www.kriv-rn.dp.gov.ua
ГОЛОВНА СТОРІНКА МАПА САЙТУ ДОПОМОГА Четверг, 28 березня 2024 року
Що нового на сайті ?

Архів публікацій
Криворізський район >> За даними 2018 року
До уваги страхувальників – підприємців!
Версія для друку Написати листа
До уваги страхувальників – підприємців!

Звертаємо увагу платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ), що відповідно до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 №435 (далі – Порядок №435) роботодавці зобов’язані формувати та подавати до органів доходів і зборів Звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів (далі – Звіт) протягом 20 календарних днів, що настають за останнім днем звітного періоду. Звітним періодом є календарний місяць. Звіт подається за формою згідно з додатком 4 до Порядку №435 (п.1 розділ ІІІ Порядку №435).
Звіт страхувальником повинен подаватися в повному обсязі. Звіт складений з порушенням вимог Порядку №435, у тому числі без обов’язкових реквізитів, передбачених п.6 розділу ІІ Порядку №435, та поданий без необхідних таблиць, не вважається Звітом і вважається таким, що не подавався (п.8 розділу ІІ Порядку №435).
Фізичні особи – підприємці (далі – ФОП), які перебувають на загальній системі оподаткування, подають Звіт за формою згідно з таблицею 1 додатка 5 до Порядку №435 (п.10 розділу ІV Порядку №435).
ФОП, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, подають Звіт за формою згідно з таблицею 2 додатка 5 до Порядку №435 (п.11 розділу ІV Порядку №435).
ФОП, які протягом звітного року змінювали систему оподаткування, формують та подають один Звіт з наявним титульним аркушем, який включає дві таблиці: таблицю 1 та таблицю 2 додатка 5 до Порядку №435 (п.18 ІV Порядку №435).
Помилки, які здійснюють ФОП при заповненні Звіту: подані Звіти не відповідають обраній системі оподаткування, чим порушуються норми Порядку №435, а також невірно зазначається період, за який нараховано ЄСВ.
Порядком №435 не передбачено повторне подання Звіту за один і той же період після граничного терміну подання Звіту, також Порядком №435 не передбачено самостійне виправлення зазначеного вище типу помилок.
Пунктом 16 розділу ІІ Порядку №435 визначено, що відповідальність за правильність та достовірність заповнення Звіту є страхувальник.
Слід зауважити, що за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності з ЄСВ, подання недостовірних відомостей, що використовуються в Державному реєстрі загальнообов’язкового державного соціального страхування, інших відомостей, передбачених Законом України від 08.07.201 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями, платники ЄСВ несуть фінансову та адміністративну відповідальність відповідно до ст.25 цього Закону та ст.165Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Звільнення від оподаткування ПДВ: набула чинності постанова «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 2 лютого 2011 р. №79»
Інформуємо, що 28.03.2018 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 14.03.2018 №167 (далі – Постанова №167), якою внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 02.02.2011 №79 «Деякі питання реалізації підпункту 197.1.3 пункту 197.1 статті 197 Податкового кодексу України».
Постановою №167 внесені зміни у перелік технічних та інших засобів реабілітації (крім автомобілів) для інвалідів та інших пільгових категорій населення, операції з постачання і послуги з ремонту та доставки яких звільняються від обкладення податком на додану вартість, а також у перелік комплектувальних виробів і напівфабрикатів для виготовлення технічних та інших засобів реабілітації (крім автомобілів) для інвалідів та інших пільгових категорій населення, операції з постачання яких звільняються від обкладення податком на додану вартість.
Слід зазначити, що основною підставою для звільнення від оподаткування додатковим імпортним збором товарів, що ввозяться на митну територію України, є відповідність таких товарів найменуванням та опису виробів, які зазначено в вищевказаних переліках.
Постанову №167 опубліковано у офіційному виданні «Урядовий кур’єр» від 28.03.2018 №59.

За два місяці фізичні особи сплатили 14,1 млн. грн. транспортного податку
Протягом січня-лютого 2018 року власники елітних автівок сплатили до місцевих бюджетів 14,1 млн. грн. транспортного податку, що на 56,5% більше від запланованого. Порівняно з відповідним періодом минулого року сума сплаченого податку зросла на 2,4 млн. грн., або на 20%.
Із зазначеної суми у лютому надійшло 7,4 млн. грн. транспортного податку з фізичних осіб, що також перевищує показник лютого 2017 року на 900 тис. грн., або на 12%.
Найчастіше фізичні особи сплачували транспортний податок за автомобілі таких марок, як MERCEDES-BENZ, BMW, LEXUS, AUDI, LAND ROVER RANGE ROVER.
Загалом протягом 2017 року за елітні автівки до бюджетів було сплачено 132,2 млн. грн. транспортного податку з фізичних осіб.
Нагадаємо, що об’єктом оподаткування транспортним податком є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Ставка транспортного податку становить 25 тисяч гривень на рік.

Запорізькі митники завадили незаконному ввезенню парфумів
У неділю першого квітня у запорізькому аеропорту співробітники митниці попередили спробу незаконного ввезення в Україну партії парфумерних виробів.
Прилетівши до Запоріжжя рейсом зі Стамбулу, громадянин Кувейту для проходження митного контролю обрав спрощений порядок – "зелений коридор". Після перетину "білої смуги", що позначає закінчення "зеленого коридору", за допомогою скануючого приладу "Rapiscan" у його багажі серед особистих речей було виявлено 8 флаконів туалетної води по 100 мл та 38 флаконів парфумів (по 50 та 100 мл).
Дозволена митним законодавством норма ввезення речей для особистого користування складає 0,5 літра туалетної води та 100 грамів парфумів. Тобто громадянин порушив митні правила, передбачені ст. 370 та ст. 471 Митного кодексу України. Стосовно нього складено протокол, частину парфумів тимчасово вилучено, дозволену норму повернено.

Податківці області прийняли участь у презентації проведення інформаційної кампанії
У зв’язку із проведенням інформаційної кампанії щодо початку перевірок інспекторами праці роботодавців виконуюча обов’язки заступника начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Ірина Сікіріна та начальник управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Дніпропетровській області Владислав Воінов прийняли участь у прес-конференції у міській раді міста Дніпра.
«На сьогодні, Головне управління ДФС у Дніпропетровській області є основним партнером бізнесових структур, які працюють заради однієї мети – розвитку підприємництва в країні та Дніпропетровській області. Одним з пріоритетних напрямів діяльності органів фіскальної служби є запобігання використанню незадекларованої праці та виплати заробітної плати в «конвертах». Це соціальне явище справляє значний негативний вплив на розвиток економіки країни, життєвий рівень населення в цілому по Україні та в Дніпропетровському регіоні. Тому, значна увага надається роз’яснювальній роботі з приводу легалізації заробітної плати»,- висловила позицію податкової служби Ірина Сікіріна.
Через засоби масової інформації, на семінарах та особистих співбесідах із суб’єктами господарювання постійно інформується про розміри заробітної плати, переваги оформлення найманого робітника тощо.
Ірини Сікіріна також відмітила: «Фіскальною службою ведеться і аналітична робота по виявленню роботодавців, що порушують податкове законодавство. Згідно аналізу звітності, яку ми отримуємо, близько 3,6 тисячі роботодавців сплачують заробітну плату нижче мінімально встановленої законодавством».
У поточному році з питаннь упередження порушень податкового законодавства під час виплати заробітної плати та інших доходів громадянам перевірено 27 СГ – юридичних та фізичних осіб.
Встановлено порушення по 23 перевіркам з податку на доходи з фізичних осіб та 11 перевіркам по єдиному внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. За донарахованими сумами до бюджету надійшло ПДФО 459,5 тис.грн.
За рахунок легалізації 534 робочих міст, в бюджет додатково надійшло 333,0 тис.грн. податку на доходи з фізичних осіб, 27,7 тис.грн. військового збору та 407,0 тис.грн. єдиного соціального внеску.
Начальником управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Дніпропетровській області Владиславом Воіновим озвучені основні зауваження, які виникають у контролюючих органів до податкових агентів при складанні розрахунку ф.№1ДФ.
На прес-конференції також презентовано початок перевірок інспекторами праці роботодавців. Відмічено, що наймані працівники, відстоюючи свої законні права пишуть про порушення під час виплат заробітної плати, в тому числі в «конвертах», та оформленню взаємовідносин з роботодавцями.
Фіскальна служба та Інспекція з питань праці та зайнятості населення міськради і в подальшому співпрацюватимуть, відстоюючи законні інтереси найманих працівників надходження до місцевих бюджетів.
В заключному слові в.о. заступника начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Ірина Сікіріна зауважила, що у подальшому ГУ ДФС у Дніпропетровській області разом з ГУ Держпраці в Дніпропетровській області та Інспекцією з питань праці та зайнятості населення міськради розроблять ряд сумісних заходів, в яких будуть зазначені питання проведення перевірок роботодавців (що потрапили до групи «ризику») щодо дотримання ними норм трудового, податкового та іншого законодавств.

З початку року внесок Дніпропетровщини до бюджетів усіх рівнів та ЄСВ склав 25,8 млрд. грн.
Протягом І кварталу 2018 року органами ДФС у Дніпропетровській області забезпечено до бюджетів усіх рівнів (із врахуванням ДУ офісу ВПП ДФС та Дніпропетровської митниці ДФС) 22 млрд. 806,6 млн. грн., що на 6 млрд. 178,8 млн. грн., або на 37,2% більше, ніж за аналогічний період 2017 року. Про це проінформувала очільник ГУ ДФС у Дніпропетровській області Оксана Томчук.
Так, до державного бюджету впродовж трьох місяців 2018 року мобілізовано 17 млрд. 286,9 млн. грн. Це на 5 млрд. 215,8 млн. грн. або на 43,2% більше, ніж у січні – березні минулого року.
Надходження, що формують кошики місцевих бюджетів Дніпропетровського регіону склали 5 млрд. 519,7 млн. грн. Це на 963 млн. грн. (або на 21,1%) більше фактичних надходжень І-го кварталу 2017 року.
Єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з початку року зібрано 2 млрд. 991,7 млн. грн. Порівняно з 2017 роком надходження зросли на 22,7%, або на 553,3,2 млн. грн.

До уваги платників податку на додану вартість!
За повідомленням ДФС України відповідно до п.56.23 ст.56 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ зі змінами та доповненнями Рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Рішення) може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.
Так, скарга на Рішення подається в електронній формі засобами електронного зв’язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Платник ПДВ у разі отримання Рішення має право протягом 10 календарних днів з дня набрання чинності Рішення (якщо останній день строку припадає на вихідний, неробочий або святковий день, останнім днем такого строку вважається перший робочий день, що настає за вихідним, неробочим або святковим днем) подати на розгляд Комісії ДФС з питань розгляду скарг Скаргу на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування (далі – ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) або відмову в такій реєстрації (далі – Скарга) за формою J(F)1313201. До Скарги подаються документи про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим ПН/РК за формою J(F)1312601.
Необхідно врахувати, що Скарга подається на кожне Рішення окремо із зазначенням кількості документів, яке має числове значення. Кожен документ надсилається окремим додатком у форматі pdf та повинен мати розмір не більше 2 мегабайт.
У разі відкликання Cкарги до прийняття рішення комісією ДФС з питань розгляду скарг, платник податків має право подати Заяву про відмову від поданої ним Скарги за формою J(F)1313301.
Електронні формати Скарги та Заяви про відмову від поданої ним Скарги розміщенні на офіційному веб-порталі ДФС у розділі «Електронна звітність»/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр електронних форм податкових документів.
Платники податків матимуть сервіс для створення та надсилання Cкарги з додатками та Заяви про відмову від поданої ним Скарги через особистий кабінет «Електронний кабінет», вхід до якого здійснюється за адресою: cabinet.sfs.gov.ua, а також через офіційний веб-портал ДФС України.
Також для формування Скарги або Заяви в електронному вигляді платник податків самостійно на власний розсуд може обрати будь-яке програмне забезпечення, яке формує вихідний файл відповідно до затвердженого формату (стандарту).
Інформація розміщена на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням
http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/332467.html

Робота підрозділів аудиту ДФС: ризикоорієнтований контроль та зменшення тиску на платників
Вибірковість контролю на основі оцінки ризиків у діяльності платника - головний принцип контрольно-перевірочної роботи підрозділів аудиту ДФС, що відповідає провідній міжнародній практиці.
Завдяки концентрації на перевірках найбільш ризикових платників та операцій, загальний вклад підрозділів аудиту до бюджету за 2017 рік становив 7 млрд. грн. Це майже на 2 млрд. грн., або на 40% більше, ніж за 2016 рік.
Відбір до плану ризикових платників здійснюється автоматично засобами ІТС «Податковий блок». Ризикоорієнтована система постійно оновлюється. Зокрема, у 2017 році двічі переглядався порядок формування плану-графіка документальних перевірок, зокрема переглянуто та удосконалено 44 ризики, за якими формувалися плани на 2017 та 2018 роки. Вживаються також заходи для запровадження електронного доперевірочного аналізу та електронних перевірок.
За рахунок скорочення заходів контролю знижено тиск на платників: за останні 5 років у 3,5 раза зменшено кількість виходів до платників для документального підтвердження ризиків, визначених при відборі.
Вдосконаленням відбору ризиків в операціях з ПДВ суттєво зменшено кількість зустрічних звірок та позапланових перевірок. Водночас, на 10% збільшено кількість планових заходів, у ході яких комплексно відпрацьовуються всі ризики у діяльності платників.
При цьому, акцент у плановій роботі зроблено на великих платниках – їх перевірено 9%, середніх – лише 5 %, а малих тільки 0,2%.
У 100% запланованих до перевірок платників документально та проведеними донарахуваннями підтверджено ризики несплати податків, що свідчить про якість відбору ризикових платників.
За галузевим принципом були визначені найбільші ризики у діяльності 4,6 тис. платників податків із сумарним обсягом доходів 890 млрд. грн.
Так, у сфері оптової та роздрібної торгівлі перевірено 1,2 тис. платників з обсягами доходів за 2016 рік 183 млрд. грн. За результатами перевірок донараховано 2,9 млрд. грн.
У добувній галузі перевірено 45 платників з доходами 36 млрд. грн., донараховано 2,6 млрд. грн.
У галузі вирощування зернових культур перевірено 404 платники з доходами 36 млрд. грн., донараховано 0,5 млрд. грн..
У будівництві перевірено 369 платників з доходами 18,5 млрд. грн., донараховано 0,5 млрд. гривень.
Левову частку у загальній сумі недоплат, які були виявлені плановими перевірками, становить ПДВ, податок на прибуток, акцизний податок, рентна плата. Найчастіше при плановому контролі виявлялося:
- завищення податкового кредиту за рахунок робіт та ТМЦ, отриманих від «сумнівних» суб’єктів господарювання;
- завищення витрат внаслідок порушень стандартів бухгалтерського обліку (нарахування курсових різниць на заборгованість в національній валюті, коригування резерву сумнівних боргів);
- заниження доходів внаслідок не врахування отриманих безповоротних фінансових допомог, протермінованої кредиторської заборгованості;
- реалізація товарів (робіт, послуг) нижче фактичної собівартості;
- порушення при обчисленні рентної плати за користування надрами.
У минулому році 63% з 16,6 тис. позапланових перевірок проводились з причин, які не залежать від ДФС: за зверненнями платників податків та за рішеннями суду. Протягом 2016 року частка таких перевірок складала 58,5% з 16,1 тис.
Довідково:
Для забезпечення відкритості у діяльності фіскальної служби та упередження корупційних ризиків план-графік документальних планових перевірок платників податків на 2018 рік було розміщено 22 грудня 2017 року на офіційному веб-порталі ДФС.

Платники податків подали 2,7 тис. звітів про контрольовані операції
Щорічно про здійснені контрольовані операції звітують майже 3 тис. платників податків. За 2016 рік ними подано 2,7 тис. звітів на суму 2470 млрд. грн.
Станом на 28.02.2018 завершено чотири звітні періоди щодо трансфертного ціноутворення. Так, за підсумками 2013 року (вересень – грудень) подано 2,5 тис. звітів на суму 1 153 млрд.грн., за 2014 звітний рік – 1,9 тис. звітів на суму 3 575 млрд.грн, за 2015 рік – 2,9 тис. звітів на суму 1 581 млрд.грн.
Найбільше платників податків, які здійснюють контрольовані операції, зареєстровано в Офісі ВПП – 40% (водночас сума здійснених операцій цих компаній складає 92% від загального обсягу), ГУ ДФС в м. Києві – 24% платників (сума КО – 4%), ГУ ДФС у Дніпропетровській обл. – 4,6% компаній (сума КО – 0,8%).
Найбільшими за обсягами предметами контрольованих операцій є банківські операції – 57%, товари – 31% та фінансові послуги – 6%.
Основними країнами, з резидентами яких здійснюються контрольовані операції (крім банківських операцій), є Кіпр – 27% , Росія – 18%, Швейцарія – 15%, ОАЕ – 12%.
За результатами аналітичної роботи та контрольно-перевірочних заходів за підсумками чотирьох звітних періодів було встановлено більше 600 фактів порушення платниками вимог щодо своєчасності та повноти декларування контрольованих операцій. До порушників застосовано 160,8 млн. грн. штрафних санкцій, з яких 55% сплачено до державного бюджету.
Відповідно до розроблених та запроваджених процедур податкового контролю, за результатами аналізу поданих платниками звітів про КО контролюючими органами протягом 2014-2018 років 235 платникам податків було направлено запити на подання документації з трансфертного ціноутворення щодо КО з 538 контрагентами. Після опрацювання отриманої інформації розпочато 58 перевірок з питань дотримання платниками податків принципу «витягнутої руки», з яких 34 вже завершено.
За результатами цих перевірок донараховано податку на прибуток підприємств 400 млн. грн., зменшено від’ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 3,8 млрд. грн., донараховано ПДВ 5,8 млн. грн., зменшено суму відшкодування ПДВ на 4,1 млн. грн., нараховано пені – 68 млн. гривень.
Також результатами послідовної роботи з контролю за ТЦ є те, що багато компаній, не чекаючи початку перевірок, здійснюють самостійне коригування трансфертних цін та збільшують свої податкові зобов’язання.
Так, 430 підприємств добровільно збільшили свій оподатковуваний дохід або зменшили збитки щодо операцій 2013-2016 років більш як на 4,7 млрд. грн. Як правило, це відбувається саме через отримання від ДФС запиту на подання документації з ТЦ.
Нагадаємо, що контроль за трансфертним ціноутворенням в Україні запроваджено з 01.09.2013. Це порівняно новий напрям податкового контролю за обсягом оподатковуваного прибутку платників податків, у разі здійснення ними контрольованих операцій.
За звітні періоди 2013-2016 роки встановлено 606 фактів неподання звітності щодо КО, за що застосовано майже 161 млн грн. штрафних санкцій.
У ДФС запроваджено двоетапну процедуру контролю за ТЦ:
- підрозділи оподаткування юридичних осіб забезпечують поточний контроль за дотриманням платниками принципу «витягнутої руки» протягом звітного року, проводять контроль за своєчасністю та повнотою подання звітів про КО, аналіз ризиків ТЦ, а також проведення процедур попереднього узгодження ціноутворення;
- підрозділи аудиту здійснюють наступний контроль - організовують та проводять за встановленими ризиками перевірки з питань подання звітності про КО та безпосередньо з питань дотримання платниками принципу «витягнутої руки».

Декларування доходів ФОП, який припинив підприємницьку діяльність
Законом України від 21.12.2016 №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», внесено зміни до Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) щодо визначення останнього базового податкового (звітного) періоду та строку подання податкової декларації про майновий стан і доходи у разі реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця (далі – ФОП).
У разі проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності ФОП за рішенням такої особи, останнім базовим податковим (звітним) періодом є період з дня, що настає за днем закінчення попереднього базового податкового (звітного) періоду до останнього дня календарного місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності.
Отже, фізичні особи, які перебували на загальній системі оподаткування, стосовно яких починаючи з 01.01.2017 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань внесено запис про припинення підприємницької діяльності ФОП, подають ліквідаційні податкові декларації про майновий стан і доходи щодо отриманих доходів на загальній системі оподаткування востаннє за звітний період з дня, що настає за днем закінчення попереднього базового податкового (звітного) періоду до останнього дня календарного місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності, протягом 30 календарних днів з дня проведення такої реєстрації.
У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності ФОП, який є платником єдиного податку, останнім податковим (звітним) періодом вважається період, у якому відповідним контролюючим органом отримано від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення (п.294.6 ст.294 ПКУ). Нормами ПКУ не передбачено подання ліквідаційної звітності для фізичних осіб, які перебували на спрощеній системі оподаткування.
Тобто, фізичні особи, стосовно яких починаючи з 01.01.2017 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань внесено запис про припинення підприємницької діяльності ФОП, подають податкові декларації платника єдиного податку – ФОП востаннє за податковий (звітний) квартал, у якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності, з наростаючим підсумком з початку року у строки, визначені п.п.49.18.2 п.49.18 ст.49 ПКУ, протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.

Філії мають право на складання податкових накладних, якщо своєчасно до контролюючого органу подано повідомлення про делегування філіям такого права
Відповідно до п.1 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307 «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної» (далі – Порядок №1307) у разі якщо не зареєстровані платниками ПДВ філії та інші структурні підрозділи платника податку самостійно здійснюють постачання товарів/послуг та проводять розрахунки з постачальниками/споживачами, то зареєстрований платник ПДВ, до складу якого входять такі структурні підрозділи, може делегувати філії або структурному підрозділу право на складання податкових накладних (далі – ПН).
Для цього платник ПДВ повинен кожній філії та кожному структурному підрозділу присвоїти окремий цифровий номер, про що має письмово повідомити контролюючий орган за місцем його реєстрації як платника ПДВ.
Повідомлення про делегування філіям (структурним підрозділам) права на складання податкових накладних та розрахунків коригування (додаток 2 до Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Мінфіну України від 28.01.2016 №21 (далі — Порядок №21)), подається платниками у разі наявності у них філій (структурних підрозділів) разом з декларацією за перший звітний (податковий) період року і надалі разом з декларацією за той звітний (податковий) період, у якому відбулися зміни у переліку філій (структурних підрозділів) (п.9 розділу ІІІ Порядку №21).
Отже, якщо у платника ПДВ є філії, яким делеговано право щодо складання податкових накладних/розрахунків коригування (далі – ПН/РК), то разом з декларацією за січень/I квартал потрібно подати повідомлення про делегування цим філіям права на складання ПН та РК. При цьому подання зазначеного повідомлення окремо від податкової декларації за перший звітний (податковий) період року Порядком №21 не передбачено.

Законодавством не передбачено пільг та винятків для неприбуткових організацій щодо своєчасного нарахування, обчислення і сплати ЄСВ
Звертаємо увагу, що платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) є підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством (абзац другий п.1 частини першої ст.4 Закону України від 08.07.2010№2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон №2464)).
Пунктом першим частини першої ст.7 Закону №2464 визначено, що базою нарахування ЄСВ для зазначених платників є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24.03.1995 №108/95-ВР «Про оплату праці» зі змінами та доповненнями.
Обов’язки платників ЄСВ щодо своєчасного та в повному обсязі нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначено п.1 частини другої ст.6 Закону №2464.
ЄСВ нараховується на суми незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також від того, чи виплачено такі суми фактично після їх нарахування до сплати (частина п’ята ст 7 Закону №2464).
Платники ЄСВ зобов’язані сплачувати ЄСВ, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов’язані сплачувати ЄСВ, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця (частина восьма ст.9 Закону №2464).
Відповідно до частини 12 ст.9 Закону №2464 ЄСВ підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
Отже, Закон №2464 не містить пільг та винятків для неприбуткових організацій щодо своєчасного нарахування, обчислення і сплати ЄСВ.

Деклараційна кампанія – 2018: що необхідно для підтвердження сплати податків з іноземних доходів?
Відповідно до підпунктів 170.11.1 та 170.11.2 п.170.11 ст.170 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку – отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи, та оподатковується за ставкою, визначеною у п.167.1 ст.167 ПКУ, крім доходів, визначених п.п.167.5.4 п.167.5 ст.167 ПКУ, які оподатковуються за ставкою, визначеною п.п.167.5.4 п.167.5 ст.167 ПКУ.
У разі якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, платник податку може зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у річній податковій декларації.
Згідно з п.13.3 ст.13 ПКУ доходи, отримані фізичною особою – резидентом з джерел походження за межами України, включаються до складу загального річного оподаткованого доходу, крім доходів, що не підлягають оподаткуванню в Україні відповідно до положень ПКУ чи міжнародного договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України.
Пунктом 13.4 ст.13 ПКУ встановлено, що суми податків та зборів, сплачені за межами України, зараховуються під час розрахунку податків та зборів в Україні за правилами, встановленими ПКУ.
Відповідно до п.13.5 ст.13 ПКУ для отримання права на зарахування податків та зборів, сплачених за межами України, платник зобов’язаний отримати від державного органу країни, де отримується такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України.
Отже, фізична особа – резидент, яка отримала іноземний дохід та сплатила податки за межами України, для отримання права на зарахування сплачених податків повинна надати довідку від державного органу країни, де отримувався такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування.
Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України.

Оголошено додатковий конкурс з визначення уповноважених бірж, які здійснюватимуть продаж майна платників податків, що перебуває у податковій заставі
Конкурсна комісія з визначення уповноважених бірж, які здійснюють продаж майна платників податків, що перебуває у податковій заставі, створена відповідно до положення про умови і порядок проведення конкурсів з визначення уповноважених бірж з продажу майна, що перебуває у податковій заставі, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.06.2017 № 611, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.07.2017 за № 908/30776, оголошує додатковий конкурс з визначення уповноважених бірж, які здійснюватимуть продаж майна платників податків, що перебуває у податковій заставі.
До участі в конкурсі допускаються біржі, створені відповідно до Закону України "Про товарну біржу", які мають право на організацію продажу майна, що перебуває у державній власності, досвід роботи не менше одного року в цій сфері діяльності й подали (надіслали) на розгляд комісії заяву та повний пакет документів зазначених у цьому оголошенні. У відповідності до вимог наказу Міністерства фінансів України від 30.06.2017 № 611 «Про затвердження Положення про умови і порядок проведення конкурсів з визначення уповноважених бірж з продажу майна, що перебуває у податковій заставі», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.07.2017 за № 908/30776, для участі в конкурсі претенденти мають до 15 травня 2018 року подати до конкурсної комісії документи:
1. Заяву про участь у конкурсі із зазначенням найменування претендента, який виявив бажання брати участь у конкурсі, реквізитів (місцезнаходження, телефон), складу керівництва (прізвища, ініціали, посади), чисельності працівників;
2. Засвідчені в установленому порядку копії установчих документів;
3. Копії балансу та звіту про фінансові результати за попередній рік з відповідним підтвердженням їх прийняття органом статистики;
4. Правила біржової торгівлі та витяг з протоколу загальних зборів про їх затвердження, завірені підписом керівника, скріпленим печаткою біржі;
5. Обґрунтовану інформацію про технічні можливості для забезпечення організації продажу майна, що перебуває у податковій заставі, та виконання взятих зобов'язань щодо його реалізації (підтверджується довідкою у довільній формі), у тому числі:
про кількість договорів, укладених за результатами біржових торгів та аукціонів протягом останнього року, та про обсяги реалізованого майна, які не повинні бути меншими за 2,5 млн гривень;
про наявність відокремленого приміщення для персоналу біржі, який забезпечує її функціонування, площею не менше ніж 40 м 2 та приміщення для проведення торгів площею не менше ніж 100 м 2, обладнаного електронним табло або іншими засобами оперативного висвітлення біржової інформації;
про наявність не менше 5 ліній міського та міжміського телефонного зв'язку;
про наявність електронної пошти та власної сторінки (веб-сайту) біржі у глобальній мережі Інтернет (із зазначенням адреси веб-сайту);
про наявність у штаті біржі підготовлених фахівців, у тому числі не менше двох експертів-оцінювачів та двох фахівців з відчуження об'єктів державної власності та продажу майна в процесі приватизації (підтверджується фотокопіями кваліфікаційних сертифікатів, виданих Фондом державного майна України, засвідченими в установленому порядку);
про наявність договору про організацію продажу майна, що перебуває у державній власності, укладеного з Фондом державного майна України (підтверджується фотокопією документа, засвідченою в установленому порядку);
про наявність не менше 10 брокерських контор, зареєстрованих на біржі (із зазначенням їх місцезнаходження та спеціалізації біржових операцій);
про розмір плати за користування послугами біржі за останній рік у відсотках до вартості біржового контракту (угоди);
6. Письмове зобов'язання (гарантійний лист) щодо надання біржею Адміністратору Єдиної інформаційної системи з обліку, зберігання та оцінки майна, яке реалізується за рішеннями органів виконавчої влади, інформації про майно суб'єктів господарювання державного сектору економіки, що реалізується як об'єкт податкової застави, та про відрахування частини комісійної винагороди за реалізацію майна, інформацію про яке включено до цієї інформаційної системи, згідно з установленим розміром відповідно до договорів, укладених з контролюючими органами;
7. Довідку про обліковий ідентифікатор, який присвоєно внесеній до Єдиної інформаційної системи інформації щодо взяття на облік суб'єкта первинного фінансового моніторингу за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 08 червня 2015 року N 542, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 24 червня 2015 року за N 749/27194.
Заяви для участі у конкурсі приймаються за адресою: 04655, м.Київ-53, Львівська площа, 8, Державна фіскальна служба України, Департамент погашення боргу, кімната 202/8 К-Х. Контактні телефони для довідок з питань проведення конкурсу (044) 247-81-37, 247-35-62, 247-36-41.
Кінцевий термін прийняття документів (по даті реєстрації вхідної кореспонденції до Державної фіскальної служби України) на конкурс – 15 травня 2018 року.
Засідання конкурсної комісії відбудеться о 10 год. 23 травня 2018 року за адресою: Державна фіскальна служба України
04655, м.Київ-53,
Львівська площа, 8 кімната 1511
Довідки за телефоном 247-81-37

Протягом січня-березня ДФС забезпечено понад 81 млрд. грн. митних платежів
У першому кварталі поточного року ДФС перераховано до державного бюджету понад 81 млрд. грн. митних платежів. З них до загального фонду державного бюджету надійшло майже 75 млрд. грн., до спеціального фонду – 6,2 млрд. гривень.
Порівняно з відповідним періодом минулого року надходження зросли на 17,3%, або на 11,9 млрд. грн. У 2017 році протягом січня-березня митними органами ДФС було забезпечено 69 млрд. гривень.
Зростання надходжень митних платежів порівняно з відповідним періодом минулого року фіксується й у березні 2018 року. Так, за перший місяць весни було спрямовано до державного бюджету на 23 млн. грн.. більше, ніж у березні 2017 року.
Крім того, збільшились на 3,5%, або на 933 млн. грн. фактичні надходження порівняно з лютим 2018 року.
Загалом у березні 2018 році митницями забезпечено 27,4 млрд. грн. Середньоденні надходження у березні цього року склали 1,3 млрд. грн. Порівняно з відповідним періодом минулого року цей показник зріс на 4,8%, або на 60 млн. гривень.

Застосування порядку інформаційного обміну за принципом «єдиного вікна» під час здійснення митного оформлення товарів в програмі «Деталі»
Днями в прямому ефірі 34 телеканалу м. Дніпра відбулася програма «Деталі» за участі начальника відділу організації митного контролю управління організації митного контролю Дніпропетровської митниці ДФС Володимира Деркача.
«Важливим кроком у напрямку створення сприятливих умов для розвитку бізнесу та боротьби з корупцією стало запровадження в Україні принципу «єдиного вікна» при здійсненні контролю за переміщенням через митний кордон України товарів», - зауважив Володимир Деркач.
Відповідний порядок інформаційного обміну між державними органами та підприємствами спрощує для учасників ЗЕД умови подання документів для проведення відповідних видів контролю та дозволяє мінімізувати участь посадових осіб у здійсненні державного контролю товарів.
Крім того, такий порядок контролю державних органів за переміщенням через митний кордон товарів відповідає світовій практиці та рекомендаціям міжнародних організацій.
Завдяки ініціативам Мінфіну та ДФС поступово здійснюється перехід до проведення митного оформлення товарів саме за цим принципом.
Зокрема, передбачена можливість здійснення митного оформлення за принципом «єдиного вікна» в усіх місцях митного оформлення на території України.
На теперішній час у зоні діяльності Дніпропетровської митниці ДФС функціонує 17 місць митного оформлення товарів, в яких застосовується порядок інформаційного обміну між фіскальними органами, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації.
З 1 лютого 2018 року у митниці було оформлено 11863 митні декларації за принципом «єдиного вікна», що складає 84% від загальної кількості оформлених МД на товари, що підлягають державних видам контролю, з них експортних МД - 90%, імпортних - 80%, транзитних - 50%. Наразі, у митниці спостерігається постійне збільшення кількості митних декларацій, оформлених за принципом «єдиного вікна».
Цих показників вдалося досягнути завдяки напруженій роботі співробітників Дніпропетровської митниці ДФС та налагодженню ефективної взаємодії з бізнес спільнотою регіону.

«Зелений коридор» для чесного бізнесу
Однією з основних передумов успішного регулювання товарного обігу в процесі митного контролю та оформлення є правильне визначення митної вартості товарів. Під час прийняття рішень щодо визначення митної вартості особливо гостро стикаються інтереси учасників зовнішньоекономічної діяльності, з одного боку, та співробітників фіскальної служби – з іншого. Перші прагнуть до заниження митної вартості, що дає їм можливість отримувати додаткові прибутки та цінові переваги над конкурентами, а другі покликані контролювати достовірність декларування рівня митної вартості з метою недопущення порушень порядку митного оформлення та для забезпечення повноти стягнення платежів до державного бюджету. Саме тому митна вартість є однією з найважливіших проблем у митній справі та управлінні нею.
У зоні діяльності Дніпропетровської митниці ДФС основними бюджетоформуючими підприємствами регіону здійснено постачання товарів переважно за прямими контрактами.
Питома вага товарів, які імпортуються і оформляються в Дніпропетровській митниці ДФС із визначенням їх митної вартості за ціною укладеного договору (контракту), у 2017 році склала 89,8 %. За 2 місяці 2018 року цей показник збільшився до 92% від загальної кількості імпортованих товарів за цей період.
Серед товарів у режимі імпорту, які були оформлені за «непрямими» зовнішньоекономічними контрактами за участю посередників, митна вартість визнана за основним методом лише у 60% з обсягів товару.
За результатами контролю за правильністю визначення митної вартості товарів у 2017 році посадовими особами Дніпропетровської митниці ДФС прийнято 459 рішеннь про коригування митної вартості. Відтак економічний ефект від коригування митної вартості склав більше, ніж 302 млн. грн.
Дніпропетровською митницею ДФС постійно проводиться консультативна робота з суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності щодо переваг укладання зовнішньоекономічних договорів (контрактів) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів. Наведені вище показники свідчать передусім про активну співпрацю митниці з бізнес-спільнотою регіону.

Податкова знижка: які існують обмеження щодо права на нарахування?
Нагадуємо, що згідно з п.166.4 ст.164 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкова знижка може бути надана виключно резиденту, який має реєстраційний номер облікової картки платника податку і також резиденту – фізичній особі, яка через свої релігійні переконання відмовилась від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомила про це відповідний контролюючий орган і має про це відмітку у паспорті.
Загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника ПДФО, нарахованого як заробітна плата, зменшена на суму податкової соціальної пільги (п.164.6 ст.164 ПКУ).
Якщо платник ПДФО до кінця податкового року, наступного за звітним не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься.

Юридична особа – нерезидент, який є власником нерухомості на митній території України, надає послуги з оренди без створення постійного представництва в Україні: що з ПДВ?
Повідомляємо, що перелік осіб, які є платниками ПДВ, визначено ст.180 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ).
Відповідно до п.180.2 ст.180 розділу V ПКУ особою, відповідальною за нарахування та сплату податку до бюджету у разі постачання послуг нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими як платники податку, якщо місце постачання послуг розташоване на митній території України, є отримувач послуг.
Згідно з п.п.«б» п.185.1 ст.185 ПКУ об’єктом оподаткування податком на додану вартість (далі – ПДВ) є операції платників ПДВ з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст.186 ПКУ.
При цьому постачання послуг – це будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (п.п.14.1.185 п.14.1 ст.14 розділу І ПКУ).
Відповідно до п.п.186.2.2 п.186.2 ст.186 ПКУ для тих послуг, що пов’язані з нерухомим майном, місцем постачання послуг є фактичне місцезнаходження нерухомого майна.
З урахуванням вищевикладеного, якщо операції з постачання послуг оренди нерухомого майна, яке знаходиться на митній території України, є об’єктом оподаткування ПДВ, то у разі надання послуг нерезидентом, який не має постійного представництв на митній території України, отримувач таких послуг (суб’єкт господарювання – юридична особа або суб’єкт господарювання – фізична особа), який не зареєстрований як платник ПДВ, є особою відповідальною за нарахування та сплату ПДВ.
Порядок оподаткування послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, встановлено ст.208 ПКУ.
Так, відповідно до ст.208 ПКУ отримувач послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, нараховує ПДВ за основною ставкою податку на базу оподаткування, визначену згідно з п.190.2 ст.190 ПКУ.
При цьому отримувач послуг – платник ПДВ у порядку, визначеному ст.201 ПКУ, складає податкову накладну із зазначенням суми нарахованого ним ПДВ, яка є підставою для віднесення сум податку до податкового кредиту у встановленому порядку.
Така податкова накладна підлягає обов’язковій реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

ДФС надано платникам розстрочення ПДВ при ввезенні обладнання для власного виробництва на загальну суму 383,3 тис. Євро та 623,8 тис. дол. США
На сьогодні ДФС прийнято 5 рішень про надання платникам розстрочення податку на додану вартість під час ввезення на митну територію України обладнання для власного виробництва на території України на загальну суму 383,3 тис. Євро та 623,8 тис. дол. США.
Так, зокрема,
- Хмельницькою митницею ДФС надано розстрочку на суму 133 тис. Євро (у валюті контракту);
- Львівською митницею ДФС – на суму 207,942 тис. дол. США (у валюті контракту);
- Волинською митницею ДФС – на суму 122,837 тис. Євро та 127,501 тис. Євро (у валюті контракту);
- Київською митницею ДФС – на суму 415,903 тис. дол. США (у валюті контракту).
Розстрочення надано при ввезенні обладнання для власного виробництва підприємствами легкої промисловості, будівельної галузі, харчової промисловості та ліній для виробництва шприців.
Загалом станом на 1 квітня 2018 року платниками до митниць ДФС подано 24 заяви про надання розстрочення по сплаті ПДВ. Митницями розглянуто 17 заяв, з яких по 12 надано відмову через недотримання обов’язкових вимог, визначених Порядком, зокрема:
- наявність податкового боргу у підприємств;
- неподання необхідних документів;
- відсутності інформації про те, що саме є предметом контракту, отже відсутні відомості, необхідні для перевірки правильності класифікації товарів, що унеможливлює визначити чи підпадає обладнання під перелік, за яким надається розстрочення;
- відсутності даних про суму контракту, що унеможливлює здійснити перевірку зазначеної вартості товару;
- помилок щодо розрахунків сум ПДВ, вказаних у заяві (сума розстрочення податку на додану вартість не відповідає вартості обладнання згідно наданого контракту).
Наразі на розгляді у митницях ДФС знаходяться ще 7 заяв.
Нагадаємо, що 21 лютого 2018 року набула чинності постанова Кабінету Міністрів України, якою визначено порядок надання розстрочень та застосування забезпечення виконання зобов’язань під час ввезення на митну територію України обладнання для власного виробництва. Наприкінці 2017 року Верховна рада ухвалила зміни до Податкового кодексу, відповідно до яких відтермінування по сплаті ПДВ надається у строк не більше 24 календарних місяців без нарахування процентів, пені та штрафів.
Розстрочення не надається, якщо обладнання має походження з країни, визнаної Україною державою-окупантом та/або державою-агресором по відношенню до України, ввозиться з території такої країни та/або з тимчасово окупованої території України.

У міжнародному пункті пропуску «Бориспіль-аеропорт» упереджено спробу незаконного переміщення 198 блоків сигарет для електричного нагрівання
Працівниками Управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Київської митниці ДФС у міжнародному пункті пропуску «Бориспіль-аеропорт» припинено чергову спробу переміщення тютюнових виробів через митний кордон України з порушенням митних правил.
198 блоків сигарет для електричного нагрівання (призначені для використання з IQOS) марки «HEETS AMBER LABEL», виробництва Італії, намагався незаконно перемістити громадянин Китаю, який прилетів до України з Пекіну. Вказаний громадянин та його багаж прямували через аеропорт «Бориспіль» трансфером до м. Дніпро за «Технологією обслуговування пасажирів та багажу категорії INT-DOM». Сигарети містилися в двох дорожніх валізах пасажира.
На момент проходження митного контролю належним чином оформленої митної декларації громадянин Китаю не подавав, з приводу декларування переміщуваних ним товарів до митниці не звертався. Натомість він обрав канал «зелений коридор», тим самим, відповідно до ст. 366 Митного кодексу України заявив про те, що переміщувані ним через митний кордон товари не підлягають письмовому декларуванню та оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо ввезення на митну територію України.
Разом з тим, згідно з . 2 ст. 376 Митного кодексу України громадяни, які досягли 18-річного віку, можуть ввозити на митну територію України без сплати митних платежів та без письмового декларування у кількості із розрахунку на одну особу не більше 200 сигарет або 50 сигар чи250 грамівтютюну, або ці вироби в наборі загальною вагою, що не перевищує250 грамів.
Зважаючи на викладене, працівниками Управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Київської митниці ДФС складено протокол про порушення митних правил за ознаками правопорушення передбаченого ст. 471 Митного кодексу України. За протоколом вилучено 197 блоків сигарет, 1 блок сигарет громадянину пропущено.
Всього з початку року працівниками Київської митниці ДФС у пункті пропуску «Бориспіль-аерпорт» виявлено понад 100 порушень митного законодавства при переміщенні товарів (предметів) громадянами.

Чи оподатковуються кошти, отримані неприбутковою бюджетною установою у вигляді фінансового кредиту?
Відповідно до п.133.4 ст.133 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) не є платниками податку на прибуток неприбуткові підприємства, установи та організації у порядку та на умовах, встановлених цим пунктом.
Неприбутковим підприємством, установою та організацією є підприємство, установа та організація, що одночасно відповідає вимогам, встановленим у п.п.133.4.1 п.133.4 ст.133 ПКУ, зокрема внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр).
До неприбуткових організацій, що відповідають вимогам п.133.4 ст.133 ПКУ і не є платниками податку на прибуток, відносяться, зокрема, бюджетні установи (п.п.133.4.6 п.133.4 ст.133 ПКУ).
Доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами (п.п.133.4.2 п.133.4 ст.133 ПКУ).
Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 №228 затверджено Порядок складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ (далі – Порядок).
Кошторис бюджетної установи (далі – кошторис) – основний плановий фінансовий документ бюджетної установи, яким на бюджетний період встановлюються повноваження щодо отримання надходжень і розподіл бюджетних асигнувань на взяття бюджетних зобов’язань та здійснення платежів для виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнення результатів, визначених відповідно до бюджетних призначень (п.1 Порядку).
Отже, не підлягають оподаткуванню суми кредиту, отримані неприбутковою бюджетною установою за умови, що кошторис такої неприбуткової бюджетної установи передбачає зазначені доходи. При цьому доходи у вигляді сум кредиту повинні використовуватись виключно для фінансування видатків, передбачених кошторисом, на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами. У разі недотримання цих умов така неприбуткова організація підлягає виключенню з Реєстру згідно з підпунктами 133.4.3 та 133.4.4 п.133.4 ст.133 ПКУ.

Якщо фізична особа викуповує орендовану нею земельну ділянку на підставі договору купівлі-продажу, то така фізична особа є платником земельного податку з дати державної реєстрації права власності на земельну ділянку
Відповідно до п.п.14.1.147 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (далі – орендна плата).
Земельний податок – обов’язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (п.п.14.1.72 п.14.1 ст.14 ПКУ).
Орендна плата – обов’язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (п.п.14.1.136 п.14.1 ст.14 ПКУ).
Згідно зі статтями 269, 270 ПКУ платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) або землекористувачі, а об’єктами оподаткування земельним податком – земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні та земельні частки (паї), які перебувають у власності.
Платником орендної плати є орендар земельної ділянки (п.288.2 ст.288 ПКУ).
Відповідно до ст.125 Земельного кодексу України від 25.10.2001 №2768-III зі змінами та доповненнями право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Відповідно до ст.31 Закону України від 06.10.1998 №161-XIV «Про оренду землі» зі змінами та доповненнями договір оренди землі припиняється, зокрема у разі поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря.
Враховуючи вищевикладене, якщо фізична особа викуповує орендовану нею земельну ділянку державної або комунальної власності на підставі договору купівлі-продажу, то фізична особа є платником земельного податку з дати державної реєстрації права власності на земельну ділянку. До дати державної реєстрації права власності на земельну ділянку сплачується орендна плата відповідно до договору оренди землі.

Підрозділи аудиту ДФС протягом 2017 року відпрацювали 14,8 млрд. грн. схемного ПДВ
У 2017 році за окремими найбільшими ризиками ухилення від оподаткування підрозділами аудиту ДФС було проведено 16,6 тис. позапланових перевірок, головний акцент у яких було зроблено на схемах руху ПДВ.
У ході цих перевірок було відпрацьовано 6,2 тис. вигодонабувачів, 14,8 млрд. грн. схемного ПДВ, у тому числі 2,6 млрд. грн. ПДВ від ризикових імпортерів.
За результатами проведених заходів донараховано 16,2 млрд. грн., з яких узгоджено 8,1 млрд. грн. з яких 1,3 млрд. вже сплачено.
Типові порушення, які виявлялися позаплановими перевірками:
- нереальні операції з придбання товарів/послуг, які не вироблялись/надавались в обсязі, зазначеному в первинних документах, та/або неможливість їх реального постачання у зв'язку з відсутністю у постачальника ресурсів, необхідних для виробництва, зберігання та транспортування товарів;
- відсутність первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності та документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Значну кількість схем ухилення від оподаткування зруйновано в найбільш ризиковій сфері діяльності – обігу сільськогосподарської продукції.

До уваги усіх фінансових установ та платників податків!
Державна фіскальна служба України (далі – ДФС) на офіційному веб-порталі за посиланням http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/332466.html повідомила наступне.
Для платників податків ДФС запроваджено новий сервіс передачі фінансовим установам даних фінансової звітності підприємства.
30.03.2018 ДФС підписано Угоду про інформаційне співробітництво щодо надання сервісної послуги з передачі фінансовій установі даних з фінансової звітності підприємства (далі – Угода), яка є публічним письмовим договором, відкритим для приєднання фінансових установ шляхом підписання Договору приєднання та Порядку отримання даних з фінансової звітності.
Інформаційне співробітництво між ДФС та фінансовими установами надасть можливість засобами «Електронного кабінету»:
фінансовим установам – після приєднання до Угоди отримувати (за наявності згоди платника) дані з фінансової звітності підприємства, яка подана до контролюючих органів;
платникам – за бажанням формувати та передавати фінансовим установам дані з фінансової звітності, яка подана до контролюючих органів, шляхом подання до ДФС в електронній формі відповідної згоди на передачу таких даних.
Сервісна послуга, в першу чергу, запроваджена для платників, у яких виникає необхідність подання документів до фінансових установ, та спрощує процедуру подання такими платниками до банків документів та відомостей, необхідних для здійснення ідентифікації та/або верифікації, а також проведення фінансовими установами аналізу відповідності фінансової операції змісту діяльності та фінансового стану підприємства згідно зі ст.64 Закону України «Про банки і банківську діяльність».
Угоду та відповідні додатки до неї розміщено на офіційному веб-порталі ДФС у розділах «Електронні сервіси» та «Меморандуми та договори про співпрацю».

Обставини, за яких може бути застосовано адміністративний арешт майна платника податків, визначені Податковим кодексом України
Звертаємо увагу платників, що відповідно до п.94.1 ст.94 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) адміністративний арешт майна платника податків (далі – арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов’язків, визначених законом.
Згідно з п.94.2 ст.94 ПКУ арешт майна може бути застосовано, якщо з’ясовується одна з таких обставин:
платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі;
фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон;
платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу;
відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством;
відсутня реєстрація особи як платника податків у контролюючому органі, якщо така реєстрація є обов’язковою відповідно до ПКУ, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам;
платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі;
платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу;
платник податків (його посадові особи або особи, які здійснюють готівкові розрахунки та/або провадять діяльність, що підлягає ліцензуванню) відмовляється від проведення відповідно до вимог ПКУ інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки).

Податкова накладна складена помилково і відображена у декларації: дії платника ПДВ
Нагадуємо, що порядок формування податкового кредиту визначено ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), якою, зокрема, визначено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунку платника ПДВ на оплату товарів/послуг або дата отримання платником ПДВ товарів/послуг.
Згідно з п.198.6 ст.198 ПКУ не належать до податкового кредиту суми ПДВ, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних (далі – ПН/РК) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 ПКУ.
Заповнення і подання податкової звітності з ПДВ здійснюються відповідно до Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Мінфіну України від 28.01.2016 №21 зі змінами (далі — Порядок №21)), згідно з п.6 розділу III якого дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника ПДВ.
Отже, якщо операція не була здійснена платником, то сума ПДВ, зазначена у ПН, складеній без факту здійснення господарської операції та зареєстрованій у ЄРПН, не підлягає відображенню в податковій декларації з ПДВ у складі податкового кредиту. У разі, якщо платником ПДВ було включено таку ПН до податкової декларації, то відповідно до п.50.1 ст.50 ПКУ такий платник повинен:
- подати нову декларацію з виправленими показниками з позначкою «Звітна нова» за такий самий звітний період, якщо не минув граничний строк подання декларації, в якій допущено помилку;
- або надіслати уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок до такої декларації за формою, встановленою на дату подання такого розрахунку (з урахуванням строків давності, визначених ст.102 ПКУ), якщо минув граничний строк подання декларації, в якій допущено помилку.
У разі виправлення помилок у рядках поданої раніше декларації, до яких повинні додаватися додатки, до уточнюючого розрахунку повинні бути подані відповідні додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників (п.8 розділу VI Порядку №21).

Юридичною особою «єдинником» ІІІ групи отримано грант: коли виникає дохід?
Повідомляємо, що доходом юридичної особи – платника єдиного податку ІІІ групи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п.292.3 ст.292 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) (п.п.2 п.292.1 ст.292 ПКУ).
До складу доходу, визначеного ст.292 ПКУ, не включаються, зокрема, суми коштів цільового призначення, що надійшли від Пенсійного фонду України та інших фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з бюджетів або державних цільових фондів, у тому числі в межах державних або місцевих програм (п.п.4 п.292.11 ст.292 ПКУ).
Отже, у разі отримання юридичною особою – платником єдиного податку ІІІ групи суми коштів у вигляді гранту з бюджетів або державних цільових фондів (у тому числі в межах державних або місцевих програм), така сума коштів не включається до доходу юридичної особи – платника єдиного податку ІІІ групи. Якщо сума коштів у вигляді гранту, одержана юридичною особою – платником єдиного податку ІІІ групи з інших джерел, то така сума включається до доходу такого платника єдиного податку.

Чи сплачує ЄСВ адвокат, який здійснює незалежну професійну діяльність і одночасно працює за трудовим договором?
Інформуємо, що адвокатською діяльністю визнається незалежна професійна діяльність адвоката із здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту (ст.1 Закону України від 05.07.2012 №5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі – Закон №5076)).
Пунктом 3 ст.4 Закону №5076 встановлено, що адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об’єднання.
Інформація про найменування і місце знаходження організаційної форми адвокатської діяльності вноситься до Єдиного реєстру адвокатів України, ведення якого забезпечується радою адвокатів України.
Тобто, обов’язок стати на облік в контролюючих органах як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) виникає у адвоката, якщо до Єдиного реєстру адвокатів України внесено запис про здійснення адвокатської діяльності індивідуально.
Платниками ЄСВ відповідно до п.5 частини першої ст.4 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхуванняє» (далі – Закон №2464) особи, які провадять незалежну професійну діяльність.
Базою нарахування ЄСВ для таких платників є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.
У разі, якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, така особа зобов’язана визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску. При цьому сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Відповідно до Закону №2464 роботодавці та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, розглядаються як окремі платники ЄСВ.
Отже, особи, які провадять незалежну професійну діяльність та одночасно є найманими працівниками, не звільняються від сплати ЄСВ за себе, якщо вони зареєстровані як особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність.

У 2017 році в пост митному аудиті посилено контроль за діяльністю імпортерів
Протягом 2017 року ДФС проведено 626 документальних перевірок з питань державної митної справи. За їх результатами донараховано 1,8 млрд. грн.
Динаміка проведених перевірок порівняно з показниками попередніх років свідчить як про збільшення кількості перевірок майже в 2 рази, так і про розширення напрямків виявлених порушень.
Так, у 2015 році було проведено 341 пост митний аудит, за результатами якого було донараховано 166,3 млн. грн., у 2016 – 335 перевірок, донараховано – 833,7 млн. гривень.
Протягом 2017 року найбільше донараховано сум за порушення вимог митних режимів та заниження митної вартості.
Зокрема, питома вага донарахованих в 2017 році сум в розрізі виявлених порушень становить:
- 42% – порушення вимог митних режимів (87,6 млн. грн.);
- 32% – заниження митної вартості товарів ( 67,3 млн. грн.);
- 13,5% – порушення вимог правил класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД (28,4 млн. грн.);
- 8,3% – неправомірне застосування пільг (17,3 млн. грн.);
- 4,4% - інші порушення митного законодавства (9,2 млн. грн.).
Таких показників вдалося досягти за рахунок:
- здійснення ризикоорієнтовного підходу до відбору об’єктів перевірки виходячи з результатів аналізу зовнішньоекономічних операцій підприємств із застосуванням системи аналізу та управління ризиками;
- можливості окремого щоквартального планування перевірок з питань митної справи по розділу С плану-графіку;
- підвищення ефективності взаємодії, налагодження обміну інформації з департаментами митного напрямку;
- підвищення якості контрольно-перевірочної роботи;
- закінчення дії мораторію на проведення документальних перевірок підприємств з обсягом доходу до 20 млн. гривень (діяв в 2015-2016 роках).
Крім того, у рамках операції «Легальний товар» протягом 2017 року направлено 167 повідомлень з метою посилення заходів митного контролю до окремих імпортерів, упередження формування схемного кредиту за рахунок виявлення «підміни» імпортованого товару на товар невідомого походження.
За цей період підрозділами податкового аудиту проведено 295 документальних перевірок суб’єктів господарювання, що «отримували» по ланцюгу ризиковий кредит з ПДВ від імпортерів, за результатами яких донараховано 4,56 млрд. грн. та зменшено від’ємне значення ПДВ на 481,4 млн. грн.
До Міністерства економічного розвитку і торгівлі України було надіслано 53 подання на суб’єктів господарювання, які порушили законодавство України з питань державної митної справи.

До уваги платників податків! Затверджено нові узагальнюючі податкові консультації з деяких питань оподаткування податком на прибуток підприємств та податком на доходи фізичних осіб
Наказом Міністерства фінансів України від 03.04.208 №400 (далі – Наказ №400) відповідно до п.52.6 ст.52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами і доповненнями (далі – ПКУ) та Порядку надання узагальнюючих податкових консультацій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.09.2017 року №811, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.10.2017 за №1266/31134, затверджено узагальнюючі податкові консультації з деяких питань оподаткування податком на прибуток підприємств та податком на доходи фізичних осіб, а саме:
Узагальнюючу податкову консультацію щодо необхідності звернення до суду для визнання заборгованості безнадійною відповідно до п.п.«а» п.п.14.1.11 п.14.1 ст.14 ПКУ;
Узагальнюючу податкову консультацію щодо застосування положень п.139.3 ст.139 ПКУ стосовно порядку врахування перевищення резерву над розміром встановленого ліміту;
Узагальнюючу податкову консультацію щодо необхідності здійснення коригування фінансового результату до оподаткування у зв’язку із використанням резерву при здійсненні прощення фінансовою установою заборгованості боржника;
Узагальнюючу податкову консультацію щодо належного повідомлення боржника – фізичної особи про анулювання (прощення) боргу.
Слід зазначити, що податкові консультації повинні застосовуватись у частині, що не суперечать вищевказаним узагальнюючим податковим консультаціям.
Наказ №400 розміщено на офіційному веб-сайті Міністерства фінансів України за посиланням:
https://www.minfin.gov.ua/news/view/normatyvnopravovi-akty-z-podatkovykh-konsultatsii?category=bjudzhet&subcategory=podatkovi-konsultatsii

Визначення загального обсягу операцій, які здійснює туристичний оператор, для реєстрації його платником ПДВ
Повідомляємо, що при розрахунку загальної суми від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню ПДВ згідно з Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами і доповненнями (далі – ПКУ), для визначення необхідності обов’язкової реєстрації та можливості добровільної реєстрації платником ПДВ потрібно враховувати значення терміну постачання товарів/послуг (п.п.14.1.185 та п.п.14.1.191 п.14.1 ст.14 розділу V ПКУ).
Згідно з розділами V та XX ПКУ до оподатковуваних ПДВ операцій з постачання товарів/послуг належать операції, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою ПДВ, нульовою ставкою та ставкою 7 відсотків ПДВ, звільнені та тимчасово звільнені від оподаткування ПДВ.
Водночас, пунктами 207.2 – 207.5 ст.207 розділу V ПКУ визначено, що базою оподаткування ПДВ в разі проведення операцій з постачання туристичним оператором туристичного продукту (туристичної послуги), призначеного для його споживання (отримання) на території України, є винагорода, яка визначається як різниця між вартістю поставленого ним туристичного продукту (туристичної послуги) та вартістю витрат, понесених таким туристичним оператором внаслідок придбання (створення) такого туристичного продукту (туристичної послуги).
Базою оподаткування ПДВ в разі проведення операцій з постачання на території України туристичним оператором туристичного продукту (туристичної послуги), призначеного для його споживання (отримання) за межами території України, є винагорода, яка визначається як різниця між вартістю поставленого ним туристичного продукту (туристичної послуги) та вартістю витрат, понесених таким туристичним оператором внаслідок придбання (створення) такого туристичного продукту (туристичної послуги).
Базою оподаткування туристичного оператора, який здійснює посередницьку діяльність на території України з укладання договорів на туристичне обслуговування з іноземними суб’єктами туристичної діяльності, є винагорода, яка нараховується (виплачується) йому таким іноземним суб’єктом туристичної діяльності, в тому числі шляхом надання права самостійно утримувати належну такому туроператору суму винагороди із коштів, сплачених замовником (споживачем) туристичних послуг.
Враховуючи вищевикладене, при визначенні загального обсягу оподатковуваних операцій звітного періоду для реєстрації платником ПДВ туристичного оператора приймається до уваги обсяг винагороди, отриманої туристичним оператором від операцій з постачання на території України туристичного продукту (туристичних послуг), а також (у разі наявності) загальний обсяг операцій з постачання товарів/послуг, база оподаткування яких визначається за загальновстановленими правилами.

Збір за місця для паркування транспортних засобів: порядок визначення ставки
Інформуємо, що відповідно до п.268№.3 ст. 268розділу ХІІ Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) ставки збору за місця для паркування транспортних засобів (далі – збір) встановлюються за кожний день провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів у гривнях за 1 кв. метр площі земельної ділянки, відведеної для організації та провадження такої діяльності, у розмірі до 0,075 відсотка мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
При визначенні ставки збору сільські, селищні, міські ради або ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, враховують місцезнаходження спеціально відведених місць для паркування транспортних засобів, площу спеціально відведеного місця, кількість місць для паркування транспортних засобів, спосіб поставлення транспортних засобів на стоянку, режим роботи та їх заповнюваність.
Згідно з п. 268№.4 ст. 268розділу ХІІ ПКУ ставка збору та порядок сплати збору до бюджету встановлюються відповідною сільською, селищною, міською радою або радою об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад.

Організатор схеми незаконного продажу борошна на Львівщині відшкодував бюджету більше 1 млн. грн. завданих збитків
Завдяки діям податкової міліції ГУ ДФС у Львівській області організатор схеми незаконного продажу борошна у регіоні відшкодував бюджету більше 1 млн. грн. завданих збитків.
В рамках розслідування кримінального провадження за ч.1 ст. 212 КК України було встановлено директора одного із борошномельних підприємств, який протягом 2017 року здійснював реалізацію необлікованої продукції фізичним особам – неплатникам ПДВ Львівської, Закарпатської та Івано-Франківської областей за готівку без оформлення товарно-транспортних накладних та відображення вказаних операцій в бухгалтерському та податковому обліку підприємства. При цьому відвантаження та перевезення необлікованого товару здійснювалось транспортними засобами покупців.
Такі дії фігуранта призвели до ухилення від сплати більше 1 млн. грн. податку на прибуток підприємств.
В ході розслідування кримінального провадження збитки, завдані державному бюджету, відшкодовані в повному обсязі.
Кримінальне провадження з обвинувальним актом направлено до суду для розгляду справи по суті.

Громадяни Дніпропетровської області задекларували понад 800 млн. грн. доходів, отриманих у 2017 році
З початку деклараційної кампанії мешканцями Дніпропетровщини подано майже 14,2 тисячі декларацій про майновий стан і доходи. Загальна сума задекларованого громадянами доходу становить 802,3 млн. грн.
Сума податку на доходи фізичних осіб, визначена громадянами до сплати у 2018 році, становить 29,6 млн. грн. Порівняно з аналогічним періодом минулого року вона збільшилась на 3,8 млн. грн. Сума військового збору до сплати складає 4,4 млн. грн.
Податкову знижку задекларували 2536 громадян. Загальна сума податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету складає 4,7 млн. грн. За три місяці минулого року податковою знижкою скористалися 2471 громадянин на суму податку до повернення 4,1 млн. грн.

Які особи мають право подати за платника ПДФО декларацію про майновий стан і доходи?
Відповідно до п.179.5 ст.179 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкова декларація про майновий стан і доходи (далі – декларація) заповнюється платником податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) самостійно або іншою особою, нотаріально уповноваженою платником ПДФО здійснювати таке заповнення, у порядку, передбаченому главою 2 розділу II ПКУ.
Обов’язок щодо заповнення та подання декларації від імені платника ПДФО покладається на таких осіб:
батьків, опікуна або піклувальника – щодо доходів, отриманих малолітньою/неповнолітньою особою або особою, визнаною судом недієздатною;
спадкоємців (розпорядників майна, державних виконавців) – щодо доходів, отриманих протягом звітного податкового року платником податку, який помер;
державного виконавця, уповноваженого здійснювати заходи щодо забезпечення майнових претензій кредиторів платника податку, визначеного в установленому порядку банкрутом (п.179.6 ст.179 ПКУ).

Юридична особа приймає від населення вторинну сировину: чи необхідно при розрахунках застосовувати РРО?
Звертаємо увагу, що згідно з п.19 Переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2000 №1336 зі змінами і доповненнями (далі – Перелік), розрахункові операції за прийняту від населення вторинну сировину (крім металобрухту) дозволено проводити без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій.
Для форм і умов проведення діяльності, визначених п.19 Переліку, граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій не встановлюється.

На території Західної України викрито масштабну схему нелегального обміну валют. Вилучено готівки майже на 16 млн. грн.
Співробітники податкової міліції ГУ ДФС в Івано-Франківській області викрили схему нелегального обміну валют, добовий обіг якої оцінюється в 3-5 млн. грн.
В рамках розслідування кримінального провадження за ч.3 ст.212 КК України було встановлено місцевого жителя, який ухилився від сплати більше 3,3 млн. грн. ПДФО внаслідок здійснення незаконних валютообмінних операцій на території Західної України.
Для здійснення злочинної діяльності фігурант із групою спільників створив та контролював нелегальну мережу обмінних пунктів. Вказані «обмінники» не були створені як юридична або фізична особа-підприємець, не були зареєстровані в податкових органах та в Нацкомфінпослуг в якості фінансової установи та не отримували генеральної ліцензії НБУ на здійснення небанківськими фінансовими установами валютних операцій.
У незаконній схемі, добовий обіг коштів якої становив близько 3-5 млн. грн., була також задіяна одна із регіональних банківських установ, через касу якої «валютчикам» видавалась необлікована готівка.
Окрім того, фігуранти, використовуючи «кур’єрів» щоденно перевозили через митний кордон України до Польщі готівку без обов’язкового письмового декларування, де обмінювали її на долари США і євро та ввозили в Україну. Таким чином щоденно перевозилось готівки в еквіваленті 2-3 млн. грн.
За результатами заходів, проведених в м. Івано-Франківську вилучено: 304,5 тис. доларів США, 6,1 тис. Євро, 9,8 тис. фунтів стерлінгів, 441,7 тис. польських злотих (загалом в еквіваленті 11,7 млн. грн.) та майже 4 млн. грн., банківські виписки, чорнові записи, комп’ютерну техніку та електронні носії інформації.
Тривають слідчі дії.

Оподаткування ПДВ операцій з постачання послуг з перевезення вантажів замовнику – нерезиденту за межами митної території України
Згідно з п.п.«б» п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст.186 ПКУ.
При цьому, відповідно до п.186.4 ст.186 ПКУ місцем постачання послуг є місце реєстрації постачальника, крім операцій, зазначених у підпунктах 186.2 і 186.3 ст.186 ПКУ.
Тобто, місцем постачання послуг з перевезення вантажів є місце реєстрації постачальника.
Отже, якщо послуги з перевезення надаються перевізником – резидентом, то такі послуги підлягають оподаткуванню ПДВ на загальних підставах (незалежно від того, замовнику – резиденту чи замовнику – нерезиденту надаються такі послуги).
Якщо послуги перевезення надаються перевізником – нерезидентом, який не має постійного представництва на митній території України, то операції з постачання таких послуг не підпадають під об’єкт оподаткування ПДВ (незалежно від того, замовнику – резиденту чи замовнику – нерезиденту надаються такі послуги).
Відповідно до п.п.«а» п.п.195.1.3 п.195.1 ст.195 ПКУ операції з міжнародного перевезення пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом оподатковуються за нульовою ставкою.
При цьому міжнародним перевезенням вважається перевезення, що здійснюється за єдиним міжнародним перевізним документом.
Під єдиним міжнародним перевізним документом маються на увазі документи, складені мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту.
Слід зазначити, що законодавством не передбачено оформлення міжнародного перевезення різними документами, в залежності від відрізка маршруту.
Нульова ставка ПДВ, визначена п.п.195.1.3 п.195.1 ст.195 ПКУ, застосовується до операцій з постачання послуг з міжнародного перевезення вантажів по всьому маршруту перевезення вантажів в цілому, без поділу його на відрізки в межах митної території України та поза межами митної території України, за умови, що таке перевезення здійснюється за єдиним міжнародним перевізним документом.

Об’єкт житлової нерухомості перебуває у власності неповнолітньої особи: як сплатити податок на нерухомість?
Згідно із ст.266 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок на нерухомість), обчисленого відповідно до п.п.266.7.1 п.266.7 ст.267 ПКУ, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку на нерухомість – фізичній особі контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
Податкове зобов’язання за звітний рік з податку на нерухомість сплачується фізичними особами протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
Неповнолітньою вважається дитина у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років (ст.6 Сімейного кодексу України від 10.01.2002 №294-III зі змінами та доповненнями.
Відповідно до п.99.2 cт.99 ПКУ грошові зобов’язання неповнолітніх осіб виконуються їх батьками (усиновителями), опікунами (піклувальниками) до набуття неповнолітніми особами цивільної дієздатності в повному обсязі. Батьки (усиновителі) неповнолітніх і неповнолітні у разі невиконання грошових зобов’язань неповнолітніх несуть солідарну майнову відповідальність за погашення грошових зобов’язань та/або податкового боргу
Отже, обов’язок щодо сплати за неповнолітню особу податку на нерухомість виконують батьки (усиновителі), опікуни (піклувальники).

В Україні зареєстровано 286 тис. реєстраторів розрахункових операцій
Протягом 2017 року кількість зареєстрованих реєстраторів розрахункових операцій зросла на 20 тис. та склала 286 тис.
Загалом за три останні роки кількість касових апаратів зросла майже на 63 тис., або на 28%. Водночас спостерігається позитивна динаміка зростання виторгів більш ніж на 15% щороку.
Так, у 2017 році сума виторгів становила 893 млрд. грн., що на 18% більше, ніж у 2016 році.
У минулому році підрозділами аудиту проведено більше 13,4 тис. фактичних перевірок, що становить 5% від 286 тис. господарських об’єктів, де застосовуються РРО.
За результатами проведених перевірок (фактичних та документальних) до суб’єктів господарювання застосовано 387 млн. грн. штрафних санкцій, що на 25% більше минулорічного показника, за умови незмінності визначених законом розмірів штрафів.
Порушення фіксуються під час здійснення контролю за роздрібним товарообігом, повнотою декларування доходів та правильністю застосування РРО.
Так, протягом минулого року проведено більше 8 тисяч фактичних перевірок АЗС, ресторанів, господарських об’єктів де реалізуються алкогольні та тютюнові вироби. До порушників застосовано 154 млн. грн. штрафних (фінансових) санкцій.
Основні порушення, встановлені перевірками, складають:
- 62% від загальної кількості – не оприбуткування готівкових коштів;
- 15% – не проведення розрахункових операцій через РРО;
- 13% – продаж товарів, не відображених у обліку товарних запасів за місцем продажу;
- 3% – невідповідність суми коштів, зазначених у денному звіті, на місці проведення розрахунків, незабезпечення роздрукування фіскальних звітних чеків;
- 2,3% – відсутність ліцензій на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами та алкогольними напоями, реалізація алкогольних напоїв та тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка.
Також минулого року відповідно до вимог законодавства здійснювався контроль за новими сферами, в яких було законодавчо введено застосування РРО.
Так, проведено 373 фактичні перевірки суб’єктів господарювання, які здійснюють операції з купівлі-продажу готівкової іноземної валюти, за результатами яких застосовано штрафних (фінансових) санкцій на суму 25,8 млн. гривень.
Завдяки проведеній роботі сьогодні 29 суб’єктів господарювання, що здійснюють такі операції, зареєстрували 3386 спеціалізованих РРО, що становить майже 100% від необхідних.
Крім того, перевірено 621 суб’єкта господарювання, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту та зобов’язані застосовувати РРО. За невиконання вимог закону до них застосовано штрафних санкцій більш як 3 млн. грн. На сьогодні із 9,4 тис. таких суб’єктів зареєстровані РРО мають
3,2 тис. платників.

Щодо контролю за переказом коштів у національній валюті, то відповідно до даних Національного банку України 59 суб’єктів господарювання отримали від НБУ ліцензії на переказ коштів у національній валюті, з яких 40 використовують у своїй діяльності платіжні пристрої.
Здійснено перевірки 17 СГ, до порушників застосовано штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1 млн. грн. На сьогодні 2 суб’єкта вже зареєстрували та використовують РРО. Робота в цьому напрямі продовжується.
Варто зауважити, що висока якість перевірок підтверджується малою кількістю скасованих матеріалів перевірок. Так, з оскаржених рішень скасовано лише 3,1 млн. грн. (0,8% від застосованих). У судовому порядку скасовано лише 6,1 млн. грн. (1,6% від застосованих).

За перший квартал 2018 року до кошиків місцевих бюджетів Дніпропетровщини зібрано майже на 1 млрд. грн. більше ніж торік
Доходи місцевих бюджетів Дніпропетровської області за січень – березень 2018 року склали 5 млрд. 519,7 млн. грн., що на 963 млн. грн. більше аналогічного періоду 2017 року. Про це повідомила в.о. начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Оксана Томчук.
Майже половину надходжень в місцеві скарбниці Дніпропетровського регіону забезпечує податок на доходи фізичних осіб, його сума склала 3 млрд. 081,1 млн. грн., що перевищує минулорічні показники на 679,7 млн. грн.
Наступною за рівнем надходжень є плата за землю. Її власники та землекористувачі сплатили протягом трьох місяців 2018 року 860,2 млн. грн.
Замикає трійку лідерів єдиний податок. Впродовж трьох місяців 2018 року спрощенці області сплатили 572,8 млн. грн., що на 132,9 млн. грн. більше рівня минулого року.

Нові довідники податкових пільг, які діють з 01 квітня 2018 року
ДФС України затвердила нові Довідники податкових пільг станом на 01.04.2018:
- №87/1 – Довідник податкових пільг, що є втратами доходів бюджету;
- №87/2 – Довідник інших податкових пільг.
У довідниках надано перелік пільг із податку на прибуток, плати за землю, ПДВ, акцизного податку, податку на нерухоме майно, місцевих податків та зборів, державного мита, а також початок та кінець дії пільг.
Інформацію розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням
http://sfs.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/54005.html

Внесено зміни до Порядку проведення контролюючими органами зустрічних звірок
Постановою кабінету Міністрів України від 04.04.2018 №240 (далі – Постанова №240) внесено зміни до пункту 1 Порядку проведення контролюючими органами зустрічних звірок (далі – Порядок).
Порядок визначає механізм проведення контролюючими органами зустрічних звірок.
Під час зустрічної звірки:
- здійснюється зіставлення даних, отриманих від платників податків та інших суб’єктів інформаційних відносин, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з’ясування повноти їх відображення в обліку платника податків;
- забезпечується отримання податкової інформації, необхідної для встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» у випадках, передбачених п.п.39.5.2.13 п.п.39.5.2 п.39.5 ст.39 Податкового кодексу України.
Постанову №240 розміщено на Єдиному веб-порталі органів виконавчої влади України «Урядовий портал» за посиланням
https://www.kmu.gov.ua/ua/npas/pro-vnesennya-zmin-do-punk

Яка сума, що сплачена юридичною особою за перепідготовку фізичної особи у вітчизняному навчальному закладі, не оподатковується?
Нагадуємо, що відповідно до п.п.165.1.21 п.165.1 ст.165 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями сума, сплачена будь-якою юридичною особою на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів за здобуття освіти, за підготовку чи перепідготовку платника податку на доходи фізичних осіб, але не вище трикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року за кожний повний або неповний місяць навчання, підготовки чи перепідготовки такої фізичної особи не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.
Версія для друку Написати листа

Про цей сайт | Запитання | Адміністратор