Версія для друку

Написати листа

Державна фіскальна служба України нагадує, що триває кампанія декларування громадянами доходів, отриманих протягом 2016 року.
Останній день подання декларації – 3 травня 2017 року.
Додаткова інформація на веб-порталі ДФС.

Помилки при заповненні звітності з екологічного податку
Під час попереднього аналізу податкової звітності з екологічного податку за IV квартал 2016 року Державною фіскальною службою встановлено непоодинокі методологічні помилки заповнення податкової звітності.
Скажімо, платники під час заповнення додатків до Податкової декларації екологічного податку, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 №715, не врахували, що з 1 січня 2016 року Законом України від 24 грудня 2015 року №909-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» збільшено на 26,7 відсотка ставки екологічного податку, що діяли у 2015 році.
У колонці 3 додатків 1-3 до Декларації фактичний обсяг викидів або об’єкт оподаткування платники помилково зазначали у «кілограмах», а не у «тоннах».
Також у випадках, коли коефіцієнт дорівнює «1», у колонці 5 додатка 2, колонках 5 та 6 додатка 3 до Декларації платники замість «1» невірно зазначали «0».
Серед помилок є і такі, коли у колонці 5 додатка 2, колонках 5 та 6 додатка 3 до Декларації платники зазначали інший коефіцієнт, ніж передбачено Податковим кодексом України, або замість коефіцієнта вказували ставку податку. Крім цього, платники у додатках 1-3 до Декларації зазначали не безпосередній код забруднюючої речовини (відходів), а загальний – код групи забруднюючої речовини (відходів); в інших випадках зазначали код однієї забруднюючої речовини (відходів), а ставку іншої.

Чи звільняються від сплати єдиного внеску ФОП, призвані до Збройних сил України?
Частиною третьою ст. 39 Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-XII «Про військовий обов’язок і військову службу» із змінами та доповненнями визначено, що за громадянами України, які призвані на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, або прийняті на військову службу за контрактом, у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану на строк до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію, не припиняється державна реєстрація підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців. У разі непровадження ними підприємницької діяльності у період проведення мобілізації нарахування податків і зборів такими фізичними особами - підприємцями не здійснюється.
Відповідно до п. 9² частини другої розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) під час особливого періоду, визначеного Законом України від 21 жовтня 1993 року № 3543-ХІІ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 3543), платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), зокрема фізичні особи - підприємці, призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, на весь строк їх військової служби звільняються від виконання своїх обов’язків, визначених п. 2 ст. 6 Закону № 2464, якщо вони не є роботодавцями.
Підставою для такого звільнення є заява фізичної особи - підприємця та копія військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, які подаються до органу доходів і зборів такою особою протягом 10 днів після її демобілізації. Якщо демобілізована фізична особа - підприємець перебуває на лікуванні (реабілітації) у зв’язку з виконанням обов’язків під час мобілізації, заява і копія військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, подаються протягом 10 днів після закінчення її лікування (реабілітації).
Під час особливого періоду, визначеного Законом № 3543, для фізичних осіб - підприємців, призваних на військову службу під час мобілізації або залучених до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, на весь строк їхньої військової служби зупиняється застосування норм ст. 25 Закону № 2464.
Пункт 9² частини другої розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 застосовується з першого дня мобілізації, оголошеної Указом Президента України від 17 березня 2014 року № 303 «Про часткову мобілізацію», затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про часткову мобілізацію», та протягом усього особливого періоду».
Згідно з абзацом другим п. 7 розд. ІV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449, мобілізовані підприємці на весь строк їх військової служби звільняються від виконання обов’язків платника єдиного внеску, якщо вони не є роботодавцями, з першого календарного дня місяця призову на військову службу під час мобілізації платника до останнього календарного дня місяця, в якому платника було демобілізовано або завершено його лікування (реабілітацію).
Враховуючи наведене вище, фізичні особи - підприємці, призвані до Збройних сил України у зв’язку з мобілізацією, на особливий період, або прийняті на військову службу за контрактом, у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану, на весь строк їх військової служби звільняються від сплати єдиного внеску з врахуванням норм п. 9² частини другої розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464, якщо вони не є роботодавцями.

Хто є платником орендної плати за земельну ділянку, якщо орендар уклав договір суборенди?
Згідно з п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI зі (далі – ПКУ) плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Відповідно до п.п. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 ПКУ орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності – обов’язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (далі – орендна плата).
Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (п. 288.1 ст. 288 ПКУ).
Платником орендної плати є орендар земельної ділянки, об’єктом оподаткування – земельна ділянка, надана в оренду (пп. 288.2, 288.3 ст. 288 ПКУ).
Згідно зі ст. 8 Закону України від 06 жовтня 1998 року № 161-XIV «Про оренду землі» із змінами та доповненнями орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця. Якщо протягом одного місяця орендодавець не надішле письмового повідомлення щодо своєї згоди чи заперечення, орендована земельна ділянка або її частина може бути передана в суборенду.
Умови договору суборенди земельної ділянки повинні обмежуватися умовами договору оренди земельної ділянки і не суперечити йому.
Відповідно до п. 288.6 ст. 288 ПКУ плата за суборенду земельних ділянок не може перевищувати орендної плати.
Оскільки плата за землю справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (іншої форми не передбачено), а платником орендної плати є орендар земельної ділянки, то юридична особа (фізична особа – підприємець), що орендує земельну ділянку та уклала договір суборенди на цю земельну ділянку, сплачує орендну плату за зазначену земельну ділянку та подає відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію з плати за землю.

Для платників проведено семінар на тему: «Актуальні питання оподаткування»
Про зміни в податковому законодавстві з початку 2017 року йшлося на семінарі, який проведений 23 березня 2017 року Філією Державного підприємства «Сервісно-видавничий центр» для платників Дніпропетровщини за участі представника Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.
На семінарі висвітлені найбільш актуальні питання адміністрування податку на прибуток, податку на додану вартість, податку на доходи фізичних осіб, плати за землю, податку на нерухоме майно та єдиного соціального внеску.
Також розглянуто останні зміни до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів.
Учасники семінару отримали відповіді на актуальні питання та практичні поради щодо заповнення і подання звітності, роздатковий матеріал та презентаційний номер журналу "Вісник. Право знати все про податки і збори".

Чи передбачено оприлюднення плану-графіку проведення перевірок суб’єктів господарювання?
Підпунктом 1 п. 42 розд. І Закону України від 21 грудня 2016 року №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», який набрав чинності з 01 січня 2017 року, доповнено п. 77.1 ст. 77 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), абзацом другим, яким передбачено оприлюднення плану-графіка документальних планових перевірок на поточний рік на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки.
Відповідно до п. 1 Положення про Державну фіскальну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2014 року № 236, Центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику є Державна фіскальна служба України (далі – ДФС).
Отже, на офіційному веб-порталі ДФС план-графік документальних планових перевірок на 2018 рік буде оприлюднено до 25 грудня 2017 року.
Відповідне питання та відповідь на нього розміщене у підкатегорії 136.05 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».

Для окремих платників податку на прибуток – податкові канікули
Повідомляємо, що на період до 31 грудня 2021 року запроваджено нові податкові канікули із ставкою податку у розмірі 0% – для платників податку на прибуток, у яких річний дохід, визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період, не перевищує 3 мільйонів гривень та розмір нарахованої за кожний місяць звітного періоду заробітної плати кожному з працівників, які перебувають з платником податку у трудових відносинах, є не меншим як дві мінімальні заробітні плати (2x3200грн).
Крім цього такі платники податку на прибуток мають відповідати одному із визначених критеріїв:
- утворені в установленому законом порядку після 01 січня 2017 року;
- діючі, у яких протягом трьох послідовних попередніх років (або протягом усіх попередніх періодів, якщо з моменту їх утворення пройшло менше трьох років) щорічний обсяг доходів задекларовано в сумі, що не перевищує 3 мільйонів гривень, та у яких середньооблікова кількість працівників протягом цього періоду становила від 5 до 20 осіб;
- які були зареєстровані платниками єдиного податку в установленому законодавством порядку в період до 01 січня 2017 року та у яких за останній календарний рік обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) становив до 3 мільйонів гривень та середньооблікова кількість працівників становила від 5 до 50 осіб.
При цьому платники податку цієї категорії у будь-якому звітному періоді досягли показників щодо отриманого доходу, середньооблікової чисельності або середньої заробітної плати працівників, з яких хоча б один не відповідає визначеним критеріям, то такі платники податку зобов’язані оподаткувати прибуток, отриманий у такому звітному періоді, за базовою ставкою 18%.
Запровадження податкових канікул для платників податку на прибуток передбачено п.44 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України.
Дія цього пункту не поширюється на суб’єктів господарювання, які:
1) утворені після 1 січня 2017 року шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), приватизації та корпоратизації;
2) здійснюють діяльність у сфері розваг, визначену в підпункті 14.1.46 статті 14 Кодексу; виробництво, оптовий продаж, експорт, імпорт підакцизних товарів; виробництво, оптовий та роздрібний продаж пально-мастильних матеріалів; видобуток, серійне виробництво та виготовлення дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення; фінансову та страхову діяльність (гр.64-гр.66 КВЕД ДК 009:2010); діяльність з обміну валют; видобуток та реалізацію корисних копалин загальнодержавного значення; операції з нерухомим майном (гр.68); поштову та кур'єрську діяльність (гр.53); діяльність з організації торгів (аукціонів) виробами мистецтва, предметами колекціонування або антикваріату; діяльність з надання послуг у сфері телебачення і радіомовлення відповідно до Закону України "Про телебачення і радіомовлення"; охоронну
діяльність; зовнішньоекономічну діяльність (крім діяльності у сфері інформатизації); виробництво продукції на давальницькій сировині; оптову торгівлю і посередництво в оптовій торгівлі; діяльність у сфері виробництва та розподілення електроенергії, газу та води; діяльність у сферах права та бухгалтерського обліку (гр.69); діяльність у сфері інжинірингу (гр.71).

Шановні громадяни, кампанія декларування доходів, отриманих у 2016 році, триває!
Звертаємо увагу, що декларувати свої доходи – це конституційний обов’язок громадян (ч.2 ст.67 Конституції України).
Відповідно до норм Податкового кодексу України (далі – ПКУ) громадяни, які подають податкові декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація), розподіляються на дві категорії:
- осіб, які зобов’язані подавати річну Декларацію;
- осіб, які мають право подати Декларацію добровільно у разі реалізації права на податкову знижку.
Форма Декларації, за якою здійснюється декларування доходів, отриманих фізичними особами – платниками податків у 2016 році, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 15.09.2016 №821 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року №859», що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 11.10.2016 за №1349/29479.
За вибором платника податків Декларації подаються за місцем своєї податкової адреси в один із таких способів:
- особисто платником або уповноваженою на це особою;
- надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
- засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису
Для подання Декларацій в електронній формі платнику податків потрібно:
- отримати електронний цифровий підпис (далі – ЕЦП), який безкоштовно видається Акредитованим центром сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту Державної фіскальної служби України (далі – АЦСК ІДД ДФС);
- авторизуватися за допомогою особистого електронного ключа та розпочати роботу.
Детальну інформацію щодо порядку підготовки документів, необхідних для реєстрації та отримання послуг ЕЦП, можна переглянути на офіційному інформаційному ресурсі АЦСК ІДД ДФС за посиланням
http://acskidd.gov.ua/r_kor
Повідомляємо, що отримати безкоштовно ключі ЕЦП можна у пунктах реєстрації користувачів Акредитованого центру сертифікації ключів при ГУ ДФС у Дніпропетровській області управління (центру) сертифікації ключів ІДД ДФС:
► у місті Дніпро за адресами:
- проспект Слобожанський, буд.95а, центр обслуговування платників, зала 3, кабінети 9 та 10;
- проспект Богдана Хмельницького, буд.25, вікна реєстрації користувачів ЕЦП №21 та №22;
► у місті Кривий Ріг за адресою проспект Героїв – підпільників, буд. 42, кабінет 112а.
Детальніше про режим роботи та контактні телефони пунктів реєстрації користувачів АЦСК ІДД ДФС можна дізнатися у розділі «Контакти» офіційного інформаційного ресурсу АЦСК ІДД ДФС за посиланням
http://acskidd.gov.ua/contacts

Електронним кабінетом платника скористалися 6,4 млн. осіб
Станом на 22 березня 2017 року кількість користувачів відкритої частини Електронного кабінету платників податків складає 6,4 млн. осіб. З них ідентифіковані в особистому кабінеті 333,3 тис. суб’єктів господарювання та 116,5 тис. громадян.
Враховуючи зручність та переваги сервісу, кількість його користувачів стабільно зростає. Так, якщо станом на 1 березня 2016 року Електронним кабінетом скористалися 0,12 тис. осіб, то вже станом на 1 вересня минулого року їх кількість зросла до 3,6 млн. осіб.
Популярний Електронний кабінет не лише в Україні. Ним користуються платники з 70 країн світу. Серед лідерів, окрім України, США, Мексика, Нідерланди,Туркменістан, Азербайджан та інші.
В Україні ж найактивніше використовують можливості ЕКП платники з Києва, Харкова, Дніпра, Львова, Одеси тощо.
Нагадаємо, що Електронний кабінет платника надає майже повний спектр послуг як для суб’єктів господарювання, так і громадян. Для роботи з кабінетом не потрібно встановлювати спеціалізованого програмного забезпечення, оскільки він працює як за допомогою персональних комп’ютерів, так і смарт-пристроїв, підключених до мережі Інтернет.
Платники – користувачі Електронного кабінету мають можливість в он-лайн режимі отримати інформацію з понад 10 реєстрів, зокрема, Реєстру платників податку на додану вартість, Реєстру платників єдиного податку, Реєстру осіб, які здійснюють операції з товарами тощо.
Так, зокрема, найбільш запитуваними послугами є сервіси систем електронного адміністрування податку на додану вартість та реалізації пального, листування з органами ДФС в електронному вигляді, стан розрахунків з бюджетом тощо.
Вхід до Електронного кабінету платника здійснюється за адресою: http://cabinet.sfs.gov.ua, а також через офіційний веб-портал ДФС.

Встановлено факти привласнення 9 млн. грн. бюджетних коштів
Співробітники Міжрегіонального управління боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, Офісу великих платників ДФС спільно з СБУ встановлені факти можливого привласнення бюджетних коштів. Так, одне з державних підприємств транспортної галузі оголосило відкриті торги щодо закупівлі паливно-мастильних матеріалів, переможцем яких стало товариство з обмеженою відповідальністю, зареєстроване у м. Києві.
За результатами аналізу податкової звітності встановлено, що вказану продукцію ТОВ фактично не отримувало, а отже не могло реалізувати її на адресу державного підприємства. Оскільки реалізація товару була оформлена лише «на папері», тому у такий спосіб порушники могли проводити транзитні фінансових потоків, спрямовані на заволодіння державними коштами, та їх подальшу легалізацію.
Загальна сума можливої легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, складає 9 млн. гривень.
За даними фактами до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст.191 КК України.
Здійснюється кримінальне провадження.

У «Борисполі» митники вилучили 42 кг тютюну для кальянів
Тютюн для кальяну торгової марки «Serbetli» з різними смаковими добавками загальною вагою 42 кг намагалися незаконно ввезти на територію України двоє громадян Азербайджану, які прилетіли одним авіарейсом до України з Туреччини і для проходження митного контролю скористалися спрощеною системою – «зелений коридор».
На момент проходження митного контролю належним чином оформленої митної декларації громадяни не оформлювали та не подавали, з приводу декларування переміщуваних ним товарів (предметів) до інспекторів митниці не зверталися.
Пачки тютюну було виявлено під час проведення митного контролю в багажному відділенні трансферного багажу.
До винесення судом рішення у справах за протоколами про порушення митних правил 84 пачок тютюну для кальяну по 500 г в кожній торгової марки «Serbetli» з різними смаковими добавками вилучено.
Загалом, з початку 2017 року працівниками Київської митниці ДФС у пункті пропуску «Бориспіль» складено шість протоколів про порушення митних правил через незаконне переміщення тютюну для кальянів через митний кордон України загальною вагою 237,5 кг.
По двох справах про порушення митних правил за 2016 рік громадянам, які незаконно переміщували тютюн для кальянів через митний кордон України в пункті пропуску «Бориспіль», постановою суду вже присуджено штраф на конфіскацію товару. По інших восьми справах за 2016 рік рішення суду ще очікується.
Нагадаємо, що згідно з ч.2 ст. 376 Митного кодексу України громадяни, які досягли 18-річного віку, можуть ввозити на митну територію України без сплати митних платежів та без письмового декларування у кількості із розрахунку на одну особу – 200 сигарет або 50 сигар чи 250 грамів тютюну, або ці вироби в наборі загальною вагою, що не перевищує 250 грамів.

Форму податкової декларації за землю змінено
Наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2017 №9 «Про внесення змін до форми Податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності)», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16.02.2017 за №225/30093 (далі – Наказ №9), який набрав чинності 21.03.2017, внесено зміни до форми Податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (далі – декларація), затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2015 №560, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 03.07.2015 за № 783/27228 (далі – Наказ №560). Цей Наказ опубліковано в бюлетені «Офіційний вісник України» від 21.03.2017 № 23.
Відповідно до внесених змін наказом №9 в декларації слід відображати:
- місяць і рік, а також дату державної реєстрації прав на земельну ділянку, а також дати документа, що засвідчує/підтверджує право оренди землі;
-площу земельної ділянки не лише в га, а також і в кв. м;
-нормативну грошову оцінку одиниці площі земельної ділянки.
Крім того, при уточненні податкових зобов’язань більше не потрібно буде розмежовувати суми збільшення/зменшення податкових зобов’язань на ті, за якими ще не настав строк сплати, і на ті, за якими строк сплати вже минув.
Враховуючи норми пункту 46.6 статті 46 Податкового кодексу України звітувати за новою формою декларації потрібно буде в травні за квітень 2017 року.

Платник податку на доходи фізичних осіб має право на податкову знижку на навчання за наслідками звітного податкового року
Платник податку на доходи фізичних осіб має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року. Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року.
До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). При цьому, у зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання).
Згідно зі статтею 166 Податкового кодексу України платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів для компенсації вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення.
Навчальний рік триває 12 місяців, розпочинається, як правило, 01 вересня. Семестр – це половина навчального року у вищих навчальних закладах. Отже, до навчального року включаються місяці календарного року наступного за звітним.
Враховуючи викладене вище, оскільки до податкової знижки за звітний календарний рік дозволено включати суми витрат, понесених платником податку за навчання протягом звітного податкового року, а відповідно до умов договору (контракту) про надання освітньої послуги (навчання) платником здійснюється оплата за місяці навчального року, який включає місяці календарного року наступного за звітним, одним платіжним документом (квитанцією), при включенні до податкової знижки за звітний рік слід враховувати суму витрат (частину) у розрахунку за кожний повний або неповний місяць навчання протягом звітного податкового року. Решта суми, сплаченої за таким платіжним документом (квитанцією), може бути включена платником податку при реалізації права на податкову знижку у наступному році.
Більш детально з таким роз’ясненням можна ознайомитися на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (категорія 103.06.03).

Змінилися облікові данні – чи необхідно отримувати нові сертифікати ключів?
Відповідно до ст. 7 Закону України від 22 травня 2003 року №852-IV «Про електронний цифровий підпис» та п.п. 3.4.6 п. 3.4 розд. 3 Договору про надання послуг електронного цифрового підпису, затвердженого наказом Інформаційно-довідкового департаменту ДФС від 17.02.2015 №15 зі змінами, підписувач зобов’язаний своєчасно надавати центру сертифікації ключів інформацію про зміну даних, відображених у сертифікаті ключа.
Враховуючи викладене, у разі зміни адреси місця обліку суб’єкта господарювання або фізичної особи, заявнику необхідно звернутися до центру сертифікації ключів з заявою на скасування посилених сертифікатів, які містять недостовірну інформацію, та надати пакет реєстраційних документів для формування нових посилених сертифікатів.
У разі необхідності перевірки терміну дії посиленого сертифікату ЕЦП, потрібно скористатись засобом електронного цифрового підпису «ІІТ Користувач ЦСК-1», який можна завантажити на офіційному інформаційному ресурсі Акредитованого центру сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС (http://www.acskidd.gov.ua) у розділі «Програмне забезпечення», вкладка «Надійні засоби електронного цифрового підпису». В меню програми «Переглянути сертифікати» із всього переліку сертифікатів необхідно вибрати сертифікат або додати його за допомогою кнопки «Імпортувати». Для отримання інформації щодо посиленого сертифіката, в тому числі і терміну його дії, слід натиснути на вибраний сертифікат подвійним кліком лівої кнопки миші.
Детальну інформацію про посилений сертифікат можна переглянути обравши пункт «Детальна інформація».

Які документи повинні мати на робочому місці фізичні особи-підприємці платники єдиного податку?
Відповідно до п. 296.1 ст. 296 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники єдиного податку першої - третьої груп ведуть облік у порядку, визначеному підпунктами 296.1.1 – 296.1.3 п. 296.1 ст. 296 ПКУ.
Згідно із п.п. 296.1.1 п. 296.1 ст. 296 ПКУ платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи – підприємці), які не є платниками податку на додану вартість, ведуть Книгу обліку доходів шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів.
Форма Книги обліку доходів, порядок її ведення затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Для реєстрації Книги обліку доходів такі платники єдиного податку подають до контролюючого органу за місцем обліку примірник Книги, у разі обрання способу ведення Книги у паперовому вигляді.
Платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи – підприємці), які є платниками податку на додану вартість, ведуть облік доходів та витрат за формою та в порядку, що встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Для реєстрації Книги обліку доходів та витрат такі платники єдиного податку подають до контролюючого органу за місцем обліку примірник Книги (п.п. 296.1.2 п. 296.1 ст. 296 ПКУ).
Реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку (п. 299.1 ст. 299 ПКУ).
За бажанням зареєстрований платник єдиного податку може безоплатно та безумовно отримати витяг з реєстру платників єдиного податку (п. 299.9 ст. 299 ПКУ).
Згідно з п. 299.13 ст. 299 ПКУ з метою постійного забезпечення органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб
інформацією центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, щоденно оприлюднює для безоплатного та вільного доступу на єдиному державному реєстраційному веб-порталі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та власному офіційному веб-сайті такі дані з реєстру платників єдиного податку:
податковий номер (для юридичної особи);
найменування для юридичної особи або прізвище, ім’я, по батькові для фізичної особи;
дату (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування;
ставку єдиного податку;
групу платника податку;
види господарської діяльності;
дату виключення з реєстру платників єдиного податку.
Таким чином, платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість, зберігають на робочому місці книгу обліку доходів.
Платники єдиного податку третьої групи, які є платниками податку на додану вартість, повинні мати на робочому місці книгу обліку доходів та витрат.
Відповідне питання та відповідь на нього розміщене у підкатегорії 107.12 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».

Працівники Львівської митниці виявили понад 2 кг бурштину, прихованих у жіночих колготах
У пункті пропуску для автомобільного сполучення «Краковець» під час митного контролю легкового транспортного засобу «Фольксваген Шаран» працівники митниці викрили факт незаконного переміщення бурштину. Його намагався вивезти до Республіки Польщі громадянин України смугою руху «зелений коридор».
Під час візуального огляду автомобіля виникли підозри про можливе переміщення прихованих від митного контролю товарів. Було прийнято рішення про поглиблений огляд транспортного засобу в спеціально обладнаному боксі. Там, над глушником автомобіля, працівники митниці знайшли необроблене каміння жовто-коричневого кольору, округлої неправильної форми, діаметром від 3 до 6 см. Товар вагою 2 кг 280 гр був розфасований у двох жіночих колготах чорного кольору.
Так, громадянин України вчинив дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів. Зазначені дії мають ознаки порушення митних правил, передбаченого ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України.
За цим фактом складено протокол про порушення митних правил. Бурштин та автомобіль вилучено. Справу скерують до суду, який і визначить покарання.

Мирослав Продан: ДФС готова до поглиблення співпраці у митній сфері в рамках ГУАМ
Митне оформлення вантажів, що переміщуються через кордони держав-членів ГУАМ, буде спрощене. 27 березня керівники відомств, які відповідають за митний напрям, України, Грузії, Азербайджану і Молдови підписали Протокол між митними адміністраціями держав-членів ГУАМ про взаємне визнання окремих результатів митних процедур.
Від України документ підписав в.о. Голови ДФС Мирослав Продан. «Ми вдячні нашим друзям з митних адміністрацій держав-членів ГУАМ за підтримку ініціативи ДФС з розробки Протоколу та готові до його реалізації», - підкреслив Мирослав Продан.
За словами посадовця, впровадження Протоколу покращить умови ведення зовнішньоекономічної діяльності та сприятиме розвитку торгівлі завдяки прискоренню і спрощенню митних процедур.
Підписаний Протокол передбачає взаємне визнання результатів митного контролю товарів і транспортних засобів, проведеного митними органами держав-членів ГУАМ.
Мирослав Продан також повідомив, що ДФС підтримує ініціативу митної адміністрації Грузії щодо розробки проекту Угоди про сприяння транзиту товарів і транспортних засобів через території держав-членів ГУАМ.

Органами ДФС розпочато внесення сільськогосподарських товаровиробників до Реєстру отримувачів бюджетної дотації
На виконання статті 16¹ Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України» органами ДФС здійснюється внесення сільськогосподарських товаровиробників до Реєстру отримувачів бюджетної дотації.
Для внесення до Реєстру сільськогосподарський товаровиробник подає заяву про внесення сільськогосподарського товаровиробника до Реєстру (форма № 1-РОБД).
Заява може бути подана у паперовому вигляді до податкової інспекції за основним місцем обліку або засобами електронного зв’язку в електронній формі (через Електронний кабінет платника або «Єдине вікно подання електронної звітності»).
Заява, яка прийнята до розгляду, розглядається контролюючим органом протягом трьох робочих днів з дня її отримання. За результатами розгляду Заяви контролюючий орган або вносить сільськогосподарського товаровиробника до Реєстру, або вмотивовано відмовляє у внесенні до Реєстру або звертається до заявника з пропозицією подати нову заяву (із зазначенням підстав неприйняття попередньої).
Інформація про результати розгляду заяв розміщується у приватній частині Електронного кабінеті платника. Дані Реєстру оприлюднюються на офіційному веб-порталі ДФС (у відкритій частині Електронного кабінету платника).
Заяви у березні 2017 року (за результатами лютого) можуть бути подані до 01 квітня 2017 року.
Перелік нормативно-правових актів з питань подання заяв для внесення до Реєстру
Закон України «Про державну підтримку сільського господарства України» (пункти 2.15, 2.25 статті 2, стаття 16¹);
Податковий кодекс України (підпункт 19^1.1.9¹ пункту 19¹.1 статті 19 розділу І, пункт 51 підрозділу 2 розділу ХХ);
Порядок ведення Реєстру отримувачів бюджетної дотації, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2017 № 179;
Наказ Міністерства фінансів України від 23.02.2017 № 275 «Про затвердження форм заяв про внесення сільськогосподарського товаровиробника до Реєстру отримувачів бюджетної дотації та про зняття сільськогосподарського товаровиробника з реєстрації як отримувача бюджетної дотації».

Бюджету відшкодовано понад 2 млн. грн. збитків, завданих в результаті діяльності конвертаційного центру
Співробітники податкової міліції ГУ ДФС у Волинській області забезпечили відшкодування бюджету понад 2 млн. грн. збитків, завданих в результаті діяльності конвертаційного центру.
В рамках розслідування кримінального провадження за ч.5 ст.27, ч. 3 ст.212, ч.1 ст.205, ч.3 ст. 358 КК України було встановлено групу осіб, які надавали підприємствам реального сектору економіки Миколаївської, Одеської та Херсонської областей послуги з формування незаконного податкового кредиту та переведення безготівкових коштів у готівку.
Для прикриття незаконної діяльності зловмисники використовували реквізити низки фіктивних підприємств, за допомогою яких забезпечували незаконне формування податкового кредиту з ПДВ в особливо великих розмірах для підприємств реального сектору економіки шляхом оформлення безтоварних операцій з реалізації сільськогосподарської продукції. Крім того, з рахунків фіктивних підприємств знімалися готівкою перераховані нібито за надані послуги і продані товари безготівкові грошові кошти.
За результатами вжитих співробітниками податкової міліції заходів до державного бюджету відшкодовано понад 2 млн. грн. Заходи, спрямовані на відшкодування завданих збитків у повному обсязі тривають.

Забруднення навколишнього середовища у 2017 році Законом України від 20.12.2016 №1791-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» з початку 2017 року на 12% збільшено ставки екологічного податку, які застосовуються платниками податку для визначення податкових зобов’язань, що виникли з 1 січня 2017 року, за:
- викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення (стаття 243 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).
- скиди окремих забруднюючих речовин у водні об’єкти (ст.245 ПКУ);
- розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах (ст.246 ПКУ);
- утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) (ст.247 ПКУ);
- тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк (ст.248 ПКУ).
У випадку, якщо платник екологічного податку з початку року не планує здійснення викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів протягом звітного року, то він повинен повідомити про це відповідний контролюючий орган за місцем розташування джерел забруднення та скласти заяву довільної форми про відсутність у нього у звітному році об’єкта обчислення екологічного податку. В іншому разі платник податку зобов’язаний подавати податкові декларації відповідно до вимог статті 250 ПКУ.

Помилки, допущені платниками при заповненні звітності з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України за грудень 2016 року
Криворізька північна ОДПІ інформує, що Державною фіскальною службою України під час попереднього аналізу звітності з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України (далі – Рентна плата) за грудень 2016 року знайдено методологічні помилки у заповненні податкової звітності, а саме:
- неправильно застосовано розмір встановлених ставок з Рентної плати;
- не заповнено ширину смуги радіочастот для дозволів з однаковою шириною смуги радіочастот;
- подання звітності платниками, у яких відсутній суб’єкт оподаткування Рентною платою та дозвіл на експлуатацію радіоелектронного пристрою.
З урахуванням зазначеного, звертаємо увагу платників Рентної плати на правильність застосування ставок Рентної плати, визначених статтею 254 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями, та дотримання ними порядку заповнення реквізитів податкової звітності з Рентної плати, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 №719 «Про затвердження форми Податкової декларації з рентної плати» (зареєстрований у Міністерстві юстиції України 03.09.2015 за №1051/27496).

Cтавки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки
Відповідно до п.п. 266.5.1 п. 266.5 ст. 266 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об’єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відс. розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.
Пунктом 3 розд. ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 20 грудня 2016 року № 1791-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» (далі – Закон № 1791) установлено, що з 1 січня 2017 року до прийняття відповідним органом місцевого самоврядування рішення про встановлення ставок місцевих податків і зборів на 2017 рік відповідно до Закону № 1791, встановлені таким органом місцевого самоврядування ставки, зокрема податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, застосовуються з коефіцієнтом 0,5.
В 2017 році до прийнятих рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів, які прийняті на виконання Закону № 1791, не застосовуються вимоги п.п. 4.1.9 п. 4.1 та п. 4.5 ст. 4, п.п. 12.3.4 п. 12.3, п.п. 12.4.3 п. 12.4 та п. 12.5 ст. 12 ПКУ та Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» (п. 4 розд. ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1791).

Рентна плата за спеціальне використання лісових ресурсів
Державна фіскальна служба України у листі від 30.01.2017 року №2070/7/99-99-12-03-04-17 надала методичні рекомендації щодо особливостей адміністрування рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів у 2017 році.
Платники, об'єкт оподаткування, ставки, порядок обчислення і сплати Рентної плати визначені статтями 256 та 257-258 Податкового кодексу України.
Водночас згідно з пунктом 111 розділу І Закону України від 21 грудня 2016 року № 1797-УШ „Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" пункт 257.5 статті 257 доповнено абзацом другим такого змісту: „Рентна плата за спеціальне використання лісових ресурсів сплачується лісокористувачами щокварталу рівними частинами від суми рентної плати, зазначеної в спеціальних дозволах, виданих у відповідному календарному році, крім сум рентної плати, сплачених відповідно до підпунктів „а" і „б" підпункту 256.11.6 пункту 256.11 статті 256 цього Кодексу". Зміни набрали чинності з 1 січня 2017 року.
Відповідно до підпункту 256.11.6 пункту 256.11 статті 256 Кодексу лісокористувачі щокварталу складають податкову декларацію з Рентної плати наростаючим підсумком з початку року, за винятком:
а) лісокористувачів, якими до отримання лісорубних та лісових квитків Рентна плата вноситься в каси суб'єктів лісових відносин, які їх видають:
фізичних осіб, а також фізичних осіб - підприємців, яким видано лісорубні та лісові квитки;
лісокористувачів (крім фізичних осіб - підприємців, яким видано лісові квитки), у яких сума Рентної плати в лісорубному чи лісовому квитках не перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня року, в якому сплачується Рентна плата;
б) лісокористувачів з іншої області, які сплачують Рентну плату повністю до видачі їм спеціального дозволу за місцезнаходженням лісової ділянки, на якій здійснюється заготівля деревини.
Пунктом 21 Закону України від 20 грудня 2016 року № 1791-VIII „Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень" внесено зміни до статті 256 Кодексу та збільшено ставки Рентної плати, які застосовуються при обчисленні податкових зобов'язань з Рентної плати за результатами господарської діяльності у 2017 році. Зазначену норму запроваджено пунктом 1 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1791 починаючи з 01 січня 2017 року.
Платники Рентної плати обчислюють суму Рентної плати наростаючим підсумком з початку року та складають податкові декларації за формами, затвердженими наказом Мінфіну від 17.08.2015 № 719, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 03.09.2015 за № 1051/27496 (за IV квартал
2016 року), наказом Мінфіну від 07.11.2016 №927, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28.11.2016 за № 1539/29669 (за І - IV квартали 2017 року).
Податкові декларації Рентної плати подаються платниками Рентної плати контролюючим органам за місцезнаходженням лісової ділянки (підпункт 257.3.5 пункту 257.3 статті 257 Кодексу).
При цьому, відповідно до підпункту 256.11.1 пункту 256.11 статті 256 Кодексу, сума Рентної плати обчислюється суб'єктами лісових відносин, які видають спеціальні дозволи, і зазначається у таких дозволах.
Граничними термінами подання податкової звітності та сплати податкових зобов'язань з Рентної плати є:
за IV квартал 2016 року - 9 та 17 лютого 2017 року відповідно;
за І квартал 2017 року - 10 та 19 травня 2017 року відповідно;
за II квартал 2017 року - 9 та 19 серпня 2017 року відповідно;
за III квартал 2017 року - 9 та 17 листопада 2017 року відповідно;
за IV квартал 2017 року - 9 та 19 лютого 2018 року відповідно.

Рентна плата за спеціальне використання води
Державна фіскальна служба України у листі від 30.01.2017 № 2069/7/99-99-12-03-04-17 надала роз’яснення щодо особливостей адміністрування рентної плати за спеціальне використання води у 2017 році.
У листі роз’яснено, що платники, об'єкт оподаткування, ставки, порядок обчислення і сплати Плати визначені статтями 255 та 257 - 258 Податкового кодексу України (далі - Кодекс).
Водночас, відповідно до пункту 110 розділу І Закону України від 21.12.2016 № 1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» з 01.01.2018 до статті 255 Кодексу передбачено внести зміни в частині визначення кола платників Плати та порядку нарахування податкових зобов'язань з Плати.
Пунктом 20 Закону України від 20.12.2016 № 1791-УШ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» внесено зміни до статті 255 Кодексу та збільшено ставки Плати, які застосовуються при обчисленні податкових зобов'язань з Плати за результатами господарської діяльності у 2017 році. Зазначена норма запроваджена пунктом 1 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1791, починаючи з 01 січня 2017 року.
Платники Плати обчислюють суму Плати наростаючим підсумком з початку року та складають податкові декларації за формами, затвердженими наказом Мінфіну від 17.08.2015 № 719, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 03.09.2015 за № 1051/27496 (за IV квартал 2016 року), наказом Мінфіну від 07.11.2016 № 927, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28.11.2016 за № 1539/29669 (за І - IV квартали 2017 року).
Податкові декларації Плати подаються платниками Плати контролюючим органам за місцем податкової реєстрації (підпункт 257.3.4 пункту 257.3
Граничними термінами подання податкової звітності та сплати податкових зобов'язань з Плати є:
за IV квартал 2016 року: 09 лютого та 17 лютого 2017 року відповідно;
за І квартал 2017 року: 10 травня та 19 травня 2017 року відповідно;
за II квартал 2017 року: 09 серпня та 19 серпня 2017 року відповідно;
за III квартал 2017 року: 09 листопада та 17 листопада 2017 року відповідно;
за IV квартал 2017 року: 09 лютого та 19 лютого 2018 року відповідно.
Щодо окремих питань порядку подання податкової звітності у 2017 році.
Платниками Плати визначені суб'єкти господарювання - водокористувачі відповідно до пункту 255.1 статті 255 Кодексу, неплатниками - визначені пунктом 255.2 статті 255 Кодексу.
Перелік обсягів води, за які Плата не справляється, визначено підпунктом 255.4.1 пункту 255.4 статті 255 Кодексу.
Наявність об'єктів оподаткування або показників, що підлягають декларуванню, визначає обов'язок платника податків подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є (пункт 49.2 статті 49 Кодексу).
Суб'єкт господарювання, зареєстрований платником Плати, який у звітному (податковому) році планує здійснювати використання води виключно для власних питних та санітарно-гігієнічних потреб, на підставі заяви, складеної у довільній формі, повідомляє не пізніше граничного терміну подання податкової звітності з Плати за І квартал звітного (податкового) року відповідний контролюючий орган про відсутність у нього у звітному (податковому) році об'єкта оподаткування Платою та податкову звітність з Плати протягом податкового (звітного) року не подає.

У Києві викрито колишніх співробітників банку, які довели його до банкрутства та намагалися заволодіти грошовими коштами в розмірі понад 48,6 млн. грн.
У Києві співробітники податкової міліції ГУ ДФС у м. Києві викрили колишніх співробітників одного з банків, які мали намір незаконно заволодіти коштами в розмірі понад 48,6 млн. грн.
З цією метою вони від імені третіх осіб подали 251 заяву про виплату нібито раніше внесених вкладів в межах гарантованої державою суми.
В ході перевірки було встановлено, що так звані «вкладники», яким повинна була виплачуватися компенсація, не тільки нікого не уповноважували вимагати виплати від їх імені, а й взагалі не мали вкладів у вказаній банківській установі.
Таким чином, мала місце спроба колишніх посадових осіб банку заволодіти шляхом обману грошовими коштами на загальну суму понад 48,6 млн. грн.
До ЄРДР внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення та розпочато кримінальне провадження, що кваліфікується за ст. 218-1 КК України.

Виробник спиртних напоїв ухилився від сплати понад 19,6 млн. грн. податків
Співробітники податкової міліції Офісу великих платників податків ДФС викрили виробника спиртних напоїв, який не сплатив більше 19,6 млн. грн. податків.
В рамках розслідування кримінального провадження за ч. 3 ст. 212 КК України встановлено, що службові особи одного із винно-коньячних заводів документально, без фактичного проведення, оформили операції з надання послуг по пакуванню готової продукції із двома підприємствами, що мають ознаки ризиковості. За результатами перевірки виявлено, що у вказаних підприємств зареєстровано недостатню штатну чисельність працівників та відсутні складські приміщення, що свідчить про неможливість надання зазначених послуг. Такі дії призвели до ухилення від сплати податків у розмірі понад 19,6 млн. грн.
Тривають слідчі дії.

Запорізьке металургійне підприємство відшкодувало бюджету понад 40 млн. грн. завданих збитків
В результаті заходів, вжитих співробітниками податкової міліції Офісу великих платників податків ДФС підприємство-правопорушник із Запоріжжя відшкодувало бюджету понад 40 млн. грн. завданих збитків.
В рамках розслідування кримінального провадження за ч. 5 ст. 191 КК України встановлено, що службові особи одного із запорізьких підприємств, яке займається виробництвом чавуну, сталі та феросплавів, під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин із низкою підприємств щодо закупівлі вогнетривкої продукції завищили суму бюджетного відшкодування ПДВ. Внаслідок таких дій фігуранти заволоділи коштами державного бюджету.
За результатами перевірки підприємству донараховано до сплати понад 28,2 млн. грн. податку на прибуток та встановлено суму завищення бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі понад 12,1 млн. грн., яке на момент перевірки підприємство отримало з бюджету. Всього донараховано до сплати платежів на суму понад 40 млн. грн.
Завдяки діям податкової міліції у рамках вказаного кримінального провадження підприємство сплатило до бюджету вказану суму в повному обсязі.

З 1 квітня 2017 року будуть діяти нові правила для бюджетного відшкодування ПДВ
Повідомляємо, що Постановою КМУ від 25.01.2017 р. №26 затверджено новий Порядок ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ.
Постановою, зокрема, передбачено:
- формування та ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування на підставі баз даних ДФС та Казначейства;
- визначення даних, які відносяться до такого реєстру;
- автоматичне внесення до Реєстру заяв протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження;
- повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення заяв до Реєстру;
- щоденне оприлюднення Реєстру на своєму офіційному веб-сайті, крім інформації про реквізити поточного рахунка платника податку для перерахування бюджетного відшкодування.
Порядок ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ набирає чинності з 01.04.2017 р.
До набрання чинності зазначеного Порядку, тобто до 01.04.2017 р., бюджетне відшкодування сум ПДВ відбуватиметься за заявами, включеними до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ, у порядку, затвердженому Постановою КМУ від 22.02.2016 р. № 68.

Особливості справляння рентної плати за користування надрами у 2017 році
Криворізька північна ОДПІ інформує, що Державна фіскальна служба України, керуючись нормами Законів України від 20.12.2016 №1791-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» (далі – Закон №1791) та від 21.12.2016 №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» (далі – Закон №1797), які набрали чинності з 01.01.2017, у листі від 30.01.2017 №2071/7/99-99-12-03-04-17 (далі – лист ДФС №2071) надала рекомендації щодо особливостей справляння у 2017 році рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин та рентної плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин.
Зокрема, цими Законами внесено наступні зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у частині справляння рентної плати за користування надрами.
1. Платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин визначено суб’єктів господарювання, які виконують роботи, проведення яких потребує отримання погодження Державної служби геології та надр України (далі – Держгеонадра) (п.п.1 п.108 розділу І Закону №1797).
2. До об’єкта оподаткування рентною платою за користування надрами для видобування корисних копалин віднесено обсяг корисної копалини (мінеральної сировини), видобутої під час виконання робіт, що потребують погодження Держгеонадрами, у тому числі під час виконання робіт в акваторіях водних об’єктів (п.п.2 п.108 розділу І Закону №1797).
3. Виключено положення ПКУ, якими встановлювався порядок визначення фактичної ціни реалізації для руд чорних, кольорових та легувальних металів, урановмісних руд (п.п.3 п.108 розділу І Закону №1797).
4. Визначено, що при обчисленні вартості відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) за фактичною вартістю до витрат платника рентної плати за податковий (звітний) період не включаються витрати, пов’язані з операціями передпродажної підготовки, у тому числі пакуванням, фасуванням (бутелюванням) (абзац третій п.п.3 та п.п.4 п.108 розділу І Закону №1797).
5. Визначено, що при обчисленні вартості відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) за розрахунковою вартістю до витрат платника рентної плати за податковий (звітний) період не включаються витрати:
- пов’язані з операціями передпродажної підготовки, у тому числі пакуванням, фасуванням (бутелюванням) (абзац третій п.п.3 та п.п.4 п.108 розділу І Закону №1797);
- пов’язані із фасуванням (бутелюванням) (п.п.5 п.108 розділу І Закону №1797).
6. Виключено положення ПКУ, якими встановлювався порядок визначення та опублікування величини коригуючого коефіцієнта, яка повинна застосовуватися до ставок руд чорних, кольорових та легувальних металів, урановмісних руд (п.п.6 п.108 розділу І Закону №1797).
7. Уточнено, що у разі переоформлення спеціального дозволу на користування надрами, податкові декларації з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин подаються її платником, починаючи з календарного кварталу, що настає за кварталом, в якому він його переоформив (п.п.6 п.108 розділу І Закону №1797).
8. У новій редакції викладено порядок справляння рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин під час виконання угод про розподіл продукції (п.132 розділу І Закону №1797.
9. Змінено ставки рентної плати, визначені пунктом 252.20 статті 252 та пунктом 253.5 статті 253 ПКУ (пункти 17 та 18 розділу I Закону №1791).
Крім того, нагадуємо, що з 01.01.2017 ставка рентної плати за користування надрами для видобування газу природного, що використовується для потреб населення, видобутого з покладів, які повністю або частково залягають на глибині до 5000 метрів, становить 29% від вартості видобутих у податковому (звітному) періоді обсягів природного газу.
Лист №2071 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням
http://sfs.gov.ua/podatki-ta-zbori/zagalnoderjavni-podatki/rentni-plat/rentna-plata1/listi-/71177.html

До уваги громадян! Делараційна кампанія - 2017
Криворізька північна ОДПІ і звертає увагу, що декларувати свої доходи – це конституційний обов’язок громадян (ч.2 ст.67 Конституції України).
Відповідно до норм Податкового кодексу України громадяни, які подають податкові декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація), розподіляються на дві категорії:
- осіб, які зобов’язані подавати річну Декларацію;
- осіб, які мають право подати Декларацію добровільно у разі реалізації права на податкову знижку.
Граничний термін для платників, які зобов’язанні подавати таку декларацію - 3 травня 2017 року, які хочуть тримати податкову знижку – 31 грудня 2017 року.
За вибором платника податків Декларації подаються за місцем своєї податкової адреси в один із таких способів:
- особисто платником або уповноваженою на це особою;
- надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
- засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

Яким чином роботодавець розраховує ЄВ, якщо найманий працівник працює неповний робочий день та отримує заробітну плату менше мінімальної?
Криворізька північна ОДПІ повідомляє, що роботодавець розраховує суму єдиного внеску, як добуток розмiру мiнiмальної заробiтної плати, встановленої законом на мiсяць, за який отримано дохiд (прибуток), та ставки єдиного внеску незалежно від того, що працівник працював не повний робочий день.
При нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи ставка єдиного внеску застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру.

Хто є податковими агентами при справлянні туристичного збору?
Криворізька північна ОДПІ повідомляє, що перелік податкових агентів, якими згідно з рішенням сільської, селищної та міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, здійснюється справляння туристичного збору, визначений п. 268.5 ст. 268 розд. ХІІ Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями, а саме:
а) адміністраціями готелів, кемпінгів, мотелів, гуртожитків для приїжджих та іншими закладами готельного типу, санаторно-курортними закладами;
б) квартирно-посередницькими організаціями, які направляють неорганізованих осіб на поселення у будинки (квартири), що належать фізичним особам на праві власності або на праві користування за договором найму;
в) юридичними особами або фізичними особами - підприємцями, які уповноважуються сільською, селищною, міською радою або радою об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, справляти збір на умовах договору, укладеного з відповідною радою.

У Києві зупинено спробу незаконного відшкодування майже 19 млн. грн. ПДВ
Співробітники податкової міліції ГУ ДФС у м. Києві зупинили спробу незаконного відшкодування ПДВ у розмірі майже 19 млн. грн.
В рамках розслідування кримінального провадження за ч.2 ст.15, ч.5 ст.191 КК України встановлено, що службові особи компанії, яка займається оптовою торгівлею парфумами та косметикою, подали заявку щодо бюджетного відшкодування майже 19 млн. грн. ПДВ. Однак, на момент перевірки підприємством не були надані документи, що підтверджують причину виникнення від’ємного значення з ПДВ. Окрім того, встановлено, що за останні 12 місяців до моменту подачі заявки на бюджетне відшкодування у вказаної компанії відсутній обсяг оподаткованих операцій.
Таким чином службові особи компанії-фігуранта здійснили замах на незаконне заволодіння бюджетними коштами, безпідставно завищивши суму ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню.
Тривають слідчі дії.

У Чернівецькій області із незаконного обігу вилучено партію тютюнових виробів вартістю 1 млн. грн.
Співробітники податкової міліції ГУ ДФС у Чернівецькій області спільно із працівниками прокуратури вилучили 40 тис. пачок тютюнових виробів, призначених для транспортування у Румунію.
В рамках проведення операцій «Акциз-2017» та «Рубіж-2017» встановлено факт транспортування тютюнових виробів одним із жителів Путильського району на вантажному автомобілі марки «Зіл-131».
З письмової згоди власника проведено огляд вказаного транспортного засобу, в якому виявлено 40 тис. пачок цигарок марки «Марбле» без марок акцизного податку України, призначених для незаконного переміщення з території України на територію Румунії поза митним контролем.
Вартість вилучених цигарок складає 1 млн. грн. Вилучені ТМЦ передано на відповідальне зберігання до прийняття рішення згідно чинного законодавства.
На даний час вирішується питання щодо внесення відомостей за даним фактом до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України.

Експортери с/г продукції у Києві ухилилися від сплати більше 31 млн. грн. податків
Співробітники податкової міліції ГУ ДФС у м. Києві викрили ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах підприємствами – експортерами сільськогосподарської продукції.
В рамках розслідування кримінального провадження за ч.3 ст.212 КК України встановлено, що брокерською компанією на замовлення групи підприємств, зареєстрованих у Києві, з метою неповернення валютної виручки та несплати податку на прибуток, подано митним органам пакет недостовірних документів щодо експорту с/г продукції. Вказана продукція закуповувалась на території України за готівкові кошти без відображення в бухгалтерському та податковому обліку.
При цьому посадові особи компаній - замовників не подали до ДПІ податкові декларації з податку на прибуток підприємств за 2016 рік, не відобразили придбання і реалізацію експортованого товару за 2016-2017 роки та не задекларували дохід від підприємницької діяльності. Такі дії призвели до несплати у бюджет понад 31 млн. грн. податків.
Тривають слідчі дії.

З початку року Дніпропетровська митниця ДФС спрямувала до державної казни понад 2,6 млрд. грн.
У січні - лютому поточного року Дніпропетровська митниця ДФС забезпечила надходження до держбюджету у сумі 2 млрд. 654,1 млн. гривень. Цей показник перевищує минулорічні надходження за аналогічний період на 344,6 млн. гривень, або на 14,9%. Про це розповів заступник начальника Дніпропетровської митниці ДФС Віталій Полєйко.
Він також повідомив, що з початку року Дніпропетровською митницею ДФС оформлено 10699 експортних та 9567 імпортних декларацій, що на 13,1% більше, ніж за січень-лютий минулого року.
Всього на обліку у Дніпропетровській митниці ДФС станом на 01 березня 2017 року знаходиться 6794 суб’єктів ЗЕД, з яких 101 обліковано в митниці в цьому році.

Проведено засідання «круглого столу» на тему: «Перспективи адміністрування об’єднаного податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»
Університетом митної справи та фінансів 24 березня п.р. проведено засідання «круглого столу» на тему: «Перспективи адміністрування об’єднаного податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» за участі фахівців Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області.
У рамках засідання розглянуто пропозиції, надані Асоціацією платників податків України, стосовно об’єднання податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з метою комплексного зменшення податкового навантаження на фонд оплати праці, детінізації заробітної плати та легалізації трудових відносин.
Також, фахівцями фіскальної служби надані відповіді на найбільш актуальні питання платників стосовно адміністрування та порядку обчислення ПДФО та ЄСВ.

Як оподатковується ПДФО подарунок, отриманий платником податку - фізичною особою від юридичної особи?
Згідно з п.п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (далі – ПКУ) дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.
Відповідно до п.п. «е» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 ПКУ) у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми, знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку.
Підпунктом 14.1.47 п. 14.1 ст. 14 ПКУ встановлено, що додаткові блага – це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов’язаний з виконанням обов’язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV ПКУ).
Якщо додаткові блага надаються у негрошовій формі, сума податку об’єкта оподаткування обчислюється за правилами, визначеними п. 164.5 ст. 164 ПКУ (п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).
Водночас, п.п. 165.1.39 п. 165.1 ст. 165 ПКУ встановлено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається вартість дарунків (а також призів переможцям та призерам спортивних змагань), якщо їх вартість не перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року (у 2017 році – 800,0 грн.), за винятком грошових виплат у будь-якій сумі.
Отже, вартість подарунку, отриманого платником податку - фізичною особою від юридичної особи, включається до загального місячного оподатковуваного доходу такого платника як додаткове благо та оподатковується за ставкою 18 відсотків у джерела виплати, з урахуванням вимог п.п.165.1.39 п. 165.1 ст.165 ПКУ.

Одеські митники виявили 14 старовинних монет та 2 мідні гравюри
Старожитності намагалася незаконно перемістити громадянка України, яка прямувала до Молдови через пункт пропуску «Кучурган – Первомайськ».
Їх виявили митники спільно з представниками УСБУ в Одеській області під час прикордонно-митного контролю.
14 монет різного номіналу, датованих у період з 1839 по 1933 рік, знаходилися без будь-яких ознак приховування в боковій внутрішній кишені жіночої сумочки, а серед особистих речей теж без ознак приховування було виявлено 2 мідні гравюри невідомих майстрів та невідомого року виготовлення.
Оскільки монети виготовлені до 1960 року, для їх переміщення необхідно отримати дозвіл Державної служби контролю за переміщенням культурних цінностей.
Відсутність такого дозволу, а також той факт, що громадянка не заявила ні усно, ні письмово про переміщення товарів, які підлягають обов’язковому письмовому декларуванню, стали підставою для складання протоколу про порушення митних правил за ознаками статті 472 Митного кодексу України.
Монети та гравюри вилучено і передано на експертизу, яка остаточно встановить їх культурну та історичну цінність.

Чернігівські митники виявили порушення при оформленні китайського збірного вантажу вартістю 2,9 млн. гривень
Порушення були виявлені під час митного оформлення на митному посту «Чернігів-вантажний». Вантаж надійшов в Україну з Китаю морським транспортом і направлявся на адресу однієї з харківських фірм.
На початку здійснення митних процедур спрацювала автоматизована система аналізу та управління ризиками, що свідчило: вантаж підлягає поглибленій перевірці.
За документами у контейнері знаходився збірний вантаж з 28 найменувань товарів. При здійсненні його огляду митники виявили численні порушення.
У контейнері знаходилась велика кількість незаявлених у документах китайських товарів, серед яких: авто-магнітоли, портативні плеєри різних модифікацій, сторожові протипожежні системи, автомобільні відеореєстратори (в асортименті), пристрої для відмикання дверей (домофони з кольоровими екранами), відеокамери, переговорні пристрої та кілька різновидів інструментів. Кількість незаявлених товарів кожної позиції коливається від 100 до 1000 одиниць.
Крім того, встановлено, що навіть ті товари, які вказані у документах, мають величезні розбіжності по кількості. Наприклад, за документами ввозиться близько 1,5 тисячі електричних освітлювальних приладів, а в наявності їх – понад 5 тисяч. Ці порушення стосувались меблевої фурнітури, косметичних інструментів, дверних замків, ручок, тощо.
Зазначені дії мають ознаки порушення митних правил, передбаченого статтею 472 Митного кодексу України. Митницею порушена адміністративна справа. Кількість товару, що ввозився в Україну з порушенням, налічує 139,5 тисяч одиниць, а вартість (за попередньою оцінкою) – близько 2,9 мільйонів гривень.

Неприбуткові організації мають можливість внести зміни до установчих документів до 01.07.2017 року
Неприбуткові підприємства, установи та організації, внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування неприбуткових організацій", не підлягають виключенню з Реєстру до 1 липня 2017 року.
Тобто, подовжено з 1.01.2017 року до 1.07.2017 року строк приведення неприбутковими організаціями установчих документів до вимог Податкового кодексу і подання їх копій до фіскального органу.
Зазначена норма передбачена п. 34 підр. 4. Податкового кодексу України, з урахуванням змін, внесених Законом України від 21.12.2016 №1797 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні».
Релігійним неприбутковим організаціям Законом України від 06.10.16 № 1667-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо уточнення окремих положень про оподаткування неприбуткових організацій", продовжено термін щодо приведення у відповідність установчих документів до 1 січня 2018 року.

Заповнюйте правильно платіжні документи!
Криворізька північна ОДПІ нагадує, як правильно заповнювати реквізити у розрахункових документах на сплату податків та зборів, у тому числі єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування: а саме поле «Призначення платежу» та «Отримувач».
При сплаті податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) до бюджету платник податків заповнює поле «Призначення платежу» розрахункового документа з урахуванням вимог Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.07.2015 № 666 «Про затвердження Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів” зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 12.08.2015 за № 974/27419 (далі – Порядок).
Порядком передбачено, що поле «Призначення платежу» розрахункового документа заповнюється таким чином:
поле № 1 – друкується службовий код (знак) ”*” (ознака платежу);
поле № 2 – друкується розділовий знак ”;” та код виду сплати (формат ссс - тризначне число, наприклад, у разі сплати грошового зобов’язання друкується код виду сплати «101», при погашенні боргу – «140», тощо…);
поле № 3 – друкується розділовий знак ”;” та один з нижченаведених реквізитів:
1) код клієнта за ЄДРПОУ (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8);
2) реєстраційний номер облікової картки платника податків (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які мають відмітку у паспорті про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта);
3) реєстраційний (обліковий) номер платника податків, який присвоюється контролюючими органами (завжди має 9 цифр);
поле № 4 – друкується розділовий знак ”;” та роз’яснювальна інформація про призначення платежу в довільній формі.
Поле «призначення платежу» у розрахунковому документі для сплати грошового зобов’язання будь-якого платежу або єдиного внеску має наступний вигляд:
*;101;1111111111;сплата єдиного податку за 2 квартал 2016 року;;;
де 1111111111 – реєстраційний номер облікової картки платника податку
Або
*;101;АА111111;сплата єдиного податку за 2 квартал 2016 року;;;
де АА111111 - серія та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які мають відмітку у паспорті про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта)
Або
*;101;12345678;сплата податку на прибуток за 2 квартал 2016 року;;;
де 12345678 код ЄДРПОУ юридичної особи.
У разі сплати платежу до бюджету в іноземній валюті обов’язково вказується код класифікації доходів бюджету.
При заповненні полів не допускаються пропуски (пробіли) між словами та службовими знаками (п. 2 Порядку).
Сплата за кожним видом платежу та за кожним видом сплати має оформлятися окремим документом на переказ (п. 6 Порядку).
У разі наявності у платника податків/платника єдиного внеску податкового боргу/недоїмки з єдиного внеску розрахунковий документ на переказ коштів приймається до виконання незалежно від напряму сплати, зазначеного у полі «Призначення платежу» розрахункового документа. При цьому зарахування коштів відбувається у порядку черговості, встановленому Податковим кодексом України, а такому виду сплати органами ДФС присвоюється код виду сплати 140 (п. 8 Порядку).
В залежності від виду сплати в полі № 2 «Призначення платежу» розрахункових документів вказується відповідний код сплати згідно із додатком до Порядку.
Згідно з додатком 8 «Указівки щодо заповнення реквізитів розрахункових документів на паперових носіях, їх реєстрів і заяви про відкриття акредитива» до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 за №377/8976, у реквізиті «Отримувач» під час сплати платежів до бюджету зазначаються найменування (повне або скорочене) відповідної установи, на ім’я якої відкрито рахунки для зарахування надходжень до державного та/або місцевих бюджетів, найменування території та код бюджетної класифікації.
Обов’язковим реквізитом у розрахункових документах є поле «Код отримувача».
Для сплати податків та зборів до бюджету – отримувач коштів: Управління державної казначейської служби України (відповідної території);
Для сплати єдиного внеску – отримувач відповідний орган ДФС.

Щодо ліцензування виробництва і обігу спирту, алкоголю та тютюну у 2017 році
Законом України від 20.12.2016 р. №1791-VIII (далі – Закон №1791) щодо ліцензування внесено зміни до Закону «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 р. №481(далі - Закон №481).
Згідно із загальними правилами ст. 15 Закону №481, суб'єкти господарювання, які отримали ліцензії на виробництво або імпорт алкогольних напоїв або тютюнових виробів (крім виробництва вин виноградних, вин плодово-ягідних або напоїв медових із виноматеріалів виключно власного виробництва), здійснюють поставку цієї продукції суб'єктам господарювання оптової і роздрібної торгівлі та іншим українським споживачам за наявності ліцензії на оптову торгівлю.
Річна плата за ліцензію на оптову торгівлю алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту), становить 500 000 гривень.
Відповідно до змін, внесених Законом України №1791 до ч. 5 ст.15 Закону №481, з 01.01.2017 року річна плата за ліцензії на право оптової торгівлі виключно пивом для виробників пива з обсягом виробництва до 3000 гектолітрів на рік становить 30 000 гривень.
Якщо ж виробили пива більше, суб’єктам господарювання треба отримати нову ліцензію на загальних підставах вартістю у 500 000 гривень.
У випадку невиконання зазначеної вимоги змінами до ч.2 ст.17 Закону № 481 передбачена відповідальність у вигляді штрафу - в розмірі 200 % вартості реалізованої партії товару, але не менше ніж 500000 гривень.

Податковою міліцією забезпечено відшкодування більше 175 млн. грн. завданих державі збитків
Чергові 175 млн. грн. завданих бюджету збитків відшкодував банк – фігурант в рамках кримінального провадження у Дніпрі.
Співробітники податкової міліції Офісу великих платників податків ДФС в рамках розслідування кримінального провадження за ч. 3 ст. 212 КК України встановили, що посадові особи одного із банків не нарахували та не сплатили до бюджету понад 100 млн. грн. податків (податку на прибуток, орендної плати за землю та податку з доходів нерезидентів).
За результатами заходів, вжитих працівниками податкової міліції у вказаному кримінальному провадженні, банком - фігурантом сплачено до бюджету більше 175 млн. грн., у т.ч. понад 100 млн. грн. основного платежу та більше 75 млн. грн. штрафних санкцій.

На Харківщині ліквідовано конвертцентр з обігом більше 220 млн. грн.
Співробітники податкової міліції ГУ ДФС у Харківській області спільно із працівниками прокуратури припинили діяльність центру конвертації з обігом більше 220 млн. грн.
Під час розслідування кримінального провадженняза ч. 5 ст. 27 та ч. 3 ст. 212 КК України встановлено групу осіб, які, використовуючи реквізити підконтрольних фіктивних компаній, надавали підприємствам реального сектору економіки незаконні послуги з формування податкового кредиту.
Фіктивні компанії формували податковий кредит підприємствам - вигодонабувачам шляхом проведення безтоварних операцій та підміни товарних позицій по ланцюгу постачань.
Наразі проводяться обшуки в офісних приміщеннях, а також за місцями проживання фігурантів розслідування. На даний момент вилучено близько 8 млн. грн., а також банківські картки.

Фізична особа – платник єдиного податку може здійснювати зовнішньоекономічну діяльність
Фізична особа – підприємець – платник єдиного податку може здійснювати зовнішньоекономічну діяльність як на території України, так і за її межами, за умови, що ним не здійснюються види діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування.
Згідно зі ст. 1 Закону України від 16 квітня 1991 року № 959-XII «Про зовнішньоекономічну діяльність» із змінами та доповненнями (далі – Закон) зовнішньоекономічна діяльність - діяльність суб’єктів господарської діяльності України та іноземних суб’єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.
Фізичні особи, які мають постійне місце проживання на території України, мають зазначене право здійснювати зовнішньоекономічну діяльність, якщо вони зареєстровані як підприємці згідно з Законом України «Про підприємництво» (ст.5 Закону).
Статтею 4 Закону передбачені види зовнішньоекономічної діяльності, до яких, зокрема, належать експорт та імпорт товарів, капіталів та робочої сили.
Відповідно до п.291.3 ст.291 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі - ПКУ) фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим гл.1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» ПКУ, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Пунктом 291.5 ст.291 ПКУ визначені види діяльності, здійснюючи які фізичні особи - підприємці не можуть бути платниками єдиного податку.
Платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми (пп.5 пп.298.2.3 п.298.2 ст.298 ПКУ).

Оподаткування подарунків
Якщо вартість дарунка, який надається платнику податків, не перевищує 25 відс. однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року (у 2017 року - 800 грн.), то вона не є об'єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб.
У разі якщо вартість дарунка перевищує вказаний розмір, то сума такого перевищення оподатковується податком на доходи фізичних осіб як додаткове благо з урахуванням п. 164.5 ст. 164 Кодексу, тобто коефіцієнт застосовується виключно до суми перевищення.
Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, згідно з пп. 165.1.39 п. 165.1 ст. 165 якого до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається вартість дарунків (а також призів переможцям та призерам спортивних змагань), якщо їх вартість не перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі.
Водночас пп. "е" пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу встановлено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий таким платником як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 Кодексу), у вигляді, зокрема, вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни.
Якщо додаткові блага надаються у не грошовій формі, сума податку об'єкта оподаткування обчислюється за правилами, визначеними п. 164.5 ст. 164 Кодексу.
Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку 18 відс., визначену в ст. 167 Кодексу (пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Кодексу).
Довідково: лист ДФС України від 24.02.2017 № 2985/5/99-99-13-02-03-16.

Доходи працівника за основним місцем визначаються з врахуванням суми винагороди
Якщо працівник виконує роботу (надає послуги) відповідно до цивільно-правового договору за основним місцем роботи, то до бази нарахування єдиного внеску за звітний місяць включається як заробітна плата (дохід), так і сума винагороди. При цьому, якщо база нарахування єдиного внеску буде меншою за розмір мінімальної заробітної плати, то єдиний внесок розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати та ставки єдиного внеску в розмірі 22 відсотка.
Водночас, не за основним місцем роботи вимоги частини п'ятої ст. 8 Закону N 2464 щодо нарахування єдиного внеску на дохід у вигляді винагороди за договором цивільно-правового характеру, який не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, не застосовуються. Єдиний внесок нараховується виходячи з розміру 22 відс. на фактично нараховану винагороду за договором цивільно-правового характеру незалежно від її розміру, але з урахуванням максимальної величини бази нарахування.
Відповідно до п. 1 частини першої ст. 7 Закону України від 08 липня 2010 року N 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон N 2464) базою нарахування єдиного внеску для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року N 108/95-ВР "Про оплату праці" та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
Для осіб, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами та отримують заробітну плату (дохід) за виконану роботу (надані послуги), строк виконання яких перевищує календарний місяць, єдиний внесок нараховується на суму, що визначається шляхом ділення заробітної плати (доходу), виплаченої за результатами роботи, на кількість місяців, за які вона нарахована (частина друга ст. 7 Закону N 2464).
Частиною другою ст. 9 Закону N 2464 визначено, що обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до Закону N 2464 нараховується єдиний внесок.
Нарахування єдиного внеску здійснюється в межах максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом N 2464 (частина третя ст. 7 Закону N 2464).
Згідно з частиною п'ятою ст. 8 Закону N 2464 єдиний внесок для роботодавців встановлюється у розмірі 22 відс. до визначеної ст. 7 Закону N 2464 бази нарахування єдиного внеску.
У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.
При нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи ставка єдиного внеску, встановлена частиною п'ятою ст. 8 Закону N 2464, застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру.
Основне місце роботи - місце роботи, де працівник працює на підставі укладеного трудового договору, де знаходиться (оформлена) його трудова книжка, до якої вноситься відповідний запис про роботу (п. 12 частини першої ст. 1 Закону N 2464).
Довідково: лист ДФС України від 03.03.2017 № 4496/6/99-95-42-02-15.

Криворізька північна ОДПІ
Версія для друку Написати листа