www.kriv-rn.dp.gov.ua
ГОЛОВНА СТОРІНКА МАПА САЙТУ ДОПОМОГА Середа, 20 листопада 2019 року
Що нового на сайті ?

Архів публікацій
Криворізський район >> За даними 2018 року
Фізична особа може отримати інформацію про джерела/суми отриманих доходів через Електронний кабінет
Версія для друку Написати листа
Фізична особа може отримати інформацію про джерела/суми отриманих доходів через Електронний кабінет

Криворізька північна ОДПІ нагадує, що фізична особа (громадянин України, іноземець, особа без громадянства) для отримання інформації про джерела/суми отриманих доходів подає до контролюючого органу заяву щодо отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр) про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків (далі – Заява за формою №10ДР) (додаток 14 до Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків).
Громадянин України для отримання інформації про джерела/суми отриманих доходів може звернутися особисто або через представника до державної податкової інспекції за своєю податковою адресою (місцем проживання) або до іншого контролюючого органу (державних податкових інспекцій в районах, містах, районах у містах, об’єднаних державних податкових інспекцій, головних управлінь ДФС в областях). При цьому громадянин подає документ, що посвідчує особу.
Іноземці та особи без громадянства – до головних управлінь ДФС в областях, пред’являючи при цьому документ, що посвідчує особу, та засвідчений в установленому порядку його переклад українською мовою (крім осіб, які мають посвідки на постійне проживання або посвідки на тимчасове проживання в Україні).
Представник додає до Заяви за формою №10ДР довіреність, засвідчену в нотаріальному порядку, на отримання відомостей з Державного реєстру, документ, що посвідчує особу такого представника, та ксерокопію (з чітким зображенням) документа, що посвідчує особу довірителя.
Якщо довірена особа є іноземцем або особою без громадянства, до документа, що посвідчує її особу, вона додатково додає засвідчений в установленому законодавством порядку його переклад українською мовою (після пред’явлення повертається) та копію такого перекладу (крім осіб, які мають посвідки на постійне проживання або посвідки на тимчасове проживання в Україні).
Слід відмітити, що фізичною особою також може бути поданий до контролюючого органу засобами електронного зв’язку в електронному вигляді з використанням електронного цифрового підпису запит щодо отримання відомостей з Державного реєстру про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків в електронному вигляді (Заява за формою № 10ДР) (далі – Запит). За результатами обробки такого Запиту на електронну адресу платника надходить відповідь, що містить відомості з Державного реєстру про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків в електронному вигляді.
Відповідь на Запит в електронному вигляді містить інформацію, зокрема, про суму виплаченого доходу, суму перерахованого податку, а також про дати прийняття/звільнення з роботи відповідно до податкових розрахунків за формою № 1ДФ, які подаються податковими агентами до контролюючих органів.
Інформацію щодо електронного сервісу можна отримати на офіційному веб-порталі ДФС у рубриці: Головна/Фізичним особам/Отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків у електронному вигляді/ Електронні форми запиту та відповіді про доходи: http://sfs.gov.ua/fizichnim-osobam/vidomosti-doxid/elektronni-formi-zapitu-ta-vidpovidi.
Отримати інформацію про суми виплачених доходів та утриманих податків з Державного реєстру можна й у приватній частині (особистий кабінет) Електронного кабінету. Крім того, згідно з приміткою до Заяви за формою № 10ДР відомості про доходи накопичуються у Державному реєстрі, починаючи з 01 січня 1998 року, відповідно до податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ), які щокварталу подаються податковими агентами до територіальних органів ДФС. Інформація про доходи за останній звітний період надається через 50 днів після його закінчення.
Контролюючий орган протягом трьох робочих днів з дня звернення фізичної особи (представника) надає відомості з Державного реєстру.

Добровільна сплата ЄСВ - хто має право та які документи подаються
Відповідно до абзацу п’ятого частини першої ст. 10 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» платниками, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, є особи, які досягли 16-річного віку та не перебувають у трудових відносинах з роботодавцями, та не належать до платників ЄСВ, таких як ФОП незалежно від системи оподаткування та самозайнятих осіб, а також членів фермерських господарств (пп. 4, 5 та 5 прим. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464), у тому числі іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають або працюють в Україні, громадяни України, які працюють або постійно проживають за межами України, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, – на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.
Згідно з частиною другою ст. 10 Закону № 2464 особи беруть добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування протягом строку, визначеного в договорі про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, але не менше одного року (крім договорів про одноразову сплату).
З особою, яка подала заяву про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, в строк не пізніше ніж 30 календарних днів з дня отримання заяви укладається договір про добровільну участь відповідно до типового договору (абзац третій частини третьої ст. 10 Закону № 2464).

У жовтні середньоденні надходження митних платежів сягнули рекордної позначки – 1,76 млрд грн.
У жовтні середньоденні надходження митних платежів склали майже 1,76 млрд грн. Це найбільший показник середньоденних надходжень у 2018 році.
Порівняно з жовтнем 2017 року ця сума зросла на 23%, або на 333 млн грн, а з жовтнем 2016 року – на 61%, або на 663 млн гривень.
Зростання суми середньоденних митних надходжень у 2018 році спостерігається протягом останніх місяців. Так, у вересні цей показник складав майже 1,7 млрд грн., у серпні – 1,5 млрд грн., у липні – 1,4 млрд гривень.
Загалом у жовтні 2018 року до загального фонду державного бюджету спрямовано 35,6 млрд грн митних платежів, що на 23% перевищує відповідний показник 2017 року. Бюджет додатково отримав майже 6,7 млрд гривень.

За 10 місяців 2018 року платникам відшкодовано 108 млрд грн ПДВ
Протягом січня – жовтня поточного року платникам відшкодовано 108 млрд грн податку на додану вартість. Про це заявив в.о. Голови ДФС Олександр Власов.
За його словами, порівняно з відповідним періодом минулого року сума відшкодування зросла на 11 %, або на 10,7 млрд грн. За 10 місяців 2017 року платникам було відшкодовано 97,3 млрд грн.
«Ми фіксуємо зростання заявок на відшкодування ПДВ з бюджету. Так, у 2018 році кількість платників, які заявили про відшкодування цього податку, склало більше 5 тисяч осіб. Це майже на тисячу заяв більше, ніж було торік», – розповів Олександ Власов.
Середньомісячна заявка до відшкодування ПДВ у 2018 році зросла майже на 20 % – до 11,5 млрд грн.
«Відшкодування податку на додану вартість здійснюється прозоро, адже електронна система не дозволяє здійснювати будь-які махінації. Понад 85 % заявлених до повернення сум відшкодовуються протягом місяця за результатами камеральних перевірок», – зазначив очільник ДФС.
Середньомісячне відшкодування ПДВ коштами у 2018 році зросло до 10,8 млрд грн. Порівняно з відповідним періодом минулого року цей показник зріс на 1,1 млрд гривень.
У жовтні платники отримали 10,4 млрд грн бюджетної компенсації цього податку. Порівняно з жовтнем 2017 року сума зросла на 7 %, або на 0,7 млрд грн. За відповідний період 2017 року платники отримали 9,7 млрд грн відшкодованого податку.
Інформацію розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням
http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/356026.html

Співробітники ГУ ДФС у Дніпопетровській області припинили незаконну діяльність двох автозаправок
Співробітники податкової міліції ГУ ДФС у Дніпопетровській області припинили незаконну діяльність двох автозаправок, через які реалізовувався зріджений газ, без наявності відповідних дозвільних документів. В рамках проведення операції «Акциз-2018» спільно з муніципальною гвардією та національною поліцією було встановлено дві АГЗС, що здійснювали діяльність на території міста, де реалізовували пальне невідомого походження, не маючи при цьому відповідних дозвільних документів.
За результатами проведених заходів складено два протоколи огляду місць зберігання та реалізації пального. З незаконного обігу вилучено скраплений газ пропан-бутан, ті відповідне газо-заправне обладнання загальною вартісттю близько 1 млн. грн. Наразі проводяться заходи щодо встановлення походження сировини що реалізовувалась та осіб причетних до незаконної діяльності даних АГЗС.

Оновлено спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що з метою забезпечення якісного сервісного обслуговування платників та комфортних умов щодо обміну електронними документами з контролюючими органами з 01 листопада 2018 року змінено сертифікати, які призначені для накладання електронного цифрового підпису та шифрування повідомлень на ДФС, і внесено зміни та доповнення до спеціалізованого клієнтського програмного забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності» (версія 1.26.12.0) (станом на 31.10.2018).
Перелік змін та доповнень (версія 1.26.12.0) (станом на 31.10.2018):
► на виконання наказу Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України від 13 грудня 2016 року № 3639/5/1085 «Про затвердження Порядку надання інформації Державною фіскальною службою України на запити органів державної виконавчої служби та приватних виконавців» (з 01.11.2018) додано нові форми, а саме:
J1602901 – Запит про реєстраційні номери облікових карток платників податків – боржників – фізичних осіб або серію (за наявності) та номер паспорта боржників – фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті, та/або джерела отримання доходів боржників – фізичних осіб;
J1603001 – Запит про наявні рахунки у боржників – юридичних осіб та/або фізичних осіб – підприємців, а також рахунки, відкриті боржником – юридичною особою через свої відокремлені підрозділи
J1702901 – Відповідь на запит про реєстраційні номери облікових карток платників податків – боржників – фізичних осіб або серію (за наявності) та номер паспорта боржників – фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті, та/або джерела отримання доходів боржників – фізичних осіб;
J1703001 – Відповідь на запит про наявні рахунки у боржників – юридичних осіб та/або фізичних осіб – підприємців, а також рахунки, відкриті боржником – юридичною особою через свої відокремлені підрозділи;
► на виконання наказу Міністерства фінансів України від 03 вересня 2018 року № 733 «Про затвердження Порядку надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи» (з 01.11.2018) додано нові версії документів, а саме:
J/F 1300305 – Заява про надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи;
J/F 1400305 – Довідка про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи;
J/F 1400802 – Відмова в наданні довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи.
Інформація розміщена на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням
http://sfs.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/

Внесено зміни до форми податкової накладної та до Порядку заповнення податкової накладної
Наказом Міністерства фінансів України від 17 вересня 2018 року № 763, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 12 жовтня 2018 року за № 1157/32609 (далі – Наказ № 763) внесено зміни до наказу Міністерства фінансів України від 31 грудня 2015 року № 1307 «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної» із змінами (далі – Порядок).
Зокрема, згідно змін, внесених Наказом № 763, у податковій накладній (далі – ПН) зазначається податковий номер платника ПДВ відповідно до Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09 грудня 2011 року № 1588 із змінам та доповненнями.
Рядок ПН «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта», передбачений для заповнення даних щодо отримувача (покупця), заповнюється у разі постачання товарів/послуг платнику ПДВ та у разі складання ПН відповідно до п. 10 Порядку.
Абзац другий пункту 7 Порядку доповнено словами «у рядках «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» та «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» зазначаються дані головного підприємства – платника податку».
В абзаці першому пункту 9 Порядку слова «а у рядку «індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» зазначається індивідуальний податковий номер оператора такої угоди» замінено словами «а у рядках, відведених для заповнення даних отримувача (покупця), зазначаються дані оператора такої угоди».
Наказ № 763 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 06.11.2018 № 85 і він набирає чинності з першого числа місяця, що настає за місяцем його офіційного опублікування, тобто 01 грудня 2018 року, крім абзацу другого п. 6 та п. 8 Змін до Порядку заповнення податкової накладної, затверджених цим Наказом, які набирають чинності з 01 січня 2020 року.

Гастрольна діяльність нерезидента на території України: оподаткування доходу
Відповідно до пп. 170.10.5 п. 170.10 ст. 170 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 соку № 2755-VI із змінами та доповненняىи (далі – ПКУ) для цілей розділу IV ПКУ гастрольними заходами визначаються видовищні заходи (концерти, вистави, циркові, лекційно-концертні, розважальні програми, творчі вечори, виступи пересувних циркових колективів, пересувні механізовані атракціони типу «Луна-парк» тощо) за участю закладів культури (підприємств, установ чи організацій), у тому числі самостійних професійних колективів та виконавців сольних концертів.
Дія п. 170.10 ст. 170 ПКУ не поширюється на благодійні гастрольні заходи, що проводяться відповідно до законодавства України.
Оподаткування доходів нерезидентів від участі в гастрольних заходах здійснюється податковими агентами на загальних підставах, визначених розділом IV ПКУ.
До податкових агентів учасників гастрольних заходів прирівнюються суб’єкти господарювання – концертні майданчики, з якими безпосередньо укладаються договори оренди на провадження гастрольного заходу. Суб’єкти господарювання – концертні майданчики виконують функції податкових агентів в частині перевірки повноти та своєчасності сплати податку іноземними учасниками гастрольних заходів (їх представником) або самостійно сплачують податок за відповідним договором з таким учасником (його представником) до бюджету за місцем розташування таких концертних майданчиків.
Слід зазначити, що доходи з джерелом їх походження в Україні, що нараховуються (виплачуються, надаються) на користь нерезидентів, оподатковуються за правилами та ставками, визначеними для резидентів (з урахуванням особливостей, визначених деякими нормами розділу IV ПКУ для нерезидентів) (пп. 170.10.1 п. 170.10 ст. 170 ПКУ).
Згідно з п. 167.1 ст. 167 ПКУ ставка податку на доходи фізичних осіб становить 18 % бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у підпунктах 167.2 – 167.5 ст. 167 ПКУ) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

Кінологічні команди митників Польщі та України пройшли спецпідготовку
Департамент спеціалізованої підготовки та кінологічного забезпечення ДФС продовжує співпрацю з митними адміністраціями зарубіжних країн у напрямку кінологічного забезпечення. З відкриттям у 2016 році на базі Департаменту СПКЗ ДФС Регіонального кінологічного навчального центру Всесвітньої митної організації (РКНЦ ВМО) розпочався новий відлік розвитку системи підготовки кінологічних команд на рівні міжнародних стандартів з урахуванням передового міжнародного досвіду.
Нещодавно спеціальну підготовку з пошуку тютюнових виробів та наркотичних засобів у рамках діяльності РКНЦ ВМО на базі Департаменту СПКЗ ДФС проходили по дві кінологічні команди Республіки Польща та митниць ДФС України.
Підготовка здійснювалася відповідно до європейських, сучасних методик дресирування службових собак з використанням клікера (спеціального пристрою, який видає клацання або клік). Під час здачі підсумкового контролю усі кінологічні команди показали високий рівень знань, умінь та навичок. Навчання завершилося випуском кінологічних команд. Участь у заході взяли виконуючий обов’язки заступника Голови Державної фіскальної служби України Віктор Кривіцький та в.о. директора Департаменту адміністрування митних платежів та митно-тарифного регулювання ДФС Андрій Войцещук.
Віктор Кривіцький вручив інспекторам-кінологам відповідні сертифікати, побажав їм подальших успіхів у виконанні своїх службових обов’язків та додав: «Такі спільні навчання сприяють налагодженню та розвитку!співпраці між кінологічними службàми різних країн, обміну досвідом з ефективного використання службових собак під час здійснення митного контролю».
У свою чергу Ельвіра Адамчик-Шимкович, Національний координатор по роботі зі службовими собаками - офіцер Мазовецького митно-податкового управління, Регіональне бюро адміністрування доходів у м. Варшава, від імені Національної адміністрації доходів Республіки Польща подякувала за запрошення і можливість пройти підготовку кінологічних команд із Польщі.
«Безумовно участь у теоретичних та практичних заняттях та в обміні досвідом збагатила наші попередні знання та навички в галузі тренування та використання кінологічних команд. Додатковою перевагою навчання було поєднання професіоналізму, виняткової доброти працівників навчального центру та майже домашньої атмосфери», – зазначила Ельвіра Адамчик-Шимкович.
Учасники зустрічі також висловили сподівання на подальшу плідну співпрацю Державної фіскальної служби України та Національної адміністрації доходів Республіки Польща в галузі підготовки кінологічних команд. Оскільки така співпраця, за словами Ельвіри Адамчик-Шимкович, спрямована не лише на підготовку кінологічних команд, але й, без сумніву, має великий вплив на підвищення ефективності боротьби з контрабандою.

Відбулося виїзне засідання Координаційної ради облдержадміністрації з актуальних питань у галузі ведення бізнесу
З метою обговорення актуальних питань в галузі ведення бізнесу у м. Жовті Води проведено виїзне засідання Координаційної ради облдержадміністрації з питань розвитку підприємництва.
Відкрила засідання начальник відділу управління з питань інвестиційної діяльності та дерегуляції бізнесу департаменту економічного розвитку облдержадміністрації Алла Кефель, яка привітала учасників та ознайомила їх з основними аспектами ведення підприємницької діяльності.
Також у засіданні прийняла участь начальник управління комунікацій ГУ ДФС у Дніпропетровській області Манушак Осипова з доповіддю стосовно новацій податкового законодавства.
Вона зупинилась на проведенні Державною фіскальною службою України, Державною службою України з питань праці, Пенсійним фондом України, Національною поліцією України, іншими центральними органами виконавчої влади спільно з органами місцевого самоврядування комплексних заходів, спрямованих на детінізацію ринку праці та вдосконалення контролю за оформленням трудових відносин із найманими працівниками, передбачених розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05 вересня 2018 року № 649-р.
«Сьогодні фіскальною службою приділяється значна увага заходам з детінізації ринку праці та боротьбі з виплатою зарплати «в конвертах». Адже нелегальна праця знижує доходи державного та місцевих бюджетів, бюджетів Пенсійного фонду та фондів соцстрахування. Нелегальне працевлаштування також має негативні наслідки для найманих працівників, зокрема: відсутність соціальних гарантій, передбачених для працівника, права на гарантовану відпустку (у тому числі на час вагітності та пологів), страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, права на оплату листків непрацездатності та втрата громадянами пенсійного стажу і можливості отримання державної допомоги у разі втрати роботи.
Неофіційно працевлаштована особа позбавлена законодавчого захисту і повністю залежить від роботодавця та його дій по відношенню до працівників. Тож, офіційно оформлені трудові відносини надають можливість громадянам відстоювати свої права у судах у разі конфлікту з роботодавцем», – зазначила Манушак Осипова.
У ході засідання від учасників заходу надійшла низка актуальних питань, на які були отримані фахові відповіді.
Діалог між представниками державних служб та бізнес-спільнотою відбувся конструктивно.

Про скасування реєстрації КОРО
ДФС України повідомила про порядок скасування реєстрації книги обліку розрахункових операцій (далі – КОРО) на реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) якщо суб’єкт господарювання прийняв рішення про те, що у випадках виходу з ладу РРО або відключення електроенергії проведення розрахункових операцій не здійснюється до моменту належного підключення резервного РРО або включення електроенергії.
Питання скасування реєстрації КОРО у таких випадках визначені затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 05.07.2016 за № 918/29048 (із змінами), нормативно-правовими актами:
► Порядком реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги) (далі – Порядок реєстрації РРО);
► Порядком реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій (далі – Порядок реєстрації КОРО).
Так, згідно з наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2018 № 773, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 27.09.2018 за № 1106/32558, до названих порядків внесені зміни, якими встановлено таке.
Суб’єкт господарювання може прийняти рішення про те, що у випадках виходу з ладу РРО або відключення електроенергії проведення розрахункових операцій не здійснюється до моменту належного підключення резервного РРО або включення електроенергії. У такому випадку суб’єкт господарювання має право:
● не реєструвати КОРО на новий РРО, про що зазначає у заяві про реєстрацію РРО за ф. № 1-РРО (додаток 1 до Порядку реєстрації РРО);
● скасувати реєстрацію КОРО на вже зареєстрований РРО, подавши заяву про скасування реєстрації книги за ф. 2-КОРО (додаток 4 до Порядку реєстрації КОРО).
Суб’єкти господарювання, які прийняли таке рішення, не мають права здійснювати розрахункові операції у разі виходу з ладу РРО або тимчасової відсутності електроенергії. Рішення суб’єкт господарювання приймає у вигляді розпорядчого документа, засвідчена копія якого додається до відповідної заяви. Про наявність такого додатку має бути зазначено у відповідній частині заяви. У разі одночасного подання одним суб’єктом господарювання заяв про скасування реєстрації КОРО на РРО, що зареєстровані в одній або кількох господарських одиницях, на діяльність яких поширюється таке рішення, суб’єкт господарювання може подати одну копію розпорядчого документа (додати до першої заяви).
Для таких РРО у реєстраційному посвідченні зазначається, що КОРО на цей РРО не реєструвалась. У зв’язку з цим до заяви за ф. № 2-КОРО у цих випадках має бути додане реєстраційне посвідчення на РРО та про наявність такого додатку зазначено у відповідній частині заяви.
Разом із заявою за ф. № 2-КОРО суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу КОРО (КОРО, якщо на діючій РРО зареєстровано більше одної книги), реєстрація якої (яких) скасовується. Книга має бути належно заповнена до дати подання заяви за ф. № 2-КОРО включно.
Посадова особа контролюючого органу не пізніше наступного робочого дня з дня отримання заяви про скасування реєстрації КОРО і додатків до неї, проводить скасування реєстрації КОРО шляхом віднесення даних до інформаційної системи ДФС. Про скасування реєстрації КОРО посадова особа контролюючого органу здійснює запис на титульній сторінці КОРО із зазначенням дати, причини та підстави для скасування реєстрації КОРО. Після останнього запису у книзі робиться запис «У випадках виходу з ладу РРО або відключення електроенергії проведення розрахункових операцій не здійснюється» та зазначаються реквізити розпорядчого документа, копія якого подана до органу ДФС. Запис у КОРО засвідчується підписом посадової особи та печаткою контролюючого органу. Книги, реєстрація яких скасована, зберігаються у суб’єктів господарювання відповідно до Закону.
Після реєстрації нового РРО без КОРО або скасування реєстрації КОРО на вже зареєстрований РРО контролюючий орган формує нове реєстраційне посвідчення на РРО із внесенням після рядка «Дата реєстрації РРО» запису «Книга ОРО на цей РРО не реєструвалась. У випадках виходу з ладу РРО або відключення електроенергії проведення розрахункових операцій не здійснюється».

Порядок сплати розстрочених (відстрочених) зобов’язань з ПДВ та процентів, нарахованих на такі суми
Повідомляємо, що платник податків відповідно до п.п. 17.1.5 п. 17.1 ст. 17 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) має право за наявності обставин, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1235 «Про затвердження переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин» із змінами, на отримання відстрочення (розстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу).
Загальний порядок розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) визначено ст. 100 ПКУ та наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 574 «Про затвердження Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) платників податків», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 31.10.2013 за № 1853/24385.
Так, згідно з п. 100.1 ст. 100 ПКУ розстроченням, відстроченням грошових зобов’язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов’язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день прийняття контролюючим органом рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу.
Водночас, відповідно до п. 22 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 із змінами і доповненнями, у разі недостатності коштів на електронному рахунку платника ПДВ для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов’язань Казначейство перераховує кошти в межах їх залишку на такому рахунку. При цьому залишок узгоджених податкових зобов’язань платника ПДВ, не сплачений до бюджету, обліковується Казначейством до виконання в повному обсязі шляхом перерахування до бюджету коштів, що перераховуються на електронний рахунок.
Тобто, у разі недостатності коштів на електронному рахунку суми узгоджених податкових зобов’язань платника ПДВ, якому надано розстрочення (відстрочення) їх сплати та по яких надійшов реєстр ДФС на перерахування до бюджету сум узгоджених податкових зобов’язань відповідно до поданої податкової звітності, обліковуються в Казначействі до їх повного погашення, що передбачає першочергове зарахування Казначейством коштів, що надходять на електронний рахунок, в рахунок зменшення сум узгоджених податкових зобов’язань до перерахування коштів до бюджету в повному обсязі.
Для сплати чергової частки розстрочених (відстрочених) сум (або погашення розстрочення (відстрочення) у повному обсязі) платник ПДВ перераховує необхідну суму коштів з поточного рахунка на рахунок у Системі електронного адміністрування ПДВ (СЕА ПДВ), при цьому у документі на переказ коштів зазначає код виду сплати «145 – надходження розстрочених (відстрочених) сум» відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 24.07.2015 № 666 «Про затвердження Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів» із змінами, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 12.08.2015 за № 974/27419.
На суму, що надійшла з поточного на електронний рахунок платника ПДВ, Казначейство зменшує картотеку та перераховує кошти до бюджету в рахунок погашення розстрочення (відстрочення) з кодом виду сплати «242 – надходження до бюджету коштів з рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ».
Сплата нарахованих на суми розстрочок (відстрочок) процентів здійснюється з поточного рахунку платника безпосередньо до бюджету.

Поворотна фінансова допомога при ліквідації юрособи – «єдинника»: податковий облік
Відповідно до п.п. 3 п. 292.11 ст. 292 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до складу доходу, визначеного ст. 292 ПКУ, не включаються суми фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, отриманої та поверненої протягом 12 календарних місяців з дня її отримання.
Згідно з порядком ліквідації юридичної особи, встановленого ст. 111 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями (далі – ЦКУ), ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред’явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред’явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду.
Виплата грошових сум кредиторам юридичної особи, що ліквідується, у тому числі за податками, зборами, єдиним внеском на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та іншими коштами, що належить сплатити до державного або місцевого бюджетів, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, провадиться у порядку черговості, встановленому ст. 112 ЦКУ.
У разі недостатності в юридичної особи, що ліквідується, коштів для задоволення вимог кредиторів ліквідаційна комісія (ліквідатор) організовує реалізацію майна юридичної особи.
Разом з цим, відповідно до ст. 112 ЦКУ вимоги кредиторів, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо кредитор у місячний строк після одержання повідомлення про повну або часткову відмову у визнанні його вимог не звертався до суду з позовом, вимоги, у задоволенні яких за рішенням суду кредиторові відмовлено, а також вимоги, які не задоволені через відсутність майна юридичної особи, що ліквідується, вважаються погашеними.
Отже, сума поворотної фінансової допомоги не включається до складу доходу юридичної особи – платника єдиного податку за умови повернення протягом 12 календарних місяців з дня її отримання.
Якщо суми поворотної фінансової допомоги вважаються погашеними або не повертаються за домовленістю сторін (відповідно до норм ст. 112 ЦКУ), то такі суми не відповідають умовам п.п. 3 п. 292.11 ст. 292 ПКУ щодо повернення суми поворотної фінансової допомоги і у цьому випадку така поворотна фінансова допомога включається до складу доходу платника єдиного податку – юридичної особи.

Платникам акцизного податку про деякі особливості декларування
Звертаємо увагу, що п.п. 212.1.11 п. 212.1 ст. 212 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) передбачено, що платниками акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є особа – суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів.
Відповідно до абзацу першого п. 2 розділу І Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 14, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 30.01.2015 за № 105/26550 (далі – Порядок № 14), особи, визначені ст. 212 ПКУ як платники акцизного податку (далі – платник), складають та подають декларацію акцизного податку (далі – Декларація).
Пунктом 7 розділу ІV Порядку № 14 передбачено заповнення суб’єктами господарювання создрібної торгівëі підакцизних товарів Розділу Д «Податкові зобов’язання з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів» Декларації, в якому зазначаються податкові зобов’язання з акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизними товарами, розраховані окремо за кожним кодом за Класифікатором об’єктів адміністративно-територіального устрою України (далі – КОАТУУ).
Відповідно до п. 7 розділу V Порядку № 14 Додаток 6 «Розрахунок сум акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів» (далі – Додаток 6) до Декларації заповнюється окремо для кожної адміністративно-територіальної одиниці, у межах якої знаходяться місця здійснення реалізації підакцизних товарів з обов’язковим зазначенням відповідного коду органу місцевого самоврядування відповідно до КОАТУУ.
З метою правильного розподілення сум акцизного податку з роздрібної реалізації підакцизних товарів між місцевими бюджетами розділ Д (код операції Д1.1) та Додаток 6 до Декларації пов’язані з кодами адміністративних одиниць за КОАТУУ.
Отже, суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі підакцизними товарами, що має один або декілька пунктів продажу на території одного або декількох населених пунктів, що входять до складу об’єднаної територіальної громади (далі – ОТГ) (один код КОАТУУ) та обслуговуються в одному контролюючому органі складає та подає Декларацію та заповнює один Додаток 6 до Декларації відповідно до цього КОАТУУ.
Суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі підакцизними товарами, що має декілька пунктів продажу на території декількох населених пунктів, що входять до складу ОТГ (різні коди КОАТУУ) та обслуговуються в різних контролюючих органах складає та подає Декларацію до кожного контролюючого органу та заповнює додаток 6 до Декларації окремо за кожним КОАТУУ.
Суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі підакцизними товарами, що має декілька пунктів продажу на території декількох населених пунктів, що входять до складу ОТГ (різні коди КОАТУУ) та обслуговуються в одному контролюючому органі складає та подає одну Декларацію з кількістю Додатків 6, що відповідає кількості кодів КОАТУУ.

На розвиток дорожньої інфраструктури ДФС спрямовано 3,2 млрд гривень
У січні – жовтні 2018 року додаткові надходження митних платежів, які у рамках експерименту мають бути спрямовані на реконструкцію доріг, складають 3,2 млрд гривень.
Найбільші суми спрямували Одеська митниця – 1 млрд грн, Запорізька – 355,3 млн грн та Київська міська – 248,6 млн гривень.
Нагадаємо, що експеримент з фінансового забезпечення реконструкції та поточного ремонту автомобільних доріг триває з вересня 2015 року. Відповідно до нього 50% від суми перевиконання щомісячних планових митних платежів (мито, акцизний податок з ввезених на митну територію України підакцизних товарів, податок на додану вартість з ввезених на митну територію України товарів) направляється у спеціальні фонди відповідних регіональних бюджетів.
Спочатку пілотний проект проводився в Одеській, Волинській, Львівській та Чернівецькій областях. Минулого року участь в експерименті взяли всі митниці ДФС. На поточний рік експеримент було подовжено.

Викрито підприємство, яке приховало від митного контролю понад 800 тисяч пачок електронних сигарет вартістю майже 16 млн гривень
Посадові особи управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Волинської митниці ДФС викрили намір вітчизняного імпортера ввезти на митну територію України товар загальною вартістю майже 16 млн грн без сплати митних платежів у повному обсязі.
Встановлено, що за посередництвом сербського перевізника ця фірма доставляла через МАПП Дорогуськ-Ягодин «тютюновмісні вироби для електричного нагрівання» в асортименті загальною вагою понад 19 тон. Країна-виробник товару – Італія. До митного контролю водієм вантажівки було подано документи, згідно з якими товар оцінювався у 433,6 тис доларів США.
Проте волинські митники отримали у своє розпорядження документи, які оформлялися у країні відправлення. Відповідно до них цей же товар насправді коштував його покупцеві майже 495 тисяч Євро. По курсу Національного банку України на момент ввезення товару це становило 15,96 млн гривень.
За подання органу доходів і зборів документів, що містять неправдиві відомості щодо вартості товару, електронні сигарети у кількості 880 тисяч 500 пачок підлягають вилученню. До суду скеровано справу про порушення митних правил за статтею 483 Митного Кодексу України.
Санкція статті – штраф у розмірі 100 відсотків вартості товару з його конфіскацією.

З початку року громадяни Дніпропетровщини задекларували понад 3,1 мільярди гривень доходу
За підсумками декларування громадянами Дніпропетровщини доходів, отриманих у 2017 році, кількість поданих декларацій про майновий стан і доходи становить понад 45,2 тисячі на загальну суму 3 мільярди 108 мільйонів гривень. До бюджету за результатами деклараційної кампанії надійде майже 100 мільйонів гривень податку на доходи фізичних осіб та 13,5 мільйонів гривень військового збору. Про це повідомила заступник начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Ірина Сікіріна.
За ії словами, найбільш активними декларантами на Дніпропетровщині стали громадяни, які отримали майно у спадщину чи подарунок – 3946 осіб. Загальна сума задекларованого ними доходу складає 581 млн гривень. Дохід від продажу рухомого та/або нерухомого майна задекларували 1246 мешканців регіону на суму 295,8 млн гривень. Іноземні доходи у розмірі 112,2 млн грн задекларували 284 мешканця області.
Крім того, повернення з бюджету у вигляді податкової знижки отримають 7514 громадян на загальну суму 13,5 млн гривень.

Споживачі мають можливість перевірити касовий чек в електронному кабінеті
Нагадуємо, що у відкритій частині сервісу «Електронний кабінет», доступ до якої здійснюється у режимі реального часу (24/7/365) без ідентифікації особи за посиланням cabinet.sfs.gov.ua/cashregs/check, через новий електронний сервіс споживачі мають можливість перевірити касовий чек, а саме: встановлення достовірності даних чеку та факту передачі до ДФС. Це є запорукою захисту прав громадян як споживачів, а також запобіжником зловживань під час здійснення розрахункових операцій.
Споживачі у разі відсутності або невідповідності реквізитів чеків на сервері ДФС наявному розрахунковому документу можуть направляти до ДФС письмові звернення із цих питань з додаванням копій отриманих розрахункових документів для організації та проведення відповідних контрольно-перевірочних заходів.
Також, у разі отримання користувачами фіскального чеку, який викликає сумніви, вони теж можуть надіслати до ДФС електронний лист із прикріпленим фото чеку.
Пошук електронного чеку здійснюється за його фіскальним номером та датою.
Для пошуку та перегляду фіскального касового чеку необхідно ввести: фіскальний номер РРО дату та час видачі чеку (для традиційних РРО).

Оновлено Довідник типів об’єктів оподаткування
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що станом на 26.10.2018 оновлено Довідник типів об’єктів оподаткування (далі – Довідник).
Довідник доповнено новими об’єктами оподаткування, а саме:
705 – свердловина;
706 – кабельна ЛЕП;
707 – вимірювальний прилад;
708 – газопривід;
709 – гусенична техніка для всіх видів робіт;
710 – колісна техніка для всіх видів робіт.
Звертаємо увагу, що Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами, подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.
Формою вказаного повідомлення передбачено заповнення типу об’єкта оподаткування.
Довідник розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням
http://sfs.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/127294.html

Про зміну у нормативно-правовому полі процедури надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи
Міністерство фінансів України наказом від 03 вересня 2018 року № 733 (далі – Наказ № 733) затвердило Порядок надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Порядок) (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 вересня 2018 року за № 1102/32554).
Порядок розроблено з метою поліпшення обслуговування платників при наданні довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Довідка).
Зокрема, для отримання Довідки платник подає відповідну заяву за вибором:
● у паперовій формі – до державної податкової інспекції за основним місцем обліку такого платника або до відповідного контролюючого органу, уповноваженого здійснювати заходи з погашення податкового боргу. Якщо заяву подано до державної податкової інспекції, її передають до відповідного контролюючого органу, уповноваженого здійснювати заходи з погашення податкового боргу (далі – уповноважений орган);
● в електронній формі – на адресу уповноваженого органу через приватну частину «Електронного кабінету» з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги».
Довідка або відмова у наданні Довідки готуються уповноваженим органом протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання заяви органом, до якого її було подано.
Надається Довідка безоплатно за вибором платника у паперовій або електронній формі, про що він зазначає у заяві.
Зауважимо, що строк дії Довідки становить 10 календарних днів з дати її формування.
Наказом № 733 визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства доходів і зборів України від 10 жовтня 2013 року № 567 «Про затвердження Порядку видачі довідки про відсутність заборгованості з податків, зборів, платежів, що контролюються органами доходів і зборів», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 31 жовтня 2013 року за № 1842/24374.
Наказ № 733 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 19.10.2018 № 80 і він набирає чинності з дня набрання чинності Законом України від 05 жовтня 2018 року № 2155-VІІІ «Про електронні довірчі послуги», але не раніше дня його офіційного опублікування, тобто 7 листопада 2018 року.

Офіційне оформлення трудових відносин надає право на податкову знижку за витратами на страхові платежі
Звертаємо увагу, що своєчасна та у повному обсязі виплата заробітної плати сприяє отриманню соціальних гарантій громадян і дозволяє на законодавчому рівні отримувати ці гарантії.
Так, згідно з п.п.166.3.5 п.166.3 ст.166 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами (далі – ПКУ) платник податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника ПДФО за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати на суму витрат платника ПДФО на сплату страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та пенсійних внесків, сплачених платником податку страховику-резиденту, недержавному пенсійному фонду, банківській установі за договорами довгострокового страхування життя, недержавного пенсійного забезпечення, за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, а також внесків на банківський пенсійний депозитний рахунок, на пенсійні вклади та рахунки учасників фондів банківського управління як такого платника податку, так і членів його сім’ї першого ступеня споріднення, які не перевищують (у розрахунку за кожний з повних чи неповних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування):
а) при страхуванні платника ПДФО або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом платника ПДФО, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління чи за їх сукупністю – суму, визначену в абзаці першому п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст.169 ПКУ (сума, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень);
б) при страхуванні члена сім’ї платника ПДФО першого ступеня споріднення або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління на користь такого члена сім’ї чи за їх сукупністю – 50 відсотків суми, визначеної в абзаці першому п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, в розрахунку на кожного застрахованого члена сім’ї.

Представники ДФС та ЄБА домовилися про співпрацю у напрямі спрощення системи розрахункових операцій
Впровадження інноваційних технологій у сфері реєстрації розрахункових операцій та механізм взаємодії суб’єктів господарювання, влади та споживачів послуг обговорили представники ДФС та Європейської Бізнес Асоціації під час зустрічі з Комітетом роздрібної торгівлі Асоціації.
Представники ДФС поінформували учасників зустрічі про стан реалізації нового сервісу - системи E-Receipt, яку запущено у тестовому режимі наприкінці вересня цього року.
Новий сервіс викликав зацікавленість у бізнесу. На сьогодні в тестуванні цієї системи беруть участь близько 100 суб’єктів господарювання, які зареєстрували 110 кас, що передають на фіскальний сервер ДФС електронні чеки засобами системи E-Receipt. Вже надійшло понад 1,7 тис. звітних розрахункових документів.
У рамках роботи системи E-Receipt запроваджений електронний сервіс «Пошук фіскального чека», який дозволяє покупцям здійснювати пошук чеків, що формуються традиційними РРО, та електронних чеків, що формуються засобами системи E-Receipt. Він розміщений у відкритій частині Електронного кабінету, доступ до якої здійснюється в режимі реального часу (24/7/365) без ідентифікації особи.
Такий сервіс є запорукою захисту прав громадян як споживачів, які мають можливість встановити достовірність даних чека та факт його передачі до ДФС. Лише за місяць роботи сервісу вже понад 7 тис. користувачів скористалось зазначеним сервісом.
Фахівці ДФС також наголошували на тому, що вже за результатами роботи сервісу встановлені випадки невідповідності отриманих споживачами розрахункових документів при здійсненні готівкових розрахунків електронним копіям цих розрахункових документів, які передані відповідними РРО до ДФС. Для з’ясування причин такої невідповідності органами ДФС організовано проведення контрольно-перевірочних заходів.
Під час зустрічі фахівці ДФС відзначили важливість об’єктивної оцінки роботи системи учасниками тестування та надання відповідних пропозицій та рекомендацій для її удосконалення.
Крім того, було запропоновано взяти участь у тестуванні і представникам ЄБА. У свою чергу представники Асоціації висловили зацікавленість у фіскалізації та електронізації розрахункових операцій та готовність долучитися до цієї роботи вже найближчим часом.

Змінено порядок ввезення громадянами транспортних засобів з іноземною реєстрацією
З метою удосконалення порядку ввезення громадянами в митному режимі тимчасового ввезення/транзиту транспортних засобів, зареєстрованих у відповідних органах іноземних держав, а також використання таких транспортних засобів на митній території України Верховною Радою України прийнято у другому читанні законопроект «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо ввезення транспортних засобів на митну територію України».
Передбачається запровадження Кабінетом Міністрів України тимчасового порядку, відповідно до якого протягом 180 днів з моменту набрання чинності цього законопроекту здійснюватимуться митні формальності щодо легкових автомобілів, що перебувають у митних режимах тимчасового ввезення або транзиту.
Також скасовуються обмеження відповідності екологічним нормам при митному оформленні легкових транспортних засобів, що були в користуванні, та автомобілів пожежних, визнаних гуманітарною допомогою.
Положеннями законопроекту посилюється відповідальність громадян за порушення умов тимчасового ввезення/транзиту транспортних засобів, що ввезені на митну територію України.
Зокрема, за перевищення строків транзиту та тимчасового ввезення більш, ніж на 30 діб встановлено штраф на суму 170 000 грн або конфіскацію транспортного засобу.
Водночас, передбачено, що у разі наявності факту недотримання строків та вимог митних режимів «транзит» та «тимчасове ввезення», особа може оформити у вільний обіг транспортний засіб із сплатою належних митних платежів та коштів в сумі 8 500 грн. При цьому, особа, відповідальна за дотримання вимог законодавства при переміщенні транспортних засобів в режимі «транзит» та «тимчасове ввезення» звільняється від відповідальності за порушення митних правил.
Законопроектом передбачено інформування Державною прикордонною службою України органів доходів і зборів про факти наміру перетинання державного кордону України особами, стосовно яких органами доходів і зборів було виявлено порушення митних правил.
Також запроваджується взаємодія органів доходів і зборів з Національною поліцією в частині контролю за дотриманням водіями порядку використання таких транспортних засобів на митній території України, недопущення порушення обмежень, встановлених Митним кодексом України, а також удосконалення порядку реєстрації і обліку транспортних засобів.
Довідково.
З початку 2018 року (станом на 01.11.2018) в Україну було ввезено 173 тис. транспортних засобів особистого користування та комерційного призначення (товарна позиція 8703 згідно УКТЗЕД) з іноземною реєстрацією в режимі «транзит», 53,1 тис. – у режимі «тимчасового ввезення».
З авто, ввезених цього року в режимі «транзит», 122,2 тис. транспортних засобів з іноземною реєстрацією знаходяться в Україні з порушенням терміну. Наразі немає статистики з «тимчасового ввезення», оскільки термін перебування цих авто ще не завершився.

Легалізація трудових відносин – гарантоване майбутнє кожного працюючого
Нагадуємо, що юридичні та фізічні особи – суб’єкти господарювання при працевлаштуванні та виплаті заробітної плати повинні дотримуватись чинного законодавства.
Нелегальне працевлаштування має негативні наслідки для найманих працівників. Зокрема, це відсутність соціальних гарантій, передбачених для працівника, – права на відпустку (у тому числі на час вагітності та пологів), страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, права на оплату листків непрацездатності.
Постановою КМУ від 17 червня 2015 року № 413 «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу» (далі – Постанова № 413), Повідомлення про прийняття працівників на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до Постанови № 413 до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів:
- засобами електронного зв’язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису;
- на паперових носіях разом з копією в електронній формі;
- на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п’ятьма особами.
У рамках виконання розпорядження Кабінету міністрів України від 05 вересня 2018 року № 649-р «Про заходи, спрямовані на детінізацію відносин у сфері зайнятості населення» Державна фіскальна служба України спільно з Державною службою України з питань праці (далі – Держпраця), Пенсійним фондом України, Національною поліцією України та іншими центральними органами виконавчої влади і органами місцевого самоврядування здійснює комплекс заходів, спрямованих на детінізацію ринку праці та вдосконалення контролю за оформленням трудових відносин із найманими працівниками.
Варто пам’ятати, що ухилення від сплати податків в усіх проявах, у т.ч. шляхом використання нелегальної найманої праці, тягне фінансову та адміністративну відповідальність.
Довідково
Відповідно до статті 265 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП), юридичні та фізичні особи – підприємці нестимуть відповідальність у вигляді штрафу у разі:
- фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків – у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення (з 01.01.2018 – 111 690 грн);
- порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі – у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення (з 01.01.2018 – 11 169 грн);
- недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці (наприклад, за не оплату роботи в нічний час, роботу в вихідний або святковий день, понадурочну роботу та інші питання оплати праці) – у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення (з 01.01.2018 – 37 230 грн);
- недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов’язків, передбачених законами України «Про військовий обов’язок і військову службу», «Про альтернативну (невійськову) службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» – у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення (з 01.01.2018 – 37 230 грн);
- порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абзацами другим – п’ятим частини другої статті 265 КЗпП – у розмірі мінімальної заробітної плати (з 01.01.2018 – 3 723 грн);
- за недопуск інспектора праці до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні – у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення (з 01.01.2018 – 11 169 грн);
- якщо роботодавець не допустить фахівців Держпраці до перевірки з питань фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків, розмір штрафу в цьому випадку складе сто розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення (з 01.01.2018 – 372 300 грн)
До відома: штрафи за порушення законодавства про працю накладаються начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об’єднаних територіальних громад та їх заступниками.

ДФС запроваджено новий електронний сервіс з дистанційного отримання сертифікатів відкритих ключів
ДФС України запроваджено новий електронний сервіс, скористатися яким можуть клієнти Акредитованого центру сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС (далі – АЦСК ІДД ДФС). Для клієнтів АЦСК ІДД ДФС, яких на сьогодні майже 1 млн, став доступним новий сервіс Повторного формування сертифікатів за електронним запитом.
Скористатись зазначеним сервісом зможуть виключно клієнти АЦСК ІДД ДФС, які:
мають чинні сертифікати (наприклад, до закінчення строку чинності сертифікатів залишилось декілька днів);
реєстраційні дані власника сертифікатів залишились без змін (ПІБ, адреса реєстрації місця проживання, код ЄДРПОУ організації тощо);
особистий ключ клієнта не є скомпрометованим, а пароль захисту до нього відомий лише його власнику.
Для початку використання нового сервісу необхідно завантажити та встановити останню версію безкоштовного програмного забезпечення ІІТ Користувач ЦСК-1, яке розміщено у відповідному розділі веб-сайту АЦСК ІДД ДФС –https://acskidd.gov.ua.
Також для зручності платників податків при користуванні цим новим сервісом фахівцями АЦСК ІДД ДФС розроблено Відеоінструкцію по повторному формуванню сертифіката за електронним запитом, яку можна переглянути на офіційному веб-порталі ДФС.
Інформація розміщена на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням
http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/356700.html

Затверджені нові переліки баз олімпійської та паралімпійської підготовки, до яких застосовуються пільги з податку на маймо
Відповідно до п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266, п.п. 282.1.3 п. 282.1 ст. 282, п.п. 288.5.5 п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України Кабінет Міністрів України постановою від 24 жовтня 2018 № 871 (далі – Постанова № 871) затвердив:
► перелік баз олімпійської та паралімпійської підготовки, об’єкти нежитлової нерухомості яких не є об’єктом оподаткування, згідно з додатком 1 до Постанови № 871;
► перелік баз олімпійської та паралімпійської підготовки, що звільняються від сплати земельного податку, згідно з додатком 2 до Постанови № 871;
► перелік баз олімпійської, паралімпійської та дефлімпійської підготовки, розмір орендної плати за земельні ділянки яких не може перевищувати 0,1 відсотка нормативної грошової оцінки, згідно з додатком 3 до Постанови № 871.
Постановою № 871 визнано такою, що втратила чинність, постанова Кабінету Міністрів України від 17 липня 2015 року № 496 «Про затвердження переліку баз олімпійської та паралімпійської підготовки, що звільняються від сплати земельного податку».
Постанова № 871 опублікована в офіційному виданні «Урядовий кур’єр» від 03.11.2018 № 207 і вона набула чинності 03.11.2018.

Співробітниця податкової міліції Дніпропетровщини виборола золото на Кубку України з рукопашного бою серед силових структур
Старший оперуповноважений управління активних заходів ГУ ДФС у Дніпропетровській області Катерина Васильєва виборола золото на кубку України з рукопашного бою серед силових структур.
Змагання проходили в місті Київ з 9 по 11 листопада 2018 року, на яких виборювали своє право на перемогу понад 200 учасників зі всіх областей України.


Порядок заповнення форми № 1-ОПП, якщо укладено договір про спільну діяльність
Відповідно до п. 64.6 ст. 64 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями взяття на облік договору про спільну діяльність здійснюється шляхом додаткового взяття на облік учасника договору про спільну діяльність як платника податків – відповідального за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору.
Форма заяви за формою № 1-ОПП (далі – ф. № 1-ОПП) встановлена у додатку 6 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09 грудня 2011 року № 1588 із змінами, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14.05.2014 за № 503/25280 зі змінами.
З метою взяття на облік договору про спільну діяльність заява за ф. № 1-ОПП заповнюється з урахуванням таких особливостей:
► поля «Номер взяття на облік у контролюючому органі» та «Дата взяття на облік у контролюючому органі» не заповнюються;
► у полі «Облік за основним місцем обліку» проставляється відмітка (позначка);
► поле «Податковий номер» не заповнюється;
► у полях «Повне найменування українською мовою» та «Скорочене найменування українською мовою» зазначаються слова «Договір про спільну діяльність від __.__._____ № ___ – уповноважена особа» та найменування і код за ЄДРПОУ уповноваженої особи.
Крім того, у розділі заяви «Дані про реєстрацію» вказується інформація про орган, що здійснив реєстрацію, та дані про реєстрацію – для договорів про спільну діяльність за участю іноземного інвестора.
У розділі «Адресні дані платника податків» вказується інформація про місце здійснення діяльності за договором про спільну діяльність.
Перелік всіх сторін (учасників) договору про спільну діяльність зазначається у розділі заяви «Інформація про засновників».

Електронний кабінет надає можливість подати звітність з ЄСВ в електронному вигляді
Нагадуємо, що фізичні та юридичні особи повинні подавати звітність з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) у визначені законодавством терміни.
Пунктом 1 розділу ІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14 квітня 2015 року № 435 із змінами та доповненнями, встановлено, що звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – Звіт) подається страхувальником або відповідальною особою страхувальника за місцем взяття його на облік як платника ЄСВ у контролюючих органах.
Звіт страхувальником податься у повному обсязі в один із таких способів:
► засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного цифрового підпису відповідальних осіб;
►на паперових носіях разом з електронною формою на електронних носіях інформації;
►на паперових носіях, якщо у страхувальника кількість застрахованих осіб не перевищує п’яти;
►надсилання поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення за умови, що у страхувальника кількість застрахованих осіб не перевищує п’яти та не пізніше ніж за 10 днів до закінчення граничного строку подання Звіту.
Слід зауважити, що подання звітності на паперових носіях потребує додаткового використання робочого часу як платників ЄСВ так і працівників органів ДФС.
З метою економії часу при складанні та поданні звітності, платники мають право подавати звітність з ЄСВ за допомогою сервісу ДФС України «Електронний кабінет», який надає можливість створювати, редагувати, підписувати та надсилати звітність з ЄСВ платниками самостійно.
Надіслати звіт можна у будь-який зручний час, у відповідь контролюючий орган відправляє квитанції з підтвердженням, що звіт прийнятий, або з коментарем, чому він не прийнятий.
Довідково: страхувальники, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами, у частині подання звіту за таких осіб зобов’язані формувати та подавати до органів ДФС звіт протягом 20-ти календарних днів, що настають за останнім днем звітного періоду (календарний місяць).
Фізичні особи – підприємці формують та подають до органів ДФС звіт самі за себе один раз на рік до 10 лютого року, що настає за звітним періодом (календарний рік).
Особи, які провадять незалежну професійну діяльність та члени фермерських господарств, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах, формують та подають самі за себе до фіскальних органів звіт один раз на рік до 1 травня року, що настає за звітним періодом.

Внесено зміни до порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН
Інформуємо, що Кабінет Міністрів України постановою від 24 жовтня 2018 року № 936 (далі – Постанова № 936) вніс зміни до пункту 3 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Порядок).
Відповідно до внесених Постановою № 936 змін:
► моніторингу не підлягають податкові накладні/розрахунки коригування (далі – ПН/РК), якщо обсяг постачання, зазначений платником ПДВ в ПН, зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) у поточному місяці, з урахуванням поданої на реєстрацію в ЄРПН ПН/РК, становить менш ніж 500 тис. грн, і керівник – посадова особа такого платника ПДВ є особою, що обіймає аналогічну посаду менш ніж у 3-х платників податків. Зазначений критерій буде працювати за умови, що обсяг постачання товарів/послуг, зазначений платником ПДВ у таких ПН/РК в поточному місяці, не перевищує 50 тис. грн на одного покупця – платника ПДВ. При цьому, для визначення обсягу постачання не будуть враховані РК, у яких період реєстрації відмінний від періоду їх складання;
► РК, складені у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, не перевіряються відповідно до ознак, зазначених у п. 3 Порядку.
► змінено розмір розрахункових показників, які використовує ДФС України при моніторингу ПН:
- одночасно значення показників D та P, мають такі розміри: D>0,05, Р<Рм×1,4, де:
¨ D – розрахункова величина, яка дорівнює S/T;
■ S – загальна сума сплачених за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено ПН/РК, сум ЄСВ та податків і зборів (крім суми ПДВ, сплаченої при ввезенні товарів на митну територію України) платником ПДВ та його відокремленими підрозділами;
■ T – загальна сума постачання товарів/послуг на митній території України, що оподатковуються за ставками 0, 20 і 7 відсотків, яка зазначена платником податку в ПН/РК, зареєстрованих у ЄРПНза останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено ПН/РК;
- P – сума ПДВ, зазначена платником податку в ПН/РК, зареєстрованих у ЄРПН у звітному (податковому) періоді, з урахуванням поданої на реєстрацію в ЄРПН ПН/РК;
- Рм – найбільша місячна сума ПДВ, зазначена у ПН/РК, зареєстрованих платником податку в ЄРПН за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено ПН/РК.
Постанову № 936 опубліковано в офіційному виданні «Урядовий кур’єр» від 10.11.2018 № 212 і вона набула чинності 10 листопада 2018 року.

До відома платників!
Надається перелік контактних телефонів управління податків і зборів з фізичних осіб Головного управління ДФС у Дніпропетровській області з наступних питань:
1. Проведення перевірок відомостей у деклараціях суб’єктів декларування (0562)-374-70-56 №21
4 поверх
Адреса знаходження: 49000, м.Дніпро, вул.Княгині Ольги, 22
2. Проведення перевірок само зайнятих осіб (0562)-374-70-28
(0562)-374-70-33
(0562)-374-70-34
(0562)-374-70-72
№№23-27
4 поверх
Перевірки фізичних осіб-підприємців, у т.ч. перевірки пов’язані з припиненням діяльності Адреса знаходження: 49000, м.Дніпро, вул.Княгині Ольги, 22
3. Діловод управління (0562)-374-70-35 №11
3 поверх
Адреса знаходження: 49000, м.Дніпро, вул.Княгині Ольги, 22

Митні органи України та Республіки Польща посилюють співпрацю
Актуальні питання функціонування пунктів пропуску на українсько-польському кордоні та спільні заходи з протидії митним правопорушенням обговорили під час зустрічі у пункті пропуску «Краковець – Корчова» на українсько-польському кордоні в.о. Голови ДФС Олесандр Власов та заступник Державного секретаря Міністерства фінансів - заступник керівника Національної адміністрації доходів Республіки Польща Пьотр Вальчак.
На сьогодні, за словами Олександра Власова, Митна служба Польщі є одним із важливих партнерів ДФС. Це обумовлюється, зокрема, великою протяжністю спільного кордону (542 км), вздовж якого розташовано 13 пунктів пропуску. Крім того, Польща поки що є єдиною країною Європейського Союзу, з якою на 4 пунктах пропуску запроваджено режим спільного контролю - «Смільниця-Кросценко», «Грушів-Будомєж» та «Угринів-Долгобичув» Львівської митниці ДФС, а також «Устилуг-Зосін» Волинської митниці.
«Зважаючи на значну кількість транспортних засобів, які перетинають українсько-польський кордон, важливість забезпечення сприятливих умов для розвитку міжнародної торгівлі, на сьогодні виникає реальна потреба щодо відкриття нових пунктів пропуску для переміщення без обмежень всіх видів транспорту», - зазначив очільник ДФС.
У серпні-жовтні поточного року складалась критична ситуація з чергами у пунктах пропуску для автомобільного сполучення, розташованих на українсько-польській ділянці державного кордону. Основною причиною стало невиконання умов Меморандуму між контрольними органами України та Республіки Польща та незабезпечення пропуску кількості транспортних засобів, визначених Системою попереднього повідомлення про виникнення надзвичайних ситуацій на українсько-польському кордоні з метою забезпечення ритмічності пропускних операцій за період однієї зміни.
Останнім часом напруга знизилась, що стало результатом оперативного втручання керівників служб обох сторін. Наразі мова йде про вирішення проблеми на системному рівні. Тому Олександр Власов та Пьотр Вальчак домовилися про актуалізацію Меморандуму: обговорюється оновлення списків для трьохрівневого контакту (митний пост – митниця – уповноважені керівництвом служб представники), планується розробка конкретних кроків для недопущення ситуації з чергами на кордоні в перспективі.
В.о. Голови ДФС також зазначив, що враховуючи переваги здійснення спільного контролю на території однієї з країн, його подальше впровадження на інших пунктах пропуску - це один з пріоритетних напрямів співпраці митних та прикордонних органів України та Республіки Польща.
«Такий спільний контроль надає можливість швидкого реагування на ситуацію, яка складається у пункті пропуску, зокрема, українські митники у взаємодії з контролюючими органами Республіки Польща зможуть робити перерозподіл інспекторського складу, взаємне визначення необхідних смуг руху для перерозподілу транспортних потоків», - повідомив Олександр Власов.
Крім того, майже удвічі буде скорочений час на перетин українсько-польського кордону порівняно з пунктами пропуску, на яких контроль здійснюється з початку на одній стороні, а потім на іншій.
Керівник ДФС запропонував своєму польському колезі перейти від контролю в одному місці до реального спільного контролю. Пьотр Вальчак погодився розглянути цю пропозицію та проаналізувати законодавство ЄС у цьому напрямку.
Ще однією перевагою спільного контролю є усунення можливості протиправної діяльності, пов’язаної з подрібненням (перекиданням) оформлених польською стороною товарів на так званій «нейтральній території», тобто до початку контролю українськими службами. Також передбачається можливість спрямування смуг оформлення товарів на польській стороні (TAX FREE) на відповідні смуги руху української сторони – «червоний» або «зелений» коридори.
Особлива увага учасників заходу була приділена співпраці у сфері протидії митним правопорушеннями.
В.о. Голови ДФС підкреслив, що українсько-польська ділянка кордону є однією із напружених ділянок кордону з ЄС як за інтенсивністю товаропотоку, так і за виявленням фактів митних правопорушень. На частку порушень, що виявляються на українсько-польському кордоні, припадає понад 60% правопорушень, виявлених митницями ДФС на кордоні України та Європейського Союзу.
Внаслідок таких правопорушень складено 10 508 адміністративних справ на суму близько 6,6 млн. євро, з незаконного обігу вилучено товарів вартістю 3,8 млн. євро.
«Обсяги товарообігу через українсько-польський кордон, аналіз виявлення окремих фактів, а також схем незаконного переміщення товарів як в одному, так і зворотному напрямі вказують на необхідність налагодження більш тісної та ефективної співпраці у сфері протидії митним правопорушенням», - зазначив Олександр Власов.
Ще один із напрямів співпраці, який необхідно більш ефективно використовувати для виявлення каналів та схем незаконних поставок товарів, – це проведення спільних заходів посиленого контролю та спеціальних митних операцій.
Найближчим часом планується підписання переліку першочергових спільних дій, конкретних спецоперацій і заходів посиленого контролю, а також предметів контролю, додаткові шляхи співпраці та обміну інформацією у сфері протидії митним правопорушенням.

Протягом січня-жовтня 2018 року до місцевих бюджетів надійшло 186,5 млрд гривень
Протягом січня-жовтня 2018 року до місцевих бюджетів сплачено 186,5 млрд гривень. Порівняно з відповідним періодом!минулого року надходження зросли ма 21,9%, або на 33,5 млрд гривень. За 10 місяців 2017 року до бюджетів територіальних громад було спрямовано 153 млрд гривень.
У жовтні до місцевих бюджетів надійшло 21,3 млрд грн, що на 10,4%, або на 2 млрд грн більше жовтня 2017 року.
Податку та збору на доходи фізичних осіб до зведеного бюджету протягом січня-жовтня 2018 року сплачено 183,8 млрд грн. Цей показник на 24,1%, або на 35,7 млрд грн перевищує надходження минулорічного періоду.
У жовтні 2018 року платники спрямували 20 млрд грн податку та збору на доходи фізичних осіб, що на 24%, або на 3,9 млрд грн більше жовтня 2017 року.
Версія для друку Написати листа

Про цей сайт | Запитання | Адміністратор