Версія для друку

Написати листа

Криворізька північна ОДПІ нагадує, що до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором власник підприємства, установи, організації або фізична особа повинна подати до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування повідомлення про прийняття такого працівника на роботу.
Тобто обов’язок з подання повідомлення поширюється виключно на трудові відносини (коли з працівником укладається трудовий договір).Форма повідомлення про прийняття працівника на роботу затверджена постановою КМУ від 17.06.2015 р. № 413.
Подати таке повідомлення слід до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів:
- засобами електронного зв'язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб, відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису;
- на паперових носіях разом з копією в електронній формі;
- на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше, ніж із п'ятьма особами.

До уваги платників акцизного податку!
Звертаємо увагу платників акцизного податку, що відповідальність за порушення ним граничного терміну реєстрації акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних (далі – ЄРАН) (а саме: не пізніше п’ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання), визначеного п. 231.6 ст. 231 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), встановлена п. 120І.1 ст. 120І ПКУ у розмірі від 2 до 40 відсотків суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, зазначених у таких акцизних накладних, залежно від кількості днів порушення терміну їх реєстрації у ЄРАН.
Нагадуємо, що відповідно до пп. 75.1.1. п. 75.1 ст. 75 ПКУ камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених, зокрема в ЄРАН, та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.
Слід зазначити, що предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність реєстрації акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних в ЄРАН.
Порядок проведення камеральних перевірок визначено статтею 76 ПКУ.
Відповідно до п. 86.2 ст. 86 ПКУ за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами контролючого органу, що проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ.
У разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладенеми в акті перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному п. 44.7 ст. 44 ПКУ, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом п’яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки) (п. 86.7 ст. 86 ПКУ).
Отже, платник податків, у разі отримання акта перевірки, в якому зазначено порушення граничних термінів реєстрації акцизної накладної (розрахунку коригування до акцизної накладної), де ним невірно вказано дату складання такої акцизної накладної/розрахунку коригування до акцизної накладної, має право подати свої заперечення на акт перевірки та додаткові документи до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків.

Інтернет-конференція в.о. начальника Головного управління ДФС у Дніпропетровській області Оксани Томчук на тему «Правопросвітницький проект «Я МАЮ ПРАВО!»
Питання 1. Доброго дня!
Скажіть, будь ласка, що передбачає проект «Я маю право!»?
Відповідь. Доброго дня!
Міністерство юстиції України у 2017 році звернулось з пропозицією до Кабінету Міністрів України стосовно реалізації у 2017-2019 роках правопросвітницького проекту «Я маю право!».
Мета цього проекту – формування нової правової культури та правової свідомості у суспільстві, підвищення рівня знань громадян щодо гарантованих їм Конституцією та законами України прав у різних сферах життя та навчання громадян знати, реалізовувати та захищати свої права у повсякденному житті. Це масштабна реформа правової свідомості, яка забезпечить сталий розвиток України як сучасної демократичної держави.
Одним з ключових елементів, який забезпечує реалізацію проекту «Я маю право!», є надання громадянам безоплатної правової допомоги.
Це, у свою чергу, дозволить консолідувати зусилля та поєднати цілі державних органів, приватних та громадських інституцій у напрямі утвердження та забезпечення прав і свобод людини, що є головним обов’язком держави.
Гасло проекту: «Знаю! Дію! Захищаю!», тобто:
- «Знаю свої права»,
- «Користуюсь ними і знаю, що треба робити, коли мої права порушують»,
- «Захищаю себе згідно з законами, а держава захищає мене і мої права».
Уряд підтримав ініціативу Мінюсту та розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 березня 2018 року №155-р затвердив План заходів на 2018 рік щодо реалізації правопросвітницького проекту «Я маю право!».
Із зазначеним документом Ви можете ознайомитись, зокрема, на єдиному веб-порталі органів виконавчої влади України «Урядовий портал» (kmu.gov.ua).
У поточному році планується, наприклад, надання методичної допомоги громадянам у консультуванні населення з правових питань, проведення роз’яснювальної роботи у засобах масової інформації, на офіційних сайтах центральних та місцевих органів виконавчої влади, у соціальних мережах щодо гарантованих Конституцією та законами України громадянам прав.
Органи фіскальної служби України усіх рівнів, у межах своїх повноважень, також приймають активну участь і вносять свою лепту в реалізацію правопросвітницького проекту «Я маю право!».
Питання 2. Де можна ознайомитись з матеріалами щодо проекту «Я маю право!» за напрямком оподаткування громадян?
Відповідь. З матеріалами стосовно проекту «Я маю право!» у частині оподаткування громадян можна ознайомитись на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України (sfs.gov.ua) та, зокрема, на субсайті «Територіальні органи ДФС у Дніпропетровській області» (dp.sfs.gov.ua) офіційного веб-порталу ДФС України (субсайт).
На теперішній час на офіційному веб-порталі ДФС України та на субсайті у розділі «Діяльність» створено підрозділ «Я маю право!», який містить актуальну важливу та цікаву інформацію для громадян у рамках правопросвітницького проекту «Я маю право!» з питань оподаткування.
Питання 3. Доброго дня!
Скажіть, будь ласка, які права для громадян передбачені Законом України «Про звернення громадян»?
Відповідь. Доброго дня!
Слід зазначити, що Закон України від 2 жовтня 1996 року №393/96-ВР «Про звернення громадян» зі змінами та доповненнями (Закон №393) регулює питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об’єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів. Закон № 393 забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.
Законом №393 визначено, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, у тому числі до органів фіскальної служби; місцевого самоврядування; об’єднань громадян; підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності; засобів масової інформації; посадових осіб відповідно до їх функціональних обов’язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Кожен громадянин користується правом отримувати необхідну інформацію на підставі письмових звернень, надісланих поштою або переданих ним до відповідного органу, установи; звернень, надісланих з
використанням мережі Інтернет, засобами електронного зв’язку (електронне звернення); усних звернень, викладених на особистому прийомі або за допомогою засобів телефонного зв’язку.
З метою ознайомлення громадян з діяльністю органів ДФС стосовно роботи зі зверненнями громадян на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України та субсайті «Територіальні органи ДФС у Дніпропетровській області» на постійній основі розміщується інформація щодо порядку розгляду звернень та організації особистих прийомів громадян керівництвом і посадовими особами, аналітичних довідок щодо роботи зі зверненнями громадян тощо.
Питання 4. Хочу запитати, які права згідно з Податковим кодексом України мають громадяни при оподаткуванні отриманої ними заробітної плати?
Відповідь. Статтею 166 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями (Кодекс) громадянину України надано право на податкову знижку за наслідками звітного року.
Згідно з підпунктом 14.1.170 пункту 14.1 статті 14 Кодексу податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку на доходи фізичних осіб – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених Кодексом.
Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації про майновий стан і доходи, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року (пп. 166.1.2 п. 166.1 ст. 166 Кодексу).
Перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, визначений у пункті 166.3 статті 166 Кодексу.
Крім того, відповідно до статті 169 Кодексу громадянин – платник податку на доходи фізичних осіб, за певних умов, має право на податкову соціальну пільгу, на яку зменшується отримувана від одного роботодавця сума заробітної плати, що підлягає оподаткуванню. У залежності від розміру податкова соціальна пільга може бути звичайною та підвищеною.
Для її отримання громадянин повинен надати до роботодавця заяву про застосування податкової соціальної пільги та документи, що підтверджують право на таку пільгу. Порядок подання документів для застосування податкової соціальної пільги та їх перелік визначено постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1227.
Питання 5. Доброго дня!
Чи має громадянин право доступу до інформації про себе, якою володіє розпорядник інформації, та в який термін такий розпорядник зобов’язаний надати відповідь на запит на інформацію?
Відповідь. Добрий день!
Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб’єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації та інформації, що становить суспільний інтерес, визначає Закон України від 13 січня 2011 року №2939-VI зі змінами (Закон №2939).
Так, пунктом 1 статті 10 цього Закону встановлено, що кожна особа має право:
1) знати у період збирання інформації, але до початку її використання, які відомості про неї та з якою метою збираються, як, ким і з якою метою вони використовуються, передаються чи поширюються, крім випадків, встановлених законом;
2) доступу до інформації про неї, яка збирається та зберігається;
3) вимагати виправлення неточної, неповної, застарілої інформації про себе, знищення інформації про себе, збирання, використання чи зберігання якої здійснюється з порушенням вимог закону;
4) на ознайомлення за рішенням суду з інформацією про інших осіб, якщо це необхідно для реалізації та захисту прав та законних інтересів;
5) на відшкодування шкоди у разі розкриття інформації про цю особу з порушенням вимог, визначених законом.
Таким чином, Законом №2939 надано право кожній особі мати доступ до інформації про неї, яка збирається та зберігається розпорядниками інформації.
Строк розгляду запитів на інформацію визначено статтею 20 Закону №2939, відповідно до якої:
1. Розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання запиту.
2. У разі якщо запит на інформацію стосується інформації, необхідної для захисту життя чи свободи особи, щодо стану довкілля, якості харчових продуктів і предметів побуту, аварій, катастроф, небезпечних природних явищ та інших надзвичайних подій, що сталися або можуть статись і загрожують безпеці громадян, відповідь має бути надана не пізніше 48 годин з дня отримання запиту.
3. Клопотання про термінове опрацювання запиту має бути обґрунтованим.
4. У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання запиту.

Про внесення змін до Порядку координації одночасного проведення планових перевірок (ревізій) контролюючими органами та органами державного фінансового контролю
Звертаємо увагу платників, що 12.04.2018 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 06.12.2017 № 1109 «Про внесення змін до Порядку координації одночасного проведення планових перевірок (ревізій) контролюючими органами та органами державного фінансового контролю» (далі – Постанова № 1109).
Постановою № 1109 внесено зміни до Порядку координації одночасного проведення планових перевірок (ревізій) контролюючими органами та органами державного фінансового контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.10.2013 № 805 (далі – Порядок), зокрема, абзац другий п. 3 Порядку замінено абзацами такого змісту:
«Проведення органами державного фінансового контролю перевірок, запланованих на I квартал наступного року, погоджується до 20 грудня поточного року з відповідними контролюючими органами.
Планування органами державного фінансового контролю перевірок на II, III i IV квартали поточного року здійснюється з урахуванням плану-графіка документальних планових перевірок на поточний рік, оприлюдненого на офіційному веб-сайті ДФС.
Про проведення перевірок, запланованих на II, III i IV квартали поточного року, органи державного фінансового контролю інформують відповідні контролюючі органи до 20 числа останнього місяця попереднього кварталу».
Також змінами, внесеними Постановою № 1109 в абзаці першому п. 5 Порядку слова «територіальний орган Міндоходів» замінено словами «контролюючий орган».
Постанову № 1109 опублікованоу в офіційному виданні «Урядовий кур’єр» від 12.04.2018 № 70.

У фізичної особи у власності декілька об’єктів житлової нерухомості, розміщених в різних населених пунктах: до якого контролюючого органу необхідно звернутись для проведення звірки даних?
Відповідно до пп. 266.7.3 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок), мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо:
* об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;
* розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;
* права на користування пільгою із сплати податку;
* розміру ставки податку;
* нарахованої суми податку.
У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за місцем проживання (реєстрації) платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
Таким чином, якщо у фізичної особи у власності декілька об’єктів житлової нерухомості, розміщених в різних населених пунктах, то такій фізичній особі для проведення звірки даних необхідно звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації).

Мирослав Продан: З початку 2018 року переплату з податку на прибуток скорочено до 13,3 млрд грн
ДФС скорочує борги перед бізнесом. Так, з 16 млрд. грн. борг скоротився до 13,3 млрд. грн. Про це розповів в.о. Голови ДФС Мирослав Продан в інтерв’ю виданню «Деловая столица».
За його словами, це вражаючий результат, адже за весь 2017 рік повернуто близько 2,3 млрд. грн.
«Ви повинні розуміти, що в бюджеті на ці витрати кошти не закладені. Ми повертаємо борги за рахунок збільшення обсягу надходжень. Ми надаємо цьому процесу великого значення, бо повернення боргів - це відновлення довіри між державою та бізнесом. А довіра - це одна з складових інвестиційного клімату», – наголосив Мирослав Продан.
Він також підкреслив, що в ДФС повністю відмовилися від практики сплати податків «наперед» і яскравим прикладом цьому є цифри.
Загалом, за словами очільника ДФС, у першому кварталі 2018 року ДФС перераховано до загального фонду бюджету 201 млрд грн. Це на понад 16 млрд грн більше, ніж торік.

Надходження ЄСВ перевищили минулорічний показник на 553,3 млн. гривень
Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області з початку 2018 року забезпечено надходження єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на рівні 2 млрд. 991,7 млн. гривень. Цьогорічний показник перевищує минулорічну суму сплати єдиного внеску за аналогічний період на 553,3 млн. гривень. Про це повідомила в.о. начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Оксана Томчук.
Фактично надійшло єдиного внеску у березні 2018 року 1 056,7 млн. гривень. Додаткові надходження єдиного внеску за 1 квартал 2018 року склали 274,7 млн. гривень.

Про коефіцієнт рентабельності гірничого підприємства за обліковою ставкою Національного банку України
ДФС України листом від 17.04.2018 № 11457/7/99-99-12-03-04-17 «Про коефіцієнт рентабельності гірничого підприємства за обліковою ставкою Національного банку України» (далі – лист ДФС № 11457) проінформувала про величину коефіцієнта рентабельності гірничого підприємства у І кварталі 2018 року для гірничих підприємств, що порушили строк регулярної повторної геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин ділянки надр.
Розрахункова вартість товарної продукції гірничого підприємства визначається як сума витрат, обчислених згідно з підпунктами 252.11 – 252.15 ст. 252 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), та прибутку як алгебраїчного добутку вказаних витрат та коефіцієнта рентабельності гірничого підприємства, обчисленого у матеріалах геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин ділянки надр, затверджених центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр (п. 252.16 ст. 252 ПКУ).
У випадку порушення гірничими підприємствами строку регулярної повторної геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин ділянки надр передбачено застосування коефіцієнта рентабельності гірничого підприємства, що дорівнює трикратному розміру облікової ставки Національного банку України (далі – облікова ставка).
У І кварталі 2018 року діяли 3 (три) облікові ставки – 14,5 відс., 16 відс. та 17 відс., затверджені рішеннями Правління Національного банку України від 14.12.2017 № 793-рш, від 25.01.2018 № 43-рш та від 01.03.2018 № 133-рш відповідно.
З метою уникнення різнотлумачень ДФС України, базуючись на принципі рівномірності, обчислила розмір середньозваженої облікової ставки Національного банку України для визначення коефіцієнта рентабельності гірничого підприємства для розрахунку величини податкового зобов’язання з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин. Тривалість дії облікової ставки: 14,5 відс. – 25 днів (01.01.2018 – 25.01.2018); 16 відс. – 35 днів (26.01.2018 – 01.03.2018); 17 відс. – 30 днів (02.03.2018 – 31.03.2018).
Для обчислення податкових зобов’язань з рентної плати середньозважена облікова ставка за І квартал 2018 року відповідає 15,92 відс. (14,5 відс. х 25 днів + 16 відс. х 35 днів + 17 відс. х 30 днів)/90).
Таким чином, платники рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин, які порушили строк регулярної геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин у межах ділянок надр, на які їм надано спеціальні дозволи на користування надрами, обчислюють податкові зобов’язання з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за І квартал 2018 року із застосуванням коефіцієнта рентабельності гірничого підприємства у розмірі 47,76 відс. – трикратному розмірі середньозваженої облікової ставки Національного банку України..
Лист ДФС № 11457 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням
http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/72897.html

Набули чинності нові закони про звільнення від оподаткування ПДВ, податком на прибуток, ввізним митом та від сплати ЄСВ у зв’язку з підготовкою та проведенням в Україні фінальних матчів Ліги чемпіонів УЄФА
Повідомляємо, що 19.04.2018 набрали чинності Закони України: від 22.03.2018:
► № 2373-VIII «Про внесення зміни до розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» у зв’язку з підготовкою та проведенням в Україні фінальних матчів Ліги чемпіонів УЄФА та Ліги чемпіонів УЄФА серед жінок сезону 2017/2018» (далі – Закон № 2373;
► № 2374-VIII «Про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України у зв’язку з підготовкою та проведенням в Україні фінальних матчів Ліги чемпіонів УЄФА та Ліги чемпіонів УЄФА серед жінок сезону 2017/2018» (далі – Закон № 2374);
► від 23.03.2018 № 2375-VIII «Про внесення зміни до розділу XXI «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України у зв’язку з організацією та проведенням фінальних матчів Ліги чемпіонів УЄФА та Ліги чемпіонів УЄФА серед жінок сезону 2017/2018» (далі – Закон № 2375).
Змінами, внесеними Законом № 2374, зокрема, передбачено: тимчасово, до 26.05.2018 включно, звільняються від оподаткування ПДВ операції з постачання (надання) Союзом європейських футбольних асоціацій (далі – УЄФА) або юридичними особами, уповноваженими УЄФА на здійснення організаційних заходів та/або проведення фінальних матчів Ліги чемпіонів УЄФА та Ліги чемпіонів УЄФА серед жінок сезону 2017/2018, квитків та послуг, що є їх невід’ємною частиною.
Також звільняється від оподаткування прибуток, отриманий до 26.05.2018 включно УЄФА та/або його пов’язаними особами від передачі та/або використання комерційних прав, що стосуються фінальних матчів Ліги чемпіонів УЄФА та Ліги чемпіонів УЄФА серед жінок сезону 2017/2018.
Законом № 2373 передбачено, що тимчасово, до 01.06.2018, не є об’єктом нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) виплати, що здійснюються за виконання робіт та/або надання послуг на території України або за її межами у період підготовки та проведення в Україні фінальних матчів Ліги чемпіонів УЄФА та Ліги чемпіонів УЄФА серед жінок сезону 2017/2018, зокрема, але не виключно, у вигляді заробітної плати, відшкодування видатків та добових, оплати проживання, забезпечення медичного страхування та/або страхування життя таким особам або третім особам на користь таких осіб (крім резидентів України у розумінні пп. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 розділу I Податкового кодексу України), незалежно від їх участі у проведенні зазначених фінальних матчів:
● представникам або посадовим особам асоціацій – членів УЄФА;
● членам делегацій, що беруть участь у фінальних матчах, у тому числі членам команд, які здобули право на участь у фінальних матчах;
● фізичним особам, акредитованим УЄФА, зокрема працівникам та тимчасовим працівникам, представникам засобів масової інформації, партнерам УЄФА, представникам спонсорів.
Дохід інших нерезидентів, отриманий у період підготовки та проведення фінальних матчів, є об’єктом нарахування та сплати ЄСВ на загальних підставах.
Законом № 2375, зокрема, передбачено, що тимчасово, до 26.05.2018, звільняються від оподаткування ввізним митом товари (крім підакцизних), що ввозяться на митну територію України в митному режимі імпорту УЄФА, уповноваженими УЄФА особами, футбольними клубами/командами, які беруть участь у фінальних матчах Ліги чемпіонів УЄФА та Ліги чемпіонів УЄФА серед жінок сезону 2017/2018, необхідні для забезпечення організації та проведення зазначених заходів. Продаж таких товарів на території України забороняється.
Закони № 2373, № 2374 та № 2375 опубліковано в офіційному виданні «Голос України» від 18.04.2018 № 72.

В «Електронному кабінеті» запроваджено сервіс з подання скарги на рішення комісій щодо відмови у реєстрації податкових накладних
ДФС України запровадила новий сервіс – подання скарги на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі – Скарга) в електронному вигляді.
Створити та надіслати Скаргу а також заяву про відмову від поданої скарги (далі – Заява) платник ПДВ має змогу через «Електронний кабінет», вхід до якого здійснюється за адресою: cabinet.sfs.gov.ua, а також через офіційний веб-портал ДФС України.
Слід зазначити, що для формування Скарги або Заяви в електронному вигляді платник ПДВ самостійно на власний розсуд може обрати будь-яке програмне забезпечення, яке формує вихідний файл відповідно до затвердженого формату (стандарту).
Так, Скарга направляється за формою J(F)1313201. До Скарги подаються документи про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим податковим накладним/розрахункам коригування за формою J(F)1360102. Кожен документ, що додається до Скарги надсилається окремим додатком у форматі pdf та повинен мати розмір не більше 2 мегабайт.
У разі відкликання Скарги до прийняття рішення комісією ДФС з питань розгляду скарг, платник ПДВ має право подати Заяву за формою J(F)1313301.
Електронні формати Скарги та Заяви розміщенні на офіційному веб-порталі ДФС України у розділі «Електронна звітність»/«Платникам податків про електронну звітність»/«Інформаційно-аналітичне забезпечення»/«Реєстр електронних форм податкових документів».
Новий сервіс подання Скарги в електронному вигляді запроваджено відповідно до Порядку розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 21.02.2018 № 117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».
Інформацію розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням
http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/334764.html

Чергову партію - 369 блоків тютюновмісних виробів для вейпів -- вилучено в пункті пропуску «Бориспіль»
Працівниками Київської митниці ДФС у пункті пропуску «Бориспіль» зафіксовано чергову спробу незаконного переміщення тютюнових виробів через митний кордон України.
Наш співвітчизник-студент та громадянка Китаю з тимчасовою посвідкою на проживання в нашій країні намагалися ввезти на територію України з порушенням митних правил 377 блоків тютюновмісних виробів «HEETS YELLOW LABEL» TM «Parliament» для електричного нагрівання, призначених для використання виключно з IQOS. Порушники прибули одним авіарейсом із Китаю.
Обоє громадян для проходження митного контролю обрали спрощену систему – «зелений коридор», чим засвідчили, що переміщувані ними через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо ввезення на митну територію України.
На момент проходження митного контролю ці авіапасажири не подавали належним чином оформленої митної декларації та не зверталися до інспекторів митниці з приводу декларування переміщуваних ними товарів (предметів).
Вказані тютюновмісні вироби було виявлено під час проведення вибіркового митного контролю багажу на рентген-апараті, після перетину громадянами «білої лінії», яка позначає закінчення зони спрощеного митного контролю «зелений коридор». Вони знаходилися у шести дорожніх валізах обох громадян та переміщувались без ознак приховування.
Загалом до винесення судом рішення у справі за протоколом про порушення митних правил за ст. 471 Митного кодексу України вилучено 369 блоків тютюновмісних виробів різного кольору по 10 пачок у кожному (вага тютюну в блоці - 61г).
Довідково: згідно ч.2 ст. 376 Митного кодексу України громадяни, які досягли 18-річного віку, можуть ввозити на митну територію України без сплати митних платежів та без письмового декларування у кількості із розрахунку на одну особу – 200 сигарет або 50 сигар чи 250 грамів тютюну, або ці вироби в наборі загальною вагою, що не перевищує 250 грамів.

Викрито та припинено діяльність чергової схеми по розкраданню бюджетних коштів
Співробітники оперативного управління Головного управління ДФС у Дніпропетровській області спільно з працівниками Головного управління Національної поліції у Дніпропетровській області в ході проведення заходів у межах кримінального провадження, відкритого за фактом ліквідації міжрегіонального конвертаційного центра, припинено діяльність чергової схеми по розкраданню бюджетних коштів.
У ході проведення чергових обшуків, за місцем мешкання одного з фігурантів справи, знайдено печатки та тендерну документацію.
В подальшому встановлено, що вилучені документи й печатки належать неіснуючий фірмі (всі ознаки фіктивності) яка, в той же час, є офіційним переможцем тендерних бюджетних закупівель в галузі ремонту дахів високо поверхових міських будинків, на загальну суму більш 1,5 млн. грн.
Цікаво ще й те, що директор "фірми переможця" пояснив слідчим що загубив свій паспорт ще два роки тому, та не має ніякої уяви і відношення щодо господарської діяльності зазначеної фірми.
Наразі проведено декілька судових експертиз з технічних, будівельних та товарознавчих питань.
Накладено арешти на розрахункові рахунки в банківських установах.
Вилучено фінансово-господарські документи, чорнові записи, тендерну документацію, платіжні документи, банківські картки та фірмові бланки.
Тривають слідчі дії.

Використання процедури електронного декларування за митними деклараціями на бланку єдиного адміністративного документу на Дніпропетровській митниці ДФС
Кількість електронних митних декларацій (далі – ЕМД), оформлених на бланку єдиного адміністративного документу, у березні 2018 року складає 12 610 шт. або 99 відсотків від загальної кількості оформлених митних декларацій.
У порівнянні з аналогічним періодом минулого року (з 01.03.2017 по 31.03.2017) відсотковий показник кількості оформлених ЕМД залишився незмінним на рівні 99%.
У порівнянні з лютим 2018 року у березні 2018 року відсотковий показник кількості оформлених ЕМД залишився незмінним на рівні 99%.

Режим роботи ЦОПів у святкові та вихідні дні
Криворізька північна інформує, що з метою організації якісного виконання органами ДФС покладених завдань з обслуговування платників податків, запобігання виникненню можливих ризиків несвоєчасного та неякісного прийняття звітності та надання адміністративних послуг, центри обслуговування платників Криворізької північної ОДПІ у святкові та вихідні дні працюватимуть за наступним режимом:
5 травня 2018 року – робочий день за режимом роботи ОДПІ;
8 травня 2018 року – відповідно до законодавства про працю робочий день скорочено на одну годину;
9 травня 2018 року – вихідні дні.

При списанні товарно-матеріальних цінностей, які не використовувались в оподатковуваних операціях, нараховуються податкові зобов’язання з ПДВ
Відповідно до пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) господарська діяльність – діяльність особи, що пов’язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу.
Платник ПДВ зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (длі – ЄРПН) в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з ПДВ (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, – у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми ПДВ були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема, в операціях, що не є господарською діяльністю платника ПДВ, що не є об’єктом оподаткування, що звільняються від оподаткування (п. 198.5 ст. 198 ПКУ).
Слід зазначити, що суми ПДВ, нараховані (сплачені) платником ПДВ у зв’язку із придбанням продовольчих та господарських товарів, що будуть використовуватись для поточних потреб загального використання, включаються до складу податкового кредиту за умови наявності відповідного підтвердження (податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних, зареєстровані в ЄРПН, інші документи, передбачені п. 201.11 ст. 201 ПКУ).
Якщо ж товарно-матеріальні цінності не використовувались у господарській діяльності і списуються платником ПДВ, то такий платник зобов’язаний визначити податкові зобов’язання з ПДВ за основною ставкою відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПКУ.

Податок на прибуток: особливості оподаткування інститутів спільного інвестування та суб’єктів недержавного пенсійного забезпечення
Повідомляємо, що п. 141.6 ст. 141 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) встановлено особливості оподаткування інститутів спільного інвестування та суб’єктів недержавного пенсійного забезпечення.
Так, відповідно до пп. 141.6.1 п. 146.1 ст. 146 ПКУ звільняються від оподаткування кошти спільного інвестування, а саме: кошти, внесені засновниками корпоративного фонду, кошти та інші активи, залучені від учасників інституту спільного інвестування, доходи від здійснення операцій з активами інституту спільного інвестування, доходи, нараховані за активами інституту спільного інвестування, та інші доходи від діяльності інституту спільного інвестування (відсотки за позиками, орендні (лізингові) платежі, роялті тощо).
Звільняються від оподаткування суми коштів у вигляді внесків, які надходять до платників податку на прибуток підприємств, що здійснюють недержавне пенсійне забезпечення відповідно до закону, від вкладників пенсійних фондів, вкладників пенсійних депозитних рахунків та осіб, які уклали договори страхування відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1057-IV «Про недержавне пенсійне забезпечення» зі змінами (далі – Закон № 1057), а також осіб, які уклали договори страхування ризику настання інвалідності або смерті учасника недержавного пенсійного фонду відповідно до Закону № 1057 (п.п. 141.6.2 п. 141.6 ст. 141 ПКУ).

Депозит повертається банком на розрахунковий рахунок ФОП, який знаходиться на загальній системі оподаткування: чи виникає дохід?
Відповідно до п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) у фізичної особи – підприємця (далі – ФОП) є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю ФОП.
Згідно з п. 1.1 глави 1 Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 03.12.2003 № 516 зі змінами та доповненнями вклад (депозит) – це кошти, які банк прийняв від вкладника або які надійшли для вкладника на договірних засадах на визначений строк зберігання чи без зазначення такого строку (під процент або дохід в іншій формі) і підлягають поверненню згідно із законодавством України та умовами договору.
До складу загального оподатковуваного доходу зараховується виручка, що надійшла ФОП як в грошовій, так і в натуральній формі від провадження господарської діяльності, а саме:
- виручка у вигляді безготівкових грошових коштів, що надійшли на банківський рахунок чи в готівковій формі безпосередньо ФОП чи його працівникам на місці здійснення розрахунків;
- виручка в натуральній (негрошовій формі);
- суми штрафів і пені, отримані від інших суб’єктів підприємництва за договорами цивільно-правового характеру за порушення умов договорів;
- інші доходи, які пов’язані із здійсненням підприємницької діяльності.
Отже, сума депозиту, яка зараховується на розрахунковий рахунок ФОП, не включається до складу доходу та не відображається у Книзі обліку доходів (далі – Книга) тільки за умови, що на момент внесення на депозитний рахунок ця сума вже була відображена у Книзі.

Який розмір граничної суми готівки при розрахунках підприємства з іншим підприємством на протязі одного дня?
Відповідно до п. 6 розділу ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 № 148 (далі – Положення № 148), суб’єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами, зокрема між собою – у розмірі до 10 000 (десяти тисяч) грн включно.
Платежі понад установлені граничні суми необхідно проводити через банки або небанківські фінансові установи, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунку, шляхом переказу коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку чи небанківської фінансової установи для подальшого їх переказу на поточні рахунки в банку. Кількість суб’єктів господарювання та фізичних осіб, з якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується.
Слід зазначити, що обмеження, встановлене в абзаці другому п. 6 розд. II Положення № 148, стосується також розрахунків під час оплати за товари, придбані на виробничі (господарські) потреби за рахунок готівки, одержаної за допомогою електронного платіжного засобу.

Питання практичної реалізації принципу «єдиного вікна»
Днями в інформаційному агентстві «МОСТ-Днепр» відбулася прес-конференція виконуючої обов’язки заступника начальника митного поста «Спеціалізований» Дніпропетровської митниці ДФС - начальника відділу митного оформлення №1 Олени Джумурат.
«Важливим кроком у напрямку створення сприятливих умов для розвитку бізнесу та боротьби з корупцією стало запровадження в Україні принципу «єдиного вікна» при здійсненні контролю за переміщенням через митний кордон України товарів», - зауважила Олена Джумурат.
Застосування принципу «єдиного вікна» є обов’язковим при електронному декларування товарів (крім ввезення товарів у міжнародних поштових та експрес-відправленнях, переміщення транзитом, вивезення іншим, ніж автомобільний, видом транспорту).
«З 1 лютого 2018 року у митниці оформлено більше 19 тисяч митних декларацій за принципом «єдиного вікна», що складає 85 % від загальної кількості оформлених митних декларацій на товари, що підлягають державним видам контролю. Наразі, у Дніпропетровській митниці ДФС спостерігається постійне збільшення кількості митних декларацій, оформлених за принципом «єдиного вікна», що є позитивною тенденцією. Цих показників вдалось досягти завдяки напруженій роботі співробітників Дніпропетровської митниці ДФС, контролюючих органів та бізнес спільноти регіону», - підсумувала Олена Джумурат.

Виявлено 1,4 тис. найманих осіб, які працювали нелегально
Завдяки заходам податкового контролю з початку 2018 року виявлено 1,4 тис. найманих осіб, праця яких використовувалась роботодавцем без оформлення трудових відносин. Про це повідомив директор Департаменту податків і зборів з фізичних осіб ДФС Павло Дроняк.
За його словами, інформація про виявлені в ході перевірок факти порушень законодавства про працю передається органами ДФС до територіальних органів Держпраці для вжиття відповідних заходів.
Він зазначив, що з початку цього року за результатами документальних перевірок до бюджетів донараховано понад 175 млн. грн. податку на доходи фізичних осіб, майже 34 млн. грн. єдиного внеску та понад 11 млн. грн. військового збору.
Крім цього за результатами роботи робочих груп з питань легалізації зарплати та зайнятості населення, роз’яснювальної роботи роботодавцями додатково укладено понад 4 тис. трудових угод з найманими працівниками.
«Нажаль, негативне явище використання праці найманих осіб без оформлення трудових відносин, виплати зарплати повністю, або частково без оподаткування характерне для всіх регіонів країни, різних галузей економіки та сфер діяльності роботодавців незалежно від правової форми здійснення платником податків господарської діяльності», - підкреслив Павло Дроняк.
Як приклад цього, свідоме ухилення від сплати податків одного з підприємств, яке за рахунок готівкових коштів виплатило 31,6 млн. грн. зарплати своїм працівникам без оподаткування та перерахування до бюджетів належних сум податків, зборів та внесків, встановлено податківцями Запорізької області. За результатами перевірки донараховано майже 17 млн. грн. податку на доходи фізичних осіб, військового збору та єдиного внеску.
Податківцями Одещини при перевірці підприємця, який надавав транспортні послуги, виявлено факт використання праці 463 найманих осіб без документального оформлення трудових відносин, яким виплачено близько 619 тис. грн. доходу без оподаткування. За її результатами донараховано 488 тис. грн. податку на доходи фізичних осіб, військового збору та єдиного внеску. Матеріали перевірки передано до територіальних органів Держпраці, на підставі яких застосовано штрафні санкції на суму 43,3 млн. гривень.
Використання праці 288 неоформлених працівників, яким виплачувалась зарплата без оподаткування, встановлено і податківцями Київської області в ході перевірки підприємця «І», який вирощує гриби та звітував про використання праці лише 1 найманої особи. При цьому на постійній основі щотижня до роботи додатково залучались ще два працівники. Це були різні особи, які винаймались на залізничному вокзалі столиці. Загалом, без укладання трудових угод було залучено до роботи 288 найманих осіб. Матеріали перевірки направлено до управління Держпраці у Київській області для вжиття відповідних заходів.
Працю 22 найманих осіб легалізовано податківцями Харківщини при перевірці підприємства, яке здійснює роздрібну торгівлю пивом у м. Харкові.
Як зазначив Павло Дроняк, на сьогодні одним із пріоритетних напрямів роботи ДФС є боротьба з «тіньовою» економікою та виплатою зарплати без оподаткування. Роботодавець, який виплачує таким чином зарплату, свідомо порушує законодавство та досить вагомо не доплачує до бюджетів податок на доходи фізичних осіб, військовий збір та єдиний внесок. І одним із основних принципів, на яких ґрунтується податкове законодавство України, є невідворотність настання визначеної законодавством відповідальності у разі його порушення.

ДФС розробляє механізм контролю за поставками через поштові та експрес-відправлення
На сьогодні ДФС розробляє програмний продукт, за допомогою якого буде здійснюватися контроль за поставками через поштові та експрес-відправлення. Так в інтерв’ю виданню «Деловая столица» в.о. Голови ДФС Мирослав Продан прокоментував підготовку ДФС до введення в дію норми щодо обмеження кількості поштових пересилань, які людина має право отримувати без сплати податків.
Він також зазначив, що змінюватиметься і механізм отримання поштових відправлень.
«Сьогодні в одному пакуванні може бути тисяча одиниць товару, який нібито приходить сотні різним людям. А фактично весь товар отримує одна фірма-імпортер. Її представник приходить у відділення з дорученнями від ста людей й бере товар без сплати податків. Поштовому оператору не принципово, хто отримує відправлення», – підкреслив Мирослав Продан.
За його словами, ця схема досить масштабна, через неї держава втрачає мільярди гривень і ДФС вживатиме всіх заходів для її руйнування.
Щодо інших схем, якими користувалися порушники митного законодавства, то, як відзначив Мирослав Продан, на сьогодні завдяки законодавчим змінам вже знято питання «піджаків», в процесі рішення щодо ввезення автомобілів з іноземною реєстрацією.
«Ми бачимо зростання обсягів легальних поставок, наприклад, побутової техніки. Бюджет від цього виграв. Практика, коли фуру перед кордоном розвантажували, фактично в руках переносили імпортний товар через пункт пропуску без розмитнення, а потім знову завантажували, відійшла у минуле», – розповів очільник ДФС.
Крім того, після встановлення скануючих систем на пунктах пропуску, над чим сьогодні активно працює ДФС, практично неможливим стане процес контрабанди товарів.

Платником податків у відрядженні надміру витрачено кошти, які не повернуто у встановлені законодавством строки: чи застосовується підвищуючий коефіцієнт при визначенні бази оподаткування?
Відповідно до п. 164.5 ст. 164 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами і доповненнями (далі – ПКУ) під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з ПКУ, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою:
К = 100 : (100 - Сп),
де К – коефіцієнт;
Сп – ставка податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО), встановлена для таких доходів на момент їх нарахування.
У такому самому порядку визначаються об’єкт оподаткування і база оподаткування для коштів, надміру витрачених платником ПДФО на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки.
Крім того, згідно з пп. 164.2.11 п. 164.2 ст.164 ПКУ сума надміру витрачених коштів, отриманих платником ПДФО на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки, розмір якої обчислюється відповідно до п. 170.9 ст. 170 ПКУ, включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника ПДФО.

Новоутворені сільськогосподарські товаровиробники можуть бути платниками єдиного податку четвертої групи з наступного року за певних умов
Звертаємо увагу, що відповідно до пп. 291.4.7 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) новоутворені сільськогосподарські товаровиробники можуть бути платниками єдиного податку четвертої групи з наступного року, якщо частка сільськогосподарського товаровиробництва, отримана за попередній податковий (звітний) рік, дорівнює або перевищує 75 відсотків.
При цьому згідно з п. 294.2 ст. 294 ПКУ попередній податковий (звітний) рік для новоутворених сільськогосподарських товаровиробників – період з дня державної реєстрації до 31 грудня того ж року.

В який строк видається нова ліцензія на виробництво алкогольних напоїв у разі зміни відомостей, зазначених у виданій раніше ліцензії?
Повідомляємо, що відповідно до ст. 3 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» зі змінами та доповненнями у разі зміни відомостей, зазначених у виданій суб’єкту господарювання ліцензії (за винятком змін, пов’язаних з реорганізацією суб’єкта господарювання та/або зміною типу акціонерного товариства), орган, який видав ліцензію, на підставі заяви суб’єкта господарювання протягом семи робочих днів видає суб’єкту господарювання ліцензію, оформлену на новому бланку з урахуванням змін.

У разі внесення змін у дані, що вказуються у довідці за формою № 34-ОПП, така довідка підлягає заміні
Відповідно до п. 9.4 розділу ІХ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, зі змінами та доповненнями (далі – Порядок) у разі внесення змін у дані, що вказуються у довідці за формою № 34-ОПП «Довідка про взяття на облік платника податків, відомості щодо якого не підлягають включенню до Єдиного державного реєстру» (найменування (прізвище, ім’я, по батькові), місцезнаходження (місце проживання) платника податків, керівника контролюючого органу, в якому платник податків перебуває на обліку, тощо), довідка за формою № 34-ОПП підлягає заміні у контролюючому органі.
Для отримання нової довідки платник податків подає до контролюючого органу за основним місцем обліку звернення із зазначенням причин заміни та доданою до нього старою довідкою. Контролюючий орган протягом двох робочих днів після такого звернення видає (надсилає) платнику податків нову довідку.
У такому самому порядку видається дублікат довідки замість зіпсованої чи втраченої або копія довідки. У разі втрати довідки нова довідка видається за заявою платника податків, у якій надані пояснення і викладені обставини втрати довідки або до якої додані документи, що підтверджують факт втрати довідки.
Про видачу кожної довідки за формою № 34-ОПП робиться запис у журналі за формою № 14-ОПП, а відповідний запит зберігається у реєстраційній частині облікової справи платника податків.

У І кварталі 2018 року до органів ДФС у Дніпропетровській області надійшло 56 запитів на публічну інформацію
Протягом січня – березня 2018 року до органів ДФС у Дніпропетровській області надійшло 56 письмових запитів на публічну інформацію, у порівнянні з аналогічним періодом 2017 року кількість запитів зросла на 18.
Із загальної кількості письмових запитів, від юридичних осіб надійшло 6 запитів, від громадян – 50.
Безпосередньо до ГУ ДФС у Дніпропетровській області за січень – березень 2018 року надійшло 20 запитів
За наслідками розгляду запитів: задоволено – 40, надано роз’яснення – 15, запит на виконанні – 1.

Республіку Болгарію виключено з переліку держав, операції з резидентами яких визнаються контрольованими для цілей трансфертного ціноутворення
Інформуємо, що 25.04.2018 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 11.04.2018 № 295 «Про внесення зміни в додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2017 р. № 1045» (далі – Постанова № 295), якою з переліку держав (територій), операції з резидентами яких визнаються контрольованими для цілей трансфертного ціноутворення, виключено Республіку Болгарія.
Постанову № 295 опубліковано в офіційному виданні «Урядовий кур’єр» від 25.04.2018.

Основні засоби тимчасово ввозяться на митну територію України: що з ПДВ?
Згідно з п. 206.7 ст. 206 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до операцій із ввезення товарів на митну територію України у митному режимі тимчасового ввезення застосовується умовне повне звільнення від оподаткування ПДВ або умовне часткове звільнення від оподаткування ПДВ за умови дотримання вимог та обмежень, встановлених главою 18 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI зі змінами та доповненнями (далі – МКУ), а саме:
- умовне повне звільнення від оподаткування застосовується до товарів та в порядку, визначених ст. 105 МКУ (пп. 206.7.1 п. 206.7 ст. 206 ПКУ);
- умовне часткове звільнення від оподаткування застосовується до товарів та в порядку, визначених ст. 106 МКУ. Сплачені суми ПДВ включаються платником ПДВ до складу податкового кредиту у звітному (податковому) періоді, в якому було сплачено податок (пп. 206.7.2 п. 206.7 ст. 206 ПКУ).

Мирослав Продан: Ми створили систему критеріїв для блокування податкових накладних, які не перешкоджають легальному бізнесу
Завдяки новому механізму системи блокування податкових накладних всі суб’єкти, які намагаються маніпулювати «схемно-податковим кредитом», блокуються. Для легального бізнесу нова система загроз не несе. Про це в інтерв’ю виданню «Деловая столица» заявив в.о. Голови ДФС Мирослав Продан.
«Цього року ДФС отримала відповідні повноваження, і нам вдалося створити систему критеріїв, які блокують схемні податкові кредити, не створюючи перешкод легальному бізнесу, який чесно сплачує податки. Впродовж останніх тижнів я особливих нарікань від бізнесу на СМКОР не чув», – підкреслив Мирослав Продан.
За його словами, ДФС створено ефективний механізм оскарження помилково заблокованих накладних. Якщо раніше всі скарги подавалися на рівень центрального апарату, що значно ускладнювало процедурні моменти, то сьогодні вони розглядаються у регіональних територіальних підрозділах.
«Якщо скарга не розглянута у певний термін - накладна автоматично розблоковується і реєструється. Усі ці механізми ми неодноразово проговорювали з представниками бізнес-асоціацій, експертами. На мій погляд, спільно ми знайшли компроміс, який задовольняє і державу, і бізнес», – зазначив очільник ДФС.
За три тижні роботи нового механізму СМКОР оброблено понад 11 млн. податкових накладних, із яких система зупинила 18 тис. документів. Це лише 0,16% загальної кількості податкових накладних.
З 23 березня, моменту перезапуску СМКОР, проблема «схемних кредитів» практично вирішена.
Крім того, за словами в.о. Голови ДФС, нові критерії розробляє центральний апарат ДФС, а рішення про блокування у більшості випадків приймаються автоматично. Тобто одна людина на ці процеси зараз впливати не може, а отже і домовлятися зі співробітниками ДФС про розблокування фіктивних накладних не має сенсу

Податкова знижка: довідка про отримані фізичною особою у звітному році доходи надається до контролюючого органу за його вимогою
Відповідно до пп. «в» п. 176.1 ст. 176 розділу ІV Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) подавати податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) за встановленою формою у визначені строки у випадках, коли згідно з нормами розділу ІV таке подання є обов’язковим.
На вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) зобов’язані пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою ПДФО, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації з цього податку.
Якщо фізична особа має право скористатися податковою знижкою, або зобов’язана подавати податкову декларацію відповідно до вимог ПКУ, то така особа повинна на вимогу контролюючого органу надати разом із податковою декларацією довідку про отримані у звітному році доходи.
Слід зазначити, що згідно з пп. «в» п. 176.2 ст. 176 ПКУ особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати на вимогу платника ПДФО відомості про суму виплаченого на його користь доходу, суму застосованих соціальних податкових пільг та суму утриманого ПДФО.

Чи зобов’язані ФОП, які перебувають на загальній системі оподаткуванняі надають послуги з перевезення пасажирів таксі, при розрахунках готівкою застосовувати РРО?
Нагадуємо, що відповідно до абзацу четвертого п. 177.10 ст. 177 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями фізичні особи – підприємці (далі – ФОП), які перебувають на загальній системі оподаткування. застосовують реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) відповідно до Закону України від 06.07.1995 № 265 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зі змінамита nf доповненнями (далі – Закон № 265).
Згідно із п. 1 ст. 3 Закону № 265 суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Електронний таксометр – РРО, який додатково забезпечує попереднє програмування тарифів за проїзд та облік вартості наданих послуг з перевезень пасажирів (ст. 2 Закону № 265).
Отже, ФОП, які перебувають на загальній системі оподаткування і надають послуги з перевезення пасажирів в автомобілях-таксі, при розрахунках із пасажирами готівкою повинні застосовувати належним чином зареєстровані РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій.

Слідчі органів ДФС у Дніпропетровській області забезпечили відшкодування понад 2 млн. грн. збитків, завданих державі
Протягом січня – березня 2018 року в провадженні слідчих підрозділів органів ДФС у Дніпропетровській області перебувало 335 кримінальних проваджень, з яких 217 - прийнято до провадження у поточному році.
Із загальної кількості кримінальних проваджень, які розслідувались працівниками слідчого управління, закінчено 53 кримінальних проваджень, з яких: направлено до суду з обвинувальним актом – 28; направлено до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності – 2; закрито у зв’язку із відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення - 23.
Крім того, у І кварталі поточного року за підслідністю направлено 111 кримінальних проваджень, приєднано до інших проваджень – 36.
Завдяки розслідуваним справам слідчими ДФС Дніпропетровської області впродовж поточного року відшкодована сума нанесених державі збитків у розмірі 2 мільйон 217 тисяч гривень.

Міжнародні студенти відвідали Дніпропетровську митницю ДФС
Днями студенти Університету митної справи та фінансів знайомилися на прикладі роботи відділу митного оформлення №2 митного посту «Спеціалізований» Дніпропетровської митниці ДФС (Міжнародний аеропорт «Дніпропетровськ») з основними аспектами здійснення митної справи. До складу делегації ввійшли студенти з таких країн як Сирія, Марокко, Ангола, Палестина, які здобувають професію митника в Університеті митної справи та фінансів.
Під час заходу студенти і викладачі ознайомились із особливостями митного і паспортного контролю в аеропорті, правилами проходження контролю на авіа безпеку, переміщення багажу повітряним транспортом, зокрема й ручної поклажі, інфраструктурою Міжнародного аеропорту «Дніпропетровськ», особливостями обслуговування внутрішніх та міжнародних регулярних і чартерних рейсів. Далі працівники митниці розповіли про відмінності та особливості порядку проведення митного контролю, як у випадку вильоту з митної території України, так і у випадку прибуття до аеропорту. Особливо цікаво було ознайомитись з сучасним обладнанням, що використовується під час митної перевірки багажу.
Зустріч проходила у форматі відкритого діалогу, кожен отримав відповіді на свої запитання, відповіді на які надавали висококваліфіковані фахівці-практики Дніпропетровської митниці ДФС. Відмінна організація та супровід екскурсії працівниками митниці справили незабутнє враження на студентів, поглибили рівень знань і навичок у сфері митного обслуговування повітряних перевезень.

Комісіонер – резидент надає послуги комітенту – нерезиденту з придбання товару на території України: оподаткування ПДВ
Інформуємо, що згідно з підпунктами «б» та «г» п. 185.1 ст. Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку:
з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ;
вивезення товарів за межі митної території України.
Пунктом 186.4 ст. 186 ПКУ визначено, що місцем постачання послуг є місце реєстрації постачальника, крім операцій, зазначених у пунктах 186.2 і 186.3 ст.186 ПКУ.
Якщо комісіонером – резидентом надаються послуги комітенту – нерезиденту з придбання товару на території України, то оскільки місце постачання такої послуги комітенту – нерезиденту розташоване на митній території України, то операція з надання такої послуги комісіонером оподатковується ПДВ у загальному порядку.

За три місяці 2018 року до бюджетів надійшло 670,9 млн грн податку на нерухомість
Протягом січня-березня поточного року власники нерухомості перерахували до місцевих бюджетів 670,9 млн грн податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Найбільша частина сплаченого податку надійшла від юридичних осіб. Так, за три місяці цього року вони сплатили 612,7 млн грн податку на нерухомість, що складає 91% від загальної суми.
З цих коштів власники об’єктів нежитлової нерухомості перерахували майже 584,9 млн грн, житлової – 27,8 млн гривень.
Фізичні особи-власники нерухомості сплатили 58,2 млн. грн., з яких 33 млн грн – за об’єкти житлової нерухомості, майже 25,2 млн грн – за об’єкти нежитлової нерухомості.
Нагадаємо, що цього року податок на нерухомість платники сплачують за 2017 рік за ставками та з використанням пільг, які були законодавчо визначені у цей період. Податок нараховується на загальну площу об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток. Ставки податку встановлювалися рішеннями місцевих рад.
Загалом у 2017 році до місцевих бюджетів від юридичних та фізичних осіб надійшло понад 2,4 млрд. грн. податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Так, юридичні особи – власники об’єктів нежитлової нерухомості у 2017 році сплатили до бюджету майже 1,9 млрд грн цього податку, житлової –86,1 млн гривень.
Від фізичних осіб – власників об'єктів нежитлової нерухомості у минулому році надійшло понад 212,5 млн грн податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Фізичні особи – власники об’єктів житлової нерухомості сплатили 232,1 млн грн такого податку.

Фахівці ДФС долучилися до обговорення шляхів захисту прав інтелектуальної власності
Найбільш актуальні питання, пов'язані зі сферою захисту прав інтелектуальної власності як одного з важливих факторів покращення інвестиційного клімату в Україні, обговорили представники ДФС спільно з бізнесом під час засідання «круглого столу», ініційованого Американською торговельною палатою.
Учасники, зокрема, розглянули статус імплементації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС у частині захисту прав інтелектуальної власності, проблемні питання з якими стикаються фахівці митниці під час здійснення митного контролю при переміщенні товарів, що містять об’єкти прав інтелектуальної власності тощо.
«Державна фіскальна служба сприяє захисту прав інтелектуальної власності і вважає це питання одним з важливих на шляху до вступу в ЄС. Вже на сьогодні є дієві процедури захисту, їх можна вдосконалювати, але вони вже і зараз працюють», – зазначив Олексій Гащицький, фахівець відділу захисту прав інтелектуальної власності управління заходів нетарифного регулювання ЗЕД Департаменту організації митного контролю ДФС.
За його словами, митниця також запобігає переміщенню через митний кордон України контрафактних товарів.
Присутні також обговорили проблеми появи на ринку інтелектуальної власності «патентних тролів» (компанія або підприємець, чий бізнес полягає виключно в отриманні з добросовісного виробника товарів або послуг, який їх своєчасно не запатентував, ліцензійних або інших платежів за використання належних йому патентів), що шкодять як вітчизняному, так й іноземному бізнесу, які хочуть виробляти та продавати якісний товар на території нашої країни.
«Це не тільки захист українського виробника, а й захист українського споживача, адже контрафактні, «фейкові бренди», є товарами сумнівної якості, які можуть зашкодити споживачеві і нанести шкоду іміджу відомої компанії», – наголосив Олексій Гащицький.
Учасники також обговорили законопроект про внесення змін до Митного кодексу України щодо захисту прав інтелектуальної власності під час переміщення товарів через митний кордон України, який наблизить митне законодавство України до вимог Європейського Союзу.
Враховуючи актуальність та важливість питання захисту прав інтелектуальної власності у всьому світі, Україна також активно працює в цьому напрямі.
Так, протягом січня-березня 2018 року зафіксовано понад 1500 випадків призупинення митного оформлення товарів за підозрою у порушення прав інтелектуальної власності. За цей період митницями ДФС порушено 4 справи про порушення митних правил за фактами ввезення товарів з порушенням прав інтелектуальної власності (ст. 476 Митного кодексу України).
Наразі у митний реєстр об’єктів права інтелектуальної власності за заявами правовласників внесено 3 691 об’єктів (з початку поточного року – 79). Це об’єкти авторського права, торговельні марки, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, сорти рослин й перелік таких заяв постійно зростає.
З переліком можна ознайомитись на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням: http://sfs.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/pereliki-/100237.html

ФОП – платник єдиного податку може здавати частину земельної ділянки в оренду, площа якої не перевищує 0,2 гектара, за умови якщо решта земельної ділянки не перебуває в оренді
Відповідно до п. 1 ст. 320 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 № 435-ІV зі змінами і доповненнями власник майна має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом. Ця норма також стосується використання майна, яке надається в оренду фізичною особою – підприємцем (далі – ФОП), який знаходиться на спрощеній системі оподаткування.
Підпунктом 291.5.3 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями передбачено, зокрема, що ФОП, які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара, не можуть бути платниками єдиного податку.
Отже, ФОП – платник єдиного податку може здавати частину земельної ділянки в оренду, площа якої не перевищує 0,2 гектара, за умови якщо решта земельної ділянки не перебуває в оренді.

Сума поворотної фінансової допомоги отримана фізичною особою – підприємцем на загальній системі оподаткування: чи є об’єкт оподаткування?
Відповідно до пп. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 І Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) поворотна фінансова допомога – це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов’язковою до повернення.
Згідно із п. 177.1 ст. 177 розділу IV ПКУ оподаткуванню підлягають доходи фізичних осіб – підприємців, які отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності.
Враховуючи те, що отримання фізичною особою – підприємцем поворотної фінансової допомоги (позики) відповідно до умов договору підлягає обов’язковому поверненню у визначений строк, то протягом дії договору сума поворотної фінансової допомоги не включається до складу доходу суб’єкта господарювання.
При цьому, слід зазначити, якщо сума поворотної фінансової допомоги не повертається у визначений у договорі термін, то вона включається до складу доходів фізичної особи – підприємця та оподатковується на загальних підставах.

За результатами контрольно-перевірочної роботи до сплати в бюджет донараховано 10,3 млрд. грн.
Головний принцип контрольно-перевірочної роботи підрозділів аудиту органів ДФС – вибірковість контролю на основі ризиків у діяльності платників податків, що цілком відповідає міжнародній практиці. Така система дозволяє виявляти ризики, які притаманні економіці України. Про це розповіла директор Департаменту аудиту ДФС Наталія Рубан.
«До перевірки відбираються лише ризикові платники. При цьому відбір таких суб’єктів господарювання здійснюється автоматично ризикоорієнтованою системою. Для унеможливлення застосування платниками нових схем порушень податкового законодавства система постійно оновлюється. Так, наприклад, у минулому році було переглянуто та удосконалено 44 ризики, за якими формувалися плани на 2017 – 2018 роки», - зазначила Наталія Рубан.
На сьогодні до Мінюсту направлено на реєстрацію погоджені Державною регуляторною службою України та Мінекономрозвитку зміни до Порядку формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків, якими значно розширено систему ризиків, що гарантує відбір до контролю найбільш ризикових суб’єктів господарювання.
Про якість відбору у межах планового контролю свідчить те, що у 100 відс. запланованих до перевірок платників ризики, за якими вони були відібрані до перевірок, підтверджені документально та проведеними донарахуваннями.
Результатом концентрації зусиль підрозділів аудиту на перевірках найбільш ризикових платників та операцій є донараховані порушникам законодавства за 3 місяці поточного року грошові зобов’язання на суму 10,3 млрд. грн., що на 6,4 млрд. грн. більше, ніж за відповідний період 2017 року.
При цьому значно зменшено тиск на платників за рахунок скорочення кількості заходів контролю: за останні 5 років майже у 4 рази зменшено кількість виходів до платників для документального підтвердження ризиків, визначених при відборі їх до перевірок (у січні – березні 2014 року було проведено 24,5 тис. документальних перевірок та зустрічних звірок, у січні – березні 2018 року – 6,3 тис.).
Також слід зазначити, що більше половини позапланових контрольних заходів проводиться не за ініціативою органів ДФС, а з інших передбачених Податковим кодексом України причин (у зв’язку з процедурами ліквідації припинення, реорганізації – 41,9 відс.; призначених за ухвалою суду (слідчого судді) – 4,2 відс.; на прохання платника податків – 6,2 відсотка).
За рахунок удосконалення відбору ризиків в операціях з ПДВ також суттєво зменшено кількість зустрічних звірок (майже вдвічі менше порівняно із січнем – березнем минулого року).
І надалі основний акцент в роботі підрозділів аудиту буде зосереджуватись на відпрацюванні найбільш ризикових платників податків.

Нерухомість, яка належить фізичній особі – нерезиденту надається в оренду: яким чином сплачується ПДФО?
Нагадуємо, що відповідно до пп. 170.1.3 п. 170.1 ст. 170 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) нерухомість, що належить фізичній особі – нерезиденту, надається в оренду виключно через фізичну особу – підприємця або юридичну особу – резидента (уповноважених осіб), що виконують представницькі функції такого нерезидента на підставі письмового договору та виступають його податковим агентом стосовно таких доходів. Нерезидент, який порушує норми цього пункту, вважається таким, що ухиляється від сплати податку на доходи фізичних осіб (ПДФО).
Доходи, зазначені у пп. 170.1.3 п. 70.3 ст. 170 ПКУ, оподатковуються податковим агентом під час їх виплати за їх рахунок.

Оперативним управлінням ГУ ДФС припинена діяльність щодо незаконного розповсюдження фальсифікованих цигарок
В рамках проведення операції «Акциз» та «Рубіж» 2018 встановлена та припинена незаконна діяльність групи осіб, які здійснювали массове незаконне розповсюдження фальсифікованих цигарок імпортного походження без марок акцизного податку.
Злочинна діяльність здійснюлувась на території м. Кам’янського, саме там зберігалася, транспортувалася та збувалась тютюнова продукції без марок акцизного податку встановленого зразку. Контрабандним шляхом цигарки завозили з Росії, Білорусі та Молдови.
Збут зазначеної тютюнової продукції здійснюється через мережу торгівельних павільйонів (кіосків), які були розташовані в різних частинах міста Кам'янське, крім того, встановлено також факти збуту через мережу ІНТЕРНЕТ.
За результатами проведених обшуків з незаконного обігу вилучено товарів на загальну суму майже 3 млн. грн., серед них готівка, підакцизні ТМЦ у тому числі і фальсифіковані алкогольні напої, спирт та тютюнові вироби, а також автомобіль «Lexus» який також був задіяний у незаконному транспортуванні з метою збуту контрабандних цигарок.
Всі вилучені ТМЦ знаходяться на відповідальному зберіганні.
На теперішній час проведення слідчих дій триває.

Бізнес Дніпропетровщини збільшив сплату податків і зборів на суму понад п’яти мільярдів гривень
ГУ ДФС у Дніпропетровській області разом з Дніпропетровським управлінням офісу ВПП ДФС протягом січня-березня 2018 року до бюджетів усіх рівнів зібрано платежів на загальну суму понад 17,4 мільярда гривень, що більше рівня надходжень відповідного періоду минулого року на 5,2 мільярдів гривень.
Як повідомила в.о. начальника Головного управління ДФС у Дніпропетровській області Оксана Томчук, із загальної суми 11,9 мільярдів гривень надійшло до державного бюджету. При цьому, рівень минулорічної сплати перевищено на 4,2 мільярда гривень.
Більша частина доходів держбюджету сформована трьома податками – податком на додану вартість, податком на доходи фізичних осіб та податком на прибуток, від яких забезпечено на 4,1 мільярд гривень більше, ніж торік.
Так, податку на додану вартість перераховано майже 5,1 мільярдів гривень, зростання до аналогічного періоду минулого року – на 1,9 мільярдів гривень.
Податку на прибуток підприємства регіону спрямували 4,0 мільярди гривень, що на 2,0 мільярди гривень випереджає дані 2017 року.
Податку на доходи фізичних осіб сплачено 1,0 мільярд гривень. Це на 226,6 мільйонів гривень більше рівня січня-березня 2017 року.
Також, з доходів платників Дніпропетровщини до бюджету направлено 365,6 мільйонів гривень військового збору. Показники відрахувань на потреби армії зросли, порівняно з минулим роком, на 77,7 мільйонів гривень.

Сеанс телефонного зв’язку на тему: «Декларування доходів громадян, отриманих у 2017 році. Право на податкову знижку»
Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» начальника управління податків і зборів з фізичних осіб
ГУ ДФС у Дніпропетровській області Владислава Воінована тему:
«Декларування доходів громадян, отриманих у 2017 році. Право на податкову знижку»
Питання 1. Доброго дня. Чи має право на податкову знижку працівник, якщо за його дорученням підприємство здійснювало перерахування сум із одержаного ним доходу на навчання дитини, але в платіжному доручені як «Платник» вказано «підприємство», а в «Призначені платежу» прізвище дитини?
Відповідь. Доброго дня. Згідно з п.п. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, суму коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів для компенсації вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення.
До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання) (п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).
У даному випадку, для підтвердження понесених витрат на навчання, платнику необхідно отримати довідку від працедавця, який за його дорученням здійснював перерахування сум коштів із одержуваного ним доходу та копії платіжних доручень, якими здійснювалось перерахування.
Відповідно до вимог п. 3.8 глави 3 постанови Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 «Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті» із змінами та доповненнями реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Враховуючи вищевикладене, довідка від працедавця, який за дорученням платника податку здійснював перерахування сум коштів із одержуваного ним доходу до навчальних закладів, для оплати його навчання чи навчання інших членів його сім’ї першого ступеня споріднення, які не одержують заробітної плати, є підставою для отримання платником податку податкової знижки за навчання.
Питання 2. Вітаю. В мене таке питання: які документи необхідно надати фізичній особі, яка здійснила переобладнання транспортного засобу та використовує біопаливо (біоетанол, біодизель, стиснутий або скраплений газ та інші види біопалива) з метою отримання податкової знижки?
Відповідь. Доброго дня. Згідно з п.п.166.3.7 п.166.3 ст.166 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень пункту 164.6 статті 164 цього Кодексу, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником податку у зв’язку із переобладнанням транспортного засобу, що належить платникові податку, з використанням у вигляді палива моторного сумішевого, біоетанолу, біодизелю, стиснутого або скрапленого газу, інших видів біопалива.
Відповідно до п.п.166.2.1 п.166.2 ст.166 ПКУ до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання).
При цьому, процедура переобладнання транспортних засобів, зокрема, для роботи на газовому моторному паливі та альтернативних видах рідкого і газового палива, встановлена Порядком переобладнання транспортних засобів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.10 №607, відповідно до якої після переобладнання транспортного засобу в індивідуальному порядку власник або його представник обирає організацію з оцінки відповідності та подає заяву про проведення оцінювання відповідності транспортного засобу, що переобладнаний, вимогам правил, нормативів і стандартів України, а також умовам (вимогам), викладеним у документі про погодження (заяві про проведення оцінювання). За результатами такого оцінювання видається сертифікат відповідності для переобладнаних автобусів та акт технічної експертизи або сертифікат відповідності для інших транспортних засобів, що переобладнані.
Отже, фізична особа, яка здійснила переобладнання транспортного засобу та використовує біопаливо (біоетанол, біодизель, стиснутий або скраплений газ та інші види біопалива) з метою отримання податкової знижки повинна подати документи, які підтверджують витрати, здійснені для переобладнання транспортного засобу, сертифікат відповідності для транспортного засобу, що був переобладнаний, та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт).

Мирослав Продан: Сьогодні силові структури можуть дати доручення на огляд товару лише за наявності кримінального провадження
На сьогодні правоохоронні органи можуть дати доручення митниці на огляд або переогляд товару лише за наявності кримінального провадження, зареєстрованого щодо суб’єкта підприємницької діяльності. Це передбачено змінами, внесеними до постанови Кабінету Міністрів України від 23 травня 2012 року №467. Про це в інтерв’ю виданню «Деловая столица» розповів в.о. Голови ДФС Мирослав Продан.
За його словами, раніше силові підрозділи мали право давати таке доручення не лише за наявності зареєстрованого кримінального провадження, але й оперативно-розшукової та контррозвідувальної справ. Наразі ситуація змінилася.
«Якщо раніше митниця щоденно отримувала до двохсот таких доручень або орієнтувань від різних силових підрозділів, то сьогодні їх кількість не перевищує 20-25 на тиждень. При цьому кількість виявлених правопорушень не змінилась. Було двісті доручень щоденно, стало 5-7, а результатом все одно є близько 3-5 правопорушень», – зазначив Мирослав Продан.
Очільник ДФС також підкреслив, що важливою новацію є те, що тепер митниця інформує суб’єкта господарювання про те, хто і на якій підставі ініціював перевірку. Також повідомляється дата, час та місце проведення такого огляду.

З початку року фізичні особи сплатили 21,2 млн грн транспортного податку
Протягом січня-березня 2018 року власники елітних автівок сплатили до місцевих бюджетів 21,2 млн грн транспортного податку. Порівняно з відповідним періодом минулого року сума сплаченого податку зросла на 4,8 млн. грн., або майже на 30%.
У 2017 році за елітні автівки до бюджетів було сплачено 132,2 млн. грн. транспортного податку з фізичних осіб. Найчастіше фізичні особи сплачували транспортний податок за автомобілі таких марок, як MERCEDES-BENZ, BMW, LEXUS, AUDI, LAND ROVER RANGE ROVER.
Нагадаємо, що об’єктом оподаткування транспортним податком є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (у 2018 році – понад 1,39 млн грн).
Ставка транспортного податку становить 25 тисяч гривень на рік.




Версія для друку Написати листа