www.kriv-rn.dp.gov.ua
ГОЛОВНА СТОРІНКА МАПА САЙТУ ДОПОМОГА Середа, 18 вересня 2019 року
Що нового на сайті ?

Архів публікацій
Криворізський район >> За даними 2018 року
До уваги платників податку на додану вартість!
Версія для друку Написати листа
До уваги платників податку на додану вартість!

Звертаємо увагу, що згідно з п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками – суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів)).
При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів – виходячи із звичайної ціни), за винятком:
товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;
газу, який постачається для потреб населення.
Для товарів, придбаних на митній території України або ввезених на митну територію України, ціна придбання визначається як вартість майна, за якою таке майно набуте у власність, тобто ціна, зазначена в договорі на придбання товару (контрактна вартість).
Отже, з метою нарахування податкових зобов’язань при подальшому постачанні раніше імпортованих товарів ціна придбання таких товарів визначається на дату переходу прав власності на такий товар за ціною, зазначеною в договорі на придбання товару (контрактною вартістю).

Податок на додану вартість: порядок оподаткування операцій з тимчасового ввезення (імпорту)/вивезення (експорту) товарів
Відповідно до п. 206.7 ст. 206 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до операцій із ввезення товарів на митну територію України у митному режимі тимчасового ввезення застосовується умовне повне звільнення від оподаткування ПДВ або умовне часткове звільнення від оподаткування ПДВ за умови дотримання вимог та обмежень, встановлених главою 18 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI із змінами та доповненнями (далі – МКУ), а саме:
умовне повне звільнення від оподаткування застосовується до товарів та в порядку, визначених ст. 105 МКУ (пп. 206.7.1 п. 206.7 ст. 206 ПКУ);
умовне часткове звільнення від оподаткування застосовується до товарів та в порядку, визначених ст. 106 МКУ. Сплачені суми ПДВ включаються платником до складу податкового кредиту у звітному (податковому) періоді, в якому було сплачено податок (пп.206.7.2 п. 206.7 ст. 206 ПКУ).
До операцій із вивезення товарів за межі митної території України в митному режимі тимчасового вивезення застосовується умовне повне звільнення від оподаткування ПДВ за умови дотримання вимог та обмежень, встановлених главою 19 МКУ (п. 206.8 ст. 206 ПКУ).

Спадкоємець не має права отримати інформацію про доходи з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків у разі смерті фізособи
Відповідно до п. 70.3 ст. 70 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до інформаційної бази Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр) включаються дані про фізичних осіб, зокрема про джерела отримання доходів.
Згідно з п. 70.16 ст. 70 ПКУ органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, самозайняті особи, податкові агенти подають безоплатно в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, контролюючим органам за своїм місцезнаходженням інформацію про фізичних осіб, що пов’язана з реєстрацією таких осіб як платників податків, нарахуванням, сплатою податків і контролем за дотриманням податкового законодавства України, зокрема органи державної реєстрації актів цивільного стану – про фізичних осіб, які померли (для закриття облікових карток).
Порядок отримання відомостей із Державного реєстру регламентується розділом X Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 вересня 2017 року № 822 (далі – Положення № 822).
Так, відомості з Державного реєстру надаються контролюючим органом особисто фізичній особі або її представнику за умови пред’явлення документа, що посвідчує особу, та довіреності (для представника), про що робиться відповідний запис в журналі надання відомостей за формою, наведеною у додатку 17 Положення № 822 (п. 8 розділу Х Положення № 822).
Пунктом 3 розділу VI Порядку обробки персональних даних у базі персональних даних – Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 лютого 2015 року № 210 (далі – Порядок № 210), передбачено, що персональні дані у Державному реєстрі зберігаються протягом усього життя фізичної особи – платника податків та 75 років з дати внесення запису про її смерть.
Без згоди фізичної особи – платника податків її персональні дані можуть передаватися, зокрема, за рішенням суду або коли передача персональних даних прямо передбачена законом України і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини тощо (п. 2 розділу VII Порядку № 210).
На підставі отриманого від органів державної реєстрації актів цивільного стану повідомлення про фізичну особу, яка померла, відомості про таку особу в Державному реєстрі закриваються і не підлягають подальшому використанню.
Отже спадкоємець, звертаючись до контролюючого органу, не може отримати з Державного реєстру інформацію про джерела отриманих доходів фізичної особи, яка померла. Без згоди фізичної особи – платника податків її персональні дані можуть передаватися лише в випадках, зазначених у п. 2 розділу VII Порядку № 210.

Статус нерезидента як резидента країни, з якою укладено міжнародний договір, підтверджує довідка
Відповідно до п. 103.1 ст. 103 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) застосування правил міжнародного договору України здійснюється шляхом звільнення від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України, зменшення ставки податку або шляхом повернення різниці між сплаченою сумою податку і сумою, яку нерезиденту необхідно сплатити відповідно до міжнародного договору України.
Підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених підпунктами 103.5 і 103.6 ст. 103 ПКУ, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (далі – довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України (п. 103.4 ст. 103 ПКУ).
Довідка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України (п. 103.5 ст. 103 ПКУ).
У разі потреби така довідка може бути затребувана у нерезидента особою, яка виплачує йому доходи, або контролюючим органом під час розгляду питання про повернення сум надміру сплачених грошових зобов’язань на іншу дату, що передує даті виплати доходів.
У разі потреби особа, яка виплачує доходи нерезидентові, може звернутися до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) щодо здійснення центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, запиту до компетентного органу країни, з якою укладено міжнародний договір України, про підтвердження зазначеної у довідці інформації (п. 103.6 ст. 103 ПКУ).
Особа, яка виплачує доходи нерезидентові у звітному (податковому) році, у разі подання нерезидентом довідки з інформацією за попередній звітний податковий період (рік) може застосувати правила міжнародного договору України, зокрема щодо звільнення (зменшення) від оподаткування, у звітному (податковому) році з отриманням довідки після закінчення звітного (податкового) року (п. 103.8 ст. 103 ПКУ).
Отже, довідка дійсна у межах календарного року, в якому вона видана.
У разі неподання нерезидентом довідки доходи нерезидента із джерелом їх походження з України підлягають оподаткуванню відповідно до законодавства України з питань оподаткування (п. 103.10 ст. 103 ПКУ).

До кошиків місцевих бюджетів Дніпропетровщини зібрано майже на три мільярди гривень більше ніж торік
Доходи місцевих бюджетів Дніпропетровської області за січень – серпень 2018 року склали 15,9 млрд грн, що на 2,6 млрд грн більше аналогічного періоду 2017 року. Про це повідомила в.о. начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Оксана Томчук.
Більше половини надходжень у місцеві скарбниці Дніпропетровського регіону забезпечує податок на доходи фізичних осіб, його сума склала понад 9 млрд грн, що перевищує минулорічні показники майже на 2 млрд грн.
Наступною за рівнем надходжень є плата за землю. Її власники та землекористувачі сплатили протягом 2018 року майже 2,5 млрд грн.
Замикає трійку лідерів єдиний податок. Впродовж восьми місяців 2018 року спрощенці області сплатили 1,5 млрд грн, що на 329,4 млн грн більше рівня минулого року.

Податок на прибуток: визначення об’єкта оподаткування з урахованням сум ПДВ
Відповідно до п. 44.2 ст. 42 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.
Згідно з пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.
Ведення бухгалтерського обліку сум податку на додану вартість здійснюється на підставі Інструкції з бухгалтерського обліку податку на додану вартість, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 01.07.1997 № 141 із змінами та доповненнями (далі – Інструкція).
Отже, при визначенні об’єкта оподаткування з податку на прибуток суми ПДВ враховуються відповідно до Інструкції.

Період, з якого застосовуються рішення місцевої ради щодо нової нормативної грошової оцінки земельних ділянок
Інформуємо, що згідно зі ст. 270 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктами оподаткування земельним податком є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності.
Базою оподаткування, є зокрема нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого розділом ХІІ ПКУ (пп. 271.1.1 п. 271.1 ст. 271 ПКУ).
Рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом (п. 271.2 ст. 271 ПКУ).
Враховуючи вищевикладене, якщо рішення органів місцевого самоврядування щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, прийнято та офіційно оприлюднене відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня поточного року, то норми такого рішення застосовуються з 01 січня наступного бюджетного року (з початку планового періоду).
У разі оприлюднення рішення органів місцевого самоврядування щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, після 15 липня поточного року, то норми такого рішення застосовуються з 01 січня бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Виробник алкоголю та тютюнових виробів для їх експорту повинен мати ліцензію на право експорту таких виробів
Доводимо до відома, що згідно з ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 481) імпорт, експорт і оптова торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами можуть здійснюватися суб’єктами господарювання всіх форм власності за наявності ліцензій. Ліцензія на право експорту алкогольних напоїв та тютюнових виробів видаються терміном на пять років. Плата за ліцензії становить 780 гривень за рік.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05 серпня 2015 року № 609 «Про затвердження переліку органів ліцензування та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» органом ліцензування такого виду господарської діяльності як експорт алкогольних напоїв та тютюнових виробів визначено Мінекономрозвитку.
Пунктом 3 Положення про марки акцизного збору, затвердженого Указом Президента України від 18 вересня 1995 року № 849/95 «Про запровадження марок акцизного збору на алкогольні напої та тютюнові вироби» (далі – Положення № 849) визначено, що алкогольні напої та тютюнові вироби, виготовлені з метою експорту, не підлягають маркуванню українськими марками акцизного збору.
Продукція, призначена для експорту, маркується згідно з умовами відповідної угоди на експорт (абзац п’ятнадцятий частини першої ст. 11 Закону № 481).
Пунктом 4 Положення № 849 встановлено, що митне оформлення алкогольних напоїв та тютюнових виробів, виготовлених для експорту, проводиться лише за місцем їх виробництва відповідними митними органами. Транспортування та зберігання таких товарів на території України здійснюється під митним контролем.
Отже, експорт власної продукції виробником алкогольних напоїв (тютюнових виробів) може здійснюватися за наявності у виробника ліцензії на право експорту

Протягом 2018 року до органів ДФС у Дніпропетровській області надійшло 185 письмових запитів на публічну інформацію
Протягом січня – серпня 2018 року до органів ДФС у Дніпропетровській області надійшло 185 письмових запитів на публічну інформацію, що у порівнянні з аналогічним періодом 2017 року більше на 84 запити.
Із загальної кількості письмових запитів, від юридичних осіб надійшло 49 запитів, від громадян – 136. За наслідками розгляду запитів: задоволено – 126, направлено за належністю – 11, надано роз’яснення – 47, знаходиться на виконанні, термін розгляду не настав – 1.
Всі запити виконані в термін, встановлений законодавством.

Консультаційні послуги підлягають оподаткуванню ПДВ на загальних підставах незалежно від того резидентом чи нерезидентом вони надаються
Згідно з пп. «б» п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.
Підпунктом «в» п. 186.3 ст. 186 ПКУ визначено, що при наданні консультаційних, інжинірингових, інженерних, юридичних (у тому числі адвокатських), бухгалтерських, аудиторських, актуарних, а також послуг з розроблення, постачання та тестування програмного забезпечення, з оброблення даних та надання консультацій з питань інформатизації, надання інформації та інших послуг у сфері інформатизації, у тому числі з використанням комп’ютерних систем місцем постачання зазначених послуг вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб’єкт господарювання або – у разі відсутності такого місця –місце постійного чи переважного його проживання.
Отже, у випадку надання резиденту консультаційних, а також інжинірингових, інженерних, юридичних (у тому числі адвокатських), бухгалтерських, аудиторських, актуарних послуг, а також послуг з розроблення, постачання та тестування програмного забезпечення, з оброблення даних та надання консультацій з питань інформатизації, надання інформації та інших послуг у сфері інформатизації, у тому числі з використанням комп’ютерних систем, місцем постачання зазначених послуг є митна територія України, а тому такі послуги підлягають оподаткуванню ПДВ на загальних підставах за основною ставкою ПДВ незалежно від того резидентом чи нерезидентом вони надаються.
Крім цього, слід зазначити, що при постачанні нерезидентом (неплатником ПДВ), послуг резиденту, такий резидент є відповідальним за нарахування та сплату податку до бюджету.

Оформлення здавання готівкової виручки до банку
Відповідно до п. 29 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 із змінами та доповненнями, видача готівки з каси для здавання її до банку оформляється відповідними касовими ордерами (прибутковим або видатковим) з відображенням такої касової операції в касовій книзі.
Вилучення готівки з місця здійснення готівкових розрахунків із застосуванням реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) або розрахункової книжки для здавання її до банку оформляється відповідними чеками РРО із виконанням операції «службова видача».
Документом, що свідчить про здавання виручки до банку та є підтвердженням оприбуткування готівки в касі суб’єктів господарювання, є:
1) квитанція до прибуткового документа банку на внесення готівки, підписана відповідальними особами банку та засвідчена відбитком печатки банку;
2) квитанція/чек банкомата чи програмно-технічного комплексу самообслуговування;
3) примірник супровідної відомості до сумки з готівковою виручкою (готівкою), засвідчений підписом та відбитком печатки інкасатора-збирача;
4) чек платіжного термінала в разі проведення інкасації коштів у режимі реального часу з використанням платіжних терміналів.

Дохід у вигляді призу в негрошовій формі: оподаткування ПДФО
Згідно з пп. 164.2.8 п. 164.2 ст. 164 розділу IV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) включаються, зокрема, доходи у вигляді виграшів, призів.
Умови оподаткування виграшів та призів визначені у п. 170.6 ст. 170 ПКУ.
Відповідно до пп. 170.6.2 п. 170.6 ст. 170 ПКУ податковим агентом – оператором лотереї у строки, визначені ПКУ для місячного податкового періоду, до бюджету сплачується (перераховується) загальна сума ПДФО, нарахованого за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 %), із загальної суми виграшів (призів), виплачених за податковий (звітний) місяць гравцям у лотерею.
Оподаткування доходів у вигляді виграшів та призів, інших, ніж виграш (приз) у лотерею, здійснюється у загальному порядку, встановленому ПКУ для доходів, що остаточно оподатковуються під час їх нарахування, за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 %) (пп. 170.6.3 п. 170.6 ст. 170 ПКУ).
При цьому, під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з ПКУ, помножена на коефіцієнт, розрахований відповідно до п. 164.5 ст. 164 ПКУ.

У Дніпропетровській області ліквідували ще одне підпільне виробництво та припинили незаконну реалізацію фальсифікованого алкоголю
В рамках розслідування кримінального провадження за ч. 3 ст. 204 КК України було встановлено жителів м. Кам’янське, які незаконно виробляли та зберігали алкоголь з метою подальшого незаконного продажу.
Виробництво алкоголю відбувалось у трьох гаражних приміщеннях міста. Доставляли фальсифікат до місця реалізації власним автомобілем.
На підставі ухвал суду проведено обшуки за місцями незаконного виробництва та реалізації товарів, а також за місцями проживання фігурантів та в автомобілі, який використовували для перевезення товару.
За результатами обшуків з незаконного обігу вилучено та передано на відповідальне зберігання більше 1,3 тис. літрів спирту та фальсифікованого алкоголю відомих торгових марок (горілка, коньяк, віскі), розфасованого як в тетрапаки, так і в скляні пляшки з етикетками відомих торгових марок, а також пусті пляшки та обладнання для незаконного виробництва та автомобіль.
Загальна вартість вилученого перевищує півмільйона гривень. Триває слідство.

Документи, які підтверджують міжнародне перевезення з метою застосування ставки ПДВ нуль відсотків
Відповідно до пп. «е» п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податків з постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
Операції з постачання послуг з міжнародного перевезення пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом оподатковуються за нульовою ставкою. Для цілей цього підпункту перевезення вважається міжнародним, якщо таке перевезення здійснюється за єдиним міжнародним перевізним документом (пп. «а» пп. 195.1.3 п.195.1 ст.195 ПКУ).
Згідно із ст. 9 Закону України від 01 липня 2004 року № 1955-IV «Про транспортно-експедиторську діяльність» із змінами і доповненнями перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні.
Такими документами можуть бути:
- авіаційна вантажна накладна (Air Waybill);
- міжнародна автомобільна накладна (CMR);
- накладна СМГС (накладна УМВС);
- коносамент (Bill of Lading);
- накладна ЦІМ (CIM);
- вантажна відомість (Cargo Manifest).

Відрядження до країни з візовим режимом: оподаткування ПДФО
Нагадуємо, що оподаткування доходів фізичних осіб регламентується Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ), згідно з пп. 165.1.11 п. 165.1 ст. 165 якого до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються, зокрема кошти, отримані платником податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) на відрядження або під звіт і розраховані згідно з п. 170.9 ст. 170 ПКУ.
Відповідно до пп. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 ПКУ до оподатковуваного доходу не включаються витрати на відрядження, не підтверджені документально, на харчування та фінансування інших власних потреб фізичної особи (добові витрати), понесені у зв’язку з таким відрядженням у межах території України, але не більш як 0,1 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, в розрахунку за кожен календарний день такого відрядження, а для відряджень за кордон – не вище 80 євро за кожен календарний день такого відрядження за офіційним обмінним курсом гривні до євро, установленим Національним банком України, в розрахунку за кожен такий день.
Суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів, визначаються Кабінетом Міністрів України. Сума добових для таких категорій фізичних осіб не може перевищувати суму, встановлену пп 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 ПКУ.
Сума добових визначається у разі відрядження, зокрема до країн, в’їзд громадян України на територію яких здійснюється за наявності візи (дозволу на в’їзд), – згідно з наказом про відрядження за наявності документальних доказів перебування особи у відрядженні (відміток прикордонних служб про перетин кордону, проїзних документів, рахунків на проживання та/або будь-яких інших документів, що підтверджують фактичне перебування особи у відрядженні).
За відсутності зазначених відповідних підтвердних документів, сума добових включається до оподатковуваного доходу платника податку.
Отже, у разі відрядження до країн, в’їзд громадян України на територію яких здійснюється за наявності візи (дозволу на в’їзд), сума добових витрат не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу за умови наявності документальних доказів перебування особи у відрядженні (зокрема, відміток прикордонних служб про перетин кордону, проїзних документів (транспортних квитків) рахунків на проживання та/або будь-яких інших документів, що підтверджують фактичне перебування особи у відрядженні) та виконання інших вимог, встановлених п. 170.9 ст. 170 ПКУ.

Строки зберігання товарів та транспортних засобів комерційного призначення на складах контролюючих органів
Згідно з частини 1 ст. 240 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI зі змінами та доповненнями (далі – МКУ) товари, транспортні засоби комерційного призначення, зазначені у пунктах 1 – 3 і 5 частини 1 та у пунктах 1 – 4 і 7 частини 5 ст. 238 МКУ, можуть зберігатися на складах контролюючих органів протягом 90 днів за винятком випадків, передбачених частиною 7 ст. 240 МКУ.
Товари, зазначені у пунктах 4 і 6 частини 1 ст. 238 МКУ, зберігаються на складах контролюючих органів протягом строків, необхідних для організації процедури розпорядження ними, але не більше 90 днів (частина 2 ст. 240 МКУ).
Товари, зазначені у п. 5 частини 5 ст. 238 МКУ, можуть зберігатися на складах контролюючих органів протягом строків, установлених ст. 125 МКУ (частина 3 ст. 240 МКУ).
Товари, транспортні засоби комерційного призначення, зазначені у п. 6 частини 5 ст. 238 МКУ, що підлягають поверненню власнику, можуть зберігатися на складах контролюючих органів протягом 90 днів з дня набрання законної сили відповідним рішенням (частина 4 ст. 240 МКУ).
Товари, зазначені у п. 7 частини 1 ст. 238 МКУ, можуть зберігатися на складах контролюючих органів протягом 180 днів (частина 5 ст. 240 МКУ).
Товари і документація, зазначені у пунктах 8 – 11 частини 1 та у п. 8 частини 5 ст. 238 МКУ, зберігаються на складах контролюючих органів протягом строків, визначених законодавством (частина 6 ст. 240 МКУ).
Валюта України та іноземна валюта, депоновані в уповноважених банках, можуть зберігатися в них протягом 1095 днів (частина 7 ст. 240 МКУ).

До уваги платників, які здійснюють контрольовані операції!
Звертаємо увагу, що джерела інформації, які використовуються для встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки», визначені пп. 39.5.3 п. 39.5 ст. 39 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ).
Відповідно до пп. 39.5.3.1 п.п. 39.5.3 п. 39.5 ст. 39 ПКУ платник податків та контролюючий орган використовують джерела інформації, які містять відомості, що дають можливість зіставити комерційні та фінансові умови операцій згідно з пп. 39.2.2 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, зокрема:
а) інформацію про зіставні неконтрольовані операції платника податків, а також інформацію про зіставні неконтрольовані операції його контрагента – сторони контрольованої операції з непов’язаними особами;
б) будь-які інформаційні джерела, що містять відкриту інформацію та надають інформацію про зіставні операції та осіб;
в) інші джерела інформації, з яких інформація отримана платником податків з дотриманням вимог законодавства та які надають інформацію про зіставні операції та осіб, за умови що платник податків надасть таку інформацію контролюючому органу;
г) інформацію, отриману контролюючим органом у рамках укладених Україною міжнародних угод.
Якщо платник податків з метою встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» за методами, визначеними п. 39.3 ст. 39 ПКУ, використав джерела інформації, передбачені пп. 39.5.3.1 пп. 39.5.3 п. 39.5 ст. 39 ПКУ, контролюючий орган використовує ті самі джерела інформації, якщо не доведено, що інші джерела інформації дають можливість отримати вищий рівень зіставності комерційних та фінансових умов операцій (пп. 39.5.3.2 п.п. 39.5.3 п. 39.5 ст. 39 ПКУ).
Згідно з пп. 39.5.3.3 пп. 39.5.3 п. 39.5 ст. 39 ПКУ для зіставлення з метою оподаткування умов контрольованих операцій з умовами неконтрольованих операцій контролюючий орган не має права використовувати інформацію, яка не є загальнодоступною (зокрема інформацію, доступ до якої наявний тільки у органів державної влади).
Вимоги пп. 39.5.3.3 п.п. 39.5.3 п. 39.5 ст. 39 ПКУ не стосуються податкової інформації, отриманої контролюючим органом під час проведення перевірки з питань дотримання платником податків принципу «витягнутої руки» відповідно до пп. 39.5.2.13 п.п 39.5.2 п. 39.5 ст. 39 ПКУ.

Надходження ЄСВ перевищили минулорічний показник на 1,6 млрд гривень
Державною фіскальною службою області (з урахуванням Дніпропетровського управління офісу ВПП ДФС) з початку 2018 року забезпечено надходження єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на рівні 8 млрд 742,6 млн грн. Цьогорічний показник перевищує минулорічну суму сплати єдиного внеску за аналогічний період на 1 млрд 557,8 млн грн. Про це повідомила в.о. начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Оксана Томчук.
«Варто відзначити, що такий ріст – результат комплексу заходів, що втілюються представниками усіх гілок влади та контролюючими органами у напрямку легалізації праці. Спілкуючись з працедавцями – порушниками, фахівці органів ДФС наполягають на винятковій пріоритетності норм закону у сфері оплати праці. Тож, легальний ринок праці – це стабільні надходження до бюджетів та гарантоване соціальне і пенсійне забезпечення», – зазначила Оксана Томчук.
Фахівці ГУ ДФС у Дніпропетровській області звертають увагу, що з 01 вересня 2018 року платники єдиного внеску подають звітність за новими формами. А саме, наказом Міністерства фінансів України від 15 травня 2018 року № 511 внесено зміни до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14 квітня 2015 року № 435 (далі – Порядок).
Звітність, складена з порушенням вимог Порядку, у тому числі без обов’язкових реквізитів чи без необхідних таблиць, вважається неподаною. Чинним вважається останній електронний або паперовий звіт, поданий страхувальником до закінчення строків подання звітності, визначених цим Порядком, який пройшов всі контролі при завантаженні до Реєстру страхувальників та до Реєстру застрахованих осіб.

Заповнення реквізитів «Призначення платежу» та «Отримувач» платіжного доручення на сплату ЄСВ
Повідомляємо, що вимоги щодо заповнення платіжних документів на сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) визначені Порядком заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24 липня 2015 року № 666 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 666).
Так, відповідно до п. 5 Порядку № 666 при сплаті ЄСВ поле «Призначення платежу» розрахункового документа заповнюється таким чином:
у полі № 1 – зазначається службовий код («*»);
у полі № 2 – друкується розділовий знак «;» та код виду сплати («101» – Сплата суми єдиного внеску);
у полі № 3 – друкується розділовий знак «;» та код за ЄДРПОУ платника, який здійснює сплату;
у полі № 4 – друкується розділовий знак «;» та роз’яснювальна інформація про призначення платежу;
у полі № 5 – друкується розділовий знак «;», поле не заповнюється;
у полі № 6 – друкується розділовий знак «;», поле не заповнюється;
у полі № 7 – друкується розділовий знак «;», поле не заповнюється.
Відповідно до п. 15 додатка 7 до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 (далі – Інструкція № 22), при заповненні реквізита «Отримувач»:
зазначаються найменування отримувача, що відповідає найменуванню отримувача, яке заявлене в банку отримувача у картці із зразками підписів, або його скорочене найменування, яке відповідає зареєстрованому в установчих документах;
зазначається прізвище, ім’я, по батькові отримувача, що відповідає прізвищу, імені, по батькові отримувача, яке заявлене в банку отримувача у картці із зразками підписів;
під час сплати платежів до бюджету зазначаються найменування (повне або скорочене) відповідної установи, на ім’я якої відкрито рахунки для зарахування надходжень до державного та/або місцевих бюджетів, найменування території та код бюджетної класифікації.
Зазначений Інструкцією № 22 порядок розповсюджується і на платників ЄСВ.
При цьому, відповідно до частини шостої ст. 9 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями для зарахування ЄСВ в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та його територіальних органах відкриваються в установленому порядку небюджетні рахунки відповідному органу доходів і зборів.
Оскільки ЄСВ не належить до доходів бюджету, то код бюджетної класифікації не вказується, а у полі «Отримувач» платіжного доручення зазначаються найменування органу ДФС та його код за ЄДРПОУ.

Використання акцизних марок: порядок придбання та звітність
Підпунктом 14.1.107 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями визначено, що марка акцизного податку – це спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.
Відповідно до п. 3 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1251 із змінами, підприємства – виробники та імпортери алкогольних напоїв і тютюнових виробів подають в електронній формі щомісяця до 10 числа територіальному органові ДФС для задоволення через два місяці потреби в марках акцизного податку попередню заявку-розрахунок про потребу в марках за їх видами, копію платіжного документа на перерахування плати за марки з відміткою банку про дату виконання платіжного доручення та звіт про використання марок, придбаних у попередньому місяці.
Слід зауважити, що до 20 числа місяця, в якому подано попередню заявку-розрахунок, покупці марок мають право здійснити корегування такої заявки в бік збільшення, що не перевищує визначеного в ній обсягу, шляхом подачі додаткової попередньої заявки-розрахунку.
Форми заявок-розрахунків на виготовлення та придбання марок акцизного податку, звіту про використання марок акцизного податку та журналів для обліку марок акцизного податку затверджено наказом Міністерства фінансів України від 11 квітня 2016 року № 428, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.04.2016 за № 663/28793.
Згідно із формою звіту про використання марок акцизного податку зазначений звіт подається виробником (імпортером) щомісяця 05 числа місяця, наступного за звітним, на паперових носіях та в електронному вигляді до Головного управління ДФС області.

Визначення об’єкта оподаткування рентною платою за воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту або рибництва
Відповідно до пп. 255.3.1 п. 255.3 ст. 255 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування рентною платою за спеціальне використання води без її вилучення з водних об’єктів є:
для потреб гідроенергетики – фактичний обсяг води, що пропускається через турбіни гідроелектростанцій для вироблення електроенергії;
для потреб водного транспорту – час використання поверхневих вод вантажним самохідним і несамохідним флотом, що експлуатується (залежно від тоннажності), та пасажирським флотом, що експлуатується (залежно від кількості місць).
Об’єктом оподаткування рентною платою за спеціальне використання води для потреб рибництва є фактичний обсяг води, необхідної для поповнення водних об’єктів під час розведення риби та інших водних живих ресурсів (у тому числі для поповнення, яке пов’язане із втратами води на фільтрацію та випаровування) (пп. 255.3.2 п. 255.3 ст. 255 ПКУ).

Система e-Receipt: бізнес очікують зміни щодо реєстрації розрахункових операцій
Інформуємо, що постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2018 року № 472 (далі – Постанова № 472) було затверджено проведення пілотного проекту щодо реєстрації та експлуатації новітніх моделей програмних та/або програмно-технічних комплексів, призначених для реєстрації розрахункових операцій.
Отже, бізнес очікують зміни щодо реєстрації розрахункових операцій, які дозволять спростити та здешевити процес, а також покращити умови ведення господарської діяльності.
Слід зазначити, що інноваційна електронна система e-Receipt передбачає:
можливість використання новітніх моделей комплексів та їх миттєву фіскалізацію;
можливість використання контрольно-звітної інформації, що передається від пристрою (чеки) суб’єктами господарювання, для самоконтролю та громадянами для захисту їх прав як споживачів;
відмову від друку паперових чеків;
відмову від послуг інформаційного екваєра;
безкоштовне програмне забезпечення та інтерфейси користувачів — суб’єктів господарювання та покупців;
створення центру супроводження бізнесу, який включатиме адміністраторів серверного обладнання та службу підтримки користувачів;
цілодобову доступність користувачів до системи, можливість їх обслуговування у режимі 24/7/365.
Заходи, які здійснюються для вдосконалення процедур реєстрації і застосування РРО, спрямовано на дерегуляцію відносин між державою та бізнесом у сфері застосування РРО, адже створення нової системи з досить широким функціоналом стане не тільки ефективним інструментом контролю за проведенням розрахункових операцій з боку держави, а й зручним електронним сервісом для користувачів РРО та громадян-покупців.
Нагадуємо, що інноваційна система реєстрації та обліку реєстраторів розрахункових операцій – e-Receipt, розроблена ДФС, передбачає оnline реєстрацію пристроїв (персональні комп’ютери, планшети,смартфони), без подання до контролюючих органів будь-яких паперових документів та не потребує абонентської плати за користування нею.
Е-Receipt може бути встановлена та підтримуватиметься будь-яким пристроєм. Вона передбачає програмне забезпечення для платника (продавця), покупця та ДФС, а також буде інтегрована з «Електронним кабінетом».
Всі кейси цієї системи є безкоштовними для її користувачів та не потребують абонентської плати за користування. Крім того, система e-Receipt працюватиме цілодобово та міститиме значний масив інформації для забезпечення потреб її користувачів.
Система e-Receipt також матиме можливість інтегруватися з іншими системами ДФС та бухгалтерськими програмами, відповідатиме вимогам захисту інформації та передбачатиме мінімальні затрати часу на процес фіскалізації.

Платникам Дніпропетровщини протягом 2018 року відшкодовано з бюджету майже 2 млрд гривень ПДВ
Протягом 2018 року платникам Дніпропетровського регіону відшкодовано 1 млрд 974,42 млн грн податку на додану вартість, що на 1 млрд 457,7 млн грн більше у порівнянні з аналогічним періодом минулого року.
«Серед чинників, що сприяють відшкодуванню ПДВ, – запровадження єдиного реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування. Загалом впровадження сервісних податкових новацій робить процес нарахування, сплати ПДВ та повернення бюджетних коштів бізнесу максимально прозорим і комфортним водночас. Сьогодні Державна фіскальна служба реально захищає інтереси легального бізнесу, упереджуючи формування, так званого схемного кредиту і таким чином створюючи рівні конкурентні умови для бізнесу», – проінформувала в.о. начальника Головного управління ДФС у Дніпропетровській області Оксана Томчук.

Оновлено форми заяв про державну реєстраці платників податків
Інформуємо, що 24.09.2018 набрав чинності наказ Міністерства юстиції України від 29 серпня .2018 року № 2824/5 «Про внесення змін до деяких форм заяв у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» (далі – Наказ № 2824/5), яким внесено зміни до наказуНаказ № Міністерства юстиції України від 18 листопада 2016 року № 3268/5 «Про затвердження форм заяв у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань».
Так, Наказом № 2824/5 оновлено форми заяв про державну реєстрацію, зокрема:
створення юридичної особи (форма 1);
переходу юридичної особи на діяльність на підставі власного засновницького документу або модельного статуту (форма 2);
змін у відомості про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців і громадських формувань (форма 3);
створення відособленого підрозділу юридичної особи (форма 4);
змін у відомості про відособлений підрозділ юридичної особи, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців і громадських формувань (форма 5);
припинення відособленого підрозділу юридичної особи (форма 6);
припинення юридичної особи в результаті його реорганізації (форма 8);
включення відомостей про юридичну особу в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців і громадських формувань (форма 9);
(акредитації) відособленого підрозділу іноземної неурядової організації, представництва, філії іноземної благодійної організації (форма 22);
змін у відомості про відособлений підрозділ іноземної неурядової організації, представництва, філії іноземної благодійної організації, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців і громадських формувань (форма 23).
Технічному адміністратору Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань доручено вжити заходів, необхідних для реалізації цього наказу, у тому числі забезпечити в Єдиному державному реєстрі обов’язкове заповнення інформації про наявність або відсутність кінцевого бенефіціарного власника (контролера) бенефіціара юридичної особи і відомостей про нього у вказаному Реєстрі.
Наказ № 2824/5 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 14.09.2018 № 70.

Визначення бази оподаткування збором за місця для паркування транспортних засобів
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до пп. 268№.2.2 п. 268№.2 ст. 268Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями базою оподаткування збору за місця для паркування транспортних засобів є площа земельної ділянки, відведена для паркування, а також площа комунальних гаражів, стоянок, паркінгів (будівель, споруд, їх частин), які побудовані за рахунок коштів місцевого бюджету.

Обмеження щодо граничної суми готівкових розрахунків поширюється і на внески до статутного фонду
Звертаємо увагу, що відповідно до п. 6 розділу ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 (далі – Положення № 148), суб’єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами, зокрема з фізичними особами – у розмірі до 50000 (п’ятдесяти тисяч) грн уключно.
Платежі понад установлені граничні суми проводяться через банки або небанківські фінансові установи, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунку, шляхом переказу коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку чи небанківської фінансової установи для подальшого їх переказу на поточні рахунки в банку. Кількість фізичних осіб, з якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується.
Отже, вимоги щодо обмеження готівкових розрахунків фізичної особи з підприємством (підприємцем), які установлені п. 6 розділу ІІ Положення № 148, поширюються на розрахунки за правочинами, предметом яких є будь-які матеріальні та нематеріальні блага, які можуть бути оцінені в грошовій формі, у тому числі – на внески до статутного фонду.

Платником єдиного податку ІІІ групи не подана заява щодо зміни видів діяльності: наслідки
Нагадуємо, що відповідно до п. 299.7 ст. 299 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до реєстру платників єдиного податку вносяться відомості про платника єдиного податку, зокрема види господарської діяльності.
Згідно з пп. 298.3.1 п. 298.3 ст. 298 ПКУ платники єдиного податку у разі зміни відомостей, внесених до реєстру платників єдиного податку, мають надати заяву, до якої, зокрема, включаються відомості про зміну видів господарської діяльності.
Отже, для забезпечення відображення у реєстрі платників єдиного податку достовірної інформації про види господарської діяльності платник єдиного податку третьої групи у разі зміни видів господарської діяльності протягом податкового (звітного) періоду повинен подати разом з податковою декларацією за податковий (звітний) період, у якому відбулися такі зміни, заяву про внесення змін до реєстру платників єдиного податку.
Слід зазначити, що у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку платники єдиного податку, зокрема, і платники єдиного податку третьої групи, зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності (пп. 7 пп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ).
Також, у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої – третьої груп вимог, встановлених главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розділу XIV ПКУ, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої – третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб’єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом (п. 299.11 ст. 299 ПКУ).

Олександр Власов: Досвід та ефективна робота митних органів Німеччини є актуальними для розбудови української митниці
На сьогодні у рамках реформування української митниці, що передбачено Стратегічними напрямами розвитку ДФС до 2020 року, фіскальною службою проводяться низки зустрічей з іноземними колегами для обміну досвідом та застосування найкращих практик та методик. Одним з важливих партнерів, який має великий досвід у цьому напрямі і в співпраці з яким зацікавлена фіскальна служба України є Федеративна Республіка Німеччини.
«Зараз фіскальна служба України активно модернізується, вдосконалюючи сервіси для бізнесу, формуючі нові високі стандарти якості послуг для платників податків та суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності. Ми зацікавлені у тому, щоб німецькі колеги з передовим практичним досвідом долучилися до команди підтримки реформ та разом узгодили довгострокову програму співпраці саме на базі наших Стратегічних ініціатив до 2020 року», – заявив в.о. Голови ДФС Олександр Власов під час зустрічі з митним аташе Посольства Федеративної Республіки Німеччини в Україні Хайко Вільдом, яка відбулася сьогодні в ДФС.
За його словами, ДФС вже має значні досягнення у співпраці з Німеччиною у попередні роки, зокрема, яскравим прикладом такої взаємодії є проект Твіннінг, який став найуспішнішим проектом у митній сфері за останні роки. Проект передбачав підтримку Державної фіскальної служби у розвитку елементів інтегрованого управління кордонами у митній сфері.
Крім того, як відзначив Олександр Власов, деякі принципи роботи митних органів Німеччини вже використовувалися під час роботи міжвідомчого цільового центру по боротьбі з контрабандою. Для ДФС, яка останнім часом активно долучається до заходів з протидії незаконному переміщенню товарів та контрабанді, є цікавим досвід Німеччини у роботі мобільних груп, застосуванні аналітичних методів аналізу оперативної інформації та нових заходів, які використовують німецькі митники у боротьбі з незаконним переміщенням товарів.
Загалом оперативна взаємодія між митними органами обох країн є дієвою та різноплановою. Так, сторони не лише обмінюються оперативною упереджувальною інформацією, але й співпрацюють у сферах протидії контрабанді наркотиків, викриття шахрайських схем поставки товарів, розслідування заходів з перекриття каналів незаконного переміщення товарів.
Ефективній роботі у цьому напрямі значно сприяє постійний контакт з представником митної служби Німеччини при Посольстві ФРН у м. Києві. Така взаємодія дозволяє співпрацювати у режимі реального часу, запобігати вчиненню митних правопорушень та злочинів.
Так, прикладом такої співпраці є розкриття схеми псевдоекспорту з території ЄС тютюну для кальянів, який переміщувався з ОАЄ транзитом через ЄС (Німеччину) та мав ввозитись в Україну. У дійсності на територію України під виглядом тютюну для кальянів було ввезено суміш тирси з джемом. Також у ході контрольних заходів виявлено приховані додаткові номерні знаки та свідоцтво про реєстрацію на мікроавтобус.
Очільник ДФС також звернув увагу німецьких колег, що в ДФС вже активно працюють два підрозділи портового контролю, які були створені у рамках приєднання України до Глобальної програми по контролю за контейнерами. Фахівці цих підрозділів працюють на упередження незаконного переміщення контрабанди наркотиків, зброї, фальсифікованих товарів, товарів подвійного призначення, об’єктів флори та фауни з використанням морських контейнерів та іншої злочинної діяльності.
В.о. Голови ДФС Олександр Власов запропонував німецьким колегам здійснити ознайомчий візит до Одеської митниці, де детально ознайомитися з роботою цього підрозділу.
Сторони також домовилися про формування переліку питань, які потребують посилення співпраці митних органів ДФС та Німеччини для подальшого їх відпрацювання та впровадження відповідних заходів.

Перевірки бізнесу Дніпропетровщини забезпечили надходження до бюджету 57,3 млн гривень
З початку 2018 року підрозділами аудиту Головного управління ДФС у Дніпропетровській області проведено всього 1250 документальних перевірок та 259 фактичних перевірок суб’єктів господарювання, які використовують РРО.
За результатами перевірок до бюджету надійшло 57,3 млн грн грошових зобов’язань (з урахуванням фінансових санкцій), узгоджених з платниками податків.
Такі показники контрольно-перевірочної роботи досягнуті завдяки здійсненню перевірок ризикових суб’єктів господарювання та відпрацюванню в ході перевірок реальності здійснення господарських операцій.
Зокрема, в ході перевірки одного з суб’єктів господарювання працівниками ГУ ДФС не підтверджено реальність здійснення суб’єктом господарювання господарських операцій з придбання у контрагентів транспортних послуг, встановлено проведення фінансових потоків з метою штучного формування податкового кредиту та витрат, які не мають реального характеру, та не нарахування ПДВ з безоплатної передачі товарно-матеріальних цінностей.
За результатами перевірки донараховано підприємству 837,0 тис. грн податкових зобов’язань разом із штрафними санкціями, які сплачені підприємством до бюджету у повному обсязі.

Нові мінімальні ціни на алкоголь вже з 02 жовтня!
Повідомляємо, що постановою Кабінету Міністрів України від 05 вересня 2018 року № 748 «Про внесення змін у додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 року № 957» (далі – Постанова № 748) прийнято рішення здійснити коригування мінімальних цін на алкогольні напої.
Зокрема, розмір мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін залежно від коду виробів підвищено:
на горілку та лікеро-горілчані вироби на 12,4 – 19,6 %;
віскі, ром та джин на 12 %;
коньяк (бренді) на 6,6 – 9,5 %;
вина на 4,5 – 13,5 %.
Так, наприклад, мінімальну роздрібну ціну за пляшку горілки 0,5 літра вмістом спирту 40 % підвищено з 79,55 до 89,40 гривень, або на 12,4 %. Це пов’язано з тим, що запроваджений у вересні 2017 року розмір мінімальних цін не відповідав реальним витратам суб’єктів господарювання на виробництво та реалізацію алкогольних напоїв, оскільки: збільшились ставки акцизного податку, зокрема, на коньяк – на 20 %, підвищилась ціна на спирт, відбулось зростання інших складових цін.
Крім того, Постановою № 748 визначено, що мінімальні оптово-відпускні і роздрібні ціни на окремі види алкогольних напоїв заокруглюються:
у бік зменшення до найближчого числа, що закінчується на 0, якщо закінчуються від 1 до 4 копійок;
у бік збільшення до найближчого числа, що закінчується на 0, якщо закінчуються від 5 до 9 копійок.
Постанова № 478 опублікована 22.09.2018 в офіційному виданні «Урядовий кур’єр» № 78 (6294) та набирає чинності через 10 днів з дня її опублікування, тобто 02 жовтня 2018 року.

Деякі особливості складання податкової накладної за щоденними підсумками операцій
Нагадуємо, що правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ).
Правила складання податкової накладної (далі – ПН) регулюються ст. 201 розділу V ПКУ та регламентуються Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 2015 року № 1307 із змінами.
Відповідно до п. 201.4 ст. 201 ПКУ ПН може бути складена за щоденними підсумками операцій (якщо податкова накладна не була складена на ці операції) у разі, зокрема, здійснення постачання товарів/послуг за готівку кінцевому споживачеві (який не є платником ПДВ), розрахунки за які проводяться через касу/реєстратори розрахункових операцій або через банківську установу чи платіжний пристрій (безпосередньо на поточний рахунок постачальника).
Якщо постачання товарів кінцевим споживачам за готівку здійснюється через юридичну особу – оператора поштового зв’язку і грошові кошти від споживача за поставлений товар надходять на поточний рахунок юридичної особи – постачальника товарів з розрахункового рахунку юридичної особи – оператора поштового зв’язку, то у цьому випадку ПН за щоденними підсумками операцій не може бути складена, тому, що при здійсненні постачання товарів кінцевому споживачу розрахунки за такі товари здійснюються через іншу юридичну особу.

Оформлений трудовий договір – запорука соціальної захищенності громадян!
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05 вересня 2018 року № 649-р «Про заходи, спрямовані на детінізацію відносин у сфері зайнятості населення» (далі – Розпорядження) передбачено проведення Державною службою України з питань праці, Державною фіскальною службою України, Пенсійним фондом України, Національною поліцією України, іншими центральними органами виконавчої влади спільно з органами місцевого самоврядування комплексних заходів, спрямованих на детінізацію ринку праці та вдосконалення контролю за оформленням трудових відносин із найманими працівниками.
Розпорядженням передбачено посилення координації органів державної влади в питаннях проведення роз’яснювальної роботи, здійснення заходів щодо виявлення фактів застосування не задекларованої праці, а також перегляд актів органів виконавчої влади та внесення змін до них з метою посилення контролю за оформленням трудових відносин.
Нагадуємо, що відповідно до норм трудового законодавства, працівник не може бути допущений до роботи без укладання трудового договору та повідомлення органу фіскальної служби.
Оформлюючи нового працівника на роботу, суб’єкту господарювання необхідно:
укласти в письмовій формі трудовий договір (п. 6 ч. 1 ст. 24 Кодексу законів про працю України від 10.12.1971 № 322-VIII 2443-VIII із змінами та доповненнями). Форма трудового договору з фізичною особою затверджена наказом Міністерства праці та соціальної політики від 08 червня 2001 року № 260 «Про затвердження Форми трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю, та Порядку реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю» із змінами, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 27 червня 2001 року за № 554/5745;
оформити наказ про прийняття на роботу (заповнюється типова форма № П-1 «Наказ (розпорядження) про прийняття на роботу», затверджена наказом Державного комітету статистики України від 05 грудня 2008 року № 489 із змінами та доповненнями);
повідомити орган ДФС про прийняття працівника на роботу (постанова Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу»).

Категорії юросіб, які зобов’язані складати фінзвітність за міжнародними стандартами
Доводимо до відома, що частиною 2 ст. 121 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» із змінам та доповненнями передбачено перехід на складання фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності за міжнародними стандартами в обов’язковому порядку таким категоріям підприємств, як:
підприємства, що становлять суспільний інтерес – підприємства – емітенти цінних паперів, цінні папери яких допущені до біржових торгів, банки, страховики, недержавні пенсійні фонди, інші фінансові установи (крім інших фінансових установ та недержавних пенсійних фондів, що належать до мікропідприємств та малих підприємств) та підприємства, які належать до великих підприємств (наразі до великих платників застосовуються критерії – балансова вартість активів – понад 20 млн євро, чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) – понад 40 млн євро; середня кількість працівників – понад 250 осіб);
публічні акціонерні товариства;
підприємства, які здійснюють діяльність з видобутку корисних копалин загальнодержавного значення – підприємства, які здійснюють діяльність з геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, родовищ корисних копалин загальнодержавного значення та/або видобування корисних копалин загальнодержавного значення, та/або виконання робіт (здійснення діяльності), передбачених угодою про розподіл продукції щодо корисних копалин загальнодержавного значення, та/або транспортування трубопроводами (у тому числі з метою транзиту) вуглеводнів та хімічних продуктів;
підприємства, які провадять господарську діяльність за видами, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України – відповідно до п. 2 Порядку подання фінансової звітності, затвердженого постановою Кабінета Міністрів України від 28 лютого 2000 року № 419, до них належать підприємства, які провадять господарську діяльність за такими видами:
надання фінансових послуг, крім страхування та пенсійного забезпечення (розділ 64 КВЕД ДК 009:2010);
недержавне пенсійне забезпечення (група 65.3 КВЕД ДК 009:2010);
допоміжна діяльність у сферах фінансових послуг і страхування (розділ 66 КВЕД ДК 009:2010), за винятком допоміжної діяльності у сфері страхування та пенсійного забезпечення (група 66.2 КВЕД ДК 009:2010).

Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається з моменту виникнення такої застави
Згідно з п. 89.1 ст. 89 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) право податкової застави виникає:
у разі несплати у строки, встановлені ПКУ, суми грошового зобов’язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, – з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку (пп. 89.1.1 п. 89.1 ст. 89 ПКУ);
у разі несплати у строки, встановлені ПКУ, суми грошового зобов’язання, самостійно визначеної контролюючим органом, – з дня виникнення податкового боргу (пп. 89.1.2 п. 89.1 ст. 89 ПКУ);
у випадку, визначеному в п. 100.11 ст. 100 ПКУ, – з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань.
Відповідно до п. 89.3 ст. 89 ПКУ майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.
До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.
Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред’являється платнику податків, що має податковий борг.
Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно. У такому випадку опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих.

Власники нерухомості вже сплатили 582,5 млн гривень податку на нерухоме майно
За оперативними даними протягом січня-серпня поточного року фізичні особи сплатили до місцевих бюджетів 582,5 млн грн податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Це на 308,3 млн грн більше аналогічного періоду минулого року (274,2 млн грн) та на 137,8 млн грн показника всього 2017 року (444,7 млн грн).
Сформовано близько 1,2 млн податкових повідомлень-рішень з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для більше ніж 920 тис. фізичних осіб – власників такої нерухомості.
До сплати визначено податку на загальну суму 969,1 млн грн, що на 473,9 млн грн більше, ніж у 2017 році (495,2 млн грн)
Нагадаємо, що податок на нерухомість платники сплачують за 2017 рік за ставками та з використанням пільг, які були законодавчо визначені у цей період.
Платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, у тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Податок нараховується на загальну площу об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток. Ставки податку встановлювалися рішеннями місцевих рад.
При цьому пільгові розміри майна, на які не застосовується ставка податку, складають:
- для квартири/квартир незалежно від їх кількості - 60 кв. метрів;
- для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - 120 кв. метрів;
- для різних типів об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - 180 кв. метрів.
Звертаємо увагу, що у разі наявності у власності платника податку об’єкта (об’єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи - платника податку, загальна площа якого перевищує 300 кв. м (для квартири) та/або 500 кв. м (для будинку), сума податку збільшується на 25 000 грн на рік за кожен такий об’єкт житлової нерухомості (його частку) (підпункт «ґ» підпункту 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України).
Нагадуємо, що фізичними особами податок сплачується протягом 60 днів з моменту вручення податкового повідомлення-рішення.









Версія для друку Написати листа

Про цей сайт | Запитання | Адміністратор