 Версія для друку
 Написати листа
Удосконалено обмін інформацією щодо належних до перерахування сум митних та інших платежів
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує про наступне.
З метою належного обслуговування підприємств через депозитний рахунок 3734, відкритий у Казначействі на ім’я ДФС, Державною фіскальною службою України спільно з Державною казначейською службою України (далі – Казначейство) розширено функціональні можливості взаємодії у частині обміну інформацією про рух коштів на такому рахунку.
Основною метою змін до діючих актів з питань інформаційної взаємодії є обмін інформацією між ДФС та Казначейством щодо:
- належних до перерахування сум митних та інших платежів;
- повернення коштів авансових платежів;
- руху коштів на депозитному рахунку 3734, відкритому в Казначействі на ім’я ДФС.
Інформація розміщена на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням
http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/361571.html
За нелегальних працівників до роботодавця у 2019 році застосовуються підвищені штрафи
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що роботодавець до початку роботи найманого робітника зобов’язаний повідомити органи ДФС про прийняття працівника на роботу.
Повідомлення про прийняття працівника на роботу (далі – Повідомлення) складають при укладанні безстрокового трудового договору, строкового трудового договору (на визначений строк, установлений за погодженням сторін; на час виконання певної роботи, з сезонними або тимчасовими працівниками), контракту.
Повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів ДФС за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів:
● засобами електронного зв’язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису;
● на паперових носіях разом з копією в електронній формі;
● на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п’ятьма особами.
Інформація, що міститься у Повідомленні, вноситься до реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб відповідно до Закону України від від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями.
Порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу визначено постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 (далі – Постанова № 413).
Повідомлення у разі заключення цивільно-правововлго договору не складається, тому що при цьому не укладається трудовий договір та, відповідно, відсутні трудові відносини.
Слід зазначити, що штрафи за порушення законодавства про працю у 2019 році підвищено. Це пов’язано із прийняттям Закону України від 23 листопада 2018 року № 2629-VІІ «Про Державний бюджет України на 2019 рік». Цим законом підвищено мінімальну зарплату в 2019 році – 4 173 грн, від якої і залежать розміри штрафів за порушення трудового законодавства.
Так, за фактичний допуск одного працівника до роботи без трудового договору, оформлення його не на повну ставку у разі фактичного виконання роботи цілий день або за виплату заробітної плати в «конверті» згідно з ст. 265 Кодексу законів про працю від 10 грудня 1971 року № 322-VIII із змінами та доповненнями працедавці у 2019 році сплатять 125 190 гривень (тридцятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення).
Крім цього, ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення України від 07 грудня 1984 року № 8073-X із змінами та доповненнями передбачено адміністративну відповідальність на керівника підприємства від 8 500 грн до 17 000 грн за фактичний допуск працівника без трудового договору.
Адміністрування ЄСВ: права органів доходів і зборів
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що статтею 13 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) визначені права органів доходів і зборів при адмініструванні єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ)
Так, органи доходів і зборів мають право:
1) отримувати безоплатно від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання і від осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП) відомості про нарахування, обчислення і сплату ЄСВ, а також інші відомості, необхідні для виконання органами доходів і зборів функцій, передбачених Законом № 2464;
2) проводити перевірки на підприємствах, в установах і організаціях, у осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, ФОП бухгалтерських книг, звітів, кошторисів та інших документів про нарахування, обчислення та сплату єдиного внеску, достовірності відомостей, поданих до Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, отримувати необхідні пояснення, довідки і відомості (зокрема письмові) з питань, що виникають під час такої перевірки.
Документальні та камеральні перевірки проводяться у порядку, встановленому Податковим кодексом України;
3) вимагати від керівників та інших посадових осіб підприємств, установ і організацій, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, а також від ФОП усунення виявлених порушень законодавства про збір та ведення обліку ЄСВ;
4) вилучати в установленому законодавством порядку у підприємств, установ і організацій, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, ФОП копії документів, що підтверджують заниження розміру заробітної плати (доходу) та інших виплат, на які нараховується ЄСВ;
5) ініціювати застосування до платників ЄСВ судових процедур банкрутства;
6) застосовувати фінансові санкції, передбачені Законом № 2464;
7) стягувати з платників несплачені суми ЄСВ;
8) порушувати в установленому законом порядку питання про притягнення до відповідальності осіб, винних у порушенні законодавства про збір та ведення обліку ЄСВ;
9) у разі виявлення фактів порушення порядку нарахування, обчислення і сплати ЄСВ звертатися в установленому законом порядку до відповідних правоохоронних органів.
Роботодавцям необхідно здійснити річний перерахунок ПДФО
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу, що порядок проведення перерахунку податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО), перерахунок та обмеження податкової соціальної пільги визначено п. 169.4 ст. 169 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) (далі – ПКУ).
Роботодавець платника ПДФО зобов’язаний здійснити, у тому числі за місцем застосування податкової соціальної пільги, з урахуванням положень абзацу другого п. 167.1 ст. 167 ПКУ, перерахунок суми доходів, нарахованих такому платнику ПДФО у вигляді заробітної плати, а також суми наданої податкової соціальної пільги:
► за наслідками кожного звітного податкового року під час нарахування заробітної плати за останній місяць звітного року;
► під час проведення розрахунку за останній місяць застосування податкової соціальної пільги у разі зміни місця її застосування за самостійним рішенням платника податку або у випадках, визначених п.п. 169.2.3 п. 169.2 ст. 169 ПКУ;
► під час проведення остаточного розрахунку з платником ПДФО, який припиняє трудові відносини з таким роботодавцем.
Норма передбачена п.п. 169.4.2 п. 169.4 ст. 169 ПКУ.
Роботодавець та/або податковий агент має право здійснювати перерахунок сум нарахованих доходів, утриманого ПДФО за будь-який період та у будь-яких випадках для визначення правильності оподаткування, незалежно від того, чи має платник податку право на застосування податкової соціальної пільги (п.п. 169.4.3 п. 169.4 ст. 169 ПКУ).
Якщо внаслідок здійсненого перерахунку виникає недоплата утриманого ПДФО, то сума такої недоплати стягується роботодавцем за рахунок суми будь-якого оподатковуваного доходу (після його оподаткування) за відповідний місяць, а в разі недостатності суми такого доходу – за рахунок оподатковуваних доходів наступних місяців, до повного погашення суми такої недоплати.
При цьому якщо внаслідок проведення остаточного розрахунку з платником ПДФО, який припиняє трудові відносини з роботодавцем, виникає сума недоплати, що перевищує суму оподатковуваного доходу платника податку за останній звітний період, то непогашена частина такої недоплати включається до складу податкового зобов’язання платника ПДФО за наслідками звітного податкового року та сплачується самим платником (п.п. 169.4.4 п. 169.4 ст. 169 ПКУ).
Результати проведеного перерахунку сум доходів, нарахованих (виплачених) платнику ПДФО, податковий агент відображає у податковому розрахунку за формою № 1ДФ, форму та порядок заповнення якого затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4, у тому звітному періоді, в якому проведено такий перерахунок.
ДФС вже видано понад 187 тис. кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів
З 7 листопада 2018 року, дня набрання чинності Закону України від 05 жовтня 2017 року «Про електронні довірчі послуги», по 28 грудня 2018 року до ДФС звернулися майже 70 тис. клієнтів, яким сформовано більше 187 тис. кваліфікованих сертифікатів.
Із загальної кількості клієнтів новим сервісом повторного (дистанційного) формування сертифіката за електронним запитом скористалося більше 22 тис. клієнтів. Їм сформовано майже 45 тис. кваліфікованих сертифікатів.
Найчастіше для отримання кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів, як і раніше, звертаються фізичні особи – 35 тис. осіб, що становить майже 58% від загальної кількості клієнтів.
Нагадаємо, що Інформаційно-довідковий департамент ДФС – єдиний в Україні кваліфікований надавач електронних довірчих послуг, який надає електронні довірчі послуги усім без винятку суб’єктам господарювання, органам державної влади, органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам і організаціям усіх форм власності та фізичним особам на безоплатній основі.
Для зручності користувачів ДФС запроваджено новий електронний сервіс повторного формування сертифікатів за електронним запитом, скористатися яким можуть клієнти Акредитованого центру сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС.
Для початку використання нового сервісу необхідно завантажити та встановити останню версію безкоштовного програмного забезпечення ІІТ Користувач ЦСК-1, яке розміщено у відповідному розділі веб-сайту АЦСК ІДД ДФС – https://acskidd.gov.ua.
Євген Бамбізов: Кількість офіційно зареєстрованих працівників збільшилася в 2,5 раза
Після впровадження заходів з детінізації відносин у сфері зайнятості населення роботодавці почали добровільно працевлаштовувати своїх працівників. Про це в інтерв’ю інтернет-агентству «Українські новини» розповів в.о. заступника Голови ДФС Євген Бамбізов.
За його словами, з моменту дії відповідного розпорядження КМУ роботодавці надали до ДФС 802 тис. заявок і повідомлень про прийнятих 1,5 млн штатних співробітників.
«Цифри говорять самі за себе: раніше в середньому в місяць реєструвалося близько 20 тис. працівників. Після розпорядження реєстрація працівників збільшилася більше, ніж в 2,5 раза. Це, в свою чергу, спричинило збільшення зборів прибуткового податку, військового збору та ЄСВ. Ми донарахували порушникам з початку поточного року 897 млн гривень. З них – 631 млн гривень ПДФО і понад 50 млн гривень ЄСВ», – зазначив Євген Бамбізов.
Він також розповів, що у рамках заходів з детінізації заробітних плат ДФС було проаналізовано найбільш ризикові галузі, де використовується праця незареєстрованих працівників. Це, зокрема, сфери громадського харчування, рітейлу та сфера будівництва, яка є однією з найбільш ризикових.
«Встановлено факт, що ціла низка забудовників використовує нелегальну робочу силу і таким чином мінімізує свою базу оподаткування. Ми також проаналізували фізичних осіб, які легалізують або мають значні обсяги легалізації нерухомості, при цьому сплачують 5% податку на доходи фізосіб плюс 1,5% військового збору - замість 18% податку на прибуток, а також 22% ЄСВ і 20% ПДВ, які передбачені в разі ведення господарської діяльності. Різниця досить істотна», – підкреслив в.о. заступника Голови ДФС.
Так, було визначено фізичних осіб, які протягом року реалізували понад тисячу об’єктів нерухомого майна. За словами Євгена Бамбізова, згідно з положеннями Господарського кодексу така діяльність підпадає під визначення підприємництва, а суб’єкти, які займаються такої діяльністю, – підприємці.
«Перелік цих фізосіб ми довели до наших регіональних підрозділів і щодо них активно ведеться робота. Найбільша їх кількість - в Києві і області. Щодо 9 платників ми вже закінчили перевірки і донарахували понад 220 млн гривень. Ми всіх попередили: або добровільно приходимо до збільшення оподаткування, або це робимо примусово через контрольну роботу. Добровільно поки ніхто не погодився», – розповів Євген Бамбізов.
Затверджено Тимчасовий порядок розмитнення транспортних засобів з іноземною реєстрацією
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує.
ДФС України на головній сторінці офіційного веб-порталу повідомила наступне.
Уряд затвердив Тимчасовий порядок виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення транспортних засобів (ТЗ), ввезених громадянами в період з 1 січня 2015 року до 25 листопада 2018 року для їх вільного обігу на території України. Документ опублікований та набув чинності.
Згідно з Тимчасовим порядком, зазначене оформлення буде здійснюватися з такими особливостями:
- застосування виключно електронної митної декларації для декларування транспортних засобів;
- визначено документи, які необхідно подавати митницям, зокрема, рахунок або інший документ, що підтверджує вартість транспортного засобу, реєстраційний документ на ТЗ, виданий реєстраційним органом країни реєстрації, та документ, що підтверджує право власності на транспортний засіб або право розпоряджатися та декларувати автомобіль для вільного обігу на митній території України;
- з метою зменшення часу фізичного перебування автомобілів у зонах митного контролю митниць та зменшення фінансових витрат громадян на оплату послуг стоянки встановлено, що доставлення автівки в зону митного контролю здійснюється декларантом після подання електронної митної декларації та отримання від митниці повідомлення із зазначенням дати та часу пред’явлення ТЗ;
- скасовано необхідність оформлення митницями Посвідчення про реєстрацію транспортного засобу;
- регламентації дій митниці та декларанта у разі перевірки заявленої фактурної вартості оцінюваного транспортного засобу. Для підтвердження заявленої фактурної вартості можуть подаватися, зокрема, такі документи: договір купівлі-продажу або документ, який його замінює, рахунок-фактура (інвойс), банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного ТЗ, каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) продавця транспортного засобу.
Алгоритм дій митниці для перевірки достовірності заявленої фактурної вартості транспортного засобу наступний:
- використовується індикатор ризику, значення якого для кожного транспортного засобу встановлюється окремо. Цей показник має бути на рівні нижньої межі діапазону вартості ТЗ, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваному транспортному засобу в країні експорту. В цьому випадку використовується інформація спеціалізованих видань та/або інформаційних ресурсів, що мають дані про ціни, сформовані у відповідному регіоні світового ринку, з урахуванням марки, моделі, року випуску, об’єму циліндрів двигуна, типу пального та фактичного пробігу оцінюваного ТЗ;
- при заявленні фактурної вартості менше від встановленого індикатора, проводиться перевірка достовірності ціни;
- при проведенні перевірки достовірності заявленої фактурної вартості, митниця в якості джерел додатково використовує спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДФС та цінову інформацію, отриману в рамках домовленостей, укладених між ДФС та об’єднаннями імпортерів та виробників;
- у разі непідтвердження, особа, яка декларує транспортний засіб, повинна довести достовірність заявленої фактурної вартості;
- при неможливості аргументовано довести достовірність заявленої фактурної вартості орган доходів та зборів відмовляє у митному оформленні такого транспортного засобу та приймає рішення про коригування заявленої вартості.
Рішення прийняте на виконання Закону України «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо ввезення транспортних засобів на митну територію України».
Інформацію розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням:
http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/361806.html
Заходи щодо стягнення заборгованості з ЄСВ
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що на сьогодні у суспільстві набуло резонансу питання своєчасності пенсійних виплат, які для значної частини громадян є основним джерелом доходів. Тому, органами ДФС особлива увага приділяється погашенню заборгованості суб’єктами господарювання з єдиного соціального внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ), який формує дохідну частину Пенсійного фонду України.
Станом на 01.12.2018 заборгованість зі сплати ЄСВ по області складає понад 800 млн гривень.
Фахівцями ГУ ДФС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДФС) проводиться активна робота стосовно зменшення заборгованості зі сплати ЄСВ, вживаються заходи щодо погашення існуючої суми боргу, а саме: ГУ ДФС проводить спільні наради з органами Державної виконавчої служби, спільні зустрічі з підприємствами – боржниками щодо необхідності своєчасної сплати та погашення заборгованості з ЄСВ тощо.
Основні заходи щодо стягнення заборгованості з ЄСВ, що проводяться сьогодні – це інвентаризація своєчасності направлення вимог боржникам щодо сплати ЄСВ, здійснення аналізу заходів стягнення сум заборгованості зі сплати ЄСВ з моніторингом стадій узгодження та оскарження і забезпечення передачі узгоджених вимог про сплату боргу, інших виконавчих документів на примусове стягнення до органів Державної виконавчої служби та проведення звірок щодо відкритих виконавчих проваджень за направленими вимогами щодо стягнення ЄСВ.
Також, за наявності достатніх підстав, органи ДФС вносять письмові пропозиції до органів Державної виконавчої служби щодо тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України згідно з чинним законодавства боржників – фізичних осіб або керівників боржників – юридичних осіб.
Слід зауважити, що найбільша питома вага заборгованості з ЄСВ припадає на суб’єктів малого бізнесу.
З метою покращення роботи щодо стягнення заборгованості з ЄСВ органами ДФС застосовується індивідуальне інформування фізичних осіб – підприємців, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність щодо розміру боргу та дати його виникнення. Крім того, на адресу боржників щомісячно направляються вимоги про сплату боргу (недоїмки) з ЄСВ. Дізнатися про наявність боргу допомагає і сервіс «Електронний кабінет».
За результатами проведеної роботи в цілому в рахунок погашення боргу з ЄСВ з початку року від боржників надійшло понад 200 млн гривень.
ГУ ДФС приділяється особлива увага порушенням законодавства даної категорії платників податків. Адже наявність заборгованості по сплаті ЄСВ – це не лише недотримання коштів державою, а ще й втрата особами, які підлягають загальнообов’язковому страхуванню страхового, стажу, а також права на пенсію.
Тільки сумлінне ставлення платників до своїх обов’язків щодо своєчасної сплати ЄСВ та розуміння необхідності термінового погашення заборгованості дозволить вирішити проблему створення нових боргів.
Необхідно пам’ятати, що своєчасна сплата ЄСВ – це не лише обов’язок перед державою, але й захищені соціальні гарантії для кожного.
Суб’єктам господарювання про сплату митних платежів
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу, що з метою запобігання можливій реалізації суб’єктами господарювання неправомірної мінімізації сплати митних платежів при здійсненні випуску товарів у вільний обіг із застосуванням тимчасових декларацій ДФС України листом від 27.04.2018 № 12685/7/99-99-18-02-01-17 (далі – Лист № 12685) було повідомлено про заходи контролю при оформленні тимчасових декларацій.
З метою удосконалення здійснення митних процедур та для актуалізації наданих Листом № 12685 роз’ясень ДФС України викладено у новій редакції розділ «Щодо оформлення тимчасової митної декларації із сплатою митних платежів.
Так, зокрема, згідно з положеннями статті 54 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI зі змінами та доповненнями (далі – МКУ) контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється під час здійснення митного контролю та митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, за результатами якого орган доходів і зборів визначає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень ст. 55 МКУ. Крім перевірки числового значення заявленої митної вартості орган доходів і зборів зобов’язаний, серед іншого, здійснювати перевірки наявності у поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Якщо при митному оформленні товарів за тимчасовою митною декларацією декларант або уповноважена ним особа документально підтверджує відомості про числові значення заявленої митної вартості товарів, за відсутності будь-яких умов або застережень, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів для застосування одного з методів визначення митної вартості відповідно до вимог глави 9 МКУ, орган доходів і зборів визначає заявлену митну вартість товарів.
Відомості про нарахування митних платежів за тимчасовою митною декларацією в такому випадку зазначаються з використанням коду способу розрахунку «1» згідно з Классіфікатором способів розрахунку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 № 1011 із змінами і доповненнями.
Якщо за результатами контролю правильності визначення митної вартості товарів, митне оформлення яких здійснюється за тимчасовою митною декларацією, наявні підстави, передбачені частиною шостою ст. 54 МКУ, органом доходів і зборів приймається письмове рішення про коригування митної вартості товарів з дотриманням вимог ст. 55 МКУ та наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598 «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору».
У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів, декларант або уповноважена ним особа має право на здійснення випуску товарів у вільний обіг з наданням гарантій відповідно до частини сьомої ст. 55 та розділу ХХ МКУ.
Слід зазначити, якщо декларантом або уповноваженою ним особою не надається органу доходів і зборів достатньої інформації для здійснення всіх митних формальностей, передбачених для випуску товарів у обраний митний режим, в оформленні тимчасової митної декларації може бути відмовлено.
Пальне використовується для власного споживання: визначення дати реалізації пального з метою складання акцизної накладної
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що платник акцизного податку при реалізації пального зобов’язаний скласти в електронній формі акцизну накладну за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД реалізованого пального та зареєструвати в Єдиному реєстрі акцизних накладних з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи (п. 231.1 ст. 231 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ)).
Пунктом 231.3 ст. 231 ПКУ встановлено, що акцизна накладна складається платником податку в день реалізації пального при кожній повній або частковій операції з реалізації пального.
Порядок ведення Єдиного реєстру акцизних накладних затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 року № 114.
Порядок електронного адміністрування реалізації пального затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 року № 113 із змінами.
Порядок заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального затверджений наказом Міністерства фінансів України від 25.02.2016 № 218 із змінами (далі – Порядок № 218).
У випадку відвантаження пального для власного споживання також складається акцизна накладна (п. 8 розділу І Порядку № 218).
Акцизна накладна складається при кожній повній або частковій операції з реалізації пального (п. 1 розділу II Порядку № 218).
Оскільки датою складання акцизної накладної є дата передачі (відпуску, відвантаження) пального, то така вимога розповсюджується і на операції з передачі (відпуск, відвантаження) пального з метою використання його у власній господарській діяльності.
До плану-графіку перевірок на 2019 рік включено 5 тис. суб’єктів господарювання
ДФС сформовано план-графік документальних перевірок на 2019 рік. До нього включено майже 5 тис. суб’єктів господарювання (СГ) – юридичних осіб з обсягами задекларованих доходів за 2017 рік 1,14 трлн гривень.
Згідно з даними декларування платників за 2017 рік 1,6 тис. СГ, запланованих до перевірок, мають обсяги доходів понад 100 млн грн кожний із загальною сумою доходів понад 1 трлн грн, у т.ч. 300 СГ – з обсягами понад 500 млн грн кожний та із загальною сумою доходів понад 700 млрд гривень.
Основу плану-графіка проведення документальних планових перевірок складають платники податків, що здійснюють діяльність в чотирьох галузях економіки - металургійній, фармацевтичній, в сфері торгівлі побутовими приладами та роздрібної торгівлі пальним, а також їх найбільші контрагенти, задіяні у схемах постачання товарів, робіт та послуг.
Зокрема, мова йде про:
- 132 СГ металургійної галузі із загальним обсягом доходів 155,6 млрд грн, що складає 31% загального обсягу доходів галузі «металургійне виробництво» та 19% - «виробництво готових металевих виробів», а також 92 СГ з обсягами 12,9 млрд грн, що здійснюють діяльність в металургійній галузі, але декларують інший вид діяльності. Крім того, до плану відібрано 153 їх контрагента.
- 45 СГ фармацевтичної галузі із загальним обсягом доходів 76,3 млрд грн, що складає 52% загального обсягу доходів галузі «виробництво фармацевтичних препаратiв i матерiалiв» та 44% «оптової торгівлі фармацевтичними товарами». Крім того, до плану відібрано 109 їх контрагентів.
- 16 СГ сфери торгівлі побутовими приладами із загальним обсягом доходів 19,4 млрд грн, що складає 43,6% загального обсягу доходів галузі «оптова торгівля побутовими електротоварами й електронною апаратурою», та 15 СГ з обсягами 1,9 млрд грн, що здійснюють діяльність в сфери торгівлі побутовими приладами та декларують інший вид діяльності. Крім того, до плану відібрано 71 їх контрагент.
- 179 СГ торгівлі пальним із загальним обсягом доходів 129,9 млрд грн, що складає 45,4% загального обсягу доходів галузі «роздрібна торгівля пальним» та 18,2% - «оптова торгiвля твердим, рiдким, газоподiбним паливом i подiбними продуктами». Крім того, до плану відібрано 663 їх контрагента.
Також до плану-графіка включено для проведення перевірок 173 фінансових установи та представництва нерезидентів.
Для контролю дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи на І квартал 2019 року відібрано 28 суб’єктів господарювання, що здійснюють зовнішньоекономічну діяльність.
Всі відібрані до плану-графіка проведення перевірок підприємства мають критерії ризику від провадження платниками податків господарської діяльності. Основні з них:
- наявність відносин з контрагентами, які знаходяться в розшуку, або ліквідовані, або визнані банкрутами;
- наявність розбіжностей у платника податків згідно із системою автоматизованого співставлення податкового зобов’язання та податкового кредиту у розрізі контрагентів (завищення податкового кредиту);
- наявність інформації про непідтвердження реального здійснення операції з придбання із сумою податку на додану вартість;
- декларування від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток протягом двох податкових (звітних) періодів.
План-графік документальних перевірок на 2019 рік ДФС сформовано на виконання ст. 77 Податкового кодексу України та згідно з вимогами наказу Міністерства фінансів України від 02.06.2015 № 524 «Про затвердження Порядку формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків» із змінами. План-графік 22 грудня 2018 року розміщено на веб-порталі ДФС.
Шановні платники!
Державна фіскальна служба України протягом грудня 2018 – січня 2019 року проводить загальнонаціональне опитування платників податків щодо якості обслуговування та ставлення платників до органів ДФС, для ідентифікації проблемних питань, що потребують особливої уваги і втручання з метою покращення.
Отримані результати будуть використані для підготовки плану дій з удосконалення сервісів ДФС та для навчання і мотивації працівників, як невід’ємних елементів Стратегічних ініціатив розвитку ДФС до 2020 року.
Опитування є анонімним та добровільним. Відповіді залишаться конфіденційними і будуть використані виключно в цілях опитування.
Анкета доступна за посиланням, наведеним в інформаційному повідомленні, надісланому на електронні адреси платників, інформація про які наявна в ДФС.
У разі виникнення технічних проблем з доступом, тощо, Ви можете звернутись за тел. (044) 247 36 16 або на електронну адресу: l.kondratyuk@sfs.gov.ua.
Результати опитування будуть оприлюднені на офіційному веб-порталі ДФС та сторінці ДФС у Facebook одразу після їх опрацювання.
Платникам про деякі особливості реєстрації РРО
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу платників, що для розширення функціональності ІТС «Податковий блок» створено новий режим «Реєстр паспортів РРО, які включено до державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій» (далі – режим).
Новий режим надає можливість контролюючим органам здійснювати перегляд даних паспортів реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО), що додаються виробниками РРО до кожної випущеної ними моделі, та є еталонними (далі – еталонний паспорт).
Режим застосовується, зокрема, під час здійснення реєстрації РРО для забезпечення звірки даних про РРО та копій паспортів модемів (у разі застосування зовнішнього модема), що надаються суб’єктам господарювання до контролюючих органів відповідно до вимог абзацу четвертого п. 4 глави 2 розділу ІІ Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05.07.2016 за № 918/29048 (далі – Порядок).
У разі встановлення розбіжностей між даними еталонного паспорта з даними копії паспорту (формуляру), що додається до заяви про реєстрацію РРО, достовірними даними щодо РРО вважаються дані еталонного паспорту.
Отже, у цьому випадку контролюючим органом, відповідно до вимог абзацу шостого п. 8 глави 2 розділу ІІ Порядку, приймається рішення щодо відмови у реєстрації РРО.
Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).
Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.
Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов’язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
Вищевказані норми визначені ст. 75 ПКУ.
Камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.
Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.
Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов’язкова (п. 76.1. ст. 76 ПКУ).
Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог ст. 86 ПКУ (п. 76.2 ст. 76 ПКУ).
Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30-ти календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, – за днем їх фактичного подання.
Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ (п. 76.3ст. 76 ПКУ).
Платникам ПДВ про штрафні санкції за несвоєчасне подання декларації та порушення строків реєстрації ПН/РК
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що за неподання або несвоєчасне подання податкової звітності або невиконання вимог щодо внесення змін до податкової звітності Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) передбачені штрафні санкції.
Так, неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до п. 49.2 ст. 49 ПКУ) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов’язок подання якої до контролюючих органів передбачено ПКУ, –
● тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, –
● тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1 020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Невиконання платником податків вимог, передбачених абзацами третім – п’ятим п. 50.1 ст. 50 ПКУ, щодо умов самостійного внесення змін до податкової звітності –
● тягне за собою накладення штрафу у розмірі 5 відсотків від суми самостійно нарахованого заниження податкового зобов’язання (недоплати).
При самостійному донарахуванні суми податкових зобов’язань інші штрафи, передбачені главою 11 розділу ІІ ПКУ, не застосовуються.
Вищевказані норми передбачені ст. 120 ПКУ.
Крім того, ПКУ також передбачена відповідальність за порушення строків реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі – ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) та допущення помилок при зазначенні обов’язкових реквізитів ПН.
Так, порушення платниками ПДВ граничного строку, передбаченого ст. 201 ПКУ, для реєстрації ПН/РК в ЄРПН (крім ПН, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника ПДВ, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 ПКУ покладено обов’язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:
► 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких ПН/РК, – у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;
► 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких ПН/РК, – у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
► 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких ПН/РК, – у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
► 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких Пн/РК, – у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;
► 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких ПН/Рк, – у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.
У разі зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН згідно з п. 201.16 ст.201 ПКУ штрафні санкції, передбачені цим пунктом, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття рішення щодо відновлення реєстрації таких ПН/РК згідно з п. п. 201.16.4 п. 201.16 ст. 201 ПКУ.
У разі реєстрації ПН/РК до початку проведення перевірки, предметом якої є дотримання вимог ПКУ щодо своєчасності реєстрації таких документів в ЄРПН, штрафні санкції, передбачені п. 120№.2 ст. 120№ ПКУ, не застосовуються.
Вищезазначені норми передбачені ст. 120№ ПКУ.
В поточному році слідчі ДФС Дніпропетровщини повернули до бюджету понад 25 млн гривень
Протягом січня – листопада 2018 року у слідчих Головного управління ДФС у Дніпропетровській області в провадженні перебувало 602 кримінальні провадженння.
Досудове розслідування закінчено з 173 кримінальних проваджень, з яких до суду направлено 94. З обвинувальним актом до суду скеровано 82 cправи. Також, 79 кримінальних проваджень закрито у зв’язку із відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.
Крім того, за одинадцять місяців поточного року за підслідністю скеровано 163 кримінальні провадження, приєднано до інших проваджень – 95.
Тож, завдяки розслідуваним справам слідчими ДФС Дніпропетровщини з січня по листопад 2018 року збитки, нанесені державі, відшкодовані у розмірі 25 млн 332 тис. грн, накладений арешт на майно на суму 5 млн 371 тис. гривень.
Послуга з придбання товару на території України від комісіонера – резидента для комітента – нерезидента: оподаткування ПДВ
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що об’єктом оподаткування ПДВ є, зокрема, операції платників ПДВ:
►з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ);
► вивезення товарів за межі митної території України.
Норми визначені підпунктами «б» та «г» п. 185.1 ст. 185 ПКУ.
Місцем постачання послуг є місце реєстрації постачальника, крім операцій, зазначених у пунктах 186.2 і 186.3 ст. 186 ПКУ (п. 186.4 ст. 186 ПКУ).
Операції з вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту оподатковуються за нульовою ставкою.
При цьому, товари вважаються вивезеними за межі митної території України, якщо таке вивезення підтверджене в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, митною декларацією, оформленою відповідно до вимог Митного кодексу України (п.п. 195.1.1 п. 195.1 ст. 195 ПКУ).
Оскільки місце постачання комісіонером – резидентом послуги комітенту –нерезиденту з придбання товару на митній території України розташоване на митній території України, то операція з надання такої послуги комісіонером оподатковується ПДВ у загальному порядку.
Нульова ставка з ПДВ у зв’язку із здійсненням операції з вивезення товару за межі митної території України буде застосовуватись особою, яка є власником товару, що експортується.
Страхові платежі та виплати на користь нерезидентів: оподаткування податком на прибуток
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що страховики або інші резиденти, які здійснюють страхові платежі (страхові внески, страхові премії) та страхові виплати (страхові відшкодування) у межах договорів страхування або перестрахування ризиків, у тому числі страхування життя на користь нерезидентів, зобов’язані оподатковувати суми, що перераховуються, таким чином:
► у межах договорів із обов’язкових видів страхування, за якими страхові виплати (страхові відшкодування) здійснюються на користь фізичних осіб – нерезидентів, а також за договорами страхування у межах системи міжнародних договорів «Зелена карта», а також за договорами страхування пасажирських перевезень цивільної авіації – за ставкою 0 відсотків;
► у межах договорів страхування ризиків за межами України, за якими страхові виплати (страхові відшкодування) здійснюються на користь нерезидентів, крім ризиків, зазначених в абзаці другому п.п. 141.4.5 п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), – за ставкою 4 відсотки суми, що перераховується, за власний рахунок страховика у момент здійснення перерахування такої суми;
► під час укладання договорів страхування або перестрахування ризику безпосередньо із страховиками та перестраховиками-нерезидентами, рейтинг фінансової надійності (стійкості) яких відповідає вимогам, установленим національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (у тому числі через або за посередництвом перестрахових брокерів, які в порядку, визначеному такою національною комісією, підтверджують, що перестрахування здійснено в перестраховика, рейтинг фінансової надійності (стійкості) якого відповідає вимогам, установленим зазначеною національною комісією), а також під час укладання договорів перестрахування з обов’язкового страхування цивільної відповідальності оператора ядерної установки за шкоду, яка може бути заподіяна внаслідок ядерного інциденту, – за ставкою 0 відсотків;
► в інших випадках, ніж зазначені в абзацах другому – четвертому п.п. 141.4.5 п. 141.4 ст. 141 ПКУ, – за ставкою 12 відсотків суми таких платежів (виплат) за власний рахунок у момент здійснення перерахування таких виплат.
Норми визначені п.п. 141.4.5 п. 141.4 ст. 141 ПКУ,
Обмеження щодо граничної суми розрахунків поширюються і на виплати дивідендів
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що суб’єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами, зокрема з фізичними особами – у розмірі до 50 000 (п’ятдесяти тисяч) грн уключно (п. 6 розділу ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 із змінами (далі – Положення № 148)).
Платежі понад установлені граничні суми проводяться через банки або небанківські фінансові установи, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунку, шляхом переказу коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку чи небанківської фінансової установи для подальшого їх переказу на поточні рахунки в банку. Кількість суб’єктів господарювання та фізичних осіб, з якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується.
Вимоги щодо обмеження готівкових розрахунків фізичної особи з підприємством (підприємцем), які установлені п. 6 розділу ІІ Положення № 148 (50 000 грн), стосуються розрахунків за правочинами, предметом яких є будь-які матеріальні та нематеріальні блага, які можуть бути оцінені в грошовій формі, у тому числі виплат суб’єктами господарювання дивідендів фізичним особам.
Важливо для платників податків і зборів!
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу, що з 02.07.2018 нові рахунки для зарахування доходів до державного та місцевих бюджетів відкрито на балансі центрального апарату Державної казначейської служби України (далі – Казначейство) (МФО 899998).
Отже, для забезпечення повноти та своєчасності розрахунків з бюджетами при заповненні розрахункових документів на сплату податків, зборів та митних платежів необхідно зазначати реквізити нових бюджетних рахунків, відкритих з 02.07.2018 на балансі центрального апарату Державної казначейської служби України (МФО 899998).
У той же час, згідно з інформацією Казначейства окремими платниками продовжують сплачуватися податки і збори, контроль за справлянням яких покладено на органи ДФС, на старі бюджетні рахунки, які були відкриті на балансі обласних апаратів Казначейства (з МФО, відмінним від МФО 899998).
Наголошуємо, що такі кошти не зараховуються до бюджетів, а повертаються платникам, як нез’ясовані надходження.
З метою забезпечення повноти надходжень бюджетних платежів, упередження виникнення у платників податків податкового боргу та недопущення втрат бюджетів платникам необхідно звернути увагу на правильність заповнення реквізитів нових бюджетних рахунків у розрахункових документах на сплату податків і зборів.
Інформація про реквізити нових бюджетних рахунків розміщена на веб-порталі ДФС України в рубриці «Бюджетні рахунки» (http://sts.gov.ua/byudjetni-rahunki), на веб-сторінках Казначейства та Головних управлінь Казначейства в областях і м. Києві.
З 1 січня стартувала деклараційна кампанія – 2019
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу, що з початку 2019 року стартувала кампанія декларування громадянами доходів, одержаних протягом 2018 року.
Податкова декларація про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) подається платниками податків за місцем своєї податкової адреси в один із таких способів (за вибором):
- особисто або уповноваженою на це особою;
- надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
- засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу.
Звертаємо увагу, що у разі надсилання податкової декларації поштою, платник податку зобов’язаний здійснити таке відправлення не пізніше ніж за п’ять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації, а при поданні податкової декларації в електронній формі – не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає такий граничний строк.
При направленні податкової декларації засобами електронного зв’язку громадяни можуть скористатися новим електронним сервісом в «Електронному кабінеті», який передбачає часткове автоматичне заповнення такої декларації на підставі облікових даних платника, відомостей щодо нарахованих (виплачених) доходів, наявних в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків та відомостей щодо об’єктів нерухомого (рухомого) майна.
Крім того, звертаємо увагу, що у 2018 році до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) внесені зміни, відповідно до яких розширено коло платників, які зобов’язані та/або мають право подати податкову декларацію.
Так, зобов’язані включити до річної податкової декларації та самостійно сплатити установлені ПКУ податки та збори отримувачі винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) відповідно до умов цивільно-правового договору у разі, якщо такі доходи отримані від фізичних осіб – платників єдиного податку четвертої групи.
Протягом 2019 року мають право подати податкову декларацію з метою отримання податкової знижки громадяни, які понесли витрати:
● на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення;
● у вигляді орендної плати за договором оренди житла (квартири, будинку), оформленим відповідно до вимог чинного законодавства, у разі якщо такий платник має статус внутрішньо переміщеної особи та за умови дотримання вимог, встановлених ПКУ.
Інформація розміщена на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/362701.html
Криворізьке північне управління за повідомленням ГУ ДФС у Дніпропетровській області
ФОП – «загальносистемник» не отримав доходу: сплата ЄСВ
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що починаючи з 01.01.2017, якщо фізичними особами – підприємцями – «загальносистемниками» (далі – ФОП) та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такі платники зобов’язані визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ), встановленої Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464). При цьому сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.
Нагадуємо, що з 01.01.2018, якщо ФОПами, які застосовують загальну систему оподаткування, та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такі платники зобов’язані визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄСВ, встановленої Законом № 2464.
При цьому сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.
Норми визначені ст. 7 Закону № 2464.
Сількогосподарські товаровиробники – отримувачі бюджетної дотації звіт про суми податкових пільг не подають
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що починаючи з 01.01.2017 у зв’язку із скасуванням спеціального режиму оподаткування ПДВ усі сільськогосподарські товаровиробники, які були зареєстровані як суб’єкти спеціального режиму оподаткування, переведені на загальну систему оподаткування ПДВ.
При цьому, відповідно до вимог ст. 16№ Закону України від 24 червня 2004 року № 1877-IV «Про державну підтримку сільського господарства України» із змінами і доповненнями (далі – Закон № 1877) сільськогосподарські товаровиробники мають право на бюджетну дотацію для розвитку сільськогосподарських товаровиробників та стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції (далі – бюджетна дотація) після їх внесення контролюючим органом до Реєстру отримувачів бюджетної дотації.
Згідно з п. 2 Порядку обліку сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1233 (далі – Порядок № 1233) із змінами, суб’єкт господарювання, що не сплачує податки та збори у зв’язку з отриманням податкових пільг, веде облік сум таких пільг та складає звіт про суми податкових пільг (далі – звіт) за формою згідно з додатком.
Пунктом 4 розділу І Порядку визначення сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг за операціями, які здійснюються на митній території України, затвердженого наказом ДПА України від 29.03.11 № 167, який зареєстровано у Міністерстві юстиції України 18.04.2011 за № 483/19221, визначено, що суми ПДВ, не сплачені платником до державного бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, розраховуються залежно від особливостей оподаткування.
Відповідно до п. 8 Порядку № 1233, податкові пільги визначаються за операціями з постачання товарів та/або послуг, що є об’єктами обкладення податком на додану вартість і відповідно до Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями та міжнародних договорів України, ратифікованих Верховною Радою України, звільнені від оподаткування або оподатковуються за нульовою ставкою.
Отже, подання звіту про суми податкових пільг сільськогосподарськими товаровиробниками, включеними до Реєстру отримувачів бюджетної дотації, за результатами отримання бюджетної дотації не здійснюється, оскільки такі сільгоспвиробники сплачують ПДВ на загальних підставах.
За місяць розмитнено 11 тис. автомобілів з єврономерами
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує.
З 25 листопада по 26 грудня (включно) 2018 року громадяни здійснили митне оформлення 11 тис. транспортних засобів з іноземною реєстрацією, які були ввезені на митну територію України з 1 січня 2015 року до набрання чинності нових правил ввезення таких автівок та перебувають у митних режимах тимчасового ввезення або транзиту.
Із загальної кількості розмитнених авто – майже 9,6 тис. транспортних засобів перебували на митній території України з порушенням вимог Митного кодексу України. За них власники добровільно сплатили 81,5 млн грн (8 500 грн за кожне авто), що звільнило їх від адміністративної відповідальності за недотримання вимог митних режимів при ввезенні транспортного засобу з іноземною реєстрацією, строки та умови ввезення якого не дотримані.
Протягом 26 грудня поточного року було розмитнено майже 1,4 тис. автомобілів.
Нагадаємо, що Законом України від 08 листопада 2018 року № 2612-VIIІ «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо ввезення транспортних засобів на митну територію України» для громадян встановлено нові умови ввезення транспортних засобів.
При цьому передбачено перехідний період 180 діб для тих громадян, які ввезли автомобіль з 1 січня 2015 року до набрання чинності цим законом. Протягом цього часу громадяни мають можливість оформити свої транспортні засоби, які були ввезені на територію України протягом вказаного періоду і перебувають у митних режимах тимчасового ввезення або транзиту.
Інформацію розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням
http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/362275.html
Внесено зміни до порядку нарахування та сплати ЄСВ за деякі категорії застрахованих осіб
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2018 року № 1122 (далі – Постанова № 1122) внесено зміни до пункту 1 Порядку нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за деякі категорії застрахованих осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2011 року № 178 (далі – Порядок № 178).
Так, відповідно до оновленого п.п. 3 п. 1 Порядку № 178 цей Порядок визначає механізм сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, зокрема, за
одного з непрацюючих працездатних батьків, усиновителів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів, які фактично здійснюють догляд за дитиною з інвалідністю, дитиною, хворою на тяжке перинатальне ураження нервової системи, тяжку вроджену ваду розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічне, онкогематологічне захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкий психічний розлад, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гостре або хронічне захворювання нирок IV ступеня, за дитиною, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, якій не встановлено інвалідності, а також непрацюючих працездатних осіб, які здійснюють догляд за особою з інвалідністю I групи або особою похилого віку, яка згідно з висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду або досягла 80-річного віку, якщо такі непрацюючі працездатні особи отримують допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства.
Постанову № 1122 розміщено на Єдиному веб-порталі органів виконавчої влади «Урядовий портал» за посиланням
https://www.kmu.gov.ua/ua/npas/pro-vnesennya-zmini-do-punktu-1-poryadku-narahuvannya-ta-splati-yedinogo-vnesku-na-zagalnoobovyazkove-derzhavne-socialne-strahuvannya-za-deyaki-kategoriyi-zastrahovanih-osib
Дата переходу права власності на нерухомість та дата оплати за неї різні: виникнення податкових зобов’язань з ПДВ
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що датою виникнення податкових зобов’язань з ПДВ з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника ПДВ як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку – дата оприбуткування коштів у касі платника ПДВ, а в разі відсутності такої – дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника ПДВ;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів – дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг – дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником ПДВ.
Норма визначена п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями.
Отже, у продавця при продажу нерухомого майна податкові зобов’язання з ПДВ виникають на дату події, що сталася раніше, а саме, або на дату зарахування коштів від покупця, або на дату складення документа, що засвідчує факт переходу права власності на таку нерухомість.
Про термін перерахунку податку на нерухомість у разі виявлення розбіжностей між даними контролюючого органу та даними платника
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу, що податкові повідомлення-рішення з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок), можуть бути скасовані (відкликані) на підставі:
► заяви платника податку, поданої до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо:
♦ об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;
♦ розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;
♦ права на користування пільгою із сплати податку;
♦ розміру ставки податку;
♦ нарахованої суми податку.
У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за місцем проживання (реєстрації) платника податку проводить протягом 10-ти робочих днів перерахунок суми податку, і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
Вищезазначені нрми визначені п.п. 3 п. 9 розділу ІV Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 № 422, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 20.05.2016 за № 751/28881.
Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» заступника начальника управління аудиту ГУ ДФС у Дніпропетровській області Кирила Сіренко
Питання 1. Добрий день. Хочу запитати, за якими показниками податковими органами відбираються підприємства – юридичні особи для проведення планових перевірок?
Відповідь. Добрий день. На сьогоднішній день застосовується ризико-орієнтована система відбору платників для проведення планових виїзних перевірок.
До плану-графіка відбираються платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів.
Періодичність проведення документальних планових перевірок платників податків визначається залежно від ступеня ризику в діяльності таких платників податків, який поділяється на високий, середній та незначний. Платники податків з незначним ступенем ризику включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки, середнім – не частіше ніж раз на два календарних роки, високим – не частіше одного разу на календарний рік.
Порядок формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків затверджено наказом Міністерства фінансів України від 02.06.2015 № 524 «Про затвердження плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків».
На теперішній час вказаним наказом передбачено перелік критеріїв відбору платників податків, зокрема, для юридичних осіб їх більше 40.
З практики найчастіше зустрічаються такі ризики високого ступеню:
- рівень сплати податку на прибуток нижчий за рівень сплати податку за відповідною галуззю;
- рівень сплати податку на додану вартість нижчий за рівень сплати податку за відповідною галуззю;
- наявність відносин з контрагентами, які знаходяться в розшуку, або ліквідовані, або визнані банкрутами;
- наявність інформації про не підтвердження реального здійснення операції з придбання.
План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті ДФС України до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки.
Питання 2. В мене таке питання. В яких випадках здійснюються позапланові та фактичні перевірки?
Відповідь. Перелік підстав, за наявності яких контролюючий орган може призначити документальну позапланову перевірку, передбачено ст. 78 ПКУ.
В інших випадках ініціювання контролюючим органом позапланової перевірки не допускається.
Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Така перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав:
- у разі коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, та виникає необхідність перевірки таких фактів;
- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів;
- письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування;
- неподання суб’єктом господарювання в установлений законом строк обов’язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками;
- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;
- у разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань, визначених у п. п. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПКУ.
- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації.
Питання 3. При покупці в магазині я розрахувалась платіжною карткою. Чи повинні мені видати касовий чек?
Відповідь. Так, Вам повинні видати касовий чек. Суб’єкти господарювання, які при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, здійснюють розрахункові операції із застосуванням платіжних карток, зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки через належним чином зареєстрований реєстратор розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій. Такі вимоги визначені Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР зі змінами та доповненнями «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Про реквізити бюджетних рахунків
ДФС України на головній сторінці офіційного веб-порталу за посиланням http://sfs.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/360362.html повідомила наступне.
У зв’язку із запровадженням Державною казначейською службою України (далі – Казначейство) централізованої моделі виконання дохідної частини бюджетів з 02.07.2018 рахунки для зарахування доходів до державного та місцевих бюджетів відкрито на балансі центрального апарату Казначейства (МФО 899998).
Таким чином, починаючи з 02.07.2018, змінились реквізити бюджетних рахунків для сплати податків, зборів та митних платежів.
Платникам податків для забезпечення повноти та своєчасності розрахунків з бюджетами при заповненні розрахункових документів на сплату податків, зборів та митних платежів необхідно зазначати реквізити нових бюджетних рахунків, відкритих з 02.07.2018 на балансі центрального апарату Казначейства (МФО 899998).
В той же час, згідно з інформацією Казначейства окремими платниками продовжують сплачуватися податки і збори, контроль за справлянням яких покладено на органи ДФС, на старі бюджетні рахунки, які були відкриті на балансі обласних апаратів Казначейства (з МФО, відмінним від МФО 899998). Такі кошти не зараховуються до бюджетів, а повертаються платникам, як нез’ясовані надходження.
З метою забезпечення повноти надходжень бюджетних платежів, упередження виникнення у платників податків податкового боргу та недопущення втрат бюджетів платникам необхідно звернути увагу на правильність заповнення реквізитів нових бюджетних рахунків у розрахункових документах на сплату податків і зборів.
Інформація про реквізити нових бюджетних рахунків розміщена на веб-порталі ДФС України в рубриці «Бюджетні рахунки» (http://sts.gov.ua/byudjetni-rahunki), на веб-сторінках Казначейства та Головних управлінь Казначейства в областях і м. Києві.
Оподаткування новорічних подарунків у 2018 році
Нагадуємо, що оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ).
Об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) фізичної особи – резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід (п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 ПКУ).
Статтею 165 ПКУ встановлено перелік доходів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника ПДФО, зокрема – вартість дарунків (а також призів переможцям та призерам спортивних змагань), якщо їх вартість не перевищує 25 % однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі (п.п. 165.1.39 п. 165.1 ст. 165 ПКУ).
Отже, не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника ПДФО вартість дарунків, наданих такому платнику ПДФО суб’єктом господарювання, який у розрахунку на місяць не перевищує 25 % однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на 01 січня звітного податкового року.
Зауважуємо, якщо дитячі подарунки планується дарувати у 2019 році (тобто, нарахування такого доходу відбудеться у 2019 році), то вартість неоподатковуваних подарунків обчислюватиметься виходячи з нового розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 01.01.2019.
Деякі питання фінансування заходів, пов’язаних з організацією новорічних і різдвяних свят для дітей і підлітків, також врегульовані Законом України від 30 листопада 2000 року № 2117-III «Про звільнення від оподаткування грошових коштів, які спрямовуються на проведення новорічно-різдвяних свят для дітей та на придбання дитячих святкових подарунків» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2117). Норми Закону № 2117 діють щороку у період з 15 листопада поточного року до 15 січня наступного року.
Так, зокрема, звільняються від оподаткування ПДВ операції з продажу виробничими та торговими підприємствами дитячих святкових подарунків, а також квитків на новорічно-різдвяні заходи для дітей, що закуповуються за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, профспілкових комітетів підприємств та організацій, інших неприбуткових організацій. При цьому суми ПДВ, сплачені виробниками дитячих святкових подарунків за придбання сировини та матеріалів для їх виробництва, відносяться до складу валових витрат і до податкового кредиту не включаються (ст. 2 Закону № 2117).
Версія для друку
Написати листа
|