www.kriv-rn.dp.gov.ua
ГОЛОВНА СТОРІНКА МАПА САЙТУ ДОПОМОГА Субота, 30 травня 2020 року
Що нового на сайті ?

Архів публікацій
Криворізський район >> За даними 2020 року
Карантинні нововведення для бізнесу. Які нюанси треба знати?
Версія для друку Написати листа
Інформаційний лист № 7.

Карантинні нововведення для бізнесу. Які нюанси треба знати?
Державна податкова служба України продовжує серію публікацій інформаційних листів. У сьомому випуску читайте про нововведення для бізнесу відповідно до Закону України від 17березня 2020 року № 533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID – 19)».
У випуску – на які саме штрафні санкції розповсюджується звільнення від відповідальності платників податків за порушення податкового законодавства, здійснені протягом періоду з 01 березня по 31 травня 2020 року, чи будуть застосовуватися штрафні санкції за заниження податкових зобов’язань, а також нараховуватись пеня за несвоєчасну сплату.
Крім того, пропонуємо дізнатися, на який період запроваджено мораторій на проведення перевірок, що буде з перевірками, розпочатими до 18 березня 2020 року, які ще не завершені.
Також поінформуємо щодо зміненого терміну подання річної податкової декларації про майновий стан і доходи, розкажемо хто звільняється від нарахування та плати за землю, а також від нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
Цікавою стане і тема щодо зміни термінів запровадження нових правил використання РРО.
Інформаційний лист можна скачати за посиланням
https://tax.gov.ua/data/material/000/322/412719/Informaciyniy_list_7.pdf

Сергій Верланов про реалізацію Закону України № 533-IX
На офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/videogalereya/prezentatsii/6014.html можливо ознайомитись з відповідями Сергія Верланова на запитання про реалізацію Закону України від 17.03.2020 № 533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID – 19)», нещодавно прийнятого Верховною Радою України для підтримки бізнесу під час пандемії.

Проведення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби: нарахування та сплата єдиного внеску ФОП
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників, що відповідно до п. 9№.10 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) тимчасово звільняються від нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) особи, зазначені у підпунктах п. 4, 5 та 5частини 1 ст. 4 Закону № 2464, а саме: фізичні особи – підприємці (ФОП), особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та члени фермерського господарства) в частині сум, що підлягають нарахуванню, обчисленню та сплаті такими особами за періоди з 01 березня по 31 березня та з 01 квітня по 30 квітня 2020 року за себе.
При цьому положення абзацу другого п. 2 частини 1 ст. 7 Закону № 2464 щодо таких періодів для таких осіб не застосовуються.
Такі особи можуть прийняти рішення про нарахування, обчислення та сплату єдиного внеску за періоди з 01 березня по 31 березня та з 01 квітня по 30 квітня 2020 року у розмірах та порядку, визначених Законом № 2464.
У такому разі, інформація про сплачені суми зазначається у звітності про нарахування єдиного внеску, за звітний період, визначений для таких осіб Законом № 2464.
Норми запроваджені Законом України від 17 березня 2020 року № 533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» і вони набули чинності 18.03.2020.

Фізособа, яка одночасно з доходами у вигляді пенсії отримує доходи у вигляді заробітної плати, має право на ПСП
Нагадуємо, що право платників податків на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги (далі – ПСП) та розміри ПСП визначені ст. 169 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
ПСП застосовується до нарахованого платнику податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) місячного доходу у вигляді заробітної плати тільки за одним місцем його нарахування (виплати) (п.п. 169.2.1 п. 169.2 ст. 169 ПКУ).
Платник ПДФО подає роботодавцю заяву про самостійне обрання місця застосування податкової соціальної пільги (п.п. 169.2.2 п. 169.2 ст. 169 ПКУ).
Разом з цим, згідно з п.п. 169.2.3 п. 169.2 ст. 169 ПКУ ПСП не може бути застосована до:
доходів платника ПДФО, інших ніж заробітна плата;
заробітної плати, яку платник ПДФО протягом звітного податкового місяця отримує одночасно з доходами у вигляді стипендії, грошового чи майнового (речового) забезпечення учнів, студентів, аспірантів, ординаторів, ад’юнктів, військовослужбовців, що виплачуються з бюджету;
доходу самозайнятої особи від провадження підприємницької діяльності, а також іншої незалежної професійної діяльності.
З урахуванням зазначеного, фізична особа, яка одночасно з доходами у вигляді пенсії з Пенсійного фонду України отримує доходи у вигляді заробітної плати, має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму ПСП за умови дотримання вимог п.п. 169.1 ст. 169 ПКУ та подання роботодавцю заяви про застосування такої пільги.

Земельна ділянка, що знаходилась у власності ФОП, у січні поточного року перейшла у власність іншої особи: чи подає такий ФОП декларацію?
Криворізьке північне управління повідомляє, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій.
Норми встановлені п.п. 286.2 ст. 286 ПКУ.
Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру (п. 286.1 ст. 286 ПКУ).
Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (п. 287.1 ст. 287 ПКУ).
У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році (п. 287.1 ст. 287 ПКУ).
Водночас абзацом другим п. 286.5 ст. 286 ПКУ визначено, що у разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника – юридичної або фізичної особи до іншого протягом календарного року податок сплачується попереднім власником за період з 01 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначену земельну ділянку, а новим власником – починаючи з місяця, в якому він набув право власності.
Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III із змінами та доповненнями (далі – ЗКУ) право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Статтею 126 ЗКУ визначено, що право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України від 01 липня 2004 року № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 1952).
Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень – це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (п. 1 частини першої ст. 2 Закону № 1952).
Якщо фізична особа – підприємець (далі – ФОП) станом на 01 січня поточного року мала у власності земельну ділянку (правовстановлюючі документи були оформлені на ФОП), то у разі переходу права власності на таку земельну ділянку до іншого власника в січні поточного року, такий ФОП не подає до контролюючого органу податкову декларацію з плати за землю на поточний рік. При цьому платником земельного податку з 01 січня поточного року є новий власник земельної ділянки, який в цьому місяці набув право власності на земельну ділянку.

До уваги фізичних осіб – платників транспортного податку!
Нагадуємо, що обчислення суми транспортного податку (далі – податок) з об’єкта/об’єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації такого платника податку.
Норми визначені п.п. 267.6.1 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Згідно з п.п. 267.6.2 п. 267.6 ст. 267 ПКУ податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 01 липня року базового податкового (звітного) періоду (року). Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, податок сплачується фізичною особою – платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.
Нарахування податку та надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень про сплату податку фізичним особам – нерезидентам здійснюють контролюючі органи за місцем реєстрації об’єктів оподаткування, що перебувають у власності таких нерезидентів.
Отже, оскільки сума грошового зобов’язання розраховується контролюючим органом, то платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов’язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому ПКУ (п. 54.5 ст. 54 ПКУ).

Важливо знати: інформація для фізичних осіб, які одноосібно обробляють земельні ділянки
Криворізьке північне управління нагадує, що статтею 67 Конституції України встановлено: кожен громадянин зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом та щорічно подавати до контролюючих органів за місцем реєстрації декларацію про свій майновий стан і доходи (далі – Декларація) за минулий рік у порядку, встановленому законом.
Порядок декларування доходів, одержаних фізичними особами, регулюється нормами Податкового кодексу України (далі – ПКУ), відповідно до норм якого подавати Декларації зобов’язані і одноосібники, які самостійно обробляють власні земельні ділянки (паї) загальною площею понад 2 гектари та отримують доходи від продажу сільськогосподарської продукції (п.п. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 ПКУ).
Для фізичних осіб встановлено граничні строки подання податкових Декларацій, а саме: відповідно до п.п. 49.18.4. п. 49.18 ст. 49 ПКУ громадяни зобов’язані подати Декларації – до 1 травня року, що настає за звітним (за 2019 рік Декларація подається не пізніше 30 квітня 2020 року).
Крім того, при отриманні у 2019 році доходів від здавання в оренду (суборенду, емфітевзис) земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю іншій фізичній особі – орендарю, яка не є податковим агентом (самозайнятою особою), орендодавець (громадянин –одноосібник) визначає свої податкові зобов’язання за результатами такого року у річній податковій Декларації та сплачує податок з таких доходів за своєю податковою адресою.
Доходи від продажу сільськогосподарської продукції, вирощеної на власних земельних ділянках площею понад 2 гектари, та доходи від надання власних земельних ділянок в оренду іншій фізичній особі підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) за ставкою 18 % та військовим збором за ставкою 1,5 %.
Самостійно сплатити узгоджені податкові зобов’язання платники ПДФО зобов’язані до 01 серпня року, що настає за звітним.
Додатково повідомляємо, що фізичні особи, які одноосібно обробляють земельні ділянки (паї) та отримують доходи від продажу власної сільськогосподарської продукції, мають можливість здійснювати таку діяльність з вирощування сільськогосподарських культур, зареєструвавшись суб’єктами господарювання – фізичними особами підприємцями, зі сплатою відповідних податків і зборів до бюджету та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування – до відповідних цільових фондів, згідно з вимогами чинного законодавства.
Звертаємо увагу, що згідно з п.п. 47.1.2. п. 47.1 ст. 47 ПКУ відповідальність за складання податкової звітності несуть фізичні особи – платники податків та їх законні чи уповноваженні представники у випадках, передбачених законом.
Так, порушення податкової дисципліни тягне за собою накладення штрафів, а саме платники податків несуть, зокрема:
відповідальність, передбачену нормами ПКУ: у разі подання податкової Декларації з порушенням граничних термінів або неподання податкової Декларації застосовується штрафна санкція, передбачена п. 120.1 ст. 120 ПКУ – накладається штраф у розмірі 170 грн, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання;
адміністративну відповідальність, передбачену ч. 1 ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення, зокрема за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб’єкта господарювання, що тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто від 17 000 грн до 34 000 грн, з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення, чи без такої.
Варто відзначити, що власники земельних часток (паїв), які самостійно обробляють свої ділянки, вирощують на них сільськогосподарську продукцію, реалізовують її, тобто є учасниками товарного сільськогосподарського виробництва (не будучи при цьому зареєстрованими суб’єктами господарювання або фізичними особами – підприємцями, або фермерськими господарствами) не є соціально захищеними.
Працюючи роками на своїй землі та не сплачуючи єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, селяни – одноосібники не формують свій трудовий стаж і тим самим позбавляють себе соціальних гарантій на випадок тимчасової втрати працездатності, пенсійного забезпечення тощо.
Враховуючи вищевикладене, за результатами 2019 року фізичним особам, які здійснюють вищезазначені види діяльності, необхідно подати Декларацію та сплатити податки вчасно та у повному обсязі відповідно до норм податкового законодавства, адже наповнення державного бюджету, реалізація завдань та функцій держави безпосередньо залежать від ефективного виконання усіма суб’єктами податкового права податкового обов’язку.

Режим роботи контакт-центру ДПС у період карантину
Контактний центр Державної податкової служби України продовжує надання консультативних послуг платникам податків. Отримати інформаційно-довідкові послуги можна за телефоном 0 800 501 007 з 10.00 до 17.00 (крім суботи, неділі та святкових днів).
У неробочий час є можливість залишити запитання за допомогою сервісу «Залиште питання – ми Вам зателефонуємо».
Також надіслати запитання та повідомлення можна на електронну адресу idd@tax.gov.ua.
Звертаємо увагу, що за допомогою Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (ЗІР) платники мають змогу отримати відповіді на питання, які їх цікавлять, у будь-який зручний для них час.
Скористатись ЗІР можна через офіційний вебпортал ДПС або безпосередньо у мережі Інтернет за адресою http://zir.tax.gov.ua/.
Мобільні додатки ЗІР можна безкоштовно завантажити через інтернет-магазини App Store та Google Play.
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/412552.html

До уваги платників!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників інформацію про можливість отримання послуг кваліфікованого електронного підпису не лише через АЦСК ІДД ДПС.
Так, платники мають можливість отримати кваліфікований електронний підпис, звернувшись до будь-яких інших кваліфікованих надавачів електронних довірчих послуг, перелік яких розміщено на сайті центрального засвідчувального органу Міністерства цифрової трансформації України (czo.gov.ua) у розділі «Довірчі послуги».

Змінено Порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів
Повідомляємо, що 20.03.2020 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 27.12.2019 № 577 «Про затвердження Змін до Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 05.03.2020 за № 244/34527 (далі – Наказ № 577).
Наказ № 577 розроблено відповідно, зокрема до постанови Правління Національного банку України від 28 грудня 2018 року № 162 «Про запровадження міжнародного номера банківського рахунку (IBAN) в Україні».
Так, відповідно до змін, затверджених Наказом № 577, абзац третій пункту 5 розділу I Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року № 787 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 25.09.2013 за № 1650/24182) (зі змінами) (далі – Порядок) викладено у новій редакції, а саме:
«У разі повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДПС, органи Державної митної служби, до Казначейства подається висновок, погоджений з відповідним місцевим фінансовим органом, у випадках повернення податків, зборів, пені, платежів, що зараховані до місцевих бюджетів або підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами. Надання та погодження висновку здійснюється відповідно до Порядку інформаційної взаємодії Державної фіскальної служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 11 лютого 2019 року № 60, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08 квітня 2019 року за № 370/33341, та Порядку повернення авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18 липня 2017 року № 643, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09 серпня 2017 року за № 976/30844».
Також розділ І Порядку доповнено новим пунктом 92 такого змісту:
«Повернення помилково або надміру зарахованих до місцевих бюджетів коштів з рахунків, відкритих для зарахування міжбюджетних трансфертів, здійснюється органами Казначейства на підставі листа відповідного місцевого фінансового органу за підписом керівника (його заступника), скріпленим гербовою печаткою, з обов’язковим зазначенням такої інформації: обґрунтування необхідності повернення коштів з бюджету, сума платежу, що підлягає поверненню, реквізити рахунку, на який необхідно перерахувати кошти, дата та номер документа на переказ, який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.»
Наказ № 577 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 20.03.2020 № 22.

До уваги платників ПДВ!
Відповідно до вимог п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування (далі – ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) може бути зупинена у порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 зі змінами і доповненнями (далі – Порядок № 1246). Згідно з п. 19 Порядку № 1246 ПН/РК, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:
прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію ПН/РК;
набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію ПН/РК (у разі надходження до ДПС відповідного рішення);
неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації ПН/РК.
Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за № 1245/34216 (далі – Порядок № 520).
Пунктом 2 Порядку № 520 визначено, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі – комісія регіонального рівня).
Комісія регіонального рівня протягом п’яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до п. 4 Порядку № 520, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН та надсилає його платнику ПДВ в порядку, встановленому ст. 42 ПКУ (п. 3 Порядку № 520).
Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН набирає чинності в день прийняття відповідного рішення згідно з п. 12 Порядку № 520.
Водночас, рішення про відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН може бути оскаржено в адміністративному та судовому порядку.
Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – Порядок № 1165).
Згідно з п. 18 Порядку № 1165 задоволення скарги є підставою для реєстрації зазначених у скарзі ПН/РК в ЄРПН з урахуванням вимог п. 2001.3 ст. 2001 ПКУ.
Якщо рішення щодо скарги не надсилається платнику ПДВ протягом строку, визначеного п. 56.23 ст. 56 ПКУ, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника ПДВ з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку (п. 16 Порядку № 1165).
Вже подані для реєстрації у ЄРПН ПН/РК, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день настання однієї з таких подій:
прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію ПН/РК;
задоволення скарги щодо рішення про відмову в реєстрації ПН/РК;
ненадсилання платнику ПДВ протягом строку, визначеного п. 56.23 ст. 56 ПКУ, рішення щодо скарги на рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації ПН/РК;
набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію ПН/РК (у разі надходження до ДПС відповідного рішення);
неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації ПН/РК.

Суб’єкт господарювання, що не здійснює діяльність у вихідні, інформацію по дротових або бездротових каналах зв’язку не подає
Звертаємо увагу, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані подавати до контролюючих органів звітність, пов’язану із застосуванням реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) та розрахункових книжок, не пізніше 15 числа наступного за звітним місяця у разі, якщо п. 7 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) не передбачено подання інформації по дротових або бездротових каналах зв’язку.
Суб’єкти господарювання, які використовують РРО (крім електронних таксометрів, автоматів з продажу товарів (послуг) та РРО, що застосовуються для обліку та реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти) подають до контролюючих органів по дротових або бездротових каналах зв’язку електронні копії розрахункових документів і фіскальних звітних чеків, які містяться на контрольній стрічці в пам’яті РРО або в пам’яті модемів, які до них приєднані.
Суб’єкти господарювання, які використовують такі РРО, як електронні таксометри, автомати з продажу товарів (послуг) та РРО, що застосовуються для обліку та реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, подають до контролюючих органів по дротових або бездротових каналах зв’язку інформацію про обсяг розрахункових операцій, виконаних у готівковій та/або в безготівковій формі, або про обсяг операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, яка міститься в фіскальній пам’яті зазначених РРО.
Норми встановлені п. 7 ст. 3 Закону № 265.
Пунктом 9 ст. 3 Закону № 265 встановлено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі громадського харчування та послуг зобов’язані щоденно друкувати на РРО (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг)) фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій.
Пунктом 13 Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 2006 року № 833 (із змінами), передбачено, що у разі закриття торговельного об’єкта для проведення санітарних заходів, ремонту, технічного переобладнання та проведення інших робіт суб’єкт господарювання повинен розмістити поряд з інформацією про режим роботи оголошення про дату та період закриття.
Підпунктом 3.1.2 п. 3.1 Вимог щодо створення контрольної стрічки в електронній формі у реєстраторах розрахункових операцій та модемів для передачі даних та Порядку передачі електронних копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків реєстраторів розрахункових операцій дротовими або бездротовими каналами зв’язку до органів державної податкової служби, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 08.10.2012 № 1057 визначено, що РРО з модемом повинен забезпечувати автоматичну із заданою сервером обробки інформації періодичністю передачу контрольно-звітної інформації до сервера обробки інформації за протоколом передачі інформації (для РРО з контрольною стрічкою в електронній формі та електронних контрольно-касових реєстраторів, у тому числі передачу інформації про кожен надрукований розрахунковий документ).
Враховуючи визначене вище, інформація про відсутність проведення протягом дня розрахункових операцій в автоматичному режимі передається до сервера обробки інформації. Якщо суб’єкт господарювання не здійснює діяльності у конкретні дні (вихідні, святкові дні, ремонт на господарській одиниці тощо), що підтверджується відповідним наказом, то РРО не застосовуються та інформація по дротових або бездротових каналах зв’язку не подається.

Спадковий договір: у кого виникає дохід?
Нормами ст. 1 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями (далі – ЦКУ) встановлено, що цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.
Поняття та види договору визначено ст. 626 ЦКУ.
За спадковим договором одна сторона (набувач) зобов’язується виконувати розпорядження другої сторони (відчужувача) і в разі його смерті набуває право власності на майно відчужувача (ст. 1302 ЦКУ).
Згідно з п. 1 ст. 1304 ЦКУ спадковий договір укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, а також державній реєстрації у Спадковому реєстрі в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.
На майно, визначене у спадковому договорі, нотаріус, який посвідчив цей договір, накладає заборону відчуження (ст. 1307 ЦКУ).
Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Податковим кодексом України (далі – ПКУ) (ст. 1 ПКУ).
Відповідно до п.п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 ПКУ дохід з джерелом його походження з України – це будь-який дохід, отриманий, зокрема, резидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.
Оподаткування доходів фізичних осіб встановлено розділом ІV ПКУ, відповідно до ст. 162 якого платником податку на доходи фізичних осіб є, зокрема, фізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.
Згідно з п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 ПКУ об’єктом оподаткування резидента є, зокрема загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого включаються, зокрема інші доходи, крім зазначених у ст. 165 ПКУ із застосуванням ставки податку 18 % (п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164, п. 167.1 ст. 167 ПКУ).
Враховуючи вищевикладене, спадковий договір є правочином, що покладає на його сторін (набувача та відчужувача) взаємні зобов’язання, тому дохід у розумінні ПКУ виникає як у відчужувача в залежності від умов цього договору так і у набувача після смерті відчужувача.

Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» начальника управління податкових сервісів Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Алли Свірської на тему «Перевага подання звітності в електронному вигляді»
Днями відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Перевага подання звітності в електронному вигляді».
На питання платників відповіла начальник управління податкових сервісів Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Алла Свірська.
Питання 1. Які переваги подання податкової звітності в електронному вигляді?
Відповідь: Подання податкової звітності в електронному вигляді має багато переваг як для платників податків, так і для податкової служби, зокрема платники податків отримують:
- економію робочого часу;
- немає необхідності відвідувати податкову інспекцію;
- економію власних коштів на придбання звітних документів;
- оперативне оновлення версій документів звітності;
- гарантію автоматичної перевірки підготовлених документів на наявність арифметичних помилок та описок;
- звітність, надіслана до податкового органу електронною поштою через мережу Інтернет із застосуванням кваліфікованого електронного підпису, не потребує дублювання на паперових носіях, а також їх зберігання;
- підтвердження доставки звітності (податковий орган надсилає квитанції про отримання податкової декларації каналами телекомунікаційного зв’язку);
- конфіденційність інформації;
- суттєве скорочення термінів проведення перевірки щодо правомірності заявлених до відшкодування сум ПДВ та забезпечення своєчасного їх відшкодування платнику податку;
- можливість проведення звірки щодо платежів та відстеження наявності податкового боргу в електронному вигляді.
Питання 2. Яким чином платник податків набуває статусу суб’єкта електронного документообігу?
Відповідь: Для набрання статусу суб’єкта електронного документообігу та користування сервісами електронного кабінету, платнику податків необхідно:
- отримати кваліфікований електронний підпис у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, банку та інших установах;
- зареєструватися користувачем електронного кабінету, розміщеного на сайті ДПС України, за допомогою отриманого кваліфікованого електронного підпису;
- надіслати засобами електронного зв’язку Заяву про приєднання до договору про визнання електронних документів;
- після отримання підтвердження про приєднання до системи електронного документообігу – платник податків набуває статусу суб’єкта електронного документообігу та має можливість користуватися сервісами електронного кабінету.
Питання 3. Де можливо отримати кваліфікований електронний підпис?
Відповідь: Отримати кваліфікований електронний підпис можливо у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, банку та інших установах.
На теперішній час отримати безкоштовні кваліфіковані електронні підписи у Дніпропетровській області можливо у наступних пунктах Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДПС:
- м. Дніпро, просп. Слобожанський, буд. 95а (Лівобережна ДПІ);
- м. Дніпро, просп. Богдана Хмельницького, буд. 25 (Шевченківська ДПІ);
- м. Кривий Ріг, просп. Героїв – підпільників, буд. 42 (Криворізька північна ДПІ).
Питання 4. Які умови та режим роботи сервісу «Електронний кабінет»?
Відповідь: Хочу звернути увагу на функціонування сервісу «Електронний кабінет» (https://cabinet.tax.gov.ua/), яким можливо скористатись цілодобово як з персональних комп’ютерів так і з смарт-пристроїв, сервіс працює безкоштовно.
Питання 5. Що є підтвердженням про прийняття або відмову у прийнятті електронного документу?
Відповідь: Друга квитанція є підтвердженням про прийняття (реєстрацію) або повідомленням про неприйняття в контролюючому органі електронного документа. В другій квитанції зазначаються реквізити прийнятого (зареєстрованого) або неприйнятого (із зазначенням причини) електронного документа, результати обробки в контролюючому органі (дата та час прийняття або неприйняття, реєстраційний номер, дані про автора та підписувача електронного документа та автора квитанції).

Затверджено перелік лікарських засобів, які звільняються від сплати ввізного мита та від оподаткування ПДВ в умовах дії карантину
Повідомляємо, що 21.03.2020 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 20 березня 2020 року № 224 «Про затвердження переліку лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), які звільняються від сплати ввізного мита та операції з ввезення яких на митну територію України звільняються від оподаткування податком на додану вартість» (далі – Постанова № 224).
Постанову № 224 розроблено відповідно до п 71 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та п. 96 розділу XXI «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України (далі – МКУ).
Постанова № 224 діє протягом строку дії п. 71 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ та пункту 96 розділу XXI «Прикінцеві та перехідні положення» МКУ.
Постанову опубліковано в офіційному виданні «Урядовий кур’єр» від 21.03.2020 № 55 та розміщено на сайті єдиному вебпорталі органів виконавчої влади України «Урядовий портал» за посиланням
https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-zatverdzhennya-pereliku-likarskih-zasobiv-medichnih-virobiv-taabo-224200320

Відеоурок від податкової № 2.
Податкова декларація платника єдиного податку – ФОПа 3 групи за квартал
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що на головній сторінці офіційного вебпорталу ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/videogalereya/prezentatsii-ta-inshi/6018.html розміщено відеоурок № 2.
Так, податкова служба продовжує серію відеоуроків, в яких роз’яснює як правильно користуватися електронними сервісами. Відеоурок № 2 присвячено заповненню квартальної декларації фізичними особами – платниками єдиного податку, які перебувають на ІІІ групі.
Подати таку декларацію ФОПи можуть за допомогою приватної частини Електронного кабінету. Нагадуємо, щоб увійти до приватної частини необхідно скористатися електронним ключем.
У відео ви дізнаєтеся, як укласти з податковою договір про визнання електронних документів, який потрібний для заповнення декларації, та як заповнити саму податкову декларацію.
Закликаємо платників користуватися електронними сервісами та не виходити з дому без зайвої потреби.

Податок на додану вартість: підсумки декларування в березні
Державна податкова служба України, незважаючи на несприятливі зовнішні фактори, продовжує підвищувати ефективність своєї роботи. Найкраще це можна продемонструвати на прикладі найбільш складного та чутливого до якості адміністрування податку – податку на додану вартість.
При зменшенні бази оподаткування (обсягу оподаткованих операцій) у лютому 2020 року до лютого 2019 року на майже 30 млрд грн (– 4,3 %) задекларовані до сплати суми ПДВ зросли на 100 млн грн (+ 0,5 %). Тобто тенденція зростання нарахувань ПДВ випереджаючими темпами, порівняно з темпами зростання економіки, яку демонструвала Державна податкова служба України з перших місяців своєї роботи, зберігається і зараз. Цих результатів вдалося досягти завдяки підвищенню якості аналізу надходжень податку, ефективності адміністрування та впровадження нової системи моніторингу відповідності податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризиків.
Зростання задекларованих сум ПДВ відбулось попри суттєве зменшення декларування бюджетоформуючими платниками групи НАК «Нафтогаз України». Так, у березні 2019 року (за деклараціями лютого) цими підприємствами було задекларовано ПДВ 4,5 млрд грн, тоді як у березні цього року лише 1,3 млрд гривень. Значне зменшення декларування підприємствами групи НАК «Нафтогаз України» зумовлене низькою ціною на газ та скороченням споживання через аномально теплу зиму.
Без урахування НАК «Нафтогаз України», АТ «Укргазвидобування», АТ «Укртрансгаз», ПАТ «Укрнафта» за підсумками лютого було задекларовано ПДВ на 3,3 млрд грн, або на 22,5 % більше, ніж у лютому минулого року. При цьому за цей самий період обсяг постачання скоротився на 0,7 %.
«Ці кошти надійшли до бюджету завдяки професійній роботі нашої команди. Податкова дякує усім платникам за добровільне декларування у цих складних для функціонування бізнесу умовах. Зі свого боку ми гарантуємо продовження ефективної боротьби з мінімізаційними схемами з ПДВ для того, щоб гроші, які зараз так необхідні нашій державі, у повному обсязі потрапили до бюджету, а чесний бізнес вчасно отримав відшкодування», – наголосив Голова ДПС Сергій Верланов.
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/412887.html

До уваги платників!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що Законом України від 17 березня 2020 року № 530-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникнення і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» встановлено: з дня оголошення карантину зупиняється перебіг строків звернення за отриманням адміністративних послуг та строків надання цих послуг, визначених законом. Від дня припинення карантину перебіг цих строків продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення.
На виконання зазначеної вище норми Державною податковою службою України та її територіальними органами призупиняється відлік перебігу строків звернення платників податків за наданням, в тому числі, адміністративних послуг, передбачених Законом України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» із змінами та доповненнями та, відповідно, призупиняється відлік строків надання цих послуг контролюючим органом.

Нові правила застосування РРО відтерміновано!
Нагадуємо, що 18.03.2020 набрав чинності Закон України від 17 березня 2020 року № 533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню короновірусної хвороби (COVID-19)» (далі – Закон № 533), яким внесено зміни до законів України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» та № 129-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг».
Внесеними Законом № 533 змінами для фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку другої – четвертої груп відтерміновано застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмних РРО, а також застосування штрафних санкцій, визначених п. 1 ст. 17 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон про РРО), а саме:
до 01 серпня 2020 року відтерміновано впровадження застосування програмних РРО;
до 01 січня 2021 року відтерміновано застосування РРО та/або програмних РРО для окремих видів діяльності;
до 01 квітня 2021 року відтерміновано запровадження обов’язкового використання РРО та/або програмних РРО для всіх платників єдиного податку другої – четвертої групи;
до 01 січня 2021 року відтерміновано застосування санкцій, визначених п. 1 ст. 17 Закону про РРО за порушення порядку проведення розрахункових операцій.
Нагадуємо, що Закон № 533 набрав чинності 18.03.2020.

Звільнення від подання податкової декларації про майновий стан і доходи
Повідомляємо, що обов’язок платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) з подання декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) вважається виконаним, відповідно до п. 179.2 ст. 179 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), якщо платник ПДФО отримував доходи:
від податкових агентів, які згідно з розділом IV ПКУ не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;
лише від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених розділом IV ПКУ;
від операцій продажу (обміну) майна, дарування в разі нотаріального посвідчення договорів, за якими був сплачений ПДФО відповідно до розділу IV ПКУ;
у вигляді об’єктів спадщини, які згідно з розділом IV ПКУ оподатковуються за нульовою ставкою ПДФО та/або з яких сплачено ПДФО відповідно до п. 174.3 ст. 174 ПКУ.
Крім того, п. 179.4 ст. 179 ПКУ визначає коло осіб, які звільняються від обов’язку подання податкової Декларації, а саме:
а) незалежно від виду й суми отриманих доходів платниками ПДФО, які:
● є малолітніми/неповнолітніми чи недієздатними особами й водночас перебувають на повному утриманні інших осіб (у т.ч. батьків) і/або держави станом на кінець звітного податкового року;
● перебувають під арештом або є затриманими чи засудженими до позбавлення волі, перебувають у полоні чи ув’язненні на території інших держав станом на кінець граничного строку подання Декларації;
● перебувають у розшуку станом на кінець звітного податкового року;
● перебувають на строковій військовій службі станом на кінець звітного податкового року;
б) в інших випадках, визначених розділом IV ПКУ.
При цьому додатково повідомляємо, що за 2019 рік платниками ПДФО, які зобов’язані подати Декларацію, така Декларація подається до 01 липня 2020 року. Відповідні зміни внесено до ПКУ Законом України від 17.03.2020 № 533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню короновірусної хвороби (COVID-19)».

Наполягайте на офіційному працевлаштуванні
Нагадуємо, що ст. 43 Конституції України передбачає право кожного громадянина на працю, що гарантує офіційне працевлаштування. Так, відповідно до зазначеної статті кожен громадянин має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
Отже, нагадуємо роботодавцям про необхідність офіційного оформлення трудових відносин з найманими працівниками та звертаємо увагу, що негативні наслідки застосування неоформленої праці для роботодавців, – це суттєва фінансова та адміністративна відповідальність, а також втрата репутації надійного партнера, яка є необхідною для розвитку й процвітання бізнесу, відчуття комфорту в його веденні.
Для найманих працівників нелегальні трудові відносини – це втрата соціальних виплат, серед яких перш за все – пенсії, виплати по лікарняних листах, виплати допомоги у зв’язку з втратою роботи тощо.
Кожен громадянин нашої країни має усвідомлювати, що офіційні трудові відносини гарантують захищене майбутнє, а офіційна заробітна плата забезпечує наповнення бюджетів та фондів соціального захисту громадян, сприяє формуванню бюджетів громад, на території яких вони здійснюють свою діяльність.

До уваги платників плати за землю – фізичних та юридичних осіб!
Законом України від 17 березня 2020 року № 533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», який набрав чинності 18.03.2020, підрозділ 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доповнено, зокрема п. 524.
Відповідно до п. 524 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ не нараховується та не сплачується за період з 01 березня по 30 квітня 2020 року плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, та використовуються ними в господарській діяльності.
При цьому платники плати за землю (крім фізичних осіб), які відповідно до п. 286.2 ст. 286 ПКУ подали податкову декларацію з плати за землю, мають право подати уточнюючу податкову декларацію, в якій відобразити зміни податкового зобов’язання із сплатити плату за землю за відповідні місяці.
Фізичним особам – платникам плати за землю перерахунок здійснюється контролюючим органом.

Про оскарження рішення про відповідність/невідповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника податку
Криворізьке північне управління звертає увагу платників ПДВ, що постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Порядок зупинення).
Відповідно до пункту 6 Порядку зупинення питання відповідності/невідповідності платника ПДВ критеріям ризиковості платника ПДВ розглядається комісією регіонального рівня.
Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника ПДВ з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника ПДВ, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника ПДВ, що свідчать про невідповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника податку.
Інформація та копії документів подаються платником ПДВ до ДПС в електронній формі засобами електронного зв’язку з урахуванням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 із змінами.
Інформацію та копії документів, подані платником ПДВ, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.
За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника податку, яке платник ПДВ отримує в Електронному кабінеті у день його прийняття.
Враховуючи викладене вище, для розгляду питання щодо виключення платника ПДВ з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника ПДВ, платнику необхідно подати документи, керуючись п. 6 Порядку зупинення.

Пожертвування неприбутковій організації фізична особа має можливість включити до податкової знижки
Криворізьке північне управління нагадує, що платник податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника ПДФО за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), суму коштів або вартість майна, переданих платником ПДФО у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, зареєстрованим в Україні та внесеним до Реєстру неприбуткових організацій та установ на дату передачі таких коштів та майна, у розмірі, що не перевищує 4 відсотки суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року.
Норми встановлені п.п. 166.3.2 п. 166.3 ст. 166 ПКУ.
Згідно із п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником ПДФО витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання).
При цьому, ст. 729 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами (далі – ЦКУ) передбачено, що пожертвою є дарування нерухомих та рухомих речей, зокрема грошей та цінних паперів, особам, встановленим частиною першою ст. 720 ЦКУ, для досягнення ними певної, наперед обумовленої мети.
Договір про пожертву є укладеним з моменту прийняття пожертви.
До договору про пожертву застосовуються положення про договір дарування, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином, для отримання фізичною особою права на податкову знижку у разі надання нею пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям одним із підтверджуючих документів, які необхідно надати платнику ПДФО контролюючому органу, є копія договору про пожертву.

ДПС оновила Опис АРІ фіскального сервера
Державна податкова служба продовжує доопрацювання АРІ фіскального сервера контролюючого органу з урахуванням пропозицій та зауважень, наданих його користувачами.
Розроблений ДПС Опис АРІ фіскального сервера контролюючого органу, який містить інформацію щодо режимів роботи ПРРО, включаючи офлайн, опис елементів даних, які використовуються в методах АРІ, ХML-формати розрахункового документа та фіскального звітного чека (z-звіту) тощо, було розміщено на офіційному вебпорталі ДПС та в Електронному кабінеті.
На сьогодні вже розширено функціонал щодо забезпечення роботи ПРРО в умовах відсутності зв’язку з фіскальним сервером контролюючого органу, зокрема – отримання діапазону фіскальних номерів, що присвоює ПРРО розрахунковим документам, фіскальним звітним чекам, відповідним повідомленням під час роботи в режимі офлайн, а також взаємодії ПРРО з фіскальним сервером після відновлення зв’язку.
ДПС пропонує подальше тестування цього АРІ розробникам програмних реєстраторів розрахункових операцій, які можуть бути запропоновані до використання після 01 серпня 2020 року. АРІ буде доопрацьовуватись ДПС до 01 серпня 2020 року. Пропозиції та зауваження до опису АРІ фіскального сервера контролюючого органу можна надіслати на електронну адресу: rro.api@tax.gov.ua.
Довідково.
Для тестування програмних реєстраторів розрахункових операцій з АРІ фіскального сервера контролюючого органу такий програмний реєстратор необхідно зареєструвати в Електронному кабінеті. Опис процедури реєстрації наведено в розділі «Програмний РРО (тестова версія)» (https://cabinet.tax.gov.ua/help/cashregs.html).
Нагадаємо, що термін набрання чинності Законом України від 20 вересня 2019 року № 128 з 19 квітня 2020 року змінено на 01 серпня 2020 року відповідно до Закону України від 17 березня 2020 року № 533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)».
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/413194.html

Відповіді на актуальні запитання щодо Електронних довірчих послуг
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників відповіді на актуальні запитання щодо Електронних довірчих послуг (ЕДП).
ЗАПИТАННЯ № 1. Де можна ознайомитись з інформацією щодо режиму роботи, розміщення пунктів обслуговування (відокремлених пунктів реєстрації) користувачів Кваліфікованого надавача ЕДП ІДД ДПС та переліком документів, необхідних для отримання ЕДП?
ВІДПОВІДЬ. Детальну інформацію щодо режиму роботи, розміщення пунктів обслуговування (відокремлених пунктів реєстрації) користувачів Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС (далі – КН ЕДП ІДД ДПС) можна отримати на офіційному інформаційному ресурсі КН ЕДП ІДД ДПС (www.acskidd.gov.ua) за посиланням Головна/«Контакти»/«Пункти обслуговування» або Головна/«Отримання електронних довірчих послуг»/«Пункти обслуговування».
Перелік документів, необхідних для отримання електронних довірчих послуг, наведено у розділі «Отримання електронних довірчих послуг» офіційного інформаційного ресурсу КНЕДП ІДД ДПС (www.acskidd.gov.ua /Головна/«Отримання електронних довірчих послуг»), у підрозділі «Підготовка документів та реєстрація».
ЗАПИТАННЯ № 2. Де можна ознайомитись з інформацією щодо повторного (дистанційного) формування сертифікатів за електронним запитом та за яких умов їх можна сформувати?
ВІДПОВІДЬ. Детальну інформацію щодо повторного (дистанційного) формування сертифікатів за електронним запитом розміщено на офіційному інформаційному ресурсі Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС (https://acskidd.gov.ua).
Повторне (дистанційне) формування сертифікатів за електронним запитом можна здійснити онлайн на офіційному інформаційному ресурсі КН ЕДП ІДД ДПС за посиланням: Головна/«Повторне (дистанційне) формування сертифікатів за електронним запитом»/ On-line (https://acskidd.gov.ua/manage-certificates) або за допомогою програмного забезпечення «ІІТ Користувач ЦСК-1».
Для початку використання сервісу повторного (дистанційного) формування сертифікатів за електронним запитом за допомогою програмного забезпечення «ІІТ Користувач ЦСК-1» платнику необхідно встановити актуальну версію безкоштовного програмного забезпечення «ІІТ Користувач ЦСК-1», яка доступна для завантаження за посиланням: Головна/«Повторне (дистанційне) формування сертифікатів за електронним запитом»/«За допомогою Користувача ЦСК» або Головна/«Отримання електронних довірчих послуг»/«Програмне забезпечення»/«Засіб кваліфікованого електронного підпису чи печатки - «ІІТ Користувач ЦСК-1»/«Інсталяційний пакет «ІІТ Користувач ЦСК-1.3.1 (версія:1.3.1.46)».
Додатково усім клієнтам КН ЕДП ІДД ДПС рекомендовано переглянути Відеоінструкцію по повторному формуванню сертифіката за електронним запитом (https://www.youtube.com/watch?v=aq606khOuYM&feature=youtu.be).
Також детальний опис по роботі сервісу та перелік можливих помилок розміщено у відповідних розділах Настанови користувача https://acskidd.gov.ua/download/manual/EU13OManualDPS.pdf#page=68 .
Слід зазначити, що скористатися сервісом повторного (дистанційного) формування сертифікатів зможуть лише ті користувачі, які мають:
- чинні сертифікати (наприклад, до закінчення строку чинності сертифікатів залишилось декілька днів);
- незмінні реєстраційні дані (ПІБ, адреса реєстрації місця проживання, код ЄДРПОУ організації тощо);
- особистий ключ доступний лише користувачу та не є скомпрометованим.
ЗАПИТАННЯ № 3. До якого відокремленого пункту реєстрації користувачів Кваліфікованого надавача ЕДП ІДД ДПС може звернутись платник податків для отримання ЕДП?
ВІДПОВІДЬ. Платник податків може звернутись до будь-якого відокремленого пункту реєстрації користувачів Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС для отримання електронних довірчих послуг.
При цьому ідентифікація фізичної особи, яка звернулася за отриманням послуги формування кваліфікованого сертифіката відкритого ключа, здійснюється за умови її особистої присутності.
З інформацією щодо режиму роботи, розміщення пунктів обслуговування (відокремлених пунктів реєстрації) користувачів КН ЕДП ІДД ДПС можна ознайомитись на офіційному інформаційному ресурсі КН ЕДП ІДД ДПС (www.acskidd.gov.ua) за посиланням Головна/«Контакти»/«Пункти обслуговування» або Головна/«Отримання електронних довірчих послуг»/«Пункти обслуговування».
ЗАПИТАННЯ № 4. Чи можливо здійснити первинну процедуру реєстрації в Кваліфікованого надавача ЕДП ІДД ДПС через мережу Інтернет без особистої присутності в центрі?
ВІДПОВІДЬ. Первинна процедура отримання електронних довірчих послуг від Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС не передбачає можливість реєстрації заявників через мережу Інтернет.
Відповідно до вимог Регламенту КН ЕДП ІДД ДПС заявник має бути особисто присутнім під час первинної процедури реєстрації.
Детальну інформацію щодо процедури реєстрації можна переглянути на офіційному інформаційному ресурсі КН ЕДП ІДД ДПС (www.acskidd.gov.ua) у розділі «Отримання електронних довірчих послуг».
ЗАПИТАННЯ № 5. Де можна отримати форму заяви про зміну статусу кваліфікованого сертифіката відкритого ключа для блокування, скасування або поновлення кваліфікованого сертифіката відкритого ключа?
ВІДПОВІДЬ. Форма заяви про зміну статусу кваліфікованого сертифіката відкритого ключа (далі – заява) для блокування, скасування або поновлення кваліфікованого сертифіката розміщена на офіційному інформаційному ресурсі Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС (www.acskidd.gov.ua) у розділі «Скасування, блокування, поновлення сертифікатів».
Блокування або скасування кваліфікованого сертифіката можливо здійснити у телефонному режимі. Заява в усній формі подається заявником (користувачем) до КН ЕДП ІДД ДПС засобами телефонного зв’язку за номером (044) 284-00-10, при цьому заявник повинен повідомити адміністратору реєстрації наступну інформацію:
- ідентифікаційні дані власника кваліфікованого сертифіката;
- ключову фразу голосової автентифікації.
Заява в усній формі приймається тільки у випадку позитивної автентифікації (збігу голосової фрази та ідентифікаційних даних користувача з інформацією в реєстрі сертифікатів).
Заява у письмовій формі подається до відокремленого пункту реєстрації користувачів КН ЕДП ІДД ДПС за встановленою формою та засвідчується власноручним підписом заявника (користувача).
Нагадуємо!
У разі виникнення питань стосовно ЕДП ви можете:
- переглянути Запитання-відповіді в Базі знань на Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (ЗІР) обравши категорію 301 «Електронні довірчі послуги» за посиланням: http://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&theme=4&action=search;
- переглянути інформацію на офіційному інформаційному ресурсі КН ЕДП ІДД ДПС (www.acskidd.gov.ua);
- надіслати питання на електронну поштову скриньку: inform@acskidd.gov.ua;
- зателефонувати до Контакт-центру – тел. 0-800-501-007 (напрямок 2) (безкоштовно зі стаціонарних телефонів) для отримання консультацій;
- зателефонувати до Кваліфікованого надавача ЕДП ІДД ДПС – тел. (044) 284-00-10 для блокування та скасування кваліфікованих сертифікатів;
- звернутись до представництва у вашому регіоні.
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням:
https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/413193.html

З 01.03.2020 по 30.04.2020 нежитлова нерухомість не є об’єктом оподаткування податком на нерухомість
Звертаємо увагу, що 17.03.2020 набрав чинності Закон України від 17 березня 2020 року № 530-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», яким внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Так, підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ доповнено новим п. 525, відповідно до якого об’єкти нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок на нерухомість), у період з 01 березня по 30 квітня 2020 року.
При цьому платники податку на нерухомість (крім фізичних осіб), що відповідно до п.п. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 ПКУ подали податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, мають право подати уточнюючу податкову декларацію, в якій відобразити зміни податкового зобов’язання із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за відповідні місяці.
Фізичним особам – платникам податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, перерахунок здійснюється контролюючим органом.

До уваги платників ПДВ!
Нагадуємо платникам ПДВ, що підставою для нарахування сум ПДВ, які відносяться до податкового кредиту без отримання податкової накладної (далі – ПН), також є документи, визначені п. 201.11 ст. 201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Пунктом 198.2 ст. 198 ПКУ визначено, що датою віднесення сум ПДВ до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
● дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
● дата отримання платником податку товарів/послуг.
Відповідно до п. 3 Порядку складання Звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.09.2015 № 841 «Про затвердження форми Звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, та Порядку його складання» із змінами (далі – Порядок № 841), Звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт (далі – Звіт), подається до закінчення п’ятого банківського дня, що настає за днем, у якому платник податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) завершує таке відрядження або завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок податкового агента платника ПДФО, що надав кошти під звіт.
При цьому, якщо під час службового відрядження платник ПДФО отримав готівку із застосуванням платіжних карток, він подає Звіт і повертає суму надміру витрачених коштів до закінчення третього банківського дня після завершення відрядження. Відрядженій особі – платнику ПДФО, який застосував платіжні картки для проведення розрахунків у безготівковій формі, а строк подання платником податку Звіту не перевищив десяти банківських днів, за наявності поважних причин роботодавець (самозайнята особа) може продовжити такий строк до двадцяти банківських днів (до з’ясування питання в разі виявлення розбіжностей між відповідними звітними документами) (абзац четвертий п. 3 Порядку № 841).
Згідно з п. 6 Порядку № 841 Звіт складається платником ПДФО (підзвітною особою), що отримала такі кошти на підприємствах всіх організаційно-правових форм або у самозайнятої особи.
Оскільки документи, що підтверджують витрати понесені підзвітною особою під час відрядження або виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок податкового агента платника ПДФО, подаються разом зі Звітом, то датою формування податкового кредиту на підставі ПН та інших документів, які дають право на формування податкового кредиту без отримання ПН, є дата подання авансового звіту.

Продаж підакцизних товарів комітента здійснює комісіонер через власні пункти продажу: хто є платником акцизного податку?
Криворізьке північне управління повідомляє, що платником акцизного податку є суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів.
Норми встановлені п.п. 212.1.11 п. 212.1 ст. 212 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Відповідно до ст. 1011 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV зі змінами та доповненнями за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов’язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.
Таким чином, платником акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизних товарів є комісіонер, як особа, яка здійснює реалізацію товарів (в тому числі через власні пункти продажу).
Виникнення обов’язку із нарахування та/або сплати акцизного податку у інших осіб (у тому числі власника товару) ПКУ не передбачено.

Автомобіль, який є об’єктом оподаткування транспортним податком, викрадено: наслідки
Згідно з п.п. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ є об’єктами оподаткування.
Об’єктом оподаткування транспортним податком є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ).
Відповідно до п.п. 267.3.1 п. 267.3 ст. 267 ПКУ базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ.
Підпунктом 267.6.8 п. 267.6 ст. 267 ПКУ визначено, що у разі незаконного заволодіння третьою особою легковим автомобілем, який відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ є об’єктом оподаткування, транспортний податок за такий легковий автомобіль не сплачується з місяця, наступного за місяцем, в якому мав місце факт незаконного заволодіння легковим автомобілем, якщо такий факт підтверджується відповідним документом про внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, виданим уповноваженим державним органом.
У разі повернення легкового автомобіля його власнику (законному володільцю) транспортний податок за такий легковий автомобіль сплачується з місяця, в якому легковий автомобіль було повернено відповідно до постанови слідчого, прокурора чи рішення суду. Платник податку зобов’язаний надати контролюючому органу копію такої постанови (рішення) протягом 10 днів з моменту отримання.

Податкові зміни у законодавстві на час карантину - тема для спілкування «гарячою лінією»
Днями відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Податкові зміни у законодавстві на час карантину». На питання платників відповідав заступник начальника управління – начальник відділу адміністрування податків і зборів з фізичних осіб Криворізького північного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області Ігор Тимченко.
Деякі питання, що турбували платників наводимо нижче.
Питання 1. Чи отримаю я потрібну мені адміністративну послугу в податковій службі, якщо зараз триває період карантину та в які терміни?
Відповідь: На період встановлення карантину або обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), з дня оголошення карантину зупиняється перебіг строків звернення за отриманням адміністративних та інших послуг та строків надання цих послуг, визначених законом. Від дня припинення карантину перебіг цих строків продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення.
Заздалегідь просимо з розумінням поставитися до ситуації, що склалася, і просимо вибачення за можливі незручності.
Питання 2. Як мені надати податкову звітність, якщо я не маю змоги відвідати податкову в умовах обмеження перебування та пересування по місту?
Відповідь: У зв’язку з оголошенням в Україні карантину Державна податкова служба рекомендує використовувати електронні сервіси:
- спеціалізованого клієнтського програмного забезпечення «Єдине вікно подання електронної звітності» (далі – Єдине вікно);
- інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний кабінет» (далі – Електронний кабінет).
Для надання податкової звітності в електронному виді до контролюючих органів ДПС необхідно підключитись до системи надання звітності в електронному виді та отримати позитивний статус суб’єкта електронного документообігу, для чого необхідно виконати такі кроки:
1. Отримати кваліфікований електронний підпис (КЕП) у кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг (КНЕДП).
2. Підключитись до сайту (наприклад, http://cabinet.tax.gov.ua) або встановити спеціалізоване програмне забезпечення для подання електронної звітності.
3. Укласти договір про визнання електронних документів шляхом надання платником до контролюючого органу ДПС за основним місцем обліку Заяви про приєднання до договору про визнання електронних документів. До Заяви додаються отримані платником кваліфіковані електронні підписи. Отримати позитивну другу квитанцію до поданої Заяви.
За наявності бухгалтера на підприємстві його кваліфікований електронний підпис надається окремим документом — Повідомленням про надання кваліфікованого електронного підпису.
4. З моменту укладення Договору платник має можливість надання електронної звітності з використанням кваліфікованого електронного підпису (на підставі укладеного договору).
Питання 3. Це дійсно, що під час карантину не нараховується та не сплачується плата за землю за земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні, у т.ч. на умовах оренди?
Відповідь: Не нараховується та не сплачується за період з 1 березня по 30 квітня 2020 року плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, та використовуються ними в господарській діяльності. При цьому платники плати за землю (крім фізичних осіб), які відповідно до п. 286.2 ст. 286 ПКУ подали податкову декларацію, мають право подати уточнюючу податкову декларацію, в якій відобразити зміни податкового зобов’язання зі сплати плати за землю за відповідні місяці. Фізичним особам — платникам плати за землю перерахунок здійснюється контролюючим органом.
Питання 4. Яким чином роботодавцю розрахувати ЄСВ, якщо найманий працівник працює неповний робочий день та отримує заробітну плату менше мінімальної?
Відповідь: Роботодавець розраховує суму єдиного внеску як добуток розмiру мiнiмальної заробiтної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохiд (прибуток), та ставки єдиного внеску незалежно від того, що працівник працював неповний робочий день.
При нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи ставка єдиного внеску застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру.
Питання 5. Чи може роботодавець не сплачувати ЄСВ?
Відповідь: Звісно, ні. Тимчасове звільнення від нарахування та сплати ЄСВ передбачено лише для ФОП, незалежно від обраної системи оподаткування, осіб, що здійснюють незалежну професійну діяльність та членів фермерського господарства за періоди з 1 по 31 березня та з 1 квітня по 30 квітня 2020 року. Тобто за себе. Що ж стосується найманих працівників — все як завжди, ЄСВ нараховується.
Закон України від 17.03.2020 № 533 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» передбачає тимчасове звільнення від штрафів з ЄСВ. Так, за порушення, вчинені щодо періодів з 1 по 31 березня та з 1 квітня по 30 квітня 2020 року, штраф не нараховується за:
· несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) ЄСВ;
· неповну сплату або несвоєчасну сплату ЄСВ одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується ЄСВ (авансових платежів);
· несвоєчасне подання звітності (Д4), у тому числі щодо штрафів за повторне неподання звіту з ЄСВ стосовно періодів з 1 по 31 березня та з 1 квітня по 30 квітня 2020 року.
Також протягом періодів з 1 по 31 березня та з 1 квітня по 30 квітня 2020 року платникам ЄСВ не нараховується пеня, а нарахована пеня за ці періоди підлягає списанню.
Версія для друку Написати листа

Про цей сайт | Запитання | Адміністратор