Міністерством фінансів України видано наказ від 17.09.2018 № 763 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 31 грудня 2015 року № 1307», який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.10.2018 за № 1157/32609 (далі – наказ № 763).
Наказом № 763 внесено зміни до форми податкової накладної та розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі – розрахунок коригування), а також до Порядку заповнення податкової накладної.
Згідно з пунктом 4 наказу № 763 цей наказ набирає чинності з першого числа місяця, що настає за місяцем його офіційного опублікування, крім абзацу другого пункту 6 та пункту 8 Змін до Порядку заповнення податкової накладної, затверджених цим наказом, які набирають чинності з 01 січня 2020 року.
Наказ № 763 опубліковано 06.11.2018 у виданні «Офіційний вісник України», № 85, отже він набирає чинності 01 грудня 2018 року.
Наголошуємо, що з 01 грудня 2018 року реєстрація податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюватиметься за формою, затвердженою наказом № 763, незалежно від дати складання таких податкових накладних та розрахунків коригування.
Інформація розміщена на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням
http://sfs.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/357858.html

ПСП для батьків, які утримують двох спільних дітей віком до 18 років, разом проживають, але не перебувають у шлюбі
Інформуємо, що виникнення прав та обов’язків матері, батька і дитини визначено у ст. 121 Сімейного кодексу України від 10 січня 2002 року № 2947-III із змінами та доповненнями (далі – СКУ).
Відповідно до ст. 141 СКУ мати, батько мають рівні права та обов’язки щодо дитини незалежно від того, чи перебували вони в шлюбі між собою.
Згідно з частиною другою ст. 51 Конституції України та ст. 180 СКУ батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ (далі – ПКУ) будь-який платник податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги (далі – ПСП) у розмірі, що дорівнює 50 відсотків розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року (у 2018 році – у розмірі 881,0 гривні).
Згідно з абзацом першим п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ ПСП застосовується до доходу, нарахованого на користь платника ПДФО протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень (у 2018 році – 2470,0 грн (1762 грн. х 1,4)).
Водночас платник ПДФО, який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років має право на ПСП у розмірі 100 відсотків суми ПСП визначеної п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ (у 2018 році – 881,0 грн) – у розрахунку на кожну таку дитину (п.п. 169.1.2 п. 169.1 ст. 169 ПКУ).
При цьому граничний розмір доходу, який дає право на отримання ПСП одному з батьків у випадку та у розмірі передбаченому п.п. 169.1.2 п. 169.1 ст. 169 ПКУ, визначається як добуток суми, визначеної у абзаці першому п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, та відповідної кількості дітей.
Підпунктом 169.2.2 п. 169.2 ст. 169 ПКУ передбачено, що ПСП починає застосовуватися до нарахованих доходів у вигляді заробітної плати з дня отримання роботодавцем заяви від платника ПДФО про застосування ПСП та документів, що підтверджують таке право.
Перелік таких документів та порядок їх надання затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1227 «Про затвердження Порядку надання документів для застосування податкової соціальної пільги».
Враховуючи вищевикладене, якщо батьки утримують двох спільних дітей віком до 18 років, разом проживають, але не перебувають у офіційно зареєстрованому шлюбі, то при отриманні доходу у вигляді заробітної плати вони мають право на застосування ПСП у розмірі 881,0 грн у розрахунку на кожну дитину, при додержанні всіх вимог ст. 169 ПКУ.
При цьому, граничний розмір доходу, який дає право на отримання такої ПСП одному з батьків у 2018 році, дорівнює 4 940,0 гривень.

Вартість давальницької сировини не враховується при визначенні вартісного критерію контрольованих операцій для цілей трансфертного ціноутворення
Ообливість операцій з давальницькою сировиною полягає у тому, що передавальнà сторона зберігає за собою право власності на вихідну сировину або матеріали, що передано в переробку, і також на готову продукцію, отриману в результаті переробки, а переробник лише надає послуги з переробки. Операції з запасами, які підприємство передає іншому суб’єкту господарювання для переробки, обробки чи доопрацювання, по своїй суті належать до підрядних робіт та регламентуються главою 61 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-ІV із змінами та доповненнями (далі – ЦКУ).
Підпунктом 14.1.41 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі!змінами та доповненнями (далі – ПКУ) встановлено, що давальницька сировина – сировина, матеріали, напівфабрикати, комплектуючі вироби, енергоносії, що є власністю одного суб’єкта господарювання (замовника) і передаються іншому суб’єкту господарювання (виробнику) для виробництва готової продукції, з подальшим переданням або поверненням такої продукції або її частини їх власникові або за його дорученням іншій особі.
Операція з давальницькою сировиною – операція з переробки (обробки, збагачення чи використання) давальницької сировини (незалежно від кількості замовників і виконавців, а також етапів (операцій)) з метою одержання готової продукції за відповідну плату. До операцій з давальницькою сировиною належать операції, в яких сировина замовника на конкретному етапі її переробки становить не менш як 20 відсотків загальної вартості готової продукції (п.п. 14.1.134 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Згідно з п.п. 39.2.1.4 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ господарською операцією для цілей трансфертного ціноутворення є всі види операцій, договорів або домовленостей, документально підтверджених або непідтверджених, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків.
Відповідно до п.п. 39.2.1.7 п.п 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ господарські операції, передбачені підпунктами 39.2.1.1 (крім операцій, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні) і 39.2.1.5 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:
► річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;
► обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.
Враховуючи те, що при здійсненні операцій із давальницькою сировиною перехід права власності на таку сировину не відбувається, то вартість такої давальницької сировини не впливає на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств як виконавця так і замовника і, як наслідок, не враховується при визначенні вартісного критерію контрольованих операцій для цілей трансфертного ціноутворення.

Добровільна зміна ставки єдиного податку: термін подання «єдинником» заяви за формою №1-ПДВ
Відповідно до абзацу другого п. 183.4 ст. 183 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами і доповненнями (далі – ПКУ) у разі зміни ставки єдиного податку (з 5% на 3%) відповідно до п.п. «б» п.п. 4 п. 293.8 ст. 293 ПКУ реєстраційна заява платником подається не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку календарного кварталу, в якому буде застосовуватися ставка єдиного податку, що передбачає сплату податку на додану вартість.

Про оголошення конкурсу!
ГУ ДФС у Дніпропетровській області оголошує конкурс з визначення суб’єктів господарювання, які у 2019 році можуть здійснювати реалізацію безхазяйного майна та майна, що переходить у власність держави.
Заяви для участі у конкурсі приймаються ГУ ДФС у Дніпропетровській області за адресою: м. Дніпро, вул.Сімферопольська, 17-а.
Засідання комісії відбудеться 20 грудня 2018 року за адресою: м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а.
Контактний телефон для довідок з питань проведення конкурсу: (056) 370-10-64.
Інформацію про документи, які необхідно подати на розгляд комісії для участі у конкурсі, розміщено на субсайті «Територіальні органи ДФС у Дніпропетровській області» за посиланням http://dp.sfs.gov.ua/.

Впродовж десяти місяців 2018 року понад 92,5 тисячі «спрощенців» – фізичних осіб Дніпропетровщини сплатили до бюджету 1 млрд 314,5 млн гривень
Станом на 01.11.2018 у Дніпропетровській області працюють 92 тисячі 508 фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, обліку та звітності.
Понад 12,3 тисяч підприємців обрали першу групу спрощеної системи оподаткування, майже 42,4 тисячі зареєстровані на другій групі та 37,8 тисяч працюють, обравши третю групу спрощеної системи оподаткування.
З січня по жовтень поточного року «спрощенці» – фізичні особи Дніпропетровщини сплатили до місцевих бюджетів 1 млрд 314,5 млн грн єдиного податку, що на 295,0 млн грн, або на 28,9 %, більше, ніж за відповідний період 2017 року.
За дев’ять місяців поточного року підприємцями – платниками єдиного податку ІІІ групи задекларовано валового доходу на загальну суму 18 млрд 238,3 млн грн, що на 5 млрд 42,7 млн грн більше ніж за аналогічний період минулого року (або на 38,2 %), сума єдиного податку до сплати склала 865,6 млн грн, що на 226,5 млн грн більше ніж за січень – жовтень 2017 року (або на 35,4 %).

Не знайшовши копію фіскального чеку у базах ДФС, споживачі можуть ініціювати перевірку продавця
На веб-порталі ДФС України (далі – ДФС) у відкритій частині Електронного кабінету запроваджено сервіс перегляду чеків, які надіслано реєстраторами розрахункових операцій (далі – РРО) до ДФС.
За допомогою цього сервісу усі споживачі можуть оперативно перевірити фактичну передачу електронної копії отриманого фіскального чека до інформаційних баз ДФС. Наявність такої копії або її відсутність у базах ДФС може свідчити про дотримання або недотримання суб’єктом господарювання вимог чинного законодавства.
За результатами отриманих звернень споживачів про відсутність того чи іншого фіскального чека в інформаційних базах ДФС, органами доходів і зборів проводяться фактичні перевірки суб’єктів господарювання. За їх результатами встановлюються порушення вимог чинного законодавства у частині невидачі фіскальних чеків, відсутності на товарах марок акцизного збору, порушення порядку обліку товарних запасів, програмування РРО тощо.
Звертаємо увагу, що у разі відсутності в інформаційних базах ДФС отриманого на руки фіскального чека у паперовому вигляді, споживачі можуть надіслати до Головних управлінь ДФС в областях та місті Києві відповідне звернення з цього питання для оперативного реагування органами ДФС та вжиття відповідних заходів реагування і припинення порушень вимог чинного законодавства.
Також органами ДФС активізовано роботу щодо контролю за дотриманням суб’єктами господарювання вимог чинного законодавства при реалізації алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
При здійсненні аналізу щодо таких господарських операцій органами ДФС, зокрема, використовується інформація Системи збору і збереження даних реєстраторів розрахункових операцій (СЗЗД РРО), до якої в електронному вигляді надходить інформація від РРО про усі проведені розрахункові операції.
Зазначена інформація порівнюється із обсягами задекларованих зобов’язань по ПДВ, акцизному податку тощо, та в результаті встановлюються ризики щодо можливого заниження задекларованих податкових зобов’язань та несплати податків.
Просимо суб’єктів господарювання та їх керівників взяти до уваги зазначену інформацію та забезпечити дотримання вимог чинного законодавства щодо повноти та своєчасності сплати належних податків та зборів до бюджету.
Інформацію розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням
http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/358257.html

Компенсація бюджетній установі витрат на утримання наданого нею в оренду нерухомого майна: податкова накладна не складається
Відповідно до п.п. «б» п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.
Згідно з п. 188.1 ст. 188 ПКУ база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, ПДВ та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками – суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю – бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.
Отже, кошти, що надійшли орендодавцю – бюджетній установі у вигляді компенсації витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, комунальних послуг і енергоносіїв від орендаря, до бази оподаткування ПДВ не включаються, а тому податкова накладна на таку операцію не складається.

Підстави, за яких у фізособи – резидента виникає право на отримання податкової знижки за користування іпотечним житловим кредитом
Відповідно до п.п. 166.3.1 п. 166.3 ст. 166 та п. 175.1 ст. 175 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) платник податку на доходи фізичних осіб (далі – платник податку) – резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року.
При сплаті процентів за іпотечним житловим кредитом в іноземній валюті сума платежів за такими процентами, здійснених в іноземній валюті, перераховується у гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діє на день сплати таких процентів.
Таке право виникає в разі якщо за рахунок іпотечного житлового кредиту будується чи купується житловий будинок (квартира, кімната), визначений платником податку як основне місце його проживання, зокрема згідно з позначкою в паспорті про реєстрацію за місцезнаходженням такого житла.
Крім того, відповідно до п.п. 166.3.8 п. 166.3 ст. 166 ПКУ фізична особа – резидент має право включити до податкової знижки суми витрат, які пов’язані із сплатою видатків на будівництво (придбання) доступного житла, визначеного законом, у тому числі на погашення пільгового іпотечного житлового кредиту, наданого на такі цілі, та процентів за ним.
Згідно із п. 175.4 ст. 175 ПКУ право на включення до податкової знижки суми, розрахованої згідно зі ст. 175, надається платнику податку за одним іпотечним кредитом протягом 10-ти послідовних календарних років починаючи з року, в якому:
► об’єкт житлової іпотеки придбавається;
► збудований об’єкт житлової іпотеки переходить у власність платника податку та починає використовуватися як основне місце проживання.
У разі якщо іпотечний житловий кредит має строк погашення більше ніж 10 календарних років, право на включення частини суми процентів до податкової знижки за новим іпотечним житловим кредитом виникає у платника податку після повного погашення основної суми та процентів попереднього іпотечного житлового кредиту.
Відповідно до п. 175.5 ст. 175 ПКУ у разі якщо сума одержаного фізичною особою іпотечного житлового кредиту перевищує суму, витрачену на придбання (будівництво) предмета іпотеки, до складу витрат включається сума відсотків, сплачена за користування іпотечним кредитом у частині, витраченій за цільовим призначенням.

Продаж жетонів та проїзних квитків у касах метрополітену: чи застосовувати РРО?
Відповідно до п. 10 ст. 9 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при продажу у кіосках, з лотків та розносок газет, журналів та інших видань, листівок, конвертів, знаків поштової оплати, якщо питома вага такої продукції становить понад 50 відсотків загального товарообігу за відсутності продажу алкогольних напоїв, підакцизних непродовольчих товарів та технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також при продажу жетонів та проїзних квитків у касах метрополітену.

Легалізація зайнятості населення та доходів громадян
Днями в прес-центрі інформаційного агентства «Мост-Днепр» відбулась прес-конференція на тему: «Детінізація відносин у сфері зайнятості населення. Підсумки декларування громадянами доходів, отриманих у 2017 році».
У заході взяла участь фахівець управління податків і зборів з фізичних осіб Головного управління ДФС у Дніпропетровській області Лариса Воробйова.
Лариса Воробйова повідомила, що Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області разом з Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області та іншими органами виконавчої влади в рамках розпорядження Кабінету Міністрів України від 05 вересня 2018 року № 649-р проводяться заходи з легалізації найманої праці та вдосконалення контролю за оформленням трудових відносин із найманими працівниками. В результаті роз’яснювальної кампанії фіскальної служби Дніпропетровської області роботодавцями регіону лише у жовтні поточного року подано 47,6 тисяч повідомлень про прийняття працівників на роботу (середньомісячний показник минулих періодів - 24,7 тисячі повідомлень).
Лариса Воробйова зазначила, що Головним управлінням фіскальної служби області разом з Головним управлінням Держпраці у складі робочих груп розпочато обстеження об’єктів на предмет легальної занятості населення. Частіше всього роботодавці використовують нелегальну найману працю у сфері стоматологічних та перукарських послуг, СТО, ресторанному бізнесі, оптовій та роздрібній торгівлі, будівництві, сільському господарстві. Фахівець звернула увагу, що головна мета фіскальних органів – не штрафи та покарання, а соціальна захищеність найманих працівників.
Під час прес-конференції також були розглянуті підсумки декларування громадянами доходів, отриманих у 2017 році. Лариса Воробйова повідомила, що загальна сума задекларованого оподатковуваного доходу складає 3,1 млрд грн. Доходи понад 1,0 млн грн задекларували 254 фізичні особи, що на 56 осіб більше, ніж минулого року. Основними джерелами задекларованих міліонерами доходів є дивіденди (648,5 млн грн), доходи у вигляді спадщини та дарування (206 млн грн), операції з рухомим та нерухомим майном (142 млн грн), іноземні та інвестиційні доходи (126,4 млн грн).
«Робота виключно у правовому полі, сумлінна сплата податків та зборів, створення нових робочих місць, своєчасність виплати заробітної плати – це запорука підвищення соціальних стандартів населення та розвитку стабільної економіки України», - додала Лариса Воробйова.

Понад 11 млрд грн єдиного внеску сплатили мешканці Дніпропетровської області в цьому році
Протягом січня – жовтня 2018 року органи фіскальної служби Дніпропетровщини забезпечили надходження єдиного внеску на загальну суму 11 млрд 28,7 млн грн від 333,3 тис. платників. За словами очільника Головного управління ДФС у Дніпропетровській області Оксани Томчук, це на 1 млрд 951,5 млн грн більше, ніж за аналогічний період минулого року.
При цьому, лише у жовтні поточного року платники єдиного внеску Дніпропетровського регіону перерахували на рахунки Держказначейства 1 млрд 216,3 млн грн, що на 257,5 млн грн більше, ніж в десятому місяці 2017 року.
В середньому щомісяця в 2018 році страхувальники Дніпропетровщини сплачували більше 1,1 млрд грн ЄСВ.

Платникам податку на прибуток підприємств про податкові різниці
Вовідомляємо, що відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст.134 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) для платників податку на прибуток підприємств (далі – податок), у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, об’єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відппвідно до положень розділу ІІІ ПКУ. Платник податку, т якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень розділу ІІІ ПКУ, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу.
У ситуації, якщо платник податку за результатами попереднього (звітного) року мав дохід, що перевищував 20 млн грн і подавав податкові декларації з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація) за звітний квартал, півріччя, три квартали та здійснював коригування фінансового результату до оподаткування за ці періоди, у разі неперевищення за результатами року граничної межі обсягу доходів (20 млн грн) має право задекларувати у річній Декларації рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування та відповідно не визначати податкові різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років) за такий податковий (звітний) рік.
Уточнюючі декларації при цьому за І квартал, півріччя та три квартали не подаються.
На підставі п. 46.4 ст. 46 ПКУ платник податків може подати разом з такою податковою декларацією доповнення до неї, складене за довільною формою з поясненням мотивів подання.

Обчислення рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України
Згідно з п.п. 251.1.3 п. 251.1 ст. 251 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) однією із складових рентної плати є рентна плата за користування радіочастотним ресурсом України.
Платники рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України (далі – рентна плата) обчислюють суму рентної плати виходячи з виду радіозв’язку, розміру встановлених ставок та ширини смуги радіочастот по кожному регіону окремо (п.п. 254.5.2 п. 254.2 ст. 254 ПКУ).
Ставки рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України у розрізі видів радіозв’язку та діапазонів радіочастот наведені у п. 254.4 ст. 254 ПКУ.
Згідно із п.п. 254.5.3 п. 254.5 ст. 254 ПКУ платники рентної плати, яким надано право користуватися радіочастотним ресурсом України на підставі ліцензій на користування радіочастотним ресурсом України, сплачують рентну плату починаючи з дати видачі ліцензії.
У разі продовження терміну дії ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України рентна плата сплачується з початку терміну дії продовженої ліцензії.
Інші платники рентної плати сплачують рентну плату, починаючи з дати видачі дозволу на експлуатацію радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв. Сплата рентної плати здійснюється платниками рентної плати з дати видачі першого дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою в даній смузі радіочастот у відповідному регіоні незалежно від загальної кількості дозволів, наданих платнику рентної плати в такій смузі радіочастот у певному регіоні, крім випадків, коли наступні дозволи на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою, видані на пристрої, потужність яких передбачає застосування іншої, ніж у попередніх дозволах, ставки рентної плати.

Іноземні громадяни та особи без громадянства не мають права на пільги щодо сплати земельного податку
Відповідно до п. 281.1 ст. 281 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) від сплати земельного податку (далі – податок) звільняються інваліди першої і другої груп, фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років, пенсіонери (за віком), ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» із змінами та доповненнями, та фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Пунктом 281.2 ст. 281 ПКУ передбачено, що звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб п. 281.1 ст. 281 ПКУ, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм:
● для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш як 2 гектари;
● для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах – не більш як 0,25 гектара, в селищах – не більш як 0,15 гектара, в містах – не більш як 0,10 гектара;
● для індивідуального дачного будівництва – не більш як 0,10 гектара;
● для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 гектара;
● для ведення садівництва – не більш як 0,12 гектара.
Статтею 121 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III із змінами та доповненнями право на безоплатне отримання із земель державної або комунальної власності земельних ділянок, у межах зазначених граничних норм, мають громадяни України. Іноземні громадяни та особи без громадянства не мають права набувати права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.
Отже, іноземні громадяни та особи без громадянства не користуються пільгами щодо сплати земельного податку.

Кваліфікований сертифікат: як перевірити термін дії
Звертаємо увагу платників, що перевірити термін дії кваліфікованого сертифіката можна за допомогою засобу кваліфікованого електронного підпису чи печатки «ІІТ Користувач ЦСК-1», який можна завантажити на офіційному інформаційному ресурсі Акредитованого центру сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС (http://www.acskidd.gov.ua) у розділі «Програмне забезпечення», вкладка «Засоби кваліфікованого електронного підпису чи печатки».
В меню програми «Переглянути сертифікати» із всього переліку сертифікатів необхідно вибрати сертифікат або додати його за допомогою кнопки «Імпортувати». Для отримання інформації щодо статусу сертифіката, в тому числі і терміну його дії, слід натиснути на вибраний сертифікат подвійним кліком лівої кнопки миші. Детальну інформацію про кваліфікований сертифікат можна переглянути, обравши пункт «Детальна інформація».

Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» начальника управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Дніпропетровській області Владислава Воінова на тему: «Легалізація найманої праці і заробітної плати
та інші питання, пов’язані з оподаткуванням»
Питання 1. Добрий день. Я, приватний підприємець, хочу оформити найманих осіб. Як мені подати повідомлення про прийняття працівника на роботу та яка відповідальність передбачена за неподання такого повідомлення?
Відповідь. Добрий день. Повідомлення про прийняття працівника на роботу до фіскального органу згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та ії територіальним органам про прийняття працівника на роботу» (далі – Постанова № 413) подається фізичною особою – підприємцем до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів:
засобами електронного зв’язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису;
на паперових носіях разом з копією в електронній формі;
на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п’ятьма особами.
Що стосується питання штрафу, то згідно з нормами Постанови № 413 Державна фіскальна служба лише приймає від суб’єктів господарювання повідомлення про прийняття прбцівника на роботу, проте не регулює питання трудових відносин, встановлених ст. 24 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП).
Крім цього, ст. 259 КЗпП визначено, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням жаконодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
При цьому, штрафи, зазначені у частині другій ст. 265 КЗпП, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Отже, питання надання роз’яснень стосовно законодавства про працю, накладення штрафів за неподання повідомлення про прийняття на роботу знаходиться виключно у компетенції Мінсоцполітики.
Питання 2. Я - керівник підприємства, мене цікавить відповідь на запитання, чи має право фіскальна служба вимагати від мене, як роботодавця обов’язкового нарахування мінімальної зароلітної плати найманим працівникам?
Відповідь. Зрозуміло ваше запитання. Відповідно до ст. 1 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» із змінами та допîвненнями (далі – Закон № 108/95-ВР), заробітна плата – це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу за трудовим договором.
Згідно із ст. 3 Закону № 108/95-ВР мінімальна заробітна плата – це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці. На теперішній час мінімальна заробітна плата складає 3723 гривень.
Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов’язковою на всій території України для підприємсув усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, за будь-якою системою оплати праці.
Статтею 35 Закону № 108/95-ВР передбачено, що контроль за додержанням законодавства про оплату праці здійснюють:
центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю;
органи доходів і зборів, тобто контролюючі органи.
Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Згідно з п. 80.1 та п.п. 80.2.7 п. 80.2 ст. 80 ПКУ у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, контролюючі органи здійснюють фактичну перевірку без попередження платника податків (особи).
Враховуючи те, що мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов’язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання, то контролюючі органи мають право здійснювати контроль за її нарахуванням, утриманням з її розміру податків та зборів.
Питання 3. Звертається до Вас особа, яка працює за цівільно – правовим договором на підприємстві, як мені буде нараховуватися єдиний внесок?
Відповідь. Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464) визначено, що платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування є – роботодавці (у вашому випадку це – юридична особа), зокрема ті, які використовують працю фізичних осіб за цивільно-правовими договорами.
Базою нарахування єдиного внеску для зазначених платників є сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (п. 1 частини першої ст. 7 Закон № 2464).
При нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи ставка єдиного внеску встановлена частиною п’ятою ст. 8 Закону № 2464, яка застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру.
Таким чином, якщо юридична особа - роботодавець нараховує Вам винагороду (дохід) за цивільно-правовим договором, ставка єдиного внеску буде складати 22 відсотки. Наприклад, якщо Вам нараховується заробітна плата у сумі 5000 грн, сплата єдиного внеску буде складати 1100 грн (5000 грн. х 22%).
Питання 4. Добрий день. Мене цікавить контактний телефон куди я зможу звернутися у разі порушення моїх трудових прав.
Відповідь. Добрий день. У разі порушення Ваших трудових прав та з питання легалізації трудових відносин в ДФС України функціонує телефонна «гаряча лінія», до якої може звернутися кожна фізична особа за багатоканальним телефоном 0800-501-007 (безкоштовно зі стаціонарних телефонів) з 08 год. 00 хв. до 20 год. 00 хв. (крІм суботи та неділі).

Електронне декларування за митними деклараціями на Дніпропетровській митниці ДФС
Кількість електронних митних декларацій (далі – ЕМД), оформлених на бланку єдиного адміністративного документу, у т.ч. у відсотковому відношенні до загальної кількості оформлених митних декларацій, складає у жовтні 2018 року 13817 шт. (99,9%).
У порівнянні з аналогічним періодом минулого року (з 01.09.2017 по 30.10.2017) відсотковий показник кількості оформлених ЕМД збільшився на 0,9% та складає 99,9%.
Також у порівнянні з вереснем 2018 року у жовтні 2018 року відсотковий показник кількості оформлених ЕМД збільшився на 0,2% та складає 99,9%.

Оновлено реєстр форм електронних документів
ДФС України станом на 22.11.2018 оновила Реєстр форм електронних документів (далі – Реєстр).
Так, зокрема, у Реєстрі розміщено нові форми податкової накладної та розрахунку коригування до податкової накладної (J1201110, J1201210), затверджених наказом Міністерства фінансів України від 17.09.2018 № 763.
Оновлений Реєстр розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням
http://sfs.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/reestri/154157.html

Про внесення змін до Податкового кодексу України та Митного кодексу України щодо ввезення легкових транспортних засобів
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що 25.11.2018 набрали чинності Закони України від 08 листопадв 2018 року № 2611-VIII «Про внесення змiн до Податкового кодексу України щодо оподаткування акцизним податком легкових транспортних засобiв» (далі – Закон № 2611) та № 2612-VIII «Про внесення змiн до Митного кодексу України та деяких iнших законодавчих актiв України щодо ввезення транспортних засобiв на митну територiю України» (далі – Закон № 2612).
Зокрема, Законом № 2611 п.п. 215.3.5№ п. 215.3 ст. 215 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) викладено у такій редакції:
«автомобілі легкові та інші моторні транспортні засоби, призначені головним чином для перевезення людей, що відповідають товарній позиції 8703 згідно з УКТ ЗЕД (крім моторних транспортних засобів, зазначених у товарній позиції 8702 згідно з УКТ ЗЕД), включаючи вантажопасажирські автомобілі-фургони, гоночні автомобілі, у тому числі автомобілі, які в установленому законодавством порядку подаються до органів, що здійснюють державну реєстрацію транспортних засобів, для реєстрації або перереєстрації у зв’язку із зміною моделі транспортного засобу, що до переобладнання під час ввезення відповідала товарній позиції 8704 згідно з УКТ ЗЕД, а після переобладнання відповідає товарній позиції 8703 згідно з УКТ ЗЕД:
● ставка (далі – Ставка) акцизного податку (далі – податок) для відповідного транспортного засобу визначається за формулою:
■ Ставка = Ставка базова х К двигун х К вік, де
- Ставка базова – ставка податку в євро за 1 штуку транспортного засобу:
► з двигуном внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням та кривошипно-шатунним механізмом з об’ємом циліндрів до 3000 куб. сантиметрів (включно) – 50,0;
► з двигуном внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням та кривошипно-шатунним механізмом з об’ємом циліндрів понад 3000 куб. сантиметрів – 100,0;
► з двигуном внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення (дизелем або напівдизелем) з об’ємом циліндрів до 3500 куб. сантиметрів (включно) – 75,0;
► з двигуном внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення (дизелем або напівдизелем) з об’ємом циліндрів понад 3500 куб. сантиметрів – 150,0;
- К двигун – коефіцієнт, що визначається діленням об’єму циліндрів двигуна внутрішнього згоряння відповідного транспортного засобу в куб. сантиметрах на 1000 куб. сантиметрів;
- К вік – коефіцієнт, що дорівнює кількості повних календарних років з року, наступного за роком виробництва відповідного транспортного засобу, до року визначення ставки податку (для нових транспортних засобів та транспортних засобів, що використовувалися до одного повного календарного року, коефіцієнт дорівнює 1, а для транспортних засобів, що використовувалися понад п’ятнадцять повних календарних років, коефіцієнт дорівнює 15).
Ставка податку для транспортних засобів, зазначених у товарній позиції 8703 90 10 10 згідно з УКТ ЗЕД, оснащених виключно електричними двигунами (одним чи кількома), встановлюється у розмірі 1 євро за 1 кіловат-годину ємності електричного акумулятора таких транспортних засобів.
Ставка податку для транспортних засобів, зазначених у товарних підкатегоріях 8703 10 18 00 (для транспортних засобів, що приводяться в рух тільки електричним двигуном, одним або кількома), 8703 90 10 90, 8703 90 90 00 згідно з УКТ ЗЕД, встановлюється у розмірі 100 євро за 1 штуку».
Підрозділ 5 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ доповнено п. 20 такого змісту:
«тимчасово, протягом 90 календарних днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування акцизним податком легкових транспортних засобів» ставки податку для транспортних засобів, зазначених у п.п. 215.3.5№ п. 215.3 ст.і 215 ПКУ (крім транспортних засобів, зазначених у товарних підкатегоріях 8703 10 18 00, 8703 90 10 10, 8703 90 10 90, 8703 90 90 00 згідно з УКТ ЗЕД), визначаються із застосуванням коефіцієнта 0,5.
Встановлений п. 20 підрозділу 5 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ коефіцієнт застосовується для легкових транспортних засобів, що використовувалися, які ввозяться на митну територію України фізичною особою для власного використання в кількості один легковий транспортний засіб на таку особу».
Також, підрозділ 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ доповнено п. 49 такого змісту:
«здійснення митного оформлення транспортного засобу з дотриманням умов, визначених п. 9і розділу XXI «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України, звільняє осіб, відповідальних за дотримання строків та умов (вимог) митних режимів тимчасового ввезення або транзиту, від відповідальності, передбаченої п. 206.16 ст. 206 та п. 218.3 ст. 218 ПКУ, за порушення митних правил стосовно транспортного засобу, щодо якого не дотримані строки та умови (вимоги) митних режимів тимчасового ввезення або транзиту».
Крім цього, Законом № 2612 внесено зміни до Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-V із змінами та доповненнями щодо ввезення транспортних засобiв на митну територiю України.
Закони № 2611 та № 2612 опублiковано в офіційному виданні «Голос України» від 24.11.2018 № 223.

З 01 грудня 2018 року нова форма податкової накладної
Нагадуємо, що 01.12.2018 набирає чинності наказ Міністерства фінансів України від 17.09.2018 № 763 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 31 грудня 2015 року № 1307» (далі – Наказ № 763) (крім абз. 2 п. 6 та п. 8 Змін до Порядку заповнення податкової накладної, затверджених цим наказом, які набирають чинності з 01.01.2020).
Так, Наказом № 763 затверджено зміни до форми податкової накладної (далі – ПН), розрахунку коригування до податкової накладної (далі – РК) та порядку їх заповнення.
Згідно із внесеними змінами у ПН потрібно зазначати податковий номер платника ПДВ відповідно до Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 «Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів» із змінами.
При цьому рядок «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» не заповнюється у разі:
► постачання товарів/послуг отримувачу (покупцю), який не зареєстрований як платник ПДВ;
► здійснення операцій із вивезення товарів за межі митної території України;
► складання ПН отримувачем (покупцем) послуг від нерезидента, місце постачання яких розташовано на митній території України;
► складання ПН за операціями з ліквідації основних засобів за самостійним рішенням платника ПДВ, переведення виробничих основних засобів до складу невиробничих, здійснення операцій із постачання товарів/послуг у рахунок оплати праці фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах із платником ПДВ;
► складання ПН на суму збільшення суми компенсації вартості товарів/послуг, у разі якщо на дату такого збільшення покупцю анульовано реєстрацію платника ПДВ;
► складання ПН за щоденними підсумками операцій;
► складання зведених ПН покупцям – особам, не зареєстрованим платниками ПДВ.
Крім того, як у ПН, так і у розділі Б РК додано графу «Сума податку на додану вартість» (графи 11/14 відповідно). Для кожної товарної позиції було введено цю додаткову графу в розділі Б, щоб мінімізувати ризики і не допускати порушень при складанні наступних РК. Тобто, сума ПДВ визначатиметься за кожною операцією з постачання товарів/послуг, яка відображається у ПН окремим рядком. Цей показник розраховується автоматично.
У Порядку заповнення податкової накладної, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307 із змінами (далі – Порядок № 1307), визначено, що у разі складання зведеної ПН у графі «Зведена податкова накладна» замість позначки «Х» потрібно зазначати код ознаки:
● «1» у разі нарахування податкових зобов’язань відповідно до п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України;
● «2» у разі нарахування податкових зобов’язань відповідно до п. 199.1 ст. 199 Податкового кодексу України;
● «3» у разі складання зведених ПН, особливості заповнення яких викладено у п. 15 Порядку № 1307;
● «4» у разі складання зведених ПН, особливості заповнення яких викладено у п. 19 Порядку № 1307.
Крім того, оновлення Порядку № 1307 передбачено і у частині складання РК.
Для виправлення помилок у реквізитах заголовної частини ПН, які не заважають ідентифікувати операцію, якщо, наприклад, помилилися у назві платника ПДВ, достатньо направити РК із виправленими даними у заголовній частині, без заповнення розділів А і Б.
Також, серед змін, які стосуються форми РК, запроваджено поле для зазначення інформації про зайво складені ПН.
Колонку «Причина коригування» у РК замінено колонкою «Код причини», тобто, зазначається тільки номер, який відповідає певній причині коригування.

Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» начальника юридичного управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області Олега Басана
на тему: «Супроводження судових спорів у справах загальної юрисдикції та правового забезпечення діяльності органів ДФС»
Питання 1. Добрий день. В мене таке питання: чи звільняються від сплати єдиного внеску особи, які провадять незалежну професійну діяльність, призвані до Збройних сил України?
Відповідь. Добрий день. Відповідно до п. 5 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) є особи, які провадять незалежну професійну діяльність.
Платник ЄСВ зобов’язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати ЄСВ (п. 2 ст. 6 Закону № 2464).
Згідно з п. 9І розд. VІІІ Закону № 2464 визначено, що під час особливого періоду, визначеного Законом України від 21 жовтня 1993 року № 3543-ХІІ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі – Закон № 3543) платники ЄСВ, визначені ст. 4 Закону № 2464, призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, на весь строк їх військової служби звільняються від виконання своїх обов’язків, зазначених в п. 2 ст. 6 Закону № 2464, якщо вони не є роботодавцями.
Крім того, згідно з п. 7 розд. ІV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 (далі – Інструкція № 449) особи, які провадять незалежну професійну діяльність та якщо вони не є роботодавцями, звільняються від виконання своїх обов’язків, зокрема: у разі призову на військову службу під час мобілізації або залучення до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - з першого календарного дня місяця призову на військову службу під час мобілізації платника до останнього календарного дня місяця, в якому платника було демобілізовано або завершено його лікування (реабілітацію).
Підставою для звільнення у випадках, зазначених у п. 7 розд. Інструкції № 449, є заява, особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, та копія військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, які подаються до органу доходів і зборів такою особою протягом 10 днів після її демобілізації або після закінчення її лікування (реабілітації).
Ця норма застосовується з першого дня мобілізації, оголошеної Указом Президента України від 17 березня 2014 року № 303 «Про часткову мобілізацію», затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про часткову мобілізацію», та протягом усього особливого періоду.
При цьому чинне законодавство не містить норм звільнення від сплати ЄСВ осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, прийнятих на військову службу за контрактом.
Отже, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, якщо вони не є роботодавцями, призвані до Збройних сил України у зв’язку з мобілізацією, на особливий песіод, у разі виникмення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану, на весь строк їх військової служби звільняються від сплати ЄСВ.
Водночас такі особи, прийняті на військову службу за контрактом, не звільняються від сплати ЄСВ за себе.
Питання 2. Хочу запитати. Який податковий (звітний) період є першим для ФОП (новостворених), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи ?
Відповідь. Відповідно до абзацу другого п.п. 298.1.2 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) зареєстровані в установленому законом порядку суб’єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка не передбачає сплату податку на додану вартість, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації.
Для зареєстрованих в установленому законом порядку суб’єктів господарювання (новостворених), які протягом 10 календарних днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої, зокрема, для третьої групи, перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, в якому відбулася державна реєстрація (абзац другий п 294.4 ст. 294 ПКУ).
Питання 3. Скажіть, будь ласка, чи має право платник податку сформувати податковий кредит, якщо на операцію з отримання послуг від нерезидента на митній території України своєчасно не складено податкову накладну та не задекларовані податкові зобов’язання на таку операцію?
Відповідь. Якщо за операцією з постачання послуг нерезидентом отримувачем послуги не задекларовано податкові зобов’язання та не складено податкову накладну на таку операцію, такий платник податку повинен відобразити податкові зобов’язання шляхом подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації звітного періоду, в якому здійснено операцію з отримання послуг від нерезидента. На суму податкових зобов’язань необхідно скласти і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) податкову накладну (за умови, що з дати виникнення податкових зобов’язань не минуло 1095 днів).
Право на податковий кредит за такою операцією виникає в тому податковому періоді, в якому таку податкову накладну зареєстровано в ЄРПН.

Відбулось засідання Громадської ради при ГУ ДФС у Дніпропетровській області
У приміщенні ГУ ДФС у Дніпропетровській області 27 листопада 2018 року відбулось засідання Громадської ради при ГУ ДФС у Дніпропетровській області.
Ухвалено звіт діяльності Громадської ради при ГУ ДФС у Дніпропетровській області за період з грудня 2016 року по листопад 2018 року.
Розглянуто результати моніторингу роботи Центрів обслуговування платників при ГУ ДФС у Дніпропетровській області.
У ході засідання вирішено низку організаційних питань стосовно проведення установчих зборів для формування нового складу Громадської ради.

Офіційно оформлені трудові відносини – захист соціальних гарантій громадян
Відповідно до норм трудового законодавства, працівник не може бути допущений до роботи без укладання трудового договору та повідомлення органу ДФС.
Нелегальне працевлаштування має негативні наслідки для найманих працівників, а саме:
► відсутність соціальних гарантій, передбачених для працівника;
► відсутність права на гарантовану відпустку (у тому числі на час вагітності та пологів);
► відсутність страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань;
► відсутність права на оплату листків непрацездатності
► втрата громадянами пенсійного стажу та можливості отримання державної допомоги у разі втрати роботи.
Отже, для оформлення нового працівника на роботу, суб’єкту господарювання необхідно:
► укласти в письмовій формі трудовий договір;
► оформити наказ про прийняття на роботу;
► повідомити орган ДФС про прийняття працівника на роботу до початку трудових відносин (форма повідомлення затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу»).
Звертаємо увагу, що відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 05 вересня 2018 року № 649-р «Про заходи, спрямовані на детінізацію відносин у сфері зайнятості населення» (далі – Розпорядження № 649-р) Державною службою України з питань праці, Державною фіскальною службою України, Пенсійним фондом України, Національною поліцією України, іншими центральними органами виконавчої влади спільно з органами місцевого самоврядування проводяться комплексні заходи, спрямовані на детінізацію ринку праці та вдосконалення контролю за оформленням трудових відносин із найманими працівниками.
Розпорядженням № 649-р передбачено посилення координації органів державної влади в питаннях проведення роз’яснювальної роботи, здійснення заходів щодо виявлення фактів застосування незадекларованої праці.

Четверта група єдиного податку: строки сплати податкового зобов’язання
Відповідно до п.п. 295.9.2 п. 295.9 ст. 295 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники єдиного податку четвертої групи сплачують єдиний податок щоквартально протягом 30-ти календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, у таких розмірах:
● у I кварталі – 10 відсотків;
● у II кварталі – 10 відсотків;
● у III кварталі – 50 відсотків;
● у IV кварталі – 30 відсотків.
Платники єдиного податку четвертої групи, зокрема, юридичні особи, утворені протягом року шляхом злиття, приєднання або перетворення у звітному податковому періоді, у тому числі за набуті ними площі нових земельних ділянок, вперше сплачують податок протягом 30-ти календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, в якому відбулося таке обрання/перехід, та в якому відбулося утворення (виникнення права на земельну ділянку), а надалі – у порядку, визначеному п.п. 295.9.2 п. 295.9 ст. 295 ПКУ (п.п. 295.9.3 п. 295.9 ст. 295 ПКУ).
Платники єдиного податку четвертої групи перераховують в установлений строк загальну суму коштів на відповідний рахунок місцевого бюджету за місцем розташування земельної ділянки (п.п. 295.9.8 п. 295.9 ст. 295 ПКУ).

Право уповноваженої особи подати за фізособу заяву про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування
Відповідно до абзацу першого частини третьої ст. 10 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платники, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) подають до органу доходів і зборів за місцем проживання відповідну заяву в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом України та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Згідно з п. 19.1 ст. 19 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник податків веде справи, пов’язані зі сплатою податків, особисто або через свого представника. Особиста участь платника податків в податкових відносинах не позбавляє його права мати свого представника, як і участь податкового представника не позбавляє платника податків права на особисту участь у таких відносинах.
Представниками платника податків визнаються особи, які можуть здійснювати представництво його законних інтересів та ведення справ, пов’язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Довіреність, видана платником податків – фізичною особою на представництво його інтересів та ведення справ, пов’язаних із сплатою податків, має бути засвідчена відповідно до чинного законодавства (п. 19.2 ст. 19 ПКУ).
Представник платника податків користується правами, встановленими ПКУ (п. 19.3 ст. 19 ПКУ).
Статтею 244 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-ІV із змінами та доповненнями (далі – ЦКУ) визначено, що представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю (документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами).
Форма довіреності повинна відповідати формі, в якій відповідно до закону має вчинятися правочин (ст. 245 ЦКУ).
Згідно із ст. 34 Закону України від 02 вересня 1993 року № 3425-XII «Про нотаріат» із змінами однією з нотаріальних дій, які вчиняють нотаріуси, є посвідчення правочинів, в тому числі довіреностей.
Отже, уповноважена особа, яка має нотаріально посвідчене доручення щодо представлення інтересів платника податків в контролюючих органах та здійснення відповідних правочинів, може подати за фізичну особу заяву про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Обрано новий склад Громадської ради при ГУ ДФС у Дніпропетровській області
У приміщенні ГУ ДФС у Дніпропетровській області відбулися установчі збори для формування Громадської ради при ГУ ДФС у Дніпропетровській області (далі – Громадська рада).
На зборах, відкритих першим заступником Голови Громадської ради попереднього складу, обрано головуючого зборів, секретаря та лічильну комісію на обрання кандидатів до нового складу Громадської ради.
Заслухано Голову Громадської ради попереднього складу стосовно її діяльності і результатів роботи.
За результатом проведення відкритого рейтингового голосування на зборах обрано новий склад Громадської ради у складі 30 осіб.

Визначення обсягу залишків пального, на який виробники пального мають право зареєструвати акцизні накладні
Відповідно до п. 232.3 ст. 232 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями платник акцизного податку (далі – податок) має право зареєструвати акцизні накладні (далі – АН) та/або розрахунки коригування (далі – РК), а також коригування до заявок на поповнення обсягу залишку пального в Єдиному реєстрі акцизних накладних (далі – ЄРАН) на обсяг реалізованого пального за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (∑АНакл), обчислений за такою формулою:
∑АНакл = ∑АНаклОтр +∑АМитн + ∑ЗаявкиПоповн – ∑КоригЗаявкиПоповн – ∑АНаклВид – ∑Втрат, де:
• ∑АНаклОтр – загальний обсяг пального за отриманими платником податку АН, зареєстрованими в ЄРАН, та РК таких АН, зареєстрованими в ЄРАН;
• ∑АМитн – загальний обсяг пального, ввезеного на митну територію України, оформленого належним чином митними деклараціями, з якого сплачено акцизний податок;
• ∑ЗаявкиПоповн – загальний обсяг пального за оформленими та зареєстрованими в системі електронного адміністрування реалізації пального заявками на поповнення обсягу залишку пального, із списанням з облікових карток грошових коштів сплаченого акцизного податку в бюджет, рівних сумі акцизного податку для відповідного обсягу пального;
• ∑КоригЗаявкиПоповн – загальний обсяг пального за оформленими та зареєстрованими в системі електронного адміністрування реалізації пального коригуваннями до заявок на поповнення обсягу залишку пального, за якими зменшується попередньо збільшений обсяг залишку пального;
• ∑АНаклВид – загальний обсяг пального за виданими платником податку АН, зареєстрованими в ЄРАН, та РК до таких АН, зареєстрованими в ЄРАН;
• ∑Втрат – загальний обсяг пального втраченого, як в межах, так і понад встановлені норми втрат, зіпсованого, знищеного, включаючи випадки внаслідок аварії, пожежі, повені, інших форс-мажорних обставин чи з іншої причини, пов’язаної з природним результатом, а також внаслідок випаровування в процесі виробництва, обробки, переробки, зберігання чи транспортування такого пального, що засвідчені відповідним актом втрати, псування чи знищення пального.
Платник податку має право, шляхом надіслання запиту до ДФС, отримати інформацію щодо обсягів залишків пального, на які має право зареєструвати АН та/або РК в ЄРАН у розрізі кодів згідно з УКТ ЗЕД.
Враховуючи вищевикладене, суб’єкти господарювання – виробники пального визначають обсяг залишків пального, на який вони мають право зареєструвати АН в ЄРАН при реалізації виробленого товару шляхом надсилання запиту до ДФС за формою J1302701.

З початку року до бюджету надійшло 183,8 млрд грн єдиного внеску
Протягом січня-жовтня поточного року надходження єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування склали 183,8 млрд грн. Це на 38,8 млрд грн, або на 26,7% більше січня-жовтня минулого року.
Зокрема, у жовтні 2018 року ДФС було забезпечено 19,9 млрд грн єдиного внеску. Порівняно з жовтнем 2017 року цей показник зріс на 4,1 млрд грн, або на 25,9%.
Єдиний внесок засобами програмного забезпечення автоматично розподіляється Державною казначейською службою України за видами загальнообов’язкового державного соціального страхування відповідно до визначених пропорцій та перераховується за призначенням – на рахунки, відкриті в Державній казначейській службі на ім’я фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування і пенсійного страхування.

Анатолій Сербайло: Для громадян-резидентів змінено умови ввезення транспортних засобів з іноземною реєстрацією
У зв’язку зі змінами, внесеними до Митного кодексу України, для громадян-резидентів встановлено нові умови ввезення транспортних засобів. Про це під час брифінгу повідомив в.о. директора Департаменту організації митного контролю та оформлення ДФС Анатолій Сербайло.
За його словами, громадяни України при ввезенні транспортного засобу в режимі тимчасового ввезення, який зареєстрований поза межами України, мають сплатити всі необхідні митні платежі. При цьому митні платежі не повертаються.
Громадяни-резиденти, які перебувають на тимчасовому консульському обліку в консульській установі України за кордоном, можуть ввозити такі автомобілі без сплати митних платежів на 60 днів протягом одного року, за умови, що транспортний засіб зареєстрований безпосередньо на цього громадянина.
При переміщенні транспортного засобу громадянами-резидентами у режимі транзиту, сплачується грошова застава у розмірі митних платежів, що підлягають сплаті при ввезенні таких автомобілів на митну територію України з метою вільного обігу.
«Громадянин, який возить автівку у режимі транзиту, сплачує визначену суму митних платежів на митниці, через яку здійснюється в’їзд на територію України, а при виїзді ця сума йому повертається», – розповів Анатолій Сербайло.
Він також підкреслив, що для тих громадян, які ввезли автомобіль з 1 січня 2015 року до набрання чинності законом, передбачено перехідний період 180 діб. Саме протягом цього часу громадяни мають можливість оформити свої транспортні засоби, які були ввезені на територію України протягом вказаного періоду і перебувають у митних режимах тимчасового ввезення або транзиту. Оформлення відбувається відповідно до тимчасового порядку, який на сьогодні опрацьовується Кабінетом Міністрів України.
«Громадяни, які мають авто з іноземною реєстрацією мають звернутися з реєстраційними документами та документом, що засвідчує право власності на авто, до митного брокера для оформлення цього транспортного засобу. На сьогодні, до розробки нового порядку, оформлення можна здійснити за діючими нормами законодавства», – підкреслив Анатолій Сербайло.
При цьому фізична особа-власник автівки або особа, уповноважена розпоряджатися таким транспортним засобом, має сплатити 8500 грн, якщо ця автівка знаходиться на території України з порушенням вимог Митного кодексу України. Така сплата звільняє їх від адміністративної відповідальності за недотримання вимог митних режимів при ввезенні транспортного засобу з іноземною реєстрацією, строки та умови ввезення якого не дотримані. «Поки існує 50-відсоткова пільга по акцизу, беріть документи, звертайтеся до митниці та оформлюйте свої автівки», - резюмував Анатолій Сербайло.

За неоформлену автівку з іноземною реєстрацією передбачено штраф у розмірі 170 тис. гривень
При перевищенні строку транзиту або тимчасового ввезення транспортного засобу з іноземною реєстрацією більше ніж на 30 діб, власнику такого автомобіля загрожує штраф у розмірі 170 тис. грн. або конфіскація транспортного засобу за рішенням суду. Про це повідомив директор Департаменту організації протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії ДФС Василь Поїзд під час брифінгу.
«На сьогодні відповідальність за порушення митних правил при ввезенні автомобілів з іноземною реєстрацією поки що не змінюється і протягом 180 днів буде такою ж, як і передбачалося раніше. Проте через 180 днів, після набуття чинності закону, такі пільгові умови скасовуються і вступають у дію нові санкції щодо порушення вказаних митних правил», – зазначив Василь Поїзд.
Крім того, за його словами, до Національної поліції України в автоматизованому режимі буде передаватись інформація про строки тимчасового ввезення та транзиту автомобілів та осіб, які їх ввезли. Також Нацполіція матиме дані про транспортні засоби особистого користування, які перебувають на території України з порушенням строків тимчасового ввезення та/або транзиту.
Василь Поїзд розповів, що за новим законом поліцейські мають право зупиняти транспортні засоби у разі наявності інформації про порушення строків державної реєстрації та перебування на території України. За порушення складатиметься адміністративний протокол за ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Так, за керування транспортними засобами, щодо яких порушено строки їх тимчасового ввезення та/або транзиту, використання таких транспортних засобів для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні, передача у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такі транспортні засоби на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту, передбачено штраф в розмірі 8 500 грн. При повторному правопорушенні – 17 тис. грн з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік та з оплатним вилученням транспортного засобу.

Змінено порядок оподаткування акцизним податком легкових автомобілів
Вступили в дію законодавчі зміни, відповідно до яких нарахування акцизного податку буде здійснюватись за єдиною формулою, яка складається з базової ставки, помноженої на коефіцієнт об’єму двигуна та коефіцієнт транспортного засобу. Про це повідомив під час брифінгу в.о. директора Департаменту адміністрування митних платежів та митно-тарифного регулювання ДФС Андрій Войцещук.
За його словами, базова ставка визначається окремо для кожного транспортного засобу в залежності від типу двигуна (бензиновий або дизельний) і в залежності від об’ємів циліндра.
Карбюраторний і дизельний – це 50 євро або 100 євро від об’єму циліндру та 75 євро або 150 євро відповідно.
Коефіцієнт об’єму двигуна визначається діленням об’єму циліндру двигуна внутрішнього згорання відповідного транспортного засобу на 1000 куб. сантиметрів.
Коефіцієнт віку дорівнює кількості повних календарних років, наступних за роком виробництва відповідного транспортного засобу до року визначення ставки податку. Для нових транспортних засобів та авто, що використовувалися до одного повного календарного року, коефіцієнт дорівнює 1, а для транспортних засобів, що використовувалися понад п’ятнадцять повних календарних років, коефіцієнт дорівнює 15.
Ставки акцизного податку для транспортних засобів, оснащених виключно електричними двигунами (одним або декількома), встановлюються у розмірі 1 євро за 1 кіловат годину ємності електричного стимулятора таких транспортних засобів.
Ставка акцизного податку на транспортні засоби, що приводяться в рух тільки електричним двигуном, одним або декількома, встановлюється у розмірі 100 євро за 1 штуку.
«Крім того, тимчасово, протягом 90 календарних днів з дня набрання чинності Законом України про внесення змін до Податкового кодексу щодо оподаткування акцизним податком легкових транспортних засобів до акцизного податку буде застосовано коефіцієнт 0,5, крім електромобілів», - зазначив Андрій Войцещук.
Він звернув увагу, що зазначений коефіцієнт застосовується у разі ввезення легкового автомобіля фізичною особою для власного використання в кількості один транспортний засіб на одну особу.
Наприклад, при митному оформленні автомобіля Skoda Fabia 1,2, з бензиновим двигуном, 2011 року випуску (код УКТЗЕД 8703 22 90 30), вартість якого 2346 євро, сума митних платежів (мито 10%, акцизний податок та податок на додану вартість 20%) при пільговій ставці акцизного податку становить 27 663 грн, при повній ставці акцизного податку – 33 358 грн.
Слід зазначити, що протягом 180 днів митне оформлення транспортних засобів, щодо яких недотримані строки та умови митних режимів тимчасового ввезення або транзиту, здійснюється за умови сплати митних платежів та добровільної сплати фізичною особою, яка є власником такого транспортного засобу або уповноважена розпоряджатися ним та декларує такий транспортний засіб, коштів у сумі, що дорівнює розміру 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (8500 грн).

Євген Бамбізов: Мінімум на 10% буде зменшено кількість підприємств, які потраплять до плану-графіку перевірок на 2019 рік
Державна фіскальна служба України планує зменшити щонайменше на 10% кількість підприємств, які потраплять до плану-графіку проведення перевірок на 2019 рік. Про це в.о. заступника Голови ДФС Євген Бамбізов повідомив під час зустрічі з представниками Спілки українських підприємців.
За його словами, в органах ДФС існує ризикоорієнтований підхід до діяльності платників податків та здійснення їх планування до перевірок. На сьогодні в ДФС здійснюється перегляд затверджених ризиків з метою їх актуалізації.
«Затверджені ризики є застарілими і вже не можуть об’єктивно характеризувати те чи інше підприємство. Ми зараз здійснюємо перегляд критеріїв ризиковості, визначаємо їх актуальність та пріоритетність. І вже планування перевірок на 2019 рік буде здійснено з урахуванням актуалізованих ризиків. Вони будуть оприлюднені на веб-порталі ДФС для того, щоб бізнес розумів, у якому випадку фіскальна служба прийде до нього з перевіркою», – зазначив Євген Бамбізов.
Він також звернувся до представників Спілки з пропозицією долучитися до роботи з перегляду критеріїв визначення ризиковості підприємств та надати свої пропозиції та бачення пріоритетності цих ризиків для того, щоб включати до графіку перевірок тільки тих суб’єктів господарювання, яких дійсно треба перевіряти.
В.о. заступника Голови також наголосив, що під час перевірок акцент буде зроблено на результативності, перевірки будуть адресними та не зачіпатимуть той бізнес, який не має об’єктивних факторів ризику.
Крім того, важливим кроком у системі аудиту стане впровадження електронної перевірки, над якою в ДФС активно працюють. Це дозволить виявляти переважну частину ризиків ще до перевірки.
«Платник податку при подачі будь-якої звітності отримуватиме файл з ризиками, які автоматично визначатиме система за співставленням всіх баз даних ДФС. Платник може прийняти ці ризики і провести відповідне коригування, може надати пояснення, чому такі розбіжності виникли. Якщо згоди не буде досягнуто, то за результатами подачі звітності протягом певного часу при накопиченні таких електронних файлів з визначеними ризиками, буде прийматися об’єктивне рішення щодо проведення аудиту», – розповів Євген Бамбізов.
З 2018 року, відповідно до норм Податкового кодексу, річні плани-графіки документальних планових перевірок оприлюднюються на веб-порталі ДФС.
Ще одним питанням, яке викликало зацікавленість бізнесу, стало запровадження податку на виведений капітал. За словами в.о. заступника Голови ДФС Євгена Бамбізова, у разі ухвалення відповідного закону, ДФС готова до адміністрування цього податку.
Представники бізнесу також цікавилися питанням впровадження фіскалізації готівкових розрахунків. На сьогодні в ДФС діє в тестовому режимі система E-Receipt, яка дозволяє суб’єктам господарювання у якості пристроїв, що здійснюють реєстрацію розрахункових операцій, використовувати смартфони, планшети, персональні комп’ютери тощо.
За словами Євгена Бамбізова, після успішного апробування цього сервісу, який стане альтернативою дороговартісним касовим апаратам, можна буде говорити про залучення до проведення фіскалізації готівкових операцій і тих груп приватних підприємців, які мають це робити.

Не знайшовши копію фіскального чеку в базах ДФС, споживачі можуть ініціювати перевірку продавця
На веб-порталі ДФС у відкритій частині Електронного кабінету запроваджено сервіс перегляду чеків, які надіслано реєстраторами розрахункових операцій (РРО) до ДФС.
За допомогою цього сервісу усі споживачі можуть оперативно перевірити фактичну передачу електронної копії отриманого фіскального чека до інформаційних баз ДФС. Наявність такої копії або її відсутність в базах ДФС може свідчити про дотримання або недотримання суб’єктом господарювання вимог чинного законодавства.
За результатами отриманих звернень споживачів про відсутність того чи іншого фіскального чека в інформаційних базах ДФС, органами доходів і зборів проводяться фактичні перевірки суб’єктів господарювання. За їх результатами встановлюються порушення вимог чинного законодавства в частині невидачі фіскальних чеків, відсутності на товарах марок акцизного збору, порушення порядку обліку товарних запасів, програмування РРО тощо.
Звертаємо увагу, що у разі відсутності в інформаційних базах ДФС отриманого на руки фіскального чека у паперовому вигляді, споживачі можуть надіслати до Головних управлінь ДФС в областях та місті Києві відповідне звернення з цього питання для оперативного реагування органами ДФС та вжиття відповідних заходів реагування і припинення порушень вимог чинного законодавства.
Також органами ДФС активізовано роботу щодо контролю за дотриманням суб’єктами господарювання вимог чинного законодавства при реалізації алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
При здійсненні аналізу щодо таких господарських операцій органами ДФС, зокрема, використовується інформація Системи збору і збереження даних реєстраторів розрахункових операцій (СЗЗД РРО), до якої в електронному вигляді надходить інформація від РРО про усі проведені розрахункові операції.
Зазначена інформація порівнюється із обсягами задекларованих зобов’язань по ПДВ, акцизному податку тощо, та в результаті встановлюються ризики щодо можливого заниження задекларованих податкових зобов’язань та несплати податків.
Так, у ході проведення перевірки ТОВ «А» було використано інформацію СЗЗД РРО та дані податкових накладних і встановлено, що ТОВ «А» у перевіряємому періоді при реалізації товару кінцевому споживачу (розрахунки через РРО) у складі податкового зобов’язання з ПДВ не відображено суму продажу у повному обсязі.
За виявлені порушення ТОВ «А» донараховано ПДВ більше 3,5 млн. гривень.
Просимо суб’єктів господарювання та їх керівників взяти до уваги зазначену інформацію та забезпечити дотримання вимог чинного законодавства щодо повноти та своєчасності сплати належних податків та зборів до бюджету.


Новації в податковій знижці: за витратами на оплату освіти дітей у садочках та школах за наслідками 2018 року можна буде отримати податкову знижку
Повідомляємо, що у зв’язку з внесенням змін до ст.166 Податкового кодексу Законом України від 03.07.2018 р. № 2477-VIII, з 28 липня поточного року громадяни, які сплачують за освітні послуги, які надаються дошкільними, шкільними та позашкільними закладами освіти, мають право на податкову знижку.Таке право реалізується громадянами шляхом подання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2018 рік.
До внесення цих змін таке право надавалося лише за послуги, сплачені на користь вітчизняних закладів професійної (професійно-технічної) та вищої освіти.
Підтвердженням отриманих освітніх послуг є угода, яку платник складає із закладом освіти, в якій зазначенонадавача послуг та їх отримувача, а також сума та термін надання послуги. Угоди та розрахункові документи, які підтверджують оплату коштів, платник повинен зберігати протягом 3-х років.
Звертаємо увагу, що податкова знижка нараховується на доходи, отримані у вигляді заробітної плати і при цьому сума податкової знижки не повинна перевищувати розмір заробітної плати, яку платник отримав протягом року.
Перелік вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти визначено відповідними законами України, зокрема, «Про дошкільну освіту», «Про позашкільну освіту», «Про загальну середню освіту», «Про професійно-технічну освіту», «Про вищу освіту».