www.kriv-rn.dp.gov.ua
ГОЛОВНА СТОРІНКА МАПА САЙТУ ДОПОМОГА Неділя, 31 травня 2020 року
Що нового на сайті ?

Архів публікацій
Криворізський район >> За даними 2020 року
Декларування доходів, отриманих фізособою за послуги, надані іншій фізособі
Версія для друку Написати листа
Декларування доходів, отриманих фізособою за послуги, надані іншій фізособі

Нагадуємо, що дохід з джерелом їх походження з України – будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України.
Норми встановлені п.п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Платник податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО), що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію про майновий стан і доходи за наслідками звітного податкового року, а також сплатити ПДФО з таких доходів (п.п. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 ПКУ).
Податкова декларація про майновий стан і доходи подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників ПДФО – до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених ПКУ (п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).
Згідно з п. 167.1 ст. 167 ПКУ ставка ПДФО становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у підпунктах 167.2 – 167.5 ст. 167 ПКУ) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.
Враховуючи вищевикладене, фізична особа, яка протягом звітного календарного року отримує доходи за надані послуги від іншої фізичної особи, зобов’язана включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи за наслідками звітного податкового року, а також нарахувати і сплатити до бюджету ПДФО за ставкою 18 відсотків та військовий збір 1,5 відсотка.

Профілактичні заходи з питань запобігання та виявлення корупції
Одним з першочергових завдань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області є виявлення та запобігання корупції, оскільки випадки вчинення неправомірних дій негативно впливають на імідж податкової служби та на взаємовідносини з платниками податків.
Протягом 12 місяців 2019 року відділом з питань запобігання та виявлення корупції Головного управління ДПС у Дніпропетровській області забезпечено перевірку 135 кандидатів на посади державних службовців ГУ ДПС області, з яких відмовлено у призначенні – 3.
Відділом проведено 37 тематичних перевірок та 2 службових розслідування за приписом прокуратури. Розглянуто 115 запитів від правоохоронних органів щодо 228 суб’єктів декларування – працівників Головного управління ДПС області.
Проведено 17 перевірок щодо порушення антикорупційного законодавства та норм етичної поведінки державними службовцями за зверненнями громадян.
Відділом направлено 2 повідомлення до Національного агентства з питань запобігання корупції про несвоєчасне подання декларацій особами, що припиняють діяльність в органах державної податкової служби.
Також, працівниками відділу з питань запобігання та виявлення корупції ведеться постійна робота щодо безумовного дотримання вимог антикорупційного законодавства та Правил етичної поведінки в Головному управління ДПС у Дніпропетровській області.

До уваги суб’єктів Е-декларування!
Нагадуємо, що з 01.01.2020 розпочався черговий етап щорічного електронного декларування особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
З 01.01.2020 такі суб’єкти декларування при заповненні Е-декларації мають зазначити відомості про свій унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (далі – УНЗР) та вказати відповідні номери членів своєї сім’ї. Зміни внесено у ст. 46 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII «Про запобігання корупції» із змінами Законом України від 02 жовтня 2019 року № 140-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення ефективності інституційного механізму запобігання корупції».
УНЗР – це унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (далі – Реєстр). Його можна знайти на ID-картці та закордонному біометричному паспорті. Представлений такий номер двома послідовностями з восьми та п’яти цифр, розділених текстовим символом «–». Такий унікальний номер запису в Реєстрі є незмінним.
Оновлена Форма декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (Е-декларації), містить окреме поле для зазначення УНЗР:
● суб’єкта декларування – розділ 2.1 «ІНФОРМАЦІЯ ПРО СУБ’ЄКТА ДЕКЛАРУВАННЯ> Е-декларації;
● членів його сім’ї – розділ 2.2 «ІНФОРМАЦІЯ ПРО ЧЛЕНІВ СІМ’Ї СУБ’ЄКТА ДЕКЛАРУВАННЯ» Е-декларації.
У разі відсутності у суб’єкта декларування або членів його сім’ї УНЗР – Е-декларацією передбачена можливість проставляння позначки, що такий номер відсутній.
Якщо суб’єкт декларування не має ні ID-картки, ні закордонного біометричного паспорта, то він має можливість отримати витяг із Реєстру зі своїм УНЗР, звернувшись відповідно до відділення Державної міграційної служби.
Звертаємо увагу, що на офіційному вебсайті Національного агентства з питань запобігання корупції розміщена корисна інформація, необхідна при заповненні та поданні Е-декларації суб’єктами декларування, зокрема:
роз’яснення щодо заповнення Е-декларацій у 2020 році;
інформаційна довідка щодо розширення кола суб’єктів господарювання;
щодо внесення в Е-декларацію унікального номера запису в Єдиному державному демографічному реєстрі;
загальні рекомендації при роботі з Єдиним державним реєстром декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування;
відповіді на поширені запитання.
Важливо: суб’єктам декларування необхідно завчасно перевірити актуальність адреси своєї електронної поштової скриньки та чинність кваліфікованого електронного підпису (КЕП).
За телефоном +38(044)200-06-94 або e-mail: support@nazk.gov.ua працює технічна допомога щодо роботи Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Графік роботи технічної допомоги по функціонуванню Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування:
- понеділок – четвер: з 9.00 до 18.00, обідня перерва з 13.00 до 13.45;
- п’ятниця: з 9.00 до 16.45, обідня перерва з 13.00 до 13.45.
Крім того, на офіційному вебсайті НАЗК діє електронна форма для повідомлення про помилки під час роботи з Е-декларацією «Технічна допомога».

Про офіційний переклад Міжнародних стандартів фінансової звітності для застосування малими та середніми підприємствами
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що на офіційному вебсайті Міністерства фінансів України за посиланням https://mof.gov.ua/storage/files/IFRS_for_SME_(2015)%20ukr(1).pdf оприлюднено офіційний переклад Міжнародних стандартів фінансової звітності (далі – МСФЗ) для застосування малими та середніми підприємствами у редакції 2015 року.
Цей МСФЗ призначений для застосування малими та середніми підприємствами (МСП). У розділі наводяться характерні риси МСП.


Про зразок заяви на отримання ліцензії на право зберігання пального
Повідомляємо, що статтею 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 481) встановлено виключний перелік документів, на підставі яких видається, зокрема ліцензія на право зберігання пального.
Законом України від 18 грудня 2019 року № 391-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування акцизного податку» внесено зміни у статтю 15 Закону України № 481.
Відповідно до внесених змін суб’єкти господарювання, що здійснюють зберігання пального, яке не реалізовується іншим особам і використовується виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки, копії зазначених документів не подають. Такі суб’єкти господарювання у заяві зазначають про використання пального для потреб власного споживання чи переробки, загальну місткість резервуарів, що використовуються для зберігання пального, та їх фактичне місцезнаходження, а також фактичне місцезнаходження ємностей, що використовуються для зберігання пального.
Зазначені зміни до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України набрали чинності з 29.12.2019.
Надаємо рекомендований зразок заяви для отримання ліцензій на право зберігання пального (додається).
Заява
ДОДАТКОВІ МАТЕРІАЛИ
Zayava.doc (Завантажити)

Який дохід (нарахований чи виплачений) потрібно зазначати фізичній особі у податковій декларації про майновий стан і доходи?
Форма податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) та Інструкція щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Інструкція) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 25.04.2019 № 177).
У рядку 10 графи 3 розділу II «Доходи, які включаються до загального річного оподатковуваного доходу» Декларації вказується сума річного оподатковуваного доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) протягом звітного (податкового) періоду, з урахуванням податків і внесків, які відповідно до закону утримуються з таких доходів (п.п. 1 п. 2 розділу ІІІ Інструкції).
Згідно з п.п. «в» п. 176.1 ст. 176 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники податків зобов’язані подавати Декларацію за встановленою формою у визначені строки у випадках, коли згідно з нормами розділу ІV ПКУ таке подання є обов’язковим.
На вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники ПДФО зобов’язані пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою ПДФО, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у Декларації з цього податку.
При цьому особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати на вимогу платника ПДФО відомості про суму виплаченого на його користь доходу, суму застосованих соціальних податкових пільг та суму утриманого ПДФО (п.п. «в» п. 176.2 ст. 176 ПКУ).
Враховуючи вищевикладене, при заповненні Декларації у розділі II «Доходи, отримані протягом звітного (податкового) року» у разі, якщо фізична особа зобов’язана подати Декларацію, то така особа зазначає суму нарахованих доходів (у тому числі у вигляді заробітної плати, дивідендів, орендної плати тощо).

Особливості оформлення розрахункових операцій з 19.04.2020
Законом України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» пункти 1 – 3 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон про РРО) викладено у новій редакції.
Так, відповідно до внесених змін суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані:
1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом про РРО, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;
2) надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти);
3) застосовувати реєстратори розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з додержанням встановленого порядку їх застосування.
Норми наберуть чинності 19.04.2020.


Платники Дніпропетровщини спрямували понад 628 мільйонів гривень акцизного податку
Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області здійснюється контроль за діяльністю 34 платників акцизного податку (виробників та імпортерів), у т.ч. 28 – юридичних осіб та 6 – приватних підприємців – фізичних осіб.
За ліцензії на право оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами суб’єкти господарювання Дніпропетровської області за 2019 рік спрямували до державного та місцевих бюджетів 628 мільйонів 332,8 тисяч гривень.
«Протягом 2019 року підрозділом проведено 227 фактичних перевірок, в ході яких виявлено 257 порушень законодавства у сфері обігу підакцизних товарів, серед яких:
- 85 фактів торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності відповідних ліцензій;
- 49 фактів роздрібної торгівлі пальним без наявності відповідної ліцензії;
- 5 фактів оптової торгівлі пальним без наявності відповідної ліцензії;
- 70 фактів торгівлі алкогольними напоями за цінами нижчими від мінімальних роздрібних цін;
- 37 фактів торгівлі алкогольними напоями на розлив;
- 6 фактів торгівлі тютюновими виробами за цінами вищими від встановлених виробником або імпортером;
- 4 факти торгівлі тютюновими виробами поштучно;
- 1 факт зберігання тютюнових виробів без марок акцизного податку», – зазначив начальник управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Денис Дегтярьов.
Звертаємо увагу платників, що до суб’єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів, зокрема, у разі неподання чи несвоєчасного подання звіту або подання звіту з недостовірними відомостями про обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі імпорту та експорту) спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів. Норми встановлені ст. 17 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» із змінами та доповненнями.


До уваги платників акцизного податку!
ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/403993.html повідомила, що Законом України від 18 грудня 2019 року № 391-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування акцизного податку», який набрав чинності 29.12.2019, підрозділ 5 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доповнено п. 29 такого змісту, зокрема:
«Суб’єкт господарювання, який до 01 липня 2019 року не підпав під визначення платників податку відповідно до пункту 212.1 статті 212 ПКУ, а з 01 липня 2019 року зареєстрований платником податку, має право одноразово, до 20 січня 2020 року включно, подати заявку на поповнення обсягу залишку пального в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового без сплати акцизного податку, окремо по кожному акцизному складу/акцизному складу пересувному, та заяву про проведення документальної перевірки контролюючим органом достовірності даних, зазначених у такій заявці, у разі:
1) якщо обсяги пального, зазначені в такій заявці, відповідають одночасно таким умовам:
● знаходилися на зберіганні у такого суб’єкта господарювання на його акцизному складі станом на 01 липня 2019 року та належали іншому суб’єкту господарювання, який не підпадав під визначення платника податку до 01 липня 2019 року;
● були зазначені в акцизних накладних, складених на операції з реалізації таких обсягів пального їх власнику, які були зареєстровані в Єдиному реєстрі акцизних накладних до 01 липня 2019 року;
● не обліковувалися в системі електронного адміністрування реалізації пального станом на 01 липня 2019 року;
2) якщо обсяги пального, зазначені в такій заявці, відповідають одночасно таким умовам:
● були отримані таким суб’єктом господарювання після 01 липня 2019 року, а реалізовані платником податку до 30 червня 2019 року включно;
● були зазначені в акцизних накладних, складених на операції з реалізації таких обсягів пального їх власнику, які були зареєстровані в Єдиному реєстрі акцизних накладних до 01 липня 2019 року;
● не обліковувалися в системі електронного адміністрування реалізації пального станом на 01 липня 2019 року.
У заявці на поповнення обсягу залишку пального, складеній платниками, зазначеними у підпункті 1 цього пункту, додатково зазначається код ЄДРПОУ (для юридичних осіб) або реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) суб’єкта господарювання, пальне якого зберігається відповідно до укладених договорів на зберігання.
Контролюючим органом у формулі, визначеній пунктом 232.3 статті 232 ПКУ, протягом 10 календарних днів враховується обсяг пального, підтверджений результатами проведеної контролюючим органом документальної перевірки, як обсяг, на який платник податку має право зареєструвати акцизні накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі акцизних накладних.
Документальна перевірка відповідності даних у поданій відповідно до цього пункту заявці на поповнення обсягу залишку пального фактичним даним та/або даним бухгалтерського обліку підприємства, факту постачання та відображення обсягів реалізації в системі електронного адміністрування реалізації пального до 01 липня 2019 року призначається контролюючим органом в порядку, визначеному законодавством, не пізніше 01 квітня 2020 року.».


Про подання та заповнення Заявки на поповнення (коригування) залишку пального
ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/403993.html у зв’язку з набранням чинності з 29.12.2019 п. 29 підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) звернула увагу, що
1. Код форми, за якою з __.01.2020 подається заявка на поповнення обсягу залишку пального (в т.ч. заявка на поповнення (коригування) залишку пального відповідно до п. 29 підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ) – J(F) 0210902.
2. Формою заявки на поповнення (коригування) залишку пального (код форми J(F) 0210902) передбачено здійснення поповнення обсягу залишку пального окремо на кожному акцизному складі/акцизному складі пересувному. При цьому може бути заповнено тільки одне з полів – або поле «Акцизний склад, на якому виникає потреба поповнення» або поле «Пересувний акцизний склад, на якому виникає потреба поповнення».
3. Термін подання та реєстрація Заявки на поповнення (коригування) залишку пального відповідно до п. 29 підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ без сплати акцизного податку – до 20.01.2020 (включно).
4. Заявка на поповнення (коригування) залишку пального відповідно до п. 29 підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ без сплати акцизного податку подається окремо від інших заявок на поповнення обсягу залишку пального.
5. Одночасно з поданням відповідно п. 29 підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ Заявки на поповнення (коригування) залишку пального, до контролюючого органу подається заява на проведення документальної перевірки достовірності даних, зазначених у такій заявці.
6. Коригування показників Заявки на поповнення (коригування) залишку пального, поданої відповідно до п. 29 підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ, не здійснюється.
7. Особливості заповнення Заявки на поповнення (коригування) залишку пального, яка подається без сплати акцизного податку відповідно до п. 29 підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ:
- заявка складається та подається суб’єктами господарювання, які до 01 липня 2019 року не підпали під визначення платників податку відповідно до п. 212.1 ст. 212 ПКУ, а з 01 липня 2019 року зареєстровані платниками податку;
- дата складання – з 29.12.2019 року по 20.01.2020 року включно;
- у верхній лівій частині заявки відмітка «Х» може бути зазначена тільки в полі «Основна»;
- залежно від підстави для подання заявки (підпункт 1 або підпункт 2 п. 29 підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ) в одному з передбачених для цього полів у верхній правій частині заявки обов’язково зазначається відмітка «Х»;
- поле «коригування показників до заявки на поповнення (коригування) залишку пального» не заповнюється;
- у заявках, складених відповідно до п.п. 1 п. 29 підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ, у відповідному полі зазначаються реквізити особи, пальне якого зберігається. У заявках, складених відповідно до п.п. 2 п. 29 підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ, вказане поле не заповнюється;
- у табличній частині заявки:
• у графі «Умови оподаткування» може бути зазначено тільки умову оподаткування «5»;
• показники, внесені до граф «Обсяг реалізованого пального у кілограмах» та «Обсяг реалізованого пального у літрах, приведених до температури 15 °C», можуть мати тільки додатне (а не від’ємне або нульове) значення;
• у графах «Сума акцизного податку» та «Загальна сума акцизного податку» – зазначається цифра «0».
Обсяг пального у Заявках на поповнення (коригування) залишку пального відповідно п. 29 підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ без сплати акцизного податку (з умовою оподаткування «5»), поданих платниками податку з 29.12.2019 року по 20.01.2020 року включно, враховується контролюючим органом у формулі, визначеній п. 232.3 ст. 232 ПКУ, як обсяг, на який платник податку має право зареєструвати акцизні накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі акцизних накладних:
- тільки за результатами документальної перевірка відповідності даних у поданій відповідно до п. 29 підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ заявці на поповнення обсягу залишку пального фактичним даним та/або даним бухгалтерського обліку підприємства, факту постачання та відображення обсягів реалізації в системі електронного адміністрування реалізації пального до 01 липня 2019 року протягом 10 календарних днів після такого підтвердження (за результатами документальної перевірки).

Інформація для платників податку на прибуток підприємств
ДПС України з метою належного адміністрування податку на прибуток підприємств листом від 16.01.2020 № 757/7/99-00-07-02-01-07 (далі – Лист № 757) повідомила таке.
Наказ Міністерства фінансів України від 14.11.2019 № 481 «Про затвердження Змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 06.12.2019 за № 1217/3418815 (далі – наказ № 481) набув чинності 20 грудня 2019 року.
Наказ № 481, виданий з метою реалізації положень Закону України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» (далі – Закон), який набрав чинності з 01.01.2019, та постанови Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2018 року № 891 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 р. № 1233» (далі – постанова), які набирають чинності з 01 січня 2020 року.
У формі Податкової декларації з податку на прибуток підприємств (далі – декларація) передбачені такі зміни.
Основну частину декларації доповнено блоком «Податкові зобов’язання, інші штрафні санкції та пені, визначені відповідно до Податкового кодексу України, не пов’язані з виправленням помилок».
До цього блоку входять нові рядки, якими передбачено можливість визначення податкових зобов’язань для платників, які використовують пільги відповідно до пунктів 142.1 – 142.3 ст. 142 розділу ІІІ «Податок на прибуток підприємств» та п. 41 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ), у разі порушення вимог цільового використання вивільнених від оподаткування коштів, у яких відображаються:
● суми збільшення податкового зобов’язання, за порушення вимог цільового використання вивільнених від оподаткування коштів (рядок 35);
● штрафні санкції (рядок 36);
● пені (рядок 37).
Уточнено редакцію рядка 26 декларації щодо відображення сум збільшення (зменшення) податкового зобов’язання звітного (податкового) періоду, що уточнюється.
Звертаємо увагу, що блок «Наявність додатків10»:
● доповнено новим додатком ПП «Інформація про суми податкових пільг»;
● додаток ФЗ розділено на графи: П(С)БО та МСФЗ.
Декларацію доповнено новим додатком ПП «Інформація про суми податкових пільг».
Згідно з положеннями п.п. 1 п. 2 постанови, яка набирає чинності з 01 січня 2020 року, суб’єкт господарювання, який не сплачує податки та збори у зв’язку з отриманням податкових пільг, веде облік сум таких пільг та відображає інформацію про суми податкових пільг у податковій звітності, що подається контролюючому органу у строки, встановлені ПКУ.
У зв’язку з цією нормою суб’єкти господарювання, які не сплачують податок на прибуток підприємств у зв’язку з отриманням податкових пільг, не подаватимуть до контролюючих органів Звіт про суми податкових пільг, а вестимуть облік сум таких пільг, які відображатимуться у додатку ПП до декларації.
У додатку ПП відображаються відомості щодо:
● коду пільги та найменування пільги за кожним видом податкових пільг з податку на прибуток підприємств згідно із довідником пільг, затвердженим Державною фіскальною службою України;
● суми податку, не сплаченого до бюджету у зв’язку з отриманням податкової пільги (вивільнені від оподаткування кошти);
● строку користування податковою пільгою у звітному періоді;
● суми податкової пільги, що використана за цільовим призначенням.
Зауважимо, що додаток ПП вперше подаватиметься починаючи зі звітних періодів 2020 року.
Також до окремих додатків декларації внесено низку редакційних змін.
У додатку ПН до декларації:
● у заголовній частині при заповненні рядків «Повне найменування нерезидента» та «Місцезнаходження нерезидента» платники зазначатимуть найменування та місцезнаходження нерезидента відповідно до контракту/договору;
● вилучено рядок 12 щодо оподаткування доходів, отриманих нерезидентом з джерелом їх походження з України у вигляді внесків та премій на страхування та перестрахування ризиків в Україні за ставкою у розмірі 15 відсотків у зв’язку з тим, що такі доходи оподатковуються за ставками, визначеними п.п. 141.4.5 п. 141.4 ст. 141 ПКУ у розмірі 0,4 та 12 відсотків;
● нумерацію рядків 13 – 28 змінено на 12 – 27.
Звертаємо увагу, що у зв’язку зі змінами, внесеними до основної частини декларації, у додатку ВП до декларації уточнюються такі показники:
● таблиця 1 доповнена новим рядком 35, в якому відображається сума збільшення податкового зобов’язання, визначеного платником внаслідок порушення вимог цільового використання вивільнених від оподаткування коштів відповідно до пунктів 142.1 – 142.3 ст. 142 розділу ІІІ, п. 41 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ;
● в таблиці 2 показник рядка 26 викладено у новій редакції;
● доповнено таблицею 3 «Наявність поданих до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств додатків – форм фінансової звітності за звітний (податковий) період, що уточнюється9» та новими виносками «9» та «10» щодо подання уточненої фінансової звітності, що передбачає можливість подання платниками уточнюючої фінансової звітності за звітні періоди, показники яких уточнюються у складі декларації за будь-який наступний (податковий) період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.
У додатку РІ до декларації назва різниць у рядках 3.1.6, 3.1.6.1, 3.1.6.2, 3.1.7 розділу 3 «Різниці, які виникають при здійсненні фінансових операцій» приведена у відповідність до п.п. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 ПКУ в частині непоширення цього підпункту на активи з права користування за договорами оренди.
Крім цього, додаток доповнено новим рядком 4.1.4.1 розділу 4 «Інші різниці» щодо збільшення фінансового результату до оподаткування на позитивну різницю між сумою будь-яких виплат (винагород) страховим посередникам та іншим особам за надані послуги щодо укладання (пролонгації) договорів страхування та сумою нормативу витрат на виплати страховим посередникам, що розраховані за методикою, визначеною уповноваженим органом, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (п.п. 141.1.3 п. 141.1 ст. 141 розділу ІІІ ПКУ).
Методику, якою визначаються витрати на виплати страховим посередникам, затверджено розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 13.08.2019 № 1530 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18.11.2019 за № 1167/34138).
Враховуючи те, що видання наказу № 481 обумовлено змінами з 01 січня 2019 року в оподаткуванні податком на прибуток підприємств, платникам податку на прибуток підприємств рекомендується за базовий звітний (податковий) період – 2019 рік подавати податкову декларацію за оновленою формою.
Лист № 757 розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/74252.html

НБУ скасував норму про перерахування коштів з рахунків ФОПів після сплати податків
Повідомляємо, що норму щодо порядку використання поточних рахунків фізичних осіб – підприємців (ФОП) та фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, скасовано.
Таке рішення прийнято Національним банком України (НБУ) для усунення маніпуляцій і можливих перешкод для діяльності ФОП.
Рішення про скасування норми містить постанова Правління Національного банку України № 7 від 15 січня 2020 року «Про внесення зміни до Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків – резидентів і нерезидентів». Воно набрало чинності з 17 січня 2020 року.


Затверджено зміни до деяких методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку
Міністерством фінансів України наказом від 14.01.2020 № 6 (далі – Наказ № 6) затверджено зміни до деяких методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку, а саме зміни до:
Методичних рекомендацій обліку основних засобів № 561;
Методичних рекомендацій обліку запасів № 2;
Методичних рекомендацій обліку нематеріальних активів № 1327;
Методичних рекомендацій обліку фінансових витрат № 1300;
Методичних рекомендацій з обліку спільної діяльності без створення юридичної особи № 1873;
Методичних рекомендацій щодо облікової політики № 635.
Наказ № 6 розміщено на офіційному сайті Міністерства фінансів України за посиланням:
https://mof.gov.ua/uk/decrees_2020-412

Довідник місцевих бюджетів викладено у новій редакції
01.01.2020 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України (далі – МФУ) від 26.12.2019 № 572 (далі – Наказ № 572), яким внесено зміни до Довідника місцевих бюджетів, затвердженого наказом МФУ від 28.12.2009 № 1539 (у редакції наказу МФУ від 21.08.2019 № 353 ).
Зміни внесені Наказом № 572 у зв’язку з перейменуванням, утворенням нових об’єднаних територіальних громад та іншими змінами в адміністративно-територіальному устрої.
Наказ № 572 та Довідник місцевих бюджетів станом на 01.01.2020 розміщено на офіційному сайті МФУ за посиланням
https://mof.gov.ua/uk/dovidnyky-misc-budg


21.01.2020
Під час проведення пресконференції в інформаційному агентстві «Мост-Днепр» в.о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ганни Чуб на тему «Підсумки роботи податкової служби області за 2019 рік» від учасників надійшли питання стосовно застосування норм податкового законодавства.
До вашої уваги надаються відповіді на деякі актуальні питання.
Чому списання безнадійної дебіторської заборгованості у платника податку, який застосовує касовий метод для цілей оподаткування ПДВ, має бути розцінено як отримання інших видів компенсації товарів/послуг?
Згідно з пунктом 185.1 статті 185 розділу V Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 ПКУ.
Відповідно до пункту 187.10 статті 187 розділу V ПКУ платники податку, які постачають теплову енергію, природний газ (крім скрапленого), надають послуги з транспортування та/або розподілу природного газу, інші житлово-комунальні послуги, перелік яких визначений законом, послуги (роботи), вартість яких включається до складу плати за послугу з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій чи послугу з управління багатоквартирним будинком, фізичним особам, бюджетним установам, незареєстрованим як платники податку, а також житлово-експлуатаційним конторам, управителям багатоквартирних будинків, квартирно-експлуатаційним частинам, об’єднанням співвласників багатоквартирних будинків, іншим платникам податку, які здійснюють збір коштів від зазначених покупців з метою подальшого їх перерахування продавцям таких товарів (надавачам послуг) у рахунок компенсації їх вартості, визначають дату виникнення податкових зобов’язань та податкового кредиту за касовим методом.
Зазначене правило визначення дати виникнення податкових зобов’язань поширюється також на операції з постачання зазначених товарів/послуг для житлово-експлуатаційних контор, управителів багатоквартирних будинків та бюджетних установ, що отримують такі товари/послуги, якщо вони зареєстровані як платники податку.
Пунктом 44 підрозділу 2 розділу XX ПКУ визначено, що тимчасово, до 1 січня 2022 року, платники податку, які здійснюють постачання (у тому числі оптове), передачу, розподіл електричної та/або теплової енергії, постачання вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702, 2704 00 згідно з УКТ ЗЕД, надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, визначають дату виникнення податкових зобов’язань та податкового кредиту за касовим методом.
Норма цього пункту поширюється на операції, за якими дата виникнення першої з подій, визначених у пункті 187.1 статті 187 та у пункті 198.2 статті 198 розділу V ПКУ, припадає на звітні (податкові) періоди до 1 січня 2022 року.
Згідно з підпунктом 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ касовий метод для цілей оподаткування – це метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов’язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок (у касу) платника податку або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата виникнення права на податковий кредит визначається як дата списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг).
Дебіторська заборгованість за надані, але не оплачені послуги, яка виникла у платників податку, які застосовують касовий метод, за операціями з постачання товарів/послуг, може бути списана у разі визнання її безнадійною.
Отже, з моменту списання дебіторської заборгованості у платника податку, який застосовує касовий метод, за операціями з постачання товарів/послуг припиняються правовідносини за договором постачання товарів/послуг та припиняється право вимагати від покупця оплати (або іншої компенсації) за таким договором постачання.
У зв’язку з вищенаведеним списання дебіторської заборгованості з метою оподаткування ПДВ вважається іншим видом компенсації вартості поставлених товарів (послуг).
Отже, у разі якщо оплата за поставлені товари/послуги постачальнику, який застосовує касовий метод, не надійшла, такий постачальник на дату списання дебіторської заборгованості за поставлені та не оплачені товари/послуги зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ за операцією з постачання таких товарів (послуг) та скласти і зареєструвати в ЄРПН податкову накладну за такою операцією.


Щодо обчислення суми доходу від продажу інвестиційного активу, якщо його вартість номіновано у доларах США.
Нормами п,п. 170.2.2 п. 170.2 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) передбачено, що інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим фізичною особою від продажу окремого інвестиційного активу з урахуванням курсової різниці (за наявності), та його вартістю, що визначається із суми документально підтверджених витрат на придбання такого активу з урахуванням норм підпунктів 170.2.4 – 170.2.6 п. 170.2 (крім операцій з деривативами).
До продажу інвестиційного активу прирівнюються, зокрема, операції з:
- обміну інвестиційного активу на інший інвестиційний актив;
- зворотного викупу або погашення інвестиційного активу його емітентом, який належав платнику податку;
- повернення платнику податку коштів або майна (майнових прав), попередньо внесених ним до статутного капіталу емітента корпоративних прав, у разі виходу такого платника податку з числа засновників (учасників) такого емітента чи ліквідації такого емітента.
Придбанням інвестиційного активу вважаються також операції з внесення платником податку коштів або майна до статутного капіталу юридичної особи – резидента в обмін на емітовані ним корпоративні права.
Інвестиційний прибуток (дохід), отриманий фізичною особою – резидентом від продажу юридичній чи фізичній особі корпоративних прав у вигляді частки статутного капіталу включається до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку.
Якщо в результаті розрахунку інвестиційного прибутку виникає від’ємне значення, воно вважається інвестиційним збитком.
Загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами визначається як сума інвестиційних прибутків, отриманих платником податку протягом звітного (податкового) року, зменшена на суму інвестиційних збитків, понесених платником податку протягом такого року з урахуванням особливостей. визначених п.170.2 ст.170 ПКУ.
Облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат. Для цілей оподаткування інвестиційного прибутку звітним періодом вважається календарний рік, за результатами якого платник податку зобов’язаний подати річну податкову декларацію, в якій має відобразити загальний фінансовий результат (інвестиційний прибуток або інвестиційний збиток), отриманий протягом такого звітного року (п.п. 170.2.1 п. 170.2 ст. 170 ПКУ).
Розрахунок податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб, отриманих від операцій з інвестиційними активами. здійснюється у додатку 1 до податкової декларації про майновий стан і доходи.
Слід зазначити, що податкова декларація подається до податкової інспекції за місцем реєстрації фізичної особи за базовий звітний період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб – до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV ПКУ.
Якщо договір купівлі-продажу інвестиційного активу укладений у звітному році, а кошти від продажу інвестиційного активу фактично надійдуть у наступному році, то платник податку повинен задекларувати дохід у вигляді інвестиційного прибутку за підсумками року, в якому фактично отриманий такий дохід.
Під час отримання доходів у вигляді валютних цінностей або інших активів (вартість яких виражена в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях), такі доходи перераховуються у гривні за валютним курсом Національного банку України, що діє на момент отримання таких доходів (п. 164.4 ст. 164 ПКУ).
При визначенні інвестиційного прибутку враховується курсова різниця, яка у розумінні п.п.14.1.96п.14.1 ст.14 ПКУ є позитивною різницею між офіційним обмінним курсом іноземної валюти до гривні, установленим Національним банком України на день придбання та на день продажу (погашення, іншого відчуження) цінного паперу, у разі якщо такий цінний папір номінований в іноземній валюті.
Після подачі податкової декларації фізична особа самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплачує податок на доходи фізичних осіб за ставкою 18% та військовий збір за ставкою 1,5% .
Разом з цим, відповідно до положень п. 3.2 ст. 3 ПКУ, якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені ПКУ, застосовуються правила міжнародного договору.
Відповідно до п. 13.4 ст. 13 ПКУ суми податків та зборів, сплачені за межами України, зараховуються під час розрахунку податків та зборів в Україні за правилами, встановленими ПКУ.
Звертаємо увагу, не підлягає оподаткуванню та не включається до загального річного оподатковуваного доходу, зокрема, дохід, отриманий платником податку протягом звітного податкового року від продажу інвестиційних активів в тому числі в іноземній валюті, якщо сума такого доходу перерахована у гривні за валютним курсом Національного банку України, що діє на момент такого отримання, не перевищує: у 2018 році – 2 470 грн, у 2019 році – 2 690 грн (п.п. 170.2.8 п.170.2 ст.170 ПКУ).

«Гаряча лінія» завідувача сектору адміністрування екологічного податку та рентної плати управління податків і зборів з юридичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Тетяни Копильченко на тему «Адміністрування екологічного податку»
Питання 1. Товариство запитує, який порядок справляння екологічного податку у 2020 році?
Відповідь. Порядок справляння екологічного податку регламентується статтями 240 – 250 розділу VIII Податкового кодексу України (далі – Кодекс), а саме.
Статтею 250 Кодексу для екологічного податку визначено базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу.
Відповідно до п. 250.2 ст. 250 Кодексу платники екологічного податку складають податкові декларації екологічного податку за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 715, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 03.09.2015 за № 1052/27497, та подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до контролюючих органів та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації:
за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти, розміщення протягом звітного кварталу відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах – за розміщення стаціонарних джерел, спеціально відведених для цього місць чи об’єктів;
за утворення радіоактивних відходів та тимчасове зберігання радіоактивних відходів понад установлений особливими умовами ліцензії строк – за місцем перебування платника на податковому обліку у контролюючих органах.
При цьому, до внесення змін до форми декларації з екологічного податку, слід врахувати пропозиції, викладені у листах ДФС України:
- від 16.01.2019 № 1422/7/99-99-12-03-04-17 стосовно обов’язковості складання платниками екологічного податку окремого додатка 1 до декларації в частині зобов’язань за викиди в атмосферне повітря двоокису вуглецю стаціонарними джерелами забруднення за кодом 19011000;
- від 26.04.2019 № 13932/7/99-99-12-03-04-17 щодо особливостей податкового адміністрування екологічного податку за викиди двоокису вуглецю.
Граничними термінами подання податкових декларацій та сплати податкових зобов’язань з екологічного податку у 2020 році вважаються за:
IV квартал 2019 року – 10 лютого 2020 року, а останнім днем сплати податку – 19 лютого 2020 року;
І квартал п. р. – 12 травня та 20 травня 2020 року, відповідно;
ІІ квартал п. р. – 10 серпня та 19 серпня 2020 року, відповідно;
ІІІ квартал п. р. – 9 листопада та 19 листопада 2020 року, відповідно;
IV квартал п. р. – 9 лютого та 19 лютого 2021 року, відповідно.
Питання 2. Суб’єкт господарювання має газову колонку для підігріву води та опалення приміщення, чи є він платником екологічного податку за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря?
Відповідь. Відповідно до п.п. 240.1.1 п. 240.1 ст. 240 Кодексу платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються, зокрема, викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення.
Об’єктом та базою оподаткування екологічним податком є, зокрема, обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (п.п. 242.1.1 п. 242.1 ст. 242 Кодексу).
Стаціонарне джерело забруднення – це підприємство, цех, агрегат, установка або інший нерухомий об’єкт, що зберігає свої просторові координати протягом певного часу і здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферу та/або скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти (п.п. 14.1.230 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).
Частиною п’ятою ст. 11 Закону України від 16 жовтня 1992 року № 2707-ХІІ «Про охорону атмосферного повітря» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2707) передбачено, що викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб’єкту господарювання, об’єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.
Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися на підставі дозволу, виданого суб’єкту господарювання, об’єкт якого належить до першої групи, суб’єкту господарювання, об’єкт якого знаходиться на території зони відчуження, зони безумовного (обов’язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення (частина шоста ст. 11 Закону № 2707).
До першої групи належать об’єкти, які взяті на державний облік і мають виробництва або технологічне устаткування, на яких повинні впроваджуватися екологічно безпечні технології та методи керування.
До другої групи належать об’єкти, які взяті на державний облік і не мають виробництв або технологічного устаткування, на яких повинні впроваджуватися екологічно безпечні технології та методи керування.
До третьої групи належать об’єкти, які не належать до першої і другої груп (частина сьома ст. 11 Закону № 2707).
Крім того, згідно з п. 1.9 Інструкції про зміст та порядок складання звіту проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин на підприємстві, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 10.02.1995 № 7 (зі змінами та доповненнями), підприємство несе відповідальність за виконання в установлені терміни інвентаризації викидів, а також за своєчасне представлення необхідної інформації, щодо ведення техпроцесів (техрегламенти, режимні карти, сировини, що використовується і т. д.) та створення необхідних умов по проведенню вимірів.
Отже, до стаціонарних джерел забруднення відносяться підприємство, цех, агрегат, установка або інший нерухомий об’єкт, що зберігає свої просторові координати протягом певного часу і здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферу та/або скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти.
Також до стаціонарних джерел забруднення можна віднести генератори, міні електростанції, газозварювальне обладнання (установки), які працюють на пальному, при спаленні якого утворюються та викидаються в атмосферне повітря забруднюючі речовини або суміш таких речовин, що є об’єктом та базою оподаткування екологічним податком за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами.


Вводяться в дію нові пари ключів центрального засвідчувального органу
ДПС України повідомила, що відповідно до наказу Міністерства цифрової трансформації України від 16.01.2020 № 3 центральним засвідчувальним органом проведено генерацію нових пар ключів та сформовано самопідписані сертифікати ключів.
Для забезпечення безперебійного функціонування інформаційних систем, в яких використовуються кваліфіковані сертифікати електронного підпису та печатки, просимо адміністраторів цих систем ТЕРМІНОВО встановити сертифікати, які знаходяться за посиланнями:
https://czo.gov.ua/folderverify/Data/CACertificates.p7b;
https://czo.gov.ua/folderverify/Data/CAs.json
Нові пари ключів центрального засвідчувального органу буде введено в дію о 20:20 20 січня 2020 року.
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/404646.html


Зміни до Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування
19.01.2020 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 21.10.2019 № 436 «Про затвердження Змін до Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Наказ № 436) (зареєстровано у Міністерстві юстиції України від 23.12.2019 за № 1278/34249), яким внесено зміни до наказу Міністерства фінансів України від 24.11.2014 № 1162 «Про затвердження Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та Положення про реєстр страхувальників», зареєстрованого у Міністерстві юстиції України від 03.12.2014 за № 1553/26330.
Наказом № 436 визначено період (два місяці з дня набрання чинності Наказом № 436) для подання членами фермерських господарств, які взяті на облік в контролюючих органах як платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування до дня набрання чинності Наказом № 436, до контролюючого органу за місцем проживання заяви за формою № 12-ЄСВ з приміткою «Зміни» та підтвердних документів щодо дати набуття членства у фермерському господарстві (договір (декларація) про створення сімейного фермерського господарства, статут фермерського господарства тощо).
Також у новій редакції викладено форми заяв:
про взяття на облік платника єдиного внеску за формою № 1 ЄСВ;
про зняття з обліку платника єдиного внеску за формою № 7 ЄСВ;
про взяття на облік платника єдиного внеску (члена фермерського господарства) за формою № 12 ЄСВ.
Наказ № 436 опубліковано в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 09.01.2020 № 2.


Визначення бази оподаткування акцизним податком тютюну, тютюнових виробів та промислових замінників тютюну з одиницею виміру нетто
Відповідно до п.п. 14.1.145 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) підакцизні товари (продукція) – товари за кодами згідно з УКТ ЗЕД, на які ПКУ встановлено ставки акцизного податку.
Підпунктом 215.3.2 п. 215.3 ст. 215 ПКУ одиницею виміру бази оподаткування акцизним податком встановлено вагу нетто в кг, зокрема:
● тютюну та замінників тютюну, інших, промислового виробництва; тютюну «гомогенізованого» або «відновленого»; тютюнових екстрактів та есенцій (код згідно з УКТ ЗЕД 2403);
● сигар, включаючи сигари з відрізаними кінцями, та сигарил (тонкі сигари), з вмістом тютюну (код згідно з УКТ ЗЕД 2402 10 00 00).
Вагою нетто вважається вага товару (продукції) без урахування ваги будь-якої тари чи упаковки. У разі якщо складовими частинами (елементами) підакцизного товару (продукції) є сукупно підакцизні товари (продукція) та інші види продукції, для цілей оподаткування акцизним податком врахуванню підлягає лише вага тих складових частин (елементів), які належать до підакцизних товарів (продукції) (п.п. 215.3.2 п. 215.3 ст. 215 ПКУ).
Щодо визначення бази оподаткування деяких видів тютюну та замінників тютюну, інших, промислового виробництва; тютюну «гомогенізованого» або відновленого»; тютюнових екстрактів та есенцій (код згідно з УКТ ЗЕД 2403)
Відповідно до примітки 1 до групи 24, затвердженої Законом України від 19 вересня 2013 року № 584-VII «Про Митний тариф України» із змінами, та примітки до підпозицій групи 24 «Тютюн і промислові замінники тютюну» Пояснень до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, затверджених наказом ДФС від 09.06.2015 № 401, у підпозиції 2403 11 термін «тютюн для кальяна» означає тютюн, призначений для куріння за допомогою кальяна, що складається із суміші тютюну та гліцерину, з вмістом або без вмісту ароматичних масел і екстрактів, меляси або цукру, який має або не має фруктового аромату.
Вагою нетто для визначення бази оподаткування для товару, зокрема «тютюн для кальяна», до складу якого входить тютюн, та який призначений для куріння за допомогою кальяна, є вага всієї готової суміші, що призначена для використання у кальянах, а не лише тютюну, який є невід’ємною часткою такої суміші та вагу якого неможливо виокремити із загальної ваги суміші.
Такий підхід відповідає нормам законодавства ЄС. Зокрема, абзац 2 ст. 2 Директиви про структуру та ставки податків на тютюнові вироби (Директива 2011/64/ЄС) передбачає, що продукти, які повністю або частково складаються з інших речовин, окрім тютюну, відносяться до тютюну для паління та відповідно оподатковуються. Тобто тютюн для кальяна, який складається виключно з трав і не містить тютюн, оподатковується як тютюн для паління.
Аналогічний підхід необхідно застосовувати для визначення бази оподаткування акцизним податком інших видів товарів, які класифікуються у товарній категорії 2403 та на які одиницею виміру бази оподаткування акцизним податком встановлено вагу нетто в кілограмах.

Щодо визначення бази оподаткування сигарил (тонких сигар) із вмістом тютюну (код згідно з УКТ ЗЕД 2402 10 00 00)

Згідно з Методичними рекомендаціями щодо відбору проб тютюнової сировини та зразків тютюнових виробів, затверджених наказом Державної митної служби України від 11.12. 2012 № 225:
сигарили – це тонкі сигари;
сигари – це тютюнові вироби, які складаються з трьох шарів: начинки, підкрутки та сорочки, яка спірально охоплює начинку та підкрутку. Начинка – суміш, приготовлена з листя сигарної та тютюнової сировини. Підкрутка – відрізок сигарного листа, в який закатують начинку. Сорочка – відрізок покривного сигарного листа, в який закатують начинку з підкруткою.
У Поясненнях до товарної позиції 2402 «Сигари, сигари з відрізаними кінцями та сигарили (тонкі сигари), що містять тютюн» (Пояснення до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, затверджені наказом ДФС від 09.06.2015 № 401) визначено, що такі вироби можуть бути приготовлені цілком з тютюну або з сумішей тютюну та його замінників, незалежно від співвідношення тютюну та його замінників у суміші.
Відповідно до Додаткових пояснень до товарних категорій (Пояснення до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, затверджені наказом ДФС від 09.06.2015 № 401):
«Сигари, сигари з відрізаними кінцями та сигарили (тонкі сигари) – скрутки тютюну, який можна курити, та, враховуючи їх властивості, призначені виключно для куріння, як вони є, маючи:
a) зовнішню обгортку з натурального тютюну, що покриває продукту в повному обсязі в тому числі, в разі необхідності, фільтр (але без будь-якого додаткового шару, який частково охоплює зовнішню обгортку), проте, не у випадку сигар з наконечником, мундштуком; або
b) мають начинку з розмолотої мішки і зовнішній лист, тобто обгортку звичайного кольору сигари з відновленого тютюну товарної категорії 2403 91 00, повністю закриваючу виріб, включаючи, де це передбачено, фільтр, за винятком сигар з наконечником, при цьому маса одного виробу без фільтру або мундштука складає не менш як 2,3 г і щонайменше одна третина довжини має окружність по периметру не менше як 34 мм.
За умови, що вони задовольняють вищенаведеним умовам, продукти з обгорткою або обгортка та зв’язувальна речовина з відновленого тютюну, які можуть складатися частково з інших речовин, крім тютюну, класифікуються в цій товарній категорії.»
Оскільки сигарили – це готовий для вживання цілісний продукт, який саме в такому вигляді класифікується як підакцизний товар, вагою нетто для визначення бази оподаткування акцизним податком сигарил є вага готових виробів, призначених для споживання (куріння), тобто сигарил (що класифікуються у товарній підкатегорії 2402 10 00 00), а не окремої їх частки – підакцизного товару тютюну, який є невід’ємною частиною таких сигарил.


Про справляння у 2020 році платежів за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів
ДПС України надала наступні рекомендації стосовно справляння у 2020 році платежів за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів.
Частиною п’ятою ст. 18 Закону України від 13 грудня 2001 року № 2894-III «Про тваринний світ» із змінами визначено, що Порядок справляння збору за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів (далі – Порядок) і розміри збору за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів (збір) встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 06 квітня 1998 року № 449 із змінами (далі – Постанова № 449).
Нормами абзацу другого пункту 5 Порядку встановлено, що збір за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів – це сума авансового платежу за одержання користувачами квот вилову в розмірі 5 відсотків вартості квоти, щоквартальний збір за фактичний вилов рибних та інших водних живих ресурсів із зменшенням на суму авансового платежу і витрат на здійснення в попередні періоди рибоводно-меліоративні роботи та роботи з відтворення рибних та інших водних живих ресурсів.
Механізм справляння збору визначається Інструкцією про порядок обчислення та внесення платежів за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів (далі – Інструкція), яка затверджена спільним наказом Держкомрибгоспу, Мінекономіки, Мінфіну, Мінекобезпеки та ДПА України від 24.12.1999 № 167/156/299/300/650 та передбачає заповнення і подання до контролюючого органу Розрахунку платежів за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів (далі – Розрахунок).
З метою правильності визначення задекларованих платниками зобов’язань зі збору за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів, а також враховуючи, що Розрахунок затверджено у 2000 році, і в ньому відсутня строка (колонка) «нарахування з початку року за попередній звітний період», а зазначено лише колонку «нараховано за звітний період, грн», то платникам необхідно подавати звітність за квартал, а не з початку року.
На підставі пункту 2.2 Інструкції користувач зобов’язаний вести облік вилучених водних ресурсів та щокварталу складати в двох примірниках Розрахунок. Один примірник подається до контролюючого органу за місцем реєстрації користувача, а другий – до органу рибоохорони Держкомрибгоспу України, в зоні діяльності якого користувач здійснює вилучення водних живих ресурсів, не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним кварталом. Додатком до цього пункту Інструкції затверджено Форму розрахунку платежів за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів.
Згідно з пунктом 2.6 Інструкції платежі за спеціальне використання водних живих ресурсів уносяться користувачем не пізніше 25 числа місяця, наступного за звітним кварталом.


Робота з легалізації трудових відносин
Одним з напрямків роботи Криворізького північного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області є легалізація заробітної плати та залучення до оподаткування суб’єктів господарювання, у яких працівники отримають заробітну плату в «конвертах».
«Фахівцями управління постійно проводяться співбесіди та роз’яснювальна робота щодо підвищення розміру заробітної плати та залучення до оподаткування суб’єктів господарювання. З початку 2019 року за підсумками проведеної роз‘яснювальної роботи з підприємцями, проведеної індивідуальної роботи по роз‘ясненню діючого законодавства про працю та упередженню можливих порушень трудового законодавства в частині використання незареєстрованої належним чином найманої робочої сили майже 6 тисяч суб’єктів господарювання оформили 7985 найманих працівників. Додаткові надходження склали, податок на доходи фізичних осіб 6 мільйонів гривень, єдиний соціальний внесок - 6,3 мільйона гривень», - повідомив заступник начальника – начальник відділу адміністрування податків і зборів з фізичних осіб Криворізького північного управління Ігор Тимченко.

Понад 3,4 мільярди гривень сплатили до місцевої казни платники податків Криворізького північного управління у 2019 році
Протягом 2019 року платники податків Криворізького північного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області сплатили до місцевого бюджету 3,4 мільярди гривень. В порівнянні з 2018 роком надходження зросли на 707,5 мільйонів гривень.
Значну частку надходжень до місцевого бюджету складає податок на доходи фізичних осіб – 2 мільярди гривень. Також, до місцевого бюджету надійшло 528,9 мільйона гривень податку на нерухоме майно, орендної плати, земельного податку та 271,8 мільйона гривень єдиного податку.

Сплата єдиного соціального внеску в 2020 році
Криворізьке північне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що єдиний соціальний внесок це сума, що не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску та не менше розміру мінімального страхового внеску.
Законом України від 14.11.2019 №294-ІХ «Про Державний бюджет України на 2020 рік» мінімальна заробітна плата у місячному розмірі з 1 січня 2020 року становить 4723 гривень.
Мінімальна сума єдиного внеску, яку підприємці (як платники єдиного податку, так і підприємці на загальній системі оподаткування) мають сплачувати у розрахунку за місяць із 2020 року становить 1039,06 грнивень.
Терміни сплати єдиного внеску фізичними особами - підприємцями, членами фермерських господарств, а також особами, які провадять незалежну професійну діяльність – щокварталу не пізніше 19 числа місяця, що настає за звітним кварталом.
Роботодавці, які використовують найману працю, сплачують нараховані за відповідний календарний місяць суми єдиного внеску не пізніше 20 числа наступного місяця.
Звертаємо увагу, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
Версія для друку Написати листа

Про цей сайт | Запитання | Адміністратор