06.02.2018 за №151/31603 (далі – Наказ №7).
ДФС України листом від 20.03.2018 №8113/7/99-99-08-01-04-14 «Про зміни у порядку реєстрації платників ПДВ» (далі – лист ДФС №8113) повідомила, що затвердженими Наказом №7 змінами до Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 №1130, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 17.11.2014 №1456/26233, зі змінами (далі – Положення) урегульовано наступне.
1. Змінами до пунктів 2.5, 2.6 розділу II Положення розмежована компетенція територіальних органів ДФС у частині реалізації процедур формування та ведення реєстру платників ПДВ відповідно до повноважень, визначених п.п.19№.1.9 п. 19№.1 ст.19№, п.п.19і.1.3 п.19і.1 ст.19і розділу І Податкового кодексу України (далі – Кодекс).
Зокрема встановлено, що контролюючі органи в областях та місті Києві, Офіс великих платників податків ДФС та державні податкові інспекції, які їм підпорядковуються, здійснюють заходи з реєстрації та обліку платників ПДВ, що перебувають на їх території, згідно із покладеними повноваженнями.
2. Пункт 3.15 розділу ІІІ Положення доповнено новим абзацом для доопрацювання питання реєстрації/анулювання реєстрації платником ПДВ юридичної особи, утвореної/припиненою шляхом перетворення.
Виходячи із особливостей реєстрації платником ПДВ новоутвореної юридичної особи, визначений порядок дій контролюючого органу у випадку якщо юридична особа, яка утворена в результаті перетворення, не подала до контролюючого органу протягом 10 робочих днів, що настають за датою завершення перетворення, заяви для реєстрації або перереєстрації у порядку, передбаченому Положенням. Встановлено, що у цьому випадку контролюючий орган приймає рішення про анулювання реєстрації юридичної особи, припиненої в результаті перетворення. Таке рішення приймається згідно з п.п.«б» п.184.1 ст.184 V Кодексу лише після спливу встановленого 10-денного строку та у разі якщо новоутвореною юридичною особою не було подано заяви для реєстрації платником ПДВ (у випадку коли датою її державної реєстрації є дата державної реєстрації платника ПДВ – юридичної особи, припиненої в результаті перетворення).
3. Змінами до пунктів 5.6, 5.8, 5.10 розділу V Положення та змінами до додатка 5 до Положення розширений перелік посадових осіб контролюючого органу, яким надається право підписувати (затверджувати) рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ та, відповідно, підписувати ріщення про скасування цих рішень.
Зокрема, передбачена можливість підписання рішень про анулювання реєстрації за ф. №6-РПДВ та ф. №7-РПДВ, а також рішень про скасування цих рішень, не тільки керівником, але й заступником керівника і уповноваженою особою контролюючого органу. При цьому встановлено, що примірники рішень за ф. №6-РПДВ та ф. №7-РПДВ зберігаються у контролюючих органах, які приймали рішення.
Лист ДФС №8113 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посланням
http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/72869.html

Про включення релігійних організацій до Реєстру неприбуткових установ та організацій
ДФС України, керуючись листом Міністерства юстиції України від 27.02.2018 №7519/3914-26-18/8.4.3 щодо присвоєння релігійним організаціям ознак неприбутковості, листом 21.03.2018 №8196/7/99-99-12-03-06-17 «Про включення релігійних організацій до Реєстру неприбуткових установ та організацій» (далі – лист ДФС №8196) повідомила наступне.
Змінами, внесеними до абзацу третього п.34 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – Кодекс) визначено, що неприбуткові підприємства, установи та організації, внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування неприбуткових організацій», що відповідають вимогам п.133.4 ст.133 Кодексу, а для релігійних організацій – вимогам абзацу другого п.п.133.4.1 п.133.4 ст.133 цього Кодексу, включаються контролюючим органом до Нового Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр). За бажанням неприбуткова організація може подати до контролюючого органу копії установчих документів.
Керуючись вимогами Кодексу (у редакції з 01.01.2018), основною умовою для внесення релігійних організацій, які перебувають у Старому Реєстрі, до Нового Реєстру є відповідність вимозі щодо утворення та реєстрації відповідно до закону, що регулює діяльність такої неприбуткової організації.
Релігійні організації утворюються у порядку, визначеному Законом України від 23.04.1991 №987-ХІІ «Про свободу совісті та релігійні організації» (далі – Закон №987) та іншими законодавчими актами, виданими відповідно до нього.
Згідно зі ст.13 Закону №987 релігійна організація визнається юридичною особою з дня її державної реєстрації.
Закон України від 15.05.2003 №755-ІV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» зі змінами (далі – Закон №755) регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, їхньої символіки (у випадках, передбачених законом), громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб – підприємців.
Пунктом 1 ст.16 Закону №755 передбачено, що найменування юридичної особи повинно містити інформацію про її організаційно-правову форму (крім державних органів, органів місцевого самоврядування, органів влади Автономної Республіки Крим, державних, комунальних організацій, закладів, установ) та назву.
Організаційно-правова форма юридичної особи визначається відповідно до класифікації організаційно-правових форм господарювання, затвердженої центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері технічного регулювання (п.2 ст.16 Закону №755).
Наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 28.05.2004 №97 «Про затвердження національних стандартів України, державних класифікаторів України, національних змін до міждержавних стандартів, внесення зміни до наказу Держспоживстандарту України від 31.03.2004 №59 та скасування нормативних документів» затверджено Державний класифікатор «Класифікація організаційно-правових форм господарювання ДК 002:2004» (далі – Класифікатор).
Об’єктом класифікації є визначені чинним законодавством організаційно-правові форми юридичних осіб та їх відокремлені підрозділи: філії, представництва, а також підприємці – фізичні особи, які не мають статусу юридичної особи.
Класифікатором визначено такі види організаційно-правових форм господарювання як підприємство об’єднання громадян (релігійної організації, профспілки) (код 180); організація (установа, заклад) об’єднання громадян (релігійної організації, профспілки, споживчої кооперації тощо) (код 440); релігійна організація (код 825).
Релігійними організаціями є релігійні громади, управління і центри, монастирі, релігійні братства, місіонерські товариства (місії), духовні навчальні заклади, а також об’єднання, що складаються із зазначених вище релігійних організацій. Релігійні об’єднання представляються своїми центрами (управліннями).
Статтею 19 Закону України №987 встановлено, що релігійні організації у порядку, визначеному чинним законодавством, мають право для виконання своїх статутних завдань засновувати видавничі, поліграфічні, виробничі, реставраційно-будівельні, сільськогосподарські та інші підприємства, а також добродійні заклади (притулки, інтернати, лікарні тощо), які мають право юридичної особи.
Відповідно до зазначеного листа Мін’юсту до релігійних організацій належать неприбуткові організації за кодом організаційно-правової форми 825 «релігійні організації».
Для решти організаційно-правових форм господарювання (таких як підприємство релігійної організації або організація (установа, заклад) релігійної організації) статус релігійних організацій повинен визначатись у кожному випадку окремо на підставі статуту такої неприбуткової організації, який розміщено на порталі електронних сервісів.
Лист ДФС №8196 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посланням
http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/72867.html

Про зміни у видачі дозволів на спеціальне водокористування у 2018 році
ДФС України листом від 29.01.2018 №2646/7/99-99-12-03-04-17 «Про зміни у видачі дозволів на спеціальне водокористування у 2018 році» (далі – лист №2646) надала для використання у роботі рекомендації щодо справляння у 2018 році рентної плати за спеціальне використання води (далі – Рентна плата), в умовах дії Закону України від 07.02.2017 №1830-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, що регулюють відносини, пов’язані з одержанням документів дозвільного характеру щодо спеціального водокористування» (далі – Закон № 1830).
Так, відповідно до п.110 Закону України від 21.12.2016 №1797-VII «Про внесення змін до «Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні»» з 01.01.2018 до п.255.1. ст.255 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – Кодекс) внесено зміни у частині визначення кола платників Рентної плати, а саме: обов’язок платника з Рентної плати покладено на суб’єктів господарювання, що належать до первинних водокористувачів, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів без надання преференцій бюджетним установам, що належать до первинних водокористувачів.
Ключовою ознакою первинних водокористувачів є наявність водозабірних споруд та відповідного обладнання для забору води (частина 3 ст.42 Водного кодексу України від 06.06.1995 №231/95-ВР зі змінам та доповненнями (далі – Водний кодекс)).
Об’єктом оподаткування Рентною платою є фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі (п.255.3 ст.255 Кодексу).
Відповідно до ст.49 Водного кодексу спеціальне водокористування є платним та здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування.
Законом №1830 до ст.49 Водного кодексу внесено зміни щодо повноважень з видачі дозволів на спеціальне водокористування, які покладено на територіальні органи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства.
Постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2017 №1091 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України з питань видачі дозволів на спеціальне водокористування» внесені зміни у постанову Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 №321 «Про затвердження Порядку видачі дозволів на спеціальне водокористування та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 10.08.1992 № 459», а саме:
● дозволи на спеціальне водокористування, видані до 03.06.2017 (включно), діють до моменту закінчення строку їх дії та їх анулювання з підстав, передбачених законом, здійснюється Держводагентством;
● з 01.01.2019 інформація про видачу дозволів на спеціальне водокористування є обов’язковим елементом Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань відповідно до Закону України від 15.05.2003 №755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» зі змінами.
Таким чином, відповідно до чинного законодавства, що регулює питання водних відносин, реалізація функцій з видачі дозволів на спеціальне водокористування здійснюватиметься територіальними органами Держводагентства (дозволи на спеціальне водокористування видані раніше 03.06.2017 діють до моменту закінчення строку їх дії), з 01.01.2019 документообіг здійснюватиметься в електронному вигляді, визначені терміни розгляду документів для дозвільних органів (та перелік документів, які подаються разом з заявою для одержання дозволу на спеціальне водокористування).
Лист ДФС №2646 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посланням
http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/72865.html

Мешканці Дніпропетровщини спрямували до держбюджету понад 236 млн. грн. військового збору
Як повідомила керівник Головного управління ДФС у Дніпропетровській області Оксана Томчук за перші два місяці поточного року на підтримку української армії від платників Дніпропетровської області надійшло 236,6 млн. грн., що на 52,8 млн. грн., або на 28,7% більше надходжень січня – лютого 2017 року.
«Загалом спостерігається стабільна динаміка надходжень військового збору. Так, якщо у січні 2018 року, відрахування на потреби Збройних сил України у регіоні складали 109,7 млн. грн., то вже у лютому поточного року - майже 127 млн. грн. І ми вдячні платникам Дніпропетровщини за сумлінну сплату податків», – підкреслила Оксана Томчук.
Нагадуємо, військовий збір впроваджено з 3 серпня 2014 року. Ставка збору складає 1,5% від об’єкта оподаткування. Платниками збору є фізичні особи – резиденти (нерезиденти), які отримують доходи з джерела їх походження в Україні, та податкові агенти.

Протягом січня – лютого поточного року центри обслуговування платників Дніпропетровщини надали більше 70 тисяч адмінпослуг
На сьогодні 36 центрів обслуговування платників Головного управління ДФС у Дніпропетровській області надають 31 вид адміністративних послуг. Впродовж двох місяців 2018 року ЦОПами області надано понад 70 тисяч таких послуг.
Серед них найбільш запитуваною залишається послуга з видачі картки платника податків та внесення до паспорта громадянина даних про реєстраційний номер облікової картки платника податків. У звітний період надано понад 29 тисяч цих послуг.
Також користуються попитом суб’єктів господарювання та громадян послуги з надання витягу з реєстру платників єдиного податку; з реєстрації книг обліку розрахункових операцій та з видачі довідки про відсутність заборгованості з платежів до бюджету. Так, за два місяці 2018 року центрами обслуговування платників регіону було надано 4,8; 4,2 та 3,9 тисячі послуг відповідно.
Станом на 01.03.2018 діяльність центрів обслуговування платників у Дніпропетровській області забезпечує 187 працівників структурних підрозділів, задіяних у роботі ЦОП.

До уваги платників податків!
Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами і доповненнями та на виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» Державною фіскальною службою України за погодженням з Міністерством фінансів України затверджено:
- критерії ризиковості платника податків, ризиковості здійснення операцій;
- перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податків.
Роботу Єдиного реєстру податкових накладних та деяких електронних сервісів для платників податку на додану вартість в ІТС «Електронний кабінет» відновлено з урахуванням положень зазначеної постанови.
Інформація розміщена на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням
http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/331616.html

Відділення Акредитованого центру сертифікації ключів ІДД ДФС додатково працюватимуть 31 березня
Доводимо до відома платників, що у зв’язку з наближенням граничного терміну для декларування доходів особами, на яких поширюється дія Закону України від 14.10.2014 №1700-VII «Про запобігання корупції», а також з огляду на велику кількість бажаючих отримати безкоштовні послуги електронного цифрового підпису, ДФС України повідомила, що віддалені пункти реєстрації АЦСК ІДД ДФС додатково будуть працювати 31.03.2018 з 09 год. 00 хв. до 13 год. 00 хв.

Коли необхідно задекларувати спадщину?
Нагадуємо, що громадяни, які у 2017 році отримали спадщину (дарунок) від спадкодавців, що не зазначені у п.п.174.2.1 п.174.1 ст.174 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), мають з вказаної суми спадщини (дарунка) сплатити податок на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) за ставкою 5% та військовий збір за ставкою 1,5%.
Громадяни, які отримали спадщину (дарунок) від нерезидента, незалежно від ступеня споріднення, зобов’язані сплатити з вказаної суми спадщини (дарунка) ПДФО за ставкою 18% та військовий збір за ставкою 1,5% (п.п.174.2.3 п.174.2 ст.174 ПКУ).
Отже, громадяни, які отримали спадщину (дарунок) не від членів сім’ї першого та другого ступенів споріднення та від нерезидентів зобов’язані подати податкову декларація про майновий стан і доходи за 2017 рік у строк до 1 травня 2018 року до податкового органу за місцем реєстрації громадянина (тимчасового проживання) та самостійно сплати ПДФО і військовий збір до 1 серпня 2018 року.

Постачання якої програмної продукції звільняється від оподаткування ПДВ у 2018 році?
Законом України від 07.12.2017 року №2245-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» внесено зміни до п.26підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), а саме: тимчасово, з 1 січня 2013 року до 1 січня 2023 року, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з постачання програмної продукції, а також операції з програмною продукцією, плата за які не вважається роялті згідно з абзацами другим – сьомим п.п.14.1.225 п.14.1 ст.14 ПКУ.
Для цілей цього пункту до програмної продукції відносяться:
результат комп’ютерного програмування у вигляді операційної системи, системної, прикладної, розважальної та/або навчальної комп’ютерної програми (їх компонентів), а також у вигляді інтернет-сайтів та/або онлайн-сервісів та доступу до них;
примірники (копії, екземпляри) комп’ютерних програм, їх частин, компонентів у матеріальній та/або електронній формі, у тому числі у формі коду (кодів) та/або посилань для завантаження комп’ютерної програми та/або їх частин, компонентів у формі коду (кодів) для активації комп’ютерної програми чи в іншій формі;
будь-які зміни, оновлення, додатки, доповнення та/або розширення функціоналу комп’ютерних програм, права на отримання таких оновлень, змін, додатків, доповнень протягом певного періоду часу;
криптографічні засоби захисту інформації.

В «Електронному кабінеті» платники податків мають можливість переглянути раніше подану звітність
Інформуємо, що у «Електронному кабінеті» за допомогою меню «Перегляд поданої звітності» користувач «Електронного кабінету» має можливість переглянути раніше подану податкову звітність до органів ДФС незалежно від способу її подання, включаючи звіти, подані на паперових носіях до Центрів обслуговування платників.
Слід зазначити, що користувач отримує перелік всіх звітів, поданих у відповідному звітному періоді. Звітний період (місяць, квартал чи рік) визначається двома параметрами – роком та місяцем.
Користувачу доступні всі типи звітів. Для зручності верхня панель навігації у вікні «Перегляд поданої звітності» дозволяє обмежити звітність за типами:
- J01 Прибуток;
- J02 ПДВ та Акцизний збір;
- J03 Місцеві платежі;
- J05 Інші платежі;
- J06 Ресурсні платежі;
- J07 Валютні платежі;
- J08 Рентні платежі;
- J11 Регіональні звіти;
- J13 Запити та довідки;
- J30 Єдиний внесок на загальнообов’язкове соціальне страхування;
- S01 Фінансова звітність;
- S02 Фінансова звітність (довідки);
- S03 Фінансова звітність (запити).
Для перегляду переліку всіх типів звітів, поданих за рік, необхідно обрати відповідний рік та значення «Всі» у фільтрі вибору місця.
Нагадуємо, що «Електронний кабінет» знаходится на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням https://cabinet.sfs.gov.ua.

Внесено зміни до Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних
Повідомляємо, що постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №204 (далі – Постанова №204) внесено зміни до Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246. Постанова №204 набрала чинності 24.03.2018.
Так, зокрема, внесеними змінами визначено, що операційний день триває в робочі дні з 8-ї до 20-ї години. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Єдиного реєстру податкових накладних, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо 15 число або останній день місяця припадають на вихідний, святковий або неробочій день, такий день вважається операційним днем.
У разі зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування (далі – ПН/РК) формується квитанція про зупинення реєстрації ПН/РК. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) – платнику ПДВ.
ПН/РК, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:
- прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію ПН/РК;
- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію ПН/РК (у разі надходження до ДФС України відповідного рішення);
- неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації ПН/РК.
Постанову №204 розміщено на Єдиному веб-порталі органів виконавчої влади України «Урядовий портал» за посиланням
https://www.kmu.gov.ua/ua/npas/pro-vnesennya-zmin-do-poryadku-vedennya-yedinogo-reyestru-podatkovih-nakladnih

Місцеві громади Дніпропетровщини отримали більше 561 млн. грн. плати за землю
За два місяці поточного року надходження плати за землю від платників Дніпропетровської області склали 561,1 млн. грн., зокрема, юридичними особами сплачено 528,9 млн. грн., решта – фізичними особами.
В цьому році відбулося зростання доходів місцевих бюджетів Дніпропетровщини по платі за землю у порівнянні з січнем – лютим 2017 року на 9,4 млн. грн.
«Плата за землю посідає друге місце за обсягами надходжень до місцевих бюджетів області, її питома вага у 2018 році становить більше 15% у загальній сумі надходжень. Тому, позитивна динаміка у зборі плати за землю з одного боку є свідченням сумлінного ставлення платників області до виконання свого обов’язку щодо сплати податків, а з іншого є результатами спільних зусиль з місцевою владою регіону в напрямі легалізації земельних відносин», – зауважив заступник начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Сергій Кирпа.

Затверджено показники, які визначають позитивну податкову історію платника ПДВ
ДФС України за погодженням з Міністерством фінансів України затверджено показники, за якими визначається позитивна податкова історія платника податків (лист ДФС України від 21.03.2018 №960/99-99-07-18 «Перелік показників, що визначають позитивну податкову історію платника податку, визначені ДФС та погоджені Міністерством фінансів України»).
Так, платник податку на додану вартість (далі – платник податку) має позитивну податкову історію у випадку відповідності одному з наступних критеріїв:
обсяг постачання, зазначений платником в податкових накладних/розрахунках коригування (далі – ПН/РК), зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Реєстр) у поточному місяці, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі ПН/РК не перевищує 150 тисяч гривень на одного покупця – платника податку;
обсяг постачання, зазначений платником податку в ПН/РК, які не підлягають наданню отримувачу (покупцю), зареєстрованих у Реєстрі за останні 6 місяців, становить більше 50 відсотків загального обсягу постачання товарів/послуг, зазначеного платником податку в ПН/РК, зареєстрованих у Реєстрі;
товари/послуги, що постачаються (виготовляються) платником податку, а саме придбання і постачання одного товару чи послуги, зазначеного у ПН/РК, зареєстрованих у Реєстрі, складають більше 50 відсотків від загальної суми постачання товарів/послуг, зазначеної платником податку в ПН/РК, зареєстрованих у Реєстрі за останні 6 місяців;
платник податку здійснює на постійній основі, протягом будь-яких чотирьох звітних місяців з останніх шести, реєстрацію ПН/РК в Реєстрі на постачання товарів/послуг з одним і тим самим кодом товару/послуги згідно з УКТ ЗЕД/ДКПП, по яких обсяг постачання становить 20 відсотків від загального такого обсягу постачання;
залишкова вартість основних засобів для платників податку на прибуток на кінець звітного (податкового) періоду (звітний період обирається відповідно до п.137.4 та п. 137.5 ст.137 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями для певної групи платників) складає більше 1 млн. грн. та відображена у звітності, по якій граничні строки подання передують календарному дню розрахунку цього показника за умови, що з 01.01.2017 керівник та засновник не змінювались;
наявність власних (право власності/користування), орендованих земельних ділянок становить понад 200 га включно або наявність орендованих земельних ділянок комунальної та/або державної власності площею не менше 0,5 га (станом на 01.01.2018), що задекларовані до 20.02.2018;
сплата єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) на одного працюючого перевищує суму ЄСВ з мінімальної заробітної плати в 1,5 раза за останні 12 місяців за умови, що з 01.01.2017 керівник та/або засновник не змінювались;
загальна сума сплачених у попередньому звітному році сум ЄСВ та податків і зборів (крім суми податку на додану вартість, сплаченої при ввезенні товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами, якими подано ПН/РК на реєстрацію в Реєстрі, становить більше 5 мільйонів гривень.

До уваги платників: оновлено спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення!
ДФС України оприлюднила доповнення до спеціалізованого клієнтського програмного забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності» до версії 1.26.5.0 станом на 21.03.2018 (даний комплект програмного забезпечення включає в себе зміни та доповнення з 27.12.2017 року по 21.03.2018 включно та встановлюється тільки на релізи Системи версії 1.26.*, при цьому всі персональні довідники та налаштування користувача залишаються незмінними).
Перелік змін та доповнень (версія 1.26.5.0) (станом на 21.03.2018)
Нові версії документів
1. З метою практичної реалізації постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» додано наступні форми:
F/J1313201 – Скарга на рішення комісії Державної фіскальної служби про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;
F/J1313301 – Заява про відкликання скарги на рішення комісії Державної фіскальної служби про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;
F/J1412303 – Рішення про врахування/не врахування Таблиці даних платника податків;
F/J1412403 – Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;
F/J1413201 – Рішення комісії з питань розгляду скарг;
F/J1413301 – Рішення про не врахування Таблиці даних платника податків.
2. У відповідності до форм, які опубліковано на сайті Державної служби статистики України, додано нові версії документів:
S0501408 – №14-ЗЕЗ. Звіт про придбання (продаж) товарів для забезпечення життєдіяльності транспортних засобів, потреб пасажирів та членів екіпажу;
S0601312 – №1-опт (кв). Звіт про продаж і запаси товарів (продукції) в оптовій торгівлі;
S1000213 – №2-інвестиції. Капітальні інвестиції (квартальна);
S1616007 – № 31-авто. Звіт про перевезення автомобільним транспортом вантажів за видами вантажів та пасажирів за видами сполучення.
Інформацію розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням
http://sfs.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/

Великим платникам податків необхідно стати на облік за неосновним місцем обліку
Відповідно до п.64.7 ст.64 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами і доповненнями (далі – ПКУ) центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, визначає порядок обліку платників податків у контролюючих органах та порядок формування Реєстру великих платників податків (далі – Реєстр) на відповідний рік з урахуванням критеріїв, визначених ПКУ для великих платників податків (далі – ВПП).
У разі включення платника податків до Реєстру на нього поширюються особливості, визначені ПКУ для великих платників податків.
Після включення платника податків до Реєстру та отримання повідомлення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, про таке включення платник податків зобов’язаний стати на облік за основним місцем обліку у контролюючому органі, що здійснює супроводження ВПП, з початку податкового періоду (календарного року), на який сформовано Реєстр, та за неосновним місцем обліку у такому контролюючому органі або його територіальних підрозділах щодо наявних у межах населеного пункту за місцезнаходженням контролюючого органу, що здійснює супроводження великих платників податків, або його територіальних підрозділів об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність такого ВПП.
Реєстр на 2018 рік затверджено наказом ДФС України від 26.09.2017 №632 «Про затвердження реєстру великих платників податків на 2018 рік».
Відповідно до п.п.1 п.2 розділу ІІІ Порядку формування Реєстру великих платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.10.2015 №911 (далі – Порядок №911) Головні управління ДФС в областях, місті Києві та Офіс великих платників податків ДФС (далі – Офіс ВПП) після отримання Реєстру ВПП проводять роз’яснювальну роботу з ВПП, які не перебувають на обліку в контролюючих органах, що здійснюють супроводження ВПП, щодо виконання вимог ПКУ в частині обов’язковості переведення на облік до таких контролюючих органів, порядку такого переведення та забезпечують взяття на облік/зняття з обліку платників податків у відповідних контролюючих органах.
Управління Офісу ВПП знаходяться в адміністративно-територіальних межах міст: Києва, Дніпра, Запоріжжя, Львова, Одеси, Харкова.
Взяття на облік за неосновним місцем обліку у цих управліннях ВПП здійснюється за заявою про взяття на облік платника податків за неосновним місцем обліку за формою №17-ОПП (додаток 9 до Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерста фінансів України від 09.12.2011 №1588 (далі – Порядок №1588)), яка може бути подана як до контролюючого органу за неосновним місцем обліку, так і до контролюючого органу за основним місцем обліку (розділ VII Порядку №1588).
Також відповідно до п.10.22 розділу 10 Порядку №1588 контролюючий орган за попереднім місцем обліку платника податків, включеного до Реєстру, здійснює передачу облікової справи платника податків до контролюючого органу за новим місцем обліку у 10-денний строк з дня взяття на облік за новим місцем обліку.
Щодо ВПП, які не подали до відповідного контролюючого органу заяви за формою №1-ОПП у визначений п.3 розділу ІІІ Порядку №911 строк, ДФС приймає рішення про зміну основного місця обліку та переведення на облік до контролюючого органу, що здійснює супроводження ВПП, чи іншого контролюючого органу. Рішення ДФС про зміну основного місця обліку та переведення на облік до контролюючого органу, що здійснює супроводження ВПП, чи іншого контролюючого органу надсилаються ВПП, які не подали в установлені терміни заяву про взяття на облік до відповідного контролюючого органу, у вигляді повідомлення засобами електронного зв’язку в електронній формі на електронну адресу, з якої надіслана остання прийнята ДФС податкова звітність, з використанням електронно-цифрового підпису з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу, або на паперовому носії поштовим відправленням з повідомленням про вручення за формою №2-ВПП, наведеною в додатку 3 до Порядку №911 (п.4 розділу ІІІ Порядку №911).
Отже, враховуючи вищевикладене, ВПП необхідно подати заяву про взяття на облік за неосновним місцем обліку за формою №17-ОПП (до Офісу ВПП або його управлінь) і такі ВПП повинні подавати звітність за неосновним місцем обліку до Офісу ВПП (в межах міст Києва, Дніпра, Запоріжжя, Львова, Одеси, Харкова).
Більш детальніше у листі ДФС України від 21.03.2018 №8319/7/99-99-12-03-03-17 «Про виконання пункту 64. статті 64 Податкового кодексу України», який розміщено на веб-порталі ДФС України за посиланням
http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/72870.html

На Полтавщині підприємство відшкодувало бюджету більше 1,7 млн. грн. несплачених платежів
Співробітники податкової міліції ГУ ДФС у Полтавській області під процесуальним керівництвом прокуратури області забезпечили відшкодування бюджету збитків, нанесених місцевим підприємством, яке не сплатило більше 1,7 млн. грн. плати за землю.
В рамках розслідування кримінального провадження за ч. 1 ст. 212 КК України було встановлено, що головний бухгалтер підприємства, яке займається добуванням декоративного та будівельного каменю, вапняку, гіпсу, крейди та глинистого сланцю, в бухгалтерському і податковому обліку компанії неправомірно занизила розмір орендної плати за земельну ділянку для експлуатації та обслуговування місцевого родовища гранітів. Такі дії призвели до ухилення від сплати 1 млн. 725 тис. грн. обов’язкового платежу – плати за землю у складі податку на майно, що справляється у формі орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Завдяки діям податкової міліції збитки бюджету відшкодовано в повному обсязі, у зв’язку з чим кримінальне провадження направлено до суду для звільнення фігуранта від кримінальної відповідальності.



Версія для друку Написати листа

Про цей сайт | Запитання | Адміністратор