Криворізський район
www.kriv-rn.dp.gov.ua


Заяву для переходу на спрощену систему оподаткування слід подати не пізніше 15 вересня 2018 року

Криворізька північна ОДПІ нагадує, що суб'єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб'єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року (п.п.298.1.4 ПКУ).
Отже, у разі прийняття рішення про перехід на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності (єдиний податок) з 01 жовтня 2018, заяву слід подати не пізніше 15 вересня 2018.
Перехід на спрощену систему оподаткування може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб'єкт господарювання дотримав вимоги, встановлені п. 291.4 ПКУ.
До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік.

У серпні 2018 року податкове навантаження при ввезенні товарів у контейнерах збільшилось на майже 21%
Аналіз зовнішньоекономічної діяльності з початку 2018 року (станом на 27.08.2018) свідчить про позитивну динаміку та поступове зростання основних показників: обсягів ввезення товарів на митну територію України, рівня митної вартості та митних платежів порівняно з аналогічним періодом 2017 року.
Так, обсяги оподаткованого імпорту товарів у січні – серпні 2018 року зросли по вазі до 42,5 млн тонн, або на 3,7% та по митній вартості майже до 32,2 млрд дол. США, або на 15,8% порівняно з відповідним періодом минулого року.
З початку року митні платежі з імпорту склали 8,4 млрд дол. США. Це на 15% перевищує відповідний показник минулого року.
Рівень митної вартості оподаткованого імпорту збільшився на 11,7% до 0,76 $/кг.
Податкове навантаження на одиницю ваги оподаткованого імпорту збільшилось до 5,28 грн/кг, або на 11,8%.
Основними бюджетоформуючими товарами з початку 2018 року стали:
- нафта або нафтопродукти – 49,9 млрд грн;
- гази нафтові – 15 млрд грн;
- автомобілі легкові – 13,4 млрд грн;
- вугілля кам’яне – 10,3 млрд грн;
- інсектициди, фунгіциди – 4,1 млрд грн;
- телефонні апарати – 3,1 млрд грн;
- добрива мінеральні – 2,9 млрд грн.
У серпні 2018 року на майже 21% відбулось загальне збільшення податкового навантаження при ввезенні товарів у контейнерах, зокрема при оформлені таких категорій товарів:
- бавовна – на 47,4%
- тканин спеціальних – на 45,4%
- тканин синтетичних або штучних – на 33,4%
- іграшки – на 20,5%
- текстильні матеріали просочені – на 14,1%.
Нагадуємо, що у серпні 2018 року середньоденні надходження митних платежів зросли до 1 млрд 508 млн грн. Це на 59 млн грн перевищує середньоденний показник липня поточного року та на понад 180 млн грн більше ніж у червні цього року.
Порівняно із серпнем минулого року середньоденні надходження митних платежів збільшились на 284 млн грн. До бюджету у серпні цього року додатково надійшло 6,4 млрд грн порівняно з аналогічним періодом 2017 року.

До уваги платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування!
З 01 серпня 2018 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 15 травня 2018 року № 511 «Про внесення змін до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», яким затверджено нові форми звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ).
Враховуючи зазначене, звітність за новими формами буде подаватися платниками ЄСВ, починаючи з 01 вересня 2018 року, за звітні періоди – починаючи з серпня 2018 року.
Інформацію розміщено на головній сторінці офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням
http://www.sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/349089.html

Про внесення змін у пошукову систему «ЗІР»
Інформаційно-довідковий департамент ДФС України у розділі «Необхідно знати» Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (далі – «ЗІР») за посиланням http://zir.sfs.gov.ua/main/index/needtoknow проінформував про внесення змін до пошукової системи «ЗІР», зокрема до розділів «Запитання-відповіді з Бази знань», «Нормативні та інформаційні документи» та підрозділу «Письмові звернення» розділу «Єдиний реєстр ІПК, Електронний кабінет, письмові зверненя».
Відтепер, скориставшись новою функціональною кнопкою «Нове у розділі», користувачі «ЗІР» мають можливість в один клік здійснити вибірку та ознайомитись із запитаннями-відповідями, документами, відповідями на письмові звернення або всіма одночасно (в залежності від обраного джерела пошуку), внесеними в «ЗІР» протягом останніх семи календарних днів.
Крім того, для додаткової деталізації пошуку необхідної інформації, пошукову систему «ЗІР» доповнено критерієм, який дозволяє розподіляти інформацію за типами платників (юридичні, фізичні, самозайняті особи або всі типи платників).
Докладно про використання пошукової системи «ЗІР» у розділі «Про ресурс» за посиланням http://zir.sfs.gov.ua/

Податок на нерухомість фізична особа – орендар не сплачує
Нагадуємо, що платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, (далі – податок на нерхомість) відповідно до ст. 266 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями є фізичні та юридичні особи – власники об’єктів житлової та нежитлової нерухомості.
База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
Обчислення суми податку на нерухомість з об’єкта/об’єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості.

Довірена особа платника має право отримати послуги ЕЦП при певних умовах
Інформуємо, що п. 1.2 Регламенту Акредитованого центру сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС (далі – Регламент) визначено, що представник – фізична особа, уповноважена заявником (фізичною особою або фізичною особою – підприємцем або юридичною особою, що отримує або має намір отримати послуги електронного цифрового підпису (далі – ЕЦП)) на подання до відокремлених пунктів реєстрації Акредитованого центру сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС (далі – ВПР) реєстраційних документів заявника, вчинення необхідних реєстраційних та інших дій (скасування, блокування, поновлення посилених сертифікатів), генерації особистих ключів заявника тощо. Представництво здійснюється на підставі довіреності, посвідченої нотаріально.
Відповідно до п. 5.1 Регламенту за бажанням заявника, він може бути представлений довіреною особою (представником). В такому випадку заявник наділяє представника відповідними повноваженнями (подання до ВПР реєстраційних документів заявника, вчинення необхідних реєстраційних дій, генерація особистих ключів заявника тощо). Якщо реєстраційні документи заявника (реєстраційна картка тощо) підписані безпосередньо представником, в нотаріально посвідченій довіреності повинно бути додатково обумовлено наділення представника повноваженнями укладати від імені заявника договір про надання послуг ЕЦП.
З метою запобігання доступу сторонніх осіб до ключових даних підписувачів довірена особа (представник) разом з комплектом реєстраційних документів надає до ВПР конверти з розрахунку один конверт для одного носія особистого ключа підписувача.

Порушення, які виявляються під час перевірок підприємців та самозайнятих осіб
Одним із основних принципів податкового законодавства є загальність оподаткування, відповідно до якого кожна особа зобов’язана сплачувати встановлені Податковим кодексом України, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями Податкового кодексу України.
Під час проведення перевірок фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність, фахівцями ДФС виявляються значні факти порушень. Наводимо приклади окремих порушень фізичними особами податкового законодавства.
1. Неоподактування доходу, який отримується у вигляді прощеного банком боргу
У невідворотності відповідальності через незнання законодавства переконалися платники податків – фізичні особи Вінницької, Донецької та Запорізької областей.
Про те, що дохід, який отримується у вигляді прощеного банком боргу, оподатковується, повідомили платника податків - фізичну особу «Д» у ході документальної перевірки фахівці ГУ ДФС у Запорізькій області.
З огляду на сплив встановлених строків для декларування таких доходів (6,7 млн грн.), платник податків - фізична особа «Д» зобов’язаний сплатити до бюджету разом з основною сумою податків штрафні (фінансові) санкції.
Всього, за результатами перевірки, належить до сплати в бюджет грошових зобов’язань у розмірі 1,4 млн гривень.
2. Перевищення обсягу операцій з постачання товарів, установленого для обов’язкової ПДВ-реєстрації
За даними Z-звітів ФОП «Я», який здійснює роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами, перебуваючи на загальній системі оподаткування, в одному із податкових періодів за дванадцять послідовних місяців перевищив обсяг операцій з постачання в розмірі 1 млн. гривень.
Через недотримання ФОП «Я» вимог щодо реєстрації платником ПДВ ревізорами ГУ ДФС у Вінницькій області визначено до сплати ПДВ на суму 348 тис. гривень.
3. Порушення порядку нарахування та сплати орендної плати за земельні ділянки
Левову частину грошових зобов’язань, які нараховано ГУ ДФС у Донецькій області за наслідками планової перевірки ФОП «В» (вид діяльності - оптова торгiвля деревиною, будiвельними матерiалами та санiтарно-технiчним обладнанням), складає орендна сплата.
Так, під час документальної планової перевірки встановлено порушення ФОП «В» порядку нарахування та сплати орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, внаслідок чого донараховано 191,9 тис грн. орендної плати.
Всього, за результатами вказаної перевірки визначено грошових зобов’язань на суму 215,4 тис грн., які надійшли до бюджету в повному обсязі.
4. Умисне приховування оподатковуваних доходів у значних обсягах
У ході однієї з документальних перевірок ГУ ДФС у м. Києві з’ясовано факт умисного приховування ФОП «Л» (вид діяльності - роздрiбна торгiвля продуктами харчування) чистого оподатковуваного доходу за 2015 рік на суму 4,1 млн грн, що потягло за собою несплату до бюджету податку на доходи фізичних осіб, податку на додану вартість, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування і військового збору на суму 2,4 млн. гривень.
Як повідомили підприємства – податкові агенти, які мали взаємовідносини із самозайнятою особою, дохід виплачено від здійснення останньою підприємницької діяльності. Окрім того, надали відповідні документальні підтвердження таких господарських операцій (договори, акти виконаних робіт, накладні, розрахункові документи та інше).
За аналогічні дії фізична особа - підприємець «Є» (вид діяльності – іншi види роздрiбної торгiвлi в неспецiалiзованих магазинах) отримала податкові повідомлення – рішення на суму 1,3 млн гривень. Як повідомляє ГУ ДФС у м. Києві, підприємець декларувала витрати начебто на придбання ТМЦ. При цьому, до перевірки не пред’явлено первинних, розрахункових, платіжних чи інших документів, стосовно таких витрат. Крім того, результати документальної перевірки показали ряд інших порушень, які призвели до нарахування додаткових сум податку на доходи фізичних осіб, податку на додану вартість, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та військового збору.
Також, цілу низку правопорушень зафіксовано управлінням контрольно-перевірочної роботи ГУ ДФС у м. Києві під час перевірок ФОП «І» та ФОП «Р», які здійснюють посередницьку діяльність в торгівлі.
Зокрема, крім заниження підприємцями оподатковуваного доходу і податкових зобов’язань з ПДВ за рахунок неврахування коштів, що надходили готівковій та безготівковій формах (на банківський рахунок та через РРО), і декларування не пов’язаних з господарською діяльністю витрат, ФОП «І» не забезпечив отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та не сплатив акцизний податок, ФОП «Р» - перераховував з розрахункового рахунку кошти громадянам, які не перебували з ним у трудових відносинах, без утримання відповідних податків.
Для горе-підприємців вартість таких порушень склала 20,4 млн гривень.
У Тернопільській області під час досудового розслідування у кримінальному провадженні підтвердилися факти умисного ухилення від оподаткування в особливо великих розмірах п’яти підприємцями, які намагалися реалізувати фальсифіковані лікарські засоби.
Оперативні контрольно-перевірочні заходи, що провели ревізори ГУ ДФС у Тернопільській області, засвідчили порушення недобросовісними підприємцями-фармацевтами правил перебування на спрощеній системі оподаткування.
Наразі документальні перевірки вказаної категорії осіб завершені, загальна сума визначених грошових зобов’язань становить 153 млн. гривень.
5. Недотримання встановлених строків сплати (перерахування) до бюджету узгоджених сум податкових зобов’язань з ПДФО, ЄСВ і військового збору
Ефективність планових перевірок платників податків-юридичних осіб, що включені до IV розділу плану-графіка проведення документальних перевірок, підтверджує робота підрозділів податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Вінницькій, Донецькій, Запорізькій, Тернопільській, Харківській областях, а також ГУ ДФС у Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі.
Фахівці фіскальної служби вказаних регіонів сприяли прискоренню надходження до бюджету самостійно нарахованих сум податкових зобов’язань з ПДФО, ЄСВ і військового збору в сумі 11,7 млн. гривень.ф

За вісім місяців 2018 року платники Дніпропетровщини перерахували до бюджетів усіх рівнів та ЄСВ понад 70 млрд. грн.
З початку 2018 року органами ДФС у Дніпропетровській області забезпечено у бюджети всіх рівнів (із врахуванням ДУ Офісу ВПП ДФС та Дніпропетровської митниці ДФС) 62 млрд 276 млн грн, що на 13 млрд 896 млн грн (або на 28,7 %) перевищує показник відповідного періоду минулого року.
Єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у січні - серпні поточного року зібрано 8 млрд 743 млн грн, що перевищує минулорічні показники на 1 млрд 578 млн грн (або на 22,0%). Про це проінформувала в. о. начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Оксана Томчук.
До Державного бюджету впродовж 2018 року спрямовано 46 млрд 371 млн грн, що майже на 11 млрд 289 млн грн (або на 32,2 %) більше надходжень січня - серпня минулого року.
До місцевих бюджетів за відповідний період надійшло 15 млрд 904 млн грн. Це на 2 млрд 607 млн грн (або на 19,6 %) більше фактичних надходжень 2017 року.

Іноземна компанія отримала майнові права на нерухомість або на землю в Україні: порядок взяття на облік
Відповідно до п. 4.4 розділу IV Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09 грудня 2011 року № 1588 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588), у разі отримання іноземною компанією або організацією чи дипломатичною місією майнових прав на нерухомість або землю в Україні, які підлягають оподаткуванню, якщо спосіб та цілі отримання цього майна не потребують створення такою компанією (організацією) відокремленого підрозділу або постійного представництва нерезидента в Україні, такий нерезидент за місцезнаходженням відповідного об’єкта подає до контролюючого органу для взяття на облік:
заяву за формою № 1-ОПП (у розділі 9 заяви замість даних про керівника зазначаються дані про представника);
копію витягу з торговельного, банківського або судового реєстру, виданого в країні реєстрації іноземної компанії, організації та легалізованого в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, що супроводжується нотаріально засвідченим перекладом українською мовою (крім дипломатичних місій);
нотаріально засвідчену копію правовстановлювальних документів, якими підтверджується право власності на нерухомість або право власності чи користування земельною ділянкою, виданих та зареєстрованих на ім’я нерезидента уповноваженими органами України;
копії документів (з пред’явленням оригіналів), якими підтверджуються повноваження представника платника податку та відомості, зазначені у заяві.
Слід зазначити, що у разі взяття на облік як платників податків і зборів у контролюючих органах юридичних осіб та їх відокремлених підрозділів, для яких законом установлені особливості їх державної реєстрації та відомості щодо яких не містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР), контролюючий орган за основним місцем обліку формує довідку про взяття на облік платника податків, відомості щодо якого не підлягають включенню до ЄДР, за формою № 34-ОПП (додаток 2 до Порядку № 1588). Така довідка надсилається платнику податків наступного робочого дня з дня взяття на облік. За згодою платника податків не пізніше наступного робочого дня після взяття його на облік така довідка може бути видана платнику податків чи уповноваженій особі платника податків у контролюючому органі (п. 3.10 розділу ІІІ Порядку № 1588).

Терміни, в які підлягають ввезенню на територію України товари, що імпортуються за бартерним договором
Відповідно до п. 1 ст. 2 Закону України від 23 грудня 1998 року № 351-ХІV «Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності» із змінами та доповненнями товари, що імпортуються за бартерним договором, підлягають ввезенню на митну територію України у строки, зазначені в такому договорі, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (дати оформлення митної декларації на експорт) товарів, що фактично експортовані за бартерним договором, а у разі експорту за бартерним договором робіт і послуг – з дати підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг.
Датою ввезення товарів за бартерним договором на митну територію України вважається дата їх митного оформлення (дата оформлення митної декларації на імпорт), а у разі імпорту за бартерним договором робіт або послуг – дата підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг.

Заборгованість фізичної особи, яка списана після закінчення терміну позовної давності, оподатковується військовим збором
Відповідно до пп. 1.1 п. 16підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами і доповненнями (далі – ПКУ) платниками військового збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 ПКУ, зокрема фізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.
Об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ (пп. 1.2 п. 16підрозділу 10 розділу XX ПКУ).
Згідно з п. 163.1 ст. 163 ПКУ об’єктом оподаткування резидента є, зокрема загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого включається, зокрема сума заборгованості платника податку за укладеним ним цивільно-правовим договором, за якою минув строк позовної давності та яка перевищує суму, що становить 50 відсотків місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, крім сум податкової заборгованості, за якими минув строк позовної давності згідно з розділом II ПКУ, що встановлює порядок стягнення заборгованості з податків, зборів і погашення податкового боргу. Фізична особа самостійно сплачує податок з таких доходів та зазначає їх у річній податковій декларації (п.п. 164.2.7 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 ПКУ (пп. 1.4 п. 16підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ).
Підпунктом 168.1.3 п. 168.1 ст. 168 ПКУ передбачено, якщо згідно з нормами розділу IV ПКУ окремі види оподатковуваних доходів (прибутків) не підлягають оподаткуванню під час їх нарахування чи виплати, але не є звільненими від оподаткування, платник податку на доходи фізичних осіб зобов’язаний самостійно включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати річну декларацію з цього податку.
Ставка військового збору становить 1,5 відсотка від об’єкта оподаткування, визначеного пп. 1.2 п. 16підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ (п.п. 1.3 п. 16підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ).
Отже, фізична особа, у разі отримання доходу у вигляді суми заборгованості, списаної після закінчення терміну позовної давності, з урахуванням пп. 164.2.7 п. 164.2 ст. 164 ПКУ, включає його до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, зазначає у річній податковій декларації та самостійно сплачує військовий збір за ставкою 1,5 відсотка.

Контролюючі органи мають право одночасно здійснювати декілька видів перевірок суб’єкта господарювання
Відповідно до п. 75.1. ст. 75 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених ПКУ, а фактичні перевірки – ПКУ та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
ПКУ не передбачено обмежень, щодо одночасного проведення камеральних, документальних та фактичних перевірок суб’єкта господарювання.
Отже, контролюючі органи мають право одночасно здійснювати декілька видів перевірок суб’єкта господарювання, наприклад, планову виїзну та позапланову виїзну.
Зазначена інформація розміщена у категорії 136.07 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».

Відбулася Щорічна експортна конференція у місті Дніпрі
Дніпропетровською торгово-промисловою палатою за фінансової підтримки Європейського Союзу у рамках ініціативи EU4Business, спільно з Європейським Банком Реконструкції та Розвитку днями проведена Щорічна експортна конференція у місті Дніпрі.
Захід мав на меті надати від провідних українських експертів практичну інформацію підприємствам малого та середнього бізнесу регіону, що експортують або планують експортувати до країн Європейського Союзу.
У конференції прийняли участь фахівці управління аудиту ГУ ДФС у Дніпропетровській області Микита Шахновський та Сергій Костоглодов.
Микита Шахновський звернув увагу експортерів регіону та тих представників бізнесу, які тільки планують здійснення експортних операцій, на наявні часові обмеження, які існують у діючому валютному законодавстві, а саме на те, що на розрахунки у зовнішньоекономічній сфері відведено 180 днів. У випадку їх перевищення передбачено застосування фінансових санкцій у вигляді пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
«Жоден експортер не застрахований від обставин непереборної сили та несумлінності свого іноземного партнера. Підставою для ненарахування пені може слугувати:
- висновок про продовження строків розрахунків Міністерства економічного розвитку та торгівлі України;
- форс-мажорні обставини, підтверджені Торгово-промисловою палатою України, або іншою уповноваженою організацією (органом) країни розміщення сторони договору, або третьої країни, якщо це передбачено умовами договору;
- підтвердження здійснення претензійної роботи у зв’язку з невиконанням умов договору іноземним партнером», – зазначив керівник відділу перевірок фінансових операцій управління аудиту ГУ ДФС у Дніпропетровській області Микита Шахновський.
Учасників конференції проінформовано, що з 2017 року законодавцем відмінено строки на розрахунки з експорту послуг (крім транспортних і страхових), прав інтелектуальної власності, авторських і суміжних прав.
Важливим питанням для платників податків є визначення строків завершення експортної операції. Увагу суб’єктів господарювання звернено на те, що завершенням експортної операції є зарахування коштів на поточні рахунки підприємства в іноземній та національних валютах після обов’язкового продажу.

Надходження платежів до загального фонду держбюджету зросли на 59,4 млрд гривень
У січні-серпні 2018 року до загального фонду державного бюджету надійшло (сальдо) 470,6 млрд грн платежів, що контролюються ДФС. Це на 14,4%, або на 59,4 млрд грн більше, ніж у відповідному періоді минулого року.
До загального фонду держбюджету з початку 2018 року надійшло 261,1 млрд грн податкових платежів, що на 17,3%, або на 38,5 млрд грн перевищує минулорічний показник.
Надходження митних платежів у січні-серпні до загального фонду держбюджету склали 209,6 млрд грн та перевищили минулорічні показники на 11 %, або на 20,9 млрд грн.
У серпні цього року до загального фонду держбюджету надійшло (сальдо) 75,5 млрд грн. Це на 12,2%, або на 8,2 млрд грн перевищує надходження серпня минулого року.
Індикативні показники Міністерства фінансів України з надходження платежів до загального фонду держбюджету в серпні перевиконані на 1,7 млрд грн, або на 2,3%.
Надходження податкових платежів до загального фонду держбюджету у серпні склали 45,1 млрд грн та перевищили минулорічний показник на 8,6%, або на 3,6 млрд грн.
До загального фонду держбюджету у серпні надійшло 30,4 млрд грн митних платежів, що на 17,8%, або на 4,6 млрд грн перевищує минулорічний показник.

Викрито факти можливого привласнення бюджетних коштів у сфері будівництва доріг
Підрозділом боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, ГУ ДФС у Тернопільській області спільно з обласним управлінням СБУ встановлено факти можливого привласнення бюджетних коштів у сфері будівництва доріг.
За результатами проведеного аналізу встановлено, що дії посадових осіб одного з державних підприємств області, ймовірно в злочинній змові з службовими особами приватних підприємств-постачальників, під час проведення закупівлі товарів та послуг можуть свідчити про розтрату державних коштів та умисне ухилення від сплати ПДВ шляхом складання завідомо неправдивих офіційних документів. Це відобразилось у закупівлі матеріалів (сировини) від підприємств, у яких встановлено невідповідність придбаних та реалізованих товарів (обрив ланцюга постачання), а також закупівлі товарів за завищеними цінами.
Кошти, отримані за начебто поставлені на адресу державного підприємства товари та послуги, могли бути легалізовані підприємством-субпідрядником через свого засновника та директора шляхом придбання фізичною особою рухомого майна (спецтехніки) та подальшого надання спецтехніки в оренду цьому ж субпідряднику, а також ймовірно шляхом незаконного переведення безготівкових коштів в готівку та її подальшого зняття з банківських рахунків підприємств з ознаками фіктивності по ланцюгу придбання.
Загальна можлива сума збитків, нанесених державі такими діями, складає 6,1 млн гривень.
За даними фактами 19.07.2018 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
Здійснюється кримінальне провадження.

Врахування при складанні розрахунку коригування до податкової накладної показників попереднього розрахунку коригування
Відповідно до п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ), якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування (далі – РК) до податкової накладної (далі – ПН), складеному в порядку, встановленому для ПН, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).
Згідно із п. 21 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 2015 № 1307 із змінами (далі – Порядок № 1307), у разі здійснення коригування сум податкових зобов’язань, а також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні ПН, не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, відповідно до ст. 192 ПКУ постачальник (продавець) товарів/послуг складає РК за формою згідно з додатком 2 до ПН.
Порядок складання РК та його реєстрації в ЄРПН аналогічний порядку, передбаченому для ПН.
Отже, складання РК до ПН, до якої вже складався РК, здійснюється з урахуванням показників попереднього РК.

До уваги платників податку на прибуток, які обирають ставку нуль відсотків!
Відповідно до п. 44 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) на період до 31 грудня 2021 року застосовується ставка нуль відсотків для платників податку на прибуток (далі – платник податку), у яких річний дохід, визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період, не перевищує трьох мільйонів гривень та розмір нарахованої за кожний місяць звітного періоду заробітної плати (доходу) кожному з працівників, які перебувають з платником податку у трудових відносинах, є не меншим як дві мінімальні заробітні плати, розмір якої встановлено законом, та які відповідають одному із таких критеріїв:
а) утворені в установленому законом порядку після 1 січня 2017 року;
б) діючі, у яких протягом трьох послідовних попередніх років (або протягом усіх попередніх періодів, якщо з моменту їх утворення пройшло менше трьох років) щорічний обсяг доходів задекларовано в сумі, що не перевищує трьох мільйонів гривень, та у яких середньооблікова кількість працівників протягом цього періоду становила від п’яти до 20 осіб;
в) які були зареєстровані платниками єдиного податку в установленому законодавством порядку в період до 1 січня 2017 року та у яких за останній календарний рік обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) становив до трьох мільйонів гривень та середньооблікова кількість працівників становила від п’яти до 50 осіб.
При цьому, якщо платники податку, які застосовують норми цього пункту, у будь-якому звітному періоді досягли показників щодо отриманого доходу, середньооблікової чисельності або середньої заробітної плати працівників, з яких хоча б один не відповідає критеріям, зазначеним у цьому пункті, то такі платники податку зобов’язані оподаткувати прибуток, отриманий у такому звітному періоді, за ставкою, встановленою п. 136.1 ст. 136 ПКУ.
Одночасно, платник податку, має право застосовувати ставку податку на прибуток нуль відсотків, за умови, що діяльність, яку він здійснює, не належить до переліку видів діяльності, визначених пп. 2 п. 44 підрозділу 4 розділу XX ПКУ, щодо яких застосування ставки податку нуль відсотків заборонено.
Отже, якщо платники податку, які застосовують норми п. 44 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ, у будь-якому звітному періоді досягли показників щодо отриманого доходу, середньооблікової чисельності або середньої заробітної плати працівників, з яких хоча б один не відповідає критеріям, зазначеним у цьому пункті, то такі платники податку зобов’язані оподаткувати прибуток, отриманий у такому звітному періоді, за ставкою, встановленою п. 136.1 ст. 136 ПКУ.

Реалізація пального: безперервне постачання підтверджується договором
Звертаємо увагу, що відповідно до п. 231.1 ст. 231 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі с ПКУ) платник акцизного податку при реалізації пального зобов’язаний скласти в електронній формі акцизну накладну за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД реалізованого пального та зареєструвати в Єдиному реєстрі акцизних накладних (далі – ЄРАН) з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи.
Абзацом четвертим п. 231.3 ст. 231 ПКУ встановлено, що у разі забезпечення безперервного постачання пального особа, яка реалізує пальне, може скласти для кожного отримувача пального зведені акцизні накладні за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД не пізніше останнього дня такого місяця на весь обсяг реалізованого пального протягом такого місяця.
Для цілей п. 231.3 ст. 231 ПКУ під безперервним постачанням вважається забезпечення особою, яка реалізує пальне, можливості для отримувачів пального (контрагентів) отримувати пальне в будь-яку годину доби та будь-який день відповідного місяця.
Згідно з п. 5.1 ст. 5 ПКУ поняття, правила та положення, установлені ПКУ та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених ст. 1 ПКУ.
Інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами (п. 5.3 ст. 5 ПКУ).
Частиною 1 ст. 265 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-IV із змінами та доповненнями (далі – ГКУ) передбачено, що за договором поставки одна сторона – постачальник зобов’язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні – покупцеві товар (товари), а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Договір поставки може бути укладений на один рік, на строк більше одного року (довгостроковий договір) або на інший строк, визначений угодою сторін (ч. 1 ст. 267 ГКУ).
Строки поставки встановлюються сторонами в договорі з урахуванням необхідності ритмічного та безперебійного постачання товарів споживачам, якщо інше не передбачено законодавством (ч. 2 ст. 267 ГКУ).
Враховуючи вищевикладене, особа – отримувач пального вважається такою, що отримує пальне безперервно, якщо їй надано можливість отримувати пальне в будь-яку годину доби та будь-який день місяця від особи, яка реалізує пальне, що підтверджується умовами укладеного між ними договору.

Про термін, в який необхідно сплатити оскаржені у судовому порядку донараховані згідно з актом перевірки суми грошового зобов’язання
Згідно з п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у разі визначення грошового зобов’язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 – 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 ПКУ, платник податків зобов’язаний сплатити нараховану суму грошового зобов’язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов’язання платник податків зобов’язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов’язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили (абзац четвертий п. 56.18 ст. 56 ПКУ).
Статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року № 2747-IV із змінами та доповненнями визначено, що рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Отже, платник податків зобов’язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції, за їх наявності, протягом 10 календарних днів, наступних за днем набрання судовим рішенням законної сили.

Надходження до місцевих бюджетів збільшились на 26,8 млрд гривень
У січні-серпні 2018 року до місцевих бюджетів надійшло (сальдо) 146,7 млрд грн платежів, що контролюються ДФС. Це на 22,3%, або на 26,8 млрд грн перевищує надходження відповідного періоду минулого року.
У серпні до місцевих бюджетів платниками податків спрямовано 21,7 млрд грн. Порівняно з серпнем минулого року надходження зросли на 19,9%, або на 3,6 млрд грн.
З початку року до зведеного бюджету надійшло 144,7 млрд грн податку і збору на доходи фізичних осіб. Це на 24,7%, або на 28,7 млрд грн більше, ніж у січні-серпні 2017 року. Зокрема, у серпні надходження склали 19,2 млрд грн, що перевищує минулорічний показник на 23,9% або на 3,7 млрд грн.

За 8 місяців митницями ДФС вилучено понад 30 млн цигарок на суму 28 млн грн
Державною фіскальною службою України на постійній основі здійснюються перевірочні заходи, спрямовані на викриття „схем” незаконного переміщення підакцизних товарів через митних кордон України, зокрема тютюнових виробів.
За 8 місяців 2018 року митницями ДФС заведено 766 справ про порушення митних правил за фактами незаконного переміщення тютюнових виробів, вилучено понад 30,6 млн. шт. цигарок загальною вартістю 28,15 млн. грн.
Із загальної кількості виявлених фактів незаконного переміщення тютюнових виробів майже 81% (621факт) були виявлені під час вивезення тютюнових виробів за межі митної території України. Вилучено 21,9 млн. шт. цигарок. В інших випадках (146 фактів) – під час спроб незаконного ввезення в Україну. Обсяг вилучених партій - понад 8,6 млн. шт. цигарок.
«Особливо актуальною проблема протидії контрабанді підакцизних товарів, насамперед тютюнових виробів, є на західному кордоні України з державами-членами ЄС. Перш за все, це пов’язано з тим, що територія України використовується кримінальними угрупуваннями, а також окремими компаніями та громадянами для отримання надприбутків та незаконного експорту даної категорії товарів до країн Європи», - зазначив директор Департаменту організації протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії ДФС Василь Поїзд.
За його даними, на кордоні з кранами ЄС митницями ДФС виявлено та припинено 590 фактів порушень митного законодавства, пов’язаних з незаконним переміщенням цигарок. При цьому вилучено більше ніж 14,6 млн. шт. цигарок. За всіма фактами заведено справи про порушення митних правил.
Найбільше фактів незаконного вивезення тютюнових виробів через західний кордон митницями ДФС – 312 - попереджено на кордоні з Румунією, де вилучено майже 8 млн. шт. цигарок. На кордоні з Республікою Польща протягом 8 місяців 2018 року зазначений показник склав 2,1млн. шт. цигарок по 211 фактам.
Якщо порівнювати з минулорічними показниками, то за 12 місяців 2017 року митницями ДФС було заведено 1883 справи про порушення митних правил за фактами незаконного переміщення тютюнових виробів, вилучено понад 34 млн. шт. цигарок загальною вартістю 23,69 млн. грн.
Основні методи незаконного переміщення тютюнових виробів в пунктах пропуску через митний кордон України:
Легкові та вантажні автомобілі
Цигарки приховуються в конструкційних особливостях транспортних засобів, спеціально обладнаних схованках, багажних і вантажних відсіках, причепах. Тютюнові вироби можуть перевозитися у салоні автомобіля, речах, під заднім сидінням, під чохлами, використовуються як набивка самого сидіння, у запасному колесі, дверцятах, бамперах, можуть кріпитися до днища та переміщатися у бензобаку.
Мікроавтобуси та рейсові автобуси
Тютюнові вироби вміщуються в багаж, передачі, посилки, які безосібно передаються через водіїв або перевозяться безпосередньо пасажирами дрібними партіями.
Залізничний транспорт
Цигарки приховуються в конструкційних особливостях вагонів з метою уникнення особи від затримання та адміністративної відповідальності: в технологічних порожнинах, рундуках для вугілля, міжстельових просторах над вбиральнями та тамбурами вагонів, рундуках під сидіннями, радіаторах опалення, «третіх поверхах» полиць, сміттєзбірниках, люках над електрощитами, акумуляторних ящиках, нішах для котлів опалення та умивальників, вентиляційних люках.
Крім того, для незаконного переміщення тютюнових виробів порушники часто використовують вантажні залізничні вагони, якими переміщуються „сипучі” вантажі: сіль, технічний вуглець, тирса, руда, окатиші, кокс, вугілля, рапс, зернові, шрот, паливні гранули, каолін, глина тощо у вагонах бункерного типу (хопера), у напіввагонах, а також серед товару в „біг-бегах”.
Дипломатичні вантажі (пошта)
Тютюнові вироби можуть також переміщуються під виглядом дипломатичного вантажу.

Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман представив нового керівника ДФС колективу служби
Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час селекторної наради з керівниками структурних підрозділів та територіальних органів ДФС представив нового очільника служби – Олександра Власова.
За словами Прем’єр-міністра України, у зв’язку з ухваленням Урядом рішення про проведення конкурсу на вакантну посаду Голови ДФС та з метою забезпечення відкритості, публічності та конкурентності цього процесу в.о. Голови ДФС Мирослав Продан написав заяву про звільнення за власним бажанням з метою уникнення впливу на його організацію та проведення.
«Конкурсні процедури триватимуть певний час, протягом якого служба має бути керована, тому Уряд сьогодні прийняв рішення щодо покладання обов’язків голови ДФС на Олександра Власова – колишнього керівника спецпідрозділу «Фантом». Він більше двох з половиною років був в зоні АТО, знає що таке бойовий дух та відповідальність перед бойовими побратимами, знає про те, як сьогодні нелегко знищувати схеми, які ще донедавна завдавали відчутної шкоди державному бюджету», - зазначив Володимир Гройсман.
Він також підкреслив, що Мирослав Продан за період керування ДФС зробив чимало ефективних кроків щодо впровадження нових змін і реформ. Зокрема, це реалізація рішення про запровадження автоматизованої системи відшкодування ПДВ, що фактично знищило тотальну мільярдну корупцію, впровадження електронних сервісів, боротьба з контрабандою, оснащення митниць новими технічними засобами контролю тощо. Крім того, вперше ДФС розроблено комплексний план щодо стратегічного розвитку податкової та митної системи до 2020 року, погоджену з міжнародними партнерами, бізнесом та громадськістю.
У свою чергу Мирослав Продан подякував всьому колективу ДФС за підтримку у реалізації реформ. «Наша спільна робота дозволила відновити довіру до служби платників податків, ми розпочали роботу по реалізації електронних сервісів. Розпочато реалізацію проектів із запровадження електронного чеку, встановлення скануючих систем і вагових комплексів у пунктах пропуску. Вже повноцінно функціонує електронний кабінет платника, удосконалено всі електронні сервіси, пов’язані з адмініструванням, відшкодуванням ПДВ, завершено пілотний проект щодо електронної перевірки платника податків», - відзначив Мирослав Продан.
Призначений новий очільник ДФС Олександр Власов подякував Уряду України за довіру та запевнив, що усі розпочаті Урядом та ДФС заходи щодо боротьби з контрабандою та детінізації економіки, впровадження електронних сервісів та посилення міжнародного співробітництва будуть продовжені.

У разі несплати платником авансового внеску з податку на прибуток при виплаті дивідендів застосовуються штрафні санкції
Нагадуємо, що пп. 57.1№.2 п. 57.1ст. 57 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) визначено, що крім випадків, передбачених пп. 57.1№.3 п. 57.1ст. 57 ПКУ, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток.
Сума сплачених авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів не підлягає поверненню платнику податків або зарахуванню в рахунок погашення грошових зобов’язань з інших податків і зборів (обов’язкових платежів).
Підпунктом 57.1№.5 п. 57.1ст. 57 ПКУ визначено, що авансовий внесок з податку на прибуток, сплачений у зв’язку з нарахуванням/сплатою дивідендів, є невід’ємною частиною податку на прибуток та не може розцінюватися як податок, який справляється під час репатріації дивідендів (їх сплаті на користь нерезидентів) відповідно до п. 141.4 ст. 141 ПКУ або міжнародних договорів України.
Відповідно до п. 110.1 ст. 110 ПКУ платники податків, податкові агенти та/або їх посадові особи несуть відповідальність у разі вчинення порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Так, відповідно до п. 127.1 ст. 127 ПКУ ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.
Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1 095 днів, – тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.
Дії, передбачені абзацом першим п. 127.1 ст. 127 ПКУ, вчинені протягом 1 095 днів втретє та більше, – тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.
Відповідальність за погашення суми податкового зобов’язання або податкового боргу, що виникає внаслідок вчинення таких дій, та обов’язок щодо погашення такого податкового боргу покладається на особу, визначену ПКУ, у тому числі на податкового агента. При цьому платник податку – отримувач таких доходів звільняється від обов’язків погашення такої суми податкових зобов’язань або податкового боргу, крім випадків, встановлених розділом IV ПКУ.
Отже, у разі ненарахування, неутримання та/або несвоєчасної сплати, несплати (неперерахування), авансового внеску при виплаті дивідендів до платників застосовується відповідальність у вигляді штрафів, передбачених ст. 127 ПКУ, та пені відповідно до положень ст. 129 ПКУ.

Облік фізособи – нерезидента здійснюється тільки за реєстраційним номером облікової картки
Відповідно до ст. 70 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами і доповненнями та підпунктами 1, 2 розділу VIII Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 (далі – Положення № 822), фізична особа, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків (далі – РНОКПП), зобов’язана особисто подати до відповідного контролюючого органу повідомлення за формою № 1П, яке є водночас заявою для обліку в окремому реєстрі Державного реєстру фізичних осіб – платників податків, та пред’явити паспорт або документ, на підставі якого оформлюється паспорт вперше. Облік осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган, ведеться в окремому реєстрі Державного реєстру фізичних осіб – платників податків за прізвищем, ім’ям, по батькові (за наявності), серією та/або номером паспорта.
Контролюючий орган вносить до паспорта у формі книжечки відмітку про право здійснювати будь-які платежі за серією та/або номером паспорта. До паспорта у формі картки інформація про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків вноситься відповідно до законодавства, яким регулюється питання ведення Єдиного державного демографічного реєстру (підпункти 7 та 9 розділу VIII Положення № 822).
Тобто, чинним законодавством передбачено внесення до паспорта громадянина України відмітки про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та/або номером паспорта. Фізична особа – нерезидент, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, не має такої можливості.

Сплата ПДВ митним брокером: врахування у імпортера – власника товара
Інформуємо, що згідно з ст. 265 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI із змінами та доповненнями (далі – МКУ) декларантами мають право виступати:
1) при переміщенні товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України або при зміні митного режиму щодо товарів на підставі зовнішньоекономічного договору, укладеного резидентом, – резидент, яким або від імені якого укладено цей договір;
2) в інших випадках – особа, яка відповідно до законодавства України має право вчиняти щодо товарів, транспортних засобів комерційного призначення юридично значущі дії від свого імені.
Митний брокер – це підприємство, що надає послуги з декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України (ст. 416 МКУ).
Відповідно до ст. 417 МКУ взаємовідносини митного брокера з особою, яку він представляє, визначаються договором доручення.
Згідно з п. 187.8 ст. 187 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) датою виникнення податкових зобов’язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення.
Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум ПДВ до податкового кредиту є дата сплати ПДВ за податковими зобов’язаннями згідно з п. 187.8 ст. 187 ПКУ (п. 198.2 ст. 198 ПКУ).
Дата збільшення податкових зобов’язань та податкового кредиту платників ПДВ, що здійснюють постачання/отримання товарів/послуг у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів та без права власності на такі товари/послуги, визначається за правилами, встановленими статтями 187 і 198 ПКУ (п. 189.4 ст. 189 ПКУ).
Отже, якщо відповідно до договору доручення, укладеного між митним брокером та імпортером, сплата ПДВ до бюджету при розмитненні товарів здійснюється через митного брокера, то такий імпортер – власник товарів має право віднести суму ПДВ до податкового кредиту на підставі митної декларації, в якій він має бути вказаний як одержувач (власник) товару, за умови перерахування ним коштів митному брокеру до моменту розмитнення товару.

Попередня оплата за проживання у готелі: чи сплачується туристичний збір?
Відповідно до п. 268.6.1 п. 268.6 ст. 268 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкові агенти справляють туристичний збір під час надання послуг, пов’язаних з тимчасовим проживанням (ночівлею), і зазначають суму сплаченого збору окремим рядком у рахунку (квитанції) на проживання.
Підпунктом «а» пп. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ визначено, що згідно з рішенням сільської, селищної та міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, справляння збору може здійснюватися податковими агентами, зокрема, адміністраціями готелів, кемпінгів, мотелів, гуртожитків для приїжджих та іншими закладами готельного типу, санаторно-курортними закладами.
Так, п. 3.6 Правил користування готелями й аналогічними засобами розміщення та надання готельних послуг, затверджених наказом Державної туристичної адміністрації від 16 березня 2004 року № 19 із змінами та доповненнями (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 02 квітня 2004 року за № 413/9012) (далі – Правила), передбачено, що договір про надання основних готельних послуг споживачу вважається укладеним після оформлення документів на проживання (заповнення анкети, реєстрації) та засвідчується розрахунковою квитанцією або іншим розрахунковим документом, що підтверджує укладення договору і містить у собі інформацію, передбачену цим пунктом.
Пунктом 3.2 Правил визначено, що при бронюванні номера (місця) готель може запросити передплату за надання готельних послуг. Передплата враховується в оплату готельних послуг при остаточному розрахунку, якщо інше не обумовлено укладеним із замовником договором.
Враховуючи вищевикладене, оскільки податкові агенти справляють туристичний збір під час надання послуг проживання (ночівлі) та факт надання таких послуг підтверджується відповідними документами на проживання (заповнені анкети, реєстрація тощо), то з коштів, отриманих у вигляді передоплати за проживання (бронювання місця для проживання), туристичний збір не справляється.

ДФС надано розстрочення ПДВ при ввезенні обладнання на загальну суму понад 4,5 млн євро та 927 тис. дол. США
На сьогодні Державною фіскальною службою України прийнято 46 рішень про надання платникам розстрочення податку на додану вартість під час ввезення на митну територію України обладнання для власного виробництва на території України на загальну суму понад 4,5 млн євро та 927 тис. дол. США.
З них по 32 заявам рішення прийнято за погодженням з Головою ДФС, оскільки сума податку, заявлена до розстрочення, становить понад 1 млн грн.
Найбільшу суму розстрочки надано Київською митницею ДФС – 1 млн євро та 529,4 тис дол. США та Хмельницькою митницею ДФС - 1,3 млн євро та 104,2 тис. дол. США (у валюті контракту).
Здійснено 38 митних оформлень імпорту обладнання із застосуванням отриманих рішень з розстроченням сплати ПДВ на суму 138,9 млн грн.
Розстрочення надано при ввезенні обладнання для власного виробництва підприємствами легкої промисловості, металообробної промисловості, харчової промисловості, будівельної галузі, медичного обладнання.
Загалом станом на 1 вересня 2018 року платниками до митниць ДФС подано 122 заяви про надання розстрочення по сплаті ПДВ. Митницями розглянуто 111 заяв, з яких по 46 надано відмову через недотримання обов’язкових вимог, зокрема, через наявність податкового боргу у підприємств, відсутність інформації про предмет або суму контракту.
Відкликано платниками 20 заяв, адже прийнято рішення щодо митного оформлення з повною сплатою ПДВ.
Наразі на розгляді у митницях ДФС знаходяться ще 11 заяв.
Нагадаємо, що 21 лютого 2018 року набула чинності постанова Кабінету Міністрів України, якою визначено порядок надання розстрочень та застосування забезпечення виконання зобов’язань під час ввезення на митну територію України обладнання для власного виробництва. Наприкінці 2017 року Верховна рада ухвалила зміни до Податкового кодексу, відповідно до яких відтермінування по сплаті ПДВ надається у строк не більше 24 календарних місяців без нарахування процентів, пені та штрафів.
Розстрочення не надається, якщо обладнання має походження з країни, визнаної Україною державою-окупантом та/або державою-агресором по відношенню до України, ввозиться з території такої країни та/або з тимчасово окупованої території України.

ДФС адмініструватиме «Єдине вікно для міжнародної торгівлі»
Верховною Радою України прийнято закон, який передбачає запровадження механізму «єдиного вікна» та оптимізацію здійснення контрольних процедур при переміщенні товарів через митний кордон України.
Відповідно до цього закону ДФС має створити та забезпечити функціонування єдиного державного інформаційного веб-порталу «Єдине вікно для міжнародної торгівлі». На службу покладене зобов’язання й по його адмініструванню.
Таким чином, скасовується необхідність подання суб’єктом зовнішньоекономічної діяльності або митним брокером паперового документа, виданого одним державним органом – іншому.
Крім того, для спрощення процедур контролю товарів на кордоні скорочується кількість контролюючих органів на кордоні:
- посадові особи митниць перевірятимуть дозвільні документи, які на сьогодні перевіряються посадовими особами Державної екологічної інспекції;
- посадові особи Державної прикордонної служби України перевірятимуть рівень радіоактивного забруднення транспортних засобів та вантажів, що ввозяться на митну територію України. Ці перевірки на сьогодні здійснюються посадовими особами Державної екологічної інспекції;
- скасовується санітарно-епідеміологічний та екологічний контроль товарів, що переміщуються через митний кордон.
Внесені законом зміни до Митного кодексу України також визначають термінологію «механізму «єдиного вікна» та порядок його реалізації. Крім того, новації передбачають застосування органами доходів і зборів під час здійснення митних процедур інформації з державних реєстрів про товари, які контролюються.
До обов`язків Державної фіскальної служби України також буде віднесено визначення кодів згідно з УКТ ЗЕД товарів, щодо переміщення яких через митний кордон України встановлені заборони або обмеження, та ведення та оприлюднення на сайті ДФС переліків таких заборон або обмежень.
Законом також регламентовано порядок отримання органами доходів і зборів в електронній формі дозвільних документів, необхідних для митного контролю та оформлення товарів, з використанням механізму «єдиного вікна» та порядок здійснення ними відповідних митних формальностей на підставі такої інформації.
Єдиний державний інформаційний веб-портал «Єдине вікно для міжнародної торгівлі» має запрацювати протягом шести місяців після вступу в силу зазначеного закону.

Співробітники податкової міліції ГУ ДФС у м. Києві ліквідували центр мінімізації митних платежів з оборотом близько 50 мільйонів гривень
У ході операції "Рубіж-2018" і розслідування кримінального провадження за ч. 3 ст. 212 Кримінального кодексу України, під процесуальним керівництвом прокуратури м. Києва, була встановлена група осіб, які, використовуючи підконтрольні підприємства, організували незаконну діяльність, надаючи підприємствам - замовникам реального сектору економіки і фізичним особам - підприємцям м. Києва та регіонів України послуги з мінімізації митних платежів при імпорті морепродуктів за заниженими цінами.
Учасники схеми виготовляли і надавали для митного оформлення документи із зазначенням завідомо недостовірних відомостей про фактичну кількість і вагу імпортованих продуктів харчування шляхом зазначення великої частки льодової глазурі в загальній вазі, що дозволяло занижувати вагу самого товару для митного оформлення на 15 - 20% від фактичного. Крім того, в інвойсах, яка подавалися до митного оформлення, вказувалася занижена вартість.
Продавалася ввезена продукція на оптових і роздрібних ринках Києва, Київської, Черкаської, Вінницької, Луганської та Донецької областей.
Загальний обсяг проведених через підприємства, які входили в «центру мінімізації митних платежів», операцій протягом 2016-2018 років склав понад 50 млн грн. Таким чином державі завдано збитків у вигляді несплати податків на загальну суму понад 8 млн. грн.
У ході санкціонованих обшуків виявлено та вилучено печатки та штампи дозвільних і ветеринарних організацій країн - нерезидентів, які використовувалися для складання документів митного оформлення з явно недостовірними відомостями, чорнові записи, готівкові кошти в сумі 192 тисяч гривень, документацію по фактичному придбання ТМЦ та 29340 кг свіжомороженої риби.

Платники Дніпропетровщини задекларували за 2017 рік доходів на суму майже три мільярда гривень
За підсумками кампанії декларування, громадянами Дніпропетровської області та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, подано 43828 декларацій про майновий стан і доходи за 2017 рік, що на 489 декларацій більше, в порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Про це повідомила заступник начальника Головного управління ДФС у Дніпропетровській області Ірина Сікірина.
Загальна сума задекларованого громадянами доходу становить 2 млрд 991,2 млн грн, що на 376,9 млн грн. більше, ніж минулого року.
Сума податку на доходи фізичних осіб, визначена громадянами до сплати у 2018 році, становить 97,9 млн грн. Порівняно з аналогічним періодом минулого року вона збільшилась на 0,9 млн грн. Сума військового збору до сплати складає 13,0 млн грн.
Дохід понад 1,0 млн грн задекларували 248 громадян. Загальна сума задекларованого ними оподатковуваного доходу складає 1 млрд 387,5 млн грн. Сума податку на доходи фізичних осіб до сплати складає 34,7 млн грн.
Попри завершення деклараційної кампанії, ще до кінця року громадяни можуть скористатися правом на отримання податкової знижки за наслідками 2017 року. На сьогодні вже 6715 мешканців Дніпропетровщини скористалися такою можливістю. Задекларована сума податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню на розрахункові рахунки платників склала 12,1 млн грн. На цей час повернуто 11,3 млн грн.

В «Електронному кабінеті» запроваджені сервіси з автозаповнення рядків податкової декларації з ПДВ
Нагадуємо, що в «Електронному кабінеті» ДФС України реалізовано автозаповнення рядків податкової декларації з ПДВ, додатку 1 «Розрахунок коригування сум податку на додану вартість (Д1)», додатку 5 «Розшифровки податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)» та додатку 6 «Довідка (Д6) подається платниками, які заповнюють рядок 5 декларації, та підприємствами (організаціями) інвалідів» на підставі даних Єдиного реєстру податкових накладних (далі – ЄРПН).
Для автозаповнення рядків податкової декларації з ПДВ та вище зазначених додатків необхідно у приватній частині «Електронного кабінету» при створенні документа звітності проставити відмітку «заповнити на основі даних ДФС». Після чого на підставі відомостей, внесених в ЄРПН, заповнюються дані рядків податкової декларації з ПДВ та відповідних таблиць:
- Таблиця 1 (Д1) «Коригування податкових зобов’язань згідно зі статтею 192 та пунктом 199.1 статті 199 розділу V Кодексу»;
- Таблиця 2 (Д1) «Коригування податкового кредиту згідно зі статтею 192 розділу V Кодексу»;
- Таблиця 1 розділу І Податкові зобов’язання (Д5) «Операції на митній території України, що оподатковуються податком на додану вартість за основною ставкою та ставкою 7%, крім ввезення товарів на митну територію України»;
- Таблиця 1 розділу ІІ Податковий кредит (Д5) «Операції придбання з податком на додану вартість, які підлягають оподаткуванню за основною ставкою та ставкою 7%»;
- Таблиця 1 (Д6) «Операції, що не є об’єктом оподаткування (стаття 196 розділу V Кодексу), операції з постачання послуг за межами митної території України та послуг, місце постачання яких визначено відповідно до пунктів 186.2, 186.3 статті 186 розділу V Кодексу за межами митної території України, операції, які звільнені від оподаткування (стаття 197 розділу V Кодексу, підрозділ 2 розділу XX Кодексу, міжнародні договори (угоди))».
Зазначений сервіс працює у тестовому режимі.
Додатково повідомляємо, що розділ «СЕА ПДВ» доповнено новим сервісом «Інформація про суму перевищення». За допомогою даного сервісу платникам надано можливість перегляду інформації щодо даних розрахунку суми перевищення та результату порівняння даних податкової звітності з ПДВ та з ЄРПН.
У разі виникнення у платників питань щодо роботи сервісу автозаповнення, прохання копії екрану «Електронного кабінету» та суть питання надсилати на адресу infozvit@sfs.gov.ua.

Звільнено від ПДВ експорт олійних культур
Інформуємо, що 01.09.2018 набрав чинності Закон України від 22 травня 2018 року № 2440-VIII «Про внесення зміни до підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо деяких питань оподаткування податком на додану вартість операцій з вивезення за межі митної території України олійних культур» (далі – Закон № 2440).
Так, відповідно до внесених Законом № 2440 змін з 01.09.2018 є чинною така редакція п. 63 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ):
«Тимчасово звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з вивезення за межі митної території України в митному режимі експорту:
з 01.09.2018 до 31.12.2021 соєвих бобів (товарна позиція 1201 згідно з УКТ ЗЕД);
з 01.01.2020 до 31.12.2021 насіння свиріпи або ріпаку (товарна позиція 1205 згідно з УКТ ЗЕД)».
Також п. 63 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ доповнено новим четвертим абзацем такого змісту:
«Положення цього пункту не поширюються на операції з вивезення за межі митної території України в митному режимі експорту сільськогосподарськими підприємствами – виробниками соєвих бобів (товарна позиція 1201 згідно з УКТ ЗЕД) та насіння свиріпи або ріпаку (товарна позиція 1205 згідно з УКТ ЗЕД), вирощених ними на землях сільськогосподарського призначення, які перебувають у власності таких сільськогосподарських товаровиробників чи в їх постійному користуванні або використовуються ними на правах оренди (суборенди) чи емфітевзису».
Довідково: Закон № 2440 набрав чинності з дня, наступного за днем його опублікування (опубліковано в офіційному виданні «Голос України» від 31.08.2018 № 162).

Податківці на Дніпропетровщині викрили головного бухгалтера теплопостачального підприємства, який ухилився від сплати податків на 13,4 млн гривень
Співробітниками податкової міліції ГУ ДФС у Дніпропетровській області направлено до суду кримінальне провадження за підозрою головного бухгалтера одного з теплопостачальних комунальних підприємств Дніпропетровської області за фактом ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах.
Встановлено, що посадові особи вказаного підприємства протягом 2017 року ухилялися від сплати податків шляхом включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість на підставі недостовірних документів.
З огляду на те, що завдані державі збитки на загальну суму 13,4 млн грн. відшкодовано в повному обсязі, судом буде вирішуватися питання про звільнення підозрюваного від кримінальної відповідальності.

До уваги платників! З 15.08.2018 земельним податком оподатковуються землі лісогосподарського призначення!
Повідомляємо, що 15.08.2018 набрав чинності Закон України від 10 липня 2018 року № 2497-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо стимулювання утворення та діяльності сімейних фермерських господарств» (далі – Закон № 2497), яким внесено зміни до ст. 273 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ).
Відповідно до внесених Законом № 2497 змін передбачається оподаткування земельним податком земель лісогосподарського призначення.
Звертаємо увагу платників – користувачів зазначених земель, на те, що у зв’язку з непроведенням нормативної грошової оцінки земель лісогосподарського призначення (крім Одеської області), для розрахунку суми земельного податку необхідно використовувати нормативну грошову оцінку одиниці площі ріллі по областях (наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25 травня 2017 року № 262, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 31.05.2017 за № 679/30547).
Також, зауважуємо, що платники податків повинні надавати податкову звітність із плати за землю з урахуванням змін, внесених до ст. 273 ПКУ.
Крім того, органам місцевого самоврядування рекомендовано у найкоротший термін внести зміни до рішень про встановлення ставки земельного податку за лісові землі на 2019 рік, керуючись постановою Кабінету Міністрів України від 24 травня 2017 року № 483 «Про затвердження форм типових рішень про встановлення ставок та пільг із сплати земельного податку та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки».

Одеські митники зупинили незаконне переміщення рекордної партії сигарет
На даний час в Одеському порту митники здійснюють процесуальні дії щодо фіксації факту незаконного переміщення сигарет «Marlboro».
Тютюнову продукцію було виявлено під час митного контролю контейнеру з вантажем «туалетний папір», який одне із вітчизняних підприємств експортувало до Ізраїлю.
За результатами аналізу ризиків було прийнято рішення про проведення митного переогляду вантажу. Під час його здійснення виявилось, що тільки перші чотири ряди 40-футового контейнеру займають коробки з туалетним папером. Далі – видніються лише сигарети.
Орієнтовна кількість виявлених тютюнових виробів – від 500 до 600 тисяч пачок сигарет. За попередньою оцінкою вартість партії вилучених сигарет може сягати 15-17 млн грн.
Слідкуйте за нашими новинами. Подробиці будуть повідомлені пізніше.