www.kriv-rn.dp.gov.ua
ГОЛОВНА СТОРІНКА МАПА САЙТУ ДОПОМОГА П'ятниця, 14 грудня 2018 року
Що нового на сайті ?

Архів публікацій
Криворізський район >> За даними 2018 року
Ставки єдиного податку для фізичних осіб-підприємців у 2018 році
Версія для друку Написати листа
Ставки єдиного податку для фізичних осіб-підприємців у 2018 році

Криворізька північна ОДПІ повідомляє, що ставки єдиного податку встановлено статтею 293 Податкового кодексу України (далі - ПКУ).
Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними, міськими радами або радами об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць:
1) для першої групи платників єдиного податку - у межах до 10 відсотків розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня 2018 року, тобто до 176,20 грн;
2) для другої групи платників єдиного податку - у межах до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати на 1 січня 2018 року, тобто до 744,60 грн.
Відсоткова ставка єдиного податку для платників третьої групи встановлюється у розмірі:
1) 3 відсотки доходу - у разі сплати податку на додану вартість згідно з ПКУ;
2) 5 відсотків доходу - у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.

Податкова знижка за користування іпотечним житловим кредитом: алгоритм розрахунку
Криворізька північна ОДПІ інформує, що громадяни мають право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року (п.175.1 ст.175 Податкового кодексу України (далі - ПКУ).
Таке право виникає в разі, якщо за рахунок іпотечного житлового кредиту будується чи купується житловий будинок (квартира, кімната), визначений платником податку як основне місце його проживання, зокрема, згідно з позначкою в паспорті про реєстрацію за місцезнаходженням такого житла.
Алгоритм розрахунку податкової знижки розраховується наступним чином:
- визначається база оподаткування шляхом зменшення річної суми нарахованої (виплаченої) заробітної плати на суму єдиного соціального внеску та податкової соціальної пільги з урахуванням положень п.164.6 ст.164 ПКУ. При цьому, інформацію щодо сум нарахованого загального річного оподатковуваного доходу, застосованих податкових соціальних пільг, утриманого єдиного соціального внеску та податку на доходи фізичних осіб фізичні особи отримують у вигляді довідки про доходи від свого роботодавця;
- на підставі підтверджувальних документів визначається сума витрат у вигляді частини суми процентів, сплачених таким платником податку за користування іпотечним житловим кредитом, яка з урахуванням коефіцієнту, включається до податкової знижки. Коефіцієнт розраховується за такою формулою:
К = МП / ФП,
де К - коефіцієнт;
МП - мінімальна загальна площа житла, що дорівнює 100 квадратним метрам;
ФП - фактична загальна площа житла, що будується (придбавається) платником податку за рахунок іпотечного кредиту;
- розраховується сума податку на доходи фізичних осіб, на яку зменшуються податкові зобов’язані у зв’язку з використанням права на податкову знижку, шляхом різниці між базою оподаткування та понесеними платником податку витратами у вигляді частини суми процентів, сплачених таким платником податку за користування іпотечним житловим кредитом, помноженої на ставку податку.
- здійснюється порівняння розрахункової суми податку із сумою податку, фактично утриманого із заробітної плати за рік.
У разі, якщо сума податку, утриманого із заробітної плати, перевищує розраховану суму податку, то така сума підлягає поверненню платнику податку.
Для отримання податкової знижки необхідно подати податкову декларацію про майновий стан і доходи до кінця поточного року.

Делегація ДФС ознайомилася з роботою Навчального центру митних органів Словацької Республіки
За сприяння Програми з експортного контролю та безпеки кордонів (EXBS) представники ДФС, зокрема, Департаменту спеціалізованої підготовки та кінологічного забезпечення ДФС відвідали з ознайомчим візитом Навчальний центр митних органів Словацької Республіки у м. Вишнє Нємєцке.
У ході візиту словацькі фахівці ознайомили українських колег з організаційною структурою та сферами відповідальності Міністерства фінансів Словацької Республіки, діяльністю Навчального центру митних органів Словацької Республіки у м. Вишнє Нємєцке, зокрема, системою професійної підготовки кадрів, програмами, навчальними планами, які тут реалізуються.
Особлива увага приділялася роботі Кінологічної служби, її структурі, системі підготовки кінологічних команд тощо.
Представники ДФС також мали можливість в автомобільному пункті пропуску «Вишнє Нємєцке» ознайомитися з досвідом словацьких колег з використання стаціонарної скануючої системи щодо виявлення предметів, заборонених до переміщення через митний кордон. Слід зазначити, що посадові особи митної адміністрації Словацької Республіки у своїй роботі мають змогу порівнювати отримані рентген-зображення з аналогічними, які знаходяться в базі даних попередніх сканувань. Враховуючи напрацювання колег-митників, при обговоренні питань співпраці між митними органами обох країн було узгоджено проведення спільної підготовки операторів скануючих систем.
У свою чергу фахівці Департаменту презентували словацькій стороні діяльність своєї установи, навчальні програми, організацію здійснення кінологічного забезпечення в Державній фіскальній службі України, роботу Регіонального навчального кінологічного центру ВМО (м. Хмельницький, Україна).
Враховуючи потужну професійну базу підготовки українських кінологічних команд, було досягнуто домовленостей щодо надання представниками ДФС практичної допомоги у проведенні курсів з дресирування службових собак Міністерства фінансів Словацької Республіки з використанням методики (клікер дресирування) по привчанню собаки до пошуку предметів заборонених до переміщення.
Учасники заходу також обговорили питання розвитку подальшої співпраці у напрямі підвищення рівня професійної компетентності працівників митних адміністрацій обох країн. Так, корисними для українських і словацьких митників стане обмін досвідом у сфері протидії розповсюдженню зброї масового ураження, а також проведення спільних/транскордонних навчань для формування скоординованого порядку контролю, формування знань щодо виявляння митних правопорушень.
У рамках візиту було прийнято рішення щодо участі кінологічних команд ДФС у міжнародних змаганнях ім. Мілана Кадлацея, що відбудуться у у вересні 2018 року у м. Великий Медер, Словацька Республіка, а також участі кінологічних команд Міністерства фінансів Словацької Республіки у ІV Міжнародних змаганнях кінологічних команд Україна 2018 , що відбудуться у травні цього року на базі Департаменту спеціалізованої підготовки та кінологічного забезпечення ДФС.

У пункті пропуску «Бориспіль» почастішали спроби незаконного ввезення іноземцями психотропних речовин
Працівниками Управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Київської митниці ДФС у пункті пропуску «Бориспіль» на постійній основі здійснюється контроль за незаконним переміщенням авіапасажирами наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів через митний кордон України.
Цього разу 100 таблеток "Alpralid" (діюча речовина – альпразолам 0,25 мг.) та 80 таблеток "Brotizolam" (діюча речовина – бротізолам 0,25) намагався ввезти на територію України з порушенням митних правил громадянин Ізраїлю, який прилетів з Тель-Авіва.
Для проходження митного контролю іноземець скористався спрощеною системою – «зелений коридор», яка, зокрема, передбачає відсутність у громадян предметів, заборонених до переміщення через митний кордон України, або обмежених до переміщення.
На момент проходження митного контролю належним чином оформленої митної декларації пасажир не надав, з приводу декларування до інспекторів митниці не звертався. Рецепта на переміщувані ним лікарські засоби "Alpralid", "Brotizolam" не мав.
Таблетки, які переміщувалися без ознак приховування в боковій кишені дорожньої валізи, було виявлено під час проведення вибіркового митного контролю багажу авіапасажирів, після перетину громадянином Ізраїлю „білої лінії”, яка позначає закінчення зони спрощеного митного контролю „зелений коридор”.
Всього з початку року працівниками Київської митниці ДФС зафіксовано вже 9 спроб незаконного переміщення через митний кордон України в пункті пропуску «Бориспіль» наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів. 6 з цих спроб здійснили іноземці, скориставшись спрощеною системою «зелений коридор».
Складено протокол про порушення митних правил за ст. 471 Митного кодексу України. Препарати з вмістом психотропних речовин вилучено до винесення судом рішення у справі.
Довідково: діюча речовина – альпразолам, яка входить до складу лікарського засобу "Alpralid" та діюча речовина – бротізолам, яка входить до складу лікарського засобу "Brotizolam", відносяться до Таблиці III, списку № 2 психотропних речовин, обіг яких обмежено і стосовно яких допускаються виключення деяких заходів контролю згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 р. № 770 „Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів”.

У січні завдяки слідчим ДФС Дніпропетровщини бюджету відшкодовано 1 млн. 722 тис. грн. збитків від фінансових злочинів
Протягом січня 2018 року слідчі Головного управління ДФС у Дніпропетровській області розслідували 249 кримінальних проваджень, з яких 131 - прийнято до провадження у поточному році.
Досудове розслідування закінчено з 15 кримінальних проваджень, з яких до суду направлено - 10. З обвинувальним актом до судових інстанцій скеровано 8 проваджень, а також 2 кримінальних провадження направлено до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності. Ще 5 кримінальних проваджень закрито.
Крім того, за перший місяць 2018 року за підслідністю направлено 100 кримінальних проваджень, приєднано до інших проваджень 10 кримінальних проваджень.
Завдяки розслідуваним справам слідчими ДФС Дніпропетровської області впродовж січня поточного року встановлено нанесених державі збитків у сумі 2 млн. 509 тис. грн., з яких 1 млн. 722 тис. грн. вже відшкодовано бюджету.

Внесення фізичною особою нерухомого майна до статутного фонду юридичної особи в обмін на корпоративні права: чи є об’єкт оподаткування ПДВ?
Інформуємо, що відповідно до п.п.«а» п.185.1 ст.185 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст.186 ПКУ.
Згідно із п.п.14.1.191 п.14.1 ст.14 розділу І ПКУ постачання товарів – будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, зокрема обмін.
Отже, якщо фізична особа здійснює підприємницьку діяльність та є зареєстрованою платником ПДВ, то операція із внесення такою особою рухомого/нерухомого майна до статутного фонду юридичної особи в обмін на корпоративні права є об’єктом оподаткування ПДВ.

До уваги платників, які застосовують РРО!
Згідно з п.7 розділу ІІ Порядку опломбування реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 №547 (далі – Порядок), після опломбування центр сервісного обслуговування (далі – ЦСО) видає (або додає) суб’єкту господарювання довідку про опломбування реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) за формою №1-ЦСО (додаток 1 до Порядку) (далі – довідка про опломбування).
Довідка про опломбування складається у двох примірниках, один з яких надається суб’єкту господарювання, інший зберігається у ЦСО, що здійснив опломбування.
Копію кожної довідки про опломбування, виданої ЦСО, суб’єкт господарювання повинен подати до контролюючого органу за місцем реєстрації РРО.
Формою довідки про опломбування РРО передбачено заповнення, зокрема, граф «Причина розпломбування» та «Характер виявленої несправності РРО».
Таким чином, у разі ремонту РРО суб’єкт господарювання надає до контролюючих органів довідку про опломбування РРО, яка видається ЦСО із зазначенням в ній, зокрема причини розпломбування.

Зменшення суми отриманого доходу у ФОП на загальній системі оподаткування можливо лише на суму повернутих коштів за товари
Нагадуємо, що порядок оподаткування доходів, отриманих фізичною особою – підприємцем (далі – ФОП) від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, встановлено ст.177 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).
Об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої ФОП (п.177.2 ст.177 ПКУ).
Відповідно до п.177.10 ст.177 ПКУ ФОП зобов’язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару.
Форми Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть ФОП, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність (далі – Книга), та Порядок її ведення (далі – Порядок) затверджено Наказом Міністерства доходів і зборів України від 16.09.2013 №481.
Відповідно до п.п.2 п.6 Порядку у графі 2 Книги відображається сума доходу, отриманого від здійснення господарської або незалежної професійної діяльності із сумарним підсумком за місяць, квартал, рік, зокрема, кошти, що надійшли на поточний рахунок, касу платника податків та/або отримано готівкою, сума заборгованості, за якою минув строк позовної давності, вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг).
У графі 3 Книги вказується сума повернутих самозайнятою особою коштів за товари (роботи та послуги) та/або повернутої передплати (п.п.3 п.6 Порядку).
При цьому загальна сума отриманого доходу, яка підлягає декларуванню, розраховується як різниця між отриманим доходом від здійснення господарської або незалежної професійної діяльності (графа 2 Книги) та сумою повернутих самозайнятою особою коштів за товари (роботи та послуги) (графа 3 Книги) та зазначається у графі 4 Книги.
Враховуючи викладене, доходом ФОП, яка перебуває на загальній системі оподаткування, вважається отримана виручка у грошовій та негрошовій формах.
Зменшення загальної суми отриманого доходу, яка підлягає декларуванню, можливо лише на суму повернутих коштів за товари (роботи та послуги) та/або повернутої передплати.
Тобто, зменшення суми доходу, яка підлягає декларуванню ФОП на загальній системі оподаткування, на суму повернутих товарів без фактичного повернення покупцю грошових коштів нормами податкового законодавства не передбачено.

Перереєстрація юридичної особи в контролюючих органах у зв’язку зі зміною організаційно-правової форми
Згідно з п.106.1 ст.106 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 №435-IV зі змінами та доповненнями (далі – ЦКУ) злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, – за рішенням суду або відповідних органів державної влади.
Загальні засади державної реєстрації у разі виділу, злиття, перетворення, поділу або приєднання юридичних осіб визначені ст.4 Закону України від 15.05.2003 №755-ІV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (далі – Закон №755).
Інформаційна взаємодія між Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) та інформаційними системами державних органів передбачена ст.13 Закону №755 та у випадках, визначених ст.13 Закону №755, здійснюється інформаційно-телекомунікаційними засобами в електронній формі у порядку, визначеному Міністерством юстиції України спільно з відповідними державними органами.
Технічний адміністратор ЄДР в день проведення реєстраційної дії забезпечує передачу до інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує єдину державну податкову політику та державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, відомостей про проведення такої реєстраційної дії.
Відповідно до статей 64 та 67 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями та розділів ІІІ, ХІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588 (у редакції наказу Мінфіну від 22.04.2014 №462), взяття на облік/зняття з обліку за основним місцем обліку юридичних осіб та їх відокремлених підрозділів як платників податків та зборів у контролюючих органах здійснюється на підставі відомостей, наданих державним реєстратором згідно із Законом №755.

Державна фіскальна служба розпочинає процедуру надання розстрочень по сплаті ПДВ при ввезенні на митну територію України обладнання
З 01 січня 2018 року набрали чинності зміни до Податкового кодексу України щодо розстрочення сплати податку на додану вартість при ввезенні на митну територію України обладнання за переліком згідно з пунктом 65 підрозділу 2 розділу ХХ “Перехідні положення” Податкового кодексу України, яке ввозиться платником податку для власного виробництва на території України.
Розстрочення надається на термін, зазначений у заяві платника податку, але не більше 24 календарних місяців без нарахування процентів, пені та штрафів, визначених Податковим кодексом України.
Розстрочення не надається, якщо обладнання має походження з країни, визнаної Україною державою-окупантом та/або державою-агресором по відношенню до України, ввозиться з території такої країни та/або з тимчасово окупованої території України.
Для реалізації права платників податків на отримання розстрочення сплати ПДВ Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 07 лютого 2018 року №85 «Про затвердження Порядку надання розстрочення сплати податку на додану вартість та застосування забезпечення виконання зобов’язань під час ввезення на митну територію України обладнання для власного виробництва на території України», яка набрала чинності з дня її опублікування 21 лютого 2018 року.
Зазначений Порядок визначає процедуру надання розстрочення сплати ПДВ та застосування забезпечення виконання зобов’язань під час ввезення на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту обладнання.
Для отримання розстрочення сплати ПДВ платник податку подає до митниці ДФС:
- заяву за встановленою формою;
- документи, передбачені статтею 335 Митного кодексу України;
- бізнес-проект, бізнес-план або інший документ, у якому зазначено технологічний процес з економічними розрахунками та очікувані результати діяльності;
- наявні висновки державних органів, експертних установ, організацій, державні стандарти і стандарти підприємства, технічні умови, технічну документацію, документи, що підтверджують наявність виробничих потужностей, приміщень.
Рішення про надання розстрочення сплати ПДВ приймається митницею ДФС за рекомендацією комісії протягом 10 робочих днів з дати надходження заяви. У разі, якщо сума податку, заявлена до розстрочення, становить понад 1 млн. гривень, рішення приймається за погодженням з Головою ДФС протягом 25 робочих днів з дати надходження заяви.
Платник податку, який отримав рішення:
- сплачує перший платіж під час митного оформлення обладнання та надає на залишок суми податку забезпечення виконання зобов’язань або банківську гарантію, видану відповідно до законодавства;
- щомісяця у строк, встановлений у рішенні, сплачує розстрочені суми ПДВ з поданням додаткової митної декларації, в якій зазначаються відомості про митну вартість обладнання, визначену на дату поміщення такого обладнання у митний режим імпорту;
- щомісяця не пізніше наступного робочого дня за днем сплати частини розстроченої суми податку подає до головного управління ДФС в області, м. Києві, Офісу великих платників податків ДФС звіт про цільове використання обладнання, ввезеного на митну територію України для власного виробництва на території України;
- має право достроково сплатити розстрочену суму податку.
Протягом найближчого часу будуть створені відповідні комісії та розпочата процедура надання розстрочень.

Система АСАУР виявила порушника, який перевозив товари, що перевищували неоподатковувану норму
На Львівщині викрито громадянина, який намагався ввезти товари, обсяг яких перевищував неоподатковувану норму переміщення через митний кордон України.
Громадянин України як водій автомобіля «Mercedes-Benz Sprinter» в’їхав з Республіки Польщі в пункт пропуску «Краковець» (Львівська обл.). Для перетину кордону обрав смугу спрощеного контролю «зелений коридор».
Під час митного контролю вказаного транспортного засобу та внесення в базу даних про осіб, які в ньому переміщувались, спрацювала автоматизована система аналізу та управління ризиками (АСАУР) на предмет в’їзду в Україну одного з пасажирів вказаного автомобіля частіше одного разу протягом 72 годин. Це стало підставою для проведення більш ретельного огляду транспортного засобу.
Під час митного огляду в автівці було виявлено товари в обсягах, що перевищують неоподатковувану норму переміщення через митний кордон України, визначену умовами ввезення громадянами товарів на митну територію України відповідно до вимог ст. 374 Митного кодексу України та ст. 196 Податкового кодексу України.
Зокрема, виявлено 18 предметів побутової техніки: мікрохвильові печі, духовки, посудомийні машини, індукційні та газові плити тощо, які водій автомобіля визнав своєю власністю. Загальна вага товару становить понад540 кг, а вартість, згідно з поданими під час митного контролю фіскальними чеками, становить більш ніж 6 230 Євро.
Таким чином, водієм порушено встановлений порядок проходження митного контролю під час проїзду через «зелений коридор» та вчинено дії, спрямовані на переміщення товарів в обсягах, що перевищують неоподатковувану норму переміщення через митний кордон. Зазначені дії мають ознаки порушення митних правил, передбачених ст.471 Митного кодексу України. Товар вилучено, справу скерують до суду.
Нагадуємо, що з 01.01.2018 набрали чинності зміни до Податкового кодексу України, відповідно до статті 191 якого у разі ввезення на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі товарів (крім підакцизних товарів та особистих речей), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 500 євро та сумарна вага яких не перевищує 50 кг, через інші, ніж відкриті для повітряного сполучення, пункти пропуску через державний кордон України фізичною особою, яка була відсутня в Україні менше ніж 24 години або яка в'їжджає в Україну частіше одного разу протягом 72 годин, базою оподаткування податком на додану вартість є частина сумарної фактурної вартості таких товарів, що перевищує еквівалент 50 євро, з урахуванням мита, що підлягає сплаті.
У разі ввезення на митну територію України фізичними особами у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі товарів (крім підакцизних товарів та особистих речей) через інші, ніж відкриті для повітряного сполучення, пункти пропуску через державний кордон України, сумарна вага яких перевищує 50 кг, базою оподаткування є сумарна фактурна вартість товарів, обчислена пропорційно до ваги, що перевищує 50 кг, з урахуванням мита, що підлягає сплаті.
Оподаткування митом товарів, які ввозяться на митну територію України громадянами, здійснюється відповідно до вимог статті 374 Митного кодексу України.

Оновлено Державний реєстр РРО

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що з 20.02.2018 набрав чинності наказ ДФС України від 20.02.2018 №79, яким затверджено у новій редакції Державний реєстр РРО.
Визнано таким, що втратив чинність, наказ ДФС України від 18.12.2017 №854.

Процедуру надання розстрочень по сплаті ПДВ при ввезенні на митну територію України обладнання розпочато
Відповідно до п.65 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) Кабінет Міністрів України постановою від 07.02.2018 №85 (далі – Постанова №85) затвердив Порядок надання розстрочення сплати податку на додану вартість та застосування забезпечення виконання зобов’язань під час ввезення на митну територію України обладнання для власного виробництва на території України (далі – Порядок).
Прийнятий Порядок забезпечить можливість українських підприємств при імпорті обладнання для власного виробництва на території України розстрочити сплату ПДВ на термін до 2 років без нарахування процентів, пені та штрафів.
Порядок передбачає, що для отримання розстрочення імпортер подає відповідну заяву до митниці ДФС, яка на підставі перевірки документів, що додаються до такої заяви, протягом 10 робочих днів приймає рішення про надання розстрочення (якщо сума розстрочення становить понад 1 млн. грн., рішення приймається за погодженням з Головою ДФС протягом 25 робочих днів).
На веб-сайті ДФС оприлюднюється інформація про прийняті рішення.
Постанова №85 набрала чинності 21.02.2018, опублікована на Єдиному веб-порталі органів виконавчої влади України «Урядовий портал» за посиланням
https://www.kmu.gov.ua/ua/npas/pro-zatverdzhennya-poryadku

Вихід фізичної особи із засновницького складу юридичної особи – платника єдиного податку ІІІ групи: коли є об’єкт оподаткування?
Згідно з п.п.2 п.292.1 ст.292 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) доходом платника єдиного податку для юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п.292.3 ст.292 ПКУ.
Відповідно до п.п.8 п.292.11 ст.292 ПКУ до складу доходу, визначеного ст.292 ПКУ, не включаються суми коштів та вартість майна, внесені засновниками або учасниками платника єдиного податку до статутного капіталу такого платника.
Якщо засновник при його виході із засновницького складу отримує від емітента корпоративних прав – юридичної особи – платника єдиного податку майно (основні засоби, товари) замість грошових коштів, що були внесені таким засновником, то така операція для платника єдиного податку прирівнюється до продажу такого майна.
При цьому, якщо вартість майна (основних засобів, товарів) дорівнює або вища вартості внеску до статутного фонду, здійсненого засновником в грошовій формі, то об’єкт оподаткування у юридичної особи – платника єдиного податку не виникає. У разі, якщо вартість майна (основних засобів, товарів) є нижчою вартості внеску до статутного фонду, то частина внеску, яка залишається неповерненою засновнику, у разі його виходу із засновницького складу, має бути включена до складу доходу емітента корпоративних прав – юридичної особи – платника єдиного податку ІІІ групи.

Сума щомісячного грошового утримання, отримана згідно договору про довічне утримання, підлягає декларуванню
Повідомляємо, що ст.744 Цивільного кодексу України від 16.01.03 №435-IV зі змінами (далі – ЦКУ) встановлено, що за договором довічного утримання (догляду) одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов’язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно. Обсяги обов’язків набувача встановлюються за згодою сторін у договорі.
У договорі довічного утримання (догляду) можуть бути визначені всі види матеріального забезпечення, а також усі види догляду (опікування), якими набувач має забезпечувати відчужувача (п.1 ст.749 ЦКУ).
З наведених законодавчих норм випливає, що при укладанні договору довічного утримання (догляду) відчужувач одержує дохід у вигляді вартості матеріального забезпечення та послуг з догляду (опікування), визначених у договорі.
Відповідно до п.п.«є» п.п.14.1.54 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), дохід з джерелом його походження з України – будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно у вигляді, зокрема, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов цивільно-правового договору.
Фізична особа, як резидент так і нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження з України є платником податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) (п.п.164.1.1 та п.п.164.1.2 п.164.2 ст.164 ПКУ).
Платник ПДФО, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів (п.п.168.2.1 п.168.2 ст.168 ПКУ).
Отже, при отриманні від фізичної особи доходу у вигляді вартості матеріального забезпечення та послуг з догляду (опікування), визначених у договорі довічного утримання, відчужувач зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію про майновий стан і доходи за наслідками звітного податкового року за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 №859 зі змінами, а також сплатити ПДФО з таких доходів.

Перспективи взаємодії між бізнес – спільнотою та фіскальною службою обговорювалися під час зустрічі керівника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Оксани Томчук і представників Офісу ЄБА в м. Дніпро
У Головному управлінні ДФС у Дніпропетровській області відбулася зустріч виконуючої обов’язки начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Оксани Томчук з представниками Офісу Європейської Бізнес Асоціації в м.Дніпро. Під час зустрічі доведено підсумки роботи ГУ ДФС за 2017 рік та січень 2018 року, розглянуто перспективи взаємодії між бізнес - спільнотою і органами фіскальної служби та актуальні питання податкового законодавства.
Розпочинаючи зустріч, Оксана Томчук зазначила, що ГУ ДФС орієнтує свою роботу на плідну співпрацю з бізнесом та громадськістю, на подальше налагодження з ними толерантних, партнерських відносин. Адже зворотній зв’язок із платниками податків дає змогу оперативно вирішувати питання, що виникають у відносинах між владою та бізнесом. А одним із основних завдань фіскальної служби з урахуванням вимог часу – створювати максимально комфортні умови для того, щоб бізнесу було зручно сплачувати встановлені законом податки і збори.
Представників бізнесу цікавила низка питань, частина яких, як наприклад: технічні особливості процесу реєстрації електронних податкових накладних, блокування податкових накладних, проведення перевірок, оподаткування податком на прибуток, трансфертного ціноутворення, земельного податку тощо.
Координатор Офісу Європейської Бізнес Асоціації в м.Дніпро Катерина Присажнюк висловила подяку за проведену зустріч та досягнення спільного погляду між представниками бізнесу та контролюючими органами.
Зустріч пройшла в діловій атмосфері. Представники бізнесу отримали відповіді на актуальні питання та практичні поради щодо застосування податкового законодавства.

За матеріалами Головного управління внутрішньої безпеки ДФС у січні розпочато 29 кримінальних проваджень
У січні поточного року підрозділами Головного управління внутрішньої безпеки ДФС проведено 154 службових розслідувань і перевірок. За їх результатами винесено 21 офіційне застереження, притягнуто до дисциплінарної відповідальності 24 особи, одну особу вже звільнено із займаної посади.
За фактами вчинення посадовими особами органів фіскальної служби корупційних та інших злочинів у сфері службової діяльності, правоохоронними органами розпочато 33 кримінальні провадження, з них 29 – за матеріалами підрозділів ГУВБ.
У ході розслідування кримінальних проваджень, розпочатих за матеріалами підрозділів ГУВБ, працівникам органів ДФС оголошено
6 повідомлень про підозру у вчиненні злочинів.

До суду направлено 4 обвинувальні акти, одну особу судом вже визнано винною у скоєнні злочину.
Стосовно посадових осіб фіскальних органів складено та направлено до суду 19 протоколів про вчинення адміністративних корупційних правопорушень.
Нагадуємо, що в ДФС працює сервіс «Пульс», на який платники мають змогу повідомити про неправомірні дії працівників служби. Так, у січні було перевірено 13 повідомлень про можливі неправомірні дії з боку посадових осіб ДФС. З них одне частково підтвердилося.
Також було перевірено близько 60 звернень фізичних та юридичних осіб щодо можливих неправомірних дій, вчинених співробітниками податкової та митної сфер, 7 з яких повністю або частково підтвердилися.

У пункті пропуску «Бориспіль» митниками вилучено 20 кг срібла в гранулах
Працівниками Управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Київської митниці ДФС зафіксовано спробу незаконного переміщення через митний кордон України в пункті пропуску «Бориспіль» партії срібла в гранулах.
20 кг срібла намагався ввезти на територію України з порушенням українського законодавства наш співвітчизник, який повернувся авіарейсом з Туреччини. Для проходження митного контролю громадянин обрав спрощену систему – «зелений коридор», чим автоматично засвідчив, що не має предметів, обов’язкових до декларування, або обмежених до переміщення через митний кордон України.
На момент проходження митного контролю належним чином оформленої митної декларації пасажир не надав, до моменту перетину «білої лінії» до інспекторів митниці з приводу декларування переміщуваних товарів не звертався.
Партію срібла в гранулах, що знаходилася в рюкзаку (ручній поклажі) без ознак приховування, було виявлено під час проведення вибіркового митного контролю багажу громадян після перетину чоловіком «білої лінії», яка позначає закінчення зони спрощеного митного контролю «зелений коридор».
Будь-які цінові документи на товар та сертифікати якості у пасажира відсутні.
Складено протокол про порушення митних правил. Срібло вилучено до винесення судом рішення у справі. Вирішується питання про визначення вартості вилученого товару.
Довідково: відповідно до ч.8 ст.374 Митного кодексу України товари, сумарна фактурна вартість яких перевищує еквівалент 10000 євро, що переміщуються у ручній поклажі, підлягають декларуванню та митному оформленню з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств.

На Дніпропетровщині у січні внутрішня безпека провела 8 службових розслідувань та перевірок
Протягом січня поточного року управлінням внутрішньої безпеки територіальних органів ДФС у Дніпропетровській області ГУ ДФС у Дніпропетровській області проведено 8 службових розслідувань та перевірок.
За результатами цих перевірок винесено 5 офіційних застережень працівникам ГУ ДФС області та Дніпропетровської митниці, оголошено одну підозру працівнику Дніпропетровської митниці та складено один протокол працівнику ГУ ДФС області за скоєння правопорушення пов’язаного з корупцією.
З метою недопущення на вакантні та керівні посади в органах ДФС осіб, що своїми діями або вчинками можуть дискредитувати імідж служби, у першому місяці 2018 року проведено перевірки 24-х кандидатів на працевлаштування. За підсумками перевірок 2 претендентам відмовлено у прийомі на службу.


Про зміну технологічних сертифікатів АЦСК ІДД ДФС
Інформуємо, що Акредитований центр сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС України (далі – АЦСК ІДД ДФС) повідомив наступне.
Для підтримання належного рівня функціонування програмного забезпечення, яке використовується для підписання електронних документів, платникам необхідно завантажити та додати до «файлового сховища сертифікатів» нові технологічні сертифікати центру та серверів центру.
Повний перелік актуальних технологічних сертифікатів АЦСК ІДД ДФС розміщено у розділі «Сертифікати АЦСК» офіційного інформаційного ресурсу.
Більш детальна інформація за посиланням
https://acskidd.gov.ua/news#198

Сплата за землю: чи є обов’язок у фізичних осіб подавати податкову декларацію?
Відповідно до п.286.2 ст.286 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму земельного податку щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст.46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Нарахування фізичним особам сум земельного податку проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 01 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст.58 ПКУ (абзац перший п.286.5 ст.286 ПКУ).
У аналогічному порядку контролюючі органи здійснюють нарахування сум орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.
Отже, фізичні особи (громадяни), які оформили правовстановлюючі документи на земельну ділянку (свідоцтво про право власності або користування земельної ділянки) або договори оренди земельної ділянки державної та комунальної власності, не подають до контролюючих органів податкові декларації з плати за землю.
Нарахування фізичним особам сум земельного податку проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 01 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення земельного податку та/або орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Суми кредиту, отримані неприбутковою бюджетною установою не підлягають оподаткуванню за певних умов
Відповідно до п.п.14.1.258 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) фінансовий кредит – кошти, що надаються банком-резидентом або нерезидентом, що кваліфікується як банківська установа згідно із законодавством країни перебування нерезидента, або резидентами і нерезидентами, які мають згідно з відповідним законодавством статус небанківських фінансових установ, а також іноземною державою або його офіційними агентствами, міжнародними фінансовими організаціями та іншими кредиторами – нерезидентами юридичній чи фізичній особі на визначений строк для цільового використання та під процент.
Пунктом 133.4 ст.133 ПКУ встановлено, що не є платниками податку на прибуток неприбуткові підприємства, установи та організації у порядку та на умовах, встановлених цим пунктом.
До неприбуткових організацій, що відповідають вимогам п.133.4 ст.133 ПКУ і не є платниками податку на прибуток, відносяться, зокрема, бюджетні установи (п.п.133.4.6 п.133.4 ст.133 ПКУ).
Доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами (п.п.133.4.2 п.133.4 ст.133 ПКУ).
Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 №228 затверджено Порядок складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ (далі – Порядок).
Кошторис бюджетної установи (далі – кошторис) – основний плановий фінансовий документ бюджетної установи, яким на бюджетний період встановлюються повноваження щодо отримання надходжень і розподіл бюджетних асигнувань на взяття бюджетних зобов’язань та здійснення платежів для виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнення результатів, визначених відповідно до бюджетних призначень (п.1 Порядку).
Отже, не підлягають оподаткуванню суми кредиту, отримані неприбутковою бюджетною установою за умови, що кошторис такої неприбуткової бюджетної установи передбачає зазначені доходи. При цьому доходи у вигляді сум кредиту повинні використовуватись виключно для фінансування видатків, передбачених кошторисом, на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами. У разі недотримання цих умов така неприбуткова організація підлягає виключенню з Реєстру неприбуткових установ та організацій згідно з підпунктами 133.4.3 та 133.4.4 п.133.4 ст.133 ПКУ.

TADAT: Окремі процедури податкового адміністрування в ДФС відповідають найкращим світовим практикам
Експерти місії TADAT представили попередній звіт з оцінювання системи податкового адміністрування ДФС. TADAT – діагностичний інструмент оцінки ефективності податкової системи, розроблений МВФ, Єврокомісією та Світовим банком.
Місія працювала протягом двох тижнів. Остаточний офіційний звіт буде опубліковано у квітні після того, як ДФС надасть свої зауваження та пропозиції до попереднього аналізу ситуації в податковій системі, що може суттєво покращити результат діагностики. Строк надання рекомендацій – 21 день.
Зокрема, міжнародними експертами оцінювання проводилось по дев’яти ключовим напрямкам:
- цілісність бази даних зареєстрованих платників податків;
- ефективне управління ризиками;
- сприяння добровільному дотриманню норм;
- своєчасне подання податкових декларацій;
- своєчасна сплата податкових зобов’язань;
- забезпечення достовірності звітності;
- ефективне вирішення податкових спорів;
- ефективне управління доходами;
- підзвітність та прозорість.
В.о. Голови ДФС Мирослав Продан подякував експертам місії за об’єктивний та незаангажований аудит діяльності ДФС та податкових систем та підкреслив, що проведена масштабна робота місії підтверджує ефективність міжнародного проекту TADAT.
«Я приємно вражений достатньо високими оцінками, але абсолютно розумію, що в нас ще є багато недопрацювань. Дуже важливо, що ми цю інформацію отримуємо якраз на етапі розвитку наших стратегічних ініціатив. Така об’єктивна інформація сьогодні дасть можливість зробити детальний аналіз наших стратегічних ініціатив, внести певні корективи з метою усунення тих недоліків, які виявлено під час даної місії. Цікаво почути правду від людей, не заангажованих процесом», – наголосив в.о. Голови ДФС Мирослав Продан.
Експерти місії відзначили, що TADAT – це не рекомендаційний звіт, а «базова лінія» для подальших позитивних змін. Оцінювання лише вказує, на якому рівні знаходиться країна порівняно з найкращими світовими практиками.
За їх словами, з огляду на історичні витоки та чинну економічну ситуацію в Україні, попередні оцінки, які були надані місією під час першого в історії податкової служби діагностичного оцінювання адміністрування, є досить високими. Експерти місії TADAT відзначили прозорість роботи ДФС, актуальність електронних сервісів, які розробляються відповідно до вимог платників, високий рівень вжиття заходів за результатами судових спорів, а також своєчасність подання декларацій та сплати податкових зобов’язань. По цих напрямках ДФС отримала найвищий бал – «А», тобто ці процедури відповідають найкращим світовим практикам.
Оцінку «B», тобто досить надійний рівень результативності, який дещо поступається передовій міжнародній практиці, отримали такі показники, як ефективний зворотній зв’язок з платниками податків, макропрогнозування податкових надходжень, внутрішній контроль та зовнішній нагляд за діяльністю ДФС.
Експерти місії окреслили напрями, за якими вже найближчим часом ДФС зможе продемонструвати покращення своєї роботи. Це стосується, зокрема, введення в практику стратегії добровільної сплати податків та зборів, ефективного управління ризиками та актуалізації баз даних платників. Крім того, члени місії відзначили, що результати TADAT є логічним підтвердженням актуальності розроблених службою Стратегічних ініціатив ДФС-2020.
Відзначимо, що у попередні роки діагностику податкових систем за методикою TADAT вже проходили такі пострадянські країни, як Грузія та Вірменія. Якщо порівнювати дані України та Грузії, як асоційованого члена ЄС, після реформування податкової системи, то результати діагностики для української фіскальної служби є більш позитивними. Зокрема, мова йде про такі напрямки, як розвиток електронних сервісів та послуг, вирішення податкових спорів та вжиття заходів за їх результатами, своєчасність подання податкової звітності. Грузія по цих напрямках отримала «B», «C» та «C» відповідно.

Працівники Львівської митниці ДФС викрили схему «подрібнення партій товару»
Дев’ять громадян намагались ввезти в Україну понад 30 предметів побутової техніки з порушенням митних правил.
Так, 24.02.2018 з Республіки Польщі в напрямку «в’їзд в Україну» смугою спрощеного контролю «зелений коридор» у зону митного контролю митного поста «Угринів» прибули два мікроавтобуси з пасажирами. Під час митного огляду в транспортних засобах було виявлено товари в обсягах, що перевищують неоподатковувану норму переміщення через митний кордон України, визначену умовами ввезення громадянами товарів на митну територію України відповідно до вимог ст. 374 Митного кодексу України та ст. 196 Податкового кодексу України.
Зокрема, в автомобілі виявлено духовки, телевізори, монітори, принтер – загалом 33 предмети вартістю близько 60 тис. грн.
Виявити правопорушення вдалось завдяки автоматизованій системі аналізу та управління ризиками (АСАУР). Вона спрацювала, що означало, що в Україну пасажири автомобіля їхали повторно протягом 72 годин. Це стало підставою для проведення більш ретельного огляду транспортного засобу.
Отже, громадяни порушили встановлений порядок проходження митного контролю під час проїзду через «зелений коридор» та вчинили дії, спрямовані на переміщення товарів в обсягах, що перевищують неоподатковувану норму переміщення через митний кордон. За цими фактами, стосовно дев’яти громадян, складено протоколи про порушення митних правил за ознаками, передбачених ст.471 Митного кодексу України. Товари вилучено, справи скерують до суду.
Упродовж останнього тижня це вже другий випадок, коли спрацювала АСАУР на предмет в’їзду в Україну пасажирів які переміщувались повторно протягом 72 годин.
Загалом у період з 19 по 25 лютого 2018 року працівники Львівської митниці ДФС склали 153 протоколи про порушення митних правил на суму понад 378,4 тис. грн. у 16 протоколах про порушення митних правил, вартість предметів правопорушення встановлюється.
Як відомо, з 01.01.2018 набрали чинності зміни до Податкового кодексу України, відповідно до статті 191 якого, у разі ввезення на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі товарів (крім підакцизних товарів та особистих речей), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 500 євро та сумарна вага яких не перевищує 50 кг, через інші, ніж відкриті для повітряного сполучення, пункти пропуску через державний кордон України фізичною особою, яка була відсутня в Україні менше ніж 24 години або яка в'їжджає в Україну частіше одного разу протягом 72 годин, базою оподаткування податком на додану вартість є частина сумарної фактурної вартості таких товарів, що перевищує еквівалент 50 євро, з урахуванням мита, що підлягає сплаті. У разі ввезення на митну територію України фізичними особами у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі товарів (крім підакцизних товарів та особистих речей) через інші, ніж відкриті для повітряного сполучення, пункти пропуску через державний кордон України, сумарна вага яких перевищує 50 кг, базою оподаткування є сумарна фактурна вартість товарів, обчислена пропорційно до ваги, що перевищує 50 кг, з урахуванням мита, що підлягає сплаті.
Оподаткування митом товарів, які ввозяться на митну територію України громадянами, здійснюється відповідно до вимог статті 374 Митного кодексу України.

Юристи ГУ ДФС Дніпропетровщини у січні підтвердили правові позиції в судових інстанціях на 232,6 млн. грн.
З початку 2018 року на розгляді у судах різних інстанцій за участю органів ДФС Дніпропетровської області перебувало 8949 справ різних категорій на загальну суму позовних вимог 10,2 млрд. грн.
З розглянутих судами у січні поточного року 26 справ на суму 233,3 млн. грн., на користь територіальних органів ГУ ДФС Дніпропетровщини вирішено 23 справи на суму 232,6 млн. грн.
Зокрема, протягом січня поточного року за позовами платників податків до територіальних органів ГУ ДФС судами розглянуто 15 справ на загальну суму 230,4 млн. грн., з них на користь органів ДФС вирішено 12 справ на суму 229,7 млн. грн. За позовами територіальних органів ГУ ДФС розглянуто 11 справ на суму 2,9 млн. грн., які вирішені на користь органів державної фіскальної служби.
«Такі результати свідчать про якісну аргументацію та доказову базу, на якій ґрунтуються наші позовні вимоги. Кожен юрист фахово підходить до кожної справи, що направляється до суду. Водночас ми зміщуємо акцент у нашій роботі на досудове врегулювання спірних питань, які виникають із платниками податків», – наголошує начальник юридичного управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області Олег Басан.

Чи необхідно фізичній особі декларувати доходи, отримані від продажу сільськогосподарської продукції, вирощеної на землях, отриманих, як пай?
Відповідно до п.п.165.1.24 п.165.1 ст.165 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються доходи, отримані від продажу власної сільськогосподарської продукції, що вирощена, відгодована, виловлена, зібрана, виготовлена, вироблена, оброблена та/або перероблена безпосередньо фізичною особою на земельних ділянках, наданих їй у розмірах, встановлених Земельним кодексом України від 25.10.2001 №2768-III зі змінами та доповненнями для ведення, зокрема:
особистого селянського господарства та/або земельні частки (паї), виділені в натурі (на місцевості), сукупний розмір яких не перевищує 2 гектари. При цьому, в зазначений розмір не враховуються земельні ділянки, їх частки (паї), які не використовуються, тобто здаються в оренду, обслуговуються.
Якщо розмір земельних ділянок перевищує 2 гектари, дохід від продажу сільськогосподарської продукції підлягає оподаткуванню на загальних підставах, тобто до 1 травня поточного року за звітний минулий рік необхідно подати податкову декларацію про майновий стан і доходи та сплатити у термін до 1 серпня цього року самостійно нарахований податок на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) за ставкою 18 відсотків та військовий збір за ставкою 1,5 відсотки.
У разі продажу сільськогосподарської продукції податковому агенту обов’язок нарахування та утримання податків покладається на такого агента.
Тобто, якщо площа земельних угідь перевищує 2 гектари, то фізична особа зобов’язана задекларувати отримані доходи від реалізованої сільськогосподарської продукції та сплатити ПДФО і військовий збір, за винятком реалізації такої продукції податковим агентам.

Дохід нерезидента у вигляді суми дисконту за векселем оподатковується
Звертаємо увагу, що доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними п.141.4 ст.141 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).
Перелік таких доходів визначено п.п.141.4.1 п.141.4 ст.141 ПКУ.
Резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у п.п.141.4.1 п.141.4 ст.141 ПКУ, за ставкою в розмірі 15% (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3 – 141.4.6 п.141.4 ст.141 ПКУ) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності (п.п.141.4.2 п.141.4 ст.141 ПКУ).
Зокрема, такими доходами є інші доходи від провадження нерезидентом (постійним представництвом цього або іншого нерезидента) господарської діяльності на території України, крім доходів у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, переданих, виконаних, наданих резиденту від такого нерезидента (постійного представництва), у тому числі вартості послуг із міжнародного зв’язку чи міжнародного інформаційного забезпечення (п.п.«й» п.п.141.4.1 п.141.4 ст.141 ПКУ).
Отже, якщо нерезидент – векселедержатель, який придбав вексель у іншого нерезидента, отримує дохід у вигляді суми дисконту за таким векселем при його погашенні резидентом, то такий дохід підлягає оподаткуванню відповідно до п.п.141.4.2 п.141.4 ст.141 ПКУ як інші доходи нерезидента, із джерелом походження з України.

Податок на додану вартість: коли не підлягають оподаткуванню ПДВ помилково зараховані з вини банку кошти?
Повідомляємо, що відповідно до п.35.1 ст.35 Закону України від 05.04.2001 №2346-III «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» зі змінами та доповненнями неналежний отримувач зобов’язаний протягом трьох робочих днів від дати надходження повідомлення банку-порушника про здійснення помилкового переказу ініціювати переказ еквівалентної суми коштів банку-порушнику, за умови отримання повідомлення цього банку про здійснення помилкового переказу.
Оскільки об’єктом оподаткування ПДВ, відповідно до п.п.«а» та п.п.«б» п.п.185.1 ст.185 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), є операції платників ПДВ з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст.186 ПКУ, то кошти, що не пов’язані з такими взаємовідносинами між суб’єктами господарювання та які повернуто в належні терміни, не підпадають під об’єкт оподаткування ПДВ.

Про порядок встановлення ставки збору за місця для паркування транспортних засобів
Відповідно до п.268№.3 ст. 268розділу ХІІ Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) ставки збору встановлюються за кожний день провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів у гривнях за 1 кв. метр площі земельної ділянки, відведеної для організації та провадження такої діяльності, у розмірі до 0,075 відсотка мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
При визначенні ставки збору сільські, селищні, міські ради або ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, враховують місцезнаходження спеціально відведених місць для паркування транспортних засобів, площу спеціально відведеного місця, кількість місць для паркування транспортних засобів, спосіб поставлення транспортних засобів на стоянку, режим роботи та їх заповнюваність.
Згідно з п. 268№.4 ст. 268розділу ХІІ ПКУ ставка збору та порядок сплати збору до бюджету встановлюються відповідною сільською, селищною, міською радою або радою об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад.

Громадяни, які отримували іноземні доходи, мають подати декларацію
Усі громадяни, які отримали у 2017 році доходи з-за кордону – спадщину, гонорари, авторські виплати, дивіденди або просто зарплатню, мають їх задекларувати. При цьому декларацію вони повинні подати незалежно від того, чи були з цих сум утримані податки. Про це в інтерв’ю виданню «Факти» розповів директор Департаменту податків і зборів з фізичних осіб ДФС Павло Дроняк.
Він підкреслив, що фіскальна служба постійно проводить роз’яснювальну роботу з тими громадянами, які можуть мати іноземні доходи, зокрема, з відомими артистами, спортсменами, моряками, а також мешканцями прикордонних районів, які виїжджають працювати до сусідніх країн.
«Такі громадяни можуть надіслати декларацію поштою або звернутися до посольства чи консульства. Також вони мають право оформити довіреність своїм близьким в Україні, щоб вони подали декларацію. Або подати її за допомогою електронних засобів он-лайн», – зазначив Павло Дроняк.
Він підкреслив, що у випадку, коли людина вже сплатила податок за тими ставками, які діють в іншій країні, то вона має взяти у податкових органах іноземної держави довідку про сплачені суми і їх буде враховано під час перерахунку в Україні.
За даними декларацій про майновий стан і доходи, поданих протягом 2017 року, громадянами задекларовано іноземні доходи в сумі 4 351,4 млн. грн., з яких визначено податкові зобов’язання для самостійної сплати податку на доходи фізичних осіб у сумі – 775,3 млн. грн. та 64,2 млн. грн. військового збору.

За три доби система АСАУР спрацювала по 12 тис. переміщень громадян через митний кордон
Протягом 24-26 лютого поточного року автоматизована система аналізу та управління ризиками зреагувала на повторний в’їзд громадян протягом 72 годин більше ніж по 12 тис. переміщень. Така фіксація свідчила про потенційні ризики несплати належних податків при переміщенні товарів в обсягах, що перевищують неоподатковувану норму переміщення через митний кордон.
Нагадаємо, що нові норми оподаткування податком на додану вартість товарів, що ввозяться громадянами у ручній поклажі та в супроводжуваному багажі, набули чинності з 1 січня цього року. Так, зокрема, сплачується податок на додану вартість при ввезенні товарів, сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 500 євро та сумарна вага яких не перевищує 50 кг, але фізична особа, яка переміщує товар була відсутня в Україні менше ніж 24 години або в'їжджала в Україну частіше одного разу протягом 72 годин.
На виконання законодавчих норм ДФС було внесено зміни до відповідних профілів ризику АСАУР при здійсненні переміщень товарів, транспортних засобів та громадян через митний кордон України із застосуванням автоматизованої системи митного оформлення «Інспектор» в пунктах пропуску для автомобільного сполучення.
Ці зміни були спрямовані на забезпечення автоматизованого аналізу ризиків ухилення від оподаткування в повному обсязі громадянами, які перетинають митний кордон України в напрямку в’їзд повторно протягом 72 годин. Автоматизовані оцінка та аналіз ризиків здійснюються виключно на основі даних, які фіксуються в митних базах даних.
Водночас для забезпечення повноцінної оцінки та аналізу ризиків можливих порушень та забезпечення додержання вимог законодавства (особливо щодо відсутності громадян в Україні менше 24 годин) є необхідність повноцінного автоматизованого обміну інформацією із Державною прикордонною службою України щодо в’їзду/виїзду громадян.
Наразі ДФС вживаються заходи щодо автоматизації аналізу ризиків та забезпечення додержання вимог законодавства на основі даних, отриманих в рамках автоматизованого обміну інформацією з Державною прикордонною службою України в декількох пунктах пропуску, в тому числі – п/п «Маяки-Удобне-Паланка».

До уваги платників податку на додану вартість
Інформуємо, що ДФС України на офіційному веб-порталі повідомила про повторне проведення черги заходів щодо мінімізації впливу окремих помилок, допущених платниками при відображенні у номері податкових накладних (далі – ПН) та розрахунків коригування (далі – РК) до них, складених за операціями з постачання сільськогосподарських товарів/послуг у межах спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, порядок застосування якого визначався ст.209 (крім п.209.18 цієї статті) та окремо – п.209.18 ст.209 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) і який був діючим до 01 січня 2017 року.
Механізм надання платниками податків інформації щодо типу помилок у визначенні ознаки належності до спецрежиму, допущених в окремих ПН, роз’яснено у листі ДФС України від 26.02.2018 №5715/7/99-99-15-03-02-17 (далі – лист ДФС №5715).
При проведенні платниками ПДВ відповідного аналізу на предмет зазначення (не зазначення) у номері ПН/РК ознаки їх належності до спецрежиму (код «2» або код «3» після першого знака дробу у номері ПН (форма, яка була діючою в період застосування спецрежиму) необхідно враховувати всі ПН/РК, складені в рамках здійснення відповідної господарської операції.
У листі ДФС №5715, зокрема, розглянуто загальний порядок надання платниками ПДВ інформації щодо типу помилок.
1. Надання платниками податків інформації, яка встановлює відповідність між ознакою, зазначеною в номері ПН/РК (а саме підтвердження ознаки їх належності до спецрежиму або навпаки), і операціями, здійсненими ними в період дії спецрежиму і за якими такі ПН було складено, відбувається шляхом складання та подання до ДФС окремого документа: Повідомлення у вигляді розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі – Повідомлення-РК).
2. Для складання Повідомлення-РК використовується чинна на сьогодні форма Додатка 2 до ПН – Розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної.
3. Подання Повідомлень-РК до ДФС здійснюється із застосуванням механізму, що використовується для направлення на реєстрацію в ЄРПН РК.
4. Повідомлення-РК може бути складене виключно до ПН, які відповідають таким критеріям:
4.1. Дата складання ПН припадає на період з 01.07.2015 по 31.12.2016;
4.2. Дата реєстрації ПН в ЄРПН – не пізніше 15.01.2017;
4.3. Сума ПДВ, зазначена в таких ПН, відображена у розділі І «Податкові зобов’язання» податкових декларацій з податку на додану вартість (далі – декларації), які були подані в межах спецрежиму (декларації за формами 0121-0123 та 0130) або за якими здійснювалися розрахунки з бюджетом (декларація за формою 0110);
4.4. Сума ПДВ, зазначена в таких ПН, відображена у розділі І «Податкові зобов’язання» Додатка 5 «Розшифровки податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)» (далі – Додаток Д5) до декларації за формами 0121-0123 та 0130 або до декларації за формою 0110;
4.5. ПН були включені до складу податкових зобов’язань того звітного періоду, на який припадає дата їх складання (незалежно від дати реєстрації таких ПН в ЄРПН).
5. Подання Повідомлень-РК до ДФС здійснюється платниками податку лише в період з 27.02.2018 по 19.03.2018 включно.
6. Інформація від ДФС щодо прийняття Повідомлень-РК буде надана платникам після закінчення терміну їх прийняття (після 19.03.2018), незалежно від дати подання Повідомлення-РК до ДФС, за результатами їх опрацювання щодо відповідності поданим раніше ПН/РК та податковій звітності.
Інформація буде надана ДФС шляхом надсилання платнику квитанції з відміткою про прийняття Повідомлення-РК або про відмову в його прийнятті із зазначенням причин відмови.
Детальніше про механізм надання платниками податків інформації щодо типу помилок у визначенні ознаки належності до спецрежиму, допущених в окремих ПН, у листі ДФС №5715, який розміщено на офіційному веб-портаілі ДФС України за посиланням
http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/72840.html

Сума бонусів, що надходять на телефонні рахунки невизначених осіб як знижка, не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу
Відповідно до п.п.14.1.54 п.14.1 ст.14 розділу І Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), доходом з джерелом його походження з України – є будь-який дохід, отриманий резидентом або нерезидентом, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України, її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі доходи у вигляді додаткового блага.
Згідно із п.п.14.1.47 п.14.1 ст.14 ПКУ додаткові блага – це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов’язаний з виконанням обов’язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу ІV ПКУ).
Відповідно до п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164 розділу IV ПКУ до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий як додаткове благо у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості ) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку.
Таким чином, сума знижки включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку виключно у випадку, якщо дана знижка носить індивідуальний (персональний) характер.
Враховуючи вищевикладене, якщо одержувачами знижки у вигляді заохочень (бонусів), що надходять на телефонні рахунки платників податків, є не визначене коло осіб, то сума таких бонусів не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

У 2017 році отримано подарунок від рідної сестри. Чи необхідно подавати декларацію про майновий стан і доходи?
Законом України від 23.02.2017 №1910-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування спадщини» (далі – Закон №1910) внесено зміни до ст.174 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями.
Так, з 1 січня 2017 року за нульовою ставкою податка на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) оподатковується вартість спадщини/дарунків, отриманих від спадкодавця/дарувальника, які є членами його сім’ї другого ступеня споріднення.
До їх числа відносяться: рідний брат, сестра, бабуся, дід та онуки.
До прийняття Закону №1910, нульовою ставкою оподаткування мали право скористатися лише члени сім’ї першого ступеня споріднення: батьки, чоловік або дружина, діти, у тому числі усиновлені.
Вищевказані зміни застосовується до доходів у вигляді спадщини/дарунка, отриманих починаючи з 1 січня 2017 року.
Отже, якщо у 2017 році було отримано дарунок від рідної сестри і у платника ПДФО не має інших доходів, які необхідно задекларувати, то такий платник податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація) до контролюючого органу не подає.
Зауважуємо, що для доходів, отриманих у вигляді подарунка або спадщини від членів сім’ї, які не підпадають під перший або другий ступень споріднення, ставка залишається на рівні 5%, і у цьму випадку Декларація платником ПДФО подається до 1 травня 2018 року.

Реалізація через бджільницькі торговельно-заготівельні пункти продуктів бджільництва можлива без застосування РРО
Відповідно до п.27 Переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2000 №1336 зі змінами, суб’єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій у разі приймання від населення та реалізація через бджільницькі торговельно-заготівельні пункти продуктів бджільництва, обладнання та інвентарю для пасічників.

Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» в.о. начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Томчук Оксани Валентинівни на тему: «Деклараційна кампанія – 2018»
Днями, у редакції міської газети «Наше місто» відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» в.о. начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Томчук Оксани Валентинівни на тему: «Деклараційна кампанія – 2018», під час якого надані відповіді на питання щодо застосування податкового законодавства.
Питання 1. Доброго дня. Які доходи підлягають обов’язковому декларуванню та якими способами і у який термін можна подати декларацію про майновий стан і доходи?
Відповідь. Доброго дня.
Відповідно до пункту 2 статті 179 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) громадянин зобов’язаний подати у 2018 році податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація), якщо протягом звітного 2017 року, зокрема, отримував:
доходи від особи, яка не є податковим агентом, тобто від нерезидента або фізичної особи, яка не має статусу суб’єкта підприємницької діяльності або не є особою, яка здійснює незалежну професійну діяльність;
іноземні доходи;
дохід, отриманий орендодавцем при наданні нерухомості в оренду (суборенду), якщо орендар є фізичною особою, яка не є суб’єктом господарювання;
дохід, отриманий орендодавцем при наданні рухомого майна в оренду (суборенду), якщо орендар є фізичною особою, яка не є суб’єктом господарювання;
дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню (крім спадкоємців-нерезидентів, які зобов’язані сплатити податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини та спадкоємців, які отримали у спадщину об'єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб, а також іншими спадкоємцями – резидентами, які сплатили податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини).
Також фізичні особи – платники податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) зобов’язані подати річну Декларацію про доходи за 2017 рік, якщо отримували окремі види оподатковуваних доходів, які згідно з нормами розділу ІV «Податок на доходи фізичних осіб» ПКУ не підлягали оподаткуванню під час їх нарахування чи виплати, але не звільнені від оподаткування. В такому випадку платник зобов’язаний самостійно включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати річну Декларацію з цього податку.
Податкова декларація подається за вибором платника ПДФО в один із таких способів:
особисто платником податків або уповноваженою на це особою;
надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення не пізніше ніж за п’ять днів до закінчення граничного строку подання;
засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає граничний строк подання.
Декларацію можна подати в електронному вигляді за допомогою електронного сервісу ДФС: «Електронний кабінет платника податків» за посиланням https://cabinet.sfs.gov.ua/.
Граничні строки подання податкової декларації:
для фізичних осіб – підприємців (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування)протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (року).
Важливо! Фізичні особи – підприємці (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування) в річній податковій декларації поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначити інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи.
для фізичних осіб – підприємців, стосовно яких проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця за її рішенням, – протягом 30 календарних днів з дня проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності;
Важливо! У разі проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця за її рішенням останнім базовим податковим (звітним) періодом є період з дня, наступного за днем закінчення попереднього базового податкового (звітного) періоду до останнього дня календарного місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності.
для громадян, які зобов’язані згідно з ПКУ подати податкову декларацію, і осіб, які проводять незалежну професійну діяльність, – до 01 травня року, що настає за звітним;
Важливо! Якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.
для громадян, які мають право на податкову знижку – по 31 грудня 2018 року (включно);
для фізичних осіб платників податку – резидентів, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, – не пізніше 60 календарних днів, що передують виїзду.
Питання 2. Вітаю. До якого оргнану ДФС подають декларацію про майновий стан і доходи громадяни – переселенці?
Відповідь. Доброго дня.
Податкова декларація про майновий стан і доходи (далі – Декларація) громадянами, які відповідно до норм чинного законодавства зобов’язані (мають право) подати Декларацію, у тому числі з метою реалізації права на податкову знижку, подається за податковою адресою (за місцем реєстрації).
Податковою адресою платника податків – фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі (пункт 45.1 статті 45 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ)). При цьому, платник податків – фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.
Слід зазаначити, що процедуру та порядок реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні, а також перелік необхідних для цього документів передбачено Законом України від 11 грудня 2003 року №1382-IV «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» із змінами та доповненнями.
Водночас, пунктом 70.7 статті 70 ПКУ передбачено, що фізичні особи – платники податків зобов’язані подавати контролюючим органам відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання відповідної заяви за формою та у порядку, визначеними центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відповідно до Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 №822, фізичні особи – платники податків зобов’язані інформувати контролюючі органи про зміну даних шляхом подання заяви за формою №5ДР.
Тобто, якщо платник податку – переселенець із Донеччини чи Луганщини вніс відомості про зміну місця проживання та подав заяву за формою №5ДР, то Декларація надається до територіального підрозділу Державної фіскальної служби за місцем своєї реєстрації, як тимчасового переселенця.
Питання 3. Будь ласка, скажіть, які особливості заповнення декларації про майновий стан і доходим за новою формою?
Відповідь. У зв’язку із запровадженими змінами наказом Міністерства фінансів України від 6 червня 2017 року №556 (далі – Наказ №556) форму податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) та інструкцію щодо її заповнення викладено у новій редакції.
Так, з 1 січня 2018 року фізичні особи, які згідно з Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) зобов’язані та/або мають право подати Декларацію здійснюють свій обов’язок та/або реалізують таке право за формою Декларації, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 2 жовтня 2015 року №859 у редакції Наказу №556.
Зокрема, змінами, внесеними Наказом №556, передбачено, що фізичні особи – підприємці у додатку «Ф2» «Розрахунок податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів, отриманих самозайнятою особою» до Декларації відображають амортизаційні відрахування за витратами, понесеними на придбання (самостійне виготовлення) основних засобів та придбання нематеріальних активів.
Крім того, у Декларації передбачено внесення відомостей до категорії платників щодо осіб, які припинили підприємницьку діяльність протягом звітного (податкового) року за власним рішенням, шляхом зазначення позначки «V» та визначення дати прийняття рішення про припинення. Такі декларації є ліквідаційними для даної категорії платників податків. Слід зазначити, що цю позначку повинні зазначати лише особи, які прийняли рішення про припинення у звітному році, тобто дата прийняття рішення не повинна бути менше ніж 01.01.2017 та більше ніж 31.12.2017.
Питання 4. Доброго дня. У 2017 році отримано спадщину від бабусі. Чи необхідно подавати декларацію про майновий стан і доходи?
Відповідь. Доброго дня.
Законом України від 23 лютого 2017 року №1910 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування спадщини» (далі – Закон №1910) внесено зміни до статті 174 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).
Так, з 1 січня 2017 року звільняється від обкладання податком на доходи фізичних осіб та військовим збором вартість спадщини/дарунків, отриманих від спадкодавця/дарувальника членами його сім’ї другого ступеня споріднення.
До їх числа відносяться: рідний брат, сестра, бабуся, дід та онуки.
До прийняття Закону №1910, нульовою ставкою оподаткування мали право скористатися лише члени сім’ї першого ступеня споріднення: батьки, чоловік або дружина, діти, у тому числі усиновлені.
Вищевказані зміни застосовується до доходів у вигляді спадщини/дарунка, отриманих починаючи з 1 січня 2017 року.
Отже, якщо у 2017 році було отримано спадщину від бабусі і у платника не має інших доходів, які необхідно задекларувати, то такий платник податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація) до контролюючого органу не подає.
Слід зазначити, що для доходів, отриманих у вигляді спадщини або подарунка від членів сім’ї, які не підпадають під перший або другий ступень споріднення, ставка залишається на рівні 5%, і у цьму випадку Декларація платником подається до 1 травня 2018 року.
У випадку, коли дарувальниками виступають юридичні особи або підприємці, то отримані доходи від них мають оподатковуватись на загальних підставах, як додаткове благо – за ставкою 18%.
Питання 5. Вітаю. Як фізичній особі скористатися правом на розстрочення податкових зобов’язань при декларуванні доходів, отриманих у вигляді анульованої частини боргу за кредитом на придбання житла (іпотечним кредитом)?
Відповідь. Доброго дня.
Законом України від 21 грудня 2016 року №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» до Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) внесено зміни, згідно з якими, зокрема, за кредитом, що отриманий на придбання житла (іпотечний кредит), платник податку має право на сплату суми податкового зобов’язання, нарахованої на суму боргу (кредиту та/або відсотків), прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності, протягом трьох років починаючи з року, в якому задекларовано суму такого податкового зобов’язання (п.п.«д» п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПКУ).
Під розстрочення податкових зобов’язань на 3 роки підпадають доходи, отримані у вигляді анулювання (прощення) основної частини боргу по кредиту, що отриманий на придбання житла (іпотечний кредит), якщо таке анулювання (прощення) відбулось починаючи з 1 січня 2017 року.
Для розстрочення такої суми податкового зобов’язання платник податку разом із декларацією про майновий стан і доходи (далі – Декларація) подає заяву у довільній формі, що має містити:
- фактичні дані про суму прощеного (анульованого) кредитором боргу, підтверджену відповідними документами кредитора (повідомлення про анулювання боргу, кредитний договір, іпотечний договір, додаткова угода до договору, тощо);
- коротке пояснення обставин, що призвели до виникнення необхідності здійснення розстрочення задекларованої суми податкового зобов’язання;
- розрахунок сум розстрочення таких зобов’язань з визначенням строків (від 4 квартальних періодів (1 рік) до 12 квартальних періодів (3 роки)) та визначенням сум, які погашатимуться платником рівними частинами;
- дату та підпис заявника.
Такі доповнення до податкової декларації, складені за довільною формою, вважаються невід’ємною її частиною.
При цьому, відомості щодо подання такої заяви обов’язково повинні бути зазначені у рядку декларації «Доповнення до податкової декларації» (подається відповідно до п.п.«д» п.п.164.2.17 п.64.2 ст.164 розділу ІV ПКУ)».
Разом з тим, у розділі ІІ Декларації «ДОХОДИ, ЯКІ ВКЛЮЧАЮТЬСЯ ДО ЗАГАЛЬНОГО РІЧНОГО ОПОДАТКОВУВАНОГО ДОХОДУ» у рядку 10.9.1 відображаються дохід та податкові зобов’язання, які розстрочуються платником відповідно до підпункту «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПКУ.
Суми розстрочених податкових зобов’язань платник погашатиме рівними частинами кожного календарного кварталу до 20 числа місяця, наступного за кожним календарним кварталом (до 20 квітня, до 20 липня, до 20 жовтня, до 20 січня), починаючи з кварталу, що настає за тим кварталом, в якому до контролюючого органу подано Декларацію з зазначеною заявою.
Питання 6. Доброго дня. Як оподатковується спадщина, отримана громадянином іноземної держави?
Відповідь. Доброго дня.
При отриманні будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем від спадкодавця – нерезидента, та для будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем – нерезидентом від спадкодавця – резидента, незалежно від їх ступеня споріднення зі спадкодавцем, такий дохід оподатковується за ставкою 18% .
Оскільки згідно з пунктом 174.3 статті 174 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку на доходи фізичних осіб до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину, то нотаріус видає спадкоємцю – нерезиденту свідоцтво про право на спадщину лише за наявності документа про сплату таким спадкоємцем податку з вартості об’єкта спадщини.
Крім того, спадщина, отримана громадянином іноземної держави, оподатковується військовим збором за ставкою 1,5 відсотків відповідно до пункту 16підрозділу 10 «Інші перехідні положення» роздулу XX «Перехідні положення» ПКУ.
Питання 7. Мене цікавить питання: які документи, крім податкової декларації про майновий стан і доходи, має подати платник податку до контролюючого органу щоб скористатись правом на нарахування податкової знижки за оплату допоміжних репродуктивних технологій?
Відповідь. Статтею 166 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) встановлено, що платник податку на доходи фізичних осіб (далі – платник податку) має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року.
Перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, визначено у пунктом 166.3 статті 166 ПКУ. До даного переліку включається сума витрат платника податку на оплату допоміжних репродуктивних технологій згідно з умовами, встановленими законодавством, але не більше ніж сума, що дорівнює третині доходу у вигляді заробітної плати за звітний податковий рік (п.п.166.3.6 п.166.3 ст.166 ПКУ).
Наказом Міністерства охорони здоров’я від 9 вересня 2013 року №787 зі змінами та доповненнями затверджено Порядок застосування допоміжних репродуктивних технологій (далі – ДРТ) в Україні.
Враховуючи вищевикладене, до податкової знижки, передбаченої підпунктом 166.3.6 пункту 166.3 статті 166 ПКУ, платник податку може віднести вартість проведеної методики ДРТ, перелік процедур, якої визначений у Порядку №787.
Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року (п.п.166.1.2 п.166.1 ст.166 ПКУ).
Згідно з підпунктом 166.2.1 пункту 166.2 статті 166 ПКУ до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання).
Оригінали зазначених у підпункті 166.2.1 пункту 166.2 статті 166 ПКУ документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого ПКУ (п.п.166.2.2 п.166.2 ст.166 ПКУ).
Питання 8. У мене таке запитання: фізична особа отримує дохід від здачі квартири в оренду. Податок на доходи сплачує щоквартально. Як потрібно подавати декларацію про майновий стан і доходи: щоквартально чи раз на рік за підсумками року?
Відповідь. Відповідно до підпункту 170.1.5. пункту 170.1 статті 170 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), якщо орендар є фізичною особою, яка не є суб’єктом господарювання, то особою, відповідальною за нарахування та сплату (перерахування) податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) до бюджету, є платник податку – орендодавець.
При цьому, такий орендодавець самостійно нараховує та сплачує ПДФО до бюджету в строки, встановлені ПКУ для квартального звітного (податкового) періоду, а саме: протягом 40 календарних днів після останнього дня такого звітного (податкового) кварталу, cума отриманого доходу, сума сплаченого протягом звітного податкового року ПДФО та податкового зобов’язання за результатами такого року відображаються у річній податковій декларації про майновий стан і доходи.
Отже, податкову декларацію про майновий стан і доходи потрібно подавати один раз за результатами звітного року до 1 травня.
Питання 9. Вітаю. Чи необхідно подавати декларацію про майновий стан і доходи особам, які надають репетиторські послуги?
Відповідь. Доброго дня.
Відповідно до підпункту 14.1.54 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) дохід з джерелом їх походження з України – це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України.
Якщо викладач – репетитор не є фізичною особою – підприємцем, але постійно надає репетиторські послуги фізичним особам, то він зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація) за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок на доходи фізичних осіб з таких доходів (п.п.168.2.1 п.168.2 ст.168 ПКУ).
Декларацію за 2017 рік викладачам – репетиторам слід подати до 1 травня 2018 року за місцем податкової адреси (реєстрації) за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 2 жовтня 2015 року №859 у редакції наказу Міністерства фінансів України від 6 червня 2017 року №556.
Суму податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору, зазначену у річній податковій Декларації такі особи самостійно сплачують не пізніше 31 липня 2018 року.
Доходи від репетиторства відповідно до пункту 167.1 статті 167 ПКУ оподатковуються податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18%. Також із вказаних доходів справляється військовий збір за ставкою 1,5%.
Питання 10. Доброго дня. Скажіть, будь ласка, чи необхідно подавати декларацію про майновий стан і доходи пенсіонеру, який працює?
Відповідь. Доброго дня.
Ні, не потрібно.
Питання 11. Якщо сину від мами передано у спадок майно, чи необхідно йому подавати декларацію про доходи?
Відповідь. Відповідно до підпункту 174.2.1 пункту 174.2 статті 174 Податкового кодексу України за нульовою ставкою оподатковуються об’єкти спадщини, що успадковуються членами сім’ї спадкодавця першого ступеня споріднення, а саме: його батьки, чоловік або дружина, його діти, у тому числі усиновлені.
Отже, якщо сином від матері було отримана спадщина, то йому, як спадкоємцю першого ступеня споріднення, не потрібно подавати до контролюючого органу податкову декларацію про майновий стан і доходи.
Питання 12. Доброго дня! За яких умов подання декларації про доходи для громадян не є обов’язковим?
Відповідь. Доброго дня.
Нормами Податкового кодексу України передбачено подання громадянами податкової декларації про майновий стан і доходи на добровільних засадах з метою отримання податкової знижки.
Податкова знижка надається, якщо у фізичної особи протягом звітного року були витрати на навчання у вітчизняних вищих та професійно-технічних закладах, на отримання доступного житла за державними програмами, на оплату допоміжних репродуктивних технологій, а також пов’язані зі сплатою відсотків за іпотечним кредитом, внесків на благодійність, страхових платежів (внесків, премій) за договорами довгострокового страхування життя та пенсійні внески в рамках недержавного пенсійного забезпечення тощо.
Питання 13. Доброго дня! Якщо мною у минулому році був отриманий інвестиційний збиток, що було відображено у поданій декларації про майновий стан і доходи, яким чином він враховується у майбутніх періодах, в яких отримано прибуток?
Відповідь. Згідно з п.п.170.2.9 п.170.2 ст.170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податковим агентом платника податку, який здійснює операції з інвестиційними активами з використанням послуг професійного торговця цінними паперами, включаючи банк, є такий професійний торговець.
Запровадження обов’язку податкового агента для професійного торговця цінними паперами, включаючи банк, не звільняє платника податку від обов’язку декларування результатів усіх операцій з купівлі та продажу інвестиційних активів, здійснених протягом звітного (податкового) року як на території України, так і за її межами (п.п.170.2.2 п.170.2 ст.170 ПКУ).
Якщо в результаті розрахунку інвестиційного прибутку за правилами, встановленими статтею 170 ПКУ, виникає від’ємне значення, воно вважається інвестиційним збитком (п.п.170.2.3 п.170.2 ст.170 ПКУ).
Відповідно до п.170.2.6 п.170.2 ст.170 ПКУ до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками такого звітного (податкового) року.
При цьому загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами визначається як сума інвестиційних прибутків, отриманих платником податку протягом звітного (податкового) року, зменшена на суму інвестиційних збитків, понесених платником податку протягом такого року.
Якщо загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами має від’ємне значення, його сума переноситься у зменшення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами наступних років до його повного погашення, крім фінансових результатів, зазначених в абзаці першому п.29 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ.
Згідно з п.2.6 Методики визначення інвестиційного прибутку професійним торговцем цінними паперами при виконанні функцій податкового агента, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 22.11.2011 №1484 (далі – Методика) якщо в результаті розрахунку інвестиційного прибутку від операцій з цінними паперами чи деривативами виникає від’ємне значення, воно вважається інвестиційним збитком.
При цьому, якщо за результатами звітного податкового року об’єкт оподаткування має від’ємне значення (отриманий інвестиційний збиток), його сума не враховується податковим агентом, а за результатами річного декларування може бути перенесена платником податку у зменшення інвестиційного прибутку, отриманого від операцій з інвестиційними активами.
Водночас, статтею 170 ПКУ та Методикою передбачено випадки не врахування платником податку інвестиційного збитку під час визначення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами.
У зв’язку з вищевикладеним пропонуємо Вам звернутись з відповідними документами до Лівобережної ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області для вирішення питання по суті.
Питання 14. Доброго дня! Чи необхідно мені декларувати доходи, отримані від продажу сільгосппродукції, вирощеної мною на землях, отриманих, як пай?
Відповідь. Добрий день!
Відповідно до п.п.165.1.24 п.165.1 ст.165 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються доходи, отримані від продажу власної сільськогосподарської продукції, що вирощена, відгодована, виловлена, зібрана, виготовлена, вироблена, оброблена та/або перероблена безпосередньо фізичною особою на земельних ділянках, наданих їй у розмірах, встановлених Земельним кодексом України від 25 жовтня 2001 року №2768-III зі змінами та доповненнями для ведення, зокрема:
особистого селянського господарства та/або земельні частки (паї), виділені в натурі (на місцевості), сукупний розмір яких не перевищує 2 гектари. При цьому, в зазначений розмір не враховуються земельні ділянки, їх частки (паї), які не використовуються, тобто здаються в оренду, обслуговуються.
Якщо розмір земельних ділянок перевищує 2 гектари, дохід від продажу сільськогосподарської продукції підлягає оподаткуванню на загальних підставах, тобто до 1 травня поточного року за звітний минулий рік необхідно подати податкову декларацію про майновий стан і доходи та сплатити у термін до 1 серпня цього року самостійно нарахований податок на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відсотків та військовий збір за ставкою 1,5 відсотки.
У разі продажу сільськогосподарської продукції податковому агенту обов’язок нарахування та утримання податків покладається на такого агента.
Таким чином, якщо площа земельних угідь перевищує 2 гектари, то Ви зобов’язані задекларувати отримані доходи від реалізованої сільськогосподарської продукції та сплатити податки, за винятком її реалізації податковим агентам.
Питання 15. І ще одне питання. Діти отримали у спадок від матері земельні ділянки у вигляді паю розміром 1,8 гектарів. Чи сплачується податок з доходів при отриманні спадщини та реалізації сільгосппродукції, вирощеної на цих землях?
Відповідь. Відповідно до підпункту 174.2.1 пункту 174.2 статті 174 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) за нульовою ставкою оподатковуються об’єкти спадщини, що успадковуються членами сім’ї спадкодавця першого ступеня споріднення, а саме: його батьки, чоловік або дружина, його діти, у тому числі усиновлені.
Отже, якщо дітьми від матері була отримана спадщина, то їм, як спадкоємцям першого ступеня споріднення не потрібно подавати до контролюючого органу податкову декларацію про майновий стан і доходи.
Що стосується другої частини питання, то відповідно до п.п.165.1.24 п.165.1 ст.165 ПКУ до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються доходи, отримані від продажу власної сільськогосподарської продукції, що вирощена, відгодована, виловлена, зібрана, виготовлена, вироблена, оброблена та/або перероблена безпосередньо фізичною особою на земельних ділянках, наданих їй у розмірах, встановлених Земельним кодексом України від 25 жовтня 2001 року №2768-III зі змінами та доповненнями для ведення, зокрема:
особистого селянського господарства та/або земельні частки (паї), виділені в натурі (на місцевості), сукупний розмір яких не перевищує 2 гектари. При цьому, в зазначений розмір не враховуються земельні ділянки, їх частки (паї), які не використовуються – здаються в оренду, обслуговуються.
У Вашому випадку площа успадкованих земельних ділянок не перевищує 2-х гектарів, тому дохід, отриманий від реалізації сільськогосподарської продукції, вирощеної на цих угіддях, не підлягає декларуванню, а відповідно – і оподаткуванню.

До уваги платників податку на додану вартість!
За результатами опрацювання отриманої від платників податкової звітності з податку на додану вартість за грудень 2017 року та в зв’язку з настанням терміну подання податкової звітності за січень 2018 року звертаємо увагу платників податків на таке.
Пунктом 199.5 статті 199 розділу V Кодексу визначено, що частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях, визначена з урахуванням норм пунктів 199.2 – 199.4 статті 199 розділу V Кодексу, застосовується для проведення коригування сум податку, які відносяться до податкового кредиту за операціями, зазначеними у пункті 199.1 статті 199 розділу V Кодексу. За результатами такого перерахунку складаються відповідні розрахунки коригування до податкових накладних, які підлягають реєстрації в ЄРПН. Розрахунок коригування може бути зареєстрований тільки в тому випадку, якщо податкова накладна, до якої його складено, також зареєстрована в ЄРПН. Результати перерахунку сум податкового кредиту відображаються у податковій декларації за останній податковий період року.
Отже, коригування податкових зобов'язань у зв'язку з перерахунком частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях, виходячи з фактичних обсягів проведених протягом 2017 року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій відповідно до пункту 199.1 статті 199 розділу V Кодексу, підлягає відображенню у рядках 4.1 та/або 4.2 декларації за грудень (ІV квартал) 2017 року незалежно від реєстрації розрахунку коригування в ЄРПН – своєчасної чи із порушенням терміну (на відміну від розрахунків коригування, які складаються за наявності обставин, перерахованих у статті 192 розділу V Кодексу).
Тому платники податку, які не включили до податкової декларації за грудень 2017 року розрахунки коригування, складені у зв’язку з проведенням річного перерахунку за операціями, зазначеними у пункті 199.1 статті 199 розділу V Кодексу, по причині їх несвоєчасної реєстрації в ЄРПН, повинні подати відповідні уточнюючі розрахунки до податкових декларацій за грудень 2017 року. В деклараціях за січень та інші звітні періоди 2018 року такі розрахунки коригування відображатися не повинні.

Українські митні інновації представлено на сесії Всесвітньої митної організації у Брюсселі
Під час 9-ї Сесії Комітету інституційного розвитку Всесвітньої митної організації, у якій взяли участь близько 250 учасників з 180 країн світу, ДФС було представлено напрацювання з впровадження інновацій в систему підвищення професійної компетенції працівників митниць.
Так, зокрема, представник Департаменту спеціалізованої підготовки та кінологічного забезпечення ДФС Сергій Осатюк представив інноваційний курс лекцій у форматі 3D за темою «Технологічний розвиток і його вплив на професію митника».
Учасників заходу було ознайомлено з методикою і практикою створення таких лекцій за допомогою новітніх технологій та сучасних засобів відтворення віртуальної реальності.
Варто відзначити, що фахівці Департаменту спеціалізованої підготовки та кінологічного забезпечення ДФС протягом останніх років розробляють навчальні модулі для інтерактивних електронних навчальних програм з комп'ютерного моделювання практичних ситуацій у процедурах митного оформлення та митного контролю для наближення реальних ситуацій у процесі навчання. Такі заходи дозволяють представити зарубіжним колегам свої напрацювання, у тому числі тренувальні модулі, що можуть бути інтегровані у реальні системи управління навчанням (наприклад, Платформа WCO CLiKC!).
Крім того, участь у таких заходах надає можливість отримання підтримки міжнародних програм та проектів для впровадження 3D-технологій у процес підготовки митників світової спільноти.

Довідка про суми виплачених доходів та утриманих податків за 30 хвилин в Електронному кабінеті
У рамках кампанії декларування доходів громадян та електронного декларування доходів державних службовців для фізичних осіб в Електронному кабінеті функціонує електронний сервіс «Отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків в електронному вигляді».
Інформацію про суми виплачених доходів та утриманих податків з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків можна отримати у приватній частині (особистий кабінет) Електронного кабінету з використанням електронного цифрового підпису фізичної особи будь-якого Акредитованого центру сертифікації ключів.
Для цього в приватній частині Електронного кабінету фізичній особі необхідно в меню Заяви, запити для отримання інформації обрати Запит про суми виплачених доходів та утриманих податків з ДРФО – платників податків для заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи/декларації про доходи та витрати осіб, які звернулись за призначенням житлових субсидій (далі – Запит).
У запропонованій формі Запиту необхідно заповнити відповідні поля такого запиту, підписати та надіслати.
Відповідь на Запит можна переглянути у вкладці Вхідні документи меню Вхідні/вихідні документи. Середня тривалість обробки Запиту складає близько 30 хвилин.
Додатково повідомляємо, що відомості про суми виплачених доходів та утриманих податків в електронному вигляді надаються за останні три роки (по квартально), відомості за останній звітний період (квартал) надаються через 60 днів після його закінчення.
У разі виникнення питань з приводу користування Електронним кабінетом можна скористатись інструкцією користувача, яка розміщена у меню Допомога відкритої частини Електронного кабінету або звертатись за телефоном 0 800 501 007.
На сьогодні відомості з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків в електронному вигляді видано 235 тис., в тому числі з 01.02.2018 - 60 тис.

ДФС: Понад 72% всіх митних оформлень товарів здійснюється за принципом «єдиного вікна»
З 1 лютого 2018 року значно зріс рівень застосування підприємствами принципу «єдиного вікна» при оформленні товарів у митницях ДФС. Так, із 158 тис. поданих у лютому митних декларацій (станом на 27.02.2018), згідно з якими товари підлягали тим чи іншим видам державного контролю, понад 113 тис. оформлено за принципом «єдиного вікна». Це становить 72% від загального обсягу оформлених декларацій.
Найбільший відсоток оформлень товарів підприємствами із застосуванням «єдиного вікна» мають Полтавська – 100%, Луганська – 96,7%, Тернопільська – 92,6%, Львівська – 91,6% та 90,5% Івано-Франківська митниці ДФС.
Нагадаємо, що наприкінці січня поточного року Кабінет Міністрів України ухвалив зміни, відповідно до яких до переліку місць митного оформлення товарів із застосуванням інформаційного обміну між ДФС та іншими державними органами за принципом «єдиного вікна» включено усі місця митного оформлення, розташовані у пунктах пропуску через державний кордон України.
Для реалізації новацій ДФС доопрацювала розроблений нею спеціальний програмно-інформаційний комплекс, інтегрований в автоматизовану систему митного оформлення «Інспектор». Основні нововведення, передбачені цими змінами, вже введено в експлуатацію.
Так, зокрема, в роботі інформаційної системи запроваджено новий електронний сервіс для декларантів – запит номеру Справи в «Єдиному вікні» для тих, хто не отримав повідомлення про перетин кордону. Такі випадки присутні при ввезенні морським або повітряним транспортом (там, де ще не впроваджений «Журнал пункту пропуску»), а також при внутрішньому залізничному транзиті.
Також реалізовано функцію подання заяви підприємством на здійснення митного оформлення за принципом «єдиного вікна» на основі декларації, яка ще не подавалася до митного оформлення, однак відомості про товари та транспортні засоби вже відомі
ДФС вже вирішено проблему, спричинену необхідністю надсилання платниками одних і тих самих сканованих документів кілька разів. Саме на це було найбільше нарікань з боку підприємств. Відтепер документ, який вже подавався в інформаційну систему в сканованому вигляді, надавати не потрібно – варто лише вказати код, номер, дату документа та номер справи, до якої прикріплявся цей документ, і він буде доступним в інформаційній системі для відповідних контролюючих органів.
Крім того, в інформаційній системі запроваджено функцію відправлення посадовою особою митниці адміністратору контролюючого органу повідомлення про відсутність представника цього органу під час проведення огляду вантажу в узгоджений час. Також додано функцію, згідно з якою декларантам відправляється повідомлення про контактні дані посадової особи митниці, уповноваженої на узгодження часу огляду (інспекції) іншими контролюючими органами.
Наразі спеціальний програмно-інформаційний комплекс ДФС постійно вдосконалюється з урахуванням пропозицій, що надходять від підприємств.

Про особливості справляння рентної плати у 2018 році
Державна фіскальна служба України (далі – ДФС), користуючись нормами Закону України від 07.12.2017 №2245-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» (далі – Закон №2245), листом від 18.01.2018 №1464/7/99-99-12-03-04-17 «Про особливості справляння рентної плати у 2018 році» (далі – лист ДФС №1464) надала рекомендації щодо особливостей справляння у 2018 році рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (далі – Рентна плата) та рентної плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин.
Законом №2245 внесено наступні зміни.
1. Розширено перелік об’єктів, які не належать до об’єкту оподаткування Рентною платою за рахунок обсягу газу (метану) дегазації вугільних родовищ, який не відповідає вимогам до якості природного газу, призначеного для транспортування, промислового або комунально-побутового споживання (п.п.252.4.8 п.252.4 ст.252 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ)).
2. Впроваджено пільгові ставки у розмірі 12 та 6 відс. вартості об’єктів оподаткування Рентною платою за природний газ, що видобуватиметься із покладів глибиною до та понад 5000 метрів відповідно (далі – Пільгова ставка) гірничими виробками, які у ПКУ визначені як «нові свердловини» (п.252.20 ст.252, п.п.14.1.124п.14.1 ст.14 ПКУ).
Особливу увагу необхідно звернути на визначення терміну «нова свердловина», як об’єкту, пов’язаному з оподаткуванням.
Так, «нова свердловина – свердловина, буріння якої розпочато від денної поверхні суходолу (рівня нуль метрів згідно з проектом свердловини) після 1 січня 2018 року, що підтверджується актом про введення в експлуатацію бурової установки».
Зважаючи на те, що об’єктом оподаткування Рентною платою є обсяг товарного природного газу, що видобутий у звітному періоді, то запропонована редакція об’єкту, пов’язаного з оподаткуванням, який ідентифікує лише момент можливого спорудження гірничої виробки, не забезпечує ідентифікацію:
а) звітного періоду, у якому може бути застосована Пільгова ставка;
б) порядку обчислення об’єкту оподаткування за Пільговою ставкою.
Наказом Державного комітету природних ресурсів України від 20.04.2005 №76, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 06.09.2005 за №995/11275, регламентовано Порядок ведення обліку нафтових і газових свердловин, який у тому числі передбачає складання Паспорта свердловини із зазначенням у ньому не тільки виду свердловини, але й «результати випробовування свердловини» щодо дати випробовування, та інтервалу глибин випробовування (розділ 7 Паспорту), а також «стан експлуатації» в частині дати початку експлуатації та інтервалу глибин перфорації (видобування) (розділ 11 Паспорту).
Отже, ідентифікація звітного періоду, у якому можуть застосовуватися Пільгові ставки може бути виконаною на підставі відповідних розділів отриманого від платника Паспорта свердловини.
При визначенні об’єкта оподаткування за Пільговою ставкою в межах ділянок надр із свердловини, що введено в експлуатацію до 2018 року, необхідно враховувати різницю між величиною об’єкту оподаткування Рентною платою, задекларованому у звітному періоді, що передує зазначеної у Паспорті свердловини календарному місяцю введення в експлуатацію, та обсягом у відповідному звітному періоді після введення в експлуатацію «нової свердловини».
3. Затверджено ставки Рентної плати для вуглеводнів, що видобуватимуться в умовах угод про розподіл продукції у розмірі 2 та 1,25 відс. для нафти та природного газу відповідно (п.252.20 ст.252 ПКУ).
4. З метою формування джерел фінансування територіальних громад, подібно до існуючого розподілу коштів Рентної плати, що надходить від інших ніж вуглеводнева сировина видів корисних копалин, з 2018 року запроваджується розподіл Рентної плати, що надходить від вуглеводневої сировини у співвідношенні 5 до 95 відс. загального фонду місцевого та державного бюджетів відповідно (пункти 41 – 42 ст.64 та п.51 ст.29 Бюджетного кодексу України).
Слід зазначити, що у січні 2018 року сплачені платниками суми Рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводневої сировини за податковими зобов’язаннями грудня 2017 року зараховуватимуться у повному обсязі до загального фонду Державного бюджету України.
5. Збільшено ставки рентної плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин (п.45 розділу І Закону №2245), а саме:
5.1. для зберігання природного газу та газоподібних продуктів, нафти та інших рідких нафтопродуктів ставки збільшено на 16,7 відс.;
5.2. для витримування виноматеріалів, виробництва і зберігання винопродукції, а також для провадження іншої господарської діяльності – на 16,8 відс.;
5.3. для вирощування грибів, овочів, квітів та інших рослин – на 16,2 відс.;
5.4. для зберігання харчових продуктів, промислових та інших товарів, речовин і матеріалів – на 17,6 відсотка.
Лист ДФС №1464 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням
http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/72744.html

До уваги платників рентної плати за спеціальне використання води
ДФС України листом від 19.01.2018 №1579/7/99-99-12-03- 04-17 «Про адміністрування у 2018 році рентної плати за спеціальне використання води» (далі – Лист ДФС №1579) повідомлила наступне.
Законом України від 07.12.2017 №2245-VIIІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» (далі – Закон №2245) внесені зміни до Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).
Пунктом 46 розділу І Закону України №2245 внесено зміни до ст.255 ПКУ та збільшено на 16,8 відсотків (порівняно з діючими у 2017 році) ставки рентної плати за спеціальне використання води (далі – Рентна плата), які застосовуються при обчисленні податкових зобов’язань з Рентної плати за результатами господарської діяльності у 2018 році. Зазначена норма запроваджена пунктом 1 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №2245, починаючи з 01.01.2018.
Платники Рентної плати обчислюють суму Рентної плати наростаючим підсумком з початку року та складають податкові декларації за формою, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 №719, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 03.09.2015 за №1051/27496 (із змінами і доповненнями).
Податкові декларації з Рентної плати подаються платниками контролюючим органам до закінчення визначеного розділом ІІ ПКУ граничного строку подання податкових декларацій за податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу, за місцем податкової реєстрації (п.п.257.3.4 п.257.3 ст.257 ПКУ).
З метою забезпечення єдиного підходу до здійснення обліку платників Рентної плати та подання податкової звітності з Рентної плати, припис підпункту 257.3.4 п.257.3 ст.257 ПКУ в частині подання платником Рентної плати податкової звітності необхідно застосовувати з урахуванням п.63.3 ст.63 ПКУ, а сааме: за неосновним місцем обліку – місцезнаходженням водних об’єктів або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність з використанням обсягів води, отриманих шляхом забору з таких водних об’єктів.
Граничними термінами подання податкових декларацій та сплати податкових зобов’язань з Рентної плати вважаються за:
- ІV квартал 2017 року: 9 лютого 2018 року, а останнім днем сплати податку – 19 лютого 2018 року;
- I квартал ц.р.: 10 травня та 18 травня 2018 року відповідно;
- ІІ квартал ц.р.: 9 серпня та 17 серпня 2018 року відповідно;
- ІІІ квартал ц.р.: 9 листопада та 19 листопад 2018 року відповідно;
- V квартал ц.р.: 11 лютого та 19 лютого 2019 року відповідно.
Платники Рентної плати перераховують суми Рентної плати одним платіжним дорученням на рахунки, відкриті в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, які забезпечують розподіл цих коштів у співвідношенні, визначеному Бюджетним кодексом України із змінами, внесеними Законом України від 07.12.2017 №2233-VIIІ «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України», а саме:
Ё 45 відсотків Рентної плати – до загального фонду державного бюджету (крім рентної плати за спеціальне використання води водних об’єктів місцевого значення);
Ё 45 відсотків Рентної плати – до загального фонду місцевих бюджетів (крім рентної плати за спеціальне використання води водних об’єктів місцевого значення), що зараховується до Автономної Республіки Крим та обласних бюджетів за місцем її забору;
Ё10 відсотків Рентної плати (крім рентної плати за спеціальне використання води водних об’єктів місцевого значення) – до спеціального фонду державного бюджету.
Враховуючи викладене та припис п.3 частини першої ст.66 Бюджетного кодексу України про зарахування до доходів загального фонду обласних бюджетів 45 відсотків Рентної плати, на податковий облік за неосновним місцем обліку необхідно брати водокористувачів, до складу яких входять структурні підрозділи, розташовані на територіях, інших ніж головне підприємство, тобто за місцезнаходженням водних об’єктів, з яких здійснюється забір води або за місцезнаходженням об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність з використанням обсягів води, отриманих шляхом забору з таких водних об’єктів.
Слід зазначити, що визначені у п.255.4 ст.255 ПКУ види використання води, за які не справляється Рентна плата, стосуються виключно вторинних водокористувачів, які відповідно до п.255.1 ст.255 ПКУ з 2018 року не є платниками Рентної плати.
Крім того з 2018 року норма п.255.3 ст.255 ПКУ визначатиме об’єкт оподаткування Рентною платою як фактичний обсяг води, що обліковується як результат водозабору та водопідготовки, наприклад, очищення або оброблення до встановлених для відповідного водного об’єкта нормативних вимог споживання.
Лист ДФС №1579 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням:http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/72746.html

Про справляння у 2018 році рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України
ДФС України листом від 18.01.2018 №1465/7/99-99-12-03-04-17 «Про справляння у 2018 році рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України» (далі – лист ДФС №1465) надала рекомендації щодо справляння у 2018 році рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України (далі – Рентна плата) в умовах дії Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).
Порядок справляння Рентної плати регламентується ст.254 розділу ІХ ПКУ.
Платниками Рентної плати є загальні користувачі радіочастотного ресурсу України, визначені законодавством про радіочастотний ресурс, яким надано право користуватися радіочастотним ресурсом України в межах виділеної частини смуг радіочастот загального користування на підставі ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України, ліцензії на мовлення та дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою, дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою, отриманого на підставі договору з власником ліцензії на мовлення, дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою.
Ставки Рентної плати встановлено окремо для кожного виду користування радіочастотним ресурсом України у гривнях до одиниці виміру залежно від діапазону радіочастот та виду радіозв’язку (п.254.4 ст.254 ПКУ).
При цьому слід зазначити, що п.4 розділу ХІХ «Прикінцеві положення» ПКУ встановлено, що Кабінет Міністрів України має щороку до 1 червня у разі необхідності вносити до Верховної Ради України проект закону про внесення змін до ПКУ щодо ставок оподаткування, визначених в абсолютних значеннях, з урахуванням індексів цін виробників промислової продукції з Рентної плати.
Однак, відповідні зміни до ПКУ на 2018 рік не внесено, тому ставки Рентної плати залишаються на рівні 2017 року.
Порядок обчислення та сплати Рентної плати у 2018 році не змінився.
Податкові декларації Рентної плати з розрахунками, подаються платниками контролюючим органам до закінчення визначеного розділом ІІ ПКУ граничного строку подання податкових декларацій за податковий (звітний) період, що дорівнює місяцю (протягом 20 календарних днів) за місцем податкової реєстрації, а сплата податкових зобов’язань проводиться до бюджету протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання такої податкової декларації.
Форма Податкової декларації Рентної плати з розрахунком затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 №719 та зареєстрована Міністерством юстиції України 03.09.2015 за №1051/27496 (зі змінами і доповненнями).
Лист ДФС №1465 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС україни за посиланням
http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/72745.html

Нарахування пені у разі самостійного виявлення платником заниження податкового зобов’язання з ПДВ
Нагадуємо, що порядок нарахування пені визначено ст.129 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).
Відповідно до частини другої п.129.4 ст.129 ПКУ на суми грошового зобов’язання, визначеного п.п.129.1.3 п.129.1 ст.129 ПКУ (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення у його сплаті, включаючи день погашення, із розрахунку 100 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.
Згідно з п.129.9 ст.129 ПКУ у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до ст.50 ПКУ пеня, передбачена ст.129 ПКУ, не нараховується, якщо зміни до податкової звітності внесені протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання, визначеного ПКУ.
У разі подання платником уточнюючого розрахунку до податкової декларації з ПДВ після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання за звітний період, за який виправляється помилка, пеня нараховується за весь період заниження, починаючи з наступного дня за граничним терміном сплати ПДВ за звітний період, за який виправляється помилка, пеня нараховується за весь період заниження, починаючи з наступного дня за граничним терміном сплати ПДВ за звітний період, за який виправляється помилка, включаючи день погашення такого податкового зобов’язання.

Податковий розрахунок за ф. 1 ДФ подається незалежно від виплати доходів платникам податку
Криворізька північна ОДПІ нагадує, що згідно з п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України особи, які мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду.
Відповідно до п. 2.2 розд. ІІ Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4, податковий розрахунок подається незалежно від того, виплачує чи не виплачує доходи платникам податку податковий агент протягом звітного періоду.


Версія для друку Написати листа

Про цей сайт | Запитання | Адміністратор