Версія для друку

Написати листа

Протягом січня поточного року управлінням внутрішньої безпеки Головного управлінням ДФС у Дніпропетровській області за основними напрямками роботи проведено 21 перевірку в територіальних підрозділах служби.
За матеріалами управління внутрішньої безпеки ГУ ДФС у Дніпропетровській області винесено 5 подань керівникам територіальних підрозділів ГУ ДФС області для вжиття заходів реагування щодо усунення недоліків та притягнення винних осіб до відповідальності; до дисциплінарної відповідальності притягнуто 13 працівників служби.
З метою недопущення на вакантні та керівні посади в органах ДФС осіб, що своїми діями або вчинками можуть дискредитувати імідж служби, у першому місяці 2017 року проведено перевірки 6-ти кандидатів на зайняття посад в підрозділах ГУ ДФС області. За підсумками перевірок 1-му претенденту відмовлено у призначенні на посаду.

Деякі законодавчі зміни у частині акцизного податку
Криворізька північна ОДПІ інформує, що Державна фіскальна служба України у листі від 08.02.2017 №3080/7/99-99-12-03-03-17 (далі – лист ДФС №3080) повідомила про зміни у законодавстві у частині акцизного податку, запроваджені Законами України від 20.12.2016 №1791-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» та від 21.12.2016 №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», а саме стосовно:
• реалізації пального;
• ставок акцизного податку;
• інших норм щодо акцизного податку.
У цьому листі також зазначено, що у 2017 році 23,06% акцизного податку з виробленого в Україні і ввезеного на митну територію України пального та 26,75% акцизного податку з вироблених в Україні та ввезених на митну територію України транспортних засобів встановлено як джерела формування спеціального фонду Державного бюджету України (пункти 5 та 6 статті 11 Закону України від 21.12.2016 №1801-VIII «Про Державний бюджет України на 2017 рік»).
Законом України від 20.12.2016 №1789-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» Бюджетний кодекс України (далі – БКУ) доповнено пунктом 43.
Згідно з цим пунктом у 2017 році (як виняток з пунктів 7 та 8 частини другої статті 29 БКУ) 13,44% акцизного податку з виробленого в Україні та ввезеного на митну територію України пального (але не менше обсягу нарахувань у 2016 році акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі пального) зараховуються до бюджетів місцевого самоврядування автоматично:
- у першому півріччі 2017 року – пропорційно до частки нарахувань за даними декларацій сум акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі пального за 2016 рік на відповідній території у загальному обсязі таких нарахувань за 2016 рік в цілому по Україні;
- у другому півріччі 2017 року – пропорційно до обсягу реалізованого суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі пального на відповідній території за перше півріччя 2017 року у загальному обсязі такого реалізованого пального в цілому по Україні за перше півріччя 2017 року.
Порядок зарахування цих коштів визначається Кабінетом Міністрів України.
Лист №3080 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням
http://sfs.gov.ua/podatki-ta-zbori/zagalnoderjavni-podatki/aktsizniy-podatok/listi-dps/285820.html

Про розмір відрахувань частини чистого прибутку (доходу)
Криворізька північна ОДПІ інформує, що Державна фіскальна служба України у зв’язку з численними зверненнями платників щодо розміру відрахувань до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) повідомила наступне.
Правові основи управління об’єктами державної власності регулюються Законом України від 21.09.2006 №185-V «Про управління об’єктами державної власності» (далі – Закон №185).
Статтею 11¹ Закону №185 встановлено, що державні унітарні підприємства та їх об’єднання зобов’язані спрямувати частину чистого прибутку (доходу) до Державного бюджету України у розмірі не менше 30% у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Для забезпечення надходжень до державного бюджету відрахувань частини чистого прибутку з 01.01.2016 Урядом встановлено норматив відрахування частини чистого прибутку на рівні 75% (постанова Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 №1156 (далі – Постанова №1156)).
Постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2016 №933 (далі – Постанова №933), яка набрала чинності 15.12.2016, внесено зміни до пункту 1 Постанови №1156 щодо зменшення з 75% до 30% розміру відрахування частини чистого прибутку до державного бюджету для Державного концерну «Укроборонпром», його учасників, державних унітарних підприємств, що належать до сфери управління центральних органів виконавчої влади, які задіяні у розробленні, будівництві та ремонті озброєння, військової та спеціальної техніки та їх складових і є виконавцями державного оборонного замовлення.
Як зазначено у листі Міністерства фінансів України від 26.01.2017 №31-24020-22-10/2171 (https://zakon.help/law/31-24020-22-10/2171/) розмір 30% відрахувань частини чистого прибутку (доходу) Державним концерном «Укроборонпром», його учасниками, державними унітарними підприємствами, що належать до сфери управління центральних органів виконавчої влади, які задіяні у розробленні, будівництві та ремонті озброєння, військової та спеціальної техніки та їх складових і є виконавцями державного оборонного замовлення, застосовується, починаючи з підсумків фінансово-господарської діяльності за 4-й квартал 2016 року.
Таким чином, розмір відрахувань частини чистого прибутку (доходу) – 30% суб’єкти господарювання, передбачені Постановою №933, зобов’язані застосовувати, починаючи з підсумків фінансово-господарської діяльності за 4-й квартал 2016 року.
З метою правильного застосування розміру відрахувань частини чистого прибутку (доходу) – 30%, суб’єкти господарювання, передбачені Постановою №933, у Розрахунку частини чистого прибутку (доходу) (далі – Розрахунок) за 2016 рік, форма якого затверджена наказом ДПА України від 16.05.2011 №285 (зареєстрований у Міністерстві юстиції України 31.05.2011 за №346/19381):
- у рядку 01 відображають чистий прибуток (дохід) за 4-й квартал 2016 року,
- у рядку 06 зазначається норматив відрахувань – 30%,
- рядок 08 не заповнюється.
При цьому, враховуючи, що відповідно до п.2 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2011 №138, частина чистого прибутку (доходу) сплачується до державного бюджету наростаючим підсумком щоквартальної фінансово-господарської діяльності, у разі отримання суб’єктами господарювання, передбаченими Постановою №933, збитку за результатами діяльності за 9 місяців 2016 року, такий збиток зменшує частину чистого прибутку (доходу) за 4-й квартал 2016 року.

Зміни у розмірі штрафів за порушення порядку складання та подання звітності для податкового контролю за трансфертним ціноутворенням
Криворізька північна ОДПІ повідомляє, що Законом України від 21.12.2016 №1797-VШ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» (далі – Закон №1797) з 01.01.2017 внесені зміни, зокрема, до норм статті 120 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), пов’язані із накладенням штрафних санкцій за порушення вимог п.39.4 ст.39 ПКУ стосовно порядку складання та подання звітності для податкового контролю за трансфертним ціноутворенням.
Так, відповідно до цих змін з 01.01.2017 штрафні санкції, передбачені підпунктами 120.3 та 120.4 ст.120 ПКУ, визначаються у розмірах згідно з прожитковим мінімумом для працездатної особи, встановленим законом на 1 січня податкового (звітного) року. До внесення змін розмір зазначених штрафів визначався згідно з мінімальною заробітною платою, встановленою законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Статтею 7 Закону України від 21.12.2016 №1801-VIII «Про Державний бюджет України на 2017 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2017 року визначено у розмірі 1600 гривень.
Звертаємо увагу, що Законом №1797 статтю 120 ПКУ доповнено новим пунктом 120.4, яким встановлено окрему відповідальність платників податків за несвоєчасне подання платником податків звіту про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення або несвоєчасне декларування контрольованих операцій у поданому звіті відповідно до вимог п.39.4 ст.39 ПКУ (до 01.01.2017 відповідальність за несвоєчасне подання звіту та несвоєчасне декларування контрольованих операцій визначалась п.120.3 ст.120 ПКУ).
Пунктом 11 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ визначено, що штрафні (фінансові) санкції за наслідками перевірок застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій.
Отже, у разі встановлення після 01.01.2017 контролюючими органами фактів порушення платниками податків вимог п.39.4 ст.39 ПКУ щодо подання звітності для податкового контролю за трансфертним ціноутворенням (звіт про контрольовані операції та документація з трансфертного ціноутворення) для розрахунку штрафних санкцій використовується прожитковий мінімум для працездатної особи, встановлений на 1 січня відповідного податкового (звітного) року, за який встановлено порушення.

Плата за землю з фізичних осіб
Криворізька північна ОДПІ інформує, що Державна фіскальна служба України у листі від 08.02.2017 №3012/7/99-99-13-03-01-17 (далі – лист ДФС №3012) повідомила про зміни у законодавстві у частині плати за землю з фізичних осіб, запроваджені Законом України від 20.12.2016 №1791-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» та Законом України від 21.12.2016 №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», а саме:
згідно із пунктом 274.1 статті 274 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) уточнено розмір ставок земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено (незалежно від місцезнаходження). Так, зазначені ставки встановлюються у розмірі не більше ніж 3 відс. від їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше ніж 1 відс. від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь - не менше ніж 0,3 відс. та не більше ніж 1 відс. від їх нормативної грошової оцінки.
Встановлено, що ставка податку за земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів, встановлюється у розмірі не більше ніж 5 відс. від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, а для сільськогосподарських угідь - не менше ніж 0,3 відс. та не більше ніж 5 відс. від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області (пункт 277.1 статті 277 Кодексу).
Статтю 281 Кодексу доповнено пунктом 4, яким визначено таке. Якщо фізична особа, що має право на пільгу, зокрема інваліди першої і другої груп, фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років, пенсіонери (за віком), ветерани війни тощо, є власником декількох земельних ділянок одного виду використання, то така особа до 1 травня поточного року подає письмову заяву у довільній формі до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки про самостійне обрання/зміну земельної ділянки для застосування пільги.
Пільга починає застосовуватися до обраної земельної ділянки з базового податкового (звітного) періоду, у якому подано таку заяву.
Пунктом 284.1 статті 284 Кодексу визначено, що подання рішення органами місцевого самоврядування (до 25 грудня року, що передує звітному) щодо ставок земельного податку та наданих пільг зі сплати земельного податку юридичним та/або фізичним особам здійснюється за формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.
Лист №3012 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням
http://sfs.gov.ua/podatki-ta-zbori/mistsevi-podatki/podatok-na-neruhome-mayno--/listi-dps/285268.html

Порядок сплати податку на прибуток підприємств з 01.01.2017
Криворізька північна ОДПІ повідомляє, що порядок обчислення та сплати податку на прибуток підприємств визначено ст. 137 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – Кодекс).
Податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною ст. 136 Кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі ст. 135 Кодексу (п.137.1 ст.137 ПКУ).
Згідно з п. 137.4 ст. 137 Кодексу податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених п.137.5 ст.137 Кодексу, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком.
Пунктом 137.5 ст.137 Кодексу встановлено, що річний податковий (звітний) період встановлюється для таких платників податку:
а) платників податку, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), що сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році;
б) виробників сільськогосподарської продукції;
в) платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), за попередній річний звітний (податковий) період, не перевищує 20 мільйонів гривень. При цьому до річного доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначеного за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.
Відповідно до п.137.8 ст.137 Кодексу платники податку на дохід: суб’єкти, які здійснюють випуск та проведення лотерей, щоквартально сплачують податок на дохід у порядку і в строки, які встановлені для квартального податкового (звітного) періоду з поданням податкової декларації з податку на прибуток.
Згідно з п.57.1 ст.57 Кодексу платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених ПКУ.

Зміни в справлянні орендної плати за земельні ділянки
Криворізька північна ОДПІ інформує, що Державна фіскальна служба України у листі від 08.02.2017 №3012/7/99-99-13-03-01-17 (далі – лист ДФС №3012) повідомила про зміни у законодавстві у частині справляння орендної плати за земельні ділянки, запроваджені Законом України від 21.12.2016 №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», а саме:
згідно з пунктом 288.1 статті 288 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) встановлено, що форма надання інформації затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.
Договір оренди земель державної і комунальної власності укладається за типовою формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.
Мінімальний розмір орендної плати за землі державної та комунальної власності не може бути менше розміру земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території (підпункт 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Кодексу).
Пункт 288.5 статті 288 Кодексу доповнено підпунктами 288.5.4 та 288.5.5, якими визначено, що річна сума платежу для пасовищ у населених пунктах, яким надано статус гірських, не може перевищувати розміру земельного податку; для баз олімпійської, паралімпійської та дефлімпійської підготовки, перелік яких затверджує Кабінет Міністрів України, не може перевищувати 0,1 відс. нормативної грошової оцінки.
Пунктом 289.2 статті 289 Кодексу встановлено, що, якщо індекс споживчих цін перевищує 115 відс., такий індекс застосовується зі значенням 115.
Лист №3012 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням
http://sfs.gov.ua/podatki-ta-zbori/mistsevi-podatki/podatok-na-neruhome-mayno--/listi-dps/285268.html

Викрито привласнення посадовцями ТОВ м. Києва 10,4 млн. грн. державних коштів
Підрозділом боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, ГУ ДФС в Одеській області встановлено факт ймовірного привласнення державних коштів посадовими особами одного з товариств з обмеженою відповідальністю м. Києва. Це ТОВ стало переможцем оголошених державною установою м. Одеси відкритих торгів щодо надання послуг з виконання наукових досліджень у сфері природничих наук. При цьому встановлено, що товариство ніколи не виконувало будь-які наукові роботи, а також не має в штаті відповідного кваліфікаційного персоналу. Фактично наукові роботи здійснили фахівці інших державних установ, що були залучені вказаним ТОВ за плату, значно меншою від вартості укладеної угоди.
У результаті внесення завідомо неправдивих відомостей в офіційні документи та штучного завищення вартості виконання роботі співробітники товариства заволоділи державними коштами в сумі 10,4 млн. грн.
За даними фактами до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення за ознаками злочину, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України.
Здійснюється кримінальне провадження.

Роман Насіров та Альгірдас Шемета обговорили напрями співпраці у 2017 році
Взаємодія при вирішенні проблемних питань, з якими звертаються суб’єкти господарювання, та створення сприятливого підприємницького та інвестиційного середовища в Україні обговорювалися під час зустрічі Голови ДФС Романа Насірова з Бізнес-омбудсменом Альгірдасом Шеметою та представниками Ради бізнес-омбудсмена 16 лютого.
Роман Насіров звернув увагу присутніх на позитивну динаміку збільшення надходжень до бюджетів за підсумками січня 2017 року, що порівняно з відповідним періодом минулого року зросли на 60 відсотків. За його словами, якщо така тенденція буде продовжуватися і надалі, можна буде говорити й про подальшу лібералізацію податкового законодавства.
«Ми докладаємо всіх зусиль для того, щоб у бізнесу, який створює в країні робочі місця, були зрозумілі умови роботи та була можливість швидко вирішувати питання, які виникають. Ми уважно аналізуємо проблеми, чи мають вони системний характер, а також відпрацьовуємо кожні окремі випадки», - підкреслив Роман Насіров.
За його словами, після вирішення конкретної проблематики такі рішення направляються до регіональних органів ДФС для уникнення повторної появи подібної ситуації.
У свою чергу Бізнес-омбудсмен Альгірдас Шемета відзначив готовність фіскальної служби до конструктивного діалогу та оперативного і всебічного розгляду всіх звернень, які надходять від бізнесу.
«Рівень співробітництва з фіскальною службою, незважаючи на отримані скарги, дуже високий. Ми отримуємо відповіді на ті запити, які надсилаємо фахівцям служби для опрацювання. Крім того, на постійній основі працюють групи спеціалістів ДФС та Ради бізнес омбудсмена», – зазначив Альгірдас Шемета.
За його словами, ДФС відповідально ставиться до рекомендацій Ради та відкрита до співробітництва та вирішення проблемних питань.
Під час зустрічі сторони обговорили питання імплементації змін до податкового законодавства, здійснення контрольно-перевірочної роботи, адміністрування податку на прибуток та ПДВ тощо.
Під час зустрічі також обговорювалися плани поглиблення співпраці ДФС та Ради бізнес-омбудсмена на 2017 рік, а також здійснення цієї роботи на системній плановій основі.
«Основне наше спільне завдання на 2017 рік – сконцентрувати увагу на внесенні до 1 липня необхідних змін у податкове законодавство для того, щоб бізнес мав змогу планувати свою діяльність та підготуватися до роботи у нових умовах», - підкреслив Роман Насіров.

Працівники Львівської митниці вилучили понад 32 кілограми бурштину
У пункт пропуску «Шегині – Медика» смугою руху «зелений коридор» заїхав автомобіль «MERCEDES-BENZ VITO» 2007 року випуску під керуванням мешканця Львівщини, що прямував з України до Республіки Польщі.
Під час візуального огляду автомобіля у працівників митниці виникла підозра про наявність в автомобілі товарів, що переміщуються з приховуванням від митного контролю та переміщення яких через митний кордон обмежене.
Автомобіль було виведено з загального потоку та скеровано у бокс поглибленого огляду транспортних засобів. Там у конструктивних порожнинах автомобіля, розташованих під передніми сидіннями пасажирів, оглядова група митників та прикордонників виявила необроблене каміння різних розмірів неправильної форми світло-коричневого та темно-коричневого кольорів вагою 32 900 г.
Під час усного опитування громадянин України про наявність будь-яких товарів та предметів не заявив, проте після митного огляду товар визнав своєю власністю. Отже, він порушив порядок проходження митного контролю через смугу спрощеного митного контролю «зелений коридор» та вчинив дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ.
Такі дії мають ознаки порушення митних правил, передбаченого ч.1 ст. 483 Митного кодексу України. За цим фактом складено протокол. Товар та автомобіль вилучено. Їх вартість буде встановлено додатково. Справу скерують до суду.

Затримано громадянина, який спонукав працівника митниці до корупційних дій
До Управління внутрішньої безпеки ГУ ДФС у Львівській області звернувся керівник відділу митного оформлення Львівської митниці ДФС, який повідомив про підбурювання його до корупційних дій з боку громадянина, який здійснював розмитнення транспортного засобу.
Встановлено, що митнику було запропоновано неправомірну вигоду у сумі 5 тис. гривень за зменшення розміру митних платежів у ході митного оформлення транспортного засобу.
Під час спроби надання посадовій особі митниці зазначених коштів громадянина України затримано.
За вказаним фактом розпочато кримінальне провадження за ч. 3 ст. 369 КК України («Пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі»).
Тривають слідчі дії.

Актуально для платників податку на додану вартість!
Нагадуємо, що з 1 січня 2017 року відповідно до змін, внесених Законом України від 21.12.2016 №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» до підпункту «і» пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, стали обов’язковими реквізитами податкової накладної для усіх без винятку товарів і послуг код товару згідно з УКТ ЗЕД та код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг.
Торгово-промислова палата України листом від 20.01.2017 №146/08.1-7.1 проінформувала Державну фіскальну службу України, що система торгово-промислових палат в Україні володіє кваліфікованим та досвідченим штатом експертів в усіх регіональних палатах і здатна швидко задовольнити попит на визначення кодів товарів для усіх платників податку на додану вартість.
З урахуванням вищевикладеного, інформацію про код товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності можна отримати в регіональних торгово-промислових палатах.

До уваги виробників, реалізаторів та імпортерів тютюнових виробів: законодавчі зміни у 2017 році
Законами України від 20.12.2016 №1791-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» (далі – Закон №1791) та від 21.12.2016 №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» (далі – Закон №1797), які набрали чинності з 01.01.2017, крім окремих норм, внесені зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у частині акцизного податку.
Законом №1791 тимчасово, до 31.12.2029 включно, запроваджено обмеження місячного обсягу (у кількісному виразі виключно у четвертому кварталі кожного року) продажу марок акцизного податку підприємству – виробнику або імпортеру тютюнових виробів продавцем марок акцизного податку, який не може перевищувати 115% середньомісячного обсягу реалізації на митній території України тютюнових виробів цим підприємством – виробником або імпортером за попередні три календарні місяці. Зазначене поширюється лише на підприємства, які провадять діяльність із виробництва та/або імпорту тютюнових виробів більше 12 місяців та обсяг придбання марок акцизного податку якими протягом поточного місяця перевищує 1 мільйон штук (п.16 підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
Відповідно до нового п.п.213.3.13 п.213.3 ст.213 ПКУ перелік операцій з підакцизними товарами, які звільняються від оподаткування, доповнено операціями з:
- ввезення на митну територію України неферментованої (непереробленої) тютюнової сировини тютюново-ферментаційними заводами, які здійснюють реалізацію ферментованої (переробленої) тютюнової сировини виробникам тютюнових виробів або її експорт;
- реалізації ферментованої (переробленої) тютюнової сировини тютюново-ферментаційними заводами виробникам тютюнових виробів;
- реалізації тютюнової сировини тютюново-ферментаційним заводам особами, які виробляють тютюнову сировину на митній території України.
Водночас змінами, внесеними Законом №1797, передбачено, що у разі реалізації тютюнової сировини суб’єктам господарювання, які не є виробниками тютюнових виробів та/або тютюново-ферментаційними заводами, із суб’єктів, що здійснили таку реалізацію, справляється штраф у розмірі 200% вартості реалізованої тютюнової сировини. Реалізована таким чином сировина підлягає конфіскації та знищенню (до статті 221 ПКУ додано пункт 221.5).
З 01.01.2017 суми акцизного податку виробниками тютюнових виробів сплачуються до бюджету не при придбанні марок акцизного податку як було раніше, а протягом п’яти робочих днів після отримання марок акцизного податку з доплатою (у разі потреби) на день подання податкової декларації. При цьому, якщо зазначений строк припадає на день наступного бюджетного року, сума акцизного податку сплачується виробниками тютюнових виробів до закінчення бюджетного року, в якому отримані марки (абзац другий п.п.222.1.2 п.222.1 ст.222 ПКУ).
Якщо виробники не сплатили суми акцизного податку протягом п’яти робочих днів після отримання марок акцизного податку, марки за наступними заявками-розрахунками цих виробників не видаються до дня, в якому здійснено в повному обсязі сплату акцизного податку та штрафних санкцій, розрахованих відповідно до п.126.2 ст.126 ПКУ (абзац третій п.п.222.1.2 п.222.1 ст.222 ПКУ).
Про це повідомила Державна фіскальна служба України у листі від 08.02.2017 №3080/7/99-99-12-03-03-17, який розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням http://sfs.gov.ua/podatki-ta-zbori/zagalnoderjavni-podatki/aktsizniy-podatok/listi-dps/285820.html.

Відповідальність за несвоєчасне подання звітності про контрольовані операції: зміни – 2017
Законом України від 21.12.2016 №1797-VШ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» (далі – Закон №1797), який набрав чинності з 01.01.2017, крім окремих норм, внесено зміни, зокрема, до статті 120 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) стосовно відповідальності платників податків за неподання або несвоєчасне подання податкової звітності або невиконання вимог щодо внесення змін до податкової звітності .
Законом №1797 статтю 120 ПКУ доповнено новим пунктом 120.4, яким з 01.01.2017 встановлено окрему відповідальність платників податків за несвоєчасне подання платником податків звіту про контрольовані операції (далі – Звіт) та/або документації з трансфертного ціноутворення (далі – Документація) або несвоєчасне декларування контрольованих операцій у поданому звіті відповідно до вимог п.39.4 ст.39 ПКУ (до 01.01.2017 відповідальність за несвоєчасне подання Звіту та несвоєчасне декларування контрольованих операцій визначалась п.120.3 ст.120 ПКУ).
Відповідно до п.11 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, у разі встановлення після 01.01.2017 контролюючими органами факту несвоєчасного подання платником податків Звіту та/або Документації або фактів несвоєчасного декларування контрольованих операцій у поданому Звіті, застосовується штраф (штрафи) згідно з п.120.4 ст.120 ПКУ незалежно від звітного періоду здійснення контрольованих операцій.
Штрафні санкції, визначені п.120.4 ст.120 ПКУ, розраховуються за кожний календарний день, починаючи з 01.01.2017.
Водночас зазначаємо, що склад правопорушень, визначених пунктами 120.3 та 120.4 ст.120 ПКУ, не передбачає одночасне застосування зазначених норм. Штрафні санкції, передбачені п.120.4 ст.120 ПКУ, застосовуються у разі, якщо платником податків до початку документальної перевірки подано:
- звіт про контрольовані операції та/або документацію з трансфертного ціноутворення з порушенням термінів, визначених п.39.4 ст.39 ПКУ;
- уточнюючий звіт про контрольовані операції, в якому додатково задекларовані контрольовані операції.

У 2017 році змінені умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені
Законом України від 21.12.2016 №1797-VШ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» (далі – Закон №1797) з 01.01.2017 внесені зміни, зокрема, до статті 43 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), що регламентує умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені.
Законом № 1797 оновлена редакція пункту 43.4 статті 43 ПКУ, яким передбачено, що платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів:
- на поточний рахунок платника податків в установі банку;
- на погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету;
- повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку.
Крім того статтю 43 ПКУ доповнено пунктом 43.4¹, відповідно до якого у разі повернення надміру сплачених податкових зобов’язань з податку на додану вартість (далі – ПДВ), зарахованих до бюджету з рахунка платника податку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість (далі – СЕА ПДВ) у порядку, визначеному пунктом 200¹.5 статті 200¹ ПКУ, такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в СЕА ПДВ, а у разі його відсутності на момент звернення платника податків із заявою на повернення надміру сплачених податкових зобов’язань з ПДВ чи на момент фактичного повернення коштів – шляхом перерахування на поточний рахунок платника податків в установі банку.
При цьому, пунктом 200¹.5 статті 200¹ ПКУ передбачається перерахування коштів до державного бюджету з рахунку платника у СЕА ПДВ у сумі податкових зобов’язань з ПДВ, що підлягають сплаті за наслідками звітного податкового періоду, відповідно до пункту 200¹.6 статті 200¹ ПКУ.
Враховуючи викладене та на виконання пункту 43.4¹ статті 43 ПКУ, надміру сплачені податкові зобов’язання з ПДВ, що підлягали сплаті за наслідками звітних податкових періодів та перераховані до бюджету відповідно до пункту 200¹.6 статті 200¹ ПКУ з рахунка платника податку у СЕА ПДВ, підлягають поверненню виключно на рахунок такого платника у СЕА ПДВ.
У разі відсутності рахунка у СЕА ПДВ на момент звернення платника податків із заявою на повернення надміру сплачених податкових зобов’язань з ПДВ чи на момент фактичного повернення коштів, вказане повернення таких надміру сплачених зобов’язань здійснюється шляхом перерахування коштів на поточний рахунок платника податків в установі банку.
Податкові зобов’язання з ПДВ, надміру сплачені до бюджету за умов, не пов’язаних з виконанням пункту 200¹.6 статті 200¹ ПКУ, підлягають поверненню відповідно до пункту 43.4 статті 43 ПКУ.

Іван Романов: Скарги на корупційні дії працівників ДФС зменшилися втричі
Протягом січня 2017 року на антикорупційний сервіс Державної фіскальної служби «Пульс» надійшло 31 звернення від платників податків та громадян. Про це повідомив директор Інформаційно-довідкового департаменту ДФС Іван Романов.
За його словами, завдяки переорієнтації роботи сервіс «Пульс» приймає інформацію щодо корупційних та кримінальних правопорушень з боку працівників органів ДФС, переміщення через митний контроль товарів з приховуванням від митного контролю, черг на митних постах та Центрах обслуговування платників тощо.
В основному платники скаржилися на «Пульс» з приводу черг на митних постах та пунктах пропуску. За перший місяць цього року надійшло 12 таких скарг. Щодо черг у ЦОПах звернулися 7 платників, перевищення терміну адміністративних послуг – 3, відмови у прийнятті вхідної кореспонденції – 2. Про випадки контрабанди повідомили 2 заявники.
Варто відзначити, що безпосередньо з антикорупційної тематики надійшло лише 5 звернень. Це втричі менше, ніж за січень 2016 року, коли надійшло 15 таких скарг.
«Всі звернення, що надходять на «Пульс» розглядаються в оперативному порядку, особливо це стосується повідомлень про корупційні дії співробітників органів ДФС. Так, зокрема, розгляд січневих звернень платників станом
на 1 лютого завершено майже на 97 відсотків. Про їх результати поінформовано заявників», – розповів Іван Романов.
Він також підкреслив, що досить велика увага приділяється якості та обґрунтованості наданих відповідей платникам податків. Для встановлення оцінки отриманої відповіді на звернення проводять опитування платників податків. Так, протягом січня близько 89 відсотків опитаних були повністю задоволені результатами розгляду їх звернень.
Нагадаємо, антикорупційний сервіс ДФС «Пульс» приймає зверенння щодо можливих корупційних та кримінальних правопорушень у сфері службової діяльності з боку конкретних посадових осіб структурних підрозділів ДФС та її територіальних органів, переміщення через митний кордон України товарів з приховуванням або незаконним звільненням від митного контролю, утворення черг на митних постах та в пунктах пропуску, ЦОП, перевищення терміну надання адміністративної послуги, відмова в записі на особистий прийом або в прийнятті вхідної кореспонденції структурними підрозділами ДФС та її територіальними органами.
Телефон «Пульсу» (044) 284-00-07. Лінія працює цілодобово.

Митниками припинено чергову спробу незаконного переміщення товарів народного споживання на суму понад 2 млн.грн
Після неодноразових випадків виявлення в ході проведення контрольних заходів оперативною групою Міжрегіональної митниці ДФС незаконного переміщення в транзитних вантажах тканини (тюлі, шторної тканини, тощо) у великих обсягах, транзитне переміщення товарів зазначеної групи було взято на особливий контроль.
Так, нещодавно у ході проведення аналітично-пошукової роботи та контрольних заходів у взаємодії з працівниками Волинської митниці ДФС у зоні митного контролю митного посту «Доманово» Волинської митниці було прийнято рішення про проведення митного огляду вантажу, який прямував з Болгарії на адресу білоруської компанії з місцем вивантаження в Польщі. Продавцем товару виступала компанія з Великобританії, перевізником – компанія з Республіки Молдова.
Згідно з поданими до митного контролю товаросупровідними документами, у транспортному засобі переміщувався товар «тканини, одяг, серветки, покривала, рушники тощо» (всього 34 найменування) вагою понад 17 тис. кг, вартістю 5 тис. дол. США.
Згідно з ч.2 п.1 ст.191 Митного кодексу України, «…перевізники зобов’язані під час прийняття товарів до перевезення перевіряти точність відомостей щодо кількості вантажних місць, їх маркування, номери, зовнішній стан товарів та їх пакування. У разі неможливості такої перевірки вносити відповідний запис до міжнародної автомобільної накладної (CMR)…”. Проте, будь-які записи до CMR від 10.02.2017 водієм (перевізником) не вносились.
За результатами проведення митного огляду митниками виявлено незаявлені в товаросупровідних документах та незадекларовані у встановленому порядку товари „тюль в асортименті”, кількістю 98 вантажних місць, вагою брутто близько 5 тис. кг, та „тканина трикотажна”, кількістю 3 вантажних місця, вагою брутто 211 кг, які відповідно підлягають обов’язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України на умовах Конвенції МДП.
Відповідно до вимог ст. 36 Конвенції МДП „…будь-яке порушення положень цієї Конвенції тягне за собою застосування до винного у країні, в якій порушення було вчинено, передбачених законодавством цієї країни санкцій…”.
Отже, за даним фактом у відношенні перевізника складено протокол про порушення митних правил за ознаками ст. 472 Митного кодексуУкраїни, санкції якої передбачають накладення штрафу на винну особу в розмірі 100 відсотків вартості цих товарів з конфіскацією предметів правопорушення.
Товар вилучено на склад Волинської митниці. Попередня загальна вартість вилучених предметів правопорушення складає понад 2 млн. грн.

Викрито привласнення 2,6 млн. грн. державних коштів у м. Хмельницькому
Підрозділом боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, ГУ ДФС у Хмельницькій області встановлені факти ймовірного привласнення державних коштів посадовими особами одного з товариств з обмеженою відповідальністю м. Хмельницького.
Згідно з укладеними договорами товариство отримало бюджетне фінансування в розмірі 2,6 млн. грн. на виконання робіт з благоустрою прибудинкових територій та вулиць міста. Проте, в ході дослідження встановлено відсутність у ТОВ трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, необхідного для здійснення відповідної діяльності.
З метою надання вигляду законності проведених господарських операцій посадовими особами ТОВ здійснено документальне оформлення факту виконання вказаних робіт та перераховано кошти на розрахункові рахунки підконтрольних суб’єктів господарювання з ознаками сумнівності за нібито супідрядні роботи та будматеріали.
За даними фактами до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 191 КК України.
Здійснюється кримінальне провадження.

Щодо змін в оподаткуванні платників єдиного податку четвертої групи
Звертаємо Вашу увагу, що відповідно до листа Міністерства Фінансів України від 19.01.2017р. № 31-11150-09-10/1342 «Щодо індексації у 2017 році нормативної грошової оцінки землі для платників єдиного податку 4 групи» при нарахуванні єдиного податку для платників 4 групи коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки землі доцільно визначати з урахуванням таких значень індексів споживчих цін:
За 2015 рік –100%;
За 2016 рік – 112,4%.

Змінилися умови видачі марок акцизного податку для маркування вітчизняних тютюнових виробів
Зміни внесені до Податкового кодексу України (далі Кодекс) Законом України від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні».
Зміни торкнулися термінів сплати акцизного податку з урахуванням мінімального акцизного податкового зобов‘язання, чинних відповідно до норм Кодексу. Виробники тютюнових виробів сплачують до бюджету кошти протягом п’яти робочих днів після отримання марок акцизного податку з доплатою (у разі потреби) на день подання податкової декларації. Якщо зазначений строк припадає на день наступного бюджетного року, сума акцизного податку сплачується виробниками тютюнових виробів до закінчення бюджетного року, в якому отримані марки.
У разі невиконання зазначених умов, марки за наступними заявками-розрахунками виробників тютюнових виробів не видаються до дня, в якому здійснено в повному обсязі сплату акцизного податку та штрафних санкцій в розмірі 20 відсотків суми такого грошового зобов’язання.

Платникам екологічного податку - актуально про законодавчі зміни
Законом України від 20 грудня 2016 року № 1791-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» внесено зміни до Податкового кодексу України.
Зокрема, викладені у нових розмірах і порівняно з діючими у 2016 році збільшені на 12 відсотків ставки екологічного податку, що визначені:
- пунктами 243.1 - 243.4 статті 243 Кодексу, а саме: ставки податку за викиди в атмосферне повітря окремих забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення; ставки податку за викиди в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення забруднюючих речовин (сполук), які не увійшли до пункту 243.1 цієї статті та на які встановлено клас небезпечності; для забруднюючих речовин (сполук), які не увійшли до пункту 243.1 цієї статті та на які не встановлено клас небезпечності (крім двоокису вуглецю), ставки податку застосовуються залежно від установлених орієнтовно безпечних рівнів впливу таких речовин (сполук) в атмосферному повітрі населених пунктів; ставка податку за викиди двоокису вуглецю;
- пунктами 245.1 і 245.2 статті 245 Кодексу - ставки податку за скиди
окремих забруднюючих речовин у водні об'єкти;
- пунктами 246.1 і 246.2 статті 246 Кодексу - ставки податку за
розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах;
- пунктом 247.1 статті 247 Кодексу - ставка податку за утворення
радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені);
- пунктом 248.1 статті 248 Кодексу - ставки податку за тимчасове
зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк.
Таким чином, збільшені ставки повинні застосовуватися платниками Податку при обрахуванні податкових зобов'язань за перелічені вище об'єкти оподаткування, що виникли з 1 січня 2017 року.
Статтею 250 Кодексу для Податку визначено базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу.
Відповідно до пункту 250.2 статті 250 Кодексу платники Податку складають податкові декларації за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 715, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 03.09.2015 за № 1052/27497, та подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до контролюючих органів та сплачують Податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації:
- за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, скиди забруднюючих речовин у водні об'єкти, розміщення протягом звітного кварталу відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах - за місцем розміщення стаціонарних джерел, спеціально відведених для цього місць чи об'єктів;
- за утворення радіоактивних відходів та тимчасове зберігання радіоактивних відходів понад установлений особливими умовами ліцензії строк - за місцем перебування платника на податковому обліку у контролюючих органах.
Граничними термінами подання податкових декларацій та сплати податкових зобов'язань з Податку вважаються за:
IV квартал 2016 року: 9 лютого 2017 року, а останнім днем сплати податку - 17 лютого 2017 року;
I квартал ц.р.: 10 травня та 19 травня 2017 року відповідно;
II квартал ц.р.: 9 серпня та 18 серпня 2017 року відповідно;
III квартал ц.р.: 9 листопада та 17 листопада 2017 року відповідно;
IV квартал ц.р.: 9 лютого та 19 лютого 2018 року відповідно.
Якщо платник Податку з початку звітного року не планує здійснення викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів протягом звітного року, то такий платник Податку повинен повідомити про це відповідний контролюючий орган за місцем розташування джерел забруднення та скласти заяву довільної форми про відсутність у нього у звітному році об'єкта обчислення екологічного податку. В іншому разі платник податку зобов'язаний подавати Декларації відповідно до вимог Кодексу.

Особливості декларування доходів від продажу власної продукції тваринництва
Статтею 165.1.24 Податкового кодексу України передбачено, що при продажу власної продукції тваринництва груп 1 - 5, 15, 16 та 41 УКТ ЗЕД, отримані від такого продажу доходи не є оподатковуваним доходом, якщо їх сума сукупно за рік не перевищує 100 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року (у 2016 році - 137800 грн.) Такі фізичні особи здійснюють продаж зазначеної продукції без отримання довідки про наявність земельних ділянок.
До цієї продукції належать живі тварини, м’ясо, їстівні субпродукти, риба, молоко та молочні продукти, яйця птиці, натуральний мед, їстівні продукти тваринного походження, жири та олії рослинного або тваринного походження, готові харчові продукти, шкури необроблені (крім натурального та штучного хутра) і шкіра вичинена.
У разі коли сума отриманого доходу перевищує встановлений цим підпунктом розмір, фізична особа зобов'язана подати контролюючому органу довідку про самостійне вирощування, розведення, відгодовування продукції тваринництва, що видається у довільній формі сільською, селищною або міською радою за місцем податкової адреси (місцем проживання) власника продукції тваринництва. Якщо довідкою підтверджено вирощування проданої продукції тваринництва безпосередньо платником податку, оподаткуванню підлягає дохід, що перевищує 100 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.
Якщо таким платником податку не підтверджено самостійне вирощування, розведення, відгодовування продукції тваринництва, доходи від продажу якої він отримав, такі доходи підлягають оподаткуванню на загальних підставах.
Оподатковується такий дохід за ставкою 18% - (у випадку перевищення суми доходу десятикратного розміру мінімальної заробітної плати).
Таким чином, продавці власної продукції тваринництва, які отримували торік доходи що підлягають оподаткуванню згідно норм ПКУ, зобов’язані до 1 травня 2017 року подати до фіскальної служби декларацію про майновий стан і доходи. Консультаційну допомогу щодо її заповнення можна отримати в Центрах обслуговування платників місцевих податкових інспекцій.

У 2017 році продавці складної побутової техніки зобов'язані використовувати РРО
20 грудня 2016 року ухвалено Закон України №1791-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році», яким передбачається обов’язкове використання РРО реалізаторами складної побутової техніки, що підлягає гарантійному ремонту.
Це непродовольчі товари широкого вжитку, прибори, машини та устаткування, що складаються з вузлів, блоків, комплектуючих, а також мають технічні характеристики та супроводжуються технічною документацією зі встановленим гарантійним строком. Перелік продукції, що підпадає під дію цього закону буде сформовано і затверджено Кабінетом Міністрів України до 1 березня 2017 року.
На сьогодні, до таких товарів належать: побутова радіоелектронна апаратура, електрощитові машини і прибори, комп’ютери, засоби зв’язку, прибори складної механіки (зокрема годинники і секундоміри), музикальні інструменти, товари для спорту, зброя та інше. Завдяки обов’язковому використанню РРО при реалізації таких товарів збільшиться захист споживачів такої техніки за рахунок гарантування якості, зменшиться ринок контрафактної та контрабандної продукції і, відповідно, зростуть надходження до бюджету

До 1 березня 2017 рокунеобхідно подати звіт про використання доходів неприбуткової організації
Нагадуємо, що неприбуткові підприємства, установи таорганізації, визначені статтею 133 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), подають звітпровикористаннядоходів (прибутків) неприбуткової організації за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 17.06.2016 № 553 та річну фінансову звітність.
Для неприбуткових організацій встановлюється річний звітний період, крім випадків, передбачених ст. 133.4.3 ПКУ.
Отже, неприбутковими підприємствами, установами та організаціями, що відповідають вимогам ПКУ, зокрема внесені органами ДФСдо Реєстру неприбуткових установ та організацій,звітпровикористаннядоходів(прибутків) неприбуткової організації подається за базовий звітний (податковий) рік протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днемзвітного (податкового) року, тобто не пізніше 1 березня 2017 року.
В той же час, у разі недотримання неприбутковою організацією вимог, визначених у ст. 133.4.3 ПКУ, така неприбуткова організація зобов’язана подати у строк, визначений для місячного звітного періоду, звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організаціїза період з початку року (або з початку визнання організації неприбутковою в установленому порядку, якщо таке визнання відбулося пізніше) по останній день місяця, в якому вчинено таке порушення, та зазначити і сплатити суму самостійно нарахованого податкового зобов’язання з податку на прибуток.

Благодійники мають право на податкову знижку
Нормами статті 166.3.2 ПКУ визначено, що платник податку - резидент має право включити до податкової знижки суму коштів або вартість майна, перерахованих у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям у розмірі, що не перевищує 4% суми загального оподатковуваного доходу такого звітного року.
При цьому, неприбуткові організації - отримувачі благодійних внесків, мають відповідати умовам, визначеним Податковим кодексом України для неприбуткових організацій.
Громадяни, які перераховували неприбутковим організаціям благодійні внески та пожертвування та бажають скористатися правом на нарахування податкової знижки, мають право надавати річну податкову декларацію за звітний 2016 рік протягом всього поточного 2017 року (включно по 31 грудня 2017 року).
Для зручності декларантів на офіційному веб - порталі ДФС України функціонує спеціальний банер «Декларування доходів громадян -2017 » , в якому крім нормативних та інформаційних матеріалів, розміщено зразок Декларації про майновий стан і доходи, детальна Інструкція щодо її заповнення та додатків до неї. Детальніше за посиланням: v.sfs.gov.ua/deklaruvannya-dohodiv-gromadyan-2017.

Набрала чинності Постанова КМУ від 11.01.2017 № 27 «Про внесення змін до положення про митні декларації»
Дана Постанова, якою змінено пункти 26 та 27 Положення про митні декларації, затвердженого власною постановою України від 21.05.2012 р. № 450 чинна з 01.02.2017 р.
Зокрема, змінами передбачено, що у разі ввезення товарів (крім переміщуваних стаціонарними засобами транспортування) на митну територію України за періодичною митною декларацією календарним місяцем переміщення товарів через митний кордон України є місяць, у якому товари доставлені до митниці оформлення періодичної митної декларації.
У разі вивезення товарів є місяць, у якому митницею здійснено пропуск товарів за межі митної території України.
Крім того, встановлено вимогу щодо заповнення аркуша коригування у разі необхідності виправлення відомостей в митній декларації, пов'язаних із доплатою або поверненням митних платежів, у тому числі у зв'язку зі скасуванням рішення митного органу, а також пов'язаних з коригуванням вартості товару, що вивозиться за межі митної території України.

Ліквідовано масштабне підпільне виробництво сигарет і алкоголю та канал їх постачань в Європу
Співробітники податкової міліції Офісу великих платників спільно з Генеральною прокуратурою зупинили незаконне виробництво цигарок та алкогольних напоїв, а також ліквідували канал незаконних поставок вказаних товарів в країни Євросоюзу.
В рамках проведення операцій "Рубіж-2017", "Акциз-2017" та розслідування кримінального провадження за низкою статей КК України було встановлено адреси складських приміщень, які використовувалися як перевалочні бази для незаконних партій сигарет і алкоголю, а також як місця їх виготовлення. Також було встановлено особу жительки Волинської області, яка координувала постачання вказаних товарів в країни Євросоюзу через українсько-польський кордон.
За результатами 5 обшуків, проведених у складських приміщеннях Рівненської, Волинської області та м. Дніпро, вилучено первинні фінансово-господарські документи, печатки, комп’ютерну техніку та ТМЦ на суму понад 97 млн. грн., у т.ч.: обладнання для виробництва тютюнових виробів та лікеро-горілчаних виробів, 79 тонн тютюнової сировини, 148 рулонів тютюнового паперу, 29 тис. пачок цигарок, 268 літрів лікеро-горілчаних виробів та 530 літрів спирту.
Тривають слідчі дії.

На Житомирщині із незаконного обігу вилучено партію дизельного пального вартістю понад 1,1 млн. грн.
Співробітники податкової міліції ГУ ДФС у Житомирській області зупинили діяльність підпільної АЗС та вилучили із незаконного обігу партію пально-мастильних матеріалів.
В рамках проведення операції «Акциз - 2017» в одному із селищ області встановлено факт зберігання та реалізації дизельного пального без наявності дозвільних документів.
За результатами огляду вилучено 46 тонн дизельного пального на суму понад 1,1 млн. грн.
За даним фактом складено протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ч. 1 ст. 164 КУпАП, який направлено до суду для прийняття рішення згідно з чинним законодавством.
Вилучені ТМЦ передано на відповідальне зберігання.

В Київській області ліквідовано підпільне виробництво алкоголю
Співробітники податкової міліції ГУ ДФС у Київській області викрили незаконне виробництво фальсифікованих лікеро-горілчаних виробів.
В рамках проведення операції «Акциз - 2017» та розслідування кримінального провадження за ч. 3 ст. 204 КК України встановлено, що на території області здійснюється незаконне виробництво фальсифікованих лікеро-горілчаних виробів з недоброякісної сировини, що становлять загрозу для життя і здоров’я людей.
На підставі ухвал суду проведено 4 обшуки в складських і гаражних приміщеннях та автомобілі фігуранта провадження, де вилучено та передано на відповідальне зберігання 357 літрів спиртовмісної рідини, пляшки, фурнітуру та допоміжне обладнання загальною орієнтовною вартістю майже 780 тис. грн. та 1,497 тис. марок акцизного податку України з ознаками підробки.
Тривають слідчі дії.

На Донеччині с/г підприємство ухилилося від сплати майже 6,2 млн. грн. ПДВ
Співробітники податкової міліції ГУ ДФС у Донецькій області викрили службових осіб одного із сільськогосподарських підприємств, які ухилилися від сплати податків в особливо великих розмірах.
В рамках розслідування кримінального провадження за ч. 3 ст. 212 КК України встановлено, що посадові особи с/г підприємства, що перебуває на спеціальному режимі оподаткування, у період 2015 - 2016 років, не відобразили у повному обсязі в податковій звітності підприємства операції щодо реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва в адресу юридичних та фізичних осіб. Окрім того, фігуранти здійснили формування податкового кредиту з ПДВ від ризикових суб’єктів господарювання за рахунок відображення у податковому обліку безтоварних операцій з придбання ТМЦ та послуг.
Такі дії призвели до заниження об’єкту оподаткування ПДВ та умисного ухилення від його сплати майже на 6,2 млн. грн.
На підставі ухвал суду проведено 6 обшуків в офісних, складських і виробничих приміщеннях та за місцем проживання фігурантів провадження, де вилучено 236 тис. грн. готівкою, 1,5 тис. коробок з яйцями загальною орієнтовною вартістю 830 тис. грн., комп’ютерну техніку та документацію.
Тривають слідчі дії.

Чергову незаконну АЗС, що реалізовувала контрабандне російське пальне, ліквідовано на Луганщині
У Луганській області зупинено роботу чергової незаконної АЗС.
Фіскальним нарядом у складі співробітників спецпідрозділу податкової міліції «Фантом» та працівників ГУ ДФС у Луганській області в рамках розслідування кримінального провадження за ч.1 ст.204 КК України встановлено, що на території області функціонує незаконна АЗС, де здійснюється реалізація бензину та дизельного пального виробництва Російської Федерації, що має контрабандне походження.
У результаті обшуку вилучено 8,2 тонни ПММ та обладнання, що використовувалось у незаконній діяльності, загальною орієнтовною вартістю понад 300 тис. грн.
Тривають слідчі дії.

Професійні спілки подають звіт про використання доходів неприбуткової організації у разі порушень статті 133 Податкового кодексу
Законом України від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», який набрав чинності 01.01.2017, уточнено вимоги до неприбуткових організацій.
Відповідно до п. 46.2 ст. 46 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) для професійних спілок, їх об’єднань та організацій профспілок передбачено подання звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації (далі – Звіт) лише у разі порушень вимог п. 133.4 ст.133 ПКУ.
Норма п.46.2 ст. 46 ПКУ стосовно подання професійними спілками, їх об’єднаннями та організаціями профспілок Звіту лише у разі порушень вимог п. 133.4 ст. 133 ПКУ вперше застосовуватиметься за результатами звітування за 2016 рік.
Вказані роз’яснення надані листом ДФС від 08.02.2017 № 2991/7/99-99-15-02-01-17 «Про зміни в оподаткуванні податком на прибуток підприємств у 2017 році».

Порядок формування податкового кредиту з ПДВ при ввезенні на митну територію України товарів у разі їх безоплатного отримання
Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 ПКУ, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв’язку з ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
У разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку (п. 201.12 ст. 201 ПКУ).
Згідно із п. 198.2 ст. 198 ПКУ для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов’язаннями згідно з п. 187.8 ст. 187 ПКУ.
Відповідно до п. 190.1 ст. 190 ПКУ базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розд. III Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI зі змінами та доповненнями, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів.
Таким чином, ПДВ, сплачений при розмитненні ввезених на митну територію України товарів у разі їх безоплатного отримання, включається до складу податкового кредиту платника податку на підставі належним чином оформленої митної декларації.
При цьому платник податку згідно з п. 198.5 ст. 198 ПКУ зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в неоподатковуваних операціях або не в господарській діяльності платника податку (крім випадків, передбачених п. 189.9 ст. 189 ПКУ).

Cтавки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки
Відповідно до п.п. 266.5.1 п. 266.5 ст. 266 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об’єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відс. розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.
Пунктом 3 розд. ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 20 грудня 2016 року № 1791-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» (далі – Закон № 1791) установлено, що з 1 січня 2017 року до прийняття відповідним органом місцевого самоврядування рішення про встановлення ставок місцевих податків і зборів на 2017 рік відповідно до Закону № 1791, встановлені таким органом місцевого самоврядування ставки, зокрема податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, застосовуються з коефіцієнтом 0,5.
В 2017 році до прийнятих рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів, які прийняті на виконання Закону № 1791, не застосовуються вимоги п.п. 4.1.9 п. 4.1 та п. 4.5 ст. 4, п.п. 12.3.4 п. 12.3, п.п. 12.4.3 п. 12.4 та п. 12.5 ст. 12 ПКУ та Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» (п. 4 розд. ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1791).

Обов’язкові реквізити, які зазначаються в акцизній накладній
Відповідно до п. 231.1 ст. 231 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI платник акцизного податку при реалізації пального зобов’язаний скласти в електронній формі акцизну накладну за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД реалізованого пального та зареєструвати в Єдиному реєстрі акцизних накладних з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи.
Форму акцизної накладної та порядок її заповнення затверджено наказом Міністерства фінансів України від 25.02.2016 № 218, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.03.2016 за № 405/28535.
В акцизній накладній зазначаються в окремих полях такі обов’язкові реквізити:
а) порядковий номер акцизної накладної;
б) дата складання акцизної накладної;
в) повна або скорочена назва юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник акцизного податку, - особи, що реалізує пальне;
г) код ЄДРПОУ (для юридичних осіб) або реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) особи, що реалізує пальне, та отримувача пального;
ґ) повна або скорочена назва юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податків, - отримувача пального;
д) код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД;
е) опис пального;
є) обсяг пального в літрах, приведених до t 15° C.

При здійсненні купівлі-продажу готівкової іноземної валюти суб’єкти господарювання повинні застосовувати касові апарати
Згідно з вимогами статті 4 Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та з врахуванням положень Інструкції про порядок організації та здійснення валютно-обмінних операцій на території України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12.12.2002 №502, суб’єкти господарювання, які здійснюють операції з купівлі-продажу готівкової іноземної валюти, зобов’язані з 17.12.2016 при здійсненні зазначених операцій застосовувати реєстратори розрахункових операцій. Про це зазначено в листі ДФС України від 22.12.2016 № 40617/7/99-99-14-05-01-17 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій».
Відповідальність за незастосування РРО під час здійснення операцій з купівлі-продажу готівкової іноземної валюти, визначена статтею 18 Закону 265. Зокрема, у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій, нероздрукування розрахункового документа, що підтверджує виконання операції з купівлі-продажу іноземної валюти, або проведення операції на неповну суму коштів, передбачена фінансова санкція у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Щодо застосування РРО під час здійснення операцій з купівлі-продажу готівкової іноземної валюти небанківськими фінансовими установами, позиція Національного банку України викладена на його офіційному сайті 14.12.2016 та полягає у тому, що застосовувати РРО повинні усі фінансові установи, їх відокремлені підрозділи та пункти обміну валюти (крім кас банків). Дана вимога поширюється як на ті фінансові установи та пункти обміну валют, що сьогодні вже здійснюють валютно-обмінні операції, так і на ті, що планують розпочати свою роботу.
Інформація про небанківські фінансові установи, які мають чинні генеральні ліцензії Національного банку України на здійснення валютних операцій станом на 01.01.2017, розміщена на офіційному сайті Національного банку України (www.bank.gov.ua) у розділі «Публічна інформація у формі відкритих даних».

Понад 22 тисяч адміністративних послуг надали ЦОПи ДФС Дніпропетровщини у січні 2017 року
«У роботі тридцяти шести Центрів обслуговування платників, що працюють у Дніпропетровській області, задіяні 306 працівників Державної фіскальної служби, які надають кваліфіковані адміністративні послуги. Зокрема, найбільш популярними залишаються послуги видачі картки платника податків та внесення до паспорта громадянина України даних про реєстраційний номер облікової картки. Так, протягом першого місяця 2017 року мешканцям Дніпропетровського регіону видано майже 8,5 тисяч реєстраційних номерів.
Також, у січні поточного року значну кількість послуг було надано з реєстрації книг обліку розрахункових операцій – понад 1,6 тисяч, з надання витягу з реєстру платників єдиного податку – більше 1,7 тисяч», – повідомила начальник управління обслуговування платників ГУ ДФС у Дніпропетровській області Олена Ярова.
З переліком безоплатних адміністративних послуг, що надаються територіальними органами ДФС Дніпропетровщини та Інформаційними картками адмінпослуг можна ознайомитись на офіційному субсайті Територіальні органи ДФС у Дніпропетровській області у розділі «Адміністративні послуги» (http://dp.sfs.gov.ua/diialnist/mistsya-nadannya-administrativnih-poslu/) та у Центрах обслуговування платників області.

Перелік основних видів доходів, при отриманні яких у фізичних осіб виникає обов’язок з подання податкової декларації про майновий стан і доходи
Нагадуємо, що триває деклараційна кампанія – 2017, за якою окремі категорії фізичних осіб:
- зобов’язані подати податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2016 рік (далі – Декларація) та визначити податкові зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДВО) за ставками 18%, або 5% і військового збору (далі – ВЗ) за ставкою 1,5%;
- мають право подати Декларації для отримання податкової знижки.
Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) визначено, які види доходів, отримані протягом звітного року, зобов’язані декларувати фізичні особи. До таких доходів, які підлягають обов’язковому декларуванню за наслідками 2016 року, належать, зокрема:
► доходи, отримані від особи, яка не є податковим агентом, крім випадків прямо передбачених Податковим кодексом України (далі – ПКУ) (особами, які не є податковими агентами, вважаються нерезидент або фізична особа, яка не має статусу суб’єкта підприємницької діяльності або не є особою, яка перебуває на обліку в контролюючих органах як особа, що провадить незалежну професійну діяльність) (ставка ПДФО 18%, ВЗ – 1,5%);
► іноземні доходи (ставка ПДФО 18%, ВЗ – 1,5%);
► окремі види оподатковуваних доходів (прибутків), що не підлягають оподаткуванню під час їх нарахування чи виплати податковими агентами, але не є звільненими від оподаткування (ставка ПДФО 18%, ВЗ – 1,5%);
► операції з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, крім доходу від операцій, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.40 і 165.1.52 пункту 165.1 статті 165 ПКУ (ставка ПДФО 18%, ВЗ – 1,5%);
► доходи фізичних осіб – підприємців (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування), отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності (ставка ПДФО 18%, ВЗ – 1,5%);
► доходи, отримані протягом календарного року від провадження незалежної професійної діяльності (ставка ПДФО 18%, ВЗ – 1,5%);
► доходи від здавання в оренду нерухомого майна, якщо орендар є фізичною особою, яка не є суб’єктом господарювання, крім доходів від надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю (ставка ПДФО 18%, ВЗ – 1,5%);
► сума заборгованості платника податку за укладеним ним цивільно-правовим договором, за якою минув строк позовної давності та яка перевищує суму, що становить 50% місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, крім сум податкової заборгованості, за якими минув строк позовної давності (ставка ПДФО 18%, ВЗ – 1,5%);
► основна сума боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі, якщо його сума перевищує 50% однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. При цьому кредитор повідомив платника податку – боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу (ставка ПДФО 18%, ВЗ – 1,5%);
► доходи, отримані від продажу власної сільськогосподарської продукції (крім продукції тваринництва), що вирощена, відгодована, виловлена, зібрана, виготовлена, вироблена, оброблена та/або перероблена безпосередньо фізичною особою на земельних ділянках, що перевищує 2 гектари при умові отримання таких доходів від інших фізичних осіб, які не зареєстровані як самозайняті особи (ставка ПДФО 18%, ВЗ – 1,5%);
► при продажу власної продукції тваринництва груп 1 – 5, 15, 16 та 41 УКТ ЗЕД, якщо їх сума сукупно за рік перевищує 100 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року (ставка ПДФО 18%, ВЗ – 1,5%);
► цільова благодійна допомога у вигляді коштів, яка не використана протягом строку, встановленого умовами такої допомоги, але не більше 12 календарних місяців, наступних за місяцем отримання такої допомоги, за винятком отримання благодійної допомоги у вигляді ендавменту (пожертва коштів чи майна) (ставка ПДФО 18%, ВЗ – 1,5%);
► сума отриманої благодійної допомоги платників податку, визначених підпунктом 165.1.54 пункту 165.1 статті 165 ПКУ, у сумі, що сукупно протягом звітного (податкового) року перевищує 1000 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року (ставка ПДФО 18%, ВЗ – 1,5%);
► отримання нецільової благодійної допомоги від благодійника – фізичної чи юридичної особи, якщо загальна сума отриманої нецільової благодійної допомоги протягом звітного податкового року перевищує її граничний розмір, установлений абзацом першим підпункту 169.4.1 пункту 169.4 статті 169 ПКУ (ставка ПДФО 18%, ВЗ – 1,5%);
► доходи від операцій з продажу (обміну) майна, дарування, при нотаріальному посвідченні договорів, за якими не був сплачений податок, у разі, якщо такі доходи підлягають оподаткуванню (ставка ПДФО 5%, ВЗ – 1,5%);
► при операціях з продажу (обміну) резидентами об’єктів рухомого майна у разі, якщо таким платником податків не сплачено податок до нотаріального вчинення дії або дія вчинена безпосередньо в сервісних центрах МВС та при умові, що такі доходи підлягають оподаткуванню (ставка ПДФО 5%, ВЗ – 1,5%);
► при успадкуванні (даруванні) резидентами майна від осіб, що не є членами сім’ї спадкодавця-резидента першого ступеня споріднення у разі, якщо таким платником податків не сплачено податок до нотаріального вчинення дії (ставка ПДФО 5%, ВЗ – 1,5%);
► при успадкуванні (даруванні) резидентами майна від спадкодавця-нерезидента (ставка ПДФО 18%, ВЗ – 1,5%);
► отримання у власність майна за рішенням суду про зміну власника та перехід права власності на таке майно (ставка ПДФО 5%, ВЗ – 1,5%).
Звертаємо увагу на те, що з 2017 року (за наслідками 2016 року) вже немає обов’язку подавати річну Декларацію, якщо протягом року отримувалися доходи від двох і більше податкових агентів.
Довідково: на 01.01.2016 у розрахунку на місяць законом встановлені прожитковий мінімум для працездатних осіб та мінімальна заробітна плата у розмірі 1378 грн.

Чи повинна профспілкова організація подавати до податкового органу звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації та річну фінансову звітність?
Законом України від 21.12.2016 №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» (далі – Закон №1797), що набрав чинності з 01.01.2017, пункт 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доповнено наступною нормою:
Неприбуткові підприємства, установи та організації, визначені пунктом 133.4 статті 133 ПКУ, подають звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (професійні спілки, їх об'єднання та організації профспілок, утворені в порядку, визначеному законом, звітують у разі порушень пункту 133.4 статті 133 ПКУ), та річну фінансову звітність.
Звертаємо увагу, що норма пункту 46.2 статті 46 ПКУ стосовно подання професійними спілками, їх об’єднаннями та організаціями профспілок звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації лише у разі порушень вимог п.133.4 ПКУ вперше застосовуватиметься за результатами звітування за 2016 рік.
Таким чином, професійні спілки, їх об’єднання та організації профспілок мають право не подавати звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації у разі безумовного дотримання вимог п.133.4 ст.133 ПКУ.
Про це повідомила Державна фіскальна служба України у листі від 08.02.2017 №2991/7/99-99-15-02-01-17 «Про зміни в оподаткуванні податком на прибуток підприємств у 2017 році», який розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням
http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/71214.html

Про використання захищених носіїв ключової інформації
Звертаємо увагу, що Акредитований центр сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС (далі – АЦСК ІДД ДФС) на головній сторінці офіційного інформаційного ресурсу АЦСК ІДД ДФС у розділі «Новини» за посиланням http://www.acskidd.gov.ua/news повідомив наступне.
Законом України від 22.05.2003 року «Про електронний цифровий підпис» передбачено, що державні реєстратори прав на нерухоме майно, державні реєстратори юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, нотаріуси (далі – користувачі реєстрів) використовують лише захищені носії особистих ключів (далі – НКІ).
Зазначене обмеження введено Законом України від 06 жовтня 2016 року №1666 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державної реєстрації прав на нерухоме майно та захисту прав власності» як дієвий засіб для протидії шахрайству з використанням даних Єдиних та державних реєстрів Міністерства юстиції України.
Таким чином, для отримання послуг електронного цифрового підпису та здійснення генерації ключів в АЦСК ІДД ДФС користувачам реєстрів необхідно мати при собі захищений НКІ.
У разі відсутності у користувача реєстру захищеного НКІ, адміністратором реєстрації АЦСК ІДД ДФС буде прийнято рішення про відмову у наданні послуг ЕЦП.
Дане обмеження не стосується випадків отримання послуг ЕЦП користувачами реєстрів у якості фізичних осіб.

Як суб’єкт господарювання може отримати виписку з Єдиного державного реєстру?
Відповідно до абзацу четвертого п. 1 частини третьої ст. 5 Закону України вiд 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 755) забезпечення ведення Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) та надання відомостей з нього належить до повноважень суб’єктів державної реєстрації.
Виписка з ЄДР (далі – виписка) – документ в електронній або у випадку, передбаченому Законом № 755, у паперовій формі, який формується та оновлюється за результатами проведення реєстраційних дій і містить відомості про юридичну особу або її відокремлений підрозділ, фізичну особу - підприємця (у тому числі про взяття на облік в органах державної статистики та державної фіскальної служби, видачу ліцензії та документів дозвільного характеру) або громадське формування, що не має статусу юридичної особи (п. 1 частини першої ст. 1 Закону № 755).
Витяг з ЄДР (далі – витяг) – документ у паперовій або електронній формі, що сформований програмним забезпеченням ЄДР за зазначеним заявником критерієм пошуку та містить відомості з ЄДР, які є актуальними на дату та час формування витягу або на дату та час, визначені у запиті, або інформацію про відсутність таких відомостей у цьому реєстрі (п. 2 частини першої ст. 1 Закону № 755).
Відомості, що містяться в ЄДР, є відкритими і загальнодоступними (крім реєстраційних номерів облікових карток платників податків та паспортних даних) та у випадках, передбачених Законом № 755, за їх надання стягується плата (частина перша ст. 11 Закону № 755).
Частиною четвертою ст. 11 Закону № 755 визначено, що виписка формується за результатами проведення реєстраційної дії.
Виписки для проставлення апостилю, витяги в паперовій формі та документи, що містяться в реєстраційній справі, надаються протягом 24 годин після надходження запиту, крім вихідних та святкових днів.
Витяги в електронній формі надаються в режимі реального часу.
Витяги в паперовій та електронній формі мають однакову юридичну силу (частина п’ята ст. 11 Закону № 755).
Відповідно до вимог абзацу першого частини шостої ст. 11 Закону № 755 порядок надання відомостей з ЄДР, перелік додаткових відомостей, до яких надається безоплатний доступ через портал електронних сервісів, форма та зміст виписки, витягу визначаються Міністерством юстиції України в Порядку надання відомостей з Єдиного державного реєстру.
Зокрема, наказом Міністерства юстиції України від 10.06.2016 № 1657/5 затверджено Порядок надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Портал електронних сервісів повинен забезпечувати, зокрема перегляд, копіювання та роздрукування виписки, витягу, інших документів та відомостей з ЄДР (п. 7 частини першої ст. 8 Закону № 755).
Зміст виписки та витягу в частині відомостей про видані ліцензії додатково визначається Міністерством юстиції України спільно з уповноваженим органом з питань ліцензування (абзац другий частини шостої ст. 11 Закону № 755).

Рентна плата за спеціальне використання лісових ресурсів
Державна фіскальна служба України у листі від 30.01.2017 року №2070/7/99-99-12-03-04-17 надала методичні рекомендації щодо особливостей адміністрування рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів у 2017 році.
Платники, об'єкт оподаткування, ставки, порядок обчислення і сплати Рентної плати визначені статтями 256 та 257-258 Податкового кодексу України.
Водночас згідно з пунктом 111 розділу І Закону України від 21 грудня 2016 року № 1797-УШ „Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" пункт 257.5 статті 257 доповнено абзацом другим такого змісту: „Рентна плата за спеціальне використання лісових ресурсів сплачується лісокористувачами щокварталу рівними частинами від суми рентної плати, зазначеної в спеціальних дозволах, виданих у відповідному календарному році, крім сум рентної плати, сплачених відповідно до підпунктів „а" і „б" підпункту 256.11.6 пункту 256.11 статті 256 цього Кодексу". Зміни набрали чинності з 1 січня 2017 року.
Відповідно до підпункту 256.11.6 пункту 256.11 статті 256 Кодексу лісокористувачі щокварталу складають податкову декларацію з Рентної плати наростаючим підсумком з початку року, за винятком:
а) лісокористувачів, якими до отримання лісорубних та лісових квитків Рентна плата вноситься в каси суб'єктів лісових відносин, які їх видають:
фізичних осіб, а також фізичних осіб - підприємців, яким видано лісорубні та лісові квитки;
лісокористувачів (крім фізичних осіб - підприємців, яким видано лісові квитки), у яких сума Рентної плати в лісорубному чи лісовому квитках не перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня року, в якому сплачується Рентна плата;
б) лісокористувачів з іншої області, які сплачують Рентну плату повністю до видачі їм спеціального дозволу за місцезнаходженням лісової ділянки, на якій здійснюється заготівля деревини.
Пунктом 21 Закону України від 20 грудня 2016 року № 1791-VIII „Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень" внесено зміни до статті 256 Кодексу та збільшено ставки Рентної плати, які застосовуються при обчисленні податкових зобов'язань з Рентної плати за результатами господарської діяльності у 2017 році. Зазначену норму запроваджено пунктом 1 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1791 починаючи з 01 січня 2017 року.
Платники Рентної плати обчислюють суму Рентної плати наростаючим підсумком з початку року та складають податкові декларації за формами, затвердженими наказом Мінфіну від 17.08.2015 № 719, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 03.09.2015 за № 1051/27496 (за IV квартал
2016 року), наказом Мінфіну від 07.11.2016 №927, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28.11.2016 за № 1539/29669 (за І - IV квартали 2017 року).
Податкові декларації Рентної плати подаються платниками Рентної плати контролюючим органам за місцезнаходженням лісової ділянки (підпункт 257.3.5 пункту 257.3 статті 257 Кодексу).
При цьому, відповідно до підпункту 256.11.1 пункту 256.11 статті 256 Кодексу, сума Рентної плати обчислюється суб'єктами лісових відносин, які видають спеціальні дозволи, і зазначається у таких дозволах.
Граничними термінами подання податкової звітності та сплати податкових зобов'язань з Рентної плати є:
за IV квартал 2016 року - 9 та 17 лютого 2017 року відповідно;
за І квартал 2017 року - 10 та 19 травня 2017 року відповідно;
за II квартал 2017 року - 9 та 19 серпня 2017 року відповідно;
за III квартал 2017 року - 9 та 17 листопада 2017 року відповідно;
за IV квартал 2017 року - 9 та 19 лютого 2018 року відповідно.

Рентна плата за спеціальне використання води
Державна фіскальна служба України у листі від 30.01.2017 № 2069/7/99-99-12-03-04-17 надала роз’яснення щодо особливостей адміністрування рентної плати за спеціальне використання води у 2017 році.
У листі роз’яснено, що платники, об'єкт оподаткування, ставки, порядок обчислення і сплати Плати визначені статтями 255 та 257 - 258 Податкового кодексу України (далі - Кодекс).
Водночас, відповідно до пункту 110 розділу І Закону України від 21.12.2016 № 1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» з 01.01.2018 до статті 255 Кодексу передбачено внести зміни в частині визначення кола платників Плати та порядку нарахування податкових зобов'язань з Плати.
Пунктом 20 Закону України від 20.12.2016 № 1791-УШ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» внесено зміни до статті 255 Кодексу та збільшено ставки Плати, які застосовуються при обчисленні податкових зобов'язань з Плати за результатами господарської діяльності у 2017 році. Зазначена норма запроваджена пунктом 1 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1791, починаючи з 01 січня 2017 року.
Платники Плати обчислюють суму Плати наростаючим підсумком з початку року та складають податкові декларації за формами, затвердженими наказом Мінфіну від 17.08.2015 № 719, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 03.09.2015 за № 1051/27496 (за IV квартал 2016 року), наказом Мінфіну від 07.11.2016 № 927, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28.11.2016 за № 1539/29669 (за І - IV квартали 2017 року).
Податкові декларації Плати подаються платниками Плати контролюючим органам за місцем податкової реєстрації (підпункт 257.3.4 пункту 257.3
Граничними термінами подання податкової звітності та сплати податкових зобов'язань з Плати є:
за IV квартал 2016 року: 09 лютого та 17 лютого 2017 року відповідно;
за І квартал 2017 року: 10 травня та 19 травня 2017 року відповідно;
за II квартал 2017 року: 09 серпня та 19 серпня 2017 року відповідно;
за III квартал 2017 року: 09 листопада та 17 листопада 2017 року відповідно;
за IV квартал 2017 року: 09 лютого та 19 лютого 2018 року відповідно.
Щодо окремих питань порядку подання податкової звітності у 2017 році.
Платниками Плати визначені суб'єкти господарювання - водокористувачі відповідно до пункту 255.1 статті 255 Кодексу, неплатниками - визначені пунктом 255.2 статті 255 Кодексу.
Перелік обсягів води, за які Плата не справляється, визначено підпунктом 255.4.1 пункту 255.4 статті 255 Кодексу.
Наявність об'єктів оподаткування або показників, що підлягають декларуванню, визначає обов'язок платника податків подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є (пункт 49.2 статті 49 Кодексу).
Суб'єкт господарювання, зареєстрований платником Плати, який у звітному (податковому) році планує здійснювати використання води виключно для власних питних та санітарно-гігієнічних потреб, на підставі заяви, складеної у довільній формі, повідомляє не пізніше граничного терміну подання податкової звітності з Плати за І квартал звітного (податкового) року відповідний контролюючий орган про відсутність у нього у звітному (податковому) році об'єкта оподаткування Платою та податкову звітність з Плати протягом податкового (звітного) року не подає.

З 1 квітня 2017 року будуть діяти нові правила для бюджетного відшкодування ПДВ
Повідомляємо, що Постановою КМУ від 25.01.2017 р. №26 затверджено новий Порядок ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ.
Постановою, зокрема, передбачено:
- формування та ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування на підставі баз даних ДФС та Казначейства;
- визначення даних, які відносяться до такого реєстру;
- автоматичне внесення до Реєстру заяв протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження;
- повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення заяв до Реєстру;
- щоденне оприлюднення Реєстру на своєму офіційному веб-сайті, крім інформації про реквізити поточного рахунка платника податку для перерахування бюджетного відшкодування.
Порядок ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ набирає чинності з 01.04.2017 р.
До набрання чинності зазначеного Порядку, тобто до 01.04.2017 р., бюджетне відшкодування сум ПДВ відбуватиметься за заявами, включеними до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ, у порядку, затвердженому Постановою КМУ від 22.02.2016 р. № 68.

Запорізькі митники запобігли незаконному ввезенню валюти на територію України
Нещодавно в зоні митного контролю залу "на приліт" міжнародного аеропорту Запоріжжя під час митного оформлення пасажирів рейсу "Сабіха-Запоріжжя" у громадянина України було виявлено 21000 доларів США без дозвільних документів на їх ввезення. Іноземна валюта знаходилася у поясній сумочці пасажира без ознак приховування. Він самостійно обрав для проходження "зелений коридор", де митний контроль здійснюється у спрощеному порядку.
Таким чином, громадянин України вчинив дії спрямовані на порушення порядку проходження митного контролю, а саме переміщення через "зелений коридор" товарів в обсягах обмежених до переміщення через митний кордон України. Валюта в установленій нормі для усного декларування (еквівалент 10000 ЕВРО) була повернута громадянину. Валюта в кількості 10 400 доларів США (десять тисяч чотириста) тимчасово вилучена.
Зазначені дії мають ознаки порушення митних правил, передбаченого статтею 471 Митного кодексу України.

Митниками припинено чергову спробу незаконного переміщення товарів народного споживання на суму понад 2 млн.грн
Після неодноразових випадків виявлення в ході проведення контрольних заходів оперативною групою Міжрегіональної митниці ДФС незаконного переміщення в транзитних вантажах тканини (тюлі, шторної тканини, тощо) у великих обсягах, транзитне переміщення товарів зазначеної групи було взято на особливий контроль.
Так, нещодавно у ході проведення аналітично-пошукової роботи та контрольних заходів у взаємодії з працівниками Волинської митниці ДФС у зоні митного контролю митного посту «Доманово» Волинської митниці було прийнято рішення про проведення митного огляду вантажу, який прямував з Болгарії на адресу білоруської компанії з місцем вивантаження в Польщі. Продавцем товару виступала компанія з Великобританії, перевізником – компанія з Республіки Молдова.
Згідно з поданими до митного контролю товаросупровідними документами, у транспортному засобі переміщувався товар «тканини, одяг, серветки, покривала, рушники тощо» (всього 34 найменування) вагою понад 17 тис. кг, вартістю 5 тис. дол. США.
Згідно з ч.2 п.1 ст.191 Митного кодексу України, «…перевізники зобов’язані під час прийняття товарів до перевезення перевіряти точність відомостей щодо кількості вантажних місць, їх маркування, номери, зовнішній стан товарів та їх пакування. У разі неможливості такої перевірки вносити відповідний запис до міжнародної автомобільної накладної (CMR)…”. Проте, будь-які записи до CMR від 10.02.2017 водієм (перевізником) не вносились.
За результатами проведення митного огляду митниками виявлено незаявлені в товаросупровідних документах та незадекларовані у встановленому порядку товари „тюль в асортименті”, кількістю 98 вантажних місць, вагою брутто близько 5 тис. кг, та „тканина трикотажна”, кількістю 3 вантажних місця, вагою брутто 211 кг, які відповідно підлягають обов’язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України на умовах Конвенції МДП.
Відповідно до вимог ст. 36 Конвенції МДП „…будь-яке порушення положень цієї Конвенції тягне за собою застосування до винного у країні, в якій порушення було вчинено, передбачених законодавством цієї країни санкцій…”.
Отже, за даним фактом у відношенні перевізника складено протокол про порушення митних правил за ознаками ст. 472 Митного кодексуУкраїни, санкції якої передбачають накладення штрафу на винну особу в розмірі 100 відсотків вартості цих товарів з конфіскацією предметів правопорушення.
Товар вилучено на склад Волинської митниці. Попередня загальна вартість вилучених предметів правопорушення складає понад 2 млн. грн.

Відповідальність платників за порушення строків зарахування податків і зборів
Державна фіскальна служба України у листі від 24.01.2017 №1575/7/99-99-12-03 надала роз’яснення щодо відповідальності платників податків за порушення строків зарахування податків і зборів до бюджетів у зв’язку із збоями в роботі фінансових, установ.
У листі роз’яснено, що Статтею 55 Закону України від 07 грудня 2000 року №2121-111 "Про банки і банківську діяльність" відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.
Відповідно до ст. 1066 - 1068 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд. Банк зобов'язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом, та за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.
Згідно з п. 8.1 ст. 8 Закону України від 05 квітня 2001 року №2346-111 "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" (далі - Закон №2346) банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження у разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов’язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня. Банки та їх клієнти мають право передбачати в договорах інші, ніж зазначені, строки виконання доручень клієнтів.
Статтею 32 Закону №2346 встановлено відповідальність банків у вигляді пені перед платником та отримувачем за порушення банком строків виконання доручень клієнтів.
Відповідно до п. 129.6 ст. 129 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", з вини банку або органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, такий банк/орган сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.
Поряд з цим, згідно п. 129.7 ст. 129 Кодексу визначено, що не вважається порушенням строку перерахування податків, зборів, платежів з вини банку порушення, вчинене внаслідок регулювання Національним банком України економічних нормативів такого банку, що призводить до нестачі вільного залишку коштів на такому кореспондентському рахунку. Якщо у майбутньому банк або його правонаступники відновлюють платоспроможність, відлік строку зарахування податків, зборів та інших платежів розпочинається з моменту такого відновлення (п. 129.7 ст. 129 Кодексу).
Слід зазначити, що п. 1.24 ст. 1 Закону №2346 визначено, що переказ коштів (далі - переказ) - рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі. Ініціатор та отримувач можуть бути однією і тією ж особою.
Відповідно до п. 30.1 ст. 30 Закону №2346 переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі.
Зважаючи на вищевикладене, банк несе відповідальність за своєчасне виконання платіжних доручень клієнтів на перерахування податків, зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів або державних цільових фондів.
Додатково повідомляємо, що наявність податкової інформації щодо несвоєчасного виконання платіжних доручень банківською установою може слугувати підставою для проведення відповідних заходів податкового контролю органами ДФС.
Тобто, в ситуації коли при достатній наявності грошових коштів на банківському рахунку відкритому в фінансовій установі, в якій введено тимчасову адміністрацію і рух по поточних рахунках призупинено на невизначений термін, підприємство не може ними скористатися для сплати податків і зборів, платнику податків необхідно надати контролюючому органу підтверджуючі документи, що вказані обставини щодо неперерахування податків і зборів до бюджету виникли з вини банку. Такими документами, зокрема але не виключно, можуть бути листи-звернення до адміністрації банку з проханням перерахувати податки, платіжні доручення оформлені в паперовому вигляді тощо.
Водночас, слід зазначити, що податковий борг платника податків, який виник з вини банку, залишається за таким платником і підлягає перерахуванню ним до бюджету.
Тобто, незважаючи на причину несплати податкових зобов’язань, зокрема, у разі порушення банком строків виконання або невиконання доручень клієнтів на переказ коштів, платник податків не звільняється від обов’язку сплатити основну суму податкового зобов’язання або податкового боргу, а податковий орган, відповідно, від стягнення такого податкового боргу та/або від зарахування платежів, здійснених через установи інших банків, у передбаченій пунктом 87.9 статті 87 Кодексу черговості погашення податкових зобов’язань та податкового боргу.
Звертаємо увагу, що відповідно до пункту 87.1 статті 87 Кодексу джерелами самостійної сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг) майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит) та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Податкові консультації щодо відповідальності платників податків за порушення строків зарахування податків і зборів до бюджетів у зв’язку із збоями в роботі фінансових установ застосовувати у частині, що не суперечить цьому роз’ясненню.

Звітність з єдиного внеску для фізичних осіб-підприємців
Платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) відповідно до пункту 4 частини першої статті 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464) є фізичні особи – підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.
Платники єдиного внеску зобов'язані подавати звітність з єдиного внеску за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, визначені законодавством (пункт 4 частини другої статті 6 Закону № 2464).
Загальні правила формування та подання Звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску згідно з додатком 5 (далі – Звіт) до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 (далі – Порядок) передбачено розділом ІІ Порядку, які є обов’язковими для виконання платниками.
Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Порядку, Звіт до органів доходів і зборів подається страхувальником або відповідальною особою страхувальника за місцем взяття на облік у органах доходів і зборів в один із таких способів:
засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації ЕЦП відповідальних осіб у порядку, визначеному законодавством (у разі подання електронного звіту він надсилається не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає граничний строк подання Звіту, передбачений Законом);
на паперових носіях;
на паперових носіях разом з електронною формою на електронних носіях інформації;
надсилання поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення.
Форми та строки подання Звіту фізичними особами-підприємцями, у тому числі тими, які обрали спрощену систему оподаткування, передбачено розділом ІІІ Порядку.
Згідно з пунктом 2 розділу ІІІ Порядку, такі особи формують та подають до органів доходів і зборів Звіт самі за себе один раз на рік до 10 лютого року, що настає за звітним періодом. Звітним періодом є календарний рік. Звіт подається за формою № Д5 згідно з додатком 5 до цього Порядку із зазначенням типу форми «початкова».
Граничний термін подання Звіту за 2016 рік – 9 лютого 2017 року.
Пунктом 11 Порядку передбачено, що фізичні особи - підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, формують та подають самі за себе до органів доходів і зборів Звіт згідно з таблицею 2 додатка 5 до Порядку.
Пунктом 10 розділу IV Порядку передбачено, що фізичні особи-підприємці, які перебувають на загальній системі оподаткування самі за себе формують та подають до органів доходів і зборів Звіт згідно з таблицею1 додатка 5 до Порядку.
Фізичні особи-підприємці які протягом звітного року змінювали систему оподаткування, формують та подають до органів доходів і зборів один Звіт з наявним титульним аркушем, який включає дві таблиці: таблицю 1 та таблицю 2 додатка 5 до Порядку (пункт 18 розділу IV Порядку).
Відповідальним за правильність та достовірність заповнення Звіту є страхувальник (пункт 16 розділу IІ Порядку).
Звіт страхувальником повинен подаватися в повному обсязі.
Звіт, складений з порушенням вимог Порядку, у тому числі без обов'язкових реквізитів, передбачених пунктом 6 цього розділу, та поданий без всіх необхідних таблиць, не вважається Звітом і вважається таким, що не подавався (пункт 8 розділу IІ Порядку).
За порушення норм Закону № 2464 статтею 25 цього Закону та статтею 165¹ Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено фінансову та адміністративну відповідальність фізичних осіб-підприємців.

У яких випадках грошове зобов’язання платника податків вважається узгодженим відповідно до норм Податкового кодексу України?
Підпунктом 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) визначено, що грошове зобов’язання платника податків – сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов’язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв’язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов’язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені ПКУ. Така сума грошового зобов’язання та/або пені вважається узгодженою (п. 54.1 ст. 54 ПКУ).
Грошове зобов’язання щодо суми податкових зобов’язань з податку, що підлягає утриманню та сплаті (перерахуванню) до бюджету в разі нарахування/виплати доходу на користь платника податку – фізичної особи, вважається узгодженим податковим агентом або платником податку, який отримує доходи не від податкового агента, в момент виникнення податкового зобов’язання, який визначається за календарною датою, встановленою розд. IV «Податок на доходи фізичних осіб» ПКУ для граничного строку сплати податку до відповідного бюджету (п. 54.2 ст. 52 ПКУ).
Відповідно до п. 54.3 ст. 54 ПКУ контролюючий орган зобов’язаний самостійно визначити суму грошових зобов’язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток або від’ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених ПКУ або іншим законодавством, якщо:
платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію, а при здійсненні заходів податкового контролю встановлено факти здійснення платником податків діяльності, що призвела до виникнення об’єктів оподаткування, наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ та наявності діючих (у тому числі призупинених) ліцензій на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством (п.п. 54.3.1 п. 54.3 ст. 54 ПКУ);
дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов’язань, суми бюджетного відшкодування та/або від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток або від’ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках (п.п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 ПКУ);
згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов’язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган (п.п. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 ПКУ);
дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених ПКУ, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом (п.п. 54.3.5 п. 54.3 ст. 54 ПКУ);
результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов’язань, визначених платником податків у митних деклараціях (п.п. 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 ПКУ).
У разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджених відомостей щодо країни походження, вартісних, кількісних або якісних характеристик, які мають значення для оподаткування товарів і предметів при ввезенні (пересиланні) на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення, контролюючий орган має право самостійно визначити базу оподаткування та податкові зобов’язання платника податків шляхом проведення дій, визначених п. 54.3 ст. 53 ПКУ, на підставі відомостей, зазначених у таких документах (п. 54.4 ст. 54 ПКУ).
Якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов’язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов’язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому ПКУ (п. 54.5 ст. 54 ПКУ).
У разі визначення грошового зобов’язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 ПКУ, платник податків зобов’язаний сплатити нараховану суму грошового зобов’язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу (абзац перший п. 57.3 ст. 57 ПКУ).
Слід зазначити, що відповідно до вимог п.п. 266.10.1 п.266.10 ст. 266, п.п. 267.8.1 п. 267.8 ст. 267, п. 287.5 ст. 287 ПКУ податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, транспортний податок та плата за землю фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
Згідно із п. 56.15 ст. 56 ПКУ скарга, подана із дотриманням строків, визначених п. 56.3 ст. 56 ПКУ, зупиняє виконання платником податків грошових зобов’язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження.
Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов’язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.
День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов’язання платника податків (абзац другий п.п. 56.17.5 п. 56.18 ст. 56 ПКУ).
При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов’язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили (абзац четвертий п. 56.18 ст. 56 ПКУ).

У пункті пропуску «Бориспіль» завадили спробі незаконного вивезення за межі України старожитностей
Незаконну спробу вивезення за межі митної території України предметів старовини зафіксовано працівниками Київської митниці ДФС у пункті пропуску «Бориспіль».
13 старовинних монет, серед яких три срібні, Німеччини, Російської імперії та СРСР 1777-1939 років карбування, а також 9 старовинних предметів побуту (4 срібних підстаканники, срібна стопка, портсигар з білого металу, металева мірна кружка та старовинний кишеньковий швейцарський годинник в робочому стані) намагався вивезти до Ізраїлю в багажі наш співвітчизник, який постійно проживає в цій країні.
Для проходження митного контролю громадянин обрав спрощену систему – «зелений коридор». Саме цим чоловік заявив про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари (в тому числі і переміщувані в супроводжуваному багажі) не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо вивезення за межі митної території України.
На момент проходження митного контролю дозвільних документів на право переміщення через митний кордон України старовинних монет і предметів побуту громадянин не мав, до перетину «білої лінії» до інспекторів митниці не звертався та митної декларації не заповнював.
Старожитності було виявлено у багажі громадянина у відкритому поліетиленовому пакеті серед особистих речей. Зазначені старовинні монети та старовинні предмети побуту переміщувались без ознак приховування.
Складено протокол про порушення митних правил. Предмети старовини вилучено до винесення судом рішення у справі.
Довідково: своїми діями пасажир порушив порядок проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, яким обмежено переміщення культурних цінностей через митний кордон України відповідно до Закону України «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей» від 21.09.1999 № 1068-ХІV», та Інструкції «Про порядок оформлення права на вивезення, тимчасове вивезення культурних цінностей та контролю за їх переміщенням через державний кордон України», затвердженої наказом Міністерства культури і мистецтв України від 22.04.2002 № 258.

На Закарпатській митниці українець занизив вартість автомобіля на суму понад 19 500 євро
Напередодні на митному посту «Ужгород» Закарпатської митниці ДФС працівники митниці припинили незаконну спробу ввезення в Україну легкового автомобіля. Українець обрав для проходження митного контролю «червоний коридор». На пункт пропуску громадянин заїхав легковим автомобілем «MERCEDES VITO», прямуючи з Німеччини в Україну в приватних справах.
Згідно з поданими до митного контролю товаросупровідними документами, через митний кордон України в митному режимі «імпорт» переміщувався «MERCEDES VITO», 2014 року випуску, загальною вартістю 10 250 євро.
У ході проведення митного контролю у працівників митниці виникли сумніви щодо вартості транспортного засобу. Зокрема, в результаті проведення звірки документів, які подавались митним органами Словаччини, встановлено, що вартість переміщуваного транспортного засобу вища, ніж в документах, які подані до митного контролю митним органам України.
Таким чином громадянин вчинив дії, спрямовані на переміщення через митний кордон України легкового автомобіля «MERCEDES VITO», з приховуванням від митного контролю, шляхом подання митному органу України, як підстави для його переміщення документу, що містить неправдиві дані щодо вартості автомобіля.
Наразі складено протокол про порушення митних правил, автомобіль вилучено.

Увага! Відкрито рахунки для зарахування доходів від туристичного збору в м. Кривому Розі (Саксаганський район)
Криворізька північна ОДПІ повідомляє, що відповідно до Бюджетного кодексу України, Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік», на виконання ст.268 ПКУ та враховуючи рішення Криворізької міської ради від 22.06.2016 №633 «Про встановлення ставки туристичного збору в м. Кривому Розі» та з метою виконання доходної частини в частині зарахування надходжень до місцевого бюджету в органах Державної казначейської служби України відкриті рахунки по кодах бюджетної класифікації 18030100 «туристичний збір, сплачений юридичними особами» 18030200 «туристичний збір, сплачений фізичними особами» для зарахування доходів від туристичного збору, сплаченого юридичними та фізичними особами.

Реквізити для сплати платниками Саксаганського району:
отримувач УДКСУ у м.Кривому Розі, код ЄДРПОУ отримувача 38032510, банк отримувача ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012
рахунок 33217890700024 «туристичний збір, сплачений юридичними особами»
рахунок 33216891700024 «туристичний збір, сплачений фізичними особами»

Увага! Відкрито рахунки для зарахування доходів від туристичного збору в м. Кривому Розі (Довгинцівський район)
Криворізька північна ОДПІ повідомляє, що відповідно до Бюджетного кодексу України, Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік», на виконання ст.268 ПКУ та враховуючи рішення Криворізької міської ради від 22.06.2016 №633 «Про встановлення ставки туристичного збору в м. Кривому Розі» та з метою виконання доходної частини в частині зарахування надходжень до місцевого бюджету в органах Державної казначейської служби України відкриті рахунки по кодах бюджетної класифікації 18030100 «туристичний збір, сплачений юридичними особами» 18030200 «туристичний збір, сплачений фізичними особами» для зарахування доходів від туристичного збору, сплаченого юридичними та фізичними особами.

Реквізити для сплати платниками Довгинцівського району
отримувач УДКСУ у м.Кривому Розі, код ЄДРПОУ отримувача 38032510, банк отримувача ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012
рахунок 33210890700021 «туристичний збір, сплачений юридичними особами»
рахунок 33219891700021 «туристичний збір, сплачений фізичними особами»

Увага! Відкрито рахунки для зарахування доходів від туристичного збору в м. Кривому Розі (Покровський район)
Криворізька північна ОДПІ повідомляє, що відповідно до Бюджетного кодексу України, Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік», на виконання ст.268 ПКУ та враховуючи рішення Криворізької міської ради від 22.06.2016 №633 «Про встановлення ставки туристичного збору в м. Кривому Розі» та з метою виконання доходної частини в частині зарахування надходжень до місцевого бюджету в органах Державної казначейської служби України відкриті рахунки по кодах бюджетної класифікації 18030100 «туристичний збір, сплачений юридичними особами» 18030200 «туристичний збір, сплачений фізичними особами» для зарахування доходів від туристичного збору, сплаченого юридичними та фізичними особами.

Реквізити для сплати платниками Покровського району
отримувач УДКСУ у Покровському районі м. Кривого Рогу
код ЄДРПОУ отримувача 38031627, банк отримувача ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012
рахунок 33219890700022 «туристичний збір, сплачений юридичними особами»
рахунок 33218891700022 «туристичний збір, сплачений фізичними особами»

Увага! Відкрито рахунки для зарахування доходів від туристичного збору в м. Кривому Розі (Тернівський район)
Криворізька північна ОДПІ повідомляє, що відповідно до Бюджетного кодексу України, Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік», на виконання ст.268 ПКУ та враховуючи рішення Криворізької міської ради від 22.06.2016 №633 «Про встановлення ставки туристичного збору в м. Кривому Розі» та з метою виконання доходної частини в частині зарахування надходжень до місцевого бюджету в органах Державної казначейської служби України відкриті рахунки по кодах бюджетної класифікації 18030100 «туристичний збір, сплачений юридичними особами» 18030200 «туристичний збір, сплачений фізичними особами» для зарахування доходів від туристичного збору, сплаченого юридичними та фізичними особами.

Реквізити для сплати платниками Тернівського району
отримувач УДКСУ у Покровському районі м. Кривого Рогу
код ЄДРПОУ отримувача 38031648, банк отримувача ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012
рахунок 33216890700025 «туристичний збір, сплачений юридичними особами»
рахунок 33215891700025 «туристичний збір, сплачений фізичними особами»


Криворізька північна ОДПІ



Версія для друку Написати листа