www.kriv-rn.dp.gov.ua
ГОЛОВНА СТОРІНКА МАПА САЙТУ ДОПОМОГА П'ятниця, 29 березня 2024 року
Що нового на сайті ?

Архів публікацій
Криворізський район >> За даними 2018 року
До уваги платників ПДВ!
Версія для друку Написати листа
Платниками Дніпропетровщини до державного бюджету забезпечено надходження 13,2 млрд грн податку на додану вартість

Одним з основних бюджетоформуючих податків у системі загальнодержавних податків є податок на додану вартість. У січні – серпні 2018 року платниками Дніпропетровщини сплачено до державного бюджету 13 млрд 227,6 млн грн податку на додану вартість. У порівнянні з аналогічним періодом минулого року надходження податку зросли на 4 млрд 680,4 млн грн.
У Дніпропетровській області сплату зазначеного податку забезпечують 22 415 платників, серед яких 20 819 – юридичних осіб та 1 596 – фізичних осіб – підприємців.
«Досягнення таких показників – це результат відкритих і партнерських взаємин з бізнесом, якісного сервісного обслуговування платників податків та підвищення податкової культури населення», – зазначила в.о. начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Оксана Томчук.

До уваги платників ПДВ!
Інформуємо про деякі випадки, в яких складається розрахунок коригування (далі – РК) у зв’язку з необхідністю виправлення помилок (неоднозначностей), здійснених в результаті коригувань показників податкової накладної (далі – ПН), але в результаті проведення такого коригування підсумкові показники ПН не рівні нулю.
Так, розглянемо ситуацію, коли після складання і реєстрації в Єдиному реєстрі податковиї накладних (далі – ЄРПН) ПН в результаті послідуючих коригувань такої ПН:
1) за одним номером рядка ПН обліковується дві та більше товарних позиції;
2) відбувалось одночасне коригування кількісних та вартісних показників однієї товарної позиції (в РК в одному рядку одночасно заповнювались графи 7–10);
3) коригування ціни відображалось у графі 8 замість графи 9 РК;
4) коригування кількості здійснювалось у графі 10 замість графи 7 РК.
Виправлення таких помилок здійснюється шляхом «обнулення» (сторнування) рядків ПН, які в результаті попередніх коригувань містять помилки (неоднозначності), та додавання нових рядків з правильними показниками.
Одним РК можна внести зміни тільки до одного рядка ПН, тобто, в такому РК може бути тільки одна «пара» рядків.
Якщо ПН містить помилки (неоднозначності) в двох і більше рядках, їх виправлення здійснюється окремо для кожного з таких рядків шляхом складання окремого РК до кожного окремого рядка ПН, який підлягає виправленню. У кожному з таких РК може бути лише одна «пара» рядків.
У першому рядку табличної частини (розділ Б) такого РК:
у графі 1 зазначається № за порядком рядка ПН, який коригується;
у графі 2 зазначається причина коригування «Усунення неоднозначностей»;
значення граф 3 – 6 відповідає значенню відповідно граф 2 – 5 рядка ПН, що коригується;
у графі 7 зі знаком «–» зазначається значення графи 6 рядка ПН, що коригується;
графи 8 – 10 не заповнюються (залишаються пустими);
значення граф 11, 12 відповідає значенню відповідно граф 8, 9 рядка ПН, що коригується;
у графі 13 зі знаком «–» зазначається значення графи 10 рядка ПН, що коригується.
Одночасно заповнюється другий рядок табличної частини (розділ Б) такого РК, у якому:
у графі 1 зазначається новий черговий порядковий номер рядка, якого не було в ПН, що коригується (якщо в ПН, що коригується, було 10 позицій, то у графі 1 зазначається номер 11);
у графі 2 зазначається причина коригування «Усунення відбувається після складання і реєстрації в ЄРПН податкової накладної, розрахунок коригування складається з урахуванням особливостей, визначених для зміни номенклатури товарів/послуг».
Cлід зауважити, що вищевказані рекомендації по заповненню РК до ПН, що видаються покупцям – платникам ПДВ можуть використовуватися лише до моменту набрання чинності наказом Міністерства фінансів України, яким вбачається внесення змін до порядку складання податкових накладних/розрахунків коригування, та який наразі знаходиться у Державній регуляторній службі України на погодженні.

Об’єкт іпотеки був відчужений: право на податкову знижку відсутнє
Відповідно до пп. 166.1.1 п. 166.1 ст. 166 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755 із змінами і доповненнями (далі – ПКУ) платник податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року.
Платник ПДФО – резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року (п. 175.1 ст. 175 ПКУ).
Таке право виникає в разі якщо за рахунок іпотечного житлового кредиту будується чи купується житловий будинок (квартира, кімната), визначений платником ПДФО як основне місце його проживання, зокрема згідно з позначкою в паспорті про реєстрацію за місцезнаходженням такого житла (абзац третій п. 175.1 ст. 175 ПКУ).
Право на включення до податкової знижки суми, розрахованої згідно зі ст. 175 ПКУ, надається платнику ПДФО за одним іпотечним кредитом протягом 10 послідовних календарних років починаючи з року, в якому, зокрема, збудований об’єкт житлової іпотеки переходить у власність платника ПДФО та починає використовуватися як основне місце проживання (пп. 175.4 ст. 175 ПКУ).
Отже, фізична особа може включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом лише при дотриманні умов, передбачених п. 175.1 ст. 175 ПКУ. Тобто, житловий будинок (квартира, кімната), що будується чи придбавається, має бути визначений як основне місце проживання. Якщо протягом звітного року об’єкт іпотеки був відчужений, то фізична особа не має права на отримання податкової знижки в частині суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом.

ФОП на загальній системі оподаткування у машині – таксі має застосовувати РРО
Згідно із п. 1 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Відповідно до п. 177.10 ст. 177 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755 із змінами і доповненнями фізичні особи – підприємеці (далі – ФОП), які знаходяться на загальній системі оподаткування, застосовують РРО відповідно до Закону № 265.
Електронний таксометр – РРО, який додатково забезпечує попереднє програмування тарифів за проїзд та облік вартості наданих послуг з перевезень пасажирів (ст. 2 Закону № 265).
Отже, суб’єкти господарювання – ФОП, що перебувають на загальній системі оподаткування, у машинах – таксі при розрахунках з пасажирами готівкою повинні застосовувати належним чином зареєстровані РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій.

На зміцнення обороноздатності України з початку року перераховано понад 1 млрд гривень
За січень – серпень 2018 року від платників Дніпропетровщини до бюджету надійшло 1 млрд 079 млн грн військового збору. Порівняно з відповідним періодом минулого року надходження військового збору зросли на 224, млн грн або на 26,2 відсотків.
Нагадаємо, що військовим збором оподатковуються доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які виплачуються платнику у зв’язку з трудовими відносинами. Ставка військового збору складає 1,5 % від об'єкту оподаткування. Відповідальними за нарахування збору до бюджету є роботодавці, що нараховують доходи у вигляді заробітної плати на користь платника податків. Військовий збір у повному обсязі перераховується до державного бюджету.

Терміни сплати ЄСВ суб’єктами господарювання, які використовують працю найманих працівників
Звертає увагу, що відповідно до абзацу другого п. 1 частини 1 ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) є роботодавці – підприємства, установи та організації, інші юрособи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Згідно з абзацем першим частини 8 ст. 9 Закону № 2464 платники, зазначені, зокрема, у п. 1 частини 1 ст. 4 Закону № 2464 зобов’язані сплачувати ЄСВ, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов’язані сплачувати ЄСВ, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.
Отже, підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, які використовують найману працю, зобов’язані сплачувати нараховані за відповідний календарний місяць суми ЄСВ не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов’язані сплачувати ЄСВ, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.
Водночас, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується ЄСВ, платники, одночасно з видачею зазначених сум, зобов’язані сплачувати нарахований на ці виплати ЄСВ у розмірі, встановленому для відповідних платників (авансові платежі) (абзац другий частини восьмої ст. 9 Закону № 2464).
Звертаємо увагу, що відповідно до частини 12 статті 9 Закону № 2464 ЄСВ підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
За наявності у платника ЄСВ одночасно із зобов’язаннями із сплати ЄСВ зобов’язань із сплати податків, інших обов’язкових платежів, передбачених законом, або зобов’язань перед іншими кредиторами зобов’язання із сплати ЄСВ виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов’язаннями, крім зобов’язань з виплати заробітної плати (доходів).

Визначення кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД
Інформуємо, що Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі – УКТ ЗЕД) – упорядкована система опису і кодування товарів, яка затверджена Законом України від 19 вересня 2013 року № 584-VII «Про Митний тариф України» із змінами. УКТ ЗЕД можна також розглядати як систематизовану номенклатуру/перелік товарів.
Відповідно до ст. 69 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI із змінами та доповненнями (далі – МКУ):
товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД;
контролюючі органи здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД;
на вимогу посадової особи контролюючого органу декларант або уповноважена ним особа зобов’язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них;
у разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів контролюючий орган має право самостійно класифікувати такі товари;
рішення контролюючих органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов’язковими. Такі рішення оприлюднюються у встановленому законодавством порядку. У разі незгоди з рішенням контролюючого органу щодо класифікації товару декларант або уповноважена ним особа має право оскаржити це рішення у порядку, встановленому главою 4 МКУ;
висновки інших органів, установ та організацій щодо визначення кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД при митному оформленні мають інформаційний або довідковий характер.

Строк зберігання архіву файлів про подання звітності на електронних носіях інформації
Повідомляємо, що згідно з п. 44.3 ст. 44 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники податків зобов’язані забезпечити зберігання документів, визначених п. 44.1 ст. 44 ПКУ, а також документів, пов’язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом не менш як 1 095 днів (2 555 днів – для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до ст. 39 ПКУ) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання – з передбаченого ПКУ граничного терміну подання такої звітності.
Відповідно до п. 44.4 ст. 44 ПКУ, якщо документи, визначені у п. 44.1 ст. 44 ПКУ, пов’язані з предметом перевірки, проведенням процедури адміністративного оскарження прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення або судового розгляду, такі документи повинні зберігатися до закінчення перевірки та передбаченого законом строку оскарження прийнятих за її результатами рішень та/або вирішення справи судом, але не менше строків, передбачених п. 44.3 ст. 44 ПКУ.
Відповідно до ст. 13 розділу ІІІ Закону України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» cтрок зберігання електронних документів на електронних носіях інформації повинен бути не меншим від строку, встановленого законодавством для відповідних документів на папері.
Отже, архів файлів про подання звітності контролюючим органам в електронному вигляді (у тому числі якщо перевірка не проводилась 3 роки) повинен зберігатися у платника податків не менш як 1 095 днів (2 555 днів – для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до ст. 39 ПКУ) з дня подання податкової звітності.

УВАГА!
Неприпустимість допуску до роботи найманих працівників без оформлення з ними трудових відносин – одна із актуальних тем сьогодення.
Офіційне працевлаштування – це гарантія соціальної захищеності працівника.
Фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) є порушенням трудового законодавства.
Ухиляючись від оформлення трудових відносин з найманими працівниками, роботодавець позбавляє їх права на основну та додаткову відпустки, на оплату лікарняного, на дотримання встановленої законодавством норми тривалості робочого часу, на допомогу по безробіттю, на гарантії за колективним договором, на соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та на пенсійне забезпечення.
Стаття 43 Конституції України гарантує кожному громадянину право заробляти собі на життя працею та отримувати за це винагороду у вигляді заробітної плати, не нижчої від визначеної законом.
З метою захисту прав застрахованих осіб з 01 січня 2015 року введено обов’язкову сплату роботодавцями єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від мінімальної заробітної плати у разі, якщо працівник за основним місцем роботи отримує суму меншу за мінімальну зарплату.
Слід зауважити, що згідно з частиною 3 статті 24 Кодексу законів про працю України від 10 грудня 1971 року № 322-VIII із змінами та доповненнями працівник не може бути допущений до роботи не тільки без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, а і без повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску про прийняття працівника на роботу у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У червні 2015 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу». Цією постановою встановлена форма Повідомлення про прийняття працівника на роботу. Воно подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх, як платника єдиного внеску, до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором.
Чинним законодавством передбачається значне посилення відповідальності роботодавців за порушення законодавства про працю, у тому числі і нелегальної зайнятості.
В Україні легалізація виплати заробітної плати, цивілізоване оформлення трудових відносин між роботодавцями та найманими працівниками – це завдання загальнонаціонального масштабу, виконання якого забезпечить соціальні гарантій громадян у майбутньому.

«Електронна звітність» - зручний спосіб он-лайн взаємодії із органами ДФС
Під час інтерв’ю для місцевих ЗМІ начальник відділу обслуговування платників ДПІ у Новокодацькому районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області Тетяна Тесленко зазначила, що триває тенденція стосовно скорочення «паперової» звітності – все більше платників переконуються у зручності он-лайн взаємодії із органами ДФС.
За її словами, подання податкової звітності в електронному вигляді має багато переваг як для платників податків, так і для фіскальної служби, зокрема платники податків отримують:
- економію робочого часу, а також власних коштів на придбання бланків податкової звітності, крім того відсутня необхідність відвідування податкової інспекції;
- уникнення витрачання часу у чергах до податкового інспектора при поданні звітності;
- гарантію автоматичної перевірки підготовлених документів на наявність арифметичних помилок та описок;
- оперативне оновлення форматів подання документів в електронному вигляді у разі зміни форм податкової звітності;
- підтвердження доставки звітності;
- оперативність обробки інформації у податковому органі.
Серед наявного програмного забезпечення, за допомогою якого можливо відправляти звітність до ДФС, великою популярністю користується «Електронний кабінет», який функціонує на веб-порталі ДФС.
Тетяна Тесленко проінформувала представників ЗМІ про те, що з початку поточного року до ДПІ у Новокодацькому районі ГУ ДФС у Дніпропетровській області надано майже 80 тисяч документів податкової звітності, з них – 62 тисячі подано в електронному вигляді, що складає майже 80 відсотків від загальної кількості.
«З метою отримання можливості надання звітності засобами телекомунікаційного зв’язку платнику необхідно отримати ключі електронного цифрового підпису та приєднатися до Договору про визнання електронних документів шляхом надання заяви про приєднання, яка надсилається до ДПІ за основним місцем обліку платника в електронному вигляді.
Безкоштовно отримати ключі електронного цифрового підпису платники Дніпропетровської області можуть в Акредитованому центрі сертифікації ключів за адресами: м. Дніпро – просп. Богдана Хмельницького, 25 та ЦОП при Лівобережній ОДПІ м. Дніпра – просп. Слобожанський, 95 А, зал 3 каб. 9,10 та у м. Кривій Ріг, просп. Героїв-підпильників, б. 42, каб. 112, вікна № 21 і № 22» – завершила Тетяна Тесленко.

Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» «Недопустимість відсутності оформлення трудових відносин із найманими працівниками»
Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» начальника управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Дніпропетровській області Воінова Владислава на тему: «Недопустимість відсутності оформлення трудових відносин із найманими працівниками».
Питання № 1. Доброго дня, звертаюсь до Вас з запитанням, до кого мені необхідно звертатися у разі порушення моїх трудових прав та не виплати мені заробітної плати.
Відповідь. Доброго дня. Згідно до статей 232 та 235 Кодексу законів про працю України працівники, які працюють без укладання трудового договору, мають право звернутись до суду.
Необхідно зазначити, що відповідно до статті 24 КЗпП України роботодавцям заборонено допускати працівника до роботи без укладення трудового договору та повідомлення про це органів Державної фіскальної служби.
При винесенні рішення щодо оформлення трудових відносин з працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, при направленні заяви у відповідні органи, суд одночасно приймає рішення про нарахування та виплату такому працівникові заробітної плати у розмірі не нижче середньої заробітної плати за відповідним видом економічної діяльності у регіоні у даному періоді без урахування фактично виплаченої заробітної плати, про нарахування та сплату відповідно до законодавства податку на доходи фізичних осіб та суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за встановлений період роботи.
Варто зауважити, що за таке порушення законодавства про працю, крім адміністративної та кримінальної відповідальності роботодавця, передбачено також фінансову відповідальність.
Згідно зі статтею 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи — підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків — у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення. Звертаю увагу, що штрафи за порушення трудових взаємовідносин відноситься до компетенції Мінсоцполітики.
Питання № 2. Доброго дня, звертаюсь до вас з таким запитанням. Мені нарахувавали заробітну плату за вимушений прогул, чи буде нараховуватися єдиний внесок на суму заробітної плати, яка була стягнута державною виконавчою службою за рішенням суду?
Відповідь. Так, доброго дня. Згідно з частиною другою ст. 9 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями обчислення єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування здійснюється роботодавцями на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу).
Закон України від 02 червня 2016 року № 1404-VІІІ «Про виконавче провадження» із змінами і доповненнями визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.
У випадках примусового виконання рішень суду щодо стягнення заробітної плати на користь працівника за час вимушеного прогулу державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання судового рішення у спосіб і в порядку, що визначені виконавчим документом, а отже, і рішенням суду. При цьому нарахування податків, зборів та інших платежів на суми стягнутої заробітної плати працівника Законом України «Про виконавче провадження» не передбачено.
Таким чином, суми заробітної плати, стягнуті державною виконавчою службою за рішенням суду на користь працівника згідно з виконавчим листом, не є базою нарахування єдиного внеску.
Питання № 3. Доброго дня, я - фізична особа, отримувала дохід за кордоном, чи буде нараховуватися єдиний внесок на мій дохід, що отриманий мною за кордоном?
Відповідь. Доброго дня. Згідно п. 1 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування є роботодавці – юридичні особи та фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених вимогами законодавства України (у т.ч. законодавством про працю).
Так, положенням частини першої ст. 7 Закону «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» роботодавці, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем) сплачують єдиний внесок за найманих працівників із сум нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та сум винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
Частиною першою ст. 10 Закону «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» визначено, що громадяни України, які працюють або постійно проживають за межами України, мають право на добровільну сплату ЄСВ на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.
Отже, якщо ви отримали дохід за межами України, то такий дохід не є базою нарахування єдиного внеску.
При цьому, ви маєте право на добровільну сплату єдиного внеску, для чого Вам необхідно заключити договів про добровільну участь на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.
Питання № 4. Доброго дня, мене цікавить відповідь, чи мають право контролюючі органи вимагати обов’язкове нарахування мінімальної заробітної плати та утримання з її розміру податків та зборів?
Відповідь. Доброго дня. Відповідно до ст. 1 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» із змінами та доповненнями заробітна плата – це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Згідно з ст. 3 Закону мінімальна заробітна плата – це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці.
Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов’язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, за будь-якою системою оплати праці.
Статтею 35 Закону передбачено, що контроль за додержанням законодавства про оплату праці здійснюють:
центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю;
органи доходів і зборів.
Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Згідно з п. 80.1 та п.п. 80.2.7 п. 80.2 ст. 80 ПКУ у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету контролюючі органи здійснюють фактичну перевірку без попередження платника податків (особи).
Враховуючи те, що мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов’язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання, то контролюючі органи мають право здійснювати контроль за її нарахуванням, утриманням з її розміру податків та зборів.
Питання № 5. Доброго дня, я керівник підприємства, на теперішній час створюю нові робочі місця. Чи передбачена мені, як роботодавцю компенсація фактичних витрат, пов’язаних із сплатою єдиного внеску у зв’язку із створенням нових робочих міст?
Відповідь. Вітаю Вас. Компенсацію роботодавцям частини фактичних витрат, пов’язаних із сплатою єдиного внеску у зв’язку із створенням нового робочого місця, передбачено постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2013 року № 153 «Про затвердження Порядку компенсації роботодавцям частини фактичних витрат, пов’язаних із сплатою єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».
Дія цього Порядку поширюється на роботодавців (суб’єктів господарювання), які починаючи з 2013 року:
- створюють нові робочі місця та працевлаштовують на них працівників шляхом укладення трудового договору;
- протягом 12 календарних місяців з дня укладення трудового договору з особою, працевлаштованою на нове робоче місце, щомісяця здійснюють виплату їй заробітної плати в розмірі, не менше ніж три мінімальні заробітні плати (п. 2 Порядку № 153).
Отже, якщо Ви, як роботодавець забезпечили дотримання вимог, передбачених п. 2 Порядку № 153, тоді право на компенсацію фактичних витрат буде складати сума у розмірі 50 відсотків суми нарахованого єдиного внеску протягом наступних 12 календарних місяців за умови збереження рівня заробітної плати в розмірі не менше, ніж три мінімальні заробітні плати у місяці сплати єдиного внеску за особу, працевлаштовану на нове робоче місце.
У разі зменшення штатної чисельності працівників та фонду оплати праці роботодавець втрачає право на компенсацію.
Питання № 6. Доброго дня, до Вас звертається фізична особа – підприємець, яка хоче знятися з обліку, як платник єдиного внеску з причини припинення своєї діяльності.
Відповідь. Вітаю. Зняття з обліку платників єдиного внеску – фізичних осіб – підприємців, здійснюється контролюючими органами на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором, після проведення передбачених законодавством перевірок платників та проведення остаточного розрахунку (абз. 7 частини 1 ст. 5 Закону «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»).
У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця така фізична особа користується правами, виконує обов’язки та несе відповідальність, що передбачені для платника єдиного внеску, в частині діяльності, яка здійснювалася нею, як фізичною особою – підприємцем (частини 4 ст. 6 Закону «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»).
При цьому останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності такої фізичної особи (частина 8 ст. 9 Закону «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»).
Платник єдиного внеску (фізична особа – підприємець) знімається з обліку після проведення перевірки та здійснення остаточного розрахунку зі сплати єдиного внеску.
До реєстру страхувальників вносяться відповідні записи із зазначенням дати та причини зняття з обліку платника єдиного внеску. Датою зняття з обліку платника єдиного внеску є дата внесення запису до реєстру страхувальників.
Питання № 7. Доброго дня, я фізична особа, при нарахуванні пенсії мені не вистачає шість місяців страхового стажу. Чи можу я добровільно сплатити єдиний внесок за ці місяці.
Відповідь. Вітаю Вас. Особа, якій не вистачає до страхового стажу декількох місяців, може заключити договір про добровільну участь, яким передбачена одноразова сплата єдиного внеску за попередні періоди (у тому числі за період з 01 січня 2004 року по 31 грудня 2010 року), в яких вона не підлягала загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню на будь-який період, але не менше одного місяця.
Сума сплаченого єдиного внеску за кожен місяць такого періоду не може бути меншою за мінімальний страховий внесок на дату укладення договору, помножений на коефіцієнт 2 (3723грн.*22відсотка =819,06грн*2=1638,12грн.на місяць).
В усіх випадках ця сума не може бути більшою за суму єдиного внеску, обчисленого виходячи з максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої на дату укладення договору.

Деякі особливості заповнення Звіту про контрольовані операції
Звертаємо увагу платників, які здійснюють контрольовані операції, що форма Звіту про контрольовані операції (далі – Звіт) та Порядок складання Звіту про контрольовані операції (далі – Порядок) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 18.01.2016 № 8 із змінами та доповненнями.
Статтею 10 Конституції України встановлено, що державною мовою є українська мова.
Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України.
Враховуючи зазначене, Звіт заповнюється українською мовою.
Відповідно до п. 2 розділу III Порядку у графі 2 основної частини Звіту «Загальні відомості про контрольовані операції» вказується повне найменування особи – сторони контрольованої операції, яке зазначено у контракті/договорі.
Згідно з пп. 1 п. 4 розділу IV Порядку у розділі «Відомості про особу, яка бере участь у контрольованих операціях» додатка до Звіту у рядку «Повне найменування особи» зазначається повне найменування, яке зазначено у контракті (угоді).
Отже, відомості щодо повного найменування особи, які наводяться у графі 2 основної частини Звіту «Загальні відомості про контрольовані операції» та у рядку «Повне найменування особи» розділу «Відомості про особу, яка бере участь у контрольованих операціях» додатка до Звіту зазначаються мовою, наведеною у контракті, при цьому Звіт заповнюється українською мовою.
Нагадуємо, що відповідно до пп. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями платники податків, які у звітному році здійснювали контрольовані операції, зобов’язані подавати звіт про контрольовані операції центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, до 01 жовтня року, що настає за звітним, засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

Порядок інформування платника акцизного податку з реалізації пального про реквізити електронного рахунку
Повідомляємо, що відповідно до п. 16 розділу ІІІ Порядку електронного адміністрування реалізації пального (далі – Порядок № 113), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 року № 113, електронний рахунок відкривається платнику податку Казначейством автоматично без укладення договору та на безоплатній основі. На електронний рахунок платник податку зараховує необхідну суму коштів виключно з власного поточного рахунка.
Згідно з п. 17 розділу ІІІ Порядку № 113 електронні рахунки відкриваються виключно на підставі реєстрів для Казначейства, які ДФС України після внесення осіб до реєстру платників протягом одного робочого дня надсилає Казначейству.
У реєстрі для Казначейства зазначаються найменування або прізвище, ім’я та по батькові платника податку, податковий номер або номер та серія паспорта (для фізичних осіб – підприємців, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта), номер бюджетного рахунка, код згідно з ЄДРПОУ та МФО органу Казначейства, до якого здійснюється перерахування податку до державного бюджету.
Датою початку здійснення платником податку операцій з використанням електронного рахунка є дата відкриття такого рахунка, але не раніше першого дня початку перехідного періоду, встановленого абзацом другим п. 11 підрозділу 5 розділу XX Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).
Казначейство відповідно до вимог ст. 69 ПКУ надсилає ДФС Украни повідомлення про відкриття електронного рахунка платника податку не пізніше операційного дня, що настає за днем його відкриття. Після надходження такого повідомлення ДФС України інформує платника податку про реквізити його електронного рахунка (п. 18 розділу ІІІ Порядку № 113).

Загальні правила щодо виправлення помилок, які виникли при реєстрації в ЄРПН попередніх розрахунків коригування
Нагадуємо, що у розрахунку коригування (далі – РК), що складається у зв’язку з необхідністю виправлення помилок (неоднозначностей), допущених при попередньому коригуванні показників податкової накладної (далі – ПН), кожному рядку ПН, що коригується (з урахуванням наявності фактів коригування такого рядка, які мали місце раніше), відповідає два рядки РК:
у першому з них «обнуляється» (сторнується) рядок ПН, в якому містяться помилки, що підлягають виправленню;
у другому рядку зазначаються правильні показники.
При цьому обидва рядки не можуть мати один і той же номер; другому рядку може бути присвоєно тільки новий номер рядка, тобто, номер, якого не було в ПН.
Для виправлення помилок, які виникли при реєстрації в ЄРПН попередніх РК, одним РК можна внести зміни тільки до одного рядка ПН. У разі необхідності виправлення таких помилок в кількох рядках податкової накладної, складається відповідна кількість розрахунків коригування.
Нагадуємо, що відповідні роз’яснення надано у листі Державної фіскальної служби України від 22.06.2018 № 18983/7/99-99-15-03-02-17 «Про особливості складання розрахунків коригування до податкових накладних, що видаються покупцям – платникам ПДВ».
Важливо: вищевказані роз’яснення можуть використовуватися лише до моменту набрання чинності наказом Міністерства фінансів України, яким вбачається внесення змін до порядку складання податкових накладних/розрахунків коригування, та який знаходиться на погодженні в Державній регуляторній службі України.

За неналежне ведення бухгалтерської документації, на підставі якої нараховується ЄСВ – штраф!
Відповідно до п. 5 частини 11 ст. 25 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями за неналежне ведення бухгалтерської документації, на підставі якої нараховується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, накладається штраф у розмірі від восьми до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Заключення трудового договору з найманим працівником необхідно і для ФОП – платника єдиного податку
Відповідно до ст. 21 Кодексу законів про працю України від 10 грудня 1971 року № 322-VIII із змінами та доповненнями (далі – КЗпП) трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Отже, фізичній особі – підприємцю (далі – ФОП) для прийняття працівника на роботу необхідно заключити трудовий договір з таким працівником відповідно до норм КЗпП.
Звертаємо увагу, що відповідно до п. 297.3 ст. 297 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) ФОП – платник єдиного податку виконує передбачені ПКУ функції податкового агента у разі нарахування (виплати, надання) оподатковуваних податком на доходи фізичних осіб доходів на користь фізичної особи, яка перебуває з ним у трудових або цивільно-правових відносинах.
При цьому, облік найманих працівників ФОП повинна вести самостійно з додержанням умови перебування на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності щодо граничної кількості найманих працівників у відповідній групі платників єдиного податку.

Припинено діяльність підпільного цеху з виробництва фальсифікованого алкоголю
Оперативним управлінням Головного управління ДФС у Дніпропетровській області зупинено діяльність підпільного цеху з виробництва фальсифікованого алкоголю та незаконний продаж напоїв, які там вже встигли виготовити.
В рамках проведення операцій «Акциз 2018» та «Рубіж 2018» та розслідування кримінального провадження за ч. 3 ст. 204 КК України було встановлено жителя одного із міст на Дніпропетровщині, який організував у власному домоволодінні підпільний цех, в якому з недоброякісної сировини контрабандного походження незаконно виготовляв горілку, коньяк та вино, вживання яких може становити загрозу життю та здоров’ю людей. Розливали «готову продукцію» в тетрапаки та пластикову тару без будь-яких маркувань.
Збут фальсифікату здійснювався через мережу Інтернет, соціальні мережі, месенджери мобільних додатків, низку місцевих торгівельних об’єктів, а також через постійних клієнтів.
Для доставки продукції фігурант використовував власний автомобіль та послуги компаній-перевізників.
За результатами проведених обшуків з незаконного обігу вилучено та накладено арешт на 913 літрів спирту та 4 тис. 583 літри фальсифікату загальною вартістю майже 1,3 млн. грн., а також на 1 тис. 304 пачки цигарок та автомобіль, яким здійснювалось незаконне перевезення товару. Загальна вартість вилучених ТМЦ перевищує 1,5 млн. грн.
Окрім того, відібрані зразки вилучених алкогольних напоїв та спиртудля проведення відповідних експертиз.

Які дії фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку у разі втрати книги обліку доходів та витрат та чи передбачена при цьому відповідальність?
Відповідно до п. 296.1 ст. 296 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники єдиного податку першої – третьої груп ведуть облік у порядку, визначеному підпунктами 296.1.1 – 296.1.3 п. 296.1 ст. 296 ПКУ.
Форми книги обліку доходів (для платників єдиного податку першої, другої та третьої груп, які не є платниками податку на додану вартість), книги обліку доходів і витрат (для платників єдиного податку третьої групи, які є платниками податку на додану вартість) (далі – Книги обліку) та порядки їх ведення (далі – Порядки) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 579, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 07.07.2015 за № 800/27245, (далі – Наказ № 579).
Згідно з п. 44.5 ст. 44 ПКУ встановлено, що у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених у підпунктах 44.1 і 44.3 ст. 44 ПКУ, платник податків зобов’язаний у п’ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому ПКУ для подання податкової звітності. Платник податків зобов’язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.
Відповідно до п. 6.10 глави 6 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704, у разі втрати Книги обліку фізична особа – підприємець – платник єдиного податку повинна звернутися до органів внутрішніх справ для подання заяви про втрату Книги обліку та отримати довідку про надання такої заяви.
Пунктом 7 Порядків встановлено, що Книги обліку зберігаються у платника податку протягом 3 років після виконання останнього запису.
Відповідно до ст. 121 ПКУ незабезпечення платником податків зберігання первинних документів облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених ст. 44 ПКУ строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених ПКУ, –
тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень.
Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, –
тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.
Статтею 164Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х зі змінами та доповненнями (далі – КУпАП) неведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов’язкову форму обліку, тягне за собою попередження або накладення штрафу у розмірі від 3 до 8 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Дії, передбачені частиною першою ст. 164 прим.1 КУпАП, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, -
тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від 5 до 8 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отже, у разі втрати фізичною особою – підприємцем Книги обліку до неї застосовується адміністративна та фінансова відповідальність за умови недотримання нею вимог п. 44.5 ст. 44 ПКУ.
Відповідне питання та відповідь на нього розміщене у категорії 107.07 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».

Деякі особливості заповнення додатка ПН до декларації з податку на прибуток підприємств
Нагадуємо, що додаток ПН до рядка 23 ПН Податкової декларації з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація), форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 із змінами, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за № 1415/27860, заповнюється окремо по кожному нерезиденту, якому виплачуються доходи із джерелом їх походження з України.
У додатку ПН до Декларації зазначаються такі відомості про нерезидента:
повне найменування нерезидента;
місцезнаходження нерезидента;
код нерезидента в країні резиденції;
назва країни резиденції нерезидента;
код країни резиденції;
відмітка про наявність офшорного статусу.
Поле «Код нерезидента в країні резиденції» додатка ПН до Декларації заповнюється за наявності інформації про код нерезидента, у випадку відсутності інформації поле заповнюється з прокресленням.

ПСП надається одному з батьків до кінця року, в якому дитина досягає 18 років
Звертаємо увагу, що відповідно до п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами і доповненнями (далі – ПКУ) платник податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати (інших прирівняних до неї відповідно до законодавства виплат, компенсацій та винагород), на суму податкової соціальної пільги (далі – ПСП), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень.
Згідно з пп. 169.1.2 п. 169.1 ст. 169 ПКУ платник ПДФО, який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років має право на ПСП у розмірі 100 відсотків суми пільги, визначеної пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ (у 2016 році – 689 грн, у 2017 році – 800,0 грн, у 2018 році – 881,0 грн) – у розрахунку на кожну таку дитину.
Підпунктом 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 ПКУ визначено, що право на ПСП у розмірі, що дорівнює 150 відсотків суми пільги, визначеної пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ (у 2016 році – 1033,5 грн, у 2017 році – 1200,0 грн, у 2018 році – 1321,50 грн), має право платник податку який:
а) є одинокою матір’ю (батьком), вдовою (вдівцем) або опікуном, піклувальником – у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років;
б) утримує дитину-інваліда – у розрахунку на кожну таку дитину віком до 18 років.
При цьому, ПСП, передбачена пп. 169.1.2 та підпунктами «а» та «б» пп. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 ПКУ, надається до кінця року, в якому дитина досягає 18 років, а у разі її смерті до досягнення зазначеного віку – до кінця року, на який припадає смерть (пп.169.3.3 п.169.3 ст.169 ПКУ).

Коригування при зміні окремих показників табличної частини податкової накладної
Повідомляємо платників ПДВ про розгляд ситуації, коли після складання податкової накладної (далі – ПН) відбувається повне повернення суми попередньої оплати (авансу)/поставлених товарів або повернення залишку суми попередньої оплати (авансу)/поставлених товарів.
1.1. Загальні правила
Розрахунок коригування до податкової накладної (далі – РК), яка була складена на дату отримання коштів/постачання товарів, складається постачальником (продавцем) на дату такого повернення.
В зазначеному у цьому пункті порядку РК заповнюється виключно у разі, якщо товар або кошти (залишок товару або коштів) повертаються у повному обсязі, зазначеному у відповідних рядках ПН (з урахуванням наявності фактів коригування, які мали місце раніше), тобто, коли в результаті проведення такого коригування підсумкові показники ПН будуть рівними нулю.
У разі, якщо товар або кошти повертаються частково (у продавця залишається частина авансу в рахунок майбутнього постачання товарів/послуг або покупець повертає частину поставленого товару), то РК складається у порядку, передбаченому для випадків зміни ціни або кількості товарів/послуг (залежно від того, внаслідок зміни кількості чи ціни відбувається часткове повернення товарів/коштів).
1.2. Особливості складання РК у випадку повного повернення суми попередньої оплати (авансу)/поставлених товарів або повернення залишку суми попередньої оплати (авансу)/поставлених товарів
В табличній частині такого РК (розділ Б) зазначаються:
▪ в графі 1– номер рядка податкової накладної, що коригується;
▪ в графі 2 – причина коригування «Повернення товару або авансових платежів». Причина коригування вказується в графі 2 без лапок та інших додаткових розділових знаків;
▪ в графі 7 «Коригування кількості; зміна кількості, об’єму, обсягу (–)(+)» зі знаком «–» вказується кількість (об’єм, обсяг) товарів/послуг, зазначена у графі 6 рядка податкової накладної, що коригується (з урахуванням наявності фактів коригування такого рядка, які мали місце раніше);
▪ в графі 8 «Коригування кількості; ціна постачання товарів/послуг» вказується ціна, зазначена у графі 7 рядка податкової накладної, що коригується (з урахуванням наявності фактів коригування такого рядка, які мали місце раніше);
▪ графа 9 «Коригування вартості; зміна ціни (–)(+)» та графа 10 «Коригування вартості; кількість постачання товарів/послуг» залишаються незаповненими;
▪ в графах 3, 4.1 – 4.3, 5, 6, 11 та 12 зазначаються незмінними показники відповідних граф рядка податкової накладної, що коригується;
▪ в графі 13 зі знаком «–» вказується загальний обсяг постачання (без ПДВ), зазначений у графі 10 рядка податкової накладної, що коригується (з урахуванням наявності фактів коригування такого рядка, які мали місце раніше).
Залежно від того за якою ставкою ПДВ оподатковувалась операція, що коригується (за основною ставкою, ставками 7 %, 0 %, чи звільнялася від оподаткування ПДВ), заповнюється відповідна графа розділу «А» РК.

Сімейні фермерські господарства мають можливість працювати у новому форматі
Законом України від 10 липня 2018 року № 2497, який набрав чинності 15 серпня 2018 року, внесено зміни до Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями та деяких законів України щодо стимулювання утворення та діяльності сімейних фермерських господарств.
Зокрема, згідно внесених змін фізичні особи, які організували фермерське господарство, зможуть зареєструватись фізичними особами – підприємцями платниками єдиного податку четвертої групи за умови виконання сукупності вимог, визначених п .291.4 ст. 291 ПКУ:
здійснювати виключно вирощування, відгодовування сільськогосподарської продукції, збирання, вилов, переробку такої власно вирощеної або відгодованої продукції та її продаж;
вести господарську діяльність (крім постачання) за місцем податкової адреси;
не використовувати працю найманих осіб;
членами фермерського господарства такої фізичної особи є лише члени її сім’ї у визначенні ч. 2 ст. 3 Сімейного кодексу України;
площа сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду у власності та/або користуванні членів фермерського господарства становить не менше 2 га, але не більше 20 га.
Крім того, внесено зміни до Закону України від 24 червня 2004 року № 1877-IV «Про державну підтримку сільського господарства України», якими, зокрема, передбачено пільговий порядок сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування для членів/голови сімейного фермерського господарства протягом 10 років за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджеті України.

За порушення законодавства при виплаті заробітних плат роботодавцям донараховано до сплати 843 млн гривень
За повідомленням ДФС України протягом січня – серпня 2018 року представниками органів ДФС виявлено 5,1 тис. найманих осіб, які працювали без оформлення трудових відносин з роботодавцем.
Використання нелегальної найманої праці є одним із порушень, які виявляються під час перевірок суб’єктів господарювання. Так, за 8 місяців цього року працівниками ДФС встановлено порушення податкового законодавства в 46 відс. перевірених суб’єктів господарювання.
За результатами перевірок до бюджету донараховано майже 642 млн грн податку на доходи фізичних осіб, 173 млн грн єдиного внеску та 28 млн грн військового збору.
Представники ДФС також входять до складу робочих груп з питань легалізації виплати заробітної плати та зайнятості населення, створених за ініціативою місцевих органів виконавчої влади, які здійснюють обстеження виробничих, торгових приміщень юридичних та фізичних осіб, місць здійснення підприємницької діяльності. Проводиться роз’яснювальна робота з роботодавцями. За результатами цих заходів роботодавцями додатково укладено 39,7 тис. трудових угод з найманими працівниками.
За вказаний період за результатами контрольно-перевірочної роботи виявлено 138 громадян, які здійснювали підприємницьку діяльність без державної реєстрації. Крім цього, за результатами інших вжитих заходів до державної реєстрації залучено 10,9 тис. громадян, які здійснювали підприємницьку діяльність без реєстрації. До бюджетів додатково сплачено 11,2 млн грн податку та збору та 14,0 млн грн єдиного внеску

Цивільно-правовий договір: оподаткування ПДФО доходу, отриманого нерезидентом
Відповідно до пп. 164.2.2 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755 із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) включаються суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику ПДФО відповідно до умов цивільно-правового договору.
Доходи з джерелом їх походження в Україні, що нараховуються (виплачуються, надаються) на користь нерезидентів, оподатковуються за правилами та ставками, визначеними для резидентів (з урахуванням особливостей, визначених деякими нормами розділу IV ПКУ для нерезидентів) (пп. 170.10.1 п. 170.10 ст. 170 ПКУ).
Згідно з п. 167.1 ст. 167 ПКУ ставка ПДФО становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у підпунктами 167.2 – 167.5 ст. 167 ПКУ), у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.
При нарахуванні доходів у вигляді винагороди за цивільно-правовими договорами за виконання робіт (надання послуг) база оподаткування визначається як нарахована сума такої винагороди (п. 164.6 ст. 164 ПКУ).
Отже, оподаткування доходів, одержаних нерезидентами у вигляді винагород та інших виплат, які виплачуються (надаються) за цивільно-правовими договорами, здійснюється за ставкою 18 відсотків.
При цьому базою оподаткування вважається нарахована сума такої винагороди.

Податкові пільги з туристичного збору можуть передбачатися лише для певної категорії платників збору
Відповідно до ст. 10 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до місцевих податків і зборів належить, зокрема, туристичний збір (далі – збір).
Відповідно до п. 10.3 ст. 10 ПКУ місцеві ради в межах повноважень, визначених ПКУ, вирішують питання щодо запровадження збору.
Згідно з пп. 12.3.2 п. 12.3 ст. 12 ПКУ при прийнятті рішення про встановлення збору обов’язково визначаються об’єкт оподаткування, платники збору, розмір ставки, податковий період та інші обов’язкові елементи, визначені ст. 7 ПКУ, з дотриманням критеріїв, встановлених ст. 268 ПКУ.
Під час встановлення збору можуть передбачатися податкові пільги та порядок їх застосування (п. 7.2 ст. 7 ПКУ).
Слід зауважити, що не дозволяється сільським, селищним, міським радам та радам об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлювати індивідуальні пільгові ставки місцевих податків та зборів для окремих юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців і фізичних осіб (далі – ФОП) або звільняти їх від сплати таких податків та зборів (пп. 12.3.7 п. 12.3 ст. 12 ПКУ).
Відповідно до п. 30.1 ст. 30 ПКУ податкова пільга – це передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов’язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених п. 30.2 ст. 30 ПКУ.
Підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об’єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат (п. 30.2 ст. 30 ПКУ).
Отже, питання щодо запровадження туристичного збору вирішують органи місцевого самоврядування. Тому під час встановлення місцевими радами туристичного збору податкові пільги та порядок їх застосування можуть передбачатися лише для певної категорії платників збору. При цьому, не дозволяється встановлювати індивідуальні пільгові ставки по справлянню туристичного збору для окремих юридичних осіб, ФОП та фізичних осіб або звільняти їх від сплати такого збору.

Припинення підприємницької діяльності ФОП: порядок подання ліквідаційної звітності
Нагадуємо, що відповідно до Закону України від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» із змінами, внесено зміни до Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) щодо визначення останнього базового податкового (звітного) періоду та строку подання податкової декларації про майновий стан і доходи при реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця (далі – ФОП).
ФОП, які перебували на загальній системі і щодо яких починаючи з 01.01.2017 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – Єдиний державний реєстр) внесено запис про припинення підприємницької діяльності ФОП, подають ліквідаційні податкові декларації про майновий стан і доходи щодо отриманих доходів на загальній системі оподаткування востаннє за звітний період з дня, наступного за днем закінчення попереднього базового податкового (звітного) періоду до останнього дня календарного місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності, протягом 30 календарних днів з дня проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.
Нормами ПКУ не передбачено подання ліквідаційної звітності для ФОП, які перебували на спрощеній системі оподаткування.
Отже, ФОП, які перебували на спрощеній системі оподаткування і щодо яких починаючи з 01.01.2017 до Єдиного державного реєстру внесено запис про припинення підприємницької діяльності ФОП, подають податкові декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця востаннє за податковий (звітний) квартал в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності, з наростаючим підсумком з початку року протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.
Звертаємо увагу, що ліквідаційна податкова декларація про майновий стан і доходи та остання податкова декларація платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця подається за вибором платника податків в один із таких способів:
а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;
б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
в) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

За порушення законодавства про працю передбачені штрафні санкції
Інформуємо, що відповідно до ст. 265 Кодексу законів про працю України від 10 грудня 1971 року № 322-VIII із змінами та доповненнями (далі – КЗпП) передбачена відповідальність за порушення законодавства про працю.
Посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.
Юридичні та фізичні особи – підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу у разі, зокрема:
фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків – у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;
порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі – у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;
недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці – у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;
недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов’язків, передбачених законами України «Про військовий обов’язок і військову службу», «Про альтернативну (невійськову) службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», – у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;
недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні – у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;
вчинення дій, передбачених абзацом шостим цієї частини, при проведенні перевірки з питань виявлення порушень, зазначених в абзаці другому цієї частини, – у стократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.

Профілактика корупційних правопорушень у Дніпропетровській митниці ДФС
Вжиття заходів щодо профілактики корупційних та пов’язаних з корупцією правопорушень є одним із основним пріоритетним напрямком роботи в Дніпропетровській митниці ДФС.
Протягом вересня 2018 року сектором з питань запобігання та виявлення корупції в Дніпропетровській митниці ДФС активно проводилась роз’яснювальна робота та навчання серед посадових осіб митниці щодо упередження, профілактики, запобігання, виявлення та припинення корупційних діянь та правопорушень, пов’язаних з корупцією.
За 9 місяців 2018 року, за перевірками сектору з питань запобігання та виявлення корупції в Дніпропетровській митниці ДФС, керівником ініційовано відкриття п’яти дисциплінарних проваджень, із яких одну посадову особу притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді оголошення догани, одне дисциплінарне провадження закрито у зв’язку із відсутністю правопорушення, три - тривають.
Також, сектором з питань запобігання та виявлення корупції у Дніпропетровській митниці ДФС постійно проводиться індивідуальна (усно чи/або в телефонному режимі) консультативна допомога щодо дотримання вимог антикорупційного законодавства. Основні теми звернень стосуються фінансового контролю, сумісництва, конфлікту інтересів, роботи близьких осіб.
Дніпропетровська митниця ДФС надалі вживатиме заходи щодо упередження та профілактики корупційних проявів, виявлення та ліквідації причин та умов їх існування, неухильне дотримання законодавства щодо заходів фінансового контролю відповідно вимог Закону України „Про запобігання корупції”.

Платники Дніпропетровщини перерахували до бюджетів усіх рівнів та ЄСВ більше 78,6 мільярдів гривень
За дев’ять місяців 2018 року органами ДФС у Дніпропетровській області забезпечено до бюджетів усіх рівнів (із врахуванням ДУ Офісу ВПП ДФС та Дніпропетровської митниці ДФС) 68 млрд 866,8 млн грн, що на 15 млрд 5,2 млн грн перевищує показник відповідного періоду минулого року. Про це повідомила виконуюча обов’язки начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Оксана Томчук.
Так, до державного бюджету впродовж 3-х кварталів поточного року спрямовано 51 млрд 255,6 млн грн, що на 12 млрд 152,3 млн грн (або на 31,1%) більше надходжень січня - вересня 2017 року.
До місцевих бюджетів за відповідний період забезпечено 17 млрд 611,2 млн гривень. Це на 2 млрд 852,9 млн грн (або на 19,3%) більше фактичних надходжень 9-ти місяців минулого року.
Єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування впродовж 3-х кварталів зібрано 9 млрд 812,4 млн грн, що перевищує минулорічні показники на 1 млрд 693,9 млн грн (або на 20,9%).

Відбулася зустріч з представниками бізнесу щодо легалізації заробітної плати та підвищення її рівня
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що 02 жовтня 2018 року відбулася зустріч з представниками суб’єктів господарювання – учасниками будівельного ринку та зацікавленими представники бізнесу.
У заході прийняли участь заступник начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Ірина Сікіріна, начальник управління комунікацій ГУ ДФС Манушак Осипова, начальник інспекції з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради Тетяна Янушкевич, представник Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області Сергій Бланк.
Зустріч пройшла у рамках заходів, спрямованих на детінізацію відносин у сфері зайнятості населення, які затверджені розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05 вересня 2018 року № 649-р.
Захід відкрила заступник начальника ГУ ДФС Ірина Сікіріна. Вона звернула увагу на те, що на теперішній час одним з пріоритетних напрямків роботи органів Державної фіскальної служби регіону є сприяння легалізації трудових правовідносин у бізнес-середовищі та оптимізація процедури реєстрації трудових правовідносин з найманими працівниками. Легалізація найманої праці та заробітної плати, неприпустимість допуску до роботи найманих працівників без належного оформлення з ними трудових відносин, у т.ч. з суб’єктами господарювання – учасниками будівельного ринку, зокрема з питань нарахування заробітної плати та її відповідності до середнього по галузі – це основні питання, які обговорювались на зустрічі.
Начальник управління комунікацій ГУ ДФС Манушак Осипова зазначила, що офіційне працевлаштування – це гарантія соціальної захищеності працівника, а фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору є порушенням трудового законодавства.
«Стаття 43 Конституції України гарантує кожному право заробляти на життя працею та отримувати за це винагороду у вигляді заробітної плати, не нижчої від визначеної законом. Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов’язковою на території України для підприємств усіх форм власності», – акцентувала Манушак Осипова.
Наприкінці зустрічі від учасників заходу надійшла низка актуальних питань, на які були отримані фахові відповіді.
Діалог між представниками державних служб та бізнес-спільнотою відбувся конструктивно.

Трудові відносини: прийняття на роботу внутрішньо переміщених осіб здійснюється без випробування
Відповідно до ст. 7 Закону України від 20 жовтня 2014 року № 1706-VII «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» із змінами та доповненнями для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи забезпечується реалізація прав, зокрема, на зайнятість.
Слід зазначити, що згідно із ст. 26 Кодексу законів про працю України від 10 грудня 1971 року № 322-VIII із змінами та доповненнями (далі – КЗпП) при укладенні трудового договору може бути обумовлене угодою сторін випробування з метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається. Умова про випробування повинна бути застережена в наказі (розпорядженні) про прийняття на роботу.
У період випробування на працівників поширюється законодавство про працю.
Випробування не встановлюється при прийнятті на роботу, зокрема внутрішньо переміщених осіб.
Нагадуємо, що відповідно до ст. 24 КЗпП працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу визначений постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 (далі – Постанова № 413).
Постановою № 413 встановлена форма Повідомлення про прийняття працівника на роботу (далі – Повідомлення).
Повідомлення подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором.

До уваги новостворених ФОП, які обирають третю групу єдиного податку!
Повідомляємо, що правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлені главою 1 розділу XIV «Спеціальні режими оподаткування» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ).
Зокрема, зареєстровані в установленому законом порядку суб’єкти господарювання (новостворені), які протягом 10-ти днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка не передбачає сплату податку на додану вартість, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації (пп. 298.1.2 п. 298.1 ст. 298 ПКУ).
Слід зазначити, що ПКУ не передбачено перенесення граничного строку подання такої заяви, якщо останній день строку подання припадає на вихідний або святковий день.
Разом з тим, згідно з частиною першою ст. 251 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-ІV із змінами та доповненнями (далі – ЦКУ), строком є певний період у часі, зі спливом якого пов’язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
Частино п’ятою п. 254.5 ст. 254 ЦКУ визначено, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
Отже, для новостворених фізичних осіб – підприємців, у яких 10-ий день з дня їх державної реєстрації припадає на святковий або вихідний день, термін подання заяви щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка не передбачає сплати ПДВ, переноситься на перший робочий день, наступний за вихідним або святковим днем.
Відповідна інформація розміщена у категорії 107.07 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».

Право власності більше трьох років: коли дохід від продажу нерухомості не оподатковується
Нагадуємо, що відповідно до п. 172.1 ст. 172 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) дохід, отриманий платником податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об’єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної статтею 121 Земельного кодексу України залежно від її призначення, та за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки, не оподатковується.
Умова щодо перебування такого майна у власності платника ПДФО понад три роки не розповсюджується на майно, отримане таким платником у спадщину.
Дохід від відчуження господарсько-побутових споруд, що розташовані на одній ділянці з житловим або садовим (дачним) будинком та продаються разом з ним, для цілей оподаткування окремо не визначається.
Відповідно до п. 172.2 ст. 172 ПКУ дохід, отриманий платником ПДФО від продажу протягом звітного податкового року більш як одного з об’єктів нерухомості, зазначених у п. 172.1 цієї статті, або від продажу об’єкта нерухомості, не зазначеного у п. 172.1 цієї статті, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ (5 відсотків бази оподаткування).

Надходження військового збору зросли майже на чверть
Протягом січня-серпня 2018 року до державного бюджету сплачено майже 11,8 млрд грн. військового збору. Заплановані показники виконано на 102,3%, бюджет додатково отримав 259,4 млн грн.
Цьогорічні показники перевищили відповідний період минулого року на 24,4%, або на 2,3 млрд гривень.
У серпні 2018 року на обороноздатність української армії платники перерахували 1,5 млрд грн, що на 5,3%, або на 77,9 млн грн. більше запланованого. Порівняно з серпнем 2017 року надходження військового збору зросли на 24,6%, або на 305,6 млн гривень.
Нагадаємо, що військовий збір було впроваджено в Україні з серпня 2014 року, його ставка становить 1,5% доходів, що підлягають оподаткуванню. Платниками військового збору є фізичні особи – резиденти та нерезиденти, які отримують доходи в Україні.

З 1 жовтня Україна та Угорщина запровадили інформаційний обмін у митній сфері
З 1 жовтня почав діяти Протокол між митними органами ДФС та Національною податковою та митною адміністрацією Угорської Республіки про співробітництво у сфері обміну інформацією за допомогою електронної пошти про транспортні засоби, що переміщуються через українсько-угорський державний кордон.
Сторони вже здійснили тестове випробування нової системи та готові до інформаційного обміну.
Для обміну використовуватиметься інформація з журналу пункту пропуску. Перевагою системи є те, що використовуватиметься звичайна електрона пошта з повним захистом повідомлень.
Запровадження системи з інформаційного обміну між митними органами України та Угорщини обговорили представники ДФС та угорські колеги під час зустрічі, яка відбулася сьогодні у пункті пропуску "Чоп - Захонь" (Угорщина). Обидві сторони вже обмінялися першими пакетами даних. Система інформаційного обміну дозволить створити профілі ризиків, які нададуть можливість порівнювати інформацію про товари і транспортні засоби, які виїхали з Угорщини і які в‘їжджають в Україну, за такими показниками як кількість та номенклатура товарів.
За словами представників ДФС, система надасть можливість прискорити процес митного контролю у пунктах пропуску та відслідковувати несумлінних суб’єктів ЗЕД.
Варто відзначити, що це другий проект України по обміну інформацією з країнами-членами ЄС. Перший діє з Польщею на пункті пропуску «Рава-Руська-Гребінне» і митниця ДФС отримує електронною поштою дані щодо транспортних засобів, дати та часу їх оформлення, наявності або відсутності вантажу.
На сьогодні у рамках міжнародних договорів митниці ДФС мають можливість отримувати від угорської митної адміністрації інформацію у ході проведення перевірок законності зовнішньоекономічних операцій та в рамках розслідування справ про порушення митних правил.
Крім того, здійснюються заходи із запобігання, виявлення та розслідування порушень митного законодавства, планування відповідних заходів щодо протидії контрабанді.
Загалом у 2018 році на українсько-угорському кордоні виявлено 2,4 тис. порушень митного законодавства на суму 38,3 млн грн, або близько 1,2 млн євро, при цьому вилучено товарів на суму майже 1 млн. євро. З незаконного обігу вилучено промислових товарів майже на 20 млн грн (0,6 млн євро).
Серед вилучених продовольчих товарів понад 80% складають тютюнові вироби, яких з початку року вилучено понад 1 млн шт. цигарок.
Одним із основних інструментів співпраці у напрямі попередження та виявлення порушень митного законодавства залишається обмін інформацією за запитами про надання адміністративної допомоги у проведенні перевірок та розслідувань.
За 8 місяців 2018 року ДФС у рамках протидії митним правопорушенням до митної адміністрації Угорської Республіки направлено 39 запитів про надання допомоги у проведенні перевірки дотримання законодавства при переміщенні товарів. За результатами 28 отриманих відповідей порушено 10 справ про порушення митних правил на суму майже 6 млн грн (0, 2 млн євро).
Враховуючи обсяги товаропотоку на українсько-румунському кордоні, учасники зустрічі наголошували на необхідності виходу на більш ефективний обмін інформацією, особливо правоохоронного характеру, який дозволить проводити перевірки і розслідування не постфактум, а дасть змогу попередити правопорушення.
Представники української делегації також наголошували на важливості оперативного контакту з представниками митних органів Угорщини щодо обміну інформацією про значні затримання наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів.
Під час зустрічі представники ДФС запропонували угорським колегам проведення спільних двосторонніх митних операцій по контролю за переміщенням високоліквідних товарів, а також тютюнових виробів. Наприклад, серед предметів контролю можуть бути транспортні засоби, які переміщують подрібнені партії товару, що попередньо переміщувалися по митних деклараціях, або переміщення транспортних засобів без вантажу.
Сторони також обговорили можливості запровадження спільного контролю в пунктах пропуску на українсько-угорському кордоні. Зокрема, наголошувалося на важливості відкриття спільного пункту пропуску «Надьгодош – Велика Паладь» з розміщенням тимчасової інфраструктури на Угорській стороні.
Довідково:
Зовнішня торгівля між Україною та Угорщиною у січні-серпні 2018 року має тенденцію до зростання за рахунок збільшення імпорту та експорту. Обсяг товарообігу з Угорщиною займає 9 місце серед 218 країн-торговельних партнерів.
Питома вага обсягу зовнішньої торгівлі між Україною та Угорщиною у поточному році складає 4% загального товарообігу України, який у 2018 році становить 66,5 млрд дол. США.

Викрито спробу незаконного переміщення через митний кордон України колекції старовинних монет та ножів
26 металевих ножів, переважно з дерев’яним руків’ям, а також 26 монет Російської імперії «Пять копеекь» 1750 - 1800 років карбування із зображенням на аверсі двоголового орла, а на реверсі - рослинного орнаменту, виявили під час огляду на рентген-апараті співробітники Київської митниця ДФС у громадянина Ірландії, який відлітав з України до Німеччини у м. Франкфурт.
Для проходження митного контролю громадянин обрав спрощену систему - «зелений коридор», чим заявив про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо вивезення з митної території України.
Відповідно до «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом МВС України № 622, переміщення зброї через митний кордон України потребує оформлення дозвільних документів.
На момент проходження митного контролю дозвільних документів на право переміщення через митний кордон України 26-ти ножів, громадянин Ірландії не мав та митної декларації не заповнював.
Частиною п’ятою статті 374 МК України визначено, що культурні цінності, зокрема, виготовлені 50 і більше років тому, незалежно від їх вартості та способу переміщення через митний кордон України, підлягають письмовому декларуванню.
На момент проходження митного контролю належним чином оформленої митної декларації чоловік не надавав, з приводу декларування переміщуваних ним предметів до інспекторів митниці не звертався.
Складено протокол про порушення митних правил. Виявлені предмети вилучено до винесення судом рішення у справі.

Версія для друку Написати листа

Про цей сайт | Запитання | Адміністратор