www.kriv-rn.dp.gov.ua
ГОЛОВНА СТОРІНКА МАПА САЙТУ ДОПОМОГА П'ятниця, 19 липня 2019 року
Що нового на сайті ?

Архів публікацій
Криворізський район >> За даними 2018 року
З 11 вересня сплачувати податки, збори та платежі необхідно на нові рахунки
Версія для друку Написати листа
З 11 вересня сплачувати податки, збори та платежі необхідно на нові рахунки

Державна казначейська служба України звернула увагу платників податків, органів ДФС України, місцевих фінансових органів та інших органів, що контролюють справляння надходжень до бюджету, що з 02 липня 2018 року функціонують нові рахунки для сплати податків, зборів, платежів до державного та місцевих бюджетів, які відкриті на балансі центрального апарату Казначейства (МФО – 899998).
З метою запобігання втрат бюджету Казначейством встановлено перехідний період функціонування централізованої моделі виконання дохідної частини бюджетів, протягом якого залишилися активними для зарахування податків, зборів, платежів, зокрема, рахунки, які відкриті на балансі Головних управлінь Казначейства в областях та м. Києві та будуть діяти до 11 вересня 2018 року (старі рахунки).
Звертаємо увагу, що граничний термін перехідного періоду функціонування централізованої моделі виконання дохідної частини бюджетів закінчується 10 вересня 2018 року.
З 11 вересня 2018 року кошти, які сплачуватимуться платниками на старі рахунки, не будуть зараховуватись до бюджетів, а повертатимуться платникам як нез’ясовані надходження.
Враховуючи зазначене, з метою уникнення недоїмки та податкового боргу зі сплати податків, зборів, платежів наголошуємо на необхідності сплати платниками податків, зборів, платежів до державного та місцевих бюджетів на нові реквізити рахунків, які відкриті на балансі центрального апарату Казначейства (МФО – 899998) у повному обсязі.
Реквізити діючих рахунків для зарахування податків, зборів, платежів до державного та місцевих бюджетів розміщені на веб-сторінках Казначейства та Головних управлінь Казначейства в областях та м. Києві.
Інформацію розміщено на офіційному веб-сайті Державної казначейської служби України за посиланням
http://www.treasury.gov.ua/main/uk/publish/article/417623
Довідково: платникам Дніпропетровської області з бюджетними рахунками можливо ознайомитись на головній сторінці офіційного субсайту «Територіальні органи ДФС у Дніпропетровській області», скориставшись банером «Бюджетні рахунки» або за посиланням http://dp.sfs.gov.ua/byudjetni-rahunki/

ФОП має банківський рахунок, але сплачує ЄСВ готівковими коштами: чи є відповідальність?
Відповідно до частини сьомої ст. 9 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (даної – Закон № 2464) єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунка.
Згідно з пп. 2 п. 2 розділу IV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 із змінами і доповненнями (далі – Інструкція № 449), платники, зазначені у пп. 3 п. 1 розділу II Інструкції № 449, зокрема фізичні особи – підприємці (далі – ФОП), у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, які не мають банківського рахунку, сплачують ЄСВ шляхом готівкових розрахунків через банки чи відділення зв’язку.
При цьому, нормами чинного законодавства не передбачено застосування відповідальності до ФОП, які за наявності банківського рахунку сплачують ЄСВ шляхом готівкових розрахунків через банки чи відділення зв’язку.

Податок на нерухомість за гуртожиток фізична особа не сплачує
Нагадуємо, що об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, (далі – податок на нерухомість) є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, у тому числі його частка (пп. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ)).
Типи об’єктів житлової та нежитлової нерухомості визначено підпунктами 14.1.129 та 14.1.129п. 14.1 ст. 14 ПКУ.
Підпунктом «г» пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ встановлено, що не є об’єктами оподаткування податком на нерухомість гуртожитки.
Враховуючм вищевикладене, гуртожитки не є об’єктами оподаткування, а отже податок на нерухомість за такі об’єкти фізична особа не сплачує.

Запорізькі митники упередили незаконне вивезення валюти
У міжнародному аеропорту м.Запоріжжя під час митного оформлення пасажирів, які відлітали рейсом"Запоріжжя-Стамбул", громадянка України вирішила обрати "зелений коридор", де митний контроль здійснюється у спрощеному порядку, без заповнення декларації.
Після того, як вона перетнула "білу смугу", що позначає закінчення "зеленого коридору", фахівці Запорізької митниці ДФС виявили у її сумочці іноземну валюту, а саме: десять тисяч євро та п’ять тисяч доларів США. Дозвільних банківських документів на вивезення валюти вона не надала.
Оскільки дозволена сума на вивезення валюти без письмового декларування та документів, що підтверджують її зняття у банках, складає до десяти тисяч євро, громадянка порушила митні правила, передбачені статтею 471 Митного кодексу України.
Саме цю суму пасажирці повернуто, а частину грошей, що перевищувала норму (п’ять тисяч доларів США), тимчасово вилучено.
Зауважимо, порядок вивезення валютних цінностей регулюється Митним кодексом України, розпорядчими документами Кабінету Міністрів України та Національного банку України. Докладна інформація розміщена на сайті Державної фіскальної служби: http://sfs.gov.ua/baneryi/mitne-oformlennya/viijdjayuchi-z-ukraini/peremischennya-valyutnih-tsinnostey/.

Про коефіцієнт рентабельності гірничого підприємства за обліковою ставкою Національного банку України
ДФС України листом від 10 серпня 2018 року № 24767/7/99-99-12-03-04-17 «Про коефіцієнт рентабельності гірничого підприємства за обліковою ставкою Національного банку України» (далі – лист № 24767) проінформувала про величину коефіцієнта рентабельності гірничого підприємства у ІІ кварталі 2018 року для гірничих підприємств, що порушили строк регулярної повторної геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин ділянки надр.
Так, у випадку порушення гірничими підприємствами строку регулярної повторної геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин ділянки надр передбачено застосування коефіцієнта рентабельності гірничого підприємства, що дорівнює трикратному розміру облікової ставки Національного банку України (далі – облікова ставка).
У ІІ кварталі 2018 року діяла 1 (одна) облікова ставка – 17 відс., затверджена рішеннями Правління Національного банку України від 01.03.2018 № 133-рш, від 12.04.2018 № 204-рш та від 24.05.2018 № 287-рш відповідно.
З метою уникнення різнотлумачень ДФС України, базуючись на принципі рівномірності, обчислила розмір середньозваженої облікової ставки Національного банку України для визначення коефіцієнта рентабельності гірничого підприємства для розрахунку величини податкового зобов’язання з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин. Тривалість дії облікової ставки: 17 відс. – 91 днів (01.04.2018 – 30.06.2018).
Таким чином, платники рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин, які порушили строк регулярної геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин у межах ділянок надр, на які їм надано спеціальні дозволи на користування надрами, обчислюють податкові зобов’язання з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за ІІ квартал 2018 року із застосуванням коефіцієнта рентабельності гірничого підприємства у розмірі 51 відс. – трикратному розмірі середньозваженої облікової ставки Національного банку України.
Лист № 24767 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням
http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/72996.html

До уваги платників рентної плати за спеціальне використання води!
Звертаємо увагу платників, що ДФС України з метою надання методологічної допомоги у вирішенні питань при адмініструванні рентної плати за спеціальне використання води (далі – Рентна плата) листом від 14 серпня 2018 року № 25068/7/99-99-12-03-04-17 «Про адміністрування рентної плати за спеціальне використання води» (далі – лист № 25068) повідомлила про те, що розширені податкові консультації від 03 серпня 2018 року № 3415/6/99-99-12-02-03-15/ІПК та № 34166/99-99-12-02-03-15/ІПК щодо визначення об’єкта оподаткування Рентною платою та її справляння розміщені на офіційному веб-порталі ДФС України (cabinet.sfs.gov.ua/registers/ipk).
З листом № 25068 можливо ознайомитись на офіціфіційному веб-порталі ДФС України за посиланням
http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/72995.html

Підстави для складання розрахунку коригування до податкової накладної під час здійснення операцій з неплатником ПДВ
Згідно з п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами і доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ, зокрема з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.
Зменшення суми податкових зобов’язань платника ПДВ – постачальника в разі зміни суми компенсації вартості товарів/послуг, наданих особам, що не були платниками цього податку на дату такого постачання, дозволяється лише при поверненні раніше поставлених товарів у власність постачальника з наданням отримувачу повної грошової компенсації їх вартості, у тому числі при перегляді цін, пов’язаних з гарантійною заміною товарів або низькоякісних товарів відповідно до закону або договору (п. 192.2 ст. 192 ПКУ).
Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПКУ податкові накладні (далі – ПН), які не надаються покупцю, а також ПН, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).
Відповідно до п. 9 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 зі змінами і доповненнями, розрахунки коригування (далі – РК) до ПН, складених, зокрема до ПН, які не видаються отримувачу (покупцю) – платнику ПДВ (за наявності законодавчих підстав для складення таких розрахунків коригування), підлягають реєстрації постачальником (продавцем).
У такому випадку постачальник – платник ПДВ має право скласти РК до ПН, складеної при здійсненні операцій з постачання такого товару, та зменшити нараховану суму податкових зобов’язань з ПДВ після реєстрації РК в ЄРПН.

Випадки, коли не справляється авансовий внесок при виплаті дивідендів
Відповідно до пп. 57.1№.3 п. 57.1ст. 57 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) авансовий внесок, передбачений пп. 57.1№.2 п. 57.1 ст. 57 ПКУ, не справляється у разі виплати дивідендів:
на користь власників корпоративних прав материнської компанії, що сплачуються в межах сум доходів такої компанії, отриманих у вигляді дивідендів від інших осіб. Якщо сума виплат дивідендів на користь власників корпоративних прав материнської компанії перевищує суму отриманих такою компанією дивідендів, дивіденди, сплачені в межах такого перевищення, підлягають оподаткуванню за правилами, встановленими пп. 57.1№.2 п. 57.1 ст. 57 ПКУ. З метою оподаткування материнська компанія веде наростаючим підсумком облік дивідендів, отриманих нею від інших осіб, та дивідендів, сплачених на користь власників корпоративних прав такої компанії, і відображає у податковій звітності дивіденди в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує фінансову політику;
платником податку на прибуток, прибуток якого звільнений від оподаткування відповідно до положень ПКУ, у розмірі прибутку, звільненого від оподаткування у період, за який виплачуються дивіденди;
фізичним особам.
Згідно з пп. 57.1№.4. п. 57.1№ ст. 57 ПКУ виплата дивідендів на користь фізичних осіб (у тому числі нерезидентів) за акціями або корпоративними правами, які мають статус привілейованих або інший статус, що передбачає виплату фіксованого розміру дивідендів чи суми, яка є більшою за суму виплат, розраховану на будь-яку іншу акцію (корпоративне право), емітовану таким платником податку, прирівнюється з метою оподаткування до виплати заробітної плати з відповідним оподаткуванням.
При цьому, така виплата не підлягає оподаткуванню як дивіденди згідно з положеннями розділу IV ПКУ.
Інститути спільного інвестування звільняються від обов’язку сплати авансових внесків з податку на прибуток у разі виплати дивідендів (пп. 57.1№.6 п. 57.1ст. 57 ПКУ).

Мирослав Продан: Ми бачимо стійку тенденцію щомісячного зростання митних надходжень
За час реалізації експериментального проекту щодо створення умов для унеможливлення ухилення від сплати митних платежів - з 21 червня по 20 серпня - до державного бюджету перераховано понад 66,7 млрд грн митних платежів. Порівняно з відповідним періодом минулого року фактичні надходження зросли на більш, ніж 23%, або 12,6 млрд гривень. Про це повідомив в.о. Голови ДФС Мирослав Продан.
За його словами, тільки у серпні до державного бюджету (станом на 27.08.2018) перераховано понад 27,1 млрд грн митних платежів. Виконання графіку надходжень платежів становить 103,6%.
«Ми бачимо стійку тенденцію щомісячного зростання митних надходжень. Так, порівняно з минулорічними показниками у червні надходження митних платежів зросли на 2,2 млрд грн., у липні – на 5,9 млрд грн. Надходження серпня від митниць на сьогодні на 6,4 млрд грн перевищують минулорічні та на 5,6 млрд грн – червня-липня 2018 року. Оголошена Урядом та ДФС боротьба з контрабандою – в дії і вона буде продовжена незважаючи на шалений тиск і на мене особисто, і на співробітників ДФС в цілому. Буде продовжена, адже мова йде про наповнення бюджету, створення конкурентних умов та розвиток економіки», - зазначив Мирослав Продан.
Крім того, у серпні середньоденні надходження митних платежів зросли до 1 млрд 508 млн грн. Це на 59 млн грн перевищує середньоденний показник липня поточного року та на понад 180 млн грн більше, ніж у червні цього року.

Розстрочення та відстрочення заборгованості по сплаті ЄСВ законодавством не передбачено
Звертаємо увагу платників, що чинним законодавством, яке регулює порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ), не передбачено розстрочення та відстрочення заборгованості по сплаті ЄСВ.
Відповідно до частини 12 ст. 9 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) ЄСВ підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника ЄСВ одночасно із зобов’язаннями із сплати ЄСВ зобов’язань із сплати податків, інших обов’язкових платежів, передбачених законом, або зобов’язань перед іншими кредиторами зобов’язання із сплати ЄСВ виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов’язаннями, крім зобов’язань з виплати заробітної плати (доходу).
У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати ЄСВ до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку ЄСВ, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом (частина 11 ст. 9 Закону № 2464).

Алгоритм розрахунку податкової знижки за навчання за наслідками звітного податкового року
Нагадуємо, що порядок застосування податкової знижки визначений ст. 166 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ).
Відповідно до пп. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 ПКУ платник податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника ПДФО за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником ПДФО на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення.
Підпунктом 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 ПКУ передбачено, що загальна сума податкової знижки, нарахована платнику ПДФО у звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника ПДФО, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ.
Під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, – обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги (далі – ПСП) за її наявності (п. 164.6 ст. 164 ПКУ).
Отже, алгоритм нарахування податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника ПДФО на суму витрат, понесених за навчання, за наслідками звітного податкового року розраховується наступним чином:
визначається база оподаткування шляхом зменшення річної суми нарахованої заробітної плати на суму страхових внесків до Накопичувального фонду, а також на суму ПСП за її наявності (інформацію щодо сум нарахованого загального річного оподатковуваного доходу, застосованих ПСП, утриманого ПДФО фізичні особи отримують у вигляді довідки про доходи від свого роботодавця);
на підставі підтверджувальних документів визначається сума (вартість) витрат платника ПДФО – резидента, дозволених до включення до податкової знижки;
розраховується сума ПДФО на яку зменшуються податкові зобов’язані у зв’язку з використанням права на податкову знижку: з суми ПДФО утриманого (сплаченого) із заробітної плати за рік віднімаємо суму ПДФО, визначену як добуток бази оподаткування, зменшеної на суму понесених платником ПДФО витрат на оплату за навчання, та ставки ПДФО.
Слід зазначити, що відповідно до п. 179.8 ст. 179 ПКУ сума, що має бути повернута, зараховується на банківський рахунок платника ПДФО, відкритий у будь-якому комерційному банку, або надсилається поштовим переказом на адресу, зазначену в податковій декларації про майновий стан і доходи протягом 60 календарних днів після надходження такої податкової декларації.

Рентна плата: звітуємо за придбану земельну ділянку із свердловиною для видобування підземної води
Відповідно до пп. 252.1.4 п. 252.1 ст. 252 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин є землевласники та землекористувачі, крім суб’єктів підприємництва, які відповідно до законодавства відносяться до фермерських господарств, що провадять господарську діяльність з видобування підземних вод на підставі дозволів на спеціальне водокористування.
Згідно з п. 255.1 ст. 255 ПКУ платниками рентної плати за спеціальне використання води, зокрема є первинні водокористувачі – суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи – підприємці, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів.
Статтею 49 Водного кодексу України від 06 червня 1995 року № 213/95-ВР зі змінами і доповненнями визначено, що спеціальне водокористування є платним та здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування.
Отже, суб’єкт господарювання, який має у власності земельну ділянку із свердловиною для видобування підземної води (у т.ч. якщо свердловина була законсервована), для здійснення спеціального водокористування повинен мати дозвіл на спеціальне водокористування.
Об’єктом оподаткування рентною платою за спеціальне використання води є фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі (п. 255.3 ст. 255 ПКУ).
Базовий податковий (звітний) період для рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин та спеціальне використання води відповідно до п. 257.1 ст. 257 ПКУ дорівнює календарному кварталу.
Податкові декларації з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин подаються її платником починаючи з календарного кварталу, що настає за кварталом, у якому такий платник отримав або переоформив спеціальний дозвіл на користування надрами (п. 252.23 ст. 252 ПКУ).
Враховуючи вищевикладене, суб’єкт господарювання, який придбав земельну ділянку із свердловиною для видобування підземної води (у т.ч. якщо свердловина законсервована) є платником рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин та спеціальне використання води, порядок справляння яких визначено розділом ІХ «Рентна плата» ПКУ, та повинен подавати податкову декларацію з рентної плати, починаючи з календарного кварталу, що настає за кварталом, у якому такий платник отримав або переоформив дозвіл на спеціальне водокористування.

Про застосування штрафних санкцій за неподання копій податкових декларацій відповідно до ПКУ
Відповідно до абзацу першого п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкова декларація, розрахунок, звіт (далі – податкова декларація) – документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених ПКУ) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов’язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов’язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Додатки до податкової декларації є її невід’ємною частиною.
Згідно із п. 48.1 ст. 48 ПКУ податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями п. 46.5 ст. 46 ПКУ та чинному на час її подання. Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов’язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.
Неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до п. 49.2 ст. 49 ПКУ) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов’язок подання якої до контролюючих органів передбачено ПКУ, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання (п. 120.1 ст. 120 ПКУ).
При цьому, застосування штрафних санкцій відповідно до ст. 120 ПКУ за неподання копій податкових декларацій ПКУ не передбачено.

З початку року фізичні особи сплатили 97,2 млн грн транспортного податку
Протягом січня-липня 2018 року власники елітних автівок сплатили до місцевих бюджетів 97,2 млн грн транспортного податку. Порівняно з відповідним періодом минулого року сума сплаченого податку зросла на 55,2 млн. грн., або у понад 2,3 раза.
Найчастіше фізичні особи сплачували транспортний податок за автомобілі таких марок, як MERCEDES-BENZ, BMW, LEXUS, AUDI, LAND ROVER RANGE ROVER.
У 2017 році за елітні автівки до бюджетів було сплачено 132,2 млн. грн. транспортного податку з фізичних осіб.
Нагадаємо, що об’єктом оподаткування транспортним податком є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (у 2018 році – понад 1,39 млн грн).
Ставка транспортного податку становить 25 тисяч гривень на рік.

За ліцензії на алкоголь і сигарети підприємці Дніпропетровщини сплатили 54 млн гривень
З початку 2018 року місцеві бюджети Дніпропетровської області поповнилися на 54 млн грн від плати за ліцензії на право торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами, з яких 37,9 млн грн від ліцензування роздрібної торгівлі.
Протягом січня – липня поточного року суб’єктам господарювання регіону видано 8 729 ліцензій на право роздрібної торгівлі підакцизними товарами, з яких 4 713 ліцензій на алкогольні напої та 4 016 – на тютюнові вироби.
Разом з тим, протягом семи місяців 2018 року призупинено дію 1 441 ліцензії за несвоєчасну сплату чергового платежу та анульовано 1 344 ліцензії, у тому числі 77 – за порушення законодавства в частині продажу алкогольних та тютюнових товарів особам, які не досягли 18 років.

Вийшло доповнення до програмного забезпечення для формування та подання звітності
Звертаємо увагу платників, що 21 серпня 2018 року вийшло доповнення до спеціалізованого клієнтського програмного забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності» до версії 1.26.10.0 (даний комплект програмного забезпечення включає в себе зміни та доповнення з 27.12.2017 по 21.08.2018 включно та встановлюється тільки на релізи Системи версії 1.26.*, при цьому всі персональні довідники та налаштування користувача залишаються незмінними).

Перелік змін та доповнень (версія 1.26.10.0) (станом на 21.08.2018) до спеціалізованого клієнтського програмного забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності»
Додано нові версії документів:
На виконання наказу Міністерства фінансів України від 15 травня 2018 року № 511 (з 01.09.2018):
F/J3000412 – Звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Форма № Д4 (місячна) (Додаток 4);
F/J 3040112 – Таблиця 1 Додатка 4. Нарахування єдиного внеску;
J3040212 – Таблиця 2 Додатка 4. Нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за деякі категорії застрахованих осіб;
J3040312 – Таблиця 3 Додатка 4. Нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за осіб, які проходять строкову військову службу;
F/J 3040412 – Таблиця 4 Додатка 4. Нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на суми грошового забезпечення та на суми допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами;
F/J 3040512 – Таблиця 5 Додатка 4. Відомості про трудові відносини осіб та період проходження військової служби;
F/J 3040612 – Таблиця 6 Додатка 4. Відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам;
F/J 3040712 – Таблиця 7 Додатка 4. Наявність підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства;
J3040812 – Таблиця 8 Додатка 4. Відомості про осіб, які доглядають за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відповідно до закону отримують допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та/або при народженні дитини, при усиновленні дитини, та осіб із числа непрацюючих працездатних батьків, усиновителів, опікунів, піклувальників, які фактично здійснюють догляд за дитиною – інвалідом, а також непрацюючих працездатних осіб, які здійснюють догляд за інвалідом І групи або за особою похилого віку, яка за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду або досягла 80-річного віку, якщо такі непрацюючі працездатні особи отримують допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства, та нарахування сум єдиного внеску за патронатних вихователів, батьків-вихователів дитячих будинків сімейного типу, прийомних батьків, якщо вони отримують грошове забезпечення відповідно до законодавства;
J3040912 – Таблиця 9 Додатка 4. Відомості про осіб, які проходять строкову військову службу;
F3000512 – Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску. Форма № Д5 (річна) (Додаток 5);
F3050112 – Таблиця 1 Додатка 5. Нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;
F3050412 – Таблиця 2 Додатка 5. Наявність підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства;
F3005112 – Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску. Форма № Д5 (річна) (Додаток 5);
F3051112 – Таблиця 1 Додатка 5. Нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;
F3051412 – Таблиця 2 Додатка 5. Наявність підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства;
F3000612 – Звіт про суми добровільних внесків, передбачених договором про добровільну участь, які підлягають сплаті, та суми доплати. Форма №Д6 (річна) (Додаток 6);
F3060112 – Таблиця 1 Додатка 6. Відомості про суми добровільних внесків, передбачених договором про добровільну участь, які підлягають сплаті;
F3060212 – Таблиця 2 Додатка 6. Відомості про суми доплати до мінімального страхового внеску згідно з повідомленням-розрахунком;
F3060312 – Таблиця 3 Додатка 6. Відомості про збільшення або зменшення сум зобов’язань за страховими внесками за результатами проведеної перевірки;
F/J 3000712 – Звіт про настання нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання. Форма №Д7 (місячна) (Додаток 7);
F/J 3070112 – Таблиця Додатка 7. Відомості про застраховану особу, з якою стався нещасний випадок на виробництві чи професійне захворювання.
Для забезпечення формування запиту на отримання публічної інформації, за формою яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 04 травня 2018 року № 468 (з 01.08.2018):
F/J 1314002 – Форма для подання запиту на отримання публічної інформації, що знаходиться у володінні органів Державної фіскальної служби.
З метою сервісного обслуговування, створення сприятливих умов та інформування платників податку на додану вартість (з 01.08.2018):
F/J 1304001 – Запит щодо даних показника ∑Перевищ та суми податку обраховану з урахуванням вимог пункту 200№.9 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) за період;
F/J 1404001 – Витяг щодо даних показника ∑Перевищ та суми податку обраховану з урахуванням вимог пункту 200№.9 ПКУ за період.
З метою практичної реалізації «Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117 (з 01.09.2018):
F/J 1412304 – Рішення про врахування/неврахування Таблиці даних платника податків;
F/J 1413302 – Рішення про неврахування Таблиці даних платника податків.
Приклади формування електронних документів (Excel-файли):
ПДВ_Дод1_Розрах_кориг_сум_ПДВ(20).xls – Розрахунок коригування сум податку на додану вартість (Д1). Додаток 1 до податкової декларації з податку на додану вартість (наказ Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року № 21 (у редакції наказів Міністерства фінансів України від 23 лютого 2017 року № 276 та від 23 березня 2018 року № 381 (далі – Наказ № 21 із змінами));
ПДВ_Дод5_Розш-ка_под-их_зоб_та_кр-ту(звед)(20).xls – Розшифровки податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5). Додаток 5 до податкової декларації з податку на додану вартість (Наказ № 21 із змінами).
Інформація розміщена на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням
http://sfs.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/

Повідомлення від АЦСК ІДД ДФС: оновлено версію надійного засобу електронного цифрового підпису – «ІІТ Користувач ЦСК-1»
Іформуємо, що Акредитований центр сертифікації ключів інформаційно-довідкового департаменту ДФС України (далі – АЦСК ІДД ДФС) за посиланням https://acskidd.gov.ua/news#215 повідомив про оновлення версії програмного забезпечення надійний засіб електронного цифрового підпису – «ІІТ Користувач ЦСК-1».
Останню версію надійного засобу електронного цифрового підпису – «ІІТ Користувач ЦСК-1» та Настанови користувача розміщено у розділі «Програмне забезпечення» офіційного інформаційного ресурсу АЦСК ІДД ДФС.
Програма призначена для застосування на комп’ютерній техніці клієнтів АЦСК ІДД ДФС та виконує наступні функції:
• накладення ЕЦП на будь-яку інформацію в електронному вигляді (текстові, відео-, аудіо- файли, файли баз даних тощо), а також для криптографічного захисту інформації, шляхом її направленого шифрування;
• генерацію ключів підписувачів АЦСК ІДД ДФС, резервне копіювання особистого ключа з одного носія ключової інформації на інший, знищення особистого ключа;
• перевірку сертифіката підписувача;
• формування та передачу до АЦСК ІДД ДФС запиту на блокування/скасування сертифіката підписувача;
• доступ до сертифікатів АЦСК ІДД ДФС, серверів АЦСК ІДД ДФС, сертифікатів інших підписувачів та списку відкликаних сертифікатів з метою перегляду, пошук сертифікатів підписувачів у файловому сховищі, визначення статусу сертифікатів підписувачів, перевірку цілісності сертифікатів.

В Електронному кабінеті запроваджені сервіси з автозаповнення рядків податкової декларації з ПДВ
Доводимо до відома платників, що ДФС України на головній сторінці офіційного веб-порталу за посиланням http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/348460.html повідомила наступне.
В Електронному кабінеті ДФС України реалізовано автозаповнення рядків податкової декларації з ПДВ та додатку 1 «Розрахунок коригування сум податку на додану вартість (Д1)», додатку 5 «Розшифровки податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)», додатку 6 «Довідка (Д6) подається платниками, які заповнюють рядок 5 декларації, та підприємствами (організаціями) інвалідів» на підставі даних Єдиного реєстру податкових накладних (далі – ЄРПН).
Для автозаповнення рядків податкової декларації з ПДВ та вище зазначених додатків необхідно у приватній частині Електронного кабінету при створенні документа звітності проставити відмітку «заповнити на основі даних ДФС». Після чого на підставі відомостей, внесених в ЄРПН, заповнюються дані рядків податкової декларації з ПДВ та відповідних таблиць:
- Таблиця 1 (Д1) «Коригування податкових зобов’язань згідно зі статтею 192 та пунктом 199.1 статті 199 розділу V Кодексу»;
- Таблиця 2 (Д1) «Коригування податкового кредиту згідно зі статтею 192 розділу V Кодексу»;
- Таблиця 1 розділу І Податкові зобов’язання (Д5) «Операції на митній території України, що оподатковуються податком на додану вартість за основною ставкою та ставкою 7%, крім ввезення товарів на митну територію України»;
- Таблиця 1 розділу ІІ Податковий кредит (Д5) «Операції придбання з податком на додану вартість, які підлягають оподаткуванню за основною ставкою та ставкою 7 %»;
- Таблиця 1 (Д6) «Операції, що не є об’єктом оподаткування (стаття 196 розділу V Кодексу), операції з постачання послуг за межами митної території України та послуг, місце постачання яких визначено відповідно до пунктів 186.2, 186.3 статті 186 розділу V Кодексу за межами митної території України, операції, які звільнені від оподаткування (стаття 197 розділу V Кодексу, підрозділ 2 розділу XX Кодексу, міжнародні договори (угоди))».
Зазначений сервіс працює у тестовому режимі.
Додатково повідомляємо, що розділ «СЕА ПДВ» доповнено новим сервісом «Інформація про суму перевищення». За допомогою даного сервісу платникам надано можливість перегляду інформації щодо даних розрахунку суми перевищення та результату порівняння даних податкової звітності з ПДВ та ЄРПН.
У разі виникнення у платників питань щодо роботи сервісу автозаповнення, прохання копії екрану Електронного кабінету та суть питання надсилати на адресу infozvit@sfs.gov.ua

Одноразова сплата ЄСВ за попередні періоди при добровільній участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування
Відповідно до частини п’ятої ст. 10 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) договором про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування може бути передбачена одноразова сплата особою єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) за попередні періоди, в яких особа не підлягала загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню (у тому числі за період з 1 січня 2004 року по 31 грудня 2010 року). Сума сплаченого ЄСВ за кожен місяць такого періоду не може бути меншою за мінімальний страховий внесок на дату укладення договору, помножений на коефіцієнт 2.
В усіх випадках ця сума не може бути більшою за суму ЄСВ, обчисленого виходячи з максимальної величини бази нарахування ЄСВ, встановленої на дату укладення договору.
Одноразова сплата ЄСВ за попередні періоди, передбачена частиною п’ятою ст. 10 Закону № 2464, може бути здійснена за окремим договором, укладеним у порядку, передбаченому частинами першою, третьою та четвертою ст. 10 Закону № 2464.

Деякі умови, при яких сума від’ємного значення ПДВ вважається відшкодованою
Відповідно до п. 200№.3 ст. 200Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник ПДВ має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку (SНакл), обчислену за такою формулою:
SНакл = SНакл Отр + SМитн + SПоп Рах + SОвердрафт – SНакл Вид – SВідшкод – SПеревищ,
де, зокрема, SВідшкод – загальна сума ПДВ, заявлена платником ПДВ до бюджетного відшкодування з урахуванням сум коригувань та результатів перевірок, що проводяться відповідно до ПКУ.
Підпунктом 4 п. 5 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року № 21 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 року за № 159/28289), із змінами та доповненнями визначено, що розрахунок суми бюджетного відшкодування здійснюється у межах суми, обчисленої відповідно до п. 200№.3 ст. 200ПКУ на момент подання податкової декларації з ПДВ (далі – реєстраційна сума), за вирахуванням від’ємного значення поточного звітного (податкового) періоду, зарахованого у зменшення суми податкового боргу з ПДВ.
Якщо сплата грошових зобов’язань або погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету здійснюється за рахунок від’ємного значення з ПДВ, задекларованого у рядку 20.2.2 податкової декларації з ПДВ, то така сума зменшує реєстраційну суму та вважається відшкодованою в рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України.

Військовослужбовець, який отримує грошове забезпечення, не має права на податкову знижку
Нагадуємо, що Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ), який регламентує порядок оподаткування доходів фізичних осіб, у тому числі військовослужбовців, не передбачає звільнення від обкладання податком на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями у зв’язку з виконанням обов’язків несення служби, крім сум грошового або майнового утримання чи забезпечення військовослужбовців строкової служби (у тому числі осіб, що проходять альтернативну службу), передбачених законом, які виплачуються з бюджету чи бюджетною установою (пп. 165.1.10 п. 165.1 ст. 165 ПКУ).
При цьому, згідно з п. 168.5 ст. 168 ПКУ суми ПДФО, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції у зв’язку з виконанням обов’язків несення служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.
Відповідно до пп. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 ПКУ податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника ПДФО – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених ПКУ.
Заробітна плата – це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику ПДФО у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом (пп. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Порядок застосування податкової знижки передбачений ст. 166 ПКУ.
Згідно з пп. 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 ПКУ загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ.
Враховуючи вищевикладене, військовослужбовець, який отримує грошове забезпечення, не має права на застосування податкової знижки.
Право на податкову знижку має фізична особа, яка є найманою особою, виключно до доходів, одержаних протягом року у вигляді заробітної плати.

Про коригування фінансового результату при здійсненні фінансових операцій
Відповідно до п. 140.5 ст. 140 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) фінансовий результат податкового (звітного) періоду при здійсненні фінансових операцій збільшується, зокрема, на суму відсотків та дооцінки, врахованих у фінансовому результаті до оподаткування у поточному податковому (звітному) періоді на інструменти власного капіталу, перекласифіковані у фінансові зобов’язання відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (пп. 140.5.8 п. 140.5 ст. 140 ПКУ).

Мирослав Продан: Завдяки заходам з протидії тіньовій економіці надходження до бюджету зросли на понад 50 млрд грн
Завдяки ефективній протидії тіньовій економіці, у тому числі за результатами вжитих ДФС заходів із боротьби з контрабандою, надходження до бюджету зросли на 51,2 млрд грн. в порівнянні з минулорічними показниками. Про це повідомив в. о. Голови ДФС Мирослав Продан під час засідання Кабінету Міністрів України.
За його словами, за 7 місяців поточного року до державного бюджету спрямовано понад 395 млрд грн. Надходження податкових платежів порівняно з минулорічними збільшились на 35 млрд грн, або на 19,3%, митних – на 16,3 млрд грн, або на 10%.
«Курс національної грошової одиниці порівняно з відповідним періодом минулого залишається практично на тому ж самому рівні, отже це дає можливість говорити, що збільшення надходжень відбулося не за рахунок знецінення грошової одиниці. Загальна динаміка зростання платежів на 15% свідчить про те, що боротьба з тіньовою економікою в Україні продовжується», - підкреслив Мирослав Продан.
Так, завдяки заходам з протидії контрабанді, за оперативними даними по серпню, динаміка зростання надходжень митних платежів становить 31% або 6,4 млрд грн порівняно з серпнем минулого року.
За 2 місяці реалізації операції по боротьбі з ухиленням від сплати митних платежів (з 21.06.2018 по 20.08.2018) в держбюджет перераховано 66,8 млрд грн. Надходження митних платежів збільшились на 12,6 млрд грн порівняно з відповідним періодом минулого року.
Серед резонансних фактів виявлених митниками правопорушень – спроби незаконного перевезення рекордної партії бурштину – понад 1,2 тонни, понад 45 кг срібла, спроба ввезення на митну територію України понад 13 кг кокаїну та понад 26 кг героїну, незаконне ввезення валюти, ввезення Luxury-авто за заниженою вартістю, незаконне вивезення зернових культур тощо.
В.о. Голови ДФС повідомив, що позитивній динамці надходжень до бюджету також сприяють новації, запроваджені ДФС. Зокрема, завдяки електронному відшкодуванню ПДВ сьогодні бізнес отримує кошти автоматично та вчасно. Цей фактор також вплинув і на зростання на 21% кількості підприємств, які декларують прибуток у 1 півріччі. Ще один фактор – робота СМКОР, яка блокує будь-які спроби маніпулювання з ПДВ. Завдяки роботі цієї системи позитивна щомісячна динаміка з надходження ПДВ до бюджету становить 2,5-3 млрд грн.
Також очільник ДФС звернув увагу на повноцінне функціонування Електронного кабінету, де фактично всі послуги, які надає ДФС, бізнес та громадяни можуть отримати он-лайн.

Внесено зміни до Порядку підтвердження статусу осіб, які беруть безпосередню участь в антитерористичній операції, з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором
Кабінетом Міністрів України (далі – КМУ) постановою від 22 серпня 2018 року № 650 (далі – Постанова № 650) внесено зміни до постанови КМУ від 30 грудня 2015 року № 1161 «Про порядок підтвердження статусу осіб, які беруть безпосередню участь в антитерористичній операції, з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором» (далі – Постанова № 1161), згідно з якими врегульовано порядок підтвердження статусу осіб, які беруть безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об’єднаних сил, з метою застосування таким особам пільги з оподаткування військовим збором.
Зазначені зміни підготовлено на виконання положень Податкового кодексу України, згідно з якими тимчасово, на період здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення зазначених осіб на період їх безпосередньої участі в операції Об’єднаних сил.
Так, змінами, внесеними Постановою № 650, назву Постанови № 1161 після слів «антитерористичній операції» доповнено словами «та/або здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об’єднаних сил (ООС)».
Також змінами, внесеними Постановою № 650, абзац перший Постанови № 1161 замінено абзацами такого змісту:
«Установити, що підтвердження статусу осіб, які беруть безпосередню участь:
в антитерористичній операції, з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором здійснюється на підставі витягів з наказів керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки або особи, яка його заміщує, першого заступника чи заступника керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки про залучення таких осіб до проведення антитерористичної операції та наказів оперативного штабу з управління антитерористичною операцією про прибуття (вибуття) таких осіб до (із) складу сил і засобів, які беруть безпосередню участь в антитерористичній операції;
у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об’єднаних сил (ООС), з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором здійснюється на підставі витягів з наказів Генерального штабу Збройних Сил України про залучення до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, витягів з наказів Командувача об’єднаних сил, командирів оперативно-тактичних угруповань про прибуття (вибуття) до (з) районів здійснення таких заходів.
У зв’язку з цим абзац другий вважається абзацом четвертим.
Абзац четвертий Постанови № 1161 після слів «антитерористичній операції» доповнено словами «та/або здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об’єднаних сил (ООС)».
Постанову № 650 розміщено на Єдиному веб-порталі органів виконавчої влади України «Урядовий портал» за посиланням
https://www.kmu.gov.ua/ua/npas/pro-vnesennya-zmin-do-postanovi-kabinetu-ministriv-ukrayini-vid-30-grudnya-2015-r-1161

Пілотний проект ДФС України «Електронний чек» в дії
Звертаємо увагу плаників, що триває пілотний проект електронної системи – «Електронний чек»(e-Receipt), запроваджений Державною фіскальною службою України.
Завдання новітньої моделі полягає у впровадженні альтернативного технологічного рішення для реєстрації розрахункових операцій у сфері торгівлі без застосування традиційних реєстраторів розрахункових операцій (касові апарати).
Слід зазначити, що програма «Електронний чек» має низку суттєвих переваг, зокрема:
систему можна встановити на будь-який пристрій – персональний комп’ютер, планшет чи смартфон;
вона доступна, безкоштовна та може бути інтегрована з іншими системами ДФС і бухгалтерськими програмами;
має найвищий ступінь захисту й працює 24 години на добу та 7 днів на тиждень.
Водночас, застосування такої моделі на практиці позбавляє необхідності встановлювати традиційний касовий апарат і відповідно друкувати паперові чеки. Фіскальний чек громадяни зможуть перевірити у відкритій частині Електронного кабінету, розміщеного на офіційному веб-порталі ДФС України. Це дає змогу покупцю (у разі необхідності) захисти свої права як споживача: скористатися електронним чеком та пред’явити його.

До уваги платників! 3 01.08.2018 діє нове Положення про встановлення офіційного курсу гривні до іноземних валют та курсу банківських металів
Інформуємо, що з 01.08.2018 набрало чинності «Положення про встановлення офіційного курсу гривні до іноземних валют та курсу банківських металів і розрахунку довідкового значення курсу гривні до долара США», затверджене постановою Правління Національного банку України від 19 липня 2018 року № 80 (далі – Положення № 80). При цьому втратило чинність «Положення про встановлення офіційного курсу гривні до іноземних валют та курсу банківських металів», затверджене постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 496 зі змінами.
Згідно з Положенням № 80 Національний банк України (далі – НБУ) установлює офіційний курс гривні до іноземних валют, міжнародних рахункових грошових одиниць, а також офіційний курс банківських металів (далі – офіційний курс гривні до іноземних валют та банківських металів). НБУ не має жодних зобов’язань зі здійснення за ним операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та банківських металів.
Офіційний курс гривні до іноземних валют та банківських металів установлюється:
1) щоденно – для конвертованих валют, які широко використовуються для здійснення платежів за міжнародними операціями, валют країн – членів Європейського Союзу [1 група Класифікатора іноземних валют та банківських металів], для іноземних валют інших країн, які є головними зовнішньоторговельними партнерами України (додатки 1, 2 до Положення № 80), і для банківських металів (додаток 4 до Положення № 80);
2) один раз на місяць – для інших іноземних валют (додаток 3 до Положення № 80);
3) один раз на місяць – уточнений для спеціальних прав запозичення.
Офіційний курс гривні до іноземних валют та банківських металів, зазначених у підпункті 1, починає діяти наступного робочого дня після дня встановлення.
Офіційний курс гривні до іноземних валют та банківських металів, установлений на останній робочий день тижня або на передсвятковий день, діє протягом наступних вихідних або святкових днів.
Офіційний курс гривні до іноземних валют та банківських металів, установлений в останній робочий день тижня або в передсвятковий день, починає діяти в перший робочий день наступного тижня чи в перший післясвятковий робочий день.
Офіційний курс гривні до іноземних валют, зазначених у підпункті 2, установлюється в останній робочий день місяця та починає діяти з першого числа наступного календарного місяця і діє до кінця цього місяця.
Інформація про встановлений офіційний курс гривні до іноземних валют та курс банківських металів оприлюднюється на сторінці офіційного Інтернет-представництва НБУ та надсилається абонентам системи електронної пошти НБУ.
Інформація про встановлений офіційний курс гривні до долара США (додаток 1 до Положення № 80) оприлюднюється до 16.00 години.
Інформація про встановлений офіційний курс гривні до інших іноземних валют та банківських металів (додатки 2 – 4 до Положення № 80) оприлюднюється до 18.00 години.
Офіційний курс гривні до іноземних валют установлюється з точністю до чотирьох десяткових знаків після коми, а до банківських металів – з точністю до двох десяткових знаків після коми.
Офіційний курс гривні до іноземних валют та банківських металів використовується резидентами та нерезидентами України для відображення в бухгалтерському обліку операцій з іноземною валютою та банківськими металами, в інших випадках, визначених законодавством України.
НБУ кожного робочого дня розраховує та оприлюднює на сторінці офіційного Інтернет-представництва НБУ довідкове значення курсу гривні до долара США згідно з укладеними на міжбанківському валютному ринку України угодами станом на 12.00 год. (далі – довідкове значення курсу гривні до долара США) з метою надання суб’єктам ринку оперативного індикатора курсу гривні до долара США. Суб’єкти ринку та НБУ не мають жодних зобов’язань щодо укладання угод за відповідними параметрами.
Оприлюднення довідкового значення курсу гривні до долара США здійснюється в день його розрахунку до 12.30 год. на сторінці офіційного Інтернет-представництва НБУ.

До уваги платників плати за землю!
Відповідно до п. 284.2 ст. 284 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ), якщо право на пільгу у платника плати за землю виникає протягом року, то він звільняється від сплати земельного податку починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому виникло це право. У разі втрати права на пільгу протягом року земельний податок сплачується починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому втрачено це право.
Згідно з п. 284.3 ст. 284 ПКУ, якщо платники земельного податку, які користуються пільгами з цього податку, надають в оренду земельні ділянки, окремі будівлі, споруди або їх частини, податок за такі земельні ділянки та земельні ділянки під такими будівлями (їх частинами) сплачується на загальних підставах з урахуванням прибудинкової території.
Ця норма не поширюється на бюджетні установи у разі надання ними будівель, споруд (їх частин) в тимчасове користування (оренду) іншим бюджетним установам, дошкільним, загальноосвітнім навчальним закладам незалежно від форм власності і джерел фінансування.
Легалізація заробітної плати - приорітетний напрямок роботи фіскальної служби області
Наразі триває робота щодо забезпечення наповнення бюджету цільових фондів з метою своєчасної та безперебійної виплати пенсій та соціальної допомоги.
Так, днями відбулася спільна нарада Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області та Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, на якій розроблено план заходів спрямованих на забезпечення наповнення бюджету коштами зі сплати єдиного внеску.
Одними з найактуальніших питань є вжиття заходів примусового погашення існуючої заборгованості зі сплати єдиного внеску, підвищення рівня заробітної плати на підприємствах, які нараховують заробітну плату на рівні або нижче законодавчо встановленого розміру мінімальної заробітної плати, а також визначення дієвих механізмів з виявлення неоформлених працівників.

ДФС у м. Києві стягнуто з одного зі столичних підприємств 4,2 млн грн податкового боргу
Київське приватне акціонерне товариство, яке працює у сфері машинобудування, вже більше 8 років самостійно не сплачувало ним же задекларовані грошові зобов’язання з податків, зборів та платежів, що стало причиною виникнення податкового боргу у сумі 4,2 млн гривень.
З метою погашення податкового боргу ГУ ДФС у м. Києві було направлено податкову вимогу та проведено опис ліквідного майна в податкову заставу (об’єкти нерухомості).
Згідно з нормами Податкового кодексу України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги та здійснюється на підставі рішення суду (крім випадків передбачених пунктом 95.5 статті 95 Податкового кодексу України).
Виставлення інкасових доручень до банківських установ, що обслуговують акціонерне товариство, з метою стягнення боргу не дало результату через недостатність коштів на рахунках для повного погашення боргу.
Єдиним можливим способом погасити податковий борг платника залишилося здійснити реалізацію майна, що перебуває у податковій заставі, на що згідно Податкового кодексу України потрібний дозвіл суду.
Після довготривалих судових процедур ГУ ДФС у м. Києві лише в червні 2018 року було отримано дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок заставного майна.
Усвідомлюючи всю серйозність ситуації, що склалася, та з метою недопущення реалізації майна, приватним акціонерним товариством після отримання зазначеного рішення суду, тобто у червні 2018 року, у повному обсязі погашено податковий борг.
Отже, враховуючи даний приклад, можна зробити висновок, що підприємства починають сплачувати борги тільки після того, коли справа доходить до реалізації власного майна.
Загалом, протягом січня-липня 2018 року за рахунок вжитих заходів підрозділами погашення боргу ДФС забезпечено скорочення податкового боргу та упереджено його зростання на 9,8 млрд грн. Самостійно сплачено боржниками після проведення з ними упереджувальних заходів стягнення – 2,6 млрд гривень.

Нерезидент надає транспортно-експедиторські послуги на території України: порядок оподаткування ПДВ
Відповідно до ст. 208 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) при отриманні послуг на митній території України від нерезидента, їх отримувач повинен нарахувати ПДВ за основною ставкою на базу оподаткування, визначену згідно з п. 190.2 ст. 190 ПКУ. Сума нарахованого ПДВ включається до складу податкових зобов’язань податкової декларації з ПДВ за відповідний звітний період.
При цьому, отримувач послуг – платник ПДВ у порядку, визначеному ст. 201 ПКУ, складає податкову накладну із зазначенням суми нарахованого ним податку, яка є підставою для віднесення сум ПДВ до податкового кредиту в встановленому порядку. Якщо отримувач послуг не зареєстровано як платника ПДВ, то податкова накладна не виписується. Форма розрахунку податкових зобов’язань такого отримувача послуг затверджена у вигляді додатка до податкової декларації з ПДВ.
Звертаємо увагу, що Узагальнюючою податковою консультацією щодо порядку оподаткування податком на додану вартість транспортно-експедиторської діяльності, затвердженою наказом ДПС України від 06.07.2012 № 610, яка є чинною, визначено, що у випадку надання транспортно-експедиторських послуг, послуг перевезення чи інших допоміжних у транспортній діяльності послуг, нерезидентами України необхідно враховувати правила оподаткування, встановлені ст. 208 ПКУ.

Податкова декларація з рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів подається і за періоди, коли відсутній об’єкт оподаткування
Відповідно до пп. 256.11.1 п. 256.11 ст. 256 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) сума рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів (далі – рентна плата) обчислюється суб’єктами лісових відносин, які видають спеціальні дозволи, і зазначається у таких дозволах.
Рентна плата сплачується лісокористувачами щокварталу рівними частинами від суми рентної плати, зазначеної в спеціальних дозволах, виданих у відповідному календарному році, крім сум рентної плати, сплачених відповідно до підпунктів «а» і «б» пп. 256.11.6 п. 256.11 ст. 256 ПКУ (абзац другий п. 257.5 ст. 257 ПКУ).
Згідно з п. 256.11.6 п. 256.11 ст. 256 ПКУ лісокористувачі щокварталу складають податкову декларацію з рентної плати наростаючим підсумком з початку року, за винятком:
а) лісокористувачів, якими до отримання лісорубних та лісових квитків рентна плата вноситься в каси суб’єктів лісових відносин, які їх видають:
фізичних осіб, а також фізичних осіб – підприємців, яким видано лісорубні та лісові квитки;
лісокористувачів (крім фізичних осіб – підприємців, яким видано лісові квитки), у яких сума рентної плати в лісорубному чи лісовому квитках не перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня року, в якому сплачується рентна плата;
б) лісокористувачів з іншої області, які сплачують рентну плату повністю до видачі їм спеціального дозволу за місцезнаходженням лісової ділянки, на якій здійснюється заготівля деревини.
Наявність об’єктів оподаткування або показників, що підлягають декларуванню, визначає обов’язок платника податків подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є (п. 49.2 ст. 49 ПКУ).
Таким чином, оскільки рентна плата сплачується лісокористувачами щокварталу рівними частинами від суми рентної плати, зазначеної в спеціальних дозволах, виданих у відповідному календарному році, то суб’єкт господарювання, зареєстрований платником рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів, повинен подавати до контролюючого органу податкову декларацію з рентної плати до кінця звітного (податкового) року, у тому числі коли у деяких звітних (податкових) періодах звітного (податкового) року відсутній об’єкт оподаткування (не здійснювалася заготівля деревини).

До уваги «єдинників», реєстрація яких, як платників ПДВ, анульована!
Згідно з пп. 5 п. 293.8 ст. 293 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у разі анулювання реєстрації платника ПДВ у порядку, встановленому розділом V ПКУ, платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату єдиного податку за ставкою у розмірі 5 відсотків (для платників єдиного податку третьої групи) або відмовитися від застосування спрощеної системи оподаткування шляхом подання заяви щодо зміни ставки єдиного податку чи відмови від застосування спрощеної системи оподаткування не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу, в якому здійснено анулювання реєстрації платником ПДВ.
Отже, платник єдиного податку третьої групи, який з початку року обрав ставку єдиного податку у розмірі 3-х відсотків, що передбачає сплату ПДВ, та якому протягом звітного кварталу було анульовано реєстрацію платника ПДВ, застосовує у такому звітному кварталі ставку єдиного податку у розмірі 3-х відсотків та не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу зобов’язаний подати заяву щодо переходу на сплату єдиного податку за ставкою у розмірі 5-ти відсотків, що передбачає включення ПДВ до складу єдиного податку, або заяву щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування.
Оскільки нормами глави 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розділу XIV ПКУ не передбачено окремого терміну подання заяви щодо зміни ставки єдиного податку чи відмови від застосування спрощеної системи оподаткування після закінчення терміну, передбаченого пп. 5 п. 293.8 ст. 293 ПКУ, то платник єдиного податку третьої групи, якому анульовано реєстрацію платника ПДВ, всередині останнього місяця кварталу або в останні дні кварталу, буде перебувати на спрощеній системі оподаткування та застосовувати ставку єдиного податку у розмірі 3-х відсотків у кварталі, в якому анульовано реєстрацію платника ПДВ, та у наступному кварталі, в якому у визначені ПКУ строки, буде подано заяву щодо переходу на сплату єдиного податку за ставкою у розмірі 5-ти відсотків або заяву щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування.

Податковий борг юридичної особи, яка ліквідується, у разі недостатності майна погашається за рахунок майна засновників
Відповідно до п. 97.3 ст. 97 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями у разі, якщо внаслідок ліквідації платника податків частина його грошових зобов’язань чи податкового боргу залишається непогашеною у зв’язку з недостатністю майна, така частина погашається за рахунок майна засновників або учасників такого підприємства, якщо вони несуть повну або додаткову відповідальність за зобов’язаннями платника податків згідно із законом, у межах повної або додаткової відповідальності, а в разі ліквідації філії, відділення чи іншого відокремленого підрозділу юридичної особи – за рахунок юридичної особи незалежно від того, чи є вона платником податку, стосовно якого виникло грошове зобов’язання або виник податковий борг такої філії, відділення, іншого відокремленого підрозділу.

Про підсумки декларування податку на прибуток за І півріччя 2018 року
В інформаційному агентстві «Мост-Днепр» відбулась прес-конференція на тему: «Податок на прибуток» за участі заступника начальника управління податків і зборів з юридичних осіб – начальника відділу адміністрування податку на прибуток ГУ ДФС у Дніпропетровській області Віталія Мироненка.
Він проінформував, що 09 серпня поточного року пройшло декларування податку на прибуток за підсумками І півріччя 2018 року.
«Зазначу, що на поточний час до контролюючих органів області подано 2367 декларацій з податку на прибуток.
У порівнянні з відповідним періодом минулого року кількість квартальних платників збільшилась на 350 суб’єктів господарювання (за І півріччя 2017 року надано 2017 декларацій).
Сума позитивних нарахувань склала – 449,5 мільйонів гривень, що на 155,2 мільйони гривень більше, ніж за підсумками І півріччя 2017 року. Надходження податку за наслідками декларування в порівнянні з минулим роком збільшилися у 2 рази та склали 405 мільйонів гривень (у серпні 2017 року надходження склали – 194,6 мільйона гривень).
Від’ємні нарахування податку сформували 96 суб’єктів господарювання на загальну суму 7,0 мільйонів гривень.
Слід зазначити, що у порівнянні з відповідним періодом минулого року кількість збиткових підприємств та сума збитків зменшилась та складає 448 суб’єктів господарювання на загальну суму 25 мільярдів 529,4 мільйонів гривень (у І півріччі 2017 року 393 суб’єкти господарювання задекларували збитки у розмірі – 26 мільярдів 149,8 мільйона гривень). Основною причиною збиткової діяльності є віднесення на зменшення фінансового результату збитків минулих періодів, які склали за підсумками 2017 року 28 мільярдів 996,1 мільйонів гривень», - повідомив Віталій Мироненко.
Підводячи підсумки декларування податку на прибуток за І півріччя 2018 року Віталій Мироненко відмітив позитивну динаміку в декларуванні податку на прибуток та збільшенні обсягів надходжень цього податку. Зазначене є важливою складовою бюджетного процесу, оскільки на такий податок доводиться біля третини всіх платежів від підприємств області до загального фонду держбюджету.







Версія для друку Написати листа

Про цей сайт | Запитання | Адміністратор