Адміністративна відповідальність, якщо своєчасно не подано декларацію про майновий стан і доходи
Звертаємо увагу, що 02.05.2018 – останній день для подання декларації про майновий стан і доходи (далі – декларація про доходи).
Відповідно до ст. 164№ Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 № 8073-Х зі змінами та доповненнями (далі – КУпАП) неподання або несвоєчасне подання громадянами декларацій про доходи чи включення до декларацій перекручених даних, неведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов’язкову форму обліку, – тягне за собою попередження або накладення штрафу у розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Дії, передбачені частиною першою ст. 164№ КУпАП, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від п’яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Ця відповідальність не розповсюджується на випадки добровільного подання декларації про доходи (у т.ч. при реалізації права на податкову знижку).
Слід зазначити, якщо норми законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розділу IV Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) для відповідного року (п. 5 підрозділ 1 розділу ХХ ПКУ).
До уваги платників рентної плати та екологічного податку: з 01.01.2018 підвищено ставки!
Відповідно до Закону України від 07.12.2017 № 2245-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» з 1 січня 2018 року збільшено встановлені Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) абсолютні ставки рентної плати (крім рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України) та екологічного податку з урахуванням прогнозного індексу цін виробників промислової продукції (116,8%) та прогнозного індексу споживчих цін (111,2 %).
Так, зокрема, у 2018 році на 16,8 % підвищені ставки:
- рентної плати за спеціальне використання води (п. 255.5 ст. 255 ПКУ);
- рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів (п. 256.3 ст. 256 ПКУ).
Ставки екологічного податку, які встановлені статтями 243-248 ПКУ, підвищено на 11,2 %.
Нові ставки застосовуються за результатами декларування зазначених платежів, починаючи з І кварталу 2018 року.
Водночас, ставки рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України у поточному році не змінилися.
Перевірки бізнесу Дніпропетровщини забезпечили надходження до бюджету майже 10 млн. гривень
З початку 2018 року підрозділами аудиту Головного управління ДФС у Дніпропетровській області проведено всього 428 документальних перевірок та 112 фактичних перевірок суб’єктів господарювання, які використовують РРО.
За результатами перевірок до бюджету надійшло 9,4 млн грн грошових зобов’язань (з урахуванням фінансових санкцій), узгоджених з платниками податків.
Такі показники контрольно-перевірочної роботи досягнуті завдяки здійсненню перевірок ризикових суб’єктів господарювання та відпрацюванню в ході перевірок реальності здійснення господарських операцій.
Зокрема, в ході перевірки одного з суб’єктів господарювання, працівники головного управління встановили, що з окремими постачальниками операції в частині виготовлення та монтажу металевих конструкцій резервуарів, мали безтоварний характер, тобто проводились «на папері». В результаті податківці донарахували підприємству 724,0 тис. грн податкових зобов’язань разом із штрафними санкціями.
Посадові особи підприємства погодились з рішенням органу ДФС та сплатили донараховану суму до бюджету.
За умови забезпечення належного зберігання касових документів установи/підприємства мають право вести касову книгу в електронній формі
Згідно з п. 41 розділу IV Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 № 148 (далі – Положення № 148), установи/підприємства за умови забезпечення належного зберігання касових документів мають право вести касову книгу в електронній формі за допомогою комп’ютерних засобів.
Програмне забезпечення, за допомогою якого ведеться касова книга, повинне забезпечувати візуальне відображення і роздрукування кожної з двох частин аркуша касової книги («Вкладний аркуш касової книги» та «Звіт касира»), які за формою і змістом повинні відтворювати форму та зміст касової книги в паперовому вигляді.
Відповідно до підпунктів 5 та 6 Пояснення до заповнення додатка 5 до Положення № 148 записи в касовій книзі здійснюються на підставі інформації з касових документів. Записи в касовій книзі здійснюються до початку наступного робочого дня (тобто із залишками на кінець попереднього дня), а також містять усі реквізити, що передбачені формою касової книги. Сторінки касової книги нумеруються автоматично в порядку зростання з початку року.
Під час складання електронного документа касової книги роздруковуються кожна з двох частин аркуша касової книги: «Вкладний аркуш касової книги» та «Звіт касира».
При цьому:
1) у разі роздрукування «Вкладного аркуша касової книги» у кінці місяця автоматично роздруковується загальна кількість аркушів касової книги за цей місяць, а в разі роздрукування в кінці року – їх загальна кількість за рік;
2) після роздрукування «Вкладного аркуша касової книги» і «Звіту касира» касир перевіряє правильність складання цих документів, підписує їх і передає «Звіт касира» разом з відповідними касовими документами до бухгалтерії під підпис у «Вкладному аркуші касової книги»;
3) протягом року «Вкладний аркуш касової книги» зберігається касиром окремо за кожний місяць. Після закінчення календарного року (або залежно від потреби) «Вкладний аркуш касової книги» формується в підшивки в хронологічному порядку. Загальна кількість аркушів за рік засвідчується підписами керівника і головного бухгалтера установи/підприємства – юридичної особи, а підшивки формуються в книгу;
4) після закінчення календарного року касова книга на електронних носіях передається для зберігання відповідно до законодавства України.
Сеанс телефонного зв’язку на тему: «Питання митного оформлення товарів за принципом «єдиного вікна» та запровадження державного контролю харчових продуктів»
13 квітня 2018 року з 10-00 год. до 11-00 год. відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» за тел. (056) 373-19-20 20 головного державного інспектора відділу організації митного контролю управління організації митного контролю Дніпропетровської митниці ДФС Юлії Граненко на тему: «Питання митного оформлення товарів за принципом «єдиного вікна» та запровадження державного контролю харчових продуктів».
1. Якими документами запроваджено новий вид державного контролю за харчовими продуктами?
Новий вид державного контролю товарів – державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин запроваджено Законом України "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин" від 18.05.2017 №2042-VIII. Закон набрав чинності з 4 квітня 2018 року.
Крім того, на виконання Плану організації підготовки проектів актів, необхідних для забезпечення реалізації зазначеного Закону розроблено та надано до Мінагрополітики ряд підзаконних актів, в тому числі ті, які регламентують здійснення нового виду контролю. На сьогоднішній день стан затвердження зазначених нормативно-правових актів знаходиться на завершальному етапі.
Для забезпечення реалізації вимог зазначеного Закону необхідно, зокрема, приведення у відповідність до нього постанови Кабінету Міністрів України від 05.10.2011 №1031, шляхом визначення та включення до Переліку товарів, що підлягатимуть державному контролю за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин.
2. Як буде проходити практичне проведення видів контролю до внесення відповідних змін у Перелік товарів, що підлягають державному контролю (у тому числі у формі попереднього документального контролю) у разі переміщення їх через митний кордон України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 5 жовтня 2011 р. №1031?
З метою практичного застосування положень статті 319 Митного Кодексу України, до внесення відповідних змін у Перелік товарів, що підлягають державному контролю (у тому числі у формі попереднього документального контролю) у разі переміщення їх через митний кордон України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 5 жовтня 2011 р. №1031, при здійсненні митних процедур необхідно керуватися положеннями чинної редакції цієї постанови Кабінету Міністрів України, в частині здійснення державного ветеринарно-санітарного та санітарно-епідеміологічного контролю, в тому числі у формі попереднього документального контролю.
3. Які взагалі державні види контролю потрібно проходити для митного оформлення товарів?
Товари, що переміщуються через митний кордон України, крім митного контролю, можуть підлягати:
державному санітарно-епідеміологічному,
ветеринарно-санітарному,
фітосанітарному,
екологічному,
радіологічному контролю,
а також державному контролю за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин.
4. В яких випадках і ким буде проводитися державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин?
Відповідно до Закону України "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин" від 18.05.2017 №2042-VIII новий вид державного контролю товарів - державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин запроваджується при ввезенні (пересиланні) на митну територію України.
У пунктах пропуску через державний кордон України державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин здійснюється органом, уповноваженим на здійснення зазначеного виду державного контролю, яким на даний час є Державна служба з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.
5. Чи можна буде підприємству пройти державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин із застосуванням принципу «єдиного вікна»?
Законом України "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин" від 18.05.2017 №2042-VIII передбачено, що митне оформлення вантажів із продуктами завершується лише після пред'явлення митному органу оригіналу загального ветеринарного документа на ввезення / загального документа на ввезення або внесення державним ветеринарним інспектором інформації, необхідної для митного оформлення та митного контролю вантажу, до Інформаційно-телекомунікаційної системи компетентного органу (частина четверта статті 42, частина шоста статті 57).
Урочисте вітання учасника Всеукраїнського конкурсу «Податківець майбутнього»
Днями до Нивотрудівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів м. Апостолово завітала заступник начальника – начальник Апостолівського відділення Криворізької південної ОДПІ ГУ ДФC у Дніпропетровській області Валентина Бойко з приємною місією – привітати учня 1-го класу Ростислава Малишева, учасника Всеукраїнського конкурсу «Податківець майбутнього», ініційованого та проведеного Університетом Державної фіскальної служби України.
Першокласник прийняв участь у Мистецькому конкурсі, направивши свою художню роботу, і був відзначений журі конкурсу.
У своєму виступі Валентина Бойко зазначила, як важливо розвивати у дитячої аудиторії інтерес до податків, допомагати їм через образне осмислення цієї теми уявити місце та значення податків у житті держави, суспільства і кожної окремої людини.
Ростислав з радістю отримав подарунки від податківців і вітання від вчителів та однокласників.
Юристи фіскальної служби Дніпропетровщини виграли у судах майже 500 мільйонів гривень
Переважна більшість спорів, що перебувають на розгляді в адміністративних судах різних інстанцій, – податкові спори.
Станом на 1 квітня 2018 року на розгляді в судах за участю органів ДФС Дніпропетровської області перебувало 8,5 тис. справ різних категорій (з урахуванням справ, що перейшли з попередніх років) на загальну суму 10,2 млрд. грн.
Із загальної кількості адміністративних справ за позовами платників податків до територіальних органів ДФС Дніпропетровської області більшу частину складають справи про визнання недійсними/нечинними податкових повідомлень-рішень. Так, протягом січня – березня 2018 року на розгляді у судах знаходилось 5172 таких справ на суму 7,7 млрд. грн., з яких на користь органів ДФС вирішено 72 справи на суму 374,5 млн. грн.
За позовами територіальних органів ГУ ДФС до платників податків перебувало на розгляді 1696 справ на суму 2,2 млрд. грн., розглянуто в судах різних інстанцій 115 справ на суму 94,1 млн. грн., на користь органів ДФС вирішено 114 справ на суму 93,8 млн.грн.
Як повідомив начальник юридичного управління Олег Басан, юристи фіскальної служби області за 1 квартал 2018 року виграли для казни 469,4 млн. грн. по 195 справах.
Основними факторами задоволення переважної кількості розглянутих справ у судах на користь органів ДФС області є підвищення рівня претензійно-позовної роботи та удосконалення ефективності роботи із захисту у судах позиції відомства фахівцями підрозділів правової роботи.
До уваги платників ПДВ! Показники для моніторингу ПН/РК можливо перевірити в «Електронному кабінеті»
Інформуємо, що в «Електронному кабінет» до розділу «Система електронного адміністрування ПДВ» додано новий підрозділ «Показники СМКОР», де можливо перевірити розрахункові показники D та P, які використовуються для моніторингу податкових накладних/розрахунків коригування (далі – ПН/РК).
Згідно з п. 3 Порядку зупинення реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2018 № 117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» ПН/РК, що подаються на реєстрацію в ЄРПН до проведення моніторингу, за результатами якого можливе зупинення їх реєстрації, перевіряються відповідно до таких ознак:
1) ПН, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та/або складена за операцією, що є звільненою від оподаткування;
2) обсяг постачання, зазначений платником ПДВ в ПН/РК, зареєстрованих у ЄРПН в поточному місяці, з урахуванням поданої на реєстрацію в ЄРПН ПН/РК, становить менше 500 тис. гривень та керівник – посадова особа такого платника ПДВ є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку;
3) одночасно значення показників D та P, розрахованих у наведеному у цьому підпункті, мають такі розміри: D>0,03, Р<Рм x 1,4, де:
D – розрахункова величина, яка дорівнює S/T;
S – загальна сума сплачених за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено ПН/РК, сум єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми ПДВ, сплаченої під час ввезення товарів на митну територію України) платником ПДВ та його відокремленими підрозділами;
T – загальна сума постачання товарів/послуг на митній території України, що оподатковуються за ставками 0, 20 і 7 відсотків, зазначеними платником ПДВ в ПН/РК, зареєстрованих в ЄРПН за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено ПН/РК;
P – сума ПДВ, зазначена платником ПДВ в ПН/РК, зареєстрованих в ЄРПН у звітному (податковому) періоді, з урахуванням поданої на реєстрацію в ЄРПН ПН/РК;
Рм – найбільша місячна сума ПДВ, зазначена у ПН/РК, зареєстрованих платником ПДВ в ЄРПН за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено ПН/РК.
Значення показника D за останні 12 календарних місяців обраховується ДФС станом на перше число календарного місяця та кожного 10 числа стає доступним платнику ПДВ в «Електронному кабінеті».
До повноважень податкового керуючого належить функція вручення податкової вимоги платнику податків
Відповідно до п. 41.1 ст. 41 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, його територіальні органи.
З метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку) (п. 63.3 ст. 63 ПКУ).
Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПКУ у разі, коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.
У разі наявності у платника податків податкового боргу керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за місцем реєстрації платника податків, що має податковий борг, призначає такому платнику податкового керуючого. Податковий керуючий повинен бути посадовою (службовою) особою контролюючого органу. Податковий керуючий має права та обов’язки, визначені ПКУ (п. 91.1 ст. 91 ПКУ).
Функції та повноваження податкового керуючого, зокрема, надсилання (вручення) платнику податків податкової вимоги, визначені розділом ІІІ Порядку призначення та звільнення податкового керуючого з визначенням його функцій та повноважень, затвердженого наказом Мністерства фінансів України від 25.05.2017 № 259.
До уваги платників акцизного податку!
Звертаємо увагу платників акцизного податку, що відповідальність за порушення ним граничного терміну реєстрації акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних (далі – ЄРАН) (а саме: не пізніше п’ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання), визначеного п. 231.6 ст. 231 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), встановлена п. 120І.1 ст. 120І ПКУ у розмірі від 2 до 40 відсотків суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, зазначених у таких акцизних накладних, залежно від кількості днів порушення терміну їх реєстрації у ЄРАН.
Нагадуємо, що відповідно до пп. 75.1.1. п. 75.1 ст. 75 ПКУ камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених, зокрема в ЄРАН, та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.
Слід зазначити, що предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність реєстрації акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних в ЄРАН.
Порядок проведення камеральних перевірок визначено статтею 76 ПКУ.
Відповідно до п. 86.2 ст. 86 ПКУ за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами контролючого органу, що проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ.
У разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладенеми в акті перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному п. 44.7 ст. 44 ПКУ, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом п’яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки) (п. 86.7 ст. 86 ПКУ).
Отже, платник податків, у разі отримання акта перевірки, в якому зазначено порушення граничних термінів реєстрації акцизної накладної (розрахунку коригування до акцизної накладної), де ним невірно вказано дату складання такої акцизної накладної/розрахунку коригування до акцизної накладної, має право подати свої заперечення на акт перевірки та додаткові документи до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків.
Внесено зміни до Положення про форму і зміст розрахункових документів
Доводимо до відома, що з метою приведення у відповідність до вимог Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями, Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зі змінами і доповненнями та удосконалення нормативно-правових актів, пов’язаних із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій, наказом Міністерства фінансів України від 19.02.2018 №288, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14.03.2018 за №293/31745 (далі – Наказ №288), внесено зміни до Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 №13, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 11.02.2016 за №220/28350. Наказ №288 набрав чинності 06.04.2018.
Зокрема, Наказом №288 внесено додатковий реквізит «Код товарної підкатегорії згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД)» до фіскального касового чеку на товари (послуги), фіскального касового чеку видачі коштів, фіскального касового чеку за операціями приймання та переказу готівкових коштів через програмно-технічні комплекси самообслуговування.
Наказ №288 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 06.04.2018 № 27.
На Київщині припинено роботу підпільного міні – заводу з виготовлення спирту. Вилучено продукції вартістю більше 21 млн. грн.
Співробітники податкової міліції ГУ ДФС у Київській області спільно із працівниками управління захисту економіки в Київській області департаменту захисту економіки Нацполіції України під процесуальним керівництвом прокуратури Київської області ліквідували підпільний міні – завод з виготовлення спирту, який у подальшому використовували для виготовлення алкогольного фальсифікату.
В рамках розслідування кримінального провадження за ч.2 ст. 204 КК України було встановлено, що одна із компаній Київщини, яка займається виробництвом незамерзаючої рідини із вмістом спирту, використовуючи власне обладнання, незаконно виготовляє спирт. У подальшому спирт постачали до підпільних цехів, виготовляли та незаконно реалізовували алкогольний фальсифікат.
На підставі ухвали суду проведено обшук за фактичною адресою розташування виробничих потужностей підприємства – фігуранта. За результатами обшуку вилучено та передано на відповідальне зберігання 85 тис. 118 літрів рідини з характерним запахом спирту вартістю більше 21 млн. грн., спиртовмісну продукцію в полімерних пляшках (омивач скла, розпалювачі спиртові, гелеві та ін.), барвники та вимірювачі спирту, обладнання для незаконного виробництва, комп’ютерну техніку,документи та чорнові записи.
Загальна вартість вилучених ТМЦ перевищує 29,4 млн. грн. (у т.ч. вартість спирту – більше 21 млн. грн.).
Тривають слідчі дії.
У разі припинення договору про визнання електронних документів з підстав, визначених законом, платник ПДВ до складання нового договору має право подати звітність у паперовій формі
Звертаємо увагу платників, що відповідно до п.49.3 ст.49 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, в один із таких способів:
а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;
б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
в) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.
Єдиною підставою для відмови у прийнятті податкової декларації засобами електронного зв’язку в електронній формі є недійсність електронного цифрового підпису такого платника податків, у тому числі у зв’язку із закінченням строку дії сертифіката відкритого ключа, за умови що така податкова декларація відповідає всім вимогам електронного документа і надана у форматі, доступному для її технічної обробки.
Платник податків здійснює формування та подання податкових документів засобами електронного зв’язку відповідно до Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 №557, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 03.08.2017 за № 959/30827.
Водночас, п.49.4 ст.49 ПКУ визначено, що платники податків, що належать до великих та середніх підприємств, подають податкові декларації контролюючому органу в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.
Податкова звітність з податку на додану вартість подається в електронній формі контролюючому органу всіма платниками цього податку з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису
У разі припинення договору про визнання електронних документів з підстав, визначених законом, платник податків має право до складання нового договору подавати податкову звітність у спосіб, визначений підпунктами «а» і «б» п.49.3 ст.49 ПКУ.
Підтвердженням про укладання між платником податків і контролюючим органом Договору про визнання електронних документів є друга квитанція, надіслана в електронному вигляді
Повідомляємо, що подання документів засобами електронного зв’язку в електронній формі здійснюється платниками відповідно до норм Законів України від 22.05.2003 №851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» та від 22.05.203 №852-IV «Про електронний цифровий підпис», наказу Міністерства фінансів України від 06.06.2017 №557 «Про затвердження Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами», зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 03.08.2017 за №959/30827 (далі – Порядок), на підставі Договору про визнання електронних документів (далі – Договір), що визначає взаємовідносини суб’єктів електронного документообігу та укладається з контролюючим органом.
Згідно з абзацом п’ятим п.2 розділу І Порядку Договір укладається шляхом приєднання платника до Договору в цілому шляхом надсилання заяви про приєднання до договору про визнання електронних документів (далі – Заява про приєднання до Договору).
Заява про приєднання до Договору приймається до розгляду контролюючим органом (визначеним відповідно до п.5 розділу ІІІ Порядку) у разі, якщо перша квитанція не містить переліку помилок (п.7 розділу ІІІ Порядку).
Контролюючий орган розглядає її протягом одного робочого дня (п.8 розділу ІІІ Порядку).
Якщо до моменту спливу робочого дня, наступного за днем отримання контролюючим органом Заяви про приєднання до Договору (дата, зафіксована у першій квитанції), контролюючий орган не повідомив платника про приєднання до Договору або відмову в приєднанні до Договору, приєднання платника до Договору здійснюється автоматично у момент спливу такого строку (дата, зафіксована у другій квитанції).
За результатами розгляду Заяви про приєднання до Договору платник отримує другу квитанцію про приєднання до Договору або другу квитанцію про відмову в прийнятті Заяви про приєднання до Договору із зазначенням причини її неприйняття (п.10 розділу ІІІ Порядку).
Підтвердженням про приєднання платника до Договору є отримання платником другої квитанції про прийняття Заяви про приєднання до Договору.
Отже, контролюючий орган повідомляє платника податків про укладання/відмову в укладанні Договору шляхом надсилання в електронному вигляді другої квитанції.
Чи подається декларація про майновий стан і доходи, якщо при нотаріальному посвідчені договору куплі-продажу нерухомості був сплачений податок?
Відповідно до п.179.2 ст.179 розділу IV Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) обов’язок платника податку на доходи фізичних осіб щодо подання податкової декларації про майновий стан і доходи вважається виконаним, якщо він отримував доходи від операцій продажу (обміну) майна, дарування, при нотаріальному посвідченні договорів, за якими був сплачений податок на доходи фізичних осіб.
У Львові ліквідовано масштабну схему незаконного імпорту та продажу лікарських засобів. Вилучено продукції на 850 тис. грн.
Співробітники податкової міліції ГУ ДФС у Львівській області ліквідували масштабну схему незаконного продажу через мережу Інтернет лікарських засобів, ввезених на територію України поза митним контролем.
В рамках операції «Рубіж – 2018» та розслідування кримінального провадження за ч.1 ст. 212 КК України було встановлено групу осіб, що організували незаконне ввезення на митну територію України лікарських засобів та медичних препаратів, які в подальшому реалізовували кінцевим споживачам через мережу Інтернет, використовуючи послуги кур’єрів та служб доставки.
Продукція іноземного виробництва ввозились на територію України подрібненими партіями без сплати митних платежів, без реєстрації в Міністерстві охорони здоров’я згідно вимог чинного законодавства та без отримання відповідної ліцензії на даний вид діяльності.
Реалізовували лікарські засоби через веб-сторінку в мережі Інтернет, шляхом приймання замовлень операторами та доставки товарів кур’єрами та службами доставки. Оплата препаратів здійснювалась готівкою без застосування РРО, відображення в бухгалтерському та податковому обліку та, відповідно, без сплати податків.
При цьому, з метою створення вигляду реальності та законності здійснення своєї діяльності для потенційних покупців, на вказаній Інтернет -сторінці правопорушники розмістили фотографії нібито діючої аптеки, за адресою якої знаходиться занедбане приміщення, в якому не ведеться жодна діяльність.
За результатами проведених обшуків з незаконного обігу вилучено 2259 найменувань лікарських препаратів, з яких у Державному реєстрі лікарських засобів України не зареєстровано 750 найменувань. Загальна орієнтовна вартість медикаментів становить близько 850 тис. грн. Окрім того, вилучено чорнову бухгалтерію, первинну документацію та інформацію щодо реалізації лікарських засобів на магнітних носіях.
Тривають слідчі дії.
Тимчасова споруда у власності фізичної особи – підприємця: що із платою за землю?
Відповідно до ст.206 Земельного кодексу України від 25.10.2001 №2768-III зі змінами та доповненнями використання землі в Україні є платним.
Підпунктом 14.1.147 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) визначено, що плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Згідно статей 269 та 270 ПКУ платниками земельного податку є, зокрема власники земельних ділянок та землекористувачі, а об’єктами оподаткування – земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.
Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру (п.286.1 ст.286 ПКУ).
Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (п.288.1 ст.288 ПКУ).
Абзацом першим частини другої ст.28 Закону України від 17.02.2011 №3038-VІ «Про регулювання містобудівної діяльності» зі змінами та доповненнями надано визначення тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності.
Відповідно до п.2.1 розділу ІІ Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 №244 (далі – Порядок), підставою для розміщення тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності (далі – ТС) є паспорт прив’язки ТС.
Пунктом 2.6 розділу ІІ Порядку передбачено, що для оформлення паспорта прив’язки замовник звертається до органу з питань містобудування та архітектури із заявою щодо оформлення паспорта прив’язки ТС, до якої наряду з іншими документами надає схему розміщення ТС, що затверджена додатком 1 Порядку.
Отже, фізична особа – підприємець повинна мати паспорт прив’язки ТС і така фізична особа повинна мати правовстановлюючі документи на земельну ділянку (свідоцтво про право власності або користування чи договір оренди земельної ділянки), відповідно до яких і розраховується плата за землю.
Нормами Податкового кодексу України не передбачено щорічне подання заяви про застосування ПСП
Відповідно до п.п.169.2.1 п.169.2 ст.169 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкова соціальна пільга застосовується до нарахованого платнику податку на доходи фізичних осіб (далі – платник податку) місячного доходу у вигляді заробітної плати тільки за одним місцем його нарахування (виплати).
Платник податку подає роботодавцю заяву про самостійне обрання місця застосування податкової соціальної пільги (далі – заява про застосування ПСП) (п.п.169.2.2 п.169.2 ст.169 ПКУ).
ПСП починає застосовуватися до нарахованих доходів у вигляді заробітної плати з дня отримання роботодавцем заяви платника податку про застосування ПСП та документів, що підтверджують таке право. Роботодавець відображає у податковій звітності всі випадки застосування або незастосування ПСП згідно з отриманими від платників податку заявами про застосування ПСП, а також заявами про відмову від такої ПСП.
Враховуючи вищевикладене, нормами ПКУ не передбачено щорічне подання заяви про застосування ПСП.
При цьому, якщо у платника податків виникає право на застосування ПСП з інших підстав ніж тих, які були зазначені у попередній заяві, то такий платник повинен надати нову заяву з відповідними підтверджуючими документами.
Нерезидент надає резиденту в оренду рухоме майно: оподаткування ПДВ
Інформуємо, що п.п.«б» п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) визначено, що об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст.186 ПКУ.
Відповідно до п.п.«ґ» п.186.3 ст.186 ПКУ місцем постачання послуг з надання в оренду (лізинг) рухомого майна, крім транспортних засобів та банківських сейфів, вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб’єкт господарювання або – у разі відсутності такого місця – місце постійного чи переважного його проживання.
Згідно з п.180.2 ст.180 ПКУ особою, відповідальною за нарахування та сплату ПДВ до бюджету у разі постачання послуг нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими як платники ПДВ, якщо місце постачання послуг розташоване на митній території України, є отримувач послуг.
Пунктом 208.2 ст.208 ПКУ передбачено, що отримувач послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, нараховує ПДВ за основною ставкою ПДВ на базу оподаткування, визначену згідно з п.190.2 ст.190 ПКУ.
Отже, якщо резидент на митній території України отримує від нерезидента послуги з оренди рухомого майна (крім транспортних засобів та банківських сейфів), то такі послуги підлягають оподаткуванню ПДВ на загальних підставах за основною ставкою, а такий резидент – отримувач послуги є відповідальним за нарахування та сплату ПДВ до бюджету.
Чи можливо зареєструвати акцизну накладну у Єдиному реєстрі акцизних накладних у святковий день?
Відповідно до п.231.5 ст.231 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) при реалізації пального особа, яка реалізує пальне, зобов’язана в установлені терміни скласти акцизну накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі акцизних накладних (далі – ЄРАН), така реєстрація вважається наданням акцизної накладної отримувачу пального. Акцизні накладні, які не надаються отримувачу пального, та акцизні накладні/розрахунки коригування (далі – АН/РК), складені за операціями з реалізації пального суб’єктам господарювання та фізичним особам, які не є платниками акцизного податку, також підлягають реєстрації в ЄРАН.
Реєстрація АН/РК в ЄРАН здійснюється не пізніше п’ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання (п.231.6 ст.231 ПКУ).
Згідно з п.2 Порядку ведення Єдиного реєстру акцизних накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 №114, для реєстрації в ЄРАН АН/РК надсилаються до ДФС в електронній формі відповідно до порядку подання податкових документів в електронному вигляді з дотриманням умови щодо реєстрації електронного цифрового підпису уповноваженої особи у порядку, визначеному законодавством. АН/РК надсилаються протягом операційного дня. Операційний день для реєстрації АН/РК в ЄРАН триває щодня з 8 до 19 години.
Чинним законодавством не передбачено обмежень щодо можливості реєстрації АН/РК в ЄРАН у вихідні та святкові дні. Отже, операційний день для реєстрації АН/РК в ЄРАН триває щодня з 8 до 19 години.
У Києві ліквідовано 2 конвертцентри, загальний обіг яких перевищує 410 млн. грн.
Співробітниками податкової міліції ГУ ДФС у м. Києві під процесуальним керівництвом Прокуратури м. Києва в рамках проведення розслідуванняза ч.2 ст.205 та ч.3 ст.212 КК України, а також спільного із Генпрокуратурою розслідування за ч.3 ст.212 ліквідовано 2 конвертаційні центри, які діяли у столиці протягом 2016 – 2018 рр.
Зокрема, було встановлено дві організовані групи осіб, які надавали підприємствам реального сектору економіки послуги щодо формування незаконного податкового кредиту та переведення безготівкових коштів у готівку.
Для прикриття незаконної діяльності фігурантами було створено по 8 підконтрольних підприємств, на рахунки яких підприємства реального сектору економіки перераховували кошти за нібито придбані товари чи надані послуги. У подальшому ці кошти знімалися готівкою та передавалися вигодонабувачам за винятком винагороди за надані послуги, яка становила від 10 до 12,5% від проконвертованої суми.
Таким чином, один із конвертцентрів, який працював переважно із підприємствами з м. Києва, Київської та Дніпропетровської областей, протягом 2017 – 2018 рр. проконвертував більше 200 млн. грн.; інший, який функціонував протягом 2016-2018 рр., встиг проконвертувати більше 210 млн. грн.
В межах розслідування вказаних проваджень було проведено 11 обшуків в офісних приміщеннях, у відділенні банку, за місцями проживання фігурантів та в їх автомобілях. За результатами обшуків загалом вилучено 15 862 дол. США, 110 Євро, 3 037 638 грн. (у еквіваленті майже 3,5млн. грн.), печаткифіктивних компанійі печатки та штампи державних установ у кількості 25 шт., банківські картки, чорнові записи, первинну бухгалтерську документацію та фінансово-господарські документи транзитних та фіктивних СГД, 8 мобільних телефонів та комп’ютерну техніку.
Тривають слідчі дії.
Доходи понад 1 млн. грн. задекларували 1309 громадян
За оперативними даними (станом на 11.04.2018) громадянами подано понад 246 тис. податкових декларацій про майновий стан і доходи. Загальна сума задекларованого доходу становить 22,1 млрд. грн., що на рівні аналогічного періоду минулого року.
За даними декларацій задекларовано до сплати 621,5 млн. грн. Це на 81,0 млн. грн., або на 15 % більше ніж у минулому році
Доходи в сумі понад 1 млн. грн. задекларували 1309 громадян. Порівняно з аналогічним періодом минулого року кількість таких платників збільшилась на 43%, або на 393 особи.
Найбільша кількість громадян, які задекларували доходи у сумі понад 1 млн. грн. обліковується у м. Києві – 615 осіб (майже 47% від загальної кількості), Харківській області – 106 осіб, Дніпропетровській області – 82 особи та Київській області – 69 осіб.
Суму доходів, які отримали громадяни з доходами понад 1 млн. грн., задекларовано на рівні – 9,3 млрд. грн. Порівняно з аналогічним періодом минулого року сума задекларованих доходів збільшилась на 3,3 млрд. грн., або на 55%.
Громадянами з доходами понад 1 млн. грн. задекларовано до сплати податку на доходи фізичних осіб – 222,4 млн. грн., військового збору – 25,9 млн. грн.
Найбільшу суму податкових зобов’язань, визначених за даними декларацій самостійно до сплати у сумі, що перевищує 10 млн. грн., задекларовано мешканцем м. Києва.
Податкові зобов’язання в сумі понад 8 млн. грн. задекларовано двома мешканцями Харківської області.
Майже 54 тис. громадян станом на 11.04.2018 задекларували право на податкову знижку. Сума податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню, визначена платниками податків – 106,8 млн.
Нагадуємо, що з 1 січня 2018 року триває компанія декларування громадянами доходів, отриманих у минулому році.
Останній день подання декларації цього року для громадян, які зобов’язані згідно з Податковим кодексом України подати податкову декларацію, і осіб, які проводять незалежну професійну діяльність,– 2 травня. А для громадян, які мають право на податкову знижку – 31 грудня.
Обов’язок щодо подання декларації у платників податків виникає при отриманні:
доходів не від податкових агентів (тобто від інших фізичних осіб, які не зареєстровані як самозайняті особи). До таких доходів відносяться, зокрема, доходи від надання в оренду рухомого або нерухомого майна іншим фізичним особам; успадкування майна не від членів сім’ї першого та другого ступенів споріднення, при нотаріальному оформленні спадщини за якими не було сплачено податок на доходи фізичних осіб та військовий збір, тощо;
від податкових агентів доходів, які не підлягали оподаткуванню при виплаті, але які не звільнені від оподаткування. До таких доходів відноситься, зокрема, дохід у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року;
інвестиційного доходу;
іноземного доходу;
та в інших передбачених ПКУ випадках.
Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені можливо тільки у разі відсутності у платника податків податкового боргу
Відповідно до ст. 43 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов’язання підлягають поверненню платнику податків відповідно до цієї статті та ст. 301 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI зі змінами та доповненнями, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.
У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов’язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.
Обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.
Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку.
Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані.
Договір страхування життя, інший ніж довгостроковий: чи підлягає оподаткуванню ПДФО страхова виплата?
Відповідно до п. 162.1 ст. 162 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платниками податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО), зокрема, є:
фізична особа – резидент, яка отримує доходи як із джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи;
фізична особа – нерезидент, яка отримує доходи із джерела їх походження в Україні.
Згідно з пп. «а» пп. 165.1.27 п. 165.1 ст. 165 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника ПДФО не включається сума страхової виплати, страхового відшкодування або викупна сума, отримана платником ПДФО за договором страхування від страховика-резидента, іншого ніж довгострокове страхування життя (у тому числі страхування довічних пенсій) та недержавне пенсійне забезпечення під час страхування життя або здоров’я платника ПДФО у разі:
- дожиття застрахованої особи до дати чи події, передбаченої договором страхування життя, чи досягнення віку, передбаченого таким договором;
- викупна сума в частині, що не перевищує суму внесених страхових платежів за договором страхування життя, іншого, ніж довгострокове страхування життя;
- в разі страхового випадку – факт заподіяння шкоди застрахованій особі повинен бути належним чином підтверджений. Якщо застрахована особа помирає, сума страхової виплати, яка належить вигодонабувачам або спадкоємцям, оподатковується за правилами та ставками, встановленими для оподаткування спадщини (вигодонабувач прирівнюється до спадкоємця).
Податкова накладна з розміром літер у назві продавця, який не співпадає з розміром у назві, зазначеним у статутних документах продавця, є дійсною
Згідно з підпунктами «в» та «д» п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у податковій накладній (далі – ПН) одним із обов’язкових реквізитів, які зазначаються в окремих рядках, зокрема, є повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, – продавця товарів/послуг та повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи, або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, – покупця (отримувача) товарів/послуг.
ПН, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником ПДВ, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум ПДВ, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.10 ст. 201 ПКУ).
Отже, у разі якщо обов’язкові реквізити ПН, які стосуються повної або скороченої назви продавця та покупця, відповідають назві, зазначеній в статутних документах таких осіб, але розмір літер (великі/малі) назви не співпадає, то така ПН є дійсною.
Викрито посадовців приватного підприємства Дніпропетровщини, які здійснювали махінації з бюджетними коштами
Підрозділом боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, ГУ ДФС у Дніпропетровській області спільно з обласною прокуратурою встановлені факти можливого привласнення бюджетних коштів.
Так, посадові особи одного з приватних підприємств Дніпропетровської області протягом 2016-2017 років уклали низку договорів на проведення ремонту доріг з бюджетними організаціями Дніпропетровської, Черкаської, Рівненської та Харківської областей, в рамках яких отримали державні кошти в сумі близько 95 млн. грн.
У ході проведеного дослідження встановлено, що зазначене приватне підприємство не задекларувало у складі податкових зобов'язань з податку на додану вартість операції із отримання бюджетних грошових коштів в розмірі 13,2 млн. грн.
У подальшому, діючи з метою легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, посадові особи приватного підприємства здійснили фінансові операції зі зняття готівкових коштів з рахунку підприємства за угодами надання фінансової допомоги.
За вказаними фактами до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 209 КК України.
Здійснюється кримінальне провадження.
За принципом «єдиного вікна» здійснюється 75,8% митних оформлень товарів
Все більшої популярності серед суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності набуває оформлення товарів у митницях ДФС за принципом «єдиного вікна». Так, з 1 лютого 2018 року з 432,4 тис. поданих митних декларацій (станом на 15.04.2018), згідно з якими товари підлягали тим чи іншим видам державного контролю, понад 327,7 тис. оформлено за принципом «єдиного вікна». Це становить 75,8% від загального обсягу оформлених декларацій.
Найбільший відсоток оформлень товарів підприємствами із застосуванням «єдиного вікна» мають Полтавська – 100%, Чернівецька – 98,3%, Луганська – 97,2%, Волинська – 97%, Рівненська – 96,4%, Львівська – 95,7%.
Нагадаємо, що для удосконалення процедури здійснення митного та інших державних видів контролю (санітарно-епідеміологічного, ветеринарно-санітарного, фітосанітарного, екологічного, радіологічного) за принципом «єдиного вікна» Кабінетом Міністрів України 31 січня 2018 року прийнято постанову №44, якою було переглянуто порядок інформаційного обміну.
Зокрема, до переліку місць митного оформлення товарів із застосуванням інформаційного обміну між ДФС та іншими державними органами за принципом «єдиного вікна» включено усі місця митного оформлення, розташовані у пунктах пропуску через державний кордон України.
Для реалізації новацій ДФС доопрацювала розроблений нею спеціальний програмно-інформаційний комплекс, інтегрований в автоматизовану систему митного оформлення «Інспектор».
Яку фінансову звітність подає платник податку на прибуток, який переходить в середині року з єдиного податку на загальну систему оподаткування?
Відповідно до п. 294.1 ст. 294 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку четвертої групи є календарний рік. Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал.
Податковими (звітними) періодами для платників податку на прибуток підприємств (далі – платник податку), крім випадків, передбачених п. 137.5 ст. 137 ПКУ, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація з податку на прибуток розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду (п. 137.4 ст. 137 ПКУ).
З урахуванням положення пп. «а» п. 137.5 ст. 137 ПКУ платники єдиного податку, які переходять на загальну систему оподаткування в середині року, сплачують податок на прибуток на підставі податкової декларації за річний податковий (звітний) період (як новостворені), який для них починається з дати переходу на загальну систему та закінчується 31 грудня такого року.
Отже, у разі переходу платником єдиного податку на загальну систему оподаткування в середині року такий платник податку подає Податкову декларацію з податку на прибуток підприємств, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28.04.2017 № 467) (далі – Декларація), за податковий (звітний) рік, який починається з дати переходу на загальну систему оподаткування та закінчується 31 грудня такого року.
Оскільки об’єкт оподаткування податком на прибуток визначається на підставі фінансової звітності підприємства, то такий платник податку разом з Декларацією повинен подати фінансову звітність за період перебування на спрощеній системі оподаткування та за звітний рік (з 01 січня по 31 грудня такого року).
Про ознаки доходів, які мають пряму дію для виникнення обов’язку щодо подання декларації про майновий стан і доходи
Доводимо до відома платників, що до завершення кампанії Декларування – 2018 залишилось два тижні.
Нагадуємо, що громадянам, які не задекларували свої доходи, отримані у 2017 році, необхідно подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація) до контролюючих органів за місцем реєстрації (останній день подання Декларації – 02.05.2018).
У розділі І Додатку до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (далі – Порядок), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 30.01.2015 за № 111/26556 наведено Довідник ознак доходів фізичних осіб. Ознака доходу визначається до нарахованого доходу (п. 3.6 розділу ІІІ цього Порядку).
Звертаємо увагу на ознаки доходів, які мають пряму дію для виникнення обов’язку з подання Декларації та визначення податкових зобов’язань зі сплати податку на доходи фізичних осіб і військового збору, зокрема:
- 105 – частина доходів від операцій з продажу або обміну об’єктів рухомого майна згідно з положеннями ст. 173 розділу IV Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) (пп. 164.2.4 п. 164.2 ст. 164 розділу IV ПКУ);
- 112 – інвестиційний прибуток (дохід) від проведення платником податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) операцій з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, крім доходу від операцій, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.40 і 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 розділу IV ПКУ (пп.164.2.9 п. 164.2 ст. 164 та пп. 170.2.2 п. 170.2 ст. 170 розділу IV ПКУ);
- 114 – дохід, отриманий платником ПДФО унаслідок прийняття ним у спадщину чи дарунок коштів, майна, майнових чи немайнових прав від фізичної особи, що не є членом сім’ї першого та другого ступенів споріднення, відповідно до пп.174.2.2 п. 174.2 та п.174.6 ст. 174 розділу IV ПКУ (пп. 164.2.10 п. 164.2 ст. 164 та пп. 165.1.15 п. 165.1 ст. 165 розділу IV ПКУ);
- 115 – дохід, отриманий платником ПДФО унаслідок прийняття ним у спадщину чи дарунок коштів, майна, майнових чи немайнових прав від нерезидента або отриманий нерезидентом відповідно до пп. 174.2.3 п. 174.2 та п. 174.6 ст. 174 розділу IV ПКУ (пп. 164.2.10 п. 164.2 ст. 164 та пп. 165.1.15 п. 165.1 ст. 165 розділу IV ПКУ);
- 126 – дохід, отриманий платником ПДФО як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 розділу IV ПКУ) (пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 розділу IV ПКУ).
В «Електронному кабінеті» запроваджено новий сервіс
ДФС України запровадила новий сервіс в «Електронному кабінеті» – окремий Реєстр податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена (далі – Реєстр).
Реєстр розміщено у відкритій частині «Електронного кабінету».
Пошук інформації в Реєстрі здійснюється за такими фільтрами: «Індивідуальний податковий номер», «Номер ПН/РК», «Дата складання ПН/РК».
У Реєстрі відображається інформація щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена та по яким прийняті рішення відповідними комісіями, а також розпочато процедури адміністративного та судового оскарження.
Реєстр функціонує в тестовому режимі протягом місяця з дня набрання чинності Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – Порядок).
У частині формування у відкритому доступі окремого Реєстру «Електронний кабінет» доопрацьовано відповідно до пункту 8 Порядку.
Інформацію розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням
http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/334096.html
Фізичні особи-підприємці з початку року сплатили майже 5 млрд грн єдиного податку
Фізичні особи-підприємці збільшують обсяги сплати єдиного податку. У січні – березні 2018 року забезпечено надходження у сумі понад 4,9 млрд грн. Це на 1,1 млрд грн або на 27,8% більше, ніж за відповідний період минулого року.
Спрощену систему оподаткування (станом на 01.01.2018) застосовують 1,292 млн. фізичних осіб-підприємців. Порівняно з аналогічним періодом минулого року кількість зареєстрованих платників єдиного податку збільшилась майже на 138,3 тис. осіб (на 01.01.2017 – кількість платників єдиного податку становила 1,153 млн. осіб).
Кількість платників єдиного податку по групах:
перша група – 223 тис. осіб (17,3 відс.);
друга група – 625,5 тис. осіб (48,4 відс.);
третя група – 443,5 тис. осіб ( 34,3 відс.).
Протягом минулого року до бюджету від фізичних осіб-підприємців надійшло близько 15,4 млрд грн єдиного податку. Це на понад 5,1 млрд грн більше, ніж за 2016 рік, темп росту надходжень становив 149,6%.
Довідково.
Фізичні особи-підприємці на офіційному веб-порталі ДФС можуть отримати інформацію щодо бюджетних рахунків з усіх податків і зборів за посиланням: http://sfs.gov.ua/byudjetni-rahunki/.
Крім того, на офіційному веб-порталі ДФС для платників в електронному сервісі «Електронний кабінет» (cabinet.sfs.gov.ua) у приватній частині (особистому кабінеті) з використанням електронного цифрового підпису доступний розділ "Стан розрахунків з бюджетом", який дає можливість переглянути дані щодо розрахунків з бюджетом за останні 2 роки.
ДФС активізує міжнародні контакти у митній сфері
Державна фіскальна служба України розширює міжнародні контакти та вивчає європейський досвід боротьби з контрабандою та порушенням митних правил.
Директор департаменту організації протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Василь Поїзд у Будапешті зустрівся із заступником Державного секретаря, Генеральним директором з митних та міжнародних справ Національної податкової та митної адміністрації Угорщини (NTCA) Тамашом Молнаром.
Українська делегація домовилася про ряд важливих напрямів взаємодії, що дозволить більш ефективно попереджати, виявляти та розслідувати митні правопорушення, пов'язані з незаконним переміщенням через українсько-угорську ділянку кордону високоліквідних товарів, тютюнових виробів, енергоносіїв та нафтопродуктів.
Перш за все, мова йде про обмін оперативною інформацією щодо ризикових та сумнівних зовнішньоекономічних операцій, спільне виявлення каналів незаконного переміщення товарів та транспортних засобів через українсько-угорську ділянку кордону.
«Державна фіскальна служба приділяє особливу увагу діяльності, направленій на попередження та виявлення спроб незаконного переміщення тютюну та тютюнових виробів до Європейського Союзу, усвідомлюючи той факт, що митне шахрайство у цій сфері наносить значний збиток як європейському співтовариству в цілому, так і, зокрема, Угорщині, через несплату необхідних податків та платежів, - зазначив на двосторонній зустрічі Василь Поїзд. - Ми солідарні з угорськими колегами і там, де можемо попередити спроби незаконного переміщення підакцизних товарів, обов’язково це робимо. Але ми звертаємося і до NTCA з проханням надавати нам оперативну інформацію щодо товарів, зокрема, широкого вжитку, які постачаються на митні склади Угорщини з Європи для подальшого переміщення в Україну. Саме тут відбувається зміна власника товару та його вартість. А це у подальшому не дозволяє забезпечити сплату обов’язкових митних платежів».
За словами Тамаш Молнара, Національна податкова та митна адміністрація Угорщини, враховуючи довготривалий позитивний досвід співробітництва з ДФС України, готова і в подальшому забезпечувати ефективну взаємодію та координацію всіх заходів, направлених на забезпечення економічних та фінансових інтересів обох країн.
Тому сторони домовились про проведення на українсько-угорському кордоні скоординованих спільних заходів та спеціальних операцій для попередження та виявлення митних правопорушень.
Крім того, угорські колеги ознайомили представників ДФС з функціонуванням мобільних груп по протидії порушенням митного та податкового законодавства, а також виявленню та припиненню фінансових порушень. Мобільні групи діють на території країни з 2011 року. Вони сформовані з 300 посадових осіб NTCA, 120 з яких є оперативними співробітниками. На чергуванні постійно знаходяться 12 мобільних груп для оперативного реагування на можливі порушення. Вказані підрозділи забезпечені високотехнологічним обладнанням, транспортними засобами, зброєю, програмно-інформаційними комплексами та засобами зв’язку, що дозволяє ефективно виконувати обов’язки по захисту національних інтересів Угорської Республіки.
У свою чергу, Василь Поїзд розказав і про результати ДФС у сфері протидії митним правопорушенням у 2017-2018 роках, в тому числі про попередження фактів незаконного переміщення тютюну та тютюнових виробів, наркотичних засобів, валютних цінностей, дорогоцінного каміння з використанням спеціально виготовлених схованок.
Так, протягом 2017 року митницями ДФС було вилучено понад 34 млн. шт. сигарет під час спроб незаконного переміщення тютюнових виробів через митний кордон України. Лише за І квартал 2018 року припинені спроби нелегального перевезення 17 млн. шт. сигарет, що складає понад 50% від загальної кількості сигарет, вилучених у 2017 році.
Крім того, минулого року митницями ДФС виявлено майже 1250 фактів незаконного переміщення наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, в тому числі попереджено 60 спроб незаконного переміщення таких засобів і речовин на кордоні з Угорщиною.
Деякі питання маркування тютюнових виробів
Постановою Кабінету Міністрів України від 04.04.2018 № 257 «Деякі питання маркування тютюнових виробів» (далі – Постанова № 257) додатково до діючих зразків марок акцизного податку для сигарет з фільтром та без фільтра, цигарок вітчизняного та імпортного виробництва затверджено нові зразки марок акцизного податку для інших тютюнових виробів вітчизняного виробництва і для інших тютюнових виробів імпортного виробництва.
Нові зразки будуть запроваджені з 1 липня 2018 року.
Відповідні зміни, зокрема, внесені до Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1251 зі змінами.
Постанова № 257 приводить у відповідність із Податковим кодексом України України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями питання виготовлення марок акцизного податку та маркування тютюнових виробів вітчизняного та імпортного виробництва.
Постанову № 257 розміщено на Єдиному веб-порталі органів виконавчої влади України «Урядовий портал» за посиланням
https://www.kmu.gov.ua/ua/npas/deyaki-pitannya-markuvannya-tyutyunovih-virobiv
Податкова знижка по витратах на користь закладів охорони здоров’я для компенсації вартості платних послуг з лікування за наслідками 2017 року не надається!
Відповідно до пп. 166.3.4 п. 166.3 ст. 166 Податковим кодексом України України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) суму коштів, сплачених платником податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) на користь закладів охорони здоров’я для компенсації вартості платних послуг з лікування такого платника ПДФО або члена його сім’ї першого ступеня споріднення, у тому числі для придбання ліків (донорських компонентів, протезно-ортопедичних пристосувань, виробів медичного призначення для індивідуального користування інвалідів), а також суму коштів, сплачених платником ПДФО, визнаного в установленому порядку інвалідом, на користь протезно-ортопедичних підприємств, реабілітаційних установ для компенсації вартості платних послуг з реабілітації, технічних та інших засобів реабілітації, наданих такому платнику податку або його дитині-інваліду у розмірах, що не перекриваються виплатами з фондів загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування, крім:
а) косметичного лікування або косметичної хірургії, включаючи косметичне протезування, не пов’язаних з медичними показаннями, водолікування та геліотерапії, не пов’язаних з лікуванням хронічних захворювань;
б) протезування зубів з використанням дорогоцінних металів, порцеляни та гальванопластики;
в) абортів (крім абортів, які проводяться за медичними показаннями або коли вагітність стала наслідком зґвалтування);
г) операцій із зміни статі;
ґ) лікування венеричних захворювань (крім СНІДу та венеричних захворювань, причиною яких є побутове зараження або зґвалтування);
д) лікування тютюнової чи алкогольної залежності;
е) придбання ліків, медичних засобів та пристосувань, оплати вартості медичних послуг, які не включено до переліку життєво необхідних, затвердженого Кабінетом Міністрів України;
Згідно з п. 1 розділу XIX ПКУ пп. 166.3.4 п. 166.3 ст.166 ПКУ набирає чинності з 1 січня року, наступного за роком, у якому набере чинності закон про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування;
Закон про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування чинності не набрав, тому податкова знижка по витратах, понесених платником ПДФО на користь закладів здоров’я для компенсації вартості платних послуг з лікування такого платника ПДФО або члена сім’ї першого ступеня споріднення за наслідками 2017 року платникам не надається.
Послуги з перевезення пасажирів міським пасажирським транспортом: коли звільняються від оподаткування ПДВ?
Нагадуємо, що відповідно до пп. 197.1.8 п. 197.1 ст. 197 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) звільняються від оподаткування ПДВ операції з постачання послуг з перевезення пасажирів міським пасажирським транспортом (крім таксі), тарифи на які регулюються в установленому законом порядку. Ця норма не поширюється на операції з надання пасажирського транспорту в оренду (прокат).
Постійне представництво нерезидента, що стоїть на обліку у контролюючому органі, припиняє господарську діяльність: дії підрозділу нерезидента
Відповідно до пп. 1 п. 3.4 розділу III Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок) відокремлені підрозділи юридичних осіб – нерезидентів, які відповідають визначенню постійних представництв згідно з пп. 14.1.193 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), до початку своєї господарської діяльності стають на облік (реєструються платниками податку на прибуток) у контролюючих органах за своїм місцезнаходженням у порядку, визначеному розділом V Порядку.
У разі прийняття рішення нерезидентом про припинення господарської діяльності через постійне представництво такий нерезидент (постійне представництво нерезидента) подає до відповідного контролюючого органу повідомлення про припинення господарської діяльності у довільній формі, здійснює розрахунки з бюджетом з податку на прибуток та інших податків і зборів, подає до контролюючого органу, в якому перебуває на обліку, за останній податковий період розрахунок податкових зобов’язань нерезидентів та звіт про утримання та внесення до відповідного бюджету податків, установлених ПКУ (п. 5.7 розділу V Порядку).
Контролюючий орган за місцем обліку постійного представництва, у разі отримання повідомлення про припинення господарської діяльності нерезидентом через своє постійне представництво, подання ним всіх податкових розрахунків з податку на прибуток та сплати податкових зобов’язань з податку на прибуток, у 10-денний строк приймає рішення про зняття ознаки платника податку на прибуток у реєстрі платників податків – нерезидентів (п. 5.8 розділу V Порядку).
Отже, відокремлений підрозділ нерезидента, який відповідає поняттю постійного представництва нерезидента, у разі прийняття рішення про припинення господарської діяльності через постійне представництво подає до контролюючого органу повідомлення про припинення господарської діяльності у довільній формі, здійснює розрахунки з бюджетом з податку на прибуток та інших податків і зборів, подає до контролюючого органу, в якому перебуває на обліку, за останній податковий період розрахунок податкових зобов’язань нерезидентів та звіт про утримання та внесення до відповідного бюджету податків, установлених ПКУ.
В Електронному кабінеті запроваджено сервіс з подання скарги на рішення комісій щодо відмови у реєстрації податкових накладних
Державна фіскальна служба запровадила новий сервіс – подання скарги на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі – Скарга) в електронному вигляді.
Створити та надіслати Скаргу а також заяву про відмову від поданої скарги (далі – Заява) платник має змогу через Електронний кабінет, вхід до якого здійснюється за адресою: cabinet.sfs.gov.ua, а також через офіційний веб-портал ДФС.
Також для формування Скарги або Заяви в електронному вигляді платник податків самостійно на власний розсуд може обрати будь-яке програмне забезпечення, яке формує вихідний файл відповідно до затвердженого формату (стандарту).
Так, Скарга направляється за формою J(F)1313201. До Скарги подаються документи про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим податковим накладним/розрахункам коригування за формою J(F)1360102. Кожен документ, що додається до Скарги надсилається окремим додатком у форматі pdf та повинен мати розмір не більше 2 мегабайт.
У разі відкликання Скарги до прийняття рішення комісією ДФС з питань розгляду скарг, платник податків має право подати Заяву за формою J(F)1313301.
Електронні формати Скарги та Заяви розміщенні на офіційному веб-порталі ДФС у розділі «Електронна звітність» / Платникам податків про електронну звітність / Інформаційно-аналітичне забезпечення / Реєстр електронних форм податкових документів.
Новий сервіс подання скарги на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації в електронному вигляді запроваджено відповідно до Порядку розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 21.02.2018 №117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».
Новий обов’язковий реквізит касового чека при реалізації пального
Законом України від 20.12.2016 № 1791-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» (далі – Закон № 1791) внесено зміни до п. 11 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) щодо обов’язку суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) з використанням режиму попереднього програмування найменування (для пального із зазначенням коду товарної продукції згідно з УКТ ЗЕД), цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.
Слід зазначити, що Законом № 1791 також було внесено зміни до п. 6 ст. 17 Закону № 265, якими передбачено застосування до вищевказаних суб’єктів господарювання фінансових санкцій у розмірі п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у разі проведення розрахункових операцій через РРО без використання режиму попереднього програмування (для пального із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно УКТ ЗЕД), цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.
Наказом Міністерства фінансів України від 19.02.2018 № 288 «Про внесення змін до Положення про форму і зміст розрахункових документів», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14.03.2018 за № 293/31745 (далі – Наказ № 288), внесено зміни до Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 11.02.2016 за № 220/28350 (далі – Положення № 13).
Підпунктами 1 і 2 п. 1 Наказу № 288 передбачено доповнення переліку обов’язкових реквізитів фіскального касового чека на товари (послуги) та фіскального касового чеку видачі коштів (розділи ІІ та ІІІ до Положення № 13) новим реквізитом: «код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках передбачених законодавством)».
Також зазначення коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД передбачається, як додатковий реквізит чека, у фіскальному касовому чеку за операціями приймання та переказу готівкових коштів через програмно-технічні комплекси самообслуговування, якщо переказ призначений для оплати товарів (послуг), що придбаваються, а також якщо це передбачено правилами (регламентом) отримувача коштів. Відповідні зміни також внесено у форму касових чеків РРО, які наведено у додатках 1, 2 та 5 до Положення № 13.
Наказ № 288 набув чинності 06.04.2018.
Звертаємо увагу, що від виконання суб’єктами господарювання приписів чинного законодавства щодо зазначення коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД у касових чеках РРО напряму залежить зарахування частини акцизного податку з виробленого в Україні та ввезеного на митну територію України пального до загального фонду бюджетів місцевого самоврядування.
Рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ за ініціативою контролюючого органу оскаржується: що з ПДВ?
Відповідно до п. 184.2 ст. 184 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) анулювання реєстрації особи як платника ПДВ на підставі, визначеній у п.п. «а» п. 184.1 ст. 184 ПКУ, здійснюється за заявою платника ПДВ, а на підставах, визначених у підпунктах «б» – «з» п. 184.1 ст. 184 ПКУ, може здійснюватись за заявою платника ПДВ або за самостійним рішенням контролюючого органу.
Анулювання реєстрації особи як платника ПДВ здійснюється на дату, зокрема, подання заяви платником ПДВ або прийняття рішення контролюючим органом про анулювання реєстрації платника ПДВ.
З моменту анулювання реєстрації особи як платника ПДВ така особа позбавляється права на віднесення сум податку до податкового кредиту, складання податкових накладних (п. 184.5 ст. 184 ПКУ).
Право на нарахування ПДВ та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники ПДВ (п. 201.8 ст. 201 ПКУ).
Тобто, реєстрація особи як платника ПДВ, незалежно від факту оскарження такою особою рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ за ініціативою контролюючого органу, є анульованою на дату, зазначену у такому рішенні.
Якщо за рішенням контролюючого органу реєстрацію особи як платника ПДВ анульовано, то така особа втрачає всі права і обов’язки платника ПДВ (у т.ч. право на формування податкового кредиту та обов’язок визначення податкових зобов’язань).
Якщо у подальшому за рішенням суду скасовано анулювання реєстрації особи як платника ПДВ, то на підставі такого рішення суду відбувається включення такої особи до Реєстру платників ПДВ. При цьому дата реєстрації такої особи як платника ПДВ не змінюється.
Крім того, починаючи з дати анулювання реєстрації особи як платника ПДВ, зазначеної контролюючим органом у рішенні про анулювання реєстрації платника ПДВ, до дати прийняття судом рішення про скасування такого анулювання, у такої особи відсутні обов’язок щодо виписування податкових накладних та право на формування податкового кредиту і отримання бюджетного відшкодування ПДВ. Така особа податкову звітність з ПДВ за цей період не подає.
З початку року за матеріалами Головного управління внутрішньої безпеки ДФС розпочато 102 кримінальних провадження
У січні – березні 2018 року за фактами вчинення посадовими особами органів фіскальної служби корупційних та інших злочинів у сфері службової діяльності, правоохоронними органами розпочато 110 кримінальних проваджень, з них 102 – за матеріалами підрозділів Головного управління внутрішньої безпеки ДФС.
У ході розслідування кримінальних проваджень, розпочатих за матеріалами підрозділів ГУВБ, працівникам органів ДФС оголошено 29 повідомлень про підозру у вчиненні злочинів.
До суду направлено 11 обвинувальних актів та 7 осіб судом вже визнано винними у скоєнні злочинів.
За вказаний період за матеріалами підрозділів ГУВБ спеціально уповноваженими суб’єктами у сфері протидії корупції складено та направлено до суду 45 адміністративних протоколів про скоєння правопорушень, пов’язаних з корупцією, за якими 5 осіб визнано винними у вчиненні адміністративних правопорушень.
Протягом трьох місяців поточного року підрозділами Головного управління внутрішньої безпеки ДФС проведено 569 службових розслідувань та перевірок, у тому числі:
- за зверненнями фізичних та юридичних осіб – 196;
- за повідомленнями про можливі неправомірні дії працівників служби, що надійшли на сервіс «Пульс» – 42.
За результатами зазначених перевірочних заходів 149 працівникам ДФС винесено офіційні застереження про недопущення протиправної поведінки. До дисциплінарної відповідальності притягнуто 82 працівники.
Волинські митники вилучили незадекларовану товарну партію кави майже на півмільйона гривень
Волинські митники на посту Ягодин у причепі вантажного автомобіля, який в’їжджав в Україну, виявили незадекларовану товарну партію кави. Водій транспортного засобу, працівник автопідприємства з Хмельниччини, обрав смугу руху «червоний коридор» і подав до оформлення консолідований вантаж на 31 місце (палета).
Під час митного огляду після зняття митного забезпечення та розкриття усіх вантажних місць серед заявленого товару було виявлено 3127 пачок кави торгової марки «Tomassa» в різному фасуванні (по 250, 453, 1000 г), загальною вартістю 414 422,40 гривень.
Такими діями працівник підприємства-перевізника порушив митні правила, адже намагався перемістити через митний кордон України з приховуванням від митного контролю комерційну партію товару.
Відповідальність за порушення передбачена у ч.1 ст. 483 Митного Кодексу України і передбачає накладення штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товару з його конфіскацією.
Кава тимчасово вилучена до рішення суду.
Фізична особа – резидент здійснює на користь нерезидента – юридичної особи виплату доходів від продажу корпоративних прав: чи утримувати податок з доходів нерезидента?
Відповідно до п.п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) дохід з джерелом їх походження з України – будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.
Резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок на прибуток підприємств з таких доходів, зазначених у п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3 – 141.4.6 та 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 ПКУ) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності (п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПКУ).
Тобто, фізична особа – резидент, яка здійснює на користь нерезидента – юридичної особи виплату доходів з джерелом походження з України від операцій з продажу корпоративних прав, зобов’язана утримувати податок з таких доходів та за їх рахунок, якщо інше не передбачено положеннями міжнародного договору України з країною резиденцією особи, на користь якої здійснюється виплата.
Фізична особа – підприємець, який є особою з інвалідністю, за себе ЄСВ не сплачує
Нагадуємо, що частиною четвертою ст. 4 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями визначено, що фізичні особи – підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування звільняються від сплати за себе єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ), якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» зі змінами та доповненнями, та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками ЄСВ виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Отже, фізичні особи – підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе ЄСВ, якщо вони є, зокрема, особами з інвалідністю та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.
Заяву на отримання ліцензії на оптову торгівлю та виробництво спирту, алкоголю та тютюну можна буде подати в електронному вигляді
Для суб’єктів господарювання, які мають намір отримати ліцензії на оптову торгівлю та виробництво спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, ДФС України до кінця квітня 2018 р. буде запроваджено новий сервіс щодо подання заяви в електронному вигляді через «Єдине вікно» (переоформлення/отримання дубліката/анулювання ліцензії та внесення чергового платежу за ліцензію (щорічний платіж)), з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством, як передбачено для податкової звітності.
Застосування РРО при перевищенні встановленого обсягу доходу
ДФС в ІПК від 06.03.2018 р. № 904/Г/99-99-14-05-01-14/ІПК нагадує, що підприємці - платники єдиного податку 2 і 3 груп, обсяг доходу яких в календарному році перевищив 1 млн грн, зобов'язані з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, при здійсненні своєї господарської діяльності застосовувати РРО.
Наприклад, якщо зазначений розмір доходу перевищено в квітні, то РРО такому підприємцю необхідно застосовувати з 1 липня.
Також ДФС нагадує, що в разі здійснення розрахунків за реалізовані товари (надані послуги) в безготівковій формі, шляхом перерахування грошових коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення грошових коштів в банк для подальшого їх перерахування на поточні рахунки, РРО не застосовуються.
Таким чином, підприємцю, обсяг доходу якого перевищив 1 млн грн при здійсненні готівкових розрахунків, необхідно застосовувати РРО (з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення) або перейти виключно на безготівковий розрахунок.
|