www.kriv-rn.dp.gov.ua
ГОЛОВНА СТОРІНКА МАПА САЙТУ ДОПОМОГА Четверг, 28 березня 2024 року
Що нового на сайті ?

Архів публікацій
Криворізський район >> За даними 2019 року
Криворізьке північне управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує
Версія для друку Написати листа
УВАГА ПЛАТНИКАМ ФІЗИЧНИМ ОСОБАМ – ПІДПРИЄМЦЯМ!

Відповідно до положень частини 1 ст. 4 Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску є, зокрема фізичні особи-підприємці (далі – ФОП), у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.
ФОП зобов’язані своєчасно та у повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок та у визначені законодавством терміни подавати звітність з єдиного внеску виключно за себе.
ФОП, які обліковуються на загальній системі оподаткування, навіть у разі не отримання доходу (прибутку) у звітному році або окремому місяці звітного року, зобов’язані визначити базу нарахування єдиного внеску, а саме суму доходу отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (п. 2 частини 1 ст. 7 Закону № 2464 в редакції Закону України від 06 грудня 2016 року № 1774-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (далі – Закон № 1774)).
Єдиний внесок для платників єдиного податку нараховується на суми, що визначаються такими платниками самостійно, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (п. 3 частини 1 ст. 7 Закону № 2464 в редакції Закону № 1774).
Максимальна величина бази нарахування єдиного внеску – це максимальна сума доходу застрахованої особи на місяць, що дорівнює 15 розмірам мінімальної заробітної плати, встановленої законом, на яку нараховується єдиний внесок (п. 4 частини 1 ст. 1 Закону № 2464).
Мінімальний страховий внесок – це сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця.
Єдиний внесок, зокрема для платників єдиного податку, встановлюється урозмірі 22 відсотки до визначеної ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску (частина 5 ст. 8 Закону № 2464).

Увага! З 01.10.2019 змінюються реквізити бюджетних рахунків для сплати податків і зборів, відкритих відповідно до вимог стандарту IBAN
Криворізьке північне управління області інформує, що на виконання п. 3 постанови Правління Національного банку України від 28 грудня 2018 року № 162 «Про запровадження міжнародного номера банківського рахунка (IBAN) в Україні» Державною казначейською службою України (далі – Казначейство) здійснено заміну діючих рахунків для зарахування надходжень до державного та місцевих бюджетів відповідно до вимог стандарту IBAN (29 літерно-цифрових символів) із збереженням довжини номера рахунку аналітичного обліку – не більше 14 цифрових символів.
Перехід на міжнародні номери рахунків при обслуговуванні бюджетів за доходами буде здійснюватись Казначейством з 01 жовтня 2019 року.
Таким чином, починаючи з 01 жовтня 2019 року змінюються реквізити бюджетних рахунків для сплати податків і зборів, відкритих відповідно до вимог стандарту IBAN.

Затверджено форму акта інвентаризації обсягів залишку спирту етилового та порядок його заповнення
Повідомляємо, що 20.08.2019 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 09.07.2019 № 291 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 31.07.2019 за № 837/33808) (далі – Наказ № 291), яким затверджені форма акта інвентаризації обсягів залишку спирту етилового (далі – Акт) та Порядок заповнення та подання акта інвентаризації обсягів залишку спирту етилового.
Так, Акт складається особою, яка є платником акцизного податку – виробником спирту етилового та здійснює його реалізацію, щодо обсягів залишку спирту етилового, наявних у місцях зберігання спирту та ємностях для його транспортування.
Складати Акт потрібно окремо по кожному акцизному складу/пересувному акцизному складу. В Акті зазначаються обсяги залишку спирту етилового станом на 00:01 01 липня 2019 року.
Обсяги залишку спирту етилового в Акті проставляються в декалітрах та в декалітрах безводного спирту, приведених до 20° C, з округленням до двох знаків після коми.
Протягом 20 календарних днів, починаючи з 01 липня 2019 року, платник акцизного податку зобов’язаний подати до контролюючого органу Акт станом на початок дня 01 липня 2019 року із зазначенням:
адрес об’єктів, на яких зберігаються відповідні обсяги залишків спирту етилового,
переліку резервуарів, в яких зберігаються обсяги залишків спирту етилового, їх технічних параметрів (фізична місткість, що відповідає технічним паспортам),
правовстановлюючих документів на відповідні об’єкти та документів, що засвідчують правові підстави експлуатації таких об’єктів.
Наказ № 291 опубліковано в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 20.08.2019 № 63.

Міністерство фінансів України затвердило узагальнюючу податкову консультацію по трансфертному ціноутворенню для нерезидентів
Звертаємо увагу, що 16.08.2019 Міністерство фінансів України (далі – МФУ) видало наказ № 345, яким затвердило Узагальнюючу податкову консультацію щодо деяких питань застосування правил трансфертного ціноутворення представництвами нерезидентів в Україні.
Документ надає відповіді на два питання:
1. Чи зобов’язане представництво нерезидента, яке здійснює виключно допоміжну та підготовчу діяльність для такого нерезидента, подавати звіт про контрольовані операції у разі, якщо суми коштів, отриманих від нерезидента на утримання представництва або призначені для перерахування ним на користь резидентів за надані послуги (виконані роботи) для нерезидента, перевищують 10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за податковий (звітний) рік?
Відповідно до роз’яснення МФУ операції представництва нерезидента, яке не відповідає ознакам постійного, та які здійснювались виключно у межах діяльності, яка має підготовчий або допоміжний характер для такого нерезидента, не визнаються контрольованими для цілей статті 39 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Отже, подавати щодо них звіт про контрольовані операції такому представництву не потрібно.
2. Чи враховуються при визначенні вартісного критерію обсягу господарських операцій для цілей застосування трансфертного ціноутворення суми коштів, отриманих від нерезидента на утримання постійного представництва (виплата заробітної плати працівникам тощо), сплати податків і зборів або призначені для перерахування ним на користь резидентів за надані послуги (виконані роботи) для нерезидента?
Документом встановлено, що оскільки кошти, отримані від нерезидента на утримання постійного представництва або призначені для перерахування ним на користь резидентів за надані послуги (виконані роботи) для нерезидента, є господарськими операціями для цілей трансфертного ціноутворення, то вони відповідно до підпункту 39.2.1.7 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 ПКУ в повному обсязі враховуються при визначенні вартісного критерію обсягу господарських операцій для цілей застосування трансфертного ціноутворення.
Узагальнюючі податкові консультації – це інструмент, який дозволяє суттєво скоротити підстави для адміністративних та судових спорів між платниками податків та контролюючими органами, оскільки усуває можливість неоднозначного трактування окремих норм податкового законодавства. МФУ надає їх відповідно до вимог Закону України від 21.12.2016 № 1797-VIII «Про внесення змін до Податкового Кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» із змінами.
Інформація розміщена на офіційному вебсайті МФУ за посиланням
https://www.minfin.gov.ua/news/view/minfin-zatverdyv-uzahalniuiuchu-podatkovu-konsultatsiiu-po-ttsu-dlia-nerezydentiv?category=novini-ta-media&subcategory=vsi-novini

ПДВ при конфіскації транспортних засобів
ДФС України з метою організації належного адміністрування податків при безоплатній передачі органами державної виконавчої служби конфіскованих транспортних засобів повідомила наступне.
Відповідно до п.п. 197.1.26 п. 197.1 ст. 197 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) звільняються від оподаткування ПДВ операції з передачі конфіскованого майна, знахідок, скарбів, майна, визнаного безхазяйним, майна, за яким не звернувся власник до кінця строку зберігання, та майна, що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходить у власність держави (у тому числі майна, визначеного у ст. 184 Митного кодексу України), у розпорядження державних установ або організацій, уповноважених здійснювати їх збереження або постачання згідно із законодавством, а також операції з безоплатної передачі зазначеного в цьому пункті майна у випадках, визначених законодавством, у володіння і користування державних органів, установ (організацій), які утримуються за рахунок бюджетних коштів, а також закладів, в яких виховуються діти – сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, дитячих будинків сімейного типу, прийомних сімей.
При цьому, відповідно до п. 197.5 ст. 197 ПКУ звільнення від оподаткування, передбачене п. 197.1 ст. 197 ПКУ, не поширюється на операції з підакцизними товарами, зазначеними у розділі VI «Акцизний податок» ПКУ.
Оскільки транспортні засоби відповідно до розділу VI ПКУ віднесені до підакцизних товарів, на операції з передачі конфіскованих транспортних засобів поширюється загальний режим оподаткування ПДВ із застосуванням ставки податку 20 відсотків.
На дату передачі конфіскованого транспортного засобу особа, яка здійснює передачу такого майна (за умови реєстрації її платником ПДВ), має скласти податкову накладну із застосуванням ставки ПДВ 20 відсотків (при безоплатній передачі база оподаткування ПДВ визначається з урахуванням вимог п. 188.1 ст. 188 ПКУ).
Слід врахувати, що ст. 181 ПКУ визначені вимоги щодо обов’язкової реєстрації платником ПДВ, якими передбачено, якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V «Податок на додану вартість» ПКУ, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 000 000 гривень (без урахування ПДВ), така особа зобов’язана зареєструватися як платник ПДВ.
При цьому загальний обсяг операцій з постачання товарів/послуг за останні 12 календарних місяців визначається з урахуванням операцій, звільнених від оподаткування ПДВ.

З 22 серпня діють нові штрафні санкції за порушення при переміщенні транспортних засобів
ДФС України повідомила, що з 22 серпня 2019 року запроваджуються нові штрафні санкції за порушення при переміщенні транспортних засобів в митних режимах тимчасового ввезення і транзиту.
До цього часу власники автомобілів з іноземною реєстрацією мали змогу оформити свої автівки та уникнути таких штрафів. Саме з цієї метою і було відтерміновано до серпня запровадження посиленої адміністративної відповідальності за порушення при ввезенні транспортних засобів (далі – ТЗ).
Загалом з 23 лютого цього року, коли закінчився пільговий період із застосування пониженої ставки акцизного податку для розмитнення автівок, по 18 серпня 2019 року було оформлено 107,6 тис. ТЗ, за які сплачено майже 7,7 млрд гривень. З цієї кількості майже 3,9 тис. – це автівки, які були ввезені на митну територію України з 1 січня 2015 року до набрання чинності нових правил ввезення таких автомобілів та перебували у митних режимах тимчасового ввезення або транзиту. За їх оформлення сплачено 339 млн гривень.
За пільговий період з 25 листопада 2018 року до 22 лютого 2019 року митницями ДФС оформлено понад 218 тис. ТЗ, за які сплачено 13,6 млрд гривень. З них 140 тис. – авто з іноземною реєстрацією, які були ввезені на митну територію України з 1 січня 2015 року до набрання чинності нових правил ввезення таких автомобілів та перебували у митних режимах тимчасового ввезення або транзиту, за які сплачено майже 8,7 млрд гривень.
Нагадаємо, що за новими правилами у разі перевищення строку доставки ТЗ особистого користування та комерційного призначення від 20 до 30 діб передбачено штраф у розмірі 85 тис. гривень. Якщо строк перевищено більш ніж на 30 діб, а також у разі втрати або розкомплектування ТЗ розмір штрафу сягатиме 170 тис. грн або конфіскація таких авто.
Аналогічні розміри штрафів і при перевищенні строків тимчасового ввезення ТЗ особистого користування та комерційного призначення. Так, перевищення від 20 до 30 діб – сума штрафу складатиме 85 тис. грн, понад 30 діб, також у разі втрати або розкомплектування ТЗ – 170 тис. грн або конфіскація.
Крім цього, передбачено відповідальність за передачу ТЗ особистого користування, тимчасово ввезеного на митну територію України чи поміщеного у митний режим транзиту, у володіння або розпорядження іншій особі, а також використання такого ТЗ у комерційних цілях. При такому порушенні доведеться сплатити штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – 34 тис. гривень.
Інформація розміщена на офіційному вебпорталі ДФС України за посиланням
http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/389736.html

Щодо застосування штрафних санкцій за порушення порядку реєстрації акцизних накладних та розрахунків коригування до таких акцизних накладних в ЄРАН
ДФС України на офіційному вебпорталі за посиланням http://sfs.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/389744.html проінформувала про наступне.
Пунктом 25 підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) відповідно до змін, внесених Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» (далі –Закон № 2628), передбачено, що норми пунктів 120І.1 – 120І.3 ст. 120І ПКУ, якими запроваджені нові штрафні санкції, застосовуються з 01 жовтня 2019 року.
Пунктами 120І.1 – 120І.3 ст. 120І ПКУ передбачені штрафні санкції за порушення термінів та порядку реєстрації акцизних накладних та розрахунків коригування до таких акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних (далі – ЄРАН).
Розмір штрафних санкцій залежить від кількості календарних днів порушення платником акцизного податку граничних термінів реєстрації акцизних накладних/розрахунків коригування до акцизних накладних в ЄРАН, встановлених ст. 231 ПКУ, та визначений від 2 до 40 відсотків від суми акцизного податку з відповідних обсягів пального або спирту етилового, зазначених у таких акцизних накладних/розрахунках коригування (п. 120І.1 ст. 120І ПКУ).
Пунктом 120І.2 ст. 120І ПКУ встановлені штрафні санкції у розмірі 50 та 2 відсотків суми акцизного податку з відповідних обсягів пального або спирту етилового за відсутність з вини платника акцизного податку, який отримав пальне або спирт етиловий, реєстрації в ЄРАН акцизної накладної/розрахунку коригування, другого примірника акцизної накладної/другого примірника розрахунку коригування протягом більш як 120 календарних днів після граничного терміну реєстрації акцизної накладної/розрахунку коригування, другого примірника акцизної накладної/розрахунку коригування.
Відповідно до Закону № 2628 у новій редакції викладено статті 231 «Акцизна накладна» і 232 «Електронне адміністрування реалізації пального та спирту етилового» ПКУ та оновлено порядок і терміни реєстрації акцизних накладних та розрахунків коригування до них в ЄРАН (п. 231.6 ст. 231 ПКУ).
Згідно з оновленою редакцією ст. 231 ПКУ з 01.07.2019 значно розширено умови та реквізити складання акцизних накладних; коло суб’єктів, які зобов’язані їх складати та реєструвати; визначені терміни для складання та реєстрації в ЄРАН акцизних накладних при ввезенні пального або спирту етилового на митну територію України; запроваджено новий порядок складання та терміни реєстрації в ЄРАН акцизних накладних в одному та двох примірниках з акцизного складу, який є місцем роздрібної торгівлі, з акцизного складу, з акцизного складу пересувного, та/або розрахунків коригування тощо.
Зважаючи на викладене, з огляду на приписи п. 25 підрозділу 5 розділу ХХ ПКУ, враховуючи зміни щодо підходів складання та реєстрації акцизних накладних/розрахунків коригування, встановлені статтями 231 та 232 ПКУ, у т. ч. граничних термінів їх реєстрації в ЄРАН, норми пунктів 120І.1 – 120І.3 ст. 120І ПКУ, які набрали чинності 01.07.2019, стосовно застосування штрафних санкції за порушення термінів та порядку реєстрації акцизної накладної/розрахунку коригування, другого примірника акцизної накладної/другого примірника розрахунку коригування вперше починають застосовуватись із 01 жовтня 2019 року, тобто такі штрафні санкції можуть бути застосованими до акцизних накладних, розрахунків коригування до них, дата реєстрації яких в ЄРАН починається з 01 жовтня 2019 року.
Зазначену позицію ДФС погоджено Міністерством фінансів України (лист від 20.08.2019 № 11320-10-5/21041).

За 7 місяців на Дніпропетровщині анульовано 1 303 «алкогольні та тютюнові» ліцензії
Усього в області станом на 01.08.2019 діє 13 286 ліцензій на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами по 5 130 підприємцях. Наразі, впродовж січня – липня поточного року суб’єкти господарювання Дніпропетровщини отримали 8 563 ліцензії, з яких 4 726 – на право здійснення торгівлі у роздріб алкогольними напоями і 3 837 – тютюновими виробами.
Щоправда, придбати ліцензію – півсправи. За неї слід вчасно розраховуватись та дотримуватись правил торгівлі. Цих вимог не виконувала низка суб’єктів господарювання, за що вони позбавлені 1 303 ліцензій.
Серед тих, хто був позбавлений ліцензій – 39 підприємців, що продавали неповнолітнім тютюнові і алкогольні вироби.

Громадяни Дніпропетровської області подали майже 43 тисячі декларацій про майновий стан і доходи
Станом на перше серпня поточного року за підсумками декларування громадянами доходів, отриманих у 2018 році, кількість поданих декларацій про майновий стан і доходи становить 42,8 тисячі на загальну суму 4,4 млрд грн, що на 1,5 млрд грн більше ніж в минулому році. До бюджету за результатами декларування надійде: 103,0 млн грн податку на доходи фізичних осіб та 13,9 млн грн військового збору. Це відповідно на 9,8 млн грн та на 1,4 млн грн більше ніж за аналогічний період 2018 року.
Найбільше декларацій про доходи надійшло від отримання спадщини/дарування (2 834 на загальну суму 1,4 млрд грн), від продажу (обміну) рухомого та/або нерухомого майна (1 149 на загальну суму 290,3 млн грн). Іноземний дохід в розмірі 133,1 млн грн задекларували 218 мешканців регіону.
Разом з тим, 6 965 мешканців Дніпропетровської області заявили про право на податкову знижку. За результатами поданих декларацій вони отримають 11,5 млн гривень.

Законом встановлено вичерпний перелік умов, за яких cуб’єкти господарювання не отримують ліцензію на право зберігання пального
Звертаємо увагу, що Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та Закону України від 19 грудня 1995 року № 481 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі – Закон № 481), зокрема запроваджено ліцензування видів господарської діяльності з виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним. Зазначені зміни набирають чинності з 01 липня 2019 року.
Місце зберігання пального визначено як місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування. Зберігання пального – діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик (ст. 1 Закону № 481).
Нормами ст. 15 Закону № 481 встановлено, що ліцензія на право зберігання пального не отримується на місця зберігання пального, що використовуються:
підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету;
підприємствами, установами та організаціями системи державного резерву;
суб’єктами господарювання для зберігання пального, яке споживається для власних виробничо-технологічних потреб виключно на нафто- та газовидобувних майданчиках, бурових платформах і яке не реалізується через місця роздрібної торгівлі.
Порядок видачі, призупинення, анулювання ліцензій на право зберігання пального, оптову та роздрібну торгівлю пальним визначено також ст. 15 Закону № 481.
Отже, ст. 15 Закону № 481 встановлено вичерпний перелік умов, за яких підприємства, установи та організації не отримують ліцензію на право зберігання пального на місця зберігання пального, інших виключень Законом № 481 не передбачено.

Деякі особливості заповнення реквізитів прибуткових та видаткових касових ордерів
Згідно з п. 25 розділу III Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 (далі – Положення № 148), приймання готівки у касу проводиться за прибутковим касовим ордером (додаток 2 до Положення № 148), підписаним головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником установи/підприємства. До прибуткових касових ордерів можуть додаватися документи, які є підставою для їх складання.
Про приймання установами/підприємствами готівки у касу за прибутковими касовими ордерами видається квитанція (що є відривною частиною прибуткового касового ордера), підписана головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником, підпис яких може бути засвідчений відбитком печатки цієї/цього установи/підприємства. При цьому, використання печатки установою/підприємством не є обов’язковим.
Пунктом 26 розділу III Положення № 148, визначено, що видача готівки з кас проводиться за видатковими касовими ордерами (додаток 3 до Положення № 148) або видатковими відомостями. Документи на видачу готівки підписуються керівником і головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником. До видаткових ордерів додаються заяви на видачу готівки, розрахунки.
У разі, якщо прибутковий чи видатковий касовий ордер підписаний особою, уповноваженою керівником установи/підприємства на зазначені дії, то прізвище та ініціали вносяться саме тієї особи, що фактично підписувала такі ордери.

ФОП – «єдинник» припиняє діяльність: «ліквідаційний» звіт з єдиного внеску можливо подати в електронному вигляді
Нагадуємо, що зняття з обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) фізичної особи – підприємця (далі – ФОП) здійснюється контролюючими органами на підставі відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності ФОП після проведення передбачених законодавством перевірок платників та проведення остаточного розрахунку.
Норми встановлені ст. 5 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненням.
Загальні правила подання Звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (далі – Звіт), у тому числі «ліквідаційного», визначені Порядком формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 435).
Згідно з п. 1 розділу ІІ Порядку № 435 Звіт до контролюючих органів подається страхувальником або відповідальною особою страхувальника за місцем взяття на облік у фіскальних органах в один із таких способів:
засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного цифрового підпису відповідальних осіб у порядку, визначеному законодавством;
на паперових носіях, завірених підписом керівника страхувальника та скріплених печаткою (за наявності), разом з електронною формою на електронних носіях інформації;
на паперових носіях, якщо у страхувальника кількість застрахованих осіб не перевищує п’яти;
надсилання поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення за умови, що у страхувальника кількість застрахованих осіб не перевищує п’яти.
Подання документів засобами електронного зв’язку в електронній формі платники здійснюють відповідно до норм законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг», від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» та наказу Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 «Про затвердження Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами», зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 03.08.2017 за № 959/30827.
Таким чином, ФОП – платник єдиного податку після внесення до ЄДР запису про припинення підприємницької діяльності може подати «ліквідаційний» Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску в один із способів, зазначених у п. 1 розділу ІІ Порядку № 435, зокрема, засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного цифрового підпису відповідальних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Умови, за яких фізособа – «незалежник» має право включити до витрат суму сплаченої оренди за наступний рік
Повідомляємо, що оподаткування доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, регламентується ст. 178 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності. У разі неотримання довідки про взяття на облік особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об’єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без урахування витрат (п. 178.3 ст. 178 ПКУ).
ПКУ не передбачено будь-якого переліку витрат для фізичних осіб, які здійснюють незалежну діяльність.
При цьому, зазначені витрати повинні бути пов’язані із провадженням певного виду незалежної професійної діяльності та підтверджені документально.
Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 № 435-IV зі змінами та доповненнями (далі – ЦКУ) за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (п. 5 ст. 762 ЦКУ).
Отже, фізична особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність, має право включити до складу витрат суму оплачених орендних платежів за наступний рік на підставі документального підтвердження факту їх сплати, якщо договором оренди передбачена можливість сплати у звітному році платежів за наступний рік.

За сім місяців 2019 року для забезпечення соціального захисту мешканців Дніпропетровської області надійшло понад 9,1 млрд грн єдиного внеску
Впродовж січня – липня поточного року органи фіскальної служби Дніпропетровщини забезпечили надходження єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на загальну суму 9 млрд. 112,0 млн гривень. Якщо порівняти цей показник з аналогічним періодом 2018 року, то у цьому році єдиного внеску сплачено на 1 млрд 469,3 млн грн більше.
При цьому, лише у липні 2019 року платники єдиного внеску Дніпропетровської області перерахували на рахунки Держказначейства 1 млрд 353,2 млн грн, що на 211,0 млн грн більше минулорічних липневих надходжень.
Нагадуємо, що єдиний внесок засобами програмного забезпечення автоматично розподіляється Державною казначейською службою України за видами загальнообов’язкового державного соціального страхування відповідно до визначених пропорцій та перераховується за призначенням – на рахунки, відкриті в Державній казначейській службі до фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування і пенсійного страхування.

Про сплату гаражним кооперативом земельного податку за ділянку, на якій знаходиться гараж пенсіонера – члена такого кооператива
Криворізьке північне управління повідомляє, що нормами п. 281.1ст. 281 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлені категорії фізичних осіб, які звільняються від сплати земельного податку (далі – податок), а саме:
інваліди першої і другої групи;
фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;
пенсіонери (за віком);
ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;
фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Пунктом 281.2 ст. 281 ПКУ визначено, що звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб п. 281.1 ст. 281 ПКУ, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм:
для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш як 2 гектари;
для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах – не більш як 0,25 гектара, в селищах – не більш як 0,15 гектара, в містах – не більш як 0,10 гектара;
для індивідуального дачного будівництва – не більш як 0,10 гектара;
для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 гектара;
для ведення садівництва – не більш як 0,12 гектара.
Пільги щодо сплати податку для юридичних осіб встановлено ст. 282 ПКУ.
Якщо власники гаражів, що знаходяться у гаражному кооперативі, належать до пільгових категорій і звільняються від сплати земельного податку, то пільга, передбачена ст. 281 ПКУ для власників земельних ділянок або землекористувачів – фізичних осіб, не поширюється на гаражні кооперативи – юридичні особи.
Таким чином, гаражний кооператив – юридична особа має сплачувати податок за земельну ділянку на загальних підставах.

Кваліфікований сертифікат відкритого ключа можливо роздрукувати
Повідомляємо, що роздрукувати кваліфікований сертифікат відкритого ключа можливо за допомогою програмного забезпечення «ІІТ Користувач ЦСК-1» (далі – Програма), яке завантажується на офіційному інформаційному ресурсі Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДФС за посиланням http://www.acskidd.gov.ua, шлях: «Головна»/«Отримання електронних довірчих послуг»/«Програмне забезпечення»/«Засіб кваліфікованого електронного підпису чи печатки – «ІІТ Користувач ЦСК-1»/«Інсталяційний пакет «ІІТ Користувач ЦСК-1.3.1 (версія:1.3.1.46)».
Після завантаження Програми необхідно:
1) в меню Програми натиснути посилання «Переглянути сертифікати»;
2) із наведеного переліку сертифікатів необхідно вибрати свій сертифікат або додати його за допомогою кнопки «Імпортувати»;
3) натиснути на вибраний сертифікат подвійним кліком лівої кнопки миші, обрати пункт «Детальна інформація»;
4) у вікні, яке з’явилось, натиснути праву кнопку миші та обрати пункт «Друкувати».

Фізична особа, яка є власником квартири площею понад 300 мІ, не має права на пільгу з податку на нерухомість
Звертаємо увагу, що п. 266.4. ст. 264 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено пільги із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок на нерухомість).
Так, відповідно до п.п. «а» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ база оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку на нерухомість, зменшується для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 60 мІ.
Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).
Нормами п.п. 266.4.3 п. 2666.4 ст. 266 ПКУ визначено, що пільги з податку на нерухомість, передбачені підпунктами 266.4.1 та 266.4.2 п. 266.4 ст. 266 ПКУ для фізичних осіб не застосовуються до об’єкта/об’єктів оподаткування, якщо площа такого/таких об’єкта/об’єктів перевищує п’ятикратний розмір неоподатковуваної площі, встановленої п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ (60 мІ х 5 = 300 мІ).
Обчислення суми податку на нерухомість з об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості за наявності у власності платника податку об’єкта (об’єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи – платника податку на нерухомість, загальна площа якого перевищує, зокрема 300 мІ для квартири (п.п. «ґ» п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ).
Отже, якщо фізична особа є єдиним власником квартири загальною площею понад 300 мІ, то така особа не має права скористатися пільгою.
Крім того, за наявності у власності платника податку на нерухомість об’єкта (об’єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної – платника податку на нерухомість, загальна площа якого перевищує 300 мІ для квартири сума податку на нерухомість збільшується на 25 000 грн на рік за кожен такий об’єкт житлової нерухомості (його частку).

Про виконання обов’язків платника єдиного внеску ФОП, яка знаходиться у місцях позбавлення волі
Нагадуємо, що платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є фізичні особи – підприємці (далі – ФОП), у тому числі ФОП – платники єдиного податку.
Норми встановлені п. 4 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).
Платники єдиного внеску зобов’язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок та подавати звітність до контролюючого органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, що визначені законодавством (п.п. 1 та 4 частини другої ст. 6 Закону № 2464).
База нарахування та порядок обчислення і сплати єдиного внеску для відповідних категорій платників єдиного внеску визначені статтями 7 та 9 Закону № 2464.
Відповідальність платника у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску, а також у разі неподання або несвоєчасного подання звітності передбачена ст. 25 Закону № 2464.
Законом № 2464 не передбачено звільнення від сплати єдиного внеску ФОП, які відбувають покарання у місцях позбавлення волі.
Отже, такі особи виконують обов’язки платника єдиного внеску, передбачені частиною другою ст. 6 Закону № 2464, на загальних підставах.
Також, слід зазначити, що ст. 19 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків веде справи, пов’язані зі сплатою податків, особисто або через свого представника. Представниками платника податків визнаються особи, які можуть здійснювати представництво його законних інтересів та ведення справ, пов’язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Довіреність, видана платником податків – фізичною особою на представництво його інтересів та ведення справ, пов’язаних із сплатою податків, має бути засвідчена відповідно до чинного законодавства.

ДФС України надано рекомендації з питань трансфертного ціноутворення
ДФС України листом від 23.08.2019 № 27465/7/99-99-15-02-01-17 (далі – Лист № 27465) повідомила наступне.
Наказом Міністерства фінансів України від 10.06.2019 № 242 (далі – Наказ № 242), який набув чинності 09.08.2019, затверджено Зміни до форми та Порядку складання Звіту про контрольовані операції (далі – Порядок).
Наказ № 242 виданий згідно з п.п. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) з метою приведення у відповідність до законів України від 07 грудня 2017 року № 2245-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році», від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів».
Наказом № 242, зокрема, уточнено редакцію примітки щодо зазначення в облікових даних посадових осіб, які підписують Звіт про контрольовані операції (далі – Звіт), паспортних даних – для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті.
Крім того, у новій редакції викладено Інформацію про пов’язаність осіб, яка наводиться у додатку до Звіту «Відомості про особу, яка бере участь у контрольованих операціях».
Також зміни внесено і до Порядку.
Окрема увага звертається на зміни у кодах ознаки пов’язаності осіб.
Листом № 27465 надано рекомендації, що Звіт про контрольовані операції, здійснені платниками податків протягом 2018 звітного року, заповнюється та подається за оновленою формою та у порядку, затвердженими Наказом № 242.
Водночас Звіти за 2018 рік, подані платниками до набрання чинності Наказом № 242, та запровадження можливостей надання Звіту за оновленою формою, вважаються дійсними.

Операції з роздрібної торгівлі кулінарними виробами, виготовленими з використанням алкоголю, акцизним податком не обкладаються
Повідомляємо, що об’єктами оподаткування акцизним податком є операції з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.
Норми встановлені п.п. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
До підакцизних товарів належать, зокрема спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво (крім квасу «живого» бродіння) (п. 215.1 ст. 215 ПКУ).
Згідно з п.п. 14.1.5 п. 14.1 ст. 14 ПКУ алкогольні напої – це продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 0,5 відс. об’ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206 (крім квасу «живого» бродіння), 2208 згідно з УКТ ЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 відс. об’ємних одиниць та більше, які зазначені у товарних позиціях 2103 90 30 00, 2106 90 згідно з УКТ ЗЕД.
Пунктом 2.2 Правил роботи закладів (підприємств) ресторанного господарства, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 24.07.2002 № 219, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.08.2002 за № 680/6968, із змінами встановлено, що суб’єкти господарської діяльності при виготовленні продукції власного виробництва повинні додержуватися технологічних режимів виробництва продукції (сумісність продуктів, їх взаємозаміна, режим холодного й теплового оброблення сировини тощо), визначених нормативною документацією (збірниками рецептур страв, кулінарних, борошняних кондитерських і булочних виробів, затвердженими в установленому порядку, державними стандартами, технічними умовами, а також Санітарними правилами).
Враховуючи вищевикладене, якщо суб’єкт господарювання ресторанного господарства провадить операції з роздрібної торгівлі кулінарними виробами, до яких відповідно до нормативних документів на їх виготовлення, затверджених в установленому порядку, додано алкогольні напої, то такий суб’єкт господарювання не сплачує акцизний податок, оскільки кінцева продукція не є підакцизною.

Повідомлення про прийняття працівника на роботу: виправлення помилок
Нагадуємо, що до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором власник підприємства, установи, організації або фізична особа – підприємець, які є роботодавцями, повинні подати до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування повідомлення про прийняття працівника на роботу (далі – Повідомлення).
Обов’язок з подання Повідомлення поширюється виключно на трудові відносини (коли з працівником укладається трудовий договір).
Форма Повідомлення про прийняття працівника на роботу затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 (далі – Постанова № 413).
Пунктом 2 додатка до Постанови № 413 встановлено тип Повідомлення:
● «початкове» – подання інформації про прийняття працівника на роботу;
● «скасовуюче» – подається у разі допущення помилки роботодавцем та необхідності внесення змін до повідомлення про прийняття працівника на роботу.
У разі допущення помилки роботодавцем та необхідності внесення змін до Повідомлення подається Повідомлення типу «скасовуюче» з помилковими даними і одночасно повідомлення типу «початкове» з правильними даними.

Електронні формати нових форм документів розміщено на офіційному вебпорталі ДФС
Звертаємо увагу, що з метою створення сприятливих умов для подання електронних документів на офіційному вебпорталі ДФС створений та функціонує електронний сервіс «Електронна звітність».
За допомогою такого сервісу платники та розробники програмних забезпечень мають можливість отримати самостійно електронні формати документів, необхідні довідники, програмне забезпечення по формуванню документів в електронній формі та ознайомитись з актуальними новинами.


До уваги платників податків!
ДФС України проінформувала, що з метою забезпечення якісного сервісного обслуговування платників та комфортних умов щодо обміну електронними документами з контролюючими органами Державна податкова служба України повідомляє, що з 28.08.2019:
підписання повідомлень ДПС (квитанцій, інформаційних розсилок, тощо) здійснюється окремим кваліфікованим сертифікатом, призначеним для накладання кваліфікованого електронного підпису:
ДПС _ОТРИМАНО_1.cer;
зашифрування повідомлень на ДПС (звітність, тощо) здійснюється окремим кваліфікованим сертифікатом, призначеним для шифрування:
ДПС _ОТРИМАНО_2.cer.
Також відбудеться заміна кваліфікованих технологічних сертифікатів API «Електронного кабінету»:
ДПС _ОТРИМАНО ЕК_1.cer;
ДПС_ОТРИМАНО ЕК_2.cer.
Інформацію та додаткові матеріали розміщено на офіційному вебпорталі ДФС України за посиланням
http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/390288.html

Отримати кваліфікований сертифікат відкритого ключа за довіреністю неможливо
Криворізьке північне управління нагадує, що з 07.11.2018 набрав чинності Закон України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» (далі – Закон № 2155).
Пунктом 2 ст. 22 Закону № 2155 встановлено, що ідентифікація фізичної особи, яка звернулася за отриманням послуги формування кваліфікованого сертифіката відкритого ключа, здійснюється за умови її особистої присутності за паспортом громадянина України або за іншими документами, які унеможливлюють виникнення будь-яких сумнівів щодо особи, відповідно до законодавства про Єдиний державний демографічний реєстр та про документи, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи.
Отже, з 07.11.2018 отримати послуги з формування кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів за довіреністю (у т.ч. посвідченою нотаріально) неможливо.

Про включення недержавних пенсійних фондів до Реєстру неприбуткових установ та організацій
ДФС України щодо включення недержавних пенсійних фондів до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр), які перебували у Реєстрі на день набрання чинності Законом України від 17 липня 2015 року № 652-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування неприбуткових організацій» (далі – Закон № 652), проте у строк, установлений п. 35 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ), не привели свої установчі документи у відповідність із вимогами, встановленими п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 ПКУ, та не надали копії таких документів контролюючому органу, повідомила наступне.
Пунктом 18 розділу І Закону України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» (далі – Закон № 2628) внесено зміни до п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 ПКУ стосовно умов, за яких підприємство, установа, організація є неприбутковою організацією для цілей оподаткування податком на прибуток та, відповідно, не є платником податку на прибуток підприємств.
Нормами п. 18 розділу І Закону № 2628 було врегульовано питання вимог ПКУ до установчих документів недержавних пенсійних фондів з урахуванням особливостей діяльності недержавних пенсійних фондів, визначених Законом України від 09 липня 2003 року № 1057-ІV «Про недержавне пенсійне забезпечення» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 1057).
Зокрема, пунктом 18 розділу І Закону № 2628 встановлено, що термін «учасник» неприбуткової організації застосовується у розумінні Цивільного кодексу України, а також передбачена можливість передання недержавними пенсійними фондами активів у разі їх припинення іншим юридичним особам, що здійснюють недержавне пенсійне забезпечення відповідно до закону.
Недержавний пенсійний фонд може бути визнаний неприбутковою організацією у розумінні ПКУ, у разі його відповідності вимогам п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 ПКУ.
Так, недержавний пенсійний фонд повинен бути утворений та зареєстрований в порядку, встановленому Законом 1057, який визначає правові, економічні та організаційні засади недержавного пенсійного забезпечення в Україні та регулює правовідносини, пов’язані з цим видом діяльності.
Контролюючий орган зобов’язаний здійснити включення недержавного пенсійного фонду до Реєстру за умови відповідності такого недержавного пенсійного фонду вимогам п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 ПКУ.
Включення недержавного пенсійного фонду до Реєстру здійснюється відповідно до Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 року № 440 зі змінами (далі – Порядок).
У разі відсутності підстав для відмови у включенні до Реєстру контролюючий орган зобов’язаний протягом трьох робочих днів з дня отримання контролюючим органом реєстраційної заяви та документів, що додаються до неї, внести до Реєстру відповідний запис про включення такого недержавного пенсійного фонду до Реєстру (абзац восьмий п. 8 Порядку).
Недержавний пенсійний фонд є неприбутковою організацією з дати включення до Реєстру, починаючи з якої визначається строк безперервної реєстрації як неприбуткової організації.
Пунктом 1 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2628 визначено, що зміни, внесені цим Законом до п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 ПКУ, застосовуються до податкових періодів, починаючи з 01 липня 2017 року.
Зазначені норми були роз’яснені Міністерством фінансів України (далі – Мінфін) листом від 17.05.2019 № 11210-09-5/13010.
Зокрема, Мінфіном зазначено, що Порядком не передбачено включення неприбуткових організацій, у тому числі недержавних пенсійних фондів, до Реєстру починаючи зі звітних (податкових) періодів, які минули. Отже, включення недержавних пенсійних фондів до Реєстру повинно здійснюватися контролюючими органами відповідно до Порядку.
Враховуючи викладене, недержавні пенсійні фонди, включені до Реєстру на день набрання чинності Законом № 652, які у строк, установлений п. 35 підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств» розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, не привели свої установчі документи у відповідність до вимог, встановлених п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 ПКУ, та не надали копії таких документів контролюючому органу, можуть бути включенні до Реєстру протягом трьох робочих днів з дня отримання контролюючим органом реєстраційної заяви за формою № 1-РН (затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 року № 440 із змінами) та документів, що додаються до неї у разі їх відповідності вимогам п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 ПКУ.

Дані про залишки пального та про обсяг обігу пального подаються до контролюючих органів засобами електронного зв’язку
Звертаємо увагу на те, що розпорядники акцизних складів зобов’язані на кожному акцизному складі щоденно (крім днів, в які акцизний склад не працює) формувати дані про фактичні залишки пального на початок та кінець звітної доби та про добові фактичні обсяги отриманого та реалізованого пального (далі – обсяг обігу пального) у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТ ЗЕД у літрах, приведених до температури 15° C.
Розпорядники акцизних складів, на акцизних складах яких здійснюється діяльність з переробки нафти, газового конденсату, природного газу та їх суміші, з метою вилучення цільових компонентів (сировини), що передбачає повний технологічний цикл їх переробки в готову продукцію (пальне), зобов’язані на кожному акцизному складі щоденно формувати дані лише про добовий фактичний обсяг реалізованого пального у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТ ЗЕД у літрах, приведених до температури 15° C.
Дані про фактичні залишки пального та про обсяг обігу пального формуються після проведення останньої операції з обігу пального у звітній добі, але не пізніше 23 години 59 хвилин цієї доби, до початку здійснення операцій з обігу пального у добу, що настає за звітною добою, та подаються до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, не пізніше 23 години 59 хвилин доби, що настає за звітною добою.
Дані про залишки пального та про обсяг обігу пального подаються електронними засобами зв’язку у формі електронних документів, яка затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Норми встановлені п.п. 230.1.3 п. 230.1 ст. 230 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

До уваги користувачів Електронного кабінету!
У зв’язку з початком роботи Державної податкової служби України відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 682-р «Питання Державної податкової служби України» ДФС України за посиланням http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/390342.html повідомила, що вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: cabinet.tax.gov.ua.
До завершення заходів з реорганізації Державної фіскальної служби України для зручності користувачів вхід до Електронного кабінету буде можливим і за адресою: cabinet.sfs.gov.ua.

Операції з харчування дітей у шкільних таборах, тимчасово утворених у навчальних закладах, звільняються від оподаткування ПДВ
Повідомляємо, що операції з надання послуг з харчування дітей у дошкільних, загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладах та громадян у закладах охорони здоров’я звільняються від оподаткування ПДВ.
Норми встановлені п.п .«г» п.п. 197.1.7 п. 197.1 ст. 197 Податкового кодексу України.
Порядок надання послуг з харчування дітей у дошкільних, учнів у загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладах, операції з надання яких звільняються від обкладення ПДВ, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 02 лютого 2011 року № 116 із змінами (далі – Постанова № 116).
Відповідно до п. 3 Порядку № 116 від обкладання ПДВ звільняються операції з надання послуг з харчування дітей у дошкільних, загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладах у межах затверджених норм харчування.
Згідно із ст. 14 Закону України від 04 вересня 2008 року № 375-VI «Про оздоровлення та відпочинок дітей» із змінами та доповненнями табір з денним перебуванням – це табір, тимчасово утворений у навчальному закладі, закладі культури, охорони здоров’я, фізичної культури та спорту, в якому забезпечується належний догляд за дітьми, виховний процес, їх повноцінне дозвілля, розвиток творчих здібностей та інтересів і де діти перебувають протягом дня, але не менше 6 годин.
Враховуюче вищевикладене, харчування дітей у літніх шкільних таборах, тимчасово утворених у загальноосвітніх навчальних закладах, що надається у межах норм харчування в грамах або у межах визначеної грошової норми, затверджених Постановою № 116, звільняються від оподаткування ПДВ.

Про оподаткування ПДФО надмірно витрачених на відрядження коштів, які не повернуто у встановлені строки
Нагадуємо, що нормами п. 164.5. ст. 164 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено: під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування податком на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з ПКУ, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою:
К = 100 : (100 – Сп), де
К – коефіцієнт;
Сп – ставка ПДФО, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування.
У такому самому порядку визначаються об’єкт оподаткування і база оподаткування для коштів, надміру витрачених платником ПДФО на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки.
Згідно з п.п. 164.2.11 п. 164.2 ст. 164 ПКУ сума надміру витрачених коштів, отриманих платником ПДФО на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки, розмір якої обчислюється відповідно до п. 170.9 ст. 170 ПКУ, включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

Умови провадження спільної діяльності юридичними особами – платниками єдиного податку
Звертаємо увагу, що суб’єкти господарювання – юридичні особи, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку:
третя група – юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 5 000 000 гривень;
четверта група – сільськогосподарські товаровиробники – юридичні особи незалежно від організаційно-правової форми, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.
Норми встановлені п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Крім того, підпунктами 291.5.1 та 291.5№.1 ст. 291 ПКУ встановлений перелік видів діяльності, якими не можуть займатися платники єдиного податку.
Згідно з п. 64.6 ст. 64 ПКУ на обліку у контролюючих органах повинні перебувати угоди про розподіл продукції, договори управління майном (крім договорів щодо операцій, визначених у другому реченні абзацу другого п.п. 5 п. 180.1 ст. 180 ПКУ) та договори про спільну діяльність на території України без створення юридичних осіб, на які поширюються особливості податкового обліку та оподаткування діяльності за такими договорами (угодами), визначені ПКУ.
У контролюючих органах не обліковуються договори про спільну діяльність, на які не поширюються особливості податкового обліку та оподаткування спільної діяльності, визначені ПКУ. Кожен учасник таких договорів перебуває на обліку у контролюючих органах та виконує обов’язки платника податків самостійно.
Взяття на облік договору або угоди здійснюється шляхом додаткового взяття на облік управителя майна, учасника договору про спільну діяльність або угоди про розподіл продукції як платника податків – відповідального за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору або угоди.
Обмежень щодо застосування спрощеної системи оподаткування учасником договору про спільну діяльність нормами ПКУ не передбачено.
Тобто, юридична особа – платник єдиного податку має право укладати договір про спільну діяльність та здійснювати діяльність за таким договором за умови виконання вимог та обмежень, встановлених пунктами 291.4, 291.5 та 291.5ст. 291 ПКУ.
Водночас, учасник спільного договору – юридична особа – платник єдиного податку третьої групи повинен враховувати дохід від здійснення діяльності за договором про спільну діяльність у загальному порядку разом з результатами діяльності від провадження власної господарської діяльності.
Юридична особа – платник єдиного податку четвертої групи при визначенні частки сільськогосподарського товаровиробництва не включає дохід від спільної діяльності до складу доходу від реалізації сільгосппродукції власного виробництва.











До уваги платників! З 01 жовтня 2019 року зміна рахунків!
Державна фіскальна служба України повідомляє, що Державною казначейською службою України (далі - Казначейство) на виконання пункту З Постанови Правління Національного банку України від 28.12.2018 № 162 «Про запровадження міжнародного номера банківського рахунка (ІВАN) в Україні» здійснено заміну діючих рахунків для зарахування надходжень до державного та місцевих бюджетів відповідно до вимог стандарту IBAN (29 літерно­ цифрових символів) із збереженням довжини номера· рахунку аналітичного обліку - не більше 14 цифрових символів.
Перехід на міжнародні номери рахунків при обслуговуванні бюджетів за доходами буде здійснено Казначейством з 01 жовтня 2019 року.
Таким чином, починаючи з 01 жовтня 2019 року змінюються реквізити бюджетних рахунків для сплати податків і зборів, відкритих відповідно до вимог стандарту IBAN.

Військова служба за контрактом: ФОП «єдинник» не звільняється від подання декларації і сплати ПДФО
Звертаємо увагу, що нормами частини другої ст. 2 Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-XII «Про військовий обов’язок і військову службу» із змінами та доповненнями встановлено: проходження військової служби здійснюється, зокрема, громадянами України – у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом.
Згідно з п. 296.2 ст. 296 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники єдиного податку першої та другої груп подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду, в якій відображаються обсяг отриманого доходу, щомісячні авансові внески, визначені п. 295.1 ст. 295 ПКУ.
Платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця (п. 295.1 ст. 295 ПКУ).
Платники єдиного податку третьої групи – фізичні особи – підприємці (далі – ФОП) подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду, та сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал (п. 296.3 ст. 296, п. 295.3 ст. 295 ПКУ).
Враховуючи вищевикладене, нормами ПКУ не передбачено звільнення ФОП – платників єдиного податку першої – третьої груп від нарахування, сплати та подання податкової декларації з єдиного податку у разі проходження військової служби за контрактом.

Особливості уточнення показників декларації акцизного податку суб’єктом роздрібної торгівлі
Нагадуємо, що форму декларації акцизного податку та Порядок її заповнення та подання затверджено наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 14 із змінами та доповненнями, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 30.01.2015 за № 105/26550 (далі – Порядок № 14).
Відповідно до абзацу другого п. 2 розділу І Порядку № 14 платник акцизного податку, який згідно з п.п. 212.1.11 п. 212.1 ст. 212 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) є суб’єктом господарювання роздрібної торгівлі і який здійснює реалізацію підакцизних товарів, заповнює та подає лише Розділ Д «Податкові зобов’язання з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів» (далі – Розділ Д) та Додаток 6 «Розрахунок суми акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів» (далі – Додаток 6) до декларації акцизного податку (далі – Декларація).
Декларація складається платником акцизного податку у порядку, встановленому ст. 48 ПКУ. Додатки до Декларації є її невід’ємною частиною (п. 1 розділу ІІ Порядку № 14).
Пунктом 16 розділу ІІІ Порядку № 14, зокрема, встановлено, що платник акцизного податку, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт недоплати – заниження податкового зобов’язання минулих звітних (податкових) періодів, зобов’язаний подати уточнюючу Декларацію разом із розрахунком суми акцизного податку, що збільшує або зменшує податкові зобов’язання внаслідок виправлення самостійно виявленої помилки, допущеної в попередніх звітних періодах (Додаток 8), і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі 3 відс. такої суми до подання уточнюючої Декларації.
Згідно з п.п. 3 п. 7 розділу V Порядку № 14 підсумок показників за розділами I та II Додатка 6 зазначається в рядку «Усього за розділами I і II» та переноситься до четвертої графи рядка Д1.1 Розділу Д Декларації.
Отже, розділ Д Декларації заповнюється на основі показників, розрахованих у Додатку 6, і тому при поданні суб’єктом господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів, уточнюючої Декларації до такої Декларації подається Додаток 6.

Про затвердження Змін до бюджетної класифікації
Доводимо до відома, що відповідно до Закону України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» наказом Міністерства фінансів України (далі – МФУ) від 01.07.2019 № 282 внесені зміни до бюджетної класифікації, затвердженої наказом МФУ від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» зі змінами.
Так, у Класифікації доходів бюджету позиції:
«22010500Плата за ліцензії на виробництво спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів
22010600Плата за ліцензії на право експорту, імпорту та оптової торгівлі спирту етилового, коньячного та плодового»
замінено позиціями:
«22010500Плата за ліцензії на виробництво спирту етилового, коньячного і плодового та зернового дистиляту, біоетанолу, алкогольних напоїв та тютюнових виробів
22010600Плата за ліцензії на право експорту, імпорту та оптової торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, біоетанолом».
Інформацію розміщено на офіційному вебсайті МФУ за посиланням
https://www.minfin.gov.ua/news/view/nakazy-ministerstva-finansiv-ukrainy--?category=aspekti-roboti&subcategory=zakonodavstvo

Через Електронний кабінет можливо отримати копію раніше поданої звітності
Інформуємо, що подання електронних документів здійснюється платниками податків відповідно до норм Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 03.08.2017 за № 959/30827), на підставі договору про визнання електронних документів, що визначає взаємовідносини суб’єктів електронного документообігу та укладається з контролюючим органом.
Відповідно до п. 42№.1 ст. 42ПКУ Електронний кабінет створюється та функціонує за такими принципами, зокрема, здійснення автоматизованого внесення до журналу всіх дій (подій), що відбуваються в Електронному кабінеті, включаючи фіксацію дати і часу відправлення, отримання документів через Електронний кабінет та будь-якої зміни даних, доступних в Електронному кабінеті, за допомогою кваліфікованої електронної позначки часу. Інформація про дату і час надсилання та отримання документів, іншої кореспонденції з ідентифікацією відправника та отримувача зберігається безстроково і може бути отримана через Електронний кабінет у вигляді електронного документа, у тому числі у вигляді квитанції у текстовому форматі.
У приватній частині Електронного кабінету в залежності від типу платника (юридична особа, фізична особа – суб’єкт підприємницької діяльності, громадянин тощо) надається доступ, зокрема, до перегляду та друку раніше поданої звітності.
Меню «Перегляд поданої звітності» надає користувачу Електронного кабінету можливість перегляду раніше поданої податкової, пенсійної та статистичної звітності незалежно від способу її подання, включаючи звіти, подані на паперових носіях до центрів обслуговування платників.
Водночас користувач отримує перелік всіх звітів, поданих у відповідному звітному періоді. Звітний період (місяць, квартал чи рік) визначається двома параметрами – роком та місяцем.
Перегляд конкретного звіту здійснюється подвійним натисненням лівої кнопки миші, формується pdf-файл звіту зі всіма додатками.

Довгостроковий договір: визначення дати виникнення податкових зобов’язань з ПДВ виконавця та дати податкового кредиту замовника
Нагадуємо, що датою виникнення податкових зобов’язань з ПДВ виконавця довгострокових договорів (контрактів) є дата фактичної передачі виконавцем результатів робіт за такими договорами (контрактами).
Норми встановлені п. 187.9 ст. 187 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Для цілей п. 187.9 ст. 187 ПКУ довгостроковий договір (контракт) – це будь-який договір на виготовлення товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва та якщо договорами, які укладені на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапного їх здавання.
Датою віднесення сум до податкового кредиту замовника з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до п. 187.9 ст. 187 ПКУ, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами) (п. 198.2 ст. 198 ПКУ).

Обмежень щодо здійснення бартерних операцій ФОП на загальній системі оподаткування ПКУ не передбачено
Повідомляємо, що нормами п.п. 14.1.10 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено: бартерна (товарообмінна) операція – господарська операція, яка передбачає проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у негрошовій формі в рамках одного договору.
Згідно із статтями 715 та 716 Цивільного кодексу України за договором міни (бартеру) кожна із сторін зобов’язується передати другій стороні у власність один товар в обмін на інший товар.
Кожна із сторін договору міни є продавцем того товару, який він передає в обмін, і покупцем товару, який він одержує взамін.
До договору міни застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, договір контрактації або інші договори, елементи яких містяться в договорі міни, якщо це не суперечить суті зобов’язання.
Об’єктом оподаткування у фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП) на загальній системі оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручкою у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами (п. 177.2 ст. 177 ПКУ).
Обмежень щодо здійснення бартерних операцій (взаємозаліків) ФОП на загальній системі оподаткування ПКУ не передбачено.
Отже, ФОП на загальній системі оподаткування має право здійснювати бартерні операції (взаємозаліки).

Обчислення податку на нерухоме майно у разі отримання об’єкта житлової нерухомості у спадщину
Інформуємо, що спадкування – це перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Норми визначені ст. 1216 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-ІV із змінами та доповненнями (далі – ЦКУ).
Право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації цього майна (п. 1 ст. 182 ЦКУ).
Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов’язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах – до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно (ст. 1297 ЦКУ).
Згідно з п.п. 266.7.4 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) органи державної реєстрації прав на нерухоме майно, а також органи, що здійснюють реєстрацію місця проживання фізичних осіб, зобов’язані щокварталу у 15-денний строк після закінчення податкового (звітного) кварталу подавати контролюючим органам відомості, необхідні для розрахунку та справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок на нерухоме майно), фізичними та юридичними особами, за місцем розташування такого об’єкта нерухомого майна станом на перше число відповідного кварталу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Порядок подання органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та органами, що здійснюють реєстрацію місця проживання фізичних осіб, відомостей, необхідних для розрахунку податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 31 травня 2012 року № 476 із змінами.
У разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок на нерухоме майно обчислюється для попереднього власника за період з 01 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а для нового власника – починаючи з місяця, в якому він набув право власності (п.п. 266.8.1 п. 266.8 ст. 266 ПКУ).
Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку на нерухоме майно, обчисленого згідно з п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку на нерухоме майно контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 01 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком) (п.п. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПКУ).
Платники податку на нерухоме майно мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо об’єктів житлової нерухомості, у тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку на нерухоме майно; розміру загальної площі об’єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку на нерухоме майно; права на користування пільгою із сплати податку; розміру ставки податку; нарахованої суми податку (п.п. 266.7.3 п. 266.7 ст. 266 ПКУ).
Враховуючи вищевикладене, для фізичної особи, яка отримала об’єкт житлової нерухомості у спадщину, податок на нерухоме майно обчислюється контролюючим органом за місцем її податкової адреси (місцем реєстрації) починаючи з місяця, в якому така фізична особа набула право власності.

Юрособа, яка придбала транспортний засіб для господарських потреб або потреб відокремленого підрозділу, подає повідомлення за ф. № 20-ОПП
Платник податків зобов’язаний повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючий орган за основним місцем обліку у порядку, встановленому розділом VIIІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами (далі – Порядок № 1588).
Норми визначені п. 8.1 розділу VIIІ Порядку № 1588.
Об’єктами оподаткування і об’єктами, пов’язаними з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (далі – об’єкти оподаткування), є майно та дії, у зв’язку з якими у платника податків виникають обов’язки щодо сплати податків та зборів (п. 8.2 розділу VIIІ Порядку № 1588).
Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП (додаток 10 до Порядку № 1588) подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків (п. 8.4 розділу VIIІ Порядку).
Отже, у разі придбання (оренди) юридичною особою транспортного засобу для своїх господарських потреб або потреб відокремленого підрозділу (філії) повідомлення за ф. № 20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після придбання (оформлення договору оренди) за основним місцем обліку такої юридичної особи.
У разі придбання (оренди) юридичною особою транспортного засобу для потреб відокремленого підрозділу (філії) у графі «Місцезнаходження об’єкта оподаткування» повідомлення за ф. № 20-ОПП зазначається адреса відокремленого підрозділу (філії) за місцезнаходженням транспортного засобу.
Слід зауважити, якщо юридична особа в повідомленні за ф. № 20-ОПП вже зазначила транспортні засоби, які знаходяться у її власності (оренді), то при наступному придбанні (оренді) або відчуженні транспортних засобів в повідомленні за ф. № 20-ОПП зазначаються тільки ті об’єкти по яких сталися зміни.

З початку року за результатами документальних і фактичних перевірок бюджет отримав відповідно у 3,4 та 1,5 рази більше ніж торік
Протягом 7 місяців 2019 року підрозділами аудиту ГУ ДФС у Дніпропетровській області проведено 1 011 документальних перевірок юридичних осіб, за результатами яких до бюджету надійшло 170,4 млн грн грошових зобов’язань. Це у 3,4 рази більше ніж у січні – липні минулого року.
Крім того, з початку року проведено 274 фактичні перевірки суб’єктів господарювання, які використовують РРО. За результатами цих перевірок до бюджету надійшло 551 тис. грн фінансових санкцій, що у 1,5 разів більше ніж у відповідному періоді 2018 року.
«Сьогодні головним принципом контрольно-перевірочної роботи фіскальних органів є вибірковість контролю на основі оцінки та опрацювання ризиків в діяльності платника, що цілком відповідає міжнародній практиці та дає змогу значно зменшити тиск на сумлінних платників, а також зосередити увагу фіскальних органів на ризикових платниках», – зазначає начальник управління аудиту ГУ ДФС у Дніпропетровській області Ігор Сабуров.

До уваги платників ПДВ!
Відповідно до вимог пункту 10 Порядку зупинення податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117 із змінами, ДФС визначені критерії ризиковості платника ПДВ, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника ПДВ, які погоджені Міністерством фінансів України згідно з листом від 06.08.2019 № 26010-06-5/20111.
Критерії ризиковості платника ПДВ та критерії ризиковості здійснення операцій зареєстровані в ДФС за № 1962/99-99-29-01-01 від 07.08.2019 та введені в дію 08.08.2019.
Показники, за якими визначається позитивна податкова історія платника ПДВ, зареєстровані в ДФС за № 1963/99-99-29-01-01 від 07.08.2019 та введені в дію 08.08.2019.
Критерії ризиковості платника ПДВ, критерії ризиковості здійснення операцій та показники, за якими визначається позитивна податкова історія платника ПДВ розміщено на офіційному вебпорталі ДФС України за посиланням
http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/postanovi-kabinetu- ministr/73583.html

Інструкцію з бухгалтерського обліку податку на додану вартість скасовано
Криворізьке північне управління доводить до відома платників ПДВ, що 09.08.2019 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 18.06.2019 № 247 «Про визнання таким, що втратив чинність, наказу Міністерства фінансів України від 01 липня 1997 року № 141» (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11.07.2019 за № 763/33734) (далі – Наказ № 247).
Наказом № 247 скасовано Інструкцію з бухгалтерського обліку податку на додану вартість, затверджену наказом Міністерства фінансів України від 01.07.1997 № 141 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 04.08.1997 за № 284/2088) із змінами.
Наказ № 247 опубліковано в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 09.08.2019 № 60.

Підтверджуючі документи, визначені у запиті органу ДФС, можливо направити через Електронний кабінет
Звертаємо увагу платників на те, що контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб’єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.
Норми встановлені абзацом першим п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Абзацом шістнадцятим п. 73.3 ст. 73 ПКУ передбачено, що платники податків та інші суб’єкти інформаційних відносин зобов’язані подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено ПКУ).
Контролюючі органи мають право отримувати від платників податків, платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та надавати у межах, передбачених законом, документи в електронному вигляді (п.п. 20.1.7 п. 20.1 ст. 20 ПКУ).
Згідно з п. 42№.2 ст. 42ПКУ Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та нормативно-правовими актами, що прийняті на підставі та на виконання ПКУ, законами з питань митної справи, у тому числі, шляхом, зокрема, забезпечення взаємодії платників податків з контролюючими органами з інших питань, передбачених ПКУ, яка може бути реалізована в електронній формі засобами електронного зв’язку.
Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою http://cabinet.sfs.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДФС.
Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням електронного цифрового підпису (кваліфікованого електронного підпису), отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.
За допомогою меню «Листування з ДФС» приватної частини Електронного кабінету платники мають можливість направити до органу ДФС разом із супровідним листом підтверджуючі документи, визначені в запиті про подання інформації, у форматі pdf (обмеження 2 МБ).
Датою подання підтверджуючих документів разом із супровідним листом є дата реєстрації супровідного листа в органі ДФС. Протягом одного робочого дня після надсилання такого листа до органу ДФС автора електронного листа буде повідомлено про вхідний реєстраційний номер та дату реєстрації. Інформацію щодо отримання та реєстрації листа в органі ДФС можна переглянути у вкладці «Вхідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету, відправлені листи – у вкладці «Відправлені документи» меню «Вхідні/вихідні документи».

Особа, що перебуває у трудових відносинах з роботодавцем, не має права на заключення договору про добровільну сплату єдиного внеску
Повідомляємо, що відносини, які виникають під час провадження діяльності, пов’язаної зі збором та веденням обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), регулюються виключно Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).
Згідно з п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є: зокрема, підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством.
Застрахована особа – це фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок (п. 3 частини першої ст. 1 Закону № 2464).
Частиною першою ст. 10 Закону № 2464 визначено коло платників, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску та умови за яких таке право надається.
Відповідно до частини першої ст. 10 Закону № 2464 право на добровільну сплату єдиного внеску мають, зокрема, особи, які досягли 16-річного віку та не перебувають у трудових відносинах з роботодавцями, визначеними п. 1 частини першої ст. 4, та не належать до платників єдиного внеску, визначених пунктами 4, 5 та 5частини першої ст. 4 Закону № 2464, у тому числі іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають або працюють в Україні, громадяни України, які працюють або постійно проживають за межами України, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, – виключно на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.
Отже згідно зі ст. 10 Закону № 2464 особа, що перебуває у трудових відносинах з роботодавцем, не має права на заключення договору про добровільну сплату єдиного внеску.

Рентна плата за спеціальне використання води: визначення обсягу води, яка входить до складу напоїв
Нагадуємо, що обсяг фактично використаної води обчислюється водокористувачами самостійно на підставі даних первинного обліку згідно з показаннями вимірювальних приладів.
Норми встановлені п.п. 255.11.10 п. 255.11 ст. 255 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
За відсутності вимірювальних приладів обсяг фактично використаної води визначається водокористувачем за технологічними даними (тривалість роботи агрегатів, обсяг виробленої продукції чи наданих послуг, витрати електроенергії, пропускна спроможність водопровідних труб за одиницю часу тощо). У разі відсутності вимірювальних приладів, якщо можливість їх встановлення існує, рентна плата сплачується у двократному розмірі.
При цьому визначення обсягу води, яка входить виключно до складу напоїв, нормами ПКУ не передбачено.
Відповідно до Національного класифікатора України Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2010, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.2010 № 457, готова продукція – це продукція, процес перероблення якої завершено.
Отже, при розрахунку рентної плати за спеціальне використання води обсяг фактично використаної води, яка входить до складу напоїв (у т.ч. безалкогольних, алкогольних, пива тощо), обчислюється водокористувачами самостійно на підставі даних первинного обліку згідно з показаннями вимірювальних приладів, а у разі відсутності вимірювальних приладів – за технологічними даними (тривалість роботи агрегатів, обсяг виробленої продукції чи наданих послуг, витрати електроенергії, пропускна спроможність водопровідних труб за одиницю часу тощо) у відповідності до затверджених технічних умов, технологічних регламентів та рецептур на конкретні види продукції.

Затверджено зміни до форм декларації акцизного податку і Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку
Інформуємо, що 09.08.2019 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 08.05.2019 № 189 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 11.07.2019 за № 774/33745) (далі – Наказ № 189), яким затверджено зміни до форми декларації акцизного податку та Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку затверджених наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 14 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 26.09.2016 № 841).
Зміни внесено відповідно до ст. 46 глави 2 розділу II, п. 223.2 ст. 223 розділу VI Податкового кодексу України, законів України від 08 листопада 2018 року № 2611-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування акцизним податком легкових транспортних засобів» та від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів».
Так, зокрема, викладено у новій редакції додаток 11 «Розрахунок суми акцизного податку з реалізації пального згідно із підпунктом 213.1.12 пункту 213.1 статті 213 розділу VI Кодексу» та додаток 7 «Розрахунок суми акцизного податку з оптового постачання електричної енергії та з виробництва електричної енергії, проданої поза оптовим ринком електричної енергії» до декларації акцизного податку.
Крім того, затверджено низку нових додатків, а саме:
додаток 12 «Розрахунок суми акцизного податку з реалізації спирту етилового згідно із підпунктом 213.1.12 пункту 213.1 статті 213 розділу VI Кодексу»;
додаток 13 «Розрахунок суми акцизного податку з транспортних засобів, що оподатковуються згідно із підпунктами 215.3.5, 215.3.51, 215.3.52, 215.3.6, 215.3.7, 215.3.8 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Кодексу»;
додаток 11 «Розрахунок суми акцизного податку, що підлягає відніманню, з пального, під час виробництва якого як сировину використано інші оподатковувані підакцизні товари, згідно із пунктом 217.6 статті 217 розділу VI Кодексу»;
додаток 12 «Довідка № __________ про цільове використання спирту етилового (біоетанолу) його виробником як сировини для виробництва продукції, визначеної у підпункті 229.1.16 пункту 229.1 статті 229 розділу VI Кодексу»;
додаток 13 «Інформація про повітряні судна, які були заправлені, та про обсяги бензинів авіаційних або палива для реактивних двигунів, використані для заправлення таких суден, яка надається згідно із підпунктом 229.8.10 пункту 229.8 статті 229 розділу VI Кодексу».
Також змін зазнали інші додатки, сама форма декларації акцизного податку та Порядок заповнення та подання декларації акцизного податку.
Наказ № 189 опубліковано 09.08.2019 у інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» № 60.

Заяву про приєднання до договору про визнання електронних документів можливо сформувати в Електронному кабінеті
Подання електронних документів здійснюється платниками податків відповідно до норм Податкового кодексу України та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (далі – Порядок № 557), на підставі договору про визнання електронних документів (далі – Договір), що визначає взаємовідносини суб’єктів електронного документообігу та укладається з контролюючим органом.
Відповідно до п. 3 розділу ІІ Порядку № 557 платник створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронному та паперовому вигляді, із зазначенням всіх обов’язкових реквізитів та з використанням надійного засобу електронного цифрового підпису (далі – електронний підпис), керуючись цим Порядком, а також Договором (крім фізичних осіб, які не є самозайнятими особами).
Згідно з абзацом п’ятим п. 2 розділу І Порядку № 557 Договір укладається шляхом приєднання платника до Договору в цілому шляхом надсилання заяви про приєднання до договору про визнання електронних документів (далі – Заява про приєднання до Договору).
Заява про приєднання до Договору може бути направлена через приватну частину інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний кабінет» (далі – Електронний кабінет).
Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.sfs.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДФС.
Платники, які не мають укладених з органами ДФС Договорів, та платники, у яких закінчився термін чинності сертифікату ключа керівника, у зв’язку з чим автоматично припинив діяти укладений раніше Договір, для подання звітності в електронному вигляді чи з допомогою Електронного кабінету чи будь-якого іншого програмного забезпечення, повинні підписати та надіслати Заяву про приєднання до Договору (форма J1392001 для юридичних осіб, та форма F1392001 для фізичних осіб у розділі «Введення звітності», група звітів «J(F)13 Заяви»).
Процедуру створення, заповнення, підпису та надсилання Заяви про приєднання до Договору детально наведено у розділі «Введення звітності» меню «Допомога» Електронного кабінету.
Зокрема, в панелі інструментів режиму «Введення звітності» додаємо документ кнопкою «+ Створити».
Верхня панель навігації у вікні «Введення звітності» дозволяє встановити відповідний період та обмежити перелік звітів за типами:
«Всі звіти»;
«J(F)01 Прибуток»;
«J(F)02 ПДВ та Акцизний збір»;
«J(F)03 Місцеві платежі»;
«J(F)05 Інші платежі»;
«J(F)06 Ресурсні платежі»;
«J(F)07 Валютні платежі»;
«J(F)08 Рентні платежі»;
«J(F)11 Регіональні звіти»;
«J(F)13 Запити та довідки»;
«J(F)30 Єдиний внесок на загальнообов’язкове соціальне страхування»;
«S01 Фінансова звітність»;
«S02 Фінансова звітність (довідки)»;
«S03 Фінансова звітність (запити)».
Зі списку документів за типом «J(F)13 Запити та довідки» обираємо необхідний (F1392001 або J1392001) подвійним натисканням лівої клавіші миші.
В наступному вікні в полях «Регіон» та «Район» обираємо відповідний територіальний орган ДФС (за замовчуванням встановлено орган ДФС за місцем основної реєстрації) та натискаємо кнопку «Створити».
Слід зазначити, що більшість полів форми заповнюється системою автоматично. Підсвічені червоним кольором поля є результатом перевірки правильності заповнення документа за допомогою кнопки «Перевірити».
У разі коректного заповнення Заяви про приєднання до Договору зберігаємо її з допомогою кнопки «Зберегти» та переходимо до її підписання.
Перед накладанням підписів на Заяву про приєднання до Договору зверніть увагу на її статус в полі «Статус»:
● документ перевірено, помилок нема;
● документ містить некритичні помилки, підпис дозволено;
● документ містить критичні помилки, підпис не дозволено;
Далі натискаємо кнопку «Підписати», у вікні підпису обираємо ключ і вказуємо пароль ключа відповідної посадової особи, зчитуємо ключ кнопкою «Зчитати» та підписуємо Заяву про приєднання до Договору кнопкою «Підписати».
Система автоматично надає підказку щодо ключа, який треба використати на кожному з кроків підписання Заяви про приєднання до Договору. Накладання електронного підпису, зокрема, директора та печатки підприємства може виконуватись послідовно в різні моменти часу з різних робочих місць.
Підписану Заяву про приєднання до Договору необхідно надіслати за допомогою кнопки «Відправити». Контролювати накладання електронного підпису та відправку Заяви про приєднання до Договору можливо за допомогою відповідних статусів в полі «Статус».

Виїзд фізособи за кордон на постійне місце проживання: подання декларації про майновий стан і доходи обов’язкове
Нагадуємо, що платники податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) – резиденти, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, зобов’язані подати до фіскального органу податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація) не пізніше 60 календарних днів, що передують виїзду.
Контролюючий орган протягом 30 календарних днів після надходження Декларації зобов’язаний перевірити визначене податкове зобов’язання, сплату належної суми ПДФО і видати довідку про таку сплату та про відсутність податкових зобов’язань з ПДФО, що подається до органів митного контролю під час перетину митного кордону і є підставою для проведення митних процедур.
Норми встановлені п. 179.3 ст. 179 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Форма Декларації затверджена наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 із змінами.
Порядок оформленні і видачі довідки про подану декларацію про майновий стан і доходи (про сплату або про відсутність податкових зобов’язань) (далі – Порядок № 568) та форма Довідки про подану декларацію про майновий стан і доходи (про сплату або про відсутність податкових зобов’язань) (далі – Довідка) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 № 568.
Відповідно до Порядку № 568 Довідка видається безоплатно на підставі заяви платника податків та поданої Декларації.
Заява та Декларація подаються платником податків (уповноваженим представником) до контролюючого органу за місцем податкового обліку.
Заява складається з обов’язковим посиланням на відповідний пункт ПКУ, яким передбачено видачу контролюючим органом Довідки, та зазначенням найменування підприємства (установи, організації), до якого (якої) Довідку буде подано платником податків.
Заяву про видачу Довідки за вибором платника ПДФО може бути подано засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».
Довідка видається протягом 30 календарних днів після надходження Декларації та сплати належної суми ПДФО та військового збору.
Довідка видається у паперовій та/або електронній формах. Довідку у паперовій формі отримує безпосередньо платник податків (уповноважений представник) за місцем податкового обліку. Довідка дійсна протягом 60 календарних днів з дати її видачі за наявності документа, що посвідчує особу.
Порядок видачі довідки про сплату податку на доходи фізичних осіб платником податку – резидентом, який виїжджає за кордон на постійне місце проживання, та про відсутність податкових зобов’язань з такого податку затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1243 із змінами (далі – Порядок № 1243) .
Відповідно до п. 2 Порядку № 1243 Декларація подається за три останні звітні податкові періоди (у разі наявності невиконаного обов’язку з подання) та за звітний період поточного року (з початку поточного року до строку, на який припадає день подання такої Декларації).
Протягом 30 календарних днів з дня отримання Декларації контролюючий орган зобов’язаний визначити податкове зобов’язання платника ПДФО та надіслати йому податкове повідомлення, а у разі відсутності податкових зобов’язань – видати Довідку платнику ПДФО. Платник ПДФО зобов’язаний у порядку, передбаченому ПКУ, сплатити визначену у податковому повідомленні суму податкового зобов’язання, включаючи пеню та штрафні санкції (у разі наявності) (п. 3 Порядку № 1243).
Довідка засвідчується підписом начальника контролюючого органу і скріплюється печаткою (п. 4 Порядку № 1243).
У разі неподання платником ПДФО Декларації та/або за наявності невиконаних зобов’язань зі сплати ПДФО, військового збору контролюючий орган надає заявнику протягом 10 календарних днів вмотивовану відповідь щодо відмови в наданні Довідки.

Відповідальність роботодавця за своєчасно не сплачений єдиний внесок
Частиною 8 ст. 9 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) встановлено, що страхувальники – роботодавці зобов’язані сплачувати єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), нарахований за відповідний базовий звітний період не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом, яким є календарний місяць.
Гірничі підприємства зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.
У разі, коли останній день строку сплати єдиного внеску припадає на вихідний, святковий або неробочий день, останнім днем таких строків сплати єдиного внеску вважається перший робочий день, що настає за вихідним, святковим або неробочим днем (п. 11 розділу IV «Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 із змінами ).
Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (частина 12 ст. 9 Закону № 2464).
До роботодавців згідно із ст. 25 Закону № 2464 застосовуються штрафні санкції за несплату, неповну сплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску, а саме:
● одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів) – у розмірі 10 % таких несплачених або несвоєчасно сплачених сум;
● у розмірі 20 % несплачених або несвоєчасно сплачених сум єдиного внеску.
Суми єдиного внеску, своєчасно не нараховані та/або не сплачені у строки, встановлені Законом № 2464, є недоїмкою (п. 6 частини першої ст. 1 Закону № 2464).
На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 % суми недоплати за кожний день прострочення (частина 10 ст. 25 Закону № 2464).

До уваги реалізаторів алкогольних напоїв у роздріб!
Криворізьке північне управління інформує, що ст. 17 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» із змінами та доповненнями передбачено: у випадку здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями через електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), не зазначений у ліцензії, до суб’єктів господарювання застосовується фінансова санкція у вигляді штрафів у розмірі 200 відсотків вартості реалізованої через такий контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій) продукції, але не менше 10 000 гривень.

Заходи щодо детінізацію відносин в аграрному секторі економіки у рамках операції «Урожай»
Головне управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДФС) повідомляє, що продовжується проведення заходів, спрямованих на детінізацію відносин в аграрному секторі економіки та декларування доходів отриманих власниками земельних ділянок, площа яких складає понад 2 га у рамках операції «Урожай».
Для проведення зазначених заходів при ГУ ДФС створені робочі групи, до складу яких увійшли представники органів ГУ Держпраці у Дніпропетровській області та місцевого самоврядування.
Станом на 01 серпня 2019 року дохід від продажу власної сільськогосподарської продукції задекларували 12 386 громадян – власників земельних ділянок площею понад 2 га.
Загальна сума задекларованих ними доходів від оброблення земельних ділянок площею понад 2 га, становить 84,9 млн гривень. Задекларовано податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) до сплати в розмірі 15,2 млн грн, до сплати військового збору задекларовано 1,3 млн гривень.
У рамках операції «Урожай» у травні – липні поточного року проведено 4 виїзні наради, 12 засідань робочих комісій, як результат – залучено до декларування 366 громадян. Сума задекларованого ними доходу від продажу власної сільгосппродукції становить 9,9 млн гривень Сума ПДФО до сплати складає 1,6 млн грн, військового збору 0,1 млн гривень.
Крім того, ГУ ДФС проведено роботу по залученню до декларування доходів громадян – власників земельних ділянок площею понад 50 га. На теперішній час виявлено 89 фізичних осіб зазначеної категорії, з яких 40 особами подано декларації та задекларовано доходи від продажу вирощеної сільськогосподарської продукції, 38 особами земельні ділянки надаються в оренду суб’єктам господарювання (ПДФО утримано податковим агентом).
Також ГУ ДФС проведені співбесіди з 315 суб’єктами господарювання (у т.ч. з 125 фізичними особами – підприємцями), як результат – додатково оформлено 562 найманих працівників.
Додаткові надходження з ПДФО за рахунок добровільно оформлених найманих працівників становлять 384,4 тис. гривень.
У співпраці з органами місцевого самоврядування виявлено 77 фізичних осіб, які обробляють земельні ділянки понад 2,0 га. Всі громадяни надали податкові декларації про майновий стан і доходи. Сума задекларованого ними доходу склала 414,7 тис. грн, ПДФО до сплати – 74,9 тис. гривень.
Відповідно до п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України за несвоєчасне подання податкової звітності застосовано штрафні санкції на загальну суму 13,1 тис. гривень.
Робота з цього напрямку триває та знаходиться на постійному контролі ГУ ДФС у Дніпропетровській області.

Внесено зміни до форми декларації з туристичного збору
Нагадуємо, що з 01.01.2019 змінено порядок розрахунку туристичного збору.
На виконання положень ст. 268 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) наказом Міністерства фінансів України від 08.05.2019 № 186 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 19.07.2019 за № 795/33766) (далі – Наказ № 186) внесено зміни до форми Податкової декларації з туристичного збору (далі – Декларація), затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 09.07.2015 № 636 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 29.07.2015 за № 912/27357).
Так, до Декларації додано Додаток «Розрахунок № _ податкових зобов’язань з туристичного збору», в якому, зокрема, зазначається загальна кількість діб розміщення у місцях проживання (ночівлі), розмір мінімальної заробітної плати та ставка збору в залежності від типу туризму (внутрішній або в’їзний).
Слід зауважити, що, у розділі ІІ Додатку здійснюється розрахунок авансових внесків з туристичного збору, а також вказуються дата і номер рішення органу самоврядування про встановлення таких авансових внесків, що передбачено п. п. 268.7.1 п. 268.7 ст. 268 ПКУ.
Наказ № 186 опубліковано в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 13.08.2019 № 61.

До уваги платників акцизного податку та розробників програмного забезпечення!
ДФС України повідомила про можливість обміну розрахунками коригування акцизної накладної форми «П» (JF1203301) та акцизної накладної форми «С» (JF1203501) за допомогою «WEB-сервісу обміну документами та квитанціями з приймальним шлюзом» (протокол SOAP), який розміщено за адресою: http://217.76.198.151/WebSrvGate/gate.asmx.
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДФС України за посиланням
http://sfs.gov.ua/anonsi/21236.html

Оновлено Звіт про контрольовані операції та порядок його складання
Міністерство фінансів України наказом від 10.06.2019. № 242 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 04.07.2019 за № 726/33697) (далі – Наказ № 242), затвердило Зміни до форми та Порядку складання Звіту про контрольовані операції, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 18.01.2016 № 8, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 04.02.2016 за № 187/28317 (із змінами).
Зміни внесено відповідно до п.п. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 розділу I Податкового кодексу України та п. 7 розділу I Закону України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів».
Так, у формі Звіту про контрольовані операції (далі – Звіт) до таблиці «Загальні відомості про контрольовані операції» додано новий підсумковий рядок загальної суми контрольованих операцій із контрагентом.
Крім того, внесено зміни до форми Інформації про пов’язаних осіб та до кодування ознак пов’язаності осіб.
Зміни у Порядку складання Звіту про контрольовані операції:
у разі здійснення господарських операцій (у т. ч. внутрішньогосподарських розрахунків) між нерезидентом і його постійним представництвом в Україні потрібно зазначати повну назву нерезидента;
у графах 14 і 15 додатка до Звіту необхідно записувати дату проведення відповідної господарської операції (внутрішньогосподарських розрахунків), зокрема дату отримання фінансування поточної діяльності постійного представництва;
у разі заповнення рядка «Код ознаки пов’язаності особи» разом із додатком потрібно надати інформацію, заповнену за встановленою формою (крім кодів 512 – 515 та 517 – 518). В інформації про пов’язаність осіб належить зазначати номер додатка, до якого її надають;
якщо контрольовану операцію здійснюють без контракту (договору), то в графах 7 і 8 додатка до Звіту вказують реквізити документа, на підставі якого проводили контрольовану операцію;
якщо нерезидент фінансує поточну діяльність постійного представництва в Україні в грошовій формі, у графі 16 додатка до Звіту проставляють «0». Якщо таке фінансування в грошовій формі є предметом контрольованої операції, то в графі 17 додатка до Звіту потрібно записати суму фінансування у валюті операції.
Наказ № 242 набрав чинності 09.08.2019 (опубліковано в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 09.08.2019 № 60).
Нагадуємо, що Звіт подається до 01 жовтня року, що настає за звітним, засобами електронного зв’язку в електронній формі.

Набула чинності Угода між Урядом України та Урядом Держави Катар про уникнення подвійного оподаткування
Доводимо до відома платників, що згідно з інформацією, одержаною від Міністерства закордонних справ України, 09 квітня 2019 року набули чинності Угода між Урядом України та Урядом Держави Катар про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи (далі – Угода) та Протокол до неї, підписані 20 березня 2018 року та ратифіковані Верховною Радою України 28 лютого 2018 року (Закон України від 28 лютого 2019 року № 2690-VIII).
Звертаємо увагу, що відповідно до статті 29 Угоди її положення будуть застосовуватись в Україні:
● стосовно податків, утриманих у джерела щодо сум, які сплачені на/або після 01 січня 2020 року; та
● стосовно інших податків, які стягуються під час податкових років або періодів, що починаються на/або після 01 січня 2020 року.

Фізичні особи мають можливість сплатити податки та збори через Електронний кабінет
Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених Податковим кодексом України (далі – ПКУ) та нормативно-правовими актами, що прийняті на підставі та на виконання ПКУ, законами з питань митної справи, в тому числі, шляхом, зокрема, перегляду в режимі реального часу інформації про платника податків, що збирається, використовується та формується контролюючими органами у зв’язку з обліком платників податків та адмініструванням податків, зборів, митних платежів, здійсненням податкового контролю, в тому числі дані оперативного обліку податків та зборів (у тому числі дані інтегрованих карток платників податків), дані системи електронного адміністрування податку на додану вартість, дані системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, а також одержання такої інформації у вигляді документа, який формується автоматизовано шляхом вивантаження відповідної інформації з Електронного кабінету із накладенням кваліфікованого електронного підпису посадової особи контролюючого органу та кваліфікованої електронної печатки контролюючого органу із застосуванням засобів кваліфікованого електронного підпису чи печатки, які мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання.
Норми встановлені п. 42№.2 ст. 42ПКУ.
З інформацією щодо сплати податків, зборів, платежів фізичними особами можна ознайомитись у меню «Стан розрахунків з бюджетом» розділу «Допомога» Електронного кабінету.
Платник податків у меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини Електронного кабінету має доступ до своїх особових рахунків із сплати податків, зборів та інших платежів. При зверненні до зазначеного меню відображається зведена інформація станом на момент звернення, що містить інформацію по кожному виду платежу, зокрема, бюджетний рахунок на поточну дату, МФО банку.
Меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини Електронного кабінету надає можливість фізичним особам після ідентифікації за допомогою платіжної системи сплатити податки, збори, платежі за допомогою платіжної карти. Для юридичних осіб можливість сплати податків, зборів та платежів через Електронний кабінет не реалізована.
Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється після проходження електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, відомості щодо якого внесені до Довірчого списку, розташованого на офіційному вебсайті Центрального засвідчувального органу (https://czo.gov.ua/trustedlist).

Підрозділами аудиту ДФС забезпечено до бюджету понад 6 млрд гривень
У січні-липні 2019 року підрозділами аудиту ДФС було проведено 2,8 тис. планових перевірок платників податків, 7,5 тис. позапланових перевірок та 2,0 тис. зустрічних звірок.
Зокрема, проведено 132 перевірки фінансових установ з відокремленими підрозділами, за результатами яких донараховано 518,8 млн. гривень.
За результатами контролю за дотриманням вимог валютного законодавства донараховано пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД на загальну суму 315,3 млн. грн., а також податку на прибуток з іноземних юридичних осіб на загальну суму 207,2 млн. гривень.
На виконання ухвал суду (у т.ч. отриманих у минулому році) проведено 32 документальні перевірки, донараховано грошових зобов’язань на суму 151,2 млн. грн. Крім того, на виконання інших доручень правоохоронних органів, які надаються під час розслідування кримінальних проваджень, проведено 485 документальних перевірок та донараховано 407,9 млн. гривень.
Проведено 549 документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, донараховано 509,4 млн. грн. грошових зобов’язань.
У цілому за результатами контрольно-перевірочної роботи донараховано до бюджету 22,7 млрд. грн., з яких узгоджено 6,7 млрд. грн. (у т.ч. основного платежу з податку на прибуток – 1 699,3 млн. грн., ПДВ – 1 912,3 млн. гривень).
Реальний вклад підрозділів аудиту по забезпеченню надходжень до бюджету склав 6 024 млн. грн. (забезпечено надходжень грошовими коштами на 2 040 млн. грн., зменшено від’ємне значення об’єкта оподаткування податком на прибуток на 18 806 млн. грн., що упередило несплату податку у майбутньому на 3 385 млн. грн., зменшено залишки від’ємного значення ПДВ, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного періоду на 599 млн. гривень).

За матеріалами підрозділів внутрішньої безпеки ДФС розпочато 80 кримінальних проваджень
Протягом січня-липня 2019 року за фактами вчинення посадовими особами органів доходів і зборів корупційних та інших злочинів у сфері службової діяльності, органами досудового розслідування розпочато 152 кримінальних провадження, з них 80 – за матеріалами підрозділів внутрішньої безпеки.
У ході розслідування кримінальних проваджень, розпочатих за матеріалами підрозділів внутрішньої безпеки, працівникам органів Державної фіскальної служби України оголошено 39 повідомлень про підозру у вчиненні злочинів. До суду направлено 8 обвинувальних актів та 4 особи судом вже визнано винними у скоєнні злочинів.
Впродовж звітного періоду за матеріалами підрозділів внутрішньої безпеки спеціально уповноваженими суб’єктами у сфері протидії корупції складено та направлено до суду 44 адміністративні протоколи про скоєння корупційних правопорушень або пов’язаних з корупцією, за якими одну особу визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення.
Для з’ясування причин і обставин вчинення посадовими особами ДФС правопорушень у сфері службової діяльності проводяться службові розслідування та перевірки. За їх результатами посадові особи притягуються до дисциплінарної відповідальності.

Представники ДФС взяли участь у V Податковому форумі
Актуальні питання формування і реалізації податкової політики представниками держави, бізнесу, громадського сектору та експертами обговорювалися під час V Податкового форуму у м. Одеса.
Учасниками форуму стали урядовці, народні депутати України, представники центральних органів виконавчої влади, бізнесу, дипломатичних установ, міжнародних фінансових інституцій, наукових установ та закордонні експерти у сфері оподаткування.
Під час першої панельної дискусії «Пріоритети податкової політики – забезпечення економічного зростання, фіскальна консолідація чи євроінтеграція?» директор Департаменту стратегічного розвитку та міжнародного співробітництва ДФС Анатолій Александров розповів про нові підходи податкових і митних органів у взаємодії з платниками податків з урахуванням міжнародної практики.
Зокрема, він наголосив, що в умовах накопиченого багаторічного негативного ставлення до податкових органів сьогодні новостворена ДПС не може не еволюціонувати. Докорінна зміна підходів до реалізації всіх робочих процесів стає не лише вимогою часу, а й обґрунтована рекомендаціями міжнародної спільноти, плідна співпраця з якою встановлена протягом двох останніх років роботи ДФС.
«Дуже важливо відповідально й фахово підійти до переосмислення завдань, місії та бачення оновленого податкового відомства, взявши за пріоритет розвиток кадрового потенціалу, напрацювання партнерських відносин з платниками податків, актуалізацію законодавчої бази у сфері оподаткування, сприйняття та впровадження кращих міжнародних практик з виконання податкових зобов’язань. Це і є нашою головною метою під час напрацювання спільних підходів в умовах реорганізаційних змін для досягнення успішних результатів у найкоротший термін», - підкреслив Анатолій Александров.
Активну участь в інших панельних дискусіях взяли провідні наукові співробітники Науково-дослідного інституту фіскальної політики Університету ДФС України. Зокрема, Тетяна Кощук виступила із доповіддю під час проведення панельної дискусії на тему «Оподаткування інновацій – баланс інтересів держави і бізнесу».
Актуальними питаннями, які обговорювалися під час проведення панельних дискусій і стали основою напрацьованих за результатами проведення форуму рекомендацій, були пріоритети податкової політики в сучасних умовах, механізми розширеної взаємодії фіскальних органів із платниками податків та ініціювання відповідних законодавчих змін.

Можливості сервісу ДФС України - Електронний кабінет
Про сервіс ДФС України – Електронний кабінет платника йшлося під час брифінгу заступника начальника Криворізької північної ДПІ Криворізького північного управління Ігоря ТИМЧЕНКО з представниками місцевої телерадіокомпанії.
«Для зручності платників податків Державною фіскальною службою України запроваджено безкоштовний сервіс «Електронний кабінет платника», яким можна скористатись цілодобово як з персональних комп’ютерів, так і з смартпристроїв. Сервіс містить наступну інформацію: податковий календар; стан розрахунків з бюджетом; листування з органами ДФС; облікові дані; пошук інформації в реєстрах ДФС; подання заяв/запитів, подання декларації про майновий стан і доходи в електронному вигляді; сплата податків (для фізичних осіб); перегляд даних СЕА ПДВ; інформацію з реєстрів; дані про взяття на облік платників; реєстр страхувальників; дані реєстру платників ПДВ; інформацію з інших реєстрів.» - повідомив присутнім про актуальність сервісу посадовець.
«Цей сервіс надає можливість платникам податків або фізичним особам скоротити час при заповненні платіжних документів, мінімізувати помилки при заповненні, а також сплатити податки.» - наголосив наостаннє Ігор ТИМЧЕНКО.

_____________________________________________________________________________________________________УВАГА ПЛАТНИКАМ ФІЗИЧНИМ ОСОБАМ – ПІДПРИЄМЦЯМ!
Відповідно до положень частини 1 ст. 4 Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску є, зокрема фізичні особи-підприємці (далі – ФОП), у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.
ФОП зобов’язані своєчасно та у повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок та у визначені законодавством терміни подавати звітність з єдиного внеску виключно за себе.
ФОП, які обліковуються на загальній системі оподаткування, навіть у разі не отримання доходу (прибутку) у звітному році або окремому місяці звітного року, зобов’язані визначити базу нарахування єдиного внеску, а саме суму доходу отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (п. 2 частини 1 ст. 7 Закону № 2464 в редакції Закону України від 06 грудня 2016 року № 1774-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (далі – Закон № 1774)).
Єдиний внесок для платників єдиного податку нараховується на суми, що визначаються такими платниками самостійно, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (п. 3 частини 1 ст. 7 Закону № 2464 в редакції Закону № 1774).
Максимальна величина бази нарахування єдиного внеску – це максимальна сума доходу застрахованої особи на місяць, що дорівнює 15 розмірам мінімальної заробітної плати, встановленої законом, на яку нараховується єдиний внесок (п. 4 частини 1 ст. 1 Закону № 2464).
Мінімальний страховий внесок – це сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця.
Єдиний внесок, зокрема для платників єдиного податку, встановлюється урозмірі 22 відсотки до визначеної ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску (частина 5 ст. 8 Закону № 2464).
Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
Платники єдиного податку зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок, за місцем обліку такого платника.
Згідно із п. 6 частини 1 ст. 1 та частини четвертої ст. 25 Закону № 2464, сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки є недоїмкою.
Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів (частина 3 ст. 25 Закону № 2464).
ФОП, які є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу, звільняються від сплати за себе єдиного внеску та можуть бути його платниками виключно за умови самостійного визначення для себе бази нарахування єдиного внеску (п. 4 частини 1 ст. 4 Закону № 2464).
Слід зазначити, що ФОП позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою (частина восьма ст.4 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (далі – Закон № 755)), а отже і позбавляється статусу платника єдиного внеску.
Таким чином, останнім періодом, за який необхідно сплатити єдиний внесок, буде період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності такої фізичної особи.
Крім цього, зняття з обліку ФОП, у тому числі тих, які обрали спрощену систему оподаткування, здійснюється органами доходів і зборів на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором.
У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності ФОП користується правами, виконує обов’язки та несе відповідальність, що передбачені для платника єдиного внеску в частині діяльності, яка здійснювалася нею як ФОП.

Інформація для платників акцизного податку
ДФС України на офіційному веб-порталі за посиланням http://sfs.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/reestri/383525.html станом на 10.07.2019 розміщено Єдиний державний реєстр суб'єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним та за посиланням http://sfs.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/reestri/383606.html розміщено Реєстр платників акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового станом на 11.07.2019.

Операція «Урожай» триває
У рамках операції «Урожай» та з метою виявлення кола осіб, які мають у власності земельні ділянки площею понад 2 га і обробляють їх одноосібно, Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДФС) направлено 127 листів до райдержадміністрацій, селищних рад та об’єднаних територіальних громад щодо проведення сумісних заходів та надання інформації стосовно власників земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які власні земельні ділянки надають в оренду:
- юридичним особам та/або фізичним особам – підприємцям;
- іншим фізичним особам, які не є суб’єктам господарювання.
Також фахівцями ГУ ДФС проведено роботу по залученню до декларування доходів громадян – власників земельних ділянок площею понад 50 га.
Станом на 01.07.2019 виявлено 89 фізичних осіб зазначеної категорії, з яких, зокрема, 40 – подали декларації, 38 – надають земельні ділянки в оренду суб’єктам господарювання (податок на доходи фізичних осіб утримується податковим агентом).
Крім того, на адресу 60 сільськогосподарських підприємств ГУ ДФС надіслано листи щодо дотримання законодавства про працю, проведено 65 співбесід стосовно використання у виробничому процесі трудових ресурсів.
Під час проведення сумісних засідань з юридичними особами обговорювалися питання збільшення рівня заробітної плати та легалізації робочих місць в аграрному секторі економіки.
Так, у червні поточного року, за участі представників контролюючого органу, Державної служби України з питань праці та місцевих органів влади проведена робота з 92 підприємствами, за наслідками якої додатково суб’єктами господарювання оформлено 240 працівників.
Робота у цьому напрямку триває та знаходиться на постійному контролі ГУ ДФС.

До уваги розробників програмного забезпечення!
ДФС України повідомила, що Порядок подання повідомлень про відкриття/закриття рахунків платників податків у банках та інших фінансових установах до контролюючих органів (наказ Міністерства фінансів України від 18.08.2015 № 721 (із змінами), що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 04.12.2015 за № 1058/27503) викладено у новій редакції, затвердженій наказом Міністерства фінансів України від 09.07.2019 № 292 «Про внесення змін до Порядку подання повідомлень про відкриття/закриття рахунків платників податків у банках та інших фінансових установах до контролюючих органів» (далі – Наказ № 292).
На теперішній час Наказ № 292 проходить процедуру державної реєстрації у Міністерстві юстиції України та передбачається, що він набере чинності з 05 серпня 2019 року, але не раніше дня його офіційного опублікування.
Наказ № 292 розроблено у зв’язку із запровадженням в Україні з 05 серпня 2019 року міжнародного номера банківського рахунку за стандартом IBAN.
Для внесення банками та іншими фінансовими установами змін до функціонуючого програмного забезпечення, призначеного для обміну електронними документами з ДФС, створення і оброблення документів у встановленому Наказом № 292 форматі, та введення цього програмного забезпечення в експлуатацію до дня набрання чинності Наказом № 292, на офіційному вебпорталі ДФС (www.sfs.gov.ua) у розділі «Електронна звітність» – «Програмний модуль для формування та направлення повідомлень про відкриття/закриття рахунків» – «Форми електронних повідомлень про відкриття/закриття рахунків» розміщено оновлені електронні форми документів для кожного типу файла повідомлень та схеми контролю.
Документи знаходяться за посиланням: http://sfs.gov.ua/elektronna-zvitnist/programniy-modul/formi-elektronnih-povidomlen.
Звертаємо увагу, що до названих електронних форм документів можуть бути внесені зміни після проведення правової експертизи Міністерством юстиції України.
Інформація розміщена на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням
http://sfs.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/385042.html

Особливості проведення фактичної перевірки у частині дотримання законодавства про працю
Доводимо до відома платників, що фактична перевірка проводиться, зокрема, у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету.
Норми встановлені п.п. 80.2.7 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Платник податків зобов’язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов’язані з предметом перевірки. Такий обов’язок виникає у платника податків після початку перевірки (п. 85.2 ст. 85 ПКУ).
Згідно з нормами п. 80.6 ст. 80 ПКУ під час проведення фактичної перевірки у частині дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), в тому числі тим, яким установлено випробування, перевіряється наявність належного оформлення трудових відносин, з’ясовуються питання щодо ведення обліку роботи, виконаної працівником, обліку витрат на оплату праці, відомості про оплату праці працівника. Для з’ясування факту належного оформлення трудових відносин з працівником, який здійснює трудову діяльність, можуть використовуватися документи, що посвідчують особу, або інші документи, які дають змогу її ідентифікувати (посадове посвідчення, посвідчення водія, санітарна книжка тощо).

Про вручення податкових повідомлень-рішень поштовою службою
Нагадуємо, що податкові повідомлення-рішення, податкові вимоги або інші документи, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу.
Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному п. 42.4 ст. 42 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Якщо платник податків у порядку та у строки, визначені ст. 66 ПКУ, повідомив контролюючий орган про зміну податкової адреси, він на період з дня державної реєстрації зміни податкової адреси до дня внесення змін до облікових даних такого платника податків звільняється від виконання вимог документів, надісланих йому контролюючим органом за попередньою податковою адресою та в подальшому повернених як таких, що не знайшли адресата.
У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Норми встановлені ст. 42 ПКУ.

До місцевих бюджетів надійшло 355,9 млн грн податку на нерухоме майно
За оперативними даними до місцевих бюджетів (станом на 01.07.2019) надійшло 355,9 млн грн податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки з фізичних осіб. Це на 124,5 млн грн більше показника 2018 року (231,4 млн грн).
Сформовано понад 1,3 млн податкових повідомлень-рішень з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для більше ніж 1,2 млн фізичних осіб – власників такої нерухомості.
До сплати визначено податку на загальну суму близько 1 289,6 млн грн, що на 326,2 млн грн більше ніж у 2018 році (963,4 млн грн).
Платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, у тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Податок на нерухомість платники сплачують за 2018 рік за ставками та з використанням пільг, які були законодавчо визначені у цей період.
Податок нараховується на загальну площу об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, у тому числі їх часток. Ставки податку встановлювалися рішеннями місцевих рад.
При цьому пільгові розміри майна, на які не застосовується ставка податку, становлять:
для квартири/квартир незалежно від їх кількості – 60 кв. метрів;
для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – 120 кв. метрів;
для різних типів об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – 180 кв. метрів.
Водночас варто зазначити, що за наявності у власності платника податку об’єкта (об’єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи - платника податку, загальна площа якого перевищує 300 кв. м (для квартири) та/або 500 кв. м (для будинку), сума податку збільшується на 25 000 грн на рік за кожен такий об’єкт житлової нерухомості (його частку) (підпункт «ґ» підпункту 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України).
Нагадуємо, що фізичними особами податок сплачується протягом 60 днів з моменту вручення податкового повідомлення-рішення.

ДФС готова до посилення заходів з протидії контрабанді та корупції під час митного оформлення товарів
В.о. Голови ДФС Олександр Власов повідомив про готовність ДФС до практичної реалізації підписаного сьогодні Президентом України Указу «Про заходи щодо протидії контрабанді та корупції під час митного оформлення товарів».
«Ми, як ніхто, готові ще більш активно включитися в роботу з викорінення «чорних» та «сірих» схем, припинення контрабандних потоків. Тим більше, що процес активізований, діє «Бастіон», наш податковий, митний блоки та податкова міліція сконцентровані на зменшенні тіньової економіки, контролі за товаром від кордону до споживача, повноті декларування та сплаті податків», - зазначив Олександр Власов.
Указом, зокрема, передбачено створення інформаційного ресурсу для забезпечення можливості добровільного та публічного декларування товарів значної кількості найменувань, які ввозяться на митну територію України однією партією. Також вживатимуться заходи із запровадження обміну інформацією в режимі реального часу з відповідними інформаційними системами інших держав щодо митного оформлення товарів, які переміщуються через митний кордон України. Опрацьовуватиметься й питання щодо оприлюднення у форматі відкритих даних знеособленої інформації про митну вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України.
Також правоохоронним органам рекомендовано вжити заходи щодо недопущення надання доручень митникам про проведення оглядів (переоглядів) товарів, транспортних засобів комерційного призначення, крім випадків надсилання доручень за встановленою формою в рамках кримінального провадження.
В.о. Голови ДФС Олександр Власов повідомив, що найближчим часом планується зустріч з Головою ДМС Максимом Нефьодовим щодо обговорення практичної реалізації зазначеного Указу, напрямів та механізмів, які додатково задіяти для підвищення ефективності протидії контрабанді та порушенням митних правил.
«Також будемо підключати технічні засоби митного контролю: сканери, ваги, системи фото-, -відеофіксації. Перший стаціонарний скануючий пристрій запускаємо до кінця липня на пункті пропуску «Порубне» Чернівецької митниці ДФС, що на кордоні з Румунією. Контрабанді буде складно пройти непоміченою», - підкреслив Олександр Власов.
В.о. Голови ДФС також повідомив, що за результатами наради, яка відбулась в м. Ужгороді під головуванням Президента України Володимира Зеленського, прийнято рішення про увільнення від виконання обов’язків керівників чотирьох митниць західного регіону – Волинської, Закарпатської, Львівської та Чернівецької.
«Цю роботу будуть виконувати фахові спеціалісти з числа керівного складу митних департаментів ДФС», - зазначив Олександр Власов.

З січня по червень громадяни Дніпропетровщини задекларували більше 4,2 млрд грн доходу
З початку 2019 року громадянами Дніпропетровської області та фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність надано до фіскальних органів 41,72 тис. податкових декларацій про майновий стан і доходи за 2018 рік. Загальна сума задекларованих ними доходів склала 4 млрд 246,5 млн гривень. Це на 1 млрд 453,4 млн грн більше ніж минулого року.
До сплати за результатами декларування підлягає 101,2 млн грн податку на доходи фізичних осіб, що на 9,3 млн грн більше, ніж за аналогічний період минулого року. Сума військового збору до сплати складає 13,6 млн грн, що перевищує минулорічні показники на 1,4 млн гривень.
Повернення з бюджету у вигляді податкової знижки отримають 6 315 громадян на загальну суму 13,4 млн гривень. Про це повідомив начальник управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Дніпропетровській області Владислав Воінов.
Про одержані у 2018 році понад мільйонні статки повідомили 286 громадян Дніпропетровської області. Загальна сума їх минулорічного задекларованого доходу складає 2,6 млрд гривень.

Результати діяльності Дніпропетровської митниці ДФС за січень – червень 2019 року
Аналіз показників роботи Дніпропетровської митниці ДФС за І півріччя 2019 року в порівнянні з І півріччям 2018 року вказує на наступні тенденції. У звітному періоді загальна кількість оформлених митних декларацій (далі МД) збільшилась на 11,92 %. Було оформлено 90 529 шт. МД (серед яких: 38 867 експортних МД та 42 206 імпортних) проти 80 886 шт. МД за І півріччя 2018 року (серед яких: 38 702 експортних МД та 34 613 імпортних).
В порівнянні з І півріччям 2018 року слід зазначити, що при збільшенні загальних вагових обсягів експорту на 9,7 %, вартість задекларованих товарів збільшилась на 14,3 %. Загальні обсяги імпорту збільшились на 4,8 %, при цьому вартість товарів збільшилась на 5,3 %.
Щодо співвідношення експорту та імпорту, то експорт у Дніпропетровській митниці ДФС по оформленим вантажам у ваговому показнику за звітний період склав 75,01 %, імпорт – 24,99 %. Співвідношення оформлених МД: експорт – 47,94 %, імпорт – 52,06 %.
Кількість взятих Дніпропетровською митницею ДФС на облік суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності (далі – ЗЕД) станом на 01.07.2019 дорівнює 8 397. Всього у звітному періоді взято на облік 395 суб’єктів ЗЕД. Кількість суб’єктів господарювання, які здійснювали зовнішньоекономічну діяльність в порівнянні з аналогічним періодом минулого року збільшилась на 3,92 % (відповідно – 1 934 та 1 861 суб’єкт ЗЕД).

Затверджено Порядок ведення Єдиного державного реєстру суб’єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним
Повідомляємо, що 28.06.2019 набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 19 червня 2019 року № 545 (далі – Постанова № 545), якою затверджено Порядок ведення Єдиного державного реєстру суб’єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним (далі – Порядок).
Постановою № 545 також внесено зміни до окремих постанов Кабінету Міністрів України, які регулюють виробництво, обіг, зберігання та реалізацію пального та спирту етилового.
Слід зазначити, що норми Постанови № 545 спрямовано на забезпечення реалізації вимог Закону України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів», які набрали чинності з 01.07.2019, щодо внесення змін до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), Законів України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», «Про ліцензування видів господарської діяльності» в частині посилення контролю за обігом пального та спирту етилового.
Так, відповідно до п. 2 Порядку, Єдиний реєстр ліцензіатів та місць обігу пального формується та ведеться ДФС та її територіальними органами в електронній формі на підставі відомостей, зазначених у документах, які подаються суб’єктами господарювання для отримання ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, відповідно до статей 3 і 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального».
До Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального вносяться такі відомості:
для юридичних осіб – найменування та код згідно з ЄДРПОУ;
для осіб, уповноважених на ведення обліку діяльності за договорами про спільну діяльність без утворення юридичної особи та таких, які є відповідальними за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договорів, – найменування та код згідно з ЄДРПОУ уповноваженої особи і податковий номер, наданий такій особі під час взяття на облік договору згідно з п. 63.6 і п. 64.6 ПКУ;
для фізичних осіб-підприємців – прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) та реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті про право здійснювати платежі за серією (за наявності) та номером паспорта);
адреса місця виробництва, зберігання, оптової, роздрібної торгівлі пальним (область, район, населений пункт, код згідно з Класифікатором об’єктів адміністративно – територіального устрою України (КОАТУУ), вулиця, номер будинку/офісу);
дата видачі/зупинення/анулювання та строк дії ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової, роздрібної торгівлі пальним (п. 3 Порядку).
Постанову № 445 опубліковано в офіційному виданні «Урядовий кур’єр» від 28.06.2019 № 121.

Запроваджено електронну форму ТТН
Міністерство інфраструктури України наказом від 03.06.2019 № 413 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 21.06.2019 за № 649/33620) (далі – наказ № 413) затвердило зміни до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363 із змінами та доповненнями (далі – Правила).
Слід зазначити, що форму товарно-транспортної накладної (далі – ТТН) викладено у новій редакції (додаток 7 до Правил).
Водночас, ТТН суб’єкт господарювання може оформлювати і без дотримання цієї форми за умови наявності в ній інформації про:
● назву документа;
● дату і місце його складання;
● найменування (прізвище, ім'я, по батькові) Перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача;
● найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які дають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж,
● автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер);
● пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.
Крім того, запроваджено товарно-транспортну накладну в електронній формі (далі – Е-ТТН), яка підписується за допомогою електронного підпису водія та/або експедитора, відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача. Створення, відправлення, передавання, одержання, зберігання, оброблення, використання, знищення Е-ТТН здійснюється відповідно до Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».
Також сторони можуть внести до ТТН будь-яку іншу інформацію, яку вони вважають необхідною.
Залежно від виду вантажу та його специфічних властивостей до основних документів додаються інші (сертифікати, свідоцтва тощо), що визначається правилами перевезень зазначених вантажів у паперовому та/або електронному вигляді.
У разі оформлення Е-ТТН супровідні документи також додаються в електронній формі.
У разі оформлення ТТН у паперовій формі супровідні документи додаються в паперовій формі за підписом відповідальних осіб.
Наказ опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» 12.07.2019 № 52 і він набрав чинності також 12.07.2019.

Найманий працівник відпрацював неповний місяць та звільнився: нарахування єдиного внеску
Звертаємо увагу роботодавців, що у разі, якщо база нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та ставки єдиного внеску.
Норми встановлені частиною п’ятою ст. 8 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями.
Умовою застосування зазначеної норми є перебування найманого працівника у трудових відносинах повний календарний місяць або відпрацювання всіх робочих днів звітного місяця.
У разі звільнення або прийняття працівника на основне місце роботи протягом місяця, в якому нарахована заробітна плата за відпрацьований час не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, сума єдиного внеску розраховується з фактично нарахованої заробітної плати незалежно від її розміру.

Заяву про реєстрацію РРО за формою № 1-РРО можна подати через Електронний кабінет
Нагадуємо, що для реєстрації реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) суб’єкти господарювання подають до контролюючого органу за основним місцем обліку заяву про реєстрацію реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-РРО, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2018 № 773.
Слід зазначити, що платники податків реєстраційну заяву за даною формою мають можливість подати через приватну частину Електронного кабінету, розміщеного на офіційному вебпорталі ДФС України за посиланням https://cabinet.sfs.gov.ua/
Так, у розділі «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету необхідно створити документ – «Заява про реєстрацію реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-РРО» та внести всі необхідні дані.
Водночас звертаємо увагу, що вхід до приватної частини Електронного кабінету здійснюється платниками виключно після проходження он-лайн ідентифікації з використанням кваліфікованого електронного підпису.

Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області проведено лекцію для студентів Університету митної справи та фінансів
У приміщенні Університету митної справи та фінансів відбулася ознайомча лекція для студентів ІІ курсу спеціальностей «Менеджмент», «Облік і оподаткування», «Міжнародні економічні відносини», «Публічне управління та адміністрування», «Право», «Підприємництво, торгівля та біржова діяльність», «Фінанси, банківська справа та страхування», «Соціальне забезпечення», «Економіка», «Кібернетика», «Комп’ютерні науки» та «Транспортні технології» стосовно ознайомлення молоді з основними напрямками діяльності ГУ ДФС та перспективою працевлаштування випускників вищих навчальних закладів в органах фіскальної служби
У заході з доповідями прийняли участь керівництво управлінь ГУ ДФС: начальник управління по роботі з персоналом Геннадій Гребінчук, начальник управління комунікацій Манушак Осипова та заступник начальника управління податків і зборів з юридичних осіб Віталій Мироненко.
Представники ГУ ДФС ознайомили студентів з системою податків і зборів з юридичних осіб, що регламентується Податковим кодексом України; присутністю ГУ ДФС у Дніпропетровській області у медіа-просторі, роботою із засобами масової інформації та порядком взаємодії із громадськістю; умовами працевлаштування випускників вищих навчальних закладів в органах ДФС.
На лекції акцентовано, що основні завдання фіскальної служби направлені на добровільну сплату податків і зборів громадянами і суб’єктами господарювання.
Також представники ГУ ДФС області запевнили студентів, що вибраний ними учбовий заклад обов’язково перетворить в життя їх очікування на майбутнє та висловили впевненість у тому, що випускники університету щорічно з задоволенням будуть поповнювати лави податківців і митників області, приймаючи активну участь у розбудові майбутнього української держави.

Розпочатий в ДФС діалог з галузевими асоціаціями продовжуватиметься
Питання детінізації ринку легкої промисловості, створення рівних конкурентних умов для бізнесу, підтримки вітчизняного виробника, подальший розвиток податкової та митної складової ДФС обговорилися під час зустрічі в.о. Голови ДФС Олександра Власова з представниками підприємств – членів Української асоціації підприємств легкої промисловості.
«Впевнений, що розпочатий в ДФС діалог з галузевими асоціаціями продовжуватиметься і в новостворених податковій та митній службах. Позитиви, яких вдалося досягти спільними зусиллями у питаннях вирівняння конкурентного ринку, протидії контрабанді та тіньовим схемам, захисту вітчизняного товаровиробника, будуть продовжені», - зазначив Олександр Власов.
Зокрема, за словами представників «Укрлегпрому», таким позитивом є можливість отримання товаровиробниками розстрочення зі сплати податку на додану вартість під час ввезення на митну територію України обладнання для власного виробництва.
За час дії норм Податкового кодексу щодо надання розстрочення ПДВ при ввезенні обладнання із 313 заяв, поданих до митниць ДФС, 41 заява – від підприємств легкої промисловості. Рішення про розстрочення ПДВ по легкій промисловості прийняті по 21 заяві на загальну суму понад 1,6 млн євро та 159 тис. дол. США.
Вже здійснено 18 митних оформлень імпорту обладнання із застосуванням отриманих рішень з розстроченням сплати ПДВ на суму 52,9 млн грн.
Під час зустрічі також обговорювалися питання митно-тарифного регулювання, практики відбору зразків товарів для митних експертиз, пропозиції законодавчого характеру, сформовані асоціацією, зокрема, щодо оптимізації ставок ввізного мита на сировинну продукції, подовження дії норм Податкового кодексу щодо надання розстрочення з ПДВ тощо.
Фахівці ДФС запропонували представникам «Укрлегпрому» долучилися до удосконалення автоматизованої системи аналізу та управління ризиками митного контролю щодо розробки додаткових критеріїв для визначення «чесного бізнесу» та мінімізації ризиків застосування схем ухилення від сплати митних платежів.

Завдяки конструктивній співпраці у митній сфері успішно реалізовуються положення Угоди про асоціацією між Україною та ЄС
Досягнуті результати та подальші напрями співпраці розглядалися на 3-му засіданні Підкомітету з питань митного співробітництва Україна – ЄС Угоди про асоціацію між Європейським союзом і його державами-членами з одного боку і Україною з іншого боку, яке відбулось 11 липня 2019 року в Державній фіскальній службі.
В.о. Голови ДФС Олександр Власов поінформував присутніх про створення необхідних умов для оперативного початку роботи новостворених податкової та митної служб.
Відповідно до концептуальних напрямів реформування у сфері митної політики, передбачається здійснення заходів щодо сприяння безпеці та міжнародній торгівлі, ефективному справлянню митних платежів шляхом розвитку інфраструктури та електронних сервісів, посилення боротьби з незаконним переміщенням товарів, підвищення ефективності міжнародного митного співробітництва тощо.
«У ході реалізації стратегічних ініціатив, які реалізуються ДФС протягом 2018 – 2019 років і повністю відповідають запропонованим напрямам реформування уже досягнуто значних результатів», – зазначив Олександр Власов.
Так, розпочато процес технічної модернізації митниць. Наразі закуплені і встановлюються 7 стаціонарних скануючих систем та 11 вагових комплексів. У рамках впровадження спільного контролю, на українсько-молдовському кордоні відкрито міжнародний пункт пропуску «Маяки – Удобне – Паланка», контроль на якому здійснюється із врахуванням практик країн – членів ЄС. Даний проект реалізовано за фінансової підтримки ЄС.
Також реалізовано проект з переведення підприємств на обслуговування через «єдиний рахунок» для зарахування митних платежів. Всі сплати при митному оформленні товарів підприємства здійснюють виключно через «єдиний рахунок». Також вже 100% митних декларацій у режимах «експорт» та «імпорт» оформлюються за принципом «єдиного вікна». Цей принцип діє на всіх автомобільних пунктах пропуску і на внутрішніх митницях.
Українська митниця долучена до боротьби з транснаціональною злочинністю. На базі Одеської митниці та у аеропорту «Бориспіль» створені припортові групі у рамках Глобальної програми по контролю за контейнерними перевезеннями (CCP) Управління ООН з наркотиків і злочинності, Всесвітньої митної організації. І вони успішно працюють. З останнього випадку: в Одеському порту припортовими групами виявлено 257 кілограмів кокаїну в контейнері з бананами, який прибув з Південної Америки.
Державна фіскальна служба успішно запровадила видачу статусу схваленого експортера підприємствам, які експортують продукцію до країн ЄС, також видачу та верифікацію сертифікатів EUR-1. Наразі 239 підприємств, що експортують товари до країн ЄС, отримали статус уповноваженого експортера.
Крім того, Україна приєдналася до Конвенції про правила походження (ПанЄвроМед) і з 1 січня 2019 року вони набрали чинності. І це відкриває для українських виробників нові можливості на ринках Європи.
Всі ці процеси безпосередньо стосуються виконання Україною зобов’язань відповідно до Угоди про асоціацію Україна – ЄС у митній сфері.
«Виконання зобов’язань відповідно до Угоди про асоціацію Україна – ЄС є одним з пріоритетів. Тому особливо хочу наголосити, що всі міжнародні зобов’язання України у митній сфері будуть неухильно дотримуватися», – наголосив Олександр Власов.
Очільник ДФС висловив впевненість, що з початком реалізації чотирирічної Програми Європейського Союзу «Підтримка державного управління фінансами для України – EU4PFM» посилить можливості ДФС з реалізації цих зобов’язань. Співпраця у рамках цієї програми сприятиме запровадженню в Україні європейських правил транзиту товарів – спільної транзитної системи (NCTS), інституту авторизованого економічного оператора, протидії ухиленню від сплати податків та спрощенню процедур торгівлі.
У свою чергу співголова Підкомітету, Директорка з міжнародних відносин Генерального директорату з питань оподаткування та митного союзу (TAXUD) Сабіна Хенцлер відзначила вже впроваджені на українській митниці реформи та наголосила на необхідності продовження конструктивної співпраці для успішної реалізації усіх положень Угоди про асоціацією між Україною та ЄС.
Під час засідання Підкомітету сторони розглянули питання наближення митного законодавства до законодавства ЄС, розробки програми авторизованого економічного оператора (АEO), регулювання захисту прав інтелектуальної власності, проекти допомоги ЄС в митній сфері, розробки стратегії інтегрованого управління кордонами тощо.
Представники ЄС висловили готовність до продовження співпраці та підтримки і надання необхідної допомоги українській стороні для успішної реалізації положень Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.
Наступне засідання Підкомітету відбудеться в м. Брюсселі (Королівство Бельгія) у 2020 році.

Спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності: затверджено нові форми документів
Інформуємо, що вийшло доповнення до спеціалізованого клієнтського програмного забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності» до версії 1.27.11.0 станом на 11.07.2019 (даний комплект програмного забезпечення включає в себе зміни та доповнення з 27.12.2018 по 11.07.2019 включно та встановлюється тільки на релізи Системи версії 1.27.*, при цьому всі персональні довідники та налаштування користувача залишаються незмінними).
Перелік змін та доповнень:
1. На виконання наказу Міністерства фінансів України від 19.06.2019 № 262 «Про затвердження форм заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового та/або акцизних складів, акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового, Порядку заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового» додано нові документи:
J/F0209901 – Заявка на поповнення (коригування) залишку спирту етилового;
J/F1203201 – Акцизна накладна форми «П»;
J/F1203301 – Розрахунок коригування акцизної накладної форми «П»;
J/F1203401 – Акцизна накладна форми «С»;
J/F1203501 – Розрахунок коригування акцизної накладної форми «С».
2. На виконання наказу Міністерства фінансів України від 19.06.2019 № 262 «Про затвердження форм заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового та/або акцизних складів, акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового, Порядку заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового» додано нові версії документів:
J/F0209703 – Заявка на поповнення (коригування) залишку пального.
3. На виконання наказу Міністерства фінансів України від 18.06.2019 № 248 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 27 листопада 2018 року № 944» та у відповідності до рекомендацій по заповненню довідок внесено зміни до існуючих документів:
F/J 0210301 – Довідка про розпорядника акцизного складу пального, акцизні склади пального, розташовані на них резервуари пального, витратоміри та рівнеміри (додано колонку «№ рядка основної довідки, який коригується/ додається»);
F/J 0210401 – Довідка про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального (додано колонку «№ рядка основної довідки, який коригується/ додається»).
Інформацію розмішено на офіційному вебпорталі ДФС України за посиланням
http://sfs.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/

Оподаткування ПДВ операцій з вивезення основного засобу, який був ввезений на територію України згідно з договором фінансового лізингу
Повідомляємо, що об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ з вивезення товарів за межі митної території України.
Норми встановлені п.п. «г» п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
У разі експорту товарів датою виникнення податкових зобов’язань є дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку (п. 187.1 ст. 187 ПКУ).
Згідно з п. 206.4 ст. 206 ПКУ операції з вивезення товарів у митному режимі експорту оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. 195.1.1 п. 195.1 ст. 195 ПКУ (нульова ставка).
Так, п.п. 195.1.1 п. 195.1 ст. 195 ПКУ визначено, що за нульовою ставкою оподатковуються, зокрема, операції з вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту.
Товари вважаються вивезеними за межі митної території України, якщо таке вивезення підтверджене в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, митною декларацією, оформленою відповідно до вимог Митного кодексу України.
Отже, повернення отриманого у фінансовий лізинг основного засобу є його постачанням, а тому операція з вивезення (повернення нерезиденту) основного засобу, що був ввезений на територію України згідно з договором фінансового лізингу, підлягає оподаткування ПДВ за нульовою ставкою, за умови, що таке вивезення підтверджене належним чином оформленою вантажною митною декларацією.
У разі, якщо повернення отриманого у фінансовий лізинг основного засобу розміщено у митному режимі реекспорту, то операція з вивезення (повернення нерезиденту) основного засобу, що був ввезений на територію України згідно з договором фінансового лізингу, звільняється від оподаткування.

Земельні відносини: строки сплати для фізичних осіб
Нагадуємо, що нарахування фізичним особам сум земельного податку проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 01 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення земельного податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст. 58 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Норми встановлені п. 286.5 ст. 286 ПКУ.
Земельний податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (п. 287.5 ст. 287 ПКУ).
Крім того, слід зазначити, що податковий період, порядок обчислення орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 – 287 ПКУ (п. 288.7 п. 288 ПКУ).

До уваги підприємств первинного виноробства!
Звертаємо увагу платників, що суб’єкти господарювання первинного виноробства здійснюють поставку виноматеріалів суб’єктам господарювання вторинного виноробства без ліцензії на оптову торгівлю.
Норми передбачені ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» із змінами та доповненнями.

Олена Антіпова: ДФС забезпечено реалізацію всіх норм законодавства щодо запровадження СЕАРП та СЕ
Із запровадженням системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового (СЕАРП та СЕ) посилено контроль за обігом спирту. Про це повідомила директор Департаменту податків і зборів з юридичних осіб ДФС Олена Антіпова.
Зокрема, починаючи з 1 липня, для суб’єктів господарювання – виробників спирту етилового Податковим кодексом встановлені вимоги щодо формування та реєстрації акцизних накладних в СЕАРП та СЕ, встановлення витратомірів-лічильників спирту етилового у місцях отримання та відпуску спирту, які повинні бути зареєстровані в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового. Дані з цих витратомірів-лічильників мають співставлятися з СЕАРП та СЕ.
«Встановлення та реєстрація витратомірів-лічильників– це одна із вимог статті 230 Податкового кодексу. Відвантаження спирту з 1 липня без них заборонено. Звертаю увагу, що ДФС здійснює реєстрацію лише тих витратомірів-лічильників, які вже встановлені.», - зазначила Олена Антіпова.
Встановлення, заміна та технічне обслуговування витратомірів здійснюються у присутності посадової особи ДФС, яка проводить пломбування місць можливого доступу до спирту.
За її словами, ці лічильники повинні формувати та передавати в електронному вигляді до контролюючого органу дані щодо отримання та відпуску спирту виробниками спирту етилового (розпорядниками акцизних складів) в місцях отримання та відпуску спирту етилового.
Разом з тим, на сьогодні виробники лікеро-горілчаної продукції забезпечені достатньою кількістю спирту етилового, а також мають значні залишки готової продукції для забезпечення потреби ринку.
«На всіх підприємствах-виробниках алкогольних напоївстаном на 10 липня є залишки готової продукції. Робота підприємств не зупинена. При цьому на липень поточного року суб’єктами господарювання – виробниками лікеро-горілчаної продукції замовлено 27,5 млн шт. марок акцизного податку, за які при виробництві сплачено 461,5 млн грн», - повідомила Олена Антіпова.
Державною фіскальною службою забезпечено реалізацію норм законодавства щодо запровадження СЕАРП та СЕ, зокремасформовано та оприлюднено всінеобхідніреєстри та рекомендовані форми електронних документів.
Так, станом на 10 липня в оновленому Реєстрі платників акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового зареєстровано понад 2700 платників, динамічно йде перереєстрація платників, які були зареєстровані у старійСЕАРП.
Олена Антіпова також підкреслила, що при відсутності затверджених форм документів, відповідно до статті 46 Податкового кодексу, платники податків можуть користуватися рекомендованими формами або подавати документи у довільній формі.
Крім того, Державною фіскальною службою підготовлено роз’яснення для суб’єктів господарювання – виробників спирту етилового стосовно можливих шляхів вирішення проблеми з відвантаженням спирту етилового до підприємств що використовують спирт у своїй діяльності, яке наразі проходить процедуру погодження в Міністерстві фінансів та Кабінеті Міністрів України.

ДФС надано розстрочення ПДВ при ввезенні обладнання на загальну суму 11,3 млн євро та 1,4 млн дол. США
Державною фіскальною службою України станом на 1 липня 2019 року прийнято 179 рішень про надання платникам розстрочення податку на додану вартість під час ввезення на митну територію України обладнання для власного виробництва на території України на загальну суму 11,3 млн євро та 1,4 млн дол. США.
З них по 60 заявкам рішення прийнято митницями за погодженням з ДФС, оскільки сума податку, заявлена до розстрочення, становить понад 1 млн грн. При цьому за 6 наданими рішеннями про розстрочення ПДВ суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності виконано зобов’язання у повному обсязі.
Найбільшу суму розстрочки надано Київською митницею ДФС – 1,9 млн євро та 712,5 тис. дол. США, Харківською митницею ДФС – 2,3 млн євро та Хмельницькою митницею ДФС – 1,5 млн євро та 185,5 тис. дол. США та Дніпропетровською митницею ДФС – 1,3 млн євро (у валюті контракту).
Здійснено 146 митних оформлень імпорту обладнання із застосуванням отриманих рішень з розстроченням сплати ПДВ на суму 331 млн грн.
Розстрочення надано при ввезенні обладнання для власного виробництва підприємствами легкої промисловості, металообробної промисловості, харчової промисловості, будівельної галузі, медичного обладнання та скловиробів.
Загалом станом на 1 липня 2019 року платниками до митниць ДФС подано 313 заяв про надання розстрочення по сплаті ПДВ. Митницями розглянуто 307 заяв, з яких по 80 надано відмову через недотримання обов’язкових вимог, зокрема, через наявність податкового боргу у підприємств, відсутність інформації про предмет або суму контракту.
48 заяв відкликано платниками та прийнято рішення щодо митного оформлення з повною сплатою ПДВ.
Наразі на розгляді у митницях ДФС знаходиться 6 заяв.
Нагадаємо, що 01 січня 2018 року набрав чинності Закон України від 07 грудня 2017 року № 2245-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» (далі – Закон № 2245).
Відповідно до Закону № 2245 підрозділ 2 розділу XX «Перехідні положення» доповнено п. 65 про те, що тимчасово (до 1 січня 2020 року) контролюючий орган за заявою платника податку надає розстрочення (рівними частинами) сплати податку на додану вартість на термін, зазначений у заяві платника податку, але не більше 24 календарних місяців, без нарахування процентів, пені та штрафів, визначених Податковим кодексом України, при ввезенні на митну територію України з поміщенням в митний режим імпорту обладнання та комплектуючих, що класифікується за визначеними у цьому пункті товарними підкатегоріями згідно з УКТ ЗЕД.
Порядок надання розстрочення сплати податку на додану вартість та застосування забезпечення виконання зобов’язань під час ввезення на митну територію України обладнання для власного виробництва на території України затверджено постановою Кабінет Міністрів України від 07 лютого 2018 р. № 85.

Студентам м. Дніпра – про податкову знижку
Під час ознайомчої лекції для студентів Дніпровського державного аграрно-економічного університету, яка відбулась у приміщенні Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДФС), фахівцями управління комунікацій ГУ ДФС у рамках деклараційної кампанії надані роз’яснення стосовно реалізації права платників на податкову знижку для здобуття освіти у вітчизняних закладах. Особливу увагу податківці приділили праву громадян на отримання податкової знижки за оплачені освітні послуги, що надаються вищими закладами освіти.
У сучасних умовах спілкування з молоддю є дуже важливим та корисним. Воно формує у підростаючого покоління розуміння та усвідомлення прав громадян, значення податків для держави та основних завдань органів фіскальної служби.

До уваги платників акцизного податку!
ДФС України повідомила, що в акцизних накладних, складених для розподілу обсягів пального, облік якого здійснювався в СЕАРП, між акцизними складами та/або акцизними складами пересувними, а також в Актах інвентаризації обсягів залишків спирту етилового, має бути зазначена дата складання – тільки 01.07.2019.
Щодо врахування в СЕАРП та СЕ обсягів пального, облік якого у СЕАРП не здійснювався
Пунктом 45 Порядку електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 квітня 2019 року № 408 (далі – Порядок № 408), передбачено можливість врахування в СЕАРП та СЕ обсягів пального, облік якого у СЕАРП не здійснювався (тобто обсягів залишків пального, яке станом на 01.07.2019 обліковується у суб’єктів господарювання, які до 01.07.2019 не підпадали під визначення платників акцизного податку, а з 01.07.2019 підпадають під таке визначення).
Для врахування в СЕАРП та СЕ таких обсягів пального, платники без сплати акцизного податку подають у період з 16 до 20 липня 2019 року (включно) заявка на поповнення залишку пального станом на 1 липня 2019 року для подальшого використання виключно для власного споживання або промислової переробки.
Особливості заповнення заявок на поповнення залишку пального, складених відповідно до п. 45 Порядку № 408, які складаються окремо від інших заявок на поповнення залишку пального:
до верхньої лівої частині заявки на поповнення залишку пального відмітка «Х» вноситься тільки у полі «основна». Відмітка «Х» у полі «коригуюча» не може бути внесена;
у полі «дата складання» може бути зазначено тільки дату – 01.07.2019;
поле «коригування показників до заявки на поповнення залишку пального» не заповнюється (номер та дата заявки, показники якої коригуються, не вносяться);
до передбаченого для цього поля вноситься уніфікований номер реєстрації акцизного складу в СЕАРП та СЕ, на якому фактично знаходиться таке пальне. По кожному акцизному складу може бути складена тільки одна заявка на поповнення залишку пального. При цьому кількість рядків у табличній частині такої заявки на поповнення залишку пального повинна відповідати кількості кодів УКТ ЗЕД пального, яке знаходиться на такому акцизному складі;
до кожного рядка графи 2 «Умови оподаткування» табличної частини заявки на поповнення залишку пального вноситься ознака щодо умови оподаткування «5» (залишки пального, які не обліковуються в СЕАРП (утворилися станом до 01 липня 2019 року у суб’єктів господарювання, які до 01 липня 2019 року не є платниками акцизного податку з реалізації пального)). Інші ознаки щодо умови оподаткування, крім «5», до такої заявки не вносяться;
до граф 7 («Ставка акцизного податку, встановлена п.п. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), євро»), 8 («Курс НБУ, що діє на перший день кварталу, в якому здійснюється реалізація пального, грн»), 9 («Сума акцизного податку, грн (–) (+)) табличної частини заявки вноситься значення «0».
В СЕАРП та СЕ по кожному акцизному складу будуть враховуватись показники останньої поданої заявки на поповнення залишку пального, складеної відповідно до п. 45 Порядку № 408.
У випадку, якщо у поданій заявці на поповнення залишку пального, складеній відповідно до п. 45 Порядку № 408, платником зазначено помилкові дані щодо обсягу пального та/або коду УКТ ЗЕД пального, платником у період з 16 до 20 липня 2019 року (включно) подається нова заявка з правильними даними.
У разі помилкового зазначення у поданій заявці на поповнення залишку пального, складеній відповідно до п. 45 Порядку № 408, реквізитів акцизного складу (тобто, на акцизному складі, уніфікований номер якого зазначено в заявці на поповнення залишку пального, залишки пального фактично відсутні), платником у період з 16 до 20 липня 2019 року (включно) подається нова заявка. В такій заявці з помилкової заявки переносяться дані щодо уніфікованого номера акцизного складу та кодів УКТ ЗЕД пального, та по кожному з цих кодів зазначаються нульові обсяги пального.
В-подальшому при власному споживанні чи промисловій переробці, або у випадку втрат пального, обсяги якого зазначені у заявці на поповнення залишку пального, складеній відповідно до п. 45 Порядку № 408, складається акцизна накладна форми «П» у одному примірнику з врахуванням наступних особливостей:
у верхньому лівому куті акцизної накладної зазначається код операції «1» (власне споживання чи промислова переробка) або «2» (втрачене, зіпсоване, знищене пальне (п. 214.7 ст. 214 та п. 216.3 ст. 216 розділу VI ПКУ));
у верхньому лівому куті акцизної накладної зазначається ознака щодо умов оподаткування «5»;
у лівій частині акцизної накладної зазначаються реквізити платника як особи, що реалізує пальне;
у правій частині акцизної накладної у рядку «Особа – отримувач пального» зазначається «Неплатник», а до рядка «юридична особа – код за ЄДРПОУ отримувача пального; договір про спільну діяльність – реєстраційний обліковий номер; для фізичної особи – прізвище, ім'я, по батькові та реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта» вноситься умовний код «1000000000».
Якщо у платника виникає необхідність переміщення пального, обсяги якого зазначені у заявці на поповнення залишку пального, складеній відповідно до п. 45 Порядку № 408, з акцизного складу, зазначеного у такій заявці, на інший акцизний склад або акцизний склад пересувний, на такі операції складається акцизна накладна форми «П» у двох примірниках з врахуванням наступних особливостей:
у верхньому лівому куті акцизної накладної зазначається код операції «0» та умови оподаткування «5»;
у лівій та правій частині акцизної накладної зазначаються реквізити платника як особи, яка одночасно є особою, що реалізує пальне та отримує пальне.
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДФС України за посиланням
http://sfs.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/385489.html

Інформація для суб’єктів господарювання, які з 01.07. 2019 не підпадають під визначення платників акцизного податку
Відповідно до норм п. 23 підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для розподілу обсягів залишків пального, що обліковуються у платників акцизного податку в системі електронного адміністрування реалізації пального (далі – СЕАРП), між акцизними складами/акцизними складами пересувними, де такі обсяги залишків пального знаходяться фактично станом на 01 липня 2019 року:
а) платники акцизного податку та суб’єкти господарювання, які з 01 липня 2019 року не підпадають під визначення платників акцизного податку відповідно до п. 212.1 ст. 212 ПКУ та у яких станом на 16 липня 2019 року в СЕАРП обліковуються обсяги залишків пального, зобов’язані скласти акцизні накладні в двох примірниках на такі обсяги пального, перший примірник зареєструвати в Єдиному реєстрі акцизних накладних (далі – ЄРАН) з 16 до 20 липня 2019 року (включно), із зазначенням в акцизних накладних акцизних складів/акцизних складів пересувних, де такі обсяги пального фактично знаходилися станом на 01 липня 2019 року, та розпорядників таких акцизних складів/акцизних складів пересувних шляхом заповнення обов’язкових реквізитів акцизної накладної, передбачених підпунктами «г», «ґ», «з» та «и» п. 231.1 ст. 231 ПКУ;
б) після виконання платником акцизного податку вимог п.п. «а» п. 23 підрозділу 5 розділу ХХ ПКУ щодо відповідного розпорядника акцизного складу/акцизного складу пересувного такий розпорядник акцизного складу/акцизного складу пересувного зобов’язаний з 16 до 22 липня 2019 року (включно) зареєструвати в ЄРАН другий примірник отриманої акцизної накладної, складеної платником акцизного податку згідно з п.п. «а» п. 23 підрозділу 5 розділу ХХ ПКУ.

Обов’язкова реєстрація платником ПДВ
Нагадуємо, якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V Податкового кодексу України (далі – ПКУ), у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 000 000 грн (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов’язана зареєструватися як платник ПДВ у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених ст. 183 ПКУ, крім особи, яка є платником єдиного податку першої – третьої групи.
Норми встановлені п. 181.1 ст. 181 ПКУ.
У разі обов’язкової реєстрації особи як платника ПДВ реєстраційна заява подається до контролюючого органу не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у ст. 181 ПКУ (п. 183.2 ст. 183 ПКУ).
Пунктом 183.10 ст. 183 ПКУ визначено, що будь-яка особа, яка підлягає обов’язковій реєстрації як платник ПДВ, і у випадках та в порядку, передбачених ст. 183, не подала до контролюючого органу реєстраційну заяву, несе відповідальність за ненарахування або несплату ПДВ на рівні зареєстрованого платника ПДВ без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.
Окрім того, згідно із п.п. 6 п. 180.1 ст. 180 ПКУ платником ПДВ є особа, що проводить операції з постачання конфіскованого майна, знахідок, скарбів, майна, визнаного безхазяйним, майна, за яким не звернувся власник до кінця строку зберігання, та майна, що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходить у власність держави (у тому числі майна, визначеного у ст. 243 Митного кодексу України), незалежно від того, чи досягає вона загальної суми операцій із постачання товарів/послуг, визначеної п. 181.1 ст. 181 ПКУ, а також незалежно від того, який режим оподаткування використовує така особа згідно із законодавством.

Право на ПСП особи, яка є інвалідом війни III групи і одночасно є учасником бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни
Інформуємо, що п.п «є» п.п. 169.1.3 та п.п. 169.1.4 п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) передбачено застосування податкової соціальної пільги (далі – ПСП) для доходів у формі заробітної плати, у розмірі, що не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 грн, для учасників бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни у розмірі 150 % ПСП, а для інвалідів війни І – ІІ групи – 200 % ПСП.
Відповідно до п.п. 169.2.2 п. 169.2 ст. 169 ПКУ постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1227 затверджено Порядок подання документів для застосування податкової соціальної пільги п.п. 7 п. 5 якого для застосування пільги з підстав, передбачених у підпунктах 169.1.2, 169.1.3 і 169.1.4 п. 169.1 ст. 169 ПКУ, крім заяви про застосування пільги учасники бойових дій у період після Другої світової війни, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», крім осіб, визначених у п.п. «б» п.п. 169.1.4 п. 169.1 ст. 169 ПКУ, подають копію посвідчення учасника бойових дій, виданого відповідними органами, або документи, що підтверджують участь у бойових діях у період після Другої світової війни.
Водночас, згідно з п. 12постанови Кабінету Міністрів України від 12 травня 1994 року № 302 «Про порядок видачі посвідчень та нагрудних знаків ветеранів війни» із змінами особам, які мають право на отримання кількох посвідчень відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», видається лише одне посвідчення за їх вибором.

Надходження військового збору
Криворізьке північне управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що платники податків управління за січень - червень 2019 року сплатили до державної казни 62,5 млн грн військового збору. Це на 15,8 млн грн більше, ніж за той самий період 2018 року.
У червні поточного року до державного бюджету надійшло 12,2 млн грн військового збору. Приріст надходжень у червні 2019 року порівнюючи з червнем минулого року становить 3,8 млн грн.

Сплата податкових зобов’язань, визначених у податковій декларації про майновий стан і доходи
Криворізьке північне управління нагадує, що строк сплати податкових зобов'язань, зазначених у податковій декларації про майновий стан і доходи, поданої за результатами 2018 року для громадян та осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність – 31 липня 2019 року.
Платники податку – фізичні особи, які надали декларацію до податкового органу, сплачують по кодам платежу:
«11010500» – «податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування»;
«11011001» – «військовий збір, що сплачується за результатами декларування».
Платники податку – фізичні особи, які відповідно до розділу IV Кодексу зобов’язані сплатити податок, але звільнені від подання декларації (при нотаріальному посвідченні договорів та/або при видачі свідоцтв про право на спадщину тощо) сплачують по кодам платежу:
«11010501» – «податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами, які не підлягають обов’язковому декларуванню»;
«11011000» – «військовий збір».
Інформація про реквізити банківських рахунків для сплати податків відповідно до адміністративно-територіального устрою України оприлюднена на офіційному веб-порталі ДФС в рубриці «Бюджетні рахунки» (sfs.gov.ua/byudjetni-rahunki).


До уваги розробників програмного забезпечення та платників ПДВ і акцизного податку!
Повідомляємо, що за результатами практичної експлуатації електронного сервісу з надсилання відповідей на запити стосовно отримання відомостей з єдиного реєстру податкових/акцизних накладних у вигляді архівних файлів та з метою покращення якості надання електронних послуг з 01.07.2019 буде змінено розширення імен архівних файлів на ZDC. Формат файла при цьому не змінюється.
Інформація розміщена на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням
http://sfs.gov.ua/anonsi/20921.html

Відкриті дані: ДФС забезпечила 100% оприлюднення нових основних наборів
ДФС України за посиланням http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/383318.html додатково оприлюднила 17 нових основних наборів даних на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних (data.gov.ua) та на головній сторінці офіційного веб-порталу ДФС у банері «Відкриті дані».
Довідково: 05.06.2019 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року № 409 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо відкритих даних» (далі – Постанова № 409), згідно з якою внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 835 «Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних» (далі – Постанова № 835).
Постановою № 409 за ДФС закріплено додатково 17 основних наборів даних, які мали бути оприлюднені відповідно до цієї Постанови протягом 6 місяців. Ці набори даних на сьогодні вже оприлюднені у повному обсязі та оновлюються на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних (data.gov.ua) та на головній сторінці офіційного веб-порталу ДФС у банері «Відкриті дані».
Зазначене також підтверджується на Порталі відкритих даних Єдиного державного веб-порталу відкритих даних (data.gov.ua) у розділі «Хід виконання».
Таким чином ДФС здійснила заходи по забезпеченню 100 % виконання вимог Постанови № 409.
Водночас необхідно зазначити, що до внесення змін до Постанови № 835 ДФС оприлюднювала набори даних, які закріплені Постановою № 409, а саме:
Інформація про кількість іноземних комерційних транспортних засобів, що в’їхали на митну територію України, в розрізі країни реєстрації;
Інформація про середній час митного оформлення товарів у митних режимах експорту, імпорту, транзиту;
Статистична інформація про застосування принципу «єдиного вікна» при здійсненні митного контролю та інших видів державного контролю товарів (у розрізі кожного державного органу);
Кожний із наборів даних має свою планову періодичність оновлення: щодня, щомісяця, щокварталу, кожного півріччя, щороку або протягом трьох робочих днів з моменту внесення змін до таких наборів змін.

До уваги реалізаторів спирту етилового!
ДФС України повідомила, що з 01.07.2019 набирають чинності внесені Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), якими запроваджується система електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.
Так, відповідно до п. 232.1 ст. 232 ПКУ з урахуванням змін, що вносяться згідно з вищезазначеним законом, одиницею обліку обсягів спирту етилового в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового є декалітри 100-відсоткового спирту, приведені до температури 20° С.
У зв’язку з цим з 01.07.2019 платникам акцизного податку при декларуванні спирту, що класифікується у товарній позиції 2207 згідно з УКТ ЗЕД (товарні підкатегорії 2207100010, 2207100090, 2207200010 та 2207200090) за митними деклараціями типів «ІМХХYY» (де «XX» – код відповідного митного режиму «40» або «41», а «YY» – один з кодів «АА», «ДР», «ДЕ», «ТК», «ТФ», «ТН», «ДТ»), в полях «електронного інвойсу» по відповідному товару додатково до відомостей про кількість в одиниці виміру за рахунком або іншим документом, що визначає вартість товару, та коду такої одиниці необхідно зазначати відомості про обсяги спирту в одиниці вимірювання «декалітр 100-відсоткового спирту, приведений до температури 20° С» (цифровий та літерний коди одиниці вимірювання – «833» та «DРА»).

ФОП не надала відповідних документів для уникнення подвійного оподаткування: наслідки
Нагадуємо, що під час нарахування (виплати) фізичній особі – підприємцю (далі – ФОП) доходу від здійснення нею підприємницької діяльності, суб’єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, не утримують податок на доходи фізичних осіб у джерела виплати, якщо ФОП, яка отримує такий дохід, надано копію документу, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб’єкта підприємницької діяльності.
Це правило не застосовується у разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, коли буде встановлено, що відносини за таким договором фактично є трудовими, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця відповідно до підпунктів 14.1.195 та 14.1.222 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)..
Норми визначені п.177.8 ст.177 ПКУ.
Якщо юридична особа укладала договір з фізичною особою – громадянином та при цьому не отримала відповідні документи, що підтверджують її державну реєстрацію відповідно до закону як ФОП, то при виплаті доходу цій фізичній особі така юридична особа зобов’язана утримати податок на доходи фізичних осіб та подати розрахунок за формою № 1ДФ. У цьому випадку ФОП подає податкову декларацію про майновий стан і доходи за звітний календарний рік, в якій відображає суму доходу, отриманого від податкового агента, та суму утриманого податку на доходи фізичних осіб.

Земельні відносини: сплата фізичною особою земельного податку
Повідомляємо, що фізичні особи – платники податків повинні сплачувати податки і збори, що встановлені Податковим кодексом України (далі – ПКУ), через установи банків та поштові відділення.
У разі якщо зазначені особи проживають у сільській (селищній) місцевості, вони можуть сплачувати податки і збори через каси сільських (селищних) рад або рад об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, за квитанцією про прийняття податків і зборів, форма якої встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.
Норми встановлені п. 57.5 ст. 57 ПКУ.
Пунктом 287.5 ст. 287 ПКУ визначено, що фізичними особами у сільській та селищній місцевості земельний податок може сплачуватися через каси сільських (селищних) рад або рад об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, за квитанцією про приймання податкових платежів. Форма квитанції встановлюється у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ.
Форму квитанції про прийняття податків і зборів, що може використовуватись фізичними особами у сільській (селищній) місцевості для сплати податків і зборів, у тому числі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, через каси сільських (селищних) рад, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 714 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01.09.2016 № 799 «Про внесення змін до форми Квитанції про прийняття податків і зборів»).

Визначення об’єкта оподаткування рентною платою за воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту та рибництва
Нагадуємо, що об’єктом оподаткування рентною платою за спеціальне використання води без її вилучення з водних об’єктів є:
● для потреб гідроенергетики – фактичний обсяг води, що пропускається через турбіни гідроелектростанцій для вироблення електроенергії;
● для потреб водного транспорту – час використання поверхневих вод вантажним самохідним і несамохідним флотом, що експлуатується (залежно від тоннажності), та пасажирським флотом, що експлуатується (залежно від кількості місць).
Норми визначені п.п. 255.3.1 п. 255.3 ст. 255 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Об’єктом оподаткування рентною платою за спеціальне використання води для потреб рибництва є фактичний обсяг води, необхідної для поповнення водних об’єктів під час розведення риби та інших водних живих ресурсів (у тому числі для поповнення, яке пов’язане із втратами води на фільтрацію та випаровування) (п.п. 255.3.2 п. 255.3 ст. 255 ПКУ).

Під час проведення караоке «Пісня сонячного літа» учасникам свята роз’яснено про право громадян на податкову знижку
Фахівцями управління комунікацій ГУ ДФС у Дніпропетровській області у рамках деклараційної кампанії проведено промо-акцію під час свята «Караоке «Пісня сонячного літа», яке відбулося 26 червня 2019 року у смт Слобожанське, за організацією викладачів відділу сольного співу Слобожанської школи естетичного виховання.
Податківці спілкувались з учасниками заходу та надали роз’яснення щодо реалізації права платників на податкову знижку для здобуття освіти у вітчизняних закладах.
Під час спілкування особлива увага приділялась новаціям в отриманні податкової знижки, які застосовуються вперше. Так, починаючи з 1 січня 2019 року, право на отримання податкової знижки за 2018 рік можна одержати за оплачені освітні послуги, що надаються не тільки вищими закладами, але й дошкільними, позашкільними, загальними середніми, професійними (професійно-технічними) вітчизняними закладами.
У ході свята співучих голосів Слобожанщини розповсюджено пам’ятку «Податкова знижка за навчання», підготовлену фахівцями управління комунікацій ГУ ДФС у Дніпропетровській області.
Проведення подібних акцій є важливим та корисним заходом, під час якого громадяни мають можливість дізнатись про свої права та отримати консультації стосовно податкового законодавства.

Відбулося засідання регіональної міжвідомчої комісії
Начальник управління погашення боргу ГУ ДФС у Дніпропетровській області Яна Бабець та начальник відділу адміністрування місцевих податків і зборів управління податків і зборів з юридичних осіб ГУ ДФС у Дніпропетровській області Наталія Садика прийняли участь у засіданні регіональної міжвідомчої комісії з питань захисту прав інвесторів, протидії незаконному поглинанню та захопленню підприємств в приміщенні Дніпропетровської облдержадміністрації.
Засідання пройшло в форматі конструктивного обговорення нагальних питань.

Щодо ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій
ДФС України листом від 25.06.2019 № 20139/7/99-99-15-02-01-17 (далі – Лист № 20139) з метою належної організації роботи щодо ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр) повідомила наступне.
З 29.05.2019 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 22 травня 2019 року № 423 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 року № 440».
У зв’язку зі змінами, внесеними Законами України від 07 грудня 2017 року № 2245-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» та від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів», постанову Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 року № 440 «Про затвердження Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру» зі змінами (далі – постанова № 440) та Порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру (далі – Порядок) приведено у відповідність до чинних положень Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема уточнено умови включення релігійних організацій до Реєстру, скорочено строк розгляду контролюючими органами реєстраційних заяв неприбуткових організацій та спрощено процедуру включення їх до Реєстру.
Листом № 20139 розглянуті питання щодо змін, внесених до постанови № 440, до Порядку та змін у додатках до Порядку.
Так, суттєвих змін зазнав пункт 8 Порядку, зокрема щодо значного скорочення строку розгляду контролюючим органом реєстраційної заяви за формою № 1-РН та прийняття у цей строк відповідного рішення – протягом 3 робочих днів з дня отримання реєстраційної заяви контролюючим органом (замість раніше передбачених 14 календарних днів).
При цьому пункт 8 Порядку передбачає спрощення процедури направлення неприбутковим організаціям прийнятих контролюючим органом рішень – у частині відміни обов’язкового направлення неприбутковим організаціям рішень про включення, повторне включення таких організацій до Реєстру, присвоєння або зміну ознаки неприбутковості, а саме:
у разі відсутності підстав для відмови у включенні (повторному включенні) до Реєстру, присвоєнні (зміні) ознаки неприбутковості контролюючий орган зобов’язаний протягом 3 робочих днів з дня отримання контролюючим органом реєстраційної заяви та документів, що додаються до неї, внести до Реєстру відповідний запис про включення (повторне включення) такої неприбуткової організації до Реєстру, присвоєння (зміну) ознаки неприбутковості;
у разі наявності підстав для відмови у включенні (повторному включенні) до Реєстру, присвоєнні (зміні) ознаки неприбутковості або для виключення неприбуткової організації з Реєстру контролюючим органом готується відповідне рішення за формою згідно з додатком 2 у двох примірниках, один з яких вручається такій організації у порядку, визначеному статтею 42 ПКУ, а другий залишається в контролюючому органі.
З більш детальною інформацією щодо ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій можливо ознайомитись у Листі № 20139, який розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням: http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/73506.html

Єдиний внесок: камеральна перевірка проводиться відповідно до норм ПКУ
Нагадуємо, що документальні та камеральні перевірки по єдиному внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) проводяться у порядку, встановленому Податковим кодексом України (далі – ПКУ).
Норми визначені п. 2 частини першої ст. 13 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).
Порядок проведення камеральних перевірок визначено ст. 76 ПКУ.
З врахуванням вимог ст. 76 ПКУ камеральній перевірці підлягає вся звітність по єдиному внеску суцільним порядком. Згода платника єдиного внеску на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов’язкова. Звітність, подана платниками єдиного внеску, проходить арифметичний та логічний контроль.
Камеральна перевірка даних, заявлених у звітності по єдиному внеску, проводиться протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання такої звітності, а у разі отримання такої звітності після граничного строку подання – протягом 30 календарних днів з дати фактичного подання такої звітності.
Згідно з частиною шістнадцятою ст. 25 Закону № 2464 строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується. Тобто камеральна перевірка дотримання законодавства з питань подання звітності та сплати єдиного внеску призначається без дотримання строків давності.
Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог ст. 86 ПКУ.
Згідно з п. 86.2 ст. 86 ПКУ у разі встановлення порушень за результатами камеральної перевірки складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику.

З 1 липня 2019 року змінилася форма акцизної накладної
Звертаємо увагу, що відповідно до внесених Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» змін до абзацу 5 п. 231.1 ст. 231 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), з 01.07.2019 в акцизній накладній зазначаються в окремих полях такі обов’язкові реквізити:
а) порядковий номер акцизної накладної з номером примірника;
б) дата складання акцизної накладної;
в) повна або скорочена назва юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник акцизного податку, – особи, яка реалізує пальне або спирт етиловий;
г) код ЄДРПОУ (для юридичних осіб) або реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) особи, яка реалізує пальне або спирт етиловий, та суб’єкта господарювання – отримувача пального або спирту етилового;
ґ) повна або скорочена назва юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи – суб’єкта господарювання – отримувача пального або спирту етилового;
д) код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД;
е) опис пального або спирту етилового;
є) обсяг пального в літрах, приведених до температури 15°C, або обсяг спирту етилового в декалітрах 100-відсоткового спирту, приведених до температури 20°C;
ж) уніфікований номер акцизного складу в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, з якого реалізовано пальне або спирт етиловий;
з) уніфікований номер акцизного складу в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, на який отримане пальне;
и) номер реєстрації транспортного засобу в уповноважених органах відповідної держави та тип і ємність транспортного засобу – акцизного складу пересувного;
і) ознака напряму використання та умов оподаткування пального або спирту етилового;
ї) ознака щодо реалізації пального з акцизного складу, який є місцем роздрібної торгівлі пальним, на яке отримано ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним;
й) ознака щодо ввезення пального або спирту етилового на митну територію України;
к) ознака щодо реалізації пального або спирту етилового з акцизного складу до іншого акцизного складу з використанням акцизного складу пересувного, у разі якщо до реалізації пального або спирту етилового такий інший акцизний склад уже відомий;
л) ознака щодо реалізації пального на умовах, визначених п. 229.8 ст. 229 ПКУ, із зазначенням реквізитів податкового векселя, суб’єктів господарювання, які здійснюють авіапаливо забезпечення згідно з чинним сертифікатом на відповідність вимогам авіаційних правил України на здійснення наземного обслуговування, або суб’єктів літакобудування, або замовників, які здійснили закупівлю для забезпечення потреб держави або територіальної громади відповідно до Закону України від 25 грудня 2015 року № 922-VIII «Про публічні закупівлі», або підприємств, установ та організацій системи державного резерву;
м) адреса місця зберігання пального, яке не є акцизним складом, на якому суб’єкт господарювання – не платник податку зберігає пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки.
При реалізації пального через паливороздавальну або оливороздавальну колонку з акцизного складу, який є місцем роздрібної торгівлі пальним, на яке отримано ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним, обов’язкові реквізити акцизної накладної, що ідентифікують отримувача пального, визначені підпунктами «г» та «ґ» п. 231.1 ст. 231 ПКУ:
• можуть не заповнюватися виключно при реалізації пального не суб’єкту господарювання;
• обов’язково заповнюються при реалізації пального суб’єкту господарювання із зазначенням даних, що ідентифікують такого суб’єкта господарювання.
При реалізації пального або спирту етилового з акцизного складу до іншого акцизного складу з використанням акцизного складу пересувного, у разі якщо до реалізації пального або спирту етилового такий інший акцизний склад уже відомий, складається одна акцизна накладна на реалізацію пального з акцизного складу на такий інший акцизний склад із зазначенням у такій акцизній накладній ідентифікаційних даних такого акцизного складу пересувного.

Оновлено критерії для надання статусу уповноваженого експортера
21.06.2019 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 25.04.2019 № 176 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 22.05.2019 за № 545/33516) (далі – Наказ № 176).
Наказом № 176 затверджено зміни до Порядку надання та анулювання митницею статусу уповноваженого (схваленого) експортера, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.10.2014 № 1013.
Так, зокрема, оновлено критерії, яким має відповідати підприємство-експортер для отримання статусу уповноваженого (схваленого) експортера, а саме:
здійснення зовнішньоекономічних експортних операцій з товарами преференційного походження;
відсутність до дня звернення до митниці з заявою порушень правил визначення преференційного походження товарів, встановлених угодами, за результатом верифікації (перевірки достовірності) сертифікатів про походження (перевезення) товару з України та/або декларацій;
відповідність товару, який експортується, правилам визначення преференційного походження товарів, установленим угодами.
Крім того, Наказом № 176 уточнено, що статус уповноваженого (схваленого) експортера надається митницею підприємству-експортеру у строк, що не перевищує 90 календарних днів з дня отримання нею заяви.
Також викладено у новій редакції додаток 1 «Заява на отримання статусу уповноваженого (схваленого) експортера» та додаток 2 «Інформаційний аркуш, що підтверджує статус уповноваженого (схваленого) експортера», а додатки 3 і 4 виключено.
Наказ № 176 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 21.06.2019 № 47.

До уваги платників податків: важливі документи, які набрали чинності у червні 2019 року!
Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області до відома та використання у роботі підготовлено моніторинг новацій у законодавстві, які набрали чинності у червні 2019 року
Моніторинг щотижневих важливих новацій у законодавстві, що набрали чинності у червні 2019 року, підготовлений
Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області

Оприлюднено дані щодо включених до реєстру платників акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового
ДФС України на офіційному веб-порталі за посиланням http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/383614.html повідомила, що з метою реалізації постанови Кабінету Міністрів України від 04 квітня 2019 року № 408 «Деякі питання електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового» здійснює реєстрацію платників акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового та їх акцизних складів шляхом їх включення до реєстру платників акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового (далі – Реєстр платників) на підставі заяв, що подаються суб’єктами господарювання в електронній формі.
Відповідно до пункту 5 Порядку реєстрації платників акцизного податку – розпорядників акцизних складів/акцизних складів пересувних, акцизних складів/акцизних складів пересувних у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, затвердженого названою постановою, ДФС веде Реєстр платників та щодня оприлюднює на власному офіційному веб-порталі інформацію з Реєстру платників із зазначенням ідентифікаційних та реєстраційних даних платників акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового.
Інформацію щодо зареєстрованих станом на 01.07.2019 платників акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового, включених до Реєстру платників, розміщено на офіційному веб-порталі у рубриці «Реєстри» за посиланням http://sfs.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/reestri/383606.html.
Інформація з Реєстру платників буде щоденно оновлюватись та оприлюднюватись у цій рубриці до запровадження такого оприлюднення в електронній формі у «Електронному кабінеті».

Затверджено форму заявки на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами
Доводимо до відома, що 01.07.2019 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 08.05.2019 № 188 «Про затвердження форми заявки на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними, та Порядку її заповнення» (зареєстрований у Міністерстві юстиції 05.06.2019 за № 579/33550) (далі – Наказ № 188), яким затверджено:
форму заявки на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними (далі – заявка);
Порядок заповнення заявки на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними (далі – Порядок).
Так, такі заявки складають суб’єкти господарювання, які не є розпорядниками акцизних складів та здійснюють переміщення на митній території України власного пального або спирту етилового для потреб власного споживання чи промислової переробки.
Складаються та надсилаються заявки до контролюючого органу в електронній формі з урахуванням вимог законодавства з питань документування управлінської діяльності. Заявка заповнюється державною мовою.
Заявка складається щодо кожної операції з переміщення пального або спирту етилового із зазначенням кількох транспортних засобів (у разі потреби).
У заявці передбачено зазначати:
транспортний засіб;
розташування пункту навантаження/розвантаження;
код товару/опис пального або спирту етилового згідно з УКТ ЗЕД;
дату початку/закінчення періоду транспортування.
Порядок складається з двох розділів:
● розділу І «Загальні положення», в якому зазначені вимоги до юридичних та фізичних осіб, які мають складати заявку, вказано реквізити, які вони мають заповнити, особливості підписання та передачі заявки до контролюючого органу.
● розділу ІІ «Складання Заявки та порядок її заповнення», в якому зазначені особливості заповнення окремих граф заявки.
Звертаємо увагу, що період переміщення пального/спирту етилового не може перевищувати 30 календарних днів.
Наказ № 188 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 27.06.2019 № 49.

Зміни у частині визначення платників, які справляють екологічний податок за викиди двоокису вуглецю
Нагадуємо, що до розділу VІІІ «Екологічний податок» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIIІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» внесено зміни, як у частині визначення платників, які справляють екологічний податок за викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення в атмосферне повітря у частині викидів двоокису вуглецю (далі – викиди двоокису вуглецю), так і ставок екологічного податку (далі – податок).
Пунктом 240.7 ст. 240 ПКУ визначено, що не є платниками податку за викиди двоокису вуглецю суб’єкти, зазначені у п. 240.1 ст. 240 ПКУ, якими здійснюються такі викиди в обсязі не більше 500 тонн за рік.
У разі якщо річний обсяг викидів двоокису вуглецю перевищує 500 тонн за рік, суб’єкти зобов’язані зареєструватися платниками податку у податковому (звітному) періоді, в якому відбулося таке перевищення. Такі платники зобов’язані скласти та подати податкову звітність, нарахувати та сплатити податок за податковий (звітний) період, в якому відбулося таке перевищення, у порядку, передбаченому ПКУ.

Податок на нерухомість: порядок обчислення для фізичної особи у разі зміни власника об’єкта оподаткування протягом року
Повідомляємо, що у разі переходу права власності на об’єкт оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок), від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а для нового власника – починаючи з місяця, в якому він набув право власності.
Норми визначені п.п. 266.8.1 п. 266.8 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності (п.п. 266.8.2 п. 266.8 ст. 266 ПКУ).

Відповідальність податкового агента за порушення, виявленні у ході документальної перевірки
Звертаємо увагу, що нормами п. 119.2 ст. 119 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку на доходи фізичних осіб (далі – податок), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов’язань платника податку та/або до зміни платника податку
- тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень.
Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення,
- тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 1 020 гривень.
Передбачені п. 119.2 ст. 119 ПКУ штрафи не застосовуються у випадках, коли недостовірні відомості або помилки у податковій звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку виникли у зв’язку з виконанням податковим агентом вимог п. 169.4 ст. 169 «Перерахунок податку та податкові соціальні пільги» ПКУ та були виправлені відповідно до вимог ст. 50 «Внесення змін до податкової звітності» ПКУ.
З урахуванням вищевикладеного, у разі виявлення в ході документальної перевірки порушень, зазначених у п. 119.2 ст. 119 ПКУ, до платника податків застосовується штраф у розмірі 510 гривень.
При цьому, відповідальність застосовується до загальної кількості порушень, зазначених абзацом першим п. 119.2 ст. 119 ПКУ, а не до кожного порушення окремо.

До уваги платників податків: етапи запровадження системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового
ДФС України на офіційному веб-порталі за посиланням http://sfs.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/383793.html повідомила, що Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» передбачено поетапне запровадження системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового (далі – СЕРП та СЕ), зокрема:
з 01 до 15 липня 2019 року (включно) здійснюється формування обсягу залишку пального для перенесення з діючої до 1 липня 2019 року системи СЕАРП до нової системи СЕАРП та СЕ та реєстрація акцизних накладних / розрахунків коригування, складених до 30 червня 2019 року (в системі СЕАРП) – за формами, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 25.02.2016 № 218. Термін реєстрації акцизних накладних / розрахунків коригування, складених до 30 червня 2019 року (включно) – до 15 липня 2019 року (включно);
● розподіл обсягів залишку пального / спирту етилового між акцизними складами для формування ліміту пального / спирту етилового, на який платник може складати акцизні накладні:
з 16 до 20 липня 2019 року (включно) – реєстрація першого примірника акцизної накладної, складеної для розподілу пального між акцизними складами / пересувними акцизними складами;
з 16 до 22 липня 2019 року (включно) – реєстрація другого примірника акцизної накладної, складеної для розподілу пального між акцизними складами / пересувними акцизними складами;
протягом 20 календарних днів, починаючи з 01 липня 2019 року – врахування в СЕАРП та СЕ обсягів спирту етилового, яке здійснюється шляхом подання платниками акту проведення інвентаризації спирту етилового станом на початок дня 01 липня 2019 року.
Рекомендована форма акцизних накладних та розрахунків коригування для складання цих документів на операції з реалізації пального та спирту етилового, здійснені з 01 липня 2019 року, розміщена на офіційному веб-порталі ДФС за адресою: www.sfs.gov.ua> Електронні форми документів >Акцизний податок (рекомендовані форми електронних документів):
- для пального – Акцизна накладна форми «П», Розрахунок коригування акцизної накладної форми «П»;
- для спирту етилового – Акцизна накладна форми «С», Розрахунок коригування акцизної накладної форми «С».
Термін реєстрації акцизних накладних / розрахунків коригування, складених з 01 липня до 31 липня 2019 року (включно) – з 23 липня до 15 серпня 2019 року (включно).
Для врахування в СЕАРП та СЕ обсягів залишку пального, облік якого у СЕАРП не здійснювався, Порядком електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24 квітня 2019 року № 408, передбачено можливість подання платником без сплати акцизного податку у період з 16 до 20 липня 2019 року (включно) заявок на поповнення обсягів залишку пального станом на 01 липня 2019 року:
- для обсягів залишку пального, яке станом на 01.07.2019 обліковується у суб’єктів господарювання, які до 01.07.2019 не підпадали під визначення платників акцизного податку, а з 01.07.2019 підпадають під таке визначення. У цьому випадку заявки на поповнення подаються тільки зазначеними платниками, а вказані у цих заявках обсяги пального можуть надалі використовуватися виключно для власного споживання або промислової переробки;
- для обсягів скрапленого газу, придбаного на спеціалізованих аукціонах для потреб населення відповідно до Порядку організації та проведення біржових аукціонів з продажу нафти сирої, газового конденсату власного видобутку і скрапленого газу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 570.
Рекомендовані форми Заявки на поповнення (коригування) залишку пального та Заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового також розміщені на офіційному веб-порталі ДФС за адресою: www.sfs.gov.ua > Електронні форми документів > Акцизний податок (рекомендовані форми електронних документів).
Обсяги ввезеного на митну територію України у період з 01 до 15 липня 2019 року (включно) пального або спирту етилового обліковуються в СЕАРП та СЕ у такій послідовності:
16 липня 2019 року – зараховуються автоматично на підставі оформлених належним чином митних декларацій у розрізі платників податку та умов оподаткування пального або спирту етилового за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД;
з 16 до 22 липня 2019 року (включно) – розподіляються між акцизними складами пересувними, що використовуються під час такого ввезення, на підставі акцизних накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі акцизних накладних, складених платником податку – розпорядником таких акцизних складів пересувних.

Оновлено спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що 27.06.2019 вийшло доповнення до спеціалізованого клієнтського програмного забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності» до версії 1.27.10.0 (даний комплект програмного забезпечення включає в себе зміни та доповнення з 27.12.2018 по 27.06.2019 включно та встановлюється тільки на релізи Системи версії 1.27.*, при цьому всі персональні довідники та налаштування користувача залишаються незмінними).
З переліком змін та доповнень (версія 1.27.10.0) станом на 27.06.2019 можна ознайомитись на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням
http://sfs.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/

Фізичним особам – підприємцям – «спрощенцям» про сплату єдиного внеску
Нагадуємо, що фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП), у тому числі тих, які обрали спрощену систему оподаткування, відповідно до пункту 4 частини першої статті 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами (далі – Закон № 2464), визначено платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі –єдиний внесок).
Обов’язки платників єдиного внеску регламентовано частиною другою ст. 6 Закону № 2464, згідно з приписами якої платник єдиного внеску зобов’язаний:
своєчасно та у повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок;
подавати звітність до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, що визначені законодавством.
Для ФОП, які обрали спрощену систему оподаткування, єдиний внесок нараховується на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (п. 3 частини першої ст. 7 Закону № 2464).
ФОП, які обрали спрощену систему оподаткування, зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (абзац третій частини восьмої ст. 9 Закону № 2464).

Анулювання реєстрації платника ПДВ: коли необхідно визнавати умовне постачання товарів та необоротних активів
Якщо товари/послуги, необоротні активи, суми ПДВ по яких були включені до складу податкового кредиту, не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, такий платник ПДВ в останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника ПДВ зобов’язаний визначити податкові зобов’язання по таких товарах/послугах, необоротних активах виходячи із звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів (умовне постачання товарів та необоротних активів), крім випадків анулювання реєстрації як платника ПДВ внаслідок реорганізації платника ПДВ шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону.
Норми визначені п. 184.7 ст. 184 Податкового кодексу України.

Керівництво ГУ ДФС у Дніпропетровській області прийняло участь у засіданні колегії Державної служби України з питань праці
За організацією Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, на чолі Голови Державної служби України з питань праці, Голови колегії Романа Чернеги у будівлі Дніпропетровської обласної державної адміністрації відбулося розширене засідання колегії Державної служби України з питань праці.
У заході прийняли участь представники Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, Державної служби України з питань праці та керівник ГУ ДФС у Дніпропетровській області.
На колегії розглядалися питання стосовно стану державного нагляду, промислової безпеки та охорони праці на підприємствах вугільної промисловості; застосування вимог нормативно-правових актів з охорони праці у сфері котлонагляду та підіймальних споруд з урахуванням змін у законодавстві; результатів роботи територіальних органів держпраці у частині здійснення державного контролю щодо своєчасної та у повному обсязі виплати заробітної плати; заходів державного нагляду у сфері охорони праці та промислової безпеки та їх впливу на стан виробничого травматизму у галузях національної економіки у першому півріччі 2019 року і інші.
З доповіддю щодо легалізації найманої праці та заробітної плати і неприпустимості допуску до роботи найманих працівників без належного оформлення з ними трудових відносин виступила в.о. начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Ірина Сікіріна.
Вона зазначила: «Основним показником роботи фіскальної служби області є 100 відсоткове забезпечення надходжень до державного та місцевих бюджетів податками та зборами. Бюджетоутворюючим податком є податок на доходи фізичних осіб. А зростання надходжень з цього податку дуже важливе, як для державного, так і місцевого бюджетів».
Спільними зусиллями фіскальної служби, Пенсійного фонду, Держпраці та органами місцевого самоврядування проведена широкомасштабна роз’яснювальна кампанія, завдяки якої легалізовано більше 100 тис. працівників у минулому році та майже 7 тисяч найманих працівників у поточному році. «Детінізація» принесла бюджету близько 30 мільйонів гривень додаткових надходжень з податку на доходи фізичних осіб та 54 мільйони гривень єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
З початку року Комісіями, створеними при органах виконавчої влади з питання підвищення рівня заробітної плати та легалізації найманої праці, проведені зустрічі з 3 600 суб’єктами господарювання.
Ці зустрічі дали позитивні результати та до бюджету додатково надійшло близько 10 мільйонів гривень податку на доходи фізичних осіб.
Також Ірина Сікіріна у виступі зауважила, що фіскальна служба області відповідно до Податкового кодексу України здійснює перевірки платників та у разі виявлення порушень трудового законодавства передає матеріали до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області. Заходи, які вживає ГУ ДФС у Дніпропетровській області з Пенсійним фондом та Головним управлінням Держпраці Дніпропетровської області, дозволяють не тільки збільшити відрахування до бюджету, але й забезпечити захист прав громадян.
Голова Державної служби України з питань праці Роман Чернега ознайомив учасників заходу з Планом роботи колегії Державної служби України з питань праці на ІІ півріччя 2019 року.
Засідання пройшло в атмосфері конструктивного обговорення нагальних питань і шляхів їх вирішення.

Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області проведено лекцію для студентів вищого навчального закладу м. Дніпра
У приміщенні Головного управління ДФС у Дніпропетровській області з метою ознайомлення молоді з основними напрямками діяльності ГУ ДФС та перспективою працевлаштування випускників вищих навчальних закладів в органах фіскальної служби відбулась лекція для студентів Дніпровського державного аграрно-економічного університету.
У заході з доповідями прийняли участь керівництво управлінь ГУ ДФС: начальник управління по роботі з персоналом Геннадій Гребінчук, начальник управління комунікацій Манушак Осипова, заступник начальника управління податків і зборів з юридичних осіб Віталій Мироненко та начальник відділу розгляду звернень громадян та доступу до публічної інформації, організації роботи ЦОП та надання адміністративних послуг управління обслуговування платників Євген Судніков.
Представники ГУ ДФС ознайомили студентів з сервісним обслуговуванням платників податків – фізичних та юридичних осіб, системою податків і зборів з юридичних осіб, порядком взаємодії із громадськістю та засобами масової інформації, а також умовами працевлаштування випускників вищих навчальних закладів в органах ДФС.
На лекції акцентовано, що основні завдання фіскальної служби направлені на добровільну сплату податків та зборів громадянами та суб’єктами господарювання. Запропоновано студентам – майбутнім спеціалістам по закінченню навчання поповнити ряди податківців області та прийняти активну участь у побудові майбутнього нашої держави.

Система електронного адміністрування пального та спирту етилового: визначення розпорядника акцизного складу
Нагадуємо, що з 01.07.2019 запроваджена система електронного адміністрування пального та спирту етилового.
Нормами п.п. 14.1.224 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що розпорядником акцизного складу є суб’єкт господарювання, який одержав ліцензію на право виробництва спирту етилового, алкогольних напоїв, зареєстрований платником акцизного податку, або суб’єкт господарювання – платник акцизного податку, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу;
Згідно з п.п. 14.1.224п. 14.1 ст. 14 ПКУ розпорядником акцизного складу пересувного є суб’єкт господарювання – платник акцизного податку, який є власником пального або здійснює діяльність з виробництва спирту етилового та який з використанням транспортного засобу незалежно від того, кому належить такий транспортний засіб:
реалізує або зберігає пальне або спирт етиловий;
ввозить пальне на митну територію Україні, з якого сплачено акцизний податок або на умовах, визначених ст. 229 ПКУ.
Не є розпорядником акцизного складу пересувного суб’єкт господарювання (перевізник, експедитор), який здійснює транспортування пального або спирту етилового.

Порушення умов, за яких платнику надавалося звільнення від оподаткування при ввезенні товарів на митну територію України: нарахування пені
Повідомляємо, що порядок нарахування пені у разі порушення умов, за яких надавалося звільнення (умовне звільнення) від оподаткування при ввезенні товарів на митну територію України визначено ст. 132 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Так, у разі порушення умов митних режимів, при розміщенні в які надано умовне звільнення від оподаткування, а також у разі порушення умов щодо цільового використання товарів, при ввезенні яких надано звільнення від оподаткування відповідно до ПКУ, особа, відповідальна за дотримання митного режиму, а також особа, відповідальна за дотримання умов, за яких надається звільнення від оподаткування (щодо цільового використання товарів), зобов’язані сплатити суму податкового зобов’язання, на яку було надано звільнення (умовне звільнення), та пеню, нараховану на суму такого податкового зобов’язання за період з дня надання звільнення (умовного звільнення) від оподаткування до дня оплати.
У разі направлення претензій щодо сплати податкових зобов’язань гаранту пеня нараховується на строк, що не перевищує 3 місяці з дня, що наступає за днем закінчення строку виконання зобов’язань, забезпечених гарантією.
Під час здійснення перевезень на умовах Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП 1975 року нарахування пені призупиняється на строк до трьох місяців з дня отримання претензії гарантійним об’єднанням і поновлюється, якщо після закінчення цього строку претензія залишається неврегульованою.
Норми встановлені п. 132.1 ст. 132 ПКУ.
Згідно з п. 132.2 ст. 132 ПКУ для цілей обчислення пені строком сплати митних платежів вважається:
при використанні товарів в інших цілях, ніж ті, у зв’язку з якими було надано звільнення (умовне звільнення) від оподаткування митними платежами, – перший день, коли особою було порушено обмеження щодо користування та розпорядження товарами.
Якщо такий день установити неможливо, строком сплати митних платежів уважається день прийняття контролюючим органом митної декларації на такі товари (п.п. 132.2.1 п. 132.2 ст. 132 ПКУ);
при порушенні вимог і умов митних процедур, що відповідно до податкового законодавства тягне за собою обов’язок щодо сплати митних платежів – день здійснення такого порушення. Якщо такий день установити неможливо – строком сплати митних платежів уважається день початку дії відповідної митної процедури (п.п. 132.2.2 п. 132.2 ст. 132 ПКУ);
в інших випадках – день виникнення обов’язку щодо сплати митних платежів (п.п. 132.2.3 п. 132.2 ст. 132 ПКУ).
Відповідно до норм п. 132.3 ст. 132 ПКУ у разі, якщо платник податків до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов’язання та погашає його, пеня не нараховується.
Це правило не застосовується, якщо:
а) платник податків не подає податкову декларацію за період, протягом якого відбулося таке заниження;
б) судом встановлено вчинення злочину посадовими особами платника податків або фізичною особою – платником податків щодо умисного ухилення від сплати зазначеного податкового зобов’язання (п. 132.3 ст. 132 ПКУ).

До уваги платників податку на прибуток підприємств, які укладають договори з нерезидентами
Нормами п.п. 141.4.9 п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що під час укладання договорів з нерезидентами не дозволяється включення до них податкових застережень, згідно з якими підприємства, що виплачують доходи, беруть на себе зобов’язання щодо сплати податків на доходи нерезидентів.
Суми податку на прибуток, отриманий з іноземних джерел, що сплачені суб’єктами господарювання за кордоном, зараховуються під час сплати ними податку в Україні. При цьому зарахуванню підлягає сума податку, розрахована за правилами, встановленими розділом ІІІ «Податок на прибуток підприємств» ПКУ.
Розмір зарахованих сум податку з іноземних джерел протягом податкового (звітного) періоду не може перевищувати суми податку, що підлягає сплаті в Україні таким платником податку протягом такого періоду.
Слід зауважити, що не підлягають зарахуванню у зменшення податкових зобов’язань такі податки, сплачені в інших країнах:
● податок на капітал/майно та приріст капіталу;
● поштові податки;
● податки на реалізацію (продаж);
● інші непрямі податки незалежно від того, підпадають вони під категорію прибуткових податків чи оподатковуються іншими податками згідно із законодавством іноземних держав.
Зарахування сплачених за митним кордоном України сум податку здійснюється за умови подання письмового підтвердження контролюючого органу іншої держави щодо факту сплати такого податку та за наявності чинного міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування доходів.

Затверджено Зміни до Інструкції з бухгалтерського обліку операцій з готівковими коштами та банківськими металами в банках України
02.07.2019 набрала чинності постанова Правління Національного банку від 27 червня 2019 року № 85 «Про затвердження Змін до Інструкції з бухгалтерського обліку операцій з готівковими коштами та банківськими металами в банках України» (далі – Постанова № 85).
Постановою № 85 вдосконалено порядок бухгалтерського обліку операцій з готівковими коштами в банках України.
Постанову № 85 розміщено на сторінці офіційного Інтернет-представництва Національного банку України 01.07.2019 за посиланням
https://bank.gov.ua/control/uk/publish/category?cat_id=8804895

Митники України та Білорусі взаємодіятимуть у боротьбі з митними правопорушеннями при переміщенні товарів повітряним транспортом
Протокол між Державною фіскальною службою України та Державним митним комітетом Республіки Білорусь про взаємодію у сфері боротьби з митними правопорушеннями, пов’язаними з переміщенням товарів повітряним транспортом, підписали в.о. Голови ДФС Олександр Власов та Голова Державного митного комітету Республіки Білорусь Юрій Сенько.
За словами в. о. Голови ДФС, цей документ, підписаний у рамах робочого візиту до м. Брюссель (Королівство Бельгія), сприятиме підвищенню ефективності співпраці у сфері обміну інформацією про можливі порушення на каналі авіаційних перевезень.
«Ми очікуємо активізації взаємодії правоохоронних підрозділів двох країн з метою боротьби з митними правопорушеннями, пов’язаними з переміщенням товарів повітряним транспортом через державні кордони України та Республіки Білорусь», - підкреслив Олександр Власов.
Він також зазначив, що протидія митним правопорушенням, зокрема, незаконному переміщення тютюнових виробів, залишається одним з пріоритетів у взаємодії між митними органами України та Республіки Білорусь.
Загалом з початку 2019 року на українсько-білоруській ділянці кордону попереджено 1 160 фактів порушення митних правил на суму 32,3 млн грн. З незаконного обігу вилучено товарів вартістю 7,7 млн грн, а саме:
- промислових товарів, сировини, матеріалів – вартістю 0,8 млн грн;
- транспортних засобів – вартістю 1,5 млн грн;
- готівкових валютних коштів – еквівалент 1,7 млн грн;
- продовольчих товарів і сільськогосподарської продукції – на 3,7 млн грн, з яких тютюнових виробів – 3,1 млн шт.
У рамках перевірки законності експортно-імпортнім операцій до митних органів Республіки Білорусь з початку 2019 року направлено 35 запитів про надання взаємної адміністративної допомоги.
Від митних органів Республіки Білорусь отримано майже 100 звернень про надання допомоги у проведенні перевірок та розслідувань, на які митницями ДФС надано відповіді.
Серед порушень, які виявляються на українсько-білоруській ділянці кордону здебільшого фіксуються факти надання неправдивої інформації про кількість переміщуваних товарів, у т.ч. тих, які прямують транзитом з Турецької Республіки, а також надання підроблених документів.

Підписано Угоду між Кабінетом Міністрів України та Урядом Туніської Республіки про співробітництво та взаємну допомогу в митних справах
В. о. Голови ДФС Олександр Власов та Генеральний директор Митної адміністрації Тунісу Юсеф Зуагі підписали Угоду між Кабінетом Міністрів України та Урядом Туніської Республіки про співробітництво та взаємну допомогу в митних справах. Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України Олександру Власову надано повноваження на підписання цієї угоди.
Документом, зокрема, передбачено надання взаємної адміністративної допомоги в митній сфері з метою протидії митним правопорушенням та їх запобігання.
У рамках Угоди митні адміністрації двох країн направлятимуть запити про проведення перевірки законності здійснення зовнішньоекономічних операцій та обмінюватимуться інформацією з метою запобігання митним правопорушенням.
«Підписання міжурядової українсько-туніської Угоди про співробітництво та взаємну допомогу надзвичайно важливе в контексті розвитку відносин між Україною та Тунісом як у митній справі, так і в цілому. Впевнений, що з набуттям чинності цією Угодою торговельно-економічним відносинам між двома країнами буде надано нового імпульсу», – зазначив Олександр Власов.
Він висловив переконання, що співпраця між митними органами України та Тунісу буде і надалі розвиватися.
«Ми маємо багато схожого у структурі та завданнях, які стоять перед нашими адміністраціями, а також спільні інтереси щодо розвитку сучасної та модернізованої митниці України та Тунісу», - підкреслив Олександр Власов.
За словами очільника ДФС, товарообіг між Україною та Тунісом за перші п’ять місяців цього року склав 200 млн дол. США. Імпорт з Тунісу в Україну становив 8 млн дол. США, експорт з України в Туніс – 186 млн дол. США.
Основними товарами імпорту з Тунісу в Україну є промислові товари — 3 млн дол. США, споживчі товари — 3 млн дол. США, продовольчі товари та напої – 1 млн. дол. США. Основними товарами експорту з України до Тунісу є продовольчі товари та напої – 102 млн дол. США та промислові товари – 84 млн дол. США.











__________________________________________________________________________________________________________________
До відома платників!
Розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян становить 17 грн відповідно до Указу Президента України від 25.08.96 р. № 762/96.
Згідно з п. 5 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян (НМДГ), то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації злочинів або правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу України для відповідного року (у 2019 році – 960,50 грн).

Е-кабінет для громадян
Для фізичних осіб в Електронному кабінеті об’єднано сервіси для громадян в окремий Е-кабінет.
Е-кабінет для громадян надає такі можливості:
- доступ до реєстраційних даних та даних про об’єкти оподаткування (рухоме та нерухоме майно, відомості про які надходять до ДФС з відповідних реєстрів інших державних органів);
- доступ до сформованих податкових повідомлень – рішень щодо сум нарахованих податкових зобов’язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, транспортного податку та плати за землю;
- подання декларації про майновий стан і доходи;
- отримання відомостей про суми виплачених доходів та утриманих податків з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків.
Крім того, через режим «Стан розрахунків з бюджетом» фізичні особи можуть сплатити податки, збори, платежі, обравши на вибір одну з платіжних систем.
Нагадуємо, що доступ до Е-кабінету для громадян мають після проходження електронної ідентифікації* фізичні особи та посадові (уповноважені) особи державних органів, органів місцевого самоврядування, інших органів, підприємств та організацій.
*з урахуванням вимог Податкового кодексу України, законів України щодо електронного документообігу та електронних довірчих послуг


До уваги платників податків: важливі документи, які набрали чинності у січні 2019 року!
Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області до відома та використання у роботі підготовлено моніторинг новацій у законодавстві, які набрали чинності у січні 2019 року:
Моніторинг щотижневих важливих новацій у законодавстві, що набрали чинності у січні 2019 року, підготовлений Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області

Коли операція з виплати заробітної плати фізичним особам – нерезидентам вважається контрольованою
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що Міністерство фінансів України стосовно правомірності віднесення виплати (нарахування) заробітної плати фізичних осіб – нерезидентів до операцій, які підпадають під визначення контрольованих, повідомило наступне.
Для цілей нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими є господарські операції, що впливають на об’єкт оподаткування платника податку на прибуток (далі – платник) і здійснюються:
а) з пов’язаними особами – нерезидентами, в тому числі у випадках, визначених п.п. 39.2.1.5 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу України (далі – ПКУ));
б) зовнішньоекономічні господарські операції з продажу та/або придбання товарів та/або послуг через комісіонерів – нерезидентів;
в) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, зареєстрованими у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до п.п. 39.2.1.2 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, або які є резидентами цих держав;
г) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи. Перелік організаційно-правових форм таких нерезидентів в розрізі держав (територій) затверджується Кабінетом Міністрів України.
Норми визначені п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ.
Підпунктом 39.2.1.4 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ передбачено, що господарською операцією для цілей трансфертного ціноутворення є всі види операцій, договорів або домовленостей, документально підтверджених або непідтверджених, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків.
Відповідно до п.п. 14.1.84 п. 14.1 ст. 14 ПКУ інші терміни для цілей розділу III «Податок на прибуток підприємств» ПКУ використовуються у значеннях, визначених Законом України від 16 липня 1999 року № 996-XVI «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 996), національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку і міжнародними стандартами фінансової звітності, введеними в дію відповідно до законодавства.
Законом № 996 визначено, що господарська операція – це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов’язань, власному капіталі підприємства.
Для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (п. 44.2 ст. 44 ПКУ).
Згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318 із змінами, витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов’язань. Витрати на оплату праці найманих працівників включаються до складу витрат звітного періоду.
Підпунктом 39.2.1.7 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ визначено, що господарські операції, передбачені п.п. 39.2.1.1 (крім операцій, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні) і п.п. 39.2.1.5 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:
► річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;
► обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.
Таким чином, якщо одночасно виконуються вищевказані умови, операції з виплати (нарахування) заробітної плати фізичним особам – нерезидентам можуть вважатися контрольованими для цілей ст. 39 ПКУ, а отже відповідно до п.п. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 ПКУ по таким операціям необхідно подавати звіт про контрольовані операції.
Разом з тим, необхідно зауважити, що будь-які детальні висновки щодо віднесення конкретних господарських операцій до контрольованих надаються лише за результатами детального вивчення умов, аналізу суттєвих обставин здійснення відповідних операцій та первинних документів.

Деклараційна кампанія 2019: сплачуємо податкові зобов’язання своєчасно
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу платників податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) на строки сплати податкових зобов’язань, зазначених у податковій декларації про майновий стан і доходи (далі – декларація) за звітний (податковий) 2018 рік.
Так, строки сплати для:
- фізичних осіб – підприємців (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування) – не пізніше 21 лютого 2019 року;
- фізичних осіб, стосовно яких проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування), – протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку подання декларації;
- громадян та осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність – не пізніше 31 липня 2019 року.
Крім того, звертаємо увагу на порядок сплати податкових зобов’язань.
Так, платник податку – фізична особа, яка зобов’язана подати декларацію, визначити та сплатити свої податкові зобов’язання, сплачує ПДФО та військовий збір за кодами платежу:
► «11010500» – «податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування»;
► «11011001» – «військовий збір, що сплачується за результатами декларування».
Платники податку – фізичні особи, які відповідно до розділу IV «Податок на доходи фізичних осіб» Податкового кодексу України зобов’язані сплатити ПДФО, але звільнені від подання декларації (при нотаріальному посвідченні договорів та/або при видачі свідоцтв про право на спадщину тощо) сплачують ПДФО та військовий збір за кодами платежу:
► «11010501» – «податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами, які не підлягають обов’язковому декларуванню»;
► «11011000» – «військовий збір».

Електронна ідентифікація фізичних та юридичних осіб в «Електронному кабінеті»
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області доводить до відома платників наступне.
ДФС України повідомила, що для користувачів «Електронного кабінету» створено нові можливості при вході до приватної частини (особистого кабінету) з обранням типу особи, якою здійснюється вхід та проводиться електронна ідентифікація (з урахуванням вимог Податкового кодексу України, законів України щодо електронного документообігу та електронних довірчих послуг).
Відтепер посадові (уповноважені) особи державних органів, органів місцевого самоврядування, інших органів, підприємств та організацій після проходження електронної ідентифікації з використанням електронного підпису, отриманого такими посадовими особами для виконання прав та обов’язків, покладених на них відповідними органами, мають можливість здійснити вхід до «Електронного кабінету» в якості «посадової особи» або «фізичної особи».
В залежності від обраного типу особи, якою здійснюється вхід, користувачу «Електронного кабінету» пропонуються сервіси та послуги, передбачені або для особистого кабінету фізичної особи, або особистого кабінету юридичної особи.
Зокрема, «Електронний кабінет» для фізичної особи надає такі можливості як сплата податків, отримання відомостей про суму виплачених доходів та утриманих податків з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків, подання податкової декларації про майновий стан і доходи, інші сервіси та послуги для фізичних осіб (громадян).
Також зазначаємо, що вхід до особистого кабінету юридичної особи може здійснюватися керівником, бухгалтером, особою, яка має право підпису, або особою, якій делеговано право підпису відповідних документів.
Інформація розміщена на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням
http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/367114.html

До уваги платників рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів!
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що платниками рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України (далі – рентна плата) є суб’єкти господарювання, які експлуатують об’єкти магістральних трубопроводів та надають (організовують) послуги з транспортування (переміщення) вантажу трубопроводами України.
Об’єктом оподаткування рентною платою:
- для нафти та нафтопродуктів є їх фактичні обсяги, що транспортуються територією України у податковому (звітному) періоді;
- для аміаку є сума добутків відстаней відповідних маршрутів його транспортування (переміщення), узгоджених між платником рентної плати та замовником на відповідний податковий (звітний) період, на обсяги аміаку, транспортованого (переміщеного) кожним маршрутом транспортування.
Ставки оподаткування рентною платою:
►0,56 долара США за транспортування однієї тонни нафти магістральними нафтопроводами;
► 0,56 долара США за транспортування однієї тонни нафтопродуктів магістральними нафтопродуктопроводами;
► 2,4 долара США за транзитне транспортування однієї тонни аміаку за кожні 100 кілометрів відстані відповідних маршрутів його транспортування.
У разі зміни тарифів на транспортування до ставок рентної плати застосовується коригуючий коефіцієнт, який обчислюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, крім ставки рентної плати за транзитне транспортування аміаку та за транспортування нафти магістральними нафтопроводами для споживачів України.
Сума податкових зобов’язань з рентної плати обчислюється як добуток відповідного об’єкта оподаткування, визначеного у п.п. 256¹.2 ст. 256¹ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), на відповідну ставку оподаткування, визначену у п. 256¹.3 ст. 256¹ ПКУ, та з урахуванням коригуючого коефіцієнта, визначеного в установленому порядку.
Сума податкових зобов’язань з рентної плати за податковий (звітний) період сплачується виходячи з:
● фактичних обсягів аміаку і відстані відповідних маршрутів його транспортування територією України;
● фактичних обсягів нафти і нафтопродуктів, що транспортуються територією України.
Норми визначені ст. 256¹ ПКУ.

Співробітниками податкової міліції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області ліквідований
межрегіональний «конвертаційний центр»
У Дніпропетровській області співробітники податкової міліції ГУ ДФС ліквідували міжрегіональний «конвертаційний центр», організований групою осіб.
Зазначені особи здійснювали незаконну діяльність по наданню послуг підприємствам реального сектора економіки, переважно Дніпропетровської, Київської, Донецької, Полтавської областей, в ухиленні від сплати податків шляхом вчинення «безтоварних» операцій та незаконного переведення грошових коштів з безготівкової форми в готівкову.
Учасниками угрупування створено на підставних осіб, виключно з метою переводу безготівкових коштів у готівку, цілий ряд суб’єктів господарювання з ознаками фіктивності. Протягом 2017-2018 років через зазначені «фіктивні» підприємства «проконвертовано» понад 120 млн грн, ймовірні втрати бюджету складають 20 млн гривень.
Механізм конвертації полягав в тому, що на розрахункові рахунки транзитно-конвертаційних підприємств та суб’єктів господарської діяльності з ознаками «фіктивності» перераховувались безготівкові грошові кошти за нібито придбані товари та послуги, від підприємств реального сектору економіки (будівельні матеріали, побутова техніка, продукти харчування, тощо). В подальшому кошти знімались з розрахункових рахунків в банківських установах та повертались замовникам таких послуг за вирахуванням відсотка «винагороди».
В рамках кримінального провадження створено 7 мобільних слідчо-оперативних груп та проведено комплекс слідчо-оперативних заходів, обшуки за місцями мешкання основних фігурантів, тіньових офісів та транспортних засобів. Також накладено арешти на розрахункові рахунки у банківських установах та на суми ліміту податку на додану вартість в системі електронного адміністрування.
З незаконного обігу вилучено оргтехніку, оригінали первинних фінансово-господарських документів, мобільні телефони та печатки з ознаками фіктивності у кількості понад 160 штук. На розрахункових рахунках заблоковано майже 6 млн гривень.
На даний час проводяться слідчі дії у відношенні учасників «конвертаційного центру» з метою притягнення їх до кримінальної відповідальності.

Оновлено програмне забезпечення для формування та подання звітності в електронному вигляді
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу платників, що вийшло чергове доповнення до спеціалізованого клієнтського програмного забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності» (даний комплект програмного забезпечення включає в себе зміни та доповнення з 27.12.2018 по 07.02.2019 включно та встановлюється тільки на релізи Системи версії 1.27.*, при цьому всі персональні довідники та налаштування користувача залишаються незмінними).
Перелік змін та доповнень (версія 1.27.3.0) станом на 07.02.2019:
Додано нові версії документів:
1. Для забезпечення приймання розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва за формою, яка затверджена наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 16 березня 2018 року № 142:
J0303308 – Розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва.
2. На виконання наказу Міністерства фінансів України від 15 листопада 2018 року № 897 «Про внесення змін до форми Податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки»:
J0302105 – Податкова декларація з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;
J0312105 – Додаток 1 до Податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Розрахунок у частині об’єктів житлової нерухомості;
J0312205 – Додаток 2 до Податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Розрахунок у частині об’єктів нежитлової нерухомості.
3. У відповідності до форм, які опубліковано на сайті Державної служби статистики України (далі – Держстат), додано нові версії документів:
S0400118 – Структурне обстеження підприємства. Форма № 1-підприємництво (річна) (наказ Держстату 26.07.2018 № 160);
S0401001 – Структурне обстеження підприємства. Форма № 2-підприємництво (річна) (наказ Держстату 26.07.2018 № 160);
S1300108 – Використання інформаційно-комунікаційних технологій на підприємствах. Форма № 1-ІКТ (річна) (наказ Держстату 06.07.2018 № 117);
S1500113 – Звіт про здійснення наукових досліджень і розробок. Форма № 3-наука (річна) (наказ Держстату 09.07.2018 № 142);
S2204007 – Звіт про діяльність закладу дошкільної освіти. Форма № 85-к (річна) (наказ Держстату 16.07.2018 № 150).
Інформація розміщена на офіційнму веб-порталі ДФС України за посиланням
http://sfs.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/

Виправлення помилок у звіті щодо сум нарахованого ЄСВ до закінчення терміну його подання
ДФС України повідомила, що згідно з п. 1 розділу V Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 435), у разі виявлення помилки у Звіті щодо сум нарахованого єдиного внеску (далі – Звіт) до закінчення терміну подання цього Звіту страхувальник повторно формує та подає Звіт у повному обсязі до контролюючого органу за місцем обліку.
Чинним вважається останній електронний або паперовий звіт, поданий страхувальником до закінчення термінів подання звітності, визначених Порядком № 435, який пройшов всі контролі при завантаженні до Реєстру страхувальників та до Реєстру застрахованих осіб.
Якщо страхувальником до закінчення терміну подання Звіту подаються лише окремі таблиці Звіту за поточний звітний період із зазначенням типу форми «скасовуюча», «додаткова» цей Звіт не вважається Звітом і вважається таким, що не подавався.
Тобто у разі виявлення помилки у Звіті до закінчення терміну його подання, страхувальник (у тому числі ФОП та особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, що подають звітність самі за себе) повторно формує та подає Звіт у повному обсязі до контролюючого органу за місцем обліку.
Одночасно нагадаємо, що відповідно до п. 1 розділу І Порядку № 435, cтрахувальники – це платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ), зазначені в п. 1 частини першої ст. 4 (роботодавці) Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464), на яких покладено обов’язки нараховувати, обчислювати та сплачувати ЄСВ, а також платники ЄCВ, які зазначені, зокрема, в підпунктах. 4, 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464 (фізичні особи – підприємці (далі – ФОП) та особи, які провадять незалежну професійну діяльність).
Пунктом 1 розділу ІІІ Порядку № 435 встановлено, що:
► роботодавці зобов’язані формувати та подавати до контролюючих органів Звіт протягом 20 календарних днів, що настають за останнім днем звітного періоду;
► ФОП, у тому числі ФОП – платники єдиного податку, формують та подають до контролюючих органів Звіт самі за себе один раз на рік до 10 лютого року, що настає за звітним періодом;
► особи, які провадять незалежну професійну діяльність, формують та подають до контролюючих органів Звіт самі за себе один раз на рік до 01 травня року, що настає за звітним періодом.
Інформація розміщена на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням
http://sfs.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/367258.html

Туристичний збір: зміни 2019 року
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що з 01.01.2019 змінився порядок справляння туристичного збору, а саме: набули чинності зміни щодо розміру ставки, бази справляння та порядку сплати туристичного збору.
Туристичний збір є місцевим збором, основні елементи якого визначаються відповідними сільськими, селищними, міськими радами та радами об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад.
З 01 січня 2019 року ставка туристичного збору (далі – збір) встановлюється за рішенням відповідної ради за кожну добу тимчасового розміщення у місцях проживання (ночівлі) у розмірі до 0,5 % мінімальної заробітної плати – для внутрішнього туризму та до 5 % мінімальної заробітної плати – для в’їзного.
Платниками збору є громадяни України, іноземці, а також особи без громадянства, які прибувають на територію адміністративно-територіальної одиниці, на якій діє рішення ради про встановлення туристичного збору, та тимчасово розміщуються у місцях проживання (ночівлі).
Згідно з рішенням рад, справляння збору може здійснюватися з тимчасового розміщення у таких місцях проживання (ночівлі):
● готелях, кемпінгах, мотелях, гуртожитках для приїжджих, хостелах, будинках відпочинку, туристичних базах, гірських притулках, таборах для відпочинку, пансіонатах та інших закладах готельного типу, санаторно-курортних закладах;
● житлових будинках, прибудовах до житлового будинку, квартирах, котеджах, кімнатах, садових будинках, дачних будинках, будь-яких інших об’єктах, що використовуються для тимчасового проживання (ночівлі).
Базою справляння збору є загальна кількість діб тимчасового розміщення у місцях проживання (ночівлі).
Справляння збору здійснюється податковими агентами. Їх перелік та інформація про таких податкових агентів оприлюднюється на офіційному веб-сайті відповідної ради.
Платники збору сплачують суму збору авансовим внеском перед тимчасовим розміщенням у місцях проживання (ночівлі) податковим агентам, які справляють збір за ставками, у місцях справляння збору та з дотриманням інших вимог, визначених рішенням відповідної ради.
Податкові агенти сплачують збір за своїм місцезнаходженням щоквартально, у визначений для квартального звітного (податкового) періоду строк та відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал, або авансовими внесками до 30 числа (включно) кожного місяця (у лютому – до 28 (29) включно) на підставі рішення відповідної сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад.
Зміни внесені до Податкового кодексу України Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів».

До уваги платників екологічного податку!
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що у 2019 році відбулись суттєві зміни у податковому законодавстві щодо справляння екологічного податку, які з одного боку, зменшують податкове навантаження на підприємства малого та середнього бізнесу, а з іншого – підвищують економічну зацікавленість великих промислових підприємств у зменшенні викидів в атмосферу парникових газів.
Зазначені зміни спрямовані на зменшення викидів основного парникового газу, двоокису вуглецю (СО2), який спричиняє глобальне потепління та інші негативні наслідки пов’язані з ним (розтоплення полярної криги, підвищення рівня світового океану, зростання площі пустель, зниження врожайності, загибель певних видів тварин тощо).
Зміни полягають у тому, що з 01.01.2019 платниками екологічного податку за викиди двоокису вуглецю є платники, у яких річний обсяг викидів двоокису вуглецю перевищує 500 тонн за рік, тобто у 2019 році підприємства, річний обсяг викидів яких не перевищує 500 тонн, не будуть платниками екологічного податку. Таким чином, підприємства, у яких викиди двоокису вуглецю утворювались внаслідок експлуатації невеликих котлів, технологічних нагрівальних пристроїв та іншого обладнання, не повинні здавати відповідний звіт та сплачувати податкові зобов’язання.
Одночасно, з метою стимулювання підприємств-забруднювачів до зменшення забруднення навколишнього природного середовища, а також наближення до ставок за викиди парникових газів в країнах ЕС з 01 січня 2019 року підвищено ставку екологічного податку за викиди двоокису вуглецю стаціонарними джерелами з 0,41 грн за тонну до 10 грн за тонну, тобто збільшено у 24,4 рази.
Крім того, відбулися законодавчі зміни у розподілі екологічного податку. З 01.01.2019 у місцевих бюджетах залишається 55 % цього платежу (крім тієї частини, що справляється за викиди плати двоокису вуглецю, яка повністю потрапляє до держбюджету).
Відповідно до п. 16¹ ст. 29 Закону України від 22 листопада 2018 року № 2621-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» запроваджено особливий порядок розподілу коштів екологічного податку за викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення в частині зарахування викидів двоокису вуглецю до загального фонду державного бюджету у розмірі 100 %, а від інших видів забруднюючих речовин зараховуються до загального фонду державного бюджету лише у розмірі 45 %.

Від’ємне значення об’єкта оподаткування: застосування пільг з податку на прибуток підприємств
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що податкова пільга – це передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов’язку щодо нарахування і сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених п. 30.2 ст.30 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) (п. 30.1 ст. 30 ПКУ).
Порядок обліку сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1233 (далі – Порядок № 1233).
Суб’єкт господарювання, що не сплачує податки та збори у зв’язку з отриманням податкових пільг, веде облік сум таких пільг та складає Звіт про суми податкових пільг (далі – Звіт) за формою згідно з додатком (п. 2 Порядку № 1233).
Отже, у Звіті відображається сума податку на прибуток, яка не сплачена до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг.
Згідно з п. 140.4 ст. 140 ПКУ фінансовий результат до оподаткування зменшується, зокрема на суму від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років.
Положення п. 140.4 ст. 140 ПКУ застосовуються з урахуванням п. 3 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ (п.п. 140.4.2 п. 140.4 ст. 140 ПКУ).
У випадку, якщо об’єкт оподаткування з податку на прибуток має позитивне значення, сума пільги, передбаченої п.п. 140.4.2 п. 140.4 ст. 140 ПКУ, розраховується таким чином:
«Σ від’ємного значення попереднього звітного року в межах суми прибутку звітного періоду» Х «розмір базової ставки податку» /100.
У випадку, якщо об’єкт оподаткування з податку на прибуток у звітному періоді має від’ємне значення або дорівнює нулю, без врахування від’ємного значення об’єкта оподаткування попереднього звітного року, то втрати до бюджету не виникають та сума пільги не визначається.

У січні на Дніпропетровщині анульовано 268 «алкогольних» та «тютюнових» ліцензій
Усього в області станом на 01.02.2019 діє 13 520 ліцензій на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами. Наразі, впродовж січня поточного року суб’єкти господарювання Дніпропетровщини отримали 1 233 ліцензії, з них 627 – на право здійснення торгівлі у роздріб алкогольними напоями і 606 – тютюновими виробами.
Щоправда, придбати ліцензію – півсправи. За неї слід вчасно розраховуватись та дотримуватись правил торгівлі. Цих вимог не виконували 268 суб’єктів господарювання, за що вони позбавлені ліцензій.
Серед тих, хто був позбавлений ліцензій – 9 підприємців, що продавали неповнолітнім тютюнові і алкогольні вироби.

Податкові повідомлення-рішення для фізичних осіб в «Електронному кабінеті»
ДФС України повідомила, що для фізичних осіб – платників податків в «Електронному кабінеті» надано он-лайн доступ до сформованих податкових повідомлень-рішень щодо сум нарахованих податкових зобов’язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, транспортного податку та плати за землю.
Крім того, в режимі «ЕК для громадян» приватної частини «Електронного кабінету» платники податків – фізичні особи мають можливість перегляду даних щодо об’єктів рухомого та нерухомого майна, які є об’єктами оподаткування (земельні ділянки, житлові будинки, квартири, садові (дачні будинки), гаражі, легкові автомобілі тощо), відомості про які отримані з реєстрів інших державних органів та стосовно яких сформовані податкові повідомлення-рішення.
Також за необхідністю в «Електронному кабінеті» за допомогою сервісу «Стан розрахунків з бюджетом» фізичні особи можуть сплатити податки, збори, платежі та перевірити розрахунки сум податкових зобов’язань по таких податках.
Інформацію розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням
http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/367308.html

Строки подання податкової декларації про майновий стан і доходи за результатами 2018 року
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що останній день подання річної податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) за 2018 рік:
► для фізичних осіб – підприємців, стосовно яких проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця за її рішенням, – протягом 30 календарних днів з дня проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності;
► для громадян і осіб, які проводять незалежну професійну діяльність, та які зобов’язані подати декларації – 02.05.2019;
► для громадян, які мають право на податкову знижку – по 31.12.2019 (включно).
Звертаємо увагу, що для фізичних осіб – підприємців, які обрали загальну систему оподаткування, останнім терміном подання податкової декларації було 11.02.2019.

Сільгоспвиробник, який надав нерухомість в оренду, з 01.01.2019 сплачує податок на нерухоме майно
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що з 01 січня 2019 року не оподатковуються податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок), будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, за умови, що такі об’єкти не здаються власниками в оренду, лізинг, позичку (оновлений п.п. «ж» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).
Отже, з 01 січня 2019 року сільськогосподарські виробники, які здають в оренду, лізинг або позичку будівлі або споруди сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства, є платниками податку.
Вищевказані зміни внесено до ПКУ Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів».

Прощений (анульований) іпотечний кредит: зобов’язання з ПДФО можливо розстрочити
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що за кредитом, отриманим для придбання житла (іпотечним кредитом), платники податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) мають право на сплату суми податкового зобов’язання, нарахованої на суму боргу (кредиту та/або відсотків), прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення терміну позовної давності, протягом 3-х років починаючи з року, в якому задекларовано суму такого податкового зобов’язання (абзац другий п.п. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).
Для розстрочення такої суми податкового зобов’язання, платник ПДФО разом із податковою декларацією про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) повинен подати до контролюючого органу заяву довільної форми, яка містить фактичні дані про суму прощеного (анульованого) кредитором боргу (кредиту та/або відсотків по ньому), підтверджену відповідними документами кредитора, а також коротке пояснення обставин, які призвели до виникнення необхідності здійснення розстрочення задекларованої суми податкового зобов’язання.
Відповідно до положень абзацу третього п.п. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ, суми розстрочених податкових зобов’язань розраховуються платником ПДФО самостійно, згідно з документами щодо суми прощеного (анульованого) кредитором боргу (кредиту та/або відсотків) та погашаються рівними частинами кожного календарного кварталу до 20 числа місяця, наступного за кожним календарним кварталом (до 20 квітня, до 20 липня, до 20 жовтня і до 20 грудня) починаючи з кварталу, що настає за тим кварталом, у якому до контролюючого органу подано заяву у довільній формі, що містить фактичні дані про суму прощеного (анульованого) кредитором боргу (кредиту та/або відсотків), підтверджену відповідними документами кредитора, та коротке пояснення обставин, що призвели до виникнення необхідності здійснення розстрочення задекларованої суми податкового зобов’язання.
Крім того, відповідно до абзацу 1 п.п. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника ПДФО включається основна сума боргу (кредиту) платника ПДФО, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов’язаний повідомити платника ПДФО – боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників ПДФО, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує ПДФО з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному п.п. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ, такий кредитор зобов’язаний виконати всі обов’язки податкового агента щодо доходів, визначених п.п. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ.

Надано доступ до усіх квитанцій за результатами обробки податкових накладних та розрахунків коригування
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що ДФС України проінформувала платників про наступне.
Користувачам «Електронного кабінету» надано доступ до всіх квитанцій за результатами обробки податкових накладних (далі – ПН) та розрахунків коригування до ПН (далі – РК) незалежно від способу подання їх на реєстрацію в Єдиний реєстр податкових накладних (далі – ЄРПН).
Платники ПДВ мають можливість в режимі «ЄРПН» особистого кабінету, крім доступу щодо складених ними чи їх контрагентами ПН та/або РК в розрізі відповідних статусів, переглянути та завантажити квитанції за результатами їх обробки незалежно від програмного забезпечення, яким такі ПН надсилались на реєстрацію в ЄРПН.
Нагадуємо, що до ЄРПН вносяться відомості щодо ПН та/або РК, які прийняті та підлягають реєстрації, реєстрацію яких зупинено, а також щодо яких у встановленому порядку прийнято рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації.
Інформація розміщена на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням
http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/367475.html

Підприємницька діяльність ГО, спрямована на фінансування своєї основної діяльності: що зі статусом неприбутковості?
Міністерсво фінансів України щодо правомірності включення громадських організацій, які здійснюють підприємницьку діяльність, спрямовану на фінансування своєї основної діяльності, до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр) повідомило наступне.
Пунктом 5 ст. 1 Закону України від 22 березня 2012 року № 4572-VI «Про громадські об’єднання» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 4572) встановлено, шо громадське об’єднання (далі – ГО) може здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи або без такого статусу. ГО зі статусом юридичної особи є непідприємницьким товариством, основною метою якого не є одержання прибутку.
Відповідно до п. 6 ст. 3 Закону № 4572 до принципів утворення і діяльності ГО відноситься, зокрема принцип відсутності майнового інтересу, який передбачає, що члени (учасники) ГО не мають права на частку майна ГО та не відповідають за його зобов’язаннями. Доходи або майно (активи) ГО не підлягають розподілу між його членами (учасниками) і не можуть використовуватися для вигоди будь-якого окремого члена (учасника) ГО, його посадових осіб (крім оплати їх праці та відрахувань на соціальні заходи).
ГО зі статусом юридичної особи має право здійснювати підприємницьку діяльність безпосередньо, якщо це передбачено статутом ГО, або через створені в порядку, передбаченому законом, юридичні особи (товариства, підприємства), якщо така діяльність відповідає меті (цілям) ГО та сприяє її досягненню. Відомості про здійснення підприємницької діяльності ГО включаються до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (п. 2 ст. 21 Закону № 4572).
ГО зі статусом юридичної особи, створені ним юридичні особи (товариства, підприємства) зобов’язані вести бухгалтерський облік, фінансову та статистичну звітність, бути зареєстрованими в органах доходів і зборів та сплачувати до бюджету обов’язкові платежі відповідно до закону. Надання ГО, створеним ними юридичним особам (товариствам, підприємствам) пільг, у тому числі з оподаткування, здійснюється на підставах та в порядку, визначених законом (п. 3 ст. 23 Закону № 4572).
Водночас, відповідно до п.п. 133.4.6 п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до неприбуткових організацій можуть бути віднесені, зокрема ГО, які одночасно відповідають вимогам, встановленим п. 133.4 ст. 133 ПКУ.
Доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами (п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. ПКУ).
Підпунктами 133.4.3 і 133.4.4 п. 133.4 ст. 133 ПКУ передбачено заходи, що здійснюються неприбутковою організацією або контролюючим органом у випадку використання неприбутковою організацією доходів (прибутків) для цілей інших, ніж передбачені п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 ПКУ. Зокрема, встановлення контролюючим органом факту використання неприбутковою організацією доходів (прибутків) для цілей інших, чим передбачені п.п. 133.4.2 п.133.4 ст. 133 ПКУ, є підставою для виключення такої організації з Реєстру і нарахування податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств, штрафних санкцій і пені відповідно до норм ПКУ.
Таким чином, положення ПКУ не обмежують можливість здійснення ГО, які є неприбутковими організаціями для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств, підприємницької діяльності для досягнення мети, заради якої вони були створені, а саме виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами.
Результати підприємницької діяльності ГО відображають у Звіті про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, форма якого затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.06.2016 № 553 із змінами та відповідно до п. 46.2 ст. 46 ПКУ подають його разом із фінансовою звітністю контролюючому органу за місцем реєстрації ГО як платника податків.

Нерухомість в Україні фізичної особи нерезидента надається в оренду виключно через ФОП – резидента або юрособу – резидента
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу, що оподаткування доходу від надання нерухомості в оренду регулюється п. 170.1 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Нерухомість, яка розташована на території України і належить фізичній особі – нерезиденту, надається в оренду виключно через фізичну особу – підприємця (ФОП) або юридичну особу – резидента (уповноважених осіб), що виконують представницькі функції такого нерезидента на підставі письмового договору та виступають його податковим агентом стосовно таких доходів. Нерезидент, який порушує норми п. 170.1 ст. 170 ПКУ, вважається таким, що ухиляється від сплати податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) (п.п. 170.1.3 п. 170.1 ст. 170 ПКУ).
Підпунктом 170.1.4 п. 170.1 ст. 170 ПКУ встановлено, що вищезазначені доходи оподатковуються податковим агентом під час їх виплати за їх рахунок за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ, тобто 18 відсотків бази оподаткування.

До уваги платників податку на прибуток!
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств (далі – податок) є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Податкового кодексу України (далі – ПКУ) (п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ).
Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, об’єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень розділу ІІІ «Податок на прибуток підприємств ПКУ.
Так, зокрема, п.п. 140.5.10 п. 140.5 ст. 140 ПКУ визначено, що фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму перерахованої безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг) особам, що не є платниками податку (крім фізичних осіб), та платникам податку, які оподатковуються за ставкою 0 відсотків відповідно до п. 44 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, крім безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг), перерахованої неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг, для яких застосовується положення п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 ПКУ.

Найманий працівник відпрацював неповний місяць та звільнився: нарахування роботодавцем ЄСВ
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області доводить до відома роботодавців, що у разі якщо база нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума ЄСВ розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та ставки ЄСВ (частина п’ята ст. 8 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями).
Умовою застосування зазначеної норми є перебування найманого працівника у трудових відносинах повний календарний місяць або відпрацювання всіх робочих днів звітного місяця.
У разі звільнення або прийняття працівника на основне місце роботи протягом місяця, в якому нарахована заробітна плата за відпрацьований час не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, сума ЄСВ розраховується з фактично нарахованої заробітної плати незалежно від її розміру.

Юрособа, яка здійснює видобуток корисних копалин для забезпечення власних потреб, не може бути платником єдиного податку
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що корисні копалини – природні мінеральні утворення органічного і неорганічного походження у надрах, у тому числі будь-які підземні води, а також техногенні мінеральні утворення в місцях видалення відходів виробництва та втрат продуктів переробки мінеральної сировини, які можуть бути використані у сфері матеріального виробництва і споживання безпосередньо або після первинної переробки (п.п. 14.1.91 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).
Добування корисних копалин – сукупність технологічних операцій з вилучення, у тому числі з покладів дна водойм, та переміщення, у тому числі тимчасове зберігання, на поверхню частини надр (гірничих порід, рудної сировини тощо), що вміщує корисні копалини (п.п. 14.1.51 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Абзацом п’ятим п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПКУ визначено, що не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп суб’єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи – підприємці), які здійснюють, зокрема видобуток, реалізацію корисних копалин, крім реалізації корисних копалин місцевого значення.
Слід зауважити, що вищезазначена норма ПКУ не передбачає винятку для здійснення видобутку корисних копалин, який не пов’язаний з отриманням доходу (для забезпечення власних потреб: використання для опалення, використання води, інше).
Отже, якщо юридична особа здійснює видобуток корисних копалин, у тому числі за відсутності економічної вигоди (для забезпечення власних потреб), то така особа не може бути платником єдиного податку.

Туристична діяльність: визначення дати виникнення податкових зобов’язань з ПДВ та податкового кредиту у туристичного оператора
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу суб’єктів господарювання, які надають туристичні послуги, що датою виникнення податкових зобов’язань з ПДВ у туристичного оператора при постачанні туристичного продукту (туристичної послуги) є дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання туристичного продукту (туристичної послуги).
Датою виникнення права на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту туристичного оператора при придбанні товарів/послуг, які не включаються у вартість туристичного продукту (туристичної послуги), є дата отримання товарів/послуг, підтверджена податковою накладною.
Норми передбачені п. 207.6 ст. 207 Податкового кодексу України.

Право на застосування податкової знижки при переобладнанні транспортного засобу
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що платник податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника ПДФО за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником ПДФО у зв’язку із переобладнанням транспортного засобу, що належить платникові ПДФО, з використанням у вигляді палива моторного сумішевого, біоетанолу, біодизелю, стиснутого або скрапленого газу, інших видів біопалива (п.п. 166.3.7 п. 166.3 ст. 166 ПКУ).
Підпунктом 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ визначено, що до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником ПДФО витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання).
При цьому процедура переобладнання транспортних засобів, зокрема, для роботи на газовому моторному паливі та альтернативних видах рідкого і газового палива, встановлена Порядком переобладнання транспортних засобів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2010 року № 607 із змінами та доповненнями, відповідно до п. 13 якого після переобладнання транспортного засобу власник або його представник обирає організацію з оцінки відповідності та подає заяву про проведення оцінювання відповідності транспортного засобу, що переобладнаний, вимогам правил, нормативів і стандартів України, а також умовам (вимогам), викладеним у документі про погодження (далі – заява про проведення оцінювання).
За результатами такого оцінювання видається:
► cертифікат відповідності – для переобладнаних автобусів та транспортних засобів, які переобладнані (за винятком транспортних засобів, переобладнаних для роботи на газовому моторному паливі та альтернативних видах рідкого і газового палива) суб’єктом господарювання, що має нормативно-технічну документацію на відповідний вид переобладнання, узгоджену з Міністерством внутрішніх справ України та Міністерством інфраструктури України, і свідоцтво про погодження конструкції транспортного засобу щодо забезпечення безпеки дорожнього руху;
► акт технічної експертизи або сертифікат відповідності – для транспортних засобів, що переобладнані в індивідуальному порядку, а також для роботи на газовому моторному паливі та альтернативних видах рідкого і газового палива
Враховуючи вищевикладене, фізична особа, яка здійснила переобладнання транспортного засобу та використовує біопаливо (біоетанол, біодизель, стиснутий або скраплений газ та інші види біопалива) з метою отримання податкової знижки повинна подати документи, які підтверджують витрати, здійснені для переобладнання транспортного засобу, сертифікат відповідності для транспортного засобу, що був переобладнаний, та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт).

Автоматизована обробка відомостей про об’єкти оподаткування та об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, які подані в електронному вигляді
ДФС України повідомила, що відомості про об’єкти оподаткування та об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, платники податків можуть подати до контролюючого органу в електронному вигляді.
Користувачі «Електронного кабінету» через приватну частину (особистий кабінет) мають можливість подати Повідомлення про об’єкти оподаткування та об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність в електронному вигляді за формою № 20-ОПП (далі – Повідомлення за ф. № 20-ОПП).
Реєстраційні дані платника в Повідомленні за ф. № 20-ОПП заповнюються автоматично на основі даних ДФС, дані щодо об’єктів оподаткування заповнюються платником самостійно.
Повідомлення за ф. № 20-ОПП опрацьовується повністю в автоматичному режимі та результат опрацювання відображається у Квитанції № 2, яку можливо переглянути в режимі «Вхідні/вихідні документи» «Електронного кабінету».
Крім того, дані про об’єкти оподаткування та об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, відображаються в режимі «Облікові дані платника» «Електронного кабінету».
Обов’язок повідомляти контролюючий орган за основним місцем обліку платника податків про об’єкти оподаткування та об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, встановлений п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України. Такі відомості подаються у повідомленні за ф. № 20-ОПП протягом 10 робочих днів після реєстрації, створення чи відкриття об’єкту оподаткування або об’єкту, пов’язаного з оподаткуванням.
Інформація розміщена на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням: http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/367669.html

У січні завдяки роботі слідчих ГУ ДФС у Дніпропетровській області до бюджету відшкодовано майже 35 млн гривень
Протягом січня 2019 року слідчими ГУ ДФС у Дніпропетровській області розслідувалось 187 кримінальних проваджень, з яких 34 – прийнято до провадження у поточному році.
Із загальної кількості кримінальних проваджень, які розслідувались працівниками слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС області, закінчено 20 кримінальних проваджень, із яких до суду скеровано 10, у тому числі: 9 – з обвинувальними актами, а 1 – з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності.
Крім того, за перший місяць поточного року за підслідністю направлено 3 кримінальних провадження, 11 – приєднано до інших проваджень.
Завдяки розслідуваним справам слідчими ДФС Дніпропетровської області впродовж січня 2019 року відшкодована сума нанесених державі збитків у розмірі 34 млн 636 тис. гривень.

Доступ для платників ПДВ до переліку дипломатичних місій в Електронному кабінеті
Для платників ПДВ в Електронному кабінеті створено новий сервіс, який надає можливість уникнути помилок при складанні податкових накладних/ розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної для власних потреб дипломатичних місій в Україні.
В особистому кабінеті режим «Реєстрація ПН/РК» доповнено новим пунктом меню «Перелік дипломатичних місій», в якому відображається Перелік дипломатичних місій в Україні, які перебувають на обліку в контролюючих органах.
Крім того, в режимі «Реєстрація ПН/РК» платники мають можливість перегляду повної інформації щодо податкової накладної з урахуванням усіх зареєстрованих до неї розрахунків коригування кількісних і вартісних показників.













Про зміну прізвища та реєстрації місця проживання необхідно повідомити органи ДФС
Фахівці Центрів обслуговування платників Криворізького північного управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області звертають увагу, що фізичні особи - платники податків зобов’язані подавати до контролюючих органів відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки фізичної особи – платника податків протягом місяця з дня виникнення таких змін. До таких даних, зокрема, відноситься прізвище особи та зареєстроване місце проживання.
Відповідно до розділу IX Положення про реєстрацію фізичних осіб у ДРФО від 29.09.2017 №822, внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків здійснюється протягом трьох робочих днів від дня подання фізичною особою заяви за формою №5ДР до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання). У разі звернення до будь-якого контролюючого органу строк внесення змін до Державного реєстру може бути продовжено до п’яти робочих днів.
Заява за формою №5ДР може бути подана через представника за наявності документа, що посвідчує особу такого представника, та документа, що посвідчує особу довірителя, або його ксерокопії (з чітким зображенням), а також довіреності, засвідченої у нотаріальному порядку, на проведення процедури зміни даних щодо фізичної особи у Державному реєстрі (після пред’явлення повертається) та її копії.
Завдяки своєчасно внесеній достовірній інформації про фактичні реєстраційні дані фізичних осіб контролюючі органи мають можливість своєчасно інформувати громадян про нараховані суми земельного податку, податку на нерухомість чи транспортного податку.
Будь-яку консультацію щодо порядку заповнення заяв та іншу довідкову інформацію з питань оподаткування можна отримати в Центрах обслуговування Криворізького північного управління, які розташовані за адресами:
50074, Дніпропетровська обл., м.Кривий Ріг, просп. Героїв-підпільників, 42 (для платників Покровського, Тернівського, Довгінцевського, Саксаганського районів м.Кривого Рогу);
50002, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг,вул. Кобилянського, 148-а (для платників Криворізького району);
53100, Дніпропетровська обл., Софіївський район, смт. Софіївка, вул. Меліоративна, 3 (для платників Софіївського району).

За нелегальних працівників до роботодавця у 2019 році застосовуються підвищені штрафи
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що роботодавець до початку роботи найманого робітника зобов’язаний повідомити органи ДФС про прийняття працівника на роботу.
Повідомлення про прийняття працівника на роботу (далі – Повідомлення) складають при укладанні безстрокового трудового договору, строкового трудового договору (на визначений строк, установлений за погодженням сторін; на час виконання певної роботи, з сезонними або тимчасовими працівниками), контракту.
Повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів ДФС за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів:
● засобами електронного зв’язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису;
● на паперових носіях разом з копією в електронній формі;
● на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п’ятьма особами.
Інформація, що міститься у Повідомленні, вноситься до реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб відповідно до Закону України від від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями.
Порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу визначено постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 (далі – Постанова № 413).
Повідомлення у разі заключення цивільно-правововлго договору не складається, тому що при цьому не укладається трудовий договір та, відповідно, відсутні трудові відносини.
Слід зазначити, що штрафи за порушення законодавства про працю у 2019 році підвищено. Це пов’язано із прийняттям Закону України від 23 листопада 2018 року № 2629-VІІ «Про Державний бюджет України на 2019 рік». Цим законом підвищено мінімальну зарплату в 2019 році – 4 173 грн, від якої і залежать розміри штрафів за порушення трудового законодавства.
Так, за фактичний допуск одного працівника до роботи без трудового договору, оформлення його не на повну ставку у разі фактичного виконання роботи цілий день або за виплату заробітної плати в «конверті» згідно з ст. 265 Кодексу законів про працю від 10 грудня 1971 року № 322-VIII із змінами та доповненнями працедавці у 2019 році сплатять 125 190 гривень (тридцятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення).
Крім цього, ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення України від 07 грудня 1984 року № 8073-X із змінами та доповненнями передбачено адміністративну відповідальність на керівника підприємства від 8 500 грн до 17 000 грн за фактичний допуск працівника без трудового договору.

Заробітна плата за виконану місячну норму праці не може бути меншою 4 173 грн
Криворізьке північне управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу роботодавців, що Конституція України гарантує виплату заробітної плати найманим працівникам на рівні не менше законодавчо встановленого мінімуму. Розмір мінімальної зарплати визначено Законом України від 23.11.2018 № 2629-VIII «Про Державний бюджет на 2019 рік», а саме:
- у місячному розмірі – 4 173 грн;
- у погодинному розмірі − 25,13 гривень.
З 1 січня 2019 року роботодавець зобов’язаний щомісяця нараховувати працівнику за повний відпрацьований місяць заробітну плату не менше встановленого законодавством розміру (4 173 грн).
Звертаємо увагу, що вищевказана законодавча норма обов’язкова для виконання як юридичними особами, так і фізичними особами – роботодавцями.
При обчисленні розміру зарплати працівника для забезпечення її мінімального розміру не враховуються доплати за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров’я, за роботу в нічний та надурочний час, роз’їзний характер робіт, премії до святкових і ювілейних дат.
Якщо нарахована заробітна плата працівника, який виконав місячну норму праці, є нижчою за законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати, роботодавець проводить доплату до рівня мінімальної заробітної плати, яка виплачується щомісячно одночасно з виплатою заробітної плати.

Зміни до декларації з податку на прибуток підприємств
Криворізьке північне управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує, що 14.12.2018 набрав чинності наказ Мінфіну України від 19.10.2018 № 842, яким затверджено зміни до форми декларації з податку на прибуток підприємств. В зв’язку з цим, ДФС України у листі від 04.01.2019 № 357/7/99-99-15-02-01-17 надала наступні роз’яснення, зокрема:
- зміни до основної частини декларації
Рядок 5 заголовної частини декларації та рядки «Код за ЄДРПОУ» у додатках до декларації замінено на «Податковий номер або серія (за наявності) та номер паспорта», у яких зазначаються код за ЄДРПОУ або реєстраційний (обліковий) номер платника податку, який присвоюється контролюючими органами, або реєстраційний номер облікової картки платника податку, або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті).
Рядок 9 заголовної частини декларації «Особливі відмітки» доповнено категорією «платник єдиного податку». У зазначеному полі декларації проставляють позначку платники єдиного податку, які здійснювали на користь нерезидента - юридичної особи або уповноваженої ним особи будь-які виплати з доходів із джерелом їх походження з України, отриманим таким нерезидентом.
- Оновлені редакції додатків до декларації
Додаток ЗП до рядка 16 ЗП декларації
Додаток ПН до рядка 23 ПН декларації
Додаток РІ до рядка 03 РІ декларації
Розділи «Резерви банків та небанківських фінансових установ», «Різниці, які виникають при здійсненні фінансових операцій (стаття 140 розділу III Кодексу)», «Різниці, передбачені підрозділом 4 розділу XX Кодексу» оновлено різницями які збільшують фінансовий результат до оподаткування та які зменшують фінансовий результат до оподаткування.
Враховуючи, що видання наказу № 842 обумовлено змінами з 01.01.2018 в оподаткуванні податком на прибуток підприємств, які впливають на показники бюджету поточного року, платникам податку на прибуток підприємств за базовий звітний (податковий) період - 2018 рік рекомендовано подавати податкову декларацію за оновленою формою.

Питання адміністрування податку на землю під час зустрічі з представниками місцевого телеканалу
Під час зустрічі з представниками місцевого телеканалу ТОВ «Перший міський телеканал. Кривий Ріг» начальник відділу місцевих податків і зборів, екологічного податку та рентної плати Криворізького північного управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області Марія Трегубова прокоментувала питання декларування земельного податку в 2019 році.
Відповідно до статті 269 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.
Марія Трегубова закцентувала увагу, що власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. Також, юридичні особи самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.
Під час інтерв’ю було приділено окрему увагу питанням, які, за словами журналістів, турбують безпосередньо членів гаражно-будівельних кооперативів щодо розрахунку суми земельного податку та термінів сплати.
Податківець зазначила, що у разі, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання протягом встановлених строків, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
• при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 10% погашеної суми податкового боргу;
• при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 20% погашеної суми податкового боргу.
Наостаннє, Марія Трегубова зауважила, що інформація щодо ставок земельного податку та орендної плати за право користування земельною ділянкою оприлюднена безпосередньо на інформаційному ресурсі Криворізької місцевої ради та на офіційному веб-порталі ДФС України.
Реквізити бюджетних рахунків для зарахування надходжень розміщено на суб-сайті «Територіальні органи ДФС у Дніпропетровській області» у розділі "Бюджетні рахунки".

Платниками Криворізького північного управління сплачено до державної казни майже 2800 млн гривень податкових платежів
Впродовж 2018 року суб’єкти господарювання, які перебувають на обліку в Криворізькому північному управлінні ГУ ДФС у Дніпропетровській області, перерахували до державного бюджету 2799,2 млн. грн податків та зборів, з них платниками Криворізького району сплачено 353,4 млн.грн, платниками Софіївського району – 57,6 млн. гривень. Порівнюючи з 2017 роком надходження збільшились на 35,8 відсотки, або на 737,8 млн. гривень.
Значну частку в надходженнях до державної казни (34 відс.) складає плата за користування надрами, надходження якої становлять 944,1 млн. гривень. Найбільше зазначеного платежу сплачено платниками районів міста – 814,0 млн. грн., а саме:
платниками Тернівського району – 358,7 млн.грн;
платниками Покровського району – 305,5 млн.грн;
платниками Саксаганського району – 149,8 млн.грн.
Крім цього, до державного бюджету надійшло 942,6 млн. грн. податку на додану вартість, 546,7 млн.грн податку на доходи фізичних осіб та 186,8 млн. грн. податку на прибуток.
Нагадуємо, що ДФС України станом на 01.01.2019 оновлено довідники пільг (№91/1, №91/2). Довідники використовуються при заповненні звіту про суми отриманих пільг, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1233.
Звіт подається суб’єктом господарювання за 3, 6, 9 і 12 календарних місяців за місцем його реєстрації протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового періоду. У разі коли суб’єкт господарювання пільгами не користується, звіт не подається.

Термін оскарження податкового повідомлення - рішення та подання заперечення до акту перевірки продовжено
Криворізьке північне управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує, що з 1 січня 2019 року Законом України від 23.11.2018 № 2628-VIII внесено зміни до Податкового кодексу України. Відповідно до п.п. 44.7 ст. 44 ПКУ змінено терміни подання платником заперечення до акту перевірки контролюючого органу з п’яти до десяти робочих днів.
Також, змінами внесеними до п.56.3 ст. 56 ПКУ, строк адміністративного оскарження податкових повідомлень – рішень складає 10 робочих днів (до внесення змін термін складав 10 календарних днів).
Крім того, збільшено термін протягом якого податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу з десяти до п’ятнадцяти робочих днів.

Антикорупційний сервіс "Пульс" є індикатором якості взаємодії бізнесу та фіскальних органів
Криворізьке північне управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області зазначає, що інформатизація органів доходів і зборів є невід’ємною частиною всіх бізнес-процесів, з якими пов’язана діяльність Державної фіскальної служби України (далі – ДФС), а також спрямована на створення умов для задоволення інформаційних потреб суспільства та реалізації прав громадян на доступ до інформації.
Разом з тим першочерговим завданням фіскальних органів є запобігання корупції, виявлення корупційних ризиків та запровадження дієвих заходів щодо мінімізації корупційних правопорушень.
Інструментом двостороннього зв’язку із громадянами та суб’єктами господарювання, який дає можливість запобігти правопорушенням з боку працівників ДФС, є інтерактивний антикорупційний сервіс "Пульс".
Таким чином, в контексті подолання корупції, ліквідації перешкод, що заважають створенню сприятливого бізнес-клімату, усунення непорозумінь у спілкуванні громадян – платників податків із посадовими особами органів ДФС усіх рівнів антикорупційний сервіс "Пульс" є індикатором якості взаємодії бізнесу та фіскальних органів. Створено всі умови для відкритого повідомлення платниками про неправомірні дії чи бездіяльність працівників відомства.
Заявники можуть надати Інформацію за телефоном 0800-501-007, обравши на інтерактивному голосовому автовідповідачі напрямок «4», та на електронну пошту idd@sfs.gov.ua.
Основними завданнями при опрацюванні звернень, що надійшли на "Пульс", залишаються оперативний та неупереджений розгляд звернень, а також недопущення формального підходу у вирішенні питань заявників.

ДФС запроваджено новий електронний сервіс в «Електронному кабінеті»
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу, що у рамках деклараційної кампанії – 2019 з метою підвищення рівня добровільності декларування доходів громадян, підвищення якості адміністрування, ДФС України запроваджено новий електронний сервіс в «Електронному кабінеті» у частині часткового заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи на підставі облікових даних платника, відомостей щодо нарахованих (виплачених) доходів, наявних в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, та відомостей щодо об’єктів нерухомого (рухомого) майна.
Зазначений сервіс часткового попереднього заповнення декларації надасть можливість платникам податків:
► скоротити час і витрати на подання звітності;
► мінімізувати помилки при заповненні декларації;
► надати копії первинних документів як додаток до декларації в онлайн режимі.
Скористатись зазначеним сервісом зможуть особи, які мають особистий ключ електронного цифрового підпису, зокрема: АЦСК ІДД ДФС; АЦСК АТ КБ «ПРИВАТБАНК»; АЦСК ПАТ «УкрСиббанк»; АЦСК АТ «Ощадбанк»; АЦСК «MASTEKЕY»; ТОВ «АРТ-МАСТЕР» ; АЦСК ТОВ «КС»; АЦСК ДП «УСС»; АЦСК «ТОВ «Алтерсайн»; АЦСК ДП «Український інститут інтелектуальної власності» тощо.
Інформація щодо використання нового сервісу розміщена у банері «ДЕКЛАРАЦІЙНА КАМПАНІЯ 2019» на головній сторінці субсайту «Територіальні органи ДФС у Дніпропетровській області» за посиланням
http://dp.sfs.gov.ua/deklaruvannya-dohodiv-gromadyan-2019/informatsiyni-/363693.html

Понад 13,5 млрд грн єдиного внеску сплатили мешканці Дніпропетровської області у минулому році
Протягом 2018 року органи фіскальної служби Дніпропетровщини забезпечили надходження єдиного соціального внеску на загальну суму 13 млрд 578 млн гривень.
За словами заступника начальника Головного управління ДФС у Дніпропетровській області Ірини Сікіріної, це на 2 млрд 294,4 млн грн більше, ніж за 2017 рік.
При цьому, лише у грудні минулого року платники єдиного внеску регіону перерахували на рахунки Держказначейства 1 млрд 378,4 млн грн, що на 178,9 млн грн більше, ніж в останньому календарному місяці 2017 року.
В середньому щомісяця у 2018 році страхувальники Дніпропетровщини сплачували 1 млрд 131,5 млн грн ЄСВ.

ДФС введено у дію нові коди бюджетної класифікації ПДФО та військового збору
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що для належного ведення оперативного обліку податку (збору) ДФС України введено у дію нові коди бюджетної класифікації:
● 11010501 – «податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами, які не підлягають обов’язковому декларуванню»;
● 11011001 – «військовий збір, що сплачується за результатами декларування».
Отже, відтепер:
І. Платник податку – фізична особа, яка відповідно до розділу IV Податкового кодексу України зобов’язана сплатити податок, але звільнена від подання декларації (при нотаріальному посвідченні договорів та/або при видачі свідоцтв про право на спадщину тощо), сплачує:
- податок за кодом бюджетної класифікації «11010501» – «податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами, які не підлягають обов’язковому декларуванню»;
- військовий збір за кодом бюджетної класифікації «11011000» – «військовий збір».
ІІ. Платник податку – фізична особа, яка зобов’язана подати декларацію, визначити та сплатити свої податкові зобов’язання, сплачує:
- податок за кодом бюджетної класифікації «11010500» – «податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування»;
- військовий збір за кодом бюджетної класифікації «11011001» – «військовий збір, що сплачується за результатами декларування».
Інформацію розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням
http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/363577.html

Про деякі новації податкового законодавства, які почали діяти з 01 січня 2019 року
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує.
ДФС України листом від 27.12.2018 № 40351/7/99-99-14-03-03-17 «Щодо внесення змін до окремих норм Податкового кодексу України» (далі – Лист № 40351) повідомила, що Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIIІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» (далі – Закон № 2628) були внесені до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) зміни, які набули чинності з 01 січня 2019 року.
Зміни, зокрема, дещо змінюють порядок врегулювання спірних питань та прийняття податкових повідомлень-рішень за результатами перевірок платників податків.
Так, збільшено з п’яти до десяти робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки), передбачений абзацом другим п. 44.7 ст. 44 та п. 86.7 ст. 86 ПКУ термін, протягом якого платник податків має право подати до контролюючого органу заперечення до акта (довідки) перевірки та/або додаткові документи, які підтверджують показники, відображені таким платником у податковій звітності.
У зв’язку з цим, збільшено з десяти до п’ятнадцяти робочих днів (з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки) термін прийняття податкових повідомлень-рішень за результатами перевірок (п. 86.8 ст.86 ПКУ).
В той же час, за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному п. 44.7 ст. 44 ПКУ, податкове повідомлення-рішення, як і раніше, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів – протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.
При цьому, до внесення відповідних змін до Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків – юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 № 727, зареєстрованому у Міністерстві юстиції України 26.10.2017 за № 1300/27745 (зі змінами), норми розділу V якого діють в частині, що не суперечить ПКУ.
Крім того, Законом № 2628 збільшено з десяти календарних до десяти робочих днів передбачений п. 56.3 ст. 56 ПКУ термін, протягом якого може бути подана скарга для оскарження в адміністративному порядку прийнятих контролюючими органами податкових повідомлень-рішень.
При цьому, слід звернути увагу на те, що передбачені п. 57.3. ст. 57 ПКУ граничні терміни сплати нарахованих контролюючим органом сум грошових зобов’язань не змінилися. Так, відповідно до цього пункту, у разі визначення грошового зобов’язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 – 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 ПКУ, платник податків зобов’язаний сплатити нараховану суму грошового зобов’язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов’язання платник податків зобов’язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Крім того слід врахувати, що Законом № 2628 продовжено дію норм п.п. 38.11 п. 38 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ, які пов’язані зі спеціальними правилами для підтвердження даних, визначених у податковій звітності суб’єктами господарювання, що здійснювали діяльність на тимчасово окупованій території та/або території населених пунктів на лінії зіткнення і не можуть пред’явити первинні документи, на підставі яких здійснюється облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань на період здійснення заходів із забезпечення проведення операції Об’єднаних сил (ООС).
Лист № 40351 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням
http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/73128.html

До уваги платників податків!
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє про наступне.
Перелік суб’єктів, які здійснюють авіапаливозабезпечення згідно діючого сертифікату на відповідність вимогам авіаційних правил України на здійснення наземного обслуговування, виданого уповноваженим органом з питань цивільної авіації, розміщено на офіційному веб-сайті Державної авіаційної служби України за посиланням https://avia.gov.ua/perelik-sub-yektiv-gospodaryuvannya-yaki-zdijsnyuyut-aviapalivozabezpechennya/.
Суб’єкти господарювання, які здійснюють авіапаливозабезпечення згідно діючого сертифікату на відповідність вимогам авіаційних правил України на здійснення наземного обслуговування, виданого уповноваженим органом з питань цивільної авіації (далі – суб’єкти господарювання, які здійснюють авіапаливозабезпечення), можуть здійснювати заправлення повітряних суден:
► або пальним, придбаним у інших суб’єктів господарювання;
►або пальним, яке належить іншим суб’єктам господарювання, на підставі укладених з цими суб’єктами договорів про надання послуг з заправки повітряних суден.
Відповідно до пункту 26 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) тимчасово, з 01 січня до 30 червня 2019 року (включно), для підтвердження цільового використання та погашення податкових векселів, виданих виробниками та імпортерами бензинів авіаційних або палива для реактивних двигунів згідно з п. 229.8 ст. 229 ПКУ, такими виробниками та імпортерами мають бути подані контролюючому органу – векселедержателю копії первинних документів, які підтверджують здійснення реалізації або заправлення повітряних суден бензинами авіаційними або паливом для реактивних двигунів суб’єктами господарювання, які здійснюють авіапаливозабезпечення.
Первинні документи повинні підтверджувати переміщення бензинів авіаційних або палива для реактивних двигунів по всьому ланцюгу його постачання від виробників або імпортерів до суб’єкта господарювання, якому здійснено заправлення. Це, зокрема, але не виключно: видаткові накладні або акти приймання-передачі, залізничні або товарно-транспортні накладні, акти виконаних робіт, документи на заправлення повітряних суден (видатковий ордер, реєстр, карта, накладна тощо), зареєстровані акцизні накладні, складені на такі операції, також відповідні договори на реалізацію такого пального, на виконання послуг із заправлення повітряних суден.
При цьому у разі заправлення суб’єктами господарювання, які здійснюють авіапаливозабезпечення, повітряних суден пальним, придбаним у інших суб’єктів господарювання, обов’язковим є договір на реалізацію пального суб’єктам, заправлення повітряних суден яких здійснено. У разі заправлення пальним, яке належить іншим суб’єктам господарювання, обов’язковим є договір надання послуг з заправлення повітряних суден.
Інформація розміщена на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням
http://sfs.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/363794.html

Затверджено переліки відходів та брухту чорних і кольорових металів, операції з постачання яких тимчасово звільняються від оподаткування ПДВ
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує.
ДФС України щодо порядку застосування тимчасового режиму звільнення від оподаткування ПДВ для операцій з постачання, у тому числі операцій з імпорту, відходів та брухту чорних і кольорових металів, визначеного пунктом 23 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України (далі – ПКУ) листом ДФС України від 08.01.2019 № 416/7/99-99-15-03-02-17 (далі – Лист № 416) повідомила наступне.
Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів», який набрав чинності 01.01.2019, продовжено до 01.01.2022 дію тимчасового режиму звільнення від оподаткування ПДВ для операцій з постачання, у тому числі операцій з імпорту, відходів та брухту чорних і кольорових металів, визначеного пунктом 23 підрозділу 2 розділу XX ПКУ.
Переліки таких відходів та брухту чорних і кольорових металів затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Дію постанови Кабінету Міністрів України від 12 січня 2011 року № 15 (зі змінами), якою затверджено переліки відходів та брухту чорних і кольорових металів, операції з постачання яких, зокрема операції з імпорту, тимчасово звільняються від оподаткування ПДВ, також продовжено до 01.01.2022 згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2018 року № 1177 (далі – Постанова № 1177).
Постанова № 1177 набрала чинності з 01.01.2019 (пункт 2 Постанови № 1177).
Враховуючи викладене, режим звільнення від оподаткування ПДВ, визначений пунктом 23 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ, поширюється на операції платників податку з постачання, у тому числі операції з імпорту, відходів та брухту чорних і кольорових металів, що здійснюються з 01.01.2019 до 31.12.2021 (включно).
Лист № 416 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням
http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/73129.html

Форма № 1ДФ: з 2019 року оновлено ознаки доходів
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу платників, що 01.01.2019 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 31.10.2018 № 863 (далі – Наказ № 863) (зареєстрований у Міністерстві юстиції України 28.11.2018 за № 1352/32804), яким затверджено зміни до додатка до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку на доходи фізичних осіб за формою № 1 ДФ (далі – ПДФО).
Нагадаємо, що Законами України від 24 грудня 2015 року № 909-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році», № 1910 від 23 лютого 2017 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування спадщини» та від 07 грудня 2017 року № 2245-VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» було внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Зокрема, ст. 165 ПКУ було доповнено новими видами доходів фізичних осіб, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника ПДФО. Так, до них віднесено такі доходи:
►від операції з конвертації цінних паперів,
►від операцій з валютними цінностями,
►інвестиційний прибуток від операцій з борговими зобов'язаннями НБУ,
► сума (вартість) благодійної допомоги надана визначеній категорії платників податків тощо.
Також був змінений порядок оподаткування доходів у вигляді спадщини (подарунків), отриманих від члена сім’ї другого ступеня споріднення
У зв’язку з цим, виникла необхідність приведення у відповідність до норм ПКУ Довідника ознак доходів.
Отже, Наказом № 863 до Довідника ознак доходів внесено зміни, зокрема, оновлено ознаки доходів: 113, 114, 143, 145, 149, 156, 160, 163, 183 та додано нові ознаки доходів 186 – 194.
Водночас внесено зміни і до таблиці з ознаками податкової соціальної пільги.
Слід зауважити, що форма № 1ДФ і Порядок її заповнення та подання не змінилися.
Наказ № 863 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 21.12.2018 № 98.

До уваги платників акцизного податку – отримувачів пального або спирту етилового!
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області доводить до відома, що Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» внесено зміни, зокрема до п. 120².2 ст. 120² Податкового кодексу України.
Так, відсутність з вини платника акцизного податку, який отримав пальне або спирт етиловий, реєстрації в Єдиному реєстрі акцизних накладних другого примірника акцизної накладної/другого примірника розрахунку коригування протягом більш як 120 календарних днів після граничного терміну реєстрації другого примірника акцизної накладної/розрахунку коригування
тягне за собою накладення штрафу в розмірі 2 відсотків суми акцизного податку з відповідних обсягів пального або спирту етилового, зазначених у такій акцизній накладній/розрахунку коригування.

Інтернет-конференція начальника управління комунікацій ГУ ДФС у Дніпропетровській області Манушак Осипової на тему «Новації податкового законодавства 2019 року»
Питання 1. Добрий день!
У мене таке питання: з нового року змінюється розмір мінімальної зарплати і прожиткового мінімуму. На які показники, пов’язані зі сплатою податків і зборів, впливають ці зміни?
Відповідь. Вітаю!
Зміна розміру мінімальної зарплати і прожиткового мінімуму для працездатної особи (далі – прожитковий мінімум) впливає на ті показники, що встановлюються Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – Кодекс) залежно від їх розмірів на 1 січня звітного податкового року.
Так, наприклад, на:
- розмір податкової соціальної пільги та розмір доходу, до якого вона застосовується, які розраховуються у залежності від розміру прожиткового мінімуму (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.
У 2019 році розмір доходу, до якого застосовується податкова соціальна пільга, дорівнює 2 690,00 грн, а розмір податкової соціальної пільги для будь-якого платника податку – 960 грн 50 коп.;
- неоподатковувану граничну норму добових витрат для відрядження, не підтверджених документально (встановлюється у залежності від розміру мінімальної заробітної плати, визначеної законом на 1 січня податкового (звітного) року).
У 2019 році сума добових не повинна перевищувати 417 грн 30 коп.;
- ставки єдиного податку, які встановлюються у відсотках до розміру прожиткового мінімума для платників 1-ої групи (до 10 % прожиткового мінімума, тобто до 192 грн 10 коп.) та до розміру мінімальної заробітної плати для платників 2-ої групи (до 20 % мінімальної заробітної плати, тобто до 834 грн 60 коп.), визначених законом на 1 січня податкового (звітного) року;
- ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що встановлюються у залежності від розміру мінімальної заробітної плати, визначеної законом на 1 січня податкового (звітного) року;
- ставки збору за місця для паркування (встановлюються у залежності від розміру мінімальної заробітної плати, визначеної законом на 1 січня податкового (звітного) року);
- середньоринкову вартість легкового автомобіля, який оподатковується транспортним податком (встановлюється у залежності від розміру мінімальної заробітної плати, визначеної законом на 1 січня податкового (звітного) року).
У 2019 році вартість легкового авто повинна перевищувати 1 мільйон 564 тисячі 875 гривень;
- неоподатковувану вартість дарунків (а також призів переможцям і призерам спортивних змагань), за винятком грошових виплат у будь-якій сумі (встановлюється у залежності від розміру мінімальної заробітної плати, визначеної законом на 1 січня податкового (звітного) року).
У 2019 році – 1 043 грн 25 коп.;
- неоподатковувану суму заборгованості за укладеним цивільно-правовим договором, за якою минув строк позовної давності, (встановлюється у залежності від розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленому законом на 1 січня звітного податкового року).
У 2019 році – не більше 960 грн 50 копійок.
Питання 2. Добрий день!
Мене цікавить питання оподаткування ПДВ з 2019 року посилок, які отримуються із-за кордону.
Відповідь. Добрий день!
Закон України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» (далі – Закон № 2628) передбачає, зокрема зміни щодо ввезення товарів на митну територію України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях.
Так, змінами, внесеними Законом № 2628, передбачено:
► доповнення статті 180 пунктом 180.2¹ Кодексу такого змісту:
особою, відповідальною за сплату до бюджету податку на додану вартість, нарахованого при ввезенні товарів на митну територію України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях, є оператор поштового зв’язку, експрес-перевізник, якщо митне оформлення товарів здійснюється таким оператором поштового зв’язку, експрес-перевізником.
► нову редакцію пункту 180.3 статті 180 Кодексу, відповідно до якої особи, зазначені у пункті 180.21 цієї статті, мають права, виконують обов’язки та несуть відповідальність, передбачену законом, як платники ПДВ;
► викладення у новій редакції назви статті 191 Кодексу і пункту 191.1 до неї, який визначає особливості оподаткування операцій з ввезення на митну територію України товарів у міжнародних поштових та експрес-відправленнях, у несупроводжуваному багажі.
Внесеними змінами визначено порядок сплати податкових зобов’язань з ПДВ у разі ввезення на митну територію України товарів у міжнародних поштових та експрес-відправленнях (підпункт 191.1.3 Кодексу), а також особливості оформлення тимчасових і додаткових реєстрів міжнародних поштових відправлень/міжнародних експрес-відправлень (підпункт 191.1.4 Кодексу). Також підпунктом 191.1.2 пункту 191.1 Кодексу визначено, що датою виникнення податкових зобов’язань з ПДВ у разі ввезення на митну територію України товарів у міжнародних поштових та експрес-відправленнях, у несупроводжуваному багажі є дата подання контролюючому органу митної декларації або документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію;
► викладення у новій редакції підпункту 196.1.17 пункту 196.1 статті 196 Кодексу, відповідно до якої не є об’єктом оподаткування ПДВ операції з:
● ввезення на митну територію України товарів, сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 150 євро, у несупроводжуваному багажі;
● ввезення на митну територію України товарів, сумарна митна вартість яких не перевищує еквівалент 150 євро, на адресу одного одержувача - юридичної особи або фізичної особи - підприємця в одній депеші від одного відправника у міжнародних поштових відправленнях або в одному вантажі експрес-перевізника від одного відправника у міжнародних експрес-відправленнях;
● ввезення на митну територію України товарів, сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 100 євро, для одного одержувача - фізичної особи в одній депеші від одного відправника у міжнародних поштових відправленнях або в одному вантажі експрес-перевізника від одного відправника у міжнародних експрес-відправленнях;
► доповнення пункту 198.6 статті 198 Кодексу такою нормою:
«Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) відповідно до підпункту 191.1.2 пункту 191.1 статті 191 цього Кодексу оператором поштового зв’язку, експрес-перевізником»;
► визначення у пункті 200¹.3 статті 200¹ Кодексу, що в обрахунку реєстраційної суми не враховуються суми ПДВ, сплаченого (нарахованого) відповідно до підпункту 191.1.2 пункту 191.1 статті 191 цього Кодексу оператором поштового зв’язку, експрес-перевізником.
Зміни набирають чинності з 01 січня 2019 року.
Водночас, звертаємо увагу, що слід враховувати такі перехідні положення, визначені пунктом 68 розділу ХХ Кодексу:
▪ з 01 січня 2019 року по 30 червня 2019 року не є об’єктом оподаткування ПДВ операції з ввезення на митну територію України товарів, сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 150 євро для одного одержувача – фізичної особи в одній депеші від одного відправника у міжнародних поштових відправленнях або в одному вантажі експрес-перевізника від одного відправника у міжнародних експрес-відправленнях;
▪ з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2020 року норми пункту 180.2¹ статті 180 Кодексу та підпунктів 191.1.3, 191.1.4 пункту 191.1 статті 191 Кодексу не застосовуються;
▪ з 01 липня 2019 року по 31 грудня 2020 року нарахування та сплата ПДВ у разі ввезення на митну територію України товарів у міжнародних поштових та експрес-відправленнях, сумарна фактурна вартість яких перевищує еквівалент 100 євро для одного одержувача - фізичної особи в одній депеші від одного відправника у міжнародних поштових відправленнях або в одному вантажі експрес-перевізника від одного відправника у міжнародних експрес-відправленнях, здійснюються у порядку нарахування та сплати ПДВ, визначеному Митним кодексом України при ввезенні на митну територію України товарів у міжнародних поштових та експрес-відправленнях, сумарна фактурна вартість яких перевищує еквівалент 150 євро для одного одержувача - фізичної особи в одній депеші від одного відправника у міжнародних поштових відправленнях або в одному вантажі експрес-перевізника від одного відправника у міжнародних експрес-відправленнях.
Питання 3. Добрий день! Хочу запитати, як у 2019 році оподатковуються новорічні подарунки?
Відповідь. Вітаю!
З 01 січня 2019 року оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб (з урахуванням «натурального коефіцієнта» 1,2195) за ставкою 18 відсотків та військовим збором за ставкою 1,5 відсотків підлягатиме лише частина вартості дарунків (а також призів переможцям та призерам спортивних змагань) у негрошовій формі, що перевищує 25 відсотків мінімальної зарплати на 1 січня звітного податкового року, у розрахунку на місяць, тобто перевищує 1 043,25 гривень.
Відповідні зміни внесені Законом № 2628 до підпункту 165.1.39 пункту 165.1 статті 165 Кодексу.
Питання 4. Доброго дня! Мене цікавить, які зміни з 2019 року запроваджуються при заповненні форми № 1ДФ у зв’язку із змінами Довідника ознак доходів?
Відповідь: Добрий день!
Слід нагадати, що Законами України від 24 грудня 2015 року № 909-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році», від 23 лютого 2017 року № 1910-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування спадщини» та від 07 грудня 2017 року № 2245-VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» внесена низка змін до Кодексу.
Так, статтю 165 Кодексу доповнено новими видами доходів фізичних осіб, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.
До них віднесено, зокрема, доходи:
• від операції з конвертації цінних паперів,
• від операцій з валютними цінностями,
• інвестиційний прибуток від операцій з борговими зобов’язаннями Нацбанку України,
• сума (вартість) благодійної допомоги, надана визначеній категорії платників податків.
Також був змінений порядок оподаткування доходів у вигляді спадщини (подарунків), отриманих від члена сім’ї другого ступеня споріднення.
Нові види доходів до внесених змін відображалися за загальною ознакою 127 «Інші доходи», що ускладнює проведення аналізу надходжень податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО).
Отже, виникла необхідність приведення у відповідність до норм Кодексу Довідника ознак доходів.
Наказом Міністерства фінансів України від 31 жовтня 2018 року № 863, який набирає чинності 01 січня 2019 року, внесено зміни до Довідника ознак доходів.
Зокрема, оновлено ознаки доходів: 113, 114, 143, 145, 149, 156, 160, 163, 183 та додано нові ознаки з 186 по 194.
Наприклад, за оновленими ознаками доходу з 01 січня 2019 року відображаються:
113 – дохід, отриманий платником ПДФО внаслідок прийняття ним у спадщину чи дарунок коштів, майна, майнових чи немайнових прав від члена сім’ї першого та другого ступеня споріднення відповідно до підпункту «а» підпункту 174.2.1 пункту 174.2 та пункту 174.6 статті 174 розділу IV Кодексу (підпункт 164.2.10 пункту 164.2 статті 164 та підпункт 165.1.15 пункту 165.1 статті 165 розділу IV Кодексу);
114 – дохід, отриманий платником ПДФО внаслідок прийняття ним у спадщину чи дарунок коштів, майна, майнових чи немайнових прав від фізичної особи, що не є членом сім’ї першого та другого ступеня споріднення, відповідно до підпункту 174.2.2 пункту 174.2 та пункту 174.6 статті 174 розділу IV Кодексу (підпункт 164.2.10 пункту 164.2 статті 164 та підпункт 165.1.15 пункту 165.1 статті 165 розділу IV Кодексу);
145 – сума, сплачена будь-якою юридичною або фізичною особою на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів за здобуття освіти, за підготовку чи перепідготовку платника податку, але не вище трикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року, за кожний повний або неповний місяць навчання, підготовки чи перепідготовки такої фізичної особи (підпункт 165.1.21 пункту 165.1 статті 165 розділу IV Кодексу).
Змінено також текст до ознаки доходу
127 – інші доходи, крім сум грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції у зв’язку з виконанням обов’язків несення служби (підпункт 164.2.20 пункту 164.2 статті 164 розділу IV Кодексу).
Крім того, у новій редакції викладено Таблицю 2 «Довідник ознак податкових соціальних пільг» Довідника ознак доходу. При цьому значення та нумерація ознак не змінюється.

Платники Дніпропетровщини задекларували за 2017 рік доходів на суму понад три мільярда гривень
За підсумками кампанії декларування громадянами Дніпропетровської області та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, подано майже 47 тис. декларацій про майновий стан і доходи за 2017 рік, що на 434 декларації більше, в порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Про це повідомила заступник начальника Головного управління ДФС у Дніпропетровській області Ірина Сікіріна.
Загальна сума задекларованого громадянами доходу становить 3 млрд 321,9 млн грн, що на 484,4 млн грн більше, ніж минулого року.
Сума податку на доходи фізичних осіб, визначена громадянами до сплати у 2018 році, становить 101,4 млн гривень. Порівняно з аналогічним періодом минулого року вона збільшилась на 60,0 тис. гривень. Сума військового збору до сплати складає 13,9 млн гривень.
Податкову знижку задекларували 8887 громадян. Загальна сума податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету, становить 15,7 мільйонів гривень.
Дохід понад 1,0 млн грн задекларували 260 громадян. Загальна сума задекларованого ними оподатковуваного доходу складає 1 млрд 483,5 млн гривень. Сума податку на доходи фізичних осіб до сплати складає 37,5 млн гривень.

До уваги громадян, які декларують доходи!
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 179.1 ст. 179 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) зобов’язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація) у випадках передбачених розділом ІV ПКУ.
Водночас, п. 179.2 ст. 179 ПКУ визначено, коли обов’язок щодо подання податкової Декларації вважається виконаним і податкова Декларація не подається.
Підпунктом 168.4.5 п. 168.4 ст. 168 ПКУ передбачено, що фізична особа, відповідальна згідно з вимогами розділу ІV ПКУ за нарахування та утримання ПДФО, сплачує (перераховує) ПДФО до відповідного бюджету.
З метою належного ведення оперативного обліку ПДФО (збору), ДФС наказом від 27.12.2018 № 873 «Про затвердження змін до наказу ДФС від 10.04.2015 № 267» введено в дію нові коди бюджетної класифікації:
► 11010501 – «податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами, які не пілягають обов’язковому декларуванню»;
► 11011001 – «військовий збір, що сплачується за результатами декларування».
Отже, платники ПДФО – фізичні особи, які відповідно до розділу ІV ПКУ зобов’язані сплатити ПДФО, але звільнені від подання Декларації (при нотаріальному посвідченні договорів та/або при видачі свідоцтв про право на спадщину тощо) сплачують:
■ ПДФО по коду платежу «11010501» «податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами, які не пілягають обов’язковому декларуванню»;
■ військовий збір по коду платежу «11011000» «військовий збір».
У разі, якщо платник ПДФО – фізична особа зобов’язаний подати Декларацію, визначити та сплатити свої податкові зобов’язання, то у такому випадку платник ПДФО сплачує:
■ ПДФО по коду платежу «11010500» – «податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування»;
■ військовий збір по коду платежу «11011001» «військовий збір, що сплачується за результатами декларування».
Крім того, слід зазначити, що ПДФО, утриманий з доходів резидентів та нерезидентів, зараховується до бюджету згідно з Бюджетним кодексом України (далі – БКУ).
Абзацом 5 п. 2 ст. 64 БКУ, який набрав чинності з 01.01.2019, передбачено, що ПДФО, нарахований податковим агентом або фізичною особою, яка отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, з доходів за здавання фізичними особами в оренду (суборенду, емфітевзис) земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених у натурі (на місцевості), сплачується таким податковим агентом або такою фізичною особою до відповідного бюджету за місцезнаходженням таких об’єктів оренди (суборенди, емфітевзису).
Таким чином, у разі отримання особою – орендодавцем у 2019 році доходу від надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю іншій фізичній особі – орендарю, яка не є податковим агентом (самозайнятою особою), орендодавець повинен сплатити (перерахувати) ПДФО до відповідного бюджету за місцезнаходженням земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених в натурі (на місцевості).
При отриманні у 2018 році доходів від здавання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення земельної частки (паю), майнового паю іншій фізичній особі – орендарю, яка не є податковим агентом (самозайнятою особою), орендодавець визначає свої податкові зобов’язання за результатами такого року у річній податковій Декларації та сплачує ПДФО з таких доходів за своєю податковою адресою.

Змінено Порядок державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що Міністерством юстиції України наказом від 29.12.2018 № 4146/5 «Про затвердження Змін до деяких наказів Міністерства юстиції України» (далі – Наказ № 4146/5) внесено зміни, зокрема, до Порядку державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, затвердженому наказом Міністерства юстиції України від 09.02.2016 № 359/5, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 09.02.2016 № 200/28330 (далі – Порядок), а саме: уточнено особливості проведення державної реєстрації за заявами в електронній формі.
Так, в оновленому Порядку визначено, якщо під час розгляду заяви та документів для державної реєстрації державним реєстратором встановлено наявність зареєстрованих у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – Єдиний державний реєстр) інших пакетів документів для державної реєстрації щодо цього самого суб’єкта, наступний пакет документів розглядається після проведення державної реєстрації чи відмови в такій реєстрації на підставі заяви та документів, зареєстрованих в Єдиному державному реєстрі раніше.
Також Порядком визначено, що документи, які містять більше однієї сторінки, скануються в один файл. У разі перевищення допустимого для завантаження файла розміру такий файл розділяється на декілька файлів. Електронні копії документів мають бути придатні для сприйняття їх змісту.
Крім того, Наказом № 4146/5 уточнено, що заява формується заявником в електронній формі з обов’язковим долученням до неї оригіналів електронних документів для державної реєстрації.
Слід зауважити, що заява та документи для державної реєстрації в електронній формі мають відповідати вимогам, встановленим Законами України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» із змінами та доповненнями та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги».
Плата за надання адміністративних послуг здійснюватиметься на порталі електронних сервісів з використанням платіжних систем через мережу Інтернет.
Наказ № 4146/5 розміщено на офіційному сайті Міністерства юстиції України за посиланням
https://minjust.gov.ua/n/22580

Платникам ПДВ необхідно здійснити річний перерахунок за 2018 рік
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу платників ПДВ, що у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково – ні, платник ПДВ зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) ПДВ під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях (п. 199.1 ст. 199 ПКУ).
Пунктом 199.4 ст. 199 ПКУ встановлено, що платник ПДВ за підсумками календарного року здійснює перерахунок частки використання товарів/послуг та необоротних активів в оподатковуваних операціях виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій.
Частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях визначається у відсотках як відношення обсягів з постачання оподатковуваних операцій (без урахування сум ПДВ) за попередній календарний рік до сукупних обсягів постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій (без урахування сум ПДВ) за цей же попередній календарний рік. Визначена у процентах величина застосовується протягом поточного календарного року (п. 199.2 ст. 199 ПКУ).
Відповідно до п. 199.5 ст. 199 ПКУ частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях, визначена з урахуванням норм пп. 199.2 – 199.4 ст. 199 ПКУ, застосовується для проведення коригування сум податкових зобов’язань, зазначених у п. 199.1 ст. 199 ПКУ.
Результати перерахунку сум податкових зобов’язань відображаються у податковій декларації за останній податковий період року. У разі зняття з обліку платника ПДВ, у тому числі за рішенням суду, коригування відображається платником ПДВ у податковій декларації останнього податкового періоду, коли відбулося зняття з обліку.
Отже, платникам ПДВ за підсумками 2018 року необхідно здійснити перерахунок частки використання товарів/послуг та необоротних активів в оподатковуваних операціях виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій.

Відрядження 2019 року: неоподатковувана сума добових для відряджень у межах території України складає 417,3 гривень
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що до оподатковуваного податком на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) доходу платника податків – фізичної особи, яка перебуває у трудових відносинах із своїм роботодавцем не включаються витрати на відрядження, не підтверджені документально, на харчування та фінансування інших власних потреб фізичної особи (добові витрати), понесені у зв’язку з таким відрядженням у межах території України, але не більш як 0,1 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, в розрахунку за кожен календарний день такого відрядження, а для відряджень за кордон – не вище 80 євро за кожен календарний день такого відрядження за офіційним обмінним курсом гривні до євро, установленим Національним банком України, в розрахунку за кожен такий день (п.п. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 Податкового кодексу України).
Відповідно до ст 8 Закону України від 23 листопада 2018 року № 2629-VIII «Про Державний бюджет України на 2019 рік» мінімальна заробітна плата з 01 січня 2019 року становить 4 173 гривні.
Тобто, у 2019 році неоподатковувана ПДФО сума добових для відряджень у межах території України не підтверджена документально складає 417,3 гривень.
Водночас, сума збільшення розміру добових витрат на відрядження понад встановлені норми включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника ПДФО та, відповідно, відображається в податковому розрахунку за ф. № 1ДФ як додаткове благо.

Відбулася зустріч з представниками бізнесу щодо легалізації заробітної плати та підвищення її рівня
У Головному управлінні ДФС у Дніпропетровській області, у рамках заходів, спрямованих на детінізацію відносин у сфері зайнятості населення, які затверджені розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05 вересня 2018 року № 649-р, відбулася зустріч з представниками однієї з найбільших торгівельних мереж магазинів міста.
Під головуванням заступника начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Ірини Сікіріної у зустрічі прийняли участь перший заступник начальника Держпраці у Дніпропетровській області Ігор Осадчий, заступник начальника ГУ Пенсійного фонду України області Олена Щирба, а також начальники ГУ ДФС області – управління податків і зборів з фізичних осіб Владислав Воінов та юридичного управління Олег Басан.
Захід відкрила Ірина Сікіріна. Вона відмітила, що на теперішній час одним з пріоритетних напрямків роботи органів Державної фіскальної служби є сприяння легалізації трудових правовідносин у бізнес-середовищі та оптимізація процедури реєстрації трудових правовідносин з найманими працівниками.
Ігор Осадчий в ході зустрічі звернув увагу на необхідність координації роботи органів державної влади в питаннях проведення інформування платників та здійснення заходів щодо виявлення фактів застосування незадекларованої праці.
Обговорювались питання неприпустимості допуску до роботи найманих працівників без належного оформлення з ними трудових відносин, нарахування заробітної плати та її відповідності до середньогалузевої.
Тож метою попередження роботодавців є своєчасне виконання трудового законодавства суб’єктами господарювання області, а не отримання встановлених законодавством штрафів.
Представники ГУ ДФС у Дніпропетровській області розглядають бесіди з роботодавцями, як профілактичні заходи, що дозволять своєчасно та у повному обсязі наповнювати коштами державний та місцеві бюджети. Головне – з дотриманням норм та вимог закону.

До уваги платників плати за землю!
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує про наступне.
ДФС України повідомила, що відповідно до вимог пунктів 289.2 та 289.3 ст. 289 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель та не пізніше 15 числа поточного року забезпечує інформування центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.
Листом від 04.01.2019 № 22-28-0.22-125/2-19 Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру (далі – Держгеокадастр) надано інформацію про щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земель.
Додатково: Держгеокадастр поінформував, що наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 16.11.2018 № 552 «Про затвердження технічної документації із загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення» (далі – Наказ № 552) затверджено відповідну технічну документацію.
Наказ № 552 набрав чинності з 01 січня 2019 року.
Оскільки нормативна грошова оцінка земель є базою оподаткування земельним податком, застосовується для розрахунку річної суми орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, а також є базою оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи, її зміна впливає на розрахунок суми податкових зобов’язань на поточний рік.
Нагадуємо, що згідно з вимогами п. 286.2 ст. 286 ПКУ платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за відповідною формою.
Платники єдиного податку четвертої групи також самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за встановленою формою (п. п. 295.9.1 п.у 295.9 ст. 295 ПКУ).
Водночас зазначаємо, що для отримання більш детальної інформації щодо нормативної оцінки земельних ділянок необхідно звертатися до територіальних підрозділів Держгеокадастру за місцем розташування земельних ділянок.
Інформація розміщена на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням
http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/364121.html

Внесено зміни до Пояснень до УКТ ЗЕД
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що ДФС України наказом від 11.01.2019 № 20 «Про внесення змін до Пояснень до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності» (далі – Наказ № 20) внесла зміни до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі – УКТ ЗЕД).
Зміни внесено відповідно до ст. 68 Митного кодексу України та постанови Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року № 428 «Про затвердження Порядку ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України».
З метою забезпечення однакового тлумачення та застосування УКТ ЗЕД змінами, внесеними Наказом № 20, скасовано Додаткові пояснення України до товарної позиції 2009 Пояснень до УКТ ЗЕД.
Наказ № 20 розміщено на офіційному на веб-порталі ДФС України за посиланням
http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/mitne-zakonodavstvo/nakazi/73135.html

До уваги платників акцизного податку – реалізаторів пального!
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу, що Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» у підрозділ 5 «Особливості застосування ставок акцизного податку та екологічного податку» розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України додано новий п. 22, відповідно до якого платники акцизного податку (далі – податок) зобов’язані з 1 травня 2019 року до 1 червня 2019 року зареєструвати в системі електронного адміністрування реалізації пального усі акцизні склади, розпорядниками яких такі платники податку будуть станом на 1 липня 2019 року.
Суб’єкти господарювання, які відповідатимуть визначенню платників податку з 1 липня 2019 року, зобов’язані до 1 липня 2019 року зареєструватися платниками податку та зареєструвати в системі електронного адміністрування реалізації пального усі акцизні склади, розпорядниками яких такі платники акцизного податку будуть станом на 1 липня 2019 року.

До уваги платників єдиного податку!
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області доводить до відома платників єдиного податку, що Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» внесено зміни до п. 291.5 та п. 291.5 1ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Так, не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп, зокрема, суб’єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи – підприємці), які здійснюють виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов’язаної з роздрібним продажем пива та столових вин, а з 01.01.2019 сидру, пері (без додання спирту)) (оновлений п. п. 3 п. п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПКУ).
Крім цього, не можуть бути платниками єдиного податку четвертої групи, зокрема, суб’єкти господарювання, що провадять діяльність з виробництва підакцизних товарів, крім виноматеріалів виноградних (коди згідно з УКТ ЗЕД 2204 29 – 2204 30), вироблених на підприємствах первинного виноробства для підприємств вторинного виноробства, які використовують такі виноматеріали для виробництва готової продукції, а з 01.01.2019 вин виноградних, вин плодово-ягідних та/або напоїв медових, вироблених та розлитих у споживчу тару малими виробництвами виноробної продукції з виноматеріалів виключно власного виробництва (не придбаних), отриманих шляхом переробки плодів, ягід, винограду, меду власного виробництва, а також крім електричної енергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками та/або з відновлюваних джерел енергії (за умови, що дохід від реалізації такої енергії не перевищує 25 відсотків доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) такого суб'єкта господарювання) (оновлений п. 291.5¹.2 п. 291.5¹ ст. 291 ПКУ).

Новації 2019 року при сплаті земельного податку
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування – не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь – не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а з 01.01.2019 для лісових земель - не більше 0,1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.
Відповідні зміни внесено до п. 274.1 ст. 274 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів».

Деякі особливості справляння ПДВ постачальником електричної енергії
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» підрозділ 2 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доповнено новим п. 69, згідно з яким тимчасово, до 1 квітня 2019 року, податкові зобов’язання з податку на додану вартість, що виникли у постачальника електричної енергії на дату отримання від покупця попередньої оплати за електричну енергію, фактичне постачання якої здійснюватиметься новим постачальником електричної енергії, у тому числі постачальником універсальних послуг, підлягають коригуванню на дату перерахування постачальником електричної енергії грошових коштів, отриманих від покупця як попередня оплата, новому постачальнику електричної енергії на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеного та зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних у загальному порядку, визначеному ПКУ.

При переміщенні та/або зберіганні пального або спирту етилового з порушенням законодавства з 01.07.2019 – конфіскація!
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу, що у разі виявлення фактів переміщення та/або зберігання пального або спирту етилового з використанням транспортних засобів, що не зазначені в акцизних накладних, зареєстрованих у Єдиному реєстрі акцизних накладних, складених на операції, при здійсненні яких переміщується та/або зберігається пальне або спирт етиловий у таких транспортних засобах, або в заявках на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними, або в митних деклараціях при переміщенні пального або спирту етилового митною територією України прохідним транзитом або внутрішнім транзитом, визначеним підпунктом «а» пункту 2 частини другої статті 91 Митного кодексу України, а також фактів реалізації пального або спирту етилового з таких транспортних засобів відповідні контролюючі органи тимчасово (до винесення рішення суду) вилучають такі пальне або спирт етиловий та транспортні засоби з вільного обігу та подають відповідні матеріали до суду для винесення постанови про їх вилучення в дохід держави (конфіскацію).
У разі виявлення фактів зберігання або реалізації на митній території України пального або спирту етилового на акцизному складі, незареєстрованому в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, відповідні контролюючі органи тимчасово (до винесення рішення суду) вилучають з вільного обігу таке пальне або спирт етиловий, ємності та обладнання, що використовувалися для зберігання або реалізації такого пального або спирту етилового, та подають відповідні матеріали до суду для винесення постанови про їх вилучення в дохід держави (конфіскацію).
Норми визначені оновленим п. 228.3 ст. 228 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) відповідно до змін, внесених Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів».
Виконання постанови суду про вилучення в дохід держави (конфіскацію) пального або спирту етилового, а також ємностей, обладнання та транспортних засобів, в яких таке пальне або спирт етиловий переміщувалося та/або зберігалося або з яких реалізовувалося, здійснюється відповідно до закону (оновлений п. 228.4 ст. 228 ПКУ).
Пункти 228.3 та 228.4 ст. 228 ПКУ набирають чинності 01.07.2019.

Криворізьке північне управління за повідомленням ГУ ДФС у Дніпропетровській області

Версія для друку Написати листа

Про цей сайт | Запитання | Адміністратор