www.kriv-rn.dp.gov.ua
ГОЛОВНА СТОРІНКА МАПА САЙТУ ДОПОМОГА П'ятниця, 29 березня 2024 року
Що нового на сайті ?

Архів публікацій
Криворізський район >> За даними 2018 року
Єдиний соціальний внесок
Версія для друку Написати листа
Єдиний соціальний внесок

Криворізька північна ОДПІ нагадує, що абзацом третім частини восьмої ст. 9 Закону України від 08.07. 2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» встановлено, що особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов’язані сплачувати єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (ЄCВ), нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується ЄCВ.
Пунктом 2 частини першої ст. 7 Закону №2464 визначено, що ЄCВ, зокрема, для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, нараховується на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума ЄCВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.
Якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, то такий платник зобов’язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄCВ, встановленої Законом №2464. При цьому сума ЄCВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.
Отже, базу нарахування ЄCВ зобов’язані визначити платники, вказані у п. 5 частини першої ст. 4 Закону №2464, що отримують, так і ті, які не отримують дохід від провадження незалежної професійної діяльності.

Надання в оренду приміщення ФОП
Криворізька північна ОДПІ нагадує, що фізична особа-підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає всім вимогам для реєстрації та застосування єдиного податку. При цьому, не можуть бути платниками єдиного податку фізичні особи - підприємці, які надають в оренду:
- земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара,
- житлові приміщення та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 100 квадратних метрів,
- нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 300 квадратних метрів.
При цьому фізична особа, якій належить нерухоме майно не має права надавати одну частину нерухомого майна в оренду як фізична особа - не суб’єкт господарювання, а іншу частину як фізична особа - підприємець на спрощеній системі оподаткування.
Така фізична особа може надавати нерухоме майно в оренду тільки як фізична особа - підприємець на спрощеній системі оподаткування, або як фізична особа - не суб’єкт господарювання.
При цьому, підприємець – платник єдиного податку може надавати частину земельної ділянки в оренду, площа якої не перевищує 0,2 га, якщо решта земельної ділянки не надається в оренду.
Також підприємець може перебувати на спрощеній системі оподаткування та здавати частину нежитлового приміщення в оренду до 300 кв. м, за умови, що решта нежитлового приміщення не здана в оренду.
Якщо підприємець здає в оренду приміщення, площа якого не перевищує обмеження (для житлової - 100 кв. м, а для нежитлової – 300 кв.м), але розташоване на земельній ділянці, що перевищує 0,2 га, то він може перебувати на спрощеній системі оподаткування, якщо у договорі оренди визначено, що площа ділянки, яка передається наймачеві, не перевищує 0,2 га.

З чого підприємцю починати оформлення найманого працівника
Криворізька північна ОДПІ інформує, що відповідно до норм трудового законодавства, працівник не може бути допущений до роботи без укладання трудового договору та повідомлення органу фіскальної служби.
Оформлюючи нового працівника на роботу, підприємцю необхідно:
- укласти в письмовій формі трудовий договір за формою, затвердженою наказом Мінпраці від 08.06.2001 № 260;
- оформити наказ про прийняття на роботу;
- повідомити ДФС про прийняття працівника на роботу.
При цьому необхідно пам’ятати, що повідомлення про прийняття на роботу подається до початку роботи працівника за формою згідно з додатком до постанови Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 р. № 413.
Таке повідомлення подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів ДФС за місцем їх обліку як платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування одним із таких способів:
засобами електронного зв'язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб;
на паперових носіях разом з копією в електронній формі;
на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п'ятьма особами.
Фахівці Криворізької північної ОДПІ нагадують, що для працівників, які вже працюють, та для тих, які мають намір влаштуватися на роботу, важливо розуміти способи виплати і розміри заробітної плати та їх вплив на соціальне та пенсійне забезпечення, адже офіційне працевлаштування — це певна гарантія роботодавцем соціальних, економічних, трудових та інших прав працівника.

Внесено зміни до порядку відшкодування добових
Повідомляємо, що 05.09.2018 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 29 серпня 2018 року № 679 «Про внесення зміни до пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 2 лютого 2011 р. № 98» (далі – Постанова № 679).
Постановою № 679 внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 02 лютого 2011 року № 98 «Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів» (далі – Постанова № 98) стосовно відшкодування добових.
Так, відповідно до внесених Постановою № 679 змін, супроводжуючому відряджену особу з інвалідністю I групи внаслідок порушення опорно-рухового апарату і зору відшкодують добові витрати.
Крім того Постановою № 98 визначено, що таким особам, за наявності підтвердних документів, відшкодовуються також витрати на:
проїзд (в тому числі на перевезення багажу, бронювання транспортних квитків) до місця відрядження і назад, а також за місцем відрядження (у тому числі на орендованому транспорті);
оплату вартості проживання в готелях (мотелях), інших житлових приміщеннях;
побутові послуги, які включені до рахунків на оплату вартості проживання у місцях проживання (прання, чистка, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), але не більше ніж 10% сум добових витрат для держави, до якої відряджаються працівник, визначених для кожного держави окремо, за всі дні проживання;
бронювання місць в готелях (мотелях) у розмірах не більш як 50 % вартості місця за добу;
користування постільними речима в поїздах;
оформлення закордонних паспортів;
оформлення дозволів на в’їзд (віз);
оплату вартості страхового поліса життя або здоров'я відрядженого або його цивільної відповідальності (у разі використання транспортного засобу) за наявності оригіналу такого поліса з відміткою про сплату страхового платежу, якщо згідно із законами держави, до якої відряджаються працівник, або держав, територією яких здійснюється транзитний рух в зазначеної держави, необхідно здійснити таке страхування;
обов'язкове страхування та інші документально оформлені витрати, пов’язані з правилами в'їзду та перебування у місці відрядження;
оплату службових телефонних розмов;
комісійні витрати в разі обміну валюти.
Постанову № 679 опубліковано в офіційному виданні «Урядовий кур’єр» від 05.09.2018 № 165.

Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ розміщено на офіційному веб-сайті Міністерства фінансів України
Відповідно до ст. 200 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами і доповненнями (далі – ПКУ) формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ (далі – Реєстр) здійснюється на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.
Відповідно до пункту 5 розділу ІІ Порядку інформаційної взаємодії Міністерства фінансів України з ДФС України та Державною казначейською службою України в процесі формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.03.2017 № 326, Міністерство фінансів України до 13-ї години забезпечує автоматичну обробку інформації, отриманої від ДФС України, та щоденне оприлюднення (крім вихідних, святкових та неробочих днів) Реєстру на своєму офіційному веб-сайті (https://www.minfin.gov.ua/reestr) відповідно до вимог ПКУ.

Нові можливості «Електронного кабінету»
Звертаємо увагу, що платники ПДВ мають змогу скористатися новими сервісами в «Електронному кабінеті» (далі – Е-кабінет) під час реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування (далі – ПН/РК).
Так, зокрема:
- в Е-кабінеті є можливість подати письмові пояснення та копії документів до декількох ПН/РК, якщо вони складені на одного отримувача за одним і тим самим договором або якщо в таких ПН відображені однотипні операції. Однотипними операціями є операції з однаковими кодами товарів згідно з УКТ ЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг;
- для уникнення помилок при складанні РК до ПН платники можуть скоритися сервісом, який дозволяє переглянути повну інформацію щодо ПН з урахуванням всіх зареєстрованих до неї РК.
Доступ до інформації надано у приватній частині («особистий кабінет») Е-кабінету у розділі «ЄРПН». За заданими параметрами пошуку ПН відображається остаточний розрахунок з урахуванням всіх наступних зареєстрованих до неї РК:
● можна здійснити перегляд розрахункових показників навантаження та суми ПДВ, зазначені платником ПДВ в ПН/РК, зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних у звітному (податковому) періоді;
● платники мають змогу скористатися Реєстром податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена (далі – Реєстр). Він розміщений у відкритій частині Е-кабінету. За допомогою цього сервісу платники мають можливість в он-лайн режимі переглядати інформацію щодо розгляду та статусу зупинених документів.
Пошук інформації в Реєстрі здійснюється за такими фільтрами: «Індивідуальний податковий номер», «Номер ПН/РК», «Дата складання ПН/РК».

Платник єдиного податку має право отримати довідку про доходи за бажаний період
Відповідно до п. 296.8 ст. 296 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями платники єдиного податку мають право для отримання довідки про доходи подавати до фіскального органу податкову декларацію платника єдиного податку – фізичної особи (далі – декларація) за інший, ніж квартальний (річний) податковий (звітний) період.
При цьому, подання такої декларації не звільняє платника єдиного податку від обов’язку подання податкової декларації у строк, встановлений для квартального (річного) податкового (звітного) періоду.
Для отримання платником єдиного податку довідки про доходи за інший, ніж квартальний (річний) звітний період, декларація подається із позначкою «Довідково».
Така податкова декларація не є підставою для нарахування та/або сплати податкового зобов’язання.
У полі «місяць» поля «02» декларації через тире проставляється арабськими цифрами порядковий номер першого місяця й останнього місяця (включно), за який подається така декларація.
У полі «рік» поля «02» арабськими цифрами проставляється рік, за який подається така декларація.
До держбюджету спрямовано близько 2 мільярдів гривень податків
У січні-серпні 2018 року суб’єкти господарювання Криворізької північної ОДПІ сплатили до держбюджету майже 1,9 мільярда гривень податкових платежів, які адмініструють органи ДФС. Це на 33,6 відсотки більше проти аналогічного періоду 2017 року, - інформує відділ моніторингу доходів та обліково-звітних систем Криворізької північної ОДПІ.
Як свідчить аналітика, у січні-серпні 2018 року найбільшу суму до держбюджету сплачено платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин – 703,5 млн. гривень. Разом з тим, до державної скарбниці мобілізовано 568,6 млн гривень ПДВ, 349,5 млн. гривень ПДФО, податку на прибуток – 137,7 млн. гривень, військового збору – 64,0 млн. гривень.

Від платників Криворізької північної ОДПІ бюджети усіх рівнів отримали майже 1,4 мільярди гривень ПДФО
За вісім місяців 2018 року від платників Криворізької північної ОДПІ до бюджетів усіх рівнів спрямовано 1 397,1 млн. грн податку на доходи фізичних осіб. Сума сплаченого податку на 296,4 млн. грн перевищує показник відповідного періоду попереднього року.
Питома вага податку на доходи фізичних осіб у надходженнях місцевих бюджетів від платників Криворізької північної ОДПІ складає 57,5 відсотки. Скарбниці місцевих громад отримали з початку року 1047,6 млн. грн, 349,5 млн. грн надійшло до державної казни.
Як зазначив в.о. начальника Криворізької північної ОДПІ Владислав Клюцковський, наразі спостерігається позитивна динаміка щодо збільшення відрахувань податку на доходи фізичних осіб. Факторами такого зростання є підвищення заробітних плат найманим працівникам, легалізація трудових ресурсів, налагодження партнерських відносин між платниками податків та органами податкової служби та підвищення рівня податкової культури громадян.

Слідчі підрозділи органів ДФС у Дніпропетровській області забезпечили відшкодування майже 25 млн. грн. збитків, завданих державі
Протягом січня – серпня 2018 року в провадженні слідчих підрозділів органів ДФС у Дніпропетровській області перебувало 505 кримінальних проваджень, з яких 387 – прийнято до провадження у поточному році.
Із загальної кількості кримінальних проваджень, які розслідувались працівниками слідчого управління, закінчено 137 кримінальних проваджень, з яких: направлено до суду з обвинувальним актом – 66; направлено до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності – 8; закрито у зв’язку із відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення – 63.
Крім того, за 8 місяців 2018 року за підслідністю направлено 136 кримінальних проваджень, приєднано до інших проваджень – 75.
Завдяки розслідуваним справам слідчими ДФС Дніпропетровської області впродовж поточного року відшкодована сума нанесених державі збитків у розмірі 24 мільйона 328 тисяч гривень.

Особу анульовано як платника ПДВ: нарахування податкових зобов’язаннь на дебіторську заборгованість
Відповідно до п. 184.7 ст. 184 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями якщо товари/послуги, необоротні активи, суми ПДВ по яких були включені до складу податкового кредиту, не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, такий платник ПДВ в останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника ПДВ зобов’язаний визначити податкові зобов’язання по таких товарах/послугах, необоротних активах виходячи із звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів, крім випадків анулювання реєстрації як платника ПДВ внаслідок реорганізації платника ПДВ шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону.
Отже, платник ПДВ, якщо у нього на дату анулювання реєстрації як платника ПДВ обліковується дебіторська заборгованість за оплаченими але не отриманими товарами/послугами, необоротними активами, за якими суми ПДВ було включено до податкового кредиту, повинен не пізніше такої дати нарахувати податкові зобов’язання за такими товарами/послугами, необоротними активами виходячи з їх звичайної ціни, визначеної на момент такого нарахування.

Податок на прибуток за договором про спільну діяльність обчислюється за правилами бухгалтерського обліку
Повідомляємо, що п. 133.1 ст. 133 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) визначає коло платників податку на прибуток підприємств.
ПКУ не містить окремих норм оподаткування податком на прибуток підприємств для платників, які здійснюють господарську діяльність за договором про спільну діяльність без створення юридичної особи.
Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.
Для відображення операцій зі спільної діяльності у бухгалтерському обліку та розкриття відповідної інформації у фінансовій звітності підприємства, організації та інші юридичні особи усіх форм власності (крім бюджетних установ), які провадять таку діяльність, використовують Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку спільної діяльності без створення юридичної особи, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 30 грудня 2011 року № 1873 (далі – Методрекомендації № 1873).
Враховуючи положення Методрекомендацій № 1873, для цілей оподаткування податком на прибуток кожен учасник спільної діяльності враховує визначений у фінансовій звітності за правилами бухгалтерського обліку фінансовий результат до оподаткування, статті якої формуються шляхом збільшення показників, визначених за даними бухгалтерського обліку власної господарської діяльності, на суму, що відповідає частці участі в спільно контрольованих активах і зобов’язаннях, узятих разом з іншими учасниками і відображених у відповідних статтях окремого балансу і відповідних формах фінансової звітності спільної діяльності.
Враховуючи вищевикладене, оскільки положення ПКУ не містять особливостей окремого обліку операцій по спільній діяльності, учасники спільної діяльності без створення юридичної особи – платники податку на прибуток, у тому числі оператор, подають податкову декларацію з податку на прибуток підприємств, в якій прибуток кожного учасника, отриманий у межах спільної діяльності, враховується при визначенні фінансового результату до оподаткування такого учасника згідно з правилами бухгалтерського обліку.

Договір сервітуту: підстави для обчислення плати за землю відсутні
Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов’язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов’язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (п. 1.1 ст. 1 ПКУ).
Плата за землю справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Договірні відносини щодо користування земельними ділянками визначаються цивільно-правовими угодами, зміст та порядок укладення яких регулюється Земельним кодексом України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III із змінами (далі – ЗКУ) та Цивільним кодексом України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами (далі – ЦКУ).
Водночас норми ПКУ поширюються виключно на цивільно-правові угоди в частині надання у тимчасове платне користування земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди. ПКУ не містить норм податкового регулювання відносин в частині реалізації принципу платності за договорами земельного сервітуту, які встановлюють окремі земельні відносини.
Встановлення земельного сервітуту не веде до позбавлення власника земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, прав володіння, користування та розпорядження нею (частина третя ст. 98 ЗКУ).
Законодавством встановлено обов’язковість державної реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на нерухоме майно, договорів земельного сервітуту (частина друга ст. 402 ЦКУ, частина друга ст. 100 ЗКУ).
У разі укладення договору земельного сервітуту, власник земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, має право вимагати від осіб, в інтересах яких встановлено земельний сервітут, плату за його встановлення, а також має право на відшкодування збитків, завданих встановленням земельного сервітуту (частини третя, четверта ст. 101 ЗКУ).
Отже, у суб’єкта господарювання, який отримав право користування земельною ділянкою за укладеним з органом місцевого самоврядування договором земельного сервітуту на платній або безоплатній основі, відсутні підстави для обчислення податкових зобов’язань з плати за землю.
Зазначена інформація розміщена у категорії 112.01 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».

Альтернатива діючим РРО
Інформуємо, що система e-Receipt – «Електронний чек», яка реалізується у рамках пілотного проекту Державної фіскальної служби України, має на меті здійснення позитивних змін у ланці «підприємець – споживач».
Запроваджена новація полягає у альтернативному технологічному рішенні у сфері реєстрації розрахункових операцій в галузі торгівлі, а саме – без застосування традиційних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО).
Звертаємо увагу, що система e-Receipt може бути встановлена на будь-який пристрій: персональний комп’ютер, планшет, смартфон – вона доступна та безкоштовна, при цьому вона може бути інтегрована з іншими системами Державної фіскальної служби України та бухгалтерськими программами, тобто у практику впроваджується електронний додаток, зокрема, до смартфона, який і буде виконувати функцію РРО.
Система має найвищий ступінь захисту і спроможна працювати 24 години на добу та 7 днів на тиждень. Застосування цієї моделі позбавляє необхідності придбавати традиційний РРО та друкувати паперові чеки.
Громадяни зможуть перевірити фіскальний чек у відкритій частині «Електронного кабінету».
Система «Електронний чек» – зручна та економна для підприємців, вона дозволить підвищити ефективність контролю за розрахунковими операціями та оперативно виявляти факти порушень при здійсненні таких операцій, а це зменшить обсяги тіньового обігу товарів, перш за все підакцизної групи.

З початку року платники отримали 85,2 млрд грн відшкодованого ПДВ
Протягом січня-серпня поточного року платникам податків відшкодовано 85,2 млрд грн податку на додану вартість. Порівняно з відповідним періодом минулого року сума бюджетного відшкодування зросла на 9,3%, або на 7,3 млрд грн. У січні-серпні 2017 року платникам було повернуто 77,9 млрд грн ПДВ.
У серпні 2018 року сума відшкодованого ПДВ склала 10 млрд гривень.
Позитивної динаміки з відшкодування податку на додану вартість вдалося досягти за рахунок ефективної роботи системи моніторингу оцінки ризиків СМКОР, що дозволяє блокувати реєстрацію ризикових податкових накладних, та електронному реєстру відшкодування ПДВ, який функціонує у відкритому режимі. Завдяки прозорості та автоматичності всього процесу відшкодування ПДВ усунуті будь-які можливості для маніпуляцій з відшкодуванням цього податку.

ДФС адмініструватиме «Єдине вікно для міжнародної торгівлі»
Верховною Радою України прийнято закон, який передбачає запровадження механізму «єдиного вікна» та оптимізацію здійснення контрольних процедур при переміщенні товарів через митний кордон України.
Відповідно до цього закону ДФС має створити та забезпечити функціонування єдиного державного інформаційного веб-порталу «Єдине вікно для міжнародної торгівлі». На службу покладене зобов’язання й по його адмініструванню.
Таким чином, скасовується необхідність подання суб’єктом зовнішньоекономічної діяльності або митним брокером паперового документа, виданого одним державним органом – іншому.
Крім того, для спрощення процедур контролю товарів на кордоні скорочується кількість контролюючих органів на кордоні:
- посадові особи митниць перевірятимуть дозвільні документи, які на сьогодні перевіряються посадовими особами Державної екологічної інспекції;
- посадові особи Державної прикордонної служби України перевірятимуть рівень радіоактивного забруднення транспортних засобів та вантажів, що ввозяться на митну територію України. Ці перевірки на сьогодні здійснюються посадовими особами Державної екологічної інспекції;
- скасовується санітарно-епідеміологічний та екологічний контроль товарів, що переміщуються через митний кордон.
Внесені законом зміни до Митного кодексу України також визначають термінологію «механізму «єдиного вікна» та порядок його реалізації. Крім того, новації передбачають застосування органами доходів і зборів під час здійснення митних процедур інформації з державних реєстрів про товари, які контролюються.
До обов`язків Державної фіскальної служби України також буде віднесено визначення кодів згідно з УКТ ЗЕД товарів, щодо переміщення яких через митний кордон України встановлені заборони або обмеження, та ведення та оприлюднення на сайті ДФС переліків таких заборон або обмежень.
Законом також регламентовано порядок отримання органами доходів і зборів в електронній формі дозвільних документів, необхідних для митного контролю та оформлення товарів, з використанням механізму «єдиного вікна» та порядок здійснення ними відповідних митних формальностей на підставі такої інформації.
Єдиний державний інформаційний веб-портал «Єдине вікно для міжнародної торгівлі» має запрацювати протягом шести місяців після вступу в силу зазначеного закону.
Інформацію розміщено на головній сторінці офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням
http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/349965.html

Органи фіскальної служби Дніпропетровщини виграли у судах майже 2 мільярди гривень
Переважна більшість спорів, що перебувають на розгляді в адміністративних судах різних інстанцій, – податкові спори.
Станом на 01 вересня 2018 року на розгляді у судах за участі органів ДФС Дніпропетровської області перебувало 8,6 тис. справ на загальну суму 11,3 млрд грн. В абсолютних величинах кількість справ, що знаходились на розгляді у порівнянні з аналогічним періодом 2017 року, зменшилась на 1 526 справ, по сумі на 171,4 млн грн.
За позовами платників податків до територіальних органів ДФС Дніпропетровської області перебувало на розгляді 6 987 справ на суму 8,5 млрд грн, з них, 5 265 справ на суму 8,2 млрд грн позови про визнання недійсними/нечинними податкових повідомлень-рішень.
На користь органів ДФС вирішено 350 справ на суму 696,5 млн грн, з яких 314 справ на суму 551,1 млн грн за позовами платників податків про визнання недійсними/нечинними податкових повідомлень-рішень.
За позовами територіальних органів ГУ ДФС до платників податків перебувало на розгляді 1 602 справи на суму 2,7 млрд грн, розглянуто у судах різних інстанцій 351 справу на суму 932,2 млн грн, на користь органів ДФС вирішено 344 справи на суму 931,5 млн грн.
Як повідомив начальник юридичного управління Олег Басан, юристи фіскальної служби області протягом 2018 року виграли для казни 1млрд 908,5 млн грн по 975 справах.
Основними факторами задоволення переважної кількості розглянутих справ у судах на користь органів ДФС області є підвищення рівня претензійно-позовної роботи та удосконалення ефективності роботи із захисту у судах позиції відомства фахівцями підрозділів правової роботи.

Договором передбачена оплата за товари від третьої особи: порядок складання податкової накладної
Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями (далі – ЦКУ) за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Пунктом 1 ст. 528 ЦКУ встановлено, що виконання обов’язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог ЦКУ, інших актів цивільного законодавства або суті зобов’язання не випливає обов’язок боржника виконати зобов’язання особисто. У цьому разі кредитор зобов’язаний прийняти виконання, запропоноване за боржника іншою особою.
Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну (далі – ПН) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником ПДВ особи, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних і згідно з п. 201.10 ст.201 ПКУ надати покупцю за його вимогою.
У ПН зазначаються в окремих рядках обов’язкові реквізити, зокрема повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник ПДВ, – покупця (отримувача) товарів/послуг (пп. «д» п. 201.1 ст. 201 ПКУ).
Отже незалежно від того, що згідно з умовами договору виконання обов’язку щодо оплати за товари/послуги покладено на іншу особу, ПН складається на покупця (отримувача) товарів/послуг.

Податкова знижка: як підтвердити суму сплачених відсотків по іпотечному житловому кредиту
Відповідно до п. 175.1 ст. 175 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) – резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року.
До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником ПДФО витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання) (пп. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).
Для підтвердження суми сплачених процентів за користування іпотечним житловим кредитом в обов’язковому порядку мають бути надані платіжні або розрахункові документи, в яких чітко зазначено суму сплачених процентів за користування іпотечним кредитом, та прізвище, ім’я, по батькові саме платника ПДФО як платника цих процентів.
Якщо умовами кредитного договору передбачено погашення кредиту шляхом ануїтетних платежів і у платіжному або розрахунковому документі зазначається лише загальна сума виплат без розбивки на проценти і основну суму боргу, то у платника податку відсутні підстави для включення до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу за наслідками звітного податкового року частини суми процентів, сплачених таким платником ПДФО за користування іпотечним житловим кредитом, що визначається відповідно до ст. 175 ПКУ.

Застосування фінансових санкцій за порушення законодавства у сфері ЗЕД здійснюється з урахуванням терміну позовної давності
Відповідно до п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПКУ, має право самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених ПКУ, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до ст. 39 ПКУ), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної п. 133.4 ст. 133 ПКУ, та/або граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, – за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов’язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов’язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов’язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.
Підпунктом 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено, що грошове зобов’язання платника податків – сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов’язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв’язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Отже, застосування контролюючими органами санкцій за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності, в тому числі нарахування пені за порушення строків розрахунків, повинно здійснюватись з урахуванням терміну позовної давності, а саме – 1 095 днів.

З початку року до бюджету надійшло 145,1 млрд грн єдиного внеску
Протягом січня-серпня поточного року надходження єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування склали 145,1 млрд грн. Це на 31,1 млрд грн, або на 27,3% більше січня-серпня минулого року.
Збільшення надходжень єдиного внеску зумовлено, зокрема, зростанням мінімальної заробітної плати та залученням до сплати єдиного внеску деяких категорій осіб (фізичні особи – підприємці на загальній системі оподаткування, які не отримують доходу, члени фермерських господарств).
Кількість платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування наразі становить 4,3 млн (станом на 01.08.2018), що на 144,6 тис. платників більше, ніж їх було на початку 2018 року.
Загалом фонд оплати праці, на який нараховується єдиний внесок за січень – липень 2018 року, склав 562,2 млрд грн. Це на 113,1 млрд грн, або на 25,4% більше, ніж за аналогічний період 2017 року.
У той же час органами ДФС на постійній основі проводиться роз’яснювальна робота в трудових колективах та з керівниками підприємств, які виплачують заробітну плату менше або на рівні законодавчо встановленого мінімуму.
Під час податкового контролю виявляються особи, праця яких використовується без належного оформлення трудових відносин.
Оскільки на сьогодні збільшено обов’язковий страховий стаж для призначення пенсій, то кожна особа працездатного віку має бути зацікавленою в офіційній заробітній платі.

«Гаряча лінія» фахівця управління аудиту ГУ ДФС у Дніпропетровській області Геннадія Мажаєва «Застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»
Питання 1. Чи може господар пасіки продавати мед без використання РРО? Чи буде це порушенням?
Відповідь. Суб’єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій при прийманні від населення та реалізації через бджільницькі торговельно-заготівельні пункти продуктів бджільництва, обладнання та інвентаря для пасічників.
Це передбачено п. 27 Переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року №1336 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Питання 2. Чи необхідно на всіх господарських одиницях застосовувати РРО ФОП - платнику єдиного податку, яка здійснює реалізацію технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту, тільки в одній з господарських одиниць, а на інших супутні товари (послуги)?
Відповідь. Якщо фізична особа - підприємець - платник єдиного податку
другої - четвертої груп здійснює реалізацію технічно, складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту, лише в одній із господарських одиниць, то така особа зобов’язана проводити розрахункові операції за однаковим порядком на усіх структурних підрозділах. Зокрема, застосовувати
РРО на всіх інших господарських одиницях незалежно від асортименту товарів.
Це пояснюється тим, що законодавством передбачені вимоги до платника податків - суб’єкта господарювання, а не до його структурних підрозділів.
Питання 3. Фізособа – підприємець - «єдинник» другої групи отримав дохід в 1 млн грн. Коли та як застосовувати РРО?
Відповідь. Відповідно до п. 296.10 Податкового кодексу України РРО не застосовуються, зокрема, платниками єдиного податку другої - четвертої груп (фізичні особи — підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 млн грн.
Зазначені норми не поширюються на платників єдиного податку, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту.
Застосування РРО розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, що настає за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку.
Таким чином, фізична особа - підприємець - платник єдиного податку II групи, яка в календарному році перевищила обсяг доходу 1 млн грн, зобов’язана з першого числа першого місяця кварталу, що настає за виникненням такого перевищення, при здійсненні своєї господарської діяльності застосовувати РРО або перейти на використання винятково безготівкових розрахунків.

З початку року анульовано 87 ліцензій за продаж алкоголю та тютюну неповнолітнім
У Дніпропетровській області станом на 01 вересня 2018 року діє 14 661 ліцензія на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, у тому числі ліцензії на алкогольні напої – 7 891, на тютюнові вироби – 6 770.
З початку року суб’єкти господарювання Дніпропетровщини отримали 9 812 ліцензій, з них 5 326 – на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та 4 486 – на тютюнові вироби.
Разом з тим, протягом січня – cерпня 2018 року за несвоєчасну сплату чергового платежу призупинено дію 1 746 ліцензій; анульовано – 1 566, в тому числі 87 – за продаж алкогольних та тютюнових товарів особам, які не досягли 18 років.

Змінено порядок звільнення від ПДВ для дипломатичних представництв, консульських установ іноземних держав
і представництв міжнародних організацій в Україні
Кабінет Міністрів України постановою від 29 серпня 2018 року № 678 (далі – Постанова № 678) затвердив зміни до Порядку звільнення від обкладення податком на додану вартість операцій з постачання та ввезення на митну територію України товарів і послуг, передбачених для власних потреб дипломатичних представництв, консульських установ іноземних держав і представництв міжнародних організацій в Україні, а також для використання особами з числа дипломатичного персоналу дипломатичних місій та членами їх сімей, які проживають разом з ними, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1240.
Вищевказаними змінами передбачено, зокрема:
удосконалення форми заяви про відшкодування сум податку на додану вартість дипломатичним місіям, особам з числа дипломатичного персоналу та членам їх сімей, що, у свою чергу, надає можливість дипломатичним місіям отримувати вичерпну інформацію щодо відшкодування податку на додану вартість за кожним поданим до ДФС України документом (податковою накладною);
встановлення вичерпного переліку причин, які можуть бути підставою для прийняття рішення ДФС України стосовно відмови у відшкодуванні податку на додану вартість дипломатичним місіям;
визначення порядку обміну інформацією між Міністерством закордонних справ України та ДФС України щодо пільг, які встановлені міжнародними договорами України.
Звертаємо увагу, що заява про відшкодування сум ПДВ дипломатичним місіям, особам з числа дипломатичного персоналу та членам їх сімей за новою формою подається починаючи з 04.09.2018.
Постанову № 678 розміщено на Урядовому порталі Єдиного веб-порталу органів виконавчої влади України за посиланням
https://www.kmu.gov.ua/ua/npas/pro-vnesennya-zmin-do-postanovi-kabinetu-ministriv-ukrayini-vid-27-grudnya-2010-r-1240

Підстави, за яких припиняється дія договору про визнання електронних документів
Нагадуємо, що подання документів засобами електронного зв’язку в електронній формі здійснюється платниками відповідно до норм Законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» із змінами та № 852-IV «Про електронний цифровий підпис» із змінами; наказу Міністерства фінансів України від 06 червня 2017 року № 557 «Про затвердження Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами», зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 03.08.2017 за № 959/30827 (далі – наказ № 557), а також на підставі Договору про визнання електронних документів (далі – Договір), що визначає взаємовідносини суб’єктів електронного документообігу та укладається з контролюючим органом.
Пунктом 4 наказу № 557 встановлено, що Договори, які на день введення в дію наказу № 557 є чинними, продовжують діяти до виникнення підстав, визначених пунктом 14 розділу III Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами (далі – Порядок).
Згідно з абзацом п’ятим п. 2 розділу І Порядку Договір укладається шляхом приєднання платника до Договору в цілому шляхом надсилання заяви про приєднання до договору про визнання електронних документів (далі – Заява про приєднання до Договору).
Пунктами 11 та 12 розділу ІІІ Порядку визначено, що для надання права підпису електронних документів (крім Заяви про приєднання до Договору) іншим особам, яким делеговано право підпису, платник повідомляє про таких осіб контролюючий орган (визначений відповідно до п. 5 розділу ІІІ Порядку) шляхом направлення повідомлення про надання інформації щодо електронних цифрових підписів (далі – Повідомлення) в електронному вигляді за формою згідно з додатком 2 до Порядку.
Дія Договору та пов’язаних з ним Повідомлень припиняється за ініціативи підписувача Заяви про приєднання до Договору (керівника) та за наявності однієї з підстав, визначених п. 14 розділу ІІІ Порядку, у тому числі і за отриманням інформації від будь-якого акредитованого центру сертифікації ключів про завершення строку чинності (або скасування) посиленого сертифіката керівника.

Порядок обчислення рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України
Згідно з пп. 251.1.3 п. 251.1 ст. 251 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) однією із складових рентної плати є рентна плата за користування радіочастотним ресурсом України (далі – рентна плата).
Платники рентної плати обчислюють суму рентної плати виходячи з виду радіозв’язку, розміру встановлених ставок та ширини смуги радіочастот по кожному регіону окремо (пп. 254.5.2 п. 254.2 ст. 254 ПКУ).
Ставки рентної плати у розрізі видів радіозв’язку та діапазонів радіочастот наведені у п. 254.4 ст. 254 ПКУ.
Згідно із пп. 254.5.3 п. 254.5 ст. 254 ПКУ платники рентної плати, яким надано право користуватися радіочастотним ресурсом України на підставі ліцензій на користування радіочастотним ресурсом України, сплачують рентну плату починаючи з дати видачі ліцензії.
У разі продовження терміну дії ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України рентна плата сплачується з початку терміну дії продовженої ліцензії.
Інші платники рентної плати сплачують рентну плату починаючи з дати видачі дозволу на експлуатацію радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв. Сплата рентної плати здійснюється платниками рентної плати з дати видачі першого дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою в даній смузі радіочастот у відповідному регіоні незалежно від загальної кількості дозволів, наданих платнику рентної плати в такій смузі радіочастот у певному регіоні, крім випадків, коли наступні дозволи на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою, видані на пристрої, потужність яких передбачає застосування іншої, ніж у попередніх дозволах, ставки рентної плати.

Звіт про контрольовані операції подається до 01 жовтня
Криворізька північна ОДПІ повідомляє, що відповідно до пп. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями платники податків, які у звітному році здійснювали контрольовані операції, зобов’язані подавати звіт про контрольовані операції центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, до 01 жовтня року, що настає за звітним, засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.
Довідково: форма та Порядок складання Звіту про контрольовані операції затверджені наказом Міністерства фінансів України від 18.01.2016 № 8 із змінами і доповненнями.

ДФС запроваджує нові електронні формати для фізичних осіб
Державною фіскальною службою України з метою забезпечення зручності платників податків у рамках електронного сервісу щодо отримання інформації з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків в електронному вигляді доопрацьовано електронні формати. Вони будуть запроваджені з 01.10.2018.
Перелік доопрацьованих електронних форматів:
№ п/пНазва формиДіючий електронний форматНовий електронний формат
1Запит щодо отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків в електронному виглядіF1301801F1301802
2Відомості з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків (відповідь на запит в електронному вигляді)F1401801F1401802
Запровадження нової форми передбачає розширення переліку інформації з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків, яку будуть отримувати платники податків у відповідь на запити про свої доходи в електронному вигляді.
Відповідь за новою формою доповнена інформацією про суму виплаченого доходу, суму перерахованого податку, а також про дати прийняття/звільнення з роботи відповідно до Податкових розрахунків за формою № 1ДФ, які подаються податковими агентами до контролюючих органів.
Зазначені електронні формати розміщені на веб-порталі Державної фіскальної служби України в рубриці «Електронна звітність» у розділі «Платникам податків про електронну звітність» у підрозділі «Інформаційно-аналітичне забезпечення» в Реєстрі електронних форм податкових документів.
Більше інформації про електронний сервіс у рубриці: Фізичним особам/Отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків у електронному вигляді – http://sfs.gov.ua./fizichnim-osobam/vidomosti-doxid/.
Також нагадуємо, що підготувати, заповнити та надіслати Запит щодо отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків в електронному вигляді та отримати відповідь за новими формами можна в «Електронному кабінеті» (cabinet.sfs.gov.ua).
Інформація розміщена на головній сторінці офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням
http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/350559.html

Звернення громадян на особливому контролі у ГУ ДФС у Дніпропетровській області
Всебічний розгляд звернень громадян, задоволення їх законних прав та інтересів є пріоритетним напрямом роботи органів державної влади, відповідальним обов’язком службових осіб, фактором забезпечення суспільно-політичної та економічної стабільності в державі.
Впродовж січня – серпня 2018 року до органів ДФС Дніпропетровської області надійшло 505 письмових звернень громадян, що на 116 звернень більше, ніж за відповідний період 2017 року, з них: 494 заяви, 7 скарг та 4 пропозиції (зауваження).
Загальна тематика письмових звернень:
контрольно-перевірочна робота;
консультації з питань податкового законодавства;
інформування про ухилення від сплати податків;
загальнодержавні податки;
єдиний соціальний внесок;
місцеві податки.
Для забезпечення реалізації конституційного права на звернення керівництвом ГУ ДФС, Дніпропетровської митниці ДФС та підпорядкованих ДПІ було проведено 31 особистий прийом. Основні питання, що порушуються громадянами під час особистого прийому:
митне оформлення (ввезення, вивезення) товарів та транспортних засобів, відмова у митному оформленні;
пільги щодо сплати податків, зборів (обов’язкових платежів);
митні платежі.
Усім заявникам надані своєчасні та кваліфіковані відповіді.

До уваги роботодавців: працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору!
Відповідно до норм постанови Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу» повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску, за формою згідно з додатком, до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів:
засобами електронного зв’язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису;
на паперових носіях разом з копією в електронній формі;
на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п’ятьма особами.
Важливо: згідно з частиною 3 статті 24 Кодексу законів про працю України від 10 грудня 1971 року № 322-VIII із змінами та доповненнями працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Перехід юридичної особи зі спрощеної системи оподаткування на загальну: нарахування амортизації
Відповідно до п. 44.2 ст. 44 та пп. 296.1.3 п. 296.1 ст. 296 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) юридичні особи – платники єдиного податку третьої групи ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат з метою обрахунку об’єкта оподаткування за методикою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Відображення основних засобів та нематеріальних активів у бухгалтерському обліку здійснюється відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 № 92 (далі – П(с)БО 7) із змінами та доповненнями; Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.10.1999 № 242 (далі – П(с)БО 8) із змінами та доповненнями; Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 16 (МСБО 16) «Основні засоби» від 01.01.2014 із змінами та Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 38 (МСБО 38) «Нематеріальні активи» від 01.01.2014 із змінами.
Згідно з п. 7 П(с)БО 7 та п. 10 П(с)БО 8 придбані (створені) основні засоби та нематеріальні активи зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю.
Згідно з п. 15 МСБО 16 та п. 24 МСБО 38 об’єкт основних засобів, який відповідає критеріям визнання активу, та нематеріальний актив слід оцінювати за собівартістю.
Порядок розрахунку амортизації основних засобів або нематеріальних активів для визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток визначений п. 138.3 ст. 138 ПКУ.
Зокрема, для визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток розрахунок амортизації основних засобів або нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених пп. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 та підпунктами 138.3.2 – 138.3.4 п. 138.3 ст. 138 ПКУ.
При такому розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, крім «виробничого» методу (пп. 138.3.1 п. 138.3 ст. 138 ПКУ).
Отже, при переході платника податків зі спрощеної системи оподаткування на загальну систему оподаткування балансова вартість основних засобів (нематеріальних активів), придбаних у період перебування на спрощеній системі оподаткування, з метою нарахування амортизації згідно з п. 138.3 ст. 138 ПКУ визначається на дату такого переходу за правилами бухгалтерського обліку.

Умови, за яких адресна грошова допомога випускникам вищих навчальних закладів, не є об`єктом оподаткування ПДФО
Відповідно до пп. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями передбачено випадки, коли адресна грошова допомога, що виплачується фізичним особам за рахунок коштів бюджету не підлягає оподаткуванню. Зокрема, це суми державної та соціальної матеріальної допомоги у вигляді адресних виплат коштів, які отримуються платником податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) з бюджетів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Згідно з п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 11 травня 2011 року № 524 «Питання оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» із змінами (далі – Постанова № 524) випускникам вищих навчальних закладів, які здобули освіту за напрямами і спеціальностями медичного та фармацевтичного профілю та уклали на строк не менш як три роки договір про роботу в закладах охорони здоров’я, що розташовані у сільській місцевості та селищах міського типу, а також про роботу в інших закладах охорони здоров’я на посадах лікарів загальної практики (сімейних лікарів), дільничних лікарів-педіатрів і лікарів-терапевтів, надається одноразова адресна грошова допомога у п’ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати у порядку, затвердженому Міністерством охорони здоров’я України за погодженням з Міністерством фінансів України.
Отже, адресна грошова допомога, яка видається випускникам вищих навчальних закладів, не є об`єктом оподаткування ПДФО за умови виконання п. 2 Постанови № 524.

Витрати, понесені «незалежником» до взяття на облік його як платника податків, не враховуються при визначенні доходу
Оподаткування доходів фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, здійснюється відповідно до положень ст. 178 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами і доповненнями (далі – ПКУ).
У разі взяття на облік як платників податків і зборів осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність, контролюючий орган за основним місцем обліку формує та видає довідку про взяття на облік платника податків, відомості щодо якого не підлягають включенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, за формою № 34-ОПП (п. 3.10 розділу ІІІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами і доповненнями).
Згідно з п. 178.3 ст. 178 ПКУ оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності.
У разі неотримання довідки про взяття на облік особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об’єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без урахування витрат.
Фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов’язані вести облік доходів і витрат від такої діяльності (п. 178.6 ст. 178 ПКУ).
Пунктом 1 Порядку ведення Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи – підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 16 вересня 2013 року № 481 із змінами і доповненнями, визначено, що фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов’язані вести Книгу обліку доходів і витрат, у якій за підсумком робочого дня, протягом якого отримано дохід, на підставі первинних документів здійснюються записи про отримані доходи та документально підтверджені витрати.
Отже, витрати, пов’язані з організацією провадження фізичною особою незалежної професійної діяльності (організація робочого місця, отримання посвідчення, дозволів тощо), які понесені до взяття її на облік як платника податків, не відносяться до витрат такої самозайнятої особи.

Інтернет-конференція начальника управління організації роботи ГУ ДФС у Дніпропетровській області Манушак Осипової на тему «Актуальні питання щодо адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»
Питання 1. Доброго дня!
Я є пенсіонером за віком, займаюсь підприємницькою діяльністю та у мене працюють наймані особи. Скажіть, будь ласка, чи повинен я сплачувати єдиний внесок та надавати звітність?
Відповідь. Доброго дня!
У першу чергу слід зазначити, що умови та порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) визначає Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 4 цього Закону платниками єдиного внеску є фізичні особи – підприємці (далі – ФОП), у тому числі ФОП – платники єдиного податку.
При цьому, частиною четвертою статті 4 Закону № 2464 визначено, що особи, зазначені, зокрема у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, тобто ФОП, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» із змінами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу (далі – Закон № 1058).
Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Отже Ви, як ФОП, яка отримує пенсію за віком, звільняєтесь від сплати за себе єдиного внеску. Звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску (далі – Звіт) Вами не подається. Це визначено пунктом 3 розділу III Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14 квітня 2015 року № 435 (у редакції наказу Мінфіну від 15 травня 2018 року № 511), що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 23 квітня 2015 року за № 460/26905 (далі – Наказ № 435).
Стосовно найманих осіб слід зазначити наступне. Ви, як страхувальник, який використовує працю фізичних осіб на умовах трудового договору, на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами, зобов’язані формувати та щомісячно подавати до податкового органу за основним місцем взяття на облік, як платника єдиного внеску, Звіт протягом 20 календарних днів, що настають за останнім днем звітного місяця.
Питання 2. Доброго дня!
Я зареєстрована фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку другої групи. У мене працює пенсіонер за віком. Скажіть, будь ласка, чи повинна я за нього сплачувати єдиний внесок?
Відповідь. Сплата єдиного внеску регулюється Законом № 2464.
Абзацом третім пункту 1 частини першої статті 4 Закону № 2464 визначено, що платниками єдиного внеску є роботодавці, а саме: фізичні особи – підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців).
Платники єдиного внеску, зокрема роботодавці, зобов’язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок за застрахованих осіб (п.1 частини другої ст. 6 Закону № 2464).
Звільнення від сплати єдиного внеску для працюючих пенсіонерів законодавством не передбачено.
Питання 3. Хочу запитати, чи вносились у цьому році якісь зміни до переліку платників єдиного внеску?
Відповідь. Так, вносились.
З 01 серпня поточного року розширено перелік платників єдиного внеску.
Відповідно до пункту 5частини першої статті 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску визначено членів фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах.
При цьому, звертаю Вашу увагу, якщо члени фермерського господарства одночасно є застрахованими особами і за них роботодавцями сплачується єдиний внесок із суми нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» із змінами (далі – Закон № 108) та/або суми винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами, такі члени фермерського господарства не є платниками єдиного внескуу розумінні пункту 5частини першої статті 4 Закону № 2464.
Також зазначена норма не поширюється на членів фермерських господарств які є фізичними особами –підприємцями, головами фермерських господарств як юридичних осіб так і фізичних осіб – підприємців зі статусом сімейного фермерського господарства.
Відповідно до частини четвертої статті 4 Закону № 2464 також зазначена норма не поширюється на членів фермерського господарства, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону № 1058, та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.
Питання 4. Доброго дня!
Скажіть, будь ласка, який розмір єдиного внеску нараховується фізичною особою – підприємцем на суму заробітної плати її працівників – осіб з інвалідністю?
Відповідь. Вітаю!
Розмір єдиного внеску для кожної категорії платників визначається статтею 8 Закону № 2464.
Відповідно до частини п’ятої статті 8 Закону № 2464 єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 Закону № 2464, встановлюється у розмірі 22 % до визначеної статтею 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску.
Згідно з частиною тринадцятою статті 8 Закону № 2464 ставка 8,41 % визначеної бази нарахування єдиного внеску для працюючих осіб з інвалідністю встановлена тільки для підприємств, установ і організацій, в яких працюють особи з інвалідністю.
Таким чином, вказана пільга не розповсюджується на фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП), які використовують працю найманих працівників – осіб з інвалідністю.
Іншого Законом № 2464 не передбачено.
Враховуючи зазначене, ФОП нараховують єдиний внесок на заробітну плату працівників – осіб з інвалідністю у розмірі 22 % до визначеної бази нарахування єдиного внеску.
Питання 5. Доброго дня!
Хочу запитати, чи нараховується єдиний внесок на доходи, отримані фізичною особою від продажу власного рухомого або нерухомого майна?
Відповідь. Вітаю!
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є, зокрема, роботодавці, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань).
Базою нарахування єдиного внеску для платників, зазначених у пункті 1 частини першої статті 4 Закону № 2464 є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону № 108 та сума винагороди фізичній особі за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (пункт 1 частини першої статті 7 Закону № 2464).
Фізичні особи, які виконують роботи (надають послуги) на підприємствах, в установах та організаціях тощо, чи у фізичних осіб – підприємців або осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, не віднесені Законом № 2464 до платників єдиного внеску.
Визначення видів виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних і компенсаційних виплат, при нарахуванні єдиного внеску передбачено Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13 січня 2004 року № 5, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 27 січня 2004 року за № 114/8713 (далі – Інструкція № 5).
Слід зазначити, що дохід фізичної особи від продажу власного рухомого або нерухомого майна не віднесено до переліку видів виплат, визначених Інструкцією № 5.
Таким чином, доходи, отримані фізичною особою від продажу власного рухомого або нерухомого майна, не є базою нарахування єдиного внеску.
Питання 6. Мене цікавить питання, чи необхідно нараховувати єдиний внесок на вартість санаторних путівок, що надаються підприємством своїм працівникам?
Відповідь. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 7 Закону № 2464 базою нарахування єдиного внеску для підприємств, установ та організацій, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та сума винагороди фізичній особі за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
Визначення видів виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, при нарахуванні єдиного внеску встановлено Інструкцією № 5.
Підпунктом 2.3.4 пункту 2.3 розділу 2 Інструкції № 5 визначено, що вартість путівок працівникам та членам їхніх сімей на лікування та відпочинок, екскурсії або суми компенсацій, видані замість путівок за рахунок коштів підприємства (крім випадків, указаних у п. 3.2 розділу 3 Інструкції № 5 – допомога та інші виплати, що здійснюються за рахунок коштів фондів державного соціального страхування), входять до фонду оплати праці у складі інших заохочувальних та компенсаційних виплат.
Отже, вартість путівки, що надається підприємством працівнику, є базою нарахування єдиного внеску.
Питання 7. Скажіть, будь, ласка, яким чином фізичній особі – підприємцю – платнику єдиного внеску знятись з обліку у податковому органі у разі припинення ним підприємницької діяльності?
Відповідь. Відповідно до частини 1 статті 5 Закону № 2464 зняття з обліку платників єдиного внеску – фізичних осіб – підприємців, здійснюється контролюючими органами на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором, після проведення передбачених законодавством перевірок платників та проведення остаточного розрахунку.
У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця така фізична особа користується правами, виконує обов’язки та несе відповідальність, що передбачені для платника єдиного внеску, в частині діяльності, яка здійснювалася нею як фізичною особою – підприємцем (частина 4 статті 6 Закону № 2464).
Частиною 8 статті 9 Закону № 2464 визначено, що у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця її останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності такої фізичної особи.
Отже, платник єдиного внеску – фізична особа – підприємець знімається з обліку після проведення перевірки та здійснення остаточного розрахунку зі сплати єдиного внеску.
До реєстру страхувальників вносяться відповідні записи із зазначенням дати та причини зняття з обліку платника єдиного внеску.
Датою зняття з обліку платника єдиного внеску є дата внесення запису до реєстру страхувальників.

ДФС та Представництво ЄС реформуватимуть податковий блок фіскальної служби
Державна фіскальна служба України разом з європейськими партнерами перейшли до активної стадії реформування податкового блоку. Ще на початку 2018 року ДФС разом з Представництвом ЄС обговорили конкретні напрями та практичні кроки щодо реалізації спільних проектів в рамках Програми підтримки управління державними фінансами в Україні (EU4PFM).
Документ планується до підписання найближчим часом та передбачає виділення коштів в обсязі 75 млн євро, більшу частину з яких може отримати ДФС.
Зокрема, стратегічні ініціативи розвитку служби обговорив в.о. заступника Голови ДФС Євген Бамбізов з керівниками підрозділів ЄС, відповідальних за реформу публічних фінансів. Варто відзначити, що відпрацювання основних напрямів співробітництва з ЄС базувалося на Стратегічних ініціативах розвитку служби до 2020 року.
Переформатування роботи ДФС планується за трьома основними напрямами:
Впровадження сучасних методів підтримки платників для підвищення рівня добровільної сплати податків.
Мова йде про розробку стратегій та програм для забезпечення добровільного дотримання вимог податкового законодавства та стимулювання добровільної сплати податків, зборів, платежів, в тому числі, розробка мікро-кампаній, орієнтованих на окремі галузі економіки. Крім того, планується створення окремого структурного підрозділу з питань добровільного дотримання вимог податкового та митного законодавства, законодавства зі сплати ЄСВ, а також активізація роз'яснювальної та консультативної діяльності.
Посилення спроможності бізнес-процесів у податковій сфері.
Суть полягає у застосуванні міжнародної практики та інструментів для аудиту електронних даних (е-аудит), розробці та оновленні критеріїв оцінки ризиків з метою відбору справ для проведення інших, ніж контролюючих, заходів, наприклад, моніторинг, інформаційні кампанії, інформаційні листи, семінари тощо. Тобто це – практичні кроки для вдосконалення механізмів та методів податкового контролю з метою зменшення кількості перевірок суб'єктів господарювання та підвищення їх якості.
Розширення податкової бази України, зокрема, шляхом поліпшення інформаційних податкових потоків.
Ключове завдання - обмеження можливостей ухилення від податкових зобов'язань, а також врегулювання питань контролю та оподаткування електронної комерції, у тому числі транскордонної електронної комерції.
Співпраця у цих напрямах передбачає як експертну підтримку, так і допомогу в модернізації ІТ-системи ДФС.
У свою чергу Євген Бамбізов підкреслив, що ДФС максимально відкрита для того, щоб змінювати систему на краще.
«Сьогодні в ДФС відбувається достатньо динамічний розвиток у всіх напрямах, зокрема, у напрямі аудиту, розвитку електронних сервісів, створенні умов для підвищення рівня добровільної сплати податків. Ми маємо чимало проектів, які знаходяться на різних стадіях завершення, тому підтримка міжнародних експертів стане дуже доречною», - зазначив в.о. заступника Голови ДФС.
Серед таких проектів Євген Бамбізов назвав впровадження електронного аудиту, над яким активно працює ДФС. Планується, що до кінця поточного року мають бути завершені всі підготовчі заходи з його впровадження. Новації дозволять мінімізувати виробничі витрати, знизити корупційні ризики та підвищити ефективність перевірок.
Важливим проектом в.о. заступника Голови ДФС назвав й впровадження системи e-Receipt («Електронного чеку»), яка дозволить перевести на абсолютно новий рівень реєстрацію розрахункових операцій.
Серед пріоритетів також запровадження електронної акцизної марки, що сприятиме повному контролю на ринку підакцизної продукції від виробника до кінцевого споживача.
Євген Бамбізов також зазначив, що ДФС потребує допомоги міжнародних експертів у напрямі трансфертного ціноутворення.
Версія для друку Написати листа

Про цей сайт | Запитання | Адміністратор