www.kriv-rn.dp.gov.ua
ГОЛОВНА СТОРІНКА МАПА САЙТУ ДОПОМОГА Четверг, 28 березня 2024 року
Що нового на сайті ?

Архів публікацій
Криворізський район >> За даними 2018 року
Умови за якими громадяни можуть скористатись правом на податкову знижку
Версія для друку Написати листа
Умови за якими громадяни можуть скористатись правом на податкову знижку

Криворізька північна ОДПІ нагадує, що податкова знижка - це сума витрат платника податку на оплату товарів, послуг резидента протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення загального річного оподатковуваного доходу у вигляді заробітної плати.
Податковим кодексом визначено перелік умов, у разі дотримання яких у громадянина виникає право на податкову знижку.
Це такі умови:
– отримання доходу у вигляді заробітної плати. При цьому загальна сума податкової знижки не може перевищувати суми річної заробітної плати у поточному році.
– дотримання вимог щодо порядку подачі та заповнення декларацій. Так, декларація подається по 31 грудня (а у разі наявності податкового обов’язку з декларування інших доходів – до 1 травня), наступного за звітним року.
– витрати мають бути фактично здійснені та підтверджені документально (платіжними та розрахунковими документами, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами тощо). Такі документи обов’язково мають містити інформацію про вартість товарів (робіт, послуг) та строк їх продажу (виконання, надання).
– податкова знижка може бути надана виключно резиденту України, який має реєстраційний номер облікової картки платника податку.
– скористатися правом на нарахування податкової знижки можна лише за наслідками звітного податкового року. Таке право не продовжується та не переноситься на наступний рік, якщо громадянин не скористався своїм правом у встановлений строк.
Для отримання податкової знижки до фіскального органу за місцем реєстрації до 31 грудня 2018 року необхідно подати податкову декларацію про майновий стан і доходи за формою, затвердженою наказом МФУ від 02.10.15 №859 (у редакції від 06.06.2017 №556).

Зустріч фахівців Криворізького відділення з головами сільських рад
Нещодавно у Криворізькому відділення Криворізької північної ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області відбулась зустріч податківців з головами сільських рад Криворізького району з питань змін у податковому законодавстві, нарахування та сплати податків і зборів.
Фахівці розповіли присутнім про зміни в нарахуванні єдиного соціального внеску та необхідність обов’язково стати членам фермерських господарств на облік платниками ЄСВ, податку з доходів фізичних осіб та інших змін в податковому законодавстві.
Також заступник начальника – начальник Криворізького відділення Криворізької північної ОДПІ Володимир Мартинов нагадав, що з січня 2018 року триває деклараційна кампанія та закликав присутніх виконати громадянський обов’язок – задекларувати свої доходи.
Фахівці відповіли на запитання присутніх, а також було розповсюджено друковану продукцію.

Фіскальна служба Дніпропетровщини активно працює над поверненням заборгованості платників перед бюджетом
«Загальна сума заборгованості платників податків Дніпропетровської області до зведеного бюджету станом на 1 січня 2018 року склала 4,5 мільярди гривень» - про це на прес-конференції для ЗМІ у Інформаційному агентстві «Мост-Днепр» повідомила начальник управління погашення боргу ГУ ДФС у Дніпропетровській області Яна Бабець.
У 2017 році фахівці фіскальної служби області повернули до бюджету 380 мільйонів гривень заборгованості перед бюджетом. З них більше 5 мільйонів гривень за рахунок списання з рахунків боржника і 2 мільйони гривень за рахунок реалізації майна.
«Більше 350 мільйонів гривень платники області заборгували єдиного соціального внеску. За минулий рік податківцям вдалося скоротити борг ЄСВ на 150 мільйонів гривень. На сьогодні цей борг погашається за допомогою виконавчої служби» - зазначила Яна Бабець.

До уваги платників ПДВ – колишніх суб’єктів спеціального режиму оподаткування!
Інформуємо про перелік дій, які необхідно здійснити для виправлення платниками ПДВ – сільськогосподарськими товаровиробниками – колишніми суб’єктами спеціального режиму оподаткування ПДВ деяких помилок для перерахунку реєстраційного ліміту в СЕА ПДВ.
Зокрема, розглянемо ситуацію, коли у зареєстрованій в ЄРПН податковій накладній (далі – ПН), складеній за операціями з постачання сільськогосподарських товарів/послуг у межах спецрежиму (в частині, регламентованій ст.209 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), крім п.209.18 ст.209 розділу V ПКУ), не вказано ознаку її належності до спецрежиму (код «2» після першого знака дробу у номері ПН) або такий код вказано після другого знака дробу у номері ПН, але така ПН відображена у складі податкових зобов’язань у податковій звітності, яка подавалася у межах спецрежиму (декларації за формою 0121-0123).
Виправлення ситуації.
До ПН складається та подається до ДФС Повідомлення у вигляді розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі – Повідомлення-РК), в якому:
1) у заголовній частині Повідомлення-РК зазначаються реквізити ПН, до якої подається таке Повідомлення-РК (дата складання, номер ПН, вказаний при її реєстрації в ЄРПН, індивідуальні податкові номери постачальника (продавця), отримувача (покупця), їх найменування);
2) у другій частині порядкового номера Повідомлення-РК (після знака дробу) проставляється умовний код «7»;
3) у полі «Дата складання» зазначається дата «31.12.2016». Будь-які інші цифри у цьому полі (інша дата) не повинні бути вказані;
4) у графі 1 «№ з/п рядка податкової накладної, що коригується» вказується «1»;
5) у графі 2 «Причина коригування» розділу Б табличної частини Повідомлення-РК вказується причина коригування, а саме текст такого змісту:
«Надання інформації про зареєстровану в ЄРПН ПН на операції з постачання сільськогосподарської продукції власного виробництва, в якій помилково не зазначено у другій частині порядкового номера після першого знака дробу – код «2»».
Обов’язковою умовою є зазначення у графі 2 вказаного тексту з точністю до символа;
6) інші графи табличної частини розділів А та Б такого Повідомлення-РК не заповнюються (повинні бути пустими, нулі, прочерки чи будь-які інші знаки в них не зазначаються); текст у графі 2 не повинен доповнюватися чи змінюватися.

Нерезидент – власник нерухомого майна на території України: як отримати повідомлення-рішення для сплати податку на нерухомість?
Повідомляємо, що податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок), обчисленого згідно з п.п.266.7.1 п.266.7 ст.266 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
Відповідно до абзацу четвертого п.п.266.7.2 п.266.7 ст.266 ПКУ нарахування податку та надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень про сплату податку, фізичним особам – нерезидентам здійснюють контролюючі органи за місцезнаходженням об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності таких нерезидентів.

Декларування доходів, отриманих у 2017 році, продовжується
Нагадуємо, що громадянам, які зобов’язані згідно з Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями включити суму отриманих доходів до загального річного оподатковуваного доходу, необхідно подати до 01 травня 2018 року річну податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларації) за наслідками звітного 2017 року, а також нарахувати і сплатити до бюджету податок з таких доходів за ставкою 18% та військовий збір за ставкою 1,5 % до 01 серпня 2018 року.
З детальною інформацією щодо форми Декларації та порядку її заповнення можливо ознайомитись на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням
http://sfs.gov.ua/deklaruvannya-dohodiv-gromadyan-2018

Боржника – нерезидента визнано банкрутом: чи підлягають декларуванню валютні цінності, які знаходяться за межами України?
Звертаємо увагу платників, що ст.9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 №15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» зі змінами та доповненнями передбачено, що валютні цінності та інше майно резидентів, яке перебуває за межами України, підлягає обов’язковому декларуванню.
Згідно зі ст.1 Указу Президента України від 18.06.1994 №319/94 «Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами» (далі – Указ №319), суб’єкти підприємницької діяльності України, незалежно від форм власності, щоквартально здійснюють декларування наявності належних їм валютних цінностей, які знаходяться за межами України.
При цьому, Указом №319 не передбачено можливості звільнення від декларування наявності валютних цінностей у разі непроведення розрахунків при здійсненні експортних або імпортних операцій у зв’язку з визнанням нерезидента банкрутом.
Отже, валютні цінності та майно, які перебувають за кордоном, зокрема за якими не проведено розрахунки при здійсненні експортних або імпортних операцій через визнання нерезидента банкрутом, підлягають обов’язковому декларуванню суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності України.

Українські митні інновації представлено на сесії Всесвітньої митної організації у Брюсселі
Під час 9-ї Сесії Комітету інституційного розвитку Всесвітньої митної організації, у якій взяли участь близько 250 учасників з 180 країн світу, ДФС було представлено напрацювання з впровадження інновацій в систему підвищення професійної компетенції працівників митниць.
Так, зокрема, представник Департаменту спеціалізованої підготовки та кінологічного забезпечення ДФС Сергій Осатюк представив інноваційний курс лекцій у форматі 3D за темою «Технологічний розвиток і його вплив на професію митника».
Учасників заходу було ознайомлено з методикою і практикою створення таких лекцій за допомогою новітніх технологій та сучасних засобів відтворення віртуальної реальності.
Варто відзначити, що фахівці Департаменту спеціалізованої підготовки та кінологічного забезпечення ДФС протягом останніх років розробляють навчальні модулі для інтерактивних електронних навчальних програм з комп'ютерного моделювання практичних ситуацій у процедурах митного оформлення та митного контролю для наближення реальних ситуацій у процесі навчання. Такі заходи дозволяють представити зарубіжним колегам свої напрацювання, у тому числі тренувальні модулі, що можуть бути інтегровані у реальні системи управління навчанням (наприклад, Платформа WCO CLiKC!).
Крім того, участь у таких заходах надає можливість отримання підтримки міжнародних програм та проектів для впровадження 3D-технологій у процес підготовки митників світової спільноти.

Довідка про суми виплачених доходів та утриманих податків за 30 хвилин в Електронному кабінеті
У рамках кампанії декларування доходів громадян та електронного декларування доходів державних службовців для фізичних осіб в Електронному кабінеті функціонує електронний сервіс «Отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків в електронному вигляді».
Інформацію про суми виплачених доходів та утриманих податків з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків можна отримати у приватній частині (особистий кабінет) Електронного кабінету з використанням електронного цифрового підпису фізичної особи будь-якого Акредитованого центру сертифікації ключів.
Для цього в приватній частині Електронного кабінету фізичній особі необхідно в меню Заяви, запити для отримання інформації обрати Запит про суми виплачених доходів та утриманих податків з ДРФО – платників податків для заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи/декларації про доходи та витрати осіб, які звернулись за призначенням житлових субсидій (далі – Запит).
У запропонованій формі Запиту необхідно заповнити відповідні поля такого запиту, підписати та надіслати.
Відповідь на Запит можна переглянути у вкладці Вхідні документи меню Вхідні/вихідні документи. Середня тривалість обробки Запиту складає близько 30 хвилин.
Додатково повідомляємо, що відомості про суми виплачених доходів та утриманих податків в електронному вигляді надаються за останні три роки (по квартально), відомості за останній звітний період (квартал) надаються через 60 днів після його закінчення.
У разі виникнення питань з приводу користування Електронним кабінетом можна скористатись інструкцією користувача, яка розміщена у меню Допомога відкритої частини Електронного кабінету або звертатись за телефоном 0 800 501 007.
На сьогодні відомості з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків в електронному вигляді видано 235 тис., в тому числі з 01.02.2018 - 60 тис.

Дніпропетровською митницею ДФС прийнято участь в робочій нараді, що відбулася у Дніпропетровській обласній державній адміністрації
Днями на базі Дніпропетровської обласної державної адміністрації відбулася робоча нарада за участі представників Дніпропетровської митниці ДФС, органів державної влади та контролюючих органів м. Дніпра. Також, до роботи було запрошено представників бізнес-спільноти та профільних організацій.
Головною метою проведення заходу було залучення бізнес-спільноти області до конструктивного діалогу та заохочення їх до митного оформлення в Дніпропетровській митниці ДФС.
Окрім того, висвітлено та обговорено проблемні питання, які виникають під час здійснення митних формальностей та необхідні організаційні заходи для їх вирішення.
У нараді прийняв участь заступник начальника Дніпропетровської митниці ДФС Ігор Диба, який зазначив, що Дніпропетровська митниця ДФС входить до п’ятірки бюджетоформуючих митниць України. Лише за минулий рік митницею перераховано до Державного бюджету України понад 20 млрд. грн. Завдяки цьому, в рамках проведення експерименту з фінансового забезпечення здійснення заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування в усіх областях та м. Києві, на реконструкцію доріг області Дніпропетровською митницею ДФС з початку 2017 року спрямовано кошти у сумі 331,2 млн. грн.
Станом на 01.01.2018 на обліку у Дніпропетровській митниці ДФС перебувало 7 393 суб’єктів ЗЕД. Однак, кількість суб’єктів господарювання, які здійснювали зовнішньоекономічну діяльність у січні поточного року всього 12%. Тобто, зберігається тенденція до здійснення митних оформлень підприємств не за місцем обліку – в інших регіонах.
Дніпропетровська митниця ДФС створює сприятливі умови для розвитку зовнішньої торгівлі: у поточному році простежується стійка тенденція зменшення часу митного оформлення та кількості митних оглядів.
Поряд з цим, важливим кроком у напрямку створення сприятливих умов для розвитку бізнесу та боротьби з корупцією стало запровадження в Україні принципу «єдиного вікна» при здійсненні контролю за переміщенням через митний кордон України товарів.
На теперішній час, з використанням порядку інформаційного обміну за принципом «єдиного вікна» у Дніпропетровській митниці ДФС оформлюються 76% від загальної кількості митних декларацій. Використання принципу «єдиного вікна» дозволяє значно спростити митні процедури та скорочує час на їх проведення, мінімізує людський фактор при прийнятті рішень посадовими особами митниці та контролюючих органів, що дозволяє значно знизити корупційні ризики і можливості для перевищення службових повноважень.
Крім того, такий порядок контролю державних органів за переміщенням через митний кордон товарів відповідає світовій практиці та рекомендаціям міжнародних організацій.

Перерахунок частки використання товарів/послуг в оподатковуваних ПДВ операціях здійснюється за підсумками календарного року
Пунктом 199.5 ст.199 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) визначено, що частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях, визначена з урахуванням норм пунктів 199.2 – 199.4 ст.199 розділу V ПКУ, застосовується для проведення коригування сум податку, які відносяться до податкового кредиту за операціями, зазначеними у п.199.1 ст.199 розділу V ПКУ. За результатами такого перерахунку складаються відповідні розрахунки коригування до податкових накладних (далі – РК), які підлягають реєстрації в ЄРПН. РК може бути зареєстрований тільки в тому випадку, якщо податкова накладна (далі – ПН), до якої його складено, також зареєстрована в ЄРПН. Результати перерахунку сум податкового кредиту відображаються у податковій декларації з ПДВ (далі – декларація) за останній податковий період року.
Отже, коригування податкових зобов’язань у зв’язку з перерахунком частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях, виходячи з фактичних обсягів проведених протягом 2017 року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій відповідно до п.199.1 ст.199 розділу V ПКУ, підлягає відображенню у рядках 4.1 та/або 4.2 декларації за грудень (ІV квартал) 2017 року незалежно від реєстрації РК в ЄРПН – своєчасної чи із порушенням терміну (на відміну від РК, які складаються за наявності обставин, перерахованих у ст.192 розділу V ПКУ).
Тому платники ПДВ, які не включили до декларації за грудень 2017 року РК, складені у зв’язку з проведенням річного перерахунку за операціями, зазначеними у п.199.1 ст.199 розділу V ПКУ, по причині їх несвоєчасної реєстрації в ЄРПН, повинні подати відповідні уточнюючі розрахунки до податкових декларацій за грудень 2017 року. В деклараціях за січень та інші звітні періоди 2018 року такі РК відображатися не повинні.
Інформацію розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням
http://sfs.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/328874.html

Платникам податку на прибуток про прискорену амортизацію
Доводимо до відома платників податку на прибуток, що право на нарахування прискореної амортизації передбачено п.43 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).
Так, платники податку на прибуток мають право застосовувати з 01.01.2017 мінімально допустимий строк амортизації (два роки) для основних засобів (далі — ОЗ) четвертої групи (машини та обладнання) для розрахунку амортизації за прямолінійним методом – щодо нових ОЗ, якщо витрати на їх придбання понесено (нараховано) платником податків після 01.01.2017 і для таких ОЗ забезпечується одночасне виконання вимог:
● не були введені в експлуатацію та не використовувалися на території України;
● введені в експлуатацію в межах одного з податкових (звітних) періодів, починаючи з 01.01.2017 до 31.12.2018;
● використовуються у власній господарській діяльності та не продаються або не надаються в оренду іншим особам (за винятком платників податків, основним видом діяльності яких є послуги з надання в оренду майна).
У разі недотримання встановлених вимог, починаючи з дати введення таких ОЗ в експлуатацію, платник податку на прибуток у податковому (звітному) періоді, в якому відбувся факт невикористання ОЗ у власній господарській діяльності або їх продаж, зобов’язаний відкоригувати фінансовий результат до оподаткування на такі різниці:
▪ збільшити фінансовий результат до оподаткування на суму нарахованої амортизації ОЗ відповідно до п.43 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ протягом податкових (звітних) періодів, у яких здійснювалося нарахування амортизації із застосуванням мінімально допустимих строків амортизації ОЗ;
▪ зменшити фінансовий результат до оподаткування на суму розрахованої амортизації таких ОЗ згідно з п.138.3 ст.138 ПКУ за відповідні податкові (звітні) періоди.

Договором може бути передбачена одноразова сплата ЄСВ за попередні періоди, в яких особа не підлягала загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню
Відповідно до частини п’ятої ст.10 Закону України від Закону України від 08.07.2010 №2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон №2464) договором про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування може бути передбачена одноразова сплата особою єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) за попередні періоди, в яких особа не підлягала загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню (у тому числі за період з 1 січня 2004 року по 31 грудня 2010 року).
Сума сплаченого ЄСВ за кожен місяць такого періоду не може бути меншою за мінімальний страховий внесок на дату укладення договору, помножений на коефіцієнт 2.
В усіх випадках ця сума не може бути більшою за суму ЄСВ, обчисленого виходячи з максимальної величини бази нарахування ЄСВ, встановленої на дату укладення договору.
Одноразова сплата ЄСВ за попередні періоди, яка передбачена частиною п’ятою ст.10 Закону №2464, може бути здійснена за окремим договором, укладеним у порядку, передбаченому частинами першою, третьою та четвертою ст.10 Закону №2464.

Нерезидент придбав корпоративні права у резидента: чи необхідно такому нерезиденту стати на облік в контролюючих органах?
Відповідно до п.п.14.1.193.п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) постійне представництво –постійне місце діяльності, через яке повністю або частково проводиться господарська діяльність нерезидента в Україні, зокрема: місце управління; філія; офіс; фабрика; майстерня; установка або споруда для розвідки природних ресурсів; шахта, нафтова/газова свердловина, кар’єр чи будь-яке інше місце видобутку природних ресурсів; склад або приміщення, що використовується для доставки товарів.
Згідно із п.п.64.5 ст.64 ПКУ підставою для взяття на облік (внесення змін, перереєстрації) відокремленого підрозділу іноземної компанії, організації, у тому числі постійного представництва нерезидента, є належна акредитація (реєстрація, легалізація) такого підрозділу на території України згідно із законом.
Статтею 167 Господарського кодексу України від 16.01.2003 №436-IV зі змінами та доповненнями передбачено, що корпоративні права – це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Володіння корпоративними правами не вважається підприємництвом. Законом можуть бути встановлені обмеження певним особам щодо володіння корпоративними правами та/або їх здійснення. Тобто, придбання нерезидентом корпоративних прав не є здійсненням господарської діяльності на території України.
Отже, якщо компанія – нерезидент не здійснює господарську діяльность в Україні та не підпадає під визначення постійного представництва, то, у разі придбання корпоративних прав юридичної особи – резидента, ставати на облік у контролюючому органі не потрібно.

ДФС: Понад 72% всіх митних оформлень товарів здійснюється за принципом «єдиного вікна»
З 1 лютого 2018 року значно зріс рівень застосування підприємствами принципу «єдиного вікна» при оформленні товарів у митницях ДФС. Так, із 158 тис. поданих у лютому митних декларацій (станом на 27.02.2018), згідно з якими товари підлягали тим чи іншим видам державного контролю, понад 113 тис. оформлено за принципом «єдиного вікна». Це становить 72% від загального обсягу оформлених декларацій.
Найбільший відсоток оформлень товарів підприємствами із застосуванням «єдиного вікна» мають Полтавська – 100%, Луганська – 96,7%, Тернопільська – 92,6%, Львівська – 91,6% та 90,5% Івано-Франківська митниці ДФС.
Нагадаємо, що наприкінці січня поточного року Кабінет Міністрів України ухвалив зміни, відповідно до яких до переліку місць митного оформлення товарів із застосуванням інформаційного обміну між ДФС та іншими державними органами за принципом «єдиного вікна» включено усі місця митного оформлення, розташовані у пунктах пропуску через державний кордон України.
Для реалізації новацій ДФС доопрацювала розроблений нею спеціальний програмно-інформаційний комплекс, інтегрований в автоматизовану систему митного оформлення «Інспектор». Основні нововведення, передбачені цими змінами, вже введено в експлуатацію.
Так, зокрема, в роботі інформаційної системи запроваджено новий електронний сервіс для декларантів – запит номеру Справи в «Єдиному вікні» для тих, хто не отримав повідомлення про перетин кордону. Такі випадки присутні при ввезенні морським або повітряним транспортом (там, де ще не впроваджений «Журнал пункту пропуску»), а також при внутрішньому залізничному транзиті.
Також реалізовано функцію подання заяви підприємством на здійснення митного оформлення за принципом «єдиного вікна» на основі декларації, яка ще не подавалася до митного оформлення, однак відомості про товари та транспортні засоби вже відомі
ДФС вже вирішено проблему, спричинену необхідністю надсилання платниками одних і тих самих сканованих документів кілька разів. Саме на це було найбільше нарікань з боку підприємств. Відтепер документ, який вже подавався в інформаційну систему в сканованому вигляді, надавати не потрібно – варто лише вказати код, номер, дату документа та номер справи, до якої прикріплявся цей документ, і він буде доступним в інформаційній системі для відповідних контролюючих органів.
Крім того, в інформаційній системі запроваджено функцію відправлення посадовою особою митниці адміністратору контролюючого органу повідомлення про відсутність представника цього органу під час проведення огляду вантажу в узгоджений час. Також додано функцію, згідно з якою декларантам відправляється повідомлення про контактні дані посадової особи митниці, уповноваженої на узгодження часу огляду (інспекції) іншими контролюючими органами.
Наразі спеціальний програмно-інформаційний комплекс ДФС постійно вдосконалюється з урахуванням пропозицій, що надходять від підприємств.

Угоду з Республікою Молдова про спільний контроль на українсько-молдовському кордоні ратифіковано
1 березня, Верховною Радою України ратифіковано Угоду з Республікою Молдова про спільний контроль на українсько-молдовському кордоні. Угода була підписана 6 жовтня 2017 року та дає можливість запровадити спільний контроль осіб, товарів та транспортних засобів у будь-якому пункті пропуску через державний кордон між Україною та Молдовою за домовленістю сторін.
Такий контроль дає змогу пришвидшити процес перетину державного кордону за рахунок прискорення митного та прикордонного контролю, оскільки співробітники митних та прикордонних відомств України та суміжної держави знаходяться територіально в одному місці.
Крім того, це сприяє покращенню взаємодії між контролюючими органами України та суміжної країни, а також мінімізує можливості переміщення товарів з порушенням митних правил та корупційні ризики з боку посадових осіб контролюючих органів.
На сьогоднішній день, відповідно до укладених раніше міжнародних угод, спільний контроль осіб, товарів і транспортних засобів на українсько-молдовському кордоні здійснюється вже в шести пунктах пропуску для автомобільного сполучення:
- «Рені – Джюрджюлешть» (Одеська митниця ДФС);
- «Кучурган – Первомайськ» (Одеська митниця ДФС);
- «Маяки-Удобне – Паланка» (Одеська митниця ДФС).
- «Россошани – Брічень» (Чернівецька митниця ДФС);
- «Кельменці – Ларга» (Чернівецька митниця ДФС);
- «Мамалига – Крива» (Чернівецька митниця ДФС).
Також, такий контроль здійснюється й на чотирьох пунктах пропуску для автомобільного сполучення на державному кордоні України з Республікою Польща:
- «Устилуг – Зосін» (Волинська митниця ДФС);
- «Смільниця – Кросценко» (Львівська митниця ДФС);
- «Грушів – Будомєж» (Львівська митниця ДФС);
- «Угринів – Долгобичув» (Львівська митниця ДФС).

Мирослав Продан: Ми розпочинаємо новий етап у боротьбі з транснаціональною злочинністю
Перший підрозділ припортового контролю в Україні, створений у рамках Глобальної програми по контролю за контейнерами (Container Control Programme; CCP), вже розпочав свою роботу в Одеському порту. Його створення було анонсоване 16 січня цього року у Києві під час підписання Меморандуму про взаєморозуміння між ДФС, Держприкордонслужбою та Управлінням з наркотиків та злочинності ООН. Цей документ дозволив Україні приєднатися до Глобальної програми з контролю за контейнерними перевезеннями.
«Це новий етап у протидії контрабанді та транснаціональній злочинності, боротьба з якими сьогодні здійснюється багатьма світовими країнами. ДФС та Одеська митниця докладуть максимум зусиль для того, щоб діяльність Групи була максимально ефективною», – наголосив в.о. Голови ДФС Мирослав Продан під час запуску припортової групи в Одесі 2 березня.
Як пояснив очільник ДФС, Одеський порт було обрано тому, що фактично 100% контейнерів, які потрапляють на митну територію України, заходять саме через зону діяльності Одеської митниці.
Підрозділ портового контролю, до складу якого увійшли по 5 працівників від Одеської митниці ДФС та Південного регіонального управління Держприкордонслужби, працюватимуть на упередження незаконного переміщення контрабанди наркотиків, зброї, фальсифікованих товарів, товарів подвійного призначення, об’єктів флори та фауни з використанням морських контейнерів та іншої злочинної діяльності.
«Мова не йде про додатковий контроль. Група забезпечена всіма необхідними технічними засобами контролю, зокрема, мобільною лабораторією для експрес-аналізу хімічних та фізичних характеристик, оглядові інструменти, має доступ до національних та міжнародних баз даних, що дає можливість проводити аналітичну роботу з метою вибіркового обрання контейнерів з можливим ризиком, тобто тих, які у своєму вмісті можуть мати наркотичні засоби, товари подвійного використання», – підкреслив Мирослав Продан.
Підрозділ портового контролю здійснюватиме аналіз попередньої інформації, яка надається морськими агентами з урахуванням національних та міжнародних баз даних (CTS-міжнародна система ризиків, WCO IPM та PICS-обмін даними з контрафактної продукції та даними про обіг прекурсорів). Після цього здійснюватиметься відбір ризикових переміщень товарів у контейнерах, узагальнення та аналіз наявної інформації.
На підставі отриманої інформації прийматиметься рішення про додаткові форми митного контролю. Це може бути або додаткова перевірка документів, або проведення сканування, зважування, митного огляду, застосування кінологічних команд.
Додамо, що друга група буде створена в зоні діяльності Київської митниці в аеропорту «Бориспіль». Її запуск планується наприкінці березня. Обидві групи функціонуватимуть за підтримки посольства Канади в Україні.
«Така важлива для України програма не могла б бути реалізована без широкої підтримки Уряду Канади та Посольства цієї країни в Україні. Впевнений, що це стане новим імпульсом для розвитку взаємовідносин між Україною та Канадою», – підкреслив Мирослав Продан та висловив сподівання на підписання найближчим часом міжурядової українсько-канадської Угоди про співробітництво у митній сфері.
У свою чергу Перший секретар посольства Канади в Україні Пітер Янура відзначив готовність України до нових проектів з питань безпеки.
«Я радий, що з часів Революції Гідності Україна рухається до прогресу та розвиває не тільки економіку, а й питання безпеки. Канада та Україна співпрацюють за багатьма напрямами – фінансова підтримка поліції, агросектору, розробка законодавства. Цей своєчасний та важливий проект є доказом реформ у державі. Мені, як канадському платнику податків, приємно бачити, що гроші Канади приносять користь», - зазначив Пітер Янура.
Очільник ДФС Мирослав Продан також зазначив про готовність фіскальної служби до подальшого успішного співробітництва з Управлінням по наркотикам та злочинності ООН, представники якого сприяли в підготовці працівників групи портового контролю та забезпечили її необхідним обладнанням. Він висловив упевненість в тому, що група не лише зробить свій внесок у зміцнення безпеки в регіоні, але й стане ще одним прикладом успішного співробітництва центральних та місцевих органів влади України та міжнародної спільноти.
Про підтримку перших кроків України у напрямі реалізації CCP заявила і Регіональний координатор з контролю за контейнерними перевезеннями у чорноморському регіоні Наіда Шамілова.
«Багато людей доклали зусилля, щоб сьогоднішній день став реальністю, щоб Одеса швидко стала реалізовувати конкретні заходи. Моя країна буде пишатися результатами, хоча ми розуміємо, що надалі нас чекає нелегка робота. Ми будемо продовжувати навчання, адже програма дозволить убезпечити кордони – тож ми націлені допомагати регіональному співробітництву», - наголосила Наіда Шамілова.

За два місяці платники Дніпропетровщини перерахували до бюджетів усіх рівнів майже14 млрд. грн. податків і митних платежів та понад 1,9 млрд. грн. ЄСВ
Протягом січня – лютого 2018 року органами ДФС у Дніпропетровській області забезпечено до бюджетів усіх рівнів (із врахуванням ДУ офісу ВПП ДФС та Дніпропетровської митниці ДФС) 13 млрд. 986,7 млн. грн., що на 2 млрд. 750,8 млн. грн., або на 24,5% більше, ніж за відповідний період 2017 року. Про це проінформувала в.о. начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Вікторія Каліногорська.
Так, до загального фонду державного бюджету мобілізовано 10 млрд. 303 млн. грн. Це на 2 млрд. 230,2 млн. грн. або на 27,6% більше, ніж у січні – лютому минулого року.
Місцеві бюджети Дніпропетровщини отримали 3 млрд. 683,6 млн. грн., що на 520,5 млн. грн., або на 16,5% більше фактичних надходжень двох перших місяців 2017 року.
Єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за підсумками січня – лютого зібрано 1 млрд. 935 млн. грн. Порівняно з 2017 роком надходження зросли на 26,2%, або на 402,2 млн. грн.

До уваги сільськогосподарських товаровиробників – колишніх суб’єктів спеціального режиму оподаткування ПДВ!
ДФС України у листі від 26.02.2018 №5715/7/99-99-15-03-02-17 «Про помилки при визначенні ознаки у номері податкової накладної» (далі – Лист ДФС №5715) щодо виправлення ситуації, коли у зареєстрованій в ЄРПН податковій накладній (далі – ПН), складеній за операціями з постачання сільськогосподарських товарів/послуг у межах спецрежиму (в частині, регламентованій п.209.18 ст.209 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями, не вказано ознаку її належності до спецрежиму (код «3» після першого знака дробу у номері ПН) або такий код вказано після другого знака дробу у номері ПН, і така ПН відображена у складі податкових зобов’язань у податковій звітності з ПДВ, яка подавалася у межах спецрежиму (декларації за формою 0130), повідомила наступне.
У такій ситуації до ПН складається та подається до ДФС України Повідомлення у вигляді розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі – Повідомлення-РК), в якому:
1) у заголовній частині Повідомлення-РК зазначаються реквізити ПН, до якої подається таке Повідомлення-РК (дата складання, номер ПН, вказаний при її реєстрації в ЄРПН, індивідуальні податкові номери постачальника (продавця), отримувача (покупця), їх найменування);
2) у другій частині порядкового номера Повідомлення-РК (після знака дробу) проставляється умовний код «8»;
3) у полі «Дата складання» зазначається дата «31.12.2016». Будь-які інші цифри у цьому полі (інша дата) не повинні бути вказані;
4) у графі 1 «№ з/п рядка податкової накладної, що коригується» вказується «1»;
5) у графі 2 «Причина коригування» розділу Б табличної частини Повідомлення-РК вказується причина коригування, а саме текст такого змісту:
«Надання інформації про зареєстровану в ЄРПН ПН на операції з постачання сільськогосподарської продукції власного виробництва, в якій помилково не зазначено у другій частині порядкового номера після першого знака дробу – код «3»».
Обов’язковою умовою є зазначення у графі 2 вказаного тексту з точністю до символа;
6) інші графи табличної частини розділів А та Б такого Повідомлення-РК не заповнюються (повинні бути пустими, нулі, прочерки чи будь-які інші знаки в них не зазначаються); текст у графі 2 не повинен доповнюватися чи змінюватися.
Слід зауважити, що причинами, з яких у прийнятті Повідомлення-РК може бути відмовлено є:
1. Повідомлення-РК містить будь-яку іншу інформацію, ніж та, що передбачена Листом ДФС №5715.
2. Повідомлення-РК складено до ПН, яка відображена у податковій звітності з ПДВ (декларації та Додатку Д5) за звітний період, який не відповідає даті складання такої ПН.
3. Повідомлення-РК складено до ПН, яка не відображена у податковій звітності з ПДВ (декларації та Додатку Д5).
4. При складанні Повідомлення-РК не дотримано особливостей складання, перерахованих у пунктах «Виправлення ситуації 1 (2 або 3)» Листа ДФС №5715.
Детальніше у Листі ДФС №5715, який розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням
http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/72840.html

Трансфертне ціноутворення: самостійне коригування ціни контрольованої операції
Нагадуємо, що підрозділ 10 розділу ХХ Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) Законом України від 07.12.017 №2245-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» доповнено п.48, яким визначено, що самостійне коригування ціни контрольованої операції (далі – самостійне коригування), передбачене п.п.39.5.4.1 п.п.39.5.4 п.39.5 ст.39 ПКУ щодо контрольованих операцій, здійснених платниками податків у 2015 – 2016 роках, проводиться відповідно до норм ст.39 ПКУ в чинній редакції на день проведення самостійного коригування, тобто з 01.01.2018 платники податків можуть самостійно відкоригувати ціни контрольованих операцій (суму податкових зобов’язань) щодо контрольованих операцій, здійснених у 2015 – 2016 роках, до мінімального/максимального значення діапазону цін (рентабельності).
З урахуванням змін до п.50.1 ст.50 ПКУ, у разі якщо платником податків під час підготовки звіту про контрольовані операції буде встановлено, що умови його контрольованих операцій не відповідають принципу «витягнутої руки», він може здійснити самостійне коригування та подати уточнюючий розрахунок до податкової декларації з податку на прибуток підприємств до 1 жовтня року, що настає за звітним, без застосування штрафної санкції.
Відповідно до п.п.39.5.4.3 п.п.39.5.4 п.39.5 ст.39 ПКУ уточнено, що обмеження проводити самостійне коригування під час проведення перевірки платника податків з питань дотримання принципу «витягнутої руки» стосується виключно контрольованих операцій, перевірка яких триває, та не поширюється на контрольовані операції інших звітних періодів.

Довідка про суми виплачених доходів та утриманих податків за 30 хвилин в Електронному кабінеті
У рамках кампанії декларування доходів громадян та електронного декларування доходів державних службовців для фізичних осіб в Електронному кабінеті функціонує електронний сервіс «Отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків в електронному вигляді».
Інформацію про суми виплачених доходів та утриманих податків з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків можна отримати у приватній частині (особистий кабінет) Електронного кабінету з використанням електронного цифрового підпису фізичної особи будь-якого Акредитованого центру сертифікації ключів.
Для цього у приватній частині Електронного кабінету фізичній особі необхідно в меню Заяви, запити для отримання інформації обрати Запит про суми виплачених доходів та утриманих податків з ДРФО – платників податків для заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи/декларації про доходи та витрати осіб, які звернулись за призначенням житлових субсидій (далі – Запит).
У запропонованій формі Запиту необхідно заповнити відповідні поля такого запиту, підписати та надіслати.
Відповідь на Запит можна переглянути у вкладці Вхідні документи меню Вхідні/вихідні документи. Середня тривалість обробки Запиту складає близько 30 хвилин.
Додатково повідомляємо, що відомості про суми виплачених доходів та утриманих податків в електронному вигляді надаються за останні три роки (поквартально), відомості за останній звітний період (квартал) надаються через 60 днів після його закінчення.
У разі виникнення питань з приводу користування Електронним кабінетом можна скористатись інструкцією користувача, яка розміщена у меню Допомога відкритої частини Електронного кабінету або звертатись за телефоном 0 800 501 007.

Павло Дроняк: З 2017 року спадщина, отримана від родичів другого ступеня спорідненості, - не оподатковується
У 2018 році вперше громадяни, які отримали спадщину від родичів другого ступня спорідненості, не зобов’язані ані сплачувати податок, ані подавати декларацію про факт отримання спадщини у 2017 році. Про це розповів директор Департаменту податків і зборів з фізичних осіб ДФС Павло Дроняк в інтерв’ю виданню «Факти».
За його словами, до другого ступеня спорідненості належать рідні брати та сестри, бабусі та дідусі (батьки батька та матері), онуки. Оскільки податок не стягується, то спадкоємець не повинен проводити оцінку успадкованого майна.
Також за нульовою ставкою оподатковується майно, успадковане особами першого ступеня спорідненості, тобто подружжя (чоловік та дружина), батьки та діти, у тому числі усиновлені.
Громадяни, які отримали спадщину від інших (більш далеких) родичів, а також від просто знайомих мають сплатити податок.
«Більше того, якщо такими спадкоємцями не було сплачено податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини, то вони ще й зобов’язані подати декларацію. Також сплатити податок і подати декларацію повинні всі громадяни, які отримали спадщину від нерезидента. Навіть, якщо такі нерезиденти є подружжям, батьками, дітьми, бабусею та дідусем», – підкреслив Павло Дроняк.
Він також роз’яснив, що передбачено три види ставок для податку на доходи фізичних осіб: нульова, 5 відсотків та 18 відсотків. При цьому, якщо громадянин успадковує майно від резидента (окрім, першого та другого ступеня спорідненості), то сплачує 5-відсотковий податок.
При отриманні на території нашої держави спадщини від нерезидента необхідно сплатити податок на доходи фізичних осіб у розмірі 18 відсотків.
Також спадкоємці зобов’язані сплатити і військовий збір, який складає 1,5 відсотка від вартості успадкованого або подарованого майна. Виключення складають лише особи, що отримали доходи, які оподатковуються за нульовою ставкою.
Посадовець також звернув увагу, що якщо спадкоємцем є резидент України, податок на доходи фізичних осіб та військовий збір мають бути сплачені до нотаріального оформлення об’єктів спадщини, при цьому декларація не подається. В інакшому випадку нотаріус не видасть свідоцтво про право наслідування.
У випадку переходу до спадкоємця права на отримання страхових виплат податковим агентом є страхова компанія, а тому подавати декларацію також не потрібно.
Посадовець також наголосив, що подарунки оподатковуються у такий же спосіб, як і спадщина – за тими ж ставками і на тих самих умовах.
«Варто відзначити, що у такому випадку факт дарування не лише квартири, але й іншого майна повинен бути оформлений відповідним чином. Крім того, для цілей оподаткування повинна бути проведена оціночна вартість подарунка», – зазначив Павло Дроняк.
Нагадаємо, що за даними поданих протягом 2017 року декларацій про майновий стан і доходи громадянами, які успадкували або отримали в дарунок майно, задекларовано податкові зобов’язання по самостійній сплаті податку на доходи з фізичних осіб та військового збору у сумі – 510,4 млн. грн.

Львівські митники вилучили майже 1000 пачок сигарет
Протягом доби львівські митники упередили незаконне переміщення майже 1000 пачок сигарет, прихованих від митного контролю.
Так, учора мешканець Харкова намагався перевезти до Республіки Польщі 698 пачок сигарет у конструктивних порожнинах за декоративною обшивкою чотирьох дверей автомобіля «DAEWOO LANOS».
Сьогодні ж вночі мешканець Львова у виготовленому кустарним способом тайнику в кузові, за спинкою заднього сидіння автомобіля «VOLKSWAGEN PASSAT» намагався приховати від митного контролю 280 пачок сигарет.
Обоє громадян прямували смугою руху «зелений коридор» пункту пропуску «Шегині – Медика». В їх діях є ознаки порушення митних правил, передбачених ч.1 ст.483 Митного кодексу України.
За цими фактами складено протоколи про порушення митних правил. Сигарети та автомобіль «VOLKSWAGEN PASSAT», в якому спеціально виготовлено сховище, затримано. Справи скерують до суду.

Внутрішньою безпекою ДФС під час отримання неправомірної вигоди затримано працівника ГУ ДФС у Запорізькій області
Працівниками управління внутрішньої безпеки територіальних органів ДФС у Запорізькій області, спільно з працівниками військової прокуратури Запорізького гарнізону Південного регіону та УСБУ в Запорізькій області, під час одержання неправомірної вигоди у сумі 250 тис. гривень затримано начальника відділу аудиту платників обслуговування однієї з податкових інспекцій ГУ ДФС у Запорізькій області.
Вказані грошові кошти працівник вимагав від керівника підприємства та отримав через посередника за вирішення питання щодо зменшення донарахувань за результатами планової виїзної перевірки.
За вказаним фактом відкрито кримінальне провадження, службовій особі повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України («прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою»).
Досудове розслідування триває.

Увага! На Дніпропетровщині діють шахраї!
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що до суб’єктів господарювання Дніпропетровщини телефонують з мобільного номеру (066) 296-08-89 невідомі особи з провокаційними та незаконними вимогами.
Зловмисники телефонують, начебто, від імені ГУ ДФС з проханням зателефонувати та вимагають неправомірну вигоду.
Наполегливо радимо громадянам бути пильними та обачними, не вірити сумнівним пропозиціям та ретельно перевіряти інформацію.
Тож, у разі отримання подібної інформації та недопущення у подальшому подібних випадків шахрайства просимо звертатися до правоохоронних органів та інформувати ГУ ДФС у Дніпропетровській області за номерами телефонів: (056) 374-31-64, (0562) 47-59-49, а також особисто звертатись за адресою: м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а.

Про особливості декларування податку на прибуток підприємств за 2017 рік для суб’єктів літакобудування
ДФС України листом від 01.03.2018 №6191/7/99-99-15-02-01-17 «Про особливості декларування податку на прибуток підприємств за 2017 рік» (далі – лист ДФС №6191) у зв’язку зі змінами в оподаткуванні, внесеними до Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) Законами України від 20.12.2016 №1795-VIII «Про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо підтримки літакобудівної галузі», від 21.12.2016 №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», від 07.12.2017 №2245-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» (далі – Закон №2245), повідомила про деякі особливості декларування податку на прибуток суб’єктами літакобудування.
Так, Законом №2245 внесено зміни до п.41 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ, які передбачають розширення кола платників, що користуються пільгами для суб’єктів літакобудування.
Звільнення від оподаткування прибутку підприємств – суб’єктів літакобудування поширюватиметься на усіх суб’єктів, що підпадають під дію норм ст.2 Закону України від 12.07.2001 №2660-ІІІ «Про розвиток літакобудівної промисловості» (далі – Закон №2660).
За попередньою редакцією ПКУ пільгу було запроваджено з 01 січня 2017 року для підприємств – суб’єктів літакобудування, які здійснюють розробку та/або виготовлення з кінцевим складанням літальних апаратів та двигунів до них.
Слід відмітити, що п.5 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2245 встановлено, що зміни, внесені до положень п.41 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ, застосовуються до податкових періодів, починаючи з 01 січня 2017 року.
Порядок здійснення контролю за використанням вивільнених коштів підприємств – суб’єктів літакобудування, на які поширюється дія норм ст.2 Закону №2660 та які здійснюють розробку та/або виготовлення з кінцевим складанням літальних апаратів і двигунів до них, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 №476 (далі – Порядок).
Цей Порядок застосовується суб’єктами літакобудування, щодо яких запроваджуються тимчасові заходи державної підтримки, перелік яких затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.2010 №405 (із змінами).
Відповідно до п.4 Порядку суми вивільнених коштів визнаються як отримане цільове фінансування відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або Міжнародних (стандартів) фінансової звітності та відображаються в бухгалтерському обліку підприємств в установленому порядку на окремому рахунку 48 «Цільове фінансування і цільові надходження».
Платники податку на прибуток (далі – платники податку) ведуть окремий облік та визначають окремо прибуток, отриманий від діяльності за кодом виду економічної діяльності за ДК 009:2010, на рівні класів 30.30, 51.21, 71.12, 71.20, 72.19 та 85.59.
При цьому використання таких коштів має бути пов’язане з діяльністю платника податку, прибуток від якої звільняється від оподаткування.
Вивільнені кошти (суми податку, що не сплачуються до бюджету та залишаються в розпорядженні платника податку) використовуються на:
● науково-дослідні та дослідницько-конструкторські роботи з літакобудування;
● створення чи переоснащення матеріально-технічної бази;
● збільшення обсягу виробництва;
● запровадження новітніх технологій.
Більш детально напрями використання вивільнених коштів та розрахунок показників ефективності використання вивільнених коштів наведено у п.6 Порядку.
Платник податку зобов’язаний збільшити податкове зобов’язання з податку на прибуток підприємств:
● на суму вивільнених коштів, які залишилися невикористаними платником на цілі, визначені Порядком, за результатами звітного (податкового) періоду, в якому спливає 1095 днів з дати закінчення звітного (податкового) періоду, за результатами якого платник податку залишив такі кошти у своєму розпорядженні, а також нарахувати пеню відповідно до ПКУ;
● у разі виключення платника податку з переліку суб’єктів літакобудування, щодо яких запроваджувалася пільга з податку на прибуток підприємств, такий платник зобов’язаний нараховувати податкове зобов’язання з податку на прибуток підприємств з першого календарного дня звітного (податкового) періоду, у якому сталося таке виключення;
● у разі порушення напрямів цільового використання вивільнених коштів, визначених у Порядку. При цьому податкове зобов’язання збільшується з першого числа місяця, в якому вчинено таке порушення. Штрафні санкції та пеня застосовуються відповідно до ПКУ.
Згідно із п.9 Порядку платники податку подають Звіт про цільове використання вивільнених коштів за формою та порядком, що затверджуються спільним наказом Мінфіну і Мінекономрозвитку.
Підприємства – суб’єкти літакобудування, визначені ст.2 Закону №2660, які скористались у 2017 році пільгою з податку на прибуток підприємств, передбаченою п.41 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ, можуть скористатись чинною на сьогодні формою Звіту про використання платниками податку на прибуток підприємств вивільнених коштів, що затверджена наказом Міністерства фінансів України від 21.12.2011 №1685 «Про затвердження форми Звіту при використання платниками податку на прибуток підприємств вивільнених коштів», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 27.12.2011 за №1529/20267 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 26.09.2012 №1032, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 16.10.2012 за № 1741/22053) (далі – Звіт).
Звіт подається разом із податковою декларацією з податку на прибуток підприємств за 2017 рік у строки, передбачені для подання декларації, а саме граничний строк його подання за підсумками 2017 року є 01 березня 2018 року.
У полі 5 заголовної частини форми Звіту зазначається код пільги 11020365 згідно із Довідником №85/1 податкових пільг, що є втратами доходів бюджету станом на 31.12.2017.
Якщо платник податків вважає, що форма податкової декларації, визначена центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, збільшує або зменшує його податкові зобов’язання, всупереч нормам ПКУ з такого податку чи збору, він має право зазначити цей факт у спеціально відведеному місці в податковій декларації.
У разі необхідності платник податків може подати разом з такою податковою декларацією доповнення до неї, які складені за довільною формою, що вважатиметься невід’ємною частиною податкової декларації. Таке доповнення подається з поясненням мотивів його подання. Платник податків, який подає звітність в електронній формі, подає таке доповнення в електронній формі (п.46.4 ст.46 ПКУ).
Отже, відповідно до п.46.4 ст.46 ПКУ рекомендуємо підприємствам – суб’єктам літакобудування разом з податковою декларацією з податку на прибуток підприємств подати доповнення з поясненням напрямів використання вивільнених коштів, зробивши відмітку у полі декларації «Наявність доповнення» та заповнивши рядки поля щодо змісту доповнення, зокрема для податкових декларацій в електронній формі.
Детальніше у листі ДФС №6191, який розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням
http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/72853.html

Про внесення змін до Податкового кодексу України з питань трансфертного ціноутворення
Повідомляємо, що ДФС України з метою належного адміністрування податку на прибуток підприємств та забезпечення податкового контролю з питання трансфертного ціноутворення листом від 01.03.2018 №6185/7/99-99-15-02-01-17 «Про внесення змін до Податкового кодексу України з питань трансфертного ціноутворення» (далі – лист ДФС №6185) проінформувала про основні зміни стосовно трансфертного ціноутворення, які були внесені Законом України від 07.12.2017 №2245-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» до Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).
Так, з 01.01.2018 господарські операції, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні, визнаються контрольованими за умови, що їх обсяг перевищує 10 млн. грн. (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік. Відповідні зміни внесено до підпунктів 39.2.1.1, 39.2.1.4 та 39.2.1.7 п.п.39.2.1 п.39.2 ст.39 ПКУ.
При цьому на відміну від інших платників податку на прибуток (далі – платник податку), які здійснюють контрольовані операції, для постійного представництва нерезидента не встановлено критерію щодо обсягу отриманого річного доходу за відповідний податковий (звітний) рік для визнання господарських операцій контрольованими.
З урахуванням того, що постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи із джерелом походження з України або виконують агентські (представницькі) та інші функції стосовно таких нерезидентів чи їх засновників, згідно з п.п.133.2.2 п.133.2 ст.133 ПКУ є платниками податку та у зв’язку із поширенням з 01.01.2018 контролю за трансфертним ціноутворенням на операції між нерезидентом та його постійним представництвом, господарські операції резидентів України з постійними представництвами нерезидентів не визнаються контрольованими відповідно до ст.39 ПКУ.
До п.п.14.1.159 п.14.1 ст.14 ПКУ повернуто норми, чинні у 2013, 2014 роках:
юридичні особи визнаються пов’язаними, якщо повноваження одноособового виконавчого органу таких юридичних осіб здійснює одна і та сама особа;
якщо фізична особа визнається пов’язаною з іншими особами, такі особи визнаються пов’язаними між собою.
Також п.п.14.1.159 п.14.1 ст.14 ПКУ доповнено новими критеріями:
пов’язаними визнаються юридична особа та фізична особа, яка є кінцевим бенефіціарним власником (контролером) такої юридичної особи;
юридичні особи є пов’язаними особами, якщо їх кінцевим бенефіціарним власником (контролером) є одна і та сама фізична особа.
Відповідно до п.20 ст.1 Закону України від 14.10.2014 №1702-VII «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» кінцевим бенефіціарним власником (контролером) є фізична особа, яка незалежно від формального володіння має можливість здійснювати вирішальний вплив на управління або господарську діяльність юридичної особи безпосередньо або через інших осіб, що здійснюється, зокрема, шляхом реалізації:
права володіння або користування всіма активами чи їх значною часткою;
права вирішального впливу на формування складу, результати голосування, а також вчинення правочинів, які надають можливість визначати умови господарської діяльності, давати обов’язкові до виконання вказівки або виконувати функції органу управління;
або яка має можливість здійснювати вплив шляхом прямого або опосередкованого (через іншу фізичну чи юридичну особу) володіння однією особою самостійно або спільно з пов’язаними фізичними та/або юридичними особами часткою в юридичній особі у розмірі 25 чи більше відсотків статутного капіталу або прав голосу в юридичній особі.
При цьому кінцевим бенефіціарним власником (контролером) не може бути особа, яка має формальне право на 25 чи більше відсотків статутного капіталу або прав голосу в юридичній особі, але є агентом, номінальним утримувачем (номінальним власником) або є тільки посередником щодо такого права.
Згідно зі ст.641 Господарського кодексу України від 16.01.2003 №436-IV зі змінами та доповненнями підприємства (крім державних та комунальних) зобов’язані встановлювати свого кінцевого бенефіціарного власника (контролера), регулярно оновлювати і зберігати інформацію про нього та надавати її державному реєстратору у випадках та в обсязі, передбачених законом.
Детальніше про зміни з питань трансфертного ціноутворення у листі ДФС №6185, який розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням
http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/72854.html

До уваги платників: зміни до програмного забезпечення!
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу платників, що 27.02.2018 вийшло оновлення програмного забезпечення для формування і подання звітності через «Єдини вікно подання електронної звітності».
Перелік змін та доповнень (версія 1.26.4.0) (станом на 27.02.2018)
Коригування існуючих форм, шаблонів та даних:
1. Для форм J/F0602006 «Податкова декларація з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності)» встановлено числовий формат поля для показників колонки 12 Розділу І та колонки 11 Розділу ІІ – шість знаків після коми.
Для форм F0100110/F0100210 «Податкова декларація про майновий стан і доходи» – в таблиці «Відомості про власне нерухоме (рухоме) майно та/або майно, яке надається в оренду (суборенду)» в колонці «Рік набуття у власність/рік випуску (для рухомого майна)» передбачено можливість зазначення року починаючи з 1800.
2. У відповідності до форм, які опубліковано на сайті Державної служби статистики України, додано нові версії 7 документів.
Інформація розміщена на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням
http://sfs.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/

Протягом січня-лютого до зведеного бюджету надійшло 135 млрд. гривень
За оперативними даними протягом січня-лютого 2018 року до зведеного бюджету надійшло (сальдо) 135,0 млрд. грн., що на 3,1 млрд. грн., або на 2,4 відс. більше відповідного періоду 2017 року. До державного бюджету забезпечено 102,1 млрд. грн., до місцевих бюджетів – 33,0 млрд. гривень.
Довідково: надходження (збір) до зведеного бюджету у січні-лютому 2018 року склали 158,6 млрд. грн. (+9,7 млрд. грн., або +6,5 відс. до аналогічного періоду 2017 року), у т. ч. до державного бюджету – 125,6 млрд. гривень.
У повному обсязі виконано завдання Міністерства фінансів України з податку на додану вартість із ввезених на територію України товарів – 104,5 відс. (+1,9 млрд. грн.), податку та збору на доходи фізичних осіб –103,9 відс. (+0,5 млрд. грн.), податку на прибуток підприємств –120,2 відс. (+1,3 млрд. грн.), акцизного податку з ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) – 112,9 відс. (+0,3 млрд. грн.) тощо.
У розрізі основних платежів у січні-лютому 2018 року приріст до січня-лютого 2017 року забезпечено з податку на додану вартість із ввезених на територію України товарів – на 28,0 відс. (+9,5 млрд. грн.), податку та збору на доходи фізичних осіб – на 25,2 відс. (+2,5 млрд. грн.), ввізного мита – на 16,0 відс. (+0,5 млрд. грн.) тощо.
З початку року платникам податків на рахунки відшкодовано 23,6 млрд. грн. податку на додану вартість.
Надходження єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування склали 32,3 млрд. грн., що на 7,7 млрд. грн. більше січня-лютого 2017 року.

Мирослав Продан: Практика та досвід Одещини в питаннях удосконалення митного законодавства матиме продовження і в інших регіонах України
Державна фіскальна служба шукає нові можливості для удосконалення митного та податкового законодавства. В Одесі завершилася дводенна науково-практична конференція з питань правозастосовчої практики митного законодавства, де до дискусії були залучені науковці, представники судової системи, практикуючі юристи та адвокати.
Вперше учасники у такому складі мали можливість обговорити зміни до митного законодавства, що набули чинності з 1 січня, новітнє процесуальне законодавство, проблемні питання, що виникають у судовій практиці при розгляді митних справ, особливості митного оформлення, європейську практику застосування та пілотні проекти Одеської митниці ДФС.
«Це надзвичайно позитивна практика і я буду ініціювати її провадження в інших регіонах України для залучення до продуктивної, плідної роботи. В результаті такого діалогу, я переконаний, ми напрацюємо додаткові ідеї, які в подальшому, дадуть можливість спрощення всіх процедур, пов’язаних із веденням бізнесу, із створенням сприятливого бізнес-клімату та умов, достатніх для залучення, в тому числі, і іноземних інвестицій», - відзначив в.о. голови ДФС Мирослав Продан.
За його словами, вже до наступної дискусії у такому форматі будуть запрошені експерти, представники бізнес-асоціацій та бізнесу.
Крім того, очільник ДФС розповів про результати змін до законодавства, які вже мають позитивну динаміку.
Зміни у законодавстві, пов’язані з впливом на періодичність переміщення громадянами товарів через державний кордон України. Застосування критеріїв «24/72»
- діяльність громадян з перевезення партій товарів в межах встановленої неоподатковуваної норми шляхом подрібнення таких партій на цей час призупинена;
- за період з 01 січня по 20 лютого 2018 року у 14 випадках під час ввезення на митну територію України фізичними особами у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі товарів (крім підакцизних товарів та особистих речей) через автомобільні пункти пропуску стягувались митні платежі. Загальна сума перерахованих коштів до Державного бюджету України складає 42,6 тис. гривень.
- станом на 27.02.2018 триває пілотний проект щодо автоматизованого обміну інформацією про громадян та транспортні засоби, які перетинають державний кордон України, між Держприкордонслужбою та ДФС на пунктах пропуску для автомобільного сполучення «Нові Яриловичі – Нова Гута», «Маяки-Удобне – Паланка»,«Краківець –Корчова», «Ужгород – Вишнє-Нємецьке», «Мамалига – Крива» та «Старокозаче – Тудора». Слід зазначити, що ДФС технічно готова до запровадження зазначеного автоматизованого обміну інформацією в усіх автомобільних пунктах пропуску, у тому числі і на центральному рівні. Наразі розроблено проект наказу Міністерства фінансів України, МВС щодо змін до Порядку взаємодії інформаційних систем ДФС та ДПС щодо обміну необхідною для контролю інформацією. Зараз він знаходиться на погодженні.
- ДФС внесено зміни до відповідних профілів ризику автоматизованої системи аналізу та управління ризиками при здійсненні переміщень товарів, транспортних засобів та громадян через митний кордон України із застосуванням автоматизованої системи митного оформлення «Інспектор» в пунктах пропуску для автомобільного сполучення. За 3 доби лютого (24-26 лютого) АСАУР зреагував на повторний в’їзд громадян протягом 72 годин, більше ніж по 12 тис. переміщень (потенційний ризик несплати належних податків).
Звільнення електромобілів від сплати ПДВ та акцизного податку
З початком дії цієї норми значно збільшилась кількість ввезення на митну територію України електромобілів. У січні 2018 року ввезено вже 793 електромобілі без сплати митних платежів, що у 6 разів більше ніж у січні 2016 та 2017 р.р. За оперативними даними, у лютому вже імпортовано 377 електромобілів, що вдвічі більше, ніж за відповідний період минулого року.
Розстрочення по сплаті ПДВ при ввезенні обладнання на митну територію України
21 лютого набула чинності постанова Кабінету Міністрів, якою визначено Порядок надання розстрочення сплати податку на додану вартість при ввезенні на митну територію України обладнання, яке ввозиться платником податку для власного виробництва на території України. Розстрочення надається на термін, зазначений у заяві платника податку, але не більше 24 календарних місяців без нарахування процентів, пені та штрафів.
Митниці ДФС вже почали формування комісій, які будуть розглядати документи платників.
Єдине вікно
З 1 лютого 2018 року законодавством передбачалось запровадження оформлення всіх митних декларацій за принципом єдиного вікна.
Зараз принцип діє на всіх автомобільних пунктах пропуску і на внутрішніх митницях. А на 1 рік продовжено можливість добровільного застосування підприємством цієї у випадках переміщення товарів:
- транзитом;
- вивезення за межі України товарів морським, залізничним та авіаційним транспортом;
- ввезення товарів у поштових та міжнародних експрес-відправленнях.
Станом на 27 лютого 2018 року із понад 157 тис. поданих митних декларацій, згідно з якими товари підлягали тим чи іншим видам державного контролю, понад 110 тис. оформлено за принципом «єдиного вікна». Тобто доля оформлень в такому режимі - майже 72%.

Новий стимул для інтегрованого управління кордоном. В Одесі пройшла трьохстороння зустріч керівництва ДФС з головою EUBAM та Митною службою Молдови
В останнє зустріч такого рівня керівників митних органів України та Молдови з головою місії Європейського Союзу з прикордонної допомоги Україні та Молдові (EUBAM) відбулась у 2012 році. Повна реалізація концепції інтегрованого управління кордоном є однією з основних задач місії в оновленому форматі (діючий мандат з 1 грудня 2017 року по 30 листопада 2020 року), тому учасники зустрічі розглянули поточну ситуацію та обговорили митні аспекти майбутнього розвитку управління кордоном між Україною та Молдовою.
«За останні роки ми підтвердили, що можемо спільно досягати поставлених завдань, які направлені на забезпечення економічної безпеки наших держав та в регіоні в цілому, а також створювати спрощені та сучасні, по справжньому європейські, умови для перетину українсько-молдавського кордону. Мова йде про спільний контроль, розвиток інфраструктури пунктів пропуску, взаємодію в правоохоронній сфері, запровадження системи відеоконтролю в автомобільних пунктах пропуска», - наголосив в.о. голови ДФС Мирослав Продан.
На думку генерального директора Митної служби Молдови Віталія Врабіє, зустрічі подібного формату дозволяють досягнути згоди по таким напрямкам взаємодії, як ефективне управління кордоном, зокрема, підвищення рівня безпеки та посилення координації транспортних потоків, що є загальною відповідальністю обох країн.
Робота місії, підтримка ДФС та митниці Молдови сприяли тому, що парламенти обох країн минулого тижня ратифікували Угоду про спільний контроль на українсько-молдовському кордоні. Угода була підписана 6 жовтня 2017 року та дає можливість запровадити спільний контроль осіб, товарів та транспортних засобів у будь-якому пункті пропуску через державний кордон між Україною та Молдовою за домовленістю сторін.
Таким чином, на сьогодні діє 6 пунктів пропуску, де відбувається спільний контроль:
- «Рені – Джюрджюлешть» (Одеська митниця ДФС);
- «Кучурган – Первомайськ» (Одеська митниця ДФС);
- «Маяки-Удобне – Паланка» (Одеська митниця ДФС).
- «Россошани – Брічень» (Чернівецька митниця ДФС);
- «Кельменці – Ларга» (Чернівецька митниця ДФС);
- «Мамалига – Крива» (Чернівецька митниця ДФС).
Тому всі сторони повинні сконцентруватися на необхідності завершення в 2018 році проектів по створенню необхідної інфраструктури для здійснення спільного контролю («Рені», «Кучурган», «Паланка»).
Також у 2018 році планується розпочати реконструкцію по розширенню пунктів пропуска «Старокозаче-Тудора» та «Платоново-Гуянул Ноу» для подальшого застосування спільного контролю.
На тих пунктах пропуску, де спільний контроль не передбачений, сторони домовились про посилення координації транспортних потоків та контрольних процедур. Голова місії Славомір Піхор запропонував конкретні заходи, що допоможуть забезпечити безперебійний рух транспорту та попередити черги. Зокрема, йшлося про обмін інформацією про надзвичайні ситуації в режимі реального часу, співробітництво з прикордонниками, гнучке управління лініями руху транспортних засобів.
Серед перспективних напрямків роботи з EUBAM Мирослав Продан відзначив взаємодію з питань протидії митним правопорушенням. В першу чергу, це продовження практики проведення оперативних заходів та спецоперацій, отримання інформації про можливі незаконні та підозрілі поставки тютюнових виробів та обладнання для їх виробництва.

Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» начальника управління обслуговування платників ГУ ДФС у Дніпропетровській області Олени Ярової
Питання 1. Доброго дня. В який термін видаються відомості з Державного реєстру про отримані доходи?
Відповідь. Доброго дня. Наказом Міністерства фінансів України 29.09.2017 №822, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25.10.17 за №1306/31174 затверджено Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків (далі – Положення 822), в якому розділом Х регламентовано Порядок отримання відомостей з Державного реєстру, зокрема, внесені зміни стосовно терміну надання відомостей.
Так, відповідно до п.6,7,8 розділу Х Положення 822, контролюючий орган протягом трьох робочих днів з дня звернення фізичної особи (представника) надає відомості з Державного реєстру за формами, наведеними в додатках 15, 16 до цього Положення.
Фізичні особи – громадяни України, які не мають постійного місця проживання в Україні або тимчасово перебувають за межами населеного пункту проживання, можуть звернутися за отриманням відомостей з Державного реєстру до будь-якого контролюючого органу. У такому разі строк видачі відомостей може бути продовжено до п’яти робочих днів.
Відомості з Державного реєстру надаються контролюючим органом особисто фізичній особі або її представнику за умови пред’явлення документа, що посвідчує особу, та довіреності (для представника), про що робиться відповідний запис в журналі надання відомостей.
Питання2. Хочу отримати відповідь на таке питання. Чи може член фермерського господарства самостійно сплачувати внески до Пенсійного Фонду з метою набуття страхового стажу для призначення пенсії?
Відповідь. Законом України від 03.10.2017 № 2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» внесено зміни до Закону України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування». Зміни набули чинності з 1 січня 2018 року.
За змістом змін, з 01.01.2018 члени фермерського господарства виключені із переліку платників, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок).
З 01.01.2018, згідно з пунктом 51частини першої статті 4 Закону №2464, членів фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах, визначено платниками єдиного внеску.
Члени фермерського господарства, вичерпний перелік яких визначено частиною третьою статті 3 Закону України від 19.06.2003 №973 «Про фермерське господарство», зобов’язані з 01.01.2018 стати на облік в органах ДФС як платники єдиного внеску.
Зазначена норма не поширюється на членів фермерського господарства які є застрахованими особами (найманими працівниками, фізичними особами – підприємцями, головами фермерських господарств як юридичних осіб так і фізичних осіб – підприємців зі статусом сімейного фермерського господарства).
Для взяття на облік платником єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування членам фермерських господарств, на яких не поширюється дія Закону України від 15.05.2003 №755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань», необхідно подати до податкової інспекції за місцем проживання (реєстрації) заяву про взяття на облік платника єдиного внеску (члена фермерського господарства) за формою 12-ЄСВ.
Питання 3. Чи можливо отримати довідку про отримані доходи фізичній особі через Електронний кабінет?
Відповідь. Фізичні особи та фізичні особи – підприємці за наявності електронного цифрового підпису мають можливість засобами Електронного кабінету отримати відомості про суми виплачених доходів.
Питання 4. Які зміни внесено до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій щодо нових моделей реєстраторів розрахункових операцій?
Відповідь. Наказом ДФС України від 20.02.2018 №79 затверджено Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій», в якому по 16 моделях РРО змінені строки первинної реєстрації в органах державної податкової служби та строки виведення моделей з Державного реєстру.
Питання 5. У разі отримання паспорта громадянина України у формі картки, що містить безконтактний електронний носій, мати в наявності реєстраційний номер облікової картки платника податків?
Відповідь. Згідно з абз.15 п.7 ст.21 Закону України від 20.11.2012 №5492–VI «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» до паспорта громадянина України вноситься податковий номер (реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків) або повідомлення про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган). У разі наявності повідомлення про відмову від реєстраційного номера облікової картки платника податків проставляється слово «відмова».

За два місяці поточного року майже 4,7 тисяч громадян Дніпропетровщини надали декларацію про майновий стан і доходи
В рамках деклараційної кампанії, що розпочалася 1 січня та триватиме до 1 травня поточного року, про свої статки, отримані у 2017 році, на Дніпропетровщині прозвітували 4695 громадян. Загальна сума задекларованого ними доходу становить 279,4 млн. грн.
Впродовж січня – лютого 2018 року громадяни регіону задекларували податкове зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб у сумі 8,4 млн. грн., що на 1,5 млн. грн. більше, ніж за аналогічний період 2017 року, сума військового збору до сплати складає 1,4 млн. грн.
Найбільші доходи у минулому році отримали 592 мешканця Дніпропетровщини у вигляді спадщини/дарування – 61,5 млн. грн. Ще 118 громадян мають дохід від продажу (обміну) рухомого та/або нерухомого майна – 15 млн. грн.; 8 громадян задекларували іноземні доходи, загальна сума отриманого ними доходу складає 1,8 млн. грн.
Дохід понад 1 млн. грн. задекларували 20 громадян області. Загальна сума отриманого ними доходу - 86,5 млн.грн.
Окрім того, 976 декларантів звернулися до фіскальних органів Дніпропетровської області за податковою знижкою. Відтак, з казни громадянам області буде повернуто 1,8 млн. грн.
«Результати першої половини деклараційної кампанії свідчать про зростання рівня громадянської свідомості до добровільного процесу декларувати доходи. Саме така активність і є показником справжньої економічної зрілості суспільства», – зазначила в.о. начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Ірина Сікіріна.

Про особливості формування податкового кредиту
ДФС України у зв’язку із внесенням змін до Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) Законом України від 07.12.2017 №2245-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» (далі – Закон №2245), зокрема в частині реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних (далі – ПН/РК), реєстрацію яких було зупинено, листом від 03.03.2018 №6443/7/99-99-15-03-02-17 «Про особливості формування податкового кредиту» (далі – лист ДФС №6443) повідомила наступне.
Відповідно до п.201.16 ст.201 ПКУ в редакції, чинній до 31.12.2017, реєстрація ПН/РК в ЄРПН могла бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої ПН/РК сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, встановлених відповідно до п.74.2 ст.74 ПКУ.
Згідно з п.п.201.16.4 п.201.16 ст.201 ПКУ в редакції, чинній до 31.12.2017, та п.19 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246, ПН/РК, реєстрацію яких в ЄРПН було зупинено, реєструються у день настання однієї із таких подій:
а) прийнято рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН;
б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної ПН/РК в ЄРПН (у разі надходження до ДФС відповідного рішення суду).
Відповідно до п.п.2 п.31 Закону №2245 змінено редакцію п.201.16 ст.201 ПКУ. Згідно з такими змінами реєстрація ПН/РК в ЄРПН може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Підпунктом 1 п.56 Закону №2245 розділ XX «Перехідні положення» ПКУ доповнено п.57№, згідно з яким ПН/РК, реєстрацію яких у ЄРПН зупинено відповідно до п.201.16 ст.201 ПКУ, реєструються з урахуванням вимог пунктів 200№.3 та 200№.9 ст.200№ та п.201.10 ст.201 ПКУ не пізніше 2 січня 2018 року, крім:
ПН/РК, щодо яких станом на 1 грудня 2017 року не подані пояснення і копії документів відповідно до п.п.201.16.2 п.201.16 ст.201 ПКУ;
ПН/РК, щодо яких прийнято рішення про відмову у реєстрації ПН/РК у ЄРПН, по яких станом на 1 грудня 2017 року не розпочинали процедуру оскарження в адміністративному або судовому порядку.
ПН/РК, реєстрацію яких у ЄРПН зупинено відповідно до п.201.16 ст.201 ПКУ з 01.12.2017 до дня набрання чинності Законом №2245-VІІІ та щодо яких платником ПДВ після 1 грудня 2017 року подані пояснення і копії документів відповідно до п.п.201.16.2 п.201.16 ст.201 ПКУ, реєструються у ЄРПН у порядку, що діяв до набрання чинності Законом №2245 щодо зупинення реєстрації ПН/РК у ЄРПН. У разі якщо протягом п’яти робочих днів з дня подання пояснень і копій документів не прийнято та/або не надіслано платнику ПДВ рішення про реєстрацію або про відмову у реєстрації ПН/РК, реєстрація таких ПН/РК здійснюється на наступний робочий день за днем закінчення строку розгляду пояснень і копій документів платника податку.
Дія абзацу третього п.201.10 ст.201 ПКУ зупиняється до дня набрання чинності порядком, затвердженим відповідно до п.201.16 ст.201 ПКУ.
Зазначені вище зміни набули чинності 31.12.2017.
У зв’язку з цим та згідно з п.198.6 ст.198 ПКУ суми ПДВ, зазначені у ПН/РК, реєстрацію яких у ЄРПН було зупинено відповідно до п.201.16 ст.201 ПКУ та які відповідно до пункту 57 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ були зареєстровані у ЄРПН 2 січня 2018 року, платники ПДВ можуть включити до складу податкового кредиту у податковій звітності з ПДВ за грудень 2017 року або за будь-який наступний звітний (податковий) період протягом 1095 календарних днів з дати складення таких ПН/РК.
Лист ДФС №6443 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням
http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/72856.html

Відчуження акцій, отриманих фізичною особою в процесі приватизації: чи подається декларація про майновий стан і доходи?
Нагадуємо, що дохід, отриманий громадянином протягом звітного податкового року від продажу інвестиційних активів відповідно до п.п.165.1.40 п.165.1 ст.165 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) не підлягає оподаткуванню та не включається до загального річного оподатковуваного доходу.
Підпунктом 165.1.40 п.165.1 ст.165 ПКУ визначено, що сума доходу, отриманого платником податку на доходи фізиних осіб (далі – платник податку) внаслідок відчуження акцій (інших корпоративних прав), одержаних ним у власність в процесі приватизації в обмін на приватизаційні компенсаційні сертифікати, безпосередньо отримані ним як компенсація суми його внеску до установ Ощадного банку СРСР або до установ державного страхування СРСР, або в обмін на приватизаційні сертифікати, отримані ним відповідно до закону, а також сума доходу, отриманого таким платником податку внаслідок відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв) за нормами безоплатної передачі, визначеними ст.121 Земельного кодексу України від 25.10.2001 №2768-ІІІ зі змінами та доповненнями залежно від їх призначення, та майнових паїв, безпосередньо отриманих ним у власність у процесі приватизації, не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.
Отже, якщо платником податку протягом 2017 року відчужено акції, отримані ним у власність в процесі приватизації в обмін на приватизаційні компенсаційні сертифікати, та відсутні інші підстави для надання річної податкової декларації про майновий стан і доходи, така декларація платником податку не подається.

Особливості декларування податку на прибуток підприємств за 2017 рік для виробників сільськогосподарської продукції
ДФС України листом від 01.03.2018 №6191/7/99-99-15-02-01-17 «Про особливості декларування податку на прибуток підприємств за 2017 рік» (далі – лист ДФС №6191) повідомила про деякі особливості декларування податку на прибуток виробниками сільськогосподарської продукції.
Підпунктом 137.4.1 п.137.4 ст.137 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) передбачено, що виробники сільськогосподарської продукції, визначеної ст.209 ПКУ, можуть обрати річний податковий (звітний) період, який починається з 01 липня минулого звітного року і закінчується 30 червня поточного звітного року, так званий «особливий» звітний період.
У разі обрання «особливого» звітного періоду виробник сільськогосподарської продукції під час складання податкової декларації з податку на прибуток підприємств за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 №897, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за №1415/27860 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28.04.2017 №467, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.05.2017 за №642/30510) (далі – Декларація), у полі 9 Декларації «Особливі відмітки» проставляв позначку щодо його належності до відповідної категорії: «виробника сільськогосподарської продукції».
Відповідно до п.п.4 п.2 розділу ХІХ «Прикінцеві положення» ПКУ стаття 209 ПКУ, яка регламентувала дію спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського, лісового господарства та рибальства, з 01 січня 2017 року втратила чинність.
Таким чином, для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств не визначено поняття сільськогосподарської продукції. Як наслідок, у 2017 році припинилося застосування «особливого» звітного періоду для виробників сільськогосподарської продукції. Остання подана виробниками сільськогосподарської продукції за 2017 рік Декларація складалася за звітний (податковий) період, що починається з 01 липня 2016 року і закінчується 30 червня 2017 року.
З 01 липня 2017 року закінчилося застосування звітного періоду, передбаченого п.п.137.4.1 п.137.4 ст.137 ПКУ, та виробники сільськогосподарської продукції звітують з податку на прибуток підприємств у загальному порядку.
З метою повноти декларування результатів діяльності за 2017 рік такі платники мають подати річну Декларацію за 2017 рік (без позначки: «виробника сільськогосподарської продукції») з показниками, обрахованими за результатами діяльності за період з 01.07.2017 по 31.12.2017, з граничним строком подання річної Декларації – протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року, а саме 01 березня 2018 року.
Усі показники Декларації та відповідні додатки до Декларації обраховуються та відображаються за результатами діяльності за період з 01.07.2017 по 31.12.2017. Разом з Декларацією таким платником подається фінансова звітність за 2017 рік та за перше півріччя 2017 року.
При цьому, якщо у минулих роках такий платник мав збитки, у рядку 3.2.4 додатка РІ до Декларації збитки минулих податкових років відображаються у сумі, яка зафіксована станом на 30.06.2017, – дорівнюють від’ємному значенню рядка 04 Декларації виробника сільськогосподарської продукції, поданої за 2017 рік з результатами діяльності за період з 01.07.2016 по 30.06.2017.
До Декларації такий платник може додати відповідні пояснення у формі доповнення, передбаченого п.46.4 ст.46 ПКУ, зазначивши про цей факт у спеціально відведеному місці в Декларації.
У разі самостійного виправлення помилок та подання таким платником уточнюючої Декларації з виправленням показників, задекларованих за звітні податкові роки, до яких платник застосовував «особливий» звітний період, у такій уточнюючій Декларації необхідно проставити відповідну позначку у полі 9 «Особливі відмітки» в графі «виробника сільськогосподарської продукції».
Лист ДФС №6191 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням
http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/72853.html

Дія призупиненої ліцензії на виробництво спирту поновлюється з моменту зарахування чергового платежу за таку ліцензію до бюджету
Звертаємо увагу, що відповідно до ст.3 Закону України від 19.12.1995 №481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» із змінами та доповненнями дія ліцензії призупиняється у разі несвоєчасної сплати чергового платежу за ліцензію на підставі письмового розпорядження органу, який видав ліцензію, на термін до сплати заборгованості.
Дія ліцензії вважається призупиненою з моменту одержання суб’єктом господарювання відповідного письмового розпорядження органу, який видав ліцензію, а її дія поновлюється з моменту зарахування відповідного чергового платежу за ліцензію до бюджету.

Доходи у розмірі понад 1 млн. грн. вже задекларували 742 особи
Станом на 01.03.2018 громадянами подано майже 75 тис. податкових декларацій про майновий стан і доходи. Загальна сума задекларованого доходу становить 8,1 млрд. грн., що на 2,1 млрд. грн., або на 37 відсотків більше, ніж за аналогічний період минулого року.
Найактивніше свої доходи декларують громадяни у Запорізькій, Дніпропетровській, Кіровоградській областях та місті Києві.
Доходи у сумі понад 1 млн. грн., отримані протягом 2017 року, задекларували 742 особи. Це майже в два рази перевищує показник відповідного періоду минулого року. Найбільша кількість таких осіб обліковується по м. Києву – 291 особа, або 40 відсотків від загальної кількості.
За даними декларацій громадянами визначені податкові зобов’язання до сплати самостійно з податку на доходи фізичних осіб в сумі 191,4 млн. грн. та військового збору – 31,0 млн. грн.
Правом на отримання податкової знижки скористалися майже 20 тис. громадян. Це майже на 5 тис. осіб, або на 28 відсотків більше, ніж за аналогічний період минулого року. Задекларовано до повернення податку на доходи фізичних осіб у сумі – 42,2 млн.грн., що на 13,8 млн. грн., або на 49 відсотків більше, ніж за минулий рік.

Викрито махінації Миколаївського товариства з обмеженою відповідальністю на 6,6 млн. гривень
Підрозділом боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, ГУ ДФС у Миколаївській області спільно з обласним управлінням СБУ встановлені факти можливого привласнення бюджетних коштів.
Так, посадові особи одного з приватних підприємств Миколаївської області, зловживаючи своїм службовим становищем та використовуючи підроблені документи з реквізитами суб'єктів господарювання з ознаками "фіктивності", склали завідомо неправдиві бухгалтерські документи щодо оприбуткування у складському обліку матеріалів, як нібито придбаних від зазначених суб'єктів господарювання.
У подальшому для привласнення коштів державного підприємства, що діє на енергетичному ринку країни, порушники склали завідомо неправдиві бухгалтерські документи щодо витрачання неіснуючих матеріалів, як використаних при здійсненні будівельно-монтажних робіт на згаданому державному підприємстві.
Такі дії приватного підприємства заподіяли державі матеріальну шкоду у сумі 6,6 млн. гривень.
За даними фактами до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України.
Здійснюється кримінальне провадження.

Представники ДФС ознайомилися з новітніми розробками у сфері безпеки
З найсучаснішим обладнанням у сфері безпеки та правопорядку ознайомилися сьогодні представники делегації ДФС у рамках робочого візиту до Великої Британії для участі у Виставці обладнання в галузі безпеки та правопорядку (м. Фарнборо, Гемпшир). Під час заходу в.о. Голови ДФС Мирослав Продан зустрівся з представниками компанії Rapiscan для ознайомлення з розробленою її фахівцями S2Global системою.
Дія зазначеної системи спрямована на оптимізацію та підвищення ефективності догляду вантажів та попередження корупції шляхом розподілу процесів догляду, аналізу зображень скануючих пристроїв та ухвалення відповідних рішень.
«Сьогодні ми активно проводимо процес закупівель скануючих систем та іншого необхідного обладнання для роботи митниць. Ознайомлення з новітніми розробками наших іноземних колег у цій сфері є надзвичайно актуальним та корисним для нас, оскільки ДФС зацікавлена в осучасненні роботи наших митників, застосуванні технологій, які дозволять убезпечити митний кордон нашої та сусідніх держав від незаконного переміщення контрабандних та небезпечних вантажів», – наголосив в.о. Голови ДФС Мирослав Продан.
За його словами, такі заходи дають можливість не лише ґрунтовно ознайомитися з останніми розробками у сфері безпеки, але й налагодити співпрацю з іноземними колегами, залучити на український ринок виробників найсучаснішого обладнання.
Під час заходу учасники також ознайомилися з останніми розробками світових лідерів у сфері економічної безпеки та митно-прикордонного контролю. Ці розробки стосуються фото-, відеоконтролю, удосконалених GPS-замків, пошуку та виявлення наркотичних, інших небезпечних речовин, мобільних засобів митного контролю.
Українську делегацію також цікавили питання організації забезпечення кіберзахисту, застування систем централізованого забезпечення інформаційної безпеки, зокрема, програмно-технічний комплекс управління інформацією та подіями інформаційної безпеки (SIEM система), програмно-технічний комплекс виявлення та попередження мережевих атак (IPS система), програмно-технічний комплекс захисту баз даних та інших систем тощо.
Довідково:
Організатор виставки – Міністерство внутрішніх справ Великої Британії за сприяння Уряду Великої Британії. Заснована тридцять років тому і проводиться щорічно протягом трьох днів.
Виставка - перша платформа для відповідних британських виробників для демонстрації найсучаснішого обладнання та навчання для поліцейських служб, державних департаментів, організацій та установ Великої Британії та іноземних партнерів.
Основна увага приділяється демонстрації можливостей, запропонованих новітніми передовими технологіями.
Участь у виставці надає такі можливість: участь у зустрічах, обмін досвідом, обговорення останніх досягнень у забезпеченні національної безпеки та стійкості з виробниками, колегами та державними службовцями Великої Британії.

Про спрощення процедури участі бізнесу у торгах
У Міністерстві юстиції України 05.02.2018 за № 139/31581 зареєстровано наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Міністерства фінансів України від 17.01.2018 № 37/11 «Про затвердження Порядку взаємодії електронної системи закупівель з інформаційними системами Державної фіскальної служби України щодо обміну інформацією про відсутність або наявність заборгованості (податкового боргу) із сплати податків, зборів, платежів, контроль за якими покладено на органи Державної фіскальної служби України, в учасника процедури закупівлі».
Основною метою прийняття наказу є спрощення для суб’єктів господарювання процедури участі у торгах шляхом проведення автоматизованої перевірки відсутності підстав для відхилення пропозиції учасника процедури закупівлі відповідно до частини другої статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі».
Взаємодія електронної системи закупівель «PROZORRO» та інформаційних систем ДФС здійснюватиметься на центральному рівні в електронній формі, що дозволить забезпечити під час проведення торгів автоматичну перевірку відсутності або наявності в учасника процедури закупівлі заборгованості (податкового боргу) зі сплати податків, зборів платежів, контроль за якими покладено на органи ДФС.
До запровадження інформаційної взаємодії в автоматизованому режимі перевірка замовником фактичного стану розрахунків платника податків з бюджетом здійснювалась виключно на підставі документа, поданого учасником процедури закупівлі.

Оперативники ДФС підтримали онкохворих дітей
Керівництвом Головного оперативного управління Державної фіскальної служби України проведено благодійну акцію на підтримку онкохворих дітей у дитячому онкологічному центрі Державної установи «Науковий центр радіаційної медицини Національної академії медичних наук України».
За зібрані добровільно кошти проведено технічне обслуговування гемоаналізатора та здійснено закупівлю необхідних для лікування дітей ліків та солодощів.

На Запоріжжі комунальне підприємство відшкодувало державі майже 887 тис. грн. несплаченого ЄСВ
Співробітники податкової міліції ГУ ДФС у Запорізькій області забезпечили відшкодування державі майже 887 тис. грн. збитків, нанесених у результаті несплати ЄСВ.
В рамках розслідування кримінального провадження за ч.1 ст. 212-1 КК України встановлено, що посадові особи одного із комунальних підприємств області у період липень-вересень 2015 року, в порушення вимог ч. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» ухилились від сплати майже 887 тис. грн. єдиного внеску.
Завдяки заходам, вжитим співробітниками податкової міліції в рамках вказаного провадження, збитки відшкодовано в повному обсязі.

Застосування РРО підприємцями – платниками єдиного податку
Відповідно до п. 6 ст. 9 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265), реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та розрахункові книжки (далі – РК) не застосовуються при продажу товарів (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту) (наданні послуг) фізичними особами – підприємцями, які відносяться відповідно до Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI, із змінами та доповненнями (далі – ПКУ), до груп платників єдиного податку, що не застосовують РРО.
Пунктом 1 Переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року № 1336 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями, встановлено, що суб’єкти підприємницької діяльності мають право здійснювати розрахунки без застосування РРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій при здійснені роздрібної торгівлі продовольчими товарами (крім підакцизних товарів), що здійснюється фізичними особами - підприємцями, які сплачують єдиний податок.
Згідно з п. 296.10 ст. 296 ПКУ РРО не застосовуються платниками єдиного податку:
першої групи;
другої і третьої груп (фізичні особи – підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 гривень. У разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1000000 гривень застосування РРО для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Застосування РРО розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку.
Норми п. 296.10 ст. 296 ПКУ не поширюються на платників єдиного податку, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту.
Доходом платника єдиного податку для фізичної особи – підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності (п.п. 1 п. 292.1 ст. 292 ПКУ).
Враховуючи викладене вище, фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку другої і третьої груп, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) зобов’язані у разі:
перевищення в календарному році незалежно від обраного виду діяльності обсягу доходу понад 1000000 гривень;
здійснення реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, незалежно від групи єдиного податку та обсягу річного доходу;
здійснення роздрібної торгівлі підакцизних товарів, у тому числі пивом у пляшках і бляшанках – проводити розрахункові операції на повну суму покупки через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів.

Нарахування пені у разі самостійного виявлення платником заниження податкового зобов’язання з ПДВ
Нагадуємо, що порядок нарахування пені визначено ст.129 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).
Відповідно до частини другої п.129.4 ст.129 ПКУ на суми грошового зобов’язання, визначеного п.п.129.1.3 п.129.1 ст.129 ПКУ (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення у його сплаті, включаючи день погашення, із розрахунку 100 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.
Згідно з п.129.9 ст.129 ПКУ у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до ст.50 ПКУ пеня, передбачена ст.129 ПКУ, не нараховується, якщо зміни до податкової звітності внесені протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання, визначеного ПКУ.
У разі подання платником уточнюючого розрахунку до податкової декларації з ПДВ після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання за звітний період, за який виправляється помилка, пеня нараховується за весь період заниження, починаючи з наступного дня за граничним терміном сплати ПДВ за звітний період, за який виправляється помилка, пеня нараховується за весь період заниження, починаючи з наступного дня за граничним терміном сплати ПДВ за звітний період, за який виправляється помилка, включаючи день погашення такого податкового зобов’язання.
Версія для друку Написати листа

Про цей сайт | Запитання | Адміністратор