www.kriv-rn.dp.gov.ua
ГОЛОВНА СТОРІНКА МАПА САЙТУ ДОПОМОГА П'ятниця, 20 липня 2018 року
Що нового на сайті ?

Архів публікацій
Криворізський район >> За даними 2018 року
Стаціонарне джерело забруднення в оренді: хто є платником екологічного податку?
Версія для друку Написати листа
Стаціонарне джерело забруднення в оренді: хто є платником екологічного податку?

Відповідно до п.п.240.1.1 п.240.1 ст.240 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються, зокрема викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення.
Стаціонарне джерело забруднення – підприємство, цех, агрегат, установка або інший нерухомий об’єкт, що зберігає свої просторові координати протягом певного часу і здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферу та/або скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти (п.п.14.1.230 п.14.1 ст.14 ПКУ).
Згідно з п.п.242.1.1 п.242.1 ст.242 ПКУ об’єктом та базою оподаткування є, зокрема, обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.
Враховуючи вищевикладене, платником екологічного податку за здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення, у разі використання орендованих стаціонарних джерел забруднення, є орендар, під час провадження діяльності якого на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються, зокрема викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення.

Внесено зміни до Положення про форму і зміст розрахункових документів
Доводимо до відома, що з метою приведення у відповідність до вимог Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями, Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зі змінами і доповненнями та удосконалення нормативно-правових актів, пов’язаних із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій, наказом Міністерства фінансів України від 19.02.2018 №288, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14.03.2018 за №293/31745 (далі – Наказ №288), внесено зміни до Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 №13, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 11.02.2016 за №220/28350. Наказ №288 набрав чинності 06.04.2018.
Зокрема, Наказом №288 внесено додатковий реквізит «Код товарної підкатегорії згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД)» до фіскального касового чеку на товари (послуги), фіскального касового чеку видачі коштів, фіскального касового чеку за операціями приймання та переказу готівкових коштів через програмно-технічні комплекси самообслуговування.
Наказ №288 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 06.04.2018 № 27.

Надання адміністративних послуг Криворізькою північною ОДПІ в Центрі обслуговування платників
З початку 2018 року Центрами обслуговування платників Криворізької північної ОДПІ та її відділень надано 27,0 тис. адміністративних послуг. Кількість звернень, податкових консультацій, приймання звітності та вхідної кореспонденції складає 50,8 тис.
Найбільшу питому вагу займає послуга з видачі картки платника податків та внесення до паспорта громадянина України даних про реєстраційний номер облікової картки платника податків, яка була надана майже 15,3 тис. фізичним особам.
Нагадуємо, що Центри обслуговування платників створені з метою забезпечення комфортних умов платникам при отриманні адміністративних послуг та надання якісної податкової допомоги, кожен має можливість вирішити нагальні питання та отримати необхідну інформацію за допомогою кваліфікованих працівників ЦОП.

Електрона звітність в Криворізькій північній ОДПІ
Платниками податків Криворізької північної ОДПІ податкова звітність подається переважно у електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв’язку. Так за 3 місяці 2018 року прийнято по е-mail 92,0 % звітності, що на 2,7 % більше у порівнянні з аналогічним періодом минулого року.
Для розширення кола платників податків, які звітують засобами телекомунікаційного зв’язку працівниками ОДПІ постійно проводиться масово - роз’яснювальна робота щодо переваг електронного декларування та безкоштовного надання програмного забезпечення та електронного цифрового підпису.

У разі припинення договору про визнання електронних документів з підстав, визначених законом, платник ПДВ до складання нового договору має право подати звітність у паперовій формі
Звертаємо увагу платників, що відповідно до п.49.3 ст.49 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, в один із таких способів:
а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;
б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
в) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.
Єдиною підставою для відмови у прийнятті податкової декларації засобами електронного зв’язку в електронній формі є недійсність електронного цифрового підпису такого платника податків, у тому числі у зв’язку із закінченням строку дії сертифіката відкритого ключа, за умови що така податкова декларація відповідає всім вимогам електронного документа і надана у форматі, доступному для її технічної обробки.
Платник податків здійснює формування та подання податкових документів засобами електронного зв’язку відповідно до Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 №557, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 03.08.2017 за № 959/30827.
Водночас, п.49.4 ст.49 ПКУ визначено, що платники податків, що належать до великих та середніх підприємств, подають податкові декларації контролюючому органу в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.
Податкова звітність з податку на додану вартість подається в електронній формі контролюючому органу всіма платниками цього податку з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису
У разі припинення договору про визнання електронних документів з підстав, визначених законом, платник податків має право до складання нового договору подавати податкову звітність у спосіб, визначений підпунктами «а» і «б» п.49.3 ст.49 ПКУ.

З початку 2018 року в Україну ввезено понад 1,7 тис. електромобілів
З початку 2018 року в Україну було імпортовано 1744 транспортних засобів, оснащених виключно електричними двигунами.
Так, у січні 2018 року в Україну ввезено 794 легкових електромобілів та інших транспортних засобів, оснащених електричними двигунами. У лютому цей показник становить 413 транспортних засобів, у березні – 537.
Протягом І кварталу 2017 року в Україну було імпортовано 550 легкових автомобілів, оснащених електричними двигунами (у січні – 132, у лютому – 181, у березні – 237). А загалом, протягом 2017 року, в Україну було ввезено 2,7 тис. легкових електрокарів та інших транспортних засобів, оснащених електродвигунами.
Нагадаємо, що цього року звільнені від оподаткування акцизним податком та податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України та реалізації на митній території України транспортних засобів, оснащених виключно електричними двигунами (одним чи декількома), що класифікуються у товарній підкатегорії 8703 90 10 10 згідно з УКТ ЗЕД (в тому числі вироблених в Україні).

Мирослав Продан: СМКОР блокує лише 0,16% податкових накладних
На сьогодні вдалося побудувати ефективну систему блокування податкових накладних, яка зупиняє документи лише ризикових платників податків. Про це повідомив в.о. Голови ДФС Мирослав Продан під час апаратної наради ДФС.
За три тижні роботи нового механізму СМКОР було оброблено понад 11 млн. податкових накладних, з яких системою зупинено 18 тис. документів. Це складає лише 0,16% від загальної кількості податкових накладних.
За словами очільника ДФС, на сьогодні вже немає масового звернення платників про неправомірне блокування податкових накладних.
«Нам вдалося побудувати адекватну систему, яка не зупиняє податкові накладні реального сектору та дає змогу блокувати реєстрацію сумнівного податкового кредиту. Майже всі податкові накладні системою блокуються по ризиковим платникам», - зазначив Мирослав Продан.
За його даними, станом на 11 квітня 2018 року комісіями ДФС прийнято до розгляду понад 7,6 тис. таблиць платника податків щодо підтвердження реальності проведених операцій по зупиненим податковим накладним. За результатами розгляду прийнято автоматично 2,5 тис. документів, враховано 1,5 тис. документів, не враховано – 3,7 тис., понад 1,7 тис. таблиць платників податків відкликано суб’єктами господарювання.
Нагадаємо, що Законом України від 07.12.2017 № 2245-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» внесено зміни в порядок роботи системи блокування податкових накладних, а саме виключено п. 74.2 ст. 74 Кодексу.
Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» затверджено Порядок зупинення реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних.
На виконання п. 10 Порядку Державною фіскальною службою України були розроблені критерії ризиковості платника податків, ризиковості здійснення операцій, показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податків. Ці критерії за погодженням з Міністерством фінансів України були затверджені 23 березня 2018 року.

У І кварталі 2018 року внутрішня безпека ГУ ДФС у Дніпропетровській області провела 35 перевірок
Протягом січня – березня 2018 року управлінням внутрішньої безпеки Головного управління ДФС у Дніпропетровській області проведено 35 перевірок в територіальних підрозділах ГУ ДФС .
За матеріалами перевірок оголошено 3 підозри про скоєння кримінальних правопорушень; винесено 14 подань керівникам територіальних підрозділів ГУ ДФС області для вжиття заходів реагування щодо усунення недоліків та притягнення винних осіб до відповідальності; до дисциплінарної відповідальності притягнуто 6 працівників служби; до суду направлено 2 обвинувальні акти; за матеріалами управлінням внутрішньої безпеки розпочато 12 кримінальних проваджень за статтями 364, 366№, 368 Кримінального кодексу України.
З початку року проведено перевірки 76 кандидатів на зайняття посад в підрозділах ГУ ДФС області. За підсумками перевірок 4 претендентам відмовлено у призначенні на посаду.

Співробітники Запорізької митниці упередили незаконне ввезення медичного препарату для вирівнювання зморшок
У запорізькому міжнародному аеропорту під час оформлення пасажирів, що прилетіли зі Стамбулу, увагу митників привернув громадянин Туреччини, одяг якого був занадто теплим для весняної погоди – він був одягнений у пухову куртку та теплу кофту.
Пасажир для проходження митного контролю обрав спрощений порядок – «зелений коридор». Після перетину білої смуги йому було запропоновано надати речі для митного контролю, в результаті якого у внутрішніх карманах куртки з ознаками приховування знаходилось 60 упаковок лікарського препарату "Dysport". При цьому жодних дозвільних документів та медичних довідок пасажир не мав.
Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2012 р. №458 знайдена кількість препарату перевищує дозволені обсяги ввезення громадянами на митну територію України.
Стосовно громадянина Туреччини складено протокол про порушення митних правил.
Зазначимо, цей дороговартісний препарат використовується в медицині для вирівнювання зморшок та інших лікувальних цілей. Його зберігання та транспортування вимагає дотримання жорсткого температурного режиму, який у цьому випадку було порушено.

Підтвердженням про укладання між платником податків і контролюючим органом Договору про визнання електронних документів є друга квитанція, надіслана в електронному вигляді
Повідомляємо, що подання документів засобами електронного зв’язку в електронній формі здійснюється платниками відповідно до норм Законів України від 22.05.2003 №851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» та від 22.05.203 №852-IV «Про електронний цифровий підпис», наказу Міністерства фінансів України від 06.06.2017 №557 «Про затвердження Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами», зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 03.08.2017 за №959/30827 (далі – Порядок), на підставі Договору про визнання електронних документів (далі – Договір), що визначає взаємовідносини суб’єктів електронного документообігу та укладається з контролюючим органом.
Згідно з абзацом п’ятим п.2 розділу І Порядку Договір укладається шляхом приєднання платника до Договору в цілому шляхом надсилання заяви про приєднання до договору про визнання електронних документів (далі – Заява про приєднання до Договору).
Заява про приєднання до Договору приймається до розгляду контролюючим органом (визначеним відповідно до п.5 розділу ІІІ Порядку) у разі, якщо перша квитанція не містить переліку помилок (п.7 розділу ІІІ Порядку).
Контролюючий орган розглядає її протягом одного робочого дня (п.8 розділу ІІІ Порядку).
Якщо до моменту спливу робочого дня, наступного за днем отримання контролюючим органом Заяви про приєднання до Договору (дата, зафіксована у першій квитанції), контролюючий орган не повідомив платника про приєднання до Договору або відмову в приєднанні до Договору, приєднання платника до Договору здійснюється автоматично у момент спливу такого строку (дата, зафіксована у другій квитанції).
За результатами розгляду Заяви про приєднання до Договору платник отримує другу квитанцію про приєднання до Договору або другу квитанцію про відмову в прийнятті Заяви про приєднання до Договору із зазначенням причини її неприйняття (п.10 розділу ІІІ Порядку).
Підтвердженням про приєднання платника до Договору є отримання платником другої квитанції про прийняття Заяви про приєднання до Договору.
Отже, контролюючий орган повідомляє платника податків про укладання/відмову в укладанні Договору шляхом надсилання в електронному вигляді другої квитанції.

Чи подається декларація про майновий стан і доходи, якщо при нотаріальному посвідчені договору куплі-продажу нерухомості був сплачений податок?
Відповідно до п.179.2 ст.179 розділу IV Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) обов’язок платника податку на доходи фізичних осіб щодо подання податкової декларації про майновий стан і доходи вважається виконаним, якщо він отримував доходи від операцій продажу (обміну) майна, дарування, при нотаріальному посвідченні договорів, за якими був сплачений податок на доходи фізичних осіб.

Договір управління майном: коли управитель зобов’язаний зареєструватись платником ПДВ?
Згідно з п.п.5 п.180.1 ст.180 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) для цілей оподаткування ПДВ платником податку є особа – управитель майна, яка веде окремий податковий облік з ПДВ щодо господарських операцій, пов’язаних з використанням майна, що отримане в управління за договорами управління майном.
Для цілей оподаткування господарські відносини між управителем майна з власної господарської діяльності та його діяльності з управління майном прирівнюються до відносин на основі окремих цивільно-правових договорів. Норми п.п.5 п.180.1 ст.180 ПКУ не поширюються на управителів майна, які здійснюють управління активами інститутів спільного інвестування, фондів банківського управління, фондів фінансування будівництва та фондів операцій з нерухомістю, створених відповідно до закону.
Взяття на облік договору управління майном здійснюється шляхом додаткового взяття на облік управителя майна як платника податків – відповідального за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору (п.64.6 ст.64 ПКУ).
Процедури взяття на облік у контролюючих органах договорів управління майном та процедури реєстрації їх платниками ПДВ визначені Порядком обліку платників податків і зборів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588 (далі – Порядок №1588), та Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 №1130 (далі – Положення №1130).
Підставою для взяття на облік договору управління майном є прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію платником ПДВ управителя майна та отримання відповідного пакету документів (п.3.5 розділу III Порядку №1588).
Для реєстрації платником ПДВ управитель майна подає одночасно із реєстраційною заявою платника ПДВ за ф. №1-ПДВ до контролюючого органу за своїм основним місцем обліку заяву за ф. №1-ОПП, копію договору управління майном (договір управління нерухомим майном має бути нотаріально посвідченим) (п.4.7 розділу IV Порядку №1588).
Для осіб, відповідальних за утримання та внесення ПДВ до бюджету під чає виконання декількох договорів управління майном, реєстрація платником ПДВ здійснюється щодо кожного із зазначених договорів (абзац другий п.п.3 п.1.6 розділу І Положення №1130).
Відповідно до п.181.1 ст.181 ПКУ в обов’язковому порядку має бути зареєстрована особа – управитель майна для ведення окремого податкового обліку ПДВ щодо господарських операцій, пов’язаних з використанням майна, яке отримане в управління за договорами управління майном (крім договорів щодо операцій, визначених у другому реченні абзацу другого п.п.5 п.180.1 ст.180 ПКУ), у разі якщо загальна сума від здійснення операцій (пов’язаних з використанням майна) з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V ПКУ, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 000 000 гривень (без урахування ПДВ).

Тимчасова споруда у власності фізичної особи – підприємця: що із платою за землю?
Відповідно до ст.206 Земельного кодексу України від 25.10.2001 №2768-III зі змінами та доповненнями використання землі в Україні є платним.
Підпунктом 14.1.147 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) визначено, що плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Згідно статей 269 та 270 ПКУ платниками земельного податку є, зокрема власники земельних ділянок та землекористувачі, а об’єктами оподаткування – земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.
Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру (п.286.1 ст.286 ПКУ).
Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (п.288.1 ст.288 ПКУ).
Абзацом першим частини другої ст.28 Закону України від 17.02.2011 №3038-VІ «Про регулювання містобудівної діяльності» зі змінами та доповненнями надано визначення тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності.
Відповідно до п.2.1 розділу ІІ Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 №244 (далі – Порядок), підставою для розміщення тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності (далі – ТС) є паспорт прив’язки ТС.
Пунктом 2.6 розділу ІІ Порядку передбачено, що для оформлення паспорта прив’язки замовник звертається до органу з питань містобудування та архітектури із заявою щодо оформлення паспорта прив’язки ТС, до якої наряду з іншими документами надає схему розміщення ТС, що затверджена додатком 1 Порядку.
Отже, фізична особа – підприємець повинна мати паспорт прив’язки ТС і така фізична особа повинна мати правовстановлюючі документи на земельну ділянку (свідоцтво про право власності або користування чи договір оренди земельної ділянки), відповідно до яких і розраховується плата за землю.

Мирослав Продан: У поточному році 10 пунктів пропуску будуть обладнані стаціонарними скануючими системами
Наступного тижня Державна фіскальна служба розпочинає тендерні процедури із закупівлі 10 скануючих систем стаціонарного типу. Їх планується вже до кінця поточного року встановити у 10 пунктах пропуску на державному кордоні. Про це по повідомив в.о. Голови ДФС Мирослав Продан під час брифінгу в Кабінеті Міністрів України.
За його словами, забезпечення митників засобами технічного контролю для боротьби з контрабандою та порушенням митних правил, надасть їм можливість успішно перешкоджати проникненню контрабандних вантажів на митну територію України.
Загальна вартість закупок стаціонарних скануючих систем складає близько 1,3 млрд грн. Ці кошти ще минулого року були виділені українській митниці на технічне оснащення кордону за рахунок перевиконання показників із забезпечення надходжень митних платежів до бюджету.
«Скануючі системи будуть встановлені у ключових пунктах пропуску на державному кордоні, які на сьогодні найбільш завантажені по товаропотоку, пасажиропотоку, фактично на кордоні з усіма сусідніми з Україною державами. Головний пріоритет – західний кордон, оскільки переміщення контрабандних вантажів саме у цій ділянці кордону є найбільш поширеним явищем», – зазначив Мирослав Продан.
Ситуацію із сканерами ДФС намагалася вирішити ще минулого року, але, на жаль, через незалежні від фіскальної служби причини тендери неодноразово блокувалися. Через це заплановане придбання скануючих пристроїв, 6 сканерів на суму 508 млн грн., було відкладене. Однак, за словами очільника ДФС, службі вдалося відстояти свою позицію та вона готова до нового етапу у цьому процесі.
Мирослав Продан зазначив, що ДФС попередньо провела консультації з європейськими партнерами. Зокрема, вивчався досвід польських колег, які сьогодні успішно використовують сучасні технічні засоби митного контролю. Так, у Польщі на державному кордоні використовуються 37 скануючих систем стаціонарного типу.
«Ми фактично взяли польську модель, адаптували її до особливостей України, і за допомогою колег з Уряду, підготували тендерну документацію, яка б унеможливила будь-які перешкоди для проведення цього тендеру», – повідомив в.о. Голови ДФС.
За його словами, вперше в історії України придбаваються стаціонарні скануючі системи. Їх закупівля здійснюватиметься за принципом «під ключ», тобто забезпечуватиметься весь комплекс заходів: від, власне, закупівлі самого обладнання до введення його в експлуатацію та подальшого гарантійного обслуговування. Це дозволить оперативно отримувати фахову консультацію спеціалістів, здійснювати технічний огляд техніки та, у разі потреби, оперативно виявляти та усувати недоліки.
«У минулому році ми провели ряд підготовчих процедур, пов’язаних із відведенням земельних ділянок у відповідних пунктах пропуску, змінили технологічні схеми цих пунктів, збільшили їх межі, для того, щоб приміщення для розміщення скануючи системам стаціонарного типу були оптимальними», – зазначив Мирослав Продан.
Надалі пункти пропуску, крім скануючи систем, будуть обладнані й ваговими комплексами, які були придбані наприкінці минулого року і сьогодні встановлюються на 11 пунктах пропуску на державному кордоні України. У подальших планах – закупівля приладів для фото-, - відеофіксації, зчитування номерних знаків, GPS-замків.
Всі процеси, які будуть відбуватися при скануванні вантажів, фіксуватимуться посадовими особами митниці безпосередньо в пункті пропуску, також аналогічна інформація буде передаватися в таргетинг-центр центрального апарату ДФС. У такий спосіб у режимі он-лайн буде забезпечено абсолютний контроль як у пункті пропуску, так і на центральному рівні.

ДФС завершила перевірку скарги НАК «Нафтогаз»
Перевірка скарги НАК «Нафтогазу» закінчилася, наразі готується документ щодо правомірності застосування штрафних санкцій Енергетичною митницею ДФС. Про це повідомив в.о. Голови ДФС Мирослав Продан в ефірі радіостанції «НВ».
Він зазначив, що керівник НАК «Нафтогазу» подав не скаргу до ДФС, а відповідний позов у судову інстанцію. І на доручення Президента України ДФС проводила перевірки щодо правильності та законності застосування штрафних санкцій до посадової особи НАК «Нафтогаз».
«Сьогодні така перевірка завершена, готуються відповідні матеріали, але паралельно питання є предметом розгляду в судових інстанціях, тому логічно було б дочекатись його результатів», - зазначив Мирослав Продан.

Дніпропетровська митниця ДФС: 5 млрд. 374,4 млн. грн. перераховано до Державного бюджету протягом І кварталу
У І кварталі 2018 року Дніпропетровська митниця ДФС скерувала до Державного бюджету України митних платежів у сумі 5 374,4 млн. грн., що на 22,7%, або на 993 млн. грн. більше, ніж у І кварталі 2017 року.
Індикативний показник доходів загального та спеціального фондів Державного бюджету України, доведений митниці на січень – березень 2018 року, у сумі 5369,9 млн. грн. виконано на 100,1%. Перевиконання – 4,5 млн. гривень.
Показник середньоденних надходжень становив 88,1 млн. грн., що на 24,7%, або на 17,4 млн. грн. більше від середньоденних надходжень січня – березня минулого року.
На надходження платежів у січні – березні вплинуло збільшення податків від митного оформлення вугілля, насіння соняшнику, збірних будівельних конструкцій, уранового оксидного концентрату, поліацетатів, коксу.

Нормами Податкового кодексу України не передбачено щорічне подання заяви про застосування ПСП
Відповідно до п.п.169.2.1 п.169.2 ст.169 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкова соціальна пільга застосовується до нарахованого платнику податку на доходи фізичних осіб (далі – платник податку) місячного доходу у вигляді заробітної плати тільки за одним місцем його нарахування (виплати).
Платник податку подає роботодавцю заяву про самостійне обрання місця застосування податкової соціальної пільги (далі – заява про застосування ПСП) (п.п.169.2.2 п.169.2 ст.169 ПКУ).
ПСП починає застосовуватися до нарахованих доходів у вигляді заробітної плати з дня отримання роботодавцем заяви платника податку про застосування ПСП та документів, що підтверджують таке право. Роботодавець відображає у податковій звітності всі випадки застосування або незастосування ПСП згідно з отриманими від платників податку заявами про застосування ПСП, а також заявами про відмову від такої ПСП.
Враховуючи вищевикладене, нормами ПКУ не передбачено щорічне подання заяви про застосування ПСП.
При цьому, якщо у платника податків виникає право на застосування ПСП з інших підстав ніж тих, які були зазначені у попередній заяві, то такий платник повинен надати нову заяву з відповідними підтверджуючими документами.

Чи може «спрощенець» третьої групи протягом поточного року обрати четверту групу платників єдиного податку?
Відповідно до п.294.1 ст.294 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку четвертої групи є календарний рік.
Порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку четвертої групи здійснюється відповідно до підпунктів 298.8.1 – 298.8.4 п.298.8 ст.298 ПКУ.
Сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або для щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи подають до 20 лютого поточного року документи, перелік яких визначено у п.п.298.8.1 п.298.8 ст.298 ПКУ.
Порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку третьої групи здійснюється відповідно до підпунктів 298.1.1 – 298.1.4 п.298.1 ст.298 ПКУ. Заява для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування до контролюючого органу подається за місцем податкової адреси не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу.
Крім цього, п.п.298.1.5 п.298.1 ст.298 ПКУ передбачено, що за умови дотримання платником єдиного податку вимог, встановлених ПКУ для обраної ним групи, такий платник може самостійно перейти на сплату єдиного податку, встановленого для інших груп платників єдиного податку, шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного кварталу.
Враховуючи вищевикладене, платник єдиного податку третьої групи, який на початку поточного року у встановлений строк (до 20 лютого поточного року) не надав документи для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування єдиного податку четвертої групи, не може протягом поточного року здійснити такий перехід.

Нерезидент надає резиденту в оренду рухоме майно: оподаткування ПДВ
Інформуємо, що п.п.«б» п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) визначено, що об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст.186 ПКУ.
Відповідно до п.п.«ґ» п.186.3 ст.186 ПКУ місцем постачання послуг з надання в оренду (лізинг) рухомого майна, крім транспортних засобів та банківських сейфів, вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб’єкт господарювання або – у разі відсутності такого місця – місце постійного чи переважного його проживання.
Згідно з п.180.2 ст.180 ПКУ особою, відповідальною за нарахування та сплату ПДВ до бюджету у разі постачання послуг нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими як платники ПДВ, якщо місце постачання послуг розташоване на митній території України, є отримувач послуг.
Пунктом 208.2 ст.208 ПКУ передбачено, що отримувач послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, нараховує ПДВ за основною ставкою ПДВ на базу оподаткування, визначену згідно з п.190.2 ст.190 ПКУ.
Отже, якщо резидент на митній території України отримує від нерезидента послуги з оренди рухомого майна (крім транспортних засобів та банківських сейфів), то такі послуги підлягають оподаткуванню ПДВ на загальних підставах за основною ставкою, а такий резидент – отримувач послуги є відповідальним за нарахування та сплату ПДВ до бюджету.

Чи можливо зареєструвати акцизну накладну у Єдиному реєстрі акцизних накладних у святковий день?
Відповідно до п.231.5 ст.231 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) при реалізації пального особа, яка реалізує пальне, зобов’язана в установлені терміни скласти акцизну накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі акцизних накладних (далі – ЄРАН), така реєстрація вважається наданням акцизної накладної отримувачу пального. Акцизні накладні, які не надаються отримувачу пального, та акцизні накладні/розрахунки коригування (далі – АН/РК), складені за операціями з реалізації пального суб’єктам господарювання та фізичним особам, які не є платниками акцизного податку, також підлягають реєстрації в ЄРАН.
Реєстрація АН/РК в ЄРАН здійснюється не пізніше п’ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання (п.231.6 ст.231 ПКУ).
Згідно з п.2 Порядку ведення Єдиного реєстру акцизних накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 №114, для реєстрації в ЄРАН АН/РК надсилаються до ДФС в електронній формі відповідно до порядку подання податкових документів в електронному вигляді з дотриманням умови щодо реєстрації електронного цифрового підпису уповноваженої особи у порядку, визначеному законодавством. АН/РК надсилаються протягом операційного дня. Операційний день для реєстрації АН/РК в ЄРАН триває щодня з 8 до 19 години.
Чинним законодавством не передбачено обмежень щодо можливості реєстрації АН/РК в ЄРАН у вихідні та святкові дні. Отже, операційний день для реєстрації АН/РК в ЄРАН триває щодня з 8 до 19 години.

На митному посту Ягодин у підприємця вилучили імпортного одягу на мільйон
Волинські митники на посту Ягодин вилучили з «Мерседеса», яким керував громадянин України, більше 7 тисяч предметів одягу виробництва Туреччини.
Автомобіль в’їжджав з Республіки Польща смугою руху для спрощеного митного контролю «зелений коридор». Обрання цієї смуги вважається заявою громадянина про те, що переміщувані ним через митний кордон товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами і не підпадають під встановлені законодавством заборони або обмеження щодо ввезення/вивезення з території України.
У ході митного огляду в багажному відділенні авто було виявлено 34 поліпропіленових мішки білого кольору. В них містилися чоловічі та дитячі футболки і штани чотирьох торгових марок Туреччини. Загалом – 7383 предметів одягу вартістю 1 мільйон 82 тисячі гривень.
Оскільки цей імпорт підлягав декларуванню та оподаткуванню митними платежами, відповідно до ст. 511 Митного Кодексу України, його тимчасово вилучено до рішення суду.
Санкції статей 471, 472 Митного Кодексу, з якими порушника митних правил притягнуть до відповідальності, передбачають конфіскацію товару, а також накладення штрафу у розмірі 100 відсотків його вартості.

Доходи понад 1 млн. грн. задекларували 1309 громадян
За оперативними даними (станом на 11.04.2018) громадянами подано понад 246 тис. податкових декларацій про майновий стан і доходи. Загальна сума задекларованого доходу становить 22,1 млрд. грн., що на рівні аналогічного періоду минулого року.
За даними декларацій задекларовано до сплати 621,5 млн. грн. Це на 81,0 млн. грн., або на 15 % більше ніж у минулому році
Доходи в сумі понад 1 млн. грн. задекларували 1309 громадян. Порівняно з аналогічним періодом минулого року кількість таких платників збільшилась на 43%, або на 393 особи.
Найбільша кількість громадян, які задекларували доходи у сумі понад 1 млн. грн. обліковується у м. Києві – 615 осіб (майже 47% від загальної кількості), Харківській області – 106 осіб, Дніпропетровській області – 82 особи та Київській області – 69 осіб.
Суму доходів, які отримали громадяни з доходами понад 1 млн. грн., задекларовано на рівні – 9,3 млрд. грн. Порівняно з аналогічним періодом минулого року сума задекларованих доходів збільшилась на 3,3 млрд. грн., або на 55%.
Громадянами з доходами понад 1 млн. грн. задекларовано до сплати податку на доходи фізичних осіб – 222,4 млн. грн., військового збору – 25,9 млн. грн.
Найбільшу суму податкових зобов’язань, визначених за даними декларацій самостійно до сплати у сумі, що перевищує 10 млн. грн., задекларовано мешканцем м. Києва.
Податкові зобов’язання в сумі понад 8 млн. грн. задекларовано двома мешканцями Харківської області.
Майже 54 тис. громадян станом на 11.04.2018 задекларували право на податкову знижку. Сума податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню, визначена платниками податків – 106,8 млн.
Нагадуємо, що з 1 січня 2018 року триває компанія декларування громадянами доходів, отриманих у минулому році.
Останній день подання декларації цього року для громадян, які зобов’язані згідно з Податковим кодексом України подати податкову декларацію, і осіб, які проводять незалежну професійну діяльність,– 2 травня. А для громадян, які мають право на податкову знижку – 31 грудня.
Обов’язок щодо подання декларації у платників податків виникає при отриманні:
доходів не від податкових агентів (тобто від інших фізичних осіб, які не зареєстровані як самозайняті особи). До таких доходів відносяться, зокрема, доходи від надання в оренду рухомого або нерухомого майна іншим фізичним особам; успадкування майна не від членів сім’ї першого та другого ступенів споріднення, при нотаріальному оформленні спадщини за якими не було сплачено податок на доходи фізичних осіб та військовий збір, тощо;
від податкових агентів доходів, які не підлягали оподаткуванню при виплаті, але які не звільнені від оподаткування. До таких доходів відноситься, зокрема, дохід у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року;
інвестиційного доходу;
іноземного доходу;
та в інших передбачених ПКУ випадках.

З початку року анульовано 24 ліцензії за продаж алкоголю та тютюну неповнолітнім
У Дніпропетровській області станом на 01.04.2018 діє 13 076 ліцензій на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами по 4 968 суб’єктах господарської діяльності, у тому числі ліцензії на алкогольні напої – 7 121, на тютюнові вироби – 5 955.
З початку року суб’єкти господарювання Дніпропетровщини отримали 3 201 ліцензію, з них 1 731 – на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та 1 470 – на тютюнові вироби.
Разом з тим, протягом січня – березня 2018 року за несвоєчасну сплату чергового платежу призупинено дію 667 ліцензії; анульовано – 632, в тому числі – 24 за продаж алкогольних та тютюнових товарів особам, які не досягли 18 років.

Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені можливо тільки у разі відсутності у платника податків податкового боргу
Відповідно до ст. 43 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов’язання підлягають поверненню платнику податків відповідно до цієї статті та ст. 301 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI зі змінами та доповненнями, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.
У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов’язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.
Обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.
Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку.
Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані.

Договір страхування життя, інший ніж довгостроковий: чи підлягає оподаткуванню ПДФО страхова виплата?
Відповідно до п. 162.1 ст. 162 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платниками податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО), зокрема, є:
фізична особа – резидент, яка отримує доходи як із джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи;
фізична особа – нерезидент, яка отримує доходи із джерела їх походження в Україні.
Згідно з пп. «а» пп. 165.1.27 п. 165.1 ст. 165 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника ПДФО не включається сума страхової виплати, страхового відшкодування або викупна сума, отримана платником ПДФО за договором страхування від страховика-резидента, іншого ніж довгострокове страхування життя (у тому числі страхування довічних пенсій) та недержавне пенсійне забезпечення під час страхування життя або здоров’я платника ПДФО у разі:
- дожиття застрахованої особи до дати чи події, передбаченої договором страхування життя, чи досягнення віку, передбаченого таким договором;
- викупна сума в частині, що не перевищує суму внесених страхових платежів за договором страхування життя, іншого, ніж довгострокове страхування життя;
- в разі страхового випадку – факт заподіяння шкоди застрахованій особі повинен бути належним чином підтверджений. Якщо застрахована особа помирає, сума страхової виплати, яка належить вигодонабувачам або спадкоємцям, оподатковується за правилами та ставками, встановленими для оподаткування спадщини (вигодонабувач прирівнюється до спадкоємця).

Податкова накладна з розміром літер у назві продавця, який не співпадає з розміром у назві, зазначеним у статутних документах продавця, є дійсною
Згідно з підпунктами «в» та «д» п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у податковій накладній (далі – ПН) одним із обов’язкових реквізитів, які зазначаються в окремих рядках, зокрема, є повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, – продавця товарів/послуг та повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи, або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, – покупця (отримувача) товарів/послуг.
ПН, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником ПДВ, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум ПДВ, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.10 ст. 201 ПКУ).
Отже, у разі якщо обов’язкові реквізити ПН, які стосуються повної або скороченої назви продавця та покупця, відповідають назві, зазначеній в статутних документах таких осіб, але розмір літер (великі/малі) назви не співпадає, то така ПН є дійсною.

Яку фінансову звітність подає платник податку на прибуток, який переходить в середині року з єдиного податку на загальну систему оподаткування?
Відповідно до п. 294.1 ст. 294 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку четвертої групи є календарний рік. Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал.
Податковими (звітними) періодами для платників податку на прибуток підприємств (далі – платник податку), крім випадків, передбачених п. 137.5 ст. 137 ПКУ, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація з податку на прибуток розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду (п. 137.4 ст. 137 ПКУ).
З урахуванням положення пп. «а» п. 137.5 ст. 137 ПКУ платники єдиного податку, які переходять на загальну систему оподаткування в середині року, сплачують податок на прибуток на підставі податкової декларації за річний податковий (звітний) період (як новостворені), який для них починається з дати переходу на загальну систему та закінчується 31 грудня такого року.
Отже, у разі переходу платником єдиного податку на загальну систему оподаткування в середині року такий платник податку подає Податкову декларацію з податку на прибуток підприємств, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28.04.2017 № 467) (далі – Декларація), за податковий (звітний) рік, який починається з дати переходу на загальну систему оподаткування та закінчується 31 грудня такого року.
Оскільки об’єкт оподаткування податком на прибуток визначається на підставі фінансової звітності підприємства, то такий платник податку разом з Декларацією повинен подати фінансову звітність за період перебування на спрощеній системі оподаткування та за звітний рік (з 01 січня по 31 грудня такого року).

Про ознаки доходів, які мають пряму дію для виникнення обов’язку щодо подання декларації про майновий стан і доходи
Доводимо до відома платників, що до завершення кампанії Декларування – 2018 залишилось два тижні.
Нагадуємо, що громадянам, які не задекларували свої доходи, отримані у 2017 році, необхідно подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація) до контролюючих органів за місцем реєстрації (останній день подання Декларації – 02.05.2018).
У розділі І Додатку до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (далі – Порядок), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 30.01.2015 за № 111/26556 наведено Довідник ознак доходів фізичних осіб. Ознака доходу визначається до нарахованого доходу (п. 3.6 розділу ІІІ цього Порядку).
Звертаємо увагу на ознаки доходів, які мають пряму дію для виникнення обов’язку з подання Декларації та визначення податкових зобов’язань зі сплати податку на доходи фізичних осіб і військового збору, зокрема:
- 105 – частина доходів від операцій з продажу або обміну об’єктів рухомого майна згідно з положеннями ст. 173 розділу IV Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) (пп. 164.2.4 п. 164.2 ст. 164 розділу IV ПКУ);
- 112 – інвестиційний прибуток (дохід) від проведення платником податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) операцій з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, крім доходу від операцій, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.40 і 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 розділу IV ПКУ (пп.164.2.9 п. 164.2 ст. 164 та пп. 170.2.2 п. 170.2 ст. 170 розділу IV ПКУ);
- 114 – дохід, отриманий платником ПДФО унаслідок прийняття ним у спадщину чи дарунок коштів, майна, майнових чи немайнових прав від фізичної особи, що не є членом сім’ї першого та другого ступенів споріднення, відповідно до пп.174.2.2 п. 174.2 та п.174.6 ст. 174 розділу IV ПКУ (пп. 164.2.10 п. 164.2 ст. 164 та пп. 165.1.15 п. 165.1 ст. 165 розділу IV ПКУ);
- 115 – дохід, отриманий платником ПДФО унаслідок прийняття ним у спадщину чи дарунок коштів, майна, майнових чи немайнових прав від нерезидента або отриманий нерезидентом відповідно до пп. 174.2.3 п. 174.2 та п. 174.6 ст. 174 розділу IV ПКУ (пп. 164.2.10 п. 164.2 ст. 164 та пп. 165.1.15 п. 165.1 ст. 165 розділу IV ПКУ);
- 126 – дохід, отриманий платником ПДФО як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 розділу IV ПКУ) (пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 розділу IV ПКУ).

У ДФС розпочав роботу черговий проект міжнародної технічної допомоги
У Державній фіскальній службі України відбулося І засідання Керівного Комітету проекту «Удосконалення інтегрованого управління кордонами на українсько-молдавському кордоні». Це проект міжнародної технічної допомоги під егідою Європейського Співтовариства, виконавцем якого виступає Міжнародна організація з міграції (МОМ).
Участь у засіданні взяли представники ДФС, МОМ в Україні, Представництва ЄС в Україні, Місії EUBAM в Україні, Державної прикордонної служби України, Митної служби Республіки Молдова та Прикордонної поліції Республіки Молдова.
Проект «Удосконалення інтегрованого управління кордонами на українсько-молдавському кордоні» є одним із проектів міжнародної технічної допомоги, поряд з проектом «Впровадження автоматизованої системи інтелектуального відеоконтролю в автомобільному пункті пропуску «Нова Гута – Нові Яриловичі», який фінансується ЄС у рамках програми «Східне партнерство».
Цей проект – складова мети Європейського Співтовариства щодо сприяння покращенню транскордонного переміщення громадян та товарів у пунктах пропуску на українсько-молдавському кордоні. Він спрямований на впровадження інтегрованого управління кордонами, покращення міжвідомчого та міжнародного обміну інформацією, створення пунктів пропуску зі спільним контролем.
Зокрема, ним передбачено реконструкцію пунктів пропуску «Кучурган-Первомайськ» та «Рені-Джюрджюлєшть» Одеської митниці ДФС для запровадження спільного контролю на українській стороні та побудову контактного пункту в пункті пропуску «Паланка» на молдавській стороні.
Невід’ємними складовими цього проекту є технічне оснащення та розвиток інфраструктури на українсько-молдавському кордоні. У першу чергу планується запровадження сучасної системи відеоконтролю та вагових систем, ремонт та реконструкція адміністративних будівель в пунктах пропуску, а також влаштування ділянок доріг біля цих пунктів.
Такі зміни в перспективі можуть призвести до активізації переміщення громадян та товарів на українсько-молдавському кордоні та загального позитивного економічного ефекту для обох країн.

Викрито посадовців приватного підприємства Дніпропетровщини, які здійснювали махінації з бюджетними коштами
Підрозділом боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, ГУ ДФС у Дніпропетровській області спільно з обласною прокуратурою встановлені факти можливого привласнення бюджетних коштів.
Так, посадові особи одного з приватних підприємств Дніпропетровської області протягом 2016-2017 років уклали низку договорів на проведення ремонту доріг з бюджетними організаціями Дніпропетровської, Черкаської, Рівненської та Харківської областей, в рамках яких отримали державні кошти в сумі близько 95 млн. грн.
У ході проведеного дослідження встановлено, що зазначене приватне підприємство не задекларувало у складі податкових зобов'язань з податку на додану вартість операції із отримання бюджетних грошових коштів в розмірі 13,2 млн. грн.
У подальшому, діючи з метою легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, посадові особи приватного підприємства здійснили фінансові операції зі зняття готівкових коштів з рахунку підприємства за угодами надання фінансової допомоги.
За вказаними фактами до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 209 КК України.
Здійснюється кримінальне провадження.

В «Електронному кабінеті» запроваджено новий сервіс
ДФС України запровадила новий сервіс в «Електронному кабінеті» – окремий Реєстр податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена (далі – Реєстр).
Реєстр розміщено у відкритій частині «Електронного кабінету».
Пошук інформації в Реєстрі здійснюється за такими фільтрами: «Індивідуальний податковий номер», «Номер ПН/РК», «Дата складання ПН/РК».
У Реєстрі відображається інформація щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена та по яким прийняті рішення відповідними комісіями, а також розпочато процедури адміністративного та судового оскарження.
Реєстр функціонує в тестовому режимі протягом місяця з дня набрання чинності Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – Порядок).
У частині формування у відкритому доступі окремого Реєстру «Електронний кабінет» доопрацьовано відповідно до пункту 8 Порядку.
Інформацію розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням
http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/334096.html

Деякі питання маркування тютюнових виробів
Постановою Кабінету Міністрів України від 04.04.2018 № 257 «Деякі питання маркування тютюнових виробів» (далі – Постанова № 257) додатково до діючих зразків марок акцизного податку для сигарет з фільтром та без фільтра, цигарок вітчизняного та імпортного виробництва затверджено нові зразки марок акцизного податку для інших тютюнових виробів вітчизняного виробництва і для інших тютюнових виробів імпортного виробництва.
Нові зразки будуть запроваджені з 1 липня 2018 року.
Відповідні зміни, зокрема, внесені до Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1251 зі змінами.
Постанова № 257 приводить у відповідність із Податковим кодексом України України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями питання виготовлення марок акцизного податку та маркування тютюнових виробів вітчизняного та імпортного виробництва.
Постанову № 257 розміщено на Єдиному веб-порталі органів виконавчої влади України «Урядовий портал» за посиланням
https://www.kmu.gov.ua/ua/npas/deyaki-pitannya-markuvannya-tyutyunovih-virobiv

Податкова знижка по витратах на користь закладів охорони здоров’я для компенсації вартості платних послуг з лікування за наслідками 2017 року не надається!
Відповідно до пп. 166.3.4 п. 166.3 ст. 166 Податковим кодексом України України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) суму коштів, сплачених платником податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) на користь закладів охорони здоров’я для компенсації вартості платних послуг з лікування такого платника ПДФО або члена його сім’ї першого ступеня споріднення, у тому числі для придбання ліків (донорських компонентів, протезно-ортопедичних пристосувань, виробів медичного призначення для індивідуального користування інвалідів), а також суму коштів, сплачених платником ПДФО, визнаного в установленому порядку інвалідом, на користь протезно-ортопедичних підприємств, реабілітаційних установ для компенсації вартості платних послуг з реабілітації, технічних та інших засобів реабілітації, наданих такому платнику податку або його дитині-інваліду у розмірах, що не перекриваються виплатами з фондів загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування, крім:
а) косметичного лікування або косметичної хірургії, включаючи косметичне протезування, не пов’язаних з медичними показаннями, водолікування та геліотерапії, не пов’язаних з лікуванням хронічних захворювань;
б) протезування зубів з використанням дорогоцінних металів, порцеляни та гальванопластики;
в) абортів (крім абортів, які проводяться за медичними показаннями або коли вагітність стала наслідком зґвалтування);
г) операцій із зміни статі;
ґ) лікування венеричних захворювань (крім СНІДу та венеричних захворювань, причиною яких є побутове зараження або зґвалтування);
д) лікування тютюнової чи алкогольної залежності;
е) придбання ліків, медичних засобів та пристосувань, оплати вартості медичних послуг, які не включено до переліку життєво необхідних, затвердженого Кабінетом Міністрів України;
Згідно з п. 1 розділу XIX ПКУ пп. 166.3.4 п. 166.3 ст.166 ПКУ набирає чинності з 1 січня року, наступного за роком, у якому набере чинності закон про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування;
Закон про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування чинності не набрав, тому податкова знижка по витратах, понесених платником ПДФО на користь закладів здоров’я для компенсації вартості платних послуг з лікування такого платника ПДФО або члена сім’ї першого ступеня споріднення за наслідками 2017 року платникам не надається.

Послуги з перевезення пасажирів міським пасажирським транспортом: коли звільняються від оподаткування ПДВ?
Нагадуємо, що відповідно до пп. 197.1.8 п. 197.1 ст. 197 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) звільняються від оподаткування ПДВ операції з постачання послуг з перевезення пасажирів міським пасажирським транспортом (крім таксі), тарифи на які регулюються в установленому законом порядку. Ця норма не поширюється на операції з надання пасажирського транспорту в оренду (прокат).

Постійне представництво нерезидента, що стоїть на обліку у контролюючому органі, припиняє господарську діяльність: дії підрозділу нерезидента
Відповідно до пп. 1 п. 3.4 розділу III Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок) відокремлені підрозділи юридичних осіб – нерезидентів, які відповідають визначенню постійних представництв згідно з пп. 14.1.193 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), до початку своєї господарської діяльності стають на облік (реєструються платниками податку на прибуток) у контролюючих органах за своїм місцезнаходженням у порядку, визначеному розділом V Порядку.
У разі прийняття рішення нерезидентом про припинення господарської діяльності через постійне представництво такий нерезидент (постійне представництво нерезидента) подає до відповідного контролюючого органу повідомлення про припинення господарської діяльності у довільній формі, здійснює розрахунки з бюджетом з податку на прибуток та інших податків і зборів, подає до контролюючого органу, в якому перебуває на обліку, за останній податковий період розрахунок податкових зобов’язань нерезидентів та звіт про утримання та внесення до відповідного бюджету податків, установлених ПКУ (п. 5.7 розділу V Порядку).
Контролюючий орган за місцем обліку постійного представництва, у разі отримання повідомлення про припинення господарської діяльності нерезидентом через своє постійне представництво, подання ним всіх податкових розрахунків з податку на прибуток та сплати податкових зобов’язань з податку на прибуток, у 10-денний строк приймає рішення про зняття ознаки платника податку на прибуток у реєстрі платників податків – нерезидентів (п. 5.8 розділу V Порядку).
Отже, відокремлений підрозділ нерезидента, який відповідає поняттю постійного представництва нерезидента, у разі прийняття рішення про припинення господарської діяльності через постійне представництво подає до контролюючого органу повідомлення про припинення господарської діяльності у довільній формі, здійснює розрахунки з бюджетом з податку на прибуток та інших податків і зборів, подає до контролюючого органу, в якому перебуває на обліку, за останній податковий період розрахунок податкових зобов’язань нерезидентів та звіт про утримання та внесення до відповідного бюджету податків, установлених ПКУ.

За принципом «єдиного вікна» здійснюється 75,8% митних оформлень товарів
Все більшої популярності серед суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності набуває оформлення товарів у митницях ДФС за принципом «єдиного вікна». Так, з 1 лютого 2018 року з 432,4 тис. поданих митних декларацій (станом на 15.04.2018), згідно з якими товари підлягали тим чи іншим видам державного контролю, понад 327,7 тис. оформлено за принципом «єдиного вікна». Це становить 75,8% від загального обсягу оформлених декларацій.
Найбільший відсоток оформлень товарів підприємствами із застосуванням «єдиного вікна» мають Полтавська – 100%, Чернівецька – 98,3%, Луганська – 97,2%, Волинська – 97%, Рівненська – 96,4%, Львівська – 95,7%.
Нагадаємо, що для удосконалення процедури здійснення митного та інших державних видів контролю (санітарно-епідеміологічного, ветеринарно-санітарного, фітосанітарного, екологічного, радіологічного) за принципом «єдиного вікна» Кабінетом Міністрів України 31 січня 2018 року прийнято постанову №44, якою було переглянуто порядок інформаційного обміну.
Зокрема, до переліку місць митного оформлення товарів із застосуванням інформаційного обміну між ДФС та іншими державними органами за принципом «єдиного вікна» включено усі місця митного оформлення, розташовані у пунктах пропуску через державний кордон України.
Для реалізації новацій ДФС доопрацювала розроблений нею спеціальний програмно-інформаційний комплекс, інтегрований в автоматизовану систему митного оформлення «Інспектор».

Закарпатська митниця ДФС: порушник митних правил сплатив у бюджет понад 4 млн грн штрафу
Працівники Закарпатської митниці ДФС відстояли інтереси держави у суді. Зокрема, завдяки їхнім професійним діям, суд прийняв рішення щодо посадової особи румунського підприємства і зобов’язав її сплатити штраф – понад 4 млн грн до Державного бюджету України, а товар, який незаконно ввозився – конфіскувати.
Як повідомлялось раніше, в липні минулого року працівниками Закарпатської митниці ДФС на митному посту «Дяково» припинено спробу ввезення на митну територію України з порушенням митного законодавства товару, шляхом подання документів, оформлених посадовою особою румунського підприємства, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів (асортименту), їх ваги, кількості, маркування та номерів. Заявлялось, що в Україну ввозиться давальницька сировина – кабелі, електропроводи намотані на пластикові котушки, арматура, інше.
За порушенням митних правил, стосовно посадової особи румунського підприємства було складено протокол, за частиною 1 статті 483 Митного кодексу України, яким тимчасово було вилучено товар на суму понад 4 млн. грн.
За результатами розгляду справи про порушення митних правил в Ужгородському міськрайонному суді посадову особу румунського підприємства визнано винною у вчиненні правопорушення та накладено адміністративне стягнення згідно з санкцією ч.1 ст. 483 Митного кодексу України, а це штраф в розмірі 4 231 738 грн та конфіскація товару на таку ж суму.
Оскільки з таким рішенням представники порушника були не згодні, рішення суду було оскаржено в апеляційному суді Закарпатської області.
За результатами розгляду Апеляційним судом Закарпатської області, апеляційну скаргу повернуто представнику, а постанову суду першої інстанції залишено в силі.

У Кіровоградській області зупинено транспортування фальсифікованого алкоголю вартістю більше 1 млн. грн.
Співробітники податкової міліції ГУ ДФС у Кіровоградській області вилучили 6,48 тис. літрів алкогольного фальсифікату з підробленими марками акцизного податку України.
В рамках проведення операції «Акциз-2018» було встановлено, що по території області здійснюється незаконне транспортування фальсифікованого алкоголю.
Під час огляду автомобіля «DAF», яким керував 51-річний житель Дніпропетровщини, виявлено та вилучено 558 пляшок горілки різної ємності відомих торгових марок, обклеєних підробленими акцизними марками, та 614 картонних коробів типу Bag-in-box.
Загалом вилучено 6,48 тис. літрів фальсифікату вартістю більше 1 млн. грн.

Новий обов’язковий реквізит касового чека при реалізації пального
Законом України від 20.12.2016 № 1791-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» (далі – Закон № 1791) внесено зміни до п. 11 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) щодо обов’язку суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) з використанням режиму попереднього програмування найменування (для пального із зазначенням коду товарної продукції згідно з УКТ ЗЕД), цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.
Слід зазначити, що Законом № 1791 також було внесено зміни до п. 6 ст. 17 Закону № 265, якими передбачено застосування до вищевказаних суб’єктів господарювання фінансових санкцій у розмірі п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у разі проведення розрахункових операцій через РРО без використання режиму попереднього програмування (для пального із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно УКТ ЗЕД), цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.
Наказом Міністерства фінансів України від 19.02.2018 № 288 «Про внесення змін до Положення про форму і зміст розрахункових документів», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14.03.2018 за № 293/31745 (далі – Наказ № 288), внесено зміни до Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 11.02.2016 за № 220/28350 (далі – Положення № 13).
Підпунктами 1 і 2 п. 1 Наказу № 288 передбачено доповнення переліку обов’язкових реквізитів фіскального касового чека на товари (послуги) та фіскального касового чеку видачі коштів (розділи ІІ та ІІІ до Положення № 13) новим реквізитом: «код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках передбачених законодавством)».
Також зазначення коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД передбачається, як додатковий реквізит чека, у фіскальному касовому чеку за операціями приймання та переказу готівкових коштів через програмно-технічні комплекси самообслуговування, якщо переказ призначений для оплати товарів (послуг), що придбаваються, а також якщо це передбачено правилами (регламентом) отримувача коштів. Відповідні зміни також внесено у форму касових чеків РРО, які наведено у додатках 1, 2 та 5 до Положення № 13.
Наказ № 288 набув чинності 06.04.2018.
Звертаємо увагу, що від виконання суб’єктами господарювання приписів чинного законодавства щодо зазначення коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД у касових чеках РРО напряму залежить зарахування частини акцизного податку з виробленого в Україні та ввезеного на митну територію України пального до загального фонду бюджетів місцевого самоврядування.

Рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ за ініціативою контролюючого органу оскаржується: що з ПДВ?
Відповідно до п. 184.2 ст. 184 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) анулювання реєстрації особи як платника ПДВ на підставі, визначеній у п.п. «а» п. 184.1 ст. 184 ПКУ, здійснюється за заявою платника ПДВ, а на підставах, визначених у підпунктах «б» – «з» п. 184.1 ст. 184 ПКУ, може здійснюватись за заявою платника ПДВ або за самостійним рішенням контролюючого органу.
Анулювання реєстрації особи як платника ПДВ здійснюється на дату, зокрема, подання заяви платником ПДВ або прийняття рішення контролюючим органом про анулювання реєстрації платника ПДВ.
З моменту анулювання реєстрації особи як платника ПДВ така особа позбавляється права на віднесення сум податку до податкового кредиту, складання податкових накладних (п. 184.5 ст. 184 ПКУ).
Право на нарахування ПДВ та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники ПДВ (п. 201.8 ст. 201 ПКУ).
Тобто, реєстрація особи як платника ПДВ, незалежно від факту оскарження такою особою рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ за ініціативою контролюючого органу, є анульованою на дату, зазначену у такому рішенні.
Якщо за рішенням контролюючого органу реєстрацію особи як платника ПДВ анульовано, то така особа втрачає всі права і обов’язки платника ПДВ (у т.ч. право на формування податкового кредиту та обов’язок визначення податкових зобов’язань).
Якщо у подальшому за рішенням суду скасовано анулювання реєстрації особи як платника ПДВ, то на підставі такого рішення суду відбувається включення такої особи до Реєстру платників ПДВ. При цьому дата реєстрації такої особи як платника ПДВ не змінюється.
Крім того, починаючи з дати анулювання реєстрації особи як платника ПДВ, зазначеної контролюючим органом у рішенні про анулювання реєстрації платника ПДВ, до дати прийняття судом рішення про скасування такого анулювання, у такої особи відсутні обов’язок щодо виписування податкових накладних та право на формування податкового кредиту і отримання бюджетного відшкодування ПДВ. Така особа податкову звітність з ПДВ за цей період не подає.

Фізична особа – резидент здійснює на користь нерезидента – юридичної особи виплату доходів від продажу корпоративних прав: чи утримувати податок з доходів нерезидента?
Відповідно до п.п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) дохід з джерелом їх походження з України – будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.
Резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок на прибуток підприємств з таких доходів, зазначених у п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3 – 141.4.6 та 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 ПКУ) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності (п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПКУ).
Тобто, фізична особа – резидент, яка здійснює на користь нерезидента – юридичної особи виплату доходів з джерелом походження з України від операцій з продажу корпоративних прав, зобов’язана утримувати податок з таких доходів та за їх рахунок, якщо інше не передбачено положеннями міжнародного договору України з країною резиденцією особи, на користь якої здійснюється виплата.

Фізична особа – підприємець, який є особою з інвалідністю, за себе ЄСВ не сплачує
Нагадуємо, що частиною четвертою ст. 4 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями визначено, що фізичні особи – підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування звільняються від сплати за себе єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ), якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» зі змінами та доповненнями, та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками ЄСВ виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Отже, фізичні особи – підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе ЄСВ, якщо вони є, зокрема, особами з інвалідністю та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

На Херсонщині зупинено масове незаконне розповсюдження фальсифікованих цигарок. Вилучено продукції на суму більше 1 млн. грн.
Працівники податкової міліції ГУ ДФС у Херсонській області спільно з співробітниками спецпідрозділу ВБКОЗ УСБУ в Херсонській області зупинили масовий незаконний збут фальсифікованих тютюнових виробів, частина з яких була ввезена на територію України поза митним контролем.
В рамках проведення операцій «Акциз-2018», «Рубіж-2018» та розслідування кримінального провадження за ч. 1 ст. 204, ч. 1 ст. 199 КК України було встановлено групу осіб, які протягом 2018 року здійснювали масове незаконне розповсюдження фальсифікованих цигарок.
Постачання тютюнових виробів здійснювали мешканці інших регіонів України, які, в свою чергу, незаконно ввозили їх на територію України поза митним контролем або отримували з незаконних виробництв.
За результатами обшуків, проведених в місцях зберігання та збуту фальсифікованих товарів, вилучено та передано на відповідальне зберігання 26 977 пачок цигарок іноземного виробництва, не маркованих марками акцизного податку встановленого зразка, ввезених на територію України з порушенням митних правил, а також 6 670 пачок тютюнових виробів вітчизняних виробників, маркованих підробленими марками акцизного податку.
Орієнтована вартість вилученого з незаконного обігу фальсифікату перевищує 1 млн. грн.
На вилучену продукцію судом накладено арешт.
Розслідування у кримінальному провадженні триває.

На Запоріжжі ліквідовано міжрегіональний конвертаційний центр з обігом понад 110 млн. грн.
Співробітники податкової міліції ГУ ДФС у Запорізькій області під процесуальним керівництвом прокуратури Запорізької області ліквідували міжрегіональний конвертаційний центр, який працював у Запорізькій та Дніпропетровській областях.
В рамках розслідування кримінального провадження за ч.2 ст. 205, ч.3 ст. 212 КК України було встановлено групу осіб, які надавали підприємствам реального сектору економіки послуги щодо мінімізації податків шляхом переводу безготівкових коштів у готівку, безпідставного формування податкового кредиту з ПДВ та подальшої легалізації грошових коштів.
Для прикриття незаконної діяльності фігурантами було зареєстровано на підставних осіб 6 фіктивних компаній, на рахунки яких підприємства реального сектору економіки перераховували безготівкові кошти у вигляді оплати за товарно-матеріальні цінності (роботи, послуги). У подальшому кошти переводились у готівку за допомогою чекових книжок та повертались вигодонабувачам за винагороду у розмірі 12-14%.
Всього протягом 2017-2018 років було проконвертовано понад 110 млн. грн.
На підставі ухвал суду проведено 15 обшуків у офісному приміщенні конвертаційного центру, за адресами реєстрації підконтрольних підприємств, у місцях проживання фігурантів та їх автомобілях. За результатами обшуків вилучено 11 печаток підприємств з ознаками фіктивності, чорнові записи, бухгалтерські документи, банківські картки, чекові книжки та комп’ютерну техніку.
Окрім того, накладено арешт на грошові кошти на банківських рахунках підконтрольних компаній на суму близько 1,3 млн. грн. та на ліміт з ПДВ на загальну суму 240 тис. грн.
Тривають слідчі дії.












Версія для друку Написати листа

Про цей сайт | Запитання | Адміністратор