www.kriv-rn.dp.gov.ua
ГОЛОВНА СТОРІНКА МАПА САЙТУ ДОПОМОГА Субота, 21 вересня 2019 року
Що нового на сайті ?

Архів публікацій
Криворізський район >> За даними 2018 року
Змінено порядок реєстрації РРО та книг обліку розрахункових операцій
Версія для друку Написати листа
Змінено порядок реєстрації РРО та книг обліку розрахункових операцій

З 01 жовтня набрав чинності наказ Міністерства фінансів України щодо зміни до порядків реєстрації реєстраторів розрахункових операцій (РРО) та книг обліку розрахункових операцій.
Новації передбачають спрощення процедури реєстрації та застосування РРО. Так, платник матиме можливість здійснювати реєстрацію РРО на підставі однієї заяви (за спрощеною формою) без додатків, яка може бути подана до контролюючого органу у паперовій або електронній формі. Обмін електронними документами між виробником, центром сервісного обслуговування, суб’єктом господарювання та ДФС здійснюватиметься засобами інформаційної системи фіскальної служби.
Для впровадження таких спрощень ДФС буде створено та здійснено супровід двох нових реєстрів - Реєстру екземплярів реєстраторів розрахункових операцій та Реєстру центрів сервісного обслуговування реєстраторів розрахункових операцій.
Зміни, внесені наказом, набувають чинності у два етапи.
Так, з 1 жовтня:
- здійснюється за спрощеним порядком ведення книги обліку розрахункових операцій (книга ОРО)/журналу використання РРО з купівлі-продажу іноземної валюти. Суб’єкту господарювання вже не потрібно підклеювати щоденні фіскальні звітні чеки (z-звіти) та вести облік ремонтів;
- щоденні фіскальні звітні чеки (щоденні z-звіти) зберігатимуться в електронній формі;
- реєстрація, застосування (зберігання) книги ОРО на РРО, розрахункової книжки (РК) здійснюватиметься за бажанням суб’єкта господарювання у разі прийняття ним рішення про те, що у випадках виходу з ладу РРО або відключення електроенергії проведення розрахункових операцій не здійснюється ним до моменту належного підключення резервного РРО або включення електроенергії;
- перереєстрація РРО/книг ОРО у разі зміни даних щодо суб’єктів господарювання, які зазначаються у реєстраційному посвідченні/книзі ОРО та пов’язані з перейменуванням районів у містах, вулиць тощо, здійснюватиметься на підставі заяви без додатків;
- суб’єктам господарювання та їх представникам, які здійснюють операції з купівлі-продажу іноземної валюти, забороняється здійснювати валютно-обмінні операції у пунктах обміну валюти в разі виходу з ладу РРО, відсутності резервного РРО або тимчасового відключення електроенергії.
Решта змін, передбачених наказом, набуває чинності після набрання чинності наказу про затвердження порядків ведення реєстру екземплярів РРО та реєстру ЦСО. У ньому, зокрема, мова йде про:
- реєстрацію РРО, книги ОРО на підставі однієї заяви про реєстрацію РРО без додатків, у т.ч. поданої в електронній формі;
- обмін документами між ДФС та ЦСО у вигляді електронних повідомлень щодо резервування фіскального номера РРО, опломбування РРО, укладання договору про технічне обслуговування та ремонт РРО, а також акта введення в експлуатацію РРО;
- надання права підпису реєстраційної заяви, заяви про реєстрацію книги ОРО та журналу про використання РРО отримання реєстраційних документів представнику суб’єкта господарювання;
- оновлені спрощені форми документів, які передбачені Змінами.

Приймаєте працівників на роботу – своєчасно повідомте про це податкову службу
У ході проведення ГУ ДФС у Дніпропетровській області роботи щодо детінізації відносин у сфері зайнятості населення протягом ІІІ кварталу 2018 року роботодавцями було подано Повідомлень про прийняття працівників на роботу (далі – Повідомлення) по 102 137 найманим працівникам. Слід зазначити, що на протязі І кварталу 2018 року було подано Повідомлень усього по 9 474 найманим працівникам, за ІІ квартал 2018 року – по 87 425 найманим працівникама, а за 15 днів жовтня поточного року – вже по 25 355 найманим працівникам.
Нагадуємо, що постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу», Повідомлення подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів:
- засобами електронного зв’язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису;
- на паперових носіях разом з копією в електронній формі;
- на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п’ятьма особами.
Інформація, що міститься у Повідомленні, вноситься до реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

Офіційне працевлаштування – захист соціальних інтересів громадян, гарантування права на соціальні виплати та пенсійне забезпечення
Заходам з детінізації ринку праці та боротьбі з виплатою заробітної плати «в конвертах» сьогодні ДФС України приділяється значна увага. Адже нелегальна праця знижує доходи місцевих бюджетів, бюджетів Пенсійного фонду та фондів соціального страхування. Наслідком «тіньової» зайнятості є також погіршення бізнес-середовища та інвестиційного клімату через формування недобросовісної конкуренції.
Нелегальне працевлаштування має негативні наслідки й для найманих працівників. Зокрема, це відсутність соціальних гарантій, передбачених для працівника, – права на відпустку (у тому числі на час вагітності та пологів), страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, права на оплату листків непрацездатності. Громадяни також втрачають пенсійний стаж та можливість отримання державної допомоги у разі втрати роботи.
Неофіційно працевлаштована особа позбавлена законодавчого захисту та повністю залежить від роботодавця та його дій по відношенню до працівників. Офіційно ж оформлені трудові відносини надають можливість громадянам відстоювати свої права у судах у разі конфлікту з роботодавцем.
Виявлення порушників податкового законодавства в частині виплати заробітної плати – один з кроків захисту інтересів працівників. Тому ДФС України бере участь у діяльності робочих груп, створених при облдержадміністраціях з метою виявлення найманих працівників, які працюють неофіційно, та залучення їх до оподаткування. Також значна увага надається проведенню роз’яснювальної роботи серед роботодавців для забезпечення підвищення рівня заробітної плати найманих працівників.
Крім того, відомості про виявлені порушення трудового законодавства та законодавства про працю фіскальною службою передаються до органів Держпраці для застосування санкцій.
Про факти порушень податкового законодавства з боку роботодавців громадяни можуть повідомити на «гарячу лінію» ДФС України за телефоном 0800-501-007.
Інформація розміщена на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням
http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/353776.html

Зміни у реєстрації та застосуванні РРО
Інформуємо, що 01 жовтня 2018 року набрали чинності деякі положення наказу Міністерства фінансів України від 20 вересня 2018 року № 773 «Про затвердження Змін до Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, Порядку опломбування реєстраторів розрахункових операцій», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 27.09.2018 за № 1106/32558 (далі – Наказ № 773).
Так, з 01.10.2018 суб’єкти господарювання можуть відмовитися від використання книги обліку розрахункових операцій (далі – КОРО) на реєстратор розрахункових операцій (далі – РРО) у разі виходу з ладу РРО або відключення електроенергії, за умови не проведення розрахункових операцій до моменту підключення резервного РРО або включення електроенергії. Рішення про це затверджується власними розпорядчими документами суб’єкта господарювання. У такому випадку суб’єкт господарювання має право не реєструвати і не зберігати КОРО та розрахункові книжки, а ті хто вже зареєстрував – скасувати реєстрацію КОРО та припинити її застосування.
Змінами, внесеними Наказом № 773, виключено вимоги до використання КОРО, зареєстрованої на РРО, а саме:
• підклеювання фіскальних звітних чеків до відповідних сторінок КОРО;
• щоденне виконання записів (у разі здійснення розрахункових операцій) про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо;
• ведення обліку ремонтів, робіт з технічного обслуговування, а також перевірок конструкції та програмного забезпечення РРО у відповідному розділі КОРО.
Водночас відповідно до змін, внесених Наказом № 773 до вищевказаних порядків, суб’єкти господарювання зобов’язані забезпечити збереження щоденних фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) в електронній формі протягом строку, визначеного п. 44.3 ст. 44 Податкового кодексу України.
Звертаємо увагу, що зміни стосовно запровадження електронного документообігу між суб’єктами господарювання, центрами сервісного обслуговування та органами ДФС, спрощення реєстрації/перереєстрації РРО (на підставі заяви в електронному вигляді) набирають чинності після введення в дію нормативно-правового акту Міністерства фінансів України щодо затвердження порядків ведення реєстру екземплярів реєстраторів розрахункових операцій та реєстру центрів сервісного обслуговування реєстраторів розрахункових операцій.
Наказ № 773 опубліковано 28.09.2018 в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» № 74.

Внесено зміни до Митного кодексу України щодо запровадження механізму «єдиного вікна» та оптимізації здійснення контрольних процедур при переміщенні товарів через митний кордон України
Повідомляємо, що 04.10.2018 набрав чинності Закон України від 06 вересня 2018 року № 2530-VIII «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законів України щодо запровадження механізму «єдиного вікна» та оптимізації здійснення контрольних процедур при переміщенні товарів через митний кордон України» (далі – Закон № 2530).
Законом № 2530, зокрема, внесено зміни до Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI із змінами і доповненнями (далі – МКУ), чим створено законодавчу основу для механізму «Єдиного вікна» та функціонування єдиного державного інформаційного веб-порталу «Єдине вікно для міжнародної торгівлі», що оптимізує здійснення контрольних процедур при переміщенні товарів через митний кордон України, а саме: скасовується необхідність подання суб’єктом зовнішньоекономічної діяльності або митним брокером паперового документа, виданого одним державним органом іншому.
Дані будуть надаватися одноразово в електронному вигляді із застосуванням засобів електронного цифрового підпису та не потребуватимуть дублювання у паперовій формі.
Відтепер діє тільки електронний документообіг, що мінімізуватиме корупційні ризики при взаємодії між посадовими особами держорганів та бізнесом; скорочується кількість контролюючих органів на кордоні.
Скасовується санітарно-епідеміологічний та екологічний контроль товарів, що переміщуються через митний кордон. Митники перевірятимуть дозвільні документи, які на сьогодні контролювались екологами.
Таким чином, санітарно-епідеміологічний нагляд буде здійснюватися всередині країни після митного оформлення товарів. У пунктах пропуску через державний кордон України функції санітарно-епідеміологічної служби обмежуються проведенням профілактичних і протиепідемічних заходів через медичний огляд пасажирів, екіпажів тощо. Під час здійснення митних процедур передбачається застосування органами доходів і зборів інформації з державних реєстрів про товари, які контролюються.
Крім того, до обов’язків ДФС також віднесено визначення кодів згідно з УКТ ЗЕД товарів, щодо переміщення яких через митний кордон України встановлені заборони або обмеження.
За даними відповідного контролюючого органу буде надаватися інформація щодо товарів, які підпадають під контроль (флора, фауна, культурні цінності, пестициди), і на цій основі ДФС формуватиме реєстр кодів.
З оновленою редакцією тексту МКУ можливо ознайомитись скориставшись розділом «Нормативні та інформаційні документи» Загальнодоступного інформаційно - довідкового ресурсу (http://zir.sfs.gov.ua).
Закон № 2530 опубліковано 03.10.2018 у друкованому виданні «Голос України» № 185.

Платник податків має право самостійно обирати спосіб взаємодії з контролюючим органом через «Електронний кабінет»
Відповідно до підпунктів 17.1.13 та 17.1.14 п. 17.1 ст. 17 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник податків має право:
► самостійно обирати спосіб взаємодії з контролюючим органом в електронній формі через «Електронний кабінет», якщо інше не встановлено ПКУ;
► реалізовувати через «Електронний кабінет» права та обов’язки, передбачені ПКУ та які можуть бути реалізовані в електронній формі засобами електронного зв’язку.
Пунктом 49.3 ст. 49 ПКУ встановлено, що податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, в один!із таких способів:
а) особисٍо платником податків або уповноваженою на це особою;
б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
в) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису (далі – ЕЦП).
Згідно з п. 42¹.5 ст. 42¹ ПКУ платник податків стає користувачем «Електронного кабінету» та набуває право подавати звітність в електронній формі і вести листування засобами електронного зв’язку в електронній формі після проходження в «Електронному кабінеті» електронної ідентифікації онлайн з використанням ЕЦП з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та ЕЦП або тих сервісів ідентифікації, використання яких дозволяється методологом «Електронного кабінету».
Забороняється вимагати від платника податків вчинення додаткових дій, не передбачених п. 42¹.5 ст. 42¹ ПКУ, для того щоб отримати право користування «Електронним кабінетом».
Єдиною підставою для відмови у проходженні ідентифікації платника податків в «Електронному кабінеті» є недійсність ЕЦП такого платника податків, у тому числі у зв’язку із закінченням строку дії сертифіката відкритого ключа.
Платник податків, що пройшов ідентифікацію в «Електронному кабінеті», самостійно визначає спосіб взаємодії з контролюючим органом, а саме: в загальному порядку чи в електронній формі, про що робить відповідну позначку в «Еелектронному кабінеті» з одночасним обов’язковим зазначенням своєї електронної адреси (адрес). У разі зміни електронної адреси платник податків зобов’язаний не пізніше наступного робочого дня внести відповідні зміни до своїх облікових даних в «Електронному кабінеті».
Починаючи з дня, наступного за днем обрання платником податків електронної форми взаємодії з контролюючим органом через «Електронний кабінет», крім вихідних та святкових днів, взаємодія між ними, яка може бути реалізована в електронній формі засобами електронного зв’язку, здійснюється через «Електронний кабінет».
Платник податків має право в будь-який момент відмовитися від електронної форми взаємодії з контролюючим органом шляхом надіслання відповідного повідомлення через «Електронний кабінет». Починаючи з дня, наступного за днем надіслання такого повідомлення, взаємодія платника податків з контролюючим органом в електронній формі припиняється і здійснюється в загальному порядку, встановленому ПКУ.
Отже, робота в «Електронному кабінеті» здійснюється з використанням ЕЦП з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису. Подання звітності через «Електронний кабінет» здійснюється за бажанням платника податків та не є обов’язковим. Нормами ПКУ передбачено внесення платником податків змін до своїх облікових даних в «Електронному кабінеті» у разі зміни електронної адреси не пізніше наступного робочого дня після таких змін.
«Електронний кабінет» працює постійно (24 години на дату кожного календарного дня), крім часу, необхідного для його технічного обслуговування. Проведення технічного обслуговування «Електронного кабінету» у день, на який припадає граничний строк подання податкових декларацій, та з 8 до 20 години будь-якого іншого календарного дня забороняється. Технічне обслуговування «Електронного кабінету» проводиться у порядку, що визначається методологом «Електронного кабінету» (п. 42¹.6 ст. 42¹ ПКУ).

ДФС: До планових перевірок відбираються тільки платники, які мають ризики щодо несплати податків
ДФС підтримує курс Уряду щодо уникнення необґрунтованих перевірок, зменшення тиску на бізнес та стимулювання розвитку підприємництва шляхом впровадження прозорої ризикоорієнтованої системи контролю. Так, працівники фіскальної служби працюють над запровадженням електронного аудиту, який планується запустити у повному обсязі до 2020 року.
«Електронний аудит дасть можливість виявляти переважну частину ризиків ще до перевірки, значно прискорить та спростить процедури аналізу даних, суттєво зменшить витрати робочого часу на проведення перевірки як посадових осіб, так і платників податків. І як наслідок ми отримаємо ефективний аудит через зменшення людського втручання у відбір ризиків для перевірки та поглибленого дослідження», - повідомив в.о. Голови ДФС Олександр Власов.
Із запровадженням Е-аудиту отримання від платника податків первинних документів у паперовому вигляді буде необхідним лише по відібраних ризиках з метою перевірки можливих махінацій.
«ДФС вже використовує ризикоорієнтовану систему відбору до планових перевірок. Перевіряються лише суб’єкти господарювання, які мають ризики щодо несплати податків та зборів. І чим менші ці ризики у платників – тим рідшими будуть візити податківців», - зазначив в.о. Голови Олександр Власов.
ДФС також у рамках Податкового кодексу України та відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сферах господарської діяльності» оприлюднює всю інформацію, яка стосується перевірок суб’єктів господарювання.
На сьогодні платники мають можливість самостійно оцінювати ризиковість ведення власної діяльності та ймовірність потрапляння до заходів планового аудиту. Так, порядок формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків та критерії ризиків від провадження діяльності суб’єктів господарювання, є відкритою інформацією. А річні плани-графіки документальних планових перевірок оприлюднюються на офіційному веб-порталі ДФС (http://sfs.gov.ua/diyalnist-/plani-ta-zviti-roboti-/320874.html).
«Система ризиків постійно вдосконалюється, а ризики - переглядаються. Тому саме у плановому контролі ми продовжуємо курс на зниження тиску на бізнес. З початку поточного року порівняно з минулим кількість зустрічних звірок зменшалась на 46 відсотків, тобто майже уполовину», - зазначив Олександр Власов.
Завдяки уточненню ризиків несплати податків донарахування за наслідками перевірок збільшилися на 44% – з 20,5 млрд грн за січень-вересень 2017 року до 29,6 млрд грн за січень-вересень поточного року. Зокрема, за наслідками планових перевірок донараховані суми зросли на 82%: з 8,6 млрд грн до 15,6 млрд гривень.
Також очільник ДФС підкреслив, що акцент у контрольно-перевірочній роботі робиться на великий бізнес. За 9 місяців поточного року перевірялося 46% суб’єктів великого підприємництва, 4,6% середнього та тільки 1% малого підприємництва.

Затверджено порядок, який визначає організаційні та процедурні засади діяльності Комісії ДФС, що приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації
Інформуємо, що наказом ДФС України від 03 серпня 2018 року № 523 (далі – Наказ № 523) затверджено Порядок взаємодії Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, структурних підрозділів ДФС та головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС.
Комісєю Державної фіскальної служби України (далі – Комісія ДФС) здійснюється:
аналіз прийнятих комісіями регіонального рівня рішень про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі – ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних, рішень щодо врахування або неврахування таблиці даних платника ПДВ;
прийняття рішень про неврахування таблиці даних платника ПДВ відповідно до п. 36 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117;
прийняття рішень про врахування наданих пропозицій щодо удосконалення роботи автоматизованого моніторингу відповідності ПН/РК критеріям оцінки ступеня ризиків та критеріїв ризиковості платника ПДВ, критеріїв ризиковості здійснення операцій, показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника ПДВ.
Комісії регіонального рівня здійснюють:
розгляд питань щодо внесення/виключення платників податку до (з) переліку ризикових платників податків згідно з пунктом 1.6 Критеріїв ризиковості платника податку;
розгляд наданої Комісією ДФС інформації по платниках з ознаками ризиковості в день її надходження, внесення таких платників податку до переліку ризикових платників податків, а в разі прийняття відповідного рішення – виключення платників податку з переліку ризикових платників податків.
Голова комісії регіонального рівня забезпечує надання Комісії ДФС письмових пояснень та матеріалів засідання такої комісії, що стали підставою для прийняття комісією регіонального рівня рішень.
Завдання, які надаються комісіям регіонального рівня головою Комісії ДФС, заступником голови Комісії ДФС та відповідними секретарями Комісії ДФС, є першочерговими і обов’язковими для виконання у відповідності до вимог чинного законодавства.
Наказ № 523 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням
http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/nakazi/73035.html

Внесено зміни до Порядку надання ДФС України інформації з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про доходи фізичних осіб на запити НАЗК
Повідомляємо, що наказом Міністерства фінансів України від 31 серпня 2018 року № 727, рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції (далі – НАЗК) від 31 серпня 2018 року № 1897 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 26.09.2018 за № 101/32553) (далі – Наказ № 727) затверджено Зміни до Порядку надання Державною фіскальною службою України інформації з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про доходи фізичних осіб на запити Національного агентства з питань запобігання корупції (далі – Зміни), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 жовтня 2016 року № 911, рішенням НАЗК від 28 жовтня 2016 року № 101 (зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 21.12.2016 за № 1677/29807).
Зміни внесено відповідно до статей 8 та 12 Закону України «Про запобігання корупції», Закону України «Про захист персональних даних», пункту 6 Плану заходів з впровадження системи проведення логічного та арифметичного контролю декларацій та модернізації програмно-апаратного комплексу інформаційно-телекомунікаційної системи «Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2017 року № 787-р.
Так, згідно внесених змін інформаційна взаємодія між ДФС України та НАЗК здійснюється на центральному рівні в електронній формі телекомунікаційними засобами з використанням засобів технічного та криптографічного захисту інформації відповідно до вимог законодавства з питань захисту інформації шляхом:
■ автоматизованого обміну інформацією між Єдиним державним реєстром декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування та Державним реєстром фізичних осіб – платників податків;
■ подання уповноваженими особами НАЗК запитів на отримання інформації з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків.
Змінами визначено, що на запит НАЗК інформація від ДФС України може містити, зокрема, такі відомості: суму доходу, нарахованого фізичній особі податковим агентом, у розрізі ознак доходу та звітних періодів (починаючи з 2015 року) та/або суму доходів, отриманих самозайнятою особою; розмір утриманого податку на доходи фізичних осіб.
Змінами також передбачається надання інформації щодо загальної суми доходів, нарахованих фізичній особі податковим агентом, у розрізі років (починаючи з 1998 року).
Наказ № 727 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 16.10.2018 № 79.

Розмір ЄСВ за цивільно-правововими договорами
Нагадуємо, що відповідно до п. 1 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) є роботодавці, зокрема ті, які використовують працю фізичних осіб за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань).
Базою нарахування ЄСВ для зазначених платників є сума винагороди фiзичним особам за виконання робiт (надання послуг) за цивiльно-правовими договорами (п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464).
Згідно з частиною п’ятою ст. 8 Закону № 2464 ЄСВ для платникiв, зазначених у ст. 4 Закону № 2464, встановлюється у розмiрi 22 вiдс. до визначеної ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування ЄСВ.
У разi якщо база нарахування ЄСВ не перевищує розмiру мiнiмальної заробiтної плати, встановленої законом на мiсяць, за який отримано дохiд, сума ЄСВ розраховується як добуток розмiру мiнiмальної заробiтної плати, встановленої законом на мiсяць, за який отримано дохiд (прибуток), та ставки ЄСВ.
При нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи ставка ЄСВ, встановлена частиною п’ятою ст. 8 Закону № 2464, застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру.
Отже, роботодавці нараховують ЄСВ на суму винагороди (доходу) фізичним особам за цивільно-правовими договорами у розмірі 22 відсотки.

Витрати по роялті на користь інститутів спільного інвестування: врахування у платника податку на прибуток підприємств
Інформуємо, що положеннями Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ), а саме: пунктами 142.1 та 142.3 ст. 142 ПКУ, пунктами 38 і 41 підрозділу 4 Розділу ХХ ПКУ визначені підприємства та організації, прибуток яких звільняється від оподаткування.
Підпунктом «б» пп. 140.5.7 п. 140.5 ст. 140 ПКУ передбачено випадки, коригування фінансового результату до оподаткування платником податку на прибуток підприємств у випадку нарахування роялті на користь юридичної особи, яка відповідно до ПКУ звільнена від сплати цього податку чи сплачує цей податок за ставкою, іншою, ніж встановлена у п. 136.1 ст. 136 ПКУ.
Відповідно до пп. 14.1.86 п. 14.1 ст. 14 ПКУ інститути спільного інвестування (далі – ІСІ) – інвестиційні фонди та взаємні фонди інвестиційних компаній, корпоративні інвестиційні фонди та пайові інвестиційні фонди, створені відповідно до законодавства.
Правові та організаційні основи створення, діяльності, припинення суб’єктів спільного інвестування, особливості управління активами, зазначених суб’єктів визначаються Законом України від 05 липня 2012 року № 5080-VI «Про інститути спільного інвестування» (далі – Закон № 5080).
Відповідно до пп. 10 частини 1 ст. 1 Закону № 5080 ІСІ – це корпоративний або пайовий фонд.
Коштами ІСІ є кошти, внесені засновниками корпоративного фонду, кошти та у випадках, передбачених Законом № 5080, інші активи, залучені від учасників ІСІ, доходи від здійснення операцій з активами ІСІ, доходи, нараховані за активами ІСІ, та інші доходи від діяльності ІСІ (відсотки за позиками, орендні (лізингові) платежі, роялті тощо).
Кошти, внесені засновниками корпоративного фонду, вважаються коштами спільного інвестування після внесення такого фонду до Єдиного державного реєстру інститутів спільного інвестування ( пп. 13 частини І ст. 1 Закону № 5080).
Активами ІСІ є сформована за рахунок коштів спільного інвестування сукупність майна, корпоративних прав, майнових прав і вимог та інших активів, передбачених законами та нормативно-правовими актами Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (пп. 1 частини І ст. 1 Закону № 5080).
Майновими правами інтелектуальної власності є право використання об’єкта права інтелектуальної власності (частина 1 ст. 424 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями).
Відповідно до пп. 14.1.225 п. 14.1 ст. 14 ПКУ роялті – будь-який платіж, отриманий як винагорода за використання або за надання права на використання об’єкта права інтелектуальної власності, а саме на будь-які літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп’ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео- або аудіокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіо- чи телевізійного мовлення, передачі (програми) організацій мовлення, інші аудіовізуальні твори, будь-які права, які охороняються патентом, будь-які зареєстровані торговельні марки (знаки на товари і послуги), права інтелектуальної власності на дизайн, секретне креслення, модель, формулу, процес, права інтелектуальної власності на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау).
Підпунктом 141.6.1 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено особливості оподаткування ІСІ, які полягають у тому, що звільняються від оподаткування кошти спільного інвестування, а саме: кошти, внесені засновниками корпоративного фонду, кошти та інші активи, залучені від учасників ІСІ, доходи від здійснення операцій з активами ІСІ, доходи, нараховані за активами ІСІ, та інші доходи від діяльності ІСІ (відсотки за позиками, орендні (лізингові) платежі, роялті тощо).
Разом з цим слід зазначити, що ІСІ є платниками податку на прибуток підприємств відповідно до положень пп. 133.1.1 п. 133.1 ст. 133 ПКУ за базовою (основною) ставкою податку на прибуток підприємств. При цьому ПКУ передбачається звільнення від оподаткування коштів, залучених від учасників ІСІ або доходів, нарахованих за активами ІСІ, та доходів, отриманих від діяльності ІСІ, зокрема, у вигляді роялті, а не звільнення ІСІ, як платника полдатку на прибуток підприємств.
Отже, у разі нарахування юридичною особою – платником податку на прибуток підприємств витрат по роялті на користь ІСІ, у такого планика відсутні правові підстави для коригування фінансового результату до оподаткування відповідно до пп. 140.5.7 п. 140.5 ст. 140 ПКУ.
Більш детальніше це питання розглянуто у листі Міністерства фінансів України від 11.10.2018 № 11210-09-5/26481 «Щодо витрат по нарахуванню роялті», який розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням
http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/73040.html (http://sfs.gov.ua/data/normativ/000/002/73040/1338.pdf)

Олександр Власов: Всі новації та розробки ДФС здійснює для бізнесу, тому дуже важливий зворотній зв’язок
У Державній фіскальній службі України продовжується курс на відкритість та конструктивний діалог з бізнесом, адже лише в такій співпраці можна знайти оптимальні рішення для спірних питань та уникнути неоднозначного розуміння законодавчих норм. Відшкодування податку на додану вартість, робота Електронного кабінету платника податків та застосування механізму «єдиного вікна» – ці та інші питання стали темами чергової зустрічі представників ДФС з членами Американської торговельної палати в Україні.
«Голос бізнесу, думка компаній важливі для нас, адже ми будуємо відкриту, прогресивну службу, швидку, ефективну, з розумними та простими рішеннями митницю, автоматизовану та європейського типу – податкову та непомітну для «білого» бізнесу – податкову міліцію», – підкреслив в.о. Голови ДФС Олександр Власов, відзначаючи важливість для фіскальної служби співпраці з бізнесом. Адже всі новації, розробки та удосконалення ДФС здійснює для полегшення ведення бізнесу в Україні, для залучення інвестицій, спрощення податкових та митних процедур для платників податків, а тому дуже важливим є зворотній зв’язок з підприємництвом та його підтримка фіскальної служби в цих кроках.
Одним з питань, над ефективним вирішенням якого працювали і бізнес, і ДФС, стало врегулювання відшкодування податку на додану вартість. Так, завдяки електронному реєстру на сьогодні практично відсутні скарги на несвоєчасне повернення ПДВ, що підтверджують самі платники податків. Крім того, уникнути маніпуляцій з цим податком дозволяє і система СМКОР, яка блокує ризикові податкові накладні, що не дає можливості махінаторам формувати фіктивний податковий кредит, а отже і подавати неправомірні заявки на повернення ПДВ.
За словами в.о. заступника Голови ДФС Євгена Бамбізова, на сьогодні в середньому місячна сума заявленого до відшкодування платникам податків ПДВ зросла з 10-11 млрд грн. до 13,5 млрд грн.
«Ріст заявок на відшкодування досить суттєвий. Але всі підприємства отримують відшкодування протягом законодавчо встановлених термінів. Це місяць на камеральну перевірку, місяць на документальну перевірку. Тобто на сьогодні ДФС діє виключно в межах Кодексу і в межах тих строків, що обумовлюються Податковим кодексом України», – підкреслив Євген Бамбізов.
Він також відзначив, що на сьогодні зросла кількість транзакцій, які проводять підприємства з контрагентами. Так, наприклад, кількість контрагентів по основним трейдерам збільшилася на 30-50% і сягає від 500 до кількох тисяч протягом місяця. Враховуючи велику кількість нових контрагентів ДФС змушена в окремих випадках здійснювати документальні перевірки, однак все проводиться у рамках законодавства і підприємства не отримують відшкодування поза меж тих строків, які встановлені Податковим кодексом.
Значним досягненням у митному напрямі представники і ДФС, і бізнесу назвали впровадження механізму «Єдиного вікна» та оптимізацію здійснення контрольних процедур при переміщенні товарів через митний кордон України. За словами в.о. Голови ДФС Олександра Власова, на сьогодні майже 90% митних декларацій оформлюються за цим принципом.
Водночас представники бізнесу наголошували на певній нескоординованості дій суміжних служб, які разом з митниками здійснюють контроль на кордоні. У свою чергу представники ДФС заявили, що всі проблеми, які виникають у бізнесу із впровадженням цієї системи оперативно вирішуються в межах компетенції служби.
Важливою темою обговорення між представниками ДФС та бізнесу стало і застосування електронних сервісів. Так, за словами очільника ДФС у відомстві на сьогодні цьому питанню приділяють велику увагу.
«Приємно відзначити, що Україна увійшла в ТОП-10 країн, які використовують електронні кабінети платників. До цього переліку також входять США, Великобританія, Нідерланди, Мексика. Нашим Електронним кабінетом користуються платники з 80 країн світу», – розповів Олександр Власов.
Електронний кабінет платника досить зручний, оскільки в ньому сконцентровані послуги для фізичних та юридичних осіб. Фізособи мають вже 100-відсоткову електронізацію послуг, для юридичних осіб це буде зроблено вже до кінця цього року.
Враховуючи те, що ДФС постійно працює над удосконаленням роботи Електронного кабінету, представники АТП запропонували свою допомогу у цьому питанні, зокрема, удосконаленні інтерфейсу цього сервісу.
Ефективність сервісної складової служби залежить і від можливості живого спілкування з платниками податків. Так, представники АТП відзначили готовність фіскальної служби до діалогу.
«Ми зацікавлені в співпраці з бізнес-спільнотою та громадськістю, оперативному вирішенні спірних питань, які виникають в процесі зовнішньоекономічної діяльності. Тому вирішили підвищити комунікацію та надати можливість швидко повідомляти про проблемні ситуації, які виникають під час митного оформлення товарів. Для цього в ДФС будуть визначені за напрямами посадові особи, контакти яких будуть розміщені на веб-порталі ДФС», – розповів в.о. заступника Голови ДФС Віктор Кривіцький.
Учасники зустрічі також розглянули питання приєднання України до транзитної системи NCTS, на що давно очікує і бізнес, і держава, однак відповідний законопроект знаходять ще на розгляді. Крім того, у порядку денному ДФС - впровадження електронного аудиту, який надасть можливість виявляти переважну частину ризиків ще до проведення перевірки тощо.
Враховуючи важливість прямої комунікації бізнесу з ДФС учасники зустрічі домовилися про низку наступних зустрічей за секторальним розподілом для більш детального розгляду актуальних питань для окремих галузей.

Одеською митницею ДФС припинено спробу незаконного переміщення майже 56 тисяч доларів США
Громадянин України, який прибув до Одеського аеропорту рейсом «Стамбул – Одеса», намагався незаконно перемістити 55 900 доларів США.
Для проходження митного контролю він обрав так званий «зелений коридор», декларуючи діями про відсутність у нього товарів, які підлягають обов'язковому письмовому декларуванню, та на переміщення яких встановлено заборони або обмеження.
Після перетину білої лінії, що означає закінчення «зеленого» коридору, на запитання митника стосовно наявності валюти громадянин повідомив, що переміщує 6 тисяч доларів США.
Проте, як з’ясувалося, загальна сума готівкової іноземної валюти становила 67 тис доларів США. Згідно з діючим законодавством фізична особа має право вивозити з України готівку в сумі, що не перевищує в еквіваленті 10 тисяч євро, а надлишок потребує письмового декларування.
У даному випадку встановлені законодавством обмеження були перевищені на 55 900 доларів США.
За фактом незаконного переміщення валюти складено протокол про порушення митних правил за ознаками статті 471 Митного кодексу України. Надлишок валюти вилучено.
Його подальшу долю вирішить суд.

У 2018 році місцеві податки і збори поповнили бюджет Дніпропетровської області на 17,6 мільярдів гривень
«За дев’ять місяців 2018 року до місцевих скарбниць Дніпропетровщини надійшло 17,61 млрд грн податків і зборів. Це на 2,85 млрд грн більше порівняно з минулорічним періодом», – повідомила в.о. начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Оксана Томчук.
За її словами більше половини надходжень в місцеві бюджети регіону забезпечує податок на доходи фізичних осіб, його сума складає 10,22 млрд гривень.
Також, суттєво наповнила бюджетні кошики місцевих громад Дніпропетровської області і плата за землю – 2,78 млрд гривень.
Крім цього, впродовж трьох кварталів поточного року спрощенці області перерахували до бюджетів місцевих громад майже 1,6 млрд грн єдиного податку, а надходження податку на прибуток від юридичних осіб Дніпропетровщини перевищили 1,38 млрд гривень.

Режим роботи ЦОП
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області доводить до відома платників про встановлення нового режиму роботи центрів обслуговування платників.
З метою удосконалення роботи центрів обслуговування платників встановлено режим роботи ЦОП органів ДФС: з понеділка по четвер ЦОП працюють з 09 год. 00 хв. до 18 год. 00 хв., у п’ятницю з 09 год. 00 хв. до 16 год. 45 хв.
Також нагадуємо, що громадяни та бізнес також можуть скористатися зручними електронними сервісами, запровадженими ДФС України.
ІТС «Електронний кабінет» у режимі 24/7 забезпечує цілий спектр безкоштовних послуг, частина з яких надається без електронної ідентифікації користувача, без відвідування центрів обслуговування платників та забезпечує можливість отримувати у режимі реального часу доступ до інформації з реєстрів та електронних систем ДФС.
Крім того, в останній день граничного строку подання звітності, визначеного пунктом 49.18 статті 49 Податкового кодексу України (з урахуванням вимог пункту 49.20 статті 49 Податкового кодексу України), час роботи центрів обслуговування платників подовжується до 20 год. 00 хвилин.
Інформацію розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням
http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/353675.html

В «Електронному кабінеті» запроваджено сервіс, за допомогою якого перевіряється фіскальний касовий чек
Повідомляємо, що ДФС України реалізовано електронний сервіс, який дозволяє покупцям товарів (послуг) здійснювати пошук і перегляд фіскального касового чека, який формується як традиційними реєстраторами розрахункових операцій (далі – РРО), так і електронним фіскальним чеком, створеним новими РРО.
Запроваджений сервіс знаходиться у відкритій частині «Електронного кабінету», доступ до якого здійснюється в режимі реального часу (24/7/365) без ідентифікації особи за посиланням: cabinet.sfs.gov.ua/cashregs/check. Для пошуку та перегляду фіскального касового чеку необхідно ввести фіскальний номер РРО, дату та час видачі чека (для традиційних РРО).
Пошук електронного чека здійснюється за його фіскальним номером і датою. Якщо електронний чек у системі не знайдено, необхідно зробити його фото та надіслати за електронною адресою: infozvit@sfs.gov.ua. ДФС України буде вивчено причину, через яку електронний чек не потрапив до системи та вжито відповідних заходів.
Нагадуємо, що е-Receipt (електронний чек) – нова інформаційна система реєстрації та обліку РРО, яка передбачає тільки реєстрацію пристроїв без подання до контролюючих органів будь-яких паперових документів і не потребує плати за користування нею. Електронний чек генерується, реєструється в системі ДФС і доповнюється QR-кодом, після чого передається на пристрій. Інформація про фіскальний номер чека та його QR-код зберігається в системі e-Receipt і буде доступною для перегляду в «Електронному кабінеті» як платником, так і покупцем.

Сплата ЄСВ ФОП, яка в межах одного місяця припиняє підприємницьку діяльність та повторно реєструється
Нагадуємо, що відповідно до п. 4 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) є фізичні особи – підприємці (далі – ФОП), у тому числі ФОП – платники єдиного податку.
Пунктами 1 та 4 частини другої ст. 6 Закону № 2464 визначено, що платник ЄСВ зобов’язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати ЄСВ, подавати звітність до органу доходів і зборів жа основним місцен обліку в порядку та строки, визначені законодавством.
Згідно з частиною восьмою ст. 4 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» із змінами і доповненнями ФОП позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.
Останнім періодом, за який необхідно сплатити ЄСВ, буде період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності такої ФОП.
Відповідно до частини четвертої ст. 6 Закону № 2464 у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності ФОП така фізична особа користується правами, виконує обов’язки та несе відповідальність, що передбачені для платника ЄСВ, в частині діяльності, яка здійснювалася нею як ФОП.
Порядок взяття на облік ФОП передбачено розділу II Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та Положення про реєстр страхувальників, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 № 1162.
У разі повторної реєстрації у платника ЄСВ виникають обов’язки відповідно до частини другої ст. 6 Закону № 2464.
Отже, у разі припинення підприємницької діяльності ЄСВ сплачується за період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності у розмірі не менше мінімального страхового внеску на місяць протягом 10 календарних днів після граничного строку подання Звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску із зазначенням типу форми «ліквідаційна»
При повторній реєстрації підприємницької діяльності ЄСВ сплачується до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується ЄСВ, у розмірі не менше мінімального страхового внеску на місяць.

Чинним законодавством не передбачено виправлення помилок у Таблиці даних платника ПДВ
Відповідно до п. 29 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117 (далі – Порядок), платник ПДВ має право подати до ДФС України Таблицю даних платника податку (далі – Таблиця) за встановленою формою згідно з додатком 3 до Порядку.
Таблиця із поясненнями розглядається комісіями регіонального рівня протягом п’яти робочих днів після дня її отримання (п. 32 Порядку).
Пунком 33 Порядку визначено, що комісії регіонального рівня приймають рішення про врахування або неврахування Таблиці, яке протягом операційного дня стає доступним платнику ПДВ в «Електронному кабінеті».
У рішенні про неврахування Таблиці в обов’язковому порядку зазначається причина такого неврахування (п. 34 Порядку).
Чинним законодавством не передбачено виправлення помилок у Таблиці даних платника. Але платник ПДВ, після прийняття рішення комісіями регіонального рівня про неврахування Таблиці, має право надіслати нову Таблицю з правильними даними.

E-Receipt: тестування встановило випадки невідповідності виданих споживачам чеків електронним копіям, переданим до ДФС
Місяць тому ДФС було впроваджено у тестовому режимі систему E-Receipt, яка викликала великий інтерес з боку платників податків та громадян.
Завдяки електронному сервісу «Пошук фіскального чека» платники мають змогу оперативно отримати інформацію про здійснені розрахункові операції у будь-якій торгівельній точці будь-якого населеного пункту країни.
Вже встановлені випадки невідповідності отриманих споживачами розрахункових документів при здійсненні готівкових розрахунків електронним копіям цих розрахункових документів, які передані відповідними РРО до ДФС. Для з’ясування причин такої невідповідності органами ДФС організовано проведення контрольно-перевірочних заходів.
Переваги нового сервісу вже очевидні. Так, аналізуючи дані чеків РРО, виробники касової техніки можуть оцінити роботу центрів сервісного обслуговування, що обслуговують моделі, ними випущені.
Крім цього, перевірка чеку через електронний сервіс, встановлення достовірності його даних та факту передачі до ДФС, є запорукою захисту прав громадян як споживачів, а також запобіжником зловживань під час здійснення розрахункових операцій.
Просимо споживачів у разі відсутності або невідповідності реквізитів чеків на сервері ДФС наявному розрахунковому документу направляти до ДФС письмові звернення із цих питань з додаванням копій отриманих розрахункових документів для організації та проведення відповідних контрольно-перевірочних заходів.
Крім того, у разі отримання користувачами фіскального чеку, який викликає сумнів, вони теж можуть надіслати до ДФС електронний лист із прикріпленим фото чеку.
Нагадаємо, що сервіс знаходиться у відкритій частині Електронного кабінету, доступ до якої здійснюється в режимі реального часу (24/7/365) без ідентифікації особи за посиланням: cabinet.sfs.gov.ua/cashregs/check.
Для пошуку та перегляду фіскального касового чеку необхідно ввести: фіскальний номер РРО дату та час видачі чеку (для традиційних РРО).
Пошук електронного чеку здійснюється за його фіскальним номером та датою.

Кількість скарг на ДФС, яка надходять від бізнесу до Ради бізнес-омбудсмена, скоротилася в 3,5 раза
Протягом останнього часу кількість скарг від платників податків, які надходять на адресу Ради бізнес-омбудсмена в Україні щодо неправомірних дій ДФС, значно скоротилася. Про це заявив бізнес-омбудсмен Альгірдас Шемета під час зустрічі з представниками ДФС.
За його словами, за ІІІ квартал цього року до Офісу Ради бізнес-омбудсмена надійшло 157 скарг від представників бізнесу, що в 3,5 раза менше, ніж за ІV квартал 2017 року.
Основною причиною такого різкого зменшення скарг є врегулювання ситуації з блокуванням податкових накладних. Оскільки ця проблема практично вирішена, то бізнес вже не звертається з цими питаннями. Крім того, скоротилася на 17% і кількість скарг з податкових перевірок.
У свою чергу в.о. заступника Голови ДФС Євген Бамбізов відзначив готовність фіскальної служби до співпраці з представниками Ради щодо вирішення проблемних питань платників податків.
«Ми приділяємо значну увагу співпраці з Радою бізнес-омбудсмена, яка розпочалася ще з 2015 року. З цього часу і по сьогодні ДФС забезпечено виконання 95% рекомендацій Ради. Я вважаю, що це дуже непогана динаміка на сьогодні», – підкреслив Євген Бамбізов.
За його словами, під час зустрічей представників ДФС та Ради бізнес-омбудсмена порушувались питання, що виникали у роботі суб’єктів господарювання, зокрема, щодо відшкодування ПДВ, електронного адміністрування (СЕА ПДВ), роботи системи СМКОР тощо.
«Ми здійснюємо системний автоматичний контроль та моніторинг за виконанням запитів, які надходять до ДФС від бізнес-омбудсмена. Також всі підрозділи ДФС на місцях, територіальні підрозділи орієнтовані на те, щоб надавати максимальну допомогу та сприяння у вирішенні питань, які порушуються Радою бізнес-омбудсмена», – зазначив Євген Бамбізов.
Позитивні результати співпраці відзначив і Альгірдас Шемета. За його словами, ДФС дійсно добре виконує рекомендації Ради бізнес-омбудсмена. За підсумками ІІІ кварталу цього року фіскальна служба на 3% випереджає інші відомства щодо виконання рекомендацій.
Під час сьогоднішньої зустрічі представники ДФС та Ради бізнес-омбудсмена розглянули питання щодо апеляційного оскарження судових рішень. Так, Євген Бамбізов запропонував, щоб усі апеляції, які супроводжуються бізнес-омбудсменом, розглядалися в ДФС колегіально та, за бажанням оскаржувача, за безпосередньої участі представників омбудсмена.
Щодо зменшення скарг на податкові перевірки в.о. заступника Голови ДФС відзначив, що на сьогодні в ДФС до перевірок відбираються тільки ризикові підприємства і ця система постійно вдосконалюється. Крім того, працівники служби працюють над підвищенням ефективності проведення перевірок разом зі скороченням їх кількості.
Для оперативної комунікації та фахового розгляду звернень, які надходять до Ради бізнес-омбудсмена, було вирішено сформувати робочу групу для вирішення системних питань.

З початку року 91 дніпропетровський підприємець позбувся ліцензій за продаж алкоголю та тютюну неповнолітнім
Впродовж січня – вересня 2018 року місцеві бюджети Дніпропетровщини поповнилися на 68,7 млн грн від плати за ліцензії на право торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами, що на 5,5 млн грн. більше надходжень трьох кварталів минулого року.
«Усього в області діє 13561 ліцензія на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами по 5012 суб’єктам господарської діяльності. Наразі, протягом дев’яти місяців поточного року суб’єкти господарювання регіону отримали 11173 ліцензії, з них 5972 – на право здійснення торгівлі у роздріб алкогольних напоїв та 5201 – тютюнових виробів», – зазначив заступник начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Сергій Кирпа.
Разом з тим, з січня по вересень поточного року за несвоєчасну сплату чергового платежу призупинено дію 1919 ліцензій; анульовано – 1853, в тому числі – 91 за продаж алкогольних та тютюнових товарів особам, які не досягли 18 років.

Новації для внутрішньо переміщених осіб шодо податкової знижки
Законом України від 06 вересня 2018 року № 2530-VIII «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законів України щодо запровадження механізму «єдиного вікна» та оптимізації здійснення контрольних процедур при переміщенні товарів через митний кордон України» внесено зміни до Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ), а саме: п. 166.3 ст. 166 ПКУ доповнено підпунктом 166.3.9 такого змісту: «суму коштів у вигляді орендної плати за договором оренди житла (квартири, будинку), оформленим відповідно до вимог чинного законодавства, фактично сплачених платником податку на доходи фізичних осіб (далі – платник податку), який має статус внутрішньо переміщеної особи.
Платник податку на доходи фізичних осіб має право скористатися зазначеною в цьому підпункті податковою знижкою виключно за умови, що він та/або члени його сім’ї першого та другого ступенів споріднення:
не мають у власності придатної для проживання житлової нерухомості, розташованої поза межами тимчасово окупованої території України;
не отримують передбачених законодавством України бюджетних виплат для покриття витрат на проживання.
Розмір такої знижки не може перевищувати (у розрахунку на календарний рік) 30 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного (податкового) року».
Нагадуємо, що Закон № 2530 набрав чинності 04.10.2018 (опубліковано у офіційному виданні «Голос України» від 06.10.2018 № 185).

Затверджено Реєстр великих платників податків на 2019 рік
Інформуємо, що наказом ДФС України від 26 вересня 2018 року № 617 затверджено Реєстр великих платників податків на 2019 рік (далі – Наказ № 617).
Наказ № 617 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням
http://sfs.gov.ua/diyalnist-/zakonodavstvo-pro-diyalnis/nakazi-pro- diyalnist/73022.html

Внесено зміни до порядку випуску, обігу та погашення податкових векселів
Доводимо до відома, що 13.10.2018 набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2018 року № 826 «Про внесення зміни до Порядку випуску, обігу та погашення податкових векселів, які видаються до отримання або ввезення на митну територію України нафтопродуктів та/або речовин, що використовуються як компоненти моторних палив, для використання як сировини для виробництва в хімічній промисловості» (далі – Постанова № 826).
Постановою № 826 виключено п. 9 Порядку випуску, обігу та погашення податкових векселів, які видаються до отримання або ввезення на митну територію України нафтопродуктів та/або речовин, що використовуються як компоненти моторних палив, для використання як сировини для виробництва в хімічній промисловості, а саме, що підставою для взяття на облік податкового векселя є довідка векселедавця щодо прогнозованого обсягу нафтопродуктів та/або речовин, які планується отримати від підприємства-виробника або ввезти на митну територію України. Форма довідки затверджується Мінфіном.
Постанова № 826 опублікована у офіційному виданні «Урядовий кур’єр» від 13.10.2018 № 193.

Порядок оформлення трудових відносин з найманими працівниками є однаковим для всіх роботодавців
Нагадуємо, що чинним законодавством України передбачено: порядок оформлення трудових відносин з найманими працівниками є однаковим для всіх роботодавців, будь-то юридична особа, чи фізична особа-підприємець (далі – ФОП).
Так, відповідно до ст. 21 Кодексу закону про працю України від 10 грудня 1971 року (далі – КЗпП) ФОП мають укладати трудові договори з найманими працівниками.
Порядок укладення трудового договору з працівниками регулює ст. 24 КЗпП. Трудовий договір укладається в письмовій формі. При укладенні трудового договору громадянин зобов’язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, – також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров'я та інші документи.
Трудовий договір вважається укладеним тільки після того, як його підписали роботодавець і працівник і видано наказ (розпорядження) про прийняття прицівника на роботу. Згідно ст. 24 КЗпП працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Водночас, ФОП до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором повинна обов’язково подати повідомлення до ДФС України за встановленою формою одним із таких способів (форма повідомлення визначена постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 «Про порядок повідомлення Державної фіскальної служби та її територіальних органів про прийняття працівника на роботу»):
■ засобами електронного зв’язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису;
■ на паперових носіях разом з копією в електронній формі;
■ на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п’ятьма особами.
Окремо звертаємо увагу на те, що відповідно до п. 2.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці, Міністерства соціального захисту населення, Міністерства юстиції від 29 липня 1993 року № 58 із змінами (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року за № 110) (далі – Інструкція), заповнення трудової книжки вперше проводиться власником або уповноваженим ним органом не пізніше тижневого строку з дня прийняття працівника на роботу.
Відповідно до п. 2.21-1 Інструкції трудові книжки працівників, які працюють на умовах трудового договору у ФОП без створення юридичної особи з правом найму, та фізичних осіб, які використовують найману працю, пов’язану з наданням послуг, зберігаються безпосередньо у працівників.

Постанова Верховного Суду України не привід для власників автомобілів з європейською реєстрацією не виконувати вимоги митного законодавства
Верховним Судом України 01.10.2018 в справі № 689/1980/16-а винесене рішення, яким залишено без змін постанову Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 14.12.2016 про закриття провадження в адміністративній справі, заведеній Хмельницькою митницею ДФС за ознаками правопорушення, передбаченого частиною другою статті 469 Митного кодексу України «Неправомірні операції з товарами, митне оформлення яких не закінчено, або з товарами, що перебувають на тимчасовому зберіганні під митним контролем».
Своїм рішенням Верховний Суд України констатував відсутність підстав для притягнення конкретної особи до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу за порушення митних правил, передбачене ч. 2 ст. 469 Митного кодексу України. А саме за користування автомобілем, ввезеним у митному режимі "транзит" та митне оформлення якого не завершене.
Вказана постанова Верховного Суду України стосується одного конкретного факту притягнення до адміністративної відповідальності за ознаками правопорушення, передбаченого частиною 2 статі 469 МК України.
Ніяким чином це рішення не може бути підставою для звільнення від відповідальності інших осіб за порушення строків транзитного ввезення транспортних засобів, передбаченої статтею 470 МК України «Недоставлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення та документів до органу доходів і зборів призначення, видача їх без дозволу органу доходів і зборів або втрата».
Крім того, у разі встановлення факту використання автомобіля, ввезеного в режимі «транзит», є всі підстави для розгляду питання щодо наявності в діях особи ознак правопорушення, передбаченого статтею 485 МК України, та складання протоколу про порушення митних правил.
Так, санкцією статті 485 МК України за використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги, передбачено накладення стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.
Тобто постанова Верховного Суду України не звільняє власників автомобілів з європейськими реєстраційними номерами від обов’язку дотримуватись вимог законодавства при переміщенні транспортних засобів особистого користування в режимах «транзит» та «тимчасове ввезення». У разі встановлення фактів недотримання цих вимог органи доходів та зборів, уповноважені на розгляд питання щодо притягнення осіб до відповідальності за порушення строків транзитних перевезень (ст. 470 МК України), перевищення строку тимчасового ввезення (ст. 481 МК України) та використання товарів (у тому числі транспортних засобів особистого користування), стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги (ст. 485 МК України).

Електронне декларування за митними деклараціями на Дніпропетровській митниці ДФС
Кількість електронних митних декларацій (далі – ЕМД), оформлених на бланку єдиного адміністративного документу у т.ч. у відсотковому відношенні до загальної кількості оформлених митних декларацій складає у вересні 2018 року 12888 шт. (99,7%).
У порівнянні з аналогічним періодом минулого року (з 01.09.2017 по 30.09.2017) відсотковий показник кількості оформлених ЕМД збільшився на 0,8 % та складає 99,7%.
Також у порівнянні з серпнем 2018 року у вдресні 2018 року відсотковий показник кількості оформлених ЕМД збільшився на 0,2% та складає 99,7%.

Найманий працівник не має можливості самостійно провести сплату ЄСВ
Нагадуємо, що частиною першою ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) визначено, що платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) є роботодавці, зокрема підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичної особи на умовах трудового договору (контракту).
Відповідно до частини дев’ятої ст. 9 Закону № 2464 обчислення і сплата ЄСВ за працівників, які працюють на підприємствах, в установах та організаціях, здійснюються роботодавцями за рахунок сум, на які ЄСВ нарахований.
ЄСВ сплачується шляхом перерахування платником-роботодавцем безготівкових коштів з його банківського рахунку (частина сьома ст. 9 Закону № 2464).
Отже, найманий працівник не має можливості самостійно провести сплату ЄСВ.

Фінансовий лізінг автомобіля: хто є платником транспортного податку
Згідно з пп. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755 – VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до пп. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ є об’єктами оподаткування (п.п. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 ПКУ).
Платники транспортного податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об’єкта оподаткування декларацію з транспортного податку (далі – Декларація) за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально. Форма Декларації затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10 квітня 2015 року № 415 «Про затвердження форми Податкової декларації з транспортного податку» (далі – Декларація).
Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, Декларація подається протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт (пп. 267.6.4 п. 267.6 ст. 267 ПКУ).
Відповідно до пп. «б» пп. 14.1.97 п. 14.1 ст. 14 ПКУ фінансовий лізинг (оренда) є господарською операцією, що здійснюється фізичною або юридичною особою і передбачає передачу орендарю майна, яке є основним засобом згідно з ПКУ і придбане або виготовлене орендодавцем, а також усіх ризиків та винагород, пов’язаних з правом користування та володіння об’єктом лізингу.
Враховуючи вищевикладене, у разі передачі легкового автомобіля у фінансовий лізинг (оренду) платником транспортного податку щодо транспортних засобів, зареєстрованих в Україні згідно з чинним законодавством, є орендодавець (юридична чи фізична особа – власник транспортного засобу). При цьому Декларація подається за місцем реєстрації об’єкта оподаткування протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а сплата транспортного податку здійснюється з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

Кредит-нота враховується при визначенні вартісного критерію контрольованих операцій
Інформуємо, що договором поставки, укладеним між резидентом-покупцем та нерезидентом-постачальником, може бути передбачена можливість зниження договірної ціни (надання знижки) на поставлений товар або виплати грошових мотиваційних та стимулюючих виплат (премій чи бонусів) за умови виконання покупцем певних умов (наприклад, чіткого дотримання графіка замовлень). При виконанні цих умов постачальник шляхом виставлення покупцю кредит-ноти здійснює перегляд ціни товару в бік її зменшення на весь поставлений згідно з договором поставки товар або перераховує покупцю винагороду в грошовій формі (бонус).
Відповідно до частини 3 ст. 31 Закону України від 23 травня 2005 року № 2709-IV «Про міжнародне приватне право» із змінами (далі – Закон № 2709) зовнішньоекономічний договір, хоч би однією стороною якого є юридична особа України, укладається у письмовій формі незалежно від місця укладення, якщо інше не встановлене законом або міжнародним договором України. Порядок укладення зовнішньоекономічного договору згідно з Положенням про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів) затверджено наказом Мінекономіки від 06 вересня 2001 року № 201 із змінами (далі – Положення № 201).
Згідно з частиною першою ст. 32 Закону № 2709 зміст правової угоди може регулюватися правом, яке обране сторонами, якщо інше не передбачене законом. Тобто, якщо у зовнішньоекономічному договорі вказано обране сторонами право (право України, країни нерезидента або третьої країни), угода регулюється саме ним.
Якщо ж такої умови у зовнішньоекономічному договорі немає, за умовчанням застосовуватиметься право країни продавця-нерезидента (частина 3 ст. 32, частина 1 ст. 44 Закону № 2709), відповідно до якого і регулюватимуться умови надання кредит-ноти.
Умова щодо ціни і загальної вартості договору (контракту) є обов’язковою умовою зовнішньоекономічного договору (п. 1.6 Положення № 201), у зв’язку з чим умови щодо можливості зміни суми компенсації товару за договором слід вказати у такому договорі. Водночас факт надання знижки (кредит-ноти) можливо оформити у вигляді додаткової угоди до конкретного договору, суму компенсації вартості товарів по якому було зменшено.
Отже, оскільки базою для визначення вартісного критерію контрольованих операцій є договірна (контрактна) ціна товару, а кредит-нота змінює визначену договором з нерезидентом вартість поставлених товарів, то при визначенні вартісного критерію контрольованих операцій обсяг контрольованих операцій обраховується за договірною (контрактною) ціною такого товару з урахуванням змін згідно з наданою нерезидентом кредит-нотою.

Суб’єкт господарювання своєчасно не сплачує розстрочені суми податкового боргу: ПКУ передбачена відповідальність
Звертаємо увагу платників, що відповідно до пп. 100.12.2 п. 100.12 ст. 100 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у разі якщо платник податків порушує умови погашення розстроченого грошового зобов’язання чи податкового боргу або відстроченого грошового зобов’язання чи податкового боргу, то договори про розстрочення (відстрочення) можуть бути достроково розірвані з ініціативи контролюючого органу.
Пунктом 4.6 Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10 жовтня 2013 року № 574, визначено, що з дня, наступного за днем розірвання договору, на розстрочені (відстрочені) суми, що залишились не сплаченими, нараховуються пеня та штраф у розмірах, передбачдних ПКУ.
Дпвідково звертаємо увагу, що «Електронний кабінет» — є одним з найкорисніших сервісів ДФС України, у якому за допомогою розділу «Стан розрахунків з бюджетом» платник може переглянути стан розрахунків з кожного податку, внеску, платежу в розрізі кожного податкового органу.

Питання легалізації заробітної плати та сплати місцевих податків державної і місцевої влади розглянуто у Головному управлінні фіскальної служби області
У Головному управлінні ДФС у Дніпропетровській області відбулася зустріч керівника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Оксани Томчук з представниками територіальних громад, міських державних адміністрацій на тему: «Легалізація найманої праці та заробітної плати, неприпустимість допуску до роботи найманих працівників без належного оформлення з ними трудових відносин, наповнення місцевих бюджетів, проблемні питання оподаткування тощо». Під час зустрічі виступили заступники начальника ГУ ДФС області Вікторія Каліногорська та Ірина Сікіріна. Також заступник начальника Пенсійного фонду України в області Олена Щирба, перший заступник начальника Держпраці у Дніпропетровській області Ігор Осадчий, начальник відділу з питань додержання законодавства про працю у Дніпропетровській області Сергій Бланк, начальник інспекції з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради Тетяна Янушкевич та заступник голови правління Новомосковської районної організації транспортників, підприємців та фермерів Ігор Гуртовий.
Відкриваючи зустріч, Оксана Томчук відзначила, що державна фіскальна служба області робить все належне для якісного проведення кампанії по легалізації заробітної плати. Це дасть додаткові надходження в місцеві бюджети. Втім: «Але зусиль податкової служби, навіть за підтримки інших державних органів недостатньо. Представники місцевих органів фактично мають всю необхідну інформацію і можуть зробити для наповнення державного бюджету шляхом легалізації заробітної плати значно більше, ніж державні структури» - підкреслила в.о. начальника ГУ ДФС області Оксана Томчук.
Ігор Осадчий, перший заступник начальника ГУ Держпраці у Дніпропетровській області, звернув увагу на те, що переважна більшість керівників підприємств намагаються оформити на роботу найманих працівників за цивільно-правовими договорами, навіть на роботи підвищеної небезпеки. Він відмітив: «Трапляються непоодинокі нещасні випадки з робітниками, з якими укладено цивільно-правові договори і тоді керівники підприємств просто намагаються не виплачувати компенсацію робітнику». Ігор Осадчий попередив, що для запобігання порушення прав найманих працівників, на таких керівників накладатимуться штрафні санкції. Начальник відділу з питань додержання законодавства про працю у Дніпропетровському регіоні Сергій Бланк довів, що у 2018 році за результатами 884-х інспекційних перевірок на несумлінних роботодавців накладено фінансових санкцій на суму понад 130 мільйонів гривень.
Сергія Бланка підтримала начальник інспекції з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради Тетяна Янушкевич: «З квітня 2018 року інспекцією проведено 11 перевірок, за результатами яких накладено санкцій на 1 мільйон 344 тисячі гривень. Ми постійно отримуємо дані від інших державних органів і за результатами їх аналізу перевірки будуть продовжуватися».
При обговоренні питання проблем в наповненні місцевих бюджетів заступник начальника ГУ ДФС області Вікторія Каліногорська повідомила, що на сьогодні сума заборгованості суб’єктів комунальної власності регіону по ЄСВ становить 47 мільйонів гривень. З метою недопущення росту заборгованості, запропоновано розглянути питання щодо цільового фінансування підприємств, які підпорядковані громадам.
Заступник начальника ГУ ДФС області Ірина Сікіріна проінформувала про напрацьований досвід співпраці місцевих органів та структур ДФС у місті Дніпрі. За її словами: «Завдяки цьому до Реєстру платників податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки додано 364 об’єкти нерухомості. Додаткові надходження склали більше 2 мільйонів гривень. Аналогічна ситуація і по транспортному податку. Завдяки доступу до Єдиного державного реєстру МВС про зареєстровані транспортні засоби до місцевого бюджету надійшло 1,5 мільйони гривень.
Після відповідей на запитання та обговорення проблемних питань, Оксана Томчук підкреслила, що завдяки співпраці державних і місцевих органів влади місцеві бюджети можуть значно наповнитися коштами платників податків.
Зустріч пройшла конструктивно та плідно.

ДФС працює над спрощенням формальностей у торгівлі товарами з ЄС
ДФС активно працює над приєднанням України до Конвенції про єдиний режим транзиту та впровадженням нової комп’ютеризованої транзитної системи (NCTS), що сприятиме спрощенню переміщення товарів між країнами Європейського Союзу, Європейської Асоціації Вільної Торгівлі (країнами - членами Конвенції про єдиний режим транзиту) та Україною. До того ж це значно прискорить проведення митних формальностей й забезпечить належний рівень якості митного контролю.
Відповідно до попередніх домовленостей під час зустрічей з представниками бізнесу фіскальною службою на офіційному веб-порталі ДФС розміщено «Дорожню карту приєднання України до спільної транзитної процедури Європейського Союзу / Європейської Асоціації Вільної Торгівлі (ЄС/ЄАВТ)», якою передбачено загальне планування необхідних кроків для застосування NCTS в контексті приєднання до Конвенції про єдиний режим транзиту.
Дорожня карта визначає етапи та заходи, необхідні для повної імплементації правил спільного транзиту та підготовки України до роботи в єдиній системі транзиту та NCTS.
Зокрема, на наступний рік передбачено завершення розробки законопроекту щодо впровадження правил спільного режиму транзиту і процедур відповідно до положень Конвенції, підготовка проектів змін до національного законодавства, в тому числі проектів змін до Митного кодексу. Цей законопроект буде винесений на обговорення, доопрацювання та ухвалення Верховною Радою України.
Після завершення розробки всієї необхідної методичної та нормативної документації відбудеться комплексне оцінювання готовності національної транзитної системи до впровадження, за результатами якою України отримає запрошення до підписання Конвенції.
Дорожньою картою визначені заходи з закупівлі, встановлення, доопрацювання та підготовки до експлуатації програмного забезпечення, необхідного для функціонування NCTS.
Також під методичним керівництвом Мінфіну розробляється низка законопроектів щодо змін до національного законодавства, які відповідатимуть нормам Конвенцій, у тому числі проектів змін до Митного кодексу України, актів законодавства, нормативно-правових актів.
Здійснено аналіз довідників, які використовуються в інформаційних системах ЄС при роботі NCTS, щодо їх повного застосування або внесення змін до існуючих довідників інформаційної системи ДФС, опрацьовано та визначено можливі ризики у проекті NCTS.
Також вже проведений порівняльний аналіз існуючої інформаційної системи ДФС та NCTS щодо визначення обсягів та строків доопрацювання та здійснено аналіз діючої ІТ інфраструктури митного адміністрування (визначення всіх необхідних інтерфейсів) для забезпечення повноти функціональної системи в майбутньому.
Крім того, фахівці ДФС працюють над питанням ІТ рішення щодо забезпечення функціонування електронної системи обміну даними про товари, які переміщуються транзитом.

Звітування, розміри та терміни сплати єдиного внеску
Криворізька північна ОДПІ нагадує, що Законом України від 3 жовтня 2017 року №2148-VШ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», внесені зміни, зокрема, до Закону України від 8 липня 2010 року №2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон №2464). Зміни набули чинності з 1 січня поточного року.
Для платників, які обрали спрощену систему оподаткування, незалежно до якої групи платників єдиного податку їх віднесено, сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Нагадаємо, що частиною 5 пункту 1 статті 1 Закону №2464 визначено, що мінімальний страховий внесок – це сума єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця.
Статтею 8 Закону України від 7 грудня 2017 року №2246-VIII «Про Державний бюджет України на 2018 рік» з 1 січня 2018 року установлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі 3 723 гривні.
Пунктом 5 статті 8 Закону №2464 визначено, що єдиний внесок, зокрема для фізичних осіб – платників єдиного податку, встановлюється у розмірі 22 відсотки до бази нарахування, визначеної статтею 7 цього Закону.
Таким чином, мінімальна сума сплати єдиного внеску за місяць для платника єдиного податку першої групи складає 819,06 гривень (3723 грн. х 22%).
Термін сплати єдиного внеску, фізичні особи – платники єдиного податку, зобов’язані сплачувати за себе єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, щоквартально до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (пункт 8 статті 9 Закону №2464).
Слід зазначити, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (пункт 12 статті 9 Закону №2464).
Для фізичних осіб – платників єдиного податку звітним періодом, є календарний рік (частина 8 статті 9 Закону №2464).
Пунктом 2 розділу III Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14 квітня 2015 року №435 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 23 квітня 2015 року за № 460/26905), визначено, що фізичні особи – підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, формують та подають до органів доходів і зборів звіт самі за себе один раз на рік до 10 лютого року, що настає за звітним періодом.

Версія для друку Написати листа

Про цей сайт | Запитання | Адміністратор