www.kriv-rn.dp.gov.ua
ГОЛОВНА СТОРІНКА МАПА САЙТУ ДОПОМОГА Неділя, 15 вересня 2019 року
Що нового на сайті ?

Архів публікацій
Криворізський район >> За даними 2018 року
До 01 серпня 2018 року громадяни зобов’язані сплатити податок на доходи, зазначений у декларації про майновий стан і доходи
Версія для друку Написати листа
До 01 серпня 2018 року громадяни зобов’язані сплатити податок на доходи, зазначений у декларації про майновий стан і доходи

Криворізька північна ОДПІ нагадує, що відповідно до п. 179.7 ст. 179 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) фізична особа зобов’язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій нею податковій декларації про майновий стан і доходи.
Звертаємо увагу, що згідно з п. 126.1 ст. 126 ПКУ у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання протягом строків, визначених ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;
- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Відповідно до ПКУ при нарахуванні суми податкового зобов’язання, визначеного платником податків або податковим агентом, – після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання нараховується пеня.
На суми грошового зобов’язання, визначеного п.п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення у його сплаті, включаючи день погашення, із розрахунку 100 % річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день (п. 129.4 ст. 129 ПКУ).

Захисти свої права!
Шановні громадяни, платники податків! Ви маєте знати про свої права:
- безоплатно отримувати у контролюючих органах, у тому числі і через мережу Інтернет, інформацію про податки та збори і нормативно-правові акти, що їх регулюють, порядок обліку та сплати податків та зборів, права та обов’язки платників податків;
- повноваження контролюючих органів та їх посадових осіб щодо здійснення податкового контролю;
- представляти свої інтереси в контролюючих органах самостійно, через податкового агента або уповноваженого представника;
- оскаржувати рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб), у тому числі індивідуальну податкову консультацію, яка йому надана, а також узагальнюючу податкову консультацію та інше на умовах, встановлених ПКУ.

На соціальне страхування платниками Криворізької північної ОДПІ перераховано 434,6 млн. грн.
У січні-квітні 2018 року платниками Криворізької північної ОДПІ направлено до бюджету єдиного соціального внеску у сумі 434,6 млн.грн, що на 91,1 млн. грн. більше ніж за аналогічний період 2017 року.
При цьому, лише у квітні 2018 року до бюджету забезпечено майже 129 млн. грн. надходжень єдиного соціального внеску, що на 20,6 млн. грн. більше квітневих надходжень минулого року
Нагадуємо, що нарахований за звітний період (місяць) ЄСВ не може бути менше розміру мінімального страхового внеску. Таким чином, з 01 січня п.р. мінімальний страховий внесок становить 819,06грн (3723грн х 22%).
Якщо нарахована заробітна плата найманих працівників менше ніж мінімальна встановлена заробітна плата на такий період, то працедавець повинен донарахувати ЄСВ до мінімального страхового внеску.

З початку року ГУ ДФС у Дніпропетровській області забезпечено відшкодування майже 3,4 млн. грн. збитків
За 4 місяці 2018 року в провадженні слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Дніпропетровській області перебувало 359 кримінальних проваджень.
Із 71 закінченого кримінального провадження на розгляд до суду направлено 37, серед яких: 34 з обвинувальним актом та 3 з клопотаннями про звільнення від кримінальної відповідальності.
Крім того, за січень – квітень поточного року за підслідністю скеровано 118 кримінальних проваджень, приєднано до інших проваджень –42.
По закінчених кримінальних провадженнях до бюджету відшкодовано 3 млн. 390 тис. грн. збитків.

Як поповнити рахунок в системі електронного адміністрування ПДВ
Нагадуємо, що п. 19 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 569 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок № 569), визначено, що за підсумками звітного (податкового) періоду відповідно до задекларованих у податкових деклараціях з ПДВ результатів діяльності, а також у разі подання уточнюючих розрахунків до податкової декларації з ПДВ, платником ПДВ проводиться розрахунок з бюджетом у порядку, визначеному ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями.
Відповідно до п. 22 Порядку № 569 у разі недостатності коштів на електронному рахунку платника ПДВ для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов’язань платник ПДВ у строки, встановлені ПКУ для самостійної сплати податкових зобов’язань, перераховує на електронний рахунок необхідні кошти з власного поточного рахунка.

Оподаткування спадщини: ставки податку на доходи фізичних осіб
Повідомляємо, що порядок подання фізичними особами – платниками податку на доходи фізичних осіб (далі – платник ПДФО) податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) встановлений ст. 179 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), згідно з п. 179.1 якої платник ПДФО зобов’язаний подавати Декларацію відповідно до ПКУ.
Форму Декларації та інструкцію щодо її заповнення (далі – Інструкція) затверджено наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 556).
Декларація складається з семи розділів та передбачає відображення платником ПДФО, зокрема даних щодо доходів, які включаються та не включаються до загального річного оподатковуваного доходу, у разі отримання ним таких доходів.
Відповідно до п. 164.2 ст. 164 ПКУ дохід у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна у межах, що оподатковується згідно з розділом IV ПКУ, включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника ПДФО.
Звертаємо увагу, що відповідно до п. 174.2 ст. 174 ПКУ для оподаткування визначених ПКУ об’єктів спадщини з урахуванням статусу податкового резидента/нерезидента спадкоємця та спадкодавця та ступеня їх споріднення застосовуються наступні ставки ПДФО:
- 0 %;
- 5 % (п. 167.2 ст. 167 ПКУ);
- 18 % (п. 167.1 ст. 167 ПКУ).
Згідно з пп. 6 п. 2 розділу ІІІ Інструкції сума доходу у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна у межах, що оподатковується згідно з розділом IV ПКУ, розмір якого визначається згідно з ст. 174 розділу IV ПКУ, вказується у рядку 10.5 Декларації.

Відповідальність за несвоєчасне повернення до каси підприємства невикористаної іноземної валюти
Звертаємо увагу, що відповідно до ст. 2 Закону України від 06.06.1995 № 217/95-ВР «Про визначення розміру збитків, завданих підприємству, установі, організації розкраданням, знищенням (псуванням), недостачею або втратою дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та валютних цінностей» зі змінами та доповненнями заборгованість працівників підприємства, установи, організації у разі неповернення у встановлений термін авансу, виданого в іноземній валюті на службове відрядження або господарські потреби, та в інших випадках неповернення іноземної валюти, одержаної у підзвіт, стягується у сумі, еквівалентній потрійній сумі (вартості) зазначених валютних цінностей, перерахованій у валюту України за обмінним курсом Національного банку України на день погашення заборгованості.
Крім того, відповідно до частини першої ст. 164І Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 № 8073-Х зі змінами та доповненнями (далі – КУпАП) за приховування в обліку валютних та інших доходів посадові особи підприємства можуть бути притягнуті до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу в розмірі від восьми до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з правопорушень, зазначених у частині першій ст. 164І КУпАП тягнуть за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

До місцевих бюджетів надійшло понад 800 млн.грн. податкових платежів
Протягом січня-квітня 2018 року до місцевих бюджетів м. Кривого Рогу. Криворізького та Софіївського районів платниками податків сплачено 810,8 млн. гривень податкових платежів, які адмініструють фахівці Криворізької північної ОДПІ. Це на 16,5 відсотків більше аналогічних показників минулого року.
Додаткові 115,1 млн. гривень податків до місцевих бюджетів проти минулорічних показників забезпечено за рахунок заходів з детінізації економіки та завдяки покращенню процесів адміністрування, а також шляхом постійного діалогу з представниками соціально відповідального бізнесу, - наголошують в Криворізькій північній ОДПІ.
«Суттєвий ріст сплати податків – це, безумовно, наслідок активної позиції представників виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в питанні легалізації праці та впорядкування відносин з землевласниками та землекористувачами», - зазначив в.о. начальника ОДПІ Владислав Клюцковський під час зустрічі з представниками малого та середнього бізнесу.
Посадовець підкреслив, що у кожній громаді варто детально аналізувати наявні ресурси для оподаткування, переконувати всіх без винятку підприємливих осіб реєструвати свою діяльність, а найманих працівників погоджуватися лише на офіційне робоче місце.
«Така активна позиція кожного мешканця громади – це завжди додаткові кошти на розвиток території і гарантовані державою виплати у разі втрати працездатності чи виходу на пенсію. Тож, лише дбаючи про інтереси держави та громади сьогодні, громадяни можуть розраховувати на підтримку в майбутньому», - підсумував Владислав Клюцковський.

Внесено зміни до правил роздрібної торгівлі алкоголем та нафтопродуктами
Інформуємо, що постановою Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 № 353 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» (далі – Постанова № 353) внесено зміни до:
Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.07.1996 № 854;
Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.1997 № 1442;
Порядку гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни технічно складних побутових товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2002 № 506.
Змінами, внесеними Постановою № 353, вищевказані законодавчі акти приведено у відповідність до вимог Закону України від 23.03.2017 № 1982-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо використання печаток юридичними особами та фізичними особами – підприємцями».
Відтепер відмінено обов’язкове використання суб’єктами господарювання печаток і їм надано можливість використання підпису як основного способу засвідчення супровідних документів на продукцію.
Постанова № 353 розміщена на Єдиному веб-порталі органів виконавчої влади України «Урядовий портал» за посиланням https://www.kmu.gov.ua/ua/npas/pro-vnesennya-zmin-do-deyakih-postanov-kabinetu-ministriv-ukrayini01011

Податкові наслідки при поверненні авансу юрособою - «єдинником»
Нагадуємо, що відповідно до п. 292.1 ст. 292 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) доходом платника єдиного податку для юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі.
Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг). Для платника єдиного податку третьої групи, який є платником ПДВ, датою отримання доходу є дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності (п. 292.6 ст. 292 ПКУ).
При цьому, до складу доходу не включаються, зокрема, суми коштів (аванс, передоплата), що повертаються покупцю товару (робіт, послуг) – платнику єдиного податку та/або повертаються платником єдиного податку покупцю товару (робіт, послуг), якщо таке повернення відбувається внаслідок повернення товару, розірвання договору або за листом-заявою про повернення коштів (п. 292.11 ст. 292 ПКУ).
У ситуації, коли зарахування та повернення авансу, відбулося в одному звітному періоді та за умови розірвання договору, такі кошти не включаються до складу доходу платника єдиного податку та не відображаються у податковій декларації.
У разі ж, якщо повернення коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) за товари (роботи, послуги), відбулося в іншому податковому періоді, юридична особа – платник єдиного податку повинна включити такий аванс до складу доходу у звітному періоді, в якому відбулося зарахування вказаних коштів, та здійснити перерахунок доходу у податковому періоді, в якому відбулось їх повернення.
Такий перерахунок здійснюється шляхом подання уточнень до раніше поданої податкової декларації платника єдиного податку третьої групи (юридичної особи), затвердженої наказом Мініністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 зі змінами, внесеними наказом Мінфіну від 17.03.2017 № 369, або уточнення показників у складі звітної податкової декларації за наступний податковий період.

ПДВ при довгостроковому контракті між бюджетними установами
Повідомляємо, що згідно із п. 187.7 ст. 187 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) датою виникнення податкових зобов’язань у разі постачання товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата зарахування таких коштів на банківський рахунок платника ПДВ або дата отримання відповідної компенсації у будь-якій іншій формі, включаючи зменшення заборгованості такого платника ПДВ за його зобов’язаннями перед бюджетом.
Відповідно до п. 187.9 ст. 187 ПКУ датою виникнення податкових зобов’язань виконавця довгострокових договорів (контрактів) є дата фактичної передачі виконавцем результатів робіт за такими договорами (контрактами).
Довгостроковий договір (контракт) – це будь-який договір на виготовлення товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва та якщо договорами, які укладені на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапного їх здавання.
Датою віднесення сум ПДВ до податкового кредиту замовника з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до п. 187.9 ст. 187 ПКУ, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами) (абзац шостий п. 198.2 ст. 198 ПКУ).
Правила щодо визначення дати виникнення податкових зобов’язань з ПДВ для виконавця довгострокового контракту та дати віднесення сум ПДВ до податкового кредиту для замовника довгострокового контракту є спеціальними та стосуються всіх без виключення категорій платників податків, а тому у бюджетної організації – виконавця довгострокового контракту податкові зобов’язання з ПДВ виникають за правилами, встановленими п. 187.9 ст. 187 ПКУ, а дата віднесення сум ПДВ до податкового кредиту у бюджетної організації – замовника довгострокового контракту виникає за правилами, встановленими абзацом шостим п. 198.2 ст. 198 ПКУ.

Інформаційно-роз’яснювальна робота кампанії декларування доходів громадян
Протягом 2018 року майже 40 тисяч мешканців Дніпропетровської області задекларували доходи, отримані у 2017 році. Загальна сума задекларованих доходів склала понад 2,5 млрд. грн.
З метою забезпечення своєчасного та у повному обсязі проведення кампанії декларування органами ДФС у Дніпропетровській області протягом 2018 року організована інформаційно-роз’яснювальна робота:
- у засобах масової інформації, з урахуванням Інтернет-мережі, розміщено 5768 інформаційних матеріалів з питань декларування громадянами доходів, отриманих протягом 2017 року;
- на офіційному субсайті «Територіальні органи ДФС у Дніпропетровській області» розміщено 201 матеріал;
- на сайтах місцевих рад – 2546 інформаційних повідомлень.
Основні питання декларування громадянами у 2017 році доходів, отриманих протягом минулого року, розглядалися під час проведення 78 сеансів телефонного зв’язку «гаряча лінія»; 51 виступу керівників і посадових осіб на радіо та телебаченні; 32 інтерв’ю; 177 семінарів, практикумів з платниками податків; 68 прес-конференцій та брифінгів; 117 засідань «круглого столу»; 14 Інтернет-конференцій (Інтернет-семінарів).
Крім того, до проведення роз’яснювальної роботи з питання декларування доходів громадян було залучено 10 відомих громадських діячів, спортсменів, акторів, інших публічних осіб.
Також проведено 124 інших сучасних заходів стосовно кампанії декларування громадянами своїх доходів.
Проведена інформаційно-роз’яснювальна кампанія сприяла активізації звітування фізичними особами про отримані у минулому році доходи.

До уваги платників ПДВ, реєстрація яких анульована!
Повідомляємо, що відповідно до п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкова декларація, розрахунок, звіт (далі – податкова декларація) – документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених ПКУ) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов’язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов’язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Згідно із п. 50.1 ст. 50 ПКУ у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Отже, обов’язок щодо подання податкової декларації з ПДВ та уточнюючого розрахунку до такої податкової декларації покладається на платника ПДВ.
Враховуючи те, що суб’єкт господарювання у разі анулювання реєстрації платника ПДВ виключається із Реєстру платників ПДВ, то уточнюючий розрахунок за період, у якому він був платником ПДВ, такий суб’єкт господарювання подати не може.

Про зарахування сплачених за межами України податків у зменшення податку на прибуток
Звертаємо увагу, що відповідно до пп. 141.4.9 п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) суми податку на прибуток (далі – податок), отриманий з іноземних джерел, що сплачені суб’єктами господарювання за кордоном, зараховуються під час сплати ними податку в Україні. При цьому зарахуванню підлягає сума податку, розрахована за правилами, встановленими розділом ІІІ ПКУ.
Розмір зарахованих сум податку з іноземних джерел протягом податкового (звітного) періоду не може перевищувати суми податку, що підлягає сплаті в Україні таким платником податку протягом такого періоду.
Не підлягають зарахуванню у зменшення податкових зобов’язань такі податки, сплачені в інших країнах:
податок на капітал/майно та приріст капіталу;
поштові податки;
податки на реалізацію (продаж);
інші непрямі податки незалежно від того, підпадають вони під категорію прибуткових податків чи оподатковуються іншими податками згідно із законодавством іноземних держав.
Слід зазначити, що зарахування сплачених за митним кордоном України сум податку здійснюється за умови подання письмового підтвердження контролюючого органу іншої держави щодо факту сплати такого податку та за наявності чинного міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування доходів.

Чи є обмеження щодо граничної суми розрахунків готівкою при виплаті дивідендів фізичній особі?
Інформуємо, що згідно з п. 6 розділу ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 № 148 (далі – Положення № 148), суб’єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами, зокрема з фізичними особами – у розмірі до 50 000 гривень включно.
Платежі понад установлені граничні суми проводяться через банки або небанківські фінансові установи, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунку, шляхом переказу коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку чи небанківської фінансової установи для подальшого їх переказу на поточні рахунки в банку. Кількість суб’єктів господарювання та фізичних осіб, з якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується.
Вимоги щодо обмеження готівкових розрахунків фізичної особи з підприємством (підприємцем), які установлені п. 6 розділу ІІ Положення № 148 (50 000 грн.), стосуються розрахунків за правочинами, предметом яких є будь-які матеріальні та нематеріальні блага, які можуть бути оцінені в грошовій формі, у тому числі виплат суб’єктами господарювання дивідендів фізичним особам.

Самостійне нарахування суб’єктом господарювання штрафних санкцій за несвоєчасну сплату ЄСВ законодавством не передбачено
Повідомляємо, що відповідно до п. 2 розділу VІІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 (далі – Інструкція № 449), органи доходів і зборів застосовують штрафні санкції, зокрема за несвоєчасну сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) у таких розмірах:
за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) ЄСВ на платників, які допустили зазначене порушення у період до 01 січня 2015 року, накладається штраф у розмірі 10 % своєчасно не сплачених сум.
за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) ЄСВ на платників, які допустили зазначене порушення починаючи з 01 січня 2015 року та надалі, – у розмірі 20 % своєчасно не сплачених сум. При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за формою згідно з додатком 12 до Інструкції № 449.
Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів.
За несплату, неповну сплату або несвоєчасну сплату суми ЄСВ одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується ЄСВ (авансових платежів), накладається штраф у розмірі 10 % таких несплачених або несвоєчасно сплачених сум. При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій за формою згідно з додатком 15 до Інструкції № 449.
Розрахунок зазначеної штрафної санкції здійснюється за даними акта документальної перевірки платника ЄСВ.
Згідно з п. 7 розділу VІІ № 449 рішення про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених, зокрема у п. 2 розділу VІІ Інструкції № 449, за наслідками розгляду акта та інших матеріалів про порушення приймає начальник відповідного органу доходів і зборів або його заступник.
За результатами розгляду акта документальної перевірки рішення про нарахування пені та застосування штрафів приймається протягом десяти робочих днів з дня, що настає за днем вручення платнику акта перевірки, а за наявності заперечень платника ЄСВ до акта перевірки – приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки.
Отже, нарахування штрафних санкцій у разі своєчасно не сплачених платником сум ЄСВ здійснюється органом доходів і зборів у порядку і розмірах, визначених законодавством.

Мирослав Продан: Абсолютна електронізація всіх процесів в ДФС є пріоритетом служби
Про роботу Державної фіскальної служби поінформував іноземних інвесторів в.о. Голови ДФС Мирослав Продан під час робочого візиту прем’єр-міністра Володимира Гройсмана до Закарпатської області.
Зокрема, за його словами понад 80% митних декларацій оформлюються на українській митниці за принципом «Єдиного вінка». Це достатньо позитивний результат, навіть у порівнянні з розвиненими європейськими країнами.
Нагадаємо, що ініціатором та адміністратором цього програмного продукту є Державна фіскальна служба України. З 4 травня 2018 року для всіх суб’єктів господарювання, контролюючих органів та митниць ДФС розпочався новий етап реалізації принципу «єдиного вікна».
Перехідний 90-денний період, протягом якого допускалось добровільне застосування принципу «єдиного вікна» під час здійснення митного та інших державних видів контролю товарів, закінчився 3 травня. Відтепер виконання митних формальностей є обов’язковим в усіх місцях митного оформлення.
Крім того, за словами Мирослава Продана, завдяки цій процедурі вдалось суттєво зменшити кількість випадків корупції не тільки серед митників, а й серед працівників суміжних служб, які працюють на пунктах пропуску. Адже зараз фактично відсутній контакт між суб’єктом господарювання та посадовими особами.
Іноземні інвестори підняли й питання відшкодування ПДВ, зазначаючи, що проблема з поверненням податку відійшла у минуле, тому що процес наразі оперативний та автоматизований.
«Сьогодні 97% заявленого до відшкодування ПДВ повертається за результатами камеральних перевірок, тобто фактично місяць в місяць. При цьому, законодавчо Державна фіскальна служба має 72 дні для того, щоб підтвердити або ж упередити заявку на відшкодування ПДВ. Сьогодні ніхто цього не чекає. Сьогодні по відшкодуванню ми вийшли на рівень, як це відбувається у Китаї. І, до речі, і інструмент оцінки податкового блоку Міжнародного валютного фонду TADAT також це підтверджує. Крім того, по рейтингу Doing Business ми піднялися на 43 позиції в порівняні з минулим роком у питаннях оподаткування», – відзначив очільник ДФС, додавши, що зміна позицій в рейтингу – результат автоматичного відшкодування ПДВ.
Також Мирослав Продан розповів бізнесу про оновлену систему блокування податкових накладних (СМКОР), яка була запущена з 1 березня. Сьогодні у ДФС фіксують суттєве зменшення скарг, адже СМКОР був значно удосконалений разом із бізнес-спільнотою.
«Абсолютна електронізація всіх процесів в ДФС є нашим пріоритетом. В 2017 році ми фактично сто відсотків взаємовідносин між платником податків-фізичною особою і службою перевели в режим онлайн. Сьогодні фізичні особи через Електронний кабінет платника податків можуть отримати всі консультаційні, адміністративні послуги, проконтролювати сплату податків, замовити електронну перевірку. По юридичним особам ми досягаємо 90%», - резюмував Мирослав Продан.

Вилучено жіночий одяг сербського виробника, що намагалися ввезти на територію України з порушенням митних правил
Співробітниками Управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Київської митниці ДФС у зоні діяльності митного поста «Димитрово» виявлено чергову спробу ввезення одягу з порушенням митного законодавства.
Митники звернули увагу, що при переміщенні через митний кордон України на адресу українського отримувача міжнародного експрес-відправлення від підприємства з Сербії разом з товаром «одяг жіночий» містився оригінал інвойсу на суму понад 6 тисяч євро.
При цьому декларантом при проведенні митного оформлення відправлення подано електронну митну декларацію, де, зокрема, зазначалося, що вартість вантажу становила 300 євро, тобто значно відрізнялася від тієї, яка зазначена в оригіналах товаросупровідних документів, виявлених митниками.
Таким чином, декларантом не заявлено за встановленою формою у декларації точні та достовірні відомості щодо вартості товару.
Зазначені дії декларанта мають ознаки порушення митних правил передбачених статтею 472 Митного кодексу України, у зв’язку з чим співробітниками Управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії складено протокол про порушення митних правил, яким передбачено накладення штрафу в розмірі 100% вартості цих товарів з їх конфіскацією.
Предмети правопорушення (пальто, жакети, сукні, брюки, туніки, футболки) вилучено до винесення судом рішення у справі.

Волинські митники у співпраці з нідерландськими колегами викрили незаконну спробу ввезення автомобілю з іноземним номером
Громадянин України скористався спрощеною формою митного контролю «зелений коридор» у пункті пропуску Ягодин, аби в’їхати на батьківщину автомобілем з іноземною реєстрацією «OPEL ASTRA» 2006 року випуску. Під час проходження митного контролю подав на нього технічний паспорт Королівства Нідерландів та інші документи, щоб оформити режим ввезення «транзит».
Проте на запит управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Волинської митниці оперативно відреагували нідерландські колеги. Відповідно до їхньої офіційної інформації, цей же автомобіль уже не значиться зареєстрованим на території Королівства Нідерландів, оскільки був відправлений з країни на експорт.
Відповідно до статті 381 Митного кодексу України у випадку, коли транспортні засоби особистого користування не зареєстровані постійно у відповідних реєстраційних органах іноземної держави, громадянам дозволяється ввозити їх з метою транзиту за умови письмового декларування та внесення на рахунок органу доходів і зборів грошової застави. Розмір застави обчислюється в розмірі митних платежів, що підлягають сплаті при ввезенні цього транспортного засобу на митну територію України з метою вільного обігу. У разі порушення зобов’язання про транзит внесена грошова застава перераховується до державного бюджету як сума митних платежів, що підлягала сплаті.
Таким чином, за порушення правил ввезення транспортного засобу особистого користування, що не був зареєстрованим постійно на території Королівства Нідерландів, автомобіль з іноземною реєстрацією «OPEL ASTRA» у громадянина вилучили – до рішення суду.
Санкція статті 472 Митного кодексу України передбачає конфіскацію самого товару та накладення штрафу на громадянина у розмірі 100 відсотків його вартості. Вартість автовідповідно до рахунку-фактури та курсу Нацбанку України складає 147,5 тисячі гривень.

На митному посту «Ужгород» припинено незаконне вивезення старовинних скрипок
Перемісти через кордон дві скрипки зі смичками намагалась громадянка України на автомобілі «HYUNDAI COUPE» із чеською реєстрацією.
Для проходження митного контролю українка обрала форму проходження митного контролю «зелений коридор», чим заявила про відсутність предметів заборонених або обмежених до переміщення через митний кордон України. Але, під час митного огляду транспортного засобу, працівники митниці виявили два музичні інструменти, які мають ознак таких, що були виготовлені 50 і більше років тому.
Своїми діями громадянка порушила порядок проходження митного контролю в зонах спрощеного митного контролю, яким обмежено переміщення культурних цінностей через митний кордон України, відповідно до Закону України «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей» та Інструкції Міністерства культури і мистецтв України № 258 від 22.04.2002 «Про затвердження Інструкції про порядок оформлення права на вивезення, тимчасове вивезення культурних цінностей та контролю за їх переміщенням через державний кордон України».
Відносно правопорушниці складений протокол про порушення митних правил за статтею 471 Митного кодексу України. Скрипки вилучено до рішення суду.

Мирослав Продан: Україна, Молдова та Італія посилять співпрацю у правоохоронній діяльності
Протягом останніх років товарообіг України з Молдовою та Італією має стійку тенденцію до зростання. Так, лише з початку цього року товарообіг з Молдовою зріс на 78% порівняно з відповідним періодом минулого року, а з Італією – на 30%. Таке зростання вимагає спрощення та прискорення митних процедур, а також інтенсифікації зусиль з протидії митним правопорушенням та контрабанді.
Про це в.о. Голови ДФС Мирослав Продан заявив під час тристоронньої зустрічі з Генеральним директором Агентства митниці та монополій Італійської Республіки Джованні Кеслером та Генеральним директором Митної служби Молдови Віталіє Врабіє, яка відбулася у Римі.
«Наші служби мають ефективно відповідати новим викликам, у тому числі і з точки зору сучасного менеджменту, висококваліфікованого персоналу, широкого застосування ІТ та новітніх технічних засобів митного контролю. Саме тому сьогоднішня тристороння зустріч є досить важливою, оскільки ми маємо змогу визначити перспективні напрями співробітництва наших адміністрацій», – зазначив Мирослав Продан.
За його словами, для України, Молдови та Італії перспективними напрямами у митній сфері є активізація взаємодії у правоохоронній сфері. Це стосується, у першу чергу, налагодження обміну інформацією при переміщенні підакцизних товарів, обміну оперативною упереджувальною інформацією про можливі порушення митного законодавства при переміщенні авіаційним транспортом, обміну інформацією про плавзасоби, які останнім часом активно завозяться в Україну та використовуються в територіальних водах Італії громадянами України, а також підготовки кінологічних команд.
Серед напрямів взаємодії - співробітництво у сфері підвищення професійної підготовки працівників митних органів та у сфері митних експертиз, у тому числі, ознайомлення з підходами щодо ідентифікації та виявлення фальсифікації алкогольних напоїв під час проходження митниці, а також шляхом дослідження деяких груп товарів.
Очільник ДФС, зокрема, відзначив, що прикладом успішної взаємодії з Італією може стати співпраця України та Молдови у митній сфері. Функціонування спільних пунктів пропуску, наявність обміну попередньою інформацією про товари та транспортні засоби, співпраця у правоохоронній сфері за підтримки Місії EUBAM – все це дозволяє проводити ефективну роботу у напрямі протидії митним правопорушенням. Так, у травні розпочато підготовку до оперативної фази Спеціальної операції «Янус», організованої спільно з Місією EUBAM та OLAF, щодо боротьби з контрабандою та переміщенням підакцизних товарів, таких як тютюнові вироби, без сплати податків та мита між Європою, Україною та Молдовою.
Крім того, українська делегація відвідала центр аналізу та розвідки Агенції монополій та митниці Італії, де ознайомилася з роботою інформаційної системи AIDA. Вона у режимі он-лайн аналізує інформацію, що міститься в митних деклараціях, на основі бази даних та профілів ризиків, яка постійно оновлюється. Також враховуються результати митного контролю із застосуванням скануючих систем. Представники ДФС разом з колегами з Молдови мали можливість побачити застосування сканерів у морському порту Чивітавекк’я в контексті використання інформаційної системи AIDA.
Італійська сторона також ознайомила з власним досвідом протидії шахрайству із заниженням митної вартості. Італія була країною з найнижчою у ЄС митною вартістю. Але запуск AIDA, аналіз тенденцій на ринку, наявність фіскального інструменту при визначенні митної вартості дали результат – тепер в Італії цей показник вище середнього по ЄС. Джованні Кеслер також наголосив на важливості співпраці з іншими правоохоронними органами, зокрема, Фінансовою гвардією, поліцією, міжвідомчими групами з протидії оргзлочинності (GICO).
Довідково:
З Італією товарообіг у 2017 році склав 4,1 млрд дол. США, що на 25% більше, ніж у 2016 році, а з початку 2018 року – вже 1,5 млрд дол. США, що на 30% більше за аналогічний період 2017 року.
З Молдовою у 2017 році товарообіг склав 814 млн дол. США, або на 54% більше, ніж у 2016 році, а за 4 місяці 2018 року – 301 млн дол. США, що на 78% перевищує аналогічний період минулого року.

У пункті пропуску «Бориспіль-аеропорт» виявлено контрабанду 3,8 кг кокаїну з Південної Америки
Співробітниками управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Київської митниці ДФС у співпраці з Департаментом протидії наркозлочинності Національної поліції України припинено спробу контрабанди кокаїну.
За результатами вжитих заходів співробітниками управління у зоні діяльності митного поста «Бориспіль-аеропорт» під час проведення митного огляду багажу громадянина України, який прилетів з Бразилії авіарейсом транзитного сполучення № 297 «Доха-Бориспіль», у подвійному дні між боковими стінками валізи було виявлено два прямокутних пакети з порошкоподібною речовиною білого кольору загальною вагою 3,8 кг.
Виявлена речовина, згідно експрес-аналізатора наркотичних засобів, містить у своєму складі наркотичний засіб кокаїн.
Орієнтовна вартість викритого небезпечного вантажу становить 0,5 млн дол. США.
За даним фактом складено протокол про порушення митних правил за ознаками правопорушення передбаченого статтею 483 Митного кодексу України. Тривають невідкладні слідчі дії.

До уваги платників податків на додану вартість!
Інформуємо, що ДФС України з метою уникнення випадків некоректного заповнення скарги на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі – Скарга) та забезпечення успішної її реєстрації, на головній сторінці офіційного веб-порталу запропонувала звернути увагу на зразок заповнення такої Скарги, що відповідно до вимог Порядку розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117, подається в електронному вигляді.
Так, підтвердженням реєстрації в ДФС України Скарги є отримання платником податків Квитанції в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій зазначено дату та номер реєстрації відповідної Скарги.
Створення та надсилання Скарги за формою J(F)1313201 забезпечено через сервіс «Електронний кабінет», вхід до якого здійснюється за посиланням: cabinet.sfs.gov.ua, а також через офіційний веб-портал ДФС України. Також для формування Скарги платник податків самостійно на власний розсуд може обрати будь-яке програмне забезпечення, яке формує вихідний файл відповідно до затвердженого формату (стандарту).
До Скарги подаються документи про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим податковим накладним/розрахункам коригування за формою J(F)136010. Кожен документ, що додається до Скарги, надсилається окремим додатком у форматі pdf та повинен мати розмір не більше 2 мегабайти.
Зразок заповнення Скарги розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/338025.html

Незареєстровану в ЄРАН акцизну накладну можливо зареєструвати з урахуванням строку давності
Звертаємо увагу, що відповідно до п. 231.1 ст. 231 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник акцизного податку при реалізації пального зобов’язаний скласти в електронній формі акцизну накладну (далі – АН) за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД реалізованого пального та зареєструвати в Єдиному реєстрі акцизних накладних (далі – ЄРАН) з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи.
Реєстрація АН та/або розрахунків коригування у ЄРАН здійснюється не пізніше п’ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.
При цьому у разі порушення порядку реєстрації АН та розрахунків коригування до таких АН в ЄРАН ст. 120І ПКУ передбачено штрафні санкції:
за порушення платниками акцизного податку граничних термінів реєстрації АН/розрахунків коригування до АН в ЄРАН – від 2 до 40 відсотків суми акцизного податку залежно від терміну затримки такої реєстрації;
за відсутність з вини платника акцизного податку реєстрації АН/розрахунку коригування в ЄРАН протягом більш як 120 календарних днів після дати, на яку платник податку зобов’язаний скласти акцизну накладну/розрахунок коригування, – 50 відсотків суми акцизного податку.
Слід зазначити, якщо з дати складання АН минуло 120 календарних днів, то таку АН суб’єкт господарювання може зареєструвати в ЄРАН, але у межах строку позовної давності (тобто 1095 календарних днів).

У разі втрати касового чеку друкування його дубліката функціями РРО не передбачено
Нагадуємо, що відповідно до пунктів 1 та 2 розділу ІІ Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 зі змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 19.02.2018 № 288 «Про внесення змін до Положення про форму і зміст розрахункових документів» (далі – Положення), фіскальний касовий чек на товари (послуги) – це розрахунковий документ, надрукований реєстратором розрахункових операцій (далі – РРО) при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги), який повинен містити, зокрема, порядковий номер касового чека, дату (день, місяць, рік) та час (година, хвилина) проведення розрахункової операції.
При цьому, п. 9 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зі змінами та доповненнями передбачено, що суб’єкт господарювання повинен забезпечити щоденне друкування на РРО (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг)) фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій.
Відповідно до п. 13 постанови Кабінету Міністрів України від 18.02.2002 № 199 «Про затвердження вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування» зі змінами при формуванні Z-звіту виконуються наступні операції:
- друкування фіскального звітного чека і занесення інформації до фіскальної пам’яті;
- обнулення регістрів денних підсумків оперативної пам’яті;
- друкування інформації, що підтверджує обнулення регістрів денних підсумків оперативної пам’яті та дійсність фіскального звітного чека.
Отже, друкування дублікату фіскального касового чеку у разі його втрати функціями РРО та нормами чинного законодавства не передбачено оскільки, при друкуванні Z-звіту відбувається обнулення регістрів денних підсумків оперативної пам’яті та даний звіт містить підсумки розрахункових операцій за реалізовані товари (надані послуги) за кожним зазначеним кодом окремо з моменту програмування товару (послуги) із зазначенням його найменування, реалізованої кількості, літерного позначення ставки податку на додану вартість і загальний підсумок розрахункових операцій за реалізовані товари (надані послуги).

Про перереєстрацію юрособи в контролюючих органах у зв’язку з перетворенням
Інформуємо, що порядок державної реєстрації у разі перетворення юридичних осіб визначений ст. 4 Закону України від 15.05.2003 № 755-ІV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 755).
Так, у разі перетворення юридичних осіб здійснюється державна реєстрація припинення юридичної особи, що припиняється у результаті перетворення, та державна реєстрація новоутвореної юридичної особи. Перетворення вважається завершеним з дати державної реєстрації новоутвореної юридичної особи (п. 5 ст. 4 Закону № 755).
Інформаційна взаємодія між Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) та інформаційними системами державних органів передбачена ст. 13 Закону № 755 та у випадках, визначених ст. 13 Закону № 755, здійснюється інформаційно-телекомунікаційними засобами в електронній формі у порядку, визначеному Міністерством юстиції України спільно з відповідними державними органами.
Технічний адміністратор ЄДР в день проведення реєстраційної дії забезпечує передачу до інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує єдину державну податкову політику та державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, відомостей про проведення такої реєстраційної дії.
Відповідно до статей 64 та 67 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами і доповненнями та розділів ІІІ, ХІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 зі змінами та доповненнями, взяття на облік/зняття з обліку за основним місцем обліку юридичних осіб та їх відокремлених підрозділів як платників податків та зборів у контролюючих органах здійснюється на підставі відомостей, наданих державним реєстратором згідно із Законом № 755.

Громадяни, які не є суб’єктами підприємницької діяльності, валютну декларацію до контролюючого органу не подають
Повідомляємо, що обов’язковість подання суб’єктами підприємницької діяльності, незалежно від форм власності, валютної декларації до контролюючих органів визначена ст. 1 Указу Президента України від 18.06.1994 № 319/94 «Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей та майна, що незаконно знаходяться за її межами» зі змінами.
Форма Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 25.12.1995 № 207 (далі – Наказ № 207) зі змінами.
Відповідно до вимог п. 2 Наказу № 207 декларування валютних цінностей, доходів та майна здійснюється суб’єктами підприємницької діяльності за наведеною формою у Національному банку України та в державних податкових інспекціях за місцем знаходження суб’єктів підприємницької діяльності.
Враховуючи вищевикладене, декларування валютних цінностей, доходів та майна здійснюється фізичними особами – суб’єктами підприємницької діяльності, а громадяни, які не є суб’єктами підприємницької діяльності, при наявності у них валютних цінностей за межами України, таку декларацію до контролючого органу не подають.

Надання пояснень при зупиненні реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування
Криворізька північна ОДПІ повідомляє, що згідно із п. 12 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – Порядок №117), при зупиненні реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
Пунктом 13 Порядку №117 визначено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються, зокрема:
- порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;
- пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.
Пунктом 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України передбачено, що розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача – платника податку, підлягає реєстрації в ЄРПН отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.
Отже, при зупиненні реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування на зменшення податкових зобов’язань, пояснення та копії документів, необхідні для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію розрахунку коригування в ЄРПН, подаються платником податків – продавцем, що зазначений в розрахунку коригування та податковій накладній, яка коригується.

Соціальна допомоги по вагітності та пологах
Криворізька північна ОДПІ нагадує, що відповідно до п. 163.1 ст. 163 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування військовим збором резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до складу якого включаються доходи, перелік яких визначено п. п. 164.2.1 – 164.2.18 п. 164.2 ст. 164 ПКУ.
Крім того, до зазначеного вище переліку включаються інші доходи, крім зазначених у ст. 165 ПКУ, що передбачені п. п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПКУ.
Згідно з п. п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 ПКУ до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума допомоги по вагітності та пологах, яку отримує платник податку з бюджетів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Враховуючи зазначене, оскільки сума соціальної допомоги по вагітності та пологах, яку отримує платник податку з бюджетів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, не включається до його загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, така сума не підлягає оподаткуванню військовим збором.

Порядок подання скарги на рішення комісії щодо блокування податкових накладних
Криворізька північна ОДПІ нагадує, що платник податку при отриманні рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Рішення) має право протягом 10 календарних днів з дня набрання чинності Рішення (якщо останній день строку припадає на вихідний, неробочий або святковий день, останнім днем такого строку вважається перший робочий день, що настає за вихідним, неробочим або святковим днем) подати на розгляд комісії ДФС з питань розгляду скарг скаргу на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі – Скарга) за формою J(F)1313201. До Скарги подаються документи про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим податковим накладним/розрахункам коригування за формою J(F)1312602.
Необхідно врахувати, що Скарга подається на кожне Рішення окремо із зазначенням кількості документів, яке має числове значення. Кожен документ надсилається окремим додатком у форматі pdf та повинен мати розмір не більше 2 мегабайт.
У разі відкликання Скарги до прийняття рішення комісією ДФС з питань розгляду скарг, платник податків має право подати заяву про відмову від поданої ним скарги на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації (далі – Заява) за формою J(F)1313301.
Платники податків мають можливість створення та надсилання Скарги з додатками та Заяви через особистий кабінет «Електронний кабінет». Також для формування Скарги або Заяви в електронному вигляді платник податків самостійно на власний розсуд може обрати будь-яке програмне забезпечення, яке формує вихідний файл відповідно до затвердженого формату (стандарту).

Платники Криворізької північної ОДПІ з початку 2018 року сплатили понад 30 млн. грн. військового збору
Платниками Криворізької північної ОДПІ протягом січня-квітня 2018 року сплачено до Державного бюджету 30,2 млн. грн. військового збору, що на 5,5 млн. грн. більше ніж за аналогічний період у 2017 році.
Зокрема, у квітні місяці до Державного бюджету забезпечено 8,7 млн. грн. надходжень з військового збору.
Нагадуємо, що ставка збору становить 1,5% доходів, що підлягають оподаткуванню. Платниками військового збору є фізичні особи – резиденти та нерезиденти, які отримують доходи в Україні. Відповідальними за нарахування збору до бюджету є роботодавці, що нараховують доходи у вигляді заробітної плати на користь платника податків.
Сплата військового збору – це внесок кожного громадянина для підтримання обороноздатності української армії та встановлення миру в нашій державі.
Звертаємося до усіх роботодавців регіону, які виплачують своїм працівникам неофіційну заробітну плату і таким чином не сплачують і військовий збір, своєчасно і в повному обсязі сплачувати відрахування з реальних заробітків працівників.

Вірно заповнені розрахункові документи – запорука вчасного надходження платежів за призначенням
Криворізька північна ОДПІ нагадує, що при сплаті платниками податків платежів до бюджету поле «Призначення платежу» розрахункового документа заповнюється з урахуванням вимог наказу Мінфіну від 24.07.2015р. N666 «Про затвердження Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів».
«Треба буди особливо уважними щоб уникнути випадків неправильного заповнення реквізитів платіжного документа та оперативного надходження платежів за призначенням», - зазначає начальник відділу моніторингу доходів та обліково-звітних систем Ірина Котко, відповідаючи на запитання платників податків.
З Порядком №666 можна ознайомитись на офіційному веб-порталі ДФС України.

Надходження по ПДФО зросли більше ніж на чверть
Криворізька північна ОДПІ повідомляє, що за 4 місяці поточного року надходження по податку на доходи фізичних осіб склали 641,4 млн.грн, що на 128,8 млн.грн більше ніж в порівнянні з аналогічним періодом минулого року

Платники єдиного податку-фізичні особи поповнюють бюджет
Криворізька північна ОДПІ повідомляє, що платниками єдиного податку-фізичними особами за чотири місяці поточного року сплачено до бюджету майже 52,3 млн.грн. Темп росту надходжень до аналогічного періоду минулого року склав 136,3 відсотки. За січень-квітень 2017 року надходження від зазначеної категорії платників склали 38,4 млн.грн

Земельний податок поповнив місцеві бюджети Криворізького регіону майже на 120 мільйонів гривень
Криворізька північна ОДПІ повідомляє, що з початку року від власників землі та землекористувачів до місцевих бюджетів надійшло 118,8 млн. грн. плати за землю.
Вагому частку надходжень у вигляді плати за землю (92,2 відс.) сплатили власники земельних ділянок, часток (паїв) та землекористувачі - юридичні особи. Від них до бюджету надійшло 109,6 млн. гривень. Фізичними особами – підприємцями та громадянами сплачено 9,2 млн. гривень.
Фахівці Криворізької північної ОДПІ звертають увагу власників землі і землекористувачів – юридичних осіб та громадян на своєчасність розрахунків з бюджетом та зазначають, що кошти у вигляді земельного податку та орендної плати за землю спрямовуються до скарбничок місцевих громад на їх розвиток та вирішення соціально-економічних питань.

Зустріч з бізнесом у Криворізькому відділенні Криворізької північної ОДПІ
Нещодавно відбулась зустріч з малим та середнім бізнесом за участі заступника начальника - начальника Криворізького відділення Криворізької північної ОДПІ Володимира Мартинова.
«За 4 місяці поточного року Криворізьким відділенням зібрано майже 165,2 млн. грн. податків та зборів, що на 34,0 млн. грн. більше ніж у аналогічному періоді минулого року. Основну частину надходжень забезпечили: плата за користування надрами – 40,5 млн. грн., податок на доходи фізичних осіб – 38,9 млн. грн., плата за землю – 5,7 млн. грн.», - повідомив присутнім Володимир Мартинов.
Під час зустрічі були обговорені останні зміни податкового законодавства та актуальні питання. Також наголошено, що робота фіскальних органів орієнтована на підвищення рівня податкової культури платників податків, у тому числі і з метою роз’яснення прав громадян, переваг використання електронних сервісів ДФС.
Наприкінці зустрічі присутні мали змогу отримати відповіді на всі питання, які їх турбували.

З якого періоду релігійні організації можуть зменшити зобов’язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у зв’язку зі змінами внесеними до п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України?
Законом України від 14 травня 2015 року № 420-VIII «Про внесення зміни
до статті 266 Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування нерухомості релігійних організацій» (далі – Закон № 420) внесено зміни щодо оподаткування нерухомого майна, відмінного від земельної ділянки, які набрали чинності з 01 липня 2015 року.

Так, відповідно до п.п. «и» п.п. 266.2.2 п. 266 ст. 266 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, об’єкти нерухомості, що перебувають у власності релігійних організацій, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, та використовуються виключно для забезпечення їхньої статутної діяльності, включаючи ті, в яких здійснюють діяльність засновані такими релігійними організаціями добродійні заклади (притулки, інтернати, лікарні тощо), крім об’єктів нерухомості, в яких здійснюється виробнича та/або господарська діяльність. Тобто, у зв’язку із змінами, внесеними до п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ, релігійні організації – власники об’єктів нерухомості статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, та використовуються виключно для забезпечення їхньої статутної діяльності, включаючи ті, в яких здійснюють діяльність засновані такими релігійними організаціями добродійні заклади (притулки, інтернати, лікарні тощо), крім об’єктів нерухомості, в яких здійснюється виробнича та/або господарська діяльність, зменшують зобов’язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з 01 липня 2015 року.

Чи враховується при розрахунку земельного податку за земельні ділянки, що придбані на підставі цивільно-правових угод, зазначена в таких угодах ціна земельних ділянок?
Відповідно до ст. 271 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI базою оподаткування земельним податком є:
нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом;
площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.
З урахуванням зазначеного, при розрахунку земельного податку за земельні ділянки, що придбані на підставі цивільно-правових угод, зазначена в таких угодах ціна земельних ділянок не враховується.


Розмір та порядок сплати річної плати за ліцензію на виробництво алкогольних напоїв
Відповідно до ст. 4 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», із змінами та доповненнями (далі – Закон № 481), встановлено річну плату за ліцензії на виробництво спирту етилового, коньячного, плодового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, дистиляту виноградного спиртового, спирту-сирцю плодового та для суб’єктів господарювання первинного виноробства в розмірі 780 гривень.
Ліцензії видаються терміном на п’ять років, а плата за них справляється щорічно.
Плата за ліцензії справляється до початку виробництва зазначеної продукції органом, що видає ліцензії, у розмірах, встановлених Законом № 481, і зараховується до місцевих бюджетів.

Ознайомитися з інформацією про розрахунковий рахунок для внесення плати до місцевого бюджету за своїм місцезнаходженням можна на офіційному веб-порталі ДФС у розділі «Бюджетні рахунки» та у державній податковій інспекції за основним місцем обліку.
Не дозволяється сплата за весь термін дії ліцензії. Сплата чергового платежу за ліцензії здійснюється у розмірах, встановлених Законом № 481, і справляється за кожний наступний щорічний термін дії ліцензії.

Уникнути штрафних санкцій при здійсненні контрольованих операцій можна подавши до 1 жовтня розрахунок коригування
Питання трансфертного ціноутворення регулюються Податковим кодексом України (далі – кодекс) з 2013 року. Оскільки цей перспективний напрямок податкового права знаходиться на етапі становлення, то законодавцем активно здійснюються заходи щодо пошуку оптимальної редакції норм статті 39 кодексу. Відтак, кожен рік вносяться коригування до тих чи інших законодавчих положень зазначеної статті, що в свою чергу, обумовлює виникнення питань у платників податків. Поточний податковий рік також не став виключенням.
Опрацювавши оновлені законодавчі норми, отриману на сьогоднішній день податкову інформацію та з метою упередження помилок в податковому обліку суб’єктів господарювання/
1. Якщо в ланцюгу господарської операції (з переліку, передбачених пп.39.2.1.1 кодексу) право власності на її предмет (результат), перш ніж перейти від платника до нерезидента,переходить до інших (однієї або декількох) осіб, то така операція вважається контрольованою. Не визнаються операції контрольованими в даному випадку тільки у разі, коли зазначені особи виконують істотні функції чи приймають на себе істотні ризики щодо операцій з придбання (продажу) товарів (робіт) (пп.39.2.1.5 кодексу).
2. Контрольованими операціями, для цілей нарахування податку на прибуток підприємств, вважаються також операції (які відповідають визначеним умовам пп.39.2.1.7 кодексу) з продажу (придбання) товарів (послуг) через комісіонерів-нерезидентів (пп. б) пп.39.2.1.1 кодексу).
3. 27 липня 2017 року набула чинності Постанова КМ України від 04.07.2017 № 480 «Про затвердження переліку організаційно-правових форм нерезидентів, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі податок з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи» (прийнята на виконання пп. г) пп.39.2.1.1 кодексу). Оскільки господарські операції, передбачені пп. г) пп.39.2.1.1 кодексу, визнаються контрольованими з дати набрання відповідним переліком (п. 41 Підрозділу 10 Розділу ХХ кодексу), то вони вважатимуться такими саме з 27 липня 2017 року. Водночас розмір доходу платника та обсяг господарських операцій з кожним контрагентомрозраховується за підсумками всього календарного року(пп.39.2.1.7 кодексу).
Саме вищезазначені норми викликали у платників податків, які обслуговуються в Офісі великих платників податків ДФС, переважну кількість питань щодо трансфертного ціноутворення.
Підсумовуючи вищезазначене, вважаємо за необхідне ще раз привернути увагу на норму п. 50.1. кодексу, відповідно до якої не застосовуються штрафні санкції до платників, які нададуть уточнюючий розрахунок до декларації з податку на прибуток підприємств з метою коригування зобов’язань відповідно до ст. З9 кодексу. Але, і про це потрібно пам’ятати окремо, уточнення мають бути зроблені до 1 жовтня року, наступного за звітним, тобто до граничної дати подачі звіту про контрольовані операції (пп. 39.4.2 кодексу).

До бюджету перераховано 22,5 млн. грн. від реалізації майна, яке перейшло у власність держави
Протягом січня-квітня 2018 року за результатами розпорядження товарами, валютою та цінностями, що перейшли у власність держави за порушення митного законодавства, до бюджету надійшло 22,5 млн грн.
Переважну більшість суми складають надходження від зарахованих до Держбюджету валюти та цінностей, яких за вказаний період надійшло 13,6 млн грн. Це майже вдвічі перевищує відповідний показник минулого року. За 4 місяці 2017 року зазначена сума складала 7,6 млн гривень.
Від реалізації конфіскованого майна бюджет отримав 7,1 млн грн, що теж вдвічі перевищує показник відповідного періоду минулого року. Надходження коштів від реалізації митницями швидкопсувного майна, вилученого у справах про порушення митних правил, та майна, що підлягає поверненню за рішенням суду (власник не звернувся), становлять 0,3 млн грн, що аналогічно показнику відповідного періоду минулого року.
За вказаний період митницями також реалізовано та перераховано до бюджету 1,4 млн грн від реалізації товарів по закінченню термінів їх зберігання на складах митниць та товарів, розміщених у митний режим відмови на користь держави.
Крім того, протягом січня-квітня 2018 року митницями через порушення митних правил вилучено та оприбутковано на склади митниць майно на загальну суму 132,2 млн грн.
Переважну більшість вартості вилучених товарів складають
- засоби наземного транспорту, літальні апарати, плавучі засоби і пов'язані з транспортом пристрої та обладнання (31,2 млн грн, або 23,6%);
- машини, обладнання та механізми; електротехнічне обладнання; їх частини; звукозаписувальна та звуковідтворювальна апаратура, апаратура для запису або відтворення телевізійного зображення і звуку, їх частини та приладдя (25,0 млн грн, або 18,9%);
- продукти рослинного походження (23,5 млн грн, або 17,8%).

Особливості митного оформлення транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України
На сьогодні митне оформлення транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України (у тому числі й автомобілів з литовською реєстрацією) здійснюється відповідно до норм Митного кодексу України. Цим документом визначено порядок та умови переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України (у тому числі тих, що ввозяться тимчасово чи з метою транзиту), їх митного контролю та митного оформлення.
При тимчасовому ввезенні товарів і транспортних засобів застосовується також Конвенція про тимчасове ввезення (Стамбул, 1990 рік), до якої Україна приєдналась відповідно до Закону України від 24 березня 2004 року № 1661-ІV і яка набула чинності з 22.09.2004.
І посадові особи митниць ДФС, і громадяни мають дотримуватися вимог українського законодавства з питань державної митної справи.
Зауважимо, що наразі Міністерством закордонних справ України не запроваджено нових правил ввезення в Україну автомобілів з литовською реєстрацією.
Інформація, яка була викладена в листі МЗС „Щодо контролю за ввезенням в Україну автомобілів з литовською реєстрацією”, лише стимулює до правильного застосування законодавства, упереджує громадян від порушення законодавства, адже статтею 68 Конституції України встановлено обов’язок кожного неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Також звертаємо увагу на таке:
1) статтею 1 Конвенції та пунктом 35 статті 4 Кодексу встановлено, що поняття „особа” означає як юридичну, так і фізичну особу;
2) відповідно до статті 4 Кодексу:
декларант – особа, яка самостійно здійснює декларування або від імені якої здійснюється декларування;
уповноважена особа (представник) – особа, яка на підставі договору або належно оформленого доручення, виданого декларантом, наділена правом вчиняти дії, пов’язані з проведенням митних формальностей, щодо товарів, транспортних засобів комерційного призначення від імені декларанта.
Загальні поняття про декларанта надані статтею 265 Кодексу, якою, у тому числі, встановлено, що:
декларант може здійснювати декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення самостійно або уповноважувати інших осіб на здійснення декларування від свого імені.
декларування товарів, що належать громадянам, може здійснюватися цими громадянами або іншими громадянами, уповноваженими на це власниками зазначених товарів нотаріально посвідченими дорученнями.
3) обов’язки декларанта (уповноваженої ним особи) щодо декларування товарів, а також повноваження органів доходів і зборів щодо здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення чітко визначені Кодексом.
При цьому статтею 257 „Процедура декларування” Кодексу визначено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Згідно зі статтею 369 Кодексу особисті речі, що переміщуються (пересилаються) громадянами через митний кордон України у ручній поклажі, супроводжуваному та несупроводжуваному багажі, підлягають декларуванню шляхом учинення дій, усно або, за бажанням власника чи на вимогу органу доходів і зборів, письмово.

Тетяна Зубко: Розстрочення ПДВ не надається при ввезенні обладнання з країни-агресора
Для отримання розстрочення податку на додану вартість при ввезенні на митну територію обладнання для власного виробництва необхідно звернутися до митниці із заявою про надання розстрочення та подати необхідні документи. Підприємства мають відповідати певним критеріям. Так, зокрема, розстрочення не надається, якщо обладнання ввозиться або має походження з країни-агресора або країни-окупанта. Про це в ефірі 5 каналу розповіла заступник директора Департаменту адміністрування митних платежів – начальник управління ДФС Тетяна Зубко.
За її словами, митниця при отриманні заяви від платника здійснює перевірку наданого пакету документів, у тому числі, наявності виробничих потужностей, складів для виготовленої продукції тощо.
«Обов’язково перевіряється стан підприємства. Підприємство надає бізнес-план, бізнес-проект або інші документи, що підтверджують технологічні можливості, економічні розрахунки з очікуваними результатами діяльності. Крім того, підприємство обов’язково не повинно мати заборгованості зї сплати платежів перед контролюючими органами», – зазначила Тетяна Зубко.
За результатами розгляду заяви та документів приймається рішення щодо надання розстрочення ПДВ, після чого платник приходить до митниці для здійснення митного оформлення, подає митну декларацію, сплачує перший платіж та забезпечує гарантування сплати залишку суми ПДВ.
Підставами для відмови в отриманні розстрочення можуть бути неподання необхідних документів, помилках при розрахуванні сум ПДВ, недотримання обов'язкових вимог, визначених Порядком про надання розстрочення.
Тетяна Зубко також розповіла, якщо сума, яка подається до розстрочення ПДВ, до одного мільйона гривень, то розстрочення приймається митницею протягом 10 днів з дня отримання заяви. Якщо ж зазначена сума перевищує 1 млн грн, тоді рішення приймається за погодженням з Головою ДФС протягом 25 робочих днів.
ДФС вже прийнято 14 рішень щодо надання розстрочок зі сплати ПДВ при ввезенні обладнання для власного виробництва українським підприємствам, які працюють у галузі будівництва, сільського господарства, легкої промисловості та медичної галузі.
Загальна сума розстрочення ПДВ при ввезенні власного обладнання у валютах контрактів – 1 324,7 тис. Євро та 643,8 тис. дол. США.
Найбільшу суму розстрочки надано Хмельницькою митницею ДФС - 1 074,3 тис. Євро та Київською митницею ДФС - 415,9 тис. дол. США (у валюті контракту).
Інформація про прийняті Рішення розміщуються на офіційному сайті ДФС.


Версія для друку Написати листа

Про цей сайт | Запитання | Адміністратор